Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4644

ЗМ�СТ

Вступ4

Теоретичн� засади зд�йснення прямих �нвестиц�й в конкурентному середовищ�.

1.1 Конкурентне середовище: глобальний аспект.7

1.2 Мотиви та демотиватори зд�йснення прямих �ноземних �нвестиц�й. 14

1.3 Стратег�� управл�ння прямими �ноземними �нвестиц�ями. 25

Роль прямих заруб�жних �нвестиц�й в економ�ц� Укра�ни та методика �х зд�йснення. 2.1.Заруб�жне �нвестування: значення для Укра�ни. 39

2.2.Методика та етапи зд�йснення заруб�жних прямих �нвестиц�й. 43

3. Сучасн� тенденц�� у залученн� прямих �ноземних �нвестиц�й. �нвестиц�йний кл�мат Укра�ни.

3.1.Огляд сучасного стану залучення �ноземного кап�талу у св�тов�й економ�ц� 73

3.2.Сучасний стан � перспективи залучення прямих �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну 88

Висновки та пропозиц�� 101

Список використано� л�тератури 105

Додаток 1 109

Додаток 2 115

Додаток 3 116

Додаток 4 117

Додаток 5 118

Вступ

Сучасна диверсиф�кована м�жнародна �нвестиц�йна д�яльн�сть � вагомим чинником св�тового та рег�онального економ�чного розвитку. На р�вн� нац�ональних економ�к м�жнародн� прям� �нвестиц�� проявляються здеб�льшого як експорт кап�талу та його �мпорт. Залежно в�д ступеня зр�лост� нац�онально� економ�ки, р�вня �� �нтегрованост� у св�тове господарство форму�ться мотивац�я та пол�тика щодо �нвестиц�й за кордон та �ноземних �нвестиц�й в кра�ну. В�д сьогодн�шн�х масштаб�в та темп�в м�жнародно� �нвестиц�йно� д�яльност� значною м�рою залежать напрямки розвитку св�тового господарства у майбутньому. Кра�ни з перех�дною економ�кою, на як� сьогодн� зверта�ться увага св�тового сп�втовариства, не в змоз� самост�йно вийти з економ�чно� кризи, яка охопила вс� галуз� економ�ки та соц�альну сферу. До таких кра�н належить � Укра�на, яка сьогодн� потребу� значних обсяг�в кап�тальних вкладень в пр�оритетн� галуз� для подальшого процесу розширеного в�дтворення. В той же час неприпустимо розглядати Укра�ну як сировинний придаток розвинутих кра�н або ор��нтуватися лише на залучення �нвестиц�й в економ�ку кра�ни. З розвитком ринкових в�дносин та п�двищенням р�вня конкуренц�� на м�жнародних ринках необх�дно б�льше уваги прид�ляти збалансованост� участ� нашо� держави у м�жнародному под�л� прац�. Одним з найважлив�ших чинник�в такого збалансування � виступають прям� �ноземн� �нвестиц��, чим � зумовлю�ться надзвичайно висока актуальн�сть проблеми прямого �ноземного �нвестування для розвитку молодо� незалежно� держави. Метою дано� дипломно� роботи �: на основ� анал�зу теоретичних � прикладних питань розвитку прямого �ноземного �нвестування та руху кап�тал�в у св�тов�й економ�ц� розробити ефективну систему заход�в по удосконаленню процес�в залучення прямих �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну та п�двищенню �� статусу на м�жнародн�й арен� з урахуванням зростаючого р�вня конкурентно� боротьби та розвитку науково-техн�чного прогресу. У звТязку з цим у робот� вир�шу�ться ряд завдань:

1. розглядаються теоретичн� аспекти прямого �ноземного �нвестування в конкурентному глобальному середовищ�;
2. визначаються особливост� зд�йснення прямого �нвестування в умовах зростаючого р�вня конкуренц�� у м�жнародному б�знес�;
3. систематизуються основн� мотиви та форми зд�йснення прямих �ноземних �нвестиц�й;
4. розглядаються механ�зми зд�йснення П�� в м�жнародн�й економ�ц�;
5. наводяться основн� сучасн� тенденц�� в м�жнародному �нвестуванн� за групами кра�н;
6. анал�зу�ться стан, структура та динам�ка П�� в Укра�ну за кра�нами-�нвесторами та галузями прикладання кап�талу в Укра�н�;
7. наводяться основн� пр�оритети залучення П�� в Укра�ну та шляхи покращення �нвестиц�йного кл�мату держави.

Предметом досл�дження виступають в�дносини в м�жнародн�й економ�ц� з приводу залучення та використання прямих �ноземних �нвестиц�й в м�жнародному конкурентному середовищ�. Останн�м часом зросла к�льк�сть наукових праць з досл�дження м�жнародно� �нвестиц�йно� д�яльност�, однак багато з них не враховують специф�ки укра�нсько� економ�ки та не прид�ляють належно� уваги проблемам п�двищення р�вня конкуренц�� на св�тових ринках. Фактолог�чною основою досл�дження виступають м�жнародн� договори � угоди з питань регулювання П��, законодавч� та нормативн� акти Укра�ни з питань зд�йснення �ноземного �нвестування та гарант�й для �нвестор�в, статистичн� дан� про рух кап�талу у сфер� м�жнародного б�знесу, в тому числ� по Укра�н�, п�дручники та монограф�� укра�нських � заруб�жних автор�в з проблем �ноземного �нвестування та розвитку св�тово� економ�ки, матер�али пер�одичних видань та електронних б�бл�отек. Для обробки даних досл�дження використано �снуюч� прикладн� компТютерн� програми та засоби, методи економ�чного анал�зу та прогнозування.  Розд�л �. ТЕОРЕТИЧН� ЗАСАДИ ЗД�ЙСНЕННЯ ПРЯМИХ �НВЕСТИЦ�Й В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩ�

1.1.Конкурентне середовище: глобальний аспект

Глобал�зац�я сьогодн� стала вже реальн�стю. Економ�чн� процеси в кра�нах Тихоокеанського рег�ону, нов� можливост�, що в�дкрива� створення �диного квропейського ринку, змусять компан�� орган�зовувати свою роботу, рахуючись �з глобальними стандартами якост�, ц�н, дизайну � послуг. У 1994 р. на симпоз�ум� на тему "Сх�д - прорив � шанси для економ�ки квропи" вказувалося на величезну важлив�сть створення транснац�ональних мереж у широкому значенн� цього поняття � на те, який потенц�ал стимулювання економ�чного росту � конкурентноздатност�, а також виникнення нових ринк�в � робочих м�сць закладений у цьому процес�. Зараз багато говорять про �диний �вропейський �нформац�йний прост�р. Структурна пол�тика й �нформац�йне сусп�льство вза�мозалежн�. Нов� послуги, що виникають у зв'язку з �нновац�ями в галуз� комун�кац�йних технолог�й, повинн� бути доступн� вс�м громадянам як в �ндустр�ально розвинутих, так � в окра�нних рег�онах кС. Сьогодн� можна стверджувати, що в зв'язку з характером геопол�тичного розвитку � зм�ною рамкових економ�чних умов завершилася епоха локально обмежено� нац�онально� економ�чно� пол�тики. В сучасному св�т�, де в надлишку � �де�, виробнич� потужност� � кап�тал, правила гри визнача� тепер не держава, а м�жнародна конкуренц�я. Вже не допомага� регулювання, що стосу�ться збер�гання актив�в � запоб�гання ризику. Потр�бне таке регулювання, що усува� перешкоди на шляху конкуренц�� � впровадження �нновац�й, сприя� формуванню перспективно� �нфраструктури й орган�зац�� ефективного державного керування, дозволя� удосконалювати випробуван� методи на ринку прац�, стимулю� розширення ринк�в товар�в � послуг.[27] Надрег�ональне � нав�ть глобальне господарювання змушу� п�дпри�мства, у тому числ� середн� � мал�, до посл�довного переосмислення сво�х позиц�й. Поряд �з використанням наявних чинник�в виробництва, як� деякою м�рою може осво�ти кожний, для досягнення господарських усп�х�в усе б�льше значення набувають: орган�зац�я нац�онального � надрег�онального виробництва, що забезпечу� конкурентноздатн� в глобальному масштаб� ц�ни; готовн�сть до оновлення продукц�� � процес�в, �нвестиц�� у нов� види послуг; застосування нових �нформац�йних засоб�в.[27] На участь у м�жнародн�й конкурентн�й боротьб� мають шанси лише т�, хто найб�льш усп�шно д�� в умовах нац�онально� конкуренц��. Усп�ху ж може домогтися т�льки той, хто в�дпов�да� на виклик м�жнародно� конкуренц��. Тому необх�дно усв�домити, виробити розум�ння культурних розходжень, набути досв�ду використання правил гри в умовах м�жнародного суперництва. � т�льки тод� з'явиться реальна можлив�сть для усп�шних в�дпов�дних крок�в або досягнення синерг�чного ефекту, тобто для компетентного формування транснац�ональних мереж, р�зного роду альянс�в, що прот�ка� на основ� конкуренц�� � суперництва.[22] У б�льш �нтенсивному науковому � промисловому сп�вроб�тництв� м�ж Зах�дною квропою � кра�нами Центрально� � Сх�дно� квропи закладена велика вигода для вс�х. З одного боку, для п�дпри�мств в�дкриваються ринки вс��� квропи, з �ншого - сх�дно�вропейськ� п�дпри�мства й �нститути опиняються в ситуац��, коли вони швидко можуть витягти користь в�д сво�х попередн�х �нвестиц�й, наприклад, у науков�, осв�тн� � досл�дницьк� орган�зац��. Така маг�страль �з двосторонн�м рухом - достатня п�дстава для зближення �нфраструктур, �х зрощування � в�дпов�дно формування юридичних � пол�тичних рамкових умов. [35] При цьому увага повинна бути зосереджена на �мпульсах для росту � конкуренц��, обумовлених зближенням �нфраструктур, на насл�дках �х зрощування для сп�впрац� сьогодн� � в майбутньому, а також на пристосуванн� � л�берал�зац�� пол�тичних � юридичних рамок в умовах вза�мозв'язку й об'�днання. Таким чином, на передньому план� знаходяться не техн�чн� аспекти зрощування, а питання, що в�дносяться до сусп�льного розвитку. � це не т�льки теми для пол�тик�в � шанси для великих господарських п�дпри�мств; ц� питання стосуються малих � середн�х п�дпри�мств. Можливост� останн�х набувають нового вим�ру. Вони полягають у б�льш висок�й спроможност� реагувати на зм�ни завдяки доступу до �нформац��; б�льш швидкому в цьому зв'язку осво�нн� стандарт�в ефективност� � якост�: використанн� виникаючого потенц�алу попиту (� в�дпов�дно одержання замовлень) уздовж так званого коридору росту, тобто рег�ональних � нац�ональних трас. Не велик� п�дпри�мства будуть здобувати перемогу над малими, а динам�чн� над пов�льними.[27] У цих процесах неабияка роль належить прямим �ноземним �нвестиц�ям як одн�й з форм �нвестування (поряд з портфельними). Прям� �нвестиц�� � р�зновидом �ноземних �нвестиц�й, як� супроводжуються контролем за д�яльн�стю компан�� нав�ть у випадку придбання незначно� частки �� акц�й (на р�вн� 10-25%).[28] В Укра�н� контрольний пакет акц�й становить 51%. Волод�ння контрольним пакетом акц�й заруб�жного п�дпри�мства � найвищим типом зобовТязань по в�дношенню до зовн�шньоеконом�чних операц�й. Воно не лише передбача� право власност� на доход з кап�талу, але зазвичай � б�льш �нтенсивний обм�н квал�ф�кованими спец�ал�стами � новими технолог�ями м�ж кра�нами. Часто прям� �ноземн� �нвестиц�� �дуть за досв�дом зд�йснення експортно-�мпортно� д�яльност�. Основними характеристиками прямих �нвестиц�й �: контроль над ними; високий р�вень зобовТязань по в�дношенню до вкладеного кап�талу, персоналу � технолог��; доступ до зовн�шн�х ринк�в; переважання продаж�в в�д виробництва за кордоном над експортом в�тчизняно� продукц�� (як правило); часткове право власност�. [28] Проблема �нвестиц�й загальновизнана в якост� першорядно� для укра�нсько� економ�ки. У цьому зв'язку питання про розмежування прямих � портфельних �ноземних �нвестиц�й ма� дуже �стотне практичне значення � повинно одержати досить ясний в�дбиток у дан�й робот�. Основн� вих�дн� теоретичн� положення поняття прямих �ноземних �нвестиц�й можна згрупувати в наступн� пункти.

1. Прям� �нвестиц�� справляють безпосередн�й � довгостроковий вплив на кап�таловкладення в економ�ку (пайова участь у буд�вництв� й орган�зац�� господарських об'�кт�в, повне або часткове �х придбання з метою б�льш ефективного використання).
2. Прям� �нвестиц�� мають на мет� одержання не т�льки прибутку на кап�тал, але � повного п�дпри�мницького прибутку або основно� його частини, а також безпосередн�х або непрямих вигод в�д контролю над ф�рмою, що включа� визначення �� виробничо�, закуп�вельно-збутово�, �нвестиц�йно�, кооперац�йно�, науково-техн�чно� � ф�нансово� пол�тики.
3. Прям� �нвестиц�� припускають б�льш високу рентабельн�сть, н�ж портфельн�, � з часом ведуть до пом�тного в�дтоку прибутк�в материнсько� компан�� за кордон або викликають нов� кап�таловкладення за рахунок ре�нвестиц�� прибутк�в.
4. Прям� �нвестиц�� б�льшою м�рою впливають на зайнят�сть, стан внутр�шнього ринку, н�ж портфельн�.
5. Прям� �нвестиц�� значн�ше, н�ж портфельн�, сприяють зм�н� м�сця кра�ни в м�жнародному под�л� прац�, впливають на нац�ональну конкурентноздатн�сть.
6. Прям� �нвестиц��, на в�дм�ну в�д портфельних, впливають на зм�ну в кра�н� в�дносин нац�онально� власност�, викликають �� в�дчужен�сть на користь �ноземц�в.
7. Прям� �нвестиц�� в�дчутн�ше впливають на стан конкуренц�� в кра�н�, посилюючи �� або призводячи до зм�цнення на внутр�шньому ринку позиц�й �ноземних ф�рм.[28]

Прям� �ноземн� �нвестиц�� являють собою сьогодн� одну з найважлив�ших � найб�льш динам�чних складових частин св�тового руху кап�талу. Досв�д притягнення � використання �ноземних прямих �нвестиц�й як розвинутими, так � кра�нами, що розвиваються, св�дчить, що при належн�й державн�й пол�тиц� вони служать потужним джерелом в�дновлення виробничого апарату кра�ни-рецип��нта (приймаючо� кра�ни), одним �з важливих генератор�в �� економ�чного росту, ефективним засобом п�двищення конкурентноздатност� експорту, розширення � зм�цнення позиц�й кра�ни у св�тов�й економ�ц�. Прям� �нвестиц�� виг�дн� тим, що не створюють зовн�шньо� заборгованост�, генерують р�ст к�лькост� робочих м�сць, звичайно тягнуть за собою приплив нових технолог�й � модерн�зац�ю нац�онального виробництва, сприяють встановленню м�цних розгалужених канал�в господарського сп�вроб�тництва нац�ональних ф�рм з �ноземними партнерами.[39] В�дом� також � ускладнення, пов'язан� з безконтрольним притягненням �ноземних �нвестиц�й, що можуть виражатися в спробах закордонних корпорац�й "скинути" у приймаючу кра�ну застар�л� й еколог�чно "брудн�" виробництва, поставити п�д контроль нац�ональн� виробництва конкретно� кра�ни з метою зм�цнення сво�х конкурентних позиц�й на св�товому ринку, одержати невиправданий виграш за рахунок соц�ально� сфери. Однак до сьогодн�шнього дня у св�товому сп�втовариств� вже накопичений великий досв�д протид�� цим негативним сторонам �ноземного �нвестування шляхом прийняття м�жнародного кодексу поводження транснац�ональних корпорац�й, зм�цнення й удосконалення нац�онального законодавства щодо �нвестиц�й, розробка вза�мних договор�в м�ж кра�нами, що регулюють порядок �нвестування, захист �ноземних �нвестиц�й � �нш� питання, пов'язан� з �х притягненням. Одним �з св�дчень усп�шного вир�шення цих проблем служить пом�тний р�ст притягнення прямих �ноземних �нвестиц�й кра�нами, що розвиваються, а також кра�нами Сх�дно� квропи. Самим великим центром прогресуючого тяж�ння �ноземних прямих �нвестиц�й в останн� роки став Аз�атсько-тихоокеанський рег�он (АТР). Тут склада�ться потенц�йно потужний центр рег�онально� економ�ки, пов'язано� каналами активно� економ�чно� вза�мод�� з розвинутими кра�нами. Створення АТЕС (орган�зац�я Аз�атсько-тихоокеанського економ�чного сп�вроб�тництва) приводить до утворення в цьому рег�он� системи багатор�внево� економ�чно� вза�мод�� на чол� з л�дерами св�тово� економ�ки - США, Япон��ю, кра�нами кС. Особливе м�сце в цьому конгломерат� займа� Китай, що став найб�льшим центром тяж�ння �ноземних �нвестиц�й за межами розвинутого св�ту. Другим за значенням св�товим центром припливу �ноземних прямих �нвестиц�й виступа� Латинська Америка. Тут також спостер�га�ться р�ст щор�чних вкладень, як� лише в 1994 р. досягли 20 млрд. долл. � продовжують зб�льшуватися.[43] Серед кра�н, що розвиваються, можна вид�лити першу десятку л�дер�в по притягненню �ноземних �нвестиц�й. При загальному об'�м� в 73,5 млрд. долл. прямих �ноземних �нвестиц�й у кра�ни, що розвиваються, перш� десять кра�н одержали 58 млрд. дол., або 79%: Китай - 27,5 млрд.; С�нгапур - 6,8; Аргентина - 6,3; Малайз�я - 5,2; Мексика - 4,9; �ндонез�я - 2,0; Та�ланд - 1,7; Гонконг - 1,67; Колумб�я - 0,95; Тайвань - 0,9 млрд. дол. На частку Китаю припало 37% загального потоку �нвестиц�й. Прям� �ноземн� �нвестиц�� под�ляються на дек�лька основних форм (рисунок 1.1). [40]

Рис.1.1.Систематизац�я прямих �ноземних �нвестиц�й Кожна з наведених форм ма� сво� особливост� функц�онування. Але для �х створення або навпаки, припинення, �снують в�дпов�дно мотиватори та демотиватори, як� будуть розглянут� в наступному параграф� роботи. Таким чином, прям� �ноземн� �нвестиц�� � одн��ю з форм �нвестування. Ц� �нвестиц��, на в�дм�ну в�д портфельних, мають ряд специф�чних ознак, основними з яких �: безпосередн�й � довгостроковий вплив на кап�таловкладення в економ�ку кра�ни; вони мають на мет� одержання доходу на кап�тал, а також велико� частки повного п�дпри�мницького прибутку; передбачають б�льш високу рентабельн�сть, н�ж портфельн�; впливають на зайнят�сть, стан внутр�шнього ринку; сприяють зм�н� м�сця кра�ни-рецип��нта в�дносно нац�онально� власност� на користь �ноземного �нвестора; справляють �стотний вплив на р�вень конкуренц�� в кра�н�. Основними формами прямих �ноземних �нвестиц�й �: п�дпри�мства з� 100% �ноземного кап�талу; часткове волод�ння компан��ю; придбання рухомого � нерухомого майна; концес��. 

1.2.Мотиви та демотиватори зд�йснення прямих �ноземних �нвестиц�й

Мотиви, за якими компан�� приймають р�шення про зд�йснення д�яльност� в т�й або �нш�й кра�н�, в�др�зняються великою р�зноман�тн�стю. Однак умовно �х можна розд�лити на дв� велик� групи. У першому випадку ф�рми займаються в основному продажем товар�в � послуг, вироблених в �нших кра�нах, в �ншому - �нвестують кошти в створення виробничих потужностей у дан�й кра�н� з метою продажу продукц�� на м�сцевому ринку або експорту �� на ринки �нших кра�н. Таблиця 1.1.[40] Мотивац�я безпосередн�х партнер�в

Види мотивац��Умови мотивац��

1. Виробничо-економ�чна1.1.Зменшення кап�тальних витрат � ризик�в при створенн� нових потужностей 1.2.Придбання джерел сировини або ново� виробничо� бази 1.3.Розширення д�ючих виробничих потужностей 1.4.Реал�зац�я переваг нижчо� вартост� чинник�в виробництва 1.5.Можлив�сть запоб�гти цикл�чност� або сезонност� виробництва 1.6.Пристосування до процесу скорочення
2. Маркетингова2.1.Зростання ефективност� �снуючого маркетингу 2.2.Придбання нових канал�в торг�вл� 2.3.Проникнення на конкретний географ�чний ринок 2.4.Вивчення потреб, набуття управл�нського досв�ду на нових ринках 2.5.Пристосування до умов кра�ни, яка прийма� кап�тал
3. �нш� мотиви3.1.Пропагандистськ� 3.2.Престижн� 3.3.Еколог�чн�

 Таким чином, ц�каво з'ясувати мотиви вибору компан�ями т��� або �ншо� стратег��, а також ступ�нь под�бност� або розходження проблем, з якими вони з�штовхуються у сво�й д�яльност�. Компан�ям, що мають нам�р поставляти продукц�ю за кордон, не обов'язково створювати п�дпри�мства в дан�й кра�н�, оск�льки в них � можлив�сть просто продати л�ценз�ю на виробництво сво�х товар�в або послуг з метою одержання прибутку з л�ценз�йних платеж�в. Проведене квропейським б�знес-клубом (м. Москва) обстеження показало, що уявлення, яке �сну� на Заход�, про те, що в�дбува�ться в кра�нах колишнього соцтабору, дуже далеке в�д реальност�. Зокрема, респонденти вважали серйозною проблемою (демотиватором) зовс�м не злочинн�сть або корупц�ю, а неадекватне � пост�йно м�нливе податкове законодавство. Наступними за ступенем важливост� були назван� проблеми, що в�дносяться до забезпечення прав власник�в � кредитор�в, митного регулювання, ризик�в пол�тичних зм�н, нест�йкост� макроеконом�чно� ситуац��, нерозвиненого банк�вського сектора, системи бухгалтерського обл�ку � т�льки п�сля цього - до корупц��. Ризик експропр�ац�� власност�, сваволя з боку державно� � м�сцево� влади, а також неплатеж� м�сцевих замовник�в розц�нювалися як проблеми, що мають не найб�льше значення. � нарешт�, труднощ�, пов'язан� з як�стю робочо� сили або управл�нських кадр�в, постачальниками, злочинн�стю, рекетом � бартером, були в�днесен� до категор�� не дуже �стотних. Одним з основних мотиватор�в �ноземн� �нвестори в�дносно кра�н СНД називають обсяги ринку. Представники промислових � транспортних п�дпри�мств називають у числ� найб�льш важливих чинник�в, що вплинули на �х р�шення, близьк�сть до кра�ни, де д�ють материнськ� компан��, однак для компан�й з �нших сектор�в цей чинник, ма� другорядне значення. Можлив�сть перебороти торгов� бар'�ри також називалася серед важливих причин - причому компан��, що займаються збутом продукц��, � транспортн� п�дпри�мства вказують на цей чинник нав�ть част�ше, н�ж промислов� п�дпри�мства. При цьому респонденти зазначили, що наявн�сть квал�ф�кованих кадр�в мало для них досить важливе значення, причому на р�шення про зд�йснення �нвестиц�й вплинула також низька варт�сть робочо� сили. �ноземн� компан�� мають на мет� виробництво продукц�� � надання послуг для м�сцевого ринку, про що св�дчить низька частка експорту в загальному обсяз� випущено� ними продукц��. Можлив�сть скорочення транспортних витрат не в�д�гра� значно� рол� для вс�х учасник�в �нвестиц�йного процесу, за винятком компан�й, що займаються збутом продукц��. Те ж саме в�дноситься до податкових п�льг, можливостей виходу на ринки трет�х кра�н � доступност� сировини (значна частина �нвестиц�й у сировинному сектор� була зд�йснена американськими компан�ями). Аналог�чним способом, грошов� потоки мали для учасник�в опитування другорядне значення при ухваленн� р�шення про зд�йснення тут �нвестиц�йно� д�яльност�. Виняток у цьому випадку складають лише банки � транспортн� компан��. � нарешт�, в�дносна м'як�сть еколог�чних норм, мабуть, не в�д�грала при прийнятт� �нвестиц�йних р�шень н�яко� рол�. Найважлив�шою причиною переваг зд�йснення виробничо� д�яльност� в кра�н� (пор�вняно з продажем л�ценз�й) � прагнення утримати за собою контроль над прибутками, збутом, як�стю продукц�� й дещо меншою м�рою - за рухом кошт�в. Наступним по ступен� важливост� � захист власних ноу-хау � можлив�сть зрозум�ти особливост� роботи на м�сцевому ринку, однак ц� чинники мають лише обмежене значення. До найб�льш серйозних проблем, з якими з�штовхуються �ноземн� �нвестори, можна в�днести наступн�. Найб�льш серйозною проблемою, що випереджа� �нш� труднощ� по ступен� важливост�, � неадекватне � пост�йно м�нливе податкове законодавство. Пот�м �дуть проблеми, пов'язан� з� слабким забезпеченням прав власност� � прав кредитор�в, д�ями митних орган�в, ризиком зм�н у пол�тичн�й сфер�, хитким макроеконом�чним положенням, нерозвиненим банк�вським сектором, системою бухгалтерського обл�ку � корупц��ю. Саме по соб� податкове законодавство сприйма�ться як б�льше зло, н�ж податков� органи, покликан� забезпечувати його дотримання. Навпаки, митн� органи й меншою м�рою пост�йн� зм�ни зовн�шньоторговельно� пол�тики розглядаються як б�льш серйозна проблема, н�ж торгова пол�тика як така. Ризик вилучення власност� � свав�лля з боку владних структур, як загальнодержавних, так � м�сцевих, були в�днесен� до категор�� проблем, не самих першорядних за ступенем важливост�. Те ж саме в�дноситься до неплатеж�в замовник�в � неадекватного захисту прав �нтелектуально� власност�. Захист прав �нтелектуальн�й власност� розгляда�ться багатьма як менш серйозна проблема, н�ж забезпечення прав власност� в ц�лому. Ця точка зору посл�довно виража�ться представниками вс�х сектор�в, � хоча компан��, що використовують б�льш передов� виробнич� технолог��, природно, б�льше стурбован� захистом прав �нтелектуально� власност�, �хн� представники все одно вважають, що забезпечення прав власност� в ц�лому явля� собою б�льш серйозну перешкоду, н�ж захист прав �нтелектуально� власност�. Як�сть матер�ал�в � комплектуючих, що поставляються внутр�шн�ми п�дпри�мствами, а також сво�часн�сть �х постачання, також в�дноситься до демотиватор�в зд�йснення �ноземного �нвестування. Бартер, одна з основних особливостей роботи на в�тчизняному ринку, про яку багато говориться в зах�дн�й прес�, також не виклика� в �нвестор�в серйозних заперечень. � нарешт�, всупереч широко поширен�й на Заход� думц�, орган�зована злочинн�сть � рекет, а також звичайна злочинн�сть, займають останн� м�сця в перел�ку перешкод, з якими з�штовхуються �ноземн� �нвестори. Порядок розпод�лу проблем за ступенем важливост� носить ст�йкий характер у вс�х секторах. Компан��, що беруть участь у промисловому виробництв�, п�дкреслюють серйозн�сть проблем, пов'язаних �з нерозвинен�стю банк�вського сектора. Навпаки, банки в�днесли до числа першорядних проблему неадекватного захисту прав кредитор�в. Неплатеж� кл��нт�в � системи бухгалтерського обл�ку також мають для них б�льше значення, н�ж для �нших. Для консультац�йних ф�рм надзвичайно важлива проблема недостатнього захисту прав власност�. Так само, як � банки, вони б�льшою м�рою, н�ж �нш�, страждають в�д несво�часних платеж�в кл��нт�в � недосконалост� системи бухгалтерського обл�ку. Компан��, що займаються збутом продукц��, розц�нюють у якост� б�льш серйозних проблеми, пов'язан� з д�ями митних орган�в, �, може бути, внасл�док цього ставлять корупц�ю на б�льш високе м�сце, н�ж б�льш�сть �нших учасник�в опитування. Транспортн� компан�� також п�дкреслюють серйозн�сть проблем, створюваних митними органами. Б�льшою м�рою страждають в�д проблем структурного характеру (таких, як недосконал�сть законодавства) � меншою - в�д д�й влади п�дпри�мства, як� займаються виробництвом продукц��. Вони ставлять на б�льш високе м�сце так� труднощ�, як нерозвинен�сть банк�вського сектора, а також недосконал�сть податкового законодавства � торгово� пол�тики, тод� як торговельним компан�ям б�льший збиток наносять податков� � митн� органи, а також неплатеж� замовник�в. Наявн�сть або в�дсутн�сть у кра�н� �нших �ноземних �нвестор�в також вплива� на р�шення компан�й зайнятися тут �нвестиц�йною д�яльн�стю. У ц�лому цей чинник не справив серйозного впливу на процес прийняття �нвестиц�йних р�шень. Проте, присутн�сть у кра�н� �нших �нвестор�в якоюсь м�рою вказу� на наявн�сть прибуткового ринку � полегшу� �нвесторам оц�нку ефективност� сво�х �нвестиц�йних проект�в. Кр�м цього, �ноземн� компан�� часто сприймаються ними як потенц�йн� кл��нти � замовники. У випадку в�дсутност� на ринку �нших �ноземних �нвестор�в можлив�сть зТявитися на ринку першим � мати з цього вигоду також в�д�гра� деяку роль в ухваленн� р�шення.[38] Материнськ� компан��, що зд�йснюють д�яльн�сть у банк�вському сектор� � сфер� збуту продукц��, а також консультац�йн� ф�рми в�ддають перевагу волод�нню 100% акц�онерного кап�талу п�дпри�мства. Ус� банки � б�льше половини консультац�йних � торгових ф�рм знаходилися в повн�й власност� �ноземних �нвестор�в. Однак промислов� � транспортн� компан�� част�ше орган�зован� як сп�льн� п�дпри�мства � р�дше на основ� �ншо� форми сп�льно� власност�. Про це св�дчить той факт, що лише трохи б�льше чверт� цих компан�й знаходяться в повн�й власност� �ноземних �нвестор�в. Кр�м цього, ц�кавим � в�дносний розм�р внеску кожного з партнер�в у статутний кап�тал сп�льного п�дпри�мства. На початковому етап� реал�зац�� проекту 90% �ноземних п�дпри�мств внесли значно б�льший, н�ж в�тчизнян� партнери, внесок у технолог�� виробництва, управл�нн� � маркетингу. Це в�дноситься також до ф�нансових ресурс�в � торгово� марки. Так само б�ля 90% ф�рм внесли у вигляд� внеску в статутний кап�тал найб�льш значну частину устаткування, � майже три чверт� ф�рм залучили найб�льшу частину науковц�в. При цьому в�тчизнян� партнери майже в половин� випадк�в внесли св�й внесок у статутний кап�тал у вигляд� знання особливостей роботи на м�сцевому ринку � майже в двох третинах випадк�в - у вигляд� буд�вель � споруд. Прагнення одержати монопольну або ол�гопольну ренту в б�льшост� випадк�в не � вир�шальним чинником при ухваленн� р�шення про зд�йснення �нвестиц�й, оск�льки жодне з обстежених п�дпри�мств не мало монопольного положення на ринку � т�льки 20% компан�й д�яло на ринках, де було менше п'яти конкурент�в. Багато компан�й � промислових п�дпри�мств, використовують в�дносно нов�, передов� технолог��. Для компан�й, що базуються в рег�онах, головну роль в�д�гра� наявн�сть спец�альних чинник�в виробництва або компан�й-партнер�в. �нвестиц��, що ран�ше зд�йснювалися в даному рег�он�, також � важливим чинником, що визнача� м�сце реал�зац�� нових �нвестиц�йних проект�в. Ан� податков� п�льги, ан� рекомендац��, як� стали результатом обстежень, що проводилися з метою визначення умов для п�дпри�мницько� д�яльност� в тому або �ншому рег�он�, не справляють �стотного впливу на виб�р м�сця розташування п�дпри�мства. Розм�р п�дпри�мства в�д�гра� роль т�льки в одному випадку: велик� промислов� компан�� вказують на наявн�сть проблем �з постачальниками � податковими органами значно част�ше, н�ж др�бн� п�дпри�мства. � хоча проблеми з податковими органами оц�нюються ними як досить серйозн� (можливо, це пов'язано з тим, що на великих п�дпри�мствах част�ше проводяться податков� перев�рки), труднощ�, пов'язан� з постачальниками, в�дносяться до категор�� не самих значних.[41] Наведен� вище перешкоди (демотиватори) характерн� для економ�ки сучасно� Укра�ни. Про це св�дчать наступн� статистичн� дан�. �нвестиц�йна активн�сть в Укра�н� в останн� роки в�др�зня�ться крайньою мляв�стю. У 1996 -1998 р. щор�чний прир�ст �ноземних кап�таловкладень склав 600-650 млн. дол., державних �нвестиц�й в економ�ку - 600 млн. дол. (в основному субсид�й � дотац�й), довгострокового кредитування комерц�йними банками - 50 млн. дол. При цьому на частку позичок п�дпри�мствам на терм�н б�льше одного року припадало лише 10-11% кредитних портфел�в банк�в. Така ситуац�я вкрай несприятлива в умовах неефективно� структури укра�нсько� економ�ки.[54] Ляка� �нвестор�в в першу чергу не ст�льки пол�тичний, ск�льки економ�чний ризик. � якщо проектн� орган�зац�� ще якось можуть передбачати м�кроеконом�чн� ризики, то проблема впливу макроеконом�чно� кризи на проробку, реал�зац�ю й експлуатац�ю �нвестиц�йного проекту навряд чи може бути усп�шно вир�шена в найближчому майбутньому. У р�зних кра�нах в так�й ситуац�� використовують р�зн� �нструменти стимулювання �ноземних �нвестиц�й на макрор�вн� (таблиця 1.2) [41] Таблиця 1.2.

Форми стимулювання �ноземно� �нвестиц�йно� д�яльност�

Форми�нструменти 12

1. Ф�нансово-кредитне стимулювання1.1.Безпроцентн� кредити 1.2.П�льгов� кредити 1.3.�нвестиц�йн� гарант��
2. Податкове стимулювання2.1.Зниження ставки податку 2.2.Податков� угоди з �ншими кра�нами 2.3.Зняття податк�в на ре�нвестиц�� 2.4.Безмитний �мпорт обладнання та/або сировини 2.5.Прискорена амортизац�я 2.6.Податков� кредити

12 3.Стимулювання �нфраструктурного забезпечення3.1.Надання земл� у безкоштовне користування або за п�льговими ц�нами 3.2.Надання буд�вель � споруд у безкоштовне користування або за п�льговими ц�нами 3.3.Субсид�� на користування енерг��ю 3.4.Транспортн� гранти 3.5.П�льги щодо фрахту 4.Стимулювання конкретних �нвестиц�йних проект�в4.1.Гранти (ц�льове ф�нансування) ресурсо- � природозбер�гаючого обладнання 4.2.Гранти проект�в, ор��нтованих на п�двищення квал�ф�кац�� � переп�дготовку кадр�в, пол�пшення умов прац� 4.3.Сприяння в проведенн� техн�ко-економ�чних об�рунтувань проект�в 4.4.Гранти на проведення науково-досл�дних та проектно-конструкторських роб�т 5.Протекц�он�стськ� заходи5.1.Тарифи та нетарифн� �нструменти

П�д безпекою �нвестиц�йного проекту в кризовий пер�од розум�ють ступ�нь захисту його найважлив�ших показник�в (пер�од окупност�, чиста поточна варт�сть, внутр�шня ставка прибутку) в�д впливу зм�н у навколишньому економ�чному середовищ�. Вс� заходи для запоб�гання впливу кризи на проект найкраще передбачити на стад�� концептуально� проробки, коли �дея знаходить загальн� обриси, документально оформлю�ться � одержу� джерела ресурс�в, у тому числ� ф�нансових. �нвестиц�йна стад�я - найб�льш критична. Чим глибший р�вень реал�зац�� проекту, тим вищ� можлив� втрати його спонсор�в � орган�затор�в. Головне тут - швидк�сть реакц��, негайне застосування ран�ше передбачених заход�в або вироб�ток нових. Ризики залежать також в�д розм�ру проекту. Невеликий проект ма� приблизно однаковий р�вень ризику з дуже великим. Насамперед це пов'язано з житт�здатн�стю проект�в. Малий проект здатний легко одержати додаткову п�дтримку в силу невисоко� вимогливост� до об'�м�в ресурс�в, необх�дних для усп�шного завершення. Учасники ж великого проекту можуть розраховувати на додаткову п�дтримку ззовн� як ф�нансовими, так � матер�альними ресурсами через його важлив�сть для компан�� або держави. Кр�м того, мал� проекти надзвичайно моб�льн� � легко перебудовуються п�д зовн�шн� умови, що зм�нюються, а велик� зазвичай застрахован�. Що стосу�ться середн�х проект�в, то вони не наст�льки моб�льн� як мал�, � часто �х засновники не в змоз� застрахуватися в�д ф�нансових втрат. В�дпов�дно � вплив кризи на них б�льший, однак за рахунок спец�альних заход�в р�вень ризику можна згладити. [31] Розрахунков� м�ри включають: забезпечення запасу ст�йкост� по критичних параметрах; представлення показник�в � параметр�в техн�ко-економ�чного об�рунтування (ТЕО) у тверд�й валют�, введення поправочного коеф�ц��нта на �нфляц�ю; розробку дек�лькох (м�н�мум трьох) вар�ант�в реал�зац�� проекту при р�зних вх�дних параметрах; розрахунок меж гнучкост� показник�в рентабельност� проекту стосовно м�нливост� зовн�шн�х параметр�в; побудова наскр�зного "дерева р�шень" проекту. Перел�к ризик�в, що враховуються при складанн� �нвестиц�йного меморандуму, включа� наступн� елементи: Власн�сть, акц�онери: структура акц�онерного кап�талу; ц�л�, задач� й �нтереси акц�онер�в. Управл�ння � керован�сть компан��ю: орган�зац�йна структура; профес�йна компетентн�сть кер�вник�в, �х спроможн�сть справитися з проблемами росту. Персонал: вза�мов�дносини в колектив�; ключов� ф�гури � залежн�сть компан�� в�д них. Кл��нти: найб�льш� кл��нти � залежн�сть компан�� в�д них; залежн�сть компан�� в�д платоспроможного попиту з боку кл��нт�в. Ринок: опис ринку � його характеристики (насичений/ненасичений, конкурентний/неконкурентний, зростаючий/стаб�льний � �нш�); конкуренц�я (у даний час � прогнозована на найближч� 5-7 рок�в); поява нових ринкових фактор�в � здатн�сть компан�� оперативно на них реагувати. Збут: особливост� збутово� системи компан��; залежн�сть компан�� в�д власно� системи збуту (дилер�в, дистрибьютер�в, агент�в � �н.) - об'�ктивн� � суб'�ктивн� чинники. Система постачання: число найб�льших постачальник�в; галузева � географ�чна концентрац�я постачальник�в; залежн�сть компан�� в�д власних постачальник�в � �� спроможност� зм�нити структуру закуп�вель без в�дчутного збитку; наявн�сть "неаф�шованих" догов�рних в�дносин. Продукц�я: на якому етап� житт�вого циклу знаходиться продукц�я компан��: конкурентн� переваги � недол�ки; можлив�сть � необх�дн�сть диверсиф�кац�� асортименту продукц�� (стратег�я розвитку б�знесу); наявн�сть � залежн�сть в�д п�сляпродажного серв�су. Виробництво: особливост� виробничого процесу; ефективн�сть орган�зац�� виробництва; р�вень техн�чного оснащення (достатн�сть/ недостатн�сть) � необх�дн�сть дооснащення/переозбро�ння; прихован� активи � пасиви; тривал�сть виробничого циклу, його зб�г з ф�нансовим (для оц�нки достатност� оборотного кап�талу); вплив прав користування � розпорядження (оренда прим�щень, устаткування, л�зинг) на над�йн�сть б�знесу, соб�варт�сть продукц��. Активи: права власност� компан�� (матер�альн� � нематер�альн� активи), �х чистота � вразлив�сть; достов�рн�сть оц�нки вартост� актив�в (балансова варт�сть/ринкова варт�сть); залежн�сть компан�� в�д прав користування � розпорядження, переданих компан�� (оренда, л�ценз��, патенти й �н.). Ф�нанси: повнота, достов�рн�сть, доступн�сть � прозор�сть систем обл�ку � зв�тност�; профес�йна компетентн�сть керуючих � фах�вц�в в галуз� управл�ння ф�нансами � бухгалтерським обл�ком; вразлив�сть зв�тних результат�в з боку контролюючих орган�в з погляду можливих збитк�в. Репутац�я: д�лова репутац�я компан�� (на п�дстав� опитувань); чинники, здатн� завдати шкоди репутац�� компан��. Вих�д �з компан��: видим� на сучасному етап� можлив� шляхи виходу з компан�� � пов'язан� з цим проблеми. Резюме: схильн�сть оперативних результат�в д�яльност� компан�� до впливу позитивних � негативних чинник�в: Виявлення й оц�нка ризик�в в�дбува�ться в ход� численних особистих зустр�чей менеджер�в �нвестора з п�дпри�мцем, сп�вроб�тниками компан��, опитувань кл��нт�в � постачальник�в, збору даних з доступних джерел, вивчення досл�джень ринк�в, проведених спец�ал�зованими компан�ями. Таким чином, �ноземн� прям� �нвестиц�� � досить в�дчутними до мотивуючих та демотивуючих фактор�в кра�ни-рецип��нта. Основними видами мотивац�� прямих �ноземних �нвестиц�й �: виробничо-економ�чна мотивац�я (придбання сировини, можлив�сть запоб�гання цикл�чност� тощо); маркетингова (зростання ефективност� маркетингу, проникнення на конкретний географ�чний ринок тощо); �нш� (еколог�чн�, персональн�, престижн�). Основними проблемами (демотиваторами), з якими стикаються �ноземн� �нвестори, �: м�нлив�сть податкового законодавства; свав�лля орган�в державно� влади та корупц�я, орган�зована злочинн�сть, проблеми митно-тарифного регулювання; недисципл�нован�сть постачальник�в � замовник�в; нерозвинен�сть ринково� �нфраструктури (банки, б�рж� тощо). У звТязку з цим можна вид�лити напрямки стимулювання �ноземних �нвестиц�й. Заходами макроеконом�чного стимулювання �ноземних �нвестиц�й до кра�ни-рецип��нта �: податкове стимулювання, ф�нансово-кредитне стимулювання, стимулювання �нфраструктурного забезпечення, конкретних �нвестиц�йних проект�в, протекц�он�стськ� заходи. 

1.3.Стратег�� управл�ння прямими �ноземними �нвестиц�ями

Переваги системи стратег�чного управл�ння, що визначили �� широке поширення за кордоном, полягають у тому, що вона дозволя� сформулювати глобальн� ц�л� розвитку ф�рм, сформувати позиц�ю менеджер�в вищо� � середньо� ланки, оперативно адаптуватися до зм�н ринкового середовища � тим самим п�двищити конкурентноздатн�сть орган�зац��. Процес стратег�чного управл�ння носить цикл�чний, �терац�йний характер � включа� наступн� етапи:

1. системний анал�з перспектив, небезпек � можливостей, що в�дкриваються перед орган�зац��ю;
2. розробка сценар��в майбутнього, анал�з впливу чинник�в зовн�шнього середовища з урахуванням �мов�рност� виникнення тих або �нших ситуац�й;
3. визначення головних ц�лей, побудова дерев ц�лей, пор�вняння ц�лей � п�дц�лей з� сценар�ями майбутнього; доб�р проблем, що передбача�ться вир�шувати за допомогою стратег�чного управл�ння;
4. розробка альтернативних стратег�й досягнення ц�лей, виб�р типових стратег�й, планування необх�дних ресурс�в;
5. розробка стратег�чних програм, що реал�зують як загальну, так � окрем� стратег��;
6. проектування системи впровадження � контролю стратег�чних план�в. [45]

П�д стратег��ю зазвичай розум�ють наб�р найб�льш загальних правил, що визначають довгостроков� д��, забезпечують виконання м�с�� орган�зац��. При цьому в якост� м�с�� виступа� глобальна ц�ль, що визнача� причину �снування орган�зац��. М�с�я як найб�льш загальна мета �нвестування може полягати в наступному: = збер�гання або перерозпод�л власност� шляхом придбання контрольних пакет�в акц�й; = забезпечення доступу до деф�цитних вид�в продукц�� (послуг), майнових � немайнових прав; = участь в управл�нн� п�дпри�мством за рахунок придбання великих або блокуючих пакет�в: = захист �нвестиц�й в�д �нфляц��; = збер�гання � прир�ст кап�талу; = одержання регулярного поточного прибутку. Перш� три з перерахованих вище глобальних ц�лей визначають стратег�чний тип �нвестора (прям� �ноземн� �нвестиц��). [45] �нвестиц�йна стратег�я залежить в�д м�с�� �нвестора � визнача� не т�льки досягнення довгострокових ц�лей, але � тактику вкладення засоб�в: у як� проекти, коли � через як� пром�жки часу варто �нвестувати. Кр�м загально� стратег�� �нвестування �нод� формуються окрем� субстратег��. Вони носять, як правило, короткостроковий характер � розробляються як реал�зац�я основно� стратег�� для конкретного виду �нвестиц�й. [46] В залежност� в�д ц�лей �нвестування, типу управл�ння, характеру економ�чно� ситуац�� � множини �нших чинник�в можна виявити р�зноман�тн� стратег��. Для стратег�чного �нвестора, основна м�с�я якого поляга� в розширенн� сфери свого впливу й участ� в управл�нн� п�дпри�мством, можна вид�лити стратег�� ефективного власника � спекулятивного злиття (або поглинання). Стратег�я ефективного власника. У випадку використання ц��� стратег�� м�с�я �нвестора поляга� не т�льки в одержанн� доступу до визначених вид�в продукц�� � забезпеченн� контролю за ф�нансовими потоками, але й у п�двищенн� науково-техн�чного � виробничо-збутового потенц�алу, ф�нансовому оздоровленн� п�дпри�мства-ем�тента. Основний прибуток, одержуваний �нвестором, носить довгостроковий характер � утворю�ться в результат� господарсько� д�яльност� п�дпри�мства. В�дпов�дно для зд�йснення ц��� стратег�� необх�дн� значн� ресурси не т�льки на придбання контрольного пакета, але � для розвитку ем�тента. На б�льш п�зн�х етапах ефективний власник може зд�йснювати "розкручування" акц�й п�дконтрольного п�дпри�мства, у тому числ� � на м�жнародних ринках. Нарешт�, п�сля того, як п�дпри�мство стало високорентабельним, а його акц�� значно виросли в ц�н�, �нвестор, що використову� цю стратег�ю, може одержати прибуток за рахунок продажу свого пакета. За кордоном таку стратег�ю використовують венчурн� фонди, що ф�нансують розвиток �нновац�йного б�знесу. У якост� передумов використання дано� стратег�� необх�дно в�дзначити не т�льки наявн�сть значних ф�нансових ресурс�в, але � досв�д, зв'язки, а також знання технолог�� виробництва, ринк�в збуту й �нших особливостей контрольованого п�дпри�мства. Стратег�я спекулятивного злиття або поглинання. Основна м�с�я ц��� стратег�� поляга� в придбанн� контрольного пакета акц�й для забезпечення доступу до деф�цитних вид�в продукц�� (послуг), ф�нансових ресурс�в або з метою одержання в розпорядження виг�дних об'�кт�в нерухомост�, �нших майнових � немайнових прав. Застосування ц��� стратег�� стосовно великих п�дпри�мств дозволя� переключити значн� ф�нансов� потоки на сво� доч�рн� посередницьк� ф�рми, офшори, банки. �нвестори, що використовують цю стратег�ю, можуть одержати прибуток при реал�зац�� пакета акц�й к�нцевому �нвестору або за рахунок управл�ння грошовими потоками п�дпри�мства. Мета застосування дано� стратег�� стосовно др�бних п�дпри�мств може полягати в придбанн� виг�дних площ у престижних районах для використання �х п�д оф�си, склади, для зведення нових будинк�в. Таким чином, головною в�дм�нною рисою ц��� стратег�� � не розвиток п�дпри�мства, а одержання доступу до майнових � немайнових прав. У якост� передумови використання розглянуто� стратег�� можна вважати приналежн�сть �нвестора до ф�нансово-промислово� групи (ФПГ), банк�вських або торгово-посередницьких структур, що волод�ють необх�дними ресурсами для скупки контрольного пакета акц�й. Ця стратег�я може бути використана, як правило, на початков�й стад�� приватизац��, коли на п�дпри�мств� т�льки почина�ться боротьба за перед�л власност�.[45] В залежност� в�д направленост� вид�ляють стратег�� вертикально� �нтеграц�� та диверсиф�кац��. Вертикальна �нтеграц�я означа�, що стад�� виробництва � розпод�лу охоплен� одн��ю ��рарх�чною системою корпорац��. Вертикальна �нтеграц�я призначена для зам�ни ринкового механ�зму внутр�шн�ми операц�ями. Таким чином, вертикальна �нтеграц�я може бути подана як система, у як�й компан�я, що займа�ться основним виробництвом, контролю� ф�рму, виробництво яко� доповню� ключове. За напрямком вид�ляють:

• вертикальну �нтеграц�ю "вниз" (backward integration), коли ф�рма, зайнята основним виробництвом, одержу� контроль над виготовленням сировини � нап�вфабрикат�в;
• вертикальну �нтеграц�ю "вгору" (forward integration), коли ф�рма набува� контролю над наступними технолог�чними стад�ями, включаючи також розпод�л.

За охопленням розр�зняють:

• повну вертикальну �нтеграц�ю (�сну� м�ж двома стад�ями виробництва А � В, коли все виробництво стад�� А переда�ться на стад�ю В);
• часткову вертикальну �нтеграц�ю (�сну�, коли стад�� А � В не повною м�рою перекриваються всередин� одн��� корпорац��).

Узагальнюючи р�зноман�тн� ц�л� вертикально� �нтеграц��, Т.Коно вид�лив наступн� чотири групи:

1. Усунення непевност�. Щоб забезпечити постачання матер�алами � компонентами, а також збут товар�в, необх�дний контроль наступних за виробництвом процес�в.
2. Обмеження конкуренц�� шляхом монопол�зац�� постачання сировиною � нап�вфабрикатами, а також канал�в розпод�лу.
3. Пол�пшення якост� продукц�� � зниження витрат. Коли досяга�ться синерг�чний ефект при под�бност� технолог�й, використовуваних у виробничих процесах основно� � �нтегровано� ф�рм, результатом вертикально� �нтеграц�� � переваги, породжен� масовим виробництвом. Коли у виробництв� компонент�в � к�нцево� продукц�� використову�ться под�бна технолог�я, як�сть компонент�в пол�пшу�ться, що дозволя� реал�зувати переваги великомасштабного виробництва.
4. Швидке пристосування до технолог�чних зм�н шляхом планом�рного регулювання напрямк�в � масштаб�в виробництва.

Реал�зац�я ц�лей вертикально� �нтеграц��, забезпечення б�льшого контролю над зовн�шн�м оточенням можуть принести ф�рм� ц�лий ряд важливих стратег�чних переваг. [22] У реальн�й практиц� м�жнародного б�знесу виб�р м�ж вертикальною �нтеграц��ю � одноразовими контрактами не � �диною альтернативою. Постачання сировинних матер�ал�в � компонент�в часто припуска� встановлення довгострокових вза�мов�дносин м�ж ф�рмою-постачальником � ф�рмою-виробником. Прикладами довготерм�ново� вза�мод�� служать також в�дносини м�ж виробниками, дистрибТюторами � роздр�бною торг�влею. Ц� вза�мов�дносини супроводжуються р�зним ступенем формал�зац��, тобто в ряд� випадк�в умови сп�вроб�тництва й обов'язки кожно� �з стор�н докладно розписуються в контрактах, у той час як в �нших ситуац�ях в�дношення базуються насамперед на дов�р� м�ж партнерами. Р�шення щодо застосування стратег�й диверсиф�кац��, тобто розширення напрямк�в д�яльност� ф�рми, включають розгляд двох груп питань:

1. Чи да� новий напрямок (галузь) кращ� можливост� одержання прибутку в пор�внянн� з можливостями, наявними в галуз�, де вже функц�ону� ф�рма?
2. Чи може ф�рма створити конкурентну перевагу над вже функц�онуючими в галуз� ф�рмами?

Як правило, можливост� диверсиф�кац�� розглядаються в наступних ситуац�ях:

• стагнац�я традиц�йних ринк�в, посилення тиску з боку конкурент�в, стар�ння асортименту продукц��;
• досягнення ф�рмою монопольного положення на ринку;
• б�льш висока забезпечен�сть ф�рми ф�нансовими ресурсами в пор�внянн� з потребами експанс�� в традиц�йних напрямках д�яльност�;
• економ�чна неефективн�сть додатково� експанс�� в напрямках основно� д�яльност�;
• виникнення необх�дност� розпод�лу ризику;
• посилення цикл�чност� основного б�знесу.

Емп�ричн� досл�дження показують характерну для компан�й розвинутих кра�н тенденц�ю до значного зменшення числа однопродуктовых компан�й. 80-� � 90-� роки, однак, ознаменован� зворотною тенденц��ю. Так, у Великобритан��, де ступ�нь диверсиф�кованост� компан�й була найвищою, у 80-х роках пом�тн�ше стало прагнення до використання б�льш концентрованих корпоративних стратег�й. Аналог�чн� стратег��, часто супроводжуван� значними дивестиц�ями, активно реал�зуються � головними американськими компан�ями. Тенденц�� до росту конгломерат�в у 50-60-х роках багато в чому визначалися дом�нуючими в той час уявленнями про ун�версальн�сть �нструмент�в � принцип�в загального менеджменту. Ун�версальн�сть цих принцип�в припускала, що профес�йн� менеджери, використовуючи наб�р метод�в ф�нансового контролю, системи управл�ння персоналом, могли управляти високодиверсиф�кованими корпорац�ями, не зазнаючи при цьому значних проблем, пов'язаних з особливостями р�зних галузей. У 70-х роках проста лог�ка опортун�стичного росту конгломерат�в була зам�нена б�льш складними п�дходами до оц�нки ключових стратег�чних р�шень щодо диверсиф�кац��, включаючи виб�р галузей � ринк�в, а також способ�в конкурентного позиц�онування на цих ринках. У зв'язку з досить низькою ф�нансовою результативн�стю багатьох високодиверсиф�кованих компан�й у 80-х роках акцент зм�стився в б�к проблем максим�зац�� акц�онерно� ц�нност� (shareholder value maximization). У рамках цього п�дходу кожний п�дрозд�л корпорац�� оц�нювався на предмет внеску (позитивного або негативного) у створення акц�онерно� ц�нност�. [22] Анал�зуючи мотивац�ю, а також доц�льн�сть � ризики диверсиф�кац��, необх�дно вид�лити два основн� р�зновиди ц��� стратег��: зв'язана � незв'язана (конгломеративна) диверсиф�кац�я. П�д зв'язаною диверсиф�кац��ю розум��ться диверсиф�кац�я, у яко� об'�днуюч� напрямки д�яльност� мають стратег�чн� под�бност�. Ц� стратег�чн� под�бност� в багатьох випадках дають можлив�сть повного або часткового використання загально� виробничих технолог��, канал�в розпод�лу, науково-досл�дно� бази, торгово� марки, реклами, системи постачання, управл�нського "ноу-хау", тобто практично вс�х операц�йних ланок ф�рми. Основним мотивом зв'язано� диверсиф�кац�� � забезпечення синерг�зму й економ�� на масштаб� (economy of scope) за рахунок перерахованих вище стратег�чних под�бностей м�ж об'�днуваними напрямками д�яльност�, а також перетин�в у ц�льових сегментах покупц�в. Вид�ляють наступн� вар�анти зв'язано� диверсиф�кац��:

• розширення за допомогою придбань �снуючих або буд�вництва нових п�дпри�мств по виробництву продукт�в, маркетинг яких да� можливост� використання наявного збутового персоналу, об'�днання рекламних зусиль � д�яльност� по розпод�лу;
• використання т�сно пов'язаних технолог�чних;
• зб�льшення завантаження виробничих потужностей;
• п�двищення р�вня утил�зац�� наявних природних ресурс�в � запас�в сировинних матер�ал�в;
• наявн�сть потенц�алу п�двищення операц�йно� ефективност� придбано� ф�рми;
• використання торгово� марки � репутац�� орган�зац��;
• придбання нових ф�рм, що дозволяють п�дсилити конкурентноздатн�сть дано� ф�рми на основних напрямках д�яльност�.

Синерг�я, що була головним мотивом зв'язано� диверсиф�кац��, утвориться за рахунок технолог�чних � ринкових под�бностей об'�днуваних напрямк�в д�яльност�. Являючи собою важлив� передумови усп�ху тако� диверсиф�кац��, технолог�чн� � ринков� под�бност� в�дносяться, насамперед, до операц�йно� однор�дност� галузей (тобто до таких сфер, як розробка продукту, виробництво � маркетинг). Однор�дн�сть м�ж напрямками д�яльност� (галузями) може також �снувати на стратег�чному р�вн�. Саме на врахуванн� стратег�чно� однор�дност�, на додаток до однор�дност� операц�йно�, варто акцентувати увагу, плануючи зв'язану диверсиф�кац�ю. При визначенн� в�дпов�дност� нового напрямку �снуючому у ф�рми б�знес-портфелю найб�льш важливими чинниками, швидше за все, будуть спроможн�сть менеджер�в застосовувати стратег��, процедури розпод�лу ресурс�в, системи контролю, схож� з використовуваними в даний час. На додаток до розгляду питань галузево� однор�дност� М. Портер у сво�й робот� "Конкурентна перевага" розвива� концепц�ю стратег�чно� в�дпов�дност�, вид�ливши три основн� категор��:

1. ринков� в�дпов�дност�;
2. операц�йн� в�дпов�дност�;
3. управл�нськ� в�дпов�дност�.

Ще одним потенц�йним ризиком зв'язано� диверсиф�кац�� � те, що ф�рми, як� �� зд�йснюють, можуть стати об'�ктами санкц�й з боку �нститут�в антимонопольного регулювання. На в�дм�ну в�д зв'язано� диверсиф�кац��, стратег�я незв'язано� (конгломеративно�) диверсиф�кац�� не припуска� забезпечення синерг�чних ефект�в. Основн� задач� в даному випадку пов'язан� з п�двищенням ф�нансово� результативност� корпорац��. Серед мотив�в (причин) конгломеративно� диверсиф�кац�� найб�льш типов� наступн�:

1. Балансування грошових поток�в. Так, з метою зниження залежност� в�д зовн�шнього ф�нансування компан�я може придбати ф�рму, конкурентн� позиц�� яко� дозволять забезпечити стаб�льн� грошов� потоки.
2. Б�льш рац�ональне використання ф�нансових ресурс�в. Грошов� потоки, що надходять в�д п�дрозд�л�в, як� працюють у стагнуючих галузях, можуть бути використан� новими п�дрозд�лами, що функц�онують у галузях, як� зростають.
3. Можливост� придбання нового б�знесу по низьк�й ц�н� ("bargain-price"). Так� можливост� �снують у галузях, як� знаходяться на стад�� спаду, коли ф�рми прагнуть швидко вийти з б�знесу, м�н�м�зуючи втрати в майбутньому.
4. Зниження ризику. �стотна залежн�сть в�д одн��� продуктово� л�н�� може стимулювати конгломеративну диверсиф�кац�ю. Кр�м того, �н�ц�ювання конгломеративно� диверсиф�кац�� може бути спрямоване на подолання цикл�чного характеру основного б�знесу. З цього погляду ефективн�сть конгломеративно� диверсиф�кац�� може бути вища, н�ж диверсификац�� зв'язано�.
5. �нтереси управл�нського персоналу. У випадку спаду основного б�знесу працююч� за контрактом менеджери можуть бути зац�кавлен� в конгломеративн�й диверсиф�кац��, насамперед через необх�дн�сть збереження роботи. Даний випадок �люстру� можливий вар�ант конфл�кту м�ж стейкхолдерами (акц�онерами ф�рми � менеджерами).
6. Захист в�д поглинання. Конгломеративна диверсиф�кац�я може зробити ф�рму непривабливою або недоступною для поглинання �ншою ф�рмою.
7. Податков� спод�вання. Можлив�сть, що в�дкрива�ться за допомогою конгломеративно� диверсиф�кац��, диференц�ац�� режим�в оподатковування п�дрозд�л�в корпорац�� часто дозволя� зменшити сумарн� податков� платеж�.[22]

Незважаючи на потенц�йну принадн�сть перерахованих вище й �нших мотив�в конгломеративно� диверсиф�кац��, ця стратег�я ма� ряд �стотних недол�к�в. Одним �з головних недол�к�в � значне ускладнення управл�нських процедур. Чим б�льше число р�зних вид�в б�знесу, тим складн�ше для корпоративних менеджер�в: розум�ти � регулювати процеси, що в�дбуваються в п�дрозд�лах; анал�зувати стратег�чн� проблеми, як� стоять перед п�дрозд�лами; оц�нювати стратег�чн� плани, запропонован� менеджерами п�дрозд�л�в. Кр�м того, характерна для конгломеративно� диверсиф�кац�� в�дсутн�сть стратег�чних в�дпов�дностей м�ж напрямками д�яльност� призводить до того, що результативн�сть тако� "сукупност�", як правило, не вища, н�ж сума �ндив�дуальних результат�в п�дрозд�л�в, яких вони могли б досягти, працюючи як незалежн� ф�рми. Анал�зуючи насл�дки конгломеративно� диверсиф�кац��, не сл�д також �гнорувати � ту обставину, що дана стратег�я може значно послабити увагу ф�рми до основного б�знесу, а це, в�дпов�дно, негативно вплине на його конкурентноздатн�сть. Виходячи з �де�, що корпоративна стратег�я ф�рми повинна визначатися �нтересами зб�льшення акц�онерно� вартост�, М. Портер пропону� три основних тести в ухваленн� р�шення про доц�льн�сть р�зних стратег�й диверсиф�кац��: тест на принадн�сть (attractiveness test); тест на варт�сть входження (cost-of-entry test); тест на додатков� вигоди (better-off test). В�дпов�дно до запропонованого М.Портером п�дходу, перед початком диверсиф�кац�� необх�дно переконатися в позитивних результатах по вс�х трьох тестах, а не т�льки по одному або двом. Численн� емп�ричн� досл�дження впливу диверсиф�кац�йних стратег�й на ф�нансову результативн�сть ф�рм здеб�льшого показують б�льш високу ефективн�сть стратег�� зв'язано� диверсиф�кац��. Так, значн� розходження в показнику прибутковост� актив�в (ROA) на користь ф�рм, що застосували стратег�ю зв'язано� диверсиф�кац��, були знайден� в досл�дженн� Р. Румельта в 1982 роц�, а також у наступних досл�дженнях, що охоплюють ф�рми США, Канади, Зах�дно� Н�меччини � Япон��. В залежност� в�д галузевого потенц�алу �нтернац�онал�зац�� � корпоративно� готовност�, а також в�д ц�льових настанов ф�рми по ринков�й частц� � масштабам д�яльност� вид�ляють чотири типи м�жнародних конкурентних стратег�й. (рис.1.2) [22].

Багатонац�ональний Глобальна стратег�я Багатонац�ональна стратег�я концентрац�� Масштаб м�жнародно� д�яльност� Локальн� (один або дек�лька заруб�жних ринк�в)Локальна стратег�я високо� ринково� часткиЛокальна стратег�я концентрац�� Висока Низька Ц�льова ринкова частка

Рис.1.2.Основн� типи м�жнародних конкурентних стратег�й

Серед характеристик глобально� стратег�� можна в�дзначити:

• високу ун�ф�кац�ю маркетингових програм � �х ор��нтац�� на масов� сегменти;
• м�жнародну стандартизован�сть б�льшост� продукт�в;
• функц�онування виробничих потужностей як складово� частини глобальних або рег�ональних мереж;
• значний (за загальногалузевими стандартами) р�вень абсолютних витрат на дизайн � НДДКР при в�дносно низьких питомих витратах на одиницю продукц��;
• невелику схильн�сть до участ� в стратег�чних альянсах з �ншими ф�рмами (за винятком випадк�в, коли так� альянси � �диним способом виходу на закордонн� ринки);
• використання передових досягнень науки � техн�ки при необов'язков�й ор��нтац�� на радикально нов� технолог�� .

Ц��ю стратег��ю користуються найб�льш� м�жнародн� корпорац��, зокрема IBM, Dow Chemical, Citicorp, Sony, Gillette та �нш�.[22] В зв'язку з обмежен�стю м�жнародного досв�ду � ресурсного потенц�алу використання глобальних стратег�й промисловими п�дпри�мствами Укра�ни може бути розглянуте лише у в�ддален�й перспектив�. Однак для деяких найб�льш великих з них можна рекомендувати багатонац�ональну стратег�ю концентрац��, основними характеристиками яко� �:

• ухилення в�д прямо� конкуренц�� з ф�рмами, що використовують глобальну стратег�ю;
• виб�р об'�кта спец�ал�зац��, який в�дносно �ндиферентний до ц�ново� конкуренц��;
• використання потенц�алу прибутковост� б�знесу, пов'язаного з виробництвом доповнюючих елемент�в до продукц�� великих конкурент�в;
• активна участь у стратег�чних альянсах з �ншими ф�рмами з метою скорочення витрат на НДДКР � придбання доступу до нових ринк�в � технолог�й.

М�жнародна спец�ал�зац�я, на як�й базуються так� стратег��, може приймати наступн� форми:

1. технолог�чна спец�ал�зац�я;
2. продуктова спец�ал�зац�я;
3. спец�ал�зац�я по стад�ях житт�вого циклу;
4. спец�ал�зац�я по стад�ях виробництва;
5. спец�ал�зац�я по ринкових сегментах.[35, 22]

Т� укра�нськ� п�дпри�мства, що у сво�й м�жнародн�й д�яльност� ор��нтуються на локальн� стратег�� високо� ринково� частки, повинн� прагнути максим�зувати переваги високих обсяг�в збуту � невеликих витрат щодо �нших конкурент�в, як� функц�онують на ринку дано� кра�ни. Очевидно, що так� п�дпри�мства вразлив� перед конкурентами, як� використовують значну економ�ю на масштабах виробництва за глобальною стратег��ю. Таким чином, усп�х цих п�дпри�мств залежить в�д �х спроможност� суперничати з б�льш великими глобальними конкурентами за рахунок максимального використання наступних чинник�в:

• бар'�ри входу в нац�ональний ринок (тарифи, квоти);
• п�дтримка м�сцевих уряд�в (субсид��, покриття витрат на НДДКР � т.д.);
• т�сн� контакти � знання нац�ональних ринкових умов (включаючи споживач�в, процедури регулювання � т.п.);
• швидк�сть реагування на зм�ни м�сцевих ринкових умов за рахунок кращо� комун�кативност� � можливост� адаптац�� запропонованих продукт�в;
• важлив�сть нац�онального статусу продавця в прийнятт� куп�вельних р�шень.

Висока результативн�сть локально� стратег�� концентрац�� може досягатися в тих сферах б�знесу, де об'�ми попиту значною м�рою обумовлен� специф�кою потреб � переваг м�сцевих покупц�в, а розм�ри ц�льових ринк�в нижч� за межу принадност� для великих м�жнародних конкурент�в. Найважлив�шими елементами планування � управл�ння � пошук � використання синерг�чних ефект�в, що виникають в результат� масштабност� операц�й. Так� легко перев�дн� через нац�ональн� кордони активи, як виробнича технолог�я, "ноу-хау", управл�нський досв�д, торгова марка або ф�рмовий �м�дж, можуть активно використовуватися глобально. П�двищення загально� ефективност� може бути забезпечене за рахунок пол�пшення координац�� � рац�онал�зац�� операц�й м�ж кра�нами � р�зними функц�ональними сферами. Зокрема, консол�дац�я або централ�зац�я НДДКР, виробництва, матер�ально-техн�чного постачання й �нших елемент�в ланцюжка ц�нностей може дозволити з одного боку, усунути дублювання зусиль, а з �ншого боку - реал�зувати потенц�ал економ�� на масштабах.[35, 22] Етап локально� експанс�� Транснац�ональний етап Максим�зац�я прибутку в кожн�й кра�н� Глобальна рац�онал�зац�я � оптим�зац�я прибутку

Рис.1.3.Формування пр�оритет�в транснац�онально� д�яльност� [22]

Специф�ка задач початкового етапу �нтернац�онал�зац�� визнача� доц�льн�сть використання локально� стратег�� концентрац��. При усп�шному розвитку закордонно� д�яльност� ф�рми ця стратег�я може пот�м трансформуватися в локальну стратег�ю високо� ринково� частки (рис.1.4). [22] 

Рис.1.4.Трансформац�я м�жнародних конкурентних стратег�й:

1. - початковий етап �нтернац�онал�зац��;
2. - етап локально� ринково� експанс��;
3. - транснац�ональний етап.

У випадку доц�льност� зд�йснення транснац�онал�зац�йних процедур можна використовувати багатонац�ональну стратег�ю концентрац��, що при визначених конкурентних � внутр�шньоорган�зац�йних умовах зам�ню�ться глобальною стратег��ю. �нод� глобальна стратег�я може використовуватися з самого початку придбання ф�рмою транснац�онального статусу.  Розд�л ��. РОЛЬ ПРЯМИХ ЗАРУБ�ЖНИХ �НВЕСТИЦ�Й В ЕКОНОМ�Ц� УКРАпНИ ТА МЕТОДИКА пХ ЗД�ЙСНЕННЯ

2.1.Заруб�жне �нвестування: значення для Укра�ни

За над�йн�стю �нвестування зг�дно р�зних оц�нок Укра�на займа� 143 м�сце серед 170 кра�н св�ту. Тому в першу чергу поста� питання про створення сприятливого �нвестиц�йного кл�мату для в�тчизняних та �ноземних �нвестор�в.[44] Сьогодн� важливим напрямком впливу приватизац�йних процес�в на �нвестування � б�льша можлив�сть залучення прямих �ноземних �нвестиц�й. В�домо, що переважна б�льш�сть �ноземних �нвестор�в звикла працювати в цив�л�зованому ринковому середовищ� � при вибор� об'�кта �нвестування в�дда� перевагу приватизованому сектору економ�ки. В Укра�ну надзвичайно пов�льно надходять прям� �ноземн� �нвестиц��, �х сучасний обсяг аж н�як не в�дпов�да� н� потребам в�тчизняно� економ�ки, н� потенц�алу �ноземних �нвестор�в. Звичайно, економ�ка Укра�ни може виходити з кризового стану � структурно перебудовуватись за рахунок власних резерв�в, але за оц�нкою деяких спец�ал�ст�в терм�н такого виходу може становити близько двадцяти рок�в. Було б нерозважливо не враховувати багатий св�товий досв�д � не використовувати прям� �ноземн� �нвестиц�� для п�дтримки житт�во важливих господарських структур.[47] Укра�н� за останн� роки не вдалося отримати м�н�мально необх�дний р�вень �ноземних �нвестиц�й, а потреба в них за р�зними оц�нками сяга� 40-50 млрд. дол. США. На перший погляд, при р�вних умовах залучення �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну вклада�ться �х значно менше в абсолютному в�дношенн� � в розрахунку на душу населення. [36] Основна причина такого становища поляга� в тому, що будь-якого потенц�йного �нвестора, насамперед, хвилю� збереження його вкладень. �ншими словами, гарант�� з боку держави - �мпортера кап�тал�в на випадок "пол�тично� плутанини". Для потенц�йного �нвестора також необх�дна впевнен�сть у незворотност� ринкових перетворень. В Укра�н� тако� гарант�� не можуть дати владн� структури, навпаки, серед них �снують значн� сили, що вол�ли б � дал� зд�йснювати перекачку в�тчизняного кап�талу за кордон.[36] В ринкових умовах держава повинна перейти в�д �диного джерела �нвестиц�й � основного �х виконавця до рол� суб'�кта, який забезпечу� загальний сприятливий �нвестиц�йний кл�мат, що координу� �нвестиц�йну д�яльн�сть � гаранту� збереження об'�кт�в �нвестування. В�д обл�ково� ставки процента Нац�онального банку залежить попит на �нвестиц��. Тобто, ставка процента визнача� граничну можлив�сть використання кап�талу п�д �нвестування. Як св�дчить рис. 2.1., крива попиту на �нвестиц�� в�добража� зворотну залежн�сть м�ж ставкою процента � ц�ною �нвестування та сукупним розм�ром необх�дних �нвестиц�й.[31]

Рис.2.1. Крива попиту на �нвестиц��

Хоча правова система Укра�ни знаходиться на стад�� активно� законодавчо� д�яльност�, а правовий �нвестиц�йний процес в Укра�н� регулю�ться б�льш н�ж десятьма спец�ал�зованими �нвестиц�йними законами, активно� заруб�жно� �нвестиц�йно� д�яльност� в Укра�н� не спостер�га�ться. Така тенденц�я пов'язана не т�льки �з законодавчою д�яльн�стю, але й з економ�чними, пол�тичними � соц�альними тенденц�ями.[42] Економ�чн� процеси в Укра�н� мають крим�нальну направлен�сть, а т�ньовий характер розпод�льчих � перерозпод�льних в�дносин п�дрива� всю систему зац�кавленост�, над�йност� � перспективност� розвитку �нвестиц�йно� д�яльност�. Кр�м того, закони про �нвестиц�йну д�яльн�сть н� формально, н� зм�стовно не в�дпов�дають вимогам � потребам потенц�йних �нвестор�в в ринков�й економ�ц�. Надто велика л�берал�зац�я економ�ки в умовах нерозвиненост� державного регулювання, низько� виконавчо� дисципл�ни � в�дпов�дальност� призвела до появи анарх�� � невизначеност� в економ�ц�. Низький р�вень державного управл�ння призводить до надм�рного втручання в процес �нвестування державних службовц�в з метою задоволення власних потреб. В цьому аспект� ма� неабияке значення т�ньовий експорт кап�талу, який зменшу� в�тчизнян� �нвестиц�йн� можливост�. Основу цього явища склада� недов�ра власник�в кап�тал�в до економ�чного режиму, бажання приховати кап�тали в�д непом�рного оподаткування та посягань крим�нальних структур. Т�ньовий експорт кап�тал�в лежить в основ� отримання нелегальних доход�в кер�вниками господарств � прац�вниками державних установ.[42] Акумулювання в�тчизняного кап�талу за кордоном створю� головну проблему - повернення �х у вигляд� �нвестиц�й на батьк�вщину. Це явище ма� суперечливу властив�сть. З одного боку, власники кап�талу зац�кавлен� в поверненн� кошт�в на батьк�вщину, оск�льки норма прибутку в Укра�н� з урахуванням можливостей оф�ц�йно� та т�ньово� економ�ки значно перевищу� норму прибутку в�д використання кошт�в за кордоном. З �ншого боку, т�ньовий характер кап�талу стриму� його повернення внасл�док високого ступеня ризику, що пов'язано з необх�дн�стю об�рунтування характеру походження кошт�в, як� використовуються для особистих ц�лей, закуп�вл� високоварт�сно� техн�ки, автомоб�л�в, нерухомост� тощо. Кр�м того, ризик обумовлено ще й необх�дн�стю отримання оф�ц�йних кредитних та �нвестиц�йних ресурс�в, участ� в приватизац��, нейтрал�зац�� пересл�дувань т�ньово� д�яльност� державними органами. В Укра�н� в�дсутня програма державного стимулювання �ноземного �нвестора через механ�зм участ� в процес� приватизац��. Механ�зм приватизац�� в Укра�н� нац�лений лише на приватизац�ю, як на процес зм�ни власника, тод� як питання �нвестиц�й залишаються поза увагою цього процесу.[42, 55] Визначилась галузева структура �нвестиц�й в економ�ку Укра�ни. Переважно це сфера послуг та збуту, торг�вля та громадське харчування, тобто д�яльн�сть, яка не потребу� значних початкових �нвестиц�й, ма� швидку оборотн�сть засоб�в � розрахована на �снуючий великий попит на внутр�шньому ринку, а галуз� та виробництва, як� д�йсно потребують негайних �нвестиц�й залишаються поза увагою �нвестор�в. [55] Пол�тична � ф�нансова стаб�льн�сть необх�дна, але недостатня умова для актив�зац�� �ноземного �нвестування. Потр�бен в�дпов�дний р�вень прибутковост� вкладень як у проект в ц�лому, так � для �ноземного �нвестора зокрема. Якщо норма прибутку в буд�вництв� об'�кта в зах�дно�вропейських кра�нах склада� 38,6%, то в Укра�н� в�дпов�дно 21%. Л�кв�дувати цей розрив не можна н�яким чином, оск�льки економ�ка �ноземних кра�н також не сто�ть на м�сц�. Але скоротити розрив, створити найвищу норму прибутковост� кап�таловкладень можна за рахунок структурно� перебудови економ�ки через механ�зм залучення �ноземних �нвестиц�й п�д науком�стк� технолог��.[44] Сп�льною проблемою для кра�н �з перех�дною економ�кою, до яких належить � Укра�на, на р�зних етапах розвитку � те, що �нвестиц�йний процес у роки реформ значною м�рою визнача�ться нестачею власних кошт�в п�дпри�мств, зниженням частки довгострокових кредит�в, як� залучаються, скороченням обсяг�в централ�зованих кап�тальних вкладень. [44] Актив�зац�я �нвестиц�йного процесу, зростання прямих кап�тальних вкладень в економ�ку � одним �з головних �нструмент�в усп�шного проведення економ�чних реформ в Укра�н�. Таким чином, �нвестиц�йне середовище на сьогодн� не сприя� пожвавленню �нвестиц�йно� д�яльност� в Укра�н�. Зокрема, велика частка т�ньового сектора, низький р�вень в�ддач� на вкладення. В той же час прям� �ноземн� �нвестиц�� сьогодн� для Укра�ни � надзвичайно необх�дними � можуть стати Урят�вним коломФ на шляху до побудови цив�л�зованого сусп�льства. Для того, аби стимулювати приплив таких �нвестиц�й, необх�дно знати основи методики �х зд�йснення, яка склада�ться з дек�лькох етап�в.

 2.2.Методика та етапи зд�йснення заруб�жних прямих �нвестиц�й

П�дпри�мство взагал� плану� стратег�ю в пошуках шанс�в для власного розвитку � зб�льшення прибутковост�. Ц� шанси пов'язан� з виходом наявного товару на нов� ринки, розробкою нових товар�в або пол�пшенням наявних, коригуванням маркетингового плану у в�дношенн� окремих рег�он�в, буд�вництвом нових п�дпри�мств за кордоном, розширенням � модерн�зац��ю �х устаткування. Саме для використання цих шанс�в необх�дн� заруб�жн� кап�таловкладення. При плануванн� �нвестиц�� визнача�ться пр�оритетн�сть вкладень по напрямках, що включа� НДДКР, осво�ння ринку, виробниче устаткування, склади, п�дготовка менеджер�в, буд�вництво оф�су тощо. Якщо кап�таловкладення були зд�йснен� в�дпов�дно до плану, прибутков�сть � р�ст компан�� надал� залежать в�д правильного використання �� управл�нського потенц�алу.[31] План заруб�жних �нвестиц�й повинен випливати з� стратег�й маркетингу, виробництва, матер�ально-техн�чного забезпечення, розробки товару, трудових в�дносин, ф�нанс�в. Вищий менеджер оц�ню� план �нвестиц�й за критер��м в�дпов�дност� пр�оритетам стратег�чного плану компан�� в ц�лому. При цьому ставляться наступн� питання: 1)наск�льки погоджено план �нвестиц�й з м�жнародною стратег��ю; 2)чи допомага� план �нвестиц�й зд�йсненню стратег�� компан�� в галуз� маркетингу, виробництва, матер�ального забезпечення, наукових досл�джень � розробки товару; 3)чи стимулю� план �нвестиц�й досягнення компан��ю � �� доч�рн�ми ф�рмами �х специф�чних ц�лей? [39] В ц�лому стратег�я заруб�жних �нвестиц�й повинна розроблятися таким чином, щоб вона могла гнучко пристосовуватися до нових можливостей � середовища, що зм�ню�ться. Як правило, компан�я вир�шу� вкладати кап�тал в ту кра�ну, з якою вона вже ма� торгов� в�дносини або угоди про техн�чне сп�вроб�тництво. Вона поетапно переходить до масштабного виробництва, а почина�ться все з експорту, техн�чного сп�вроб�тництва � простого складального виробництва. Под�бна �нвестиц�йна повед�нка компан�� поясню�ться мотивами, докладно розглянутими в Розд�л� � дано� роботи. Кр�м мотив�в розширення ринку, �снують стимули по використанню дешево� м�сцево� робочо� сили � сировини. П�дпри�мство, домагаючись стратег�чно� ясност� в �нвестиц�йн�й пол�тиц�, визнача� пр�оритети в кап�таловкладеннях. Пот�м, аби можна було в�дбирати �нвестиц�йн� плани, що сприяють досягненню довгострокових ц�лей компан��, варто встановити критер�й ухвалення р�шення. [50] Задач�, як� необх�дно вир�шувати при розробц� �нвестиц�йно� стратег��, полягають, по-перше, у визначенн� необх�дно� суми � структури кап�талу, способ�в його моб�л�зац��; по-друге, у вибор� менеджера, що забезпечу� ефективне кер�вництво ф�рмою; по-трет�, у знаходженн� оптимального по�днання ц�льових настанов на розширення виробництва � п�двищення його рентабельност�; по-четверте, у зд�йсненн� пол�тики диверсиф�кац�� по кра�нах, галузях � товарах. [45]

Рис.2.2. Модель прийняття р�шення про �нвестиц�йний план  Для ф�рм найб�льш важливими чинниками при ухваленн� р�шення про �нвестиц�� в т�й або �нш�й кра�н� � передбачувана м�стк�сть ринку � темпи �� росту. Ф�рми намагаються прогнозувати оч�куваний р�ст попиту � сво� частки ринку в майбутньому. У випадку, якщо ринок ма� тенденц�ю до швидкого росту, то можна розраховувати на прийнятний р�вень продаж. Дуже важливим � анал�з потенц�йного попиту. При цьому приймаються до уваги так� показники, як темпи росту в кра�н� валового продукту, прибутки на душу населення � на с�мТю, населення � його розташування, р�вень � типи споживання, експорт � �мпорт. Корисними � дан�, що стосуються обсягу експорту товар�в � послуг по техн�чних угодах щодо конкретного ринку. [50] Маркетингов� досл�дження про можливост� п�дпри�мства та складання б�знес-плану Для усп�шного проведення заруб�жно� �нвестиц�йно� пол�тики необх�дне проведення маркетингових досл�джень, що пов'язан� з розробкою стратег�� входу на м�жнародний ринок окремих кра�н � з вибором канал�в збуту. При цьому можлив� р�зн� стратег�� в залежност� в�д того, чи експорту� ф�рма продукц�ю за руб�ж, чи створю� там виробниче п�дпри�мство. Задача експортера пов'язана з розширенням виробництва � зб�льшенням прибутку за рахунок осво�ння нових ринк�в за кордоном. [50] Ухвалення р�шення про вих�д на м�жнародний ринок повинно супроводжуватися проведенням маркетингових досл�джень. Найб�льш простим способом входження на ринок � експорт продукц��. При цьому виробництво й �нвестування зд�йснюються у власн�й кра�н�. За руб�ж вивозиться продукц�я або за допомогою м�жнародних маркетингових посередник�в (непрямий експорт), або проведенням власних експортних операц�й, що пов'язано з меншим ризиком, оск�льки не потр�бн� заруб�жн� вкладення у виробництво товар�в. �ншим типом вкладень � сп�льне п�дпри�мництво, в результат� якого створюються сп�льн� виробнич� потужност� з м�сцевою орган�зац��ю. Закордонний �нвестор може в цьому випадку купити соб� частку вже в �снуючому п�дпри�мств� або за згодою стор�н вони можуть створити ц�лком нове п�дпри�мство. Найб�льш повне використання �нвестиц�й в�дбува�ться у випадках створення за кордоном власного п�дпри�мства або складальних цех�в. Таке пряме �нвестування з� створенням виробничих потужностей може забезпечити значн� вигоди ф�рм�, що попередньо провела маркетингове досл�дження з виявлення б�льш дешево� робочо� сили, дешево� сировини, надання п�льг �ноземному �нвестору. Кр�м того, створюються додатков� робоч� м�сця, встановлюються б�льш сприятлив� в�дносини з державними органами. [34] Вкладаючи кошти за кордоном, ф�рма забезпечу� повний контроль над сво�ми кап�таловкладеннями, що дозволя� �й розробити стратег�ю в галуз� виробництва на довгостроковий пер�од. Багато ф�рм залучаються до д�яльност� дек�лькох м�жнародних ринк�в � стають багатонац�ональними орган�зац�ями. В одн�й кра�н� вони створюють свою доч�рню компан�ю, в �нш�й - сп�льн� п�дпри�мства, в третю експортують продукц�ю. Ц� ф�рми в�дносяться до транснац�ональних компан�й (ТНК). ТНК повинн� мати великий досв�д д�яльност�, виходити з оц�нки конкретного заруб�жного ринку, економ�чних � пол�тичних особливостей кожно� з кра�н.[34] Важливим напрямком маркетингово� стратег�� � виб�р �ноземних ф�рм. При цьому варто виходити з наступних положень. Насамперед врахову�ться вид господарсько� д�яльност�. Це можуть бути промислов� п�дпри�мства, с�льськогосподарськ�, торгов�, транспортн� тощо. Найб�льш часто виб�р зупиня�ться на промислових п�дпри�мствах. Друга ознака, за якою обираються �нвестори - це форма власност�: державн�, державно-приватн� � приватн�. Найб�льше поширення одержали державно-приватн� ф�рми. Третя ознака - належн�сть кап�талу. До них варто в�днести нац�ональн�, зм�шан� � м�жнародн�. Д�яльн�сть кожно� ф�рми повинна зд�йснюватися в�дпов�дно до норм цив�льного � торгового права сво�� держави. Правильну оц�нку сво�м експортним можливостям можна дати т�льки при гарному знанн� ринку. Вивчення й оц�нка п�дпри�мствами сво�х експортних можливостей пов'язан� з додатковими витратами на маркетингов� досл�дження. Однак ц� витрати непор�внянн� з величезними втратами, що може понести ф�рма при поганому знанн� ринку. Спец�ал�сти-маркетологи стверджують, що один долар, витрачений на одержання �нформац�� про зовн�шн�й ринок, може зб�льшити експорт приблизно на 40 дол. [50] Стратег�я ф�рми по досл�дженню зовн�шн�х ринк�в повинна бути т�сно узгоджена з ц�лями � задачами п�дпри�мства, проблемами експорту його продукц�� у вза�мозв'язку з ус�ма елементами досл�джуваного ринку � прогнозуванням його розвитку. Ц� досл�дження необх�дно проводити систематично, регулярно, щоб бути в курс� вс�х под�й, що в�дбуваються на м�жнародному ринку. Варт�сть проведення маркетингових досл�джень ринку � �х масштаби багато в чому залежать в�д обсягу � характеру необх�дно� �нформац��. Досл�дженню п�ддаються багато �нформац�йних джерел з метою п�дтвердження отриманих ран�ше даних. Це дозволя� в ряд� випадк�в уникнути недостов�рно� �нформац��. У одержанн� достов�рно� �нформац�� повинен бути використаний науковий п�дх�д, що визначить правильн� р�шення у вибор� зовн�шн�х ринк�в. Досл�дження зовн�шн�х ринк�в може проводитися п�дпри�мством-експортером разом з �нформац�йно-консультац�йними ф�рмами або безпосередньо п�дпри�мством. [43] Маркетингове досл�дження да� п�дстави для розробки б�знес-плану прямого �нвестування, на основ� якого може бути ухвалене р�шення про �нвестиц��. Складання б�знес-плану повТязане з� збором � опрацюванням великого �нформац�йного матер�алу:

• загальн� дан� про проект (основн� параметри, потужн�сть п�дпри�мства, пункт розм�щення, терм�н зд�йснення проекту й �н.);
• кап�тальн� витрати (кошторис кап�тальних вкладень з вказанням норм амортизац�� на устаткування, граф�ку зд�йснення по роках буд�вництва);
• витрати на експлуатац�ю п�дпри�мства;
• виробнича програма, у як�й вказуються вс� види продукц�� � можливих ц�н �� реал�зац��;
• податки;
• джерела ф�нансування проекту: а) власн� засоби �нвестор�в в акц�онерний кап�тал; б) позиков� засоби (банк�вський кредит, обл�гац�йн� позики, позики �нвестор�в);
• оц�нка комерц�йно� доц�льност� реал�зац�� проекту (прибуток, терм�ни окупност�). [50]

Рис.2.3. Схема розпод�лу прибутку при прямому �нвестуванн� [26]

 Б�знес-план повинен передбачати розробку визначено� посл�довност� виходу компан�� на зовн�шн�й ринок, що м�стить 4 етапи. На першому етап� виявляються �нвестиц�йн� можливост� ф�рми, визнача�ться р�вень готовност� компан�� вести м�жнародний б�знес. На другому етап� проводиться детальне досл�дження можливостей роботи на зовн�шньому ринку. На третьому етап� розробля�ться стратег�я виходу на зовн�шн�й ринок, на четвертому етап� зд�йсню�ться п�дготування персоналу до майбутньо� роботи за кордоном. [50] Ф�нансовий розд�л б�знес-плану для створюваного п�дпри�мства в�др�зня�ться в�д аналог�чного розд�лу б�знес-плану, розроблюваного для в�тчизняних п�дпри�мств, тим, що тут присутн� �нш� ц�ни, витрати виробництва й �ноземна валюта. Розрахунок прибутку � кап�таловкладень, як правило, проводиться при пор�внянн� дек�лькох вар�ант�в. Прийма�ться до реал�зац�� той з них, що найб�льш виг�дний з погляду одержання максимального прибутку � найменшого терм�ну окупност�. При цьому необх�дно також враховувати � чинник ризику. Батьк�вська компан�я одержу� не весь прибуток сво�� заруб�жно� ф�л��, а за вирахуванням податку, що перерахову�ться до м�сцево� влади за кордоном. Сплачен� за кордоном податки вираховуються з податку батьк�всько� компан�� у вигляд� податкового зал�ку. Приблизна схема розпод�лу прибутку наведена на рис.2.3. Вивчення �нвестиц�йного кл�мату: обмеження, ризики та оподаткування При оц�нц� �нвестиц�йного кл�мату в кра�н� прикладання кап�талу �нвестор повинен враховувати р�вень пол�тичного ризику, п�д яким звичайно розум�ють: а) пол�тичну нестаб�льн�сть, що асоц�ю�ться з р�зкими зм�нами в пол�тичному режим� кра�ни прикладання кап�талу, включаючи в�йну, революц�ю й �нш� пол�тичн� потряс�ння; б) нестаб�льн�сть економ�чно� пол�тики кра�ни, насамперед у таких сферах, як валютний режим, обов'язков�сть м�сцевих партнер�в, УпотолокФ на використання �мпортних компонент�в при випуску продукц�� на м�сц�; в) нестаб�льн�сть обм�нного курсу, що веде до вразливост� ф�рми-�нвестора щодо його коливань � зниження р�вня прибутковост�; г) �нш� елементи �нвестиц�йного кл�мату. [21] Високий р�вень пол�тичного ризику характерний для кра�н, що розвиваються, а також для кра�н ринково� ор��нтац�� колишнього соцтабору. Для кра�н Заходу характерний нижчий р�вень пол�тичного ризику, так як тут не т�льки д�ють принцип нац�онального режиму � система державних гарант�й прав � �нтерес�в �ноземних �нвестор�в, але � взагал� малоймов�рн� (за невеликими винятками) сильн� пол�тичн� потряс�ння, радикальн� зм�ни економ�чно� пол�тики � драматичн� пад�ння курс�в нац�ональних валют. Проте � тут в�тчизняний �нвестор повинен враховувати р�вень пол�тичного ризику, що в окремих кра�нах може �нод� доходити до критичних розм�р�в. [33] Оц�нити р�вень пол�тичного ризику в т�й або �нш�й кра�н� �нвестор може не т�льки за допомогою власних або залучених експерт�в, але також використовуючи публ�кац�� консультац�йних ф�рм, що спец�ал�зуються на оц�нках ризику. Основою визначення р�вня ризику для прямих �нвестиц�й � не ст�льки обмеження уряду кра�ни стосовно �ноземних �нвестиц�й, ск�льки насл�дки, як� випливають з пог�ршення пол�тично� стаб�льност� в кра�н�. Под�бний п�дх�д до визначення ризику для прямих �нвестиц�й на макрор�вн� знижу� ц�нн�сть публ�кац�й ф�рми для �нвестор�в, особливо в умовах, коли все б�льшого значення для них набувають оц�нки м�кроризик�в. Ризик для експорту визнача�ться як пох�дний в�д високих нетарифних бар'�р�в � низького кредитного рейтингу кра�ни, що ввозить зазначен� товари. [21] До числа чинник�в входять пол�тична стаб�льн�сть, пол�тика основних опозиц�йних теч�й, ймов�рн�сть експропр�ац��, обмеження власност�, стан плат�жного балансу, зовн�шн�й борг, обмеження на переведення кап�талу � прибутк�в � �нш� показники макро- � м�кроеконом�чних ризик�в. Одночасно оц�нюються в�дношення до �ноземних �нвестиц�й, р�вень споживання середн�х верств населення кра�ни, р�вень � прибутков�сть �ноземних �нвестиц�й, а також правова система кра�ни, ступ�нь �� бюрократизац��, як�сть �нфраструктури, в�дкрит�сть культури, р�вень оподаткування компан�й, наявн�сть робочо� сили тощо. [21] Доб�р чинник�в (показник�в) ризику � �х питома вага не завжди досить об�рунтован�, хоча в�дпов�дно до методу Делф� бажан� багатоступ�нчастий доб�р � оц�нка чинник�в, а методи статистичного анал�зу дозволяють використовувати для цього приклади з життя досл�джувано� кра�ни або схожих кра�н. Тому доц�льно пор�внювати оц�нки ризику, що да�ться р�зними системами. Врахування ризику використову�ться при ухваленн� р�шення типу УдеФ (виб�р кра�ни розм�щення кап�таловкладень), УякФ (спос�б проникнення на ринок) � УколиФ (в залежност� в�д передбачуваного Утерм�ну життяФ проекту), а також п�сля облаштування ф�рми на обраному ринку, коли необх�дно вир�шувати, чи варто розширювати свою д�яльн�сть на цьому ринку, збут яко� продукц�� там варто планувати � чи не доц�льно ц�лком або частково п�ти з ран�ше обраного ринку. Можлив� наступн� методи зниження пол�тичного ризику, використовуван� в ход� прийняття управл�нських р�шень: а) уникнення ризику, що � найб�льш поширеним методом � поляга� в тому, що �нвестори утримуються в�д ризикованих кра�н � проект�в; б) зменшення ризику, засноване на страхуванн� ризику силами самого �нвестора, наприклад через резервний фонд ф�рми; в) страхування ризику (через страхов� компан��), що � дом�нуючим методом; г) диверсиф�кац�я ризику, заснована на розосередженн� портфелю заруб�жних актив�в ф�рми; д) запоб�гання збитк�в � контроль за ними, що базуються на �нвестуванн� насамперед у так� проекти, як� явно необх�дн� приймаюч�й кра�н� (з новою технолог��ю, з експортною спрямован�стю тощо); е) переведення ризику, засноване на використанн� неакц�онерних форм власност� (контракти на управл�ння, франчайз�нг, об'�кти на компенсац�йн�й основ�). [21] �нвесторам рекоменду�ться використовувати по�днання цих метод�в. Кра�ни по-р�зному п�дходять до питання про необх�дн�сть попереднього дозволу на зд�йснення прямих �нвестиц�й на �х територ��. У ряд� кра�н такий дозв�л потр�бно т�льки в деяких випадках, переважно для вкладень у галуз�, де присутн�сть �ноземних компан�й обмежу�ться. �сну� група кра�н, де в ус�х випадках необх�дний попередн�й дозв�л, за винятком невеликих за розм�ром �нвестиц�й. Встановлено терм�ни (р�зн�, але не б�льше 3 м�сяц�в), протягом яких на заявку �ноземного �нвестора повинна бути надана в�дпов�дь. Якщо в�дпов�дь не над�йшла, дозв�л набира� сили автоматично. Под�бн� ф�ксован� терм�ни дозволяють зменшити шкоду в�д бюрократичних ланок при розгляд� заявки. Кр�м нац�ональних орган�в у регулюванн� д�яльност� �ноземних компан�й беруть участь рег�ональн� � м�сцев� влади. У деяких кра�нах ц� влади мають велику самост�йн�сть у питаннях регламентування �ноземних �нвестиц�й, заохочуючи або обмежуючи �х в залежност� в�д сформовано� в даному район� ситуац��. [41] В ус�х кра�нах � галуз�, де обмежен� або заборонен� �ноземн� кап�таловкладення. У р�зних кра�нах коло цих галузей р�зне, але част�ше це видобувна � в�йськова промислов�сть, а також галуз� сфери послуг, особливо банк�вська � страхова справа, транспорт � зв'язок. Деяк� з цих галузей ц�лком закрит� для �ноземних компан�й. В �нших випадках �м дозволено туди доступ т�льки п�сля одержання попереднього дозволу. �нод� �ноземним компан�ям дозволя�ться виступати в цих галузях т�льки в якост� молодшого партнера нац�ональних ф�рм, або ж якщо � в�дпов�дна угода (або розд�л в угод�) м�ж кра�нами. [34] В умовах все б�льшого поширення принципу нац�онального режиму стосовно �ноземних �нвестиц�й у багатьох кра�нах на практиц� часто використову�ться законодавство про монопол�� � конкуренц�ю (антитрестовськ� закони � закони про несумл�нну конкуренц�ю), що поширю�ться на вс� м�сцев� ф�рми, як нац�ональн�, так � �ноземн�. Це законодавство забороня� поглинання, злиття, об'�днання компан�й � угоди м�ж ними, що �стотно обмежують конкуренц�ю � ведуть до створення монопол�й, а також забороня� контракти � та�мн� змови, що ведуть до стримування торг�вл�, �� монопол�зац�� � ц�ново� дискрим�нац��. Найб�льш жорстким � законодавство США. Близьке до нього � законодавство Япон��. У кС, кр�м нац�ональних, �снують загальн� для кра�н-учасниць правила конкуренц��. [34] Пом�тний вплив на прям� �нвестиц�� справля� експортно-�мпортне регулювання. Створення компан�ями ф�л�й за кордоном - це один �з способ�в подолання протекц�он�стських заход�в. Що стосу�ться ф�л�й торгового проф�лю, то протекц�он�стськ� заходи, зокрема антидемп�нгове законодавство, ускладнюють �х роботу. [38] Важливе значення мають неформальн� обмеження у в�дношенн� �ноземних �нвестор�в. Серед них можна в�дзначити багатоступ�нчаст�сть процедури одержання дозволу � численн�сть пункт�в заявки на одержання дозволу. У деяких кра�нах до в�дома �ноземного �нвестора доводять, що в�дпов�дь на його заявку буде позитивною у випадку, якщо в заявц� в�н позитивно в�дпов�сть на так� пункти, як прийняття в частку м�сцевих п�дпри�мц�в, використання м�сцевих ресурс�в, розвиток поставок на експорт � високий технолог�чний р�вень. До неформальних обмежень можна в�днести � бюрократизац�ю механ�зму регулювання поточно� д�яльност� �ноземних компан�й у кра�н�, кредит�в � державних замовлень. Все це виявля�ться �нод� б�льш важливим чинником для �ноземних п�дпри�мц�в, н�ж незначн� оф�ц�йн� обмеження.[38] Ситуац�я, коли компан�� з �ноземною участю ф�нансуються в основному за рахунок припливу кошт�в з кра�ни походження, характерна для пер�оду активного створення мереж� заруб�жних ф�л�й компан�ями т��� або �ншо� кра�ни. У б�льшост� розвинутих кра�н з ринковою економ�кою для компан�й з �ноземною участю нема� перешкод щодо розм�щення сво�х ц�нних папер�в на м�сцевих ринках, вони можуть нар�вн� з м�сцевими компан�ями брати кредити на м�сц�. Однак у ряд� кра�н под�бн� обмеження �снують, що � одн��ю з причин активного розвитку в останн� десятил�ття �вровалютного ринку, який став важливим каналом ф�нансування �ноземних �нвестиц�й, особливо для ТНК. [37] Поряд �з позиками �ншим джерелом запозичень на м�сцевих ринках позичкового кап�талу можуть бути випуск � розм�щення акц�й, обл�гац�й � �нших ц�нних папер�в. Однак при цьому варто враховувати, що утримувач� ц�нних папер�в в�ддають перевагу купувати папери або в�домих ф�рм, або дуже перспективних з погляду одержання прибутку. В м�ру зм�цнення ф�нансового положення створено� компан�� все б�льшого значення для не� набувають так� джерела ф�нансування, як нерозпод�лений прибуток � амортизац�йн� в�драхування. Останн� мають вигляд знижки з валового прибутку � дозволяють обчислювати власний розм�р р�зними методами, у тому числ� методом прискорено� амортизац��. До витрат дозволя�ться включати � в�драхування на р�зн� резерви � фонди: на сумн�вних боржник�в, на майбутн� збитки, на знец�нення запас�в. [37] В багатьох кра�нах продовжують збер�гатися валютн� обмеження, тобто система обмежень на операц�� з �ноземною � нац�ональною валютою в рамках плат�жного балансу. Ц� обмеження охоплюють вв�з � вив�з кап�талу (включаючи репатр�ац�ю ран�ше завезених кап�тал�в), вив�з прибутк�в, �нш� переведення � платеж� за кордон. Як правило, валютн� обмеження зд�йснюються центральним банком кра�ни. В результат� в кра�н� з валютними обмеженнями �ноземний п�дпри�мець часто не може одержати з-за кордону позику для свого п�дпри�мства в ц�й кра�н� (нав�ть якщо цю позику нада� йому батьк�вська компан�я), не завжди може в�льно вивезти назад св�й кап�тал, �нод� обмежений у вивоз� прибутк�в, часом з�штовху�ться з обмеженнями в платежах за кордон при розрахунку за куплен� там л�ценз��, Уноу-хауФ, послуги тощо. [37] У переважн�й б�льшост� випадк�в компан�� з �ноземною участю �нкорпоруються в кра�н� перебування. Тому вони розглядаються м�сцевим законодавством як резиденти кра�ни перебування � з них стягуються т� ж податки, що � з нац�ональних компан�й. Що стосу�ться в�дд�лень �ноземних компан�й, то в деяких кра�нах вони платять окрем� податки по б�льш висок�й ставц�. М�сцевими податками оподатковуються � службовц� компан�й з �ноземною участю. [29, 30] Основну частину податк�в з компан�й склада� певна група податк�в. Насамперед, це податок на прибуток корпорац�й (корпоративний податок), що склада� основну частину податкових виплат компан�й. Оподаткуванню на прибуток п�дляга� чистий прибуток ф�рми (валовий дох�д за в�драхуванням ус�х витрат � збитк�в). �снують розходження м�ж кра�нами при оподаткуванн� т��� частини чистого прибутку, що п�дляга� розпод�лу м�ж акц�онерами (пайовиками) у вигляд� див�денд�в � пот�м п�дпада� п�д д�ю прибуткового податку з ф�зичних ос�б, в результат� чого та сама сума може дв�ч� оподатковуватися податком - спочатку корпоративним податком як частина прибутку ф�рми, а пот�м особистим прибутковим податком, що склада� дох�д акц�онер�в, як� одержують в�д ф�рми цю суму в якост� див�денд�в на сво� акц��. В залежност� в�д п�дходу до цього подв�йного оподаткування прибутку можна згрупувати нац�ональн� системи стягування податку на прибуток корпорац�й у наступн� системи: - класична система, при як�й частина прибутку оподаткову�ться податком на прибуток корпорац�й, а пот�м особистим прибутковим податком (Бельг�я, Люксембург, Н�дерланди, США, Швец�я, Швейцар�я); - система зниження оподаткування на р�вн� компан��, при як�й прибуток оподаткову�ться за б�льш низькою ставкою корпорац�йного податку (Австр�я, Н�меччина, Португал�я, Япон�я) або ж в�н частково зв�льня�ться в�д обкладення (�сланд�я, �спан�я, Ф�нлянд�я); - система зниження оподаткування на р�вн� акц�онер�в, при як�й або акц�онери частково зв�льняються в�д сплати прибуткового податку на одержуван� ними див�денди незалежно в�д того, чи утриманий корпорац�йний податок (Австр�я, Дан�я, Канада, Япон�я), або податок, сплачений компан��ю з прибутку, частково зарахову�ться при оподаткуванн� акц�онер�в, тобто д�� так званий податковий кредит, �мпутац�йна система (Великобритан�я, �рланд�я, Франц�я); - система повного зв�льнення прибутку в�д корпоративного податку на р�вн� ф�рми (Грец�я, Норвег�я) або акц�онер�в (Австрал�я, �тал�я, Нова Зеланд�я, Ф�нлянд�я). [29, 30] В�тчизняним �нвесторам при розробц� питання про заснування (покупку) ф�рми за кордоном варто звертати особливу увагу на податкове законодавство заруб�жних кра�н, залучаючи торгпредства � по можливост� досв�дчених м�сцевих фах�вц�в. Кр�м офшорних центр�в � податкових гаваней, на Заход� майже нема� спец�альних п�льг для �ноземних �нвестор�в. Тому компан�� з �ноземною участю використовують �нвестиц�йн� п�льги, як� надаються владою приймаючих кра�н для вс�х д�ючих на �х територ�� компан�й. Под�бн� п�льги - один �з важливих момент�в для �ноземних п�дпри�мц�в в ход� ухвалення р�шення про орган�зац�ю або розширення заруб�жних ф�л�й. Основна маса п�льг, якими можуть скористатися �ноземн� п�дпри�мц�, - це п�льги в контекст� загальнонац�онально� пол�тики державного стимулювання економ�ки. Вони звичайно поширюються на вс� д�юч� в кра�н� компан��, як нац�ональн�, так � �ноземн�. П�льги надаються для стимулювання рег�онального розвитку (особливо для в�дстаючих район�в, для так званих депресивних зон, у яких стагнують традиц�йн� для них галуз�), проведення в масштабах кра�ни ряду галузевих програм, розвитку науково-досл�дних роб�т, зб�льшення зайнятост� населення, розвитку експортних виробництв тощо. [38] У деяких кра�нах � територ�ях �снують п�льги, якими користуються переважно п�дпри�мц� з-за кордону. В основному це п�льги, що д�ють у так званих податкових гаванях � офшорних центрах, де проводиться пол�тика притягнення �ноземних �нвестиц�й шляхом надання �м широких податкових � �нших п�льг. В податкових гаванях под�бн� п�льги звичайно надаються вс�м �ноземним компан�ям, в офшорних центрах - тим �ноземним компан�ям, що зд�йснюють операц�� з нерезидентами. Однак у багатьох випадках розходження м�ж цими гаванями � центрами провести майже неможливо. Для цих гаваней � центр�в характерний св�й наб�р форм господарсько� д�яльност�, викликаний тим, що �ноземн� �нвестори в�дкривають тут ф�рми не ст�льки для видобутку сировини � виробництва товар�в, ск�льки для комерц�йно�, ф�нансово�, управл�нсько�, страхово� д�яльност� � для керування судноплавними компан�ями. [38] Розробка стратег�й �ноземних �нвестиц�й При розробц� стратег�� прямих заруб�жних �нвестиц�й вищий менеджер попередньо оц�ню� �нвестиц�йний план з погляду не т�льки його прибутковост�, але й оч�куваних труднощ�в � непередбачених обставин. Прибуток в�д знову освоювано� сфери д�яльност� може бути спрогнозований з урахуванням передбачувано� частки ринку, обсяг�в продажу, ц�ни, умов конкуренц�� � витрат виробництва й об�гу. Останн� м�стять у соб� збутов� й управл�нськ� витрати, амортизац�ю � податки. Розрахунки можуть вестися у валют� кра�ни перебування, але необх�дний перерахунок на валюту кра�ни-�нвестора. При цьому варто мати прогноз обм�нного курсу на перспективу. [45] У випадку �нвестиц�� у форм� придбання д�ючого п�дпри�мства оч�куваний в перспектив� прибуток можна спрогнозувати, спираючись на його розм�ри за минул� пер�оди. При цьому ф�рма повинна звернути серйозну увагу на можлив� розходження в методиц� обчислення прибутку � на ф�нансов� зобов'язання, що можуть виникнути з випадкових обставин (наприклад, п�дпри�мство могло виступити в минулому гарантом при кредитуванн� �нших суб'�кт�в). Сл�д також проанал�зувати сформован� тенденц�� зм�ни прибутку, стаб�льн�сть � темпи його приросту. При оц�нц� ефективност� прямих заруб�жних �нвестиц�й необх�дне врахування синерг�чного ефекту. При заруб�жних �нвестиц�ях д�ють р�знонаправлен� чинники, як�, з одного боку, зменшують прибуток компан��, а з �ншого боку - зб�льшують його. Так, якщо в результат� �нвестування виника� �мпортозам�нне виробництво, то компан�я втрача� на скороченн� обсягу експорту товар�в � техн�чних послуг. В той же час материнська компан�я одержу� додатков� прибутки в�д заруб�жних доч�рн�х ф�рм за рахунок надання р�зного роду послуг � кредит�в. [22] Для визначення пр�оритет�в в �нвестиц�ях необх�дне встановлення нормативу �х окупност�. Пр�оритет в �нвестиц�ях визнача�ться з врахуванням часу, необх�дного для повернення вс��� суми кап�таловкладень. При розрахунках суми чистого прибутку виникають специф�чн� питання, пов'язан� з розходженнями м�ж кра�нами в методиц� калькулювання витрат виробництва, обм�нними валютними курсами, особливостями податкових систем, невизначен�стю в порядку переведення прибутку за кордон. У кожно� компан�� сво� уявлення про прибутки в�д заруб�жних �нвестиц�й. [50] Прибутки м�стять у соб� див�денди в�д заруб�жних кап�таловкладень, прибуток в�д експорту в доч�рн� ф�рми, надходження в�д управл�нського консультування, роялт�, в�дсотки за кредит, наданий доч�рн�м ф�рмам. Остаточна сума прибутк�в визнача�ться п�сля сплати вс�х податк�в у кра�н� �нвестора й у кра�н� перебування. До ц��� суми може бути включений � ре�нвестиц�йний прибуток. При визначенн� нормативу окупност� не прийма�ться до уваги прибуток, що виника� за межами терм�ну окупност�. При такому п�дход� багато �нвестиц�йних проект�в, у принцип� прибуткових, виявляються в�дхиленими в силу жорстких вимог до терм�ну окупност�. Багато компан�й оперують середньою рентабельн�стю. Вона розрахову�ться у в�дсотках в�д суми �нвестиц�й. Коли компан�я встановлю� прийнятний для не� м�н�мальний р�вень рентабельност�, то використову� наступн� три його р�зновиди:

• основний твердий м�н�мальний р�вень;
• залежний в�д зм�ни кредитно� ставки � розм�ру кап�таловкладень м�н�мальний р�вень;
• у випадку проникнення на новий ринок або розробки нового товару особливий м�н�мальний р�вень.

При оперуванн� середньою рентабельн�стю за межами визначених часових рамок необх�дно привести прибуток майбутн�х пер�од�в до умов д�йсного часу. [50] Багатонац�ональна компан�я через р�зн� види страхування, вишукування ф�нансових ресурс�в у кра�н� перебування й �нш� засоби знаходить визначений захист в�д ризику, пов'язаного з заруб�жними �нвестиц�ями. В залежност� в�д обставин використовуються так� засоби, як придбання валюти на терм�н, сп�вроб�тництво з м�сцевими �нвестиц�йними фондами, вив�з чистого прибутку в дозволених межах � створення сп�льних п�дпри�мств. П�дпри�мство може вжити заход�в по рац�онал�зац�� власно� �нформац�йно� системи � процедури прогнозування. Використання масштабно� �нформац�йно� системи дозволя� мати б�льш обгрунтован� прогнози по конкуренц��, зм�нам попиту � технолог��, тенденц�ям росту витрат виробництва � продуктивност� прац�. Це, у свою чергу, да� можлив�сть точн�ше оц�нити �нвестиц�йну обстановку. Якщо багатонац�ональна компан�я, зд�йснюючи заруб�жн� �нвестиц��, створю� п�дпри�мство, яке на 100% належить �й, то це сепаратн� �нвестиц�� або одноособове п�дпри�мство. Якщо ж частка компан�� менше 100%, то це - сп�льне п�дпри�мство (СП). У м�жнародному б�знес� п�д СП розум�ють сп�льну справу, створювану двома або б�льше зац�кавленими особами, громадянами р�зних держав. [39] Визначення СП, яке да� Е.Дж.Колде - це особливе п�дпри�мство, створюване ф�рмами двох або б�льше кра�н на пост�йн�й основ�. ОбТ�ктами по�днання тут � не лише сам по соб� кап�тал, але � технолог�я виробництва, патенти, торговельн� марки, управл�нськ� ноу-хау та �нш� фактори виробництва. Сп�льному п�дпри�мству властив� наступн� характерн� риси. Перша. Ор��нтац�я на одержання п�дпри�мницького прибутку. СП утвориться тод�, коли кожним з його засновник�в пересл�ду�ться властива б�знесу мета - одержання прибутку. СП не вклада� кап�тал на соц�альн� потреби, не може задовольнитися роллю ранть� - простим збором в�дсотк�в за кап�тал. Друга. Сп�льн�сть ц�лей утворювач�в СП, оск�льки ма�ться на уваз� одержання прибутку. Третя. Сп�льний обл�к. Оск�льки зд�йсню�ться техн�чне й економ�чне сп�вроб�тництво на баз� сп�льних �нвестиц�й, сторони пропорц�йно �х часткам у загальн�й сум� кап�таловкладень або за особливою угодою розпоряджаються прибутками � збитками � розпод�ляють �х м�ж собою на основ� загального рах�вництва. Четверта. Сп�льне керування б�знесом. Зд�йснюючи сп�льн� �нвестиц��, партнери сп�льно управляють п�дпри�мством � несуть загальний тягар господарського ризику. Надання технолог�� в рамках СП � стягування при цьому роялт� не в�дстороню� партнера в�д сп�льного управл�ння. [39] Стимули створення СП под�ляються на: стимули стосовно багатонац�онально� компан�� � ф�рми приймаючо� кра�ни. Щодо перших стимули створення СП наступн�:

• можлив�сть заощадити кошти на �нвестиц��;
• дроблення господарського ризику;
• набуваючи статусу не�ноземного п�дпри�мства, СП не порушу� нац�ональн� почуття населення приймаючо� кра�ни;
• використовуючи управл�нськ� � збутов� можливост� � робочу силу ф�рми-партнера, можна легше пристосуватися до специф�чних умов кра�ни;
• у випадку юридичних обмежень на 100%-ве волод�ння п�дпри�мством СП � �дино можливою формою заруб�жних �нвестиц�й;
• можлив�сть одержання р�зних п�льг, наданих приймаючою кра�ною �ноземному б�знесу;
• можлив�сть реально розпоряджатися справою в умовах в�дсутност� повного права волод�ння.

Щодо ф�рми приймаючо� кра�ни, стимули створення СП наступн�:

• зб�льшення ф�нансово� потужност� за рахунок �ноземного кап�талу;
• можлив�сть одержання кредит�в п�д гарант�ю �ноземного партнера;
• можлив�сть запозичити в �ноземного партнера передовий управл�нський, виробничий � збутовий досв�д;
• можлив�сть користування законодавчими й адм�н�стративними преференц�ями, наданими приймаючою кра�ною �ноземному кап�талу;
• встановлення д�лового сп�вроб�тництва з �ноземним партнером � можлив�сть посилення на ц�й основ� зовн�шньо� маркетингово� д�яльност�.

СП да� можлив�сть оперувати великим кап�талом при меншому його вкладенн� в пор�внянн� з одноособовим створенням п�дпри�мства. У б�льшост� кра�н, що розвиваються, зд�йсню�ться пол�тика притягнення �ноземного кап�талу, в рамках яко� нада�ться ц�лий ряд преференц�й, таких як урядов� гарант�� �ноземних кредит�в, податков� п�льги, сприяння переведенню прибутку тощо. Приймаюча кра�на одержу� можлив�сть подолання в�дсталост� окремих територ�й, надання б�льшо� динам�чност� сусп�льному розвитку. У випадку, якщо приймаючою кра�ною застосовуються дискрим�нац�йн� заходи у в�дношенн� �ноземного кап�талу, СП � гарним засобом обминути �х. Багатонац�ональна компан�я, створюючи СП у партнерств� з ф�рмою кра�ни перебування, може п�дняти свою сусп�льну репутац�ю шляхом пол�пшення в�дносин з найманим персоналом � громадськ�стю. СП под�ляються на майнов� � немайнов�. Майнов� СП створюються сп�льним �нвестуванням кап�талу, основн� права й обов'язки засновник�в визначаються на основ� законодавства установчим договором, прибутки � збитки СП розпод�ляються пропорц�йно �нвестиц�йним внескам. Немайнове СП утворю�ться без сп�льних �нвестиц�й на основ� договору про використання управл�нських знань, прав промислово� власност�, технолог��, послуг, л�ценз�й, торгово� марки й �нших об'�кт�в �нтелектуально� власност�. [38] М�жнародн� СП можна розд�лити по типах в залежност� в�д наявност� �нвестиц�йного кап�талу, характеру партнера � ступеня повноти прав власност�. Класиф�кац�я за наявн�стю �нвестиц�йного кап�талу [39] М�жнародне СП догов�рно� форми застосовувалося у в�дносинах з соц�ал�стичними кра�нами, де юридично не визнавалося право громадян цих кра�н на приватну власн�сть. При ц�й форм� компан�я кра�ни-�нвестора давала уряду або �нвестору приймаючо� кра�ни кап�тал, устаткування, промислову власн�сть, техн�чне сприяння � ноу-хау на умовах одержання роялт�. Майнове м�жнародне СП � найб�льш поширеним в кра�нах, що розвиваються. При ц�й форм� �нвестори можуть брати участь у кап�тал� д�ючого п�дпри�мства, але в б�льшост� випадк�в сп�льними �нвестиц�ями створю�ться нове п�дпри�мство. Класиф�кац�я за характером партнера [39] Партнерами по СП з боку приймаючо� кра�ни можуть бути приватна ф�рма, урядовий орган, державне п�дпри�мство, ф�рма третьо� кра�ни. М�жнародне СП �з ф�рмою третьо� кра�ни - в створенн� СП бере участь не т�льки ф�рма кра�ни, що прийма�, але � кап�тал третьо� кра�ни. Звичайно ця форма використову�ться при наявност� великомасштабних проект�в � п�двищеного ризику. Саме для дроблення ризику �ноземний кап�тал виступа� у форм� множинно� власност�, що об'�дну� �нвестор�в дек�лькох кра�н. М�жнародне СП з приватною ф�рмою - найб�льш часто використову�ться, оск�льки ф�рма-�нвестор ма� можлив�сть ефективно скористатися вс�ма перевагами партнера, такими як апробован� канали збуту, квал�ф�кована робоча сила, зв'язки в урядових � адм�н�стративних структурах. М�жнародне СП з урядовим органом утворю�ться, коли уряд кра�ни, що прийма�, з метою прискорення економ�чного росту вир�шу� безпосередньо сам брати участь у сп�льних �нвестиц�ях. Под�бна ситуац�я виника�, коли не вистача� нац�онального кап�талу або в�н зосереджу�ться у високоприбуткових з� швидким оборотом кап�талу галузях. Сп�льн� �нвестиц�� ц��� форми зд�йснюються з метою розвитку стратег�чних галузей, в�дшукання ф�нансових ресурс�в � створення сприятливих умов для приватних �нвестиц�й, тому вони направляються в базов� галуз�, на структурну перебудову � забезпечення пропорц�йного економ�чного розвитку. Класиф�кац�я за ступенем повноти прав власност� [39] В залежност� в�д того, яка частка прав власност� СП належить ф�рм� кра�ни-�нвестора, СП можна розд�лити на ряд категор�й. Якщо ф�рм� належить б�льше 95% голосуючих акц�й, то ма�мо повне волод�ння; якщо частка власност� - в межах в�д 50 до 95%, то ма� м�сце волод�ння б�льшост�; якщо менше 50%, то ма� м�сце волод�ння меншост�. Под�лом прав власност� з м�сцевою ф�рмою можна обминути окрем� законодавч� перешкоди, а також протистояти пол�тичному � сусп�льному тиску з боку приймаючо� держави. Сп�льне волод�ння пом'якшу� побоювання в сусп�льств�, що �ноземц� захоплять пануюч� позиц�� в економ�ц�, да� можлив�сть зростити партнер�в �з загальними �нтересами � п�двищу� роль м�сцевих ф�рм. Р�шення про ступ�нь повноти волод�ння сп�льним п�дпри�мством прийма�ться, в основному, з урахуванням характеру товару, ф�нансових � управл�нських можливостей, економ�чно�, соц�ально� � пол�тично� ситуац�� в приймаюч�й кра�н�. Як� найважлив�ш� чинники, що необх�дно взяти до уваги багатонац�ональн�й компан�� при розробц� стратег�� СП? Насамперед, стратег�я СП повинна бути найт�сн�шим чином пов'язана з� стратег�ями маркетингу, виробництва, матер�ально-техн�чного постачання, технолог��, ф�нанс�в, персоналу й �ншими. [45] Кр�м того, врахованими чинниками можуть бути:

1. особист� переваги вищого менеджера;
2. заснована на досв�д� оц�нка прибутковост� сп�льних �нвестиц�й;
3. можливост� компан�� у в�дношенн� технолог��, товару, керування, маркетингу й �нших;
4. пол�тика кра�ни, що прийма�, стосовно �ноземно� власност�, нац�онал�стичний чинник � в�дношення компан�� до них:
5. можливост� контролю сп�льно� д�яльност�:
6. можливост� знаходження необх�дного партнера;
7. умови оподаткування й �нш� правов� установки.

Основними � наступн� чинники: можливост� компан��, м�сцевий нац�онал�зм � умови контролю. Якби багатонац�ональна компан�я була особливо сильна в менеджмент�, техн�ц�, розробц� продукту, маркетингу, моб�л�зац�� кап�талу й �нших функц�ях, вона намагалася б уникати сп�льних �нвестиц�й. Волод�ючи ф�рмовим товаром, особливою технолог��ю, спец�альним маркетингом � �ншими перевагами, компан�я, незважаючи на тиск з боку м�сцевих ф�рм, зац�кавлених у сп�льному волод�нн�, змогла б в�дстояти свою позиц�ю на орган�зац�ю одноособового виробництва через ц�лком належну �й доч�рню компан�ю. Але звичайно компан�� не мають под�бних переваг. Якщо нав�ть на як�йсь момент � � окрем� переваги, то в довгостроковому план� вони н�велюються. Тому компан�ям доводиться виявляти визначену гнучк�сть у питаннях сп�льно� власност�. [22] Якщо з боку м�сцево� влади встановлюються визначен� обмеження в пропорц�ях сп�льного волод�ння, то компан�� треба вир�шувати, чи � сенс брати участь у сп�льному виробництв�. Хвиля нац�онал�зму, що п�дн�ма�ться в багатьох кра�нах, тисне на форми � масштаби �ноземно� власност�. Коли �ноземний б�знес фактично розпоряджа�ться значною частиною м�сцевого господарства, особливо сильн� вимоги до сп�льного волод�ння власн�стю. Водночас багатонац�ональна компан�я шляхом добору г�дного партнера � вироб�тку в�дпов�дних умов договору може зарезервувати для себе визначен� права в прийнятт� р�шень � контрол�. [22] Особливо важливий виб�р партнера � встановлення вза�мно� дов�ри. Одночасно з договором про заснування СП компан�я може п�дписати угоди про керування � техн�чну сп�вдружн�сть. У цих документах в�дбиваються порядок � умови утворення ради директор�в, призначення й оплата прац� менеджер�в, ф�нансування й оплата управл�нських � техн�чних послуг компан��, розпод�л прибутку � вир�шення �нших потенц�йно сп�рних питань. У процес� виконання закр�плених за багатонац�ональною компан��ю функц�й надання торгово� � ф�рмово� марки, патент�в, ф�нансових засоб�в, �нжин�ринга, маркетингово� й управл�нсько� технолог��, навчання менеджер�в, вона може зробити �стотний вплив на загальну управл�нську пол�тику СП. Питання про права власност� � контролю досить складн�. Нав�ть 100%-на власн�сть не обов'язково припуска� можлив�сть повного контролю. Це особливо виявля�ться в довгостроковому план�. Можливост� ефективного контролю забезпечуються не ст�льки в�дносинами власност�, ск�льки знаходженням вза�мовиг�дного вар�анта договору, техн�чним � управл�нським сприянням, в�дпов�дними умовами постачання СП р�зноман�тними м�сцевими природними ресурсами. Багатонац�ональна компан�я повинна компенсувати м�нуси в�д послаблення контрольних прав, що виплива� з� сп�льного волод�ння, вигодами в�д довгостроково прибуткового б�знесу � зб�гу �нтерес�в компан�� � держави. Склад витрат � прибутк�в конкретизу�ться в кожному окремому випадку. Сп�вв�дношення прибутк�в � витрат колива�ться у визначеному д�апазон�. При цьому розрахунки компан�� можуть не зб�гатися з розрахунками м�сцевого партнера. Тому рекоменду�ться розглядати сп�вв�дношення прибутк�в � витрат не т�льки на момент створення СП, але � за умовами, прогнозованими через 3, 5 � 10 рок�в. [36] З врахуванням чинник�в, викладених вище, компан�я робить виб�р на користь того або �ншого типу СП. Через м�нлив�сть основних чинник�в, що лежать в основ� формування сп�льних п�дпри�мств, стратег�я СП повинна бути досить гнучкою. В основному вона повинна бути гармон�зована з �ншими стратег�ями компан��, враховувати довгостроков� нац�онал�стичн� тенденц��.[39] З огляду на загальну стратег�ю СП уточнюються рег�они � держави як об'�кти сп�льних �нвестиц�й, бажана ступ�нь повноти прав власност�, тип партнера, можливост� моб�л�зац�� м�сцевого кап�талу � наймання м�сцевих менеджер�в � �нш� обставини. Под�бна стратег�я да� можлив�сть провести анал�з сп�вв�дношення прибутк�в � витрат з огляду на ризики � невизначеност�. У питаннях вибору м�ж СП � одноособовим п�дпри�мством, визначення ступеня повноти прав власност� повинна бути виявлена достатня гнучк�сть. Компонентами зазначено� стратег�� можуть бути угоди про керування � техн�чну допомогу. �, нарешт�, багатонац�ональна компан�я при вибор� стратег�� СП бере до уваги св�й власний досв�д � зм�ни обстановки в кра�нах св�ту. [39] Прагнення багатьох м�жнародних компан�й до одноособового волод�ння зам�сть СП може виявитися суперечним �х довгостроковим �нтересам. Под�бна пол�тика може привести до того, що компан�� не одержать доступу до найб�льш прибуткових виробництв. Кр�м того, вона в б�льшост� випадк�в �де врозр�з з побажаннями уряд�в � населення брати участь у сп�льному виробництв� з� сво�ю власн�стю, сво�ми менеджерами � сво�ми ф�рмами. Компан�� зрозум�ють, що якщо в�дсутн� сп�льна власн�сть � контроль, то розгортання заруб�жно� виробничо� д�яльност� в довгостроковому план� ста� все проблематичн�шим. Саме СП � ефективним способом гармон�зац�� �нтерес�в партнер�в р�зних кра�н. Стратег�я власност� Пол�тика власност� багатонац�ональних компан�й под�ля�ться на типи в залежност� в�д того, яке м�сце в стратег�� компан�� прид�ля�ться контролю заруб�жно� д�яльност�. У наступних випадках необх�дний твердий контроль, забезпечуваний повним волод�нням або волод�нням на правах власност� б�льшост�:

1. застосування у св�товому масштаб� ун�ф�кованих маркетингових метод�в у в�дношенн� в�дм�нних один в�д одного товар�в (типовий приклад - кока-кола, косметика й �нш� споживч� товари);
2. необх�дн�сть модерн�зац�� � концентрац�� виробничого устаткування з метою скорочення витрат виробництва (виника�, коли товар досяга� пер�оду зр�лост�);
3. ол�гарх�чна стратег�я м�жнародних компан�й у виробництв� сировини � матер�ал�в;
4. ор��нтац�я компан�й на розробку нових вироб�в (у випадках нагально� потреби раннього в�дшкодування витрат на досл�дження � розробки � коли важко домовитися з партнером про ставки оплати за техн�чне сприяння). [45]

При зд�йсненн� стратег��, що передбача� максимальний контроль заруб�жно� д�яльност�, нав�ть надання м�сцевим партнером управл�нських кадр�в, кр�м сумн�в�в у �х квал�ф�кац��, виклика� побоювання можливост� ослаблення контролю з боку компан��. Коли мова йде про СП, важко розраховувати на те, що м�сцевий партнер виявиться дуже млявим у д�лових в�дносинах. Якщо в�н побачить, що стратег�я �ноземно� компан�� протисто�ть його �нтересам, в�н буде в�дстоювати �х, що загрожу� серйозним тертям. У цьому випадку найчаст�ше наявн�сть м�сцевого партнера визна�ться недоц�льною, зв�дси � прагнення до повного або на основ� б�льшост� права власност�. Дал� мова йтиме про стратег�ю, у як�й наголос робиться не на контрол�, а на максимальному використанн� потенц�алу м�сцевого партнера, а саме:

1. якщо м�сцевий партнер постача� сировину � матер�али, то можлив�сть �х придбання � попередньою умовою заруб�жно� �нвестиц�� компан��;
2. якщо компан�я виготовля� р�зноман�тний асортимент вироб�в � необх�дн� маркетингов� зусилля по самост�йному осво�нню канал�в збуту, то вона схиля�ться до сп�вроб�тництва з м�сцевим партнером, щоб використовувати вже осво�н� канали;
3. у випадку недостатност� кап�талу для заруб�жно� д�яльност� й управл�нського потенц�алу можна спробувати вир�шити ц� проблеми шляхом сп�вроб�тництва з м�сцевим партнером. [45]

Таким чином, можна в�дзначити, що пол�тика в сфер� власност� носить суто стратег�чний характер � �� конкретн� прояви несуть на соб� в�дбиток обрано� стратег�� СП. Стратег�я асим�ляц�� � розпод�лу прав З� зм�ною орган�зац�йно� структури багатонац�онально� компан�� зм�ню�ться пол�тика власност� �� заруб�жних доч�рн�х ф�рм. Звичайно в початковий пер�од �нтернац�онал�зац�� б�знесу при наявност� множини невизначених елемент�в на св�товому ринку кер�вник доч�рньо� ф�рми одержував велик� повноваження, у цьому випадку виникають в�дносини з приводу розпод�лу прав. Але з виникненням у структур� компан�� м�жнародного в�дд�лу з групою фах�вц�в, що зд�йснюють кер�вництво доч�рньою ф�рмою, в�дносини м�ж материнською � доч�рн�ми ф�рмами поступово �нтенсиф�куються, � п�дсилю�ться контроль. В�дпов�дно, у б�льшост� випадк�в волод�ння доч�рн�ми ф�рмами зд�йсню�ться на прав� повно� власност� або власност� б�льшост�. [45] Однак прагненню багатонац�ональних компан�й п�дсилити контроль за доч�рн�ми ф�рмами � � протид�юч� чинники. Уряд приймаючо� кра�ни, намагаючись не зач�пати нац�ональн� почуття власного народу, проводить так звану пол�тику економ�чного нац�онал�зму. У �� рамках домагаються:

1. в�дносного зниження частки �ноземного партнера в сп�льних п�дпри�мствах;
2. зб�льшення споживання в СП м�сцево� сировини, комплектуючих деталей � вузл�в;
3. в�дносного зб�льшення наймання м�сцевих роб�тник�в � техн�чних кадр�в;
4. посилення експортно� ор��нтац�� СП.

В результат� под�бного роду втручань контроль компан�� за заруб�жною д�яльн�стю неминуче слабша�, � п�дсилю�ться тенденц�я до асим�ляц��, до соц�ального й економ�чного зрощування з територ��ю. [45] З позиц�� багатонац�онально� компан�� асим�ляц�я, хоча це � вимушений процес, ста� компонентом �� стратег��. Асим�ляц�йний процес повинен також регулюватися. При цьому застосову�ться виб�рковий п�дх�д, при якому передача найважлив�ших функц�й на м�сця штучно затягу�ться, а процес почина�ться з менш важливих функц�й. У процес� асим�ляц�� � передач� повноважень на м�сця найб�льш часто каменем спотикання стають функц��, пов'язан� з ф�нансами, досл�дженнями � розробками. Для компан�� реальне волод�ння цими функц�ями житт�во важливо. Якщо компан�я контролю� ц� функц�� в сукупност� з �нформац�йною системою, то вона буде терп�ти вс� �нш� асим�ляц�йн� процеси. Будучи ж позбавлена контролю за цими ключовими функц�ями, компан�я змушена буде п�ти з дано� територ��. [45] Асим�ляц�я � система "фейд аут" Якщо приймаюча кра�на вважа�, що �ноземна ф�рма приносить �й вигоду, то вона в�дноситься до не� так само, як до власно�. Якщо ж �ноф�рма приносить з собою першокласну технолог�ю, забезпечу� приплив �ноземно� валюти за рахунок нарощування експорту, то в�дношення до не� може бути кращим, н�ж до м�сцевих ф�рм. Але оск�льки передача технолог�� й управл�нського досв�ду перетворю� м�сцеву ф�рму в конкурента, то компан�я не прагне до активного в�дновлення початково завезених виробничо� технолог�� � систем керування � маркетингу. Це, у свою чергу, провоку� м�сцев� влади до визначених форм втручання. � якщо в цих умовах компан�я буде опиратися з� збереженням пануючих позиц�й в управл�нн� доч�рньою ф�рмою, то вона з�н�ц�ю� вих�д назовн� потенц�йних протир�ч, сутички �нтерес�в, що в к�нцевому рахунку може зак�нчитися нац�онал�зац��ю або в�дходом з кра�ни. к проблема й у багатонац�онально� компан��. Розширення сфери д�яльност� � зм�ни в стратег�� вимагають в�дпов�дних зм�н в орган�зац�йн�й структур�, але при цьому найважлив�ше завдання поляга� в тому, як контролювати цю величезну орган�зац�ю. Оск�льки пол�тика власност� у в�дношенн� доч�рньо� ф�рми загрожу� протистоянням �нтерес�в, наголос на зб�льшення прибутк�в � посилення контролю компан�� не може не породити гострих проблем у в�дносинах з м�сцевим партнером. В залежност� в�д обрано� стратег�� повнота контролю буде р�зною. Але в будь-якому випадку багатонац�ональна компан�я, налаштовуючись на р�ст м�сцево� економ�ки, в той же час ч�тко буде в�ддавати пр�оритет власним �нтересам � �нтересам сво�� кра�ни, що буде по�днано з �� стараннями п�дсилити контроль. У так�й ситуац�� на визначеному етап� сутичка з м�сцевим нац�онал�змом неминуча. Щоб уникнути цього, кра�на застосову� стосовно �ноземного кап�талу так� заходи, як визначення � захист пр�оритетних виробництв, встановлення порядку асим�ляц��, введення системи "фейд аут" � �нш�. Ц� м�ри у визначених умовах мають сенс, але вплив �х обмежений. Не можна виключати такого розвитку ситуац��, коли протистояння компан�� � м�сцево� влади призведе до нац�онал�зац�� � насильницько� конф�скац��. Але � багатонац�ональна компан�я так само, як � кра�на-�нвестор, щоб запоб�гти небезпец� економ�чного нац�онал�зму й �нших �нвестиц�йних ризик�в, виробля� в�дпов�дн� д��, у числ� яких асим�ляц�я, "фейд аут" � �нш�. [45, 39] Система "фейд аут" як один �з способ�в асим�ляц�� господарювання вперше застосована американськими компан�ями, що стикнулись у 60 роках �з спалахом економ�чного нац�онал�зму в латиноамериканських кра�нах. Зм�ст �� поляга� в поступов�й � поетапн�й передач� м�сцевим партнерам частки власност� багатонац�онально� компан��. Зм�ст системи "фейд аут" такий:

1. до початку �нвестування �ноземний �нвестор домовля�ться з урядом кра�ни, що прийма�, про поетапну, протягом 15-20 рок�в п�сля початку виробництва, передачу сво�� частки акц�й м�сцевому партнеру;
2. протягом цього пер�оду уряд приймаючо� кра�ни визна� за �ноземним �нвестором право повного або на основ� власност� б�льшост� волод�ння � забезпечу� безперешкодне переведення прибутк�в у кра�ну �нвестора;
3. уряд приймаючо� кра�ни домовля�ться з �ноземним �нвестором про компенсац�ю за передану �м частку акц�й � б�знесу. [39]

Система "фейд аут" приваблива тим, що деякою м�рою вр�вноважу� �нтереси компан�� � приймаючо� кра�ни, запоб�га� крайн�м формам �х протистояння. Незважаючи на визначен� приваблив� риси, система породжу� � ряд проблем. Зокрема, вона не ц�лком прийнятна для багатонац�ональних компан�й, ор��нтованих на довгострокову присутн�сть на даному ринку � на неухильне п�двищення сво�� конкурентноздатност�. В той же час система не заохочу� на нов� кап�таловкладення, ор��нту� на максимальне вижимання прибутку без техн�чних нововведень. З погляду багатонац�ональних компан�й, ор��нтованих на широкий м�жнародний ринок � як� мають можлив�сть створювати в р�зних його точках виробнич� бази, �нвестиц�йний кл�мат кра�н, що застосовують систему "фейд аут", оц�ню�ться як несприятливий. Методом проб � помилок система йде до свого оптимального вар�анту. У в�дношенн� терм�ну "асим�ляц��" приблизно ма�ться на уваз� наступне:

• асим�ляц�я на в�дм�ну в�д "фейд аут" не ма� на мет� повну передачу керування, не означа� повного злиття з м�сцевим партнером;
• "фейд аут" ма� справу т�льки з компан��ю, що зд�йсню� права власност�, у той час як асим�ляц�я поширю�ться на б�льш широке коло �ноземних ф�рм, включаючи й т�, що надають технолог�чн� послуги;
• асим�ляц�� п�ддаються кап�тал, керування, технолог�я, наймання персоналу й �нш� елементи б�знесу.

При вс�й непевност� поняття "асим�ляц�я" можна в�дзначити �� характерну рису, що виража�ться в узгодженн� �нтерес�в багатонац�онально� компан�� � приймаючо� кра�ни шляхом дроблення прав власност� в�дпов�дно до реального положенню в управл�нн� � контрол�. На початковому етап� асим�ляц�я в�дбува�ться у форм� наймання м�сцевого персоналу � використання м�сцево� сировини. На цьому етап� не виника� питання про частки власност� � права управл�ння. На наступному етап� в�дбува�ться асим�ляц�я кап�талу у форм� передач� прав власност� меншост� � на ц�й основ� - часткова передача прав управл�ння. На цьому етап� асим�ляц�я прот�ка� без втручання уряду приймаючо� кра�ни. Питання про власн�сть � контроль за доч�рньою ф�рмою � одним �з самих важких, оск�льки воно визнача� характер � економ�чну ефективн�сть доч�рньо� ф�рми. В якому ж напрямку надал� буде розвиватися пол�тика власност� багатонац�онально� компан��? Компан�я для реал�зац�� стратег�� жада� п�дсилити контроль за доч�рньою ф�рмою. У цьому випадку, мабуть, неминуча пол�тика повного волод�ння або волод�ння на правах власност� б�льшост�. В даний час саме така пол�тика проводиться б�льш�стю розвитих кра�н. Водночас у кра�нах, що розвиваються, п�дсилюються вимоги асим�ляц�� керування доч�рн�ми п�дпри�мствами. Економ�чне зростання неминуче супроводжу�ться посиленням економ�чного нац�онал�зму. В�дгукуючись на вимоги кра�н, що розвиваються, багатонац�ональн� компан�� переходять на права власност� меншост�, збер�гаючи в�дносини з доч�рньою ф�рмою у форм� угод про техн�чну допомогу або договору про дов�рче керування. Стратег�я сама по соб� не вир�шу� проблеми вибору партнера, але вона може дати визначен� критер�� такого вибору. Багатонац�ональна компан�я повинна ч�тко визначитися в тому, чого вона оч�ку� в�д м�сцевого партнера в питаннях кап�таловкладень, управл�ння, маркетингу, наск�льки важлив� для не� знання, досв�д � можливост� партнера в сфер� керування � господарювання в м�сцевих умовах, у сфер� в�дносин з урядовими органами. Оч�кувати компетентност� партнера в ус�х вищевказаних сферах було б занадто оптим�стично, тому компан�я повинна визначити найважлив�ш� для себе критер��. Кр�м вищевказаних обставин дуже важлив� як критер�� вибору д�лова репутац�я партнера, його сусп�льний �м�дж � в�рн�сть у вза�мов�дносинах. [39] Реал�зац�я, контроль, подальш� д�� Стад�я реал�зац�� проекту прямого �нвестування включа� як час створення передбачених в проект� обТ�кт�в або умов, так � строк �х функц�онування. [50] В цей пер�од �нвестор сл�дку�, аби встановлен� умови виконувались. Вс� �нвестиц�йн� проекти п�сля �х впровадження проходять стад�ю аудиту, незалежного � обТ�ктивного. Базою такого аудиту �нвестиц�йного проекту служать складен� партнерами зв�ти, як� надаються для розгляду �нвестору. В кожному зв�т� економ�чн� � ф�нансов� показники проекту розраховуються за фактичними даними, одержаними в процес� його реал�зац�� з урахуванням зм�н в техн�ц� � технолог��, а отже у витратах та доходах. Така оц�нка служить для розробки р�шень про подальш� д�� �нвестора та партнер�в. Серед найважлив�ших аспект�в контролю зазвичай розглядаються наступн�: Техн�чний аспект, який визнача� УвходиФ � УвиходиФ з �нженерно� точки зору. Тут повинн� бути вказан� конкретн� ц�л� проекту (тип � обсяги вироблених послуг або продукц��), м�сце розташування обТ�кт�в, обладнання, технолог�� � �х характеристики, сировина � нормативи �� витрачання, граф�к виконання проекту, досягнення поточних результат�в тощо. �нституц�йний аспект, який охоплю� широке коло орган�зац�йних питань � характеризу� не лише партнера, його структуру, управл�ння, персонал, пол�тику, але � параметри � режими функц�онування середовища в приймаюч�й кра�н�. Економ�чний аспект контролю повТязаний з вивченням впливу проекту на розвиток в�дпов�дно� кра�ни, рег�ону, галуз�, тобто сусп�льна оц�нка проектних доход�в � витрат. Ф�нансовий аспект визнача� ринкову ефективн�сть окремого м�жнародного �нвестиц�йного проекту, при цьому безпосередньо використовуються ринков� ц�ни на вироблюван� товари � послуги, реальн� джерела ф�нансування � в�дсотков� ставки по них, д�юча система оподаткування та �� в�дпов�дн�сть прогнозованим даним.[50] Таким чином, методика зд�йснення прямих заруб�жних �нвестиц�й явля� собою складний процес, на кожному етап� якого в�д �нвестора вимага�ться високий р�вень �нформованост� про галуз�, сфери та кра�ни прикладання кап�талу. Це допомага� не лише сво�часно вжити необх�дних заход�в для збереження кап�талу, але � усп�шно розвиватися на м�жнародних ринках.  Розд�л ���. СУЧАСН� ТЕНДЕНЦ�п У ЗАЛУЧЕНН� ПРЯМИХ �НОЗЕМНИХ �НВЕСТИЦ�Й. �НВЕСТИЦ�ЙНИЙ КЛ�МАТ УКРАпНИ

3.1.Огляд сучасного стану залучення �ноземного кап�талу у св�тов�й економ�ц�

В умовах науково-техн�чно� революц�� актив�зу�ться нарощування чинник�в, що сприяють росту �нвестиц�йних поток�в, обумовлюючи сталий на певний пер�од часу баланс сил � протир�ч м�ж донорами � рецип��нтами. 60-80-т� роки характеризуються тим, що потоки кап�талу зростають б�льш високими темпами, н�ж виробництво � зовн�шня торг�вля. Так, якщо в 1960 роц� обсяги прямих заруб�жних �нвестиц�й складали $ 66 млрд., то до початку 80-х рок�в вони зросли б�льш н�ж у 8 раз�в. [43] Цей двадцятир�чний пер�од принципово зм�нив � вектор руху �ноземного кап�талу з економ�ки кра�н, що розвиваються, в �нвестування розвинутих кра�н, що стало основою жорсткост� конкурентно� боротьби з одночасною актив�зац��ю зусиль по формуванню нового м�жнародного економ�чного порядку. Дане явище створювало нов� можливост� економ�чного � пол�тичного сп�вроб�тництва. Найб�льшим експортером кап�талу перед початком друго� св�тово� в�йни була Великобритан�я, на частку яко� припадало б�льше 40% в�д загального обсягу, а частка США при цьому ледве перевищувала 20%. На початок 1960 року сп�вв�дношення сил складало в�дпов�дно менше 20% � б�льш 55%. [43] Пров�дна роль США спостер�галася до середини 60-х рок�в, хоча � понин� закордонн� активи вс�х вид�в у ц��� кра�ни дуже велик�. Тим часом в п�сляво�нн� роки основною формою �нвестування США був експорт державного � приватного позичкового кап�талу. В даний час ф�ксу�ться значна перевага першого � направля�ться в�н переважно у держави, що розвиваються, з метою культивування там американського впливу. Одн��ю з найб�льших форм заруб�жних приватних �нвестиц�й служать прям� �ноземн� �нвестиц��. При цьому статистика ф�ксу�, що переважна частина акц�й п�дпри�мств � самих безпосередньо об'�кт�в знаходиться в повн�й власност� американського кап�талу, що дозволя� корпорац�ям мати б�льш висок� показники, н�ж у �х конкурент�в, а переважна частина одержуваних прибутк�в покрива� визначену частку пасиву плат�жного балансу кра�ни � поповню� ресурси для ф�нансування заруб�жно� експанс��. [19] Американський кап�тал виявля� попит на таку чисельн�сть роб�тник�в та службовц�в кра�н, що розвиваються, розм�р яко� склада� майже половину зайнятих в обробних галузях США. Комплекс американських п�дпри�мств за кордоном називають другою економ�кою США, зм�цненню яко� сприяють хрон�чна нестача в кра�нах-рецип��нтах ф�нансових ресурс�в, в�дсутн�сть досв�ду управл�ння � пол�тика заохочення урядами цих кра�н притягнення кап�талу. Д�апазон заход�в для захисту � заохочення �нвестиц�йно� д�яльност� п�дпри�мств дуже широкий: - надання податкових п�льг; - системи гарант�й; - �нод� акц�� в�йськово-пол�тичного характеру. Механ�зм п�дтримки експорту кап�талу, яким користуються б�льше 200 американських компан�й, м�стить у соб� поряд �з прямим ф�нансуванням � програму страхування американських �нвестиц�й. Особливе м�сце прид�ля�ться при цьому др�бним � середн�м компан�ям, що намагаються вийти на св�товий ринок через приватн� �нвестиц�йн� фонди. Страхування �нвестиц�й передбача�, що в багатьох кра�нах, куди вивозиться американський кап�тал, висока �мов�рн�сть пол�тичних � валютних ризик�в. �, як правило, якщо в кра�нах-рецип��нтах у результат� прийнято� т��� або �ншо� валютно� пол�тики використову�ться механ�зм валютних обмежень, то практично ус� втрати в�дшкодову� ОПИК (Корпорац�я заруб�жних приватних �нвестиц�й). Сума виплат таких втрат перевищила $0,5 млрд. У числ� заход�в для п�дтримки американського кап�талу за кордоном �стотне м�сце займа� орган�зац�йна й �нформац�йна п�дтримка (б�знес-плани, комп'ютерний пошук виг�дних партнер�в за рубежем тощо). В даний час ОПИК явля� собою визначену економ�чну силу, оск�льки ма� можлив�сть зупинити реал�зац�ю сво�х програм у м�сцях прикладання кап�талу США. Прикладом може служити ряд держав Латинсько� Америки � Центрально� Африки. В реал�зац�� сво�� пол�тики США т�сно сп�вроб�тничають з орган�зац�ями, що зд�йснюють �нвестиц�йну пол�тику. Зокрема, угоди укладен� з урядовими орган�зац�ями ряду кра�н квропейського Союзу, Скандинав�� � Канади, разом �з банками квропи � ф�л�ями Св�тового Банку зд�йсню�ться сп�льне ф�нансування �нвестиц�йних проект�в, у даний час сп�вроб�тництво з 130 державами св�ту зд�йсню�ться в�дпов�дно до 600 двосторонн�х �нвестиц�йних угод. Якщо ран�ше так� угоди охоплювали т�льки кра�ни розвинутого кап�талу, то з початку 80-х рок�в вони укладаються � з� св�том, що розвива�ться. Центральною ланкою цих угод � поширення нац�онального режиму на �ноземних �нвестор�в, дотримання правил трансферту, прибутк�в � кап�талу, дозв�л спор�в м�ж державами � механ�зм компенсац�� у випадках виникнення небезпеки для американського кап�талу. [43] З метою стимулювання вивозу приватного кап�талу використову�ться механ�зм скасування подв�йного оподаткування, до сфери якого потрапля� б�льше 60 кра�н. Центральною ланкою �нвестиц�йно� пол�тики США � заходи для створення сприятливого �нвестиц�йного кл�мату, що зд�йснюються в рамках програм економ�чно� та техн�чно� допомоги державам. З огляду на те, що сучасний св�т ста� б�льш динам�чним � в багатьох рег�онах створюються умови для зм�ни сформованого ран�ше м�жнародного економ�чного порядку, об'�ктом пильно� уваги США стала �нвестиц�йна пол�тика вс�х кра�н св�ту. Позитивне в�дношення держав до використання �мпортного кап�талу, а також стратег�я його притягнення сприяли тому, що американськ� вкладення в головн� галуз� народного господарства досягають б�льше 25%. [43] Прям� �нвестиц�� США в Зах�дн�й квроп� складають майже 46% в�д вс�х �нвестиц�й, шукаючи м�стк� ринки збуту продукц�� з розвинутою виробничою �нфраструктурою, з високим р�внем промислового виробництва. Галузева пал�тра сфер застосування американського кап�талу дуже багатогранна: комун�кац��, с�льськогосподарське машинобудування, х�м�я, фармацевтика, нафтох�м�я, галуз� во�нно� промисловост�. В останн� роки США знову мають статус одного з найб�льших св�тових �нвестор�в, що одночасно вивозить американський кап�тал. Причому, якщо в 1995 роц� вкладення в американську економ�ку склали $ 60 млрд., то вив�з з США перевищив $ 95 млрд., 54% яких були вкладен� в економ�ку Зах�дно� квропи. В даний час спостер�гаються деяк� зм�ни в структур� ввозу � вивозу кап�талу, а також у структур� потенц�йних �нвестор�в. Об'�м отриманого кап�талу перевищу� об'�ми �ноземних �нвестиц�й США в �нш� кра�ни, а л�дируюче положення по вкладеннях в американську економ�ку займають велик� компан�� з кра�н, що розвиваються. Так, наприклад, у 1996 роц� обсяг прямих �ноземних �нвестиц�й в економ�ку США зб�льшився в пор�внянн� з 1995 роком на 58% � склав $ 95 млрд. [20, 43] Один з найпотужн�ших експортер�в кап�талу - Япон�я, яка накопичила таку варт�сть довгострокових вкладень, темп�в росту яко� ран�ше не спостер�галося у св�т�. Якщо в 60-� роки частка Япон�� в прямих �нвестиц�ях складала 0,5%, то в 1985 роц� вона досягла 10 -11%. До сьогодн�шнього часу за цим показником Япон�я займа� 2-3 м�сце у св�т�. Основною зоною розм�щення японського кап�талу � в першу чергу кра�ни, що розвиваються, � переважно нов� �ндустр�альн� кра�ни, хоча спостер�га�ться � розширення його частки в розвинутому св�т�. Так, у 1985 роц� прям� �нвестиц�� Япон�� в США перевищили $ 20 млрд., що дор�вню� приблизно 1/4 в�д �хнього загального обсягу. Так� темпи росту вивозу японського кап�талу не могли не викликати гострих сутичок у трикутнику США - Япон�я - Зах�дна квропа. До початку 70-х рок�в прям� �нвестиц�� Япон�� складали б�ля $ 725 млрд., у 1985 роц� вони досягли $11 млрд. В даний час, будучи найб�льш активним експортером кап�талу, Япон�я не створю� пол�тики "в�дкритих дверей". Це стосу�ться й �мпорту �ноземних товар�в. [20, 33, 43] Докор�нний перелом у приплив� кап�талу з-за кордону в�дбувся в 1984 роц�, коли п�д посиленим натиском США Япон�я створила умови для проникнення �ноземних ф�нансових орган�зац�й. Тим самим був л�берал�зований �мпорт короткострокових � експорт довгострокових кап�тал�в. Особливе м�сце у св�товому експорт� кап�талу займала � займа� Зах�дна квропа, чому сприяли три великомасштабних чинники: ф�нансування друго� св�тово� в�йни, наявн�сть колон�ального режиму на територ�� Аз�� й Африки, куди спрямувався кап�тал Великобритан��, Франц��, Голланд�� � Бельг��, � посилення �нтеграц�� Зах�дно� квропи. Результат в�йни � розпод�л сфер впливу призвели до серйозних зм�н в �нвестиц�йних зв'язках зах�дно�вропейського кап�талу. Процес л�берал�зац�� зовн�шньоеконом�чно� д�яльност� в кра�нах кС в�дбувався в умовах накопичення значних ф�нансових ресурс�в �вропейських компан�й, а також величезних сум доларових резерв�в. Промислова пол�тика квропи �з середини 70-х рок�в дозволила вир�шити ряд структурних проблем, що дозволяють на основ� техн�чного р�вня продукц��, росту науком�стких галузей �нтенсиф�кувати експорт кап�талу. Пр�оритетним вектором стала економ�ка США, а також Япон��. Проте, знаходячись у глибок�й енергетичн�й � сировинн�й залежност�, квропа змушена в сфер� сво�х �нтерес�в збер�гати видобувну промислов�сть кра�н третього св�ту. �стотн� зм�ни в процес� вкладення кап�талу в�дбулися у Швейцар�� � Голланд��. Значним �нвестором за ц� роки ста� Канада, що зб�льшу� масштаби � географ�ю поток�в закордонних �нвестиц�й. В�дм�нною рисою � те, що канадськ� банки за кордоном зд�йснюють кредитне обслуговування поряд �з сво�ми п�дпри�мствами � п�дпри�мств кра�н, що приймають кап�тал. Пом�тна участь канадського кап�талу й у статутних фондах багатьох закордонних ф�рм. Таким чином, переважна частина пол�тично� карти св�ту пронизана жорсткою конкуренц��ю банк�в Япон��, Зах�дно� квропи � П�вн�чно� Америки. Банк�вськ� системи цих кра�н розповсюдилися на розгалужен� мереж� за кордоном, значна частина яких зосереджена в м�жнародних валютно-ф�нансових центрах. Зараз банк�вськ� �нститути �нтенсивно скуповують банки за кордоном. Особливо в�др�зняються в цьому ф�нансов� �нститути арабських кра�н. Серйозну роль у конкуренц�� в�д�грав федеральний закон США 1978 року, що додав нового �мпульсу боротьб�, посилюючи тенденц�� до сп�вроб�тництва вс�х �ноземних банк�в. Вони ведуть деякою м�рою координований наступ на американську економ�ку, �з мотивами, що яскраво вид�лились, при проникненн� в Аз�атсько-тихоокеанський рег�он (АТР), Сх�дну квропу, кра�ни СНД. Незважаючи на сп�льн�сть кра�н розвинутого св�ту в процес� �нвестування, яскраво виявляються особливост� стратег�� того або �ншого рег�ону. В�дзнача�ться р�зноман�ття �х на територ�� квропейського Союзу: переважне прагнення до зд�йснення прямого �нвестування через механ�зм створення власних виробництв або куп�вл� контрольного пакета акц�й; перевага вибору м�жф�рмово� кооперац�� як форми �нвестування для обгрунтування за кордоном. Це обумовлено високою затратн�стю, адаптац��ю до нац�ональних умов �нвестування сторони, що прийма�, специф�чними ризиками закордонних операц�й; спрощеним механ�змом для зах�дно�вропейських �нвестор�в для розширення внутр�шньорег�ональних операц�й у �диному економ�чному простор� квропейського Союзу. Це потребу� в�д �нвестор�в опори т�льки на власн� сили, оск�льки внутр�шньо�вропейськ� альянси, як правило, мають не наст�льки швидк� темпи розвитку, як м�жнародна кооперац�я. В даний час тенденц�я акумуляц�� �ноземних �нвестиц�й в економ�ку розвинутих кра�н збер�га�ться. Так, за даними 1995 р., 10 найб�льших кра�н забезпечили приплив 2/3 обсягу м�жнародного кап�талу. Така ж ситуац�я характерна � для вивозу кап�талу з кра�н дано� групи. Так, США, Н�меччина, Об'�днане Корол�вство, Япон�я � Франц�я забезпечують 2/3 усього вивозу �нвестиц�й у св�т�. [20, 43] Поглиблення �нтернац�онал�зац�� розвитку нац�ональних держав деякою м�рою зм�нило в�дносини багато� "П�вноч�" � б�дного "П�вдня". Валовий приплив кошт�в у св�т, що розвива�ться, ма� тенденц�ю до зб�льшення. Так, у 1995 роц� приплив прямих �нвестиц�й досяг $ 27 млрд. Однак багато держав понесли збитки в�д зовн�шньо� торг�вл�, а все зростаюч� боргов� зобов'язання ускладнюють ф�нансове положення. Причому зростають не т�льки об'�мн� параметри, але �нш� показники боргового тягаря. Досл�дження, проведен� по кра�нах св�ту, що розвиваються, виявили загальну тенденц�ю: сп�вв�дношення розм�ру заборгованост� зроста� б�льш високими темпами, н�ж отриманий в�д припливу �ноземного кап�талу ВВП. Ця обставина обумовлю� необх�дн�сть використання для погашення борг�в експортних надходжень поряд �з нец�льовим використанням ф�нансових ресурс�в. [27] Кра�ни Латинсько� Америки мають багатор�чну �стор�ю економ�чного регулювання. К�нець минулого стор�ччя, що вступило в першу хвилю л�берал�зму � свободи торг�вл� на св�тов�й арен�, визначив �х м�сце в якост� кра�н-експортер�в сировини. Початок 30-х рок�в ХХ стор�ччя, як в�домо, супроводжувався найжорсток�шою для всього людства економ�чною кризою. Г�дне м�сце в пол�тиц� держав пос�ли заходи державного регулювання, нац�лен� на протекц�он�стський захист нац�онального ринку. Дана ситуац�я в�д�грала �стотне значення у формуванн� св�тогосподарсько� рол� кра�н Латинсько� Америки. Проблеми економ�чного росту держав св�дчили про необх�дн�сть використання нових п�дход�в до питань встановлення св�тогосподарських зв'язк�в. Цей пер�од включав широкий спектр �нструмент�в реформування, таких, як масова приватизац�я, обмеження втручання держав у сферу б�знесу, зовн�шньоеконом�чну д�яльн�сть тощо. Вже на рубеж� середини 80-х рок�в у кра�нах Латинсько� Америки позначилася як�сн�сть реструктуризац�� економ�ки. � приватна �н�ц�атива, � п�дпри�мництво п�дштовхнули базов� галуз� на нову третю хвилю реформування. Сьогодн� сформована велика тр�йка л�дер�в рег�ону, що склада�ться з Аргентини, Мексики � Бразил��. Незважаючи на великомасштабн�сть комплексних структурних перетворень у рег�он� в середин� 80-х рок�в, жодна з держав, у тому числ� � дана тр�йка, кр�м Чил� � Бол�в��, не забезпечили виконання стаб�л�зац�йних програм, � це призвело до глибокого шоку. Але ця ж велика тр�йка забезпечила економ�чн� усп�хи шляхом високих соц�альних витрат. У XX стол�тт� на латиноамериканському континент� сформувалися нов� економ�чн� центри сили. Однак внасл�док нер�вном�рност� розвитку можна заф�ксувати неоднозначн�сть процес�в, що в�дбуваються в рег�он�. Незважаючи на множину загальних момент�в, конкретний анал�з економ�чного розвитку деяких �з них дозволя� в�дзначити певну суперечлив�сть. Але Латиноамериканський континент багатий досв�дом динам�чност� � росту економ�ки. Прикладом може служити Бразил�я. Здавна �менована кавовою державою, вона ма� частку 1/3 св�тового виробництва кави, 60-� роки р�зко окреслили �� положення на св�тов�й арен� � вивели в групу нових �ндустр�альних держав. За обсягом ВВП тепер вона входить до двадцятки розвинутих кра�н св�ту. Через недостатн�сть норм накопичення Бразил�я широко використову� приплив �ноземного кап�талу, що надходить у форм� прямих приватних �нвестиц�й, позик м�жнародних кредитних орган�зац�й, комерц�йних банк�в. [27,43] Сприятлив� стаб�льн� умови, створен� для �ноземного кап�талу, викликали небувалу експанс�ю ТНК у Бразил�� й адекватний пот�к м�жнародного кап�талу. Однак �нвестиц�йна пол�тика кра�ни явля� собою сполучення двох векторних явищ: по-перше, тенденц�я до активност� сп�вроб�тництва з ТНК �, по-друге, протиборство щодо росту експанс�� ТНК � зм�цнення �х позиц�й в економ�ц�. Модель економ�чно� пол�тики була такою, що створювала сприятливий �нвестиц�йний кл�мат для припливу �ноземного кап�талу в кра�ну й у той же час не являла загрози �� нац�ональним �нтересам. Це означа�, що Бразил�я обмежу� його проникнення. Анал�зуючи пер�од розвитку Бразил�� з 60-х рок�в, варто визнати, що т�льки в ц�й кра�н� був створений найб�льш сприятливий кл�мат у масштаб� всього континенту. Практично у вс� галуз� бразильсько� економ�ки �ноземний кап�тал мав доступ. Будь-яка компан�я незалежно в�д частки участ� в н�й �ноземного кап�талу мала статус бразильсько�. У цьому в�дношенн� �ноземн� �нвестори були в однакових умовах з нац�ональними п�дпри�мцями. [27,43] Це сприяло росту прямих приватних �ноземних �нвестиц�й у 7 раз�в, � нав�ть у роки економ�чних криз зниження припливу кап�талу не спостер�галося. Кап�тал прибував з Н�меччини, Япон��, Швейцар��, Великобритан��, �тал��, Франц��. Але пр�оритет в�ддавався �нвесторам США. Незважаючи на те, що з $27,8 млрд. завезеного кап�талу загальна сума прибутку, виплат у рахунок погашення позик � в�дсотк�в по ним досяга� $15 млрд., Бразил�я в�дноситься до кра�н, як� активно його приваблюють. Уряд вир�шував наступн� задач�: нарощував обсяги кап�таловкладень, стимулював створення великих п�дпри�мств, поновлював парк сучасним устаткуванням � новими технолог�ями, проводячи активне �мпортозам�щення. Стимулом для д�лово� активност� п�дпри�мств служили �ноземн� компан��, що впливають на техн�чн� р�вн� нац�ональних ф�рм. Пол�тика уряду в галуз� притягнення кап�талу була спрямована на вир�шення рег�ональних задач, у тому числ� у в�дсталих районах. [43] Особлив�стю �нвестиц�йно� пол�тики � те, що в пор�вняно коротк� терм�ни � без �стотно великих власних валютних засоб�в були створен� багато галузей обробно� промисловост�, причому експортоор��нтован�. При цьому, не встановлюючи н�яких к�льк�сних обмежень ввозу кап�талу � вивозу прибутк�в, уряд розробив дуже гнучк� форми � методи обмежень. Так, у Бразил�ю не дозволя�ться ввезення товар�в, що мають нац�ональний аналог, а при ввоз� технолог�й Банк Бразил�� повинен видати сертиф�кат на в�дсутн�сть аналога. При ввоз� патент�в, л�ценз�й, ноу-хау Нац�ональний �нститут промислово� власност� вида� дозв�л, у якому повинно бути зазначено, що ввезена технолог�я не � застар�лою � ма� висок� якост�. Для досл�дження �нструмент�в �нвестиц�йно� пол�тики принципово важливою � пол�тика уряду Чил�. Прийоми � методи використання �нструмент�в пол�тики тут були в�дм�нн� в�д попередн�х кра�н, вони сво�р�дн� � тому становлять �нтерес в тому числ� для Укра�ни. Вже в 70-� роки багато економ�ст�в ф�ксували в�дставання промисловост� Чил� в�д св�тового р�вня. Крут� з�гзаги в економ�чн�й пол�тиц� кра�ни були значн� � в�д планово� модел� були використан� регульован� модел�, доповнюючись �нструментами аж до неконтрольованого ринкового господарства. [43] Деяк� кроки на шляху л�берал�зац�� ринку кап�талу необх�дно визнати. Цьому сприяла масштабна приватизац�я в кра�н�, що дала поштовх поетапн�й приватизац�� комерц�йних банк�в. Процентн� ставки, умови банк�вського депозиту все б�льше виходили з-п�д контролю держави, а нов� ф�нансов� �нститути, що зароджувалися в кра�н�, одержали можлив�сть для нарощування д�лово� активност�. Банки заруб�жних кра�н над�лялися визначеними п�льговими умовами, список обмежень був значно скорочений. У цей час держава робить селективну п�дтримку деяким традиц�йним галузям народного господарства, хоча �нвестиц�йний пот�к у кра�ну не досягав р�вня 60-х рок�в. На другому етап� реформи у р�вн� �нвестиц�й спостер�га�ться поступове зростання, оск�льки процес торгово� л�берал�зац�� вже створив для цього ряд умов. Бюджетний деф�цит п�дтримувався на визначеному р�вн�, контролювалися темпи �нфляц��, обсяг �нвестиц�й прибував �стотним потоком. Однак зростаюч� боргов� зобов'язання досягли в цей пер�од реформ $1 млрд. у р�к, � в 1989 роц� сумарний борг майже дор�внював 80% ВВП поточного року. Отже, у Чил� була обрана модель, що не вимага� значних капвкладень, а актив�зац�я припливу �ноземного кап�талу одержала розвиток лише наприк�нц� 80-х рок�в. Експортна пол�тика кра�ни виробила визначену структуру потреби капвкладень � нац�лила на необх�дн�сть введення системи заохочення �нвестор�в, що працюють у сфер� експортоор��нтованих виробництв, тобто додаткових п�льг � гарант�й. Закордонн� �нвестори могли вкладати св�й кап�тал у будь-яку сферу економ�ки, а трансферт прибутку за кордон не мав обмежень за умови дотримання обов'язкових норм. �нвестори одержали можлив�сть стати повноправним суб'�ктом валютного ринку, що форму�ться, а також протягом 10 рок�в мати гарантоване стаб�льне оподаткування. Це дозволило домогтися визначеного приросту обсяг�в �нвестиц�й у кра�ну, що у пор�внянн� з першим етапом реформ зб�льшилися в 2 рази. Кр�м прямих �нвестиц�й �ноземний кап�тал м�г працювати на ринку ц�нних папер�в, сума яких перевищила в 1994 роц� $2 млрд. [56] Викладене вище дозволя� зробити висновок, що багато кра�н Латинсько� Америки щодо поток�в �нвестиц�й диференц�йован� за масштабами вкладень, часом � тривал�стю �нвестиц�йного процесу. Чил� залиша�ться, мабуть, �диною кра�ною, куди йде безупинне надходження кап�талу. За даними 1993 року, воно дор�внювало $4,3 млрд., що складало 10% ВВП. Але найб�льш потужний пот�к �ноземного кап�талу направля�ться в Мексику: на той же 1993 р�к в�н у 5,8 рази перевищу� вкладення в Чил�, � це да� п�дстави вважати кра�ну л�дером серед латиноамериканських держав. Основними характеристиками сформованого �нвестиц�йного кл�мату �: - обмежен�сть державного втручання в економ�ку, в�дкрит�сть �� � стимулювання приватних �нвестиц�й; - ч�тк�сть � реальн�сть обрано� економ�чно� стратег��; поздоровлення державних ф�нанс�в; - �ноземним компан�ям дозволя�ться зд�йснювати розв�дку родовищ � волод�ти ними протягом 12 рок�в, не виплачуючи 7%-ну орендну плату, �стотно скоротився корпоративний податок. [27, 43] До 1995 року приплив прямих �ноземних �нвестиц�й у кра�ни Латинсько� Америки � Карибського басейну склав 27 млрд. долар�в. Як � ран�ше, вони привабливими залишаються для таких галузей, як виробництво автомоб�л�в, розробка корисних копалин. В останн� роки такою сферою ста� � процес приватизац��. Ц� специф�чн� умови економ�ки можуть визначити нер�вном�рн�сть поток�в �нвестиц�й не т�льки по кра�нах рег�ону, але � по роках. [43] Одним �з чинник�в, що дозволили аз�атським кра�нам перетворитися на промислов� оазиси, стало вливання �ноземного кап�талу. Процес �ндустр�ал�зац�� нових �ндустр�альних кра�н под�ля�ться на три етапи � ма� сво� особливост�: розвиток �мпортозам�нно� стратег��; створення експортного потенц�алу � базових галузей; розвиток науком�стких галузей. У середин� 80-х рок�в тут б�ля $ 13 млрд. припадало на державн� позики в�д Япон��, США � ряду ф�нансових орган�зац�й (МБРР, Аз�атський Банк Розвитку, МВФ), до 70% яких використовувалося на ф�нансування �нфраструктури. На б�льш короткий терм�н � на б�льш жорстких умовах надавалися приватн� кредити, що направлялися на розширення виробництва � забезпечення поточного в�дтворення. [43] Складов� "сеульського дива" формувалися з особливостей �нвестиц�йно� пол�тики: 70% матер�альних ц�нностей кра�ни залучен� до канал�в зовн�шнього обм�ну, що забезпечу� трет� м�сце п�сля Тайваню � Н�дерланд�в. Нове виробництво в П�вденн�й Коре� базувалося на зах�дн�й технолог�� � менеджмент� п�д прямим контролем переважно американських � японських ф�рм. За 30 рок�в у корейську економ�ку було �мпортовано б�ля 10 тис. �ноземних технолог�й, а створення корейських зразк�в продукц�� вимагало притягнення �ноземних ноу-хау, розумового потенц�алу з використанням прямого несанкц�онованого запозичення. [43] �нвестиц�йна пол�тика П�вденно� Коре� сформувала найб�льш закритий тип економ�ки. Частка СП з �ноземним кап�талом у загальних активах колива�ться в межах 2%, тод� як у С�нгапур� - 25% , а в Гонконгу - 15%. П�вденн�й Коре� властива найб�льш жорстка � заплутана регламентац�я �ноземних вкладень. У вс�х аз�атських нових �ндустр�альних кра�нах (Н�К) експорт позичкового кап�талу зд�йснювався по державн�й � приватн�й л�н�ям на п�льгових � комерц�йних умовах. Найб�льшими донорами позичкового кап�талу для кра�н Н�К були США � Япон�я. У П�вденн�й Коре� сконцентровано 51%, у Тайван� - 23% американсько� допомоги. Приблизно 85% ус�х японських кредит�в � позик припада� на кра�ни Н�К, у тому числ�, Та�ланд - 44%, Малайз�я - 23%, П�вденна Корея - 18%. У 1986 роц� аз�атськ� Н�К одержали в�д Великобритан�� позик � кредит�в на загальну суму $ 166 млн., 91% �з яких припада� на Малайз�ю. [ 43] Пр�оритетними сферами вкладення американського кап�талу � видобувна (головним чином нафтовидобуток), обробна промислов�сть � сфера послуг. На к�нець 1981 року обсяг капвкладень в ус�х Н�К склав $26,5 млрд., 36,2% з яких припада� на аз�атськ� Н�К. [20, 43] Друге м�сце за вивозом п�дпри�мницького кап�талу належить Япон��. На третьому м�сц� за обсягом прямих �нвестиц�й - Великобритан�я. На початок 1997 року обсяг капвкладень склав $6,7 млрд. долар�в, велика частина капвкладень англ�йських ТНК (52,5%) спрямована в обробну промислов�сть (х�м�чна промислов�сть, легка промислов�сть, сфера послуг � торг�вля). Китай в�д 30% до 40% сво�х валютних надходжень одержу� в�д Гонконгу або через нього. При цьому сам �нвесту� в Гонконг на $5 млрд. �нвестиц�й б�льше, н�ж США. Гонконг служить геостратег�чним мостом м�ж Кита�м � Заходом. Реагуючи на антикитайську спрямован�сть нац�онально� економ�ки, робить ставку на використання приватних ф�рм, акц�онерних компан�й � �нших форм "п�дставно�" участ�. Завдяки таким якостям китайц�в, як економ�я, ощадлив�сть � розважлив�сть, в�дбулося гранд�озне в�дтворення китайського кап�талу, що п�дкорю� ц�л� галуз� промисловост� в �нших кра�нах. З метою зм�цнення сво�х позиц�й на ринку П�вденно-Сх�дно� Аз�� китайськ� компан�� прямо сп�вроб�тничають �з державними структурами � м�сцевим кап�талом. [43] Однак в�дсутн�сть розвинуто� �нфраструктури, низький р�вень квал�ф�кац�� прац�вник�в, неадекватний вимогам на св�тов�й арен�, законодавчий режим не сприяли активному потоков� �ноземних �нвестиц�й. В даний час Китай явля� собою всесв�тн�й переробний цех � складальну фабрику, з кожним роком ор��нтуючи галуз� народного господарства на зб�льшення експортних позиц�й. Однак темпи росту �мпорту перевищують експорт. У 1995 роц� у Кита� було зд�йснено �нвестиц�йних проект�в на суму $37 млрд., спостер�га�ться р�ст вкладень �нвестор�в з США � розвинутих кра�н в акц��, � в 1996 роц� вони досягли $ 116 млрд. Величезний потенц�ал Китаю, можлив�сть виробництва товар�в для всього св�ту зробили привабливим цей прост�р для ввозу кап�таловкладень транснац�ональних корпорац�й. [43] Кра�ни Центрально� � Сх�дно� квропи � кра�ни СНД в ц�лому одержують незначну частку в�д загальносв�тового руху кап�талу, яка у 1995 роц� в пор�внянн� з 1991 зросла в 5 раз�в � складала 5% загальносв�тового потоку прямих �нвестиц�й. За даними 1990 - 1995 рок�в, кра�ни, що розвиваються, одержали б�льше 1064 млрд. дол. �ноземних �нвестиц�й. Географ�я �х розпод�лу вигляда� наступним чином: Латинська Америка � Карибський басейн - 26%, Ближн�й Сх�д � Африка -18%, П�вденна Аз�я � Китай - 20%, Центральна, Сх�дна квропа � СНД - 15% � �нш� кра�ни Сх�дно� Аз�� -21%. [20, 43] Особливе м�сце в економ�ц� цих держав займа� приватний п�дпри�мницький кап�тал. Вивчення �нвестиц�йно� пол�тики показу�, що т� кра�ни, як� характеризуються досягненням визначеного р�вня стаб�л�зац��, менше використовують такий ресурс, як оф�ц�йна допомога. �, як правило, в�н практично використову�ться в перш� роки реформ. В�дпов�дно, приватний кап�тал � масштаби його використання обернено пропорц�йн� використанню оф�ц�йно� допомоги. Серед держав, у яких переважа� використання оф�ц�йно� допомоги, можна назвати Закавказзя, держави СНД, Киргизстан, Таджикистан, �з кра�н Сх�дно� квропи - Болгар�ю � Молдав�ю. Як правило, у цих державах можлив�сть для використання приватного кап�талу реал�зу�ться через механ�зм формування сп�льних п�дпри�мств. Особливостями притягнення �ноземного кап�талу в квропу �: - р�зноман�тна по галузев�й структур� пал�тра використання �ноземних вкладень; - переважання в перш� роки вкладень засоб�в у традиц�йн� галуз� промисловост�; звисока питома вага розм�щення кап�талу в сфер� обробно� промисловост�; - тенденц�я нарощування прямих �ноземних �нвестиц�й (П��) у високотехнолог�чн� галуз� народного господарства; звисока частка в обробн�й промисловост� кап�талу припада� на виробництво транспорту (легков�, вантажн� автомоб�л�, автобуси), а також телекомун�кац��, торг�влю � ф�нансовий сектор; - проблема входження земл� в торговий оборот, а також процедура �� придбання притягли пильну увагу до тако� галуз�, як с�льське господарство.[41] У квроп� найб�льше поширився такий шлях �нвестування, як створення сп�льних п�дпри�мств. Новий б�знес дозволя� �нвестору без �стотних додаткових витрат зд�йснювати виробництво, застосовувати напрацьований досв�д � д�лов� зв'язки партнера. Тут б�льше половини сп�льних п�дпри�мств являють собою об'�кти з 100%-ним притягненням �ноземного кап�талу (повна власн�сть за рахунок викупу частки). Ц� форми особливо одержали поширення в Болгар��, Угорщин�, Румун��. [27, 43] У числ� негативних насл�дк�в притягнення �ноземного кап�талу зазначають: - ор��нтац�ю експортно� пол�тики кра�н на ц�л� внутр�шнього ринку кра�н-�нвестор�в; - передислокац�ю на територ�� кра�н Сх�дно� квропи низькорентабельних, непрогресивних традиц�йних галузей; - зб�льшення пасиву торгового балансу кра�н. Темпи економ�чного росту не залежать в�д притягнення прямих �ноземних �нвестиц�й. [36] Таким чином, досв�д притягнення �ноземних �нвестиц�й у постсоц�ал�стичних державах показу�, що будь-яка участь �ноземного �нвестора не завжди може служити благом стосовно нац�ональних �нтерес�в. Мета �ноземних �нвестор�в практично зводилася до того, щоб не допустити самост�йного виходу на св�товий ринок або ж переор��нтувати п�дпри�мство на випуск застар�ло� або неконкурентоспроможно� на св�товому ринку продукц��.

Сукупний кап�тал у 1995 роц� досяг 1258 млрд. дол., що перевищувало р�вень 1990 року б�льш н�ж у 3 рази. У структур� ж самого кап�талу, що м�гру�, �стотно зросли �ноземн� прям� �нвестиц��, як� досягли 325 млрд. дол., що в пор�внянн� з 80-ми роками в 3,5 рази б�льше. [43] Стимулювали припливи �нвестиц�йних ресурс�в, як правило, дв� причини: нер�вном�рн�сть розвитку окремих кра�н � стр�мке зростання нових �ндустр�альних кра�н. Пом�тний факт, що високий р�вень �мпорту кап�талу сприяв випереджаючому росту св�тово� торг�вл� у пор�внянн� з� сферою виробництва. Зб�льшення суми �ноземних прямих �нвестиц�й обумовило зростання збуту продукц��, створено� за участю �ноземного кап�талу, а б�льше 40 тисяч ТНК �з �х 250-тисячною мережею ф�л�й стали управляти рухом 2/3 св�тового експорту, половину якого складали внутр�шньоф�рмов� поставки. Анал�зуючи пол�тику притягнення кап�талу в масштаб� всесв�тнього господарства, в якост� методичного прийому була використана типолог�я держав за р�внями розвитку. Однак, з огляду на значим�сть т��� або �ншо� нац�онально� специф�ки, найчаст�ше важко вид�лити �диний рецепт для прийняття певних заход�в, оск�льки нав�ть в однотипних державах спостер�га�ться широта ампл�туди розходжень як у використовуваних �нструментах, так � в прогнозах �х насл�дк�в.  3.2.Сучасний стан � перспективи залучення прямих �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну

П�сля 1991 року в Укра�н� в�дбулися глибок� зм�ни. Була прийнята нова Конституц�я кра�ни, що сприяло розвитку процес�в демократизац�� сусп�льства. За роки проведення реформ в Укра�н� вдалося домогтися деяких позитивних результат�в, однак все ще продовжу�ться спад виробництва, великий деф�цит бюджету, зб�льшуються неплатеж� п�дпри�мств. Саме на цьому етап� розвитку кра�ни, коли нам�тився вих�д �з кризи � ц�лком реальн� стаб�л�зац�я, а пот�м � пожвавлення в економ�ц�, особливо актуальною ста� задача притягнення прямих �ноземних �нвестиц�й. Вони повинн� не т�льки дати серйозний �мпульс оздоровленню укра�нсько� економ�ки, але � сприяти �� входженню у св�тову економ�ку. Великий �нтерес у в�дношенн� вкладення кап�талу викликають в �нвестор�в так� галуз� економ�ки Укра�ни, як харчова промислов�сть, торг�вля, машинобудування � металообробка, ф�нансово-кредитна сфера, буд�вництво � промислов�сть буд�вельних матер�ал�в, х�м�чна � нафтох�м�чна промислов�сть. Загальний обсяг прямих �нвестиц�й, що фактично потрапили в Укра�ну починаючи з 1992 року � до 1 жовтня 1997 року склали 1797,6 млн. долар�в США. Найб�льш� обсяги з ц��� суми над�йшли в Ки�в, Ки�вську область, Дн�пропетровську область, Крим, Одесу � Черкаси. [26] Досв�д багатьох кра�н св�ту показу� доц�льн�сть притягнення �ноземних �нвестиц�й. Для Укра�ни, як � для �нших постсоц�ал�стичних кра�н, �сну� ряд перешкод на шляху зд�йснення цього процесу. До них можна в�днести в�дсутн�сть в�дпов�дного �нвестиц�йного кл�мату в кра�н�; недосконал�сть ринкового механ�зму економ�ки; нестаб�льн�сть пол�тично� ситуац��; низький р�вень д�лово� � профес�йно� квал�ф�кац�� п�дпри�мц�в; недостатньо приваблив� �нвестиц�йн� проекти � водночас нестача зац�кавлених партнер�в. Кр�м того, на �нтенсивн�сть �ноземних �нвестиц�й д�� руйн�вна податкова система; в�дсутн�сть д�ючо� системи страхування �нвестиц�й; надм�рна монопол�зац�я економ�ки; а також високий р�вень �нфляц��. Також в�дзнача�ться в�дсутн�сть приватно� власност� на землю � неконвертован�сть нац�онально� валюти. Таблиця 3.1. [47] Основн� перепони для прямих �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну У1Ф - головна причина; У2Ф - другорядна причина; У3Ф - не � причиною РангПроблемаВ ц�лому 1Нестаб�льне та надлишкове регулювання1,03 2Неч�тка правова система1,21 3Нест�йк�сть економ�чного середовища1,27 4Корупц�я 1,34 5Тяжкий податковий тягар1,46 6Проблеми з� встановленням ч�тких прав власност�1,56 7Низький р�вень доход�в громадян1,69 8Труднощ� у сп�лкуванн� з урядом та приватизац�йними органами1,78 9Нест�йк�сть пол�тично� сфери1,82 10В�дсутн�сть матер�ально� �нфраструктури2,09 11Проблеми виходу на внутр�шн�й � зовн�шн�й ринки2,16

Таблиця 3.2. [47] Мотиви компан�й, що �нвестують в Укра�ну РангЧому ви вир�шили �нвестувати в Укра�нуВ ц�лому 1Масштаби ринку � потенц�ал його росту1,05 2Доступ до нового рег�онального ринку1,92 3Як�сть навичок робочо� сили2,15 4Наявн�сть дешевих фактор�в виробництва (дешева робоча сила, енерг�я, сировина)2,27 5Виробнич� потужност�2,32 6П�двищення конкурентоспроможност� в поставц� на розвинут� ринки2,53 7Податков� стимули2,69 8Доступ до наукових � технолог�чних розробок Укра�ни2,71

Таблиця 3.3. [47] Пр�оритети державно� пол�тики Укра�ни РангПр�оритетВ ц�лому 1Л�берал�зац�я руху кап�талу, валютного ринку та репатр�ац�� прибутк�в1,12 2Зняття обмежень на долю �ноземно� власност� в укра�нських компан�ях1,16 3М�н�м�зац�я бюрократичних обмежень1,17 4Зниження податкових ставок та скорочення числа податк�в1,32 5Зняття обмежень на доступ до внутр�шнього � зовн�шнього ринк�в1,78 6Удосконалення системи контролю за дотриманням контракт�в1,81

За оц�нками деяких спец�ал�ст�в, прям� �ноземн� �нвестиц�� в Укра�ну обмежен� п�дпри�мницьким ризиком, який досяга� 80%. В рейтингу �нвестиц�йно� привабливост� кра�н св�ту Укра�на пос�да� 135 м�сце. 62,9% прийнятих Укра�ною �нвестиц�й направлено на ф�нансування рухомого � нерухомого майна, 32% над�йшло у вигляд� грошових внеск�в - це менше 20% в�д необх�дного р�вня �нвестування. �нвестиц�� зд�йснен� в рамках 4669 сп�льних п�дпри�мств, з яких лише 27% виробляють яку-небудь продукц�ю. При створенн� СП не завжди орган�зуються виробництва з повним технолог�чним циклом, з використанням найнов�ших технолог�й ф�рми-�нвестора, яка випуска� товари, що необх�дн� Укра�н�, але не виробляються нац�ональними п�дпри�мствами. Загальний обсяг необх�дних �ноземних �нвестиц�й в економ�ку Укра�ни становить б�льше 40 млрд. дол. США, в тому числ� для таких високотехнолог�чних галузей як металург�я (7 млрд. дол.), машинобудування (5,1 млрд. дол.), х�м�я � нафтох�м�я (3,3 млрд. дол.). [20, 33] Структура �ноземних �нвестиц�й в Укра�ну в 1999 роц� показу�, що найб�льший �нтерес до вкладення кап�талу в �нвестор�в викликають (у млн. дол. � в % до загального обсягу): харчова промислов�сть (662,4 млн. 20,4%), внутр�шня торг�вля (557,7 млн. 17,2%), машинобудування � металообробка (354,8 млн. 10,9%), паливна промислов�сть (189,5 млн. 5,8%). [20] Основними формами притягнення П�� в економ�ку Укра�ни протягом 1999-2000 рок�в залишалися грошов� внески, на як� припада� 358,5 млн. дол. (47,5% вкладених кошт�в), внески у форм� рухомого � нерухомого майна - 217,5 млн. дол. (28,8%) � ц�нних папер�в -112,7 млн. дол.(14,9%). [20] Найб�льш� обсяги �нвестиц�й внесен� (у млн. дол. � в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589,5 млн., 18,1%), Н�дерланд�в (301,0 млн., 9,3%), Рос�� (287,7 млн., 8,9%), Великобритан�� (243,4 млн. 7,5%), Н�меччини (229,5 млн., 7,1%), К�пру (196,3 млн., 6,0%). [20] �нвестори з США вкладають сво� кап�тали практично в ус� галуз� промисловост�. �нвестиц�� з Н�дерланд�в направляються головним чином у харчову промислов�сть (на 01.10.99 р. �х обсяг склав 235,5 млн. дол.); з Рос�� - у паливну (133,7 млн. дол.); Великобритан�� - харчову промислов�сть (53,7 млн. дол.), а також у машинобудування � металообробку (43,4 млн. дол.); з Н�меччини - у харчову промислов�сть (69,9 млн. дол.) � у внутр�шню торг�влю (57,8 млн. дол.). [20] За останн� роки �ноземн� �нвестиц�� вкладен� в 7362 п�дпри�мства Укра�ни, причому 27,3% ус�х вкладень спрямован� в п�дпри�мства, що � власн�стю �нших держав. [42] Найб�льш привабливим рег�оном П�� � Ки�в (1031,3 млн. дол., або три чверт� вс�х �нвестиц�й, велика частина яких спрямована у внутр�шню торг�влю, ф�нанси, кредит, страхування � пенс�йне забезпечення). Друге м�сце за обсягом �нвестиц�й займа� Ки�вська область (266 млн. дол., причому 79,2% �нвестиц�й припада� на харчову промислов�сть). Трет� м�сце належить Донецьк�й област�. [20] Под�бна тенденц�я �ноземно� участ� в укра�нськ�й економ�ц� спостер�га�ться й в �нших рег�онах Укра�ни. Наприклад, у 1999 роц� м�ж п�дпри�мствами Укра�ни � Канади були п�дписан� 18 комерц�йних договор�в на загальну суму 163 млн. дол., серед яких можна вид�лити контракт м�ж канадською компан��ю Aurora Pacific Consulting and Development Corporation (Ванкувер) � �ван�вським спецкарС�ром (В�нницька область) про створення найб�льшого в квроп� заводу по виробництву абразивного гран�ту варт�стю 6 млн. дол. (внесок канадсько� сторони - 3,2 млн. дол.), меморандум м�ж ф�рмою Central Canadian Structures (В�нн�пег) � Дарницьким фармацевтичним заводом (Ки�в) про модерн�зац�ю виробництва на завод� варт�стю 7,5 млн. дол. (канадська �нвестиц�я -5,3 млн. дол.) та �нш� проекти. [36] Незважаючи на те, що ф�нансов� потоки продовжують �ти в Укра�ну, ц� надходження поки що не сприяють �стотному пол�пшенню стану економ�ки. Одн��ю з причин тако� ситуац�� � той факт, що кап�тал направля�ться головним чином у високоприбутков� галуз� (харчову промислов�сть, торг�влю, ф�нансово-банк�вську систему), а не у високотехнолог�чн� виробництва (машинобудування � металообробка, х�м�я � нафтох�м�я, м�кроб�олог�я). [42] Прям� �ноземн� �нвестиц�� в економ�ку Укра�ни в 2000 роц� виросли до $583 м�льйона з $437 м�льйон�в у 1999 роц�. [20] Обсяг �ноземних �нвестиц�й, вкладених в економ�ку кра�ни з моменту здобуття незалежност� в 1991 роц�, на 1 с�чня 2001 року склав $3,831 м�льярди в пор�внянн� з $3,248 м�льярди роком ран�ше. Уряд розраховував на $700 м�льйон�в �ноземних �нвестиц�й у 2000 роц� � $900 м�льйон�в - у 2001 роц�. Зах�дн� експерти умови перебування в Укра�н� оц�нюють в основному доброзичливо, однак, по деяких позиц�ях досить критично: 81% експерт�в позитивно оц�нили в�дношення до них м�сцевого населення, 70% - р�вень культури в публ�чних м�сцях. Б�льше половини опитаних (53%) задоволен� р�внем ц�н в Укра�н�, а 40% - як�стю товар�в. У той же час негативно характеризу�ться поводження чиновник�в (80% опитаних), р�вень укра�нського серв�су (75%), як�сть засоб�в масово� �нформац�� (71%), зовн�шн�й вигляд вулиць, стан комунального господарства (64%), система транспортного забезпечення � зв'язку (63%). [42] Зах�дн� експерти досить високо оц�нюють д�лов� якост� укра�нських партнер�в, з якими вони працюють в Укра�н� (15% опитаних назвали �х фах�вцями найвищого р�вня, 35% - в�дзначили досв�дчен�сть � високу квал�ф�кац�ю, 29% - середн�й профес�йний р�вень � лише 6% - низький). При цьому 28% респондент�в вважають, що �х пост�йн� укра�нськ� партнери - високопорядн� люди, яким можна ц�лком дов�ряти. Б�ля третини (31 %) опитаних мали справу з партнерами, що можуть поводитися по-р�зному, в залежност� в�д ситуац��, що склада�ться, а в 18% випадк�в �м довелося з�штовхнутися з людьми, яким дов�ряти не можна. Серед групи чинник�в, що негативно вплинули на �м�дж Укра�ни, насамперед, в�дзначили проблеми, як� виникли в �ноземних �нвестор�в (50%). На �хню думку, вплив Укра�ни на м�жнародних ринках кредит�в � �нвестиц�й м�н�мальний (так вважають 94% опитаних). [42] Незважаючи на те, що протягом дек�лькох останн�х рок�в спостер�гався р�ст зовн�шн�х �нвестиц�й в Укра�ну, обсяг прямих �ноземних �нвестиц�й не в�дпов�да� потребам в�дродження економ�ки Укра�ни. В�дпов�дно до рейтингу журналу Central European Economic Review, Укра�на, займаючи 15 м�сце з 27 постсоц�ал�стичних кра�н за р�внем пол�тично� стаб�льност�, знаходиться лише на 21 м�сц� по показниках �нвестиц�йного кл�мату й етиц� б�знесу. [42] Активному �нвестуванню в економ�ку Укра�ни перешкоджа� в�дсутн�сть стаб�льного податкового законодавства. Протягом останн�х трьох рок�в було прийнято б�льше 200 зм�н � доповнень до Закону Укра�ни "Про податок на додану варт�сть". Сьогодн� державна податкова пол�тика спрямована на максимальне наповнення дох�дно� частини бюджету, а тому не стимулю� виробництво. Оф�ц�йне податкове навантаження в Укра�н� в п�втора рази вище, н�ж у кра�нах з таким же р�внем ВВП. [44] Законодавча база Укра�ни суперечлива, нестаб�льна � малозрозум�ла для �ноземних �нвестор�в. Так, �ноземну п�дпри�мницьку д�яльн�сть в Укра�н� регулюють понад 130 законодавчих акт�в. Умови ведення б�знесу ускладню� наявн�сть близько 100 контролюючих державних орган�в. За даними Ки�вського м�жнародного �нституту соц�олог��, 80% п�дпри�мц�в вважають, що без "неформальних в�дношень" з м�сцевими чиновниками вони не змогли б вести св�й б�знес в Укра�н�.[44] Як же визнача�ться �нвестиц�йна д�яльн�сть по укра�нському законодавству ? В�дпов�дно до Закону Укра�ни УПро �нвестиц�йну д�яльн�стьФ �нвестиц�ями � ус� види майнових ц�нностей, вкладен� в об'�кти п�дпри�мницького й других вид�в д�яльност�. В�дпов�дно, �нвестиц�йна д�яльн�сть визнача�ться як сукупн�сть практичних д�й громадян, юридичних ос�б � держави, спрямована на довгострокове вкладення кап�талу в яке-небудь п�дпри�мство з метою одержання прибутку. Основним законодавчим актом, що регулю� �нвестиц�йну д�яльн�сть в Укра�н�, � Закон Укра�ни УПро режим �ноземних �нвестиц�йФ. В�дпов�дно до Закону �ноземн� �нвестиц�� - це ц�нност�, вкладен� �ноземними �нвесторами в як�-небудь об'�кти, �нвестування в який не заборонено законами Укра�ни. [2] Якщо п�д�йти до розгляду ц��� проблеми з погляду нев�дпрацьованост� д�ючого законодавства, то сл�д зазначити, що за останн� роки було прийнято дек�лька правових акт�в, що регулюють питання �ноземного �нвестування: 13 березня 1992 р. - Закон Укра�ни УПро �ноземн� �нвестиц��Ф; 20 травня 1993р. - Декрет Каб�нету М�н�стр�в Укра�ни УПро режим �ноземного �нвестуванняФ; 17 грудня 1993р. - Закон Укра�ни УПро державну програму заохочення �ноземних �нвестиц�й у Укра�н�Ф; 19 березня 1996 р. - Закон Укра�ни УПро режим �ноземного �нвестуванняФ, п�сля опубл�кування якого втратили силу ус� ран�ше прийнят� перерахован� документи. � хоча в�дм�тною рисою останнього Закону � посилення гарант�� збереження �ноземного кап�талу, в умовах пост�йно м�нливого середовища, завжди викликають визначен� сумн�ви в �ноземного �нвестора Незважаючи на багато труднощ�в, можна констатувати, що в Укра�н� останн�м часом д�йсно багато робиться для створення сприятливого �нвестиц�йного кл�мату. З 20 кра�нами укладен� двосторонн� угоди про залучення � вза�мний захист �нвестиц�й, а також попередженн� подв�йного оподатковування, зокрема, з Рос��ю, Канадою, ФРН � �ншими кра�нами. Цим гаранту�ться режим найб�льшого сприяння �нвестиц�йно� д�яльност�. У той же час форму�ться адекватний орган�зац�йний механ�зм залучення �ноземних �нвестиц�й . На сьогодн�шн�й день Верховною Радою розглянут� зм�ни до закону УПро оподатковування прибутку п�дпри�мствФ. Вони передбачають в�дновлення податкових п�льг для п�дпри�мств з �ноземними �нвестиц�ями, заре�строваних до 1 с�чня 1995 року. [42] Ще один напрямок законотворчо� роботи - внесення зм�н � доповнень у Земельний кодекс Укра�ни по наданню �нвесторам права придбання в приватну власн�сть земельних д�лянок п�д забудову � р�шенню питання передач� у власн�сть �ноземним �нвесторам земл�, на як�й розташован� об'�кти приватизац��. Гармон�зац�я законодавства Укра�ни �з системою ГАТТ / ВОТ (Генеральна угода про тарифи � торг�влю / Всесв�тня орган�зац�я торг�вл�) � складовою частиною економ�чних реформ в Укра�н�. В�дпов�дн� зм�ни вносяться в �нвестиц�йне законодавство й у Закон Укра�ни УПро спец�альн� (в�льних) економ�чного зонахФ з метою пол�пшення умов �нвестування для �ноземних �нвестор�в в Укра�н�. [44] На даному етап� в Укра�н� законодавчо встановлен� так� державн� гарант�� захисту �ноземних �нвестиц�й, як: Неможлив�сть нац�онал�зац��, примусового вилучення �нвестиц�й. Терм�н Унац�онал�зац�яФ � Уекспропр�ац�яФ, найб�льше часто уживан� в двосторонн�х угодах, мають, як правило, зб�рне значення, оск�льки п�д цими м�рами ма�ться на уваз� не т�льки сам акт нац�онал�зац��, тобто примусового вилучення �ноземних �нвестиц�й � передач� �хн�й у власн�сть держави, але � будь-як� �нш� м�ри, що мають ефект в�дчуження, прямого чи непрямого, м�ри, р�внозначн� чи нац�онал�зац�� експропр�ац��. Ус� двосторонн� угоди виходять �з принципу, в�дпов�дно до якого �ноземн� �нвестиц�� не можуть експропр�йован�, нац�онал�зован� чи п�ддан� р�вноц�нним м�рам, за винятком тих випадк�в, коли так� м�ри приймаються в сусп�льних �нтересах. Так, Закон Укра�ни УПро режим �ноземного �нвестуванняФ допуска� рекв�зиц�ю �ноземних �нвестиц�й лише у випадку стих�йного лиха, авар�й, еп�дем�й, еп�зоот�й. Безперешкодний перев�д за кордон прибутку й �нших засоб�в в �ноземн�й валют�, отриманих у результат� �нвестиц�й, п�сля оплати передбачених законом обов'язкових платеж�в; Можлив�сть ре�нвестування прибутку �ноземного �нвестора в економ�ку Укра�ни й �н. [44] Президент Укра�ни сво�м указом заснував Палату незалежних експерт�в з питань �ноземних �нвестиц�й. Очолю� �� м�н�стр економ�ки Укра�ни. Задачею палати � анал�з стану �ноземного �нвестування в Укра�ну, п�дготовка рекомендац�й з� зб�льшення �х обсягу � пол�пшенню �нвестиц�йного кл�мату, розгляд звертань �ноземних �нвестор�в, що стосуються умов �х д�яльност� в Укра�н�. Починаючи з початку 1998 Укра�нський уряд прийняв ряд позитивних м�р для пол�пшення �нвестиц�йного кл�мату в кра�н�. Регулювання системи оподатковування, просування процесу приватизац�� - � це деяк� з цих м�р. Була заснована �нвестиц�йна Рада щоб реагувати на проблемн� ситуац��, що виникають при реал�зац�� �нвестиц�йних проект�в; сприяти вт�ленню цих проект�в, координувати д�� державних структур повСязаних �з зд�йсненням �нвестиц�й тощо. В �нвестиц�йн�й сфер� як у фокус� сходяться вс� лиха � над�� економ�чного � соц�ального розвитку. В�д ефективност� �нвестиц�йно� д�яльност� залежать чи розвиток пад�ння в�тчизняного виробництва, можливост� структурно� перебудови економ�ки, р�шення соц�альних � економ�чних проблем. �нвестиц�� � основа розвитку п�дпри�мництва, окремих галузей � економ�ки кра�ни в ц�лому.

В той же час зах�дн� експерти вважають, що обсяг укра�нського ринку � низька куп�вельна спроможн�сть населення не � непереборною перешкодою для ефективного вкладення �нвестиц�й. Т�льки 23% експерт�в, що проживають в Укра�н� вважають, що складна еколог�чна ситуац�я � серйозним стримуючим чинником для �ноземних б�знесмен�в. В ц�лому, опитування показало, що пол�пшення �нвестиц�йно-п�дпри�мницького кл�мату в Укра�н� зах�дн� експерти пов'язують з п�двищенням над�йност� захисту приватно� власност�, обмеженням адм�н�стративного втручання в економ�чн� процеси з боку держави, сприятливою � стаб�льною податковою пол�тикою. [42] Для того, щоб в Укра�ну п�шли велик� �нвестиц��, треба не "заманювати" п�льгами окремих �нвестор�в, а створювати загальн� сприятлив� умови для припливу �нвестиц�й. Не можна спод�ватися на значн� надходження �ноземних �нвестиц�й без в�дновлення внутр�шнього �нвестування. Важлив�сть припливу �ноземних �нвестиц�й - не т�льки в зб�льшенн� обсяг�в залучених кап�тал�в. �нвестиц�� - це трансферт знань, технолог�й, досв�ду управл�ння. Разом з ними приходить корпоративна культура � новий сучасний менеджмент. �нвестиц�� �дуть безпосередньо в реальний сектор економ�ки, сприяють диверсиф�кац�� експорту, створенню додаткових робочих м�сць �, на в�дм�ну в�д �ноземних кредит�в, не зб�льшують заборгован�сть кра�ни, тим самим зменшуючи в�дт�к валюти за кордон. Потенц�йн� переваги �ноземних �нвестиц�й для народного господарства Укра�ни полягають в наступному: - прям� �нвестиц�� створюють додатков� можливост� для реструктуризац�� � модерн�зац�� виробничого апарату без ново� заборгованост�; -П�� означають додатков� кошти для �нвестиц�й в середин� кра�ни � таким чином можуть сприяти економ�чному зростанню; - за допомогою �ноземних �нвестиц�й передаються сучасн� технолог��, ноу-хау з менеджменту � маркетингу, створюються нов� � збер�гаються наявн� робоч� м�сця; - �ноземний партнер включа�ться в економ�чне життя в середин� кра�ни. На в�дм�ну в�д багатьох кер�вних д�яч�в, заруб�жн� �нвестори зац�кавлен� в максимальн�й продуктивност� � рентабельност� виробництва; - �ноземн� �нвестиц�� сприяють включенню до м�жнародного под�лу прац�. Завдяки цьому вони впливають на п�двищення конкурентоспроможност� та служать для партнер�в в Укра�н� трампл�ном експорту на Зах�д; -П�� створюють чудов� умови для розум�ння внутр�шн�х звТязк�в та законом�рностей ринково� економ�ки. Забезпечивши досв�д роботи на сучасному п�дпри�мств�, яке д�� за принципом ринково� економ�ки, вони сприяють становленню трудово� етики та зац�кавленост� в якост� продукц��. [26] Б�льш�сть п�дпри�мств Укра�ни обирають сьогодн� на ринку стратег�ю не розвитку, а виживання. Однак лише шляхом осво�ння науком�стких технолог�й � п�двищення якост� товар�в Укра�на може уникнути рол� сировинного додатку розвинутих кра�на св�ту. У той же час в �нвестиц�ях в�дчувають потребу практично вс� галуз�: металург�я - 7 м�льярд�в долар�в; машинобудування - 5 м�льярд�в долар�в; транспорт - 3,7 м�льярд�в долар�в; х�м�я � нафтох�м�я - 3,3 м�льярди долар�в. [33] В Укра�н� останн�м часом дещо робиться для створення сприятливого �нвестиц�йного кл�мату. Форму�ться адекватний орган�зац�йний механ�зм притягнення �ноземних �нвестиц�й. Пр�оритетними галузями для участ� �ноземних �нвестор�в, у тому числ� шляхом створення сп�льних п�дпри�мств, � енергетика, транспорт, металург�я, рад�оелектрон�ка, машинобудування, легка промислов�сть, буд�вництво. Саме на ц� та деяк� �нш� галуз� спрямована д�я Закону Укра�ни УПро промислово-ф�нансов� групи в Укра�н�Ф, яким зокрема передбача�ться створення транснац�ональних промислово-ф�нансових груп (ТПФГ). Вони становлять собою б�льш складн�, диверсиф�кован�, пор�вняно з СП, економ�чн� форми типу консорц�ум�в. Сюди можуть входити промислов�, с�льськогосподарськ� п�дпри�мства, банки, науков� � проектн� установи, �нш� зац�кавлен� в отриманн� прибутку юридичн� особи.[7] �н�ц�атори створення ТПФГ укладають Генеральну угоду про сп�льну д�яльн�сть з виробництва к�нцево� продукц�� ТПФГ. При цьому � головне п�дпри�мство, � учасники ТПФГ збер�гають статус юридично� особи � в�дпов�дну автоном�ю у зд�йсненн� виробничо�, господарсько� � ф�нансово� д�яльност�. Сутт�ва особлив�сть ТПФГ поляга� в тому, що вона не набува� статусу юридично� особи. Р�шення про заснування � ре�страц�ю ТПФГ прийма� Каб�нет М�н�стр�в Укра�ни. П�дставою для цього � укладення м�ждержавного договору, що п�дляга� ратиф�кац�� Верховною Радою Укра�ни. Отже, д�ючи у правовому пол� Укра�ни �ноземн� �нвестори можуть використати р�зноман�тн� форми сво�� участ� у м�жнародному б�знес�. Це створення сп�льних з укра�нськими учасниками п�дпри�мств на паритетн�й основ�, частковий або повний викуп п�дпри�мства внасл�док приватизац��, оренда земл� � концес�я на видобуток природних копалин, в�дкриття власних ф�л�й � представництв на територ�� Укра�ни, входження до складу транснац�ональних промислово-ф�нансових груп тощо. В той же час � укра�нськ� п�дпри�мства шукають свою н�шу у м�жнародному б�знес� за межами нашо� кра�ни. Так, АТ УНордФ, що виготовля� холодильники, газов� плити, медичний �нструмент, створило в Йордан�� сп�льне п�дпри�мство разом з м�сцевою ф�рмою УХосхем�Ф, повна потужн�сть якого склада� до 50 тис. холодильник�в на р�к. Перспективний проект створення майданчика для запуску комерц�йних супутник�в на штучн�й стартов�й платформ�, збудован�й у м�жнародних водах Тихого океану, започаткували зац�кавлен� орган�зац�� США, Укра�ни, Рос�� � Норвег��. Але, незважаючи на створюван� умови, загальна потреба економ�ки Укра�ни в �ноземних �нвестиц�ях склада� майже 40 млрд. долар�в США. Притягнення �ноземних �нвестиц�й в укра�нську економ�ку � важливим засобом усунення �нвестиц�йного "голоду" в кра�н�. Для того, щоб �ноземн� �нвестори п�шли на так� вкладення, необх�дн� серйозн� зм�ни в �нвестиц�йному кл�мат�. Потр�бне прийняття ряду заход�в, спрямованих на формування в кра�н� як загальних умов розвитку цив�л�зованих ринкових в�дносин, так � специф�чних, що в�дносяться безпосередньо до вир�шення задач� притягнення �ноземних �нвестиц�й. У державн�й �нвестиц�йн�й пол�тиц� необх�дно: - впровадження економ�чного механ�зму страхування ризик�в внутр�шн�х �ноземних �нвестиц�й; - зб�льшення обсяг�в кап�таловкладень суб'�кт�в господарювання за рахунок прибутку � ново� амортизац�йно� пол�тики; - зб�льшення �нвестиц�йних ресурс�в, що формуються на фондовому ринку � за рахунок притягнення кошт�в населення; - створення в�дпов�дальних �нститут�в з питань �нтеграц�� промислового � банк�вського кап�талу, моб�л�зац�� засоб�в п�д ефективн� �нвестиц�йн� проекти в пр�оритетн� галуз� економ�ки; - вс� кредити � ц�льову допомогу Укра�н� необх�дно зор��нтувати на реал�зац�ю проект�в за конкретними напрямками розвитку виробництва, включаючи �нновац�йну д�яльн�сть; не приймати цю допомогу п�д проекти, як� не вписуються у визначен� напрямки; - створення потужно� економ�чно� та пол�тично� п�дтримки сп�льним п�дпри�мствам, як� використовують науком�стк� технолог�� кра�н-�нвестор�в, з правом викупу Укра�ною цих п�дпри�мств через 10 рок�в; - розробка механ�зму створення СП з кра�нами Близького Сходу, Аз�� � Латинсько� Америки на основ� високих технолог�й, як� � у розпорядженн� Укра�ни, ф�нансове забезпечення кра�н-учасниць, при цьому необх�дно ввести обмеження, зг�дно якого нов� технолог�� передаються за кордон т�льки п�сля створення сер�йного виробництва в Укра�н�; - забезпечення розширення мереж� �нновац�йних фонд�в та страхових компан�й; - сприяння розвитку сегменту фондового ринку, повТязаного з довгостроковими ц�нними паперами: акц�ями, зобовТязаннями, �нвестиц�йними паями, � �х ефективн�й торг�вл� на вторинному ринку, для чого необх�дно посилити захищен�сть ц�нних папер�в шляхом б�льш жорсткого порядку �х ем�с�� та об�гу, широке впровадження публ�чно� зв�тност�; - створення банк�в довгострокового кредитування та введення механ�зму �х заохочення; - створення ц�льових �нновац�йних структур р�зного типу, наприклад, технопол�с�в, технопарк�в, спец�альних економ�чних зон, в структур� ф�нансово-промислових груп; - удосконалення механ�зму розпод�лу кошт�в з Державного �нновац�йного фонду: видавати �нновац�йн� позики, виходячи з реальност� проекту, строку його окупност� та важливост� для максимально можливо� к�лькост� споживач�в; ф�нансування проводити за одним глобальним напрямком �нновац�йно� д�яльност�; - надання економ�чних � правових п�льг п�дпри�мствам у сфер� �нновац�йного б�знесу, наприклад, зам�нити частину податкових платеж�в переведенням в�дпов�дних сум до фонд�в �нновац�йного розвитку або дозволити п�дпри�мствам формувати так� фонди за рахунок соб�вартост�. [32, 44, 42, 26] Реал�зац�я запропонованих заход�в по реформуванню механ�зму ф�нансування промислових п�дпри�мств означала би розвиток виробництва на основ� науки � науково-техн�чного потенц�алу кра�ни, що дозволить економ�чно в�дродити Укра�ну. Вибудовуючи м�жнародний УповерхФ сво�� господарсько� системи, Укра�на повинна створювати певн� економ�чн� умови та законодавчу базу для залучення у р�зноман�тних формах �ноземних �нвестиц�й та участ� укра�нських п�дпри�мц�в у м�жнародному б�знес�.  Висновки та пропозиц��

Розгляд сучасних теоретичних та практичних положень функц�онування прямих �ноземних �нвестиц�й в конкурентному м�жнародному середовищ� да� можлив�сть зробити деяк� висновки та подати пропозиц�� щодо подальшого розвитку П��. Прям� �ноземн� �нвестиц�� � одн��ю з форм �нвестування. Ц� �нвестиц��, на в�дм�ну в�д портфельних, мають ряд специф�чних ознак, основними з яких �: безпосередн�й � довгостроковий вплив на кап�таловкладення в економ�ку кра�ни; вони мають на мет� одержання доходу на кап�тал, а також велико� частки повного п�дпри�мницького прибутку; передбачають б�льш високу рентабельн�сть, н�ж портфельн�; впливають на зайнят�сть, стан внутр�шнього ринку; сприяють зм�н� м�сця кра�ни-рецип��нта в�дносно нац�онально� власност� на користь �ноземного �нвестора; справляють �стотний вплив на р�вень конкуренц�� в кра�н�. Основними формами прямих �ноземних �нвестиц�й �: п�дпри�мства з� 100% �ноземного кап�талу; часткове волод�ння компан��ю; придбання рухомого � нерухомого майна; концес��. �ноземн� прям� �нвестиц�� � досить в�дчутними до мотивуючих та демотивуючих фактор�в кра�ни-рецип��нта. Основними видами мотивац�� прямих �ноземних �нвестиц�й �: виробничо-економ�чна мотивац�я (придбання сировини, можлив�сть запоб�гання цикл�чност� тощо); маркетингова (зростання ефективност� маркетингу, проникнення на конкретний географ�чний ринок тощо); �нш� (еколог�чн�, персональн�, престижн�). Основними проблемами (демотиваторами), з якими стикаються �ноземн� �нвестори, �: м�нлив�сть податкового законодавства; свав�лля орган�в державно� влади та корупц�я, орган�зована злочинн�сть, проблеми митно-тарифного регулювання; недисципл�нован�сть постачальник�в � замовник�в; нерозвинен�сть ринково� �нфраструктури (банки, б�рж� тощо). Заходами макроеконом�чного стимулювання �ноземних �нвестиц�й до кра�ни-рецип��нта �: податкове стимулювання, ф�нансово-кредитне стимулювання, стимулювання �нфраструктурного забезпечення, конкретних �нвестиц�йних проект�в, протекц�он�стськ� заходи. Серед характеристик глобально� конкурентно� стратег�� можна в�дзначити: високу ун�ф�кац�ю маркетингових програм; м�жнародну стандартизован�сть б�льшост� продукт�в; функц�онування виробничих потужностей як складово� частини глобальних або рег�ональних мереж; значний р�вень абсолютних витрат на дизайн � НДДКР при в�дносно низьких питомих витратах на одиницю продукц��; невелику схильн�сть до участ� в стратег�чних альянсах з �ншими ф�рмами; використання передових досягнень науки � техн�ки при необов'язков�й ор��нтац�� на радикально нов� технолог��. Методика зд�йснення прямих заруб�жних �нвестиц�й явля� собою складний процес, на кожному етап� якого в�д �нвестора вимага�ться високий р�вень �нформованост� про галуз�, сфери та кра�ни прикладання кап�талу. Це допомага� не лише сво�часно вжити необх�дних заход�в для збереження кап�талу, але � усп�шно розвиватися на м�жнародних ринках. Процеси глобал�зац�� економ�ки призвели до того, що на сучасному етап� переважна частина пол�тично� карти св�ту пронизана жорсткою конкуренц��ю банк�в Япон��, Зах�дно� квропи � П�вн�чно� Америки. Банк�вськ� системи цих кра�н розповсюдилися на розгалужен� мереж� за кордоном, значна частина яких зосереджена в м�жнародних валютно-ф�нансових центрах. Через ц� банки в�дбува�ться �нвестування в кра�ни та рег�они у р�зних формах. В даний час тенденц�я акумуляц�� �ноземних �нвестиц�й в економ�ку розвинутих кра�н збер�га�ться. Так, 10 найб�льших кра�н забезпечили приплив 2/3 обсягу м�жнародного кап�талу. Така ж ситуац�я характерна � для вивозу кап�талу з кра�н дано� групи. Так, США, Н�меччина, Об'�днане Корол�вство, Япон�я � Франц�я забезпечують 2/3 усього вивозу �нвестиц�й у св�т�. Досв�д притягнення �ноземних �нвестиц�й у постсоц�ал�стичних державах показу�, що будь-яка участь �ноземного �нвестора не завжди може служити благом стосовно нац�ональних �нтерес�в. Мета деяких �ноземних �нвестор�в практично зводилася до того, щоб не допустити самост�йного виходу на св�товий ринок або ж переор��нтувати п�дпри�мство на випуск застар�ло� або неконкурентоспроможно� на св�товому ринку продукц��. �нвестиц�йний кл�мат в Укра�н� сьогодн� не можна назвати достатньо сприятливим для прямого �ноземного �нвестування, хоча деяк� кроки в напрямку пол�пшення �нвестиц�йного кл�мату все ж таки зд�йснено. Прям� �ноземн� �нвестиц�� в Укра�ну обмежен� п�дпри�мницьким ризиком, який досяга� 80%. В рейтингу �нвестиц�йно� привабливост� кра�н св�ту Укра�на пос�да� 135 м�сце. 62,9% прийнятих Укра�ною �нвестиц�й направлено на ф�нансування рухомого � нерухомого майна, 32% над�йшло у вигляд� грошових внеск�в - це менше 20% в�д необх�дного р�вня �нвестування. Найб�льш� обсяги �нвестиц�й внесен� (у млн. дол. � в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589,5 млн., 18,1%), Н�дерланд�в (301,0 млн., 9,3%), Рос�� (287,7 млн., 8,9%), Великобритан�� (243,4 млн. 7,5%), Н�меччини (229,5 млн., 7,1%), К�пру (196,3 млн., 6,0%). [20] Зах�дн� експерти умови перебування в Укра�н� оц�нюють в основному доброзичливо, однак, по деяких позиц�ях досить критично: 81% експерт�в позитивно оц�нили в�дношення до них м�сцевого населення, 70% - р�вень культури в публ�чних м�сцях. Б�льше половини опитаних (53%) задоволен� р�внем ц�н в Укра�н�, а 40% - як�стю товар�в. У той же час негативно характеризу�ться поводження чиновник�в (80% опитаних), р�вень укра�нського серв�су (75%), як�сть засоб�в масово� �нформац�� (71%), зовн�шн�й вигляд вулиць, стан комунального господарства (64%), система транспортного забезпечення � зв'язку (63%). Пр�оритетними галузями для участ� �ноземних �нвестор�в, у тому числ� шляхом створення сп�льних п�дпри�мств в Укра�н�, � енергетика, транспорт, металург�я, рад�оелектрон�ка, машинобудування, легка промислов�сть, буд�вництво. З огляду на проведений анал�з св�тового досв�ду залучення прямих �ноземних �нвестиц�й та �нвестиц�йного кл�мату в Укра�н�, можемо подати наступн� основн� заходи щодо його пол�пшення: - страхування ризик�в внутр�шн�х �ноземних �нвестиц�й; - зб�льшення обсяг�в кап�таловкладень за рахунок прибутку; - зб�льшення ресурс�в, що формуються на фондовому ринку; - створення в�дпов�дальних �нститут�в з питань �нтеграц�� промислового � банк�вського кап�талу; - створення потужно� економ�чно� та пол�тично� п�дтримки сп�льним п�дпри�мствам; - розробка механ�зму створення СП на основ� високих технолог�й; - розширення мереж� �нновац�йних фонд�в та страхових компан�й; - сприяння розвитку сегменту фондового ринку, повТязаного з довгостроковими ц�нними паперами; - створення банк�в довгострокового кредитування; - створення ц�льових �нновац�йних структур р�зного типу (технопол�с�в, технопарк�в, спец�альних економ�чних зон); - надання економ�чних � правових п�льг п�дпри�мствам у сфер� �нновац�йного б�знесу та �нш�. Вибудовуючи м�жнародний УповерхФ сво�� господарсько� системи, Укра�на повинна створювати певн� економ�чн� умови та законодавчу базу для залучення у р�зноман�тних формах �ноземних �нвестиц�й та участ� укра�нських п�дпри�мц�в у м�жнародному б�знес�.

 Список використано� л�тератури: Конституц�я Укра�ни.- К., 1996; Про режим �ноземного �нвестування: Закон Укра�ни в�д 19.03.1996 р. № 93/96-ВР; Про власн�сть: Закон Укра�ни в�д 26.03.91 р. №697-12 �з зм�нами та доповненнями; Про п�дпри�мництво: Закон Укра�ни в�д 26.02.91 №785-12; Про п�дпри�мства в Укра�н�: Закон Укра�ни в�д 27.03.91 р. №888-12; Про господарськ� товариства: Закон Укра�ни в�д 19.09.91 р. №1577-12; Про промислово-ф�нансов� групи: Закон Укра�ни в�д 21.11.1995 р.; Про банкрутство: Закон Укра�ни в�д 14.05.1992 р. №2344-12; Про ц�нн� папери � фондову б�ржу: Закон Укра�ни в�д 18.06.1991 р. №1202-12; Про банки � банк�вську д�яльн�сть: Закон Укра�ни в�д 1.02.1996 р. №25/96-ВР; Про систему оподаткування: Закон Укра�ни в�д 19.04.97 р. №221/97-ВР; Про державну податкову службу в Укра�н�: Закон Укра�ни в�д 24.12.93 р. №3813 з� зм�нами та доповненнями; Про оподаткування прибутку п�дпри�мств: Закон Укра�ни в�д 22.05.1997 р. №283/97-ВР; Про податок на додану варт�сть: Закон Укра�ни в�д 3.04.1997 р. №168/97-ВР; Про порядок зд�йснення �ноземними субФ�ктами господарсько� д�яльност� операц�й з продукц��ю укра�нського походження на територ�� Укра�ни без вивезення �� з митно� територ�� Укра�ни: Постанова КМУ в�д 30.07.1996 р. №853; Про затвердження Положення про порядок залучення експерт�в до оц�нки майна, що перебува� у загальнодержавн�й власност�, п�д час створення п�дпри�мств з �ноземними �нвестиц�ями: Постанова КМУ в�д 20.07.96 р. №813; Про порядок державно� ре�страц�� �ноземних �нвестиц�й: Постанова КМУ в�д 7.08.96 р. №928; Про створення Державного �нновац�йного фонду: Постанова КМУ в�д 18.02.1992 р. №77; В�кно в Укра�ну. Експрес-�нформ 1997-1998 рр.-К., 1999; Дан� державного ком�тету статистики. Розд�л У�нвестиц��Ф 1996-1999 рр.; Барановський О.�. �нвестиц�йна безпека// Ф�нанси Укра�ни.- 1998.- №9; Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика// К.:КГЭУ ,1999 Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.- К.: Итем ЛТД, 1995; Гаврилюк О. Пр�оритетн� галуз� та види виробництва для �ноземного �нвестування в Укра�н�// Ф�нанси Укра�ни.- 1997.- №7, с.56-61; Гордань В.�. �нвестиц�йн� ресурси та в�дтворення в Укра�н�: поточн� проблеми/ Зб. наук. пр. Рег�ональна пол�тика розвитку п�дпри�мництва в Укра�н� � проблеми �нвестиц�й.- К.: Манускрипт, 1995; Губський Б. В. Проблеми м�жнародного �нвестування в Укра�н�.//Економ�ка Укра�ни.- 1998 - №1, с.22-28; Губський Б.В.�нвестиц�йн� процеси в глобальному середовищ�.- К.: Наукова думка,1998 Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. - М.: Дело Лтд., 1994 Демиденко Л.М. Окрем� питання податкового стимулювання в Укра�н� //Ф�нанси Укра�ни. - 1998. - №9, с.127-130; Довгань Л.П. Податки в �нвестиц�йн�й д�яльност� акц�онерних товариств// Ф�нанси Укра�ни.- 1999.- №1, с.126-129; Дьяконова �.�. Теоретичн� та економ�чн� основи �нвестиц�йно� д�яльност�.- Суми: Слобожанщина, 1998; Збаразька Л.О. Удосконалення економ�чного стимулювання механ�зму актив�зац�� �нвестиц�йних процес�в // Ф�нанси Укра�ни. - 1997. - №11, с.92-98; Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. - К.: УКонкордФ, 1996 Иностранные ивестиции в стратегиях структурных реформ и экономического роста.//Посредник. - 1997. -29 мая, с.3; Киреев А.А. Международня экономика. В 2-х ч.- М.: Международные отношения, 1997 Колосов О. �ноземн� �нвестиц�� в економ�ку Укра�ни: користь чи небезпека?//Економ�ка Укра�ни. - 1997. - №8, с.6-12; Кузьмин В. Денежно-кредитное регулирование инвестиционной сферы//Бизнес-информ.- 1999.- №1-2, с.65-67; Лазебник Л.Л. �нвестиц�йний кл�мат та економ�чна мотивац�я �ноземного �нвестування в Укра�н� // Ф�нанси Укра�ни. - №4. - 1997, с.82-88; Ли Се Ун - Международный бизнес: стратегия и управление: М.: перевод с анг. Наука ,1996 ЛукСяненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. - Основи м�жнародного �нвестування : К. - КНЕУ 1999 Максименко к. Заруб�жний досв�д стимулювання надходження �ноземних �нвестиц�й до кра�ни-рец�п��нта./Ф�нанси Укра�ни. - 1997. - №7, с.47-55; Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. - 1998, с.3-7;. Мадиарова Д.М. Стратегия формирования внешеэкономической деятельности. -Алматы: Экономика, 1999. Мельник О.О. �нвестиц�йний кл�мат в Укра�н�.//Ф�нанси Укра�ни.- 1998. - №8, с.61-65; Михеев Ю. Стратегическое управление инвестированием// Банковские технологии №4, 1998 Недашк�вський М. Сутн�сть та основн� поняття �нвестиц�йного процесу// Банк�вська справа.- 1998.- №6, с.55-58; Омельянович Л.А., Ф�л�пенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасн� проблеми � перспективи �нвестиц�йно� д�яльност� в Укра�н� // Ф�нанси Укра�ни. - 1997. - №6, с.73-78; Пахомов Ю.М. Нац�ональн� економ�ки в глобальному середовищ�.- К., 1997; Пересада А.А. �нвестиц�йний процес в Укра�н�. - К.: Либра, 1998; Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности.- К.: Либра, 1996; Поновк�н В.А. Рег�онально-ц�л�сний п�дх�д в економ�ц�.- К.: Наукова думка, 1993; Розенберг Д.М. Инвестиции: Терминологический словарь/ пер. с англ.- М.: Инфра-М, 1997; Уринсон Я. Перспективы инвестиционной активности//Экономист.-1997.-№2, с.24-27; Циганов С.А. �нвестиц�йний процес � комерц�йн� банки // Ф�нанси Укра�ни. - 1998. - №12, с.39-45; Чеп�нога В.Г. Приватизац�я як фактор �нвестиц�йно� д�яльност� в Укра�н� /В зб. �нвестиц�� � п�дпри�мництво в Укра�н�. - К.: Манускрипт, 1996; Чумакова И. Финансовое планирование инвестиций в условиях бюджетного дефицита.//Бизнесинформ. - 1998. - №16, с.8-13.Конституц�я Укра�ни. - К., 1996; Про режим �ноземного �нвестування: Закон Укра�ни в�д 19.03.1996 р. № 93/96-ВР; Про власн�сть: Закон Укра�ни в�д 26.03.91 р. №697-12 �з зм�нами та доповненнями;

Додаток 1

The review of the literature

International investment processes make a main part of economic stabilization in world economy. Therefore knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. The problems of international investment activity in particular are staticized today in conditions of globalization of economic arrive. Just development and system transformation of modern investment processes form global competitive environment. Therefore it is extremely important to investigate conditions of formation, moving and use of global investment resources. It is possible to divide foreign literature, in which the investment processes are considered, on some groups. So, some sources are devoted to problems of globalization of economic processes and in this context consider problems of implementation of the direct foreign investments, making an emphasis on empirical research of these processes. As an outcome, because of revealed tendencies and examples of development of separate countries the recommendations, script on implementation of the direct investments in the different forms are given, the modes of an investment in different countries are considered, are formed ratings of countries on a criterion of favourability of an investment climate, attractiveness of branches of economy. The large attention is given to a role of TNC - as widespread form of implementation of the direct investments in large scales. Modern diversificate international investment activity is the powerful factor of economic arrives. The special place of the international investments in a world economic system is based on many factors, most significant from which is: Mobility of all factors and, first of all, capital; The large-scale and dynamic development of internationalization processes, which fundamentals is made by heavily investment activity; Dominance in an international division of labor of industrial and scientific and technical cooperation, which efficiency depends on; TNC; The formation and development of international integration group, within the framework of which free motion of the goods, services, labor provides also free motion of the capitals. Depending on a degree of maturity of national economy, level it integration in global economy the motivation and policy concerning the investments abroad and of foreign investments is formed. All growing internationalization of global development by a radical image changes volumes both character of motion of the factors and outcomes of production, makes global a core of economic activity. Just investment globalization influences on steps of all countries and regions of the world, forms qualitatively new environment of economic development. The authors carry out the analysis on substantial literary and facts, with allowance for of positive and negative influences of globalization on economic of realities of operation national economies of developed countries, developing countries, and countries, which are in a condition of market transformation. To such sources it is possible to relate: International business: external environment and business operation Daniels John D., Radeba Lee H. The Lexus and the Olive Tree : Understanding Globalization </exec/obidos/ASIN/0385499345/002-4687664-0276004> by Thomas L. Friedman A Future Perfect : The Challenge and Hidden Promise of Globalization </exec/obidos/ASIN/0812930967/002-4687664-0276004> by John Micklethwait, Adrian Wooldridge

The next group of sources is devoted to theoretical aspects of investment. But the investments on a criterion of the control of the investor behind object of an investment are divided on direct and portfolio, in these works both kinds of the investments are considered, the in-depth characteristic of the forms, methods of their implementation and regulation is given. Some theoretical problems have debatable character. In particular it concerns priorities of development of economy and paths of activation of investment process. Knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. In this connection the given books were developed for the readers, which have theoretical knowledge of economy. The specificity of the books is the specific form of a presenting the material - as the schemes, tables, and schedules with the comments. The books grant definition of basic concepts, gives their classification, structure. In the books, forms, kinds, tendencies of development of international investment processes, motivation of the direct partners, elements of an investment climate and demotivators of investment activity in international economy are considered as all composites international investments. The books are convenient for learning the theory of the international investments To this group belong: Dictionary of Finance and Investment Terms (Barron's Financial Guides) </exec/obidos/ASIN/0764107909/002-4687664-0276004> by John Downes (Preface), et al Home Buying for Dummies (For Dummies) </exec/obidos/ASIN/0764553313/002-4687664-0276004> by Eric Tyson, Ray Brown The Master Swing Trader: Tools and Techniques to Profit from Outstanding Short-Term Trading Opportunities </exec/obidos/ASIN/0071363092/002-4687664-0276004> by Alan S. Farley Stock Options: Getting Your Share of the Action: Negotiating Shares and Terms in Incentive and Nonqualified Plans </exec/obidos/ASIN/1576600459/002-4687664-0276004> by Tom Taulli, Bruce Brumberg The Warren Buffett Way : Investment Strategies of the World's Greatest Investor </exec/obidos/ASIN/0471177504/002-4687664-0276004> by Robert G., Jr Hagstrom, Peter S. Lynch (Preface) Wall Street Words : An Essential A to Z Guide for Today's Investor </exec/obidos/ASIN/0395853923/002-4687664-0276004> by David Logan Scott Stocks for the Long Run </exec/obidos/ASIN/007058043X/002-4687664-0276004> by Jeremy J. Siegel, Peter L. Bernstein

The following group is issuings devoted to practical implementation of the investments. In such works are investigated as theoretical problems of engaging of the capital for an investment and practical gears of development of production of the enterprises and companies by an investment. From the practical party there is generalized global and domestic experience of investment policy of firms and companies rather: - Reforming the relations of the property and creation of economic companies; - Partnership relations with banks and financial-credit institutions; - Extension conventional and introduction of new financial tools of an investment of production; Portfolio of an investment and management of investment portfolios, behavior of the investor in the share market; The strategies of implementation of the investments; Pro and contra of the different forms of the investments; Methods of an evaluation of investment climate; Development of the strategy of implementation of the investments.

The substantiation of expediency investment, definition financial, budget and economic efficiency of investment costs calculation of life cycle of the investments and budgeting of the capital. These techniques should be applied to alternative calculations at a decision making and can be useful at the substantiation business - plan of the investment projects. The large attention is allocated to a stage of capitalization of the investments, that is features of pricing and designing in an investment sphere, conclusion of the agreements between the participants of investment process, processing of the estimates of financing of the projects, acceptance of objects in operation and calculations for executed activities. The exit of firms on the external markets is connected to preliminary formation of a lot of systems of acceptance of the administrative solutions. External environment is specific environment, which actuates a lot of the factors, on which the firm has minor influence. For this reason their detail study, constant monitoring and development of specific operations on existence in a certain economic climate is necessary. The given works are the theoretical allowance for study of economic environment and development of the detailed strategies of an exit on the external markets. The investment process is not finished by introduction of object in an operation, and proceeds while in service through an investment, renovation and technical requirement, developments of production and gain of new seller's markets. In the books the most significant characteristics of processes of an investment in a national economic system are illuminated, the research of paths and forms of investment interaction at international and global levels is carried out. As interconnected also are structural nationalities, international and global financial and investment markets are considered. Scientific and practical interest has generalization rather: an investment climate, systems of an evaluation and monitoring; exchange share both structures, operations; macro and micromodels of optimization of investment processes. Rich Dad's Guide to Investing : What the Rich Invest in That the Poor and the Middle Class Do Not </exec/obidos/ASIN/0446677469/002-4687664-0276004> by Robert T. Kiyosaki, Sharon L. Lechter See picture </exec/obidos/ASIN/0873375564/ref=002-4687664-0276004> Make Your Own Living Trust (Make Your Own Living Trust, 4th Ed) </exec/obidos/ASIN/0873375564/002-4687664-0276004> by Denis Clifford, Mary Randolph Rites of Passage at $100,000 to $1 Million+: Your Insider's Lifetime Guide to Executive Job-Changing and Faster Career Progress in the 21st Century </exec/obidos/ASIN/0942785304/002-4687664-0276004> by John Lucht How to Make Money in Stocks : A Winning System in Good Times or Bad </exec/obidos/ASIN/0070480176/002-4687664-0276004> by William J. O'Neil (Preface) Winning the Loser's Game: Timeless Strategies for Successful Investing </exec/obidos/ASIN/0070220107/002-4687664-0276004> by Charles D. Ellis Smart Couples Finish Rich : 9 Steps to Creating a Rich Future for You and Your Partner </exec/obidos/ASIN/0767904834/002-4687664-0276004> by David Bach The Millionaire Next Door : The Surprising Secrets of America's Wealthy </exec/obidos/ASIN/0743420373/002-4687664-0276004> by Thomas J. Phd Stanley, William D., Phd Danko Buy and Hold : 7 Steps to a Real Estate Fortune </exec/obidos/ASIN/0970116209/002-4687664-0276004> by David Schumacher The Intelligent Investor : A Book of Practical Counsel </exec/obidos/ASIN/0060155477/002-4687664-0276004> by Benjamin Graham, Warren E. Buffett (Preface) The Unofficial Guide to Real Estate Investing </exec/obidos/ASIN/0028636651/002-4687664-0276004> by Spencer Strauss, Martin J. Stone

Concerning Ukraine, in the foreign literature there are articles devoted to the review and the analysis of the macroeconomic tendencies, structure of the investments, investment climate of country, legal and institutional framework for foreign investment in Ukraine. Such publications serve an information source for the investors wishing to invest in economy of Ukraine. And the articles of the independent experts or international organizations present a broad spectrum of economic parameters of development of a national economy, describe legislative base regulating investment processes, grant the recommendations concerning improving an investment climate. Тhe particular recommendations of rather selective regulation of the foreign investments, optimization of their volumes and structure, localization of a favorable investment climate is given. It is proved, that only through an effective utilization of own and international investment resources it is possible to create conditions for withdrawal from crisis and to put in pawn fundamentals for reaching international competitiveness of economy of Ukraine. An example can be the publication OECD that is accessible to each by means of arrangement it on the site of organization in Internet. Precisely also, it is possible to meet articles of similar character concerning other countries. In majority of countries with transforming economies the effectively used foreign investments become the key factor of development of these countries, and of the investment abroad assists their organic integration in global economy. It is clear, that the international investment takes an outstanding place and in a structure of priorities of economy of Ukraine. The domestic science officers try to justify national investment priorities, to find the operational gears of engaging and effective utilization of the foreign of investments. However scales and level of scientific processing of investment problems of economic development of Ukraine remain insufficient. In practice it has resulted in absence of significant methodological influence on an investment situation. As a whole analysis of development of researches of modern investment processes testifies to necessity and capability of certain transformation of elements of their theoretical base concerning procedures of practice on the basis of a system approach and modeling.

Додаток 2 The summary On degree work on the subject of У Motives and strategies of direct investments in competitive environment Ф

The given theme is extremely actual, that is stipulated by recess of processes internationalizing of economies in different regions of the world, fast development of modern international business, increase of a role of the markets of the capitals in a world turn-over of resources. At research of a theme of the given activity the author had by the purpose not only to show process of development of the international investment markets, but also to illuminate modern problems, paths of their solution and further perspectives of development of the investment markets at an international and global level. In research the following problems are decided: the theoretical premises of motivation of processes of a direct investment, theoretical models of the strategies of a direct investment, stages of implementation of the direct investments are shown; their essence and value at the present stage is uncovered; the main models of assistance to engaging of the direct investments are adduced; the practical aspects of operation of the subjects of processes of a direct investment are shown; the main world parameters of development of the market of the direct investments and perspectives of development of such markets in global conditions of economy are adduced. The conclusions and proposals of the author base on outcomes of the analysis of historical premises and modern lines of operation of the international investment markets. The first section of degree work is devoted to definition of the theoretical bases of operation of the subjects of a direct investment. The concepts of competitive environment, motives and strategies are adduced, their contents, main conditions of their application are uncovered. The advantages of the direct investments are determined, their systematization is shown, and their value in modern international business is underlined. The application of the forms of assistance to engaging of the direct investments in a national economy is justified. In the second section the modern lines and problems in implementation of the direct investments are analyzed. Under influence of historical premises and changes of international economy the rather reasonable models of acceptance of the investment solutions at the present stage were generated. To milestones concern: definition of the purpose and problems of an investment, realization of marketing researches and drawing up business - plan, study of an investment climate, development of the strategies of the foreign investments, realization (control, further operations). The direct investment implements in the forms of joint venture or enterprise with100 % the foreign investments. In work there is shown classification of the forms of an investment and their main characteristics. According to the requirements of modern international economy there are new financial and technical tools, which assist protection of the investors against risk. Diverse there is tools of the analysis and marketing researches tools of the strategies. It conducts to stabilization in the investment market, as the capability of origin of unforeseen business-processes is eliminated. The third section of research is devoted to determination of basic modern lines of the international markets of the direct investments. Per the last years the market of the direct foreign investments feels constant increase. The change of a structure of flows is observed only The outcomes of research can be used by a broad auditories of the experts from international economy, financial management, and foreign trade activities.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные