Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4811

М�н�стерство осв�ти та науки Укра�ни Запор�зький Нац�ональний Техн�чний Ун�верситет

З/к №7071696

Контрольна робота По курсу: Безпека житт�д�яльност� Студентки V курсу заочного факультета гр. №747 Спец�альн�сть: Менеджмент у виробнич�й сфер� крошенко Оксани Микола�вни.

м. Запор�жжя, 2001 р�к ПЛАН:

1. (4) Сусп�льн� еколог�чн� проблеми. Атмосфера та здоров'я людини.
2. (21) Психолог�чн� властивост� людини. Мислення.
3. (27) Вплив електричного струму на орган�зм людини.
4. (44) Д�� населення � правила повед�нки при авар�ях на АЕС.
5. (50) Перша допомога при пораненнях та кровотечах.

Л�тература 1. Сусп�льн� еколог�чн� проблеми. Атмосфера та здоров'я людини. Розвиток людсько� цив�л�зац�� неможливий без рац�онально� вза�мод�� з природою. Людина отриму� все необх�дне для життя: енерг�ю, продукти харчування, матер�али, бере в�д природи емоц�йну та естетичну наснагу. Ц�леспрямован�сть д�� людини на природу зумовлю� не т�льки позитивний вплив, а й призводить � до негативних насл�дк�в. Тому сьогодн� вкрай необх�дна стратег�я охорони довк�лля, широке еколог�чне виховання населення. Еколог�я - це наука про в�дносини м�ж рослинними � тваринними орган�змами та навколишн�м середовищем. Атмосфера - це зовн�шня газопод�бна оболонка планети, яка безпосередньо приляга� до косм�чного вакууму � захища� все живе на Земл� в�д згубного впливу косм�чного випром�нювання. Х�м�чний склад атмосфери: 78,1 в�дсотка - азот, 20 - кисень, 0,9 - аргон, решта - вуглекислий газ, водяна пара, водень, гел�й, неон. Кожний компонент по-сво�му важливий для життя. Азот (N2) - газ без кольору � запаху, � обов'язковим компонентом отримання б�лкових сполук. Складн� б�лков� сполуки започаткували життя на Земл�. Азот входить до складу вс�х вид�в б�лк�в в орган�зм� людини. Ось чому високий вм�ст азоту в атмосфер� � необх�дною умовою життя. Кисень (О2) - активний окислювач в ус�х житт�вих процесах, обов'язковий учасник будь-якого гор�ння. Зниження к�лькост� кисню в атмосфер� (нижче 15 в�дсотк�в) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечу� ф�з�олог�чн� процеси орган�зму людини. Газ без кольору � запаху, густина - 1,23 г/л, х�м�чно найактивн�ший (п�сля фтору) неметал, вза�мод�� з б�льш�стю �нших елемент�в (процес окислення). При п�двищенн� температури окислення може перейти в гор�ння. Люди, тварини, рослини отримують необх�дну для життя енерг�ю за рахунок б�олог�чного окислення р�зних речовин киснем, який надходить в орган�зм р�зними шляхами (леген�, шк�ра). Кисень - найрозповсюджен�ший на Земл� елемент. У вигляд� складових в�н становить 1/2 маси Земно� кори, входить до складу води. живих орган�зм�в. У в�льному стан� - 21%. Завдяки фотосинтезу рослини продукують кисень. Формула фотосинтезу:

При цьому близько 80% кисню надходить в атмосферу при фотосинтез� океанського планктону � 20% - в�д земних рослин. Аргон (А2) - �нертний газ з густиною 1,73 г/л. Використову�ться в промисловост� (аргонове зварювання) при х�м�чних процесах, для наповнення електричних ламп � газорозрядних трубок. Озон (О3) - модиф�кац�я кисню. Газ синього кольору з р�зким запахом. Утворю�ться �з О2 при електричних розрядах в атмосфер� на висотах 20 - 25 км. Озон охороня� все живе на Земл� в�д шк�дливого впливу короткохвильово� УФ - рад�ац�� Сонця. У техн�ц� використову�ться як озонатори для знезараження води та збагачення пов�тря. Вуглекислий газ (СО2) - основний газовий компонент у процес� фотосинтезу зелених рослин. Важлив�сть цього процесу в тому, що рослини вид�ляють у пов�тря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. П�двищений вм�ст газу в атмосфер� призводить до �ншо� глобально� небезпеки для людей - парникового ефекту. Вуглекислий газ як парникове скло пропуска� сонячн� промен�, але затриму� тепло нагр�то� поверхн� земл�. В результат� цього п�двищу�ться середня температура пов�тря, пог�ршу�ться м�крокл�мат, що вплива� на здоров'я людини. Щор�чно в результат� фотосинтезу поглина�ться 300 млрд. т СО2, вид�ля�ться 200 млрд. тонн О2, утворю�ться 150 млрд. тонн орган�чних речовин. Атмосфера Земл� включа�: тропосферу (до 15 км) стратосферу (15-100 км) �оносферу (100 - 500 км). М�ж тропосферою � стратосферою розм�щу�ться перех�дний шар - тропопауза. У глибинах стратосфери п�д впливом сонячного св�тла створю�ться озоновий екран, який захища� жив� орган�зми в�д косм�чного випром�нювання. Вище - мезо-, термо- й екзосфери. Значного впливу науково-техн�чного прогресу зазна� атмосфера Земл�. Близько 300 млн. автомоб�л�в щор�чно викидають в атмосферу 400 млн. т оксид�в вуглецю, понад 100 млн. т вуглевод�в, сотн� тисяч тонн свинцю. Найпотужн�ш� виробники викид�в в атмосферу: ТЕС, металург�йна, х�м�чна, нафтох�м�чна, целюлозна та �нш� галуз� промисловост�, автотранспорт. Систематичне вдихання забрудненого пов�тря пом�тно пог�ршу� здоров'я людей. Газопод�бн� � пилов� дом�шки можуть надавати пов�трю непри�много запаху, подразнювати слизов� оболонки очей, верхн�х дихальних шлях�в � тим самим знижувати �хн� захисн� функц��, бути причиною хрон�чних бронх�т�в та захворювань леген�в. Численн� досл�дження показали, що на фон� патолог�чних в�дхилень в орган�зм� (захворювання леген�в, серця, печ�нки, нирок та �нших орган�в) шк�длива д�я атмосферного забруднення проявля�ться сильн�ше. Важливою еколог�чною проблемою стало випадання кислотних дощ�в. Щор�чно при спалюванн� палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису с�рки, який, сполучаючись з водою, утворю� слабкий розчин с�рчано� кислоти, що разом з дощем випада� на землю. Кислотн� дощ� негативно впливають на людей, врожай, споруди � т. �н. Забруднення атмосферного пов�тря може також опосередковано впливати на здоров'я � сан�тарн� умови життя людей. Накопичення в атмосфер� вуглекислого газу може викликати потепл�ння кл�мату в результат� парникового ефекту. Суть його поляга� в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який в�льно пропуска� сонячну рад�ац�ю до Земл�, буде затримувати повернення у верхн� шари атмосфери теплового забруднення. У зв'язку з цим у нижн�х шарах атмосфери п�двищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовик�в, сн�г�в, п�дйому р�вня океан�в � мор�в, затоплення значно� частини суш�.

2. Психолог�чн� властивост� людини. Мислення. Мислення - це процес п�знання. Насл�дком мислення � думка. Здатн�сть мислити - властив�сть людини. Мислення - процес в�дтворення загальних властивостей предмет�в � явищ, знаходження законом�рних зв'язк�в � в�дносин м�ж ними. Мислення да� змогу п�знавати те, чого ми безпосередньо не спостер�га�мо, передбачити х�д под�й, результати наших власних д�й, прогнозувати розвиток процесу � результати майбутн�х д�й; це здатн�сть людини правильно � швидко виносити судження � приймати р�шення. Мислительн� д�� та операц��. Мислення (розумов� операц��) склада�ться з таких процес�в, як пор�вняння, анал�з, синтез, абстрагування, конкретизац�я, узагальнення, як� вза�мозв'язан� та �снують як система операц�й, у як�й д�я кожно� з них � зворотною операц��ю. Пор�вняння визнача� под�бн� � в�дм�нн� ознаки, властивост� певних об'�кт�в. Все в св�т� п�зна�ться не �накше, як через пор�вняння. Анал�з - мислене розчленування об'�кт�в св�домост�, вид�лення окремих �х частин, елемент�в, ознак � властивостей. Синтез - мислене об'�днання окремих частин, ознак � властивостей об'�кт�в у �дине ц�ле. Анал�з � синтез � протилежними � водночас нерозривно пов'язаними м�ж собою процесами. Анал�з � синтез - протилежн� � водночас нерозривно пов'язан� м�ж собою, пост�йно чергуються � перепл�таються. Це основн� операц�� мислення. Абстрагування - мислене в�докремлення одних ознак � властивостей в�д �нших � в�д предмет�в, яким вони притаманн�. Абстрактним � наукове мислення, тому що абстракц�я в�д�гра� пров�дну роль в утворенн� тих понять, у яких воно виявля�ться � якими оперу�; абстракц�я готу� основу для широких � �рунтовних узагальнень. П�знання явля� собою рух думки в�д конкретного до абстрактного � знову до конкретного. Конкретизац�я - це перех�д в�д абстрактного до конкретного. Узагальнення - розкриття загальних властивостей � в�дношень, що �снують в реальн�й д�йсност�. В�д глибини узагальнень залежить � коло передбачень, як� може зробити людина. Форми мислення. Розр�зняють три форми мислення: судження, умовиводи, поняття. Судження - це рух нашого мислення, ототожнення � розр�знення його об'�кт�в, переходи в�д поодинокого до загального, в�д конкретного до абстрактного � навпаки, в�д причини до насл�дку, в�д частини до ц�лого. Судження - форма мисленого в�дображення об'�ктивно� д�йсност�. В судженн� ми завжди стверджу�мо або заперечу�мо наявн�сть у певному об'�кт� якихось ознак, властивостей, зв'язк�в з �ншими об'�ктами. Судження � �стинним, якщо воно адекватно в�добража� зв'язки та вза�мов�дносини, що �снують в об'�ктивн�й д�йсност�, � що перев�ря�ться практично. М�ркування явля� собою низку зв'язаних м�ж собою суджень, спрямованих на те, щоб з'ясувати �стинн�сть яко�-небудь думки, довести �� або заперечити, в�дстояти �� в суперечц�. Умовиводом називають таку розумову д�ю, або форму мислення, в як�й з одного або дек�лькох певним способом зв'язаних суджень, що в�дображають зв'язан� в�дношення предмет�в чи явищ об'�ктивно� д�йсност�, виводиться нове судження. Умовиводи бувають �ндуктивн�, дедуктивн� та аналог�чн�. �ндуктивний умовив�д - умовив�д, в якому ми йдемо в�д факт�в до узагальнень, в�д менш загальних до б�льш загальних суджень. Дедуктивний умовив�д - умовив�д, в якому ми йдемо в�д загальних суджень до часткових � поодиноких. �ндукц�я � дедукц�я нерозривно пов'язан� м�ж собою в людському мисленн�. За допомогою �ндукц�� робляться загальн� висновки. Шляхом дедукц�� застосову�мо �х до нових ситуац�й. Аналог�я - умовив�д, що �рунту�ться на под�бност� деяких ознак об'�кт�в. Мислення � лог�чним, якщо х�д думок правильно в�добража� зв'язок предмет�в, явищ об'�ктивно� д�йсност�. Поняття формуються у процес� мислення, в судженнях � умовиводах про предмети � явища об'�ктивно� д�йсност�. Кожне поняття характеризу�ться певним обсягом � зм�стом. Обсяг поняття - це в�дображене в ньому коло об'�кт�в, а зм�ст - в�дображена в ньому сукупн�сть �х �стотних ознак. Загальн� поняття - поняття, в котрих в�дображаються �стотн� властивост� клас�в предмет�в. Конкретн� поняття - поняття, в котрих в�дображаються певн� предмети, явища чи �х класи з �х �стотними ознаками, зв'язками � в�дношеннями. Абстрактн� поняття в�дображають т� чи �нш� властивост� об'�кт�в в�докремлено в�д них самих (хоробр�сть, добро, варт�сн�сть), як� � завжди загальними. Р�зновиди мислення. Мислення в�дбува�ться за загальними ознаками, сп�льними для вс�х людей, водночас набува� в�дм�нних особливостей залежно в�д зм�сту задач. В�дпов�дно до цього мислення бува� техн�чним, науковим, художн�м тощо. Техн�чне мислення спрямоване на розв'язання р�зних техн�чних задач. Наукове мислення спрямоване на розв'язання теоретичних, наукових задач. Художн� мислення виявля�ться у виконанн� завдань художнього зображення особливостей д�йсност�, зокрема людей, �х життя, сусп�льних � виробничих в�дносин. �ндив�дуальн� в�дм�нност� в мисленн� людей. Мислення за тих чи �нших умов характеризу�ться глибиною, посл�довн�стю, самост�йн�стю, критичн�стю, гнучк�стю, швидк�стю. Глибина мислення характеризу�ться вм�нням людини проникнути в суть п�знаваних явищ, розкривати �х причини, дошукуватися �х основ, всеб�чно з'ясовувати �х зв'язки з �ншими явищами об'�ктивно� реальност�, передбачати х�д под�й. Поверхов�сть мислення протилежна глибин� мислення. Це вдоволення частковим з'ясуванням зв'язк�в тих чи �нших явищ, недостатня диференц�ац�я зрозум�лого � незрозум�лого, доведеного � недоведеного. Посл�довн�сть мислення поляга� в ум�нн� людини дотримуватися його лог�чних правил, не суперечити сам�й соб� в сво�х м�ркуваннях, доводити � об�рунтовувати сво� висновки, стежити за тим, щоб думки випливали одна з одно�, не в�дхилялися в�д теми м�ркування; дотримуватися певного плану у виклад� думок, контролювати �х х�д. Посл�довн�сть - �стотна властив�сть правильного мислення. Самост�йн�сть мислення - вм�ння людини ставити нов� проблеми, знаходити нов� п�дходи до �х розв'язання, виявляти �н�ц�ативу в розв'язанн� тих завдань, котр� постають у повсякденному житт�. Це необх�дна передумова новаторства в науц� � техн�ц�. Критичн�сть мислення поляга� у здатност� переглядати погляди, теор��, що вже склалися, зм�нювати �х, якщо вони вступають у суперечн�сть з новими даними науки � практики. Гнучк�сть мислення - вм�ння зм�нювати спос�б розв'язання проблеми, знаходити нов� шляхи �� розв'язання, бути в�льним в�д шаблону в з'ясуванн� питань, беручи при цьому до уваги конкретн� обставини, за яких в�дбуваються т� чи �нш� явища, под��. �нертн�сть мислення вим�рю�ться часом, протягом котрого р�зн� люди впорюються з одними � тими ж п�знавальними завданнями, правильно � об�рунтовано �х розв'язуючи. Розр�зняють три види мислення: наочне, д�юче, пов'язане з практичною д�яльн�стю; образне, при якому предмети безпосередньо не сприймаються, а уявляються в пам'ят� (уявлення деяких технолог�чних операц�й); абстрактне, коли вивчаються загальн� поняття � законом�рност�. Особливий тип мислення, характерний оператору - оперативне мислення, яке зд�йсню�ться в ход� практично� д�яльност� та спрямоване на розв'язання практичних задач � характеризу�ться швидк�стю. Властивост� мислення, так� як швидк�сть, винах�длив�сть, км�тлив�сть, точн�сть д�� при раптов�й зм�н� ситуац�� вимагають спец�ального тренування як в реальних умовах, так � шляхом моделювання складних ситуац�й чи окремих �х елемент�в за допомогою тренажер�в � спецметод�в.

3. Вплив електричного струму на орган�зм людини. Проходячи через т�ло людини, електричний струм справля� терм�чну, електрол�тичну, механ�чну та б�олог�чну д�ю. Терм�чна д�я струму спричиня� оп�ки окремих д�лянок т�ла, нагр�вання до високо� температури орган�в, котр� знаходяться на шляху струму, викликаючи в них сутт�в� функц�ональн� розлади. Електрол�тична д�я супроводжу�ться розкладом орган�чно� р�дини, в тому числ� � кров�, порушенням �� ф�зико-х�м�чного складу. Механ�чна д�я струму супроводжу�ться розшаруванням, розривом тканин орган�зму внасл�док електродинам�чного ефекту, а також митт�вим вибухопод�бним утворенням пари в�д перегр�то� тканинно� р�дини та кров�. Б�олог�чна д�я струму проявля�ться через подразнення та збудження живих тканин орган�зму, а також через розлад внутр�шн�х б�оелектричних процес�в. Наведен� вище д�� електричного струму на орган�зм людини нер�дко спричиняють р�зн� електротравми, котр� умовно под�ляють на м�сцев� та загальн�. До загальних електротравм в�дноситься електричний удар при котрому в�дбува�ться збудження р�зних шар�в м'яз�в т�ла людини, що може викликати судоми, зупинку дихання � серця. Останн� пов'язане з ф�бриляц��ю - хаотичним скороченням окремих волокон серцевого м'яза (ф�брил). До м�сцевих електротравм в�дносяться оп�ки, метал�зац�я шк�ри, електричн� знаки, механ�чн� пошкодження та електрофтальм�я. Оп�ки виникають внасл�док терм�чного ефекту при проходженн� електричного струму через т�ло людини, а також при зовн�шньому вплив� на нього електрично� дуги. Зовн�шн�й вигляд оп�к�в може бути р�зним - в�д почервон�ння шк�ри та утворення пухир�в з р�диною до обвуглення б�олог�чних тканин. Метал�зац�я шк�ри пов'язана з проникненням в не� др�бних частинок металу при його плавленн� п�д д��ю електрично� дуги. Механ�чн� пошкодження зумовлен� збудженням та судомним скороченням м'яз�в т�ла, що може викликати �х розрив або пошкодження шк�ри, вивих суглоб�в � нав�ть перелом к�сток. Електрофтальм�я - запалення зовн�шн�х слизових оболонок очей внасл�док д�� потужного ультраф�олетового випром�нювання електрично� дуги. Чинники, що впливають на важк�сть ураження людини електричним струмом, р�зноман�тн�. Перш за все - це сила струму та час проходження його через орган�зм людини, р�д струму (зм�нний чи пост�йний), шлях струму в орган�зм� людини; при зм�нному струм� - його частота. Сила струму залежить в�д напруги, п�д котрою опинилася людина, � сумарного електричного опору. Сумарний електричний оп�р включа� в себе оп�р т�ла людини, який визнача�ться перш за все опором рогового шару шк�ри. За в�дсутност� пошкоджень шк�ри та в сухому стан� цей оп�р може складати сотн� тисяч Ом. Якщо ц� умови не виконуються, то оп�р шк�ри спада� до 1 кОм. При великих напругах та при тривалому проходженн� струму через т�ло людини оп�р шк�ри спада� ще б�льше, що спричиня� зростання сили струму та б�льш важк� насл�дки ураження струмом. Внутр�шн�й оп�р т�ла людини не перевищу� к�лькох сотень Ом � сутт�вого значення не ма�. На оп�р т�ла людини вплива� також ф�зичний та псих�чний стан, хвороблив�сть, втома, голод, стан сп'ян�ння, емоц�йне збудження. Допустимим вважа�ться такий струм, при котрому людина може самост�йно зв�льнитися в�д електричного кола. Його величина залежить в�д часу проходження струму через т�ло людини. Зм�нний струм пор�вняно з пост�йним б�льш небезпечний. При високих напругах (б�льше 500 В) небезпечн�ший пост�йний струм. Найб�льш небезпечним � зм�нний струм частотою 20... 100 Гц. Саме цьому д�апазону в�дпов�да� струм промислово� частоти. З� вс�х можливих шлях�в прот�кання струму через т�ло людини найб�льш небезпечними � т�, при котрих уражаються головний або спинний мозок, серце та леген�. На важк�сть ураження електричним струмом впливають � параметри м�крокл�мату у виробничому прим�щенн�. Зростання температури, в�дносно� вологост�, швидкост� руху пов�тря п�двищують небезпеку ураження, оск�льки вологовид�лення (в тому числ� вид�лення поту) зумовлюють зниження опору шк�ри.

4. Д�� населення � правила повед�нки при авар�ях на АЕС. При авар�ях на АЕС, на п�дпри�мствах атомно� промисловост� з викидом у зовн�шн� середовище рад�оактивних продукт�в може бути рад�оактивне зараження за межами територ�� станц��. Це призведе до опром�нення населення � забруднення навколишнього середовища вище допустимого р�вня, встановленого для нормально� роботи АЕС. При цьому на службовц�в вплива� гама-опром�нення. При отриманн� сигналу про авар�ю на АЕС робоча зм�на хова�ться у сховищах, а населення - у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби �ндив�дуального захисту, береться запас �ж�, води, предмет�в першо� необх�дност�. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих прим�щеннях, то потр�бно провести герметизац�ю: прикрити тканиною в�кна, у будинках з п�чним опаленням перекрити труби. Сл�д пам'ятати, що дози опром�нення значно менш� п�д час перебування людей у р�зних будинках � спорудах. На заражен�й м�сцевост� потр�бно поводитись дуже обережно: використовувати засоби �ндив�дуального захисту, не ходити без потреби по вулиц�. При виход� з� сховища необх�дно вдягати засоби �ндив�дуального захисту орган�в дихання й шк�ри. Режим повед�нки людей на м�сцевост�, заражен�й рад�онукл�дами, �х трудова д�яльн�сть, час перебування у сховищах, укриття та �нш� питання вир�шують органи самоврядування на п�дстав� даних штаб�в ЦО. З населенням проводиться медична проф�лактика шляхом прийому протирад�ац�йних препарат�в до � п�сля опром�нення. У зв'язку з тим, що територ�я в рад�ус� 30 км п�дляга� тривалому рад�оактивному зараженню, основним засобом захисту � евакуац�я. В першу чергу евакуйовуються д�ти дошк�льного в�ку. В цьому раз� зб�рн� евакопункти не створюються, а евакуац�я проводиться безпосередньо в�д будинк�в. Евакуац�я проводиться на автомашинах � п�шки у два етапи. На першому етап� людей п�двозять транспортом до контрольно-перев�рного пункту � висаджують там. На другому етап� евакуйован� проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необх�дност� сан�тарну обробку � чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення рад�оактивних речовин в орган�зм � органи дихання, травлення, шк�ра. При проведенн� л�кв�дац�� використовують протигази, респ�ратори, костюми Л-1. Одягати � зн�мати �х дозволя�ться т�льки у спец�ально в�дведених м�сцях. П�сля зак�нчення роб�т необх�дно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засоб�в �ндив�дуального захисту, шк�ри, пот�м пройти сан�тарну обробку. На уражен�й територ�� заборонено �сти, пити, лежати � сид�ти на земл�.

5. Перша допомога при пораненнях та кровотечах. Кров в орган�зм� людини циркулю� по кровоносних судинах: артер�ях, венах � кап�лярах. Кровотеча - це вих�д кров� з кровоносних судин. Кровотеча - насл�док порушення ц�л�сност� судин внасл�док травмування (укол, розр�з, удар, розтяг) тощо. �нтенсивн�сть кровотеч залежить в�д к�лькост� пошкоджених судин, �х д�аметра, характеру пошкоджень � виду пошкоджено� судини (артер�я, вена, кап�ляр). На �� �нтенсивн�сть також вплива� р�вень артер�ального тиску, вид кровотеч� (зовн�шньо� чи внутр�шньо�), в�к потерп�лого � стан його здоров'я. Втрата кров� може спричинити гостру недостатн�сть кровопостачання тканин � орган�в, мозку, леген�в, серця, що призводить до смерт�. Через небезпеку �нфекц�� рят�вник не повинен доторкатися до рани руками, промивати �� водою чи л�ками, присипати порошками. Види зовн�шн�х кровотеч залежать в�д характеру пошкодження судин (кап�ляр�в, вен, артер�й) � бувають: кап�лярна кровотеча, венозна кровотеча, артер�альна кровотеча, кровотеч� з рота, з носа, з вух тощо. Кап�лярна кровотеча виника� при поверхневих ранах, пошкодженн� шк�ри. Кровотеча може зупинитись сама завдяки згортанню кров�. На таку рану накладають тугу стерильну марлеватяну пов'язку � бинт. Виток бинта повинен �ти знизу вгору в�д пальц�в до плечей. Венозна кровотеча виника� в�д глибоких ран, кровотеча �нтенсивн�ша, кол�р кров� темно-червоний. Потр�бно п�дняти вгору поранену к�нц�вку � п�сля дезинф�кування шк�ри навколо рани розчином йоду чи спирту накласти тугу пов'язку. Артер�альна кровотеча - пряма загроза життю людини, - виника� при глибоких рубаних або колотих ранах, кров'ясно-червона, б'� струменем у ритм� пульсу (б'� фонтанчиком), бо � п�д великим тиском. Якщо кровотечу не вда�ться зупинити тугою пов'язкою, тод� артер�ю притискають до к�стки, ближче до серця, за 10-15 хвилин в ран� повинен з'явитися згусток кров� (внасл�док �� згортання), котрий сам зупинить кровотечу. Накладають джгут або закрутку (гумову трубку, краватку, рушник) вище м�сця пошкодження, поближче до серця (рис. 1).

Рис.1. Тимчасова зупинка сильно� кровотеч� накладанням закрутки.

Джгут тримають 1-2 години, зв�льняючи на 10-15 хвилин, притиснувши артер�ю, щоб не настало змертв�ння тканин, � знов затягують його. Тимчасово можна зупинити кровотечу згинанням к�нц�вки в кол�нному та тазостегновому суглобах (рис. 2).

Рис. 2. Тимчасова зупинка кровотеч� згинанням к�нц�вки в кол�нному та тазостегновому суглобах.

При пораненн� шийних вен, зокрема п�дключичних, може виникнути пов�тряна ембол�я - важке смертельне ускладнення, зумовлене засмоктуванням пов�тря у венозне русло: необх�дно притиснути п�дключичну вену до ключиц�. Кровотеча з носа. Потерп�лого треба посадити, дещо нахилити його голову, розстебнути ком�р. На перен�сся, чоло � потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, можна вставити в н�с тампон з вати чи марл�, змочений 3% розчином перекису водню � затиснути н�с пальцями. Кровотеча з рота. Потерп�лого кладуть горизонтально � швидко викликають л�каря, також це роблять при кровотеч� з вух, що � ознакою порушення внутр�шньочерепного тиску при травм� черепа. Внутр�шн� кровотеч� (кап�ляротоксикоз) - дуже небезпечн�; р�зко бл�дне обличчя, част�ша� пульс, наста� загальна слаб�сть, запаморочення, задуха, спрага, утворюються чорн� крапки на стегнах та живот� у форм� висипки. Потерп�лий повинен перебувати у нап�всидячому стан� (п�дкладають подушку п�д спину) �з з�гнутими в кол�нах ногами. Потерп�лому сурово заборонено давати пити. Правила накладання джгута: джгути бувають пневматичн� або еластичн�. Перед накладанням джгута к�нц�вку п�дн�мають на 2-3 хвилини для знекровлення. Джгут накладають т�льки на обгорнуту бинтом чи тканиною руку, або поверх закоченого рукава одягу вище в�д рани, але якнайближче до не�, щоб при необх�дност� його можна було перем�стити вище; джгут стискають до моменту зникнення пульсу, к�нц�вка син��. Через 1 годину бажано на 10-15 хвилин зв�льнити руку в�д нього. П�сля накладання джгута к�нц�вку ф�ксують до тулуба з метою проф�лактики больового шоку � запоб�гання сповзання джгута. Час накладання джгута вказують у записц�, або в напис� на т�л� чи одяз�. Захист рани в�д забруднення. Рана - це механ�чне пошкодження ц�л�сност� судин, шк�ри, слизових оболонок чи органа т�ла, яке супроводжу�ться болем � кровотечею. Кожна рана забруднена м�кроорган�змами, що розмножуються на пошкоджених тканинах. Гн�йн� м�кроби можуть �з кров'ю потрапити в орган�зм, викликати сепсис, запалення кров�, що нер�дко ста� причиною смерт�. Забруднення ран землею може викликати правець (стовбняк), чи газову �нфекц�ю. Тому необх�дно обробляти шк�ру довкола рани розчином йоду, спирту, зеленки чи чистим спиртом. Ними рят�вник обробля� � пальц� сво�х рук; заборонено з рани видаляти згустки кров�, не можна до не� доторкатися; рану обробля� лише л�кар. За несприятливих умовах може виникнути гнильна анаеробна �нфекц�я, правець тощо. Щоб запоб�гти розвитку �нфекц�йних ускладнень, насамперед зд�йснюють первинне закривання рани антисептичною пов'язкою, введенням антиб�отик�в в умовах медпункту. Ман�пуляц�� по обмиванню ран, �х кра�в, обробка настоянкою йоду назива�ться туалетом ран. Х�рург�чна обробка рани, основна мета яко� - не допустити �нфекц��, запоб�гання розвитку раново� �нфекц��. Х�рург�чна обробка - це обробка операц�йного поля, м�сцеве знеболювання, розтин, огляд ранового каналу, видалення нежитт�здатних тканин, остаточна зупинка кровотеч�, дренування ран. Якщо потр�бно - накладають шви. Л�тература.

1. Безпека житт�д�яльност�. Я. Бедр�й. Льв�в, 1999.
2. Безпека житт�д�яльност� людини. В. М. Лап�н. Льв�в, 1999.
3. Безопасность жизнедеятельности (краткий конспект лекций). О. Н. Русак. Львов, 1991.

4.Безопасность жизнедеятельности (конспект лекций, часть �). С. В. Белов, 1992.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные