Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4875

Зм�ст.

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Розд�л �. Сутн�сть та джерела фрмування банк�вського прибутку 1.1. Банк як субТ�кт п�дпри�мницько� д�яльност�. . . . . . . . . . . . . . . . 6 1.2. Сутн�сть та значення прибутку для д�яльност� комерц�йного банку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 1.3. Джерела формування банк�вського прибутку. . . . . . . . . . . . . . . . 18 Розд�л ��. Анал�з формування � використання прибутку комерц�йного банку 2.1. Анал�з дох�дност� комерц�йного банку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 2.2. Напрямки зростання доход�в банку в�д зд�йснення банк�вських операц�й . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 2.3. Анал�з використання прибутку комерц�йного банку . . . . . . . . . . 47 Розд�л ���. Шляхи п�двищення ефективност� д�яльност� комерц�йних банк�в та �х ф�нансово� ст�йкост� . . . . . . . . . . . . . . . .56 Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 Використана л�тература . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73

Вступ.

У тепер�шн�й час в Укра�н� в�дбува�ться процес становлення ринково� економ�ки. Така економ�ка, на в�дм�ну в�д �снуючо� командно-адм�н�стративно�, передбача� нов� принципи функц�онування господарюючих суб"�кт�в. Головний серед них - принцип прибуткового господарювання, досягнення великого прибутку. Дох�дн�сть, прибутков�сть як принцип означа� те, в�д чого господарюючий суб"�кт не може �снувати, без чого в�н втрача� зм�ст сво�� економ�чно� д�яльност�. Цей принцип ма� неминучий пост�йний характер. В�дтак прибуток не повинен бути т�льки руш�йним мотивом д�яльност�. В�н також � джерелом розвитку як самого суб"�кта, так � сусп�льства в ц�лому. Комерц�йний банк як � будь-яке п�дпри�мство � таким же самост�йним господарюючим суб"�ктом. Мало чим в�др�зняються � завдання комерц�йного банку як п�дпри�мтва - в�н вир�шу� питання, пов"язан� �з з�доволенням сусп�льних потреб в сво�й продукц�� � послугах, реал�зац��ю на п�дстав� отриманого прибутку, соц�альних � економ�чних �нтерес�в як член�в його колективу, так � �нтерес�в власника майна банку. Його в�др�зняють лише специф�ка д�яльност� � повТязан� з цим особливост� формування � використання прибутку. Економ�чна криза, що в�дбува�ться в кра�н�, з граничною ясн�стю показала роль банк�в як опорних пункт�в плат�жного обороту народного господарства. Однак на даному етап� розвитку банк�всько� системи комерц�йн� банки переживають важк� часи становлення. Багато з них ц�кавляться не прибутком, а яким чином вистояти та не поповнити ряди банкрут�в. Це звТязано не т�льки з економ�чною нестаб�льн�стю в Укра�н�, але й з тим, що д�яльн�сть банк�в повТязана з великим ризиком, яким необх�дно вм�ло управляти. Банк можна назвати Улакмусовим пап�рцемФ функц�онування народного господарства в ц�лому. При сприятливих умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в ц�лому добре розвиваються � банк�вськ� установи; а у випадку пог�ршення ф�нансового стану п�дпри�мств, деф�циту ф�нанс�в держави, в сфер� ф�нансово-кредитних установ зТявляються проблеми з в�льними грошовими коштами, зб�льшу�ться контроль з боку Нац�онального банку та �нших дежавних орган�в, що зменшу� �н�ц�ативу � в к�нцевому результат� вплива� на насл�дки роботи банк�всько� установи, тобто прибуток. Тому проблеми розвитку банк�всько� системи - це в першу чергу проблеми розвитку екном�ки в ц�лому. Виб�р дано� теми обумовлю�ться тим, що в сучасних умовах питання формування та розпод�лу прибутку банк�в � забезпечення �х стаб�льност� набувають особливо� гостроти та потребують серйозного �х вивчення. Метою дано� роботи � досл�дження сучасного стану процес�в формування � використання прибутку комерц�йних банк�в Укра�ни, виявлення основних проблем та недол�к�в в д�яльност� банк�в та пошук шлях�в �х усунення. Таким чином, обТ�ктом досл�дження дано� роботи � прибуток, а предметом - особливост� його формування в комерц�йних банках. Зг�дно з ц��ю метою роботи була визначена наступна структура дано� роботи: Розд�л � - розкрива� особливост� д�яльност� банку як субТ�кта п�дпри�мницько� д�яльност�, визнача� сутн�сть та значення поняття "прибуток" та джерела формування прибутку комерц�йного банку з наданням стисло� характеристики �стотним банк�вським доходам � витратам. Розд�л �� - Розкрива� механ�зм зд�йснення анал�зу прибутку комерц�йного банку на приклад� двох умовних банк�в: банку 1 та банку 2. Виявля� напрямки зростання доход�в банку з �х характеристикою. Також розглядаються принципи розпод�лу банк�вського прибутку, питання в�рного використання прибутку з задоволенням потреб ус�х зац�кавлених ос�б в прибутку. В якост� прикладу для останн�х виступають АБ УЕл�таФ та його ки�вська ф�л�я. Розд�л ��� - Розгляда� сучасний стан банк�всько� системи та укра�нських комерц�йних банк�в зокрема з висв�тленням проблем, що безпосередньо стосуються д�яльност� комерц�йних банк�в на Укра�н�. Також пропону� напрямки п�двищення ефективност� д�яльност� комерц�йних банк�в та �х ф�нансово� ст�йкост�. На завершенн� роботи зроблен� висновки в процес� досл�дження питання формування � використання прибутку комерц�йних банк�в. При виконанн� дано� роботи були використан� р�зн� методи економ�чних досл�джень як загальнонаучн�, так � специф�чн�. До перших в�дносяться методи формального � д�алектично� лог�ки, до других - статистичн� методи. Досл�дження дано� теми зд�йснювалось на п�дстав� фактичних даних, представлених в Департаментом банк�вського нагляду та Департаментом бухгалтерського обл�ку та розрахунк�в, в акц�онерному банку УЕл�таФ планово-економ�чним управл�нням, управл�нням ресурсно� д�яльност�, департаментом �нформац�но-комун�кац�йних систем, кредитним в�дд�лом. РОЗД�Л �. Сутн�сть та джерела формування банк�вського прибутку.

1.1. Банк як суб"�кт п�дпри�мницько� д�яльност�.

Перш н�ж розглядати комерц�йний банк як субТ�кт п�дпри�мницько� д�яльност�, необх�дно визначити його сутн�сть. У тепер�шн�й час, враховуючи важливу роль банк�в в розвитку економ�ки та перш за все результати �х д�яльност�, в св�тов�й практиц� в�ддають перевагу характеристиц� банк�в як п�дпри�мств. Так, достатньо широке визнання одержало поняття "банк�вська промислов�сть", яке п�дкреслю� виробничий характер банк�всько� д�яльност�. Нер�дко банк характеризу�ться як кредитна установа, що представля�ться дек�лька обмеженним, оск�льки зводить д�яльн�сть банку до зд�йснення головним чином кредитних операц�й. В реальност� банки займаються б�льш широким колом р�зних операц�й причому, �х спектр розширю�ться. При цьому в�дносно знижу�ться доля кредитних операц�й. В останн� роки все ширше, особливо за кордоном, розповсюджу�ться дев�з - менше кредиту, б�льше послуг. Все це дозволя� вважати, що характеристика банка як кредитно� установи � недостатньо повною. Разом з тим, не можна не приймати до уваги, що багато з операц�й, що в�дносяться до банк�вських, виконують не т�льки банки. Так, кошти позичаються � при комерц�йному та при вза�мному кредитуванню юридичних � ф�зичних ос�б. Ряд послуг кредитного характеру надають трастов� компан�� � т. п. Специф�чними, характерними т�льки для банк�в, � створення плат�жних кошт�в для гот�вкового та безгот�вкого грошового оборот�в, постачання ними господарчого обороту та вилучення таких кошт�в з обороту. Саме в цьому поляга� важлива особлив�сть д�яльност� банк�в. Якщо звернутися до Укра�ни, а саме до Закону Укра�ни "Про банки та бак�вську д�яльн�сть" в�д 20.03.91 року, то в ньому ми знайдемо таке визначення: "банки - це установи, функц��ю яких � кредитування суб"�кт�в п�дпри�мницько� д�яльност� та громадян за рахунок залучення кошт�в п�дпри�мств, установ, орган�зац�й, населення � кредитних ресурс�в, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та �нших банк�вських операц�й, передбачених цим Законом". Тут же вид�лен� операц��, як� можуть виконувати комерц�йн� банки, а саме: 1) залучення та розм�щення грошових вклад�в � кредит�в; 2) зд�йснення розрахунк�в зг�дно розпорядження кл��нт�в, банк�в-кореспондент�в та �х касове обслуговування; 3) ведення розрахунк�в кл��нт�в та банк�в-кореспондент�в; 4) ф�нансування кап�тальних вкладень за розпорядженням власник�в чи розпорядник�в �нвестиц�йних кошт�в; 5) випуск плат�жних документ�в та ц�нних папер�в (чек�в, акредитив�в, акц�й, обл�гац�й, вексел�в � т.п.); 6) куп�вля, продаж та збереження плат�жних документ�в, ц�нних папер�в, а також операц�� з ними; 7) видача порук, гарант�й та �нших зобов"язань за трет�х ос�б, що передбача� �х виконання у грошов�й форм�; 8) придбання права вимоги з поставки товар�в та надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та �нкасац�я цих вимог (факторинг); 9) придбання за власн� кошти засоб�в виробництва для передач� �х в оренду (л�зинг); 10) куп�вля у орган�зац�� � громадян та продаж �м �ноземно� валюти гот�вкою � валюти, що знаходиться на рахунках � вкладах; 11) куп�вля та продаж в Укра�н� � за кордоном монетарних метал�в; 12) залучення та розм�щення дорогоц�нних метал�в на рахунки � вклади та �нш� операц�� з цими ц�нностями в�дпов�дно до м�жнародно� банк�всько� практики; 13) дов�рч� операц�� за розпорядженням кл��нт�в; 14) надання консультац�йних послуг; 15) проведення операц�й по касовому виконанню державного бюджета за дорученням НБУ; 16) зд�йснення �нших банк�вських операц�й з дозволу НБУ. Таким чином сучасний комерц�йний банк викону� достатньо широке коло функц�й. Таким чином, в основ� д�яльност� банка � �дея його функц�онування як специф�чного п�дпри�мства. Банки можуть бути при цьому самими р�зноман�тними. На 1 с�чня 1998 р. в Укра�н� заре�стровано 227 банк�в, що мають 2015 банк�вських установ. Це достатньо велике число якщо його пор�внювати �з св�товою практикою. В Япон��, наприклад, 26 банк�в всього, але вони мають сотн� ф�л�й. Якщо клас�ф�кувати банки за ознакою власност�, то вони можуть бути: державними, акц�онерними, кооперативними, приватними, мун�ц�пальними та зм�шаними. На Укра�н� у тепер�шн�й час в загальн�й мас� нарахову�ться всього два державних банки - Екс�мбанк та Ощадбанк. Найб�льш розповсюджений орган�зац�йно-правовою формою стали акц�онерн� товариства (159), що склада� 70,0 % вс�х банк�вських установ. Серед акц�онерних банк�в: 96 в�дкритих та 63 закритих акц�онерних товариств.

Майже кожний трет�й банк (65) - товариства з обмеженою в�дпов�дальн�стю. В банках державного типу ознака державност� розгляда�ться з позиц�� власност� на банк�вський кап�тал. Головним в д�яльност� таких банк�в � його п�дпорядкован�сть державним нац�ональним �нтересам. Як вже вказувалось ран�ше, найб�льш розповсюдженою формою власност� в сучасн�й банк�вськ�й справ� � акц�онерна. Акц�онерами банку можуть виступати р�зноман�тн� юридичн� � ф�зичн� особи, за деяким винятком. Зокрема, зг�дно Закону Укра�ни "Про банки та банк�вську д�яльн�сть" засновниками, акц�онерами комерц�йних банк�в не можуть бути Ради Народних депутат�в вс�х р�вн�в, �х виконавчих орган�в, пол�тичн� та профсп�лков� орган�зац��, сп�лки та парт��, сусп�льн� фонди. Так, значна частина акц�онерного кап�талу трьох найб�льших комерц�йних банк�в Укра�ни (Пром�нвестбанку, АКБ УУкра�наФ, Укрсоцбанку) належать держав�, а серед акц�онер�в переважають ф�зичн� особи, зокрема прац�вники цих банк�в. Встановлен� також обмеження на участь в статутному кап�тал� банку � доля будь-кого з засновник�в, акц�онер�в не повинна перевищувати 35 % в�д статутного фонду банка. Кр�м р�зноман�тност� тип�в банк�в та �х р�вноправност�, необх�дно також, щоб банк був автономним п�дпри�мством. Комерц�йн� банки повинн� працювати на власних ресурсах, що моб�л�зуються на потреби кредитування народного господарства, в межах економ�чних норматив�в але незалежно в�д пол�тичних вказ�вок центрально� м�сцево� влади, що не в�дпов�дають економ�чним ц�лям комерц�йного банку. Як було зазначено ран�ше, банк як п�дпри�мство виробля� св�й продукт. Оск�льки банк виступа� в рол� економ�чного п�дпри�мства, тому його продукт носить варт�сний характер. Продуктом банку слугують плат�жн� кошти, що разом з кредитом входять в грошовий оборот. Продуктом банку � певного роду послуги. До них в�дносяться як традиц�йн� види послуг - орган�зац�я розрахунк�в (в гот�вков�й та безгот�вков�й формах), вклад�в, кредитування, так � нетрадиц�йн� - надання гарант�й, доручень, консультац�й � т. п. На в�дм�ну в�д ряду �нших п�дпри�мств продукт банку не п�дляга� складуванню, хоча, як правило, носить матер�альний характер. Звичайно, його не завжди можливо в�дчути ф�зично, але це завжди д�яльн�сть, що ма� в основ� сусп�льн� витрати. Особлив�сть банк�вських послуг поляга� в тому, що вони носять не т�льки грошовий в�дт�нок, ск�льки мають властив�сть самозростаючо� вартост�. Ресурси, одержан� в�д вкладник�в, не безкоштовн� для кредитно� установи, тому вони повинн� бути використан� так, щоб не т�льки повернути �х власникам, але � одержати прир�ст, достатн�й для сплати в�дсотк�в по вкадах, компенсац�� витрат та одержання хоча б м�н�мального прибутку. Банк зобовТязаний використовувати акумульован� ресурси, направити �х позичальникам, як� в них мають потребу, у вигляд� кредит�в таким чином, щоб його послуга так чи �накше сприяла примноженню благ, а значить, самозростаючо� вартост�, випущено� в об�г за допомогою банк�всько� д�яльност�. Банк як економ�чне п�дпри�мство, завжди � господарюючим субТ�ктом. Його засновники, акц�онери складають сво� ресурси, акумулюють в�льн� кошти заради економ�чно� вигоди. Банк � породженням господарства, його �нтерес�в, його д�яльн�сть обслугову� народногосподарськ� економ�чн� потреби. Сучасн� банки не випадково мають назву комерц�йн�. Пояснення цьому закладено в самому слов� "комерц�я", яке означа� не що �нше, як торг�вля. Комерсантом здавна називали торгову людину. Назва, яку здобув банк, точно звТязано з тим справжн�м зм�стом, який повинен бути вкладений в банк�вську д�яльн�сть. Комерц�я в банк�вськ�й сфер� базу�ться на визначених принципах. Головний серед них - принцип прибуткового господарювання, досягнення якомога б�льшого прибутку. Широко в�доме припущення про те, що головним мотивом, руш�йною силою в д�яльност� банку � одержання прибутку. Показник прибутку оф�ц�йно став головним показником д�яльност� банку. Одержання прибутку, однак, це б�льше н�ж показник. Доходн�сть, прибутков�сть як принцип означа� те, без чого банк не може �снувати, без чого втрача�ться зм�ст його економ�чного обслуговування. Другий принцип банк�всько� комерц��, що входить до складу формули: "дешевше купити - дорожче продати". Але цей принцип повинен носити "цив�льний характер". В�н повинен опиратися на законодавство, не протир�чити йому; передбача�ться, що для зд�йснення комерц�� кожний банк при цьому ма� р�вн� �нформац�йн� можливост� стосовно ринку. Б�ржа з �� котировкою ц�нних папер�в, �нформац�я про ринок того чи �ншого продукту, анал�з тенденц�й в розвитку галузей народного господарства можуть дати кожному р�вн� можливост� робити св�й б�знес. Р�вн� можливост� повинн� бути побудован� � в створенн� продукту. Т�льки в цьому випадку, якщо кожний банк ма� можлив�сть запропонувати свою послугу, реал�зувати �� в рамках законодавства, можна говорити про д�йсно цив�л�зовану д�яльн�сть кожного банку. Для комерц�йного банку небайдуже, якою ц�ною досягнутий прибуток. Принцип банк�всько� комерц�� передбача� одержання б�льшого прибутку при менших �нвестиц�ях. Небайдужа для банку � його власна доля в ресурсах, за допомогою яких форму�ться дох�д. Кожному банку в�домо, що ефект буде тим кращий, чим б�льший прибуток отримано при менш�й його власн�й дол� в пасивах. Передумовою реал�зац�� ц�лей банк�всько� комерц�� � безпека банк�всько� д�яльност�. При �нших р�вних умовах прибуток банку тим вище, чим вища безпека банку � менший ризик. Однак банк - це ризиковане п�дпри�мство. Не дарма кажуть, що комерц�йний банк - це ризик, пот�м пер�од оч�кування, пот�м прибуток чи збиток. З �ншого боку банк�вська комерц�я не повинна спиратися на принцип випадковост�, а д�яти п�д дев�зом: "Все для кл��нта!" Це означа�, що перш за все прибуток кл��нта, а пот�м прибуток банку. В�рно, однак � те, що прибуток кл��нта - це не т�льки мета, а основа для отримання банк�вського прибутку. Забезпечуючи прибуток кл��нту, банк реал�зу� � св�й власний �нтерес. 1.2. Сутнiсть та значення прибутку для д�яльност� комерцiйного банку.

Формування прибутку - основна мета д�яльност� комерц�йного банку. Банк � незалежним госпрозрахунковим комерцiйним пiдпри�мством. Одночасно маючи економiчну самостiйнiсть, банк несе повну вiдповiдальнiсть за результати сво�� дiяльностi. Н�як� органи державного управл�ння не мають права вказувати банкам умови �х д�яльност� на ринку, але з �ншого боку, н�хто не в�дшкодову� комерц�йним банкам збитки � не в�зьме його ризики на себе. Тому сутт�во важливо, щоб комерц�йн� банки отримували достатн�й прибуток. Вiн необхiдний банку для залучення нового капiталу, який дозволя� розширювати обсяг та пiдвищувати якiсть послуг, що надаються клi�нтам. Якщо в банкiвськiй справi прибуток на капiтал нижче, нiж в iнших галузях, капiтал перейде в бiльш прибутковi сфери. Важлива функцiя прибутку банкiв - забезпечення резервiв на випадок непередбачених обставин або збиткiв, можливих в банкiвськiй справi. Як i в iнших галузях, прибуток стимулю� дiяльнiсть керiвництва по розширенню та вдосконаленню операцiй, зниженню витрат та пiдвищенню якостi послуг. З вищезазначеного можна зробити висновок, що прибуток � головним мотивом, рушiйною силою в дiяльностi комерцiйного банку, який отриму� банк в результат� кругооб�гу банк�вського кап�талу, а також використання залучених � запозичених кошт�в. Банкiвський прибуток важливий для всiх учасникiв економiчного процесу, кожний з них керу�ться сво�ми мотивами. Так, акцiонери зацiкавленi в прибутку тому, що вiн явля� собою дохiд на iнвестований капiтал. Прибуток � вигiдним для вкладникiв, так як завдяки збiльшенню резервiв i пiдвищенню якостi послуг склада�ться бiльш стiйка, ефективна та надiйна банкiвська система. Позичальники також зац�кавленi в достатньому банкiвському прибутку, тому що здатнiсть банку надавити позички залежить вiд розмiрiв та структури його капiталу, а прибуток - основне джерело власного капiталу. Навiть, тi економiчнi групи, якi безпосередньо не користуються послугами комерцiйних банкiв, отримують непряму вигоду вiд банкiвського прибутку, так як надiйна банкiвська система означа� безпечнiсть вкладiв i наявнiсть джерел кредиту, вiд яких залежать п�дпри�мства та споживачi. Прибуток � найважлив�шим показником оц�нки д�яльност� комерц�йних банк�в, тому використову�ться анал�тиками для визначення рейтинг�в банк�в на основ� �х баланс�в. Правильно визначен� рейтинги дозволяють кл��нтам вибрати т� банки, як� найб�льш повно в�дпов�дають �х бажанням, в як� можна буде з м�н�мальним ризиком вкладати сво� кап�тали. Одночасно банк повинен працювати над�йно � виключати �з сво�� д�яльност� зд�йснення операц�й з високим ступенем ризику (хоча, можлииво, дуже прибуткових), як� можуть привести до серйозного пог�ршення його ф�нансового стану. Це в першу чергу викликано тим, що банк несе екном�чну в�дпов�дальн�сть перед дуже широким колом п�дпри�мств, орган�зац�й, громадян по сво�м зобовТязанням у в�дпов�дност� з укладеними угодами, наприклад, в частин� сво�часного � повного повернення �м грошових кошт�в, внесених ран�ше на вклади � депозити, розм�щенн� в ц�нн� папери банку. Треба також в�дм�тити, що прибуток як найважливiша категорiя ринкових вiдносин викону� певнi функцi�. По-перше, прибуток характеризу� економiчний ефект, отриманий завдяки дiяльностi банку. Однак, усi аспекти дiяльностi банку за допомогою прибутку в якостi �диного показника оцiнити неможливо. Саме тому при анал�зуванн� д�яльностi банку використову�ться система показникiв. Значення прибутку поляга� в тому, що вiн вiдобража� кiнцевий фiнансовий результат. Разом з тим, на величину прибутку та �� динам�ку впливають фактори, як залежнi, так i не залежнi вiд вимог банка. По-друге, прибуток ма� стимулюючу функцiю. I� змiст в тому, що прибуток одночасно � фiнансовим результатом i основним елементом фiнансових ресурсiв пiдпри�мства. Реальне забезпечення принципу самофiнансування визнача�ться отриманим прибутком. По-трет�, прибуток � одним iз джерел формування бюджетiв рiзних рiвней. Вiн надходить в бюджети у виглядi податкiв i разом з другими дохiдними надходженнями використову�ться для фiнансування задоволення спiльних суспiльних потреб, забезпечення виконання державою сво�х функцiй, державних, iнвестицiйних, науково-технiчних i соцiальних програм. Що ж таке прибуток? З часом розвитку економiчно� теорi� визначення поняття "прибуток" постiйно ускладнювалось. Прибуток явля� собою рiзницю, вiдхилення, залишок. В сучасностi для його калькуляцi� використову�ться аналiз на двох рiвнях. В данiй роботi основна увага придiляться прибутку на мiкроекономiчному рiвнi. Необхiдно розрiзняти поняття чистого i валового прибутку. Рiзниця мiж ними � в тому, що в першому не враховуються платежi до бюджету та iншi цiльовi фонди. Але так як цi платежi не залежать вiд дiяльностi банку, то для аналiзу фiнансових результатiв часто використову�ться поняття саме балансового прибутку. Для аналiзу прибутковостi банкiвсько� дiяльностi захiднi теоретики використовують також поняття "фiнансових потокiв", тобто вводиться доповнюючий фактор - фактор часу, таким чином показу�ться, що грошi в даний перiод часу коштують дорожче, нiж вони будуть коштувати в майбутньому, крiм цього, якщо б вони були вкладенi в якiсь iншi види дiяльностi, який дохiд вони б приносили? Поняття прибутку, отриманого впродовж визначеного строку в бухгалтерськiй термiнологi� вiн назива�ться "звiтним перiодом" дуже ясно. Прибуток за звiтний перiод визнача�ться як рiзниця мiж доходами та витратами. Балансовий прибуток - це сума прибутку, плюс надходження в�д позареал�зац�йних операц�й (в�д пайово� участ� в сп�льних п�дпри�мствах, в�д надання в оренду майна, Е), у тому числ� в�д курсових р�зниць за �ноземними операц�ями (як р�зниця м�ж оф�ц�йним курсом � курсом куп�вл�-продажу �ноземно� валюти) та допущеним дебетовим сальдо, � м�нус збитки в�д позареал�зац�йних операц�й. Структура та джерела доход�в будуть б�льш конкретно розглянут� в наступн�й глав� цього розд�лу. А, отже, зараз розглянемо лише збитки. Збитки являють собою крадiжки, зловживання, прорахунки та нестачi. До сум, як� списуються в збитки, вiдносять:

1. збитки в�д господарсько� дiяльностi;
2. збитки по кап�тальному будiвництву;
3. прорахунки i нестачi по касовим операцiям;
4. прийнятi неплатiжнi i фальшивi грошовi бiлети та монети;
5. крадiжки, розтрати та iншi зловживання при перевозцi цiнностей;
6. крадiжки, розтрати та iншi зловживання по iншим операцiям банку;
7. крадiжки цiнностей та iншi зловживання, в яких не виннi робiтники банка або винуватцi не виявленi;
8. втрата цiнностей при пересилцi;
9. суми, що виплаченi за претензiями клi�нтiв (по гарантiям, поручительствам, тощо);
10. збитки по iноземним операцiям та iншi.

Як вже говорилося ранiше, прибутки i збитки пiдлягають детальному аналiзу. Так, збитки пiдлягають постатейному аналiзу з подальшим винесенням пропозицiй по �х мiнiмiзацi�. Для аналiзу прибуткiв iсну� цiла система показникiв i таблиць. Аналiзом прибуткiв i збиткiв займаються фiнансовi служби банкiв (аналiтичнi вiддiли). Вiдповiдно до дiючо� методики комерцiйнi банки визначають прибутки i збитки щоквартально, один раз в квартал. А на протязi кварталу вони враховуються з нарастаючим пiдсумком з початку кварталу.

1.3. Джерела формування банк�вського прибутку.

Отже, як зазначалося ран�ше прибуток - це р�зниця м�ж доходамми та виратами комерц�йного банку. Ус� доходи � витрати банку зг�дно з новим планом рахунк�в включаються до класу 6 � 7 в�дпов�дно незалежно в�д порядку оподаткування. Доходи банку - наявн�сть господарських операц�й, кр�м операц�й з реал�зац�� додатково� к�лькост� акц�й банку, як� призводять або: 1) зб�льшення суми актив�в банк�всько� установи без в�дпов�дного зб�льшення суми �� зобовТязань, або 2) зменшення суми зобовТязань банк�всько� установи без в�дпов�дного зменшення суми �� актив�в. (У деяких випадках положення ведення обл�ку вимагають у раз� виникнення господарських операц�й такого типу не в�дображати дох�д, а зб�льшувати безпосередньо суму кап�талу). Витрати банку - наявн�сть господарських операц�й, кр�м операц�й щодо розпод�лу кап�талу, що призводять або до 1) скорочення суми актив�в банк�всько� установи без в�дпов�дного скорочення суми зобовТязань, або до 2) зб�льшенн� суми зобовТязань банк�всько� установи без в�дпов�дного зб�льшення суми �� актив�в. (У деяких випадках положення ведення обл�ку вимагають у раз� виникнення господарських операц�й такого типу не в�дображати дох�д, а скорочувати безпосередньо суму кап�талу). Ус� операц�йн� доходи � витрати д�ляться на банк�вськ� та небанк�вськ�. До банк�вських належать доходи � витрати, безпосередньо повТязан� з банк�вською д�яльн�стю, визначеною Законом УПро банки � банк�вську д�яльн�стьФ (див. додаток 1). Небанк�вськ� доходи � витрати можуть включати �нш� доходи � витрати, як� не в�дносяться до основно� д�яльност� банку, але забезпечують зд�йснення банк�всько� д�яльност� (див. додаток 2). Доходи, перерахован� кл��нтам, � витрати, як� в�дшкодовуються кл��нтам, обл�ковуються на рахунках третього класу як кредиторська � деб�торська заборгован�сть в�дпов�дно.

I.Банк�вськ� доходи � витрати. Банк�вськ� доходи (витрати) под�ляються на: процентн�; ком�с�йн�; торг�вельн�; �нш� банк�ськ� операц�йн� доходи (витрати).

Процентн� доходи (витрати) До ц��� категор�� в�дносяться доходи (витрати), як� обчислюються пропорц�йно часу � сум� та � компенсац��ю банку за взятий на себе кредитний ризик. До них належать: Доходи (витрати) за кредитом � депозитами та за �ншими процентними ф�нансовими �нструментами, в тому числ� за ц�нними паперами з ф�ксованим прибутком, що так чи �накше п�драхован�. Доходи (витрати) у вигляд� амортизац�� дисконту (прем��) за ц�нними паперами. Ком�с�йн�, под�бн� за природою до процент�в. Наприклад, доходи (витрати) в�д розм�щення кошт�в у вигляд� позики або за забовТязання �� надати, що визначаються пропорц�йно часу � сум� вимог (зобовТязання). Надання позичок рiзних видiв забезпечують переважну частину доход�в у багатоьх комерцiйних банкiв. Це поясню�ться тим, що банки � ф�нансовими посередниками, як� зд�йснюють перерозпод�л грошових кошт�в м�ж тими, у кого вони вив�льнилися, � тими, у кого в них зТявилася тимчасова потреба. В останнi роки майже 65% зарубiжних банкiв складали вiдсотки по позичкам. В абсолютному значеннi вони постiйно ростуть. Це повТязано, як iз збiльшенням масштабiв позичкових операцiй, так i з пiдвищенням норми вiдсотку. Вiдсотки можуть бути отриманi банком по наступним видам позичок: -субТ�ктам господарсько� дiяльностi; -населенню; -iншим комерцiйним банкам; -Нацiональному банку Укра�ни; -Мiнiстерству фiнансiв Укра�ни; на рiзнi строки: -короткостроковi; -середньостроковi; -довгостроковi як в нацiональнiй, так i в iноземнiй валютi. Розмiр отриманих доходiв залежить вiд норми вiдсотку, яка в свою чергу вiд об'�ктивних i суб'�ктивних факторiв. В цiлому здатнiсть банкiв надавати позички залежить вiд рiвня надлишкових резервiв в банкiвськiй системi. Якщо попит на банкiвський кредит залиша�ться стабiльним, а надлишковi резерви збiльшуються, ставки процента по позичкам знижуються, тому що банки намагаються залучити дохiднi активи. Хоча якщо наявний високий попит на банкiвський кредит, а надлишковi резерви не змiнюються або ростуть повiльнiше, нiж попит, процентнi ставки пiдвищаться. На ставки впливають також оцiнки економiчно� ситуацi�. Якщо переважають песимiстичнi настро�, банкiри не будуть знижувати ставку настiльки, наскiльки це дикту�ться пропозицi�ю позичкового капiталу. Ставки змiнюються також вiд ризику, притаманного данiй позичц�, розмiру i строку погашення, витрат по оформленню позички, стану депозитного рахунку позичальника i забезпечення. Крiм цього на ставки впливають звички i традицi�, конкуренцiя мiж банками та iншими джерелами коштiв, визначений законом розмiр максимально� процентно� ставки, а також оцiнка банкiрами i позичальниками перспектив господарського розвитку. Тобто ми бачимо, що ставки вiдсотку по банкiвським позичкам вiдрiзняються вiд рiзних зобов'язань грошового ринку в тому вiдношеннi, що вони визначаються в процесi переговорiв мiж банком i позичальником, а не на умовах ринку, i тому вони рiзнi в рiзних банках i за рiзними обставинами. Разом з тим кредитн� операц�� несуть в соб� найб�льшу загрозу для банк�в - ризик неповернення позичок. Тому банки при наданн� кредит�в повинн� вживати заход�в щодо запоб�гання кредитних ризик�в: ретельно перев�ряти здатн�сть позичальника повернути позичку (його кредитоспроможн�сть), вимагати забезпечення позички чи гарант�� �� повернення третьою особою (банком, страховою компан��ю чи �ншим господарюючи субТ�ктом), створювати резервн� фонди тощо. Кр�м доходу зд�йснення кредитних операц�й приносить банкам � витрати. До цих витрат вiдносяться усi фактично зробленi витрати по оплатi за використання кредитними ресурсами: по-перше, вiдшкодування по депозитах: вкладам до запитання, тобто поточним, розрахунковим, контокорентним рахункам та рахункам з правом овердрафта; термiновим та зберiгаючи вкладам; депозитним сертифiкатам. По-друге, так званi в закордоннiй практицi, витрати, пов'язанi з придбанням федеральних резервних фондiв. В умовах нашо� кра�ни до цi�� статтi можливо вiднести витрати по позичках, отриманих у центральному банку (НБУ), а також витрати по позичках та депозитах комерцiйних банкiв. Другим за значенням джерелом доходiв комерцiйних банкiв � проценти по цiнним паперам. Розмiр доходу з цього джерела залежить вiд розмiру i структури портфелю iнвестицiй i дохiдностi рiзних видiв цiнних паперiв. Так як ставки по всiм категорiям цiнних паперiв рiзнi i коливаються, то рiвень дохiдностi по ним постiйно змiню�ться, але в середньому склада� бiля 20% вiд усiх доходiв зарубiжного банку. Доходи вiд цiнних паперiв i операцiй з ними включають: проценти (дивiденди) по цiнним паперам, доходи вiд реалiзацi� цiнних паперiв (тобто курсово� рiзницi), доходи, отриманi за рахунок рiзницi мiж номiнальною цiною i реалiзацiйною цiною акцi� при акцiонуваннi банку (емiсiйний дохiд). Як св�дчить св�това банк�вська практика, вкладення кошт�в у ц�нн� папери мають �стотн� переваги перед �ншими активними операц�ями, вони зокрема дають банкам можлив�сть: -забезпечити п�двищення доходност�, оск�льки деяк� види ц�нних папер�в мають значно вищий р�вень доходу н�ж позички; -забезпечити п�двищення л�кв�дност�, оск�льки деяк� ц�нн� папери мають високу л�кв�дн�сть � в банк�вському портфел� ц�нних папер�в нав�ть виконують роль вторинного резерву; -забезпечити диверсиф�кац�ю ризик�в, оск�льки банки можуть тримати в сво�х портфелях багато вид�в ц�нних папер�в р�зних ем�тент�в; -вивести частину сво�х доход�в з-п�д оподаткування, оск�льки для доход�в в�д деяких ц�нних папер�в в окремих кра�нах встановлене п�льгове оподаткування; -проникнути в кап�тал �нших корпорац�й, в т.ч. банк�в. Банк�вський портфель ц�нних папер�в за �х призначенням можна розд�лити на дв� частини: -група короткострокових ц�нних папер�в; -група середньо- � довгострокових ц�нних папер�в. Кожна з цих груп ма� сво� особлливе призначення. Перша покликана забезпечувати п�двищення л�кв�дност� � ст�йкост� банку,. тому � по сут� запасом його вторинних резерв�в. До таких папер�в звичайно в�дносять корооткострокоов� зобовТязання держави та �нших високорейтингових ем�тент�в (казначейськ� зобовТязання � вексел�, депозитн� сертиф�кати, короткоостроков� мун�ципальн� обл�гац��, комерц�йн� вексел� тощо). Вс� вони високол�кв�дн�, мають добрий вторинний риноок, не несуть в соб� �стотно� загрози кредитного ризику. Ц�нн� папери друго� групи слугують обТ�ктом банк�вського �нвестування � мають сво�м призначенням п�двищення дохрдност� банку, оск�льки р�вень доходност� залежить в�д тривалост� вкладень. Вони також сприяють п�двищенню якост� балансу банку, оск�льки можуть бути використан� як заклад для одержання позички на м�жбанк�вському риинку. Куп�вля таких папер�в звичайно назива�ться �нвестиц�йними операц�ями. До них належать: куп�вля довгострокових державних обл�гац�й, мун�ципальних обл�гац�й, акц�й, корпоративних доовгострокових обл�гац�й. Довготривал� строки ц�нних папер�в друго� групи роблять �х менш л�кв�дними � б�льш ризикованими. Тому в деяких кра�нах обмежуються права банк�в вкладуватти кошти в окрем� види таких папер�в. Так, в США вс�м банкам заборонен� �нвестиц�� в корпоративн� акц�� � обл�гац��. В Н�меччин� ощадним банкам заборонено купувати акц�� корпорац�й. В Укра�н� вкладення у корпоративн� ц�нн� папери були значно обмежен� - десятьма прцентами �х власних статутнних фонд�в. З лютого 1996 року це обмеження було скасоване. Витрати по операцiях з цiнними паперами можна роздiлити на групи:

1. витрати (збитки), понесенi вiд курсово� рiзницi;
2. проценти, сплаченi по цiнних паперах: векселях та облiгацiях;
3. витрати на виготовлення даного цiнного паперу (цiнний папiр � високо лiквiдним активом, тому вiн повинен бути захищеним вiд пiдробки).

Ком�с�йн� доходи (витрати) Ком�с�йн� - це доходи (витрати) за ус�ма послугами, наданими (отриманими) контрагентами, окр�м ком�с�йних, що под�бн� за природою до процент�в. До них належать: Ком�с�йн� за гарант�� розм�щення позик в�д �мен� �нших кредитор�в та за операц�� з ц�нними паперами. Ком�с�йн� доходи (витрати) в�д операц�й за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунк�в, за збер�гання ц�нностей та зд�йснення операц�й з ц�нними паперами. Ком�с�йн� за проведення операц�й з �ноземною валютою та за продаж або куп�влю монет � банк�вських метал�в для трет�х стор�н. �нш� ком�с�йн� доходи (витрати) за операц�ями, що визначаються Законом УПро банки � банк�вську д�яльн�стьФ. Неабиякий дох�д приносять банкам ком�с�йн� в�д зд�йснення операц�й за розрахунково-касове обслуговування. Цi доходи включають в себе: а) комiсiю за переводнi операцi� i ведення депозитного рахунку, в тому числi по мiжбанкiвським кореспондентським вiдношенням; б) комiсiю за касове обслуговування: iнкасацiя, грошовi виручки та перевiз цiнностей; в) плата за iнкасовi операцi�, тобто за операцi�, пов'язанi з одержанням банками грошей за рiзними документами по дорученню сво�х клi�нтiв - чекам, векселям та iн. г) дохiд по акредитивним операцiям (як документарного, так i грошового); д) платня за вiдкриття чеково� книжки. Особливiстю формування доходiв комерцiйних банкiв розвинутих кра�н було надходження доходiв за обслуговування вкладiв до запиту, що становило 3-4% вiд суми всiх доходiв. В останнi роки питома вага цiх доходiв становить 2%. При цьому банки не беруть комiсiю за ведення депозитного рахунку до запитання, але i не платять процентiв по ньому. Особливiстю укра�нських банкiв в цьому планi � отримання досить високих доходiв вiд ведення валютних рахункiв (висока плата за �х вiдкриття, ведення, закриття) та вiд �х касового обслуговування внаслiдок iнфляцi�. Значн� доходи банки отримують в�д проведення операц�й з �ноземною валютою. Цьому сприя� те, що Укра�на не ма� сво�� в�льно конвертовано� грошово� одиниц�. Тому конвертац�я валюти Укра�ни в в�льно конвертовану валюту супроводжу�ться з певними труднощами. �ншою причиною отримання банками високих доход�в в�д операц�й з �ноземною валютою в умовах �нфляц�� � високий попит на в�льно конвертовану �ноземну валюту з боку ф�зичних � юридичних ос�б з метою захистити сво� кошти в�д обесц�нювання. До ц��� групи доход�в (витрат) належать також банк�вськ� послуги. Банк�вськ� послуги - надзвичайно доходний, майже безризиковий вид д�яльност�. Тому в�н швидко розвива�ться. Доходи в�д послуг банки одержують не у вигляд� процент�в, а в форм� ком�с�йних виплат. Характерною ознакою банк�вських послуг � те, що для �х надання банкам не потр�бн� додатков� ресурси. Свою д�яльн�сть з надання послуг банки зд�йснюють як правило в процес� виконання звичайних пасивних та активних операц�й. кдине, що для цього потр�бне, - це високий профес�йний потенц�ал прац�вник�в банк�в та висок� банк�вськ� технолог��. Сучасн� банки зах�дних кра�н можуть надавати сотн� р�зноман�тних послуг юридичним та ф�зичним особам. Вс� �х можна згрупувати в дек�лька великих груп: -гарант�йн� послуги. Надаються у вигляд� об�цянки банку сво�му кл��нту зд�йснити в майбутньому будь-як� д�� на його прохання. Так� об�цянки можуть бути спрямован� на виконання кл��нтом сво�х зобовТязань по торгових угодах (виставити акредитив, акцептувати вексель тощо) � по ф�нансових угодах (дати гарант�ю по банк�вському кредиту, виставити акредитив стенд-бай тощо); -посередницьк� послуги. Як посередники банки можуть виступати в багатьох видах операц�й на грошовому ринку: в операц�ях з ц�нними паперами, у валютних операц�ях, в кредитних операц�ях, в розрахункових операц�ях тощо. За дорученням ем�тент�в банки розм�щувати �х ц�нн� папери на первинному фондовому ринку. На вторинному ринку банки можуть виступати як звичайн� брокери по куп�вл�-продажу ц�нних папер�в. Звичайн� брокерськ� послуги банки широко надають субТ�ктам валютного ринку, купуючи та продаючи за �х дорученнями. Посередницьк� послуги в кредитних операц�ях банки можуть надавати у випадках, коли самост�йно не можуть надати кл��нту позичку � змушен� залучати до задоволення його прохання �нш� банки; -консультац�йн�, �нформац�йн�, аудиторськ� послуги, ведення обл�ку тощо; -трастов� (дов�рч� ) послуги. Як дов�рен� особи сво�х кл��нт�в, банки можуть надавати широке коло послуг по управл�нню майном, по збер�ганню ц�нностей, з продажу � куп�вл� майна, ц�нних папер�в тощо; по стягненню доход�в в�д ц�нних папер�в та �нших ц�нностей � майна. Факторинг. З економ�чно� точки зору факторинг належить до посередницько� операц��. Його доц�льно визначати як специф�чну послугу, яка нада�ться спец�ал�зованими закладами (факторинговими ф�рмами або факторинговими в�дд�лами банку) сво�м кл��нтам у раз� �х розрахунково-плат�жного обслуговування. �сну� дек�лька визначень факторингу: При факторингових операц�ях (куп�вл� права на стягнення боргу) банк купу� у свого кл��нта деб�торськ� рахунки та кр�м надання йому грошоових кошт�в, нада� ряд послуг до зак�нчення погашення рахунк�в: анал�з кредитоспроможноост� бооржник�в, �нкасац�я, обл�ков� операц�� тощо. За надання факторингових послуг банк стягу� з кл��нта плату, що склада�ться з: ком�с�йних за послуги по обслуговуванню боргу в розм�р� 1-2 % загально� суми придбаних банком рахунк�в; позичкового процента, нарахований на виданий кл��нту аванс. Внасл�док швидкого об�гу деб�торських рахунк�в � в звТязку з незначним пер�одом користування авансом (позичкою), дох�д банку в�д позичкового проценту менший н�ж в�д ком�с�йних платеж�в. Л�зинг. В свiтовiй практицi термiн "лiзинг" використову�ться для визначення рiзного роду угод, що грунтуються на орендi товарiв довгострокового користування. В залежностi вiд строку, на який склада�ться договiр оренди, розрiзняють три види орендних операцiй: короткострокова оренда (рентинг), середньо строкова (хайринг), довгострокова оренда (лiзинг). За надання лiзингових послуг банки стягують три види платежiв: - процентнi платежi (за кредит); - оренднi платежi (у вiдшкодування вартостi майна); - комiсiйнi (за ризик, за посередництво). Комiсiйнi можуть зростати в залежностi вiд виду лiзингу, тобто вiд об'�му лiзингових послуг. Банки Укра�ни т�льки починають освоювати сферу послуг. зараз широко надаються трастов�, консультац�йн� та �нш� послуги. Затримка розвитку банк�всько� банк�вських послуг в�дбува�ться як з вини банк�в (далеко не вс� послуги вони можуть надавати), так � з вини �х кл��нт�в (не предТявляють попит на них).

Торговельн� прибутки (збитки) Торговельн� прибутки (збитки) - це чист� прибутки (збитки) в�д операц�й куп�вл� - продажу р�зних ф�нансоввих �нструмент�в. До них належать: Чист� прибутки (збитки) в�д д�яльност� на валютному ринку � ринку банк�вських монет. Чист� прибутки (збитки) в�д операц�й з ц�нними паперами на продаж. Чист� прибутки (збитки) в�д торг�вл� �ншими ф�нансовими �нструментами.

�нш� небанк�вськ� операц�йн� доходи (витрати) Доходи (витрати) в�д банк�всько� д�яльност�, що не включен� у вищеперерахован� групи, визначен� як У�нш�Ф доходи (витрати). До них належать: Доходи в�д ц�нних папер�в з непередбаченим доходом. Див�денди в�д акц�й, що збер�гаються як обТ�кт торг�вл� та кап�таловкладень.

��. Небанк�вськ� операц�йн� доходи � витрати. Небанк�вськ� операц�йн� доходи (витрати) д�ляться на так� групи: адм�н�стративн� витрати; �нш� небанк�вськ� операц�йн� доходи (витрати). Адм�н�стративн� витрати - це витрати, повТязан� �з забезпеченням д�яльност� банк�всько� установи. До них належать: Витрати на утримання персоналу (зароб�тна плата, прем��). Сплата податк�в та �нших обовТязкових платеж�в, кр�м податку на прибуток. Витрати на утримання та експлуатац�ю основних засоб�в та нематер�альних актив�в. �нш� експлуатац�йн� витрати (роботи � послуги, що використовуються банком у процес� комерц�йно� д�яльност�, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо). Витрати на утримання персоналу включають: -витрати з фонду основно� заробiтно� плати, а також надбавки та доплати, крiм усiх видiв премiй, якi не враховують у витратах банку, а сплачують за рахунок фондiв (в практицi захiдних банкiв вся заробiтна плата вiдноситься на собiвартiсть продукцi� i не обклада�ться податками на прибуток корпорацiй, тому що потiм вона буде обкладена за допомогою податку з прибутку); -суми вiдрахувань на державне страхування в розмiрах, визначених законодавчими актами (в Укра�нi - фонд соцiального страхування - 4%, фонд зайнятостi населення - 1,5%, Пенс�йний фонд - 32%, фонд лiквiдацi� наслiдкiв катастрофи на Чорнобильськiй АЕС - 10%); -витрати на службовi вiдрядження, пов'язанi з виробничою дiяльнiстю (в Укра�нi - в межах норм, згiдно законодавства, витрати вище норм здiйснюються за рахунок прибутку). Витрати на утримання та експлуатац�ю основних засоб�в включають в себе:

1. амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних фондiв; враховуючи службовi, iнкассацiйнi та iншi машини;
2. ремонт (поточний, середнiй та капiтальний);
3. витрати по експлуатацi�

-будiвель та споруд (опалення, водопостачання, каналiзацi�, освiтлення та iн.); технiчних засобiв (телефони, радiостанцi�, комутатори та iн.); обчислювально� технiки. Хоча деякi види цих витрат невеликi, але разом вони складають приблизно 5 вiдсоткiв банкiвських витрат.

�нш� небанк�вськ� операц�йн� доходи (витрати) виникають у процес� зд�йснення небанк�вських операц�й, як� � складовою д�яльност� банку. До них належать: Доходи (витрати) в�д продажу основних засоб�в, нематер�альних актив�в � ф�нансових �нвестиц�й (вкладень у ц�нн� папери на �нвестиц��, в асоц�йован� � доч�рн� компан��). Доходи (витрати) в�д орендних операц�й. Доходи в�д продажу окремих небанк�вських послуг (аудиторськ� послуги, п�дтримка програмного забезпечення, консультац�� неф�нансового характеру тощо). �нш� операц��.

К�льк�сть � склад доход�в � витрат залежать в�д багатьох фактор�в, як наприклад, к�льк�сть виконуваних комерц�йним банком операц�й � послуг, ма� в�н ф�л�али чи н� тощо, тобто кожний банк ма� св�й склад прибутку, але на загальних засадах.

У банк�вськ�й справ� прибуток визнача�ться шляхом зменшення валового доходу, отриманого у вигляд� процент�в за надан� кредити, плати за розрахунко-касове обслуговування кл��нт�в, доход�в в�д операц�й з ц�нними паперами, доход�в в�д факторингових та л�зингових операц�й та �нших доход�в, на суму витрат по цих операц�ях, а також на: а) нарахован� проценти на: - розрахунков�, поточн� та �нш� рахунки резидент�в та неризидент�в; - кореспондентськ� рахунки �нших банк�в та кредитно-ф�нансових установ, включаючи неризидент�в; - внески ф�зичних ос�б - резидент�в та неризидент�в; - боргов� зобов"язання банк�в (обл�гац��, депозитн� та ощадн� сертиф�кати, вексел�, боргов� розписки, банк�вськ� накази та �нше); - реф�нансований кредит НБУ, придбаний на аукц�он�; -м�жбанк�вський кредит, включаючи пролонгован� м�жбанк�вськ� кредити за вза�мною згодою стор�н; б) витрати на розрахунково-касове обслуговування кл��нт�в банку, включаючи плату за операц�� по кореспондентським рахункам, плату �ншим банкам за надання розрахунково-касових послуг та �нше; в) в�дшкодування витрат на орган�зац�ю та утримання служб �нкасац�� та безпеки банку, а також перевезення валютних ц�нностей; г) нев�дкладн� витрати по операц�ях з золотом, дорогоц�нними металами та кам�нням (утримання скуплених пед�ктов, послуги спецзв"язку, варт�сть пакування та �нше); д) витрати, пов"язан� з п�дготовкою та розм�щенням плат�жно-розрахункових кошт�в (пластикових карток, дорожних чек� та �нше), необх�дних для забезпечення д�яльност� банку; е) витрати на проведення факторингових дов�рчих та л�зингових операц�й; �) витрати на придбання бланк�в ощадних та депозитних сертиф�кат�в, вексел�в � �нших ц�нних папер�в, а також витрати, пов"язан� з виплатою ком�с�йно� винагороди депозитар�ю ц�нних папер�в, ф�нансовим посередникам; ж) витрати на проведення експертизи кредитних ризик�в, оц�нки вартост� майнових ц�нностей та майнових прав, прийнятих п�д заставу; з) витрати на виплату внеск�в обов"язкового страхування вклад�в громадян. Таким чином, визначивши доходи та витрати банку ми прийшли до поняття прибутку комерц�йного банку. Як вже ран�ше вказувалося, прибуток � результатом вс��� д�яльност� комерц�йного банку. Тому яку суму прибутку отриму� банк в даному зв�тному пер�од�, таку � оц�нку дадуть ефективност� д�яльност� банку взагал� та окремих його п�дрозд�л�в. РОЗД�Л ��. Анал�з формування � використання прибутку комерц�йного банку.

2.1. Анал�з дох�дност� комерц�йного банку.

Як вже було зазначено, ф�нансовим результатом д�яльност� комерц�йного банку � прибуток, розм�р � динам�ка, якого в основному залежить в�д його доход�в та видатк�в. Анал�з прибутку комерц�йного банку склада�ться �з дек�лькох елемент�в: -анал�з доход�в комерц�йного банку: структурний анал�з; -анал�з видатк�в банку: структурний анал�з; -анал�з ф�нансових коеф�ц��нт�в прибутковост�. Метою анал�зу доход�в � витрат комерц�йного банку �: Визначення � ф�нансове планування головних джерел отримання доход�в та в�дпов�дних витрат за банк�вськими операц�ями; Обгрунтування доц�льност� та перспективност� окремих банк�вських операц�й шляхом визначення структури формування � використання ф�нансових ресурс�в та структури доход�в � витрат. Анал�з доход�в � витрат � одним з найголовн�ших напрямк�в анал�тично� роботи, оск�льки дозволя� на п�дстав� проведеного анал�зу зд�йснювати контроль за рентабельн�стю банк�в, р�внем витрат банк�вських установ тощо. Розглянемо структуру доход�в та витрат двох комерц�йних банк�в: банку 1 та банку 2 на чотири квартальн� дати: 1.07.97р., 1.10.97р., 1.01.98р., 1.04.98р. В структур� доход�в банку 1 (див. додаток 3) найб�льшу питому вагу на вс� квартальн� дати мають отриман� в�дсотки, що повТязано з� специф�кою операц�й, як� зд�йснюються банком: 77,65% на 1.07.1997 року, 74,42 % на 1 жовтня 1997року, 72% на 1 с�чня 1998 року та 70,76% на 1 кв�тня 1998 року. Як бачимо, частка процентних доход�в в загальних доходах банку знижу�ться. Поряд з цим зросла частка доход�в та ком�с�й по послугах: з 22% на 1.07.97р. до 25,52% на 1 кв�тня 1998 року. Зб�льшилась також питома вага доход�в в�д операц�й з ц�нними паперами, хоча частка цих доход�в в надходженнях банку 1 незначна � склада� на 1.04.98 року всього 3,64%. Серед процентних доход�в найб�льший розм�р мають в�дсотки, отриман� по кредитам, виданим юридичним особам � на1.04.98р. складають 41,73%. Значна частка належить � в�дсоткам за надан� м�жбанк�вськ� кредити. В структур� доход�в банку 2 (див. додаток 4) можна в�дм�тити, що, як � в першому банку найб�льшу питому вагу в доходах банку мають отриман� в�дсотки, хоча частина �х дещо менша. Так на 1.07.97р. питома вага процентних доход�в банку 2 склала 74,62%, на 1.10.97р. - 62,45%, на 1.01.98р. - 61,3%, на 1.04.98р. - 64,31%. Отже, як � в банку 1 частка процент�в, отриманих в доходах банку 2 протягом трьох квартал�в знижувалася. В останньому квартал� заф�ксовано незначне п�двищення �х частки - на 3.01 процентних пункти. Сл�д в�дм�тити тенденц�ю до зб�льшення в структур� доход�в банку 2 частки доход�в в�д операц�й з ц�нними паперами: станом на 1 липня 1997 року вона становила 5,24%, а на 1 кв�тня 1998 року - 24, 3%. Частка доход�в � ком�с�� по наданих послугах комерц�йним банком в загальному обсяз� доход�в знижу�ться: з 3,04% на 1.07.97р. до 2,28% на 1.04.98р. На в�дм�ну в�д банку 1, найб�льше в�дсотк�в в доходи банку 2 над�йшло в�д зд�йснення м�жбанк�вських операц�й, а саме надання позик �ншим комерц�йним банкам. Станом на 1.04.98р. частка процент�в, отриманих по м�жбанк�вським кредитам, в доходах банку 2 становила 47,49% � знизилась в пор�внянн� з 1.07.97р. на 20,74%. Таким чином обидва банки отримали найб�льше доход�в в�д зд�йснення кредитних операц�й. Найб�льша частка в структур� витрат банку 1 (див. додаток 5) належить сплаченим в�дсоткам, хоча сл�д в�дм�тити �� зменшення: з 58,18% станом на 1.07.97р. до 43,9% станом на 1.04.98р. Сл�д в�дзначити зростання витрат по операц�ях з ц�нними паперами майже в 20 раз�в: з 0,03% на 1 липня 1997 року до 0,58% на 1 кв�тня 1998 року. В ц�лому в структур� витрат банку 1 операц�йн� витрати склали станом на 1.07.97р. - 73,07 %, на 1.10.97р. - 68,47%, на 1.01.98р. - 64,04%, на 1.04.98р. - 61,6%. Поряд �з зниженням питомо� ваги операц�йних витрат зроста� частка витрат на утримання апарату управл�ння: з 26,93% на 1 липня 1997 року до 38,4% на 1 кв�тня 1998 року. Серед цих витрат найб�льший розм�р мають витрати на утримання персоналу. Якщо розглянути структуру витрат банку 2 (див. додаток 6), то можна пом�тити, що тут переважа� частка операц�йних витрат, хоча спостер�га�ться деяке �� зниження. Отже на 1.07.97р. - 75,25% вс�х витрат, на 1.10.97р. - 71,59%, на 1.01.98р. - 65,92%, на 1.04.98р. - 63,74%. Частка ж витрат на утримання персоналу та �нших загальногосподарських витрат пост�йно зростала � склала на 1 кв�тня 1998 року 36,26%, що б�льше на 11,51 процентних пункти н�ж станом на 1 липня 1997 року. Серед операц�йних витрат найб�льший розм�р мають видатки, повТязан� �з сплатою в�дсотк�в, особливо по позиках � депозитах комерц�йних банк�в. Проте пом�тною � тенденц�я до зниження частки сплачених в�дсотк�в в структур� витрат банку 2. Так на 1.07.97р. вони склали 49,86%, а на 1 кв�тня 1998 року вже - 32,27%. Отже, б�льша частина вс�х витрат комерц�йних банк�в повТязана �з зд�йсненням �х операц�йно� д�яльност�, а саме �з сплатою в�дсотк�в. Проте в банку 1 частка операц�йних витрат ма� тенденц�ю до зниження. Поряд з цим зростають адм�н�стративн� витрати, зокрема видатки на утримання персоналу. Як було в�дм�чено ран�ше, прибуток - це р�зниця м�ж доходами та витратами банку. Балансовий прибуток - це сума прибутку плюс надходження в�д позареал�зац�йних операц�й, у тому числ� в�д курсових р�зниць за �ноземними операц�ями та допущеним дебетовим сальдо, за м�нусом збитк�в в�д позареал�зац�йних операц�й. Спробу�мо визначити балансовий прибуток та чистий прибуток банку 1 та банку 2. Прибуток банку 1 (див. додаток 7) зб�льшувався протягом зв�тного пер�оду � станом на 1 кв�тня 1998 року склав 3930100 грн. Надходження в�д позареал�зац�йних операц�й теж мали тенденц�ю до зростання з 1046710 грн. до 5756400 грн. станом на 01.04.98 року. Збитки мали м�сце в першому та останньому кварталах зв�тного пер�оду. Не дивлячись на зб�льшення сум, на як� зменшу�ться оподатковуваний прибуток, сума податк�в також зб�льшувалась в даному пер�од�. Прибуток в розпорядженн� банку зб�льшився б�льше н�ж у 5 раз�в � на 1 кв�тня 1998 року склав 8392701 грн. Розглянувши порядок визначення балансового та чистого прибутку банку 2 (див. додаток 8), можна зробити наступн� висновки. Прибуток банку зростав � на 1 кв�тня 1998 року склав 3094613 грн., що б�льше в пор�внянн� з 1 липням 1997 року в 18,6 рази. Надходження в�д позареал�зац�йних операц�й протягом року не зм�нювалися � залишились на р�вн� 4510 грн. Сл�д в�дм�тити в�дсутн�сть збитк�в. Зб�льшилась � сума податк�в, що пов'язано з� зростанням балансового прибутку. Чистий прибуток банку 2 зб�льшувався протягом даного пер�оду, проте в останн� два квартали в�н майже не з зм�нився � становив 01.01.98р. 1362780 грн., а 01.04.98р. - 1384795 грн. Найважлив�шими показниками прибутковост� д�яльност� комерц�йного банку, як� рекомендован� зг�дно �нструкц�� №10 �: -дох�д на активи; -дох�д на кап�тал. Дох�д на активи (Да) - це в�дношення прибутку п�сля оподаткування до середньо� вартост� актив�в, виражений в в�дсотках: Дох�д на кап�тал (Дк) - це в�дношення прибутку п�сля оподаткування до середнього кап�талу, виражений в в�дсотках. Показник дох�дност� актив�в характеризу� ефективн�сть використання вс�х ресурс�в, як� банк отримав у сво� розпорядження, а показник дох�дност� кап�талу - дох�дн�сть кап�талу учасник�в. �нструкц�я УПро порядок регулювання та анал�з д�яльност� комерц�йних банк�вФ рекоменду� узагальнюючим показником банк�всько� д�яльност� вважати дох�дн�сть кап�талу, а показник дох�дност� актив�в пропону� вважати частковим показником, який в�добража� внутр�шню пол�тику банку, профес�онал�зм його апарату, який п�дтриму� оптимальну структуру актив�в та пасив�в з точки зору доход�в та витрат. В таблиц� 2.1. наведен� значення в�дношення прибутку п�сля оподаткування до актив�в для двох банк�в станом на 1 кв�тня 1998 року.Таблиця 2.1. Дох�д на активи для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98.р. БанкСередн� загальн� активи, грн.Прибуток п�сля оподаткування, грн.Дох�д на активи, % Банк 1 Банк267921180 213484708692701 138479512,8 6,49

Як видно �з таблиц�, найб�льшу дох�дн�сть актив�в (12,73%) ма� банк 1, що св�дчить про ефективн�сть використання вс�х ресурс�в, як� отримав банк у сво� розпорядження.

В таблиц� 2.2. наведен� розрахунки коеф�ц��нт�в доходу на кап�тал станом на 1 кв�тня 1998 року.

Таблиця 2.2. Дох�д на кап�тал для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98р. БанкСередн�й кап�тал, грн.Прибуток п�сля оподаткування, грн.Дох�д на кап�тал, % Банк 1 Банк212563000 78950008692701 138479569,2 17,5 Зг�дно даних таблиц� нижчий р�вень показника дох�дност� кап�талу ма� банк 2 - 17,5%. Отже, показники прибутковост� вищ� в обох випадках по банку 1, хоча таке сп�впадання бува� не завжди. В ц�лому для п�двищення прибутковост� кап�талу банк�всько� установи, необх�дно зб�льшувати прибутков�сть його актив�в � зменшувати частку статутного кап�талу в загальн�й сум� кошт�в банку. За �нструкц��ю №10 вим�рювання ефективност� д�яльност� банку зд�йсню�ться за допомогою таких показник�в: Чистий спред (ЧС). Чиста процентна маржа (ЧВМ). Чистий дох�д одного працюючого (ЧДП). Чистий дох�д до витрат на утримання персоналу та �нш�. В таблиц� 2.3. в�добража�ться результат розрахунку (див. додаток 9) вищезазначених показник�в для банку 1 та банку 2 на 1 кв�тня 1998 року. Таблиця 2.3. Розрахунок показник�в прибутковост� банк�в станом на 1.04.98р. ПоказникБанк 1Банк 2 ЧС, %27,6922,44 ЧВМ,%7,1416,46 ЧДП, грн.202165539 ВП, грн.2,940,80

Отже, виходячи з отриманих результат�в можна зробити наступн� висновки. Значення показника чистого спреду для банку 1 склада� 27,69%, а для банку 2 - 22,44%. Це св�дчить, що банк 1 б�льш усп�шно викону� функц�ю посередника, адже в�н залуча� кошти за нижч� в�дсотки, а розм�щу� за вищ�, що � знайшло в�дображення в значенн� показника чистого спреду. Як банк 1, так � банк 2 ма� позитивну чисту в�дсоткову маржу, яка демонстру�, наск�льки доходи в�д активних операц�й здатн� перекривати витрати по пасивним операц�ям. Проте в банку 2 значення показника вище н�ж в банку 1, � становить 16,46%. Але це б�льше поясню�ться меншою сумою загальних актив�в банку 2 в пор�внянн� з банком 1, адже в�дсотковий прибуток (р�зниця м�ж отриманими � сплаченими в�дсотками) в банку 2 менша (4848822 грн. в банку 1 та 3513441 грн. в банку 2). В банку 1 продуктивн�сть прац� одного працюючого б�льше, н�ж у банку 2, так як один прац�вник банку 1 виробля� 20216 грн., в той час, як в банку 2 -5539 грн. На кожну грошову одиницю, витрачену на утримання прац�вник�в банку 1, припада� 2,94 грн. чистого прибутку, а на кожну грошову одиницю, вкладену в персонал банку 2 - лише 0,8 грн. Отже, в банку 2 на утримання прац�вник�в затрачено б�льше кошт�в, н�ж вони УстворилиФ чистого прибутку, тобто витрати, повТязан� з утриманням персоналу в даному банку не окупилися. Таким чином, з метою п�двищення прибутковост� роботи банк�всько� установи, кер�вництву банка 2 сл�д посилити контроль за р�внем адм�н�стративних витрат та зд�йснити заходи щодо зменшення �х розм�ру. Узагальнюючим показником, що характеризу� прибутков�сть д�яльност� комерц�йного банку, можна назвати показник загально� рентабельност�, який розрахову�ться як в�дношення чистого прибутку банку до його витрат. Визначимо значення цього показника для банку 1 та банку 2 на 1 кв�тня 1998 року: R1= 8392701 / 7664895*100% = 109,5% R2= 1384795 / 4754701*100% = 29,12% Показник загально� рентабельност� банку 1 станом на 1.04.98р. склав 109,5%, банку 2 - 29,12%. Тобто, на 1 гр.од. витрат банку 1 припада� 1,09 гр.од. прибутку п�сля оподаткування. В банку 2 на одну грошову одиницю витрат припада� 0,29 гр.од. чистого прибутку. Це св�дчить, що робота банку 2 була менш ефективною, н�ж у банку 1. Розглянемо тепер фактори, що впливають на дох�дн�сть кап�талу банку. Одним з таких фактор�в � в�дношення прибутку (Пр) до статутного кап�талу (Ск) у вигляд�: Пр / Ск = Пр/А : Ск / А Виходячи з формули показника дох�д на активи, отрима�мо Пск = Да / Кск , де (1) Пск - прибутков�сть статутного кап�талу, Да - дох�д на активи, А - загальн� активи, Кск - коеф�ц��нт статутного кап�талу. Зв�дси, для п�двищення прибутковост� кап�талу (статутного кап�талу) банку сл�д зб�льшувати дох�дн�сть актив�в � зменшувати в�дношення статутного кап�талу до актив�в, або, �накше кажучи, зменшувати частку статутного кап�талу в загальн�й сум� кошт�в банку. А для зб�льшення дох�дност� актив�в сл�д, зокрема, зб�льшувати частку власних кошт�в банку в загальн�й сум� його кошт�в. Проте зб�льшення власних кошт�в бакну, основною частиною яких � статутний кап�тал, буде означати одночасно зб�льшення знаменника виразу (1), тобто зменшення прибутковост� кап�талу банку. Отже, для кер�вництва банку в результат� його д�яльност� може виникнути також питання, як� значення показник�в, що характеризують д�яльн�сть банку � бажаними. Як бачимо з вище викладеного, при зб�льшенн� достатност� кап�талу банку буде зменшуватися його прибутков�сть. В таких випадках, як в�домо, �з теор�� оптимального управл�ння, застосовують два основних п�дходи. При першому п�дход� шукають компром�сний вар�ант, який в даному випадку буде означати деякий прийнятний р�вень достатност� кап�талу, при всякому прийнятному р�вн� прибутковост� банку. Значення прийнятних р�вн�в достатност� кап�талу � прибутковост� банку будуть при цьому визначатися субТ�ктивною думкою кер�вництва банку. При другому п�дход� вибирають один �з показник�в ефективност�, який намагаються максим�зувати / м�н�м�зувати, а на значення решти показник�в покладають обмеження. Виб�р цих обмежень взагал� також � субТ�ктивним, проте в раз� випадк�в вони можуть обТ�ктивно �снувати. В даному випадку таким обмеженнями можна вважати нормативи Нац�онального банку Укра�ни, що визначають достатн�сть кап�талу банку � л�кв�дн�сть його балансу. Отже, при такому п�дход� критер��м ефективност� д�яльност� банку � такий розм�р показник�в прибутковост�, який забезпечу� максимальн� норми прибутку при одночасному виконанн� норматив�в, встановлених НБУ. 2.2. Напрямки зростання доход�в банку в�д зд�йснення банк�вських операц�й. У викладеному вище матер�ал� було виявлено, за рахунок яко� д�яльност� комерц�йн� банки формують сво� доходи. Основне джерело банк�вських доход�в - кредитна д�яльн�сть. Були визначен� фактори, що впливають на розм�р формування прибутку (проценти сплачен� та отриман�, величина позичкових кошт�в). Проте важливе завдання управл�ння формуванням прибутку � не т�льки виявлення фактор�в, що визначають розм�р доходу, але й вм�ння управляти цими факторами та тим самим зб�льшувати обсяг отриманого прибутку. В звТязку з цим необх�дно вид�лити основн� напрямки (причини) зростання доход�в. Загальне зростання групи актив�в, що приносять процентний дох�д. Зм�на питомо� ваги доходних актив�в в сукупних активах. Зм�на загального р�вня процентно� ставки по активних операц�ях банку. Зм�на струтури портфелю доходних актив�в, тобто п�двищення питомо� ваги ризикових кредит�в в кредитному портфел� банку, наданих п�д висок� проценти. Необх�дно провести характеристику кожного з напрямк�в. �.Загальне зростання групи актив�в, що приносять процентний доход. Ц��ю групою актив�в � кредитн� операц�� банку. Для �х проведення банку необх�дн�, по-перше, залучення кл��нт�в, як� бажають отримати кредит. У теперешн�й час для комерц�йних банк�в Укра�ни це не проблема. Тих, що мають потребу в грошових ресурсах достатньо, � проблема - не в к�лькост�, а в якост� кл��нт�в (ма�ться на уваз� �х зд�бн�сть в�дпов�дати по сво�м забов"язанням). По-друге, банк повинен мати достатн�й кредитний потенц�ал, який в�добража� величину моб�л�зованих в банку кошт�в за в�драхуванням резерву л�кв�дност�. Таким чином, для зб�льшення обсяг�в активу, що приносить дох�д, банку необх�дно нарощувати св�й кредитний потенц�ал, який склада�ться �з власних � запозичених кошт�в. В цьому зв"язку комерц�йн� банки повинн� д�яти за наступними напрямками: - зб�льшення числа банк�вських вкладник�в, для чого банку потр�бно проводити зважену маркентингову � процентну пол�тику. Особливу увагу сл�д прид�лити залученим коштам населення, як� волод�ють нелегальним грошовим потенц�алом. Розглянемо д�яльн�сть банку АБ "Ел�та" м. Запор�жжя по цьому напрямку: Таблиця 2.4. Структура депозит�в АБ "Ел�та". 01.01.9701.01.98 Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %

1. Депозити орган�зац�й450000,128300001,64
2. Вклади населення2534500,666150001,21
3. Розрахунков� та поточн� рахунки2325850060,273330002265,68
4. Бюджетн� рахунки1503620038,961595635031,9

Всього38593150100,0050701372100,00

Банк, як видно �з вищеприведених даних, усп�шно нарощу� сво� позичен� ресурси, особливо це стосу�ться депозит�в орган�зац�й та населення. ��. Зм�ни питомо� ваги доходних актив�в в сукупних активах. �ншими словами комерц�йний банк повинен нарощувати так зван� "працююч�" активи � скорочувати до можливого м�н�муму "непрацююч�" активи. Однак, саме "непрацююч�" активи забезпечують л�кв�дн�сть банку. До них належать: - каса � прир�внен� до не� кошти; - кошти на кореспондентських рахунках в Нац�ональному банку Укра�ни та в �нших банках; - кошти на резервному та депозитному рахунках в НБУ. Кр�м того дого "непрацюючих" актив�в належать активи, що забезпечують д�яльн�сть банку: буд�вл�, споруди, обладнання тощо. Будь-який банк повинен намагатися знизити частку таких актив�в в баланс�, особливо таких статей як несплачен� проценти � сумн�вн� кредити. Для цього необх�дно б�льш ефективно проводити оц�нку кредитоспроможност� позичальника � банк�вський контроль. Таким чином банк�вська л�кв�дн�сть досяга�ться при максим�зац�� залишк�в в касах та на кореспондентських рахунках по в�дношеню до �нших актив�в. Але саме в цьому випадку прибуток банку м�н�мальний. Максим�зац�я прибутку вимага� не збереження кошт�в, а �х використання для видач� позик � зд�йснення �нвестиц�й. Оск�льки для цього треба звести касову гот�вку � залишки на кореспондентських рахунках до м�н�муму то максим�зац�я прибутку ставить п�д загрозу безперевн�сть виконання банку сво�х зобов"язань перед кл��нтами. Отже, сутн�сть банк�вського управл�ння поляга� в гнучкому сп�вв�дношенн� протилежних вимог л�кв�дност� � прибутковст�. ���. Зм�на загального р�вня процентно� ставки по активних операц�ях банка. Працюючи в цьому напрямку комерц�йн� банки намагаються зб�льшити р�вень процентно� ставки по активних операц�ях, тобто тут спрацьову� принцип будь-якого комерц�йного п�дпри�мства: "дешевше купити, дорожче продати". З �ншого боку, в умовах конкуренц�� м�ж кредитними установами та боротьби за розширення обслуговування ринк�в банки можуть не керуватись цим правилом. Вони можуть не п�двищувати р�вень процентно� ставки, розраховуючи на те, що б�льш низьк� ставки залучать б�льшу к�льк�сть кл��нт�в та дозволять завоювати конкурентну перевагу. Таким чином, щоб отримати б�льший доход, банк повинен враховувати кр�м специф�чних фактор�в, що визначають розм�р процента по активних операц�ях (обл�кова ставка, р�вень �нфляц��, терм�н позики �� розм�р, ризик, характер забезпечення, витрати по оформленню позики та контроль та �нш�), а також попит на кредитному ринку � ставки конкуруючих банк�в та �нших ф�нансово-кредитних установ. На Укра�н� в наш час спостер�га�ться зниження р�вня процених ставок по активних операц�ях. Це поясню�ться не т�льки зниженням темп�в �нфляц��, але й розвитком конкуренц�� на ринку банк�вських операц�й. Таблиця 2.5. Середньозважен� процентн� ставки по Укра�ни. Пер�одСередньозважена р�чна ставка, % 01.01.96 122,7 01.01.97 110,5 01.01.98 91,2

IV. Зм�на структури портфеля доходних актив�в. Цей фактор п�двищення доходност� ма� на уваз� зростання питомо� ваги ризикових кредит�в в кредитному портфел� банку, наданих п�д висок� проценти. Ризиков� операц�� можуть принести банку добрий дох�д, якщо в�н буде правильно ними управляти. Головним завданням управл�ння ризиковими операц�ями банку � визначення ступеню допустимост� та виправданост� того чи �ншого ризику та прийняття негайного практичного р�шення, спрямованого або на використання ризикових операц�й, або на вироб�тку системи заход�в, що знижують можлив�сть появи витрат банку в�д проведення т��� чи �ншо� операц��. Ризиков� кредитн� операц�� - це операц��, повТязанн� �з ризиком несплати позичальником основного боргу � процент�в, що мають бути сплачен� кредитору. �сну� дек�лька способ�в захисту в�д кредитного ризику: а) диверсиф�кац�я позик - чим б�льш�й к�лькост� позичальник�в буде наданий у тимчасове використання позичковий кап�тал банку, тим, при �нших р�вних умовах, меншим буде ступ�нь ризику неповерення боргу, оск�льки можлив�сть банкрутства багатьох позичальник�в значно нижча можливост� банкрутства одного чи дек�лькох позичальник�в. Дотримання принципу диверсиф�кац�� контролю�ться НБУ, який встановив максимальний розм�р ризику на одного позичальника - не б�льше 25% власних кошт�в банку; б)пост�йний контроль банку за станом справ у позичальника на протяз� всього терм�ну користування позикою � у випадку виникнення у нього проблемних ситуац�й, як� можуть привести до несплати боргу, прийняття попереджувальних заход�в щодо захисту сво�х �нтерес�в; в) страхування кредитних операц�й означа�, що банки повинн� створювати страхов� фонди як на м�кро, так � на макро р�вн�, а також страхувати високоризиков� кредитн� угоди в спеал�зованих страхових орган�зац�ях. Кожний з напрямк�в п�двищення доходност� комерц�йних банк�в ма� сво� переваги та недол�ки. Тому банк повинен будувати свою д�яльн�сть так, щоб досягати найвищих результат�в при найменших витратах. 2.3. Анал�з використання прибутку комерц�йного банку.

В б�льш загальному розум�нн� резервами зб�льшення прибутку комерц�йного банку � максим�зац�я доход�в, м�н�м�зац�я витрат, грамотний менеджмент, динам�чн� � доц�льн� витрати на утримання апарату управл�ння. Отже, тому наступною проблемою � правильне � ц�леспрямоване використання прибутку, отриманого комерц�йним банком в процес� його д�яльност�. Прибуток банку створю�ться по результатам його д�яльност� як р�зниця м�ж фактично отриманими доходами � зд�йсненими витратами � розпод�ля�ться, як правило по результатам роботи за квартал, а в к�нцевому вар�ант� - за р�к у в�дпов�дност� з р�шенням загальних збор�в акц�онер�в. На протяз� року розпод�л прибутку, як правило, проводиться у вигляд� авансу на основ� встановлених загальними зборами пропорц�й. В залежност� в�д податкового законодавства банки сплачують податки в державн� � м�сцев� бюджети з прибутку або доходу. Звичайно, механ�зм стягнення податк�в, що застосову�ться в т�й чи �нш�й кра�н�, вплива� як на рзм�р, так � на порядок розпод�лу прибутку. Система оподаткування комерц�йних банк�в пров�дних заруб�жних кра�н, як правило, повТязана з загальною системою податк�в на корпорац��. Так, на приклад, у Великобритан�� банк сплачу� 33-35% в�д загального доходу з внутр�шних � заруб�жних операц�й. В США ставка федерального податку на прибуток знижена до 34% (пор�вняно з 46% у 1986 роц�). Однак банки США. як правило, сплачують ще б�льш низьку ставку завдяки вирахуванню з бази оподаткування доход�в по деяким видам ц�нних папер�в. У Франц�� банки (включаючи в�дд�лення �ноземних банк�в) сплачують податок з корпорац�й, який дор�вню� 34% з нерозпод�леного прибутку � 42% з прибутку, який виплачений у вигляд� див�денд�в. Податок на додану варт�сть не стягу�ться з основних вид�в банк�вських доход�в (процент�в, ком�с�й тощо), але сплачу�ться у розм�р� 18,6% з доход�в в�д операц�й по л�з�нгу, торг�вл� дорогоц�нним металами, трастових операц�й та збер�гання ц�нностей в сейфах. Досл�джуючи досв�д оподаткування пров�дних кра�н можна зробити висновок, що уряди цих кра�н не намагаються стягувати з корпорац�й все до останньо� нитки (як це �нколи робиться на Укра�н�), а навпаки сприяють д�яльност� корпорац�й знжуючи податки або встановлюючи диференц�йовану систему оподатк�вання. Однак, не сл�д забувати, що економ�чна ситуац�я в Укра�н� протилежна ситуац�� в цих кра�нах. Але в подальшому, при умов� досягнення стаб�льност� економ�ки, можливе використування заруб�жного досв�ду. У в�дпов�дност� з податковим законодавством Укра�ни комерц�йн� банки сплачують податки до державного � м�сцевих бюджет�в з прибутку (доход�в) � норматив плати податку до бюджету по банкам склада� 30%. Треба в�дм�тити, що на в�драхування прибутку до бюджету банк впливати не може, оск�льки ц� нормативи регламентуються законодавчо. П�сля сплати податк�в � штрф�в, накладених податковою �нспекц��ю, Нац�ональним банком Укра�ни та �ншими органами подальший розпод�л прибутку зд�йсню�ться за �ндив�дуальними пропорц�ями та напрямками. Однак загальними напрямками використання прибутку для ус�х банк�в � зд�йснення в�драхувань: -до резервного фонду; -до страхового фонду; -до фонд�в економ�чного стимулювання банку; -на благод�йн� та спонсорськ� заходи; -на сплату винагород кер�вництву. З суми, яка залиша�ться виплачуються див�денди пайщикам. Якщо залиша�ться сума, то вона може бути в�дправлена на �ндексац�ю акц�й або ж на прир�ст статутного фонду за згодою акц�онер�в. Якщо банк за п�дсумками д�яльност� за минулий р�к допустив збитки, то вони покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатност� - за рахунок кошт�в статутного фонду. Розглянемо докладн�ше механ�зм створення резервного � страхового фонд�в, оск�льки вони законадавчо означен� � мають велике значення для д�яльност� комерц�йного банку. Прибуток � основнимм � �диним джерелом створення резервного фонду комерц�йного банку, який призначений для покриття можливих збитк�в в�д банк�всько� д�яльност�, а також для сплати див�денд�в за привел�йованими акц�ями, коли для цього недостатньо прибутку. Наявн�сть кошт�в в резервному фонд� забезпечу� ст�йк�сть комерц�йного банку, зм�цнення його матер�ально� та ф�нансово� бази. В свою чергу, це сприя� п�двищенню гарант�й виконання банком сво�х зобовТязань перед кредиторами, зменшу� в�рог�дн�сть банкрутства комерц�йного банку. Резервний фонд комерц�йного банку створю�ться у порядку встановленому зборами акц�онер�в, а його розм�р встановлю�ться, як правило на р�вн� 25% в�д статутного фонду, а в�драхування в�д чистого прибутку повинн� складати не менше 5% на даний час в Укра�н�. Якщо в процес� або п�сля створення резервного фонду з нього проводяться виплати на покриття збитк�в та непередбачених витрат, то в�драхування в�дновлюються до встановлення належного розм�ру цього фонду. Зг�дно з д�ючим законодавством Укра�ни комерц�йний банк зобовТязаний створювати страховий резерв для в�дшкодування можливих втрат по основному боргу (без в�дсотк�в � ком�с�й) за вс�ма видами кредит�в та �нших активних оперц�й, як� в�дносяться до �х основно� д�яльност� у нац�ональн�й та �ноземн�й валют�. Комерц�йн� банки Укра�ни формують страхов� резерви за рахунок щоквартальних в�драхувань в�д прибутку, що залишився п�сля оподаткування. Хоча свтовий досв�д св�дчить, що оптим�зац�я джерел наповнення необх�дних страхових резерв�в для забезпеченя ф�нансово� ст�йкост� укра�нських банк�в поляга� у встановлення порядку �х формування за рахунок щом�сячних в�драхувань �з в�днесенням на операц�йн� витрати банку. Необх�дним � утворення фонду страхування депозит�в. Цей фонд зможе надати гарант�ю вкладникам на повернення �х кошт�в. Даний фонд може бути утворений як на державному р�вн� (наприклад, США) так � на р�вн� окремо взятого банку. У нас в�н утворю�ться на державному р�вн� як окремо юридична особа. Заруб�жн� банки також за рахунок сво�х доход�в створюють резерви на випадок непогашення позичок, виконують страхов� платеж�, повТязан� з� страхуваннямм депозит�в � вклад�в, волод�нням майном � можливими пожежами, повенями, соц�альними потряс�ннями, а також з �мов�рн�стю витрачання та привласнення чужих грошей, пограбування, втратою банкнот, чек�в, ц�нних папер�в та �нших важливих документ�в, як� пересилаються курТ�рами або �ншим способом, п�дробкою документ�в тощо. На жаль в Укра�н� ц� види страхування поки що не отримали належного розвитку. Ефективна д�яльн�сть у галуз� банк�вського б�знесу дозволя� комерц�йним банкам займатися благод�йно-спонсорською д�яльн�стю, яка займа� неабияке м�сце в житт�д�яльност� комерц�йного банку. В якост� прикладу розглянутий АБ УЕл�таФ. АБ УЕл�таФ активно займа�ться спонсорською та благод�йною д�яльн�стю. Це одне з основних напрямк�в в д�яльност� банку, яке визнача� його обличчя. Банк в�дда� перевагу заходам, що несуть гуман�зм � мають соц�альний напрямок: -надання допомоги дитячим л�кувальним установам; -допомога �нвал�дам та ветеранам; -ф�нансування навчальних установ; -ф�нансування розвитку спорту; -п�дтримка духового в�дродження кра�ни. На протяз� 1997 року банком надавалась ф�нансова п�дтримка: -Сп�лц� Чорнобиля, Фонду сприяння пол�тиц� молод�, Фонд оздоровлення д�тей, школ� №110 м. Запор�жжя. Банк виступив спонсором видання книги УЧорнобиль � Запор�жжя: тод� � десять рок�в потомуФ - автори М.�. Костенецький та Г.Т. Грибиненко; -були придбан� медикаменти та надана ф�нансова допомога обласн�й дитяч�й л�карн�, 2-й кафедр� хирург�� �нституту удосконалення л�кар�в �мен� Горького; -банк � спонсором гандбольно� команди УМотор С�чФ та баскетбольно� команди УКозачка-ЗАлКФ; -нада� ф�нансову допомогу православн�й церкв� - Запор�зькому кпарх�альному управл�нню, обласн�й орган�зац�� охорони памТятник�в. Отже, як видно АБ УЕл�таФ нада� в�дчтну допомогу сво�й област� � це дуже добре, оск�льки, якщо ти ма�ш б�льше грошей н�ж у �нших, то чому не допомогти тим, хто в них ма� потребу. Таким чином, прибуток комерц�ного банку ма� великий ефект, що було зазначено у першому розд�л� ц��� роботи, а п�дтверджено в цьому розд�л� на приклад� конкретного банку. Загальна маса в�льного залишку прибутку, що залиша�ться п�сля в�драхувань у вищезазначен� фонди, направля�ться, як правило, на виплату див�дед�в акц�онерам пропорц�йно розм�ру кошт�в, вкладених ними в статутний фонд комерц�йного банку. Зб�льшення власного кап�талу за рахунок нерозпод�леного прибутку виг�дн�ше, н�ж за рахунок нового випуску простих акц�й, оск�льки в�дсутн� витрати, повТязан� з випуском нових ц�нних папер�в. Причому, якщо за прив�лейованими акц�ями див�денд ф�ксу�ться при �х випуску в процентах до ном�нально� вартост� � повинен в першу чергу (п�сля ус�х обовТязкових платеж�в � виплати в�дсотк�в по обл�гац�ях), то по звичайним акц�ям � по паям розм�р див�денду залежить в�д розм�ру отриманого прибутку � при його зниженн� може зовс�м не виплачуватися, до чого акц�онери банку повинн� бути готов�. П�сля ус�х вищевказаних розпод�л�в за р�шенням акц�онер�в можна залишити частину прибутку ненаправленою в жоден з фонд�в � невикористаною по жодному з вище вказаних напрямк�в. Такий прибуток назива�ться невикористаним. Ось, наприклад, як зд�йсню� розпод�л прибутку Ки�вський ф�л�ал АБ УЕл�таФ. П�сля сплати податку на прибуток (30% в�д отриманого прибутку), чистий прибуток розпод�ля�ться наступним чином: 1. 45% направля�ться в Головний оф�с для формування: -5% - резервного фонду; -40% - фонду див�денд�в по акц�ям; 2. 55% залиша�ться в розпоряджен� ф�л�алу. Розпод�л фонд�в ф�л�алу м�ж фондом накопичення (фонд розвитку) та фондом споживання (фонд матер�ального заохочення) зд�йсню�ться ф�л�алом самост�йно. Однак, Головний оф�с банку нада� рекомендац�� по розпод�лу цих сорока в�дсотк�в: 40% - фонд розвитку виробництва та 15% - фонд матер�ального заохочення. Кажучи про вдосконалення використання прибутку необх�дно в першу чергу визначити субТ�кт�в, зац�кавлених в отриманн� прибутку. Серед субТ�кт�в можна вид�лити групи: -акц�онери банку; -персонал банку; -вкладники � деб�тори; -органи державно� влади � управл�ння в особ� НБУ та ДП�. У кожно� з цих груп - сво� ц�л� � завдання, як� можуть входити в протир�ччя з �нтересами �ншо� групи, стосу�ться це в основному саме розпод�лу прибутку. Справа в тому, що в отриманн� прибутку зац�кавлен� ус�. Так завдяки зб�льшенню абсолютно� маси прибутку акц�онери отримують б�льший див�денд на акц��, керуючий персонал зможе розширити матер�ально-техн�чну базу, покращити ергоном�чн� умови, умови прац�. Для деб�тор�в банку зб�льшуються можливост� у використанн� грошових засоб�в, для вкладник�в - п�двищу�ться гарант�я повернення сво�х грошових кошт�в. Завдяки зб�льшенню прибутку державний бюджет отрима� б�льше в�драхувань по податкам з прибутку. Коли справа доходить до розпод�лу, то �нтереси ус�х цих субТ�кт�в розмежовуються: кожний намага�ться отримати б�льше. Прибуток, в тому числ� � банк�вський, важливий для ус�х учасник�в економ�чного процесу. Власники акц�онерного кап�талу зац�кавлен� в отриман� прибутку, так як в�н явля� собою дох�д на �нвестований кап�тал. Прибуток несе вигоду вкладникам, так як завдяки зб�льшенню резерв�в � п�двищенню якост� послуг склада�ться б�льш м�цна, над�йна та ефективна банк�вська система. Позичальники поб�чно зац�кавлен� в достатньому банк�вському прибутку в звТязку з тим, що здатн�сть банку надавати позички залежить в�д розм�ру � структури його кап�талу, а прибуток - основне джерело власного кап�талу. Нав�ть економ�чн� групи, як� безпосередньо не користуються послугами банк�в, отримують поб�чну вигоду в�д банк�вського прибутку, тому що над�йна банк�вська система означа� безпеку вклад�в та наявн�сть джерел кредиту, в�д яких залежать п�дпри�мства � споживач�. Тому при використанн� прибутку основним завданням кер�вництва � знаходження Узолото� серединиФ - компром�сного р�шення, при якому вс� зац�кавлен� в отриман� доходу особи будуть задоволен�. На дане р�шення вплива� багато фактор�в: к�льк�сть отриманого прибутку, в�дношення доходу на акц�ю до середньо� зароб�тно� плати в кра�н�, компетентн�сть персоналу � його здатн�сть переконати акц�онер�в в правильност� обраного р�шення по розпод�лу прибутку, також, р�вень економ�чно� грамотност� акц�онер�в - власник�в кап�талу. На в�драхування прибутку до бюджету банк впливати не може: ц� нормативи регламентуються законодавчими актами. Наступним етапом � розрахунки з деб�торами та вкладниками, так як для п�дтримки високо� репутац��, яка так важлива в банк�вськ�й д�яльност� банк повинен в короткий строк в�дпов�дати по борговим зобовТязанням. Найб�льш конфл�ктним � потребуючим особливо� уваги � процес розпод�лу прибутку м�ж акц�онерами банку (у вигляд� див�денд�в) та керуючим персоналом (до фонд�в розвитку, економ�чного стимулювання, основних засоб�в � т.п.). Необх�дно зауважити, що для деяких банк�в це одна з основних проблем розвитку. Причиною такого становища � некомпетентн�сть акц�онер�в банку. Достатньо грамотна � компетентна пол�тика персоналу в сукупност� з пр�оритетами розвитку д�яльност� банку дозволяють щор�чно заробляти банкам велик� прибутки. На фон� цього не зрозум�ло бажання акц�онер�в не направляти на розвиток банку кошт�в, нав�ть до ран�ше створених фонд�в таких як резервний вони, наприклад, направляються на виплату див�денд�в. Одним з резерв�в зб�льшення прибутку � рац�онального його використання � ф�нансове планування. Багато витрат несуть банки внасл�док неузгоджених д�й р�зних управл�нь м�ж собою. Ф�нансовий план дозволя� спрогнозувати доходи, витрати � прибуток банку на р�к. � хоча в умовах, як� склалися в наш�й кра�н�, через нестаб�льн�сть, �нфляц�ю реальн� дан� можуть сутт�во в�др�знятися в�д запланованих але пропорц�� залишаються практично незм�нними. Банк�вська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку � ц�л� на поточний р�к. Перед Радою банку завжди сто�ть дилема: УКуди направити прибуток?Ф Забезпечити високу дох�дн�сть акц�й (пайок) або нарощувати фонди банку. Природньо, учасники банку будуть зац�кавлен� у зб�льшенн� дох�дност� сво�х �нвестиц�й в банк�вську д�яльн�сть. Але необх�дно враховувати, що спрямування прибутку на утворення фонд�в банку в певн�й м�р� знижу� р�вень див�денд�в, однак зб�льшу� власн� кошти банку, слугу� базою подальшого росту банку, а отже, росту прибутку � зб�льшення його ф�нансово� ст�йкост�. Розд�л ���. Шляхи п�двищення ефективност� д�яльност� комерц�йних банк�в � �х ф�нансово� ст�йкост�.

Банк�вська система Укра�ни сьогодн� знаходитсья на дуже важливому етап� свого становлення � розвитку. Життя висунуло перед банк�вською системою ряд проблем, в�д вир�шення яких залежить не т�льки майбутня доля багатьох комерц�йних банк�в, але й подальше реформування тих сектор�в економ�ки, як� обслуговуються цими банками. Багато комерц�йних банк�в сьогодн� знаходяться в тяжкому ф�нансовому стан�, що негативно в�дбива�ться на �х д�яльност�, а отже � на становищ� �х кл��нт�в. Минулий 1997 р�к видався не зовс�м вдалим для укра�нських комерц�йних банк�в. Особливо це стосу�ться третього кварталу 1997 року, коли св�това ф�нансова криза УпохитнулаФ � нашу банк�вську систему. Але окр�м не� на д�яльн�сть банк�вських установ Укра�ни продовжують негативно впливати наступн� фактори: -глибока криза екном�ки, нед��здатн�сть державних структур пожвавити виробництво; -пол�тична нестаб�льн�сть, яка посилю�ться новими виборами, а також протистояння парламенту та уряду; -впровадження недосконалиих податкових закон�в, особливо це стосу�ться нещодано прийнятих закон�в УПро оподаткування прибутку п�дпри�мствФ та УПро податок на додану варт�стьФ; -зростання в�дТ�много зовн�шнього сальдо, посилення залежност� екном�ки � ф�нанс�в кра�ни в�д �ноземних кредит�в та м�жнароодних кредитор�в; -низька �нвестиц�йна приваблив�сть економ�ки Укра�ни як для внутр�шн�х, так � для зовн�шн�х �нвестоор�в. Все це не змогло в�дбитися на д�яльност� комерц�йних банк�в Укра�ни. Але цей вплив посилю�ться � самим станом в середин� банк�всько� системи. Отже, на даний час в Укра�н� склався такий стан банк�всько� системи. На 1 с�чня 1998 року в Укра�н� заре�строване 227 банк�в, з яких фактично працюють 186 (81% в�д загально� к�лькост�). Р�вень �нфляц�� за 1997 р�к склав 10,11%. В ц�лому по банк�вськ�й систем� за минулий р�к кредити укра�нських банк�в складали 9,3 млрд. грн. (зростання в 1,38 рази пор�вняно з 1996 роком), внески в ц�нн� папери - 2 млрд. грн. (зростання в 1,9 млрд. грн.), резерви - 217 млн. грн. (в 2,08 рази), а балансовий прибуток - 999 млн. грн. (в 1,17 рази). Балансовий прибуток 113 банк�в за 1997 р�к, як� входять до Асоц�ац�� укра�нських банк�в, (див. додаток 10) склав 822,1 млн. грн. (середня прибутков�сть уставного фонду - 86,1%, а середня прибутков�сть чистих актив�в - 6,95%). Анал�тики Асоц�ац�� укра�нських банк�в в�дм�чають, що в к�нц� 1997 року по в�дношенню до к�нця 1996 року прибутков�сть уставного фонду зменшилася на 4,7%, а прибутков�сть актив�в - на 1,4%. Ц�каво, що найб�льшу прибутков�сть уставного фонду продемонстрував УОщадбанкФ - при статутноому фонд� 10, 5 млн.грн. в�н отримав прибуток в розм�р� 52,8 млн. грн. Тобто на 1 грн. статутного фонду банк може виплачувати див�денди у сум� 5,03 грн. Дал� по цьому показнику йдуть УУкра�нсьий кредитний банкФ (4,57 грн.), УСлавТянськийФ (3.47 грн.), УУкрсооцбанкФ (3,08 грн.) � УПриватбанкФ (2,88 грн.), який в минулому роц� отримав найб�льший серед 113 банк�в прибуток - майже 130 млн. грн. Зрозум�ло не ус� банки працюють з таким р�внем прибутковост�, але все ж таки ф�зичн� особи все б�льше дов�ряють сво� грош� банк�вським установам. Так, за минулий р�к внески населення зросли на 58% � досягли 1,35 млн. грн. В звТязку з незадов�льним становищем банк�всько� системи в 1997 роц� т�льки 74 % комерц�йних банк�в працювало нормально, 18 % банк�в поставлено в режим ф�нансового оздоровлення, а 8 % - л�кв�довано. Треба в�дм�тити, що банкрутство того чи �ншого банка вкрай негативно в�дбива�ться на ф�нансовому становищ� тих юридичних � ф�зичних ос�б, грошовими коштами яких цей банк користувався. Незважаючи на пад�ння обсяг�в виробництва, банк�ська система загалом залишилася прибутковою, хоча пор�вняно з попередн�м 1996 роком прибутков�сть актив�в та кап�талу в 1997 роц� знизиллася. Що стосу�ться статистики прибутку за його складом, то в 1997 роц� зросла частка доход�в в�д операц�й з ц�нними паперами та векселями (див. додаток 11), але все ж таки найб�льшу частку в прибутку комерц�йних банк�в Укра�ни займають в�дсотки отриман� за наданими кредитами - 37%. 84% витрат, що були вид�лен� на утримання п�дрозд�л�в банк�в, становлять витрати на утримання апарату управл�ння (див. додаток 12). В ц�лому серед укра�нськиих банк�в останн�м часом спостер�га�ться тенденц�я зниження частки процентних доход�в в �хньому загальному обсяз�. При цьому непроцентн� доходи зб�льшуються переважно за рахунок розширення обсяг�в касово-розрахункового обслуговування. З одного боку, це явище позитиивне, бо св�дчить про розширення к�лькост� кл��нт�в, зб�льшення к�лькост� послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З �ншого боку, ц� цифри також св�дчать про нерозвинут�сть в Укра�н� ринку банк�вських послуг взагал� � факторингових, л�зингових, трастових. як� пос�дають �стотне м�сце в д�яльност� зах�дних банк�в, зокрема. В�дпов�дно до вищесказаного можна в�дм�тити, що укра�нська банк�вська система ма� велик� перспективи щодо п�двищення ефективност� д�яльност� комерц�йних банк�в, але це можливе лише за умов покращення не т�льки стану банк�всько� системи, а � вс��� економ�ки Укра�ни в ц�лому. Отже, сьогодн� в практиц� укра�нських банк�в �сну� дуже велика низка проблем, з якими вони стикаються кожен день у сво�й д�яльност�, � деяк� з них безпосередньо впливають на прибутков�сть комерц�йних банк�в Укра�ни. Вир�шення цих проблем, як вже в�дм�чалося ран�ше, залежить не т�льки в�д вдосконалення механ�зму банк�всько� д�яльност�, але й в�д загального економ�чного стану в держав�. В�домо, що б�льш�сть господарств у нас сьогодн� � слабкими, з низьким р�внем кредитно� здатност�, а то й просто збитковими. Кредитн� в�дносини з такими господарствами не над�йн�, пов"язан� з п�двищеним ризиком. З позиц�� банка як п�дпри�мства - це малопри�мна кл��нтура. Але з позиц�й народного господарст�в в ц�лому, ряд структур �з цих малорентабельних п�дпри�мств � житт�во необх�дними, без функц�онування яких сусп�льство не може нормально �снувати � тому якраз саме ц� п�дпри�мства потребують банк�всько� п�дтримки. Вих�д �з цього протир�ччя �сну�. Традиц�йно така ситуац�я вир�шу�тсья не за рахунок комерц�йного банку, примушуючи його кредитувати таких кл��нт�в або виконувати т� чи �нш� операц��, а при п�дтримц� держави. Держава, яка зац�кавлена, наприклад, в розвитку виробництва продукт�в харчування, легко� промисловост�, с�льського господарства � тощо, бере на себе додатков�, в �х вза�мод�� з банками, матер�альн� гарант��. пх може бути дек�лька, насамперед, � категор�� дешевих кредит�в. Орган�зац�йно в таких випадках комерц�йний банк кредиту� п�дпри�мство по занижен�й в�дсотков�й ставц�, а держава (бюджет) компенсу� йому р�зницю, м�ж тим, нижчим р�внем в�дсотка, який зможуть платити п�дпри�мства, � кредитним в�дсотком, який склада�ться на ринку. Можливий � �нший вар�ант, коли бюджет переда� комерц�йному банку в�дпов�дн� ресурси, як� призначен� для спец�альних �нвестиц�йних кредит�в. В першому випадку держава компенсу� банку плату за кредит, а в другому - да� грош�. В кожному �з цих випадк�в мова йде про спец�ально затверджену державою програму (нац�ональну або рег�ональну), яка ф�нансу�ться банками � яка одержу� в�дпов�дну урядову п�дтримку. Н�хто при цьому не втрача�: народне господарство одержу� додатковий �мпульс для розвитку житт�во необх�дних галузей, а у комерц�йних банк�в не т�льки не т�льне не пропада� комерц�йна зац�кавлен�сть, але й, одержуючи додатков� гарант�� держави, з б�льшим бажанням вза�мод�ють з такими кл��нтами. В складн�й економ�чн�й ситуац�� (� особливо в умовах �нфляц��) банки обережно в�дносяться до потреб бюджету, в кредитуванн� його видатк�в. Банк�вське сприяння програми розвитку економ�ки держави зд�йсню�ться не шляхом огульного кредитування б�льшо� частини видатк�в державного бюджету � його деф�циту, а шляхом закупки ц�нних папер�в та �нших зобов"язань держави, а також на основ� кредиту, його терм�новост� � платност�, находячи джерела для непониження доходност� комерц�йного банку. Важливим �нструментом стимулювання банк�всько� д�яльност� � також податкова пол�тика. В ц�лому вона повинна виходити з тих же принцип�в, як� закладен� в податков�й систем� в�дносно вс�х �нших п�дпри�мств. Посилений податковий прес, який напрвлений на скорочення прибутку банка, в к�нцевому рахунку в�д�б"�ться на розвитку д�яльност� п�дпри�мств. Розглядаючи результати д�яльност� комерц�йних банк�в Укра�ни за роки �х �снування, буде повчальним звернути увагу не т�льки на роботу комерц�йних банк�в, як� опинились в тяжкому ф�нансовому становищ�, в тому числ� збанкрут�лих, а також � тих, як� у важких умовах економ�чно� кризи не т�льки вистояли, а й укр�пили сво� ф�нансове становище. Економ�чне середовище, в якому функц�ону� банк�вська система, нормативн� регулятори � вимоги з боку НБУ до вс�х комерц�йних банк�в були практично однаковими. Тод� чому ж одн� банки збанкрутували, �нш� опинились в трудному ф�нансовому становищ�, ще �нш� банки опинились в груп� б�льш менш "благополучних"? Особливо не можливо не звернути увагу на те, що в груп� "багополучних" опинились не т�льки велик�, сильн� банки, але й мал� банки. В той же час деяк� б�льш� потужн� банки збанкрутували. Звичайно, що на це дуже важливе питання може буде знайти в�дпов�дь при б�льш широкому та глибокому анал�з� д�яльност� комерц�йних банк�в, але це виходить за меж� даного досл�дження. Тут же звернемо увагу т�льк� на деяк� сторони д�яльност� банк�в в умовах трансформування виробничих в�дносин на сучасному етап� � як� вплинули � нин� впливають на ф�нансовий стан банк�всько� системи. Досв�д роботи банк�в "благополучних" засв�дчу�, що �х усп�шний розвиток в умовах кризису залежить в прешу чергу в�д р�вня профес�онал�зму - в�д пол�тики банка, майстерност�, грамотно� побудови управл�нських � функц�ональних струткр. Досв�д же банк�в, що збанкрут�ли, нав�ть тих, як� мали б�льш менш велик� структурн� фонди, показав, що �х, на перший погляд, нормальна внутр�шня управл�нська структура насправд� виявилась аморфною, розвивалась хаотично та зробилася не управля�мою. Так� банки могли �снувати та процв�тати в умовах галопуючо� �нфляц��. В цих умовах доходи банк�в перекривали непроф�с�онал�зм в банк�вськ�й д�яльност�, а збитки н�велювала та ж �нфляц�я. Але як т�льки темпи �нфляц�� почали упов�льнюватися, коли НБУ став проводити б�льш жорстку монетарну пол�тику, а �нфляц�я ставала все б�льш керованою, стан в цих банках почав сильно пог�ршуватись. В банк�вськ�й сфер� практично настав вторинний перед�л ринку - лиття, поглинання. На цьому етап� наступа� пер�од зб�льшення банк�в, а ф�л�альн� системи б�льш сильних банк�в починають розширюватись. Сьогодн� в систем� комерц�йних банк�в Укра�ни функц�онують два види банк�в - банки з розвинутою ф�л�альною с�ткою � банки, як� не мають ф�л�ал�в. к банки без ф�л�ально� с�тки, як� знайшли свою н�шу � спок�йно в н�й працюють. Наприклад, АКБ "Перкомбанк" - великий, комплектний, моб�льний, ма� свою кл��нтуру, рентабельний банк. Не менше усп�шно працюють � т� банки, у яких � розвинута с�тка ф�л�ал�в (наприклад, АКБ "Приватбанк", у якого � б�льше 100 ф�л�ал�в). Повчальним в питаннях орган�зац�� банк�всько� справи в нових умовах � д�яльн�сть АКБ "Укр�нбанк", який ма� розгалужену с�тку ф�л�ал�в. Цей банк ч�тко розд�лив функц�� центрального апарату � полочно� операц�йно� д�яльност�. Центральний апарат банка займа�ться методолог��ю, контролем � координац��ю д�яльност� ф�л�ал�в. Головне оперц�йне управл�ння в Ки�в� займа�ться щор�чним обслуговуванням кл��нт�в. Банк визначився з� сво�ми реальними кл��нтами, зна� �х баланси � ф�нансово-матер�альн� можливост�. В управл�нськ�й структур� банка з"явились юридичний в�дд�л � в�дд�л управл�ння кредитними ризиками. АКБ "Укр�нбанк" значно переструктуризував, сутт�во перебудував св�й кредитний потрфель. В зв"язку з цим в�н зменшив к�льк�сть, але як�сть його значно п�двищилася, б�льш�сть валютних кошт�в цього банка працю� в р�зних рентабельних програмах. Подолання г�пер�нфляц�� дозволя� банкам переходити до б�льш реального планування сво�� д�яльност�. Виникають умови для застосування таких �нструмент�в в банк�вськ�й д�яльност�, як� дозволяють як планувати, так � одержувати додатковий прибуток. Мова йде про ф"ючерси, опц�они, форвардн� операц�� з валютою т� �нш� форми д�яльност�, як� в�дпов�дають умовам ринкових в�дносин. Сьогодн� в банк�вськ�й систем� Укра�ни � багато проблем, як� потребують свого практичного вир�шення. Вони зач�пають перед ус�м питання, як� пов"язан� з подальшим розвитком банк�всько� системи Укра�ни, вдосконаленням кредитно� пол�тики держави. Вир�шення цих проблем залежить насамперед в�д вдосконалення банк�вського законодавства, яким сл�д було б передбачити сл�дуюче: -банк�вське законодавство повинно було б в�добразити вс� форми вза�мов�дносин банк�в з органами державно� влади � управл�ння, Нац�ональним банком, м�ж собою � кл��нтурою. Банк�вськ� закони повинн� мати характер прямо� д�� з тим, щоб звести до м�н�муму втручення орган�в управл�ння в д�яльн�сть комерц�йних банк�в; -вдосконалити систему банк�вського л�цензування, передбачити усунення монопол�зму в банк�вськ�й д�яльност�, а також р�вн�сть умов конкуренц�� м�ж банками; -для забезпечення повноти банк�вського законодавства норми, як� в�дносяться до банк�всько� д�яльност�, сл�д було б включати в законодавч� акти по регулюванн� �нших сфер д�яльност�; -ввести законодавч� норми, як� регламентують кредитування банками власних акц�онер�в � пайщик�в; -при вдосконаленн� податкового законодавства необх�дно враховувати специф�ку банк�вського сектору та зац�кавити його в п�двищенн� д�яльност� � ф�нансово� ст�йкост�, створення в банках резерв�в для покриття можливих збитк�в: указан� резерви повинн� створюватись �з доход�в банка за рахунок оподаткування; -упростити процедуру створення ф�л�ал�в банк�в, зняти вс� географ�чн� бар"�ри орган�зац�� нових банк�в; -створювати в�дпов�дн� умови для орган�зац�� спец�ал�зованих кредитних установ, �нвестиц�йних, �нновац�йних, �потечних, експортно-�мпортних банк�в, товариств вза�много кредиту, кредитноощадних установ, кредитно� кооперац�� � �нших, як� прийнят� в св�тов�й практиц�. Поряд з великими банками повинна бути � с�тка малих банк�вських або небанк�вських установ (з граничними правами), як� т�сно зв"язан� з малим б�знесом � мають з ним особлив� в�дносини. В ц�лях захисту власних економ�чних �нтерес�в банк�в � вкладник�в, п�двищення над�йност� захисту кредит�в, як� надаються кл��нтам банку, використання ефективних засоб�в � метод�в стягнення боргу сл�д було б зд�йснити сл�дуюч� заходи; -зд�йснити розробку в�дпов�дних правил � процедур для вс�х стад�й кредитно� д�яльност�, як� включали б етапи обгрунтування, супроводження та погашення кредиту; -систематично � всеб�чно вивчати кредитн� ризик�, приймати заходи по �х пониженню. В�рно поступили комерц�йн� банки, як� в сво�х управл�нських структурах орган�зували в�дд�ли управл�ння кредитними ризиками; -вдосконалювати механ�зм економ�чного � правового захисту виданих кредит�в з використанням заставного права, поручительства, а також �нших форм гарант�й та його забезпечення; -необх�дно забезпечити достов�рну �нформац�ю про кл��нт�в; -одним з засоб�в забезпечення ст�йкост� банк�в та п�двищення дов�ри до них � страхування депозит�в, як� також захищають �нтереси вкладник�в. Необх�дно розробити страхування вклад�в з урахуванням досв�ду �нших держав. Страхування депозит�в повинно зд�йснюватись спец�альним оргвном, який створений за участю Нац�онального банка Укра�ни, страхово� установи � комерц�йних банк�в. Об"�ктом страхування повинн� стати т�льки вклади � депозити суб"�кт�в господарювання, � в першу чергу вклади � депозити населення. При цьому розм�р вкладу або депозиту, по якому зд�йсню�ться в�дшкодування в певн�й сум�, повинен бути оф�ц�йно обмежений; -банкрутство банк�в, особливо великих, � небажаним тому, що це веде до серйозних економ�чних потряс�нь як для �х акц�онер�в, так � для економ�ки в ц�лому. Але в процес� формування банк�в сл�д передбачувати можлив�сть �х банкрутства. Тому важливо при цьому м�н�м�зувати негативн� насл�дки, для чого сл�д передбачити б�льш ч�тку процедуру обТяви банк�в банкрутами. Дуже в критичному стан� сьогодн� знаходитсья довгострокове кредитування. Тому сл�д було б зд�йснити заходи по забезпеченню привабливост� для комерц�йних банк�в �нвестиц�йних та конверц�йних кредит�в з урахуванням б�льших обсяг�в витрат по �х обслуговуванн�, високого ступеню ризику, в�дсутност� над�йних гарант�й, поверення вказаних кредит�в. В цьому в�дношенн� можна було б п�двищити розм�р марж� до р�вня середньо� марж� по �нших комерц�йних кредитних операц�ях, або зв�льнити комерц�йн� банки повн�стю в�д оподаткування по державним кредитам, як� направляються на �нвестиц�йн� � конверс�йн� програми. Висновки.

Вивчення д�ючого законодавства порядку формування та використання прибутку банку, анал�з показник�в прибутковост� на даних як умовних банк�в, так � реально �снуючих (АБ УЕл�таФ м. Запор�жжя та його ки�вська ф�л�я), все це дозволя� зробити наступн� висновки:

1. Основн� принципи д�яльност� комерц�йного банку - прибутков�сть господарювання та принцип Удешевше купити - дорожче продатиФ. Проте зазначен� принципи повинн� носити Уцив�л�зованийФ характер. А для цього необх�дно створити р�вн� можливост� в отриманн� необх�дно� �нформац�� � створенн� свого продукту.
2. Для досягнення усп�ху кожний комерц�йний банк повинен д�яти п�д дев�зом: УВсе для кл��нта!Ф. Забезпечуючи прибуток кл��нту, банк реал�зу� � св�й власний �нтерес. Тому банк повинен пост�йно удосконалювати � впроваджувати нов� види послуг, п�двищувати як�сть обслуговування.
3. Прибуток як найважлив�ша категор�я ринкових в�дносин викону� певн� функц��: характеризу� економ�чний ефект, ма� стимулююче значення, а також � одним �з джерел формування бюджет�в р�зних р�вн�в. Як р�зниця м�ж валовими доходами та валовими витратами визнача�ться балансовий прибуток.
4. Так як банк явля� собою ф�нансовий �нститут � ма� право зд�йснювати не вс� види д�яльност� (комерц�йним банкам забороня�ться д�яльн�сть у сфер� матер�ального виробництва, торг�вл�, страхування), то його валовий дох�д складають наступн� види доход�в: процентн�, ком�с�йн�, торг�вельн�, �нш� банк�вськ� � небанк�вськ� доходи. Основними статтями витрат � в�дсотки, сплачен� по вкладам громадян та депозитам юридичних ос�б, витрати на утримання банку та �нш�.
5. Критер��м ефективност� д�яльност� банку � такий розм�р показник�в прибутковост�, який забезпечу� максимальн� норми прибутку при одночасному виконанн� норматив�в, встановлених НБУ.
6. Для зб�льшення прибутковост� актив�в банки повинн� застосовувати так� заходи:

- зб�льшувати обсяг наданих кредит�в за рахунок зменшення кредитного в�дсотку; - зб�льшувати частку власних кошт�в банку в загальн�й сум� його кошт�в; - зменшувати сп�вв�дношення власних та залучених кошт�в. 7. Щоб максим�зувати прибуток, необх�дно зб�льшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в робот� були вид�лен� основн� напрямки зростання доход�в: а) загальне зростання групи актив�в, що приносять процентний дох�д, для чого банк повинен, по-перше, залучати б�льше позичальник�в � при цьому ретельно анал�зувати �х ф�нансовий стан, по-друге, нарощувати св�й кредитний потенц�ал за рахунок зб�льшення обсягу ресурс�в, що залучаються. Це можливо при проведен� зважено� маркетингово� та процентно� пол�тики; б) зм�на питомо� ваги доходних актив�в в сукупних активах, для чого необх�дно звести "непрацююч�" активи до м�н�муму, проте у межах, що забезпечують л�кв�дн�сть банку; в) зм�на загального р�вня процентно� ставки по активних операц�ях банку. Теоретично б�льш високий р�вень процентно� ставки повинен принести банку якомога б�льший дох�д. Проте, в сучасних умовах банки р�дко удаються до таких д�й. В умовах конкурентно� боротьби вони найчаст�ше знижують ставку з метою залучення якомога б�льшо� к�лькост� позичальник�в. Зниження середньозважено� ставки проценту по Укра�н� � св�доцтвом цього; г) зм�на структури портфелю доходних актив�в. В�домо, чим вищий дох�д, тим б�льший ризик в сфер� банк�всько� д�яльност�. Тому головне завдання банку - визначення ступеню допустимост� та виправданост� того чи �ншого ризику. Основн� напрямки зниження р�вня витрат банку: а) залучення дешевих ресурс�в. Такими � вклади до запитання; б) зниження витрат на утримання апарату управл�ння; в) скорочення обсяг�в зароб�тно� платн�, але не шляхом �� зниження, а шляхом скорочення к�лькост� працюючих завдяки автоматизац�� банк�всько� д�яльност�. 8. П�сля сплати податк�в � штраф�в, накладених податковою �нспекц��ю, Нац�ональним банком Укра�ни та �ншими органами подальший розпод�л прибутку зд�йсню�ться за �ндив�дуальними пропорц�ями та напрямками. Однак загальними напрямками використання прибутку для ус�х банк�в � зд�йснення в�драхувань: -до резервного фонду; -до страхового фонду; -до фонд�в економ�чного стимулювання банку; -виплата див�денд�в акц�онерам; -на благод�йн� та спонсорськ� заходи; -на сплату винагород кер�вництву; -�нш� напрямки. Розпод�л прибутку, який залишився п�сля оподаткування зд�йсню�ться в порядку встановленому загальними Зборами акц�онер�в (пайовик�в) банку. П�сля розпод�лу може залишитись в�льний залишок прибутку - нерозпод�лений прибуток. 9. Сьогодн� в банк�вськ�й систем� Укра�ни � багато проблем, як� потребують свого практичного вир�шення. Вони зач�пають перед ус�м питання, як� пов"язан� з подальшим розвитком банк�всько� системи Укра�ни, вдосконаленням кредитно� пол�тики держави. Вир�шення цих проблем залежить насамперед в�д вдосконалення банк�вського законодавства. З метою захисту власних економ�чних �нтерес�в банк�в � вкладник�в, п�двищення над�йност� захисту кредит�в, як� надаються кл��нтам банку, використання ефективних засоб�в � метод�в стягнення боргу необх�дно зд�йснювати так� заходи як: систематичне � всеб�чне вивчення кредитних ризик�в, прийняття заход�в по �х пониженню; вдосконалення механ�зму економ�чного � правового захисту виданих кредит�в з використанням заставного права, поручительства, а також �нших форм гарант�й та його забезпечення; направлення кл��нтам, б�ржам та �ншим зац�кавленим закладам банк�вських зв�т�в; зд�йснення страхування депозит�в як один з засоб�в забезпечення ст�йкост� банк�в та п�двищення дов�ри до них; в процес� формування банк�в сл�д передбачувати можлив�сть �х банкрутства, тому важливо при цьому м�н�м�зувати негативн� насл�дки, для чого сл�д передбачити б�льш ч�тку процедуру обТяви банк�в банкрутами. 10. До недавнього часу в наш�й кра�н� не проводились досл�дження присвячен� комплексному анал�зу д�яльност� комерц�йних банк�в. Розвиток акц�онерно� форми власност� в банк�вському сектор� економ�ки, робота банк�в на комерц�йних засадах передвизначають �х ор��нтац�ю на отримання максимального доходу, перегляд традиц�йних форм та метод�в кер�вництва сво�ми операц�ями, а також регулярне проведення анал�зу ефективност� �х зд�йснення. Не менш важливим ста� також проведення анал�зу банк�всько� д�яльност� на макро- та м�крор�внях. Тому � актуальною розробка методики анал�зу показник�в д�яльност� банк�в, як в теоретичному, так � в практичному аспектах. Анал�з д�яльност� банку повинен базуватися на наступних принципах: сп�вв�дношення �нформац��, яка вкладена � яка вимага�ться. Цей принцип дуже важливий, в�н � базовим для реал�зац�� комун�кац�йно� функц�� анал�зу. �гнорування веде або до надання надлишково� �нформац�� (в�дзначимо, що п�дготовка даних - процес дорогий), або до недостач� необх�дно� �нформац��; висока культура анал�тичних розрахунк�в. Суть даного принципу поляга� в тому, що дан� як� надаються повинн� бути простими та доступним для тих, для кого вони призначаються; залежн�сть анал�зу в�д �снуючих обмежень : техн�чного, часового, �нформац�йного характеру, а також �нтелектуальних, п�знавальних зд�бностей та можливостей анал�тика. П�дбиваючи п�дсумок дано� роботи, необх�дно зазначити, що в наш�й кра�н� комерц�йн� банки стають основним сегментом в структур� банк�вськ�й систем�. Комерц�ал�зац�я банк�в значить переклад кредитного процесу на ресурсний тип його побудови. Перех�д до ринку узаконю� нову роль прибутку як оц�ночного показника роботи банк�в. В цьому план� особливо актуальним ста� анал�з банк�всько� д�яльност� з точки зору �� дох�дност�. Використана л�тература.

Закон Укра�ни УПро банки � банк�вську д�яльн�стьФ �з зм�нами � доповненнями станом на 01.01.98. // В�домост� Верховно� ради Укра�ни. - 1997.-№25. Закон Укра�ни УПро господарськ� товаристваФ // Галицьк� контракти - 1996 - №42. Закон Укра�ни УПро оподаткування прибутку п�дпри�мствФ // Д�ло - 1998 - №1,2. �нструкц�я № 10 УПро порядок регулювання та анал�з д�яльност� комерц�йних банк�вФ в�д 21.11.1997.

Анализ деятельности коммерческих банков. / Под общ. ред. Кумок С.И.,1994. Банковский портфель - I, II, III. Отв. ред. Коробов Ю. И. и др. Авт. кол.: Антонов Г. М. и др. - М: Соминтэк, 1994. Богомазов М. Банковская прибиль расползается по новим счетам. // Бизнес, 1997 - № 42. Вступ до банк�всько� справи. / п�д. заг. ред. Савлука М. �. - К.: Л�бра, 1998. Гуцал �. С., Чайковський Я.�. Банк�вська система Укра�ни сьогодн�: основн� проблеми й перспективи розвитку. // Ф�нанси Укра�ни, 1997 - № 8. Данильченко К.М., Ра�вська Т.О. Л�кв�дн�сть та активи комерц�йних банк�в // В�сник НБУ -1996 - № 5 - с. 15. Домрачев В. Процес накопичення кап�талу трива�. / В�сник НБУ, 1997 - № 10. Економический анализ деятельности банка: учебное пособие - М: Инфра-М, 1996. Заруба О.Д. Банк�вський менеджмент та аудит - К: Л�бра, 1996. �вас�в �.Б. Яка банк�вська система потр�бна Укр��н�? // В�сник НБУ, 1997 - № 4. Коммерческие банки./ Под.ред. Усоскина В.М. Авт.кол. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. - М: СП Космополис, 1991. Львов Ю.И. Банки и финансовий ринок. - С-П.: КультИнформПрес, 1995. Никольский Ю. Украинские банкиФ97: вижить би... // Финансовая консультация, 1997 - № 5. Основи банковского дела. / под ред. Мороз А. М. - К.: Л�бра, 1994. Ра�вський К., Домрачев В., Майданюк О. Деяк� аспекти ф�нансового анал�зу комерц�йних банк�в. - К: 1996. Святко С.А. Анализ доход�в комерц�йного банку. // Ф�нанси Укра�ни, 1997 - № 12. Статистика Асоц�ац�� укра�нських банк�в. // В�сник НБУ, 1998 - № 1. Усоскин В.М. Современний коммерческий банк: управление и операции.- М.: Вазар-Ферро, 1994. Халява С. Прибутков�сть та л�кв�дн�сть комерц�йних банк�в та ууправл�ння грошовою позиц��ю. // В�сник НБУ, 1997 - № 5. Черкасов В.Е. Финансовий анализ в коммерческом банке.- М.: ИНФРА-М, 1995. Ширинская Е. Б. Операции коммерческого банка: российский и зарубежний опит. - М.: Финанси и статистика, 1995.

 Додаток 1. Склад банк�вських доход�в (витрат). 

Додаток 2.

Склад небанк�вських доход�в (витрат).

Додаток 3.

Структура доход�в банку 1.

Показники1.07.97.1.10.97.1.01.98.1.04.98. Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, % 1.Проценти отриман� всього, в т.ч. - по кредитах юридичним особам в нац валют� *по довгостроковим; *по короткостроковим; в �ноземн�й валют� *по довгостроковим; *по короткостроковим; ф�зичним особам; - по м�жбанк�вських операц�ям *депозитам, *кредитам; - по дисконтних � заставних операц�ях з векселями. 2.Доходи � ком�с�я по послугах, наданих - кл��нтам; - банкам на основ� коррв�дносин. 3. Доходи в�д операц�й з ЦП, в т.ч. - в�д реал�зац�� ЦП; - �нш�. 4.В�дшкодування кл��нтами поштових та �нших витрат. 5.�нш� доходи. 6.Штрафи, пен� отриман�.2446470 1548150 1780 1546370 15130 5320 109810 80 732990 89720 643270 70120 693210 471600 221610 9250 5340 3910 1490 370 -77.65 48,50 0,06 48,44 3,65 0,17 3,48 0,003 23,26 2,85 20,41 2,23 22,00 14,97 7,03 0,29 0,17 0,12 0,05 0,01 - 4561590 2956720 195610 2761110 386600 5320 381280 180 1147970 154720 992950 70120 1464270 1052380 411890 99650 16880 82770 3540 710 -74,42 48,24 3,19 48,24 6,31 0,09 6,22 0,003 18,73 2,53 16,2 1,14 23,58 17,17 6,72 1,63 0,28 1,35 0,06 0,01 -6323060 3837230 7580 3829650 822860 5310 817550 200 1584790 179068 1405722 77980 2224598 1634522 590076 226972 100617 126355 6019 1495 -72,00 43,69 0,09 43,6 9,37 0,06 9,31 0,002 18,05 2,04 16,01 0,89 25,33 18,61 6,72 2,58 1,14 1,44 0,07 0,02 -8232237 4854719 106537 4748181 1369580 0 1359580 224 1939735 186789 1752946 77980 2968559 2260259 708300 423096 200397 222699 8430 1633 -70,76 41,73 0,92 40,81 11,69 0 11,69 0,002 16,67 1,.61 15,06 0,67 25,52 19,43 6,09 3,64 1,72 1,92 0,07 0,01 - Всього доход�в3150790100,06129760100,08782144100,011633955100,0

Додаток 4.

Структура доход�в банку 2.

Показники1.07.97.1.10.97.1.01.98.1.04.98. Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, % 1.Проценти отриман� всього, в т.ч. - по кредитах юридичним особам в нац валют� *по довгостроковим; *по короткостроковим; в �ноземн�й валют� *по довгостроковим; *по короткостроковим; ф�зичним особам; - по м�жбанк�вських операц�ям *депозитам, *кредитам; - по дисконтних � заставних операц�ях з векселями. 2.Доходи � ком�с�я по послугах, наданих - кл��нтам; - банкам на основ� коррв�дносин. 3. Доходи в�д операц�й з ЦП, в т.ч. - в�д реал�зац�� ЦП; - �нш�. 4.В�дшкодування кл��нтами поштових та �нших витрат. 5.�нш� доходи. 6.Штрафи, пен� отриман�.1185290 287507 0 287507 60042 0 60042 83392 754336 0 754336 0 48288 47493 794 88210 88210 0 48288 173772 4955874,62 18,1 0 18,1 3,78 0 3,78 5,27 47,79 0 47,49 0 3,04 2,99 0,05 5,24 5,24 0 3,04 10,94 3,122986540 988509 0 988509 195792 0 195792 97896 1700045 0 1700045 0 143740 137054 6686 893001 893001 0 248321 365319 14278562,45 20,7 0 20,7 4,1 0 4,1 2,05 35,6 0 35,6 0 3,01 2,87 0,14 18,7 18,7 0 5,2 7,65 2,993668806 1520190 0 1520190 161595 0 161595 155610 1729665 0 1729665 101745 178952 119102 59850 1424430 897750 526680 293265 311819 10773061,3 25,4 0 25,4 2,7 0 2,7 2,6 28,9 0 28,9 1,7 2,99 1,99 1,0 23,8 15,0 8,8 4,9 5,21 1,85047621 3233917 0 3233917 156201 0 156201 29827 1627948 50236 1577712 384616 178964 147567 31397 1907355 1593411 313973 251178 463894 064,31 41,2 0 41,2 1,99 0 1,99 0,38 20,74 0,64 20,10 4,4, 2,28 1,88 0,4 24,30 20,30 4,0 3,2 5,91 0 Всього доход�в1588410100,04775408100,05985001100,07849314100,0

Додаток 5.

Структура витрат банку 1.

Показники1.07.97.1.10.97.1.01.98.1.04.98. Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, % 1.Сплачен� проценти, всього, в т.ч. по розрахункових, поточних та �нших рахунках; по депозитах � вкладах п�дпри�мств; по вкладах ф�зичних ос�б; по позиках НБУ; по позиках � депозитах КБ; по позиках � депозитах в валют�. 2. Сплачена ком�с�я по послугах. 3. Витрати по операц�ях з ц�нними паперами. 4. Поштово-телеграфн� витрати. 5. Витрати по оплат� послуг КУ. 6. Витрати по маркетингу. 7. Амортизац�йн� в�драхування. 8. �нш� витрати. Разом операц�йних витрат. Витрати на утримання персоналу. Спецодяг. Витрати по охорон�. Спец�альн� витрати. Витрати на утримання службових автомоб�л�в. Витрати на утримання в�домчо� охорони. Разом витрат на утримання персоналу.1249940 60590 624750 100420 9710 432370 21600 21630 720 1140 23830 6880 26450 239130 1569220 443600 485 81220 0 52995 0 578300058,18 2,82 29,09 4,68 0,45 20,13 1,01 1,01 0,03 0,05 1,11 0,32 1,23 11,13 73,07 20,66 0,02 3,78 0 2,47 0 26,931989060 89700 914750 265420 1000 710780 7410 39850 3370 5200 47080 19850 59550 4448880 2612840 918110 795 162190 0 122185 0 120328052,12 2,35 23,97 6,95 0,03 18,62 0,19 1,04 0,09 0,14 1,23 0,52 1,56 11,76 68,47 24,06 0,02 4,25 0 3,2 0 31,532585766 115395 1057809 440370 15850 956342 0 62278 26283 8440 78863 22785 90837 694092 3569344 1560157 868 234724 0 208223 0 200397249,39 2,20 20,20 8,41 0,3 18,27 0 1.12 0,47 0,15 1,41 0,41 1,63 12,45 64,04 20,88 1,01 3,14 0 9,14 0 35,963383415 229560 1128800 639300 0 1382230 3525 77333 45000 12647 115145 42375 134679 936921 4747515 2289800 885 379233 0 286422 0 2956340 43,9 2,98 14,65 8,29 0 17,93 0,05 1,0 0,58 0,16 1,49 0,55 1,75 12,16 61,6 29,74 0,01 4,93 0 3,72 0 38,4 Всього витрат2147520100,03816120100,05573316100,07703855100,0

Додаток 6.

Структура витрат банку 2.

Показники1.07.97.1.10.97.1.01.98.1.04.98. Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, %Сума, грн.Питома вага, % 1.Сплачен� проценти, всього, в т.ч. по розрахункових, поточних та �нших рахунках; по депозитах � вкладах п�дпри�мств; по вкладах ф�зичних ос�б; по позиках НБУ; по позиках � депозитах КБ; по позиках � депозитах в валют�. 2. Сплачена ком�с�я по послугах. 3. Витрати по операц�ям з ц�нними паперами. 4. Поштово-телеграфн� витрати. 5. Витрати по оплат� послуг КУ. 6. Витрати по маркетингу. 7. Амортизац�йн� в�драхування. 8. �нш� витрати. Разом операц�йних витрат. Витрати на утримання персоналу. Спецодяг. Витрати по охорон�. Спец�альн� витрати. Витрати на утримання службових автомоб�л�в. Витрати на утримання в�домчо� охорони. Разом витрат на утримання персоналу.709370 73234 125138 28298 172064 224679 82432 142 853 0 156279 137936 45505 22752 1070370 224689 0 26299 123134 125139 0 35195049,86 5,15 8,8 1,99 12,1 15,8 6,02 0,01 0,06 0 10,99 9,7 3,2 1,5 75,25 15,88 0 1,2 8,2 8,88 0 24,751199302 132837 179042 51980 355196 294553 182507 2887 1155 0 286552 251236 66419 266541 2067655 505360 0 25990 169042 158048 0 82041541,52 4,6 6,2 1,8 12,3 10,2 6,32 0,1 0,04 0 9,8 8,7 2,3 9,23 71,59 17,5 0 0,9 5,2 4,98 0 28,411901223 69058 58549 58125 446778 255216 225190 901 600 360030 213180 372615 48040 225190 1979575 768650 0 39033 10286 113496 0 102326636,33 2,3 1,95 1,2 14,98 8,5 7,5 0,03 0,02 1,2 7,1 12,41 1,6 7,5 65,92 25,6 0 1,3 3,4 3,78 0 34,081534480 142632 98416 133123 580037 29527 280510 23772 3803 475 294773 418383 137402 617597 3030755 1374022 0 65135 94613 190176 0 172394632,27 3,0 2,07 2,8 12,2 6,3 5,9 0,5 0,08 0,01 6,2 8,8 2,89 12,99 63,74 28,9 0 1,37 1,99 4,0 0 36,26 Всього витрат1422320100,02888070100,03002841100,04754701100,0 Додаток 7.

Динам�ка отриманого прибутку банком 1, грн.

ПоказникиНа 1.07.97.На 1.10.97.На 1.01.98.На 1.04.98. 1.Прибуток. 2.Надходження в�д позареал�зац�йних операц�й. 3.Балансовий прибуток. 4.Збиток. 5.Збиток в�д позареал�зац�йних операц�й. 6.Балансовий збиток. 7.Згорнутий балансовий прибуток. 8.Сума, на яку зб�льшу�ться оподаткований прибуток. 9.Сума, на яку зменшу�ться оподаткований прибуток. 10.Прибуток для оподаткування. 11.Сума податк�в. 12.Прибуток в розпорядженн�. 13.Сплачен� штрафи. 14.�нш� витрати за рахунок прибутку. 15.Прибуток до розпод�лу.1003270 1046710 2049980 1400 1030 2430 2047400 - 1006000 1041400 380810 1666590 530 2540 16635202313640 2582460 4896100 - - - 4896100 29800 2500150 2325750 769000 4127040 550 5020 41214703208828 44310629 7519457 - - - 7519457 29802 3956445 35928714 1023226 6496231 551 24125 6471555 3930100 5756400 9686500 61784 7556 69340 9617160 29802 55280700 4366262 1224459 8392701 6981 141400 8244320  Додаток 8.

Динам�ка отримання прибутку банком 2, грн. ПоказникиНа 1.07.97.На 1.10.97.На 1.01.98.На 1.04.98. 1.Прибуток. 2.Надходження в�д позареал�зац�йних операц�й. 3.Балансовий прибуток. 4.Збиток. 5.Збиток в�д позареал�зац�йних операц�й. 6.Балансовий збиток. 7.Згорнутий балансовий прибуток. 8.Сума, на яку зб�льшу�ться оподаткований прибуток. 9.Сума, на яку зменшу�ться оподаткований прибуток. 10.Прибуток до оподаткування. 11.Сума податк�в. 12.Прибуток в розпорядженн�. 13.Сплачен� штрафи. 14.�нш� витрати за рахунок прибутку. 15.Прибуток до розпод�лу.166090 4510 170600 - - - 170600 - 100 170500 51060 119540 - 17330 1022101887338 4510 1891848 - - - 1891848 297180 16820 2172208 565700 1326148 1250 156610 11682882982160 4510 2986670 - - - 2986670 297810 71576 3212904 1623830 1362780 28145 19063 13155723094613 4510 3099123 - - - 3099123 2971810 113250 5947693 1714328 1384795 30028 15058 1339709

Додаток 9.

Розрахунок показник�в прибутковост� банку 1 та банку 2 на 1.04.98р. ПоказникиБанк 1Банк 2 Отриман� в�дсотки, грн. Сплачен� в�дсотки, грн. Позики, грн. П�дпроцентн� депозити, грн.8232237 3383415 22057931 3513813255047621 1534480 5912125 2438090 Частий спред, %27,6922,44 Отриман� в�дсотки, грн. Сплачен� в�дсотки, грн. Середн� загальн� активи, грн.8232237 3383415 679211805047621 1534480 21348470 Чиста в�дсоткова маржа, %7,1416,46 Прибуток п�сля оподаткування, грн. Чисельн�сть прац�вник�в, грн.8692701 4301384795 250 Чистий дох�д на одного працюючого, грн.202165539 Прибуток п�сля оподаткування, грн. Витрати на утримання прац�вник�в, грн.8692701 29563401384795 1723946 Витрати на персонал, грн.2,940,80

Допов�дь. Темою дано� випускно� роботи, яка представлена на ваш розгляд, � УПрибуток комерц�йного банку та його розпод�лФ. Виб�р дано� теми обумовлю�ться тим, що в сучасних умовах (в умовах економ�чно� кризи з одного боку та в умовах становлення ринково� економ�ки з �ншого) питання формування та розпод�лу прибутку банк�в � забезпечення �х стаб�льност� набувають особливо� гостроти, стають б�льш актуальними � важливими, тому � потребують серйозного �х вивчення. Ринков� в�дносини вимагають в�д субФ�кт�в п�дпри�мницько� д�яльност� вм�ння грамотно оц�нити ф�нансовий стан свого п�дпри�мства, ф�нансову ситуац�ю господарства кра�ни в ц�лому. �накше вони не можуть приймати правильн� управл�нськ� р�шення � �хн� шанси не усп�х у всезростаюч�й конкурентн�й боротьб� будуть залишатися м�н�мальними. � в цих умовах все б�льшого значення набува� фактор прибутку.

Перший розд�л дано� роботи розкрива� особливост� д�яльност� сучасних комерц�йних банк�в. Головним принципом д�яльност� банк�всько� установи � принцип прибуткового господарювання. Важливо в�дм�тити, що в умовах ринкового саморегулювання банк повинен отримати таку величину прибутку, щоб не лише мати змогу покрити сво� витрати та погасити зобовФязання, а й направити частину отриманого прибутку на подальший розвиток сво�� д�яльност�. Отриманий комерц�йними банками прибуток � базою для п�двищення � онвлення основних фонд�в банку, приросту власного кап�талу, який гаранту� ст�цк�сть ф�нансового положення � л�кв�дн�сть балансу, забезпечення в�дпов�дного р�вня див�денд�в, розвитку � п�двищення якост� банк�вських послуг. Зрештою, як � в �нших галузях, банк�вський прибуток стимулю� д�яльн�сть кер�вництва з приводу поширення та улосконалення операц�й, зниження витрат � п�двищення якост� послуг. Проте розглядаючи значення прибутку неможливо говорити про нього лише абстрактно. Тому в першому розд�л� також розгляда�ться склад основних елемент�в прибутку комерц�йного банку - доход�в � витрат. Зг�дно з новим планом рахунк�в доходи � витрати включаються до 6 � 7 класу в�дпов�дно � як� класиф�куються як банк�вськ� доходи � витрати � небанк�вськ� доходи � витрати. В свою чергу банк�вськ� доходи (витрати) включають процентн�, ком�с�йн�, торг�вельн� та �нш� банк�вськ� операц�йн� доходи (витрати). Небанк�вськ� доходи (витрати) складаються з адм�н�стративних витрат та �нш�х. (Додатки 1,2)

Другий розд�л роботи присвячений анал�зу прибутку комерц�йного банку, виявля� напрямки зростання доход�в банк�в, а також розглядаються принципи розпод�лу банк�вського прибутку. Отже, анал�з прибутку включа� анал�з доход�в, витрат, ф�нансових коеф�ц��нт�в прибутковост�. Анал�з доход�в � витрат � одним з найсутт�в�ших напрямк�в анал�тично� оц�нки прибутку, оск�льки дозволя� на п�дстав� проведеного анал�зу зд�йснювати контроль за рентабельн�стю банк�в, р�внем доход�в � витрат банк�в тощо. Найважлив�шими показниками прибутковост� та ефективност� д�яльност� комерц�йних банк�в, що нин� використовуються у нас та за кордоном, виступають:

1. Прибуток на одиницю актив�в (ROA).
2. Прибуток на кап�тал (ROE).
3. Чистий спред.
4. Чиста процентна маржа.
5. Чистий дох�д на одного працюючого.
6. Витрати на персонал.

Кожний з наведених показник�в характеризу� той чи �нший аспект прибутковост� банку. Прибуток на одиницю актив�в - перш за все показник ефективност� роботи менеджер�в. В�н говорить про те, наск�льки менеджери банку справляються з завданням отримання чистого прибутку з актив�в банк�всько� установи. Прибуток на кап�тал - вим�рювач дох�дност�. В�н приблизно встановлю� розм�р чистого прибутку, який будуть отримувати акц�онери в�д �нвестування свого кап�талу, тому його значення завжди буде ц�кавити акц�онер�в. За допомогою спреда оц�ню�ться, наск�льки усп�шно банк викону� функц�ю посередника м�ж вкладниками та позичальниками � на ск�льки гостра конкуренц�я на ринку, що обслугову�ться банком. Розрахунок представлених показник�в д�яльност� банк�в представлен� у додатку 3. Узагальнюючим показником прибутковост� банку можна назвати показник загально� рентабельност�, який показу� ск�льки припада� чистого прибутку на одну грошову одиницю витрат. Для зб�льшення прибутковост� актив�в банки повинн� застосовувати так� заходи: - зб�льшувати ставку в�дсотк�в за активними операц�ями та зменшувати ставку в�дсотк�в за залученими коштами, але це на жаль недоречно в�дносно сьогодн�шнього становища укра�нських комерц�йних банк�в, як� повинн� не зб�льшувати ставку в�дсотк�в, а зб�льшувати обсяг актиивних операц�й, зокрема кредит�в; - зб�льшувати частку власних кошт�в банку в загальн�й сум� його кошт�в; - зменшувати сп�вв�дношення власних та залучених кошт�в. Щоб максим�зувати прибуток, необх�дно зб�льшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в робот� були вид�лен� основн� напрямки зростання доход�в: а) загальне зростання групи актив�в, що приносять процентний доход, для чого банк повинен, по-перше, залучати б�льше позичальни�в � при цьому ретельно анал�зувати �х ф�нансовий стан, по-друге, нарощувати св�й кредитний потенц�ал за рахунок зб�льшення обсягу ресурс�в, що залучаються. Це можливо при проведен� зважено� маркетингово� та процентно� пол�тики; б) зм�на питомо� ваги доходних актив�в в сукупних активах, для чого необх�дно звести "непрацююч�" активи до м�н�муму, проте у межах, що забезпечують л�кв�дн�сть банку; в) зм�на загального р�вня процентно� ставки по активних операц�ях банку. Теоретично б�льш високий р�вень процентно� ставки повинен принести банку якомога б�льший дох�д. Проте, в сучасних умовах банки р�дко удаються до таких д�й. В умовах конкурентно� боротьби вони найчаст�ше знижують ставку з метою залучення якомога б�льшо� к�лькост� позичальник�в. Зниження середньозважено� ставки проценту по Укра�н� � св�доцтвом цього; г) зм�на структури портфелю доходних актив�в. В�домо, чим вищий дох�д, тим б�льший ризик в сфер� банк�всько� д�яльност�. Тому головне завдання банку - визначення ступеню допустимост� та виправданост� того чи �ншого ризику. Основн� напрямки зниження р�вня витрат банку: а) залучення дешевих ресурс�в. Такими � вклади до запитання; б) зниження витрат на утримання апатару управл�ння; в) скорочення обсяг�в зароб�тно� платн�, але не шляхом �� зниження, а шляхом скорочення к�лькост� працюючих завдяки автоматизац�� банк�всько� д�яльност�. Що стосу�ться використання банк�вського прибутку, то п�сля сплати податк�в � штраф�в, накладених податковою �нспекц��ю, Нац�ональним банком Укра�ни та �ншими органами подальший розпод�л прибутку зд�йсню�ться за �ндив�дуальними пропорц�ями та напрямками. Однак загальними напрямками використання прибутку для ус�х банк�в � зд�йснення в�драхувань: -до резервного фонду; -до страхового фонду; -до фонд�в економ�чного стимулювання банку; -виплата див�денд�в акц�онерам; -на благод�йн� та спонсорськ� заходи; -на сплату винагород кер�вництву; -�нш� напрямки. Розпод�л прибутку, який залишився п�сля оподаткування зд�йсню�ться в порядку встановленому загальними Зборами акц�онер�в (пайовик�в) банку. П�сля розпод�лу може залишитись в�льний залишок прибутку - нерозпод�лений прибуток.

Трет�й розд�л дано� роботи пропону� до уваги напрямки п�двищення ефективност� д�яльност� укра�нських комерц�йних банк�в та �х ф�нансово� ст�йкост�. Сьогодн� в банк�вськ�й систем� Укра�ни � багато проблем, як� потребують свого практичного вир�шення. Вони зач�пають перед ус�м питання, як� пов"язан� з подальшим розвитком банк�всько� системи Укра�ни, вдосконаленням кредитно� пол�тики держави. Вир�шення цих проблем залежить насамперед в�д вдосконалення банк�вського законодавства. З метою захисту власних економ�чних �нтерес�в банк�в � вкладник�в, п�двищення над�йност� захисту кредит�в, як� надаються кл��нтам банку, використання ефективних засоб�в � метод�в стягнення боргу необх�дно зд�йснювати так� заходи як: систематичне � всеб�чне вивчення кредитних ризик�в, прийняття заход�в по �х пониженню; вдосконалення механ�зму економ�чного � правового захисту виданих кредит�в з використанням заставного права, поручительства, а також �нших форм гарант�й та його забезпечення; направлення кл��нтам, б�ржам та �ншим зац�кавленим закладам банк�вських зв�т�в; зд�йснення страхування депозит�в як один з засоб�в забезпечення ст�йкост� банк�в та п�двищення дов�ри до них; в процес� формування банк�в сл�д передбачувати можлив�сть �х банкрутства, тому важливо при цьому м�н�м�зувати негативн� наслдки, для чого сл�д передбачити б�льш ч�тку процедуру об"яви банк�в банкрутами.

В заключенн� хот�лося би в�дм�тити, що укра�нськ� комерц�йн� банки не повинн� втрачати частину свого прибутку через незнання та невм�ння оц�нити �снуюче положення щодо �х прибутковост� та ефективност� д�яльност�. � оск�льки ми зараз знаходимося на самому початку становлення цив�л�зованих ринкових в�дносин, то в�д правильного щляху, по якому п�дуть наш� банк�вськ� установи, в�д того, на ск�льки вони зможуть пристосуватися до цих умов, багато в чому залежить к�нцевий результат як �х д�яльност�, так � економ�чного стану Укра�ни в ц�лому. До дидактично� частини випускно� роботи. Темою дано� дидактично� розробки � УПрибуток комерц�йного банку та його розпод�лФ. На сучасному етап� �сну� велика потреба в �снуванн� комерц�йних банк�в. Але для, того щоб банки ефективно функц�онували � мали змогу виконувати вс� сво� функц�� у вс�х сферах економ�ки сутт�во важливим � отримання ними достатньо� суми прибутку. Прибуток � головним мотивом, руш�йною силою в д�яльност� комерц�йного банку, який банк отриму� в результат� кругооб�гу банк�вського кап�талу, а також використання залучених в процес� д�яльност� кошт�в. Прибуток можна пор�вняти з оц�нкою у школ� на �спит�, яка показу� результати вс��� д�яльност� учня за певний пер�од. Отже, все вищесказане спонукало автора дано� роботи розглянути основн� аспекти найважлив�шо� категор�� ринкових в�дносин - прибутку. Але автор не вважа� за необх�дне розглядати дану тему окремим розд�лом, вона сто�ть в к�нц� першого розд�лу, в�дкриваючи ус� наступн�, як� в повн�й м�р� розкриють подальшу сутн�сть такого поняття як прибуток - ф�нансове в�дображення вс��� д�яльност� комерц�йного банку протягом певного пер�оду часу. Проте на сьогодн� �сну� ряд проблем та завдань у п�дготовц� фах�вц�в в ц�й галуз�. Перш за все, длля як�сно� п�дготовки фах�вц�в необх�дно регулярно поновлювати програми та тести у в�дпов�дност� �з зм�нами чинного законодавства. Кр�м того, необх�дно використовувати сучасн� методи навчання з урахуванням м�жнародного досв�ду � практики. Реал�зувати ц� завдання можливо лише за умов концентрац�� методолог�чно�, координац�йно� та науково� роботи в ц�й сфер� з використанням в повн�й м�р� �снуючо� мережи навчальних заклад�в з п�дготовки фах�вц�в в галуз� банк�всько� д�яльност�.

Для викладання дано� теми УПрибуток комерц�йного банку та його розпод�лФ було обрано саме студентство, а б�льш конкретно - студенти III-IV курсiв. Це поясню�ться тим, що тема носить спецiалiзований характер i для того, щоб розiбратися в нiй бiльш-менш досконало необхiднi певнi знання в сумiсних дисциплiнах економiчно� науки. Розроблена мною тема входить до курсу УБанк�вська справаФ, яка м�стить в�с�м розд�л�в. Головна в�дм�нн�сть в�д вже �снуючо� програми поляга� в тому, що розроблен� не лише контрольн� питання, а � тести вх�дного � вих�дного контролю, питання за р�внями складност�. Використовуються засоби наочност�.

Метою розробки даного навчально-методичного блоку для студент�в � формування у студент�в уявлення про прибуток комерц�йного банку, джерела формування, принципи розпод�лу � використання, фактори п�двищення прибутковост� комерц�йного банку. Серед виховних ц�лей необх�дно вид�лити: - формування економiчного свiтогляду; - формувати здатн�сть до самост�йного прийняття певних р�шень; - готувати студентiв до самоосвiти. Розвиваючою ц�ллю � розвинути у студент�в здатн�сть нетрадиц�йно п�дходити до розвФязання найскладн�ших завдань. Модель засво�ння бази знань по тем� представлена трьома р�внями знань: репродуктивний, алгориитм�чно-д�йовий, творчий. На репродуктивному р�вн� засво�ння знань студенти повинн� *вм�ти давати визначення таким поняттям як прибуток, доход, витрати банку, фонди банку; *класиф�кувати операц�йн� доходи (витрати); *знати склад прибутку. На алгоритм�чно-д�йовому - повинн�: *усв�домити економ�чну сутн�сть � значення прибутку у д�яльност� комерц�йного банку; *вм�ти розкрити сутн�сть кожно� складово� банк�вських доход�в � витрат (процентн�, ком�с�йн�, торговельн�, �нш�), небанк�вських доход�в � витрат (адм�н�стративн�, �нш�); *знати загальний порядок розпод�лу прибутку; *вир�шувати практичн� задач�; *визначати вплив р�зних фактор�в на прибутков�сть комерц�йного банку. �, нарешт�, на творчому р�вн� перед студентами сто�ть завдання навчитися робити пропозиц�� щодо зб�льшення доход�в та зменшення витрат.

Вивчення дано� теми рекоменду�ться проводити у такiй послiдовностi: спочатку треба чiтко визначити мету дано� теми, викладення матерiалу передбача�ться у лекцiйнiй формi, далi студенти повиннi самостiйно опрацювати вдома матерiал лекцi� з використанням при цьому рекомендовано� лiтератури: законодавчих актiв, книг, журнальних та газетних статей, а потiм i додаткових джерел за власним бажанням. Далi необхiдно провести семiнарськi заняття, на яких проводиться спочатку зФясування питань, що залишилися не зрозум�лими для студент�в п�сля вивчення теми, пот�м усне опитування. Пiсля кожного семiнарського заняття студенти вдома при пiдготовцi до наступного семiнарського заняття виконують запропановане викладачем завдання. На семiнарському заняттi здiйсню�ться як поточний так i пiдсумковий контроль у виглядi тестiв.

В розр�з� дано� теми розглядаються наступн� питання: Економ�чна сутн�сть та дждерела формування банк�вського прибутку. Принципи розпод�лу прибутку комерц�йного банку. П�двищення прибутковост� комерц�йного банку в сучасних умовах. На вивчення теми пропону�ться три лекц�йних � три сем�нарських заняття.

Для реал�зац�� завдань вивчення дано� теми були розроблен� наступн� матер�али - опорно-�нформац�йна схема, схеми для б�льш наочного розум�ння теми, контрольн� питання за р�внями складност�, тести вх�дного та п�дсумкового контролю. Також розробленя система оц�нювання при перев�рки тест�в.

Отже, вивчення студентами запропанованого курсу в ц�лому �, зокрема, представленого навчально-методичного блоку до теми УПрибуток комерц�йного банку та його розпод�лФ забезпечить �м знання � навички у галузi банк�всько� справи, з урахуванням особливостей, що характеризують �х сьогоднi. А це сприятиме адаптацi� студентiв до оновлюючих процесiв в економiцi нашо� кра�ни в цiлому, залуче �х як майбутнiх фахiвцiв до вирiшення проблем, якi вже сьогоднi постали перед нашою кра�ною.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные