Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 4616

�ндекс групи 26897-МБС-1 П.�.Б. студента Даниловський Вадим Леон�дович Домашня адреса 284019, м.�вано-Франк�вськ, вул. Довга, 47, кв.75 Назва орган�зац��ТзОВ У�нтеркомФ ЛТД посадаменеджер в�дд�лу реал�зац��

Контрольна робота з дисципл�ни УГрош� та кредитФ

з спец�альност� УБанк�вська � страхова справаФ

За розд�лом навчального плану Орган�зац�я зовн�шнього валютного ринку

П.�.Б. методиста кмельянова Тамара �ван�вна ПЛАН.

ОРГАН�ЗАЦ�Я ЗОВН�ШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ.2 Контрольн� завдання8 Завдання 18 Завдання 210 Завдання 312 Список використано� л�тератури14

ОРГАН�ЗАЦ�Я ЗОВН�ШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ.

Як зазначають А.В.Калина, В.В.Осок�на, Увалютний ринок - це складова частина грошового ринку, де зустр�чаються попит � пропозиц�я на валютуФ [Калина,Осок�на.ЭТПХ,22].Зовн�шн�й валютний ринок (ЗВР) - це найб�льший у св�т� ф�нансовий ринок, на якому зд�йснюються м�жнародна торг�вля та обм�н �ноземних валют. ЗВР не � централ�зованим, в�н д�� за допомогою багатьох установ. Д�лери та брокери, що беруть участь у ринковому процес�, встановлюють звТязок один з однимзавдяки телексам, телефонам та телефаксам. УУгоди з обм�ну �ноземно� валюти на головних св�тових валютних ринках у Нью-Йорку, Ток�о, Лондон� � Франкфурт� становлять 200 млрд. дол. на деньФ [Фишер,712]. �снують � менш� центри ЗВР. Основними учасниками торговельних угод на ЗВР � велик� комерц�йн� банки, як� в багатьох випадках виконують функц�� д�лер�в у ринковому процес�. В ц�й якост� вони п�дтримують позиц�ю двох чи б�льше валют, тобто мають внески, виражен� в цих валютах. Наприклад, УЧейз Манхеттен БанкФ ма� в�дд�ленння в Лондон� та Нью-Йорку. В�дд�лення в Нью-Йорку волод�� депозитами в фунтах стерл�нг�в у лондонському в�дд�ленн�, а в�дд�лення в Лондон� - депозитами в доларах у Нью-Йорку. Кожне з цих в�дд�лень може надати вкладников� �ноземну валютув обм�н на м�сцевий внесок. На зд�йсненн� ц��� операц�� банк отриму� прибуток як д�лер, продаючи �ноземну валюту за Уц�ною продавцяФ, яка � дещо вищою за Уц�ну покупцяФ, за якою банк придбава� валюту. Конкуренц�я м�ж банками утриму� розрив м�ж Уц�ною покупцяФ та Уц�ною продавцяФ на р�вн� 1% для великих м�жнародних д�лових операц�й. �нод� комерц�йн� банки виступають як брокери. В цих випадках вони не п�дтримують позиц�ю по певних валютах, а т�льки зводять продавц�в � покупц�в. Наприклад, якась англ�йська ф�рма може попросити лондонський банк виступити в рол� брокера при необх�днлому �й обм�н� долар�в на фунти. Кр�м комерц�йних банк�в на ЗВР �сну� невелика к�льк�сть небанк�вських д�лер�в � брокер�в. Комерц�йн� банки використовують незалежних брокер�в як посередник�в при укладенн� значних гуртових угод м�ж ними. Основним засобом проведення м�жнародних обм�нних операц�й на ЗВР � телеграфн� перекази. Припустимо, що деяка американська компан�я продала мереж� роздр�бних крамниць у Велик�й Британ�� парт�ю медикамент�в на суму 1000 долар�в. Банк, на який замикаються операц�� ц��� компан���, - це комерц�йний банк у Нью-Йорку. Цей банк над�шле телеграфне пов�домлення лондонському банков� мереж� роздр�бно� торг�вл�, пов�домляючи про необх�дн�сть покласти на банк�вський рахунок нью-йоркського банку в його лондонському в�дд�ленн�. П�сля цього нью-йоркський банк нада� постачальников� кредит на екв�валентну суму в доларах. Переказ грошових кошт�в за допомогою телеграфа зд�йсню�ться на перший чи другий день п�сля куп�вл� чи продажу. Другим засобом обм�ну на ЗВР � переказн� вексел�. В раз� продажу парт�� медикамент�в операц�я може бути орган�зована таким чином. Передовс�м британська торговельна компан�я отрима� у сво�му банку кредитного листа й перешле його американськ�й ф�рм� - постачальнику. Одержання цього документу зобовТяже експортера виписати переказний вексель на британський банк. Цей переказний вексель � розпорядженням, под�бним до банк�вського чеку, яке передбача�, що банк зобовТязаний сплатити експортеров� певну к�льк�сть грошей. Експортер може пот�м продати цей вексель комерц�йному банков�, отримавши натом�сть екв�валентну к�льк�сть долар�в. Коли за цим векселем буде сплачено, комерц�йний банк одержить плат�ж у фунтах стерл�нг�в. Плат�жний вексель може бути оплачено негайно або в певний момент у майбутньому - наприклад, за 30, 60 чи 90 дн�в. Якщо експортер випису� вексель, що п�дляга� оплат� за 90 дн�в, а наявн� кошти потр�бн� йому негайно, в�н зможе знову звернутися по допомогу до комерц�йного банку. В цьому раз� комерц�йний банк придба� вексель з урахуванням дисконтно� ставки, що в�дбива� переважну ставку в�дсотку. Якщо комерц�йний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його 90 дн�в, в�н може вдатися до наступного кроку. Цей банк може звТязатися з британським банком, на який виписано вексель, � викликати п�дтвердження, що даний вексель буде оплачено сво�часно. По одержанн� п�дтвердження вексель познача�ться як Уакцептований вексельФ � ста� банк�вським акцептом, який може бути реал�зовано на в�дкритому ринку ц�нних папер�в, як це в�дбува�ться з �ншими короткотерм�новими ц�нними паперами - казначейськими векселями уряду, комерц�йними ц�нними паперами � т.�. Кр�м телеграфних переказ�в � переказних вексел�в невелика частка ф�нансових операц�й на м�жнародних ринках забезпечу�ться власно валютою � дорожними чеками. Уявимо, що американський турист збира�ться в подорож до Франц��. В�н може звернутися до д�лера, який спец�ал�зу�ться на торг�вл� �ноземною валютою, або до свого банку � обм�няти валюту США на французьку. Банк або д�лер в�д ц��� операц�� отриму� прибуток за рахунок р�зниц� в Уц�н� продавцяФ й Уц�н� покупцяФ, що за сво�м характером схоже з вилученням прибутку при зд�йсненн� значних угод, що вимагають обм�ну банк�вськими вкладами. Проте при зд�йсненн� невеликих валютних операц�й така р�зниця в ц�н� становить у середньому 4-5 %, як це прийнято при зд�йсненн� великих ф�нансових операц�й на ЗВР. Туристи й мандр�вники вважають, що дорожн� чеки безпечн�ше за валюту. Вирушаючи до Франц��, американець може придбати дорожн� чеки, деном�нован� чи в доларах, чи то у франках, в американському комерц�йному банку або в компан�� УАмерикен експрессФ. Власник французького готеля, що бере дорожн� чеки компан�� УАмерикен експрессФ у вигляд� плати за послуги, депону� �х у м�сцевому банку, отримуючи кредит у франках незалежно в�д того, в як�й валют� обчислена варт�сть чеку. Французький банк згодом одержить долари або в�дпов�дну к�льк�сть франк�в в УАмерикен експрессФ. Д�лери � брокери на ЗВР волод�ють поточною �нформац��ю про зм�ни обм�нних валютних курс�в. �нш� господарськ� агенти, чия потреба в цих знаннях менш оперативна, можуть отримати в�дпов�дну �нформац�ю �з газет та телебачення. Курси б�льшост� валют подаються як к�льк�сть гривень, необх�дних для придбання 1 одиниц� �ноземно� валюти. Для б�льшост� валют пов�домля�ться т�льки один курс - обм�нний курс по касових операц�ях. В�н застосову�ться для торговельних угод, як� буде укладено впродовж не б�льше, як 48 годин. Кр�м того, багатьох �ноземних валют подаються також обм�нн� курси по терм�нових операц�ях. Терм�нова угода - це контракт м�ж банком � його кл��нтом, за яким гривн� обм�нюватимуться на потр�бну валюту в якийсь певний день за курсом, визначеним сьогодн�. Р�зниця в обчисленн� обм�нних курс�в по касових операц�ях � обм�нних курс�в по терм�нових операц�ях в будь-який обраний момент часу в�дбива� �снуючу р�зницю м�ж ринковими нормами в�дсотку в пор�внюваних кра�нах. Як в�домо, процеси м�жнародно� торг�вл� пов`язан� насамперед з �мпортом та експортом товар�в, а також обм�ном послугами. Але, кр�м того м�ж кра�нами в�дбува�ться рух кап�тальних кошт�в. Угоди, пов`язан� з куп�влею-продажем ф�нансових актив�в, а також з м�жнародною практикою наданя та одержання кредит�в � позик, називаються операц�ями по рахунках руху кап�тальних кошт�в. Придбання ф�нансових актив�в Укра�ни �ноземними покупцями, а також позики в �ноземних банках � небанк�вських джерелах укра�нськими ф�рмами та окремими громадянами являють собою приплив грошових кошт�в в Укра�ну.Под�бн� операц�� в�дом� як приплив кап�талу. Придбання �ноземних актив�в п�дпри�мствами � громадянами Укра�ни, а також позички, що можуть бути надан� банками Укра�ни та �ншими небанк�вськими джерелами �ноземним ф�рмам � громадянам, являють собою в�дплив грошових кошт�в з економ�ки Укра�ни, тобто використання �х за межами Укра�ни. Так� операц�� називаються в�дпливом кап�талу. Щоденн� операц�� на ЗВР, як� мають в�дношення до рахунк�в руху кап�тальних кошт�в, набагато перевищують за сво�ми масштабами операц�� по поточних рахунках зовн�шньоторговельних операц�й. Важливим засобом економ�чно� пол�тики держави � валютна �нтервенц�я на ЗВР. При цьому зм�на курсу нац�онально� валюти дозволя� держав� так чи �накше ман�пулювати сукупним попитом. Якщо якийсь уряд св�домо � ц�леспрямовано зменшу� курс валюти сво�� кра�ни, дозволяючи �й знец�нюватися в�дносно �нших �ноземних валют, це означа�, що уряд проводить девальвац�ю сво�� валюти. Девальвац�я покликана стимулювати сукупний попит, так само, як це в�дбува�ться при знец�нення валюти, викликаному ринковою стих��ю � ринковими силами. Якщо ж якийсь уряд вир�шу� п�двищити валютний курс, дозволяючи зб�льшити варт�сть сво�� валюти в�дносно �нших, це св�дчить, що уряд проводить ревальвац�ю сво�� валюти. Ревальвац�я буде обмежувати сукупний попит так же само, як його стриму� п�двищення вартост� валюти п�д впливом ринкових сил. Так� економ�чн� параметри, як реальн� норми в�дсотку � темпи економ�чного зростання, здатн� негайно зм�нити поточний обм�нний валютний курс. Уряд може ман�пулювати обм�нним валютним курсом, купуючи або продаючи нац�ональн� грошов� одиниц� на ЗВР. �нтервенц�я на ЗВР зд�йсню�ться Нац�ональним банком. Розглянемо механ�зм девальвац�� гривн�. Припустимо, що Нац�ональний банк Укра�ни зд�йсню� девальвац�ю гривн� щодо долару США. Щоби зд�йснити продаж гривень, НБУ встановить зв`язок з д�лером, який спец�ал�зу�ться на торг�вл� �ноземною валютою, пропонуючи угоду з придбання долар�в. На ц� долари НБУ придбава� деном�нован� в долари активи, що приносять прибуток у вигляд� в�дсотк�в. Ц� активи НБУ дода� до тих дек�лькох м�льярд�в долар�в актив�в, деном�нованих в �ноземних валютах, як� НБУ ма� на сво�му плат�жному баланс�. НБУ розплачу�ться за придбан� �ноземн� дев�зи, виражен� в доларах, за допомогою телеграфного переказу в банк д�лера. Таким чином, НБУ обм�ню� грошов� зобов`язання, виражен� в гривнях, на активи, деном�нован� в доларах. У плат�жному баланс� Укра�ни по зовн�шньоторгових операц�ях такий зах�д буде подано як зростання резервних актив�в уряду Укра�ни. Тепер розглянемо ревальвац�ю гривн�. В раз� реальвац�� НБУ активно скупову� долари на ЗВР. Процес ревальвац�� асиметричний процесов� девальвац�� з тою лише в�дм�нн�стю, що при девальвац�� гривн� НБУ може забезпечити його необмежену пропозиц�ю, позаяк саме НБУ зд�йсню� ем�с�ю гривень, а в раз� ревальвац�� гривн� в�дпов�дний продаж �ноземно� валюти ма� спиратися на якесь �� джерело. Де ж його шукати ? Передовс�м, можна знизити р�вень актив�в, розм�щених в �ноземних дев�зах. Якщо НБУ компенсу� �ррегулярний продаж в�дпов�дним закуповуванням �� в �нших випадках, ц�лком можливо створити з ц��ю метою достатн�й резервний запас �ноземно� валюти. Якщо резерви �ноземно� валюти вичерпуються, НБУ може звернутися до �нших джерел. Одне з них - так званий УсвопФ - угода з якимось �ноземним центральним ем�с�йним банком. За сво�ю суттю УсвопФ-угода - це вза�мний м�ждержавний короткотерм�новий кредит, що передбача� закупку �ноземно� валюти на ринку касових операц�й з наступним (деякому визначеному майбутньому) �� зворотн�м викупом на ринку терм�нових угод. �нший спос�б в�дшукання потр�бних кошт�в поляга� у продажу ц�нних папер�в, розм�щених в �ноземн� валюти. Альтернативою цьому може служити продаж спец�альних прав запозичення (СПЗ) - особливого виду синтетично� м�жнародно� валюти, яку випуска� М�жнародний Валютний фонд з 1970 року. СПЗ застосову�ться лише в операц�ях м�ж нац�ональними банками держав, що входять до МВФ. �сну� спос�б в�дд�лити одне в�д одного заходи в межах внутр�шньо� грошово-кредитно� пол�тики � механ�зми валютно� �нтервенц�� на ЗВР. Цей метод, що ма� назву Устерил�зац�яФ, поляга� в по�днання кожного продажу актив�в, деном�нованих в �ноземн�й валют�, на ЗВР з р�вною за величиною закупкою на в�дкритому ринку ц�нних папер�в всередин� кра�ни �, в�дпов�дно, по�днання кожно� закупки на ЗВР з р�вним за величиною продажем на ринку внутр�шньому. Хоча стерил�зац�я дозволя� �золювати й виключити вплив операц�й на ЗВР в�д грошово-кредитних заход�в внутр�шнього характеру, �� вплив на стан обм�нних валютних курс�в разом з валютною �нтервенц��ю не дуже велике - принаймн�, менше, н�ж то забезпечу� валюна �нтервенц�я сама по соб�. Економ�сти розб�гаються в поглядах щодо впливу стерил�зовано� �нтервенц�� на економ�чну систему в довгострокових часових �нтервалах - чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив под�бних заход�в, чи в�д �х зд�йснення не сл�д оч�кувати жодних насл�дк�в ? В одному вони сол�дарн� : стерил�зац�я як економ�чний �нструмент, що забезпечу� виключення вза�мовпливу операц�й на ЗВР � к�лькост� грошей, що перебувають в об�гу на внутр�шньому ринку, - це тонка � досить не проста справа. �снують � �нш� засоби впливу на обм�нний валютний курс. Уряд може запроваджувати спец�альн� митн� тарифи, р�зноман�тн� квоти на �мпортн� товари та �нш� протекц�он�стськ� заходи, спрямован� на обмеженгня �мпорту, що зменшу� пропозиц�ю гривень по поточних рахунках зовн�шньоторгових операц�й � сприя� зростанню вартост� гривн�. Також уряд може субсидувати експорт з� сво�� кра�ни, розраховуючи в такий спос�б зб�льшити попит на нац�ональну грошову одиницю по поточних рахунках зовн�шньоторгових операц�й. Ще одним способом впливу на обм�нний валютний курс може бути запровадження валютних обмежень, тобто урядових заход�в, що обмежують або жорстко регламентують права громадян обм�нювати валюту сво�� кра�ни на �ноземну. Метою системи валютних обмежень � скорочення зовн�шнього обороту кап�талу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху кап�тальних кошт�в. Валютн� обмеження, як� взагал� забороняють доступ громадян яко�сь кра�ни на ЗВР без спец�ального дозволу уряду, означають перех�д в �ншу як�сть - в цьому раз� прийнято вважати, що валюта тако� кра�ни неконвертована. Такими заходами правляч� кола узурпують монопол�ю участ� в операц�ях на ЗВР. Почасти вони продають �ноземну валюту за штучно заниженим курсом для ф�нансування бажаних для цих урядових орган�в проект�в, тод� як для �нших ц�лей так� операц�� проводяться, виходячи �з штучно завищених обм�нних курс�в валют. Вс� ц� засоби � методи - протекц�он�стськ� заходи, експортн� субсид��, валютн� обмеження � неконвертован�сть валюти накладають величезн� додатков� витрати. Вони руйнують економ�ку, привносячи дисбаланс у в�дносн� ц�ни на р�зноман�тн� товари � послуги, а також позбавляючи ц� економ�чн� системи переваг в�льно� м�жнародно� торг�вл�. Контрольн� завдання Завдання 1

Вибрати виг�дн�ший вар�ант депозитного вкладу п�дпри�мства УАльфаФ в комерц�йний банк УБетаФ (табл. 1), якщо банку пропону� два способи нарахування процент�в: перший - нарахування процент�в поквартально, другий - щом�сячно. Ставки проценту диференц�йован� в залежност� в�д способу. Нарощування процент�в буде враховувати �нфляц�ю шляхом �ндексац�� ставки проценту. П�дпри�мство хоче покласти на депозит деяку суму грошей терм�ном на один квартал (кв�тень-червень поточного року). Визначити також ефективну ставку операц�й по кожному способу та куп�вельну спроможн�сть накопичених грошових кошт�в.

Таблиця 1.

№ п.п.ПоказникиОдиниц� вим�руДан�

1. Сума строкового депозитуТис. грн.180
2. Ном�нальна р�чна ставка проценту на депозит при нарахуванн� % щоквартально%16
3. Ном�нальна р�чна ставка проценту на депозит при нарахуванн� % щом�сячно%15
4. Процент �нфляц��, що фактично склався в обл�ковому пер�од�, щом�сячний%3

РозвТязок:

?вкл = 180 тис. грн. квартальний процент - 16 % р�чних м�сячний процент - 15 % р�чних �нфляц�я - 3 % м�сячних Пом�сячно: �ндекс �нфляц�� - 1,03 в м�сяць, Процент = 15:12 = 1,25 % �ндекс �нфляц�� = в квартал

?вкл на к�н. терм.= 180000(1+0,01251,03)3 = 1800001,03912 = 187042 (грн.) Куп�в. спроможн�сть =

Поквартально: Процент = 16 : 4 = 4 (%) в квартал �ндекс �нфляц�� = 1,09 в квартал

?вкл на к�н. кварт..= 180000(1+ 0,04 1,09) = 180000 1,0436 = 187848 (грн.) Куп�в. спроможн�сть =

Висновок: п�дпри�мству виг�дн�ше поставити кошти на депозит з поквартальним нарахуванням в�дсотк�в, адже сума доходу б�льша на 806 грн.

Завдання 2

Комерц�йний банк надав виробничому п�дпри�мству кредит у в�дпов�дн�й сум� строком до шести м�сяц�в на протяз� двох пер�од�в:до першого липня та першого серпня поточного року (табл. 2). Зг�дно кредитного договору погашення кредиту проводилось шляхом застосування терм�нових зобовТязань, оформлених так: 25-го числа кожного м�сяця, починаючи з вересня поточного року повертати основну суму боргу р�вними сумами; проценти за користування кредитом сплачувати щом�сячно. Розрахувати пот�к платеж�в, як� над�йдуть банку в�д позичальника на протяз� терм�ну д�� кредитного договору.

Таблиця 2.

№ п.п.ПоказникиОдиниц� вим�руДан�

1. Загальна сума кредиту, в тому числ�Тис. грн.800
2. На 1 липняТис. грн.450
3. На 1 серпняТис. грн.350
4. Ставка проценту за кредит (% р�чних)%40

РозвТязок.

01.07. - 450 тис. грн. 01.08. - 350 тис. грн. }видача

40 % - р�чних Процент =

ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень Основна сума позики200000 грн. 25.09.200000 грн. 25.10.200000 грн. 25.11.200000 грн. 25.12. Процент за позику15287 грн. 67 коп. 31.07. 27178 грн. 08 коп. 31.08.24986 грн. 30 коп. 30.09.18849 грн. 32 коп. 31.10.11835 грн. 32 коп. 30.11.5260 грн. 27 коп. 25.12.

Завдання 3

Виробниче п�дпри�мство звернулось у комерц�йний банк за одержанням довгострокового кредиту для ф�нансування кап�тального буд�вництва. Було розроблено проект кредитного договору, де передбачено наступн� ф�нансов� умови: кредитування зд�йснюватиметься по кредитн�й л�н�� р�вними сумами, що будуть перераховуватись на спец�альний позичковий рахунок позичальника на дату - перше кв�тня на протяз� трьох рок�в; повернення кредиту буде зд�йснюватись в розстрочку певними сумами теж на дату - перше кв�тня на четвертий, пТятий та шостий р�к; початком в�дл�ку часу для ф�нансових розрахунк�в � дата надходження чергово� суми кредиту. Використовуючи показник чисто� приведено� вартост� потоку платеж�в � чистий приведений дох�д, визначити виг�дн�сть операц�� для кредитора. Ставку дисконтування скорегувати на процент �нфляц��. Задан� умови � показники: Сума кредиту, всього- 1410 тис. грн. в т. ч. на 1.04 першого року- 470 тис. грн. на 1.04 другого року - 470 тис. грн. на 1.04 третього року - 470 тис. грн. 2. Сума, яку повинен повернути позичальник. Всього:- 2264 тис. грн. в т. ч. на 1.04 четвертого року- 724 тис. грн. на 1.04 пТятого року- 760 тис. грн. на 1.04 шостого року- 780 тис. грн. Процентна ставка на ринку для визначення коеф�ц��нту дисконтування- 12 % Прогнозний р�чний процент �нфляц�� для корегування процентно� ставки на ринку (ставки дисконтування)- 4 % РозвТязок.

дисконт = 12 % �нфл. = 4 % - р�чних �нд.I = 1,04

Ф�нансування кап�тального буд�вництва буде б�льш виг�дним для кредитора, адже в�н отрима� грошовий пот�к б�льше на 257 474 грн., н�ж розм�щення ресурс�в п�д дисконт 12 %, нав�ть з врахуванням тамп�в �нфляц��.

Для того щоб отримати таку суму грошового потоку банку необх�дно в I р�к видати кредит б�льше на 37 749 грн., в II р�к - на 64 045 грн. � в III р�к - на 78 099 грн.

Список використано� л�тератури

Про Банк та банк�вську д�яльн�сть // Законодавч� � нормативн� акти з банк�всько� д�яльност�. - 1996,1997 � нов� випуски. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Кол. автров под рук. Г.И. Кравцовой. - Минск: Миркавання, 1994. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. - М.: Банки и биржа, 1995.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные