Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4858

ПЛАН:

Вступ. - стр.2

1. �стор�я виникнення векселя, його розвиток. - стр.4
2. Правове положення векселя в нац�ональному законодавств� Укра�ни, його особливост�. - стр.10
3. Економ�чна природа векселя, основн� терм�ни � поняття. - стр.17
4. Акцепт, �ндосамент � цес�я вексел�в. - стр.23
5. Акцепт � аваль вексел�в, вир�шення сп�рних питань. - стр.32
6. Розрахунки - стр.40
7. Розрахунки �з застосуванням плат�жних доручень - стр.42
8. Розрахунки чеками - стр.43
9. Розрахунки акредитивами - стр.47
10. Розрахунки векселями - стр.50
11. Вексельн� операц�� та �х характеристика - стр.52
12. Висновок - стр.59
13. Додаток - стр. 62
14. Зноски до диплому - стр.62
15. Використана л�тература - стр.63

Вступ. Сво�часна � повна оплата поставлено� продукц��, виконаних роб�т, наданих послуг, �нших боргових забов'язань� одн��ю з головних передпосилок � ознак ефективного функц�онування економ�ки в ц�лому � кожного суб'�кта окремо. Тому у вс�х кра�нах багато уваги нада�ться орган�зац�� грошових розрахунк�в, створюються особлив� розрахунково-плат�жн� системи, в центр� яких знаходяться банки як спец�ал�зован� грошово-кредитн� установи. В залежност� в�д форми використання грошових кошт�в вс� розрахунки под�ляються на дв� сфери: гот�вкових розрахунк�в - яка обслугову�ться законними грошовими знаками держави; безгот�вкових розрахунк�в - яка обслугову�ться плат�жними засобами в депозитн�й форм� у форм� комерц�йних боргових забов'язань (вексель, чек, банковський сертиф�кат). Жодний з �нструмент�в сучасного ф�нансового ризику, кр�м, звичайно, самих грошей у вс�х численних проявах �хн�х економ�чних функц�й, не може зр�внятися по сво�й �стор�� � значенню з векселем. Саме розвиток вексельного обертання призв�в до безгот�вкових грошових розрахунк�в: витисненню з грошового об�гу метал�в - золота � ср�бла, зам�на екв�валент�в м�нового обороту паперовими символами. Безумовн�сть векселя як боргового зобов'язання, строг�сть � швидк�сть стягнення по ньому, послужили основою створення �нших вид�в платеж�в � розрахунк�в - банкнот, чек�в, акредитив�в. Розвиток р�зноман�тних �нструмент�в ринку ц�нних папер�в - акц�й, обл�гац�й, депозитних сертиф�кат�в � �х пох�дних, йшло так само на баз� векселя. Векселя активно використовувалися � використовуються в м�жнародних розрахунках � внутр�шн�х угодах кра�н. Промисловцям � комерсантам векселя дають можлив�сть оплачувати сво� покупки з в�дстрочкою платежу - бути засобом оформлення � забезпечення кредит�в як комерц�йних, так � банк�вських. В Укра�н� розвиток векселя, як � �нших ф�нансових �нструмент�в перервалося в 1917 роц�. Але п�д час НЕПу вексель був в�дновлений у сво�х правах, але лише з тим, щоб бути безславно скасованим у 1930 роц�. Але перех�д економ�ки "розвитого соц�ал�зму" призв�в до в�дновлення векселя. Банки налагоджують не т�льки вексельний кредит, але й орган�зовують вза�мозал�к вексел�в. За допомогою вексельного обертання робляться спроби р�шення неплатеж�в п�дпри�мств. У дан�й робот� розкриваються переваги застосування векселя як ф�нансового �нструмента на шляху виходу з кризи неплатеж�в, особливост� векселя � вексельного об�гу, розглянут� конфл�ктн� питання тлумачення нац�онального законодавства. . Задача роботи поляга� в тому, що вищезгадан� проблеми можна вир�шити за допомогою вдосконалення вексельного законодавства. В даний час �сну� достатньо багато л�тератури на тему ознайомлення з поняттям векселя � вексельного об�гу. На рахунок книг, присвячених ц�й тем�, можна сказати однозначно - майже в ус�х розгляда�ться правова сторона векселя � не виклада�ться в широкому спектр� економ�чна сутн�сть векселя. Як приклад, можна призвести так� книги:

1. Вексель � вексельне обертання в Укра�н�. 1994 р.
2. Беляков М.М. Вексель як найважлив�ший плат�жний зас�б. М. 1992 р.
3. Лукасевич И.Я. Анал�з ф�нансових операц�й. М. 1998 р.
4. Миркин Я. М. Ц�нн� папери � фондовий ринок. М. 1997 р.

Вс� публ�кац��, присвячен� дан�й тем�, спрямован� на вишукування шлях�в подолання проблеми неплатеж�в. Вони не розглядають вексель як такий, а лише причини � сл�дства вза�мних заборгованостей � як вих�д називають вексельне кредитування. У якост� �люстрац�� приводяться статт�:

Грицун Ю.Н. Проблемы деф�циту грошей � особливост� вексельного кредитування (Ф�нанси №12, 1997 р.) Маневич В.Е., Перламутров В.Л. Вексельний об�г � вексельний кредит. (Ф�нанси №5, 1996 р.) М�шкова Е. "Чар�вн�сть" векселя � керування ризиками. (Економ�ка � життя. №45, 1997 р.) Одес В.И. Досв�д вексельного об�гу. (Ф�нанси №6, 1996 р.) Тринц А.Г. Результати впровадження системи вексельного об�гу. (Ф�нанси № 12 1997 р.)

Ус� автори згодн� в одному - вексельний об�г одержав размах в Укра�н� � СНД, � став виходом �з кризових ситуац�й для багатьох п�дпри�мств. Даються конкретн� ради � приклади застосування вексельних операц�й. Актуальн�сть дано� теми явна. Наск�льки багато нада�ться ф�нансових операц�й, що придуман� давно, але не завжди використовуються � впроваджуються в практику для вир�шення набол�лих проблем в укра�нськ�й економ�ц�.

1. �стор�я виникнення векселя, його розвиток. �сторично, виникнення векселя сяга� античност�. Перш� згадки зв'язан� з Древньою Грец��ю, у як�й спостер�галися дуже м�цн� зв'язки м�ж обм�нювачами в р�зних м�стах. Нестача наявних грошей, а також розум�ння небезпеки тривалих переход�в призвели до того, що купець одержував розписку в�д одного обм�нювача в тому, що в�н одержить борг в �ншому м�ст� у �ншого обм�нювача, а пот�м з ц��ю розпискою обм�нювач зможе повернути соб� грош� у того хто видав розписку. По сво�й сут� така розписка була переказним векселем. Так� вексел� широко використовувалися в �тал�� �з середини XII до середини XVII ст., коли вона вважалася центром господарсько� � ф�нансово� д�яльност�. Саме тому, �тал�я � вважа�ться батьк�вщиною вексел�в. Якщо спочатку вексель гарантував одержання гот�вки в �ншому м�сц�, то п�зн�ше в�н став виступати фактом обм�ну товару на грош�, як� продавець одержував п�зн�ше з врахуванням або без врахування затримки - безв�дсотковий � в�дсотковий вексел�. Прикладом першого, що д�йшов до наших час�в, може бути в�дсоткова розписка 1339 р.: Барталус и Ко. в Пизе. Во имя Господа Аминь. Барталус и Ко. посылает свой привет Барна из Лухи и Ко. Авиньон. Заплатите по этому письму 20 ноября 1339г. Ландуччио Бассадраги и Ко. из Лухи 312 3/4 золотых гульденов, которые мы сегодня получили от Такредо Баначмунти и Ко., начислив 4 1/2% в их пользу, и зачислите эту сумму на наш счёт. Выдано 5 октября 1339г. Взагал�, у розвитку вексельних в�дносин можна вид�лити дек�лька пер�од�в. Перший пер�од �стор�� векселя може бути названий �тал�йським, �тал�йський в�н не т�льки тому що в�дбува�ться в �тал��, але � з �ншо� причини: практика векселя, нав�ть наск�льки вона проника� � за меж� �тал��, знаходилась в руках �тал�йських обм�нювач�в-банк�р�в. А тому до �тал�йського пер�оду повинна бути в�днесена � подальша епоха в розвитку векселя, - епоха ярмарк�в у Шампан� (XIII ст.), та особливо ярмарк�в Бургунд�� (у Л�он�) � ярмарк�в у Безансон� (XIV - XVI стст.). До к�нця �тал�йського пер�оду, тобто до к�нця XVI - початку XVII ст., вексель майже ц�лком сформувався. Протягом чотирьох стол�ть, шляхом довгого, �сторичного процесу виробилися вексельн� звича� � нав�ть з'явля�ться перший вексельний статут - Болон�� (1569 р.). Вексель використову�ться не т�льки для переказу грошей, але � для �нших ц�лей, але використову�ться, не виходячи з рук �тал�йських банк�р�в: н�хто не може застосувати вексель для сво�х тих чи �нших ц�лей не приб�гаючи до участ� банк�ра; останн�й � потр�бним або в рол� трасанта, або в рол� рем�тента, або пред'явника, або в дек�лькох з цих ролей. Але в цьому була � сприятлива сторона: вексель та правила його об�гу вироблювались в обстановц� �дино� банк�рсько� техн�ки. Та незважаючи на це, при вс�й сформованост�, до к�нця �тал�йського пер�оду вексель не ма� одн��� властивост� - рухливост�, переказуваност�; в�н ще не пап�р, здатний переходити в�д одн��� особи до �ншо�, зм�нювати сво�х кредитор�в. Виражена в ньому сума прикр�плена до визначених ос�б. До настання терм�ну платежу вексель залиша�ться незм�нно в тих самих руках - в руках пред'явника, � т�льки на момент платежу, при особист�й присутност� � при участ� вс�х згодних на це ос�б, може перейти в�д одного боржника до �ншого. Необх�дну переказуван�сть вексель знаходить вже в новому пер�од� свого розвитку, коли в�н ста� надбанням усього торгового, а пот�м � неторгового люду. Новий пер�од у розвитку векселя - пер�од �ндосаменту, ц��� спрощено� форми � сво�р�дного способу передач� векселя. Сцена нового пер�оду вже не �тал�я, а центр та п�вн�ч квропи, насамперед Франц�я, а пот�м Голланд�я, Н�меччина й Англ�я. Перша зв�стка про �ндосамент в�дноситься до початку XVII ст. (у Pragmatica Неаполя 1607 р., де м�ститься заборона �ндосаменту). П�сля нер�шучих коливань французького законодавства, �ндосамент остаточно визнаний � повноправно закр�плений в Ордонанс� Людовика XIV (1673 р.) � майже одночасно (у 1682 р.) - у зразковому для того часу Вексельному Статут� Лейпцигу. �ндосамент визволив вексель �з рук банк�р�в � передав його в розпорядження торговц�в як знаряддя торгового кредиту. В�дтепер головна функц�я векселя - покривати платеж�, в�дстрочен� (кредитован�) при покупц� товар�в, � таким чином сприяти об�гу грошей (ц�нностей). В Н�меччину вексель занесений з �тал�� � Франц��. �тал�йський вплив можна побачити не т�льки в терм�нолог�� старих вексельних статут�в Н�меччини, але також � в тому, що в Лейпциз� ще в 1711 роц� б�ржовий бюлетень вексельних курс�в складався �тал�йською мовою. Вексель з'явився в Н�меччин� поза т��ю обстановкою та поза т��ю техн�кою, у яких в�н виник в �тал��, а пот�м розвивався у Франц��. З ус�х особливостей векселя привертало увагу те, що а) це письмове документоване грошове зобов'язання; б) воно над�лене особливою швидк�стю � сувор�стю стягнення; в) таку сувор�сть можна додати всякому борговому документу, досить лише позначити його векселем. Отже вся сила, у позначц� - вексель; �� одн��� досить, щоб перетворити у вексель будь-який письмовий документ, що м�стить в соб� зобов'язання на грош�. Так� три пер�оди в �стор�� векселя: перший, - �тал�йський, в�н зник, передавши вексель для подальшого розвитку другому пер�оду - французькому (�ндосамент). Найважлив�ша пам'ятка французького пер�оду - це Соde de commerce (1808 р.). Трет�й пер�од - н�мецький; його найважлив�ший тв�р - Загальнон�мецький Вексельний Статут (1847 р.) - модель, з яко� коп�ювалися сучасн� йому вексельн� статути. В Рос�� вексель почав д�яти за час�в Петра I, який через безладдя пошти та небезпечн�сть дор�г, знайшов можливим застосовувати вексел� для переказу казенних грошей з одного м�ста в �нш� м�ста за участю купц�в. Вже при Петров� II, у виданому при ньому вексельному статут�, вексел� под�ляються на казенн� та приватн�. Зазначений вексельний статут � � перший, введений у Рос��, за розпорядженням уряду, у вигляд� твору, виданого 16-го травня 1729 р. н�мецькою та рос�йською мовами. В основу цього статуту покладено сучасн� йому н�мецьк� вексельн� статути, �з яких запозичено багато визначень � майже вся терм�нолог�я векселя. Основна увага в Статут� 1729 р. прид�лена переказному векселя, а про простий згадано лише мимох�ть. Необх�дним визна�ться вказ�вка валюти векселя - одержання екв�валента (товар�в або грошей) за боргове зобов'язання. Зобов'язуватися векселями дозволено купцям � особам, як� вступають з ними в догов�рн� в�дносини. Перший вексельний статут про�снував б�льше стол�ття, в нього 70 раз�в вносилися зм�ни � доповнення, поки нарешт� був прийнятий новий Статут про вексел� в�д 25 червня 1832 р., складений на основ� як французького, так � н�мецького вексельних законодавств. Сутт�в� зм�ни в нього вн�с закон в�д 3 грудня 1862 р., яким вексельна д��здатн�сть була розширена до загальногромадсько� д��здатност�, з винятками по в�дношенню до ос�б духовних, нижн�х в�йськових чин�в, селян, що не мають нерухомо� власност� � торгових св�доцтв та зам�жн�х ж�нок без згоди чолов�к�в. Вже в 40-х роках XIX ст. було п�дняте питання про перегляд вексельного законодавства. Одночасно з виданням в Н�меччин� вексельного статуту (1847 р., вступив у д�ю з 1848 р.) питання про перегляд п�д�йма�ться оф�ц�йно. В�дтод� було складено дек�лька вексельних проект�в (1860, 1880, 1884, 1890, 1895 р.) п�дготовлених п�д впливом н�мецького права. � т�льки 27 травня 1902 року був затверджений новий Статут про вексел�, що вступив у д�ю з 1 с�чня 1903 року, а законом в�д 5 жовтня 1906 року з селян знята заборона зобов'язуватися векселями. Характерними рисами рос�йського вексельного об�гу в пер�од п�сля скасування кр�посного права (1861 р.) � до жовтнево� революц�� (1917 р.) були: - довгостроков�сть вексел�в (3,6,12 � б�льше м�сяц�в); - велика валюта вексел�в; - панування у внутр�шньому об�гу простих вексел�в. Переказн� вексел� використовувалися, як правило, у зовн�шн�й торг�вл� та при одержанн� закордонних банк�вських кредит�в; - велика питома вага банк�вського капиталу в кредитуванн� вексельного об�гу. Статут про вексел� 1903 року був останн�м вексельним статутом Рос��. П�сля жовтня 1917 року в�н втратив силу поряд з ус�ма �ншими законами дореволюц�йного часу. Однак потреба у векселях в�дчувалась нав�ть п�д час Ув�йськового комун�змуФ � вони виписувались по старих зразках (на вексельному папер� для боргових зобов'язань). Згодом так� вексел� були визнан� радянськими судами лише в якост� боргових розписок. З переходом до ново� економ�чно� пол�тики стала в�дчуватися потреба в боргових зобов'язаннях, як� б могли забезпечити швидке стягнення боргу, на в�дм�ну в�д боргових розписок � �нших боргових зобов'язань. Тому в 1922 роц� було прийнято УПоложення про вексел�Ф. В його основу були покладен� Статут 1903 року � н�мецьке вексельне законодавство, що разом �з так званими бременськими правилами склало основу подальшого розвитку � �вропейського вексельного об�гу. Але Положенню судилося коротке життя - до ф�нансово-кредитно� реформи 1930 - 32 р. Вексельний об�г розвивався протягом багатьох стол�ть � в�др�знявся великими розб�жностями часом нав�ть у кра�нах, зв'язаних м�ж собою багатов�ковими економ�чними � культурними традиц�ями. З метою ун�ф�кац�� вексельного законодавства й усунення кол�з�й вексельних закон�в було проведено дек�лька м�жнародних конференц�й, остання з яких в�дбулася в 1930 роц� у Женев�. В результат� �� роботи були вироблен� три вексельн� конвенц��: Конвенц�я № 358, що встановлю� Однаковий закон про переказний � простий вексель; Конвенц�я № 359, що ма� на мет� вир�шення деяких кол�з�й закон�в про переказн� � прост� вексел�; Конвенц�я № 360 про гербовий зб�р по в�дношенню до переказних � простих вексел�в. Кра�ни, що при�дналися до першо� �з зазначених конвенц�й (спочатку �х було 25), взяли на себе зобов'язання ввести в д�ю на сво�й територ�� Однаковий закон про переказний � простий вексель (дал� по тексту - ОВЗ), що � додатком 1 до зазначено� конвенц��, з можлив�стю включення в нац�ональне законодавство обмовок до закону, наведених у додатку 2 до ц��� ж конвенц��. До женевських вексельних конвенц�й 25 листопада 1936 року при�днався Радянський Союз, а Постановою ЦВК � РНК СРСР № 104/1341 в�д 7 серпня 1937 року на територ�� СРСР введено в д�ю Положення про переказний � простий вексель, що за текстом майже сп�впада� з ОВЗ. Однак на практиц� вексел� на радянському ринку до 1990 року не використовувалися.

2. Правове положення векселя в нац�ональному законодавств� Укра�ни, його особливост�.

Лише 19 червня 1990 року постановою Ради М�н�стр�в СРСР №590 "Положення про ц�нн� папери" вексел� були "реаб�л�тован�". Д�ю ц��� Постанови, конвенц�й � Положення на сво�й територ�� Укра�на п�дтвердила в 1991 роц� , а безпосередн�й поштовх до поновлення вексельного об�гу в Укра�н� був даний у середин� 1992 року з прийняттям Постанови Верховною Радою Укра�ни УПро застосування вексел�в у господарському оборот� Укра�ниФ. За Законом Укра�ни УПро ц�нн� папери та фондову б�ржуФ, вексель - ц�нний пап�р, що засв�дчу� безумовне грошове зобовТязання векселедавця заплатити п�сля настання терм�ну визначену суму грошей волод�льцю векселя (векселедержателю). Векселя под�ляються на прост� � переказн�. Простим векселем назива�ться вексель, складений у форм� простого, н�чим не обумовленого зобовТязання виданого одн��ю особою �нш�й за отриман� в�д останньо� ц�нност�. Це зобовТязання можно виразити такими словами: УМи заплатимо проти цього векселя наказу...Ф або УМи заплатимо...Ф, або будь-якою �ншою формулою, що м�стить зобов'язання платежу в текст� векселя � стосу�ться особи, яка п�дписала вексель. Переказним векселем назива�ться вексель, складений у форм� безумовного наказу або пропозиц�� зробити плат�ж, виданий одн��ю особою �нш�й, за ран�ше в�дпущен� �й в кредит ц�нност�, або внасл�док отриманого в�д не� на те права. Наказ цей виража�ться словами: УСплат�ть проти цього векселя наказу...Ф або УСплат�ть наказу...Ф або будь-якою �ншою формулою, яка м�стить наказ зд�йснити плат�ж в текст� векселя � звернена до особи, як�й особа, що п�дписала вексель, доруча� зд�йснити плат�ж. Вексел�, як прост�, так � переказн�, що виписан� та п�длягають сплат� в даному м�сц�, називаються м�сцевими, що п�длягають сплат� в межах т��� ж кра�ни, де вони виписан�, - внутр�шн�ми, а виписан� в одн�й кра�н� та п�длягають сплат� в �нш�й кра�н� - �ноземними (зовн�шн�ми). Вексель як борговий документ ма� ряд �стотних особливостей, як� в�др�зняють його в�д �нших боргових зобов'язань. До цих особливостей векселя в�дносяться: - грошов�сть, тобто предметом вексельного зобов'язання можуть бути т�льки грош�; - строков�сть та визначен�сть, тобто тривал�сть �снування вексельного зобов'язання може бути розрахована заздалег�дь, або т�льки за одними даними у текст� векселя, або на п�дстав� вексельного закону (векселя за пред'явленням з граничним терм�ном його презентац��). Тривал�сть �снування векселя не може залежати в�д настання або ненастання яких-небудь под�й або умов; - безумовн�сть � беззастережн�сть, тобто наказ у переказному � зобов'язання в простому вексел� про сплату визначено� грошово� суми повинн� бути простими � не залежати в�д будь-яких умов. Можлива вказ�вка у самому вексел� на якийсь документ, що лежить в основ� видач� векселя, повинна бути юридично нейтральною � може нести лише �нформац�йну функц�ю, але така вказ�вка не повинна впливати на беззастережн�сть наказу (зобов'язання) платежу; - абстрактн�сть. Вексельне зобов'язання - � в�д�рваним в�д основно� угоди (за якою виданий вексель) як за текстом, так � по сут�. Боржник не вправ� захищатися проти вимог сумл�нного векселедержателя запереченнями, заснованими на дефектах � невиконанн� основно� угоди, яка лежить в основ� видач� або передач� векселя, за винятком: заперечень боржника проти векселедержателя, коли останн�й, знаючи про недол�ки векселя, придбав його з метою св�домо завдати шкоди боржнику; - оборотн�сть � одноб�чн�сть, тобто право вимоги платежу за векселем переда�ться разом �з векселем, з вчиненням у необх�дних випадках спец�альних напис�в, що встановлюють правов� п�дстави волод�ння векселем. Отже, для одержання платежу за векселем досить пред'явлення самого векселя. Одноб�чн�сть вексельного зобов'язання поляга� в тому, що особа яка зобов'язана за векселем � лише зобовТязаною (без яко�-небудь вимоги з �� сторони), а �нша особа ма� лише право вимоги за векселем (без якого-небудь зобов'язання з �� сторони); У:У - письмова, ч�тко встановлена законом форма, при недотриманн� вимог яко� вексель втрача� свою силу особливого грошового зобов'язання. Вексельне зобов'язання може м�ститися т�льки в текст� векселя � не поза ним. Саме по соб� воно ц�лком в�дпов�да� п�дпису на вексел�, адже п�дпис на вексел� р�внозначний прийняттю вексельного зобов'язання. Особлив�сть вексельного об�гу поляга� в тому, що вс� учасники вексельного зобов'язання (� боржники, � кредитори) п�дпадають п�д д�ю особливих правових норм. До них в�дносяться:

1. Сол�дарна в�дпов�дальн�сть. Кожний, хто поставив св�й п�дпис на вексел�, тим самим гарантував вчасний плат�ж за векселем. Векселедержатель, у випадку несплати за векселем при настанн� терм�ну сплати, може пред'явити сво� вимоги кожн�й �з зобов'язаних за векселем ос�б � нав�ть ус�м �м в�дразу, не дотримуючи при цьому н�яко� посл�довност� � не чекаючи будь-яких терм�н�в.
2. Право зворотньо� вимоги. Векселедержатель, який не одержав платежу за векселем, одержу� право на прямий позов до особи, зобов'язано� платити за векселем (у переказному вексел�) або до особи яка видала вексель (у простому вексел�), а, п�сля вчинення деяких формальностей, - ма� право на регресний позов до вс�х ос�б, як� зобовТязались за векселем ран�ше його самого (як у переказному, так � в простому вексел�). Для обгрунтування такого позову векселедержателю досить пред'явлення векселя з позначкою про опротестування в неплатеж� (женевська система вексельного об�гу) або нав�ть без тако� (англо-американська система). У такий спос�б забезпечу�ться подальший прискорений спос�б розгляду позову � наступного стягнення за векселем.
3. Неможлив�сть заперечень. Заперечення боржника проти кредитора практично неможлив�, лише за винятком випадк�в, коли кредитор, набуваючи вексель, д�яв св�домо задля шкоди боржнику. Але нав�ть � в цьому випадку сам боржник ма� довести правомочн�сть сво�� вимоги.

Вексель � зобов'язанням щодо визначено� грошово� суми, що не залежить в�д т��� матер�ально� п�дстави, на основ� яко� воно виникло. Як зобов'язання, що регулю�ться спец�альними вексельними нормами, такий документ повинен м�стити в соб� так� необх�дн� складов� частини (елементи), як� б за зм�стом � формою не залишали н�яких сумн�в�в щодо вол� векселедавця. Нац�ональн� законодавства висувають р�зн� вимоги до упорядкування вексельного тексту, але вимагають обовТязково� наявност� вексельних рекв�зит�в, тобто тих елемент�в вексельного тексту, що разом складають вексельне зобов'язання � перетворюють його з простого боргового зобов'язання в зобов'язання, що базу�ться на нормах права як� регулюють вексельн� в�дносини. В б�льшост� кра�н встановлюван� нац�ональними банками форми вексел�в - вексельн� формуляри, мають лише значення зразка, � в�дступ в�д форми за умови дотримання при написанн� векселя ус�х вимог та рекв�зит�в не вплива� на р�шення про правоздатн�сть векселя. Але в Укра�н� вексел� виписуються на спец�альних бланках зразок яких затверджений Нац�ональним законодавством. В Укра�н�, наявн�сть ус�х рекв�зит�в на звичайному аркуш� паперу не перетворюють цей аркуш на вексель та не над�ляють його вексельною правоздатн�стю, на в�дм�ну в�д �нших кра�н де позначка УвексельФ з ус�ма необх�дними рекв�зитами та п�дписом зобовТязаних ос�б перетворю� будь-який пап�р на вексель (англо-американська система вексельного об�гу не вимага� нав�ть позначки УвексельФ). Простий вексель м�стить т� ж рекв�зити, що � переказний, �з т��ю т�льки в�дм�нн�стю, що нема� вказ�вки трасата кому платити, тому що платником-векселедавцем � сам боржник. кВЗ вказу�, що документ, у якому в�дсутн�й хоча б один �з зазначених рекв�зит�в, не � векселем, кр�м наступних випадк�в: - вексель, у якому не зазначений терм�н платежу, розгляда�ться як такий, що п�дляга� оплат� за пред'явленням; - при в�дсутност� спец�ально� вказ�вки, м�сце, позначене б�ля назви платника, вважа�ться м�сцем платежу �, водночас, м�сцезнаходженням платника; - вексель, що не м�стить вказ�вки на м�сце його видач�, розгляда�ться як п�дписаний у м�сц�, позначеному поруч �з найменуванням векселедавця. Не у вс�х кра�нах закони вимагають наявност� вс�х зазначених рекв�зит�в. Якщо кВЗ для д�йсност� переказного векселя вимага� наявност� ус�х восьми пункт�в, то як я вже зазаначив, н� в англ�йськ�й, н� в американськ�й систем� не вимага�ться позначки УвексельФ, а достатньо лише пункт�в 2, 3, 6 � 8 як м�н�мум, тобто: зобовТязання сплатити певну суму, найменування платника, найменування того кому ма� бути зд�йснено плат�ж та п�дпис векселедавця. Допуска�ться (� в женевськ�й, � в англо-американськ�й системах) вказ�вка на вексел� дек�лькох платник�в, а також видача векселя одночасно дек�лькома векселедавцями. Так само у вексел� може бути призначено дек�лька перших набувач�в, однак дроблення вексельно� суми н� м�ж дек�лькома платниками (векселедавцями), н� м�ж дек�лькома першими набувачами не допуска�ться. За згодою контрагент�в вексель випису�ться на будь-як�й мов�, звичайно - на мов� м�сця видач� або м�сця платежу. За бажанням наступних учасник�в (наприклад, при покупц� �ноземного векселя) в�н може бути перекладений на в�дпов�дну мову шляхом прикр�плення до нього нотар�ально зав�реного перекладу. Зм�ни в рекв�зитах векселя першонабувачем або його спадко�мцями не допускаються. Т�льки за згодою зац�кавлених стор�н (платника, векселедавця) можуть бути зроблен� незначн� зм�ни, що доповнюють незначн� в�дсутн� рекв�зити (наприклад, додаток в�дсутньо� дати видач�). Якщо векселедавець залишив незаповненими багато або нав�ть ус� вексельн� рекв�зити (у першу чергу це стосу�ться суми, терм�на платежу � найменування першонабувача) � п�дписав вексель, то кажуть, що в�н п�дписав вексель у бланк. Якщо ж в�н переда� такий бланковий вексель першонабувачу, то останн�й ма� право самост�йно заповнити в�дсутн� частини. Ма�ться на уваз�, що векселедавець безмовно дав йому � наступним векселедержателям таке право. Кр�м головних складових частин - рекв�зит�в або �стотних приналежностей векселя, вексель може м�стити ще й �нш� елементи - несутт�в� приналежност�, частково встановлен� законодавчо, як складов� частини векселя, частково законодавчо не встановлен� � визнан� не необх�дними, наприклад, аваль, посередницька адреса, формула Уне наказуФ та �нш� приналежност�. Деяк� з цих частин на практиц� стали наст�льки повсякденними, що без них неможливо уявити вексель. Наявн�сть необумовлених зм�н, п�дчищувань � перекреслених частин, коли ними затемнюються або знищуються рекв�зити � приналежност� векселя, можуть спричинити нед�йсн�сть векселя вже з т��� п�дстави, що ними вексельний документ порушу�ться з формально� сторони. Все, що у вексел� викреслене � переправлене - знищене в зм�ст� форми, а так як д�йсн�сть векселя визнача�ться його формою, то дефект форми робить нед�йсним � сам вексель. У тей же час, якщо вексель виявиться роз�рваним або яка-небудь з частин векселя в�д�рвана, але при цьому будуть збережен� вс� рекв�зити, то вексель залишиться д�йсним; однак за умови, що таке ушкодження було випадковим, без нам�ру знищити вексель. В�д дефект�в вексельно� форми необх�дно в�др�зняти дефектн�сть або нед�йсн�сть, в основ� яко� - правоздатн�сть особи, яка поставила св�й п�дпис на вексел�. У цьому випадку нед�йсн�сть п�дпису неправоздатно� особи в�дноситься т�льки до ц��� особи, не перетворюючи вексель на нед�йсний стосовно �нших векселеучасник�в. Вексель назива�ться п�дробленим, якщо напис на ньому зроблений якою-небудь �ншою особою, а не т��ю, в�д �мен� яко� в�н виданий. Тей, чи� �м'я було використане для такого вексельного напису не несе н�яких вексельних зобов'язань, тому що у д�йсност� в�н не п�дписував вексель. З �ншого боку, � тей, хто скористався для п�дпису чужим �м'ям, також не несе н�яких вексельних зобов'язань, тому що на вексел� нема� �мен� особи, що д�йсно п�дписала вексель. Його в�дпов�дальн�сть визнача�ться, з одного боку, крим�нальним правом, а з �ншого боку - цив�льним - за збитки, запод�ян� сумл�нному векселедержателю. Вексель назива�ться вигаданим (ф�ктивним), якщо в ньому вказуються не�снуюч�, вигадан� особи. Так� вексел� часто вживаються з метою одержання грошей для яких-небудь операц�й шляхом дисконту векселя (в банку) з наступним його викупом до настання терм�ну платежу. Значення вигаданих вексел�в визнача�ться тими ж основами, що � значення п�дроблених вексел�в.

2.1. Економ�чна природа векселя, основн� терм�ни � поняття.

Вс� вексел� по �х економ�чн�й природ� можна розд�лити на: - комерц�йн� або торгов� (товарн�, куп�вельн�) вексел�, тобто так� вексел�, як� видан� на п�дстав� товарного боргу, наданих послуг, виконаних роб�т � т.�.; - ф�нансов� вексел�, тобто так�, джерелом яких � ф�нансов� операц�� та у п�дстав� видачи яких лежить одержання грошово� позики проти видач� боргового зобов'язання. В основ� видачи � комерц�йних, � ф�нансових вексел�в завжди � фактична угода, чи то одержання товарного (комерц�йного) чи грошового (банк�вського) кредиту. Серед ф�нансових вексел�в вид�ляються вексел�, п�дставою видач� яких � не яка-небудь реальна кредитна угода, а лише мета одержання товарного або - переважно - грошового кредиту, котрий не вдалося б одержати �ншим способом. До под�бних вексел�в в�дносяться дружн� та бронзов� вексел�. Загальною ознакою � тих, � �нших � безгрошов�сть (тобто в�дсутн�сть у вексельному зобов'язанн� законно� п�дстави боргу, реально� економ�чно� бази його видач�) � безвалютн�сть (тобто в�дсутн�сть у вексельному зобов'язанн� майнового забезпечення боргу, в�дплати за його видачу). Оск�льки безгрошове зобов'язання юридично м�зерне, воно може бути визнане незаконним, але якщо вексель тим часом виявиться в руках сумл�нного держателя, який не знав про цей недол�к, то такий держатель все ж залишиться законним держателем � буде мати право вимагати за векселем. До дружн�х вексел�в в�дносяться вексел�, як� не мають п�дставою сво�� видач� розрахунки векселедержателя по товарних � грошових угодах, � що видаються головним чином з метою одержання грошей в�д обл�ку вексел�в у банку. Такими векселями визнаються так�, що видан� один одному родичами, близькими, членами � пайовиками одного товариства й �нш� безгрошов� вексел�. До бронзових вексел�в в�дносяться безгрошов� вексел�, як� видан� з метою або поповнення кошт�в шляхом �хнього обл�ку в банках, або - штучного зб�льшення борг�в шляхом видач� вексел�в на користь фальшивих кредитор�в. На в�дм�ну в�д дружн�х вексел�в по векселях ф�ктивних, особи, причетн� до �хнього виникнення, не приймають на себе в�дпов�дальн�сть за векселем, оск�льки вексель створю�ться лише для одн��� мети - ввести в оману кредитор�в � шахрайським шляхом витягнути з них кошти. До зустр�чних вексел�в в�дносяться дружн� та бронзов� вексел�, в яких дв� юридичн� особи виступають поперем�нно то векселедавцем (платником), то векселедержателем (набувачем). Так� вексел� визнаються зустр�чними, нав�ть якщо б �хн� терм�ни сплати � суми не зб�галися. Зустр�чн� вексел� можуть бути не т�льки дружн�ми � бронзовими, але � комерц�йними, як� виникли з вза�мних торгових в�дносин � угод м�ж двома особами. Переказн� вексел�, як� зустр�чаються в м�жнародному об�гу, можуть бути розд�лен� на:

1. виставлен� експортерами на сво�х �мпортер�в - торгов� тратти. Коли тратти супроводжуються товарними документами, вони називаються документарн� тратти.
2. виставлен� п�дпри�мствами на банки - банк�вськ� акцепти.
3. виставлен� банками на банки - ф�нансов� тратти. Переказн� вексел�, виписан� в �ноземн�й валют� � трасован� за кордон (з-за кордону), п�дрозд�ляються до того ж на власн� тратти та готов� вексел�. �ноземний переказний вексель в руках рем�тента або в руках першого набувача, на �м'я якого трасант �ндосувув вексель власному наказу, назива�ться власною траттою; така тратта ма� т�льки п�дпис трасанту �, можливо, п�дпис трасату-акцептанту, при в�дсутност� п�дпис�в �ндосант�в, що забезпечують добротн�сть векселя. Тей же вексель, индосований хоча б т�льки один раз рем�тентом на �м'я свого индосата, або тей же вексель власному наказу, индосований по �ншому �ндосаменту першим �ндосатом на �м'я другого, � в руках останнього вже не власною траттою, а готовим векселем.

Стосовно форм платежу вексел� под�ляються на плат�жн�, коли вони п�длягають оплат� в терм�н, � забезпечувальн�, як� лише забезпечують наданий кредит. Забезпечувальн� вексел� збер�гаються в банку на спец�альному рахунку � не оплачуються, а викуповуються позичальниками до терм�ну зам�сть погашення позичково� заборгованост�; якщо ж забезпечувальний вексель � стосовно позичальника чужим векселем, то на погашення заборгованост� може спрямовуватись й �нкасована банком сума по такому векселя. В�дпов�дно забезпечувальн� вексел� можуть бути: - чужими векселями, по яким позичальник � �ндосантом. Так� вексел�, в залежност� в�д угоди, передаються банку або за передаточним або за забезпечувальним на його �м'я написом. Сюди ж в�дносяться вексел�, в яких поручитель позичальника виступа� в якост� схованого поручителя. � т� й �нш� � п�дставою для ломбардно� операц��, а тому �х ще називають ломбардними векселями; - власними векселями, по яких позичальник значиться платником; це, як правило, соло-вексел�. Так� вексел� передаються банку або за �менним (за допомогою обмовки Уне наказуФ), або за бланковим, або, нарешт�, за забезпечувальним написом � збер�гаються в банку на заставному прав�, але на в�дм�ну в�д чужих вексел�в не виступають додатковим забезпеченням отримано� позички, а мають на мет� лише якнайшвидше стягнути прострочену або непогашену заборгован�сть. Соло-вексел� позичальника наказу банку, як� окр�м �нших заставних ц�нностей � додатковим забезпеченням позички, в�дносяться до власних ломбардних вексел�в. Оск�льки по зовн�шн�х ознаках векселя не можна визначити ан� характер в�дносин м�ж векселеучасниками, ан� природу виникнення вексельного зобов'язання, тобто � добротн�сть векселя, � над�йн�сть боржника - найважлив�ша задача особи яка працю� з векселями, � бухгалтера � банк�ра, перш за все в тому, щоб виявити справжн�й характер векселя, його реальну економ�чну та юридичну основу. Виходячи �з визначення простого � переказного векнсел�в первинними сторонами простого векселя виступанють дв� особи:

• векселедавець - особа, що випису� вексель, яка одночасно � � платником за векселем;
• рем�тент - перший отримувач за векселем або перший векселедержатель, перед яким платник прийма� зобов'язання про плат�ж. У переказному вексел� перв�сними учасниками �:
• трасант (векселедавець) - особа, що випису� вексель;
• трасат (платник), до якого трасант зверта� св�й наказ про плат�ж за векселем;
• рем�тент - перший отримувач або перший векселендержатель, на користь якого виставля�ться вексель. Тобто, за переказним векселем, на в�дм�ну в�д проснтого, платником � не векселедавець, а �нша особа, яка повинна письмово п�дтвердити свою згоду зд�йснити плат�ж за векселем у визначений строк - ця спец�альнна д�я назива�ться акцептом тратти.

Тому переказний вексель ма� форму наказа трасанта платнику (який п�сля акцепту ста� акцептантом) зд�йнснити плат�ж за векселем. Вс�х учасник�в векселя пов'язують визначен� правонв�дносини, предметом яких �, в к�нцевому результат�, сплата вексельно� суми. Трасант, п�дписуючи вексель � видаючи його рем�теннту, прийма� на себе перед рем�тентом, а також � перед наступним держателем векселя (якщо вексель буде мати подальший об�г) в�дпов�дальн�сть за його оплату. Але трасант не � основним боржником за векселем. Його в�дпов�дальн�сть носить вторинний ханрактер, тому що вона наста� т�льки у випадку несплати векселя платником. В�дпов�дальн�сть � безотзивною, тому буде нед�йнсною усяка оговорка на вексел�, .за допомогою яко� трасант зн�ма� з себе цю в�дпов�дальн�сть (наприклад Убез звороту Ф). Трасант також несе в�дпов�дальн�сть за акцепт векселя платником, яка виража�ться в тому, що, якщо платник в�дмовиться акцептувати вексель, то держатель ма� право пред'явити трасанту негайну винмогу про плат�ж за векселем, не чекаючи строку платенжу. Але в цьому випадку трасант може зняти з себе в�дпов�дальн�сть за акцепт до настання строку платежу за векселем. Рем�тенту (або наступному держателю векселя) нанлежить право вимагати плат�ж за векселем у трасанта у винпадку в�дмови платника в�д акцепта або сплати вексенля. Але це право може бути реал�зоване т�льки при дотриманн� рем�тентом (держателем) таких умов: сво�нчасного пред'явлення векселя до акцепту або платежу та зд�йснення протесту в неакцепт� або неплатеж�. Але якщо трасант зробить у вексел� в�дм�тку Убез протеснтуФ або Убез витратФ, то дотримання перел�чених умов для пред'явлення вимоги про плат�ж до трасанта не обов'язкове. Зобов'язання трасанта перед рем�тентом (� наступнним держателем) п�дтверджу�ться п�дписом трасанта на вексел� � в силу цього носить вексельний характер. Разом з тим, трасант � рем�тент пов'язан� також в�днонсинами т��� угоди, яка була передумовою видач� вексенля. Ц� правов�дносини м�ж ними регулюються нормами цив�льного права про зобов'язання, що вит�кають �з договор�в. Тобто виндача векселя, створюючи нов� вексельн� в�дносини м�ж трасантом � рем�тентом, не зупиня� правов�дносин, як� �снують м�ж ними за основною угодою. Внасл�док цьонго рем�тент, що втратив за будь-яко� причини право винмоги до трасанта �з векселя, може пред'явити останнньому позов �з основно� угоди, а трасант ма� право занявити проти вимоги рем�тента за векселем заперечення �з ц��� ж утворено� м�ж ними угоди. Але трасант не т�льки несе зобов'язання за вексенлем, але й ма� також право прямого позову, основанонго на вексел�, проти акцептанта, що не сплатив вексель. Такий позов можливий у випадку, коли сам трасант однночасно � � рем�тентом (тобто коли вексель виписаний за власним наказом трасанта), а також у випадку, конли трасант оплачу� вексель у порядку звернено� до нього регресно� вимоги держателя векселя. Платник, що не акцептував вексель, не � в�дпов�дальнною за векселем особою, тому що в�н не поставив на вексел� св�й п�дпис, який т�льки � може породити векнсельну в�дпов�дальн�сть. Але акцепт не � обов'язковою д��ю для того, щоб платник зд�йснив оплату виставленного на нього векселя. Тому рем�тент (або �нший дернжатель) ма� право надати вексель платнику у належний строк для оплати. Плат�ж, зд�йснений платником за танким векселем, буде носити визвольний характер, тобто визволить платника в�д його зобов'язання за основним договором з трасантом, а також зв�льнить трасанта в�д його в�пов�дальност� перед рем�тентом (або �ншим дернжателем) за векселем; з оплатою векселя платником вексель гаситься. Якщо платник в�дмовиться в�д оплати векселя, в�н може нести в�дпов�дальн�сть т�льки перед трасантом, але в�дпов�дальн�сть не вексельну, а таку, що виника� �з укладено� м�ж ними угоди, по як�й � був виставлений вексель.

2.2 Акцепт, �ндосамент � цес�я вексел�в.

Акцептант - це платник, що акцептував виставлений на нього переказний вексель. Завдяки акцепту платник ста� головним боржником за векселем. Таким чином, акцепт � письмовим зобов'язанням на вексел� платника сплатити його держателю в строк. З того моменту, як акцептант повернув акцептований ним вексель, його зонбов'язання за векселем ста� безотзивним (нав�ть якщо в�н п�зн�ше й закреслив св�й акцепт). Акцепт зд�йсню�ться у вигляд� напису на лицьов�й сторон� векселя. Акцепт повинен бути простим � н�чим не обумовленим, але може бути як повним (на всю сунму векселя), так � частковим (на частину суми векселя). У випадку в�дмови (повно� або частково�) в акцепт� векселедержатель повинен опротестувати вексель в неакцепт�. В цьому випадку у його держателя виника� право оплати в порядку регреса, тобто зворотньо� винмоги до попередн�х зобов'язаних за векселем ос�б. Вексель ма� п�двищену об�гоздатн�сть � тому широко використову�ться як плат�жний занс�б. Вексел� легко приймаються в уплату боргу не т�льнки тому, що кредитор впевнений у сво�часност� платенжу, але й тому, що таким векселем в�н, в свою чергу, ма� можлив�сть розплатитися за сво�ми власними зонбов'язаннями, а при необх�дност� - шляхом обл�ку в банку отримати грош� до строку платежу. Один � той же вексель в процес� об�гу здатний погасити ц�лий ряд грошових зобов'язань. Звичайним засобом передач� векселя � �ндосамент- особлиий передаточний напис, що зд�йсню�ться, як правило, на оборотн�й сторон� векселя або на додатковому аркуш� - алонж�. Переуступка векселя за допомогою передаточних напис�в назива�ться �ндосунванням або �ндосац��ю векселя. Особа, що зд�йсню� передаточний напис, тобто переуступа� вексель по �нндосаменту - �ндосантом, а особа, що отриму� вексель по �ндосаменту - �ндосатом або �ндосатором (векселедержателем). Можлив�сть передач� векселя за допомогою �ндосанменту поширила меж� його застосування, перетворивнши вексель �з знаряддя переказу кошт�в в зас�б платенжу � дал� - в товар, що купу�ться з метою зд�йснення ним платежу. В силу оборотност� вексел�в ця як�сть визнача�тьнся за будь-яким векселем, нав�ть виданим без застеренження про наказ. У зв'язку з цим вираз Уабо наказуФ не � обов'язковим рекв�зитом, тому що � при в�дсутноснт� такого зазначення вексель може передаватися по �нндосаменту. Навпроти, лише включення у вексель спец�нально� в�дм�тки Уне наказуФ або р�внозначно� �й може позбавити вексель властивост� оборотност�. Право понзбавити вексель ц��� здатност� належить т�льки векселендавцю. Якщо вексель виданий у форм� оборотного донкумента, в�н продовжу� залишатися таким до к�нця, тобто до його погашення. Н�як� застереження на вексенл�, що обмежують його переуступку (передачу), зробнлен� п�сля видач� векселя, або позавексельна угода стонр�н не можуть коливати оборотн�сть векселя. А застенреження Уне наказуФ, що зроблене �ндосантом, не викнлюча� можливост� подальшого �ндосування векселя, а лише зн�ма� в�дпов�дальн�сть з такого �ндосанта перед наступним його придбавачем. Вексел� з застереженням Уне наказуФ, яке зроблене векселедавцем, можуть бути передан� у власн�сть або переуступлен� рем�тентом �нш�й особ�, новому кредитору, але лише з дотриманням форми � з насл�дками загальнонцив�льного договору про переуступку вимоги (цесс��) так, як може бути передане право вимоги за звичайним цинв�льним зобов'язанням. За договором цесс�� право вимонги переходить до нового кредитора саме у тому стан�, в якому воно було у першого кредитора, з� вс�ма характернними для нього перевагами � недол�ками. В�дбува�ться лише зм�на ос�б у зобов'язанн�. М�сце першого кредитонра займа� нова особа, яка ма� т� ж права, що � �� попенредник, у зв'язку з чим боржник може висувати проти вимоги нового кредитора ус� заперечення, як� в�н мав проти першого кредитора на момент уступки вимоги. Перший кредитор несе в�дпов�дальн�сть перед новим крендитором лише за д�йсн�сть передано� вимоги, але в�н не в�дпов�да� за виконання боржником сво�х зобов'язань. Кр�м того за допомогою цесс�� передаються вексел� п�сля протесту у неплатеж� або п�сля зак�нчення стронку, встановленого для зд�йснення протесту. Переуступка вексел�в по �ндосаменту сутт�вим чином в�др�зня�ться в�д переуступки за договором цес�� за зм�стом, правовими насл�дками � формою: в результат� зд�йснення �ндосаменту �ндосант прийнма� на себе в�дпов�дальн�сть перед будь-яким наступнним векселедержателем (якщо в текст передаточного напису не включене спец�альне застереження); при цеснс�� той, хто поступа�ться сво�ми правами в�дпов�да� т�льки перед сво�м спадко�мцем � лише за �х д�йсн�сть, але не за зд�йсненн�сть; �ндосамент явля� собою односторонню угоду, яка уклада�ться тим, хто поступа�ться сво�ми правами за векселем; цес�я ж � двосторонн�м договором м�ж тим, хто поступа�ться, � тим, хто придба� права; вексельне законодавство допуска� зд�йснення бланнкового або пред'явительського �ндосаменту; цес�я ж може бути т�льки �менною; �ндосамент передбача� повну � безумовну передачу прав за векселем; при цес�� передача прав може бути зд�йснена при умов� чи частково. Для зручност� в наведен�й нижче таблиц� вказана р�зниця м�ж �ндосаментом � цес��ю: �НДОСАМЕНТЦЕС�Я В�ДПОВ�ДАЛЬН�СТЬ�ндосант прийма� на себе в�дпов�дальн�сть перед всяким наступним векселедержателем (якщо в текст передавльного напису на включене спец�альне застереження)при цес�� той, хто поступа�ться сво�ми правами в�дпов�да� т�льки перед сво�м наступником та лише за �х д�йсн�сть, але не зд�йсним�сть В�ДМ�ННОСТ� У ЗАКОНОДАВСТВ�допуска� зд�йснення бланкового або �ндосамента на предТявникацес�я може бути т�льки �менною ПРАВА, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯпередбача� повну та н�чим не обумовлену передачу прав по векселяпередача прав може бути зд�йснена п�д умовою або частково СТОРОНИ УГОДИпредставля� собою односторонню угоду, що зд�йсню�ться тим, хто поступа�ться сво�ми правами по векселя� двосторонньою угодою м�ж тим, хто поступа�ться правами та тим хто набува� прав ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯповинен зд�йснюватися на бланку векселя або на додатковому лист� - алонж�зд�йсню�ться як на самому документ� так � у вигляд� окремого договору Вручення векселя новому кредитору (�ндосатору) � також необх�дним � важливим елементом процесу перенуступки векселя по �ндосаменту. �ндосатор для реал�занц�� сво�х прав, як� визначен� векселем, повинен мати сам ц�нний пап�р, тобто стати векселедержателем. Пенре- уступка векселя у власн�сть нового кредитора т�льки тод� може вважатися завершеною, коли п�сля �ндосанменту вексель реально переходить до рук нового крендитора або знаходиться в його розпорядженн�. Тобто вручення векселя � тим юридичним фактом, який визннача� момент виникнення у �ндосатора права власноснт� на вексель. Тому до вручення векселя передаточний напис, що зроблений �ндосантом, вважа�ться в�дтзивним � може бути ним анульований, а будь-який закреснлений �ндосамент вважа�ться ненаписаним. Щоб �ндосамент м�г виконати свою функц�ю, необнх�дно, перш за все, щоб �ндосаменти, як� проставлен� на вексел�, являли собою непереривний ряд, низку, тому що т�льки �з непереривного ряду �ндосамент�в можливо в�дсл�дкувати перех�д прав в�д одн��� особи до �ншо�. Цей ряд почина�ться �ндосаментом рем�тента (або трансанту) � дал� продовжу�ться �ндосаментами наступних держател�в. Для непереривност� ряду �ндосамент�в достатньо наявност� зовн�шньо� тотожност� м�ж п�дписом �нндосанта � �м'ям попереднього держателя. При цьому нанв�ть фальшивий або неуповноважений �ндосамент вванжа�ться повн�стю д�йсним � не перерива� низку. �ндосамент повинен бути зд�йснений у письмов�й форм�, н�як� усн� угоди про переуступку прав за вексенлем не вважаються �ндосаментом. �ндосамент повинен бути простим � н�чим не обумовленим. Усяке обмеженння його умов вважа�ться ненаписаним. Частковий �ндонсамент, тобто передача т�льки частини суми векселя, не допуска�ться. По форм� �ндосамент може бути повним (�менним) � бланковим. Повний �ндосамент м�стить найменування особи, на користь яко� в�н зроблений, наприклад: УПлат�ть АТ У0р�онФ або його наказу. Завод побутонвих прилад�в (п�дписи)Ф. Повний �ндосамент збер�га� �менний вексель в якост� такого, а вексель на пред'явнника перетворю� в �менний. Бланковий �ндосамент не м�стить назву особи, на користь яко� в�н зроблений, або склада�ться �з одного п�дпису �ндосанта, наприкнлад: УПлат�ть. Завод побутових прилад�в (п�дписи)Ф або УЗавод побутових прилад�в (п�дписи)Ф. Силу бланковонго ма� також �ндосамент на пред'явника: УПлат�ть пред'явнику. Завод побутових прилад�в (п�дписи)Ф. Бланковий �ндосамент перетворю� �менний вексель у вексель на пред'явника. Держатель, який отримав вексель по бланковому �нндосаменту ма� можлив�сть:

• заповнити цей бланк сво�м �м'ям або �м'ям яко�-ненбудь �ншо� особи, перетворивши тим самим бланконвий �ндосамент в �менний;
• не заповнюючи бланкового �ндосаменту, в свою чернгу, �ндосувати вексель за допомогою повного або бланкового передавального напису;
• передати вексель �нш�й особ�, не заповнюючи бланнку � не зд�йснюючи �ндосаменту, тобто простим врунченням документу.

Коло ос�б, яким може передаватися вексель, не обнмежене. Вексель може бути �ндосований нав�ть на конристь трасанта або платника, а вони в свою чергу, монжуть �ндосувати вексель дал�. На практиц� у забезпечувальних ц�лях, тобто коли векселедавець у в�дпов�дност� з� специф�кою угоди не ма� нам�ру випускати сво� вексел� на ринок, можуть виставлятися необоротн� вексел�, як� можуть передавантися т�льки за нормами цив�льного права в загальному порядку передач� прав за борговими вимогами (цес��). Звичайно ця операц�я зд�йсню�ться завдяки напису на оборотн�й сторон� векселя, наприклад: УВс� права по даному векселя переуступаються Укр�нбанкуФ. Наступним видом �ндосаменту � передоручувальний. У цьому випадку �ндосамент може м�стити ряд застережень, наприклад: Уна �нкасоФ, Уяк дов�реномуФ, Уванлюта до отриманняФ, як� мають на уваз� просте дорунчення провести операц�� за векселем (�нкасування кошнт�в, зд�йснення протесту � т.д. - в цьому випадку векселедержатель, вказаний в �ндосамент�, не розгляда�тьнся як власник векселя, ним залиша�ться �ндосант), Уванлюта у заставуФ, Увалюта у забезпеченняФ, як� мають на уваз� заставу векселя. �ндосат у цих випадках може �нндосувати вексель наступн�й особ� т�льки у порядку передоручительства, тобто з аналог�чними застереженнями. Кр�м того, в�др�зняють безоборотний �ндосамент, який зд�йсню�ться з застереженням Убез обороту на менеФ � зн�ма� в�дпов�дальн�сть з векселедавця за несплаченим � опротестованим у неплатеж� векселем. Дана особа вибунва� �з ряду попередн�х � наступних ос�б, як� несуть сол�ндарну в�дпов�дальн�сть за векселем в результат� зд�йсненння непереривного ряду передавальних напис�в. Основними функц�ями �ндосаменту � передавальнна, гарант�йна та лег�тимац�йна. Передавальна функц�я поляга� в тому, що за допонмогою �ндосаменту вс� права, що вит�кають �з векселя, переносяться в�д одн��� особи (�ндосанта) на нового кредитора (�ндосатора). Так як вс� права за векселем пов'язан� з волод�нням документом, �ндосамент повинен бути доповнений врученням. В результат� �ндосування векселя з'явля�ться новий власник векселя - його дернжатель. В�н отриму� право вимагати в�д платника-акцепнтанта обумовлену у вексел� суму грошей у встановлений терм�н, право вимоги по в�дношенню до попереднього кредитора � будь-яко� �ншо� особи, що поставила на вексел� св�й п�дпис, у випадку несплати або неакцепта векселя платником (право на регресн� вимоги), а також право переуступити вексель �нш�й особ�. �ндосатор не зам�ню� собою попереднього держателя, а � самост�йнним вексельним кредитором. Його право вимоги до векнсельного боржника незалежне в�д прав його попереднник�в � базу�ться виключно на волод�нн� векселем � зд�йнсненому �ндосамент�. Зд�йснення �ндосаменту не завжнди пов'язане з передачею права власност� на вексель. �ндосамент може мати т�льки передоручительний харакнтер або зд�йснюватися з метою застави векселя. У цьонму випадку до держателя не переходить право власност� на вексель. В�н ма� право зд�йснювати ус� д�� з метою отримання платежу за векселем � примусового стягненння, але передати вексель дал� в�н може т�льки у поряднку передоручительства. В�дм�нн�сть передоручительного �ндосаменту в�д заставного поляга� в тому, що держантель за передоручительним �ндосаментом отриму� суму векселя для свого �ндосанта, а держатель за заставним векселем ма� право направити отриману суму або �� частину на погашення виданого ним �ндосанту кредиту, що забезпечений заставою векселя. Гарант�йна функц�я �ндосамента поляга� в тому, що п�сля передач� векселя �ндосант сам ста� перед �ндосатором у положенн� векнсельного боржника, який в�дпов�да� зг�дно з законом за акцепт � плат�ж за векселем. �ндосант гаранту� новонму держателю, що платник належним чином акцепту� � сплатить вексель, а якщо в�н цього не зробить, то �ндонсант сам оплатить вексель. Тобто �ндосамент створю� в особ� �ндосанта нового вексельного боржника. Ус� �ндонсанти разом з трасантом � сол�дарними гарантами пенред держателем, у зв'язку з чим по м�р� зб�льшення к�лькост� �ндосамент�в зроста� � коло ос�б, пов'язаних сол�дарною в�дпов�дальн�стю за векселем, � тим самим п�двищу�ться ц�нн�сть векселя. Але на в�дм�ну в�д трасанта, який � головним гарантом платежу за векселем, �ндосант може зв�льнитися не т�льки в�д в�дпов�дальноснт� за акцепт, але також � в�д в�дпов�дальност� за плат�ж шляхом включення у св�й �ндосамент застереження Убез зворотуФ, Убез гарант��Ф або под�бно� в�дм�тки. В�дпов�дальн�сть �ндосанта як боржника другого поряднку наста� у випадку звернено� до нього регресно� вимонги, для яко� необх�дне зд�йснення протесту у неакцепт� або неплатеж�. �ндосант може зв�льнити держателя в�д необх�дност� зд�йснення протесту шляхом застереження на вексел� Убез витратФ, Убез протестуФ, але застенреження д�� т�льки по в�дношенню до цього �ндосанту � не зв'язу� �нш� сторони за векселем. Важливе значення ма� лег�тимац�йна функц�я �ндосаменту. Законн�сть прав вексельного кредитора грунту�ться на посл�довност� ряду передавальних напис�в. Ряд �ндосамент�в, для того щоб вважатися посл�довним та безперервним, ма� розпочинатися з п�дпису рем�тента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Наступн� �ндосаменти кожного разу повинн� п�дписуватися �менем т��� особи, яка була вказана в попередньому �ндосамент�. П�сля бланкового �ндосаменту кожна особа, що волод�� векселем, може �ндосувати його сво�м п�дписом, не порушуючи при цьому посл�довност� �ндосамент�в, оск�льки в цьому випадку вважа�ться, що векселедержатель придбав вексель на п�дстав� бланкового передавального напису. Кожний наступний передавальний напис, як правило зд�йсню�ться п�д попередн�м, але безперервн�сть ряду �ндосамент�в може бути встановлена й за датами �ндосамент�в. У будь-якому випадку посл�довн�сть ряду �ндосамент�в визнача�ться виключно за зовн�шн�ми формальними ознаками. Необх�дна лише зовн�шня тотожн�сть м�ж п�дписом �ндосанта та найменуванням особи, вказано� у попередньому �ндосамент�.

2.3. Акцепт � аваль векселя�в, вир�шення сп�рних питань.

Письмовою згодою платника на оплату векселя � акцепт. Ц��ю д��ю платник (трасат) прийма� на себе зонбов'язання сплатити вексель у встановлений строк. Акнцепт ставиться в л�в�й частин� лицьово� сторони вексенля � виража�ться словом: УАкцептованийФ або �ншими понд�бними за зм�стом словами: УПрийнятийФ, УЗаплачуФ, УЗгоденФ, УЗобов'язуюсь заплатитиФ � т. п. Для д�йснност� акцепта в�н обов'язково повинен бути п�дписаний платником. Простий п�дпис платника також означа� акнцепт векселя. �н�ц�атива пред'явлення векселя до акцепту завжди надходить в�д векселедержателя, але саме предТявленння до акцепту може бути зд�йснене будь-якою особою, у яко� знаходиться вексель (наприклад, банком). Пред'явлення векселя до акцепту може бути провендене у будь-який час, починаючи з дня його видач� � занк�нчуючи моментом настання платежу, вексель може бути пред'явлений до акцепту � акцептований нав�ть п�снля настання строку платежу, � боржник в�дпов�да� за ним так, як � у випадку прийняття векселя до строку. У випадках, коли вексель п�дляга� сплат� Ув ст�льки-то часу в�д пред'явленняФ або в силу вказ�вок векселедавнця чи �ндосант�в повинен бути пред'явлений до акцепту у визначений строк, обов'язковим � датування акцепту. При в�дсутност� дати акцепту векселедержатель повиннен посв�дчити це упущення сво�часним зд�йсненням протесту, щоб зберегти сво� права проти �ндосант�в � проти векселедавця. В �нших випадках акцепта проснтавлення дати не � обов'язковим. Боржник не ма� права вимагати залишення у себе векселя для акцепта, але ма� право вимагати пред'явнлення йому векселя повторно, наступного дня п�сля першого пред'явлення. Якщо п�сля цього строку не бунде прийняття, то вексель вважа�ться неприйнятим. Акцепт повинен бути простим � н�чим не обумовленним, але в�н може бути частковим, тобто боржник згонден сплатити т�льки частину суми. Наприклад, вексель в сум� 10 тисяч гривень може бути частково акнцептований наступним записом: УАкцептований в сум� 5 тис.грн.Ф. Платник в цьому випадку в�дпов�да� за уплату в строк лише суми, зазначено� ним в акцепт�, а держатель ма� право п�сля зд�йснення протесту в частнковому неакцепт� пред'явити регресн� вимоги до вексенледавця � �нших в�дпов�дальних ос�б про дострокову сплату неакцептовано� вексельно� суми. Усяке �нше занстереження в акцепт� р�внозначне в�дмов� у ньому. Але акцептант в�дпов�да� зг�дно з� зм�стом свого акцепту. Наприклад, якщо платник в акцепт� вказу� УАкцептованний, але плат�ж 14 травня 1999 р.Ф, в тей час як строк платежу був зазначений на вексел� 3 травня 1999 р., то таке застереження р�внозначнае в�дмов� у акцепт� векнселя з перв�сним текстом. У цьому випадку векселедержатель може опротестувати вексель у неакцепт� � пред'явити регресн� вимоги векселедавцю чи �ндосаннтам, або при настанн� строку (14 травня) пред'явити вексель до платежу акцептанту, який несе в�дпов�дальнн�сть за плат�ж саме зг�дно з� зм�стом свого акцепту. До повернення векселя держателю платник може закреслити напис про св�й акцепт. У цьому випадку вванжа�ться, що у акцепт� було в�дмовлено. Але якщо векнсель п�сля акцепту був переданий векселедавцю, то боржник вже не ма� права вимагати анулювання свого акцепту. Акцепт носить безв�дзивний характер. Кр�м того, якщо платник письмово пов�домив про св�й акнцепт векселедержателя або будь-кого �з �ндосант�в, а п�сля цього закреслив св�й акцепт � повернув вексель, в�н буде залишатися зобов'язаною особою зг�дно з умовами свого акцепту. Таким чином, за допомогою акцепту акцептант ста� головним вексельним боржником. У випадку неплатежу, держатель векселя, нав�ть якщо в�н � векселедавцем, ма� проти акцептанта прямий позов, заснований на акцепнтованому вексел�, � акцептант, на в�дм�ну в�д векселедавнця � �ндосант�в, в�дпов�да� за оплату векселя незалежно в�д сво�часност� пред'явлення векселя до платежу.

Плат�ж за векселем може бути забезпечений повн�стю або у частин� вексельно� суми за допомогою аваля - вексельного доручительства. Виступати в рол� вексельнного доручителя (авал�ста) може третя особа або одна �з ос�б, що п�дписала вексель (�ндосант, векселедавець � нав�ть акцептант). Аваль да�ться на лицьов�й сторон� векнселя або на додатковому аркуш� (алонж�) � виража�ться словами: Увважати за авальФ, Уяк доручительФ, Уяк ганрантФ або �ншою аналог�чною фразою � обов'язково п�днпису�ться авал�стом - юридичною особою (двома уповнноваженими особами: кер�вником та головним бухгалтенром, чи� п�дписи скр�плюються печаткою). Аваль да�ться за будь-яку в�дпов�дальну за векселем особу, тому авал�ст повинен вказати, за кого в�н да� доручительство. При в�дсутност� тако� вказ�вки аваль вважа�ться виданим за векселедавця. Не допуска�ться авалювання векселя за особу, яка не несе в�дпов�дальнност� за векселем, наприклад, за �ндосанта, що постанвив застереження Убез звороту на менеФ, або за платнника, що не акцептував вексель. В�дпов�дно, аваль, зд�йснений п�сля зак�нчення строку протесту за особу, яка внасл�док цього пропущення зв�льня�ться в�д в�дпонв�дальност�, також нед�йсний. Хоча строки авалювання векселя не встановлен� - аваль може бути даний до � п�сля зак�нчення строку платежу, � нав�ть п�сля зд�йсннення акта протесту. Аваль, який не м�стить н�яких додаткових обмежень, гаранту� виконання зобов'язань в�дпов�дальною осонбою в повному обсяз�. Але вексельне доручительство може обмежуватися частиною суми, тобто авал�ст в�днпов�да� зг�дно з� зм�стом аваля. Авал�ст � особа, за яку в�н доруча�ться, несуть сол�ндарну в�дпов�дальн�сть. Оплативши вексель, авал�ст придба� право зворотньо� вимоги до того, за кого в�н видав доручительство, а також до тих, хто зобов'язанний перед ц��ю особою. Але в цьому випадку д�ють зангальн� правила регресу, тобто авал�ст може пред'являнти вимоги т�льки до попередн�х боржник�в, але не до наступних. Кр�м того, авал�ст несе перед векселедержателем сол�дарну в�дпов�дальн�сть разом з �ншими особами, що поставили на вексел� сво� п�дписи. Тобто, векселедержатель ма� право пред'явити йому позов незалежно в�д пред'явлення позову �ншим зобов'язанним за векселем особам. Авал�ст зв�льня�ться в�д в�дпов�дальност�, коли залиша� нести в�дпов�дальн�сть за векселем основний боржник, наприклад, у випадку зак�нчення строку понзовно� давност�. На в�дм�ну в�д норм цив�льного права, зг�дно з якинми нед�йсн�сть основного зобов'язання тягне нед�йснн�сть забезпечуючого його зобов'язання, авал�ст в�дпонв�да� за оплату векселя, нав�ть якщо зобов'язання, яке в�н гарантував, виявиться нед�йсним. Нормальний процес об�гу векселя завершу�ться йонго оплатою у встановлений строк головним вексельним боржником - акцептантом. Необх�дною передумовою виконання вексельного зобов'язання � пред'явлення документа для оплати боржнику. Пред'явлення повиннно в�дбутися у м�сц�, зазначеному у вексел� як м�сце платежу, а при в�дсутност� такого зазначення - у м�снц� знаходження платника. Держатель переказного векселя строком на визначенну дату або в ст�льки-то часу в�д складання або пред'явлення повинен пред'явити переказний вексель до платежу або в день, коли в�н повинен бути оплаче- ний, або в один з двох наступних робочих дн�в. При визначенн� строку погашення векселя не врахонву�ться день, в який в�н виписаний, � якщо дата платенжу припада� на неробочий день, то вексель сплачу�ться наступного робочого дня. Боржник, перш н�ж оплатити вексель, зобов'язаний засв�дчитися у тому, що цей вексель пред'явлений йонму для оплати законним держателем. Для цього в�н понвинен перев�рити посл�довн�сть ряду �ндосамент�в � тим самим п�дтвердити власника векселя в якост� законнонго держателя. При цьому в обов'язки платника не вхондить перев�рка справжност� п�дпис�в �ндосант�в. Плат�ж за векселем повинен наступати негайно по пред'явленню. В�дстрочка платежу можлива т�льки при виникненн� обставин непереборно� сили, наявнн�сть яких повинна бути п�дтверджена компетентними органами. Зв�льня�ться в�д зобов'язання за векселем особа, що сплатила вексель в строк, а разом з нею � вс� осонби, що поставили на вексел� сво� п�дписи. Оск�льки плант�ж за векселем зд�йснений проти його вручення, наявнн�сть векселя у платника � фактом, що п�дтверджу� йонго повну оплату � погашення. Пред'явлення векселя до строку не зобов'язу� борнжника сплачувати його, хоч в�н може сплатити його. З �ншо� сторони, векселедержатель не може бути примуншений прийняти плат�ж до зак�нчення строку векселя. Перенесення строку платежу за векселем (пролонганц�я) не допуска�ться. Боржник може сплатити т�льки частину сво�х зонбов'язань, � пред'явник векселя зобов'язаний прийняти цю суму. У такому випадку на вексел� робиться в�дм�тка про плат�ж на суму, що залишилася, � векселедержатель може зд�йснити протест � пред'явити позов до будь-яко� зобов'язано� особи в розм�р� несплачено� суми. Вексель може бути не прийнятий до платежу або акнцепту у випадку неспроможност� платника або якщо за вказаною адресою неможливо в�дшукати платника. П�д вексельним протестом розум�ють оф�ц�йно заснв�дчену вимогу платежу та його неодержання. �снують так� види протесту:

1. протест переказного векселя в неакцепт� або недатуванн� акцепту. Мета протесту - створення умов для дострокового задов�льнення вимог кредитора;
2. протест в несплат� векселя як простого, так � пенреказного. Юридична мета протесту - збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних по векселя ос�б - трасанта, �ндосант�в та �х гарант�в (авал�ст�в). Однак протест не � необх�дним для зберенження держателем права регресу проти акцептанта пенреказного векселя, як� несуть вексельну в�дпов�дальнн�сть як головн� боржники протягом всього строку позовно� давност�.

Зд�йснення протесту в несплат� не потр�бне, якнщо вексель був ран�ше опротестований в неакацепт�, а також в раз� об'яви неспроможност� платника, незанлежно в�д того, акцептував в�н вексель чи н�, та трасаннта по векселя, який не п�дляга� акцепту. Трасант, �ндосант або авал�ст можуть шляхом вклюнчення .в вексель п�дписаного ними застереження (Убез витратФ або Убез протестуФ) зв�льнити держателя в�д зд�йснення протесту для одержання права регресу. Причому, якщо це застереження включене трасантом, воно ма� силу в�дносно вс�х стор�н, як� п�дписали вексель, якщо ж воно включене �ндосантом або авал�стом, то воно д�� лише в�дносно його самого. Отже, для виникнення права регресу необх�дно, щоб факт в�дмови платника в�д акцепту або платежу був засв�дчений оф�ц�йним актом - протестом, який зд�йнсню�ться державним нотар�усом. Строки зд�йснення протесту:

1. В неакцепт�. Якщо пред'явлений вексель не буде акцептований у двадцять чотири години або вексель буде прийнятий не в повн�й сум�, то векселедержатель може зд�йснити протест у неприйнятт�, внасл�док чого одержу� право на дострокове задов�льнення. Протест в неакцепт� повинен бути зд�йснений у строки, встановнлен� для пред'явлення до акцепту, тобто протягом однного року в�д дня видач� векселя. Векселедавець може скоротити або зб�льшити цей строк, �ндосанти можуть скоротити його, тод� вексель може бути прийнятим до опротестування в неакцепт� протягом цих строк�в, але не п�зн�ше 12 годин наступного за цим строком дня.
2. В несплат�. Для векселя строком на визначений день або в ст�льки-то часу в�д складання або пред'явнлення протест повинен бути зд�йснений в один з двох робочих дн�в, як� сл�дують за днем, в який вексель п�днляга� сплат�; для векселя строком за пред'явленням - протягом строку, встановленого для пред'явлення до акцепту, або наступного дня, якщо пред'явлення було зд�йснено в останн�й день цього строку.

Якщо не зд�йснена сплата за векселем, векселедернжатель повинен передати вексель наступного дня нотанр�усу (судовому виконавцю) для опротестування за м�снцем знаходження платника або за м�сцем платежу. Якнщо строк платежу або строк в�дправки векселя припада� на встановлен� законом дн� в�дпочинку, ц� строки переносяться. В цей же день нотар�ус пред'явля� платннику вимогу про сплату або акцепт векселя. Якщо п�снля цього посл�ду� плат�ж, нотар�ус, не зд�йснюючи пронтесту, поверта� платнику вексель з в�дм�ткою про спланту. Якщо платник зробив в�дм�тку про акцепт на переказному вексел�, в�н також поверта�ться до векселе-держателя без протесту. Якщо до 12 годин наступного дня не одержано п�дтвердження про зд�йснення сплати за векселем, нотар�ус в цей же день протесту� вексель шляхом запису про це в ре�стр� та в�дм�тки на вексел�. Оформлю�ться протест актом. Опротестований вексель з написом про протест та актом поверта�ться в�д нотанр�уса (судового виконавця) до векселедержателя. Протест в неакцепт� зд�йсню�ться проти векселедавнця. Протест в несплат� по простому векселя - проти векселедавця, по переказному - проти акцептанта. Кр�м зд�йснення протесту, держатель повинен пов�ндомити �ндосанта та трасанта про в�дмову в акцепт� або сплат� протягом наступних за днем протесту чотирьох робочих дн�в. Недотримання цього правила не зв�льня� гарант�в в�д в�дпов�дальност� по векселя, але наклада� на держателя в�дпов�дальн�сть за збитки, як� може поннести в�дпов�дальна особа, в розм�р�, що не перевищу� суму векселя. Якщо протест зд�йснений сво�часно, то виникають так� насл�дки: - судов� органи мають право виносити р�шення по позовах, заснованих на опротестовних векселях; - наступа� в�дпов�дальн�сть по простому векселя - написател�в, а по переказному - написател�в та трасанта (векселедавця). Вс� ц� особи, за виключенням �ндосант�в, як� пом�снтили перед сво�м п�дписом застереження Убез обороту на менеФ, � сол�дарно в�дпов�дальними перед векселедержателем. В�н ма� право пред'явити позов до вс�х зобов'язаних за векселем ос�б (право регресу) або до одного з них, не звертаючи уваги на посл�довн�сть п�днпис�в цих ос�б на вексел�. Особа, що сплатила за векселем зверта�ться з вимогою до �нших та, одержавши необнх�дну суму, переда� т�й особ�, що сплатила опротестований вексель. Таким чином, сво�часне опротестування векселя в раз� в�дмови в акцепт� або сплат� � умовою початку в�днпов�дальност� трасанта, �ндосант�в та авал�ст�в. Акцепнтант та векселедавець простого векселя як головн� борнжники по векселя � в�дпов�дальними протягом всього строку позовно� давност�. Векселедавець може вимагати з того, до кого в�н пред'явив позов:

• суму векселя, не акцептовану � не сплачену, з в�днсотками, якщо вони були обумовлен�;
• в�дсотки в�д дня строку платежу;
• збитки по протесту, зд�йсненню пов�домлення, а також �нш� збитки;
• пеню в�д дня строку платежу.

В раз� зак�нчення строк�в, встановлених для зд�йсннення протесту в некцепт� або несплат�, векселедержатель втрача� сво� права проти �ндосант�в, векселедавця та �нших зобов'язаних ос�б, за виключенням акцептаннта. Векселедержатель, який не одержав плат�ж, ма� право на стягнення у судовому порядку належно� йому суми. Право на пред'явлення позов�в обмежу�ться визнанченим строком, який носить назву вексельна давн�сть (тобто в межах строк�в позовно� давност�). Для позовнних вимог проти акцептанта та векселедавця простого векселя встановлений трир�чний строк давност�. Дернжатель може виставити позов проти �ндосант�в, трасанта та �х гарант�в протягом одного року з дня протеснту, або �з дня строку платеж�в за векселем, що не п�днляга� протесту, а кожний �ндосант - проти �ншого �нндосанта � трасанта протягом 6 м�сяц�в з дня, у який �нндосант сплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.

3. Розрахунки

Безгот�вков� розрахунки в господарському оборот� Укра�ни регулюються �нструкц��ю Нац�онального банку, яка розроблена зг�дно �з Законом Укра�ни "Про банки � банк�вську д�яльн�сть", �ншими законодавчими актами Укра�ни та нормативними актами Нац�онального банку Укра�ни. �нструкц�я визнача� загальн� принципи орган�зац�� безгот�вкових розрахунк�в у нац�ональн�й валют� Укра�ни, �х форми, стандарти документ�в та порядок �х об�гу, що впроваджуються в господарський оборот Укра�ни. Юридичн� особи, �х ф�л��, в�дд�лення, ф�зичн� особи - суб'�кти п�дпри�мницько� д�яльност� в�дкривають поточн� рахунки, �нш� рахунки для збер�гання грошових кошт�в � зд�йснення вс�х вид�в банк�вських операц�й у будь-яких банках Укра�ни за сво�м вибором � за згодою цих банк�в. Якщо п�дпри�мство в�дкрива� б�льше одного рахунку, один з цих рахунк�в визнача�ться як основний. Безгот�вков� розрахунки м�ж п�дпри�мствами, ф�зичними особами зд�йснюються через банки шляхом перерахування кошт�в з поточних рахунк�в платник�в на поточн� рахунки одержувач�в кошт�в. Банки приймають доручення п�дпри�мств на перерахування кошт�в до виконання т�льки в межах наявних кошт�в на �х рахунках � т�льки за розпорядженнями �х власник�в, кр�м випадк�в, у яких безсп�рне списання кошт�в передбачене законами Укра�ни. У раз� в�дсутност� кошт�в на основному рахунку п�дпри�мства банки приймають до виконання доручення на перерахування з основних рахунк�в п�дпри�мств до бюджет�в та державних ц�льових фонд�в сум податк�в � збор�в, неподаткових платеж�в, пен�, штраф�в та �нших санкц�й, передбачених законодавством � застосованих у встановленому порядку за несво�часну сплату цих платеж�в, як� приймаються банками незалежно в�д наявност� кошт�в на цих рахунках. Банк на догов�рн�й основ� зд�йсню� розрахунково-касове обслуговування сво�х кл��нт�в � викону� �х розпорядження щодо перерахування кошт�в з рахунк�в. Безгот�вков� розрахунки зд�йснюються за такими формами розрахункових документ�в: плат�жними дорученнями; плат�жними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; плат�жними вимогами; �нкасовими дорученнями (розпорядженнями).

3.1. Розрахунки �з застосуванням плат�жних доручень. Плат�жне доручення - документ, який явля� собою письмово оформлене доручення кл��нта банку, що його обслугову�, на перерахування визначено� суми кошт�в з� свого рахунку. Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних дн�в з дня виписки. День заповнення доручення не врахову�ться. Якщо на основному рахунку платника кошти в�дсутн�, в�н зобов'язаний протягом трьох робочих дн�в перерахувати залишки кошт�в з �нших поточних рахунк�в на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованост� або погасити �� безпосередньо з додаткового рахунку. Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного � нетоварного характеру. Розрахунки дорученнями можуть зд�йснюватись: за фактично в�двантажену продукц�ю (виконан� роботи, надан� послуги); в порядку попередньо� оплати; для завершення розрахунк�в за актами зв�рки вза�мно� заборгованост� п�дпри�мств; для перерахування п�дпри�мствами сум, як� належать ф�зичним особам (зароб�тна плата, пенс��, грошов� доходи колгоспник�в тощо) на �х рахунки, в�дкрит� в установах банк�в; в �нших випадках за згодою стор�н. Попередня оплата зд�йсню�ться п�дпри�мствами у раз�, якщо це обумовлено в договор� або встановлено окремими указами Президента Укра�ни та р�шеннями уряду (за хл�бопродукти, воду, електро- та теплову енерг�ю, за користування телефоном � за поштово-телеграфн� послуги, за перевезення товар�в для розрахунк�в �з зал�зницями, пароплавствами, автотранспортними п�дпри�мствами).

3.2. Розрахунки чеками. Форми чек�в та �х об�г регламентуються нац�ональним законодавством та нормами м�жнародного права. Страни СНГ у якост� джерела чекового права використовують Постанову ЦВК та СНК СРСР УПоложення про чекиФ в�д 6 листопада 1929 року, а також нормами Женевсько� конвенц��, яка встановила Укдинообразний закон про чекиФ. Чеки застосовуються для зд�йснення розрахунк�в у безгот�вков�й форм� м�ж юридичними особами, а також ф�зичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунк�в гот�вкою за отриман� товари, виконан� роботи та надан� послуги. Застосування чека в плат�жному оборот� в значн�й м�р� спрощу� розрахунки, що дозволя� зменьшувати витрати по об�гу д�йсних грошей � прискорювати розрахунки, так як ус� чеки оплачуються по пред'явленню. Як зас�б об�гу � розрахунку чек виника� �з функц�� грошей, як плат�жного засобу, але не � д�йсними грошима, а т�льки зам�щу� �х в плат�жному оборот�. Об�г чеку, як засобу платежу обмежено, тому що, по-перше, чек - це грошове забов'язання часного порядку � не може икористовуватись як всезагальний зас�б платежу. По-друге, чек виступа� лише як письмовий дозв�л банку разпоряджуватися засобами на поточному рахунку чекодавця у банку � не може бути як зас�б кредиту, тобто на суму чека не нараховують проценти, хоча в�н � виступа� у рол� кредитних грошей. Розрахунковий чек - це документ, що м�стить письмове безумовне розпорядження власника рахунку (чекодавця) установ� банку (банку-ем�тенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму кошт�в. Чекодавець - юридична або ф�зична особа, яка зд�йсню� плат�ж за допомогою чека та п�дпису� його. Чекодержатель - п�дпри�мство, яке � отримувачем кошт�в за чеком. Банк-ем�тент - банк, що вида� чекову книжку (розрахунковий чек) п�дпри�мству або ф�зичн�й особ�. Чеков� книжки (розрахунков� чеки) виготовляються на спец�альному папер� на банкнотн�й фабриц� Нац�онального банку Укра�ни. Чеков� книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркуш�в. Розрахунков� чеки, як� використовуються ф�зичними особами при зд�йсненн� разових операц�й, виготовляються окремими бланками. пх обл�к ведеться окремо в�д чекових книжок. Банк-ем�тент без видач� чеково� книжки може видати на �м'я чекодавця (ф�зично� особи) один або дек�лька розрахункових чек�в на суму, що не перевищу� залишок кошт�в на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена гот�вкою. Строк д�� чеково� книжки - один р�к. Розрахункового чека, який вида�ться для разового розрахунку ф�зичн�й особ�, три м�сяц�. За погодженням з установою банку строк д�� невикористано� чеково� книжки може бути продовжений. Чек включа�: а) назву "розрахунковий чек"; б) назву (для ф�зичних ос�б - пр�звище, �м'я, по батьков� чекодавця, дан� його паспорта або документа, що його зам�ню�) власника чеково� книжки (дал�-чекодавця) та номер його рахунку; в) назву банку-ем�тента � його номер МФО; г) �дентиф�кац�йн� коди чекодавця та чекодержателя за кдиним державним ре�стром п�дпри�мств та орган�зац�й Укра�ни, у ф�зичних ос�б - �дентиф�кац�йн� номери у раз� �х присво�ння державною податковою адм�н�страц��ю; д) назву чекодержателя; е) доручення чекодавця банку-ем�тенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та л�терами; �) призначення платежу; ж) число, м�сяць та р�к складання чека, м�сце складання чека; з) п�дписи чекодавця та в�дбиток печатки. Чек, на якому в�дсутн�й будь-який �з зазначених рекв�зит�в, вважа�ться нед�йсним � поверта�ться банку чекодавця без виконання. Чек �з чеково� книжки пред'явля�ться до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних дн�в (день виписки чека не врахову�ться). Обм�н чека на гот�вку � отримання здач� �з суми чека гот�вкою юридичними особами не дозволя�ться. У раз� розрахунк�в ф�зичних ос�б з п�дпри�мствами торг�вл� та послуг розрахунковим чеком дозволя�ться отримання чекодавцем здач� �з суми чека гот�вкою, але не б�льше двадцяти в�дсотк�в в�д суми чека. Якщо сума здач� б�льша, н�ж двадцять в�дсотк�в в�д суми чека, чекодавець ма� звернутися до установи в�дпов�дного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек його власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на св�й рахунок або обм�няти чек на гот�вку. Зг�дно з Укдинообразним законом про чекиФ чек може передаватися одн��ю особою �нш�й шляхом внесення до нього передаточного напису - �ндосаменту. �ндосамент зд�йсню�ться на зворотн�й сторон� чека � п�дпису�ться особою, яка зробила цей напис. Той хто п�дписався п�д передаточним написом назива�ться �ндоссантом. Передаточний напис повинен бути простий та не чим не обумовлений. В�н засв�дчу� передачу прав по чеку �нш�й особ�, а також визнача� в�дпов�дальн�сть �ндоссанта перед ус�ма наступними держателями чеку. Умови передачи чеку в�д одн��� особи �нш�й визначають вид чеку та характер його використання в об�гу як засобу платежу. Розр�зняють наступн� види чек�в: а) �менний, або чек, який виписаний на користь в�дпов�дно� особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного �ндосамента. Пердача зд�йсню�ться цесс��й, тобто шляхом зд�йснення передаточного напису з пом�ткою УНе наказуФ, який зав�рений нотар�ально. При зд�йсненн� передач� шляхом цесс�� його власник набира� т�льки т� права, як� мав попередн�й чекодержатель. б) ордерний чек, тобто чек, який виписан на користь в�дпов�дно� особи або �� наказу. Такий чек переда�ться за допомогою �ндосамента з пом�ткою УНаказуФ або без не�. Цей вид чеку найб�льш широко застосову�ться в м�жнародному розрахунковому оборот�. в) чек на пред'явника випису�ться пред'явнику � може бути предан �нш�й особ� як з �ндосаментом, так � без нього. Як правило, цей чек виставля�ться кл��нтом на св�й банк. Чекодержатель висила� його сво�му партнеру за кородоном, який при отриман� виставля� його сво�му банку для кредитування свого рахунка. Таким чином, за допомогою чеку на пред'явника чекодержатель зд�йсню� розрахунок прямо сво�му партнеру, в ц�лому це виявля�ться швидше, н�ж розрахунок шляхом банк�вського переказу. Зг�дно Женевський конвенц�� чек, виставлений без зазначення отримувача, розгляда�ться як чек на пред'явника. Кр�м того чеки розд�ляються на ф�рмов� та банк�вськи. Банковський чек - це чек, який виписан банком на св�й банк-кореспондент. У текст� таких чек�в нема� найменування ф�рми-чекодавця, а чекодавцем виступа� банк боржника. Оплата по таким чекам зд�йсню�ться за рахунок кошт�в банка чекодавця на його рахунках в банку-кореспондент� за кордоном. Ф�рмовий чек - це чек, виписаний ф�рмой на отримувача. В б�льшост� випадк�в так� документи виписуються на прд'явника в нац�ональн�й або �ноземн�й валют� на пред'явника � виставляються ф�рмой на св�й банк. Оплата по ним провадиться за рахунок кошт�в чекодавця. У випадках, коли при видач� чеку не ма�ться на уваз� отримання гот�вки, застосовуються кросован� та розрахунков� чеки. Ознака, яка в�др�зня� кросований чек - дв� паралельн� л�н��, як� наненсен� по д�агонал� на л�цев�й сторон� чеку. Це робиться для того, щоб усунути зловживання чеком. Його держатель не може отримати визначену суму гот�вкою. Ця сума зарахову�ться на рахунок чекодержателя в банку, який виступа� платником по чеку, або в �ншому будь-якому банку. Такий чек можна оплатити т�льки банку або �нш�й кредитн�й установ�. При цьому, якщо м�ж паралельними д�агоналями впису�ться найменування банку, то чек може бути сплачен лише цьому банку. Таким чином, кросован� чеки застосовуються для переведення т��� чи �ншо� суми з одного рахунка на �нший. Видача розрахункового чеку теж передбача� перевод грошей з одного рахунка на �нший. Але в цьому випадку банк-платник кредиту� на суму чеку рахунок чекодержателя.

3.3. Розрахунки акредитивами.. Аккредитив, який використову�ться при розрахунках, незалежно в�д того, як в�н назван або позначений, явля� собою односторонн�, умовне грошове забов'язання банка, яке вида�ться �м за дорученням кл��нта-наказодателя аккредитива на користь його контрагента по контракту - бенеф�ц�ара, по якому банк, в�дкривший аккредитив, повинен зд�йснити сплату бенеф�ц�ару або акцептувати тратти бенеф�ц�ара � сплатити по ним у строк, або уповноважу� �нший банк зд�йснити так� розрахунки, при умов� надання бенеф�ц�аром документ�в, як� передбачен� в аккредитив�, та при виконанн� �нших умов аккредитива. Акредитив - це форма розрахунк�в, при як�й банк-ем�тент за дорученням свого кл��нта (заявника акредитива) зобов'язаний: виконати плат�ж трет�й особ� (бенеф�ц�ару) за поставлен� товари, виконан� роботи та надан� послуги; надати повноваження �ншому (виконуючому) банку зд�йснити цей плат�ж. Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслугову�, для в�дкриття акредитива. Банк-ем�тент - банк платника, що в�дкрива� акредитив сво�му кл��нту. Бенеф�ц�ар - юридична особа, на користь яко� виставлений акредитив (продавець, виконавець роб�т або послуг тощо). Виконуючий банк - банк бенеф�ц�ара або �нший банк, що за дорученням банку-ем�тента викону� акредитив. Залежно в�д характеру акредитивно� операц��, що покладена банком-ем�тентом на виконуючий банк, в�н може виступати ав�зуючим або банком-платником. Умови та порядок проведення акредитивно� форми розрахунк�в передбачаються у договор� м�ж бенеф�ц�аром � заявником акредитива. Банк-ем�тент може в�дкривати так� види акредитив�в: а) покритий - акредитив, для зд�йснення платеж�в при якому завчасно бронюються кошти платника в повн�й сум� на окремому рахунку в банку-ем�тент� або виконуючому банку; б) непокритий - акредитив, оплата за яким, у раз� тимчасово� в�дсутност� кошт�в на рахунку платника, гаранту�ться банком-ем�тентом за рахунок банк�вського кредиту. Акредитиви бувають в�дзивн� та безв�дзивн�. На кожному акредитив� ма� бути вказано, чи � в�н в�дзивним або безв�дзивним. У раз� в�дсутност� тако� вказ�вки акредитив вважа�ться безв�дзивним. В�дзивний акредитив - акредитив, який може бути зм�нений або анульований банком-ем�тентом без попереднього погодження з бенеф�ц�аром (наприклад, у раз� недотримання умов, передбачених договором, достроково� в�дмови банку-ем�тента в�д гарантування платеж�в за акредитивом). Ус� розпорядження про зм�нення умов в�дзивного акредитива заявник може надати бенеф�ц�ару т�льки через банк-ем�тент, який пов�домля� виконуючий банк, а останн�й -бенеф�ц�ара. Виконуючий банк не ма� права приймати розпорядження безпосередньо в�д заявника акредитива. Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, як� в�дпов�дають умовам акредитива, виставлен� бенеф�ц�аром � прийнят� виконуючим банком, до отримання останн�м пов�домлення про зм�нення або анулювання акредитива. Безв�дзивний акредитив - акредитив, який може бути зм�нений або анульований т�льки за згодою бенеф�ц�ара, на користь якого в�н був в�дкритий. Бенеф�ц�ар може достроково в�дмовитися в�д використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. �з сво�ми пропозиц�ями про зм�нення умов акредитива бенеф�ц�ар ма� звернутися до заявника акредитива, а заявник, у раз� згоди, вносить зм�ни до акредитива через банк-ем�тент, який надсила� потр�бне пов�домлення виконуючому банку. Акредитиви в �ншому (виконуючому) банку за дорученням банку-ем�тента можуть виконуватися: а) депонован� - списанням кошт�в з анал�тичного рахунку "Розрахунки акредитивами", в�дкритого у виконуючому банку; б) гарантован� - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-ем�тента, в�дкритого при встановленн� кореспондентських в�дносин м�ж банками. В�дносини м�ж банком-ем�тентом � виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких передбача�ться розм�р ком�с�йних за ав�зування та �нш� витрати, пов'язан� з в�дкриттям � виконанням акредитива, а також в�дпов�дальн�сть стор�н щодо оплати розрахункових документ�в зг�дно з умовами акредитива. Аккредитив за сво�ю природою явля� собою угоду, яка в�докремлена в�д контракта купл�-продажу, � банки н� в якому раз� не несуть в�дпов�дальност� за невиконання умов контракту будь-яким з контрагент�в.

3.4. Розрахунки векселями. Вексель як визначена форма грошового забов'язання широко застосову�ться в господарському оборот� Укра�ни. Його застосування в якост� засобу об�гу � розрахунку у ц�й сфер� пов'язане з тим, що частина об�гу зд�йсню�ться за рахунок кредиту. У багатьох кра�нах св�ту об�г векселя регламенту�ться �диним законом, який був прийнятий Женевською вексельною конвенц��ю у 1930 роц�. Через с�м рок�в � в колишньому Радянськлму Союз� було впорядковано вексельне законодавство. Векселем визнача�ться ц�нний пап�р, який засв�дчу� н�чим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або �ншого вказаного у вексел� платника (переказний вексель) виплатити з настанням зазначеного у вексел� строку в�дпов�дну суму володарю векселя (векселедержателю). Таким чином, вексель � безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'язання або наказ сплатити в�дпов�дну суму грошей. Основн� учасники вексельних правов�дносин - векселедавець, векселедержатель та платник. У залежност� в�д того, хто � платником за векселем - сам векселедержатель чи третя особа - розп�знають два види вексел�в: простий � переказний. Переказний вексель �накше назива�ться УтратаФ. Вексельне забов'язання утворю�ться односторонн�м волевиявленням з боку векселедавця. Особлив�сть векселя як ц�нного папера поляга� в тому, що в�н � суворо формальним документом. З одного боку, щодо нього д�� правило: чого нема� у вексел�, того не �сну�, з �ншого - дефект форми векселя спричиня� його нед�йсн�сть без попереднього визнання данного фокту з боку суду. Ця особлив�сть одержала також назву вексельно� суворост�. Та нед�йсн�сть векселя � в�дносною: недол�ки форми векселя забирають в�д нього т�льки Увексельну силуФ, але не можуть перешкодити розгляду такого векселя як д�лового документа �ншо� д�лово� природи (наприклад, боргово� записки). Вексел�, як � чеки, - нев�д�мн� елементи грошового об�гу. Без них не можливо ефективно зд�йснювати м�жгосподарськи розрахунки � вийти з плат�жно� кризи. Однак функц�онування вексельного об�гу в Укра�н� пов'язане з певними труднощами. Причини тут р�зн�: брак традиц�йних навичок у зд�йснен� розхрахунк�в векселями; ненасичен�сть ринку в�дпов�дною товарною масою; неплатоспроможн�сть та недисципл�нован�сть багатьох господарських орган�зац�й. Звичайно, поки комерц�йн� банки активно не працюють �з векселями, адаптувати вексель до умов чинно� системи розрахунк�в буде важко. Нин� операц�� з векселями поетапно впроваджуються у практику д�яльност� комерц�йних банк�в. Д�яльн�сть банку зд�йсню�ться за двома основним напрямками: проведення класичних банк�вських операц�й з векселями, тобто обл�к, �нкасування, надання авалю, надання кредит�в п�д заставу вексел�в, продаж вексел�в, що належать банку; оформлення векселями вза�мозаборгованост� суб'�кт�в п�дпри�мницько� д�яльност�.

3.5. Вексельн� операц�� та �х характеристика.. Вс� операц�� з векселями можна под�лити на дв� групи: операц��, пов'язан� з видачею та погашенням векселей, тобто операц�� з власними векселями, точн�ши з векселями, по яким п�дпри�мство виступа� або платником (векселедателем в простих та та трассатом-акцептантом в переказних векселях), або векселедателем-трассантом (в переказних векселях); опреац��, пов'язан� з об�гом векселей, тобто операц�� з чужими векселями, а точн�ши з векселями, в яких п�дпри�мство виступало надписником, яке не приймало участ� в складанн� векселя. До першо� групи операц�й в�дносяться: видача простого векселя; трассування: на �ншого платника наказу трет�й особ�; на �ншого платника власному наказу; на самого себе; дом�ц�ляц�я векселя; оплата векселя. До друго� групи операц�й в�дносяться: обл�кова операц�я (�ндосування); ломбардна операц�я (кредит п�д заставу векселя); ком�с�онна операц�я (�нкасування вексел�в � супроводжуючих �х товарних документ�в); депозитна операц�я (збер�гання та керування векселями); акцептна операц�я (акцептний кредит); гарант�йна операц�я (поручительство по векселям). Дом�ц�ляц�я вексел�в. Якщо платнику представля�ться зручним, щоб вексель при настанн� строку платежу був оплачений не �м самим, а третьою особою, тод� склада�ться дом�ц�льований вексель. М�сце платежу по ньому в�др�зня�ться в�д м�сця проживання платника - векселедателя в простих та акцептанта в переказних векселях. Особа, яка буде платити по векселю � зам�ню� акцептанта або векселедержателя, назива�ться дом�ц�л�атом, а особа, яка уповноважу� дом�ц�л�ата зробити плат�ж, - дом�ц�л�антом. Для трассата дом�ц�л�ювання ма� ту перевагу, що зв�льню� його в�д турбот, як� пов'язан� з оплатою векселя. Для векселедателя дом�ц�л�ювання корисно в тих випадках, коли в�н прожива� в будь-якому населенному пункт�, де нема� установи банк�в. Шляхом дом�ц�л�ювання векселя в одному з банк�вських пункт�в вексель ста� УприйнятнимФ як для банк�в, так � для �нших ос�б, як� бажають його приобрести; в�н легше може бути обл�кован, а при �нкасуванн� по такому векселю не потр�бно нести накладних витрат (дамно, порто та �нш.) По звичаям, що склалися, для дом�ц�л�ювання векселя трассант у переказних � першепридбавач в простих векселях доручають дом�ц�л�ювати вексель: перший - трассату, а другий - векселедателю. Пот�м трассат (векселедатель) зверта�ться до особи, яка мешка� по м�сцю передбачуван�й або бажа�мо� дом�ц�ляц��, з проханням про дозв�л дом�ц�л�ювати вексель, спов�стити умови покриття � додатков� умови в�дносно само� операц��: розм�ру ком�с�онно� винагороди, в�дсотк�в по рахунку на залишкм сум та �нше. Ком�с�онер дозволя� призначити себе дом�ц�л�атом, як правило, на умов� попереднього покриття (при наявност� кредиту з боку дом�ц�л�ата по в�дношенню до дом�ц�л�анта питання про покриття не виника�, сторонами нормуються лише умови дом�ц�ляц��). Трассат в переказному та векселедатель в простому векселях дом�ц�люють пот�м вексель у дом�ц�л�ата та письмову пов�домляють �х про це, а також трассанта в переказному та першепридбавача в простому вексел�, надсилая тому або �ншому сам дом�ц�л�йований вексель (прийнято, що дом�ц�л�йований вексель по-перше акцепту�ться трассатом, щоб не визивати п�дозри у першепридбавача щодо платежа). Дом�ц�л�ант надсила� свому дом�ц�л�ату в�дпов�дне покриття, а тот пот�м оплачу� у строк дом�ц�л�йований у нього вексель; в�н же перекреслю� п�дпис особи, яка забов'язана платежом по векселю - акцептанта в перказному та векселедателя в простому векселях, - � поверта� йому або �ншому сплачений та касирований (знищений) таким чином дом�ц�л�йований вексель. Право дом�ц�л�ювати весель належить виключно векселедателю (трассанту), так як т�льки в�н ма� право обумовлювати вексель в його �стотних частинах, до яких належить м�сце платежу. П�сля того, як векселедатель вказав м�сце платежу, н� одна особа, нав�ть в�н сам, не можуть зм�нити його. У випадку в�дмови дом�ц�л�ата оплатити дом�ц�л�йований у нього вексель повинен бути зроблено протест з позначенням причини в�дмови в�д платежу. Отже, дом�ц�л�ат не забов'язан н�чим, нав�ть в тому випадку, коли в�н пооб�цяв трассату оплату векселя. Обл�кова операц�я. Обл�кова (дисконтна) операц�я, яка зд�йсню�ться з векселями, склада�ться з того, що п�дпри�мство або ф�нансова установа - банк, предоставля� векселедержателю кредит, коли придба� у нього вексель в оплату товар�в, роб�т, послуг (або просто як ф�нансовий документ, ц�нний пап�р) до настання строку платежа за ц�ною, котра менше, вказано� на вексел�, на величину обл�ку (дисконта). Обл�к вексел�в поляга� у передач� �х векселедержателем - дисконтантом у повну власн�сть векселепридбавачу - дисконтера по передаточним на його �м'я надписам (шляхом �ндосування) в обм�н видач� кошт�в або зал�ку �х по розрахункам у розм�р� валюти векселя з утриманням на користь дисконтера в�дсотк�в, так званого дисконта. По векселям з �ншого м�ста може утримуватися особливий вид ком�с�� дамно, � поштово-телеграфн� витрати або порто. Операц�я обл�ку по в�дношенню як до дисконтанту, так � до дисконтера зветься обл�ковой, бо � дисконтант � дисконтер обл�ковують, а у випадку �ноземного векселя - негоц�юють, тобто продають � покупають вексель. Рекоменду�ться приймати до обл�ку т�льки ьак� векселя, як� мають не менше двох п�дписей, а саме: прост� векселя - з п�дписом векселедателя � бланком векселедержателя; переказн� векселя на �ншого платника наказу трет�й особ� - з п�дписом трассанта, трассата � бланком рем�тенту; переказн� векселя на �ншого платника власному наказу - з п�дписом трассанта, трассата � бланком трассанта; переказн� векселя, трассован� на векселедателя (трассантом на сомого себе) - з п�дписом трассанта � бланком рем�тенту; секунда, якщо прима призначена т�льки для акцепта, - з п�дписом трассанта � бланком рем�тенту; Також сл�д стежити за тим, щоб - як правило - купувати: векселя, як� виникли на грунт� реальних торгових угод; векселя, як� видан� на сол�дн� промислов�, торгов� та банк�вськ� ф�рми. Сюди перш за все в�дносяться акцепти першокласних банк�в. векселя з платежом у банк�вському пункт�; Але кр�м першокласних вексел�в на грошовому ринку обертаються � векселя меншого гатунку, хоча вони � не зустр�чають великого попиту. До таких вексел�в в�дносяться: векселя з безоборотними надписами; внутр�шн� векселя, як� п�длягають оплат� в �ностранн�й валют�; векселя, як� п�длягають оплат� в пункт�, де нема� установи банку; переказн� векселя, як� не п�длягають акцепту, - мандати. Передача векселей в уплату боргу. Однор�дною з обл�ковою операц��ю � операц�я по передач� вексел�в в уплату боргу: розрахунок робиться на тих самих п�дставах, а р�зниця склада�ться в тому, що належна з дисконтера сума не може бути отримана грошима, а зарахову�ться в уплату боргу за його особистоим рахунком. Ломбардна операц�я. Ломбардна операц�я, яка зд�йсню�ться з векселями, склада�ться з передач� вексел�в до банку для забеспечення отриманих кредит�в, а саме: за позиками строковими за позичковими рахунками; за позиками до запитання за спец�альним позичковим рахунком. Вс� ц� векселя забеспечуються �ндосаментом (бланковим, р�дше �менним). По лобардним векселям ком�с�ю, дамно, порто � витрати по проесту банки у в�дпов�дних випадках нараховують на свою користь, з в�дношенням �х на дебет рахунку боржника, т�льки тод�, коли ц� векселя ними �нкасован� або опротестован�. КОМ�С�ЙНА ОПЕРАЦ�Я. Ком�с�йн� операц��, як� зд�йснюються з векселями за участю банк�в, як� забеспечують �х проведення. Банки приймають: прост� � переказн� векселя � супроводжуючи �х документи для �нкасо до настання по ним строку платежу, а у випадку неплатежу - в �х протесту; переказн� � прост� в�зо-векселя для пред'явлення до акцепту, а у випадку неакцепту - в �х протест�; протестован� векселя для �нкасо, але не судовим порядком, а шляхом пред'влення �х до платежу тим особам, як� вказан� дов�рителем. За зд�йснення вс�х цих операц�й банки утримують на свою користь ком�с�ю, а по векселям з �ншого м�ста, кр�м того, дамно � порто. Без ком�с�� банки виконують доручення пост�йних кл��нт�в по розрахунковим � кореспонденським рахункам як на �нкасо, так � на пред'явлення до акцепту м�сцевих вексел�в. Депозитна операц�я. Депозитн� операц�� або операц�� депо, як� зд�йснюються з векселями, виконуюються за участю банк�в, як� забеспечують �х проведення. Банки приймають векселя: на збереження (чисте депо); на збереження � керування (квал�ф�коване депо); на збереження, в керування � розпорядження (забеспечуюче депо). При чистому депо банк прийма� на себе забов'язання збер�гати векселя, в�дпов�дати за вс� насл�дки �х загибел� або порчи � повертати �х за першою вимогою кл��нта; при квал�ф�кованому депо банк, кр�м того сл�дку� за строками векселей, �нкасу� строков� векселя � в певних випадках протесту� �х, а також зд�йсню� вс� �нш� д��, необх�дн� для охорони прав доверителя. Витрати банка по �нкасуванню � опротестуванню погашаються за рахунок сум, як� поступають в оплату вексел�в. Забеспечуюче депо на умовах застави служить для ц�лей забеспечення видава�мих кл��нту позик � склада� основу ломбардних операц�й. АКЦЕПТНА операц�я. Акцептна операц�я, яка зд�йсню�ться з векселями, викону�ться за участю банк�в, як� забеспечують �х проведення. Вона поляга� в тому, що банк акцепту� виставлений на нього переказний вексель за умовою, що кл��нт предоставить банку покриття до настання строку платежу по векселю. В ц�й операц��, на в�дм�ну в�д обл�ково�, банк сам виступа� платником. Сума для оплати векселя банком предоставля�ться кл��нтом не п�зн�ше, чим за день до настання строку. Тому банки предоставляють акцептний кредит т�льки першокласним позичальникам при безумовн�й впевненост� в �х кредитоспроможност�, а в якост� забеспечення утримують у себе соло-векселя позичальника; в�д менш над�йних позичальник�в банки потребують також надання гарант�� та додаткового високол�кв�дного забеспечення. Рем�тент може використати акцепт в р�зних целях: передати в уплату боргу сво�му кредитору або обл�кувати в банку для митт�вого отримання кошт�в. В останньому випадку дисконтером може виступати сам банк-акцептант, який не бажа� пускати св�й акцепт в об�г, - тим самим в�н переводить акцептний кредит в обл�кову позику, але в�н може � не обл�ковувати власний акцепт, а за згодую з рем�тентом депонувати його у себе до настання строку платежу. У зовн�шньоторгових операц�ях акцептний кредит часто прийма� форму акцептно-рамбурсного кредиту, при якому експортер (або його ком�с�онер) виставля� тратти на будь-який �ноземний банк, а покриття по кредиту предоставля� банк �мпортера, або �нший трет�й банк, але все це - за дорученням та за рахунок �мпортера. Ця форма кредиту використову�ться тод�, коли валюта платежу по контракту не � валютою кра�ни н� експортера, н� �мпортера. Як акцептний, так � акцептно-рамбурсний кредит в�дкрива�ться по товарним угодам, � векселя акцептуються проти пред'явлення товарних документ�в � часто супроводжуються акредитивами. По акцептним кредитам банк утриму� ком�с�ю в залежност� в�д строку � суми забов'язань � ризику непогашення кредиту, а по акцептно-рамбурсним кредитам банк, окр�м ком�с��, утриму� ще � в�дсотки.

ГАРАНТ�ЙНА операц�я. Гарант�йна операц�я, яка зд�йсню�ться з векселями, поляга� в тому, що третя особа - п�дпри�мство або банк прийма� на себе в�дпов�дальн�сть по забов'язанням доверителя чи у форм� письмово� гарант��, чи у форм� авалювання векселя � тим самим предоставля� авальний кредит. Якщо доверитель не зможе виконати сво� забов'язання по в�дношенню до свого контрагента, а саме - у строк погасити векселя, гарантор бере на себе оплату даних забов'язань, тобто гарантор страху� ризик непогашення кредиту у форм� гарант�� платежу, причому гарант�я � безв�дзивною � не залежить в�д виконання сторонами по угод� сво�х забов'язань. Гарант��, в забеспечення оплати вексел�в, як правило, надаються банками, так як очами д�лового св�ту т�льки вони можуть забеспечити сол�дн�сть та добротн�сть ф�рми. Гарант�йна операц�я виг�дна банкам, тому що в момент видач� гарант�� не виника� �моб�л�зац�я грошових кошт�в; в той же час це одна з найб�льш ризикоаваних операц�й, бо не можливо наперед (до моменту платежу по забов'язанням) передбачити, чи зможе доверитель погасити сво� забов'язання. Винагорода банка виража�ться у вигляд� ком�с��, яка виплачу�ться доверителем до видач� гарант��; �� розм�р склада� 1-8% в залежност� в�д суми, строк�в забов'язань � ризику операц��.

Висновок. Якщо загальновизнана �стина така, що кредит - душа промисловост�, то вексель без сумн�ву - кращ�й представник кредита. Под�бно тому, як торг�вля не обумовлена розм�рами того чи �ншого государства, так � вексель, перший � головний слуга торговл�, не ма� н�яких обмежень. Виконнуючи роль инструмента великих торг�вельних п�дприемств, встановлюючи звязок м�ж ус�ма народами всесв�ту, вексель � в �нших в�дношеннях надав важливого впливу на розвиток торг�вл�, як �нш� в�дкриття. Поява векселя нав�ть в �ого найпрост�ш�й конструкц��, стало плодом таемно� � могутьно� сили, яка може бути названа автоном��й торг�вельного сословТя, в звязку з подальшим розвитком його рекв�з�т�в, як результат того ж самого мистецтва, - все це належить до найб�льш важливих в�дкритт�в торг�вельного св�ту. Якщо компас розширив географ�чний кругоз�р людства и якщо грош� зв�льнили торг�влю в�д вузьких уз мени, то векс�ль - шматочок бумаги, незабеспечений скарбом держави, розвив кредит - цю могутню силу и основу ус��� промисловост�. Переносячи кап�тали з одних рук до �нших � служачи способом передач� кап�тала, вексель тим самим виклика� до д�яльност� без нього не використан� богатства, зб�льшу� розм�ри виробництва, уособлю� в соб� сам кап�тал � отриму� сам купувальну силу. Якщо зам�на натурального господарства грошовим мала таке важливе значення, то вексель, превосходячи економ�чну важлив�сть грошей р�зновидами сво�х функц�й, первищу� останн� � як плат�жний знак. Значення грошей обмежено державною тер�тор��ю, за межами яко� вони, якщо не зовс�м, то в�дчутно зменьшують свою варт�сть. Вексель же завжди � будь де ма� однакову ц�нн�сть, його д�йсн�сть не обмежена н�якими кордонами � його сила не обумовлена н�якими законами ввоза та в�воза. В цьому в�дношенн� в�н заслужено отримав назву ун�версального засобу сплати � монети всього торгового св�ту. Вексель ма� також �нш� переваги перед грошима. Грош� завжди виражають зазначену варт�сть, тод� коли вексель може виражати яку завгодно суму; припошук грошей звязано з важливими складностями, тод� як вексель може бути утворений у будь який час, як швидко � у особи в�дпов�дна для цього ц�нн�сть. Економ�чне значення векселя ц�м не вичерпу�ться: служа збро�ю кредита � суррогатом гот�вково� сплати, маючи покупну силу грошей, вексель набува� значення товару, отриму� свою варт�сть � св�й курс (ц�ну), служа м�жнародним розрахункам, позбавля� в�д необх�дност� переводити � пересилати дзв�нку монету � розпадаясь, под�бно сортам � якостям товару, на р�зн� категор��, дивлячись по м�сцю видачи та м�сцю платежа по векселю. В сво�й робот�, в першому розд�л� я стисло виклав �стор�ю виникнення � розвитку векселю в св�тов�й �стор��, цей розд�л введений для лакон�чного сприйняття ц��� теми, вексель, це не якась загадкова �стота чи дитина наукових розробок. Поява векселю була зумовлена загальним розвитком людства, так би мовити наступний кроком у розвитку, без подалання якого мабуть людство � не досягло б такого �нтелектуального р�вня розвитку. В другому розд�л� я виклав ус� основн� поняття � терм�ни нерозривно повязан� з векселем, принципи класиф�кац�� вексел�в, правовий стан � специф�ку вексельного об�гу в Укра�н�, розглянув основн� конфл�ктн� ситуац��, що мають м�сце в справ� �нтеграц�� � удосконалення нац�онального вексельного законодавства з всесв�тн�м, виклав свою точку зору та шляхи вир�шення ц�х конфл�кт�в так як усуненя протер�чь � основним фактором здорово� � житт�спроможно� економ�ки. У третьому розд�л� що ма� назву УРозрахункиФ я виклав правила розрахунк�в р�зними засобами, але перевага, зрозум�ло, була в�ддана векселю, в цому розд�л� наведен� приклади та методи практичного застосування векселя для проведення ф�нансових операц�й.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные