Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4887

Походження грошей. Роль держави у створення грошей. Ще в л�тописах часу Аристотеля згаду�ться про грош�. Але досл�дження грош. почалось з розвитком кап�тал�зму. Засновниками класично� пол�теконом�� були См�т, Р�кардо, Маркс. Виникнення грош. обумовлено було тим, що бажання субТ�кт�в ринку щодо обм�ну споживними вартостями не зб�галися. Вони в�докремлювали продукт, який мав найвищу споживну варт�сть. Тобто його можна було легко обм�няти на необх�дне благо. З часом цей продукт набував властивост� загального товарного екв�валента. Саме поява загального екв�валенту � означало появу грош. в �х найпрост�шому вигляд�. Саме вони виступили перевагою перед звичайним бартером при операц�ях грош. посередника. Вони вже могли виконувати основну функц�ю - засобу вим�рювання вартост� та засобу об�гу. З розвитком товарн. вир-ва посилювались � вимоги до грош., а саме: �х портативн�сть, тривал�сть збер�гання ф�з. якостей, здатн�сть утримувати питому варт�сть на незм�нному р�вн� та �н. З появою цих вимог, в�дбува�ться зам�на загального екв�валента товар�в першо� необх�дност� (зерно) на товари-прикраси (хутро), пот�м на метали (м�дь), а пот�м � на благородн� метали (ср�бло, золото). В рол� природно споживчо� вартост� грош. товар здатен задовольняти потреби людей. � в решт-решт роль грош. перейшла до нематер�ального нос�я, який не ма� н�яких споживчих якостей. Це сталося в 20 ст. через демонетизац�ю золота. З розвитком товарн. вир-ва та обм�ну, походження грошей д�стало назву еволюц�йно� концепц��. З не� виплива�, що грош� за походженням - це товар з певними сусп�льними в�дносинами, який вид�лився з звичайних товар�в; грош�, як результат довгого еволюц�йного розвитку, повинн� розвиватися по сут� � за формами �снування; грош� не можна скасувати доки �снують сусп�льн� в�дносини. Грош� � держава �снують у т�сному вза�мозвТязку. Роль держави трансформуюча, тобто вона не створю� грош�, як екон. явище, а т�льки може зм�нювати зовн�шн�й вигляд, не чипаючи �х сутност� з метою ефективного виконання �х сусп�льно� рол�. При втручанн� держави екон. д�йсн�сть почина� УшукатиФ найб�льш над�йн� грош�, наприклад, �н.валюту. Тут держава повинна обмежити св�й вплив, провести грош. реформу. Держава визнача� форму грош., �х варт�сть, контролю� �х виробництво, орган�зу� боротьбу з фальшуванням, регулю� масу грошей в оборот� тощо. Грош� - продукт ринку. Саме ринок спричиня� обТ�ктивну потребу в грошах � висува� вимоги перед державою щодо грошових функц�й; к�льк�сть грошей визнача�ться законом�рностями, держава мусить �х регулювати. Суть грошей. Грош� як грош� � грош� як кап�тал. �сну� 3 концепц�� виникнення Гр.:1)Гр виникли в результат� згоди м�ж людьми; 2) Гр-продукт, створений державою,3)Гр-це результат тривалого еволюц�йного розвитку тов. вир-ва та обм�ну, тобто ринку. Гр-це особливий, специф�чний товар, який викону� роль загального екв�валента або �нш. словами, це товар, який може в�льно, прямо обм�нювати на любий �нший товар. Три основних властивост� грошей, що розкривають �хню сутн�сть:1)Гр. забезпечують загальну безпосередню обм�нювальн�сть. На них купу�ться будь-який товар;2)Гр. виражають м�нову варт�сть товару. Через них визнача�ться ц�на товару, що дозволя� к�льк�сно пор�внювати р�зн� по споживчо� вартост� товари; 3) Гр. виступають зам�няються на неповноц�нн�, т.к. Гр - посередники. В об�гу завжди � певна маса Гр., як� протистоять товарн. мас� для реал�зац��. Залежн�сть маси Гр в об�гу � сумою товарн ц�н � економ. законом Гр. об�гу. До Гр. у функц�� об�гу з боку ринку висуваються певн� вимоги: портативн�сть, однор�дн�сть в мас�, швидке в�дтворення та �н. Продаж товар�в част�ше зд�йсню�ться в кредит � схема набува� вигляд Т-К-Т. ЗТявля�ться вексель, який викону� куп�вельн� та плат�жн� функц�� грошей. Виникають кредитн� Гр. Поступово знижу�ться функц�я засобу об�гу завдяки кредитним в�дносинам. 7. Функц�я грошей як засобу платежу. Функц�я Гр.- це певна д�я чи УроботаФ Гр. щодо обслуговування руху варт в процес� сусп�льн. в�дтворення. �сну� 5 функц�й Гр: м�ри вартост�, засоби об�гу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост� � св�тових Гр. Зас�б платежу - це функц�я, в як�й Гр обслуговують погашення р�зноман�тних боргових зобовТязань м�ж субТ�ктами ек. в�дносин, що виникають у процес� розширеного в�дтворення. �сторично ця ф-ц�я походить з товарообороту. Поява була зумовлена продажем товар�в в кредит. Виникав борг, погашення якого зд�йснювалась Гр. Тому варт платежу не завжди дор�внювала варт товар�в, реал�зованих у борг або варт Гр, як� були в�ддан� в борг. Гр як зас�б платежу обслугову� б�льшу частину екон. обороту. Сфера охоплю�: платеж� орган�зац�й за боргов. зобовТязаннями; платеж� по оплат� прац�; платеж� до фонд�в; платеж� банку, отримання в�д нього позичок, погашення �х; платеж� по виплатам, судов� та �н. З цього зростають можливост� п�д-ва, зн�мають обмеження, прискорюють об�г кап�талу та �н. Основна вимога до Гр у функц�� засобу платежу - фактор часу, уникнення знец�нення Гр п�д час користування кредитом. % ставка коригу� знец�нення Гр. 8. Функц�� грошей як засобу нагромадження Функц�я Гр.- це певна д�я чи УроботаФ Гр. щодо обслуговування руху варт в процес� сусп�льн. в�дтворення. �сну� 5 функц�й Гр: м�ри вартост�, засоби об�гу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост� � св�тових Гр. Зас�б нагромадження - це функц�я, в як. Гр обслуговують нагромадження вартост� в �� загальн�й абстрактн�й форм� в процес� розширеного в�дтворення. Нагромадження зТявилось тод�, коли товаровиробник м�г в�дкласти Гр на майбутн� в�д виручки. Поначалу нагромадження Гр мало лише одну мету - збереження вартост� в драг. метал�. Така форма називалась скарбом. Але людина не хот�ла приховувати сво� доходи, а навпаки показувати �х, виникла естетична форма скарбу (предмети розкош�). Це було, як компенсац�я за те, що скарб не може стати кап�талом � приносити прибуток. Згодом зТявилась ще одна ц�ль нагромадження скарбу - резерв плат�жних засоб�в, як збереження � зростання прибутку. Так скарб став активно забезпечувати потреби сусп�льного в�дтворення, як регулятор Гр об�гу. Розширю�ться вир-во й товаровиробники одержують додатковий прибуток у вигляд� %%, див�денд�в. Гр знаки (паперов�, депозитн�, електронн�) усп�шно виконували роль багатства взагал�. Позитивний вплив нагромадження Гр: � обсяги нагромадження вийшли за меж� видобутку благородн. метал�в; � нагромадження швидше кап�тал�зовували через знец�нення Гр знак�в? розвиток банк�в, ринку ЦП, зр�ст позичкового кап�талу; � оборот �ндив�д. кап�талу. Гр. об�г та золотий запас повТязани м�ж собою. гр. доходи. На м�крор�вн� гр. - форма кап�талу, елемент багатства. Чим б�льше гр. у �ндив�дуального власника, тим в�н багат�ше. В сукупному гр. оборот� гр. не виступають функц�ональною формою кап�талу. пх маса не вважа�ться багатством кра�ни. Кап�тал�зац�я гр. прискорю� реал�зац�ю сукупного вал. прод-ту, зб�льшення його - зростання сусп. багатства. Гр. кошти при �ндив�дуальн. кап�тал� - це власн� кошти, частина яких йде на погашення борг�в, а �нша в�льна - на гр. ринок як ресурс для кредитування �н. субТ�кт�в.?прискорю�ться гр. об�г. При виникненн� потреби в додатков�й мас� гр., поповнення обороту зд�йсню�ться за рах. додатково� ем�с��, яка зд�йсню�ться при: 1) розширенн� кредитування субТ�кт�в банками при зростанн� обсяг�в вал. нац. пр-ту. 2) при перевищенн� �мпорту над експортом; 3) при упов�льненн� швидкост� руху гр. по обороту. Тобто гр. оборот - самост�йне ек. явище, безпосередньо повТязане з процесом сус-ного в�дтворення в ц�лому. СубТ�кти - вс� юр. та ф�з. особи, як� беруть участь у вир-в�, обм�н� � споживанн� вал. нац. пр-ту: вс� п�д-ва (с\х, промислов, буд-во тощо), державн�, комерц�йн�, банки, все населення, що одержу� та втрача� гр. кошти. Ек. основа гр. обороту - процес сус-ного в�дтворення, який визнача� його сутн�сну �дн�сть � безперервн�сть. 13. Грошов� потоки, поняття, �х вза�мозвТязок та характеристика окремих поток�в. У основ� руху грошей лежать платеж�, що зд�йснюють ек. суб'�кти. Сукупн�сть платеж�в, що обслуговують окремий етап процесу розширеного в�дтворення, назива�ться гр. потоком. Виходячи з цього грошовий об�г - це сукупн�сть грошових поток�в. �снують основн� ринки гр. потоку: ринок продукт�в - реал�зу�ться створений ф�рмами нац. прод., ринок ресурс�в - ф�рми купують ресурси для вир-ва (роб. силу, д�лянки тощо), грош. ринок - реал�зуються в�льн� гр. кошти. Це внутр�шн� ринки, а також �сну� � св�товий ринок. Для розгляду сукупного гр. обороту наведемо припущення: 1) Вс� ресурси, необх�дн� ф-мам для вир-ва � для самих ф�рм, знаходяться у власност� дом. гос-в; 2) весь прибуток надходить дом. гос-вам, тому податки т�льки в�д дом. гос-в. 3) ф�рми засоби для розширення сво�� д�я-т� моб�л�зують на внутр�шньому гр. ринку: весь прибуток дом. гос-вам 4) ек-чна збалансован�сть припуска� р�вн�сть нац. продукту � нац. прибутку. �снують схеми гр. потоку: 1.Оплата ф�рмами необх�дних ресурс�в,2.Формування прибутк�в дом. госп-в в�д реал�зац�� ресурс�в (формування нац. прибутку) 3.Витрати дом. гос-в на куп�влю товар�в � послуг 4. Сплата податк�в (чистих) 5.Формування с�мейних заощаджень � надходження �х на гр. ринок. 6.Ф�рми звертаються на гр. ринок � моб�л�зують засоби для �нвестиц�й (для розширення сво�� д�я-т�). 7.Витрати ф�рм на куп�влю необх�дних �нвестиц�йних товар�в 8.Моб�л�зац�я державою в�дсутн�х кошт�в на гр. ринках: розм�ща� держ. ЦП. 9.Витрати держ. на оплату держ. закуп�вель 10. Витрати на оплату �мпорту. 11. Надходження грошей в�д експорту. Якщо 10=11 - автоматична збалансован�сть 12.Прибутки ф�рм в�д реал�зац�� зроблених товар�в: весь нац. продукт 12=2. Для нормально�, збалансовано� роботи вс�х поток�в на внутр ринку повинен бути нормальний гр. ринок. Разбалансирован�сть гр. об�гу виника� коли: в ек-ц� �мпорт менше, н�ж експорт, гр. �з внутр�шнього об�гу на зовн�шн�й ринок п�шло б�льше, н�ж в�д експорту. Гр. в об�гу менше, н�ж необх�дно для реал�зац�� зроблених товар�в � послуг (труднощ� в покупц�в на ринку + тривал�сть перебування �х у бюджетн установах. Якщо вони затримують платеж�, то зб�льшу�ться тривал�сть обороту гр., зменшу�ться швидк�сть об�гу. Чинники, як� впливають на швидк�сть об�гу гр. под�ляють на 2 групи: з боку платоспроможного попиту (зм�на попиту на гр., споживання, потреби населення) � з боку пропозиц�� (розвиток вир-ва, ринков� в�дносини, �нфраструктура ринку тощо). На швидк�сть гр. об�гу впливають: розвиток кредитних � банк�вськ. в�дносин, нагромадження, ек. �нфраструктура (транспорт, оптова та роздр�бна торг�вля, ринок ЦП тощо). Пол�пшення швидкост� гр. об�гу приводить до прискорення доставки товар�в до покупця, передача гр. в�д платника до одержувача. Ек. насл�дки V: вплив на пропозиц�ю гр.., на платоспроможний попит � на витрати об�гу; регулю� гр. об�г; зм�ню� �нтенсивн�сть ек. процес�в. Але V важко прогнозувати та регулювати. 18. Закон к�лькост� грошей, необх�дних для обороту. Сутн�сть з-ну: протягом даного пер�оду для об�гу необх�дна лише певна , обТ�ктивна маса куп�вельних � плат�жних засоб�в. Суть: Мф=Мн, Мф - фактична маса гр. в об�гу, Мн - обТ�ктивно необх�дна для об�гу �х маса. Мф>Мн - зайв� гр., Мф<Мн - нестача. Мн - це вс� форми гр., гот�вк. � безгот�вков�. Мн= PxQ/V, PxQ - сума ц�н товар�в, що реал�з. за певний пер�од, V - сер. к�льк. оборот�в гр. одиниц� за цей же пер�од. Враховуючи кредити, боргов� зобовТязання, то Мн можна виразити як: Мн= (SPxQ-SK+SП-SВП)/V, SК- сума продаж� товар�в в кредит, SП - загальна сума платеж�в, строк опл. яких настав, SВП - сума платеж�в, як� погашаються шляхом власного зарах. борг�в. Зовн�шн� �нструменти впливають на масу Мф � Мн з� сторони казначейських та банк�вських гр. Казначейськ� гр.: Мф>Мн - держ. випуска� гр. зг сво�х потреб, а не потреб об�гу ? знец�нення гр., � зовн�шн. проявом порушення з-ну. Мф=Мн досяга�ться при п�двищенн� ц�н, Мн зб�льшу�ться до фактичн. наявно� маси. Тут знец�нення гр. - порушення з-ну Мн. При обслуговуванн� банк�вськими гр. Мф=Мн в раз�, сталост� гр. Якщо випуск гр., не використову�ться для покриття бюджетн. витрат, а зд�йсню�ться на основ� банк�вського кредитування, то з-н Мн забезпечу�ться дотриманню принцип�в � законом�рн. кредитного процесу. З цього зб�льшу�ться Мф до Мн, т.як позички перевищують обсяг погашень. П�д час випуску Мн створюються передумови для вилучення �х з об�гу � п�дтримання гр. маси в об�гу на обТ�ктивн. необх�дному р�вн�. Мн=Мф вир�шу�ться через регулювання сп�вв�дношень м�ж попитом � пропозиц��ю гр. на гр. ринку. 19. Механ�зм поповнення маси грошей в оборот�. Роль комерц�йних банк�в в цьому механ�зм�. В умовах об�гу неповноц�нних банк�вськ. гр. зм�на гр. маси � прерогативою банк. сис-ми, а саме ЦБ � ком. банк�в. ЦБ ем�ту� гот�вков� та безгот. Гр., а ком банки - т�льки безгот�вк. ЦБ монопол�ст в област� ем�с�� гот�вк. Ком. банки купують гот�вку у ЦБ при невзмоз� покриття кл��нтськ� гр. з каси. Випуск гот�вки ЦБ зд�йсню�ться такими способами: 1) надання позичок ком. банкам через �х реф�нансування; 2) через куп�влю у ком. банк�в ц�н. папер�в. 3) через куп�влю у ком банк�в �нвалюти для поповнення золотовалютного резерву. П�сля цього зб�льшуються запаси кошт�в на коррахунках ком. банк�в ? ком. банки погашають заборгован�сть перед ЦБ ? вилучення безгот. гр. з обороту. При перевищен� випуску - покупц� залучають гр. до свого обороту за допомогою позичкових �нструмент�в (сертиф�кати, обл�гац��). Сектор опосередкованого ф�н-ня - звТязок м�ж продавцем та покупцем гр. через ф�н. посередник�в, як� спочатку акумулюють в себе гр. кошти, а пот�м �х продають в�д сво�� особи, створюючи нов� зобовТязання та нов� вимоги. Це банки, страх., �нвестиц. КО тощо. Банки - ключов� посередники тому що вони не т�льки можуть акумульовувати кошти, а й створювати депозитн� гр. Вони зд�йснюють розрах-касов обслуговування ф�н-кредитн. �нститут�в, тому можуть моб�л�зувати � використовувати в�льн� кошти. 23. Попит на грошовому ринку: суть, форми прояву та фактори зм�ни. Попит на гр. - запас високол�кв�дних гр., який прагнуть мати у сво�му розпорядженн� ек. субТ�кти на певну дату. При зростанн� попиту на гр. вони будуть довше перебувати у окремого ек. субТ�кта � тим пов�льн�ше об�г, � навпаки. Тобто: при зростанн� швидкост� гр. �з-за пад�ння попиту може компенсуватися деф�цит плат. засоб�в?спад кризи неплатеж�в; при пад�нн� швидкост� об�гу гр. через зростання попиту на них та зменшення маси гр. послаблю� �нфляц�я. Попит на гр. склада�ться з 2-х аспект�в: 1) запас гр., як� субТ�кти хочуть мати в сво�му розпорядженн� для зд�йснення поточних платеж�в (поточна каса гр.) 2) мотиви - накопичення гр. як кап�талу, як багатства в вигляд� %. Тобто попит под�ля�ться на: на поточний запас плат. засоб�в; на запас як багатства; на тривалий запас для майбутн�й платеж�в та доходу. �сну� 3 групи мотив�в попиту на гр. в�д субТ�кт�в: трансакц�йний мотив - гр. в запас� для поточних платеж�в, як� придатн� для негайного використання тобто наявн�. Тобто ц� грош� - поточна каса, яка визнача� л�кв�дн�сть , мотив завбачливост� - субТ�кти мають запас гр., який би задовольняв �х куп�вельн� потреби, непередбачувальн� потреби (хвороба, поломка а\м тощо - як страхове призначення); спекулятивний момент - запас гр. для перетворення �х в високодох�дн� ф�н. �нструменти при сприятливих умовах, та уникнення ризику при зниженн� дох�дност�. Ек. субТ�кти, як� формують збереження в форм� гр. несуть витрати в сум� доходу, як� вони би отримали, якщо б розм�стили сво� збереження на строкових депозитах або ж в ЦБ. Ц�й дох�д отримав назву Уальтернативна варт�сть збер�гання гр.Ф Наприклад, обл�гац�я приносить дох�д 10% р�чних, якщо заощадження в гот�вков�й форм� в сум� 100$, ви кожний р�к втрача�те дох�д 10$. Ц� 10$- альтернативна варт�сть збер�гання гр. Фактор визнача� попит на гр., як на заощадження - це зм�на норми оч�куваного прибутку або зм�ни альтернативно� вартост� збереження гр. Загальний попит на гр. форму�ться п�д впливом чинник�в: 1) зм�на ном�нального обсягу ВНП, МD=f (Q), Q -ном�нальн. ВНП, MD - обсяг попиту на гр. На ВНП впливають абсолютний р�вень ц�н та реальний обсяг вир-ва, як MD=f(Y,P), Y- ф�з. обсяг ВНП, P- р�вень ц�н. 2) зм�на % - МD=f (R), R -норма доходу на кап�тал�зован� активи, яка залежить в�д %. 3) накопичення багатства ? зр�ст попиту на гр. 4) р�вень �нфляц�� та �нфляц. оч�кування - гр. знец�нюються, попит на гр. пада�, п�двищу�ться % ставка? зроста� альтернативна варт. гр., скорочення попиту на гр. 5) оч�кування пог�ршення конТюнктури ринк�в - зм�на цикл�в ринку? накопичення багатства у товарн. форм�, а не в гр., попит на гр. скорочу�ться. золотовалютн. резерв�в держави. � визначення нац. орган�в, як� виконують завдання проведення вал. пол�тики: в Укр: Кабм�н, НБУ, податкова, митний ком�тет, М�н. звТязку. Комбанки - в рол� агент�в вал. контролю. � визначення держ. орган�в, як� уповноважен� регулювати гр. оборот в кра�н�. 27. Основн� типи грошових систем. Гр. системи розд�ляють на 3 групи: I) залежно в�д форми, в як�й функц�онують гр., II) за хар-ром ек. сис-ми; III) за хар-ром регулювання нац. вал. сис-ми. За I) розр�зняють 2 форми: саморегульован� гр. с-ми - базуються на використанн� повноц�нних гр. та банкнот, як� розм�нюються на повноц�нн� гр. (вже не �сну�). Тут роль держави незначно проявля�ться: визнача� масштаб ц�н (ф�ксац�я вагомого металу в гр. один), порядок обм�ну банкнот на повноц�нн� гр. Саморег. сис-ми виступали в 2 формах: б�метал�зму - роль гр. товару одночасно виконувало 2 метала (ср�бло та золото), монети карбувалися та оберталися на р�вн�, банкноти розм�нювались на них. квропа 16-18 ст. Монометал�зму - роль гр. товару в 1-му метал�, б�льш розповсюджена форма - золотий монопол�зм в 3-х видах: (але в Рос�� 1843-1857 - ср�бний): 1) золотомонетний стандарт - в об�гу � металев� гр., � банкноти, розм�нян� на золото; встановлена чеканка золотих гр.; ем�с�я банкнот була централ�зована ем�с�йним банком; вал. курс на основ� золотого паритету (пор�вняння в вагов�й категор�� 2-х валют). Це �снувало до 1 св�т. в�йни. Англ�я - 1 кра�на в к�нц� 18 ст. Золотозливковий стандарт - в�дсутн�сть зол. монети в об�гу, обм�н банкнот на золот. зливки з певним обмеженням. Золотодев�зний стандарт - в�дсутн�й об�г зол. монет, обм�н банкнот на �н. валюту (дев�зи), яка обм�ню�ться на золото. Сис-ма золотого стандарту в внутр�шньому оборот� до сер 30-х рок�в. США забезпечували обм�н $ на золото для ЦБ та казначейств �нш. кра�н до 1971 по оф�ц�йн�й ф�ксован�й вартост�: 35$ за 31 гр. ЗвТязок гр. з золотом був через $ до 1971. 1976 - кра�ни МВФ п�дписали угоду про припинення звТязку з золотом. Регульован� гр. с-ми - в залежност� в�д ем�с�� гр. в�докремлюють 2 с-ми: 1) с-ма, в як�й проходить ем�с�я - для покриття деф�циту держ. бюджету; 2) для кредитування реального сектору ек. За II) в залежност� в�д втручання держави под�ляються на неринкову та ринкову гр. с-му. Неринков� були притаманн� командно-адм�н�стративн�й с-м�, розмежування гр. на гот�вку � безгот�вку. Для ринкових - ек. методи та �нструменти регулювання гр. об�гу. За III) � в�дкрит� гр. с-ми - нема валютн. обмежень для субТ�кт�в, min втручання держави, конвертован�сть валюти. Закрит� - валютн. обмеження. Гр. с-ма Укра�ни регульована (за характером функц�онування), перех�дна (ми в�д�йшли в�д неринково� та закрито�, але не прийшли до ринков�й та в�дкрито�). 28. Створення � розвиток грошово� системи в Укра�н�. Розвиток гр. с-ми Укра�ни проходив в 3 етапи. 1й - введення укр. крб. в 1992 р. П�сля виходу з СРСР в Укр. використовували 2 валюти: укр. купоно-крб. багаторазового використання та попередн� рубл�. Ем�с�я НБУ закр�плена була т�льки за купонами, як паралельними, допом�жними гр. Обставини використання 2 валют: РФ перестали надсилати рос. гот�вку?потреба гот�вц� в оборот�; зр�ст ц�н при попит� на рос. гот�вку; Укра�на не мала бази для виготовлення власних гр. Недол�к двовалютно� с-ми: складнощ� управл�ння та орган�зац�� внутр�шн�м, зовн�шн�м гот�вковим та 32. Грошово-кредитна (монетарна) та ф�скально-бюджетна пол�тика в систем� державного регулювання грошово� сфери. Монетарна пол-ка - комплекс заход�в по регулюванню гр. обороту через зм�ни гр. пропозиц�� та % ставки. Основний орган (субТ�кт) - НБУ - визнача� стратег�ю монет. пол-ки, �� мету ,тактику проведення, �нструменти. Пол�тика НБУ дорогих гр. - пол-ка гр.-кредитн. рестрикц�� (зб�льшення норми обовТязкового резервування), зр�ст % ставки + ЦП, в якост� продавця НБУ. ОбТ�кти: пропозиц�я (маса гр.), % ставка, валютний курс, швидк�сть об�гу гр. Ц�л�: 1) стратег�чн� - забезпечення стаб�льно� нац. гр. одиниц� в умовах стаб�льного ек. розвитку (низький р�вень �нфляц��), 2) пром�жн� - НБУ прогнозу� зм�ни гр. маси, зм�ни ц�ни гр. 3) тактичн� - зм�на НБУ гр. бази, % ставки на м�жбанк. ринку. �нструменти: 1) пол-ка реф�нансування - кредитування комбанк�в (% пол�тика) 2) пол-ка операц�й НБУ на ринку ЦП (на в�дкритому ринку), в основному на державному. 3) пол-ка обовТязкового резервування - норма в % в�дношенн� до депозит�в. Оц�нка ефективност� функц�онування гр. системи: 1) стаб�льн�сть купувально� властивост� гр. одиниц� через �ндикатори: �ндекс ц�н, величина % ставки, вал. курс. 2) забезпечення ек. субТ�кт�в достатньою к�льк�стю гр. - коеф�ц�ент монитизац�� ВВП - в�дношення гр. маси в оборот� на к�нець року до ном�нального р�чного обсягу ВВП. Ф�скальна пол-ка - комплекс заход�в по регулюванню гр. обороту шляхом зм�ни податкового механ�зму, зм�ни механ�зму вилучення гр. кошт�в в централ�зован� ф�н. фонди шляхом зм�ни обсягу держ. витрат, структури �х витрат. Тобто зниження витрат держ. бюджету, жорстка податкова пол-ка, випуск держ. ЦПапер�в. Базу�ться на прямих вилученнях ф�н. кошт�в у ек. субТ�кт�в. Стимулюючий вплив низький, вимага� зваженого застосування. Але недосконал�сть системи оподаткування, здатн�сть уникати сплати податк�в та �н. обставини не в�дносяться до переваг, тому ф�скальна пол�тику враховують недосконалою. 33. Необх�дн�сть кредиту в ринков�й економ�ц�. Виник кредит в сфер� товарн. обм�ну, коли продукти починають вироблятися не для внутр�шнього споживання, а для обм�ну або продажу. В�н розвивався на основ� функц�� гр. як засобу об�гу. З його появою гр. стали виконувати функц�ю засобу платежу, полегшуючи реал�зац�ю товар�в. За допомогою К. товаровиробник розширював вир-во, коли кошт�в не вистачало, при орган�зац�� власного вир-ва або його початку. Передумови К: 1) необх�дн�сть акумуляц�� тимчасово в�льно� вартост� для надання �� в позику, 2) дов�ра 3) зб�г ек. �нтерес�в кредитора � постачальника через переговори. Укладають угоду, визначають розм�р � терм�н позички, %. 4) матер�альна в�дпов�дальн�сть учасник�в. Тому вони повинн� бути юридично самост�йними. 5) отримання регулярних доход�в для погашення К.: виручка в�д реал�зац�� товару, з\пл тощо. Причини К: нер�вном�рн�сть кругооб�гу К, сезонн� та пост�йн� коливання. (граф�ки) Сезонн� п�д-ва - с\господ, п�д-ва з вилову риби, загот�вл� л�су тощо. Несезонн� - горна, металург�йна промислов�сть тощо. Потреба в оборотному кап�тал� протягом року пост�йно колива�ться. Визначають його середню потребу на п�дстав� сер. величин. Ц� коливання � одн��ю �з причин необх�дност� кредиту. К - балансуюче до суми кап�талу, наданого в позичку, помножене на 100. �нтервал часу, до якого застосову�ться % ставка - пер�од нарахування %%. (р�к, кв). Р�вень % п�д впливом конкуренц�� на ринку позичкового кап�талу, залежить в�д його попиту � пропозиц��. �сну� ринкова норма % - в даний момент на гр. ринку, середня норма % - на певний пер�од. Чинники р�вня норми %: норма прибутку; р�вень нагромадження � заощадження; масштаб вир-ва; р�зниця м�ж внутр�шн�й та зовн�шн�м боргом держави; цикл�чн�сть коливань вир-ва; сезонн�сть вир-ва та реал�зац�� продукц��; темпи �нфляц��; повернення К; р�вень % ставок ЦБанку; м�жнар. переливи кап�талу. �снують р�зн� способи нарах. %: на евроринку вважа�ться Лондонська м�жбанк�вська ставка пропозиц�� (Л�БОР), % на %, ф�ксована ставка та УплаваючаФ. Функц�� позичкового %: 1) розпод�л прибутку - рац�ональне тимчасове використання К. для отримання доходу та на сплату % � одержання власного прибутку. 2) збереження позичкового кап�талу - повернення суми кредитору. Роль: 1) % сприя� ефективному використанню К., зм�цню� комерц�йн� та господарськ� розрах. 2) зб�льшення доход�в банк�в, зм�цнення �х ст�йкост�. 3) ефективне використання субТ�ктами власних кошт�в 4) стимулю� заощадження в банки, збер�га� гр. в�д знец�нення, � додатковим доходом населення. Види %: 1) обл�гац�йний - норма прибутковост� по борговим ЦП, вище депозитних. Диференц�ац�я по рейтингу ем�тенту обл�гац�й, по терм�новост� обл�гац�й. 2) Банк�вський - а) депозитний - вкладникам, основа: терм�н депозиту (чим вище терм�н, тим вище %) б) % ставки по К, як� видаються. Критер��: терм�н К., сума, як�сть забезпечення, хар-р в�дношень �з кл��нтом в) при встановленн� базово� - банки беруть до уваги р�вень �нфляц��, ступ�нь ризику, розм�р оф�ц�йного % НБУ. 3) оф�ц�йна ставка НБУ - вона � ор��нтиром для визначення вс�х �нших ставок, вид�ля� кредити комбанкам, показу� пол�тику НБУ УдорогихФ або УдешевихФ грошей., встановлю� обл�кову � ломбардну ставку. 38. Функц�� та роль кредиту. Функц�я - вплив на зовн�шн� середовище, який зд�йснюють ус� форми � р�зновиди К, вони хар-ють призначення К., УроботуФ, яку в�н викону� та його роль. Перерозпод�льна ф. - перем�щення ресурс�в м�ж �� окремими субТ�ктами, секторами тощо на засадах повернення, тимчасово використовуються субТ�ктами, не зм�нюючи �х первинного права власност�. Значення: 1) перем�щення гр. прискорю� оборот кап�талу, сприя� розширенню вир-ва 2) в�льн� кошти спрямовують через К. на продукц�ю з зростаючим попитом ? одержання вищих прибутк�в, техн�чного прогресу, ефективност� вир-ва. Це ключова ф. Ем�с�йна ф.- забезпечення потреб обороту в плат�жних засобах, але ця ф. ма� багато сумн�в�в � сперечань, бо ем�с�ю гр. викону� банк. сис-ма. Ф. кредиту, що реал�зу�ться в гр. сфер�, поляга� в тому, що К. забезпечу� найкращ� передумови для ефективного регулювання обороту гр. в �нтересах повного задоволення потреб ек. в плат�жних засобах � п�дтриманн� достатньо� для ек. розвитку стаб�льност� гр. К. розширю� масу плат�жн. засоб�в в оборот� при виникненн� потреби через комерц�йн� вексел�, банк. депозити, при прискоренн� гр-кредитного мультипл�катора, реф�нансування комбанк�в. Це забезпечують держ. органи монетарного управл�ння. Контрольно-стимулююча ф - високий стимулюючий ефект � обмежен�сть адм�н�стративного впливу на контрагента, глибокий ек. анал�з та його оц�нка, його держ. позики та невиконання Урядом сво�х зобовТязань з боку банк�в �нтерес та вклади ресурс�в скоротились. 1996 - в�дновлення споживчого К., надавався К. населенню п�д заставу рухомого майна ломбардами, та нерухомого - комбанками, продаж товару в розстрочку. 2000 - К. талановит�й молод� на навчання в вищих закладах. Комбанки надавали К. малим п�д-вам, як� розвивались за рах. них, так � великим п�д-вам. НБУ п�дтримував �х, надавав К. комбанкам в розм�р� статутного фонду. Держ. банки (Ощадбанки, АПБ УУкра�наФ) теж допомагали кред. ресурсами. Але згодом вони почали в�дчувати ф�н труднощ� через несво�часне повернення К. Але незважаючи на все п�д-ва, використовуючи власн� кошти, кредити, нац. та �н. �нвестиц�� поступово почали виходити з кризи, в�дновлювати вир-во � експортувати продукц�ю на зовн�шн�й ринок. Поступово припинилось пад�ння обсяг�в вир-ва. З 2000 почалась його зростання, крива ВВП почала йти вгору. 41. Поняття кредитно� системи та �� побудова. К. сис-ма - совокупн�сть ф�н. посередник�в гр. ринку та сам гр. ринок, тобто ф�н. посередництво. Гр. ринок за хар-ром звТязку м�ж кредиторами та позичальниками под�ля�ться на сектор прямого та непрямого ф�нансування. Саме у сектор� непрямого ф�н-ня зТявля�ться трет�й ек. субТ�кт. Вони називаються ф�н. посередниками, а �х д�я-ть з акумуляц�� в�льного гр. кап�талу та розм�щення його серед позичальник�в-витратник�в наз. ф�нансовим посередництвом. Вони базуються на одному ф�н. ринку з одним субТ�ктом - в�льними гр. коштами. Основн� ф�н посередники - банки та небанк�вськ� ф�н-кред. установи. Загальне для них: 1) вс� ф�н посередники працюють в сектор� непрямого ф�н-ня, 2) вони акумулюють гр. кошти та розм�щають �х в доходн� активи в�д свого �мТя. При цьому вони створюють власн� зобовТязання та вимоги. Банк, як позичальник створю� сво� зобовТязання перед вкладниками. 3) прибуток ф�н. посередн. форму�ться, як р�зниця м�ж доходами в�д розм�щення акумулюючих гр. кошт�в та витратами, як� повТязан� з �х залученням. В�дм�нн�сть: 1) банки не т�льки акумулюють тимчасово в�льн� кошти, а й сам� створюють гр. в процес� депозитно-кредитн. д�я-т�. А установи - т�льки акумулюють. 2) банки зд�йснюють розрах-кас. обслуговування вс�х �нших ф�н-кредитн. посередник�в, тому можуть використовувати �х в�льн� гр. Класиф�кац�я груп: 1) Банки - в�д ц�льового призначення: центральн� та комерц�йн�. Небанк�вськ� - 2 критер��: 1) хар-р залучення в�льних кошт�в: на догов�рн�й основ� (страхування, ПФ); ем�с�я та розм�щення власних ЦП (�нвестиц�йн� компан�� розм�щують сво� ЦП). 2) хар-р наданих послуг: страх Ко, ПФ, К. товарищества, л�зингов� Ко, �нвестиц�йн� Ко. Економ�чне призначення посередник�в: забезпечення субТ�кт�в гр. ринку максимально сприятливими умовами для �х усп�шного функц�онування, на п�двищення ефективност� �х д�я-т�. Переваги: 1) оперативне розм�щення в�льних кошт�в в доходн� активи для кредитор�в, моб�л�зування додаткових кошт�в для вир-ва та повернення �х для позичальника. 2) скорочення витрат субТ�кт�в на формування в�льних кошт�в, розм�щення �х та запозичення податкових. 3) послаблення ф�н. ризик�в для субТ�кт�в, вона переклада�ться на посередник�в ? зб�льшення дох�дност� позичкового кап�талу, скорочення витрат на ф�н. операц��. 4) надання додаткових послуг посередниками, як страхування, пенс�йне забезпечення, права власност�. Посередники позитивно впливають на кругооб�г кап�талу в призначен� Радою, 7- Президентом Укр на 7 рок�в) . Вона розробля� основн� засади гр-кредитн пол�тики та контроль за ними, �� методи та �нструменти, дох�д та витрати банку. 2) Правл�ння НБУ - реал�зац�я монетарно� пол�тики, орган�зац�я д�я-т� банку, склад форму�ться Головою НБУ при затвердженн� Ради НБУ. Голова визнача�ться ВР на 5 рок�в. Голова Ради обира�ться на 3 роки. Принципи НБУ: 1) незалежн�сть банку - органи виконавч. та держ. влади не мають право втручатися. 2) контроль парламенту та президента за д�я-тю банку 3) економ�чна самост�йн�сть - видатки за рах. власних доход�в 4) централ�зац�я сис-м - реал�зац�я �дино� держ. монетарно� пол�тики в ус�м рег�он�. 5) �дн�сть сис-ми - сп�льн�сть ц�лей та завдань. 6) Вертикальна структура управл�ння банком - посади за наказами управл�нь НБУ. Функц��: 1) ем�с�йний центр - орган�зац�я � регулювання гр. об�гу, прогнозу� його, збер�гання гр. та �нкасац�я. 1992 - гр. реформа укр. крб., ем�с�я грн. 2) визнача� дизайн, ном�нал, сис-му захисту, ознаки 3) забезпечу� комбанки гот�вкою, розрах � кредитне обслуговування. 4) банк банк�в - СЕП при м�жбанк розрах. З 1994 - кредитн� аукц�они, 1996 - ломбардне кредитування комбанк�в п�д обл�гац�� внутр�шньо� держ. позики. 1997 - реф�нансування через ЦП на управл�ння л�кв�дн�стю гр. ринку та кредитування уряду для вир�шення бюджетних проблем. 5) банк. регулювання та нагляд через службу банк. нагляду у склад� центрального апарату. 6) кредитування та розрах-касове обслуговування уряду, 7) плат�жний агент уряду стосовно зовн�шнього боргу - розпорядник кредит�в в�д МВФ, склада� плат�жн. баланс та зв�тн�сть про борг Укра�ни. 8) пров�дник монетарно� пол�тики - управл�ння гр. об�гом, забезпечування ек. та ф�н стаб�льност� нац валюти. 1994 - НБУ встановив оф�ц�йну % ставку, розм�р обовТязкового резервування. 1999 - скасування валютн. обмежень, отримання кредит�в в�д МВФ. Пол�тика НБУ повинна бути направленою на: 1) внутр�шня та зовн�шня стаб�льн�сть грн. 2) ст�йк�сть банк. с-ми 3) стимулювання кредитно-�нвестиц�йно� д�я-т� комбанк�в. 45. Банки 2-го р�вня, �х походження, види, правов� основи орган�зац��, операц��. Комбанки - кредитн. установи, що зд�йснюють ун�версальн� банк. операц�� для п�д-в, установ � населення головним чином за рах. гр. кошт�в, залучених у вигляд� внеск�в � депозит�в. Вони зд�йснюють розрах-кас. обслуговування юр та ф�з ос�б, приймають вклади, ведуть рах. банк�в- кореспондент�в тощо. пм забороня�ться займатися д�я-тю в сфер� матер. вир-ва � торг�вл� матер. ц�нностями, страхуванням, монопол�зувати ринок банк. посл. Класиф�кац�я: 1) за формою власност�: ун�тарн� - власник держава чи приватна особа (Ощадбанк, Екс�мбанк), Стат. Фонд за рах. бюджетн. кошт�в � кошт. бюджетн установ. Колективн� - комбанки з колективн. формою власност�: 1) АКБ - в�дкрита (124 б.) та закритий (49 б.) тип власност� за рах. кап�талу засновник�в (Пром�нвест) 2) пайов� (28, ТОВ) - внески у статутн. фонд, кожний учасник збер�га� право власност�. 2) в�д розм�ру актив�в - мал� - активи менше 50 млн.грн (57 б), середн� -б�льше 50 млн (37), найб�льш� - б�льше 100% (53), 7 б - крупн� (Аваль, Укр�кс�мбанк, Ощадбанк, Укрсоц, ПУМБ) 3) в�д наявност� ф�л�й комбанки - багатоф�л�йни, малоф�л�йн�, безф�л�йни. 4) в�д д�апазону операц�й � сектору ринку - ун�версальн� - широкий спектр д�я-т�, з кл��нтською спец�ал�зац�ю - основн� засновники кооперативи (1990-1993р. на Укра�н�), та на �нвестиц�йн� ф�н. посередник, як� залучають кошти через продаж сво�х ЦП (акц�й, обл�гац�й тощо): �нвест. фонди, ф�н. компан�� тощо. Страх. компан�� - ф�н. посередники, надають страх посл., формують спец�альн� страх. фонди на п�дстав� дог. з ф�з та юр особами, виплачують гр. у обумовлених розм�рах у раз� настання страхов. випадк�в. Методи роботи страх компан�й: продають страх пол�си, моб�л�зують певн� кошти, розм�щують �х у дох�дн� активи, з яких покривають сво� операц�йн� витрати, одержують прибутки. З моб�л�зованих кошт�в створюють резерви для виплати в�дшкодувань при страхових випадках. Пенс�йн� фонди - ф�н. посередники, як� акумулюють кошти юр. та ф�з ос�б у ц�льов� фонди, з яких виплачуються кошти п�сля певного в�ку. Внески до ПФ пост�йн� � прогнозован�. Тому розм�щення в�льних кошт�в в довгостроков� доходн� активи (обл�гац��, державн� ЦП), чим покривають сво� операц�йн� витрати, та виплачують пенс�� понад суми пенс. внеск�в. ПФ бувають державн� (створення центральних та м�сцевих орган�в, в�драх. з з\пл, тому розм�щення кошт�в переважно в держ ЦП) та приватн� (створення певними ф�рмами для виплати пенс�й та допомог сво�м прац�вникам, розм�щення кошт�в в ЦП ф�рм, як� �х створили) Ломбарди - ф�н посередник, вида� позички населенню п�д заставу рухомого майна. Л�зингов� компан�� - ф�н. посередники, як� придбають предмети тривалого користування та передач� �х в оренду ф�рмам-орендарям для �х д�я-т�, як� поступово сплачують �х варт�сть по строку. Особлив�сть: кредитування в товарн. форм�, ма� довгостроковий хар-р. �нвестиц. фонди (банки, компан��) - ф�н. посередники, управляють в�льними коштами �нвест. призначення. Вони акумулюють гр. др�бних �нвестор�в шляхом випуску власних ЦП, а пот�м розм�щують �х в акц�� корпорац�й та держ. ЦП. Доходи �х з див�денд�в та % з ЦП, та курсов. р�зниц�. Вони бувають в�дкрит� - власники мають право продати акц�� самому фонду, який повинен �х купувати, закрит� - акц�� продаються на вторинному ринку, вза�мн� фонди гр. ринку - акц�� як чековий та високодох�дний депозит, як� виписуються на рах фонду в банку, як� приваблюють �нвестор�в. Ф�нансов� компан�� - через продаж сво�х ЦП кошти направляють у позички ф�з та юр особам, як короткостроков� � невелик� кредити. Л�зингов� та факторингов� Ко належать до ц��� групи, так як теж кредитують кл��нт�в. 48. Ст�йк�сть банк�всько� системи, �� значення та механ�зм забезпечення. Для стаб�льно� д�я-т� банк�в створена с-ма ек. норматив�в НБУ, яка � обовТязковою для вс�х комбанк�в. Найважлив�ш� нормативи: статутного кап�талу (не менше 1 млн евро), платоспроможност� (сп�вв�дношення м�ж кап�талом � активами банку, з урахуванням ризик�в. Не нижче 8%) � достатност� кап�талу (в�дношення кап�талу до актив�в, зменшених на резерви. Не менше 4%). Нормативи л�кв�дност� - вкладання гр. у л�кв�дн� активи: 1) митт�во� л�кв�дност� - в�дношення сум на коррах.та в кас� до поточних зобовТязань банку, не менше 20% 2) загально� л�к-т� - в�дношення загальн. актив�в до загальн. зобовТязань банку, не менший 100%, тобто збалансован� активи та пасиви. 3) сп�вв�дношення м�ж високол�к-ними � робочими активами - не менше 20%. Нормативи ризику - зм�нюван�сть ф�н становища та п�двищений ризик операц�й, тому мета - недопущення збитк�в: 1) MAX ризик на 1 постачальника - д�лення сукупно� заборгованост� та 100% виданих зб�льшення статутного фонду; для бюджетних платеж�в; для банкрутних п�д-в; при прострочен�й заборгованост� при позиках та несплачених %. При банк Кр. використовують прост�, спец�альн� та контокорентн� рах. Простий - активне сальдо, кожна проводка по кр. оформлю�ться док-ми (плат доручен), найб�льш поширена форма. Спец�альний - в окремих випадках (при кр-нн� векселями), виника� кредитове сальдо, яке зарахову�ться в�дразу на рах. позичальника. Погашення кр. за плат. дорученнями, та за надходжен. коштами за векселями на спец рах. Контокорентний рах - активно-пас. рах., на якому обл�ковуються вс� операц�� банку з кл��нтом, платеж� за дорученням кл��нта та надходження в вигляд� вклад�в, повернення позик тощо. В�н як позичковий рах з дебет. або кредит. сальдо. Для запоб�гання ризик�в повинно встановити потенц�ал позичальника, його обгрунтування кр., оц�нити його якост� (репутац�я, порядн�сть, забезпечення в минулому), ф�н. стан, його л�кв�дн�сть , ефективн�сть вир-ва, використання кап�талу. В банку використовуються 2 джерела погашення позичок: первинний та вторинний. Первинн� - для стаб�льних, першокласних кл��нт�в, як� погашають позички у вигляд� доход�в постачальника. Вторинн� - забезпечення позичальника п�д кредит в форм�: застави, гарант��, рах в�д 3-� особи, �потека, страхова угода. Банк контролю� використання кр, сво�часне його повернення � сплату %%. При порушенн� умов контракту банк може довгостроково стягнути кр. та % по ньому з позичальника, застосувати штрафн� санкц��. 58. �нвестиц�йн� операц�� комбанк�в. Мета проведення операц�й та �х класиф�кац�я. Методи управл�ння ризиками. �нвестиц�йн� операц�� - вкладання кошт. в ЦП п�д-в (держ, колективних, приватних) на тривалий пер�од часу. Вони в�дносяться до активних операц�й банку. Активн� операц�� банк�в - д�я-ть �з використанням власного кап�талу, залучених кошт�в для одержання прибутку при розпод�л� ризик�в � п�дтриманн� л�кв�дност�. �нвестиц�йн� ЦП - боргов� зобовТязання у вигляд� акц�й, обл�гац�й, вексел�в тощо. Вони створюють вторинний резерв для задоволення потреб у додаткових коштах при вилученн� вклад�в кл��нтами, що перевищують ресурси. Мета �нвест. операц: безпека гр. кошт�в, �х диверсиф�кац�я, дох�д та л�кв�дн�сть. �снують так� фактори ризику: кредитний - ем�тент не в змоз� сплачувати сво� ф�н. зобовТязання (опл доход�в в форм� див�денд�в, %%); ф�нансовий - непередбачен� зм�ни на ринку ЦП призводять до втрат �з-за продажу �х з� знижкою. Процентний - коливання ринкових ставок при ф�ксованому % на обл�гац��. �нвестиц�йна д�я-ть повинна систематизовано контролюватися через стан ринку ЦП, захищатися в�д ризику збитк�в та втрат л�кв�дност�. Метод зменшення ризику - формування �нвест. портфеля за рах. ЦБ, як� мають р�зний р�вень якост� та р�зн� строки погашення. Вони под�ляються на �нвестиц�йн� (розрах. на тривалий строк) та на вторинн� л�кв�дн� резерви, як� можна перетворити в гр. через продаж на ринку ЦП, строки встановлю� кер�вництво банку. Вони в�др�зняються ступенем л�кв�дност�. 59. Сутн�сть, призначення та види ф�н. посередник�в гр. ринку. К. сис-ма - совокупн�сть ф�н. посередник�в гр. ринку та сам гр. ринок, тобто ф�н. посередництво. Гр. ринок за хар-ром звТязку м�ж кредиторами та вза�мод�� забеспечують можлив�сть в�льно продати-купити нац�ональну та �ноземну валюту на основ� попиту та пропозиц��. В.р. ма� вс� атрибути звичайного ринку: обФ�кти � субФ�кти, попит � пропозиц�ю, ц�ну, особливу �нфраструктуру та комун�кац�� тощо. ОбФ�ктом куп�вл�-продажу на цьому ринку � валютн� ц�нност�, �ноземн� - для резидент�в, коли вони купують чи продають �х за нац. Валюту, та нац�ональн� - для нерезидент�в, коли вони купують чи продаютьц� ц�нност� за �ноземну валюту. ОбФ�ктом куп�вл�-продажу одночасно виступають нац�нальн� � �ноземн� валютн� ц�нност�. СубФ�ктами валютного ринку можуть бути будь-як� еконм�чнв� агенти та посередники, насамперед банки, брокерськ� компан��, валютн� б�рж�, як� УзводятьФ продавц�в � покупц�в валти та орган�зац�йно забеспечують операц�� куп�вл�-продажу. Попит � пропозиц�я на в.р. мають ту особлив�сть, що обФ�ктом � �нструментом куп�вл�-продажу тут � грош� р�зно� нац�она льно� належност�. Тому попит на �ноземну валюту одночасно � пропозиц��ю нац. Валюти, � навпаки. Ц�ною на в.р. � валютний курс. В�н явля� собою ц�ну грошово� одиниц� дано� валюти в грошових одиницях �ншо� валюти. Валютний ринок ма� власну �нфраструктуру � широко розвинуту систему сучасних комун�кац�й, що забезпечують оперативний звФязок м�ж ус�ма субФ�ктами ринку не т�льки в межах окремих кра�н, а й у св�товому масштаб�. Залежно в�д орган�зац�� торг�вл� валютний ринок под�ля�ться на б�ржовий � позаб�ржовий. На б�ржовому ринку торг�вля валютою зд�йсню�ться орган�зовано на спец�альному УмайданчикуФ, який назива�ться валютною б�ржою. Хоч б�рж� звичайно не � комерц�йними п�дпри�мствами, проте за сво� послуги вони стягують вагом� ком�с�йн�. Тому субФ�кти валютного ринку все менше звертаються до послуг традиц�йних б�рж, � вони поступово згортають свою д�яльн�сть. Нац�ональн� валютн� ринки �снують у б�льшост� кра�н св�ту, вони обмежуються економ�чним простором конкретно� кра�ни � регулюються �� нац�ональним валютним законодавством. М�жнародн� валютн� ринки сформувалися у кра�нах, в яких до м�н�муму зведен� обмеження на валютн� операц�� (валютн� обмеження). Так� ринки регулюються скор�ше за все м�ждержавними угодами, домовленостями самих учасник�в цих ринк�в, традиц�ями. Розм�щуються вони переважно у м�стах �з вдалим географ�чним положенням та з великою концентрац��ю транснац�ональних банк�в, небанк�вських ф�нансових структур, комерц�йних компан�й, яким потр�бно зд�йснювати платеж� на широких просторах св�тового ринку. Розвиток нов�тн�х засоб�в телекомун�кац�й та �нформац�йних технолог�й да� можлив�сть по�днати окрем� м�жнародн� ринки в �диний св�товий валютний ринок, який здатний функц�онувати практично ц�лодобово. Це забезпечу�ться географ�чним розм�щенням окремих ринк�в: з початком доби в�дкриваються аз�атськ� ринки Ток�о, Гонконгу, С�нгапура, п�сля �х закриття починають працювати ринки �вропейськ� - Франкфурта, Парижа, Лондона, а п�д к�нець �х роботи в�дкриваються ринки американського континенту - Нью-Йорка, Лос-Анджелеса тощо. Завдяки цьому будь-який субФ�кт валютного ринку може в будь-який час доби купити-продати валюту, оперативно звФязавшись з в�дпов�дним м�жнародним центром валютних б�ржах; подальша л�берал�зац�я доступу до валютного ринку юридичних � ф�зичних ос�б-резидент�в до р�вня, адекватного в�льн�й конвертованост� нац�онально� валюти за поточними операц�ями; при�днання Укра�ни (у травн� 1997 р.) до VIII Статт� Статуту МВФ, що означало оф�ц�йне визнання в�льно� конвертованост� гривн� за поточними операц�ями. Надзвичайн� заходи у валютн�й сфер� к�нця 1998 р. пом�тно загальмували подальшу ринкову трансформац�ю валютно� системи Укра�ни. Разом з тим �х висока ефективн�сть (за 1999 р. гривня девальвувала в�дносно доллара США лише на 35%) п�дтвердила значн� усп�хи Укра�ни у формуванн� д�йового механ�зму валютного регулювання, який дав змогу утримати гривню нав�ть у надзвичайно складних умовах, як� склалися на валютному � фондовому ринках Укра�ни в к�нц� 1998 - на початку 2000 рр. 52. Механ�зм валютного регулювання, його особливост� в Укра�н�. Валютне регулювання - д�яльн�сть держави та уповноважених нею орган�в регламентувати вал.в�дносини економ.субТ�кт�в та �х д�яльн�сть на вал.ринку. Регламенту�ться: процес курсоутворення, д�яльн�сть комбанк�в, зд�йснення м�жнародних платеж�в, ввезення та вивезення вал.ц�нностей, формування та викоритсанння золотовалютних резерв�в тощо. Через введення чи скасування певних обмежень органи вал.регулювання мають можлив�сть скеровувати вал.потоки в найвиг�дн�ших для нац�он.економ�ки напрямах. Цей �нструмент ма� переважно адм�н�стративний х-ер � суперечить тенденц�� л�берал�зац�� вал.в�дносин. Зараз в Укр. це один �з ключових валютних �нструмент�в. Методи, як� забезпечують переважно економ�чний вплив на валютн� в�дносини: курсова пол�тика (ц�леспрямоване проведення комплексу заход�в з девальвац�� - зниження обм�нного курсу: п�двищення конкурентноспроможност� нац�он.виробника, стимулювання експорту, але зростання ц�н на �мпортн товари; пол�тика ревальвац�� - п�двищення обм�нного курсу: стимулю� розвиток �мпорту, зб�льшу�ться пропрозиц�я на товарних ринках, але експортери зазнаватимуть втрат); обл�кова (дисконтна) пол�тика ЦБ - зниження чи п�двищення обл�ково� ставки, ставки депозитного та позичкового %. Зб�льшення %� ставки сприя� зростанню курсу нац.валюти; валютна �нтервенц�я - оперативне п�дтримання вал.ринку в стан� р�вноваги шляхом зб�льшення чи зменшення куп�вл� чи продажу ЦБ �ноземно� валюти за нац�ональну. НБУ активно застосову� валютн� �нтервенц��. Стерил�зована �нтервенц�я - у раз� продажу �ноземно� валюти на валют.ринку на таку ж суму на в�дкритом� ринку купують ЦП, а при куп�вл� �ноземно� валюти продають ЦП. До практично� розбудови власно� валютно� системи Укра�на приступила у листопад� 1992р. Першому етапу формування вал.системи , який сп�впав з пер�одом високо� �нфляц��, був характерний суто адм�н�стративний порядок вал.регулювання (обвальне пад�ння курсу укр.валюти). Другий етап з 1994 по 1996 роки - повернення до ринкових метод�в орган�зац�� вал.в�дносин, в 1995р. оф�ц�йна заборона об�гу �ноземно� валюти, децентрал�зац�я вал.ринку, визначення оф�ц�йного курсу на п�дстав� результат�в торг�в на УМВБ, зменшення до 40% частки вал.виручки експортер�в, яка п�длягала обовТязковому продажу. З 1996 р. п�сля випуску в об�г гривн� - трет�й етап -ринков� засади набули подальшого розвитку: плаваючий валютний курс, матер�ал�зац��ю загального сусп�льно-необх�дного робочого часу, укладеного в товар�. Гр в процес� об�гу набули особливу варт�сть, яка створила основу для в�докремлення грошей в�д конкретного товарного нос�я, та виникнення Гр, не повТязаних з матерально-речовою формою (депозитн. Гр, електронн�). Гр. в�др�зняються в�д товар�в: мають загальну споживчу варт., тобто здатн� задовольнити б-яку потребу людей, Гр -м�рило варт. товару � вт�лення багатства. 2 поняття визначають сутн�сть Гр: 1)грош� як грош� - використов. для оплат� товар�в, послуг, погашення боргових зобовТязань, Гр-посередник при оплат�. 2) Гр як кап�тал - Гр використов. для накопичення вартост� та для виробничого використання. Мета - отримання доходу в форм� %, див�денд�вЕ Ц�льове призначення Гр: зас�б нагромадження; зас�б платежу; зроста� роль Гр в екон. житт� сус-ва. Р�зниця м�ж 2-ма поняттями незначна, визнача�ться через використання екон. субТ�ктами. Гр стають кап�талом при �х нагромадженн�, збер�ганн�, продажу на Гр Ринку?дох�д у %. Гр, як кап�тал в п�д-в�: зб�льшення його кап�талу, ресурс�в, л�кв�дност�, могутност�. Але якщо зростання загальн. маси Гр буде надм�рним, це призведе лише до �х знец�нення. Форми грошей та �х еволюц�я. Демонетизац�я золота. Еволюц�я Гр под�ля�ться на 3 етапи: повноц�нн� Гр, зм�шан� форми, неповноц�нн� Гр. Повноц�нн� - перш� товарн� Гр, спочатку предмети 1� необх�дност� до предмет�в розкош�. Форми: 1) товарн� Гр предмет�в, 2) предмети розкош�, 3) металев� Гр под�ляються на Гр з недорогих метал�в (куск�в металу) до благородних; та на монети (м�дн�, ср�бн�, золот�). Зм�шан� форми (19-поч 20 ст) - металев� повноц�нн� Гр, неповноц. Гр. Процес демонетизац�� золота (переходу повноц�н, метал Гр до неповноц�нних) поясню�ться недол�ками золотих Гр: 1) обмеження запасу золота в природ�, 2) висок� витрати (дорог� Гр, витрати труда, знос), 3) слабка схильн�сть регулюванню � впливу держави (19ст.), 4) незручн�сть у використанн� (важк�). Процес демонетизац�� завершився в середин� 70х. УЯмайська угодаФ- 4 валютна система, погодилися, що золото - грошовий товар � припинили ф�ксувати до золота. Неповноц�нн� - це Гр, як� не мають власно� вартост�. Це б�лонна (розм�нна) монета, паперов� Гр, банк. зобовТязання, депозитн. вклади, кваз�грош�. Класиф�кац�я по критер�ям: � форма �снування: паперов�, монети, депозитн� Гр, електронн� Гр. � у залежност� в�д статусу елемента Гр. � хар-ра ем�с��: казначейськ� Гр. - Гр, як� ем�тують державу в особ� казначейства для покриття державних витрат; банк�вськ� Гр. - Гр, як� випускаються в об�г банк. системою на кредитн�й основ�, що обумовлю� хар-р сталост� цих Гр., тобто банкноти -прост� векселя банк�в. У основ� лежать розписки банк�р�в про золото, як� вони прийняли на збереження, а також комерц�йн� векселя, б�лонна монета - розм�нна монета, яка чекан�тся з недраг метал�в, депозитн� Гр - Гр, як� �снують у вигляд� запис�в на рахунках економ суб'�кт�в у банках по плат�жним дорученням, чеках, плат вимогам, пластиков карткам., електронн� Гр., кваз�грош� - майже грош�, по сво�х параметрах не дотяга� до грошей: терм�нов� банк�вськ� депозити - терм�нов� банк депозити, види держ ЦП �з високою л�кв�дн�стю. Зол. запас як страхувальник нагромаджень вартост� в�д �нфляц��. Держ. запаси оф�ц�йно включаються до золот. резерв�в кра�н� � � резервом св�тових Гр. Держава може використовувати св�й зол.запас: продати на м�жнар ринку, зб�льшуючи валютний резерв св�тових Гр.; купувати на св�т. ринку товари та посл., необх�дн� на внутр�шн. ринку, для погашення борг�в; одержати м�жнар. позику. Гр маси � �диним ц�лим � легко перем�щуються �з нагромаджень в об�г � навпаки. В сучасний час �снують так� форми накопичування: гот�вков� форми - не втрачають дох�д, якщо не розташувати на вкладах; але знец�нюються п�д �нфляц��ю. Накопичення на вкладах - дох�д в вигляд� депозитного %, але все залежить в�д ступеня ст�йкост� банк�всько� системи; нагромадження у форм� золота. 9. Функц�� грошей в сфер� м�жнародних економ�чних в�дносин. Функц�я Гр.- це певна д�я чи УроботаФ Гр. щодо обслуговування руху варт в процес� сусп�льн. в�дтворення. �сну� 5 функц�й Гр: м�ри вартост�, засоби об�гу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост� � св�тових Гр. Св�тов� Гр - це функц�я, в як�й гр. обслуговують рух вартост� в м�жнародн. ек. оборот� � забезпечують реал�зац�ю вза�мов�дносин м�ж кра�нами. �сторичне виведення ц��� функц�� повТязано з виникненням держави - субТ�кта ек. в�дносин. Тут гр. виконують ф-ц�� загального плат. засобу, загальн. куп�вельного засобу � засобу перенесення багатства з одн��� кра�ни в �ншу. Функц�онування Гр обмежене �х нац. кордонами. При виход� держ. на св�т. ринок �м потр�бн� �нш� Гр. Якщо св�т. гр використовуються для погашення борг�в, то вони виконують ф-ц�ю засобу платежу, для негайно� куп�вл� товар�в - функц�я куп�вельного засобу, але тут повинно бути попередн� нагромадження гр. Також св. гр функц�онують як м�ра варт та рахунков� одиниц�, оск�льки нац. ц�ни кра�н не задовольняють потреби св�т. ринку, на ньому форму�ться своя система ц�н. В сучасних умовах св. Гр, як плат�жн� та куп�вельн� засоби, виступають в вигляд� нац. гр певних кра�н з причин того, що: 1) �сну� широкий св. ринок �з його субТ�ктами, з �х кредитн. � банк. в�дносинами. Тут св. гр функц�онують митт�во, повноц�нн� гр. вже не потр�бн�. 2) ек. потенц�ал деяких кра�н досяг величезних розм�р�в. Гр цих держав забезпечили дов�ру нац. гр, як реальних нос��в м�ново� вартост� не т�льки на внутр�шньому, а й на м�жнар. ринках. 3) сп�вроб�тництво м�ж державами регулю� ек. гр. в�дносини, дов�ри до нац валюти ($), створюють нац. валюти (ЕКЮ, кВРО) Платеж� по цим валютам будуть доти, поки субТ�кти ринку можуть купувати за них товари, не вимагаючи золота, поки � в�льне конвертування валют. Тобто, ф-ц�ю сучасних гр в умовах об�гу повноц�нних гр виконують драг. метали в форм� злитк�в або ж драг монета, яка приймалася до платежу за вагою. В умовах об�гу неповноц�нних гр. функц�ю св�тових гр. виконують нац�ональн� гр. ($-ще й як резервний фонд). 10. Роль грошей у ринков�й економ�ц�. Якщо функц�� гр. - це �х УроботаФ щодо обслуговування руху вартост�, то роль гр, - к�нцевий результат ц��� УроботиФ , �� насл�док. Сприятливими умовами для реал�зац�� рол� гр. настали при створенн� кап�тал�зму, коли товар став загальн. формою продукт�в прац�, коли робоча сила стала товаром, обТ�ктом куп�вл�- реал�зац�� товар�в) ? в ек-ц� не вистача� грошей. Р�шення: позичити грош� на св�товому ринку. 13. Моб�л�зац�я грошей на св�товому ринку: прямий кредит � розм�щення ЦП. Якщо �мпорт менше експорту, то на внутр�шн�й ринок прийде менше гр., буде б�льше зроблених товар�в ? знец�нювання грошей. Р�шення: грошовий пот�к 14 - розм�щення кошт�в на св�товому ринку (кредити нерезидентам, ЦП у �нвалют�). Грошовий ринок моб�л�зу� кошти. Збалансування гр. обороту забезпеч. вир�внюванням нац. доходу та реал�зац�я нац. продукту. �сну� 2 виду гр. потоку: пот�к в�дпливу (втрат) - чист� податки, заощадження, оплата �мпорту � пот�к припливу (�нТ�кц�й) - �нвестиц�йн� витрати ф�рм, держ. закуп�вл�, надходження в�д експорту. 14. Структура грошового об�гу за формою плат�жних засоб�в та за економ�чним зм�стом. У основ� руху грошей лежать платеж�, що зд�йснюють ек. суб'�кти. Сукупн�сть платеж�в, що обслуговують окремий етап процесу розширеного в�дтворення, назива�ться гр. потоком. Виходячи з цього грошовий об�г - це сукупн�сть грошових поток�в. Критер�� гр. об�гу: � ек. зм�ст гр. поток�в, в�докремлюють 3 сектора: 1) Гр. об�г - це рух гр., що обслугову� сферу обм�ну, перем�щення товарно-матер�альних ц�нностей. Рух гр. може бути: екв�валентним - гр. на продукти р�вновелико� ном�нально� варт.; безповоротним - перех�д гр. у власн�сть субТ�кта обороту п�сля продаж�; прямол�н�йний - в�ддален�сть гр. в�д субТ�кта обороту, який використав �х для куп�вл�, оск�льки наступний субТ�кт теж витрача� �х для сво�х закупок. Тут вс� потоки зустр�чн� (реал�зац�я ресурс�в, куп�вля товар�в, оплата �мпорту, експорту, держ. закупок, �нвентарю) 2) ф�н-кредитний - частина гр. об. повТязана з розпод�лом варт. вал. нац. прод. Тут рух гр. зд�йсню�ться неекв�валентно, односторонн�, безповоротне, тобто платник не одержу� реального екв�валента через товари чи посл. При сплат� податк�в, обовТязкових платеж�в до держави виника� безповоротн�й рух гр. який наз. ф�скально-бюджетною частиною в ф�н-кредитн. оборот�. 3) кредитний сектор - перерозпод�льч� в�дносини, при яких власн�сть субТ�кта переда�ться у тимчасове користування (банк. депозит, ЦП в нац. та �нвалют�, заощадження) з подальшим одержанням доходу. Тобто односторонн�й рух гр. з зворотн�м хар-ром. � залежно в�д форм гр. под�ля�ться на безгот�вковий - гр. рух по рах. в банках. пх можна контролювати та держава може впливати на ций оборот, � гот�вковий - гр. поза банком обслуговують в�дносини субТ�кт�в � знаходяться п�д �х прямим впливом. 15. Маса грошей, �� склад та фактори зм�ни обсягу � структури. Гр. маса - сукупн�сть запас�в гр. у вс�х �х формах, як� перебувають у розпорядженн� субТ�кт�в гр. обороту (приватн� особи, п�д-ва, держ. установи тощо) певний момент. Гр. маса ма� к�льк�сний вираз (млн. або млрд. гр. одиниць), структуру та динам�ку руху. За структурою вид�ляють критер��: 1) ступ�нь л�кв�дност�, 2) форма гр. засоб�в (гот�вка, депозитн�), 3) за розм�щенням у субТ�кт�в гр. об�гу; 4) за територ�альним розм�щенням. Центральн� банки структуризують гр. масу з врахуванням л�кв�дност� окремих �х компонент�в. НБУ в�докремлю� 4 гр. агрегати. над вилученням означа� ем�с�ю безгот. гр. ЦБ. Тобто � ЦБ забезпечу� ком. банки додатковими резервами, як� нарах. на рах. в�дкрит� ком. банками в ЦБ. � ЦБ нада� додатков� резерви в процес� кредитування ком. банк�в, в процес� придбання ц�н. папер�в та �нвалюти. 20. Грошовий мультипл�катор. Гр-кредитний мультипл�катор - це процес створення нових банк�вських депозит�в (безгот�вкових грошей) при кредитуванн� банками кл��нтури на основ� додаткових (в�льних) резерв�в, що над�йшли в банк ззовн�. В�льний резерв - це сукупн�сть гр. кошт�в ком. банк�в, як� в даний момент � в розпорядженн� банку � можуть бути використан� ним для активних операц�й. �сну� загальний банк. резерв (R) - вся сума гр., як� в даний момент у розпорядженн� банку � не використан� для активних операц�й. Частина �х повинна збер�гатися в гр. форм� � не використовуватись для поточних потреб - це обовТязковий резерв (RR). Визнача�ться Нацбанком у % до суми банк. пасив�в. В�льний резерв банку(ER) - р�зниця м�ж загальним � обовТязковим резервом. R=RR+ER За ек. зм�стом в�льний резерв Рв = К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор, К - кап�тал банку, ЗК - залучен� депозити, МБК - м�жбанк. кредити, ВСФ - в�драх. до страх фонду, Ао - вкладення в активн. операц�� (не повернут�) Ор - обоТязков. резерв. Рв - показник ф�н. стану банк�в, як зобовТязання перед кл��нтами, показу� стан л�кв�дност� банку, його кредитн. потенц�ал. Р�вень мультипл�катора (мм) залежить в�д норм обовТязкового резерв (r) мм=1\r. Прир�ст гр. маси ?М=?Rx1/r=?R х мм, ?R-початков. прир�ст резерв. Чинники, як� впливають на м-р позичен� кошт. у банк�в для гот�вк. платеж�в, попит на позички та позичков %, прискорю� м-р кредитн. ем�с�я, , надходження гот�вки на рах. кл��нта, зб�льшення резерву через продаж актив�в на м�жбанк. ринку (ЦП). Повна формула мм= (с+1)\(с+r+e), c=C\D - показник депонування гот�вки, C- гот�вка = М0 , D - депозитн. гр. е=ER\D - коеф. надлишкових резерв�в, r=RR\D, M3-M0=D, гр. маса MS= MB x mm. мm -в�д�гра� важливу роль у забезпеченн� пропозиц�� гр. до потреб ек. обороту. 21. Суть та структура грошового ринку. Гр. ринок - це особливий сектор ринку, на якому зд�йсню�ться куп�вля та продаж та форму�ться попит, пропозиц�я та ц�й на цей товар. Специф�ка гр., як товару поляга� в тому, що попит на гр. прийма� форму попиту на кредит, пропозиц�я гр. прийма� форму пропозиц�� кредиту, а ц�на на гр. - форму %. Коли гр. � в�льними, то передача гр. в�д одного субТ�кта до �ншого набува� сенсу. Продавець гр. (кредитор) не втрача� право власност� на гр., а втрача� т�льки право розпоряджуватися гр. Покупець гр. здобува� право розпоряджуватися гр. на поворотн�й основ�. Ц�ль проведення операц�� на гр. ринку - отримання додаткового доходу, що назива�ться %. Тут продаж гр. як передача гр. у тимчасове користування при збереженн� права власност� на ц� гр., одержання % доходу в обм�н на спец �нструменти, а саме: зобовТязання покупц�в. Куп�вля гр. -одержання субТ�ктом суми гр. в обм�н на �нструменти. 2 групи зобовТязань: неборгов� (акц��) - за продавцем право власност� на гр. � розпорядження ними. Продавець - ем�тент - купу� гр. у �нвестор�в, ф�з та юр ос�б. Боргов� зобовТязання - покупець поверта� продавцю одержану в�д нього суму � сплачу� по 24. Пропозиц�я на грошовому ринку: суть, форми прояву та факторами зм�ни. Розр�зняють пропоз. гр. на м�кро та макрор�внях. На м�кро - той запас гр., який � в розпорядженн� ек. субТ�кт�в на певну дату, � як� вони згодн� продати (запропонувати) за певними умовами. Наприклад, фактичний запас гр. по ек субТ�ктам вище, н�ж попит на гр. в умовах росту альтернативно� варт збереження гр. На маркор�вн� - пропозиц�я гр. визнача�ться загальною масою гр., яка знаходиться в об�гу. MS = C+D. Чинники, як� впливають на пропозиц�ю гр. видно з формули: М1=мМб, М1 - пропозиц�я гр. - гот�вка поза банками та депозитами на поточн. рах., Мб - гр. база. = С+R, контроль банку через операц�� на в�дкритому ринку, ф�нансування ком. банк�в, валютн� �нтервенц��. м - мультипл�катор, в�н визнача�ться не т�льки ЦБ, а й нормами обовТязкового резервування - м=1/r , r - норма обовТязкового резервування?чим нижче r, тим вище м � б�льше обсяг гр. пропозиц��, � навпаки.; обл�ковою ставкою - вона вплива� на гр. базу, а отже � на р�вень м, ринковою % ставкою - з �� р�стом розширюються позички? зр�ст гр. бази, банк. резерви � м ? зр�ст пропозиц. гр.; зм�ною багатства - зм�на сп�вв�дношення м�ж депозитн. гр. та гот�вкою, при рост� багатства, зр�ст депозитн гр., що посилю� м � зб�льшу� пропоз. гр.; т�н�зац��ю п�дпри�мницько� д�я-т� - зроста� запас гот�вки, зменшення депозиту, кредитування, мультипл�катора, зниження пропозиц�� гр.; низьким станом дов�ри до банк�в - зниження депозит�в � м, банки змушен� зб�льшувати резерви � скорочувати кредитування, щоб п�дсилити свою л�кв�дн�сть. Обсяг пропоз. гр. форму�ться п�д впливом 4-х субТ�кт�в: ЦБ, ком. банками, банк. вкладниками та позичальниками. 25. Граф�чна модель грошового ринку, р�вновага попиту � пропозиц�� та процент. % MS 8 MD 15 млрд.грн Якщо граф�к попиту на гр.(MD) наложити на граф�к пропозиц�� (MS), то отриму�мо граф�к гр. ринку. 8% - р�вноважна ставка %. При так�й ставц� попит на гр. (кредити) буде задоволений банком, як�й створив гр. 15 млрд. грн та увесь попит буде задоволений за 8%. Ком. банки можуть розм�стити гр., а субТ�кти можуть розм�стити п�д 8%.Порушення р�вноваги на гр. ринку може бути викликано факторами, як� знаходяться на сторон� пропозиц�� гр. (зб�льшення або зниження пропоз. гр., одержання додаткових резерв�в, зм�на % ставки), а також факторами з� сторони попиту на гр. (зр�ст ВНП, нац. доходу, попит ек. субТ�кт�в на банк. позички). Р�вновага на гр. ринк. забезпечу�ться через зм�ну % ставки. % - як ц�на, що форму�ться на гр. ринку. % MS2 MS MS1 8 MD 15 млрд.грн безгот�вковим об�гом. Чинники, як� ускладнювали стан гр. обороту при запровадженн� купоно-крб: 1) спад вир-ва, розрив госп. звТязк�в ? скорочення попиту на гр., зайв� гр. ? зростання ц�н. 2) в�дплив товар�в за меж� Укра�ни �з-за в�льного використання рубля. НБУ переводить об�г на крб., вилучення рубл�в. 3) РФ контролю� рубл� через коррахунки в банках. Виникло к�лька рубл�в - рос, укр, б�лорус. Укр. рубль швидко падав та втратили переваги рубля. Так в 1992р. запровадили купоно-крб в об�г. Основн� напрямки розвитку гр. на 2-му етап� - введення укр. карбованця: створення монетного двору НБУ, забезпечення захисту гр., розроблення правил об�гу, �нкасац�� гот�вки; контроль банк�вських резерв�в, розвиток комбанк�в, операц�й на в�дкритому ринку; розмежування ф�скально- бюджетно� та гр-кредитно� пол�тики; створення с-ми ел. платеж�в, документ�в на м�жбанк�вському р�вн�; формування валютного регулювання: валютний курс, золотовалютний резерв; регулювання �нфляц��. Але тимчасов� гр. не можуть виконувати важливу функц�ю нагромадження. Нема накопичування - джерел �нвестування, ек. зростання, зниження ефективност� анти�нфляц�йно� пол�тики. Була потреба в пост�йн�й гр. одиниц� - гривн�. 3й етап - введення грн. та коп�йки в 1996 р. , прийняття З-ну про НБУ в 1999 щодо регулювання обороту, забезпечення стаб�льност� грн., вдосконалення �нструмент�в гр. с-ми. 29. Характеристика грошово� реформи в Укра�н�. = 28 30. Суть, форми, причини � насл�дки �нфляц��. �нфляц�я - це тривале � швидке знец�нення гр. внасл�док надм�рного зростання �х маси в оборот�. Вона виявля�ться в зростанн� ц�н на товари, тарифи, послуги, у пад�нн� вал. курсу нац. гр., у товарному деф�цит�. �н-я - прояв знец�нення гр. незалежно в�д звТязк�в м�ж гр. � товарами на ринку. Ще в епоху повноц�нних гр. �н-я просл�джувалася в псуванн� монет, зниженн� варт. золота. Але розмах отримала при обсяз� неповноц�нних гр. Форми прояву: 1) ц�нова - зростання ц�н, 2) девальвац�я - пад�ння курсу через розрив м�ж ц�нами на внутр�шн. ринку та на ринках �нш. кра�н 3) �н-я заощаджень товарний деф�цит, �н-йн� оч�кування. Законом�рност� �н-го процесу - в залежност� в�д сп�вв�дношення темп�в росту пропозиц�� гр. та темп�в знец�нення гр. : 1 стад�я - темп зросту пропозиц�� опереджа� темпи знец�нення гр. 2 - темпи знец�нення гр. випереджають темпи зростання �х пропозиц��. Вим�рювання �н-�: 1) �ндекс ц�н: споживчих товар�в\ц�н (�СЦ)= варт�сть Успоживчого кошикаФ в поточному роц� (SP1G0)/ на базовий р�к (SР0G0), G - к�льк. товар�в у кошику базового пер�оду; на засоби вир-ва (�ЦВ=(SP1G0/(SР0G0); ВВП або дефлятор ВВП. За темпами знец�нення гр. �н-я: 1) повзуча - зр�ст ц�н на 5% за р�к; 2) пом�рна або в�дкрита - до 20%, п�двищення ц�н за зр�ст попиту. 3) галопуюча - до 100%непедбачене п�двищення ц�н, яке не регулю�ться 4) г�пер�н-я - б�льше 100% - пада� роль гр., поширю�ться бартер, стих�йн� процеси в ек. За ек. зм�стом: 1) �н-я витрат - тиск на ц�ни з боку зростання виробничих витрат. Це зр�ст виробничих затрат (на з\пл, ел\ен), пад�ння продуктивност� прац� тощо. 2) �н-я попиту - тиск на ц�ни з боку гр. �з-за зростання �х пропозиц�� в�д банк�в,. джерело, за рах. якого покрива�ться р�зниця м�ж загальною потребою п�д-ва в оборотному кап�тал� та обсягом кошт�в, як� воно ма� у сво�му розпорядженн� на конкретну дату. 34. Сутн�сть кредиту. ОбТ�кти та субТ�кти кредитних в�дносин. Стад�� руху кредиту. Кредит - це сусп�льн� в�дносини, що виникають м�ж ек. субТ�ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування в�льних кошт�в (вартост�) на засадах зворотност�, платност� та добров�льност�. Ознаки К: 1) учасники повинн� бути ек. самост�йними: мати певну масу вартост�, нести в�дпов�дальн�сть за зобовТязання тощо. 2) добров�льн�сть, р�вноправн�сть та вза�мовиг�дн�сть К. в�дносин 3) кредитор - власник сво�х гр., переданих в борг, а позичальник - тимчасовий використовувач, як�й повинен �х повернути власников�. Головне - правовий захист кредитора. 4) К. в�дносини - варт�сн�, так як виникають з рухом вартост�. Але вони не екв�валентн�, тому що перем�щення гр. не супроводжу�ться зустр�чним рухом екв�валента. Варт�сть перем�щу�ться назад п�сля певного пер�оду. Кредитор тут повинен визначити доц�льн�сть кредитування та розм�р плати за К. 5) повернення власнику гр. з %, який компенсу� кредитору втрату доходу в�д позичених гр., стимулю� позичальника до ефективного використання кредитн. гр. 6) на м�крор�вн� К. в�дносини перервн�, тобто п�сля повернення вартост� � % вони перериваються. На макро- вони безперервн� � мають загальносусп�льний хар-р. 7) забезпечу� зростання в�льно� вартост�, тобто �� кап�тал�зац�ю. Тобто формування позичкового кап�талу. Елементи К. в�дносин: 1) обТ�кти - варт�сть, яка переда�ться в позичку одним субТ�ктом �нш. в товарн�й або гр. форм� (позичена варт�сть - реальна ц�нн�сть за обсягом). 2) СубТ�кти - кредитори - учасники К. в�дносин, як� мають власн� в�льн� кошти � передають у тимчасове користування �нш. субТ�ктам. (ф�з та юр особи, держава, банки) Та позичальники - учасники К. в�дносин, як� мають потребу в додаткових коштах � одержують позичку в�д кредитор�в в тимчасове розпорядження. Стад�� руху К.: 1) формування в�льно� варт. як джерела надання позичок (не використову�ться для прибутку) ; 2) розм�щення в�льно� варт. в позичку (захист в�д К. риску) 3) використання позичальником кошт�в, одержаних у тимчасове розпорядження 4) вив�льнення використаних позичальником кошт�в з його обороту або формування в нього доход�в, достатн�х для повернення позички 5) повернення позичальником вартост� кредитору та оплата %. 35. Принципи кредитування. Кредит - це сусп�льн� в�дносини, що виникають м�ж ек. субТ�ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування в�льних кошт�в (вартост�) на засадах зворотност�, платност� та добров�льност�. Принципи к-ня: 1) ц�льове призначення позички - базова передумова забезпечення �нтерес�в стор�н. Позичальник ч�тко визна� ц�ль, на яку будуть позичен� кошти. Вони погоджуються 2-ма сторонами � вступають в кр. в�дносини. 2) строков�сть позички - ч�тко визнаний строк користування позичкою. 3) повернен�сть позичено� вартост� - повернення кредитору всього обсягу одержано� позички. 4) забезпечен�сть - заходи, що гарантують повернення позички у визначенн� строки. Забезпеченням може бути: майно (нерухоме, кредитоспроможн�сть, прогнозування ризику при уклад� угоди, стимулювання кредитора до прискорення об�гу кап�талу, нарощування в�льних кошт�в, ек. �х витрачення. Функц�я кап�тал�зац�� в�льних гр. доход�в - трансформац�я з допомогою К. нагромаджень та заощаджень юр. та ф�з. ос�б у дох�д, тобто в позичковий кап�тал. Маса позичено� в�льно� вартост� не зм�нюючи власника, приносить йому дох�д в форм� позичкового кап�талу. Ця ф. притаманна лише К., виража� його ознаки: зворотн�сть � платн�сть. 39. Характеристика комерц�йного, банк�вського, державного, споживчого кредиту. М�жгосподарський К. - кредит, як�й �сну� м�ж субТ�ктами господарювання. Комерц�йний К. - це вид м�жгосподарського К., форма руху промислового кап�талу, спос�б перетворення товарного кап�талу через продаж товар�в з в�дстроченням платежу та з поверненням боргу грошима. В�н прискорю� реал�зац�ю товар�в � нада� можливост� покупцев� користуватися товаром до отримання кошт�в в�д реал�зац�� сво�� продукц��. Тобто в�н прискорю� кругооб�г кап�талу. Як правило, ком. К. � короткостроковим, обслугову� т�льки реал�зац�ю товар�в (а не отримання прибутку), зменшу� час авансового кап�талу в товарн�й форм�. Терм�н та розм�р його залежить в�д: ступеня деф�цитност� товару на ринку, ф�н. стану контрагент�в, дов�ри до покупця тощо. Законом�рност� ком. К: його рух зб�га�ться з рухом промислового кап�талу, тобто зроста� обсяг вир-ва � кредит теж поширю�ться � навпаки. Банк�вський К. - коли одна �з стор�н К. угоди � банк. Його обТ�кт - гр. кап�тал, в�докремлений в�д промислового кап�талу. Банк може бути як позичальником (вклади, депозити, м�жбанк. К), так � кредитором (К. кл��нтам). В�н сприя� обороту кап�талу � його нагромадженню. В�д хар-ру використання в�н под�ля�ться на: 1) позичка кап�талу - за допомогою яко� зб�льшу�ться кап�тал. 2) позичка гр. - зб�льшу� рух гр. як плат�жного засобу без розширення вир-ва. Ознаки банк. К.: за обТ�ктами кредитування: 1) к, в основний кап�тал - на реконструкц�ю, буд-во тощо. 2) в оборотний кап�тал - для сировини, покриття деф�циту кошт�в тощо. 3) на споживч� потреби - на придбання житла, а\м тощо. За хар-ром повернення: 1) з одноразовим поверненням - погашення у зазначений день, 2) у розстрочку - по м�р� надходження виручки, окремими платежами, 3) з регрес��ю платеж�в - при К. п�д гарант�ю. За терм�ном користування: 1) короткостроковий - до 1р., 2) середньостроковий - 1-3, 3) довгостроковий (б�льше 3). За сферою сусп�льного в�дтворення - 1) у сферу вир-ва 2) у сферу споживання. За порядком надання К: 1) прямий 2) непрямий - м�ж кредитором та позичальником � посередник. За методом надання: 1) одноразов� - при виникненн� потреби у позичальника; 2) перманентно - кл��нтам, як� мають пост�йн� кред. в�дносини з банком; 3) гарантован� - банк бере на себе догов�рн� зобовТязання надати К. протягом певного пер�оду у визначеному розм�р�. За схемою надання - 1) кредитна л�н�я - використання К. поступово, в межах обговореного угодою суми та терм�ну. 2) револьверн� - автоматичне поновлення К. за угодою, 3) контокорентний - через контокорентний рах. в межах л�м�ту, зарахування вс�х надходжень в рах погашення процес� в�дтворення, розвитку вир-ва, торг�вл� та �н. сфер. 42. Поняття банк�всько� системи, �� структура та функц��. Поняття банку. Банк в ек. розум�нн� - це ф�н. посередник, що викону� комплекс базових операц�й: акумулю� гр. ек. субТ�кт�в з правом в�льного розпорядження ними; в�льно розм�ща� �х у доходн� активи в�д свого �мен� � п�д свою в�дпов�дальн�сть; повернення власников� гот�вки, перерахування в �нш. банки. Банк. сис-ма - законодавче встановлене, строго структурована сукупн�сть ф�н. посередник�в гр. ринку, як� займаються банк. д�я-тю. Первинну основу банк. д�я-т� склада� комплекс з 3-х операц�й: 1) приймання гр. кошт�в в�д кл��нт�в на вклади 2) представлення кл��нтам кредит�в та створення нових плат�жних засоб�в 3) зд�йснення розрахунк�в м�ж кл��нтами. Необх�дн�сть в�докремлення банк�в в окрему �нституц�йну структуру , тобто в банк. с-му: банки виконують сусп�льно-корисн� та необх�дн� функц�� � в той же час д�ють, як ком. структури, тому необх�дно створити особу с-му регулювання банк. д�я-т� та нагляду за банк. д�я-тю. Проявляються: в створенн� гр.; збер�гають накопичення сусп�льства; банки займаються ком. д�я-тю, ц�ль - прибуток; високо рискован� д�� - риск кредиту; форму� плат�жну с-му. Основн� ознаки б. с-ми: 1) двор�внева побудова б. с-ми. На 1-му р�вн� знаходиться банк, який зг�дно з законодавством да�ться статус ЦБ. На нього поклада�ться в�дпов�дальн�сть за стаб�льн�сть нац. гр. одиниц� та за стал�сть б.с-ми кра�ни. На 2-му р�вн� знаходяться банки, як� займаються ком. д�я-тю, тобто обслуговують ек. субТ�кт�в. 2) централ�зоване регулювання д�я-т� банк�в ЦБ � його нормативами. Органи банк. регулювання встановлюються для комбанк�в ряд норматив�в, як� регламентують достатн�сть кап�талу, л�кв�дн�сть банку, б. риски. 3) наявн�сть �диного для вс�х банк�в механ�зму керування банк. резервами. Замика�ться на ЦБ. 4) створення �дино� �нфраструктури м�жбанк�вського призначення. Наприклад, банки зд�йснюють м�жбанк. розрах., ЕС - система ТАРГЕТ м�жбанк. розрах, в Укра�н� - с-ма електр. платеж�в. Функц�� б.с-ми: 1) трансформац�йна - ЦБ через реф�нансування зд�йсню� вс� м�жбанк�вськ� операц�� (кредитн� аукц�они, кредитування тощо) � трансформу� гр. ресурси за строками, за розм�рами, за ризиками, в рег�ональному аспект�. ЦБ п�двищу� трансформац�йний потенц�ал вузькоспец�ал�зованих банк�в через кооперац�ю з ун�версальними банками. 2) ем�с�йна - ключова, ф-ц�я створення плат. засоб�в � регулювання гр. обороту через зм�ни попиту на гр, тобто управля� пропозиц��ю гр. через ЦБ � вс� банки 2-го р�вня. 3) стаб�л�зац�йна - банки в процес� сво�� д�я-т� забезпечують стаб�льн�сть гр. ринку: страхування банк. ризик�в та банк. депозит�в; створення внутр�банк. резерв�в для покриття риск�в; створення механ�зму обовТязкового резервування депозит�в (11-15%); встановлення для банк�в обовТязкових ек. норматив�в (кредит не б�льше 25% в�д основного фонду); створення с-ми банк. нагляду (НБУ); створення механ�зму реф�нансування банк�в. 43. Центральн� банки, �х походження та основн� засади д�яльност�. Головне призначення - це управл�ння гр. оборотом з метою забезпечення стаб�льного не�нфляц�йного розвитку ек-ки. ЦБ вплива� на банки з галузевою спец�альн�стю - обслуговування у межах певно� галуз� гос-ва, з функц�ональною спец�ал�зац�ю - вузьке коло спец�ал�зованих операц�й (�нвестиц�йн�, �потечн�, ощадн� тощо). Початок банк�в - 6-7 ст в�д храм�в до приватних ос�б завдяки розвитку торг�вл�. Англ�йський банк - класичний приклад кап�тал�стичного б. 17 ст - поява акц�онерних товариств, 19 ст - акц�онерн� банки на пров�дних позиц�ях. Роль б: передача гр. кап�талу в�д накопичення до використання; економ�я сусп�льних витрат, сприяють зростанню вир-ва, кап�талу, �нвестиц��. Засновники б: в�тчизнян� та заруб�жн� юр та ф�з особи за винятком народних депутат та �н. виконавч. орган�в влади, парт�й, не в�йськовослужбовц�, кадри суду, прокуратури, з орган�в управл�ння. З метою незловживання владою. Банк ре�стру�ться в НБУ, отриму� л�ценз�ю на зд�йснення певних операц�й. Вищий орган управл�ння - збори акц�онер�в, виконавчий орган - Правл�ння (керу� Голова) , пайовим - дирекц�я (Генеральний директор). Операц�� б: в залежност� в�д хар-ру та в�дображенню на баланс� операц�й �снують пасивн�, активн� та банк�вськ� послуги. Пасивн� - операц�� по моб�л�зац�� ресурс�в, 3 групи, залежать в�д виду ресурс�в: 1) операц�� по формуванню власних ресурс�в б. (уставний кап�тал, резервний фонд) 2) депозитн� операц�� - основний ресурс, 3) недепозитн� - залучення позикових средств на м�жбанк�вському кред. ринку та випуск боргових зобовТязань. Структура пасив�в в Укр: залучен� ресурси - 88% (кошти юр ос�б 39%, ф�з ос�б 22%, ЦП, ем�тован� банком 3%, кошти НБУ-6% та �нш�) та власн� кошти - 12%. Активн� операц��: 1) кредитн� -45% 2) вкладення, �нвестиц�� в ЦБ -6%, 3) формування касових залишк�в та резерв�в -12% 4) основн� фонди -8% 5) �нш� активи. Банк. послуги - д�� банк. установ на замовлення кл��нт�в, як� не повТязан� �з залученням додаткових ресурс�в. Основна форма оплати - ком�с�я. Послуги: 1) л�цензован� - з л�ценз�� НБУ: обслуговування рах-к�в кл��нт�в у нац та валют�, �нкасац�я, депозити, видача гарант�й тощо 2) чист� - послуги без ризик�в для актив�в б: розрахунки за кошти кл��нт�в, �нкасов� та касов� послуги тощо 3) ком�с�йн� - послуги з стягненням ком�с��: депозитар�й, розм�щення ЦП тощо 4) гонорарн� - отримання обумовлено� наперед плати: л�зинг, трастов� посл 5) спредов� - дох�д в�д р�зниц� м�ж ком�с��ю в�д кл��нта та ком�с��ю при орган�зац�� дано� посл 6) балансов� - обл�к на баланс. рах: кредитн�, валютн� тощо, позабалансов� - гарант��, поручительства. 46. Особливост� формування комбанк�в в Укра�н�. Створення нац. двор�внево� банк. с-ми п�сля прийняття З-ну УПро банки та банк. д�я-тьФ в 1991. Визначено 1-й р�вень НБУ, 2 -комбанки. В 2000 к�льк�сть комбанк�в 203 в тому числ� акц�онерн� товариства, в�дкрит� та закрит�, ТОВ з обмежен. в�дпов�дальн�стю, з 1994 зТявлялися комб. з �н. кап�талом. За активами под�ляються: найб�льш� (понад 1 млрд.грн), велик� (понад 100), середн� (понад 10) -переважна б�льш�сть, мал� (за 10 млн.грн). Баланс. кап�тал створю�ться за рах стат. кап�талу, резервних фонд�в, прибутку минулих рок�в, поточного року та �н. кап�тал. Залучення в�льних кошт�в та спрямування �х на розвиток нац ек, зб�льшення депозит�в - робота зобовТязань, на кап�тал банку, не б�льше 25% 2) надання кредит�в �нш. банкам не б�льше 200% його кап�талу 3) отримання кредит�в в�д �н. банк�в не б�льше 300% кап�талу. 4) вкладення в �нвестиц�� не б�льше 50% кап�талу. Прибутков�сть залежить в�д в�дношення доход�в та витрат. пп вим�рювання: 1) прибутков�сть банк. актив�в (ROA) - сп�вв�дношення чистого прибутку й актив�в. Показу� ск�льки чистого прибутку да� одиниця актив�в банку 2) прибутков�сть акц�онерного кап�талу (ROE) - в�дношення чистого прибутку до акц�онерн. кап�талу, приблизно дор�вню� див�дендам акц�онер�в 3) %% маржа (SPRED) - показник банку, як посередника м�ж вкладниками та позичальниками. СПРЕД = (%% доходи/доходн� активи) - (%% витрати/платн� пасиви). На його розм�р впливають: склад та обсяг залучених кошт�в, розм�р кредитних та �н. вкладень, враховуються також чистий прибуток на одну акц�ю, чиста %% маржа. Прибутков�сть важлива для банку, для його кап�талу, його зростання, для виплати див�денд�в, але з урахуванням � м�n ризик�в. Тому головне завдання банку - балансування м�ж прибутков�стю та ризиком. 56. Характеристика пасивних операц�й комбанк�в. Пасивн� операц�� - це операц��, за допомогою яких банки формують сво� гр. ресурси для проведення кредитн, �нвестиц�йн та �нш. активних операц�й. Ресурси комбанк�в - це сукупн�сть гр, що перебувають у його розпорядженн� � використовуються для використання певних операц�й. �снують власн� ресурси - статутн�, резервн� фонди для забезпечення ф�н. стаб�льност� д�я-т� банку, в�н страху� �нтереси вкладник�в та кредитор�в. Под�ля�ться на основний (статутн, резервн фонди, неперозпод�лен приб минулих рок�в) та додатковий (загальн. резер за активними операц�ями � поточн доходами). Статутний фонд при в�дкритому АТ форму�ться в�д передплати на акц�� , в закритому - через перерозпод�л акц�й м�ж засновник�в. Резервн. фонд покрива� збитки, оплата див�денд�в, це ст�йк�сть комбанку. Його р�вень 50% в�д статутного фонду. �снують спец�альн� фонди для розвитку банку за рах прибутку. Залучен� ресурси - кошти на поточн, депозитних та �н. рах. кл��нт�в, як� розм�щуються на активах з метою отримання прибутку чи забезпечення л�кв�дност� банку. Под�ляються на депозитн�: 1) до запитання - на поточному рах. кл��нта для розрах по госп. операц�ям, контокоректн� рах - поточн� рах з ком�с��ю 2) Строков� - розм�щенн� кошти в банку на строк в�д 1 м�сяця, не зд�йснюють поточн� платеж�. Це найкращий вид депозиту п�д %. Та недепозитн� (позичен�) кошти- залучен� кошти, як м�жбанк. кредити, кредити НБУ, операц�� з ЦП тощо для п�дтримки поточно� л�кв�дност�. М�жб. кредит - розм�щення в�льних ресурс�в в �нших банках. % ставка нижча н�ж за кредитами господарствам � повТязана з обл�ковою ставкою НБУ. Так пасивн� операц�� комбанк�в полягають у формуванн� власно� � залучено� ресурсно� бази, на п�дстав� � за рахунок яко� зд�йснюються активн� операц��. 55. Характеристика активних операц�й комбанк�в. Активн� операц�� банк�в - д�я-ть �з використанням власного кап�талу, залучених кошт�в для одержання прибутку при розпод�л� ризик�в � п�дтриманн� л�кв�дност�. Под�ляються позичальниками под�ля�ться на сектор прямого та непрямого ф�нансування. Саме у сектор� непрямого ф�н-ня зТявля�ться трет�й ек. субТ�кт. Вони називаються ф�н. посередниками, а �х д�я-ть з акумуляц�� в�льного гр. кап�талу та розм�щення його серед позичальник�в-витратник�в наз. ф�нансовим посередництвом. Вони базуються на одному ф�н. ринку з одним субТ�ктом - в�льними гр. коштами. Основн� ф�н посередники - банки та небанк�вськ� ф�н-кред. установи. Загальне для них: 1) вс� ф�н посередники працюють в сектор� непрямого ф�н-ня, 2) вони акумулюють гр. кошти та розм�щають �х в доходн� активи в�д свого �мТя. При цьому вони створюють власн� зобовТязання та вимоги. Банк, як позичальник створю� сво� зобовТязання перед вкладниками. 3) прибуток ф�н. посередн. форму�ться, як р�зниця м�ж доходами в�д розм�щення акумулюючих гр. кошт�в та витратами, як� повТязан� з �х залученням. В�дм�нн�сть: 1) банки не т�льки акумулюють тимчасово в�льн� кошти, а й сам� створюють гр. в процес� депозитно-кредитн. д�я-т�. А установи - т�льки акумулюють. 2) банки зд�йснюють розрах-кас. обслуговування вс�х �нших ф�н-кредитн. посередник�в, тому можуть використовувати �х в�льн� гр. Класиф�кац�я груп: 1) Банки - в�д ц�льового призначення: центральн� та комерц�йн�. Небанк�вськ� - 2 критер��: 1) хар-р залучення в�льних кошт�в: на догов�рн�й основ� (страхування, ПФ); ем�с�я та розм�щення власних ЦП (�нвестиц�йн� компан�� розм�щують сво� ЦП). 2) хар-р наданих послуг: страх Ко, ПФ, К. товарищества, л�зингов� Ко, �нвестиц�йн� Ко. Економ�чне призначення посередник�в: забезпечення субТ�кт�в гр. ринку максимально сприятливими умовами для �х усп�шного функц�онування, на п�двищення ефективност� �х д�я-т�. Переваги: 1) оперативне розм�щення в�льних кошт�в в доходн� активи для кредитор�в, моб�л�зування додаткових кошт�в для вир-ва та повернення �х для позичальника. 2) скорочення витрат субТ�кт�в на формування в�льних кошт�в, розм�щення �х та запозичення податкових. 3) послаблення ф�н. ризик�в для субТ�кт�в, вона переклада�ться на посередник�в ? зб�льшення дох�дност� позичкового кап�талу, скорочення витрат на ф�н. операц��. 4) надання додаткових послуг посередниками, як страхування, пенс�йне забезпечення, права власност�. Посередники позитивно впливають на кругооб�г кап�талу в процес� в�дтворення, розвитку вир-ва, торг�вл� та �н. сфер. 50. Валютний курс. Валютн� курси - можуть бути ф�ксован�, або гнучк�. Ф�ксован� - це система, що припуска� наявн�сть заре�строваних паритет�в. Ф�ксован� валютн� курси можуть бути або д�йсно ф�ксован�, що базуються на золотому стандарт�, вони можлив� лише за умов золотого стандарту, або догов�рно ф�ксован�, що базуються на одн�й чи к�лькох валютах або на умовно встановлен�й оф�ц�йн�й ц�н золота. Гнучк� курси - це системи, при який у валют не ма� оф�ц�йних валютний паритет�в. Тут вид�ляють дв� групи валют: плаваюч� валюти (самост�йно зм�нюються на баз� попиту та пропозиц�� на ринку) та коливн� валюти (привТязують валютн� курси до валютний кошик�в). Для держав з ринковою економ�кою найдоц�льн�шим � притримування керованого плаваючого курсу в�дносно ВКВ. На У. Нин� д�� режим валютного коридору, на 1998 р�к валютний коридор встановлено: 1.7 за 1 $ валютно� торг�вл�. Щоденн� обороти св�тового валютного ринку перевищують дек�лька трильйон�в долар�в США � швидко зб�льшуються, що св�дчить про величезн� розмахи валютних поток�в на св�товому ринку. Валютний ринок можна класиф�кувати � за �ншими критер�ями: за характером операц�й: ринок конверс�йних операц�й; ринок депозитно-кредитних операц�й; за територ�альним розм�щенням: �вропейський, п�вн�чноамериканський, аз�атський та �н.; за видами конверс�йних операц�й: ринок фФючерс�в, ринок опц�он�в тощо; за формою валюти, якою торгують: ринок безгот�вкових операц�й, ринок гот�вки. Ринок конверс�йних операц�й � найтипов�шим для валютного ринку взагал�, його ключовим елементом. На цьому ринку куп�вля-продаж зд�йсню�ться в традиц�йн�й форм�, переважно на екв�валентних засадах шляхом обм�ну р�вновеликих ц�нностей, представлених р�зними валютами. Якраз на цьому ринку складаються умови для формування зовн�шньо� ц�ни грошей - �х валютного курсу. Ринок депозитно-кредитних операц�й - це досить специф�чний сектор валютного ринку, на якому куп�вля-продаж валюти ма� умовний характер, що проявля�ться в залученн� банками �нвалюти на депозитн� вклади на узгоджен� строки та в наданн� банками �нвалютних позичок на р�зн� строки. На в�дм�ну в�д ринку конверс�йних операц�й на цьому ринку ц�на валюти форму�ться у вигляд� процента. Стан конФюнктури в.р. виявля�ться у зм�н� сп�вв�дношення м�ж попитом � пропозиц��ю окремих валют, що, у свою чергу, � ключовим чинником впливу на валютний курс. На стан та динам�ку попиту та пропозиц�� на в.р. вплива� велика к�льк�сть чинник�в економ�чного, пол�тичного, правового, психолог�чного характеру. Ус� �х можна розд�лити на так� 3 групи: Курсоутворююч� чинники: стан плат�жного балансу кра�ни; обсяги ВНП, як� виробляються в кра�н�; внутр�ня � зовн�шня пропозиц�я грошей; процентн� ставки в кра�нах, валюти яких пор�вюються; сп�вв�дношеннявнутр�шн�х ц�н кра�ни з зовн�шн�ми. Регуююч� чинники: заходи прямого державного регулювання (ф�н�нсово-бюджетна пол�тика, квотування та лфцензування, грошово-кредитна пол�тика, регулювання ц�н, �нтервенц�йна пол�тика, розпод�л валюти тощо); структурн� чинники. Чинники кризового характеру: деф�цит державного бюджету; безконтрольна ем�с�я та �нфляц�я; штучне � надм�рне регулювання ц�н; висока монопол�зац�я виробництва. 54. Поняття, призначення та види валютно� системи. Розвиток валютно� системи в Укра�н�. Валютна с-ма - це орган�зац�йно-правоа форма реал�зац��валюних в�дносин у межах певного економ�чного простору. Ц� меж� зб�гаються з межами в�дпов�дних валютних ринк�в. Тому в.с. теж под�ляються на три види: нац�ональн�, межнародн� (рег�ональн�) � св�тову). Зб�г меж окремих в.р. � валютних с-м забеспечу� �х �нутр�шню �дн�сть: ринок счтворю� економ�чну припинення опреац�й на УМВБ, оф�ц�йне визнання в�льно� конвертованост� гривн� за валютними операц�ями. 53. Плат�жний баланс та золотовалютн� резерви в механ�зм� валютного регулювання. Плат�жний баланс - це сп�вв�дношення м�ж валютними платежами резидент�в за �� економ�чними межами та валютними надходженнями �м в�д нерезидент�в за певний пер�од часу (р�к, квартал, м�сяць), в�д�гра� важливу роль у розроблен� та реал�зац�� валютно� пол�тики. За формою - це статистичний зв�т про надходження вал.кошт�в у кра�ну та про витрачання �х за певний пер�од у розр�з� окремих статей, кра�н, груп кра�н. За економ�чним зм�стом - це макроеконом�чна модель, яка х-� стан та динам�ку зовн�шньоеконом�чних в�дносин дано� кра�ни з зовн�шн�м св�том. Розд�ли плат�жного балансу: рахунок поточних операц�й, рахунок операц�й з кап�талом та ф�н.операц�й, резервн� активи, помилки та упущення. Статт� плат�жного балансу: баланс товар�в (сп�вв�дношення експорту та �мпорту по ц�й статт� - торговий баланс), баланс послуг, доходи, поточн� � кап�тальн� трансферти, прям�, портфельн� та �нш� �нвестиц��. Економ�чна роль плат�жного балансу визнача�ться тим, що в�дображен� в ньому обороти безпосередньо впливають на попит � пропозиц�ю на вл.ринку: надходження валюти створю� передумови для формування пропозиц�� ��, а платеж� - для формування попиту на валюту. Цей звТязок можна виразити так: 1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де ПрВ-пропозиц�я �нвалюти протягом зв�тного пер�оду, ЗВ1- залишки �нвалюти в субТ�кт�в ринку на початок пер�оду, НВ-надходження �нвалюти протягом зв�тного пер�оду по плат�жному балансу, ЗВ2-залишки �нвалюти в субТ�кт�в ринку на к�нець зв�тного пер�оду. 2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2 П0В-попит на �нвалюту протягом зв�тного пер�оду БВ1-боргов� зобовТязання резидент�в перед нерезидентами на початок пер�оду, ПВ-валютн� платеж� протягом пер�оду по плат�жному балансу, БВ2- боргов� зобовТязання резидент�в перед нерезидентами на к�нець пер�оду. Можна зробити висновок, що попит (П0В) � пропозиц�я (ПрВ) на валютному ринкубудуть ур�вноважуватися за умови збалансованост� надходжень (НВ) та платеж�в (ПВ) плат�жного балансу. У механ�зм� плат�ж.балансу важливе м�сце займають золотовалютн� резерви (ЗВР) - це запаси �ноземних ф�нансових актив�в та золота, як� належать держав� � перебувають у ропорядженн� орган�в грошово-кредитного регулювання � можуть бути реально використан� на ергулятивн� та �нш� потреби, що мають загальноеконом�чне значення. Ц� потреби визначають ц�л� накопичення ЗВР: 1) трансакц�йне призначення (запас л�кв�дних кошт�в, як� забезпечують платоспроможн�сть кра�ни на св�товому ринку), 2) �нтервенц�йне призначення ЗВР (п�дтримка зовн�шньо� та внутр�шньо� вартост� накц�ональних грошей). Оптим�зац�я розм�ру ЗВР ма� важливе значення тому, що занижений �х обсяг пог�ршу� платоспроможн�сть кра�ни на св�товому ринку та обмежу� регулятивн� можливост� держави у монетарн�й сфер�, а завищений - призводить до заморожування значно� частини нац�онального Варт�сть грошей. Форми прояву вартост� грошей як грошей � як кап�талу. Варт�сть повноц�нних Гр. визнача�ться варт�стю товару, що викону� роль грошей, або варт�стю матер�ал�в �з який виготовлен� грош�. В неповноц�нних Гр. розр�зняють 2 аспекти в питанн� про варт Гр: варт гр як гр. � варт гр. як кап�талу. Гр. як кап�тал визнача�ться п�д впливом попиту � пропозиц�� на грош. ринку � виступа� у форм� %. Варт�сть Гр як грошей форму�ться в процес� �х об�гу, коли Гр. обм�нюються на товари та визнача�ться �х м�нова варт�сть - куп�вельна спроможн�сть. Саме куп�вельна спроможн�сть обумовлю� специф�чну форму вартост� при забезпеченн� дов�ри до неповноц�нних грошей. При наявност� ц��� дов�ри субТ�кти ринку дов�ряють таким Гр � власники �х можуть придбати товари, послуги, валюту тощо. Чим ц�ни вищ�, тим менше товар�в можна купити на Гр. одиницю, � навпаки. Отже, м�ж варт. кредитн Гр. та р�внем ц�н на товари �сну� обернена залежн�сть. Варт�сть Гр. обчислю�ться за формулою: Iв.г. = 1\Iц,.де Iв.г зм�на варт Гр., Iц -�ндекс середнього р�вня ц�н за певний пер�од. Р�вень варт Гр. не може залишатися незм�нним. Зниження варт Гр. - �нфляц�я, зб�льшення - дефляц�я. Функц�я грошей як м�ри вартост�. Функц�я Гр.- це певна д�я чи УроботаФ Гр. щодо обслуговування руху варт в процес� сусп�льн. в�дтворення. �сну� 5 функц�й Гр: м�ри вартост�, засоби об�гу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост� � св�тових Гр. М�ра варт - це функц�я, в як�й Гр забезпечують вираження � вим�рювання варт товар�в, надаючи �й форму ц�ни. Гр виконують �деально функц�ю м�ри варт. Виробних визнача� ц�ну на товар, але встановлю� �� остаточно п�сля зустр�ч� з покупцем � наявн�стю реальних Гр у нього. Ц�на визнача�ться в момент операц�� куп�вл�-подажу. Гр. як м�ра варт використовуються як рахунков� (одиниця рахування) на м�крор�вн�, як визначення п�дпри�мством сво�х витрат � доход�в в�д реал�зац�� пр-ц��, так � на макрор�вн� - показники обсягу нац. доходу, ВНПр, �нвестиц�й тощо. Функц�я грошей як засобу об�гу. Функц�я Гр.- це певна д�я чи УроботаФ Гр. щодо обслуговування руху варт в процес� сусп�льн. в�дтворення. �сну� 5 функц�й Гр: м�ри вартост�, засоби об�гу, засобу платежу, засобу нагромадження вартост� � св�тових Гр. Зас�б об�гу - це функц�я, в як�й Гр � посередником в обм�н� товар�в � забезпечують �х об�г. Обм�н товару йде за схемою Т-Г-Т. Участь грошей вносить зм�ну: виника� продаж (Т-Г) � куп�вля (Г-Т). При продажу (Т-Г) продавець отриму� Гр, але може �х не в�дразу використати. Розрив схеми ма� велике значення: 1) зТявля�ться можлив�сть затримувати Гр. � нагромаджувати варт.?розширю� ц�л� � розвиток вир-ва; 2) поширюються меж� бартеру: товар може продатися не т�льки продавцев�, але й тому, хто ма� в ньому потребу ? розвиток конкуренц�� товаровир-к�в. 3) власник Гр може придержувати Гр, використати на �нш. ринку? розширення ринк. в�дносин. Тобто розвиваються ринков� в�дносини, повноц�нн� Гр продажу за гр., коли гр. стали нос��м кап�талу � знаходяться в центр� ринку, коли на ринку розвивалася конкуренц�я (за покупця, за робоч. м�сце тощо), на ринку, де основна боротьба �де за отримання б�льшо� суми гр. доход�в. У проблем� рол� гр. розр�зняють 2 аспекти: як�сний � к�льк�сний. В як�сному ас-т� - роль гр. виявля�ться у тому, що саме гр. середовище позитивно вплива� на розвиток сус-ного вир-ва через: 1) стимулюючу роль гр. - величезний стимул до прац�. 2) виробля�ться ст�льки, ск�льки реал�зу�ться, а надлишок збер�га�ться в гр. форм� чи в позичковому кап�тал�. 3) дешевше реал�зувати товар за гр. н�ж за бартер, м�нуючи посередник�в? економ�я на витратах, менше потреб в об�гов кап�тали, задовольняються потреби споживачем. 4) ринок ста� могутн�м завдяки конкуренц��, стимулюванню вир-ва та ек. споживання. Гр. в ринков ек. стають нос��м позичкового кап�талу через банки. Через податки, позичков. %, ц�ни, бюджетн. ф�нансування держава може регулювати ек. процеси на м�кро- та макрор�внях. К�льк�сний аспект рол� гр. поляга� втому, що через зм�ну гр. в оборот� можна впливати на ек. процеси. Держава через банки зм�нюють платоспроможний попит, ц�ни, %, вал. курс. Через ц� показники забезпечу�ться вплив на темпи ек. розвитку, на стаб�льн. ц�н, на р�вень зайнятост� населення, �нвестиц��, розвиток �мпорту та експорту тощо 11. Еволюц�я рол� грошей в перех�дн�й економ�ц� Укра�ни. Роль гр. в Укра�н� пом�тно зроста�. Той, хто ма� гр,, може купити будь-як�й товар на внутр. ринку. З цього виника� потреба заробляти б�льше гр. � ек-но �х витрачати. Банк�вськ� заходи, грош-кредитна пол�тика, динам�ка ц�н регулюються державою. Але слабк�сть банк. сис-ми, �нфляц�я, недов�ра людей (перевага бартеру, переведення кап�талу за кордон, конвертац�я його в �нвалюту) негативно впливають на розвиток ек. Дивлячись на розвинут� кра�ни можна вид�лити усп�шн� напрямки в використанн� гр: 1) переведення вс�х сфер на ек. в�дносини, до самоф�нансування не т�льки п�д-в, а й сфер науки, осв�ти, здоровТя тощо. 2) забезпечення �нтерес�в виробника, окремих колектив�в для ефективного використання гр., ек. стимулювання. 3)доходи вс�х ек. в�дносин гарантовано кап�тал�зувати?зростання �нвестиц�й, зм�цнення банк�в. 4) забезпечення стало� варт. гр., участь �х в м�новому процес�, вит�снення бартеру. 12. Поняття грошового обороту, його субТ�кти, складов� та загальна схема. Гр. оборот - процес безперервного руху гр. м�ж субТ�ктами ек. в�дносин при обслуговуванн� розширеного вир-ва. Розглянемо гр. оборот на макро-, м�крор�вн�, в сукупному гр. оборот� � при �ндив�дуальному кап�тал�. На макрор�вн� гр. об�г обслугову� весь кап�тал сус-ва: авансують гр. на вир-во?виготовлення вал. нац. прод-ту, оплата за прод-ц�ю?реал�зац�я нац. про-ту?сусп�льн. кап�тал в гр. форм�, використання гр. виручки?розпод�л вартост� нац. прод. м�ж власниками вир-ва та державою (через податки). У вс�х ек. субТ�ктах формуються. Гр. агрегат - це специф�чн. показник гр. маси, що хар-зу� певний наб�р �� елемент�в залежно в�д �х л�кв�дност�. М0 - вся гот�вка поза банк. сферою, найвужчий показник, регулювання � контроль за ним складн�ший. М1 - М0 + гр., як� розм�щен� в банках на поточних рах. (депозити до запитання). Включа� в себе гр., як� виконують функц�ю засобу об�гу та засобу платежу. Це найб�льш л�кв�дн� гр. М2 - М1+гр, як� розм�щен� в банках на строкових вкладах, М3 - М2+ гр., як� розм�щен� в банках для проведення трастових операц�й. М2 � М3 - включають в себе функц�ю заощадження (строков� депозити, ощадн� сертиф�кати, трастов� вклади). Л�кв�дн�сть гр. маси знижу�ться з кожним наступним агрегатом. Гр. маса визнача�ться за формулою: MS = C+D, де С- М0, D- депозит 16. Характеристика базових грошей та грошових агрегат�в. Центральн� банки структуризують гр. масу з врахуванням л�кв�дност� окремих �х компонент�в. НБУ в�докремлю� 4 гр. агрегати. Гр. агрегат - це специф�чн. показник гр. маси, що хар-зу� певний наб�р �� елемент�в залежно в�д �х л�кв�дност�. М0 - вся гот�вка поза банк. сферою, найвужчий показник, регулювання � контроль за ним складн�ший. М1 - М0 + гр., як� розм�щен� в банках на поточних рах. (депозити до запитання). Включа� в себе гр., як� виконують функц�ю засобу об�гу та засобу платежу. Це найб�льш л�кв�дн� гр. М2 - М1+гр, як� розм�щен� в банках на строкових вкладах, М3 - М2+ гр., як� розм�щен� в банках для проведення трастових операц�й. М2 � М3 - включають в себе функц�ю заощадження (строков� депозити, ощадн� сертиф�кати, трастов� вклади). Л�кв�дн�сть гр. маси знижу�ться з кожним наступним агрегатом. Показник грошово� бази - характеризу� масу гр. з боку появу �х на баланс� ЦБанку. В�н включа� в себе: всю гот�вку в оборот� поза банк. сис-мою, резерви ком. банк�в на рах. в ЦБ, гот�вка в касах ком. банк�в. Гр. маса обчислю�ться за формулою: MB =C+R або Гб= Гвип+Грез, де Гвип (С) - сума гот�вки, випущен. ЦБ � не повернен� в його фонди, в�н к�льк�сно б�льший в�д М0 на суму гот�вки в касах банк�в., Грез - сума гр. резерв�в на рах. в ЦБ, в�н як�сно � к�льк�сно в�др�зня�ться в�д М1, М2, М3. Це сума зобовТязань ЦБ перед комерц�йними. Безгот�вковий елемент гр. агрегат�в - зобовТязання ком. банк�в перед сво�ми кл��нтами. 17. Швидк�сть об�гу грошей, поняття, роль та фактори, що впливають на не�. Швидк�сть об�гу гр. - частота переходу гр. в�д одного ек. субТ�кта до �нш. за певний пер�од (р�к, кв., м�сяць). Величина визнача�ться за формулою: V=PxQ\M, де V - швидк�сть об�гу гр., P- середн�й р�вень ц�н на товари та посл, Q - ф�з. обсяг товар�в та посл., що реал�зован� в даному пер�од�, M - середня маса гр., що перебува� в оборот� за даний пер�од. V -хар-зу� �нтенсивн�сть використання запасу гр. в оборот� М для оплати товар�в та посл. Величина V залежить в�д частоти й обсяг�в товарн. в�дносин м�ж субТ�ктами. Нетоварн� платеж� (ф�скально-бюджетн, кредитн�) теж впливають на показник. Сер. тривал�сть 1го обороту = тривалост� збер�ган гр. у н�й дох�д. Вони под�ляються на депозитн� зобовТяз. - гр. у повне розпорядження покупцям за умов �х повернення � сплати % ( банки залучають гр. у кл��нт�в: ощадн�, трастов� вклади); позичков� зобовТяз - обмеження в правах покупц�в при розпорядженн� гр.: визначають ц�л�, гарант��: кред. угод, обл�гац��, вексел� тощо. 3 групи �нструмент�в гр. об�гу: позичков� угоди - в�дносини банк-кл��нт при розм�щенн� кред. ресурс�в, ц�нн� папери - прям� в�дносини м�ж покупцями та продавцями, валютн� ц�нност� - в�дносини м�ж власниками 2-х р�зних валют. Останн� 2 мають здатн�сть до об�гу, тут в�докремлюють 2 самост�йн� ринки - ц�н.папер та валютний. Ц�на ма� форму %, варт�сть �� за споживчою варт - дох�д для задоволення потреб. На гр. ринку, як � на товарному, д�ють сили попиту та пропозиц��. , �х р�вновага - стаб�льний %, як ц�ни гр. СубТ�кти його: юр та ф�з особи, �х под�ляють на 3 групи: 1) з продажу гр., 2) з куп�вл� гр., (с�м. гос-ва, ф�рми, держ управл�ння), 3) посередницьк� операц��: банки, �нвест. та ф�н. КО, страх .фонди, ПФ тощо. За �нстутиц�йними ознаками гр. поток�в вид�ляють: фондовий ринок - перем�щення небанк. позичкового кап�талу за допомогою фондових ц�нностей (акц��, обл�гац��). Цей ринок - широк� можливост� для �нвестиц�й; ринок банк. кредит�в - прийом гр. в�д кл��нт�в та вклади, кредити й створення нових плат. елемент�в, розрах. м�ж кл��нтами банк�в, ринок послуг небанк�вських ф�н-кредитних установ - страх. компан�й, ПФ, л�з. компан��, �нвестиц. фонди. За ек. призначенням гр., що купуються на ринку: ринок гр. - гр. купуються на строк до 1 року. Вони використовуються для руху накопиченого кап�талу. Це краткостроков� кредити банк�в, операц�� на м�жбанк. ринку, казначейськ� операц��; ринок кап�талу - гр. на строк б�льше 1 року. Придбан� гр. використовуються для звеличення основного та оборотного кап�талу, для �нвестиц�йних ц�лей (куп�вля житла). Основн� операц��: довгостроков� кредити, обл�гац��, акц��. та нов� вимоги. Це банки, страх., �нвестиц. КО тощо. Банки - ключов� посередники тому що вони не т�льки можуть акумульовувати кошти, а й створювати депозитн� гр. Вони зд�йснюють розрах-касов обслуговування ф�н-кредитн. �нститут�в, тому можуть моб�л�зувати � використовувати в�льн� кошти. 22. �нституц�йна модель грошового ринку. Ця модель в�добража� вза�мозвТязок м�ж 3-мя субТ�ктами гр. ринку через потоки гр. та �нструмент�в: т�, що заощаджують гр., т�, що запозичують � ф�н. посередники. �снують 2 сектори гр. ринку в ц��� модел�: - сектор прямого ф�нансування, - сектор опосередкованого ф�н-ня. В сектор� прямого ф-ня - гр. перем�щуються в�д продавця до покупця прямо, опосередковано без участ� посередник�в. В цьому сектор� 2 каналу: канал кап. ф�н-ня - покупц� залучають гр. в об�г, використовуючи �нструменти - акц�� (ем�тенти продають акц��); канал запозичень 26. Суть та основн� елементи грошово� системи. Гр. с-ма - форма орган�зац�� гр. обороту в кра�н�, яка встановлена на законодавчому р�вн�. В Укра�н� з-н про Нацбанк регламенту� гр. с-му кра�ни. В склад� гр. с-ми �снують п�дсистеми: 1) с-ма безгот. розрах., 2) валютн. с-ми; 3) с-ми гот�вк. об�гу. Елементи гр. с-ми: 1) найменування гр. одиниц� - нац. валюта з �стор. кор�нь нац��. 2) Масштаб ц�н - величина гр. одиниц�, про це св�дчить в�дм�нност� в р�внях ц�н на одн� й т� ж товари в р�зник кра�нах. В�н залежить в�д �нфляц�йних процес�в в економ�ц�. Анти�нфляц�йна пол�тика - проти пост�йного зменшення масштабу ц�н через деном�нац�ю. 3) Види та купюрн�сть гр. - визнача� законодавчий орган. Держава не в�дпов�да� за забезпечення небанк. плат засоб�в (векселя, чеки), а визнача� умови �х об�гу. Право ем�с�� у ЦБ, так гр. мають вид банк�вських б�лет�в (банкнот) - �х ем�с�я використову�ться для кредитування ЦБ комбанк�в, уряду. Винятков� випадки ем�с�� можуть доручатися м�нф�ну, тут гр. називаються скарбничими б�летами - для покриття бюджетних витрат в умова кризи держ. ф�нанс�в. Допом�жну роль основн�й валют� в�д�грають розм�нн� монети, як� забезпечують платеж� на суми, менш� в�д розм�ру гр. одиниц�. Купюрн�сть теж визнача�ться державою, �� зручн�сть, законне обслуговування, уникнення фальшивок. 4) Регламентац�я безгот�вкового гр. обороту - принципи зд�йснення безгот. розрах м�ж ек. субТ�ктами (форми, порядок документообороту); режим використання гр. кошт�в, як� збер�гаються на рах. в банках; порядок в�дкриття рах. в банках; порядок зд�йснення м�жбанк�вських розрах, �н. 5) Держава регламенту� гот�вковий гр. оборот - держава розробля� сис-му в�д п�дробки гот�вки; визнача� плат�жн�сть гр. знак�в (1999); регламенту� принципи орган�зац�� гот�вкового об�гу п�д-в через принципи НБУ: збер�гання гр. в банку, розрах. в гот�вк. форм� (3000,00 грн) та безгот�вковий розрах. 6) нац. валютн. сис-ма - складова частка гр. сис-ми кра�ни, тому вс� елементи нац. валютн. сис-ми включаються в гр. сис-му кра�ни. � вал. курс - ц�на гр. одиниц� одн��� кра�ни, виражена в гр. од. �ншо�. �сну� 2 режиму вал. курсу: ф�ксований - держава оф�ц�йно прив'язу� до �нвалюти; плаваючий - в�льний курс на ринку, без впливу держави; керовано-плаваючий курс - ЦБ проводить операц�� по регулюванню курсу (Укра�на). � степ�нь конвертованост� нацвалюти (повна, часткова, зовн�шня та внутр�шня, по хар-ру операц�й: конвертування валюти по поточним операц�ям та по операц., повТязаних з рухом кап�талу). Грн - частково конверт. валюта, конверт по поточн. операц., по руху кап�талу - не повн�стю конвертована; � режим використання �нвалюти на нац ринку; � регламентац�я внутр�шнього вал. ринку державою через ЦБ обумовлю� операц. внутр�шнього вал. ринка. � режим вал. обмежень � регламентац�я м�жнар. розрах. та м�жнар. кредитн. в�дношень; � режим формування та використання оф�ц�альних зб�льшення попиту на ринку. Причини �н-�� видно з формули Ф�шера: P=(MxV)/Q, тобто на зр�ст ц�н впливають маса гр. (М) - найб�льший чинник, швидк�сть об�гу гр. (V), скорочення вир-ва (Q). Монетаристи вважають, що зб�льшення пропозиц�� гр. визнача�ться гр-кредитн. пол�тикою держави. Тобто заходами монетарно� пол�тики можна стримати �н-�ю � створити сприятлив� умови для подолання кризи. Кейс�янц� на сторон� л�берально� гр-кредитн. пол�тики. Тобто монетарна пол�тика не повинна заважати розвТязанню внутр. суперечностей � бути л�беральною для забезпечення пропозиц�� гр. на необх�дному р�вн�. Насл�дки �н-��: 1) в соц�альн�й сфер� - перерозпод�л доход�в м�ж прац�вниками та п�дпри�мствами. Основа: здатн�сть захистити сво� доходи, �х зростання, монопольне становище. Страждають пенс�онери, студенти, науковц�. 2) в економ�чн�й сфер�: вплив на вир-во, торг�влю, кредитну та гр. систему, держ. ф�нанси, валютну систему, плат. баланс кра�ни. Регулювання �н-�� в умовах �� зростання - держава проводить дефляц�йну пол�тику, при цьому використову� механ�зм ф�скально� та монетарно� пол�тики. Ф�скальна: зниження розход�в держ. бюджету, жорстка податкова пол�тика, випуск ц�н. папер�в. Монетарна п-ка: пол�тика ЦБ дорогих гр. - пол-ка гр.-кредитн. рестрикц�� (зб�льшення норми обовТязкового резервування), зр�ст % ставки + ЦП, в якост� продавця ЦБанк. 31. Суть, ц�л� та види грошових реформ. Гр. реформи - повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи пол�пшення механ�зму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. умов, чи одне � друге водночас. Мета - стаб�л�зац�я гр. обороту. За глибиною реформац�йних заход�в: 1) структурна (повна) гр. реформа - перех�д в�д б�метал�зму до золотого монометал�зму, до паперово-гр. чи кредитн. об�гу. Зм�на в вид� гр., в структур� економ�ки, держ. ф�нанс�в, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу - зм�ни в гр. оборот�, окремих елемент�в гр. с-ми, в масштаб� ц�н, виду, ном�налу, в ем�с��. Под�ляються на формальн� р-ми - зм�на купюри на �нший зразок, але масштаб ц�н не зм�ню�ться, та деном�нац�йн� р-ми (зм�на 100$ та 50 $) - зб�льшення гр. одиниц� (масштаб ц�н). За хар-ром обм�ну старих гр. на нов�: 1) неконф�скац�йн� р-ми - уц�нка запасу гр., доход�в, ц�н 2) конф�скац�йн� р-ми - встановлюються критер�� обм�ну: ск�льки можна обм�няти одному ек. субТ�кту, депозитн� гр. на нов� та �х норми. 3) нул�ф�кац�я - вс� стар� гр. нед�йсн� � вилучаються з об�гу. 4) обм�н по курсу, який знец�нюють стар�. За порядком введення в об�г нових гр.: 1) одномоментн� р-ми: обм�н гр. за 7-15 дн�в. 2) реформи паралельного типу - ЦБ ем�ту� нов� гр. та в оборот� � стар�, �снують одночасно � паралельно. рухоме, ЦП, валютн� ц�нност�), зобовТязання 3-� особи в погашенн� боргу кредитору (гарант��, поручительства). Це захист в�д К. риск�в. 5) платн�сть користування - повернення кредитору власних гр. з %, який компенсу� кредитору втрату доходу в�д позичених гр., стимулю� позичальника до ефективного використання кредитн. гр. 36. Форми та види кредиту. Кредит - це сусп�льн� в�дносини, що виникають м�ж ек. субТ�ктами у звТязку з передачею один одному в тимчасове користування в�льних кошт�в (вартост�) на засадах зворотност�, платност� та добров�льност�. �сну� 2 форми позичено� вартост�, яка руха�ться м�ж кредитором та позичальником: товарна (в�д продажу товар�в з в�дстрочкою платежу, при оренд� майна, прокат тощо) та грошова (банки, м�жнар. ф�н-кредитн� установи, уряд, населення при заощадженн� тощо). Вони повТязан� м�ж собою та доповнюють одна �ншу: позички, надан� в товарн. форм�, можуть погашатися в грошов�й, � навпаки. Види: I) залежно в�д субТ�кт�в К. в�дносин: 1) банк�вський - основний, кредитор - банк; 2) державний - кредитор держава, виступа� як позичальник (як обл�гац�йний К.) 3) м�жгосподарський (комерц�йний) - субТ�кти госп. орг-ц�� (ф-ми) Наприклад, при в�дгрузк� в кредит по векселю.4) м�жнародний - резиденти р�зних кра�н; 5) особистий ( приватний) - ф�з. особа. II) в�д сфери економ�ки: 1) виробничий - формування основного та оборотного кап�талу на виробнич� ц�л�; 2) споживчий - задоволення особистих потреб людини, сфера особистого споживання. III) за терм�ном: 1) короткостроков� - до 1 року, 2) середньостроков� - до 5, 3) довгостроков� - понад 5. Основа под�лу - тривал�сть обороту кап�талу, у формуванн� якого бере участь позичена варт. IV) За галузевою спрямован�стю - К. в промислов�сть, в с\госп, в торг�влю, в буд-во (в житлове буд-во), �нш� галуз�. V) в�д ц�льового призначення: 1) К. на формування виробничих запас�в (сировина), 2) у витрати вир-ва (сезонн� витрати в с\госп.) 3) на створення запас�в готово� продукц�� (залишки на складах), 4) у тимчасових розривах в платежах (з\пл, розрах з постачальником) VI) за орган�зац�йно-правовими ознаками та умовами надання позичок: забезпечений та незабезпечений К.; прямий та опосередкований; строковий � прострочений, пролонгований; реальний, сумн�вний, безнад�йний; платний, безплатний. 37. Процент за кредит, суть, фактори, зм�ни, роль. Позичковий процент - плата за користування позичковим кап�талом, його ц�ною. Це ек. категор�я � розгляда�ться, як складова частина К, вигра� важливу стимулюючу роль, основний двигун кред. в�дносин. Величина доходу, який отримують в�д надання гр. в борг наз. процентними грошима, або процентами. Джерело сплати % - додаткова варт�сть в процес� вир-ва, а його к�льк�сне визначення - його ставка або норма. Норма позичкового % - в�дношення суми р�чного доходу, одержаного на позичковий кап�тал, К. Але в Укра�н� таких рах. не в�дкривають. 4) овердрафт - в�дкривають позичковий рах. з л�м�том, з якого оплачуються розрах. документи. За формою залучення кредитор�в - 1) двосторонн�й - м�ж банком � позичальником, 2) консорц�умний (синдикатний) - створення банк. консорц�уму для зменшення ризику К. Банк як банк-менеджер. 3) паралельний (багатосторонн�й) - участь деяких банк�в. За забезпечен�стю повернення - 1) забезпечен� - нерухому, рухоме майно, ЦП, гарант�� тощо. 2) незабезпечен� - р�дко, т�льки над�йним пост�йним кл��нтам. За ступенем ризику - 1) стандартн� - ф�н. ст�йким позичальникам, як� повертають К. в строк, 2) з п�двищеним ризиком - нест�йким. За строками повернення - 1) строков� - строк погашення ще не настав, 2) до запитання - видаються банком на невизнаний терм�н, погашення за можлив�стю кл��нта 3) в�дстрочен� (пролонгован�) - банк перен�с терм�ни за проханням кл��нта 4) прострочен� - не погашен� в строк. Загальн� принципи банк. К: ц�льовий хар-р, забезпечення повернення; строки повернення; платн�сть. Державний К. - К. , де один �з учасник�в (позичальник чи кредитор) � держава. Призначення - вир�шення держ. проблем: деф�цит держ. бюджету, К. окремим субТ�ктам господарювання, населенню тощо. Споживчий К. - нада�ться на споживч� ц�л� юр. чи ф�з. особам. Нада�ться банками, кред. установами (ломбард , п�д-ва звТязку (телеф. розмови в кредит), орг-ц�� - продаж товар�в в розстрочку тощо), спец. Фонди на п�д-вах. Роль: забезпечення соц. потреб населення; формування платоспроможного попиту населення ? розвиток економ�ки, процесу реал�зац��, р�ст прибутку � доход�в держ бюджету, регулювання гр. об�гу в кра�н�. 40. Розвиток кредитних в�дносин в перех�дн�й економ�ц� Укра�н�. З переходом до ринку п�сля одержання незалежност� Укра�ни склад кредитор�в та позичальник�в зм�нився. Основн� кредитори - державн� та комбанки. Позичальники - приватн� та колективн� п�д-ва, держ. власн�сть, приватн� п�д-ц�, громадяни. Комбанки в�д кредитування окремих обТ�кт�в перейшли до субТ�кт�в, дбаючи про сво� доходи � повернення К., на покриття деф�циту оборотного кап�талу п�д-в. У 1991 р. Законами Укра�ни було легал�зовано ком. кредит, вексельний об�г, як�й зд�йснювався зг до Женевсько� вексельно� конвенц��. У 1993 р. затвердили Порядок проведення банками операц�й з векселями, де визначалось, що ком. кредит може надаватися � з оформленням вексел�в. 1994 - процес монопол�зац�� К., зосередження його в руках великих укр. банк�в. Це привело до використання К. в �нтересах групувань, як� зд�йснювали контроль над �ншими банками. �з-за деф�циту кред. ресурс�в банки надавали короткостроков� К переважно в сфер� об�гу. В 1995 п�сля випуску обл�гац�й внутр�шньо� держ. позики обсягу набув держ. кредит. Основними умовами було: висок�й дох�д на обл�гац��, зарахування сум за рах. резерв�в комбанк�в, зв�льнення в�д податку на прибуток тощо. Але з пог�ршенням умов гр. оборот через зм�ну пропозиц�� гр. (формування гот�вки та депозиту - додатков� резерви, позички комбанкам, купування ЦП) � зм�ни ц�ни на гр. - р�вень % ставки. Резерви ЦБ под�ляються на 1) нагромаджувальн� (обовТязков�) 2) в�льн� (надлишков�), встановлю� норму обовТязкового резерву для комбанк�в. ЦБ по�днують риси банк. установи � держ. органу управл�ння. Вони використовують кредитування, операц�� з ЦБ тощо як �нструменти управл�ння гр. ринком, керуючись держ. �нтересами та законодавством. За правовим статусом ЦБ - самост�йно юр. особа, його майно в�докремлю�ться в�д майна держави, може �м розпоряджатися як власник. Орган�зац�йний статус ЦБ - визначення завдань та функц�й, формування статутного кап�талу, вза�мов�дносини банку з держ. органами (з ф�скальною, ц�новою, �нвестиц�йною пол�тикою), визначення кер�вництва. ЦБ вза�мод�� з урядом через ф�нансування деф�циту держ. бюджету. ЦБ виникли на прик�нц� 18 ст. на баз� ем�с�йних банк�в. Це була епоха промислово� революц��, зр�ст машинно� �ндустр��, поява нових галузей, актив�зац�я д�я-т� банк�в ? поширення гр. маси � п�двищення значення банкнотного об�гу, потреба в над�йному плат�жному засоб�. Держава повинна була регулювати гр. об�г через централ�зац�ю � концентрац�ю ем�с�� банкнот. Право ем�тування закр�пила з одним ем�с�йним банком � мала змогу впливати на пропозиц�ю гр., ф�нансувати держ. витрати. Тобто потреба в централ�зац�� банк. ем�с�� спричинила виникнення ем�с�йних банк�в. Основн� засади д�я-т� ЦБ: 1) це ем�с�онн� центри гот�вково-гр. об�гу. Монопольне право ем�с�� гр. кошт�в. 2) це банки банк�в; касове, кредитне та розрахункове обслуговування комбанк�в 3)це банки регулювання та догляду, встановлюють право повед�нки, ек. нормативи, резерви. 4) банк�р уряду та �х ф�н. агент 5) пров�дник гр-кредитн. (монетарно�) пол�тики. 6) отримання прибутку не � метою д�я-т� ЦБ. Основне - регулятивний початок. НБУ створен в 1991. 1999 - з-н про Нацбанк, регламенту�ться конституц��ю. НБУ п�дпорядкову�ться Верховн�й Рад� та Президенту. Органи управл�ння: Рада НБ - 15 чол, 7 з казначе�в Верх. Ради, 7 в�д Президента, Голова. 2-й орган - Правл�ння НБ. Голова - ВР 44. Побутова та розвиток НБУ. НБУ утворено в 1991 р. зг з З-ном Укра�ни УПро банки та банк. д�я-тьФ, як ем�с�йний центр, який в�дпов�да� за збереження монетарно� стаб�льност�. Правовий статус визначен Конституц��ю Укра�ни, де надано право законодавчо� �н�ц�ативи у Верховн�й Рад�. НБУ - особливий центральний орган держ. управл�ння, основними функц�ями якого � забезпечення стаб�льност� нац. гр. одиниц� - гривн�. НБУ забезпечу� стаб�льн�сть ц�ново� та банк. с-ми. Структура: центральний апарат, територ�альн� управл�ння в обл � Кримський автономн. Республ�ц�, розрах палати, Банкнотно-монетн. дв�р, Держ. скарбниця, Центральне сховище гр., спец�альн� п�д-ва, необх�дн� для д�я-т� банку. �сну� двор�внева с-ма управл�ння ЦБ: 1) Рада НБУ (15 ос�б, комбанк�в. В депоз. зобовТязаннях дом�нуючим � депозит до запитання в нац та �нвалют� (62,4%). Вони зросли п�сля введення грн., що св�дчить про дов�ру нац. гр. Активи комбанк�в зростають за рах. кредитних операц�й (короткостроков�), наданих промисловост� � торг�вл�, п�д-вам, зроста� кредити на �нвестиц�йну д�я-ть. Поступово субТ�ктами кредитування стали госп. колективно� форми власност�, приватн�, м�жнародн�, держ п�д-ва та юр. особи. Важливий розвиток кред. населення, перевага кред. на поточн� потреби. Розвиток кр. послуг банк�в: овердрафт (ф�з та юр. особи), операц�� РЕПО, за векселями, за факторинговими та експортно-�мпортними операц�ями. Але �сну� велика к�льк�сть прострочених, пролонгованих � сумн�вних кр. Це повТязано з наявн�стю ризик�в щодо повернення кр., �нфляц�я оч�кувань, в�дсутн�сть механ�зму захисту �нтерес�в банк�в. �нвестиц�йн� операц�� - важливий вид активних операц�й банк�в, при прискоренн� приватизац�� оч�ку�ться пожвавлення банк. д�я-т� на ринку ЦП. Усп�х банку визнача�ться його ф�н. результатами, сп�вв�дношенням доход�в � витрат. Найточн�ший показник ф�н. результату � показник в�дношення чистого прибутку до акц�онерного кап�талу (ROE). Рекордним цей показник був в 1994 р, коли в Укра�н� була г�пер�нфляц�я. Причина ц��� ситуац�� � зм�на чистого прибутку � сплаченого статутного фонду. Велика проблема у комбанк�в Укра�ни � недостатн�сть кап�талу, неяк�сна структура актив�в. З цього виника� проблеми в банках, НБУ переводить �х на режим ф�н. оздоровлення, половина знаходиться у стад�� л�кв�дац��. За 1992-1999 л�кв�довано 69 банк�в, 16 у 1998 . Знизилася л�кв�дн�сть � платоспроможн�сть банк�в, ф�н. стан та активи. Для усп�шно� д�я-т� банку велике значення ма� �х стаб�льн�сть, здатн�сть банку в�дпов�дати за сво� зобовТязання, забезпечувати прибутков�сть. Стаб�льн�сть можлива при п�дтриманн� системи ек. параметр�в, що встановлю� ЦБ. Банк. система Укра�ни за 10 рок�в перейшла до нового шляху розвитку. 47. Небанк�вськ� ф�нансов� кредитн� установи. Небанк кр. установи - ф�н. посередники гр. ринку, як� зд�йснюють акумуляц�ю заощаджень � розм�щення �х у дох�дн� активи: у ЦП та кредити (довгостроков�). Сп�льне з банками: 1) функц�онують у сектор� опосередкованого ф�нансування; 2) формують сво� пасиви, випускають боргов� зобовТязання 3) розм�щують ресурси в активи, купують боргов� зобовТязання, створюючи власн� вимоги 4) зобовТязання б�льш л�кв�дн�. В�дм�нност�: 1) не повТязан� з базовими банк. операц�ями 2) не вплива� на пропозиц�ю гр., не створю� депозити, не ма� обовТязкового резервування 3) вузькоспец�ал�зован�, зд�йснюють д�я-ть за хар-ром кошт�в кредитор�в, та за сво�ми додатковими послугами. Особлив�сть: депозитн� кошти не можуть в�льно використовуватись небанк. ф�н. установами. Вони под�ляються на догов�рних ф�н. посередник�в, як� залучають кошти на п�дстав� дог з кредитором: страх. компан��, ПФ, ломбарди. на кредитн� та �нвестиц�йн� операц��. Кредитн� - надання � погашення банк. позичок на принципах строковост�, ц�льового хар-ру, платност� кредиту на певних умовах � вимогах зг норматив�в НБУ. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розм�р власних кошт�в. Кр. вида�ться юр та ф�з особам, р�шення прийма�ться колег�ально, враховують ф�н. стаб�льн�сть позичальника, вид його д�я-т� та заставу. При банк Кр. використовують прост�, спец�альн� та контокорентн� рах. Простий - активне сальдо, кожна проводка по кр. оформлю�ться док-ми, найб�льш поширена форма. Спец�альний - при кр-нн�. векселями, виника� кредитове сальдо, яке зарахову�ться в�дразу на рах. позичальника. Контокорентний рах - активно-пас. рах., на якому обл�ковуються вс� операц�� банку з кл��нтом, як позичковий рах з дебет. або кредит. сальдо. Банк контролю� використання кр, сво�часне його повернення � сплату %%. �нвестиц�йн� операц�� - вкладання кошт. в ЦП п�д-в (держ, колективних, приватних) на тривалий пер�од часу. �нвестиц�йн� ЦП - боргов� зобовТязання у вигляд� акц�й, обл�гац�й, вексел�в тощо. Вони створюють вторинний резерв для задоволення потреб у додаткових коштах, що перевищують ресурси. Мета: безпека гр. кошт�в, �х диверсиф�кац�я, дох�д та л�кв�дн�сть. �снують так� фактори ризику: кредитний - ем�тент не в змоз� сплачувати сво� ф�н. зобовТязання; ф�нансовий - непередбачен� зм�ни на ринку ЦП призводять до втрат �з-за продажу �х з� знижкою. Процентний - коливання ринкових ставок при ф�ксованому % на обл�гац��. �нвестиц�йна д�я-ть повинна систематизовано контролюватися, захищатися в�д ризику збитк�в та втрат л�кв�дност�. Кред та �нвест операц�� т�сно повТязан� м�ж собою. пм притаманн� ризики, для запоб�гання й оптим�зац�� яких банки використовують певн� �нструменти. 57. Кредитн� операц��. Хар-ка та класиф�кац�я операц�й. Методи управл�ння ризиками. Кр. операц�� належать до активних операц�й банку. Активн� операц�� банк�в - д�я-ть �з використанням власного кап�талу, залучених кошт�в для одержання прибутку при розпод�л� ризик�в � п�дтриманн� л�кв�дност�. Под�ляються на кредитн� та �нвестиц�йн� операц��. Кредитн� - надання � погашення банк. позичок на принципах строковост�, ц�льового хар-ру, платност� кредиту на певних умовах � вимогах зг норматив�в НБУ, видаються в межах наявних ресурс�в. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розм�р власних кошт�в. Кр. вида�ться юр та ф�з особам, р�шення про видачу кр. прийма�ться колег�ально � оформлю�ться протоколом, в межах параметр�в банку (приоритетн� напрями кредитування, кред. портфель, розм�р 1-го кр., ф�н стан позичальника, % ставка тощо). Кр. вимагають додаткових умов: ф�н. стаб�льн�сть позичальника його рентабельн�сть та л�кв�дн�сть, вид його д�я-т� та застава, власне майно, кап�тал. Кр. не видаються: на покриття збитк�в в д�я-т�; на 49. Поняття валюти, �� види, призначення та сфера використання. Конвертован�сть валюти. Нуйб�льш прийнятним � визнач. валюти як будь-яких грошових кошт�в, формування та використання яких прямо чи опосередковано повФязано �з зовн�шньлекном�чними в�дносинами. Валюта класиф�ку�ться за к�лькома критер�ями. Основним з них � ем�тенська належн�сть валюти. За цим критер��м вид�ляють: нац�ональну в. , яка виражена в горшах, що ем�туються нац�ональною банк. Систеиою.(для Укра�ни - гривня). �ноземну в., виражену в грошах, що ем�туються банк�вськими системами �нщих кра�н.(для Укра�ни - вс�, кр�м гривн�) Колективну в., виражену в особливих м�жнародних грошових одиницях, що ем�туються м�жнародними ф�нансово-кредитними установами � функц�онують за м�ждержавними угодами. (СДР, запроваджена в м�жнародний оборот МВФ, евро). За режимом використання в. под�ляються на: неконвертован�; конвертован�. Неконверт. � валюти, як� неможливо в�льно обм�няти на �ноземн� валюти за ринковим курсом, �х вв�з та вив�з жорстко обмежу�ться.(валюти слаборозвинутих кра�н, як� переживають глибоку � хрон�чну екон. � ф�нанс. кризу). Конверт. � в., як� в�льно обм�нюються на в. �нших кра�н, за курсом, що форму�ться у встановленому порядку, � в�льно вивозяться через кордон. Конвертован�сть в. можна класиф�кувати за к�лькома критер�ями: 1. За повнотою конвертац��: повна; часткова. За видами субФ�кт�в: зовн�шня; внутр�шня. За характером економ�чних операц�й, що обсуговуються конвертованою валютою: за поточними операц�ями; за перем�щенням кап�талу. Повна конвертон�сть означа� можлив�сть в�ьного обм�ну нац. валюти на �ноземну для вс�х категор�й власник�в та за вс�ма видами ц�лей або операц�й. Часткова конверт. Означа�, що нац. Вал. Обм�ню�ться на �ноземну з певними обмеженнями. Напр., для одних ос�б �� обм�н дозволений, а для �нших - н�. Якщо конвертац�я нац. Валюти до�волена т�льки для нерезидент�в, то вона наз. зовн�шньою, а якщо для резидет�в - внутр�шньою. Якщо конвертац�я поширю�ться т�льки на платеж� за поточними операц�ями, вона наз. поточною, яко т�льки на платеж� за рухом кап�талу - кап�тальною. 51. Валютний ринок, суть, види та основи функц�онування. Фактори, що впливають на попит та пропозиц�ю навалютному ринку. За сво�м економ�чним зм�стом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якомуур�вноважуються попит � пропозиц�яна такий специф�чний товар, як валюта. За сво�м призначенням � орган�зац�йною формою валютний ринок - це сукупн�сть спец�альних �нститут�в та механ�зм�в, як� у основу для с-ми, а с-ма � механ�змом забеспечення функц�онування � регулювання ринку. Нац. В. с-ми базуються на нац�ональних грошах �, по сут�, �складовими грошовиз с-м окремих кра�н. Як � ц� останн�, вони визначаються загальнодержавним законодавством. М�жнродн� та с�тов� в. с-ми грунтуються на багатьох валютах пров�дних кра�н св�ту та м�жнародних (колективних) валютах (�вро, СДР та �н.) � формуються на п�дстав� м�ждержавних угод та св�тових традиц�й. Формування в. с-ми Укра�ни розпочалося одночасно з формуванням нац. Грошово� с-ми, складово�ю яко� вона �. Уже Законом Укра�ни УПро банки � банк�вську д�яльн�стьФ, ухваленому 1991р., були сформован� деяк� правов� норми щодо орган�зац�� валютного регулювання � контролю в Укра�н�: установлено л�цензування НБУ комерц�йних банк�в на зд�йснення операц�й в �ноземн�й валют�, дозволено НБУ купувати � продавати �ноземну валюту, представляти �нтереси Укра�ни у в�дносинах з центральними банками �нших кра�н та у м�жнародних валютно-ф�нансових органах; забовФязано НБУ орган�зувати накопичення та збер�гання золотовалютних резерв�в. Це були перш� кроки до перетворення НБУ в центральний орган валютного регулювання кра�ни, що започаткували перший етап розбудови валютно� с-ми. Пом�тн� усп�хи в анти�нфляц�йн�й пол�тиц� 1994р. створили передумови для переходу до другого етапу розбудови валютно� с-ми, що тривав до вересня 1996р. Головною ознакою цього етапу було повернення до ринкових метод�в орган�зац�� валютних в�дносин: прискорення л�бер�зац�� валютного ринку, в�дновлення роботи УМВБ та визначення оф�ц�йного валютного курсу карбованця на п�дстав� результат�в торг�в на УМВБ, л�кв�дац�я множинност� валютних курс�в, �стотне розширення перел�ку потреб резидент�в у валют�, як� дозволялось задовольняти через куп�влю-продаж на б�рж� та на м�жбанк�вському валюному ринку. У травн� 1995р. зменшено до 40% частку валютно� виручки експортер�в, яка п�длягала обовФязковому продажу. Був також розформованмй Тендерний ком�тет. Все це сприяло консол�дац��валютного ринку, зростання пропозиц�� та попиту на �нвалюту, посиленняю �х рол� у формуванн� �диного валютного курсу. Зросла дов�ра до нац. Грошей, чому сприяла оф�ц�йна заборона в 1995р. об�гу �ноземно� валюти на внутр. Ринку Укра�ни. З вересня 1996р. п�сля випуску в об�г пост�йно� нац. Валюти гривн�, розпочався трет�й етап формування валютно� с-ми Укра�ни, на якому ринков� засади набули подальшого розвитку. Основними заходами � результатами цього етапу були: остаточний перех�д на режим плаваючого валютного курсу гривн�: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, з 2000 р. - введено в�льне плавання; введення в�льного розпорядження резидентами вс��ю сумою валютних надходжень; певна децентрал�зац�я валютного ринку, припинення операц�й на УМВБ та �нших багатства кра�ни на трвалий пер�од. Укоеф-т достатност�Ф ЗВР - показник в�дношення обсягу централ�зованого ЗВР до р�чного обсягу �мпорту. Якщо у держави � значн� обсяги ЗВР, вона може �нтервенц�йними заходами локал�зувати будь-як� чинники, що спричинюють порушення р�вноваги на вал.ринку � втримати курс валюти на потр�бному р�вн�.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные