Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 18932

Рел�г�я - це складне соц�альне � духовне явище , корен� якого виходять з глибинних терен�в сусп�льно� �стор��. Соц�альна природа та риси рел�г�� вказують на �� зв'язок з розвитком сусп�льства - певно� само в�дтворюючо� системи, де один елемент пов'язаний з �ншим. Слово походить в�д лат. Religio - � означа� зв'язок. Процеси прогресивних зм�н або занепаду духовних ц�нностей в ц�лому всього сусп�льства неодм�нно позначаються � на �сторичн�й еволюц�� рел�г�йних вчень, зм�ст яких становить основу рел�г�йних в�рувань. Зв�дси виника� необх�дн�сть комплексного вивчення рел�г�йних вчень з урахуванням �х догматичного зм�сту й тих сусп�льних фактор�в, що обумовлюють �сторичн� особливост� виникнення � функц�онування тих чи �нших рел�г�йних �дей. У рел�г��знавств� вид�ляються 2 важлив� напрями, або розд�ли, - теоретично� та �сторичний. Теоретичне рел�г��знавство склада�ться з ф�лософських, соц�олог�чних � психолог�чних аспект�в. �сторичне - вивча� �стор�ю виникнення � еволюц�� окремих рел�г�й та рел�г�й в�рувань в �хньому вза�мозв'язку , акценту� увагу на посл�довност� розвитку рел�г�йних культ�в. Обидва напрями складають ц�л�сну систему наукового досл�дження рел�г��. Однак теоретичн� й �сторичн� питання рел�г��знавства мають власну специф�ку � повн�стю не зливаються, не ототожнюються. Така точка зору в�добража� об'�ктивн� процеси �нтеграц�� та диференц�ац�� наукових знань про соц�альну сутн�сть рел�г�� та �� функц��. Зазначимо, що рел�г�я - явище дуже складне � ма� соц�альний характер, тобто воно виникло в сусп�льств� ц�лком законом�рно й �сну� разом з ним. Рел�г�я � одн��ю з найдревн�ших форм сусп�льно� св�домост� - одн��ю з форм в�дображення св�ту, але в�дображення сво�р�дного. Функц�� рел�г�� та �� роль у житт� сусп�льства. Розкриваючи функц�� рел�г�� та �� роль у житт� сусп�льства , п�дкреслимо, що одним з важливих питань � вивчення �� соц�ального зм�сту. Наукова характеристика рол� рел�г�� в людському сусп�льств� можлива лише в тому випадку, якщо вона врахову� форми сусп�льно� св�домост� - одного з сутт�вих компонент�в духовно� культури. При цьому необх�дно мати на уваз�, що рел�г�я � творенням людського сусп�льства. Особливою формою п�знання ним себе самого � оточуючого св�ту. Ми не повинн� трактувати рел�г�ю спрощено - як хибну св�дом�сть, спотворену картину св�ту. Це дешевий прийом, � в�д нього краще в�дмовитися. Необх�дно мати на уваз�, що богословська мова � особливою знаковою системою , за якою приховуються реальн� людськ� �нтереси. п� не так просто зрозум�ти. Головною соц�альною функц��ю рел�г�� � функц�я �люзорно-компенсаторна. Рел�г�я для в�руючого - насамперед компенсац�я (нехай нав�ть �люзорна) ус�х тягот його земного буття. У св�домост� рел�г�йно� людини в�дбува�ться перетворення тяжко� д�йсност� у бачення картин райського буття, �деального св�ту, де панують р�вн�сть � свобода. Гасло, що рел�г�я � Уоп�умом для народуФ, автори ряду праць з ф�лософ�� розглядали як головний аргумент на користь заперечення рел�г��. Проте в сучасному сусп�льств� �сну� потреба вт�хи, зняття психолог�чно� напруги, викликано� умовами повсякденного буття. Знищення ц��� - хай �люзорно� - компенсац�� було б актом жорстокост�. � можна погодитися з тим, що мова може йти не про знищення рел�г��, а про зам�щення �� �ншими компенсаторами, як� мають гуман�стичний зм�ст. Однак необх�дно враховувати й �нше. По-перше, головна �дея кожно� рел�г�� - �дея Бога як в�дображення абстрактно� людини - не позбавлена гуман�зму. По-друге, глобальний гуман�зм не заперечу� вс�х �снуючих в�рувань , нац�ональних традиц�й, звича�в, св�торозум�нь, що склалися, б�льше того, в�н �х передбача� � на них �рунту�ться. Тому, говорячи про перспективи рел�г��, мова може йти лише про �� еволюц�ю. Одн��ю з важливих функц�й рел�г�� � функц�я св�тоглядна. Вона поляга� в тому, що рел�г�я намага�ться створити власну картину св�ту, б�льш того, - власн� соц�ально-гносеолог�чн� схеми вдосконалення сусп�льного життя, визначити м�сце � рол людини в систем� природи та сусп�льства. Зм�ст рел�г�йного св�тогляду - не божественний, а людський, або, краще сказати - сусп�льний, незважаючи на його фантастичн�сть. Рел�г�я викону� регулятивну функц�ю. Як будь-яка �нша сфера духовно� культури, вона створю� певну систему норм � ц�нностей , але специф�ка яких поляга� насамперед у збереженн� � закр�плен� в�ри у надприродне. Цьому завданню п�дпорядкован� не т�льки культов� д��, а й с�мейно-побутов� стосунки, система традиц�й � звичок. П�дкреслимо, що рел�г�я асим�лювала багато елемент�в загальнолюдсько� морал�. А оск�льки Бог , за висловом Ф. Енгельса, � в�дображенням абстрактно� людини, то � рел�г�йна мораль багато в чому ма� не якийсь надприродний, а людський, сусп�льний характер. За певних �сторичних умов рел�г�я викону� функц�ю �нтегрування . тобто функц�ю збереження � зм�цнення �снуючо� соц�ально� системи. Такою, наприклад, була роль католицизму в феодальному сусп�льств�, православ'я у дореволюц�йн�й Рос��. Однак у ряд� випадк�в рел�г�я може стати � прапором соц�ального протесту, як це було, наприклад, �з середньов�чними �ресями та сектами, з протестантизмом, прихильники якого в епоху його зародження боролись проти феодальних порядк�в. На р�вн� окремо� рел�г�йно� орган�зац�� рел�г�я викону� �нтеграц�йну функц�ю , згуртовуючи однов�рц�в. Однак одночасно рел�г�я розгляда� � протиставля� один одному посл�довник�в р�зних рел�г�й, що простежу�ться � в сучасному рел�г�йному житт� Укра�ни. Рел�г�� притаманна також комун�кативна функц�я , яка поляга� в п�дтримуванн� зв'язк�в м�ж в�руючими шляхом створення почуття в�роспов�дно� �дност� п�д час рел�г�йних д�й, в особистому житт�, с�мейно-побутових в�дносинах, а також стосунках у межах р�зноман�тних клерикальних орган�зац�й � нав�ть клерикальних пол�тичних парт�й. В умовах сучасного сусп�льства рел�г�я викону� , головним чином, �люзорно-компенсаторну функц�ю. Зазначимо, що , не будучи пан�вною формою масово� св�домост�, вона задовольня� т�льки особист� почуття в�руючих. Щодо св�тоглядно�, регуляторно� та комун�кативно� функц�� рел�г��, то в силу збереження рел�г�йних орган�зац�й �хн� масштаби визначаються особливостями конфес�йних теч�й � категор�ями в�руючих , на яких, в свою чергу, вплива� реальна д�йсн�сть. На р�вн� сусп�льства зника� �нтеграц�йна ф-я рел�г��: вона об'�дну� лише в�руючих певно� конфес��, громади � втрача� роль пров�дного �дейного фактора, що покликаний зм�цнити сусп�льну систему. Взагал�, роль рел�г�� в сусп�льств� не можна оц�нювати однозначно. Так, рел�г�я в�д�гравала важливу культурно-�сторичну роль . В межах рел�г�йних в�ровчень формувались �дин� зразки почутт�в, думок, повед�нки людей, завдяки чому рел�г�я виступала як могутн�й зас�б упорядкування та збереження традиц�й та звича�в. У той же час, наприклад, у царськ�й Рос�� синодальне православ'я використовувалось як зас�б пригноблення трудящих мас. Одн��ю з �сторичних м�с�й рел�г�� , що набува� в сучасному св�т� все б�льшо� актуальност�, � формування в�дчуття �дност� людського роду, значущост� неперех�дних загальнолюдських моральних норм � ц�нностей. Однак рел�г�я може бути виразником зовс�м �нших настро�в, зокрема фанатизму, непримиренност� до людей �ншо� в�ри тощо. Отже, вплив рел�г�� на сусп�льне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може сутт�во зм�нюватися, набувати специф�чних особливостей. Соц�альн� функц�� рел�г�йних орган�зац�й не тотожн� функц�ям рел�г�� , тому що рел�г�йн� орган�зац�� включаються до загально� системи економ�чних , пол�тичних та �нших сусп�льних в�дносин � виконують безл�ч нерел�г�йних функц�й. У середн� в�ки церква не т�льки волод�ла монопол��ю у сфер� �деолог��, а й виконувала економ�чн� � пол�тичн� функц��. У кап�тал�стичному сусп�льств� рел�г�йн� орган�зац�� активно втручаються в пол�тичне життя, мають власну систему навчальних заклад�в, займаються благод�йницькою д�яльн�стю. Рел�г�йн� орган�зац�� можуть дотримуватися й прогресивних позиц�й з деяких соц�альних � пол�тичних питань. У деяких кра�нах Сх�дно� квропи християнськ� церкви сприяли боротьб� мас проти �ноземних загарбник�в. Монастир� в квроп� протягом тривалого часу були майже �диними культурними центрами. Багато рел�г�йних орган�зац�й � в наш час активно виступають за мир , за ядерне роззбро�ння. В пострадянських сусп�льствах рел�г�йн� орган�зац�� сприяють нац�ональн�й �де�. Так, в Укра�н� в�дродження нац�ональних церков йде поруч з процесами нац�онального в�дродження. Таким чином, рел�г�я - явище багатопланове � багатозначне. Вона виникла як результат специф�чних законом�рностей розвитку сусп�льства, � саме сусп�льн� процеси визначають в к�нцевому п�дсумку �� долю. 2. Поширення християнства на територ�� Ки�всько� Рус�. Утвердження християнства на Укра�н� - дуже складний процес, що розтягнувся у час� на багато стол�ть нашо� ери, пройшовши у сво�му розвитку к�лька важливих стад�й: спонтанного проникнення християнських �дей � ц�нностей до язичницького середовища , протистояння � боротьби християнства та �нших св�тових рел�г�й за сфери впливу, остаточного проголошення християнства державною рел�г��ю Ки�всько� Рус�, створення митропол�� � , нарешт�, �� занепаду в середин� 13 ст. До найв�дом�ших в�тчизняних джерел фах�вц� в�дносять твори теоретик�в ки�вського християнства: УСлово про Закон � БлагодатьФ митрополита �лар�она (бл. 1053рр.), УПослання до смоленського пресв�тера ФомиФ наступного митрополита-русича Климента Смолятича (?-1154р.), УПослання до брат��Ф Луки Жидяти, Упам'ять � похвалу Володимиров�Ф Якова Мнима (11 ст.), УПов�сть временних л�тФ � УЖит�� Феодос�я ПечерськогоФ Нестора (бл. 1056-п�сля 1113рр.), УКи�во-Печерський патерикФ та �нш�. �ноземн� джерела про християнство у Ки�вськ�й Рус� представлен� жит�ями святих ( Георг�я Амастридського, Костянтина Ф�лософа, Стефана Сурожського), енцикликою патр�арха Фот�я, творами Прокоп�я Кесар�йського, пов�домленнями зах�дно�вропейських автор�в - арх��пископа Бруно (974-1009рр.), крак�вського �пископа Матв�я (12 ст.) та �нших. Найдавн�ш� �х св�дчення про появу християнства на територ��, яку об�йма� сучасна Укра�на, стосуються п�зньоантичних м�ст П�вн�чного Причорноморя, як� ще в перш� стол�ття ново� ери стали зосередженням найб�льших вогнищ християнства. З цього рег�ону на початку нашо� ери почина� поширювати християнство на теренах Сх�дно� квропи апостол Андр�й Первозванний. Його кафедра м�стилася в Синоп� � була апостольським осередком , найближче розташованим з п�вн�чнопонт�йськими землями. Особливого значення для слов'янського св�ту ма� апокриф�чний переказ, записаний у УПов�ст� временних л�тФ, про те, що перший благов�ст Христово� в�ри прин�с на земл� Укра�ни апостол Андр�й п�д час одн��� з сво�х м�с�йних подорожей в середин� першого стол�ття. В�н благословив гори, де тепер сто�ть Ки�в, поставив хрест на м�сц� нин�шнього Андр��вського собору, � в�щував м�сту, яке мало тут постати, торжество ново� в�ри � св�тле християнське майбутн�. �ншим легендарно-в�домим м�с�онером на укра�нських землях був учень апостола Петра римський папа Климент 4 (88-97рр.). Як опозиц�онера до оф�ц�йно� римсько� рел�г��, його було заслано наприк�нц� � ст. н.е. до каменоломень Херсонесу Тавр�йського, де в�н зазнав мученицько� смерт� за пропаганду християнського в�ровчення. Повертаючись до 867р. до Морав��, слов'янськ� першовчител� беруть з собою частину мощ�в св Климента , щоб представити �х у Рим� � Константинопол�. Розповсюдженню культу св. Климента в Ки�вськ�й Рус� сприяло оф�ц�йне розм�щення п�сля перевезення князем Володимиром (980-1015рр.) з Корсуня (Херсонесу) до Ки�ва у 988р. голови Климента, а також т�ла його учня Ф�ва, в спец�альн�й рац� . Автор УСловаФ , виголошеного на честь ц��� церкви, вважа� св. Климента основним святим Церкви Христово� � заступником Русько� земл�. Таким чином, рел�г�йно-культов� уявлення словен цього пер�оду були досить розвинутими, � за умов еволюц�� м�сцевих культ�в та в�рувань до моноте�зму християн�зац�я сх�дно�вропейських народ�в да� дедал� вагом�ш� результати. В контекст� цих под�й актив�зуються слов'янськ� союзи племен, серед яких починають дом�нувати поляни на чол� з князем Ки�м (к�н 6-почю7 ст.) Князь Кий заснував \м�сто б�ля старого торжища як форпосту, яке згодом назвали на його честь - Ки�в. П�сля смерт� Кия середн� Подн�пров'я було завойоване � под�лене м�х аварською та хозарською державами, � тривалий час соц�ально-економ�чне та духовне життя п�вденно-сх�дних слов'ян визнача�ться владою Хозарського каганату. Хозарський пер�од �стор�� стародавнього Ки�ва характеризувався толерантним в�дношенням до �нших двох поширених рел�г�й - �сламу та �уда�зму. Наприк�нц� 8 - поч. 9 ст. християнська громада Ки�ва буду� перший храм св. �лл�, який в подальшому ф�гуру� як соборний у м�ст�. �снування в Хазарському каганат� сильно� християнсько� общини надавало можлив�сть В�зант�� посилювати св�й вплив у п�вденнослов'янських землях. Появилася попередня житт�д�яльн�сть � ст�йк�сть соц�ально� орган�зац�� сх�дних слов'ян, що реал�зувалася в утворенн� самост�йного державного об'�днання УРуська земляФ - основи майбутньо� Ки�всько� Рус�. Наприк�нц� 9 ст. орган�зац�йно в Уруськ�й земл�Ф оформлю�ться церковна структура - митропол�я. На чол� яко� став болгарин Миха�л (к�н. 9 ст.), який схилив ки�вського князя Аскольда до прийняття християнства. Аскольду вдалося домогтися пол�тичного визнання Рус�. Однак обмежен�сть в перейманн� в�зант�йського християнства Аскольдом, його нехтування специф�кою слов'янського св�тобачення призвели до того, що у 882р. новгородський князь Олег, використавши язичницьку опозиц�ю, захоплю� Ки�в . наступник Олега на ки�вському стол� �гор (913-945рр.) сприяв дуал�стичному, двом�рному характеру рел�г�йного життя в держав�. В�н толерантно ставився до християнства � не заважав його поступовому проникненню в кра�н�. По смерт� �горя на чол� держави ста� його вдова - княгиня Ольга. П�д час �� перебування у 957р. у Константинопол� було докладено чимало зусиль , щоб здобути найвищого державного титулу УдочкиФ �мператора, для чого Ольга приватно прийма� хрещення. П�сля повернення з Константинополя княгиня почина� проводити л�н�ю на обмеження впливу язичництва у держав�, порушивши Утребища б�с�вськ�Ф � побудувавши дерев'яну церкву свято� Соф��. Проте заходи Ольги не дали бажаних насл�дк�в. По-перше, не одержавши пол�тичних переваг в�д В�зант��, вона повернула св�й погляд на Зах�д, запросивши священнослужител�в з н�мецького корол�вства, що п�днялося за Оттона � (936-973рр.). За св�дченням н�мецьких хрон�ст�в , посли в�д княгин� Ольги Упросили посвятити для цього народу �пископа � священник�вФ. У Проте вже в 962р. вони вернулися назад н� з чим. По-друге, намагання зберегти власну самобутн�сть м�ж Заходом � Сходом приводило до того, що в ки�во-руському сусп�льств� пер�одично в�дбувалося реставрування язичництва. Д�яльн�сть Ольги не знаходить п�дтримку � розум�ння у �� найближчому оточенн�. Нав�ть син Святослав , незважаючи на вмовляння матер�, в�дмовля�ться в�д прийняття християнства. Язичницька опозиц�я, скориставшись з ц��� ситуац��, усува� Ольгу в�д влади � в�дда� управл�ння кра�ною до рук войовничого, але , як показав подальший переб�г под�й, недалекоглядного князя Святослава. Хрестити Ки�вську Русь � проголосити християнство державною рел�г��ю припало князю Володимиру. Прийшовши до влади за допомогою варязько� дружини � язичницько� ел�ти, Володимир задля �х �нтерес�в запровадив язичницький пантеон бог�в. На м�сц� старого капища , де стояв �дол Перуна, з'являються 6 р�зноплеменних бог�в - Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, С�маргл, Мокош. Однак вони не змогли �деолог�чно закр�пити реформаторську д�яльн�сть Володимира. До цього додалися зовн�шньопол�тичн� обставини, за яких Ки�вська держава опинилася практично в оточенн� християнських держав. Обережна � далекоглядна пол�тика Володимира швидко приносить йому усп�х в питанн� запровадження християнства в Ки�вськ�й Рус�. Сталося це за обставин послаблення внутр�шньопол�тичного стану у В�зант�йськ�й �мпер��. Як в�домо, у друг�й половин� 80-х рр. Х ст. вибуха� вкрай небезпечне антиурядове повстання на Сход� �мпер��, очолюване Вардою Фокою � п�дтримане населенням Тавр��. Скрутне становище, в якому опинився �мператор В�зант��, змусило його звернутися до Ки�ва з проханням про в�йськову допомогу. Умови, за якими Ки�в погоджувався допомогти В�зант��, продиктував Володимир. За ними ки�вський князь зобов'язувався допомогти �мператору придушити повстання, а за це в�н мав в�ддати за Володимира свою сестру та сприяти охрещенню населення Ки�всько� держави. П�сля оф�ц�йного хрещення киян у 988р. християнство ста� державною рел�г��ю Ки�всько� Рус�. Однак подальше утвердження християнського в�ровчення в кра�н� засв�дчу� �гнорування Володимиром зовн�шн�х �н�ц�атив у християн�зац�� населення. А саме, Володимир намага�ться не п�дпорядковуватися на константинопольському патр�архату, н� римському пап�, а продовжу� розпочатий в Морав�� Кирилом � Мефод��м процес розбудови слов'янського вар�анта християнства.

+

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные