Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4630

Резервування - один �з напрям�в м�н�м�зац�� ризик�в

Економ�чна нестаб�льн�сть змушу� кер�вництово банку останн�м часом прид�ляти особливу увагу можливостям оц�нки та контролю банк�вського ризику. Чим вищ�й ступ�нь ризику бере на себе банк, тим вищ�м повинен бути прибуток, на який в�н може розраховувати. Тому основна задача банк�всько� орган�зац�� заключа�ться в досягненн� оптимального по�днання ризиковост� та прибутковост�, викону�мих банком операц�й. Для ефективного функц�онування банк�в важливо передбачити, зважувати � страхувати можлив� ризики. Передус�м це стосу�ться ризик�в за активними операц�ями, як� т�сно вза�моповТязан� - один такий ризик тягне за собою ц�лу низку �нших. Велике значення ма� виб�р як метод�в розрахунку ризик�в, так � метод�в �х м�н�м�зац��. Серед основних метод�в регулювання або зменшення ризик�в так�: систематичний анал�з � пост�йний контроль за ф�нансовим станом кл��нта банку, його платоспроможн�стю; резервування; страхування ризику; використання застави; розпод�л ризику у випадку, коли загальна сума кредиту, а в�дпов�дно � ризик, розпод�ля�ться м�ж к�лькома банками; диверсиф�кац�я ризик�в; обмеження ризику шляхом дотримання економ�чних норматив�в, як� встановлюються Нац�ональним банком; зважування ризик�в; використання плаваючих процентних ставок.

Таким чином, ключове завдання кожного банку повТязано з управл�нням ризиками з метою �х м�н�м�зац��, один �з шлях�в яко� поляга� у створенн� резерв�в. Зараз у робот� комерц�йних банк�в Укра�ни використовуються наступн� види та типи резерв�в: статутний, обовТязковий, страхування вклад�в ф�зичних ос�б та компенсац�й втрат в�д активних операц�й, який, у свою чергу, под�ля�ться на резерви: п�д кредитн� операц��, п�д оперц�� з ц�нними паперами; п�д деб�торську заборгован�сть; резерв подальших витрат, платеж�в та збитк�в (див. табл. 2.1).

Статутн� резерви банку

Статутн� резерви - це резервний фонд акц�онерного товариства, заф�ксований його статутом. Тобто при створенн� акц�онерного товариства в його установчих документах та статут� ф�ксу�ться розм�р резервного фонду, завжди як певний в�дсоток статутного фонду, та розм�р щор�чних в�драхувань на його створення або поповнення. Статутн� резерви банку - це частина його кап�талу, сформована за рахунок прибутку, що залиша�ться в розпорядженн� банк�всько� установи, яка може використовуватися на покриття непередбачених збитк�в (тобто збитк�в, виникнення яких не можна було передбачити заздалег�дь � списати за рахунок витрат) та проведення �нших платеж�в, що зг�дно з вимогами законодавства повинн� в�дбуватися за рахунок цього фонду. Резервн� фонди поряд з� статутним фондом та нерозпод�леним прибутком установи становлять основне джерело кап�талу для банку � входять до суми основного кап�талу. Статутний резерв банку виступа� додатковою гарант��ю для кредитор�в та вкладник�в щодо в�дшкодування можливих збитк�в в�д банк�всько� д�яльност�, а також власник�в прив�лейованих акц�й щодо стаб�льност� доходност� таких ц�нних папер�в. Сл�д окремо зазначити, що резервний фонд за умов нормального, розумного ведення банк�всько� д�яльност� використовуватися практично не повинен (тобто його сума ма� бути пост�йною). Резервний фонд, фактично, потр�бно використовувати т�льки для компенсац�� непередбачених збитк�в � пост�йно намагатися зб�льшувати його обсяг.

ОбовТязков� резерви банку ОбовТязков� резерви банку - це кошти комец�йного банку, що збер�гаються в центральному банку в�дпов�дно до норматив�в, передбачених чинним законодавством, для забезпечення деяких сво�х операц�й. При визначенн� суми резерв�в цього виду вир�шальне значення ма� норма обовТязкових резерв�в. ОбовТязков� резерви можуть обночасно виступати як �нструментом грошово-кредитно� пол�тики, так � �нструментом п�дтримання л�кв�дност� комерц�йних банк�в. Сутн�сть �х як �нструменту грошово-кредитно� пол�тики проявля�ться в тому, що вони звТязують залучен� кошти банку � дозволяють йому використовувати як ресурси для зд�йснення активних банк�вських операц�й т�льки певну частину сукупних банк�вських ресурс�в. Кр�м того, обовТязков� резерви можуть виступати механ�змом п�дтримки л�кв�дност� банк�всько� установи на м�н�мально заданому р�вн� � тому вважатися �нструментом банк�вського нагляду. У деяких кра�нах зам�сть норм обовТязкових резерв�в нав�ть використову�ться лише економ�чний норматив д�яльност� банку п�д назвою митт�ва л�кв�дн�сть. На даному �сторичному етап� в Укра�ни норма обовТязкового резервування використову�ться як �нструмент впливу на обсяги банк�вського кредитування та контролю над пропозиц��ю грошей. Протягом останнього десятир�ччя в �ндустр�ально розвинутих кра�нах обовТязков� резерви пост�йно зменшувалися, а �нод� нав�ть доходили до нуля (див. таблицю 3.2.1.). У деяких кра�нах грошово-кредитна пол�тика усп�шно проводиться взагал� без обовТязкового резервування (це насамперед Канада, Англ�я, Нова Зеланд�я).

Резерв страхування вклад�в ф�зичних ос�б

За сво�ю економ�чною сутн�стю резерви страхування вклад�в ф�зичних ос�б - це кошти, отриман� комерц�йним банком в�д ф�зичних ос�б (безстроков� та строков� депозити) � зарезервован� в л�кв�дн�й форм� для забезпечення м�н�м�зац�� ризику. Сл�д зазначити, що в св�тов�й практиц� � к�лька вар�ант�в страхування вклад�в ф�зичних ос�б - це централ�зован� та децентрал�зован� схеми страхування. Централ�зован� схеми страхування передбачають створення м�жбанк�вського фонду страхування або гарантування депозит�в, що форму�ться за рахунок внеск�в комерц�йних банк�в, як� ведуть роботу з вкладами ф�зичних ос�б. Вкладникам ус�х без вийнятку комерц�йних банк�в, як� являються учасниками фонду в раз� пог�ршення становища банку гаранту�ться повернення вкладу в межах певного л�м�ту. При цьому, якщо Употерпа�Ф один банк, претенз�� його вкладник�в можуть бути задоволен� за рахунок внеск�в �нших банк�в (тобто спрацьову� схема сол�дарного страхування). Децентрал�зована схема передбача� створення страхового резерву (пулу) безпосередньо на р�вн� самого комерц�йного банку. (�ндив�дуальний принцип страхування), � у раз� недостатност� зарезервованих кошт�в виника� проблема �з компенсац��ю решти вкладник�в. Як видно з наведеного, найб�льш продуктивним механ�змом � централ�зована схема страхування. Ран�ше в Укра�н� д�яла практика децентрал�зованого резервування в розм�р� 11% в�д суми залучених вклад�в ф�зичних ос�б. Але зараз д�� Положення УПро Фонд гарантування вклад�в ф�зичних ос�бФ, яким передбачено використання централ�зовано� схеми формування страхового фонду.

Резерв компенсац�� втрат в�д активних операц�й

На сьогодн�шн�й день комерц�йн� банки створюють резерви майже п�д ус� активн� операц��. �снують два види резерв�в на в�дшкодування збитк�в в�д активних операц�й - загальний та спец�альний. Загальний резерв створю�ться т�льки п�д один вид активних операц�й банку - п�д стандартн� кредити, спец�альн� резерви формуються п�д ус� активн� операц��, за якими банк може достов�рно оц�нити суму збитк�в. Резерв для в�дшкодування можливих втрат в�д деб�торсько� заборгованост� КБ використову�ться для покриття можливих втрат в�д деб�торсько� заборгованост�, якщо вона визнана безнад�йною. Розм�р резерв�в диференцю�ться залежно в�д класиф�кац�� деб�торсько� заборгованост� за групами ризику окремо для заборгованост�, що виникла виходячи з договор�в, з урахуванням к�лькост� дн�в прострочення � для заборгованост�, що виникла не на п�дстав� договор�в, а залежно в�д часу �� знаходження на баланс�. В�дпов�дно до Положення УПро порядок розрахунку резерву на в�дшкодування можливих збитк�в банк�в в�д операц�й з ц�нними паперамиФ НБУ наполегливо вимага� в�д КБ, як� купують та продають ЦП, формувати резерви п�д ц� операц��. Але положення багатьох момент�в не врахову�.

1. не врахован� особливост� �нвестиц�й банк�в до статутних фонд�в юридичних ос�б.Справа в тому, що за бух. Обл�ком в 320 груп� Плану рахунк�в КБ-ки разом з акц�ями враховують вкладення до статутних фонд�в юридичних ос�б. Останн� не в�дносяться до ЦП � не обертаються на ринку ЦП. Але резерви п�д ц� вкладення повинн� формуватися.
2. не врахован� особливост� банк�вських �нвестиц�й в акц�� закритих акц�онерних товариств, п�д куп�влю продаж яких банк повинен сформувати резерв, р�вний сум� договору, оск�льки зг�дно Положенню 100% резервуванню п�длягають ЦП, як� не мають активного ринку;
3. не врахован� особливост� банк�вських вкладень в �нфраструктуру фондового ринку;
4. не врахован� особливост� об�гу державних ЦП.

Окремим випадком спец�ального резерву вважа�ться резерв подальших витрат, платеж�в та збитк�в. В�н ма� свою особлив�сть, оск�льки обл�кову�ться не як контрарний рахунок, а як рахунок зобовТязань. Це продиктовано тим, що такий резерв у баланс� неможливо в�днести до яко�сь конкретно� категор�� актив�в � показати як скорочення �� балансово� вартост�. Сл�д звернути увагу на формування резерв�в для покриття кредитних ризик�в, оск�льки кредитн� операц�� в�дносяться до базових операц�й. Найризиков�шими являються кредити, гарант�� та депозити, надан� СГД. А серед них найризиков�шими для банк�в � кредити, надан� за експортно-�мпортними операц�ями, внутр�шньоторг�вельними операц�ями, та кредити, спрямован� на поточну д�яльн�сть (див. Табл. 3.6.2.). У випускн�й робот� використан� дан�, отриман� п�д час практики, наведен� у таблиц� 3.6.3. С - це системн� банки.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные