Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 12171

Компьютерная графика 1. Вступ

2. Огляд граф�чних редактор�в 2.1. Класиф�кац�я вид�в компТютерно� граф�ки 2.1.1. Компьютерна граф�ка для пол�граф�� 2.1.2. Двовим�рний компТютерний живопис 2.1.3. Презентац�йна граф�ка 2.1.4. Двовим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення динам�чних зображень � спецефект�в у к�но 2.1.5. Двовим�рне та тривим�рне моделювання, яке використову�ться для дизайнерських та �женерних розробок 2.1.6. Тривим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення рекламних, музичних клип�в � к�ноф�льм�в 2.1.7. Обробка в�деозображень, необх�дна для накладення ан�мац�йних спецефект�в для в�деозапису, наукова в�зуал�зац�я 2.2. Класиф�кац�я граф�чних редактор�в 2.2.1. Редактори для створення й ретушування растрово� граф�ки 2.2.2. Векторн� граф�чн� редактори. 2.2.3. Пакети верстання (наст�льн� видавницьк� системи) 2.1.4. Пакети 2D-ан�мац�� 2.2.5. Програми для створення Web-стор�нок 2.2.6. 3D редактори 2.2.7. Пакети �нженерного моделювання � проектування 2.2.8. �нш� программи для роботи з граф�кою 2.2.8.1. Спец�альн� 3D-додатки 2.2.8.2. Програми для створення обТ�мних шрифт�в 2.2.8.3. Системи для монтажу � роботи з видео 2.2.8.4. Програми для науково� в�зуал�зац�� 3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ 3.1. Охорона працi в Укра�нi 3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця. 3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ 3.3.1. Безпечн� приклади роботи та охорона прац� на робочому м�ст� 3.3.2. Правила експлуатацi� ПК 3.3.2.1. По використанню системного блоку 3.3.2.2. По використанню монiтора 3.3.2.3. По клавiатурi 3.3.2.4. По використанню дискет 4. Висновок 5. Використована л�тература

1. Вступ

КомпТютерна граф�ка зТявилась достатньо давно - вже у 1960-х роках �снували повноц�нн� програми роботи з граф�кою. Сьогодн� прийнято користуватися терм�нами лкомпТютерна граф�ка� � лкомпТютерна ан�мац�я�. Поняття лкомпТютерна граф�ка� обТ�дну� вс� види робот з� статичними зображеннями, лкомпТютерна ан�мац�я� ма� справи з зображеннями, як� динам�чно зм�нюються. Справжнього широкого раозвитку компТютерна граф�ка зазнала з появою персональних компТютер�в лMacintosh� (МАС) ф�рми Apple, як� спец�ально визначалися для потреб пол�граф��. Саме для платформи МАС почали зТявлятися перш� спец�ал�зован� операц�йн� системи та граф�чн� редактори. Але сталося так, що справжн�ми лмассовими� компТютерами стали компТютери класу IBM/PC (РС). Тод� б�льш�сть звичайних сьогодн� для багатьох оболонок та редактор�в почали в�дтворюватися на баз� граф�чного досв�ду МАС, але перекладен� для компТютер�в РС. Так зТявилася славнозв�сна операц�йна система Windows, а також дуже велика к�льк�сть звичних для користувач�в компТютер�в РС пакет�в, р�знопланових програм та редактор�в (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже вс� продукти корпорац�� Adobe та багато �нших). У тепер�шн�й час, завдяки гранд�озному розвитку компТютерно� техн�ки, деяк� сторони нашого життя неможливо уявити соб� без застосування компТютерних технолог�й, у тому числ� без компТютерно� граф�ки. Це, насамперед: Хус� види пол�граф�чних процес�в; Хмайже вся рекламна �ндустр�я; Хтелебачення; Хмоделювання нових вид�в одягу; Хпроектно-конструкторськ� розробки й т. д. На баз� засоб�в компТютерно� граф�ки та �нших прогрессивних технолог�й в останн�й час зТявилися зовс�м нов�, не схож� н� на що ран�ш в�доме, напрямки виробництва, професс��, нав�ть середовища та вза�мостосунки. Звичними зараз звучать для б�льшост� з нас поняття: лв�ртуальна реальн�сть�, лзона �нтернет�, лтелеконференц�я�, лауд�о та в�део у реальному час�� та �нш�. Все це � нев�дТ�мною частиною так звано� лкомпТютерно� революц���, яку вс� ми зараз в�дчува�мо на соб�. Насл�дками всесторонньго вторгнення компТютер�зац�� у майже вс� сфери д�яльност� людини � й поява нових тип�в мистецтва. До таких можна в�днести компТютерну музику та ан�мац�ю. Остання зТявилася саме завдяки розвитку одного з вид�в компТютерно� граф�ки, а саме - тривим�рно� (3D) граф�ки та ан�мац��. Цей тип граф�ки, а точн�ше, клас редактор�в 3D набув за останн� 1-2 роки достатньо широкого розповсюдження не т�льки у колах спец�ал�ст�в, як� користуються спец�ал�зованими дуже м�цними граф�чними станц�ями, а й у колах користувач�в середнього класу, у т. ч. й користувач�в домашн�х компТютер�в. Цьому, перш за все, сприя� розвиток спрямованних на працю з 3D граф�кой не т�льки програмних продукт�в, а й поява апаратних засоб�в, також спрямованних на п�дтримку та прискорення р�зноман�тних 3D процес�в. До цих засоб�в сл�д в�днести так�, як: Х3D акселератори, як� входять до складу майже вс�х сучасних в�деоадаптер�в; Хпроцесори з п�дтримкою ММХ команд; Хспец�ал�зован� процесори типу RISC, Silicon Graphics; Хпроцесори з п�дтримкою ново� технолог�� 3D NOW та �н. Сво�р�дним синтезом майже ус�х тип�в компТютерно� граф�ки став й такий тип граф�ки, як лWeb-дизайн�, який прийшов до нас разом �з вт�ленням у повсягденне життя все б�льшо� й б�льшо� сп�льноти �нтернету. Тут присутн� й елементи, як� дос� використовувались лише при верстц� друкованних видань, � фрагменти ан�мац�� та в�део, й моменти моделювання р�зних обТ�кт�в. Дал� буде б�льш детально розглянуто р�зн� типи компТютерно� граф�ки, �х характерн� риси й можливост�, а також розписан� особливост� та призначення деяких з величезно� к�лькост� сучасних граф�чних редактор�в, як� � найб�льш популярними серед спец�алист�в у галузях, повТязаних з компТютерною граф�кою.

2. Огляд граф�чних редактор�в

2.1. Класиф�кац�я вид�в компТютерно� граф�ки

По сво�й структур� зображення можуть бути растровими та векторними (мал. 1). Наприклад, сканер п�д час сканування розбива� зображення на безл�ч др�бних елемент�в (п�кселей) � форму� з них растрову картинку. Кол�р кожного п�кселя запису�ться у памТять компТютера за допомогою певно� к�лькост� б�т�в. Б�т - м�н�мальна одиниця памТят� компТютера, яка може збер�гати значення або 0, або 1. П�ксель це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка ма� розм�р 800х600, то ц� числа в�дображають к�льк�сть п�кселей по горизонтал� (800) � по вертикал� (600). Чим б�льше к�льк�сть п�кселей у зображенн�, тим краще його вигляд на екран� � при друц�. Число кольор�в, в як� можна пофарбувати окремий пиксель, визнача�ться як два у степен� N, де N - к�льк�сть б�т�в, як� збер�гають кольорову �нформац�ю про п�ксель. У контрастн�й чорно-б�л�й картинц� кожний п�ксель коду�ться одн�м б�том. Восьмиб�тне зображення дозволя� мати 256 кольор�в, а 24 б�та забезпечують присутн�сть у зображенн� б�льш 16 м�льйон�в кольор�в, що да� можлив�сть працювати з зображеннями профес�йно� якост�. Але цей зас�б подання зображення не п�дходить для тих випадк�в, коли виника� необх�дн�сть у масштабуванн� зображення у великих межах. Цього браку позбавлен� векторн� зображення, у яких розм�р будь-якого елемента може бути зм�нений аж лдо неск�нченност��. Але таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оск�льки кожний �� елемент буду�ться з допомогою математичних опис�в обТ�кт�в (так званих прим�тив�в), в якост� яких можуть виступати л�н��, дуги, кола � тому под�бне. Також для кожного прим�тива �сну� ряд параметр�в, як� визначають кол�р, товщину л�н�� � тому под�бне. Векторна граф�ка створю�ться за допомогою спец�альних програмних засоб�в типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використову�ться в ус�х програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD � тому под�бне). Фактично векторне зображення �сну� у вигляд� набору математичних формул, як� описують елементи зображення. �, нарешт�, векторна граф�ка не залежить в�д продуктивност� апаратних засоб�в, яка дозволя� легко зм�нювати розм�ри статичних зображень (наприклад, зб�льшити розм�р дверно� ручки до розм�ру дома) без втрати загально� к�лькост� елемент�в зображення, ясност� � ч�ткост� �хн�х меж при виведенн� на екран мон�тору або при друц�. По свому лпрофес�йному� призначенню компТютерну граф�ку та ан�мац�ю можна розд�лити на так� групи: ХкомпТютерна граф�ка для пол�граф��; Хдвовим�рний компТютерний живопис; Хпрезентац�йна граф�ка; Хдвовим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення динам�чних зображень � спец�фект�в у к�но; Хдвовим�рне � тривим�рне моделювання, застосоване для д�зайнерських та �нженерних розробок; Хтривим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення рекламних � музичних клип�в � к�ноф�льм�в; Хобробка в�деозображень, необх�дна для накладення ан�мац�йних спецефект�в для в�деозапису; Хнаукова в�зуал�зац�я.

2.1.1. Компьютерна граф�ка для пол�граф��

КомпТютерна граф�ка для пол�граф�� дозволя� п�дготавлювати р�зноман�тну граф�чну �нформац�ю для виходу у друк засобами пол�граф��. Це стосу�ться векторно� � растрово� граф�ки, вс�ляких таблиць � д�аграм, а також текстово� �нформац��, - тобто усього того, що може бути перенесене на пап�р, пл�вку � под�бн� нос��. Цей тип граф�ки �, мабудь, одн�м з найб�льш поширених вид�в як у р�зноман�тност� задач, як� вир�шуються, � засоб�в �хнього вт�лення, так � у величезн�й к�лькост� направлених на виконання пол�граф�чних задач, � програмних, � апаратних, � вс�ляких прикладних засоб�в. Сюди в�дносяться т� программи, за допомогою яких можна п�дготовити видання для друку у по�граф��. У перел�к цих програм входять: наст�льн� видавницьк� системи, редактори для створення векторно� � растрово� граф�ки, текстов� � табличн� редактори, пакети роботи з� шрифтами � тому под�бне. Якщо розглядати частину апаратних засоб�в (особливо у варт�стьному в�дношенн�), що випуска�ться компТютерною промислов�стью для потреб пол�граф�� та супутних процес�в, то у загальному обцяз� вони складуть найб�льшу частку.

2.1.2. Двовим�рний компТютерний живопис

Двовим�рний компТютерний живопис пода� собою сво�р�дний синтез традиц�йного живопису � засоб�в компТютерно� обробки зображень. Програмн� � апаратн� засоби цього типу передус�м направлен� на компТютерне вт�лення вс�х особливостей роботи з пензликом, р�зноман�тних вид�в фарб, грунтовок та �нших традиц�йних художн�х �нструмент�в � матер�ал�в. Фах�вц�, що працюють у ц�й област� (зазвичаем назван� лкомпТютерн� митц��), користуються спец�альними ман�пуляторами, як� дозволяють максимально �м�тувати роботу пензликом � крейдою � називаються лMous-Pen� (у досл�вному переклад� - миша-перо). Такий ман�пулятор звичайно ма� форму ручки (ол�вця) � в�дсл�жуе не т�льки перем�щення руки на двовим�рн�й площин�, але � �нтенсивн�сть натиску, а �нколи, � швидк�сть перем�щення. При використанн� спец�альних редактор�в з п�дтримкою таких ман�пулятор�в, митець одержу� можлив�сть творити звичайними для нього прийомами та рухами, що зам�тно зглажу� в�дзнаки м�ж звичайним � компТютерним живописом.

2.1.3. Презентац�йна граф�ка

Презентац�йна граф�ка призначена для створення р�зноман�тних вар�ант�в представницьких, шоу й рекламних обТ�кт�в. Сюди можна в�днести й подання р�зноман�тних продукт�в, й оформлення р�зноман�тних програм, наприклад: заставки та оболонки до р�зноман�тних мульт�мед�а продукт�в, оболонок компакт-диск�в, л�нтерфейс-програм�, WEB-дизайн, � багато �ншого. Найб�льш яскравий � характерний приклад тако� граф�ки - це заставки практично вс�х компТютерних �гор. Також достатньо поширений тип презентац�йно� граф�ки - оформлення багатьох Web-стор�нок, де використовуються р�зноман�тн� в�део й ауд�оефекти.

2.1.4. Двовим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення динам�чних зображень � спецефект�в у к�но

Сама назва цього типу граф�ки говорить саме за себе. Це те, що вже стало досить звичним нав�ть для тих, хто майже не ма� справ ан� з компТютерами, ан� з граф�кою. Без цього виду граф�ки не можливо уявити жодного дня еф�ру практично жодно� телев�з�йно� програми, жодна студ�я мультипл�кац�� сьогодн� не може об�йтися без компТютерно� ан�мац��, � цей перел�к можна було б досить довго продовжувати. Двовим�рна � тривим�рна ан�мац�я, яка створю�ться як традиц�йними (без використання обчислювальних засоб�в), так � компТютерними засобами, заснована на одному � тому же принцип�: якщо ряд статичних зображень показати в достатньо швидкому темп�, то людське око звТяже �х разом � прийме за безперервний рух. Для того, щоб дек�лька зображень обТ�кту були сприйнят� оком як плавний рух цього обТ�кту, може вистачити швидкост� 8 компТютерних екран�в за секунду. У в�дзнаку в�д традиц�йно� целуло�дно� ан�мац��, де кожний кадр малю�ться вручну, у компТютерн�й 2D- й 3D-ан�мации частину рутино� роботи бере на себе компТютер. Можна, наприклад, задати рух по траектор�� (програма створить в�дпов�дн� пром�жн� кадри) або плавно зм�нити палитру на протяз� дек�лькох кадр�в (наприклад, поступово затемнити зображення або прибрати частину кольор�в). Не зважаючи на те, що поява в останн�й час 3D-ани�мац�� пом�тно посунула двовим�рну ан�мац�ю, двовим�рна ан�мац�я все ще �сну� � продовжу� розвиватися.

2.1.5. Двовим�рне та тривим�рне моделювання, яке використову�ться для дизайнерських та �женерних розробок

На ск�льки б не був багатий виб�р �нструмент�в програм растрово� компТютерно� граф�ки та ан�мац��, б�льшу частину роботи по побудов� зображення треба робити вручну, у тому числ� промальовувати пром�жн� кадри в ан�мац��. У звТязку з цим растров� пакети можна в�днести до засоб�в компТютерного живопису. А справжн� обТ�мне (тривим�рне) зображення легше створити за допомогою векторно� граф�ки: �� технолог�я дозволя� давати компТютеру вказ�вки (команди), керуючись якими в�н буду� зображення за допомогою запрограмованих алгоритм�в. Цей зас�б б�льше схожий на креслення, при цьому част�ше тривим�рне. За допомогою векторно� граф�ки обТ�кти будуються з так званих лпримитив�в� - л�н�й, к�л, кривих, куб�в, сфер � тому под�бних. Примитив не потр�бно малювати - вибравши п�ктограмму з зображенням або назвою, наприклад сфери, ви просто зада�те �� параметри (координати центру, рад�ус, к�льк�сть граней на поверхн� � тому под�бне), а компТютер вже креслить �� сам. Складн� обТ�кти будуються з примитив�в, на основ� багатокутник�в (пол�гон�в) або кривих (сплайн�в), при цьому сплайнов� модел� мають б�льш гладку форму, н�ж пол�гональн�. П�сля цього вибираються матер�али (текстури) та запуска�ться процес в�зуал�зац�� (Rendering). Двовим�рне � тривим�рне моделювання застосову�ться для д�зайнерських та �нженерних розробок. Кр�м того, двох- � тривим�рне моделювання доповню� тривим�рну ан�мац�ю, пол�граф�чн� � презентац�йнн� пакети.

2.1.6. Тривим�рна ан�мац�я, яка використову�ться для створення рекламних, музичних клип�в � к�ноф�льм�в

Тривим�рна ан�мац�я за технолог��ю нагаду� кукольну: ви створю�те каркаси обТ�кт�в, наклада�те на них матер�али, компону�те все це в �дину сцену, встановлю�те осв�тлення � камеру, а п�сля цього зада�те к�льк�сть кадр�в у ф�льм� � рух предмет�в. Подивитися що в�дбува�ться можна за допомогою камери, яка теж може рухатися. Рух обТ�кт�в у тривим�рному простор� зада�ться по тра�ктор�ям, ключовим кадрам � з допомогою формул, як� звТязують рух частин складних конструкц�й. П�д�бравши потр�бний рух, осв�тлення � матер�али, ви запуска�те процес визуал�зац��. На протяз� деякого часу компТютер прорахову� вс� необх�дн� кадри � вида� вам готовий ф�льм. На в�дзнаку в�д двовим�рно� ан�мац��, де багато чього може бути намальоване в�д руки, у тривим�рн�й ан�мац�� обТ�кти занадто гладк�, �хня форма занадто правильна та рухаються вони по занадто лгеометричним� тра�ктор�ям. Щоправда, ц� проблеми мажна перебороти. У ан�мац�йних пакетах покращуються засоби в�зуал�зац��, оновлюються �нструменти для створення спецефект�в та зб�льшуються б�бл�отеки матер�ал�в. Для створення лнер�вних� обТ�кт�в, наприклад волос або диму, використову�ться технолог�я формування обТ�кту з безл�ч� частинок. Вводиться �нверсна к�нематика та �нш� техн�ки оживлення, виникають нов� засоби сум�щення в�деозапису й ан�мац�йних ефект�в, що дозволя� зробити сцени � рухи б�льш реал�стичними. Кр�м того, технолог�я в�дкритих систем дозволя� працювати в�дразу з дек�лькома пакетами. Можна створити модель в одному пакет�, розмалювати �� в �ншому, оживити у третьому, доповнити в�деозаписом у четвертому. �, нарешт�, функц�� багатьох профес�йних пакет�в можна сьогодн� поширити зо допомогою додаткових ф�льтр�в, написаних спец�ально для базового пакету.

2.1.7. Обробка в�деозображень, необх�дна для накладення ан�мац�йних спецефект�в для в�деозапису, наукова в�зуал�зац�я

Програми обробки цифрових в�деоизображень та створення багатоверствових композиц�й з використанням двовим�рно� та тривим�рно� граф�ки дозволяють зам�нити комб�нован� зйомки, обробляти в�дснятий матер�ал засобами компТютерно� граф�ки, сум�щати в�дснятий матер�ал з компТютерною ан�мац��ю а виводити результати на к�но- та в�деопл�вку. Пакети для науково� в�зуал�зац�� можуть бути призначен� для вир�шення р�зноман�тних задач - в�д р�шення проблем мун�ц�пального планування до в�зуал�зац�� сонячних вибух�в.

2.2. Класиф�кац�я граф�чних редактор�в

В залежност� в�д типу граф�ки, з якою необх�дно працювати, програмн� засоби, як� дозволяють у к�нцевому п�драхунку створювати т� або �нш� види компТютерно� граф�ки, також можна под�лити на в�дпов�дн� види. Серед величезного р�зноман�ття таких програмних засоб�в �снують як спец�ал�зован�, призначен� для створення якого-небуть конкретного типу граф�ки, так � багатофункц�ональн�, як� дозволять створювати дек�лька р�зноман�тних тип�в компТютерно� граф�ки, або зТ�днувати р�зн� граф�чн� обТ�кти разом. Кр�м того, граф�чн� пакети розр�зняються по платформ�, для яко� вони створен�. Наприклад, б�льш�сть пол�граф�чних пакет�в в першу чергу розробляються п�д платформу МАС, яка спец�ально призначена для ц��� мети; профес�йн� потужн� 3D редактори � програми моделювання част�ше передвизначен� для роботи п�д Windows NT; спец�ал�зован� пакети для обробки профес�йного в�део розрахован� на роботу як правило т�льки з� спец�альним обладнанням типу студ�й АВМ (ауд�о-в�део монтажу), � цей перел�к можна довго продовжувати. Сл�д в�дзначити, що незважючи на таку традиц�йну спец�ал�зац�ю, в останн�й час отримали розвиток так зван� лкрос-платформенн�� системи. Суть �х перебува� в тому, що обТ�кти (в основному вид� файл�в) можна переносити з одн��� платформи на �ншу. Особливо корисним це � для справ з пол�граф��ю. З розвитком компТютер�в МАС � РС р�зниця м�ж ними зведен� майже до нуля. Розглянемо основн� види граф�чних пакет�в � редактор�в РС платформи, як найб�льш поширених � загальнов�домих: Хредактори для створення й ретушування растрово� граф�ки; Хвекторн� граф�чн� редактори; Хпакети верстання (наст�льн� видавницьк� системи); Хпакети 2D-ан�мац��; Хпрограми для створення Web-стор�нок; Х3D редактори; Хпакети �нженерного моделювання � проектування; Х�нш� программи для роботи з граф�кою; 1)спец�альн� 3D-додатки; 2)програми для створення обТ�мних шрифт�в; 3)системи для монтажа � роботи з в�део; 4)програми для науково� в�зуал�зац��.

2.2.1. Редактори для створення й ретушування растрово� граф�ки

Почати огляд означеного типу редактор�в, мабудь, сл�д з PaintBrush (додаток 1), який входить у стандартну поставку Windows. Багато хто починав знайомитися з азами компТютерно� граф�ки саме з ц��� програми, яка � дуже простою � доступна в осво�нн� без особливих навик�в. Цей редактор дозволя� створювати найпрост�ш� геометричн� ф�гури, кресли�ти л�н�� р�зноман�тно� ширини, набирати текст. При цьому вс� створен� обТ�кти можна редагувати: м�няти розм�ри, повертати, коп�ювати з одного м�сця � вставляти в �нше, м�няти кол�р. Робота у цьому редактор� да� непогану п�дготовку для осво�ння б�льш складних профес�йних пакет�в. Безсумн�вним л�дером серед таких пакет�в зв�сно � Adobe Photoshop (плакат 1, мал. 2), визнаний як профес�оналами, так � аматорами. Остання 5-та верс�я цього лколосса� корпорац�� Adobe Systems нада� дизайнерам та �нш�м фах�вцям у галуз� компТютерно� граф�ки фантастичн� можливост�. Спостер�гаючи, як з моменту свого народження пакет Adobe Photoshop сьогодн� зр�с у потужний редактор зображень, можна вразитись з того, що при цьому розробникам вда�ться збер�гати простоту � легк�сть осво�ння програми. У той час, як осво�ти �нш� лп�кселедробител�� в�д верс�� до верс�� ста� все важче, нав�ть випадковий користувач може без практики запустити пакет Photoshop � виконати у ньому прост� операц��. Кр�м того, розробники у кожн�й нов�й верс�� програми вдало вт�люють довгий список побажань користувач�в. Список оновлень у Photoshop 5 в�дкрива� нова пал�тра History (�стор�я). Ця функц�я наст�льки зручна, що на не� обовТязково сл�д звернути увагу. У пал�тр� в�добража�ться список ус�х виконаних операц�й над зображенням (максимальну к�льк�сть можна задавати), а щиглик по будь-як�й з них верта� зображення у той стан, у якому воно знаходилося в�дразу п�сля виконання дано� операц��. У ход� роботи можна збер�гати п�д будь-якими �менами лмитт�в� зн�мки� (snapshot) документа, що полегшу� пор�вняння попередн�х � поточних верс�й. Однак сл�д памТятати, що лзн�мки� збер�гаються т�льки тимчасово, � при закритт� зображення вони будуть втрачен�, якщо т�льки �х не зберегти пост�йно як нов� файли. Кр�м того, треба мати на уваз�, що велик� зображення з довгою �стор��ю швидко заповнюють все вид�лене на тимчасових дисках м�сце. Палитра History зм�нить засоби роботи з зображеннями, надаючи значно б�льшу, н�ж будь-коли, свободу для експериментування. Особливо сл�д в�дзначити ц�лком нов� можливост� при робот� з текстом. Тепер п�д час введення тексту у в�кно д�алога Type (Текст) зображення оновлю�ться негайно, при цьому текст в�добража�ться за вибраним кольором, обрисом та кеглем. Текст можна редагувати нав�ть п�сля його масштабування, обертання або наклону. Окр�м цього можна, не закриваючи в�кно д�алога, зм�нити розташування тексту в зображенн�. Ран�ше Photoshop дозволяв редагувани текст т�льки глобально. У верс�� 5 редагування допуска�ться вже на р�вн� символ�в; всередин� текстового блоку можна зм�нити так� атрибути, як зм�щення в�дносно базово� л�н�� � кегль шрифта. Розробники Adobe додали також новий �нструмент для набору тексту по вертикал�. Дуже ц�кавим � нове доповнення Layer Effects (Ефекти верстви). Зам�сть виконання безл�ч� складних операц�й з каналами для створення т�ней, для виграв�рування тексту, сяйва, а також видавлювання всередину � назовн�, за допомогою Layer Effects отримати так� ефекти можна усього за дек�лька секунд. Застосування Layer Effects до �снуючого р�вня зм�ню� все зображення на цьому р�вн�. При цьому чинн�сть Layer Effects на цьому не зак�нчу�ться, бо будь-як� нов� зображення, пом�щен� на той самий р�вень, одержують аналог�чний ефект. Завдяки реал�зац�� ц��� потужно� функц��, новий Photoshop позбавля� користувач�в в�д необх�дност� набуття багатьох додаткових модул�в, як� намагаються створювати под�бн� ефекти, як� ор��нтуються на операц�� з каналами макрокоманд. При дизайн� Web-стор�нок, функц�я Layer Effects заощаджу� багато годин робочого часу. Наприклад, можна дуже швидко створити сер�ю кнопок з �дентичною висотою та кутом наклона т�н�, кожна з яких буде м�стити видавлений текст, який редагу�ться. У нов�й верс�� було прид�лено багато уваги робот� з кольором. Власна панель Gamma Control (Настройка гами) пакету Photoshop (для кал�бровки мон�тору) була забезпечена п�дтримкою проф�л�в Kodak ICC, яка � б�льш стандартизованим р�шенням. (При перших в�дкриттях зображень, створених у попередн�х верс�ях Photoshop, зТявля�ться в�кно д�алога з пропозиц��ю про конвертування кольор�в.) В�ддавши перевагу Web-д�зайну б�льш традиц�йному використанню Photoshop для одержання друкарських зображень, компан�я Adobe зробила новий кольоровий прост�р лстандартне RGB� (standard RGB, sRGB) проф�лем за замовчанням. По задуму розробник�в це дозволить зробити кольори зображень однаковими на системах з р�зноман�тними мон�торами. У верс�� 5 зТявилася п�дтримка зм�шаних кольор�в, що полегшу� �м�грац�ю у технолог�чний процес додаткових друкарських форм (под�бних формам для лакування або металевих фарб). Якщо ви працю�те з 48-б�тними RGB або 64-б�тними зображеннями CMYK, то тепер можна використовувати дек�лька б�льше, н�ж ран�ше, �нструмент�в � команд Photoshop, але б�льш�сть можливостей програми у цих режимах по-давньому залишаться недосяжними. Нова верс�я пропону� ще дек�лька корисних �нструмент�в, здатних п�двищити продуктивн�сть прац�. �нструменти Magnetic Реп (Магн�тне перо) � Magnetic Lasso (Магн�тне лассо) при перетаскуванн� по зображенню знаходять контрасн� област�, лприклеюються� до лог�чних кра�в � прискорюють процес вибору обТ�кт�в. Новий �нструмент Measure (Л�н�йка) окр�м �нших можливостей полегшу� редагування перекручених результат�в сканування. А команда Align (Вир�вняти) дозволя� вир�вняти звТязан� р�вн�, спрощуючи, наприклад, центрування заголовку у фотограф�� без допомоги направляючих. Ще вдосконалилася пал�тра Actions (Д��), � тепер припуска� роботу з контурами, областями вибору � командами Calculate (Обчислити). Трансформац�� можна застосовувати до меж вибраних областей � контур�в, а не т�льки до �хнього вм�сту. В�докремленною особлив�стю 5-о� верс��, доповнений майже до досконалост� в�дновленн�й цього року до верс�� 5.02 та 5.05, � те, що при �нсталляц�� цей продукт дода� у панель управл�ння Windows програму Adobe Gamma, яка дозволя� б�льш-менш корректно в�дображати кольори не т�льки у самому редактор�, але � в ус�х �нших додатках. Вс� ц� можливост� - в�дм�нно реал�зован� � не ускладнюють ориг�нальний простий та зручний користувачевий �нтерфейс пакету Adobe Photoshop. Серед пакет�в, призначених для створення статичного компТютерного двовим�рного живопису у середовищ� Windows, профес�йний �нтерес пода� програма редагування растрового живопису Painter (додаток 2) ф�рми Fractal Design. Painter волод�� достатньо широким спектром засоб�в малювання � роботи з кольором. Зокрема в�н моделю� р�зноман�тн� пензлики (ол�вець, ручка, вуг�лля, аерограф та �нш�), дозволя� им�туватти малюнки аквар�ллю та маслом, а також добитися ефекту натурального середовища.

2.2.2. Векторн� граф�чн� редактори.

Почати огляд ц��� групи програм сл�д, мабуть, з CorelDraw, як одного з найб�льш визнаних � популярних пакет�в для створення векторно� граф�ки (плакат 2). CorelDraw 8 (плакат 1, мал. 4) - це потужний � ун�версальний пакет, що, як завжди, м�стить повний наб�р р�зноман�тних програм й додатк�в. PhotoPaint 8, СоrelDream 3D 8, 1000 шрифт�в Type 1 � TrueType, 40000 готових �люстрац��, 1000 фотограф�� з високим дозволом � безл�чь �нших корисних речей. Вже майже десять рок�в компан�я Corel усп�шно представляе пакет CorelDraw для домашнього використання, що адресувалось також лнап�впрофес�йним� дизайнерам та �ншим фах�фцям, що працюваль в основному у Windows. Але сусп�льство профес�йних дизайнер�в досить довго практично �гнорувало цю потужну й пост�йно оновлювану програму. Тепер розробники з Оттави звернули сво� погляди саме на профес�онал�в, б�льш�сть з яких по-давньому збер�гають в�рн�сть платформ� Macintosh. До тепершнього часу компан�я Corel п�дтримувала дв� р�зн� верс�� Draw: для Macintosh � для РС. CorelDraw 6 пода� собою першу крос-платформенну верс�ю продукту (хоча до останнього м�сяця верс�я для Macintosh в�дставала в�д верс�� для Windows приблизно на 6 м�сяц�в). Щоб п�двищити ц�нн�сть набуття, компан�я Corel включила у комплект першу верс�ю для Macintosh пакету Corel Photo-Paint, вдалого суперника Adobe Photoshop, що вже давно поставля�ться у склад� Draw для Windows. Серйозн�сть нам�р�в Corel у в�дношенн� профес�йних користувач�в п�дтверджу� як оформлена з гарним смаком нова упаковка пакету, так � начертане на ньому нове гасло: лВиб�р профес�онал�в�. У склад пакету включене також 100-стор�нкове кер�вництво Commercial Printing Guide (Кер�вництво по комерц�йому друку). У той час як Adobe Illustrator 7.0 (перша працююча верс�я для РС за останн� роки) розчарував в�дсутн�стю у ньому нових можливостей, Macromedia FreeHand 8 � Draw 8 намагаються запропонувати дизайнерам найб�льш зручн� �нструменти. Розробники обох програм добре знайом� з найсильн�шими сторонами продукт�в конкурент�в, тому недивно, що найб�льш популярн� функц�� зТявилися у чергових верс�ях обох пакет�в. На практиц� � FreeHand 8, � Draw 8 дозволяють �м�тувати користувачевий один одного. У доповнення до можливост� повно� настройки робочого стола, у Draw 8 � � попередньо задан� набори параметр�в, як� дозволяють вибрати знайоме роб�тниче середовище, схоже на Illustrator або FreeHand - таким чином Corel прагне полегшити талан профес�онал�в, як� часто зм�нюють робочий �нструмент. У нов�й реал�зац�� FreeHand були з�м�тован� Corel-овск� л�нзи прозорост�, в�льне обертання, наклон та обертання обТ�кт�в засобом лdrag-and-drop�, а також лгумов�� контури та �нструменти модиф�кац�� форми обТ�кт�в, з �ншого боку, новий �нструмент Freе Transform (В�льне перетворення) CorelDraw 8 давно знайомий користувачам FreeHand, у той час, як лобТ�ктопод�бн�� направляюч� - як� можна групувати, наклонять та обертати - не здаються новинками фанатам пакету Illustrator. А ц�кав� �нструменти Interactive Distortion (�нтерактивне викривлення), Push-and-Pull (Тягни-штовхай), Zipper (застежка-блискавка) � Twister (скручуватель) мають аналоги як в пакет� FreeHand, так � в Illustrator. Також, Corel повинна подякувати компан�� Хаrа, розробнику пакету Corel Xara, який став першоджерелом �нструмент�в Interactive Fill (�нтерактивна заливка) та Interactive Transparency (�нтерактивна прозор�сть), а також панел� властивостей. Ну, а довгооч�кувана функц�я блокування обТ�кт�в, яка зТявилася у Draw 8, давно знайома досв�дченим користувачам багатьох �нших програм. Р�зноман�ття в�дтворюючих �нструмент�в у Draw може стати достатньою причиною для того, щоб любител� FreeHand (� особливо Illustrator) звернули увагу на нову верс�ю. У програм� зТявилось також безл�ч невеликих, але при�мних вдосконалень, яких не знайти у жодному з конкуруючих додатк�в - це пал�тра з 48 пастельних в�дт�нк�в будь-якого з вибраних у пал�тр� кольор�в, �нструмент створення град��нт�в Interactive Transparency � можлив�сть створення стор�нок Web у стил� WYSIWYG. Наявн�сть розширено� колекц�� потужних �нструмент�в створення � редагування растрових зображень у Draw 8, посилено� п�дтримкою додаткових модул�в Photoshop, практично знищуюь необх�дн�сть виходу з програми при виконанн� будь-якого художнього проекту. Якщо потр�бно зд�йснити поп�ксельне редагування, то пакет PhotoPaint може бути запущений одн�м клацанням миш�. Програми Draw � PhotoPaint були ретельно допрацьован�, з тим щоб досягнути максимально близько� в�дпов�дност� користувачевого �нтерфейсу. Можливо, найб�льш вагомим аргументом, який повинен змусити користувач�в FreeHand � Illustrator краще придивитася до Draw 8, стане спроможн�сть програми �нтерактивно застосовувати ефекти до обТ�кт�в на екран� у режим� реального часу, що позбавля� в�д утомливих перем�щень у стил� лвперед-назад� м�ж пал�трами � д�алоговими в�кнами. У верс�� Draw 7 компан�я Corel додала интерактивн�сть у функц�ю Blend (Перех�д), що дозволило прискорити створення переход�в. У т�й же реал�зац�� програми �нтерактивними стали � р�зноман�тн� функц�� Fountain Fill (Град��нтн� заливки), що робить можливим безпосередню заливку контур�в засобом лdrag-and-drop� (Для �стор��, функц�я размальовування вз�рцями кольор�в засобом лdrag-and-drop� вперше була реал�зована у пакет� FreeHand.) У цьому роц� стали �нтерактивними � �нш� �нструменти, ефекти тривим�рно� экструз�� та видавлювання д�ють митт�во. Контурами, по яким зм�ню�ться форма обТ�кту (envelope), тепер можна ман�пулювати безпосередньо. Новий �нструмент Interactive Drop Shadow (�нтерактивна т�нь) створю� мТяк�, прозор� т�н�. �нтерактивн� �нструменти Push-and-Pull, Zipper � Twister пакету Draw в�др�зняються в�д под�бних �м тим, що дозволяють безпосередно редагувати ефекти, под�бно ефектам � �нструментам пакету FreeHand, б�льш�сть ефект�в у Draw � динам�чними, тому �х можна редагувати � вертатися до них п�сля використання �нших �нструмент�в до тих п�р, доки результати не будуть под�лен� або конверт�рован� у криву (контури). Традиц�йно одн�м �з слабких м�сць пакету CorelDraw була в�дсутн�сть п�дтримки функц�й, необх�дних для серв�сних бюро. Це визначалося дек�лькома факторами, зокрема тим, що б�льш�сть серв�сних бюро були оснащен� платформою Macintosh (зараз багато з них переходять на Windows NT). Але, хоча у Corel не закривали очей на проблеми з сум�сн�стю з PostScript у попередн�х верс�ях Draw (PostScript не п�дтримував ун�кальн� ефекти прозорост� Draw), б�льш�сть ускладнень, звТязан� з нестатком квал�ф�кац�� самих користувач�в Draw, як� звичайно не мають такого досв�ду додруково� п�дготовки, яким волод�ють користувач� Illustrator � FreeHand. Майстер Prepare for Service Bureau Wizard (П�дготовка для серв�сного бюро) у верс�� Draw 8 викону� функц��, багато у чьому схож� з командою Collect for Output (З�брати для виходу) пакету QuarkXPress, - потр�бн� як новачкам, так � досв�дченим фах�вцям. В�н збере вс� необх�дн� для друку або �нших вих�дних операц�й елементи, вважаючи необх�дн� шрифти � створюючи файли у в�дпов�дних форматах, придатних для в�дправлення у сервисне бюро. Щоб гарантувати правильну п�дготовку � збереження роб�т у потр�бному для висновку формат�, компан�я Corel з�брала величезну базу даних, яка м�стить р�зноман�тн� в�домост� про серв�сн� бюро. Додаткову �нформац�ю про серв�сн� бюро можна отримати з вузла Web компан�� Corel. Все це, зв�сно, не зам�нить безц�нного особистого досв�ду, але дозволить користувачам-початк�вцям уникнути найб�льш очевидних помилок. Покращена у Draw 8 команда Import (�мпорт) дозволя� за один раз виконувати завантаження дек�лькох файл�в. Ф�льтри читання й запису для Illustrator були перероблен� � тепер включають п�дтримку файл�в Illustrator 7.0, тому б�льш�сть спец�альних заливок � лпрозоростей�, створених у документах Draw, тепер можуть без втрат експортуватися � в�дкриватися у пакет� Illustrator 7.0. Можливост� обробки тексту � створення документ�в верс�� Draw 8 н�чим не г�рш� за аналог�чн�, як� надаються конкурентами, хоча розробники Corel не провели модерн�зац�ю погано реал�зовано� у попередн�х верс�ях п�дтримки формату Portable Document Format компан�� Adobe. Майстер Publish to Internet Wizard (Публ�кац�я в Internet) у Draw був уявлений можливостями створення стор�нок Web у стил� WYSIWYG, п�дтримкою Cascading Style Sheets (каскадованих таблиць списк�в) � LAYER компан�� Netscape (Для реал�зац�� цих функц�й у програм� FreeHand 8 необх�дним � додатковий пакет Design in Motion). П�д час написання цього огляду корпорац�я Corel вже анонсувала 9-ту верс�ю пакету, � вже вийшла бета-верс�я. Головн� в�дзнаки в�д попередньо� верс�� у CorelDRAW 9 так�:

1. п�двищена оптим�зац�я для WEB-д�зайна, зТявилася п�дтримка перекр�стних г�перпосилань для створення складних PDF-документ�в та WEB-стор�нок;
2. добавлен� деяк� нов� �нструменти, так�, як Connector (обТ�днувач) - малювання зТ�днуючих л�н�й у вигляд� ломаних �з кол�ном 90�, Interactive Contour - �нтерактивний контур;
3. ус� випадаюч� пал�три преобразован� у док�нгов� (так�, що стикуються), де зТявилася також можлив�сть зачиняти в�дчинену вкладку (по аналог�� з �нтерфейсом багатьох продукт�в корпорац�� Adobe Systems).

Нова верс�я PhоtoPаint також ма� деяк� нов� можливост�: a)покращений EPS експорт; b)п�дтримка QuickTime 3; c)�мпорт зображень безпосередньо з майже 120-ти моделей цифрових камер. Adobe Illustrator (додаток 15) � лпрофес�йним� побратимом Draw. Забезпечуючи максимальну сум�сн�сть з Draw 8, у цьому пакет�, починаючи з 7-� верс��, реал�зован� вс� основн� функц�� роботи з векторними обТ�ктами. Багатотисячна арм�я прих�льник�в CorelDRAW, яка використову� цей пакет, в основному, для внутр�шнього застосування (ма�тся на уваз� вив�д на принтер, а не пол�граф�я), була ц�лком задоволена тим, що мала дос�. Таку популярн�сть CorelDRAW можна пояснити сл�дуючим. По-перше, в�дсутн�стю б�льш-менш сх�дних по б�льшост� можливостей пакет�в-конкурент�в для редагування векторно� граф�ки. Попередня й досить стара верс�я Illustrator 4.1 була наст�льки прим�тивна, що нав�ть град��нтн� заливки можна було збудувати лише за допомогою операц�� Blend (що й довго, й незручно). По-друге, б�льш�сть користувач�в CorelDRAW, як правило, за фахом б�льш програмисти, ан�ж художники, й тому �х дуже задовольняли чисельн� б�бл�отеки готових зображень, як� у достатн�й к�лькост� поставляються з цим пакетом. З появою Illustrator 7.0 у пакета Corel зТявився не т�льки конкурент у сенс� редагування та створення векторних обТ�кт�в, але й пакет, який набагато випереджа� останн�й при п�дготовц� матер�ал�в для пол�граф��, так як формат Illustrator п�дтриму�ться ус�ма апаратними засобами, як� використовуються у ц�й галуз� (фотонаборн� автомати, PostScript принтери й т. д.). Разом з появою Adobe Illustrator 7.0 стало набагато легше передавати зображення з РС на Macintosh, тому що Illustrator 7.0 п�дтриму� формат л.eps�, який задовольня� обидв� платформи. Тим, хто займа�ться п�дготовкою зображень для пол�граф��, знайом� труднощ� з лперев�ркою� EPS-файл�в. Це особливо потр�бно для використання деяких елемент�в оформлення зображень та текст�в, як� тяжко повторити не у р�дному редактор�, в якому вони були створен� (наприклад, у QuarkXpress), так як в ус�х пакетах верстки зам�сть самого EPS-зображення на екран� можна побачити лише його приблизний вигляд (Preview). У Illustrator 7.0 можна не т�льки побачити само зображення, але й редагувати його. Для скептик�в, як� знайом� з Illustrator 4.1 � переконують себе, що CorelDRAW задовольнив �хн� потреби раз � назвжди, треба в�дзначити, що верс�я Illustrator 4.1 також сильно в�др�зня�ться в�д 7.0, як простенький PaintBrush в�д ус�м в�домого Photoshop. З розвитком електронного документооб�гу багато пакет�в стали включати до себе функц�� по створенню � редагуванню документ�в в електронному вар�ант�. Illustrator 7.0 також повн�стю п�дтриму� Acrobat Portable Document Formal (PDF-формат) для побудови електронних документ�в. Ви можете в�дкривати та редагувати PDF-файли, збер�гати зображення у PDF-формат�, побудованому на мов� PostScript Level 2. PDF-формат може подавати граф�ку � у векторному, � у растровому вигляд�. PDF-документи схож� на документи у EPS-формат�, але, кр�м цього, вони можуть також м�стити дан� по пошуку та нав�гац��, наприклад, г�пертекстов� посилання й електронн� таблиц� вм�сту. Оск�льки Illustrator здатний в�дкривати PDF-файли, можна використовувати векторн� обТ�кти або растров� зображення з будь-якого PDF-файла у новому зображенн�. Можна також, використовуючи Illustrator, створювати власн� PDF-стор�нки. Для редагування одн��� з стор�нок PDF-файлу необх�дно п�сля в�дкриття файлу вибрати потр�бну, в�дредагувати ��, пот�м зберегти увесь файл. Зм�нена стор�нка автоматично в�дновиться у PDF-файл�. Почавши знайомство з пакетом, ви не в�дчу�те себе у чужому середовищ�, оск�льки багато елемент�в �нтерфейсу знайом� з �нших пакет�в с�мейства Adobe - Photoshop та PageMaker. Кр�м того, Illustrator 7.0 п�дтриму� механ�зм drag-and-drop як всередин� пакету (наприклад, лпересуванням� можна не т�льки м�няти кол�р обТ�кту, але � лвийняти� образець з пал�три Patterns, в�дредагувати його � лвставити� назад), так � у в�дношенн� �нших пакет�в, як� п�дтримують формат Illustrator. Якщо ви багато працю�те у граф�чних пакетах, то добре зна�те, як важливо, щоб виконання р�зноман�тних операц�й зд�йснювалося лShortcutТами� � не в�дривало погляду в�д екрану. Виходячи �з досв�ту спец�ал�ст�в, можна сказати, що найзручн�ш� для роботи всл�пу клав�ш� у л�вому нижньому куту � нижньому ряд� клавiатури. З ц��� точки зору, в Illustrator 7.0 дуже зручно виробляти нав�гац�ю � масштабування в�кна файлу (що припада� робити досить часто) за допомогою клав�ш Ctrl, Alt, Spacebar, не м�няючи �нструменту � не в�дрив�ючи погляду в�д зображення. Також для створення криво� будь-яко� складност� �нструментом Реn � �� редагування практично достатньо клав�ш� Alt � нажато� клав�ш� миш� (ц� д�� наст�льки прост�, що нав�ть не передбачений dialog-box для в�дпов�дних операц�й). При робот� з великою к�льк�стю накладених один на �нший обТ�кт�в потр�бно д�яти дуже акуратно, щоб не зачепити зайвого. У таких випадках треба все, що у даний момент не потр�бне, вибрати � лзамкнути� (Lock), але звичайно це вимага� вже дек�лькох рух�в миш�. В Illustrator 7.0 це робиться дуже елегантно - не в�дпускаючи потр�бного обТ�кту, shotcutТом лзамикаються� вс� обТ�кти, окр�м обТ�кту, що ви лтрима�те�. Б�льш того, якщо ви редагу�те обТ�кт у режим� Artwork й у даний час вас ц�кавить зовн�шн�й вигляд т�льки цього обТ�кту, режим Preview Selection покаже у кольор� лише необх�дне, залишивши �нше у лпроволочному� вигляд� (що вже само по соб� зручно, тим б�льш, коли ваша в�деокарта залиша� бажати кращого). Нав�ть для самих витончених митц�в дещо теж приготовано. Повному сприйняттю й оц�нц� зображення, яке створю�ться, заважа� все зайве, нав�ть тонк� л�н��, як� обмежують вибран� обТ�кти (Edges), як� можна сховати командою Hide Edges. Ну, а якщо ви ма�те сумн�ви, чи покращить загальний вид зображення елемент, який зТвився, то за допомогою команди Hide Selection � зворотно� можна оц�нити результат роботи, не зсуваючи у сторону обТ�кт, якому ви шукали м�сце. Вигода - це визначення сл�д в�днести � до �нструмент�в, як� малюють, особливо �нструмент�в створення багатокутник�в, з�рок та сп�ралей, при робот� з ними не вимага�ться попереднього введення параметр�в, � шляхом одного натиску кнопки миш� можна створити, повернути, зб�льшити або зменшити к�льк�сть граней, звороту � розм�стити у потр�бному м�сц� досить складну ф�гуру. Таким чином, для створення необх�дного обТ�кту не потр�бно зсувати в�кно файлу на в�льне м�сце зображення, завдяки чьому ви економите час � не стомлюються оч� в�д неск�нченних пересувань � перевивод�в екрану. Що стосу�ться �нструмент�в трансформування, то, на перший погляд, розпод�л вс�х його функц�й (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) м�ж р�зними закладинами пал�три �нструмент�в може показатися незручним. Але це виправдане не т�льки тим, що на кожну з них посажений додатковий �нструмент. Якщо вказати на нього курсором миш�, при цьому один раз натиснувши на �� клав�шу, можна зм�нювати або обТ�кти ц�лком або образи �х зал�вки безпосередно. Подв�йний натиск на клав�шу миш� виклика� в�кно д�алога, яке дозволя� виробляти не т�льки точн� перетворення, але показу� результат майбутнього перетворення � робить можливим виробити його з коп��ю обТ�кту, не зм�нюючи вих�дного. Якщо грубо уявити соб� роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до лмалювання� ф�гур � л�н�й, �х лпофарбуванню�, кажучи компТютерною мовою, - призначення векторним обТ�ктам заливки (Fill) � обводки (Stroke). Якщо можливост� модиф�кац�� виду заливки (кол�р, град��нт, образець) н�як не обмежують ступ�нь свободи митця, то рамки видозм�нення обводки достатньо жорстк� - зм�нюються т�льки �� ширина � кол�р. Illustrator 7.0 ма� визначну команду Outline Path (зовн�шн�й контур), вона дозволя� обводку, п�сля того, як лзнайдена� �� ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна в�двести душу, задаючи йому яку завгодно заливку. Дуже часто широку обводку (того ж кольору, що й заливка) застосовують для модиф�кац�� наповненост�, жирности складних ф�гур, част�ш за все л�тер. Знову ж, якщо творчий задум припускав не просто кол�р, а й град��нт або зразок всьому обТ�кту з� зм�неною жирн�стю, Outline Path перетворить ф�гуру з обводкою у замкнутий шлях, меж� якого включають до себе широку обводку вих�дного обТ�кту. Спор�днен�й функц�ям Outline Path � команда Offset Path (навкол�шн�й контур), який дозволя� лзужувати� або лрозсувати� меж� обТ�кту на задану ширину, що особливо тяжко робити вручну на обТ�ктах з� складною формою � великою к�льк�стю лвузлових крапок�. Часто зустр�ча�ться операц�я лрозташування тексту на шляху� (Fit text to path) у багатьох векторних редакторах не ма� аналогу у додатку до простих граф�чних обТ�кт�в (не тексту). Цю недоробку завжди можна було об�йти, використовуючи граф�чн� символи в деяких шрифтах. Однак це, звичайно, не зовс�м зручно. Реал�зувати под�бну творчу задачу в Illustrator 7.0 дозволя� команда Path Pattern у меню Filter/Stylize, яка лрозташову�� по вибраному шляху будь-який зразок з пал�три Pattern Swatches, при цьому доповнити пал�тру легко будь-яким векторним обТ�ктом. Однак сл�д уникати занадто р�зких скривлень вих�дного шляху, бо у них одержуються обриви зразку (посаженний на шлях текст теж погано себе веде у под�бних м�сцях). Також можна в�дзначити �нструмент Illustrator 7.0 - пензлик (Paintbrush). Його в�дзнака в�д ол�вця (Pencil) перебува� у тому, що у результат� лмалювання� �м одержу�ться не в�дкритий, що характеризу�ться т�льки обводкою, а закритий шлях, що им�ту� мазок пензлика � може мати заливку. Опц�� настройки �нструменту дозволяють в�дтворювати кал�граф�чне письмо �, за наявностью планшету, натиском р�зного ступеню сили вар�ювати ширину мазк�в у межах, як� задаються. Створен� за допомогою цього �нструменту нав�ть найпрост�ш� зображення виг�дно в�др�зняються в�д малюнк�в з однаковою товщиною л�н�й, що завжди так лвида�� векторну граф�ку. Використовуючи �нструмент Type, можна створювати горизонтальн� або вертикальн� тексти, �, що б�льш важливо, - тексти, яки обтекають ф�гури правильно� � неправильно� форми, а також лвиложен�� всередин� або вздовж шлях�в. Ще одн��ю особлив�стю Illustrator при робот� з текстами � те, що в�н не розд�ля� �х на Artistic Text � Paragraph Text, як це робить CorelDRAW, � тексти р�зноман�тного обсягу однаково описуються параметрами, а також однаково усп�шно конвертуються у граф�чний обТ�кт. Ви можете встановлювати звТязок м�ж текстовими блоками, створеними �нструментами Type або Areatype, п�сля чого текст перет�ка� з одного блоку у наступн�. Таким чином, текст може заповнити дек�лька р�зноман�тних обТ�кт�в (наприклад, колонок або неправ�льних ф�гур). Текст перет�ка� з одного обТ�кту у друг�й зг�дно �х стекового порядку. В�н заповню� найперший по часу створення обТ�кт � продовжу�ться у наступних. При робот� з� лзвТязаними� текстовими блоками можлива модиф�кац�я посл�довност� перетекання тексту шляхом модиф�кац�� �х стекового порядку, яку можна виконувати як до лзвТязування� текстових блок�в, так � п�сля. Якщо при заповненн� текстового блоку зТясову�ться, що весь текст не м�стится у ньому, � можлив�сть створити його коп�ю для ллишку� тексту. Роз�рвання звТязку м�ж блоками (або вилучення одного з них) не верта� текст у вих�дний обТ�кт. Для цього необх�дно вир�зати текст � лвкле�ти� назад. З одного боку, це зручно, бо п�сля роз�рвання � можлив�сть працювати з кожним блоком незалежно � бути впевненим, що к�льк�сть тексту у блоц� тепер незм�нна, а з �ншого боку, легко втратити частину тексту або його посл�довн�сть. Будь-яким з �нструмент�в трансформування можна видозм�нювати текстов� блоки або ж тексти, насажен� на шлях, незалежно в�д того, лзвТязан�� вони з �ншими блоками або н�. Щоб зм�нити т�льки форму блоку або шляху (а не самого тексту), для його вибору треба використати �нструмент group-seleclion. Якщо базова л�н�я не зТявилася, значить, вс� наступн� операц�� будуть в�дбуватися т�льки з самою ф�гурою (блоком або шляхом), а безпосередньо текст не вибраний. У подальшому операц�� трансформування вибрано� ф�гури зд�йснюються в�дпов�дними �нструментами. Використовуючи Rows & Columns dialog box, можна розд�ляти текстов� блоки на ряди � колонки, а також визначати порядок переб�гу у них тексту (зл�ва направо або навпаки як для горизонтальних, так � для вертикальних текст�в). Модиф�кац�я значень ширини � висоти колонок дозволя� точно лп�д�гнати по розм�ру� текст, щоб не залишалося лвисячих� рядк�в � занадто багато в�льного м�сця. Але у таких випадках вих�дний текстовий блок повинен бути заповнений на дв� трет�. На м�й погляд, весь стиль роботи з текстами в Illustrator 7.0 б�льше нагаду� пакет верстання, н�ж граф�чний. Вс� параметри тексту можна задавати або зм�нювати прямо на екран� курсором миш�, не вводячи значень з клавiатури, зм�нюючи �х за допомогою скрол�нг�в, крок яких достатньо малий для точно� настройки параметру, або використовуючи набори готових значень. Вс� dialog-box автоматично в�дображають кожний крок модиф�кац�� параметр�в без додаткового натиску клав�ш� Enter. Illustrator 7.0, под�бно багатьом граф�чним пакетам останн�х редакц�й, зробив крок на шляху до ун�ф�кац�� обробки граф�ки, включивши до себе функц�� обробки як р�дних (векторних) зображень, так � растрових, В�н може не т�льки �мпортувати растров� файли � виробляти конвертац�ю �х кольорово� модел�, але й застосовувати до них Adobe Photoshop-сум�сн� ф�льтри. При цьому растрове зображення може перебувати в Illustrator-файл� у двох станах. Якщо при �мпорт� встановити звТязок з ним, в�дзначивши опц�ю Link, то у файл� збер�га�ться не саме зображення, а лише його адреса на диску, не зб�льшуючи при цьому розм�р файлу, що особливо важливо, коли растрових фрагмент�в достатньо багато. Але при збереженн� файлу � можлив�сть п�дтвердити або в�дмовитися в�д звТязку з зображенням, включивши його у даний файл. Те ж саме в�дбува�ться, якщо (нав�ть з� звТязком) растрове зображення, що �мпортувалося, обробити одн�м з ф�льтр�в. З прийом�в обробки в Illustrator 7.0 можна назвати маски, як� дозволяють викадровувати потр�бн� фрагменти, зокрема, ховати частку зображення. � нав�ть, коли растровий фрагмент знаходиться вже лп�д маскою�, межу викадрованого фрагменту можна актив�зувати � редагувати, закриваючи або в�дкриваючи необх�дн� д�лянки. Ще одна корисна функц�я Illustrator 7.0 - вбудований растер�затор. В�н дозволя� знов створене векторне зображення конвертувати у растрове у будь-якому дозвол� � у будь-який кольоров�й модел�, паралельно створюючи, при бажанн�, � маску, яка заснована на вих�дному векторному обТ�кт�. Майже р�вно через р�к п�сля випуску Illiustrator 7.0 корпорац�я Adobe випустила вже 8-му верс�ю цього пакету, у як�й дуже оперативно усунут� др�бн� недоробки попередньо� верс��. Це, перш за все, можлив�сть т�льки одним �нструментом лстр�лка� не т�льки вид�ляти обТ�кти, але й м�няти �х розм�ри, як це робиться у CorelDraw. По-друге це, можлив�сть необмежено�, як було ран�ше, п�дтримки ф�льтр�в Photoshop (наприклад, Illiustrator 7.0 не п�дтримував функц�ю Gausing Blur, яка, як � багато �нших, вже входить до стандартно� поставки 8-� верс��). Також дуже при�мне враження створю� те, що при створенн� Illiustrator 8.0 корпорац�я Adobe нарешт� в�д�йшла в�д одн��� з ненайкращих сво�х лтрадиц�й� - ця верс�я працю� значно швидше, н�ж попередня, що у �нших продуктах Adobe Systems виходить навпаки. Якихось особливих в�дзнак м�ж 7-ю та 8-ю верс�ями в оформленн� та перел�ц� можливостей майже не пом�тно, - добавлена ц�кава багатофункц�ональна грд��нтна заливка, що дозволя� �м�тувати 4D-поверхню з дуже ц�кавими в�зуальними ефектами, також значно розширений виб�р ф�льтр�в, як� входять до стандартно� поставки. Але � одна дуже значна особлив�сть Illiustrator 8.0 - п�дтримка Post Script 3-го р�вня. Тепер сл�д чекати, доки �нш� продукти, як� працюють з Post Script, також почнуть п�дтримувати цю прогресивну технолог�ю в�д Adobe Systems. Для створення компТютерного двовим�рного живопису можна використати пакет FreeHand (додаток 4) ф�рми Macromedia, який � частиною комплекту FreeHand Graphics Studio 2.0. Останн� верс�� програми FreeHand волод�ють багатими засобами редагування зображень � тексту, м�стить б�бл�отеку спецефект�в � наб�р �нструмент�в для роботи з кольором, у тому числ� засоби багатокольорово� град��нтно� заливки. Небагато програмних продукт�в можуть похвастатися власним фан-клубом. Але CorelXara (додаток 3), програма для створення векторних зображень на PC, стала культовою в�дразу же п�сля виходу першо� верс�� у 1994 роц�. Зг�дно затвердженню поклонник�в, Хаrа може претендувати на звання кращого граф�чного додатку, про яке ви н�чого не чули, особливо якщо йдеться про створення web-граф�ки. Ця програма, розроблена англ�йською компан��ю Хаrа, полюбилася профес�оналам, що працюють з граф�кою на PC, за молн��носну швидк�сть, сглажування (antialiasing) зображення в режим� реального часу � простоту використання. Незабаром п�сля виходу першо� верс�� програма була л�цензована компан��ю Corel. Нов� можливост� Хага 2.0 включають попередн�й перегляд в в�кн� web-браузера (з д�аграмою, яка показу� швидк�сть завантаження зображення для р�зних швидкостей п�дключення по модему), покращен� �нструменти для створення ан�мац�� � п�дтримку сум�сних з Adobe Photoshop ф�льтр�в.

2.2.3. Пакети верстання (наст�льн� видавницьк� системи)

Програми та р�зноман�тн� додатки, що використовуються у пол�граф��, до недавнього часу вважалися одними з найб�льш складних у освоюванн� та використанн�. Це було повСязане з тим, що цими програмними продуктами користувалися лише вузьк� кола профес�онал�в, що мали можлив�сть працювати в основному у пол�граф�чних ф�рмах на МАС, що й були створен� як раз для цих потреб. Тому й б�льш�сть пакет�в верстання були зор��нтован� на платформу МАС. Саме т� профес�онали Устаро� загартовки" зробили сво�р�дний виб�р та розпод�л пакет�в для верстання за призначенням. Безумовним л�дером з ус�х розповсюджених не т�льки серед профес�онал�в, а й серед початковц�в та аматор�в програм для верстання газет, книг та брошур � PageMaker. Якщо ж потр�бно п�дготувати до високояк�сного друку публ�кац�ю, насичену повнокольоровими �люстрац�ями, ориг�нальними заголовками та �ншими граф�чними матер�алами, нприклад, журнал або як�сну рекламну продукц�ю, краще буде обрати QuarkXPress. Для стоворення ж складних структурованих видань з багатор�вневими посиланнями та р�зними додатками для зручно� нав�гац�� митц� в�ддають перевагу в залежност� в�д платформи або пакету Corel Ventura, або Frame Maker. Розглянемо ц� (окрем Corel Ventura) программи б�льш детально. PageMaker (плакат 1, мал. 1). Цей дуже популярний серед митц�в р�зно� спрямованност� пакет був розроблений ф�рмою Aldus досить давно. Ориг�нальн�, прост� у користуванн� та багатофункц�ональн� можливост� цього продукту стали довподоби такоиу "монстру" у галуз� створення програмних продукт�в для граф�ки, як корпорац�я Adobe Systems. � от майже водночас з виходом на ринок Windows 95 прихильники PageMaker п�сля звично� заставки Aldus п�д час �нсталяц�� 6-� верс�� побачили логотип Adobe. Шоста верс�я PageMaker, як перший крок у осво�нн� цього продукту корпорац��ю Adobe, в�др�знялася в�д попередньо� в основному лише зовн�шн�м виглядом (стиль п�д Windows 95), переписаними дек�лькома модулями з 16-б�тно� на 32-б�тну базу та значно розширеним набором ф�льтр�в, що дозволили �мпортувати файли б�льшо� к�лькост� формат�в. Загальне ж постро�ння та розм�щення ус�х меню, майже вс� "гаряч� клав�ши" залишилися бе сутт�вих зм�н. Мабуть, це в�д�грало головну роль у тому явищ�, що велика к�льк�сть користувач�в PageMaker, не зважаючи на те, що вже б�льш н�ж полтора роки �сну� нова, повнофункц�ональна й з� значно розширенними можливостям� верс�я 6.5Е, в�ддають перевагу 6-й верс��, як б�льш зручн�й (хто починав з б�льш ранн�х верс�й), а тому й легк�й у використанн�. Але, зв�сно, сл�д в�дзначити, що для профес�онального використання верс�� 6.5Е6.52 наст�льки зручн�ш� за 6-ту, як п�дняття по сходах зручн�ше за п�дйом по мотузц�. Що ж нового зСявилося у повн�стю "адобовськ�й" верс�� PageMaker 6.5Е? Це, перш за все, традиц�йний �нтерфейс та зручн� "гаряч� клав�ши", що майже ус� розташовак� у л�в�й нижн�й частин� калав�атури та майже ц�лком повторюють сх�дн� команди з �нших продукт�в ц��� ж корпорац�� (Photoshop, Illustrator, Acrobat та �н.). Це виявля�ться особливо зручним, коли митець викону� не т�льки п�дготовку готових матер�ал�в до друку, але й сам займа�ться �х п�дготовкою, наприклад, готу� р�зн� векторн� обС�кти за допомогою Adobe Illustrator та фотограф�� й р�зноман�тн� растров� зображення, використовуючи Adobe Photoshop. Можна нав�ть зробити висновок, що мабуть саме для такого сум�сного використання й були вт�лен� так� особливост� (однаковий �нтерфейс та "гаряч� клав�ши"), що дозволяють користувачев� в�дчувати себе дуже впевнено незалежно в�д того, з яким �з продукт�в Adobe в�н працю� у тепер�шн�й момент. Дал� сл�д звернути особливу увагу на ц�лком нов� можливост�, що зСявилися у верс�� 6.5. Нарешт� PageMaker почав дуже корректно працювати �з кольором, та ще й незалежно в�д кольоромодел�. Це забезпечено завдяки п�дтримц� спец�альних утил�т в�д ф�рми Kodac (так званих профайл�в кольору, що описують особливост� кольропередач� ус�х апаратних засоб�в та дозволяють керувати функц�ями кольропередач�), що, у свою чергу, забезпечують високояк�сне в�дображення ус�х кольорових матер�ал�в на папер� або �ншому матер�ал�, на якому викону�ться друк. Додатково забезпеченню якост� друку сприя� й можлив�сть редагувати треп�нг при вивод� кольоропод�ленних пл�вок на PostScript пристроях. За для справки: треп�нг - це вза�морозташування растру з крапок р�зного базового кольору. Найчаст�ше у пол�граф�� використову�ться так звана CMYK модель кольоророзпод�лу, тобто ус� кольори розкладаються на блакитну (Cyan), рожево-пурпурову (Magenta), жовту (Yellow) та чорну (BlacK) складаюч�. Щоб п�сля друку крапки цих кольор�в склалися без пог�ршення кольоропередач� та муару, вони повинн� бути розташован� з певним кутом растру, наприклад, чорний растр ма� кут наклону 45�, а жовтий - -4�. Ще дуже зручним � наявн�сть вбудованного у PageMaker так званого парсер-модуля, що дозволя� генерувати екранний вар�ант �мпортованих PostScript обС�кт�в, як� майже в ус�х �нших пакетах верстання на екран� не в�дображаються. При цьому, таке зображення можна генерувати як у вар�ант� на 256 кольор�в (чорновий), так � на 16 млн. кольор�в (повнокольоровий), а також з р�зним дозв�лом растру. Це вида�ться корисним не т�льки для того, щоб побачити ус� скомпонован� обС�кти на екран� так, як вони повинн� виглядати у пол�граф��, але й для можливост� виконати друк PostScript обС�кт�в не пол�граф�чними методами, наприклад, на струйному принтер�. Кр�м цього, якщо Ви бажа�те побачити на екран� зверстану композиц�ю, до складу яко� надходять векторн� PostScript обС�кти, й щоб ц� обС�кти залишилися у векторному вигляд�, PageMaker да� можлив�сть зекспортувати результати Вашо� прац� у PDF або EPS формати, як�, у свою чергу, можна пот�м розглед�ти за допомогою в�дпов�дно Acrobat Reader аьо Adobe Illustrator. Не менш важливою та зручною � можлив�сть працювати з р�внями, що б�ль всього виправдову� себе при компоновц� складних композиц�й, де доводиться накладати багато обС�кт�в один на другий, а пот�м ще й редагувати �х. Кр�м того, у верс�� 6.5 реал�зований ун�версальний метод прац� з �мпортованими обС�ктами - � можлив�сть розм�щувати �х як свободн� зображення або у кадр� (фрейм�), при цьому �з кадру зображення можна перевести у свобдне, на яке ще й можна накласти маску прозорост� будь-яко� форми. Якщо Ви �мпорту�те, наприклад, растрове зображення у формат� TIF, у якому � записан�й шлях для викадровування прозорих зон, PageMaker автоматично накладе на це зображення необх�дну маску. Значно поширен� можливост� прац� з �мпортованими зображеннями. Це, насамперед, п�дтримка стандартних ф�льтр�в Photoshop, що дозволя� користуватися ними стосовно розм�щених у файл� PageMaker зображень. Також при п�дготовц� чорно-б�лих матер�ал�в � можлив�сть редагувати на �мпортованих растрових зображеннях ярк�сть та контрастн�сть, щоб найкращим образом вони ув�йшли до задуманно� композиц��. Якщо ж сюди добавити величезн� можливост� стосовно вза�морозм�щення та нав�гац�� обС�кт�в (функц�� групування, закр�плення, р�зноман�тного вир�внювання та розташування з заданими �нтервалами), то ста� зрозум�ло, чому цей дуже вдалий продукт в�д Adobe Systems наст�льки широко розповсюджений, а в останн�й час нав�ть став вит�сняти в колах приверженц�в QuarkXPress цю програму, що дос� вважалася неперевершеноя саме завдяки коректн�й прац� з повнокольоровими зображеннями. Тепер дек�лька коментар�в стосовно прац� PageMaker з текстом. Ще з час�в перших верс�й виробництва Aldus можливост� прац� з текстом були достатньо досконалими та зручними, можливо, це у першу чергу й спокусило корпорац�ю Adobe купити цей продукт. Тому, ц�лком ймов�рно, ц� функц�� у версв� 6.5 пор�вняно з попередн�ми майже не зм�нилися: та ж сама �нтерактивна панель, де в�дображаються майже ус� параметри шрифту та абзацу, так� ж можливост� прац� з� стилями. Добавлена лише можлив�сть експортувати матер�али у HTML формат, що дозволя� верстати у PageMaker нескладн� веб-стор�нки. Але � й велика особлив�сть стосовно прац� з текстом верс�� 6.5 - це можлив�сть п�дтримки багатор�вневих г�перпосилань, що збер�гаються � при експорт� у HTML, � у PDF. QuarkXPres (додаток 6). Цей в�домий, але на жаль в основному лише в колах профес�онал�в, прдукт корпорац�� Fiesto зовн� достатньо схожий на PageMaker. Це поясню�ться, ймов�рно, тим, що обидва цих продукти створювались заради вир�шення ц�лком однакових задач. Остання, що знаходиться у користуванн�, верс�я 4.04 QuarkXPress хоча й ма� значн� в�дзнаки в�д попередн�х верс�й 3.3Е, але не ст�льки значн�, як це просл�дкову�ться у пор�внянн�, наприклад, PageMaker верс�й 6 та 6.5. Проте розглянемо � загальн� можливост� QuarkXPress, й т�, що зСявилися в останн�й 4-й верс��. При цьому зручн�ше буде побудувати цей обл�к у пор�внянн� з �дентичними функц�ями у PageMaker. Перш за все сл�д в�дзначити, що верстання ус�х (як �мпортованих зображень, так � набраних безпосередньо у QuarkXPress текстових блок�в) елемент�в композиц�� викону�ться лише у кадрах, тобто посл�довн�сть операц�й при верстанн� дек�лька в�др�зня�ться в�д таких самих, що виконуються у PageMaker. Але QuarkXPress при редагуванн� текстових блок�в ма� деяк� переваги:

1. � можлив�сть при редагуванн� тексту водночас перем�щувати сам блок та зм�нювати його розм�ри без зм�ни �нструменту (лише натиснувши Ctrl), що дозволя� не в�дривани погляду в�д блоку, з яким викону�ться редагування;
2. для кожного стилю QuarkXPress дозволя� записати окрему комб�нац�ю "гарячих клав�ш", що також � дуже зручним, особливо при верстанн� журнал�в та рекламних публ�кац�й, де потр�бно використовувати достатньо велику к�льк�сть текстових стил�в;
3. можливо також створювати контурне та з т�нню написання звичайних шрифт�в, що, як правило, виконують лише векторн� граф�чн� редактори;
4. текстов� (як й граф�чн�) блоки можливо створювати ц�лком свободно� форми, та ще й з можлив�стю редагування по вузлах та рад�усах скруглень;
5. можна розбивати текстовий блок на колонки, що в декилькох випадках зручн�ше, ан�ж верстання окремих блок�в з перет�каючим текстом, як це в�дбува�ться у PageMaker.

Щодо прац� з граф�кою, у цьому напрямку QuarkXPress ма� як недол�ки, так й переваги. Мабуть головний з недол�к�в - те, що цей пакет наст�льки спрямований на профес�ональну пол�граф�ю, що дозволя� виводити матер�али у д�йсному вигляд� лише на PostScript пристроях. В ус�х �нших випадках (у тому числ� й на екран� мон�тору) можна побачити лише чорнову верс�ю ус�х �мпортованих граф�чних зображень, призначену лише для попередньго перегляду. А якщо мова йде про PostScript файл без вбудованного до нього Preview, то його взагал� неможливо побачити на мон�тор�. До переваг зате можна в�днести наступн� функц��:

1. у д�алоговому окн� при �мпорт� граф�ки QuarkXPress показу� вибраний файл у вигляд� достатньо як�сно� �конки розм�ром приблизно 96х96 п�ксел�в, що ц�лком дуже зручно;
2. QuarkXPress ма� величезн�, набагато б�льш�, н�ж у PageMaker, можливост� викадровування растрових зображень, до яких в�дносяться � п�дтримка окр�м шлях�в у TIF файлах, також alpha-каналу, � автоматичне створення контуру прозорост� по б�лому полю зображення, � по штучному шляху з можлив�стю його редагування.

Досить при�мне враження створю� й те, що практично ус� команди меню мають "гаряч� клав�ши", що особливо корисним визначають саме профес�онали. До певних переваг можна також в�днести �нтересний алгор�тм прац� з елементами шаблону, як� можна редагувати на кожн�й окрем�й стор�нц� незалежно. У заключення обзору сл�д в�дзначити ще й те, що арх�тектура QuarkXPress побудована з дуже ц�кавими можливостями розширення функц�й за допомогою розширень (Extencions). Дуже багато пров�дних ф�рм-розробник�в програмного забезпечення нав�ть спец�ал�зуються на виробництв� таких розширень п�д QuarkXPress (наприклад, ф�рми Extensis, Kinetix та багато �нших). Але якщо п�драхувати, ск�льки буде коштувати й без того не дешевий QuarkXPress, що й без доповнень перевищу� по вартост� PageMaker, а ще й з комплектом також не дуже дешевих розширень, то ста� зрозум�лим, чому звичайн� митц� у пол�граф�чн�й галуз� все таки в�ддають перевагу Adobe PageMaker. Кр�м того, якщо додатково розглянути прихильност� рос�йськомовних верстальщик�в, то �х QuarkXPress не влаштову� майже повн�стю �з-за того, що на в�дм�ну в�д того ж PageMaker не т�льки не �сну� рус�ф�ковано� верс�� цього багатофункц�лнального пакету, а й дос� важко нав�ть забезпечити елементарн� автоматичн� переноси у рос�йських (укра�нських) текстах. �снують лише окрем� незалежн� утил�ти, що дозволяють зберегти рос�йськ�й (укра�нський) текст з розставленими в ус�х словах мСякими переносами у формат� QuarkXPress тексту (.qxt). Вперше пакет FrameMaker компан�� Frame Technologies зТявився у в�с�мдесят� роки. Перв�сно програма готувалася для роботи на Unix-станц�ях для створення обТ�мних том�в, як� �ндексувалися, наприклад техн�чних опис�в л�так�в або в�йськового спорядження, а також для верстання текст�в, як� вимагають частого в�дновлення, документац�� до програмного забезпечення. Сьогодн� FrameMaker 5.5 (який, як � пакет PageMaker, став влясн�стью компан�� Adobe) по-давньому активно використову�ться при робот� з текстами великого обсягу. Останн� нововведення дозволяють застосовувати його при п�дготовц� друкарських � електронних документ�в, насичених граф�кою. � хоча в�н простий в експлуатац��? програмою для верстання (под�бно PageMaker) FrameMaker так � не став. Але в�н дуже корисний тим, хто займа�ться створенням високоструктурованих матер�ал�в з використанням численних снесок, �ндекс�в та д�аграм. У програм� �з самого початку реал�зован� засоби для роботи з довгими документами. FrameMaker автоматично нумеру� таблиц� та �люстрац��, буду� оголошення та вказ�вники, п�дтриму� перехресн� посилання та г�пертекстов� звТязки, а також дозволя� привТязувати граф�ку до параграф�в тексту. До того ж пакет волод�� вс�ма звичними засобами для роботи з граф�кою та типограф�кою. Назву FrameMaker пакет отримав зовс�м не випадково. Под�бно свойому головному конкуренту серед програм для роботи з довгими документами - пакету Corel Ventura, в якост� основного �нструменту верстання в�н використову� рамки (frame). У рамках розм�щуються вс� елементи публ�кац��: текст, граф�ка, таблиц� � т. д. Можна под�лити документ на глави, з�брати глави у книгу, � FrameMaker автоматично оновить номери стор�нок та заслання, незалежно в�д того, яким чином ви перем�стите стор�нки, глави або розд�ли. Як � оч�кувалося, FrameMaker 5.5 справля�ться не т�льки з паперовими документами. Програма поставля�ться з утилитами Acrobat Distiller � Reader, а також м�стить засоби для роботи з Internet, що дозволять експортувати файли у формати PDF та HTML, для чого достатньо вибрати в�дпов�дну опц�ю у д�алоговому в�кн� лСохранить как� (Save As). Оск�льки у наш� дн� кампан�� все краще � краще готують навчальн� курси або �нструкц��, звичайно це обТ�мн� документи, для розм�щення у корпоративних intranet- та extranet-мережах, п�дтримка формат�в Inetrnet ста� необх�дною функц��ю для пакет�в верстання. Коли ви збер�га�те документ (або ц�лу книгу) у формат� HTML, FrameMaker автоматично конверту� стил� документа або елементи SGML у теги HTML. Параметри конвертац�� задаються у спец�альному д�алоговому в�кн�. При експорт� можна зберегти один документ FrameMaker як дек�лька HTML-файл�в, а програма автоматично оновить гипертекстов� заслання та створить таблиц� вм�сту документ�в. Ан� для кого не � секретом, що компан�я Adobe вклада� багато зусиль у просування формату PDF. Тому не важко здогадатися, що нова верс�я FrameMaker стала б�льш PDF-сум�сною. При збереженн� документа або книги у формат� PDF, текст автоматично конверту�ться у лнит�� PDF, що значно полегшу� нав�гац�ю. Перехресн� посилання стають г�пертекстовими посиляннями PDF, а знаки параграфу - закладинами. Автоматично створюються � п�дтримуються г�пертекстов� посиляння м�ж показниками, таблицями вм�сту та в�дпов�дними елементами у текст� документу. Ще одне досягнення FrameMaker 5.5 - п�дтримка роботи з великою к�льк�стью мов (включаючи японську) у межах одного параграфу. Програма дозволя� працювати практично з� вс�ма японськими видавницькими стандартами - щоправда, для цього вам знадобиться японська операц�йна система. (Нажаль, п�дтримка рос�йсько� мови у нов�й верс�� дек�лька пог�ршилася. За виразами рос�йських дистрибьютор�в Adobe, можливост� р�шення ц��� проблеми зараз вивчаються. Скор�ше за все для роботи з кириллицею буде написаний спец�альний модуль розширення). Под�бно QuarkXpress та PageMaker, нова верс�я FrameMaker попереджа� при завантаженн� про проблеми з� шрифтами. Коли ви в�дчиня�те файл, програма пов�домля� про вс� в�дсутн� шрифти або файли з �люстрац�ями. �нтерфейс програми поповнився контекстним меню. А рамки, текст або граф�ку тепер можна перетаскувати як м�ж р�зноман�тними документами FrameMaker, так � м�ж документами FrameMaker � документами будь-яких �нших програм, як� п�дтримують технолог�ю лперетаскування�. Ранн� верс�� FrameMaker мали мало функц�й для роботи з кольоровими документами. Верс�я 5.5 пор�вняна по цьому показнику з PageMaker та QuarkXPress. Компан�я Adobe значно поширила список б�бл�отек, включених до нього: Focltone, Toyo, TrueMatch, Munsell High Chroma � дек�лька вид�в Pantone. Тепер користувач� мають можлив�сть самост�йно створювати в�дт�нки та визначати, який кол�р повинен виводитися при друц�. Верс�я програми для Macintosh п�дтриму� не т�льки так� функц��, як трепп�нг (�з допомогою Adobe TrapWise), або спуск смуг (з допомогою Adobe PressWise), але � Open Prepress Interface (OPI). Тим не менш у програми � � слабк� сторони. Поширивши пакет функц�онально, компан�я Adobe могла б спробувати зробити його б�льш простим у використанн�. Це стосу�ться � загадкових кнопок у меню: вони не м�стять пояснювальних п�ктограм, як наприклад, у продуктах Microsoft. Нових користувач�в може збентежити в�дсутн�сть на екран� лПал�три �нструмент�в� (Tools Palette), яка дозволя� (як у PageMaker) переключатися м�ж вид�леними рамками та редагувати �х вм�ст. При запуску програми ця панель не зТявля�ться � �� потр�бно спец�ально викликати �з меню лГрафика� (Graphics) - погодьтесь, це досить неоч�куване м�сце для ц��� команди. Програма п�дтриму� т�льки один р�вень в�дкату, у той час як багато �нших пакет�в п�дтримують до ста таких р�вн�в. Однак головне разчарування FrameMaker 5.5 кри�ться у функц��, яка могла б стати одн��ю з основних в�дзнак пакету. Програма дозволя� �мпортувати текст � граф�ку з безл�ч� формат�в практично вс�х �снуючих програм, збер�гаючи звТязок �з вих�дним файлом. Якщо вих�дний документ зм�ню�ться, то модиф�кац�� зТявляються � у файл� FrameMaker. Але, нажаль, звТязок цей односторонн�й, не роз�рвавши його, редагувати документ FrameMaker неможливо. Це б�льш н�ж чудно, адже у пакет� Ventura Publisher двосторонн�й звТязок був реал�зований ще у 1986 р. Працюючи у FrameMaker, неможливо зм�нити нав�ть кол�р п�дзаголовка, не роз�рвавши попередньо звТязок з вих�дним документом. Б�льш того, ви не зможите створити коп�ю документа у текстовому процесор� � п�сля цього в�дредагувати його у FrameMaker, не роз�рвавши звТязки м�ж додатками. � все-таки дуже важливо, що FrameMaker 5.5 усп�шно перен�с на платформу PC засоби роботи з великими документами, як� ран�ше були перспективою Unix-машин. У багатьох в�дношеннях цей пакет просто розк�шний зас�б створення структурованих документ�в для друку та публ�кац�� у WWW.

2.1.4. Пакети 2D-ан�мац��

Взагал� з моменту виникнення тривим�рно� ан�мац�� 3D-пакети сильно посунули двовим�рну ан�мац�ю. Однак сл�д зазначити про т� двовим�рн� програми, як� використовують традиц�йну техн�ку целлуло�дно� ан�мац�� - це пакети Animator Pro, який добре п�дходить для осво�ння аз�в 2D-техн�ки, � потужна програма Ammo. Обидва пакети працюють на PC. Класичн� приклади роб�т, зроблених по техниц� традиц�йно� целлуло�дн� ан�мац�� - це лБелосн�жка та семеро гномов� та лНу, стривай!�. Пакет Animator Pro розроблений ф�рмою Autodesk п�д DOS. В�н не дозволя� працювати з� звуком, але ма� в�дм�нний �нструментар�й для створення, редагування та ан�мац�� зображень. Animator Pro дуже розповсюджений серед low-end користувач�в, включаючи школяр�в � студент�в. Його посл�довник Autodesk Animator Studio (додаток 7), призначений для двовим�рного малювання та ан�мац��, працю� вже у середовищ� Windows �, на в�дзнаку в�д попередника, п�дтриму� звук. За його допомогою можна в�дредагувати в�деозапис, п�дготувати ан�мац�йн� � звуков� ряди та обТ�днати все це разом. Серед пакет�в 2D-ан�мации п�д Windows, як� використовують нетрадиц�йн� та зм�шан� технолг��, можна в�дзначити також Animation Works Interactive ф�рми Gold Disk, працюючий у середовищ� Windows. Animation Works Interactive дозволя� �мпортувати растров� зображення, ма� гарний наб�р �нструмент�в для роботи з тра�ктор�ями, а отриману ан�мац�ю можна комб�нувати з� звуком та цифровим видео, Пакет Ammo ф�рми Cambridge Animation Systems в�дтворю� техн�ку традиц�йно� ан�мац�� лодин до одного� � тому дуже популярний серед профес�йних лнекомпТютерних� мультипл�катор�в, у тому числ� рос�йських. Серед �нших профес�йних програм двовим�рно� ан�мац�� сл�д в�дзначити пакет Animator Studio, можливост� якого трохи не дотягують до можливостей програми Ammo. Гарним доповненням до св�ту ан�мацийних програм для РС � сплайновий пакет Elastic Reality ф�рми ADSG, призначений для двовим�рних деформац�й та перетворень (морф�нгу) к�но та в�деоматер�алу. Пакет працю� �з замкнутими та незамкнутими кривими, дозволя� управляти ступенем прозорости обТ�кт�в, зглажувати �хн� контури та застосовувати спецефекти.

2.2.5. Програми для створення Web-стор�нок

Яка програма використову�ться част�ше �нших для створення Web-стор�нок? Те, що звичайно вам радять, - це проста лзаписна книжка�, яка входить у склад Windows та використову�ться для обробки т�льки ASCII-текст�в - по вс�й ймов�рност�, використову�ться вами неправильно. Мова, на як�й складаються Web-стор�нки, назива�ться Hypertext Markup Language (HTML). HTML-документ - це простий ASCII-файл, який можна створити � обробити за допомогою будь-якого текстового редактора. Так, у принцип�, можна створити будь-яку Web-стор�нку, не звертаючись до допомоги спец�ального програмного забезпечення. Щоправда, при цьому потр�бно розбиратися у мов� HTML. У звТязку з розповсюдженням Internet, оформлення Web-документ�в потребу� все б�льше дизайнер�в, як� не бажають навчатися мов� HTML. Тому ц�лком зрозум�ло те, що було створено так� HTML-редактори, в яких Web-дизайнеру б�льше не треба було працювати з HTML-командами, такими як <Н1> для створення великого заголовку або <IMG SRC=Тpicture. gifТ> для встраоювання граф�ки. Ц�лком достатньо було вибрати, як при робот� з текстом, в�дпов�дну команду меню � знайти граф�чний файл. Так� редактори мають граф�чний �нтерфейс користувача. Це означа�, що за �хньою допомогою не т�льки значно зручн�ше працювати з ASCII-текстом, але � Web-документ � його елементи виглядають вже у процес� роботи так, як вони будуть в�дображатися у в�кн� Web-броузера. Цей принцип назива�ться Wysiwyg (What you see is what you get). У нин�шн�й час практично вс� граф�чн� HTML-редактори мають команди для HTML 3.2. Для нових розширнень HTML, створених в останн�й час, це вигляда� ц�лком �накше. По-перше, це проекти, як� обговорюються консорц�умом WWW, так� як проект шаблон�в стил�в, як� називаються лCascading Style Sheets�. Частково вони вже використовуються такими Web-редакторами, як DreamWeaver, Frontpage 98 або HotMetal Pro 4.0. По-друге, �снують так� HTML-розширення, як� видавники Web-броузер�в Microsoft або Netscape встроюють у сво� програми без згоди Web-сусп�льства � при цьому спод�ваються на усп�х сво�х починань. У результат� дуже часто створен� таким чином Web-стор�нки можна проглянути т�льки �з допомогою якогось певного Web-броузеру. Було б неправильно оц�нювати Web-редактори по �хн�м робочим ознакам, як� остаточно ще не допрацьован�, оск�льки ще не �сну� строго� шкали вим�рювання. З �ншого боку, нов� Web-браузери, так� як новий Internet Explorer 4.0 та Navigator 4.0, вже, наприклад, п�дтримують шаблони стил�в (Style Sheets), щоправда, у р�зноман�тному ступен�. Розглянут� у ц�й робот� Web-редактори здатн� зац�кавити в�тчизняних Internet-користувач�в, хоча ан� для жодного з них не �сну� рос�йсько� верс��. Але якщо ви придба�те певн� навики у робот� з цими Web-редакторами, з допомогою в�дпов�дних метод�в, з точки зору HTML-коду, можна створити Web-стор�нки на рос�йс�йск�й або укра�нск�й мовах. Мабуть огляд ц��� групи програм сл�д почати �з такого поширеного пакету як Adobe Acrobat 3.0. Можлив�сть збер�гати у формат� PDF �нформац�ю для високояк�сного друку може назавжди позбавити видавник�в в�д необх�дност� використати файли для друку PostScript. Коли у 1993 р. Компан�я Adobe вперше представила пакет Acrobat, в�н оказався ключем до того майбутнього, яке п�зн�ше назвали лбезпаперовим�: програма могла в�дображати на екран� документи з� складною структурою, зобр�женнями � шрифтами саме так, як вони повинн� були вигляд�ти на папер�. Деяк� з найкорисн�ших оновлень останньо� верс�� пакету Acrobat призначен� для виводу складних документ�в на пап�р, або, �ншими словами, для пол�граф��. У той час як попередн� верс�� пакету продавалися у вигляд� р�зноман�тних набор�в додатк�в варт�стю в�д 195 до 2995 $, Acrobat 3.0 пропону�ться за 295 $ у вигляд� повного комплекту. У нього включен�: пакет Exchange - верс�я програми Acrobat Reader з можливостями редагування звТязк�в � тексту; пакет PDF Writer - простий (по принципу лдрайвер друку�) зас�б створення файлу у переносному формат� документ�в (Portable Document Format, PDF); Acrobat Distiller - пакет для перетворення файл�в EPS � PostScript; пакет Acrobat Catalog - потужний зас�б компан�� Verity Topic для повного �ндексування текст�в та документ�в, � Acrobat Capture - �нтелектуальна програма розп�знання, яка преобразу� в�дсканован� документи у файли PDF. Технолог�я Acrobat вже давно дозволя� домагтися високо� точност� при вивод� документ�в на екран, але �й були притаманн� � деяк� нестатки, так�, як велик� розм�ри файл�в, недостатньо досконал� механ�зими роботи з� шрифтами � слабка п�дтримка Web. Верс�я Acrobat 3.0 була написана для вир�шення цих питань. Завдяки використанню технолог�� стиску зображень, покращенню стиску шрифт�в, п�др�занню набор�в символ�в (коли у файл включаються т�льки т� символи, як� використовуються у документ�, а не ус� символи шрифту) � оптим�зац��, при яких елементи, як� повторюються збер�гаються т�льки один раз, значно зменшився розм�р файл�в. Додатковий модуль для пакету Netscape Navigator та елемент управл�ння ActiveX для пакету Microsoft Internet Explorer дозволяють проглядувати файли PDF з допомогою цих браузер�в. Для багатостор�нкових файл�в PDF � можлив�сть проглядати не весь документ, а т�льки одну стор�нку (тому нема� необх�дност� завантажувати весь файл). При розд�льному завантаженн� стор�нок �х елементи обробляються посл�довно - спочатку зТявля�ться текст, п�сля цього гипертекстове посилання, дал� виводяться зображення � останн�ми - будь-як� впроваджен� шрифти. Ця особлив�сть п�двищу� ефективн�сть використання файл�в PDF у Web. A п�дтримка багатобайтових шрифт�в означа�, що Acrobat може тепер працювати �з символьними наборами китайсько�, японсько� та корейсько� мов. У пакет� Acrobat 3.0 зТявилося б�льше мультимедийних елемент�в управл�ння: �нтерактивн� кнопки, впроваджен� звуков� дан� � розширена п�дтримка технолог�� QuickTime, яка спрощу� (у пор�внянн� �з попередньою верс��ю) створення додатк�в мульт�мед�а для розм�щення на дисках CD-ROM. Хоча Acrobat не у змоз� конкурувати з пакетом Macromedia Director, його може виявитися ц�лком достатньо для включення у документи р�зноман�тних под�й типу аудио � в�деоданих, а також �нтерактивних кнопок. У повноекранному режим� не в�дображаються меню, панель �нструмент�в � смуги прокрутки; це дозволя� реал�зувати незвичайн� можливост� переходу в�д стор�нки до стор�нки � полегшу� створення презентац��, а також �нтерактивних к�оск�в. Пакет Distiller, повнофункц�ональний �нтерпретатор мови PostScript, в�дм�нно справля�тся з� складними файлами PostScript, як� створюються додатками для верстання типу Adobe PageMaker або QuarkXPress. Вже т�льки одна ця можлив�сть робить технолог�ю Acrobat найпрост�шим засобом подання документ�в з� складною структурою у Web. Для роботи �з дов�дковою �нформац��ю передбачений пошуковий модуль Acrobat Catalog, розроблений компан��ю Verity, що дозволя� за л�чен� секунди знаходити будь-яке слово у дек�лькох файлах PDF. Пакет Capture скану� �снуюч� документи, викону� розп�знання тексту � створю� файли PDF, в яких збер�га�ться вих�дна структура � зТявля�ться можлив�сть пошуку фрагмент�в тексту. Ц� важлив� доповнення до вже �снуючо� у технолог�� Acrobat п�дтримц� HTML придають файлам PDF додаткову гнучк�сть, яко� не вистача� конкуруючим форматам. В Acrobat Exchange - верс�ю програми Reader з можливостями редагування - також додано дек�лька корисних нових можливостей. Одна з цих функц�й може дублювати кнопки � звТязки, що дозволя� автоматично створювати засоби нав�гац�� на вс�х стор�нках. Додатковий модуль Touch-up робить можливим редагування тексту без повторно� генерац�� усього файлу PDF кр�м того, тепер можна створювати �нтерактивн� форми, з яких введен� дан� будуть передаватися у формат� HTML. У попередн�х верс�ях Acrobat для скорочення розм�р�в файл�в удалялася �нформац�я, необх�дна для високояк�сного друку. Верс�я Acrobat 3.0 також дозволя� скорочувати файли таким чином, але �сну� можлив�сть зберегти всю �нформац�ю PostScript, необх�дну для високояк�сно� пол�граф��, у цьому випадку збер�гаються дан� CMYK, а також смесев� кольори, полутонов� растри, коментар� в�дкритого �нтерфейсу додрукових процес�в (Open Prepress Interface, OPI), параметри видн�мання чорного (Under Color Removal, UCR) � генерац�� чорно� фарби (Black Generation) на в�дзнаку в�д попередн�х верс�й формат PDF у ньому збер�гаються описи незалежних в�д прилад�в кольор�в (device-independent color, DIC), яке забезпечу� здатн�сть репродуц�ювання кольору на рзноман�тних приладах. Тепер можна також проглядувати � друкувати шаблони заповнення PostScript Level 2, при цьому збер�га�ться �нформац�я, яка залежить в�д конкретного обладнання. Якщо коротко, то файли PDF можуть повн�стю зам�нити файли друку PostScript. Acrobat волод�� значно б�льшою гнучк�стю, н�ж �нш� цифров� формати документ�в, але � у нього � нестаток. � хоча документи Acrobat 3.0 можуть у два рази компактн�ше збер�гати файли, н�ж файли Acrobat 2.0, все р�вно вони можуть виявитися б�льшими, н�ж файли, створен� за допомогою пакету Envoy компан�� Tumbleweed. Пробна стор�нка у формат� HTML з 24 Кбайт тексту � граф�ки зроста� до 81 Кбайт у формат� Acrobat. При швидкост� передач� 28.8 Кбит/сек передача цього файлу на екран компТютера користувача буде продовжуватись на 30 сек довше. Хоча шрифти упакован� значно плотн�ше � краще захищен� в�д сбо�в, п�дтримка формату TrueType далека в�д досконалост�, оск�льки деяк� шрифти TrueType збер�гаються у вигляд� растр�в, на екран� � при друц� виглядають неяк�сно. Безкоштовний пакет Reader або додатковий модуль для перегляду займа� майже 2.5 Мбайт, а для роботи програми необх�дно зарезервувати значний обсяг оперативно� памТят�. Кр�м того, незважючи на покращену продуктивн�сть, швидк�сть роботи програми залиша� бажати кращого. Чи зам�нить PDF формат HTML? Ще р�к назад казалося, що це може в�дбутися. Але покращення можливостей форматування HTML, �м�грац�я шрифт�в � поява безл�ч� розширень у вигляд� елемент�в ActiveX, додаткових модулей � сценар��в на Java роблять под�бний розвиток под�й малоймов�рним. Тим не менш формат PDF може стати лновою мовою PostScript�. Наступним пакетом, �з яким ми ознайТомимось, буде Dream Weaver (додаток 8) в�д компан�� Wacromedia. Web-редактор DreamWeaver був розроблений сп�льно з профес�йними Web-розробниками. Тому багато властивостей програми ор��нтован� саме на профес�йне застосування. У пор�внянн� �з конкурентами DreamWeaver, � найширше розробленим Wysiwyg-�нструментом. П�дтриман� вс� робоч� характеристики, як� сьогодн� можна оч�кувати в�д профес�йно� авторсько� програми. Окр�м вже заявлених функц�й форматування текст�в та створення рамок � таблиць DreamWeaver волод�� спроможн�стю визначення Cascading Style Sheets. По пор�внянню, наприклад, з Frontpage в�д Microsoft, ця програма б�льш простора � да� б�льшу свободу творчост�. HTML-код, який генеру� програма, в�дпов�да� так званому Plain-HTML �, отже, не м�стить надлишкових доповнень, наприклад небажаних Meta- або Paragraph-дескриптор�в. Оск�льки мови сценар��в повинн� у майбутньому придбати велике значення, то у програму додан� р�зноман�тн� �нтерактивн� � ан�мацийн� властивост�, в основу яких покладений JavaScript або VBScript. До них в�дносяться, наприклад, кнопки, як� при певних умовах зм�нюють св�й зовн�шн�й вид. Дуже тонка особлив�сть: автор ма� можлив�сть согласувати свою мультипл�кац�ю �з можливостями певного Web-браузеру. Ця програма �дина серед �нших Web-редактор�в дозволя� накласти на одну Web-стор�нку дек�лька сло�в. Web-автор може за дек�лька секунд розкласти по цим слоям текст або граф�ку. Окрем� сло� можна також мультипл�кувати за допомогою заздалег�дь п�дготованих сценар��в на основ� JavaScript. Кер�вництво користувача вимага� певних навик�в, оск�льки в�дсутня панель �нструмент�в у традиц�йному розум�нн� цього терм�ну. Вона уявлена у вид� окремих в�кон � рядк�в меню, як� в�льно перем�щюються по екрану. Щоб при цьому мати можлив�сть зручно працювати, потр�бний приблизно 17-дюймовий, а ще краще - 19-дюймовий мон�тор. Завдяки DreamWeaver, ф�рма Macromedia може зробити великий стрибок вперед. Дос� не було жодного HTML-редактору, що б волод�в безл�ччю функц�й такого виду. Тим не менш, дуже непри�мне враження залиша� в�дсутн�сть деяких властивостей. Так, наприклад, при створенн� таблиць не можна п�дсумовувати вм�ст �хн�х окремих осередк�в. Щоправда, у ф�рми ще � деякий час до випуску готово� програми, у теч�ю якого можна вил�кувати дитяч� хвороби � додати в�дсутн� функц�� управл�ння �нформац��ю у базах даних. Програма Frontpage 98 (додаток 9) в�д Microsoft ор��нтована на профес�йних розробник�в Web-стор�нок, як� складають � оформлюють ц�л� Web-вузли. П�сля запуску програми спочатку зТявля�ться Frontpage Explorer, який управля� вс�ма файлами � каталогом, стосовними до одного Web-вузла. Питання побудови сервера вир�шене просто � зразково: стор�нки можна зТ�днувати одну з �ншою за допомогою механ�зму Drag&Drop. Робота оболонки в значному ступен� ор��нтована на продукти с�мейства Office 97. З точки зору ергоном�ки, у Web-редактор� добре вир�шене питання переключення м�ж трьома видами зображень: лЗвичайний� для обробки Web-стор�нки в режим� Wysiwyg, лHTML� для роботи з кодами � лПопередн�й перегляд� в якост� модел� роботи броузера. Ц� види подання зображення �снують в ус�х граф�чних Web-редакторах � активуються, як правило, через в�дпов�дн� рядки меню. Microsoft, навпроти, зупинилася на технолог�� закладин: у самого нижнього краю в�кна користувач може побачити п�ктограми з позначкою виду зображення. Style Sheets п�дтримуються сво�м власним редактором, що, щоправда, пода� собою не зовс�м те, що хот�в б побачити Web-дизайнер. За допомогою д�алогових в�кон можна зручно ввести вс� ознаки, як� повинн� в�дпов�дати певному стилю. З отриманих даних програма склада� в�дпов�дну команду, яку п�сля цього вводить у редактор, под�бний записн�й книжц�, у м�сце, означене курсором. Користувач повинен лише встановити курсор у правильне м�сце у вже �снуючому дескрипному сценар�� (<SRIPT>). Щоправда, програма такого класу повинна виконувати це самост�йно, а не перекладати на користувача. Програмний код стиля повинен бути записаний у рядок без проб�л�в. Це надм�рно ускладню� наступну обробку, якщо п�зн�ше потр�бно буде працювати безпосередно з Web-стор�нкою. У принцип�, тут корректно застосову�ться редактор Style Sheets, однак до його остаточного допрацювання ще далеко. З �ншого боку, Frontpage з� сво�м д�алоговим введенням даних пропону� в�дм�нн� можливост� по визначенню Style Sheets. Це ж можна сказати � про п�дтримку сценар��в: для JavaScript � VBScript �снують асистенти, за допомогою яких клацом миши можна створити прост� сценар��. При створенн� складних сценар��в потр�бно попрацювати руками. Frontpage п�дтриму� ознаки д�ючого HTML-стандарту 4.0. Це виявля�ться, наприклад, у тому, що окрем� таблиц� можна розм�стити на задньому план�. Кр�м Того, � можлив�сть з допомогою Wizard снабдити HTML-стор�нки �дентиф�кац��ю канал�в у CDF-формат�. Для перегляду готових стор�нок Frontpage пропону� окр�м режиму попереднього перегляду ще � Web-браузер, який встановлю�тся при инсталяц��. Кр�м того, у цей список можна ввести додатков� засоби перегляду. Щоправда, режим попереднього перегляду працю� т�льки у тому випадку, якщо встановлено вх�дний у комплект персональний Web-сервер, який у цей час працю� у фоновому режим�. З його допомогою Frontpage моделю� Online-звТязок. Програма HotMetal серед Web-редактор�в в�дноситься до лстарих знайомих� � вже випробованих програм для створення Web-стор�нок. Як � �нш� програми, HotMetal дасть можлив�сть звертатися при створенн� нових Web-стор�нок до деяких типових шаблон�в, щоправда, дуже простим. Однак опц�� дозволяють проголосити шаблоном будь-який HTML-документ � використати його п�сля цього в якост� стандартного шаблону. Ця програма припуска� три види подання зображення. Початк�вцю користувачу ф�рма-виробник Softquad рекоменду� Wysiwyg-режим. Для б�льш досв�дчених передвизначений режим роботи з дескрипторами, в якому дескриптори HTML уявлен� за допомогою типових для HotMetal символ�в. Трет�й вид пода� чист� HTML-коди. При доданн� специф�чних для редактора код�в HotMetal веде себе вкрай стримано. У кодах стор�нки уявлено т�льки те, що вже введене користувачем. Для досл�дження сво�х Web-стор�нок в умовах, близьких до реальних, виробник пропону� Internet Explorer 3.02 в�д Microsoft. Додатково можна використати � �нш� браузери. Щоправда, кожний раз по зак�нченнь роботи програма найнепристойнишим образом лзабува�� про при�днану таким чином програму, наприклад про Netscape Navigator. лFX Chooser� пропону� для вибуру меню для кольору тексту � заднього плану, пол�в переключення, л�н�й � так дал�, з яких потр�бний елемент або потр�бний кол�р можна перетащити у Web-стор�нку за допомогою миши. Нажаль, назви пол�в переключення наведен� на англ�йськ�й мов�, то для користувач�в, не волод�ючих ц��ю мовою, у б�льшост� випадк�в незрозум�л�. Як � в �нших програмах, при створенн� таблиць можна використати д�алогову п�дтримку � зм�нювати �х з допомогою механ�зму Drag&Drop. Щоправда, буде в�дстуня можлив�сть �мпортувати таблиц� в Excel- або Text-формат�, однак можна коп�ювати � встраювати численн� дан�, не вводячи �х ще раз. При введенн� даних HotMetal автоматично форму� таблицю. Дуже просто вир�шене питання п�дсумовування вм�сту яч�йок, розташованих через дек�лька рядк�в. Для цього достатньо т�льки клаца мишею по в�дпов�дн�й пиктограмц�. Точно так же прост � зворотний процес, тобто розпод�л яч�йок у горизонтальному � вертикальному напрямках. Досить просто вир�шу�ться проблема додання, вилучення або модиф�кац�� посл�довност� рядк�в або стовбц�в. Встраювання JavaScript або VBScript п�дтриму�ться т�льки до тих п�р, доки це стосу�ться параметр�в дескриптор�в сценар�ю. Власно сценар�й потр�бно або завантажувати з зовн�шнього HTML-файлу, або в�дразу писати на стор�нц�. Точно так же сл�д д�яти у випадку з� Style Sheets, для роботи з яким � св�й власний редактор. Наприклад, щоб шаблон стиля, �снуючий у вид� зовн�шнього файлу, вбудувати з допомогою заслання, вже потр�бн� простор� познання. В Attribute inspector, за допомогою якого можна звертатись до р�зноман�тних властивостей певного HTML-елемента, в�дсутне необх�дне для цього випадку поле введення REL. Таким Чином, в�дпов�дний код потр�бно доповнити безпосередно у HTML-режим�. Функц�� фрейм�в вимагають навик�в, але � полегшують роботу, особливо при встановленн� атрибут�в Frameset. Однак, серйозним нестатком � те, що HotMetal не може впоратися �з Wysiwyg-зображенням фрейм�в. HotMetal - �диний з наведених редактор�в, у якаму � можлив�сть запису макрокоманд. В�н дозволя� ре�струвати робоч� операц�� та в�дтворювати �х за допомогою комб�нац�й клавиш, що значно полегшу� виконання частих операц�й. З допомогою ц��� властивост� можна було б визначати д�� у FX Chooser у вигляд� макрос�в. Програма Fusion 2.02 в�д Netobject без сумн�ву � лXРress� серед вс�х Web-редактор�в, оск�льки при побудов� Web-стор�нки ця програма �де ц�лком по �ншому шляху, н�ж �нш� Web-редактори. Кожний елемент оформлення, будь то текст, зображення, таблиця, поле форми, Java-аплет, обробля�ться як фрейм, який можна пом�стити у будь-якому м�сц� Web-стор�нки. Той, хто прийшов до цього в�д HTML-програмування або ж працював ран�ше з �ншими Web-редакторами, буде спочатку стикатися з проблемами. HTML звичайно нада� не дуже багато м�сця для розташування елемент�в на Web-стор�нц�, оск�льки ця технолог�я не дума� про компоновку стор�нки. Граф�чн� редактори лог�чно застосовують �� при обробц� елемент�в. Таким чином, що ж може запропонувати Fusion при розробц� макету стор�нки, щоб за як�стю �� можна було пор�вняти �з друкарським продуктом? Ясн�сть до цього питання вносить погляд на коди HTML: при макетуванн� Web-стор�нки Fusion створю� �дину б�льш-менш складну, невидиму таблицю. Меж� ц��� таблиц� залишаються невидимими, � над�йним засобом для оформлення, наприклад, дозволяють ввести безл�ч стовбчик�в, хоча HTML нав�ть не нада� такого шансу. Використання табличних дескриптор�в робить вих�дн� коди вкрай заплутаними. Кр�м Того, ця програма не позбавлена неряшност�, яку можна пом�тити, наприклад, при встраюванн� аплет�в. М�сце, яке аплет повинен зайняти на Web-стор�нц�, визнача�ться його розм�рами по висот� й ширин�. Fusion зада� ц� дан� автоматично у залежност� в�д розм�ру фрейм�в, �снуючих у макет� стор�нки. Однак, �сну� � �нша можлив�сть задати висоту � ширину: за допомогою опц�� вибору елемент�в сценар�ю. Тут серед усього �ншого можна задати розм�ри аплету у числовому вигляд�. Але, вони не зм�нюють висоту � ширину д�ючого аплету. Скор�ше за все, ц� модиф�кац�� будуть додатково внесен� у дескриптор аплету � залишаться нед�йсними. У програм�ста нема� шанс�в задати розм�ри аплету за допомогою клавiатури. Вираз елемента сценар�ю у по�днанн� �з обТ�ктом макетування звичайно вводить у заблудження, оск�льки у цьому випадку промова не �де про можлив�сть встраювання сценар��в на основ� мов JavaScript або VBScript. Як � в ус�х �нших редакторах, �х потр�бно вводити вручну. У Fusion це нав�ть ще заплутан�ше, н�ж у його конкурент�в, оск�льки не завжди можна провести розбивку сценар�ю на розд�ли до, п�сля � безпосередно у д�ючому елемент�. Нажаль, на це вказу� � в�дсутн�сть режиму обробки, яка забезпечу� доступ користувача до HTML-код�в Web-стор�нки. Це дуже ч�тко визнача� групи користувач�в, на яких ор��нтована програма в�д Netobject: Web-дизайнери, як� працюють �з граф�кою � не бажають мати д�ло �з HTML. Fusion пропону� деяку к�льк�сть досить потужних �нструмент�в, однак при цьому не гаранту� отримання як�сного результату. Програма Visual Page (додаток 10) в�д Symantec, як � PageMill, досить жорстко ор��нтована на �снуючу верс�ю HTML. Це означа�, що у н�й в�дсутня п�дтримка Style Sheets, а також JavaScript � VBScript. Для редагування тексту �снують в�дпов�дн� опц�� у вид� рядк�в у головному меню. Кр�м того, м�стить набор звичайних HTML-формат�в, як� використовуються для звичайного тексту, абзац�в, заголовк�в, адрес, в�дредагованого тексту або списк�в � так дал�. Редактор таблиць забезпечу� просту � зручну роботу. При модиф�кац�� розм�р�в стовбчик�в або рядк�в перем�щенням �хн�х меж ця модиф�кац�я в�дображу�ться вже у процес� роботи, так що можна працювати интуи�тивно. При вставц� тексту з буферу обм�ну програма сама розум��, що потр�бно створити таблицю, якщо, наприклад, переноситься розд�л з Excel-документа. Тут в�дсутня т�льки опц�я, яка дозволя� обТ�днувати вм�ст яч�йок, що пом�тно у робот�. По свойому впливу на властивост� HTML-документа цей редактор не може конкурувати �з Frontpage або HotMetal. Список властивостей в�дстун�й. Можна ввести лише ти HTML-атрибути, як� керують под�ями, як� грають велику роль при програмуванн� з JavaScript � � у HotMetal. Встроювання JavaScript (VBScript не можна знайти у вигляд� опц��) в�дбува�ться шляхом простого введення коду у Wysiwyg-режим� або через посилання на файл сценар�ю. Нажаль, ця рудиментарна Script-функц�я працю� не дуже добре, бо вона залиша� п�сля себе невидим� символи, неврахован� у HTML-кодах, яки п�зн�ше при загрузц� у WEB-браузер� приводять до появи пов�домлень. Ц� символи не видно ан� у Wysiwyg, ан� у HTML-поданн�, �х можна лише в�дсл�дкувати по повед�нц� текстового курсору. Кр�м Того, �сну� ще одна особлив�сть: перед дескриптором сценар�ю Visual Page обовТязково ставить дескриптор абзацу. Фрейми створюються так же просто, як � таблиц�, редагуються �з використанням технолог�� Drap&Drop. При виклиц� нового набору фрейм�в (Frameset) можна пов�стити про властивост� д�ючих у даний момент фрейм�в � придати �м HTML-файл та назву. Кр�м того, задаються розм�ри � можлив� лин�йки прокрутки. Для Noframe-розд�лу, який врахову� браоузери, неспроможн� уявити фрейми, створю�ться сво� окреме в�кно введення. При встраюванн� Java-апплет�в Visual Page припуска� введення назви Class-файлу, його розм�ренност�, а також введення необх�дних параметр�в. Програма укомплектована простим � наочним механ�змом управл�ння сервером, що дозволя� в�дразу завантажувати потр�бний сервер Web-стор�нками. Як � у програмах конкуруючих ф�рм, у комплект даного редактора входить ц�лий ряд шаблон�в. Серед них � дуже вдал� проекти. Граф�чн� елементи, наведен� у б�бл�отец�, мають ц�лком задов�льний вид. Таким Чином, Symantec пропону� редактор для швидкого � зручного створення Web-стор�нок. Однак для реал�зац�� б�льш крупних � складних проект�в цей �нструмент � непридатним. Приблизно два роки потому PageMill (додаток 11) п�дняв бурю у Macintosh-св�т�, оск�льки це була перша програма, яка дозволила користувачу створювати � обробляти Web-стор�нки у режим� Wysiwyg. В�д т��� першо� верс�� у нин�шн�й верс�� 2.0 не залишилося н�чого. Досить тяжко раз�братися �з функц�ями обробки таблиць. Д�лянки модиф�кац�� виду показника миши, необх�дно для вибору тексту яч�йок або самих яч�йок при �х подальш�й обробц�, розташовуються близько одна до �ншо�. Тому, якщо працюете не дуже точно, то досить часто вид�ляються не т� елементи, як� потр�бн� у даний момент. На в�дзнаку в�д вс�х �нших Web-редактор�в PageMill не п�дтриму� кольоров� таблиц�. Якщо завантажити у PageMill потр�бну таблицю, то в�н просто про�гнору� цей атрибут. Ця програма врахову� т�льки кол�р яч�йок при в�дтворенн�. Нажаль, кольори таблиц� не в�дносяться до д�ючого у нин�шн�й час HTML-стандарту 4.0. Однак, завдяки подальшому розповсюдженню Web-браузер�в, таких як Netscape Navigator � Internet Explorer, як� п�дтримують в�дпов�дн� визначення, вже зТявився квази-стандарт, який вже розповсюджу�ться. У пор�внянн� з цим створення фрейм�в у PageMill - це досить легка справа. Просто при нажат�й клав�ш� [Ctrl] розд�лова л�н�я перетягу�тся в�д краю в�кна у середину Web-стор�нки на потр�бне м�сце - � от вже документ под�лений на дв� частин�. Якщо перетащити л�н�ю назад, то рамка удаля�тся. Для того щоб визначити, в яких фреймах повинен бути показаний той або �нший файл, потр�бно в�дкрити контекстне меню - ще одне дуже вдале р�шення. Сл�ду� в�дзначити також те, що переключення м�ж режимами подання HTML � Wysiwyg в�дбува�ться для кожно� рамки окремо � всередин� в�дпов�дно� област� в�кна. Для встраювання у стор�нку зображень, звукових файл�в, Java-апплетов, PDF-файл�в або звТязк�в з �ншими Web-стор�нками не сл�ду� марно шукати в�дпов�дн� ярлики у рядку символ�в або рядка меню: зам�сть них у розпорядження користувача � опц�я лПоместить...�, що точно викону� цю функц�ю. Для того щоб вбудувати в�дпов�дний обТ�кт або створити звТязок, потр�бно лише за допомогою механ�зму Drag&Drop перем�стити в�дпов�дний файл з робочого столу на стор�нку. Web-редактор в�д Adobe ор��нтований на HTML 3.2. Це значить, що Style Sheets або так� розширення, як Dynamic HTML, не мають п�дтримки. З JavaScript � VBScript PageMill також не ма� н�чого сп�льного. Користувач�, як� бажають в�дпов�дним образом оформити сво� Web-стор�нки, повинн� самост�йно попрацювати напряму �з HTML-кодами. Кр�м того, програма не дуже добре знайома з HTML-стандартом: атрибут лalign�, як стандартний параметр Web-консоц�уму, може приймати значення лleft�, лcenter� або лright�. Однак PageMill завзято наполяга� на значеннях лtop�, лmiddle� � лbottom�, що властиво атрибуту лvalign�. При необх�дност� перегляду Web-стор�нок за допомогою Web-броузера програма шука� встановлений броузер � запису� його у команду View|Go. У загальному випадку PageMill залиша� подв�йне враження. Кер�вництво користувача вимага� певних навик�в. Так, наприклад, кол�р для р�зноман�тних д�лянок тексту не можна призначити шляхом вибору �з кольорово� пал�три. Профес�йним розробниками Web-стор�нок ця програма використову�ться дуже р�дко. Для �хн�х потреб PageMill пропону� дуже мало можливостей, яких не вистача� нав�ть для в�дносно простого створення стор�нки. Це видно вже на приклад� таблиць � по в�дсутност� п�дтримки сценар��в. Краще усього ця програма придатна для користувач�в, як� рад�ють д�ючим HTML-стандартом.

2.2.6. 3D редактори

Мабуть вам вже доводилося, зустр�чаючи вражаюч� тривим�рн� зображення, говорити соб�: лОт би зробити таке самому!�. У наш час це стало можливим завдяки тому, що зТявилося багато р�зноман�тних програм для створення тривим�рних �люстрац�й, серед яких можна вибрати пакет на будь-який смак � гаманець. Нав�ть новачки в обТ�мному мир� стануть спроможними, п�д�бравши соб� додаток, який стане вашим новим натхненням, або реал�зувати сво� задумки. У запропонован�й ваш�й уваз� курсов�й робот� описуються деяк� популярн� програми тривим�рного моделювання та ан�мац��. Спочатку терм�нолог�я � перел�к можливостей продукт�в старшого класу можуть звучати довол� важко. Наприклад, для початк�вця профес�я лмоделювальника на баз� непропорц�йних рац�ональних В-сплайн�в (nonuniform rational B-splines, NURBS) з �нтерактивними булевими в�дношеннями� може виявитися та�мницею за с�мТю печатями. �нструменти з такими складними спец�альними можливостями призначен� для досв�дчених користувач�в, � це знаходить сво� в�дображення � в �хн�й вартост�. Багато продукт�в з категор�� лб�льше 3000 $� волод�ють повним набором функц�й для створення �грового ф�льму. З �ншого боку, пакети, варт�сть яких менше 100 $, значно легше використовувати, але вони позбавлен� деяких ц�нних функц�й, таких, наприклад, як ан�мац�я та трасировка променей. Але перед тим, як ми розпочнемо обговорення можливостей конкретних пакет�в створення тривим�рних зображень, розглянемо деяк� основи розробки обТ�мно� граф�ки. Створення тривим�рних �люстрац�й звичайно представля� собою трьохступеневий процес: побудова тривим�рно� модел� (або моделей); застосування атрибут�в поверхонь �, нарешт�, рендеринг композиц�� у файл � в�дображення �� на екран�. Четвертий (необовТязковий) крок, який п�дтримують багато з тривим�рних пакет�в, - це ан�мац�я композиц��. У склад деяких пакет�в входять засоби для моделювання в�ртуально� реальност� (Virtual Reality Modeling Language, VRML) для створення обТ�мно� ан�мац�� у мереж� Web. Звичайно б�льшу частину часу в�дн�ма� побудова модел�. В абсолютному вираз� це може бути � година, � дек�лька тижн�в. Додання деталей поверхн�, таких, як кольору � карти поверхонь, може зайняти ще один або два дня. Рендеринг сцени з дозволом друку (вище 1000 dpi) може зайняти в�д дек�лькох хвилин до дек�лькох годин, це вже залежить в�д продуктивност� апаратного забезпечення � складност� зображення. Для розробки сцени, в як�й �диним персонажем � обТ�мний текст, нав�ть початк�вцю може знадобиться менше години. Створення трохи складн�шо� модел� типу просто� сцени �з будинком може зайняти в�д пари дн�в до дек�лькох тиждн�в. Побудова продвинуто� модел� - спортивного автомоб�ля або ландшафта �з науково-фантастичного ф�льму - в�дбере значно б�льше часу. Створення орган�чних моделей, таких, як рослини, тварини або люди, - �з п�двищеними вимогами до реал�стичност� - найб�льш складна робота, яка незалежно в�д програми, яку ви використовув�те або навик�в користувача може зйняти дек�лька тижн�в напружено� прац�. Сцена ожива� на наступному етап� - при завданн� атрибут�в поверхн� або лв�дображенн��. Наприклад, можна преобразувати просту поверхню у камТяний мур з �гипетськими ��рогл�фами на н�й, задавши для не� потр�бне растрове зображення, - цей процес назива�ться лнакладення текстури� (texture mapping). Схожий процес, лнакладення рель�фу� (bamp mapping), дозволя� витягати або грав�рувати поверхню, перетворюючи �� у пересечену м�сцев�сть �з кучугурами � ярами. У подальшому сцену можна покращити, додавши джерела осв�тлення, задавши розташування камери або оживити т�ло зображення растровим зображенням або текстурою. Хоча цей процес досить простий, нин�шн�й митець може годинами возитися �з картинкою, доводячи �� до доскон�лост� або до абсурду. П�сля того, як спрага творчост� буде адов�льнена, можна приступати до рендер�нгу сцени. Рендеринг - це процес, у результат� якого ваши креслення у трьохвим�рному св�т�, перетворюються у дуже гарне двовим�рне зображення обо рол�к, який насправд� вигляда� як тривим�рний. �сну� два основних засоби рендер�нгу зображень: зас�б сканування рядк�в (scan-line) � зас�б трасировки променей (ray tracing). Найб�льш розповсюджений зас�б, це зас�б сканування рядк�в; з його допомогою зображення обробля�ться значно швидше, але результати одержуються менш реал�стичними. Трасировка променей да� б�льш фотореал�стичн� зображення, оск�льки дозволя� �м�тувати вза�мн� в�дображенна в�д обТ�кт�в, наприклад в�дображення скла у скл�. Кр�м того, цей зас�б працю� пов�льн�ше, трасировка променей ма� ще один нестаток: вона не спроможня в�дтворити лмТяк�� т�н�. Це обмеження можна подолати за допомогою лзат�нення по Фонгу� (або лрендер�нгу по Фонгу�), яке створю� зат�нену поверхню, вираховуючи правильний кол�р � осв�тлення для кожного п�кселю. Незалежно в�д засобу, який використову�ться для вибору оптимального балансу м�ж швидк�стю � як�стю у багатьох пакетах � спец�альн� засоби налагодження зат�нення. Якщо ви збира�тесь ан�м�рувати модел�, то вам сл�д знати, як� вих�дн� формати п�дтриму� пакет. Для дизайнер�в мереж� Web важлива п�дтримка VRML 2.0 � ан�м�рованних файл�в GIF. Видавникам цифрових ф�льм�в не об�йтися без формат�в AVI, PIC або QuickTime, а також таких можливостей вищого класу, як линверсна к�нематика�, яка повТязу� компоненти таким чином, щоб вони могли рухатися узгодженно, � лротоскопинг� (roto-scoping) ф�льм�в (пофарбування, малювання або накладення зображень на ан�мац�йн� кадри). Виб�р програми тривим�рного моделювання, яка задовольня� вс�м вимогам користувача, - часто досить тяжка задача. Перерахування можливостей типового тривим�рного пакету старшого класу схоже на читання п�дручника по вищ�й математиц�. Тому необх�дно ор��нтуватися на тих програмах, можливост� яких вам д�йсно необх�дн�, а р�шення приймати, враховуючи сво� ф�нансов� можлив�ст� � тимчасов� затрати на осво�ння пакету. Один з найв�дом�ших пакет�в ЗD-ан�мации та моделювання - це 3D Studio ф�рми Kinetix. Програма працю� у DOS, забезпечу� весь процес створення тривим�рного ф�льму: моделювання обТ�кт�в � формування ф�льму: моделювання обТ�кт�в � формування сцени, ан�мац�ю � рендеринг, роботу з в�део. Кр�м того, �сну� широкий спектр прикладних програм (IPAS-процес�в), написаних спец�ально для 3D Studio. Пакет 3D Studio Max (плакат 1, мал. 3) - це 32-разрядний, багатопоточний пакет, ор��нтований на ринок �нструмент�в старшого класу, де дуже важлива точн�сть. Функц�я Track View управля� ан�мац�йними ефектами аж до �нтервалу у чверть м�л�секунди. Вбудований метроном дозволя� синхрон�зувати ан�мац�ю з� звуковим супроводом у стереорежим�. Пакет 3D Studio Max волод�� ун�кальною можлив�стю п�д назвою л�стор�я даних�; ця функц�я дозволя� розглядати будь-який етап роботи незалежно в�д того, як давно цей етап був виконаний: хвилину або м�сяц� назад. У програм� реал�зован� також обТ�мне осв�тлення, генератор частинок � ан�м�рован� функц�� деформац��. Для рендеринга застосову�ться 64-разрядний механ�зм сканування рядк�в з повним гама-аудитом до 10000 рядк�в. П�дтримуються також механ�зми рендеринга трет�х ф�рм. Пакет 3D Studio Max, розроблений для створення профес�йного в�део, включа� у себе засоби �нверсно� к�нематики, ротоскоп�ювання � кольорокорекц�� в�део. Пакет TrueSpace 3.0 компан�� Caligari � сум�сним з VRML 2.0 � м�стить вбудований броузер VRML, а також ан�мац�ю, �нверсну к�нематику � функц�ю в�дображення кол�з�й (коли два перетинаючихся п�д час руху обТ�кти реал�стично вза�мод�ють м�ж собою). У програм� реал�зоване зат�нення Фонга � використову�ться зас�б рендеринга �з трасировкою променей. Програма дозволя� ман�пулювати обТ�ктами у повн�стю тривим�рн�й перспектив�. Пластичн� поверхн� обТ�кт�в (plastiform surface) � меташари реального часу (real-time meta-balls) - сфери, як� ведуть себе под�бно р�дин� з високим коеф�ц��нтом натягу поверхн�, - дозволяють створювати пластичн� обТ�кти, так�, як опукла мускулатура. Б�льш того, под�бн� складн� для розробки обТ�кти можна спостер�гати прямо у процес� �хньо� побудови. Пакет TrueSpace3 дозволя� малювати безпосередно на тривим�рних обТ�ктах, а також п�дтриму� 32-розрядн� додатков� модул� до пакету Adobe Photoshop. Simply 3D компан�� Micrografx - одна з найпрост�ших програм (� найдешевша). Вона волод�� масою можливостей, яких звичайно не оч�кують в�д продукту �з такою ц�ною. Програма п�дтриму� VRML 2.0, а також формати GIF, AVI � PIC для мереж� Web й мульт�мед�йних програм. Сум�сн�сть �з технолог��ю лdrag-and-drop� OLE 2.0 полегшу� �� вза�мод�ю з �ншими програмами. Виб�ркова трасировка променей дозволя� �м�тувати прозор�сть � в�дображення. Дов�дкова система програми у стил� лпитання-в�дпов�дь� супроводжу� користувача на вс�х стад�ях створення сцени. В�зуальн� приклади можливих ефект�в, таких, як лскошування� � осв�тлення, дозволяють вир�шити, як� з них вибрати. Тим, кому не потр�бн� дуже складн� ефекти, пакет Simply 3D запропону� швидку, високояк�сну �, недорогу граф�ку. Пакет Extreme 3D компан�� Macromedia можна купити як окремий пакет або у склад� одного з набор�в програм FreeHand Graphics Studio 7 або Director 6. Його перевагами � �нтеграц�я з �ншими продуктами компан�� Macromedia й можлив�сть виконувати рендеринг забражень у зм�шаних багатоплатформених мережах. В�н дозволя� парем�щувати двовим�рн� проф�л� в Extreme 3D з пакету FreeHand � застосовувати до них тривим�рн� ефекти. У пакет� Extreme 3D реал�зован швидкий високояк�сний рендеринг Фонга, а також рендеринг у режим� реального часу. Зараз програма п�дтриму� формати VRML 2.0, progressive JPEG, PNG � 3DMF компан�� Apple. Новий �нструмент генерац�� часток дозволя� створювати ефекти полумТя � розкалено� поверхн�. Великий наб�р можливостей � функц�й - безсп�рна перевага пакету Extreme 3D при реал�зац�� б�льшост� проект�в. Пакет Sculpt 3D популярний серед виробник�в цифрових �люстрац�й, як� розробляють складн� скульптурн� обТ�кти й виконують рендеринг результат�в з високими дозволом для виводу на друк. Програма нада� б�льш 1,5 куб�чних метр�в робочого простору �з точн�стю у межах 0.01 мм. Для полегшення попереднього перегляду в ус�х вим�рах функц�я Quick Spin в�добража� модель з� вс�х стор�н. Митц�-�люстратори повинн� оц�нити потужн� �нструменти Sculpt 3D, за допомогою яких завда�ться осв�тлення � кал�бруются поверхн�; �м сподобаються � можливост� управл�ння кривою, як� визначають прозор�сть � в�дображення. Результати можна обробити пТятьма засобами, включаючи повну трасировку променей, використовуючи для цього 64-разрядный механ�зм, який викону� рендеринг з дозволом 4096х32768. По заяв� компан�� Byte by Byte, пакет Sculpt 3D волод�� самою швидкою ан�мац��ю з трасировкою променей серед вс�х додатк�в на платформ� Macintosh. Ан�мацию можна виводити у формат� QuickTime. У пакет Ray Dream Studio (додаток 12) компан�� Fractal Design входять программи Ray Dream Designer 4.1 � Ray Dream Animator (як� не продаються окремо). Под�бно програм� Simply 3D, у додатку Designer для полегшення процесу створення тривим�рно� композиц�� використову�ться розвинена дов�дкова система. Механ�зм рендеринга з трасировкою променей дозволя� управляти такими характеристиками, як в�дображення, прозорост� � переломлення. За допомогою функц�� 3D Paint можна в�дображати зображення на поверхн� моделей. Серед можливостей додатку Animator - инверсна к�нематика, лротоскопинг� ф�льм�в � ан�м�рування деформац��, як� дозволяють згинати, стискати � скручувати модел� у час�. Тимчасова шкала програми дозволя� �нтегрувати ан�мац�йн� ролики � музичний супров�д. Пакет Infini-D 4.0 (додаток 13) компан�� Specular International волод�� такими можливостями, притаманними додаткам вищого класу, як регульоване осв�тлення, в�дкриття кол�з�й � системи генерац�� часток з рендерингом у режим� реального часу. Регульован� ефекти грунтуються на алгоритмах, а не на файлах зображень � вимагають менше памТят�, тому �х рендеринг викону�ться швидше. Програма дозволя� виконувати як рендеринг з� скануванням рядк�в, так � фотореал�стичну трасировку променей, а також зат�нення Фонга для створення реал�стичних в�дображень. Арх�тектура з можлив�стю використання додаткових модулей пакету Infini-D дозволя� застосовувати ан�мован� ф�льтри для пакет�в Photoshop � Adobe After Effects. Завдяки аудиту кольор�в � кольорокорекц�� для еф�рного мовлення в�деосигнала, цей продукт особливо п�дходить для розробки в�деоролик�в. Кр�м Того, Infini-D може виконувати рендеринг по полям, ця техн�ка використову�ться також для зглаження швидкого руху обТ�кт�в. А ан�мован� деформац�� дозволяють морф�рувати � скручувати обТ�кти. Можлив�сть лпопереднього перегляду поверх в�део� показу�, наск�льки ан�мац�я впису�ться у фоновий в�деофрагмент. Секвенсор ауд�одор�жки дозволя� синхрон�зувати ан�мован� под�� з� звуковим супроводом. LightWave 3D 5.0 - це одна з небагатьох д�йсно незалежних в�д платформи програм. Вона працю� на компТютерах PC, Macintosh � Amiga, робочих станц�ях Sun � Silicon Graphics, а також на Digital Equipment Alpha � MIPS. У список лбезкомпром�сних� користувач�в пакету LightWave входять виробники таких в�домих телесериал�в, як лМорськ� пригоди�, лВав�лон 5� � лЗоряний шлях: Вояджер�. Пакет п�дтриму� трасировку променей, тому да� можлив�сть управляти переломленням св�тла � глибиною поля. Верс�я для Macintosh п�дтриму� технолог�ю QuickDraw 3D, яка дозволя� реал�зувати рух граф�ки з т�нями у режим� реального часу. Але головна г�дн�сть ц��� програми - функц�я MetaNURBS, сум�ш багатокутник�в � сплайн�в, як� дозволяють створювати складн� обТ�кти. У числ� �нших можливостей LightWave - вбудован� ефекти л�нз, раскалено� поверхн� � генерац�� часток. Пакет Strata StudioPro - це профес�йний повнофункц�ональний �нструмент, який волод�� широким набором можливостей з моделюваня, рендерингу � ан�мац�� тривим�рних композиц�й в �нтерактивному режим�. Ця програма, �снуюча т�льки у верс�� для Macintosh, дозволя� виводити файли VRML � подключати URL або адреса AppleScript до моделей VRML. Можливост�, як� настроюють генерац�ю частинок, включають у себе �м�тац�ю вогню, диму � волосся, а ефект т�н� дозволя� створювати реал�стичн� ефекти осв�тлення � зат�нення. У програм� використову�ться швидкий зас�б рендерингу сканурованням рядк�в. За допомогою рендеринга пол�в можна створювати придатн� для передач� в еф�р в�деоролики. Strata Vision 3D 4.0 - ще один пакет компан�� Strata, призначений для тривим�рного моделювання, рендеринга � ан�мац�� - розроблявся для менш досв�дчених дизайнер�в обТ�мних �люстрац�й. В�н дозволя� створювати тривим�рн� модел� � застосовувати до них фотореал�стичн� текстури, а також ефекти осв�тлення; для рендерингу використову�ться зас�б трасировки променей. Кр�м того, програма пропону� засоби створення ан�мац�� з можлив�стю обробки под�й.

2.2.7. Пакети �нженерного моделювання � проектування

Програми двовим�рного � тривим�рного моделювання застосовуються для дизайнерських � �нженерних розробок. Кр�м того, вони можуть доповнити програми тривим�рно� ан�мац��, пол�граф�чн� � презентац�йн� пакети. Серед програм моделювання працюющих на платформ� РС легко виявити л�дера - потужну систему машинного проектування AutoCAD ф�рми Auto.des.sys. AutoCAD часто розглядають як граф�чне ядро систем автоматизованого проектування (САПР): в�н реал�зу� основн� операц�� по створенню � редагуванню л�н�й, дуг � тексту, створю� 2D - � 3D-модел�; автоматизу� р�шення багатьох задач, як� виникають у процес� проектування; дозволя� адаптувати � настроювати систему на конкретн� додатки, створюючи власн� сценар�� � макрокоманди. Пакет м�стить вбудована мова програмування AutoLISP, яка дозволя� користувачам формувати нов� команди � нав�ть використовувати мови програмування високого р�вня. Для тривим�рного моделювання на РС часто використовують програму сплайнового моделювання Sketch Ф�рми Alias/Wavefront, яка забезпечу� високу як�сть рендерингу при високому дозвол�; програму Ray Dream Designer, яка волод�� спец�альним набором засоб�в моделювання � да� фотореал�стичну як�сть зображення; пакети MacroModel ф�рми Macromedia � Form Z ф�рми Auto.des.sys, включаюч� засоби моделювання � деформац�� тривим�рних обТ�кт�в. На IBM-сум�сних компТютерах користуються також � програмою Crystal 3D Designer ф�рми Crystal Graphics, яка ма� гарн� засоби накладення матер�ал�в на поверхн�, створення т�ньових ефект�в � в�зуал�зац��.

2.2.8. �нш� программи для роботи з граф�кою

2.2.8.1. Спец�альн� 3D-додатки

Окр�м додатк�в, призначених для виконання основних операц�й моделювання � рендеринга, �снують також спец�ал�зован� програми, як� п�двищюють вашу продуктивн�сть при р�шенн� специф�чних тривим�рних задач. Наприклад, � дек�лька програм, як� дозволяють розмальовувати поверхн� обТ�кт�в, створених пакетами тривим�рного моделювання. До них в�дносяться пакети Detailer компан�� Fractal Design, MeshPaint 3D (додаток 14) компан�� Positron, Media Paint компан�� Strata � 4D Paint компан�� 4DVision. Вс� ц� програми можуть в�дкривати файли популярного формату DXF, у який роблять вив�д б�льш�сть тривим�рних пакет�в. Пакет 3D Dizzy компан�� Vertigo волод�� новими незвичайними можливостями. Ця програма дозволя� �мпортувати модель, яка генерувалася будь-яким пакетом тривим�рного моделювання, у популярн� продукти компан�� Adobe, так�, як Photoshop, Premiere, After Effects або PhotoDeluxe. Dizzy дозволя� зм�нювати осв�тлення, масштаб, кол�р або текстуру модел� за допомогою будь-якого з наведених лплоских� модул�в. Пакет Poser 2 компан�� Fractal Design м�стить б�бл�отеку обТ�мних людських ф�гур у р�зноман�тних позах � одяз�, дозволяючи перем�щувати �х у певну позиц�ю, ор��нтувати камеру, м�няти осв�тлення � виконувати рендеринг результат�в. Час рендеринга зображення у програм� вим�рю�ться хвилинами. Пакет КРТ Вrусе 2 компан�� MetaTools - це програма, яка спец�ал�зу�ться на створенн� тривим�рних ландшафт�в. За �� допомогою можна одержувати природн� � нав�ть сверхприродн� композиц��, використовуючи можливост� по опису неба, осв�тлення, поверхонь кам�ння, р�к, плато, засн�жених верх�вок � води з в�дображеннями. Ця програма волод�� дивним користувачевим �нтерфейсом, але здатна лвидати� дуже дивн� результати. Пакети Photosynthesis 1.0 компан�� SilverCreek Software � Adobe Dimensions 3.0 - це програми для тих користувач�в, яким потр�бно створювати звичайн� модел� (а не ц�л� композиц��) � в яких нема� часу або необх�дност� освоювати складн� тривим�рн� додатки. У пакет Photosynthesis входить ф�льтр RenderMan 1.35 компан�� Pixar, яка необх�дна для виконання рендеринга. Photosynthesis включа� звичайн� тривим�рн� прим�тиви, так�, як сфери, конуси � куби, а також параболо�ди, диски, к�льця � обТ�кти у форм� п�сочних годинник�в (як� називаються лг�перболои�ди�). З пакету Photosynthesis експорт можна виконувати т�льки у формат RenderMan Interface Bytestream (RIB); в�н не п�дтриму� формат метафайлу QuickDraw 3D (3DMF) компан�� Apple. У в�дзнаку в�д Photosynthesis пакет Adobe Dimensions може �мпортувати двовим�рн� �люстрац�� з �нших програм. Продукт розроблений по образу � под�бност� типових для створення �люстрац�й; якщо ви використову�те Illustrator або �нш� продукти компан�� Adobe, то працюючи з Dimensions, буде почувати себе як риба у вод�. Однак ун�кальним продукт робить його спроможн�сть виконувати рендеринг тривим�рних обТ�кт�в у незалежний в�д дозволу формат на баз� мови PostScript, яку можна використовувати у будь-якому двовим�рному файл� �люстрац��. В ус�х описаних програмах для п�двищення продуктивност� прац� широко застосовуються лшвидк�� по�днання клавиш. Б�льш�сть з цих пакет�в розроблен� з упором на легк�сть використання, так що нав�ть новачки не будуть зазнавати особливих ускладнень з �хн�м осво�нням. Тому, якщо ви зараз годинами боретесь з непок�рною граф�чною програмою, намагаючись добитися правильного ефекту для тривим�рного зображення, спробуйте знайти пакети, як� зможуть впоратися з под�бною задачею значно швидше.

2.2.8.2. Програми для створення обТ�мних шрифт�в

У доповнення до пакет�в тривим�рно� ан�мации �снують узкоспециал�зирован� програми, наприклад для створення обТ�мних шрифт�в. До програм такого виду в�дносяться Typestry ф�рми PIxar, Adobe Dimensions, Add Depth ф�рми Ray Dream � Crystal Flying Fonts ф�рми Crystal Graphics, LogoMotion компан�� Specular International, Font F/X компан�� DCSi � Strata Type 3D дозволяють швидко � легко экструдирувати � наклоняти текст з шрифт�в Type 1 � TrueType, а також застосовувати до нього текстурован� поверхн�, наприклад метал. Кр�м того, пакети LogoMotion � Flying Fonts виконують в�дм�нну ан�мац�ю шрифт�в.

2.2.8.3. Системи для монтажу � роботи з видео

Програми обробки цифрових в�деозображень � створення багатосторивневих композиц�й з використанням двовим�рно� � тривим�рно� граф�ки дозволяють зам�нити комб�нован� зТйомки, обробляти в�дснятий матер�ал засобами компТютерно� граф�ки, сум�щати в�дснятий матер�ал �з компТютерною ан�мац��ю � виводити результати на к�но- � в�деопл�вку. Програма для редагування в�део Adobe Premiere (додаток 15) на платформ� РС дозволя� виконувати монтаж оцифрованого в�део, статичних зображень � звукових файл�в. Останн� верс�� пакету можуть обробляти р�зноман�тними засобами до дек�лькох десятк�в незалежних в�деодор�жок, п�дтримують безл�ч ф�льтр�в, засоби створення спецэефект�в � шрифт�в. Серед конкуруючих пакет�в для обробки в�део можна вказати програму MediaMerge ф�рми ATI, а серед б�льш потужних - Adobe CoSA After Effects.

2.2.8.4. Програми для науково� в�зуал�зац��

Пакети для науково� в�зуал�зац�� можуть бути призначен� для р�шення р�зноман�тних ц�лей - в�д р�шення проблем мун�ц�пального планування до в�зуал�зац�� сонячних вибух�в. Серед програм науково� � �нженерно� граф�ки для PC можна вид�лити продукти ф�рми Golden Software: програми Surferu Grapher, призначен�, в�дпов�дно, для створення поверхонь � граф�к�в (у середовищ� DOS або Windows), � пакет Map Viewer для побудови кольорових карт у середовищ� Windows. Кольоров� граф�ки � карти виводяться цими програмами на будь-який мон�тор або зовн�шн�й прилад. Пакет Surfer дозволя� обробити � в�зуализувати двовим�рн� набори даних, як� описуються функц�ями типу z=f (x, y). В�н буду� цифрову модель поверхн�, проробля� допом�жн� операц�� � в�зуал�зу� результат. Grapher призначений для обробки � виводу граф�к�в, як� описуються функц�ями типу y=f (x). В�н не ма� обмежень по числу граф�к�в на одному граф�ку можна розм�стити дек�лька осей з р�зноман�тними масштабами � одиницями вим�ру. Пакет Map Viewer дозволя� вводити � коректувати карти - зм�нювати масштаб, преобразовувати координати, а також обробляти � виводити у граф�чному вид� числову �нформац�ю, звТязану �з картами: наприклад, демограф�чн� дан�.

3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ

3.1. Охорона працi в Укра�нi

Охорона працi - це система законодавчих актiв, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгi�нiчних i лiкувально-профiлактичних м�ропри�мств i засобiв, забезпечуючих безпеку, охорону здоровТя i працездатнiсть людини в процесi працi. Це - прикладна наукова соцiально-технiчна дисциплiна. Вона займа�ться виявленням i вивченням виробничих небезпек i професiйних шкiдливостей i розробки методiв �х попередження i ослаблення. Це буде допомагати усуненню нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань прац�вник�в, аварiй, пожеж. Утворилась ця дисциплiна на по�днаннi багатьох наук. У нiй використанi науков� досягнення фiзики, х�м��, математики, трудового права, економiки, орган�зац�� i планування виробництва, електротехнiки, промислово� естетики i ряду других галузей знань. Методологiчною основою охорони працi явля�ться аналiз умов працi, технологiчного процесу, виробничого обладнання, використовючих i отриманих речовин з точки зору можливостi виникнення небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв. Стратегiчним направленням розвитку охорони працi явля�ться створення безпечно� технiки i безпечних технологiй, комплексна автоматизацiя виробництва i на цiй основi забезпечення на всiх пiдпри�мствах умов, виключаючи виробничий травматизм, професiйнi захворювання i важку фiзичну працю.

3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця.

Забезпечення здорових i безпечних умов працi поклада�ться на адмiнiстрацiю пiдпри�мства. Адмiнiстрацiя зобовТязана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий травматизм i забезпечувати санiтарно-гiгi�нiчнi умови, попереджуючи виникнення професiйних захворювань робочих i службовцiв. Правил i норм по охоронi працi повиннi дотримуватись при проектуваннi, будiвництвi i експлуатацi� виробничих будiвель i споруд. Нi одне пiдпри�мство, цех, дiлянка, виробництво не можуть бути прийнятi i введенi в експлуатацiю, якщо на них не забезпеченi здоровi i безпечнi умови працi. Нi один зразок ново� машини, механ�зму i другого виробничого обладнання не може бути передан у серiйне виробництво, якщо вiн не вiдповiда� потребам безпеки працi. Адмiнiстрацiя пiдпри�мства зобовТязана забезпечити належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць i створити на них умови працi, вiдповiднi правилам по охоронi працi. Адмiнiстрацiя розробля� �нструкц��, iнструкту� прац�вник�в, контролю� дотримання працiвниками �нструкц�� по охоронi працi, проводить розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi. Для проведення меропри�мств по охоронi працi видiляються спецiальнi засоби i необхiднi матерiали. Робiтникам, якi працюють на роботi з шкiдливими умовами працi, а також в особливих температурних умовах, або звТязаних з забрудненням, видають безкоштовно засоби iндивiдуального захисту: мило, молоко, лiкувально-профiлактичне харчування i органiзову� постачання рiзних засобiв. Робiтникам, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi чи у закритих неопалю�мих примiщеннях надають спецiальнi перерви для зiгрiвання i вiдпочинку. Трудове законодавство явилось основою для розробки типових правил внутрiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв п�дпри�мств, установ, органiзацiй. Типовi правила визначають порядок прийому i звiльнення робочих i службовцiв �х основнi зобовТязання, адм�н�страц��, робочий час i його використання, заохочення за успiхи у роботi, утримання за порушення трудово� дисциплiни. Iнструкцi� по охоронi працi встановлюють вимоги безпеки при виконаннi робiт виробничих примiщеннях, на територ�� пiдпри�мства i в iнших мiсцях, де працюючi виконують доручену роботу чи службовi зобовТязання. Вони пiдроздiляються на типовi i для працюючих на даному пiдпри�мствi. Iнструкцi� повиннi отримувати роздiли: загальнi вимоги безпеки; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки пiд час роботи; вимоги безпеки в аварiйних ситуацiях; вимоги безпеки по закiнченню роботи. Виконання вимог iнструкцi� явля�ться обовТязковим для працюючих. Передивляються iнструкцi� не менше одного разу в пТять рокiв, а для професiй i видiв робiт, в яких показуються додатковi вимоги безпеки, не менше одного разу на 3 роки. Iнструкцi� можуть виданi на руки, чи вивiшанi на робочих мiсцях, чи зберiгаютися у визначеному мiсцi, доступному для працюючих. Безпечнi i здоровi умови працi можна створити тiльки при високому рiвнi органiзаторсько� роботи на основi сучасних методiв управлiння охороною працi i �х постiйного удосконалення. Зниження травматизму на виробництвi може бути досягнено тiльки у тому випадку, якщо працюючi добре знають питання охорони працi i вмiють правильно i небезпечно виконувати доручену �м роботу. З цi�ю метою на пiдпри�мствах працюючих навчають небезпецi працi. Нових робочих навчають небезпецi працi при �х професiйно-технiчному навчаннi i пiдвищенню квалiфiкацi� робочих безпосередньо на виробництвi. Важливим елементом навчання робочих методом працi явля�ться тема iнструктажiв. По характеру i часу проведення iнструктажi пiдроздiляються на слiдуючi види; вв�дний, первинний на робочому мiсцi, повторний, позаплановий, поточний.

3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ

В якостi оператора ПЕОМ можуть працювати особи, не молодшi 18 рокiв, якi склали вiдповiдний iспит по правилам техн�чно� експлуатацi� електроустановок споживачiв i правилам технiки безпеки при експлуатацi� електроустановок споживачiв, якi пройшли iнструктаж на робочому мiсцi, вiдповiдний медичний огляд, засво�ли безпечнi методи виповнення робiт по спецiальностi. Робота на ПЕОМ повТязана з можливiстю виникнення безпечних i шкiдливих факторiв: ХзТявленням пiдвищеного значення напруги електроланцюга замкнення яко� може виникнути через тiло людини у випадку доторкання до вiдкритих струмоведучих частин чи електрообладнання i електропроведення з порушеною iзоляцi�ю; Хнаявнiстю обертаючих частин охолоджуючих машин, вентиляцiйних i iнших пристро�в ПЕОМ; Хвиникнення пiдвищеного рiвня шуму у примiщеннях обчислювального центру, в особливостi на робочих мiсцях, машинних залах; Хперенапруження зору при роботi з електронними пристроями в особливостi при нерац�онально� осв�тленост� робочих поверхонь у зонi вiдеотермiналiв i нерацiональному розташуванню екрану по вiдношенню до очей.

3.3.1. Безпечн� приклади роботи та охорона прац� на робочому м�ст�

При роботi оператора ПЕОМ необхiдно бути уважним, не вiдвертати уваги на стороннi справи i не вiдвертати увагу у других про всi виявленнi несправностi негайно повiдомити начальнику ПЕОМ, а в аварiйних ситуацiях негайно зупинити роботу; дотримуватись правил особисто� гiгi�ни, харчуватися тiльки у спецiально обладнаних для цi�� мети мiсцях; зберiгати одяг в вiдведених мiсцях.

1. Уся розводка електроживлення у кабiнетi ПЕОМ повинна бути у трубах (металорукавах). Розетки для сховано� проводки допуска�ться встановлювати тiльки на цегляних i бетонних стiнах. На стiнах iншого типу, в тому числi цегляних з покриттям сухою штукатуркою, допуска�ться установка тiльки розеток з класом захисту не нижче за 11.
2. Розподiльний щиток повинен бути встановлений у середин� примiщення бажано бiля вхiдних дверей. Загальний вимикач, який вiдключа� напругу з усiх приладiв, повинен бути встановлений всерединi примiщення безпосередньо бiля вхiдних дверей.
3. Не допуска�ться загороджувати проходи до загального вимикача на розподiльного щитку.
4. Пiдключення вiдключення приладiв вiд мережi, зТ�днання з iншими приладами проводиться тiльки учителем.

3.3.2. Правила експлуатацi� ПК

1. Перед першим вмиканням ПК потрiбно перевiрити: чи вiдповiда� напруга у мережi напрузi, на яку розрахований ПК (багато з них можуть працювати при декiлькох значеннях вхiдно� напруги, наприклад, 200 В и 110 В ). При необхiдностi встановити перемикач напруги на ПК у правильне положення.
2. При можливост� пiдключити до ПК прилад безперервного живлення (UPS), що да� можливiсть роботи компТютерiв при повному вiдключеннi електроживлення вiд 5 хвилин до декiлькох годин (у залежностi вiд сили приладу). За цей час можна закiнчити роботи на компТютерi, щоб при його включеннi не була втрачена iнформацiя.
3. При включеннi компТютера необхiдно:

Хвключити UPS, якщо компТютер пiдключений через UPS; Хвключити перифер�йн� пристро� (монiтор, принтер та iн.); Хвключити компТютер перемикачем на корпусi. Пiсля цього на екранi монiтора зТявиться повiдомлення про хiд програми перевiрки i початкового завантаження компТютера. Коли початкове завантаження операцiйно� системи (ОС) буде закiнчене, зТявиться запрошення DOS, наприклад: С:/>, або завантажиться Windows. Поява запрошення означа�, що DOS готова до прийому команд. 4. При виключеннi ПК необхiдно: Хзакiнчити працюючi програми; Хвийти з Windows; Хвиключити компТютер перемикачем на корпусi; Хвиключити перифер�йн� пристро� ( монiтор, принтер та iн.); Хвиключити UPS, якщо компТютер пiдключений через UPS.

3.3.2.1. По використанню системного блоку

1. Встановити системний блок так, щоб вiн не пiддавався поштовхам i вiбрацiям, не можна ставити на системний блок матричний принтер (вибрацi� можуть пошкодити ПК).
2. Всi кабелi, як� зТ�днують системний блок ПК з iншими приладами, потр�бно вставити i виймати тiльки при вимкненому компТютерi.
3. У примiщеннi, де сто�ть ПК не можна палити.
4. Раз у декiлька мiсяцiв потрiбно вiдкривати системний блок i прибирати пилососом порох i бруд.

3.3.2.2. По використанню монiтора

1. Встановити надiйно монiтор (так, щоб вiн не стояв на краю).
2. Встановити монiтор так, щоб було зручно дивитись (дивитись на екран потрiбно пiд прямим кутом, трохи зверху вниз, екран повинен бути злегка нахилений, нижнiй його край повинен бути ближче до вас.
3. Встановити монiтор так, щоб на екран� не було блiкiв.
4. Правильно вiдрегулювати зображення на екранi (яскравiсть, контрастнiсть монiтора), неправильно вiдрегульована яскравiсть, контрастнiсть монiтора приведуть до хвороби очей, швидко� �х втоми. Перев�рка правильностi регулювання зображення: чорний колiр повинен бути д�йсно чорним. Якщо на монiторi � ручка фокусування за �� допомогою зробiть зображення чiтким.
5. Необхiдно регулярно витирати порох з екрану мТякою ганчiркою.
6. Не рекоменду�ться вiдкривати кришку монiтора.
7. Ремонт проводить тiльки спецiалiст по ремонту монiтора.

3.3.2.3. По клавiатурi

1. Нiчого не можна ставити на клавiатуру, щоб не вивести �� з ладу;
2. По зак�нченню роботи закрити кришкою (для попередження попадання пилу).

3.3.2.4. По використанню дискет

1. Необхiдно обережно використовувати дискети (акуратно вставляти у дисковод, не можна гнути, стискати, доторкатися руками до вiдкритих дiлянок магнiтного покриття).
2. Не допускати потрапляння пороху, бруду, рiдини.
3. Не залишати на сонцi, поблизу нагрiвальних приладiв, магнiтiв.
4. Дискети розмiром 5,25 дюйма зберiгати у паперових конвертах.
5. Дискети зберiгати у вертикальному станi у спецiальних закритих коробках.

4. Висновок

У заключення, з усьго приведеного матер�алу можна побачити, що у тепер�шн�й час �сну� таке велике р�зноман�ття програмних засоб�в для створення компТютерно� граф�ки, що кожен, хто вир�шить займатись ц��ю ц�кавою справою, завжди знайде ус� необх�дн� �нструмент� для сво�� прац�. Також сл�д звернути увагу на те, що б�льш�сть сучасних пакет�в, особливо це стосу�ться пакет�в та редактор�в для пол�граф�чних процес�в, дозволяють виконувати операц�� з р�зними типами граф�ки водночас, користуючись т�льки одним пакетом. Найяскрав�ший приклад тако� програми - CorelDraw 8.0. Цей редактор дозволя� не т�льки утворювати та редагувати векторн� обТ�кти (ран�шн� верс�� цього продукту т�льки для цього й призначалися), але й конвертувати �х у растровий формат � при цьому редагувати останн�, та ще й з використанням майже вс�х стандартних додаткових модул�в (Plug-ins), п�дтверджуючи повну сум�сн�сть з Adobe Photoshop у цьому напрямку. При цьому, завдяки вбудованому до стандартно� поставки модулю для безпосереднього п�ключення сканеру (Twain), � також можлив�сть вводити растрове в�дскановане зображення та працювати з ним, не використовуючи при цьму жодно� �ншо� програми. Draw п�дтриму� також деяк� види редагування 3D обТ�кт�в, ан�мац�йних та презентац�йних файл�в. к можлив�сть безпосередньо утворювати також Web-стор�нки з використанням г�перзвТязк�в та �нших повТязаних з �нтернетом функц�й. До реч� кажучи, в останн�й час можлив�сть працювати з �нтернетом ста� майже обовТязковою функц��ю для все б�льшого числа граф�чних � не т�льки пакет�в, головна мета яких з �нтернетом, як зда�ться, зовс�м не повТязана. Це стосу�ться, наприклад, наст�льних видавницьких систем - PageMaker та QuarkXPress. Пакет PageMaker верс�� 6.5Е дозволя� повн�стю готовий матер�ал експортувати у класичний �нтернет-формат - HTML, а також у PDF, який також розроблений заради можливост� пересилати р�зноман�тну насичену граф�кою �нформац�ю по мережам �нтернет, при цьому не т�льки як презентац�йну, але й у серв�сн� бюро для в�ддаленного друку. Автори б�льш консервативного щодо цього напрямку пакету QuarkXPress у презентован�й 1 кв�тня 1998 р. 5-й верс�� цього в�домого продукту також вразили б�льш�сть прихильник�в QuarkXPress. У QuarkXPress 5.0 добавлений нав�ть св�й Web-броузер, який автоматично може зд�йснювати електронн� платеж� до банк�вського рахунку користувача, а якщо останн�й не � заре�строваним, то з цого рахунку також автоматично зн�ма�ться 895 $, - саме таку ц�ну ма� оф�ц�йна верс�я цього продукту. Повертаючись до п�дведення п�дсумк�в обзору, сл�д в�дзначити ще дек�лька особливостей сучасних граф�чних пакет�в. Вир�шуючи сп�льн� завдання, виробники цих програмних продукт�в все част�ше використовують ун�ф�кован� методи обробки зображень та прийоми прац� з ними. Це стосу�ться як п�дтримки однакових команд та формат�в, так � нав�ть ун�ф�кац�� лгарячих клав�ш� для виклику тих чи �нших �дентичних команд. У цьому сенс� дуже гарне враження залишають ус� продукти корпорац�� Adobe System: Photoshop, Illustrator, PageMaker, Acrobat та �н. Навчившись б�льш-менш як�сно працювати з одним якимось продуктом цього пров�дного розробника граф�чних програм, Ви ма�те можлив�сть кожен наступний редактор освоювати набагато скор�ше, завдяки як дуже схожому зон�шньому вигляду, так � сп�льним командам (як� виконують сп�льн� операц��) та лгарячим клав�шам�. До цього також сл�д прибавити, що алгоритми побудови тих чи �нших д�й у багатьох продуктах, як� позначен� маркою лAdobe�, надзвичайно прост� та �нту�тивно доступн�, - тобто дуже легко, маючи досить невеликий досв�д у робот� з граф�кою, здогадатися, як виконати те чи �нше завдання. Особливе положення в ун�ф�кац�� програм Adobe та �н. займають ф�льтри. Ц� невеличк� додатки до основних програм, як� дозволяють значно розширити можливост� багатьох пакет�в, стали в останн�й час обТ�ктами, до п�дтримки яких прагнуть майже ус� граф�чн� редактори (� не т�льки виробництва Adobe System). Adobe Phoshop, Adobe Illustrator, Adobe PageMaker, MacroMedia FreeHand, CorelDraw, Corel PhotoPoint, CorelXara - ось далеко не повний перел�к граф�чних програм, як� п�дтримують працю з б�льш�стю ф�льтр�в. Нав�дь деяк� програми 3D-моделювання та анимац�� також п�дтримуютьц� ф�льтри (наприклад 3DStudio MAX). Певну ун�ф�кац�ю можна також побачити, якщо розглянути оформленя як граф�чне, так й по лгарячим клав�шам� у деяких напрямках прац� у видавницьких системах (QuarkXPress та PageMaker). Не зважаючи на те, що виробники цих продукт�в р�зн�, у них � дуже багато сп�льного. Це вигляд базових панелей �нструмент�в та сп�льн� лгаряч� клав�ши�, б�льш за все у команд прац� з текстом. Кр�м того, до складу пакету PageMaker 6.5Е нав�ть входить програма QuarkXPress Converter, яка дозволя� файли, зверстанн� з використанням пакету QuarkXPress 3.3.., конвертувати у формат PageMaker 6.0. На зак�нчення можна в�дзначити, що компТютерна граф�ка - це на сьогодн� величезний св�т р�зноман�тних редактор�в та пакет�в, у якому кожен може знайти майже люб� �нструменти для вт�лення у життя найсм�лив�ших сво�х задум�в.

5. Використована л�тература

1. П�дшивки журналу лPublish�
2. лЭнциклопедия компьютера� Kiril&Mefody 1.0
3. П�дшивки журналу лChip�
4. П�дшивки журналу лКомпьютерное обозрение�

5.П�дшивки журналу лКомпьютерра�

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные