Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 18581

Зм�ст. Вступ. Актуальн�сть проблеми обдарованост�. Основн� аспекти проблеми обдарованост�. �. Теоретичний огляд та анал�з проблем креативност� та мотивац�йно-особист�сних рис особистостей. 1.1.Значення проблеми обдарованост� у в�тчизнян�й та заруб�жн�й психолог��. 1.2.Явище обдарованост�. 1.3.Явище креативност�. 1.4.Основн� п�дходи до проблеми творчост�. 1.5.Концепц�� креативност�. 1.6.Теор�я соц�ального науч�ння Дж. Роттера. 1.7.Розум�ння поняття УМотивФ. ��. Емп�ричне вивчення мотивац�йно-особист�сних особливостей креатив�в п�дл�ткового в�ку. 1.1.Об�рунтування експериментально� програми досл�дження. 1.2.Умови д�агностики креативност� та мотивац�йно-особист�сних особливостей. 1.3.Зб�р психо-д�агностичних даних. 1.4.Анал�з результат�в д�агностики п�дл�тк�в. Висновки. Список використано� л�тератури. Додатки.  Вступ Досл�дження проблеми обдарованост� ма� довготривалу �стор�ю у в�тчизнян�й та заруб�жн�й психолог��, але до цього часу �сну� багато Уб�лих плямФ у ц�й област� психолог�чних знань, що робить актуальним подальше проведення як теоретичних, так � методолог�чних досл�джень, вдосконалення концептуального апарату � метод�в вивчення дано� проблеми. В практичному план�, одн��ю з важливих задач � соц�альний захист обдарованих д�тей за допомогою створення соц�ально-структурних умов, при яких зд�бност� мали б одержати максимальний розвиток. Одна з проблем поляга� в тому, що в реальних житт�вих умовах в наше в наше Уполе зоруФ попадають лише т� обдарован� д�ти, як� вже змогли в чомусь себе проявити, в деяк�й м�р� реал�зувати, актуал�зувати сво� природн� можливост�. Д�ти для яких житт�в� соц�окультурн� умови склались несприятливо, на сьогодн�шн�й день мають досить низьк� можливост� реал�зац�� житт�во� активност�. Фактично ми втрача�мо таланти, з причин ще �снуючо� думки про те, що першочергову увагу заслуговують д�ти, як� можуть спинитися у сво�му розвитку Унижче нормиФ, а т�, як� знаходяться Увище нормиФ здатн� сам� спрямовувати св�й розвиток у потр�бне русло. Обдарован� д�ти найб�льш чутлив� до неадекватних оц�нок, несправедливих � негативних вплив�в з� сторони дорослих та ровесник�в. Найб�льш негативний вплив групи ровесник�в на обдарованих д�тей проявля�ться у прагнення привести �х до УсередньогоФ р�вня, зробити �х схожими на вс�х �нших. Таким обдарованим д�тям необх�дна квал�ф�кована консультац�я � допомога психолога. Сл�д звернути увагу на те, що �нод� не т�льки емоц�й, але � переживання невдач, загострена емоц�йна реакц�я на виникаюче протир�ччя самооц�нки � обТ�ктивних результат�в д�яльност� може виступати важливим стимулом для серйозних занять, в яких � розвиваються зд�бност�. Обдарован� д�ти в�дчувають Удискрим�нац�юФ при в�дсутност� диференц�йованого навчання, через надм�рну ун�ф�кац�ю програм, в яких погано, або зовс�м не враховуються �ндив�дуальн� можливост� засво�ння знань. Таким чином, проблема обдарованост� ще далеко не � розвТязаною повн�стю але �снуюч� в сучасн�й психолог�чн�й науц� в�дпов�дн� надбання дозволяють в деяк�й м�р� практично вир�шувати наведен� проблеми. Реал�зац�� дано� мети служать адекватност� системи методик. Отже, проблема розвитку творчо� обдарованост� �ндив�дуума в останн� роки ста� одн��ю з центральних проблем психолог�� зд�бностей. Великого �нтересу заслугову� повед�нка, оч�кування, установки креатив�в, мотивування ними сво�х д�й � вчинк�в. Саме ц� компоненти обумовили те, що метою мо�� роботи стало досл�дження вза�мозвТязку р�вня мотивац�й досягнення � проблемностей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку. Досягнення тако� мети передбача� постанову � вир�шення наступних задач:

1. Розглянути �стор�ю � сучасний стан досл�джень обдарованост� в заруб�жн�й � в�тчизнян�й психолог��.
2. Роз�брати концептуальну модель креативност�, яка �рунту�ться на розведенн� потенц�ально� � актуально� креативност�.
3. Теоретично об�рунтувати досл�дження вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�альних креатив�в п�дл�ткового в�ку.
4. Розробити програму досл�дження вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку � об�рунтувати адекватн�сть застосування методик, як� використовувались у даному досл�дженн�.
5. Провести досл�дження, спрямоване на вивчення вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку.
6. Зробити анал�з одержаних результат�в досл�дження вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досл�дження � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�альних креатив�в п�дл�ткового в�ку.

Г�потеза досл�дження: у креатив�в п�дл�ткового в�ку не проявля�ться вза�мозвТязок м�ж р�внем мотивац�� досягнення � �нтернальними альтернативами. ОбТ�ктом досл�дження виступили мотивац�йно-особист�сн� особливост� потенц�альних креатив�в п�дл�ткового в�ку. Предметом досл�дження був вза�мозвТязок р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку. Як основн� методи роботи були застосован� наступн� досл�дницьк� засоби:

1. Теоретико-методолог�чний анал�з в�дпов�дних науково-л�тературних джерел який використовувався для теоретичного об�рунтування досл�дження.
2. Основними методами досл�дження виступили тести на креативн�сть Д. Г�льфорда, методи експертних оц�нок, шкала оц�нки потреби в досягненн� Ю. Орлова � тест-опитувальник субТ�ктивно� локал�зац�� контролю.
3. Основними методами обробки та �нтерпретац�� отриманих даних виступили методи к�льк�сно� пор�вняльно� оц�нки � як�сного анал�зу результат�в досл�дження.

Теоретична � практична значим�сть досл�дження. В процес� досл�дження ми можемо визначити роль, специф�ку вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку. Результати досл�дження поглиблюють розум�ння вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у потенц�йних креатив�в п�дл�ткового в�ку. Проведенне досл�дження да� можлив�сть використовувати його результати в психолог�� креативност�, в повед�нков�й та �нших галузях психолог�� для подальшого практичного застосування при вивченн� явищ креативност�. Розд�л 1. Теоретичний огляд та анал�з проблем креативност� та мотивац�йно-особист�сних рис особистостей Значення проблеми обдарованост� у в�тчизнян�й та заруб�жн�й психолог��. Обдарован�сть вивчалась � досл�джувалась тисячами вчених, але актуальност� сво�� дана проблема не втратила � до нашого часу, оск�льки �� складн�сть не дозволила досл�дникам цю проблему вичерпати.[13;3]. Першовитоки вчення цього явища губляться у сив�й давнин�. Одн��ю з перших спец�ал�зованих психолог�чних праць у �вропейськ�й традиц�� в дан�й галуз� можна вважати книгу �спанського л�каря Хуана Уарте (1529 - 1592) УДосл�дження зд�бностей до наукФ, яка побачила св�т у 1575 роц�. В ц�й робот� Хуан Уарте порушив чотири основних питання: У...як� види обдарування � притаманними людському роду ... як� мистецтва � науки в�дпов�дають кожному обдаруванню, зокрема ... за якими ознаками можна уп�знати в�дпов�дне обдаруванняФ. [41;60] Н�мецький вчений-енциклопедист Кр�ст�ан Вольф (1679 - 1754) повТязував поняття про зд�бност� з �де�ю спонтанно� активност� душ�, розглядаючи у �диному контекст� те, що сучасн� психологи в�дносять до зд�бностей та мотив�в. [13;3] �стор�я розвитку досл�джень � практики навчання обдарованих � талановитих д�тей у в�тчизнян�й психолог�� охопила всю систему проблем � завдань, як� вивчаються у наш� дн�. Причому, на початковому дореволюц�йному � першому п�сляво�нному етапах, ц� досл�дження були включен� в систему м�жнародних � �вропейських досл�джень. Проте, психолого-педолог�чн� досл�дження були Узакрит�Ф разом з наукою педолог��ю в 1936 роц� видатною постановою УПро педолог�чн� перекручення в систем� НаркомпросуФ. Однак, н� одна постанова не може повн�стю зупинити рух науки. У в�тчизнян�й л�тератур� з психолог�� широко в�дом� прац� В.М. Теплова, А.Г. Ковальова, В.Н. Мяс�щева, Н.С. Лейтеса та �нших, присвячен� вивченню � досл�дженню р�зних аспект�в проблеми обдарованост�. [23;3] В 60-70 - т� роки психологами були проведен� досл�дження, як� дозволили, отримати багатий матер�ал з проблем психолог�й творчост�, запальних � спец�альних зд�бностей, психолог�� � психоф�золог�� �ндив�дуальних в�дм�нностей творчого розвитку особистост� на р�зних етапах �� становлення. [23;3] 80 - т� роки - в�дбува�ться практичне використання знань про природу обдарованост�, психолог�чних закон�в � засоб�в стимулювання творчост� для вдосконалення зм�сту � метод�в навчання обдарованих д�тей. [23;4] В США вже в 50-60 роках була розпочата розробка дорогоц�нних програм, призначених забезпечити повноц�нний розвиток творчого потенц�алу обдаровано� дитини, розроблен� програми у галуз� диференц�йованого навчання (Д. Г�льфорд, П. Торранс, К. Тейлор, Л. Термен, С. Майлз та �н). [29] В 70-т� роки психолог�чн� досл�дження ще б�льше перем�стились в галузь осв�ти, що в подальшому дало в�дчутн� результати. Однак, до цих зм�н пройшов чималий час. Явище обдарованост�. У поглядах р�зних вчених, зокрема психолог�в, на дане явище обдарованост� � чимало розб�жностей. Так, за Б.М. Тепловим, Уобдарован�сть ... як�сно сво�р�дне по�днання зд�бностей, в�д якого залежить можлив�сть досягнення б�льшого чи меншого усп�ху у виконанн� т��� чи �ншо� д�яльност�.Ф [39;22] В.Д. Шадриков вид�ля� спец�альну обдарован�сть та обдарован�сть загальну: У... спец�альна обдарован�сть - як�сно сво�р�дне по�днання зд�бностей, яке створю� можлив�сть усп�ху в д�яльност�, загальна обдарован�сть - обдарован�сть до широкого кола д�яльностей чи як�сно сво�р�дне по�днання зд�бностей в�д яких залежить усп�шн�сть р�зних д�яльностейФ. [45;8] На основ� анал�зу великого масиву теоретичних та емп�ричних даних було вид�лено потенц�йну обдарован�сть (котра � вродженим утворенням) та обдарован�сть актуальну (котра � продуктом вза�мод�� �ндив�дуума з� св�том). Обдарован�сть - це близька до оптимально�, система пол�природних (псих�чних, ф�з�олог�чних, тощо) особливостей �ндив�дуума, система, котра � одним з продукт�в вза�мод�� �ндив�дуума з� св�том. Тому для досягнення визначеност� в �нтерпретац�� явища обдарованост� необх�дним � встановлення �нтегровано� (комплекс - блоково�) структури обдарованост�, яка м�стить: [13;8]

1. �нтелектуально - когн�тивний (�нтелектуально-п�знавальний) компонент обдарованост�, який включа� в себе т� диференц�йован� компоненти обдарованост�, як� в�дносяться до тих чи �нших когн�тивних (п�знавальних) особливостей обдарованих �ндив�дуум�в (повТязаних з мисленням, сприйманням, памТяттю...); наприклад, волод�ння значним обсягом �нформац��;
2. мотивац�йно-особист�сний �нтегрований компонент, який включа� т� �нтегрован� компоненти обдарованост�, як� в�дносяться до тих чи �нших особист�сних, енергетичних, терм�нальних (сенсово-ц�льових), мотивац�йних особливостей обдарованих �ндив�дуум�в. Наприклад, схильн�сть до змагальност�, що може набувати наполегливост� при виконанн� р�зноман�тних завдань;
3. творчо-продуктивний (креативний) �нтегрований компонент обдарованост� включа� т� диференц�йован� компоненти, як� в�дносяться до творчих особливостей обдарованих �ндив�д�в (повТязаних з� спроможн�стю продукувати щось нове). Наприклад, здатн�сть до продукування ориг�нально-конструктивних, неспод�ваних �дей.

Явище креативност�. За визначенням Е. Фрома, креативн�сть - це здатн�сть дивуватися, в�дшукувати р�шення в нестандартн�й ситуац��, спрямован�сть на нове � вм�ння глибоко усв�домлювати власний досв�д. УВсередин�Ф феномену креативност� вид�ляють його потенц�йн� � актуальн� У�постас�Ф, а також принципово �х розд�ляють. Це повТязано з процесами осво�ння нос��м потенц�йно� креативност� того чи �ншого(нового для нього) соц�альнозначимого виду д�яльност�.[13;11] Зовн�шн� фактори можуть мати �стотний формуючий вплив на так� компоненти креативност�, як мотивац�йний, когн�тивний � повед�нковий. Мотивац�я креативно� повед�нки склада�ться в ранньому дитинств�; вона повТязана з переживанням почуття дем�урга (УЯ можуФ, У У мене не виходитьФ), з прийманням (не в�дторгненням) власних недоц�льних бажань. Мотивац�я доц�льно� повед�нки, яка також форму�ться в дитинств�, передбача� бажаними лише реально зд�йсненн� обставини, под��. Таким чином, м�кросередовище може перешкоджати або сприяти розвитку мотивац�йного блоку креативност�. [20;7] Когн�тивний б�к креативност� м�стить так� характеристики творчого мислення: - продуктивн�сть - багатство �дей, асоц�ац�й, вар�ант�в вир�шення проблем; - гнучк�сть - здатн�сть швидко зм�нювати способи д�й, переходити в�д одного класу обТ�кт�в до �ншого; - ориг�нальн�сть - р�дк�сн�сть, незвичайн�сть, ун�кальн�сть способу розвТязання певно� проблеми. [10;76] Вироблення пол�вар�антност� сприйняття, гнучкост� мислення обумовлюються складн�стю � р�зноман�тн�стю м�кросередовища. Кр�м цього, розвитку творчого мислення сприя� деяка екстравагантн�сть ситуац��. Повед�нковий аспект креативност� припуска� реал�зац�ю креативних властивостей на повед�нковому р�вн�: вироблення певних повед�нкових автоматизм�в, вироблених способ�в д�й. Вони виробляються за рахунок науч�ння: насл�дування деяких д�й, повторення � закр�плення �х. Тому м�кросередовище, яке сприя� формуванню креативност� на повед�нковому р�вн�, ма� мати зразки креативно� повед�нки � способи �х предТявлення. Важливо, однак, щоб зразки креативно� повед�нки були т�льки присутн�ми у м�кросередовищ�, але не навТязувались. Таким чином, можна вид�лити фактори м�кросередовища, як� мають формуючий вплив на креативн�сть: не регламентован�сть повед�нки; предметно-�нформац�йна збагачен�сть; наявн�сть зразк�в креативно� повед�нки. Також сл�д наголосити, що творчим людям притаманн� наступн� особист�сн� риси: незалежн�сть - особист�сн� стандарти важлив�ш� за стандарти групи, неконформн�сть оц�нок � суджень; в�дкрит�сть розуму - готовн�сть пов�рити сво�м � чужим фантаз�ям, сприйняття нового � незвичного; висока толерантн�сть до невизначених � нерозвТязних ситуац�й, конструктивна активн�сть в цих ситуац�ях; розвинуте естетичне в�дчуття, прагнення до краси [23].

Гуман�стичн� психологи стверджують, що творч� люди характеризуються емоц�йною � соц�альною зр�л�стю, високою адаптивн�стю, вр�вноважен�стю, оптим�змом � т. д., але б�льш�сть експериментальних результат�в протир�чать цьому. Зг�дно модел� творчого процесу, креативи можуть бути схильн� до психоф�зичного виснаження п�д час творчо� активност�, так як творча мотивац�я працю� за механ�змом позитивного зворотного звТязку, а рац�ональний контроль емоц�йного стану п�д час творчого процесу послаблений. Таким чином, �дине, що обмежу� творч�сть - це виснаження психоф�з�олог�чних ресурс�в (ресурс�в безсв�домого), що призводить до крайн�х емоц�йних стан�в. Досл�дження показали, що обдарован� д�ти, чи� реальн� досягнення нижч� �х можливостей, переживають серйозн� проблеми в особист�сн�й � емоц�йн�й сфер�, а також в сфер� м�жособист�сних в�дносин. [24]. Ф. Баррон стверджу�, що для того, щоб бути творчим, треба бути трохи невротиком; як насл�док емоц�йн� порушення, як� викривляють нормальне бачення св�ту, створюють передумови для нового п�дходу до д�йсност�.[25]. В.Н. Дружин�н вважа�, що тут переплутан� причини � насл�дки: невротичн�сть � поб�чним результатом творчо� активност�. На основ� досл�джень К. Тейлера � Р. Б. Кеттела було виявлено ч�ткий розпод�л особист�сних прояв�в творчо� повед�нки в мистецтв� та науц�. Кр�м цього д�яльн�сть б�знесмена б�льш под�бна до д�яльност� вченого (за сво�ми творчими проявами), пот�м до д�яльност� художника, артиста, л�тератора � т.д. Причому, особист�сн� прояви креативност� поширюються на багато областей людсько� активност�. Як правило, творча продуктивн�сть в одн�й основн�й для особистост� област� супроводжу�ться продуктивн�стю в �нших областях. Вчен� � б�знесмени в середньому краще контролюють свою повед�нку � менш емоц�йн� � чутлив�, н�ж д�яч� мистецтва (Дружин�н В.Н.). За результатами досл�джень, з точки зору в�дношення р�вня �нтелекту � креативност�, в тому випадку, коли високий �нтелект по�дну�ться з високим р�внем креативност�, творча людина, част�ше всього, адаптована до середовища, активна, емоц�йно-вр�вноважена, незалежна � т.д. Навпаки, при по�днанн� креативност� з невисоким р�внем �нтелекту, людина част�ше всього невротична, тривожна, погано адаптована до вимог соц�ального оточення. По�днання �нтелекту � креативност� передбача� виб�р р�зних сфер соц�ально� активност�. Р�зн� досл�дники, приписуючи зовс�м протилежн� риси творчим особистостям, мають справу з р�зними типами людей (за класиф�кац��ю Когана � Воллаха) � приносять висновки, як� справедлив� для одного типу, на всю сукупн�сть творчих людей минулого, тепер�шнього � майбутнього. Можливо боротьба двох однаково-сильних начал: св�домого (�нтелектуального, рефлексивного) � безсв�домого (творчого) переноситься з екзопсих�чного плану в ендопсих�чний (або �нтрапсих�чний - боротьба з самим собою). Досл�дженнями в�ково� динам�ки творчост� займалися М. Зощенко, Я. Парандовський [28], Е Клег, Г. Леман. Серед рос�йських вчених до ц��� проблеми звернулись �.Я. Перн УРитми життя � творчост�Ф, Я.А. Рушкевич � У.Ф. Рибалко [43]. Я.А. Пономарьов наголошував, що для творчо� людини найб�льшу ц�нн�сть мають поб�чн� результати д�яльност�, дещо нове � незвичне, для нетворчо� - важлив� результати по досягненню ц�л�, а не новизна. З точки зору В.М. В�льченка, природа творчост� �рунту�ться на природ� людини як виду, який втратив в результат� мутац�� �нстинктивну видову програму д�яльност�. Зв�дси виникли дефекти , порушення основних вза�мозвТязк�в: дефект д�яльност� (звТязок Улюдина - природаФ) � дефект в�дношення (звТязок Улюдина - людинаФ). Насл�дком цього стало в�дд�лення людини в�д природи � св�ту вц�лому. В першопочатковому в�дд�ленн� творця в�д св�ту багато досл�дник�в бачать причину фантаз�й, ментально� творчост�, а пот�м � практично� творчост� - вт�лення мр�� в д�йсн�сть. Польський л�тературознавець Ян Парандовський вважа�, що в основ� творчост� лежить зв�льнення в�д страждань � важких думок, Удух втеч�Ф (Вовенарг), компенсац�я удар�в дол�, матер�ально� незабезпеченост�, прагнення до незалежност�; тобто творч�сть - це спос�б виявлення першопочатково� дезадаптац��.[ ; 158]. Творч�сть на в�дм�ну в�д р�зноман�тних форм адаптивно� повед�нки, зд�йсню�ться не за принципами Утому щоФ, або Удля того щобФ (каузальним � теолог�чним), а Уне дивлячись н� на щоФ, тобто творчий процес � реальн�стю, яка спонтанно виника� � завершу�ться.[ ;159]. В�дношення до творчост� в р�зн� епохи зм�нювалося. В Стародавньому Рим� в книжц� ц�нився лише матер�ал � робота людини, яка перепл�тала книгу, а автор був безправним - не пересл�дувались н� плаг�ат, н� п�дробки. В середн� в�ки, як � значно п�зн�ше творець прир�внювався до рем�сника, а якщо в�н намагався проявити свою �н�ц�ативу, то вона н�як не схвалювалась. Творець змушений був заробляти на життя �ншим шляхом: Сп�ноза шл�фував л�нзи, Ломоносов ц�нувався за оди при двор� � створення святкових фе�рверк�в. � лише в Х�Х ст. Художники, л�тератори, вчен� та �нш� Упредставники творчих профес�йФ отримали можлив�сть жити за рахунок продажу свого творчого продукту: Уне прода�ться натхнення але можна рукопис продатиФ (О.С. Пушк�н). В ХХ ст. Реальна ц�нн�сть будь-якого творчого продукту визначалась не вкладом в Ускарбницю св�тово� культуриФ, а тим, в як�й м�р� вона може служити матер�алом для тиражування (в репродукц�ях, телеф�льмах, рад�о � т.д.). Тому �снують непри�мн� для �нтелектуал�в р�зниц� в доходах представник�в так званого Увиконавчого мистецтваФ (балет, музичне виконання та �н.). Але завжди сп�льна законом�рн�сть перекрива�ться �ндив�дуальними розмежуваннями. Якщо О.С. Пушк�н � Дж. Байрон усп�шно торгували сво�ми твор�ннями, а В. Гюго був м�льйонером, то Флобер не заробляв на сво�х працях, а видання деяких нав�ть оплачував. Сусп�льством, однак, розд�лялись в ус� часи дв� сфери людсько� активност�: Уактивн�сть у в�льний часФ � Усоц�ально регламентована д�яльн�стьФ. Причому соц�альна значим�сть цих сфер м�нялась �з часом. В Стародавньому Рим� vita activa - д�яльне життя вважалось обовТязком � основним заняттям кожно� людини � голови с�мТ�, а vita contemplative - життя споглядальне � взагал� в�льний час мало ц�нувались. В Древн�х Аф�нах bios theoretikos - теоретичне життя - вважалось б�льш УпрестижнимФ для в�льного громадянина, н�ж bios practices - життя практичне. Можливо саме тому вс� ген�альн� �де� античност� народились в Древн�й Грец��, а римляни лише вт�лили �х в статт� Римського права, �нженерн� споруди � л�тературн� твори. В епоху В�дродження практична д�яльн�сть слугувала лише джерелом засоб�в для розвитку особистост� у в�льний в�д виконання соц�альних � практичних завдань час. Новий час поставив на перше м�сце Д�ло, а otium звузив до хоб�. �нтерес до особистост� творця � творчост� в ХХ ст. повТязаний, можливо, з глобальною кризою, проявом тотального в�дчуження людини в�д св�ту, �ррац�ональними в�дчуттями, що ц�леспрямованою д�яльн�стю люди не вир�шують основних проблем свого буття. Розвиток цив�л�зац��, п�двищення складност� життя, особиста в�дпов�дальн�сть, множинн�сть вибору, Утиск свободиФ, не витримавши якого розколовся розум Умасово� людиниФ, Улюдини натовпуФ, необх�дн�сть самост�йно вибирати зразки повед�нки п�сля розпаду традиц�йного сусп�льства - все це призвело до виникнення р�зних вид�в руйн�вно� активност�: як саморуйнування, так � руйнування оточуючого св�ту. Основн� п�дходи до проблеми творчост� У в�тчизнян�й психолог�� найб�льш ц�л�сну концепц�ю творчост� як псих�чного процесу запропонував Я.А. Пономарьов [32]. В�н розробив структурно-р�вневу модель центрально� ланки психолог�чного механ�зму творчост�. Вивчаючи розумовий розвиток д�тей � розвТязання задач дорослими, Пономарьов прийшов до висновку, що Урезультати досл�д�в ... дають право схематично зобразити центральну ланку психолог�чного �нтелекту у вигляд� двох сфер, як� проникають одна в одну. Зовн�шн� границ� цих сфер можна уявити як абстрактн� меж� (асимптоти) мислення. Знизу такою межею буде �нту�тивне мислення (за ним простяга�ться сфера строго �нту�тивного мислення тварин).Зверху - лог�чне ( за ним простяга�ться сфера строго лог�чного мислення сучасних ЕОМ).

Критер��м творчого акту, за Пономарьовим, � р�вне вий перех�д: потреба в новому знанн� склада�ться на вищому структурному р�вн� орган�зац�� творчо� д�яльност�, а засоби задоволення ц��� потреби на вищих р�внях. Вони включаються в процес, який в�дбува�ться на вищому р�вн�, що призводить до виникнення нового способу вза�мод�� субТ�кта з обТ�ктом � виникненню нового знання. Тим самим творчий продукт передбача� включення �нту�ц�� (роль несв�домого) � не може бути отриманим на основ� лог�чного висновку. Основою усп�ху р�шення творчих задач, за Пономарьовим, � Уздатн�сть д�яти в ум�Ф, яка визнача�ться високим р�внем розвитку внутр�шнього плану д�й. З креативн�стю повТязан� дв� особист�сн� риси: �нтенсивн�сть пошуково� мотивац�� � чутлив�сть до поб�чних утворень, як� виникають п�д час мислительного процесу. Пономарьов розгляда� творчий акт як включений в контекст �нтелектуально� д�яльност� за схемою:

1. етап - постановка проблеми, активне усв�домлення;
2. етап - етап р�шення (несв�доме);
3. етап - в�дб�р � перев�рка р�шення - тут знову актив�зу�ться св�доме.

Якщо мислення першопочатково лог�чне, тобто доц�льне, то творчий продукт може зТявитися лише в якост� поб�чного. Але цей вар�ант процесу � лише одним �з можливих. Таким чином, творч�сть спонтанна, непланована; недоц�льна, мимов�льна, �ррац�ональна, не п�дда�ться (в момент творчого акту) регуляц�� з� сторони св�домост�. В основ� творчост� лежить глобальна �ррац�ональна мотивац�я в�дчуження людини в�д св�ту, яка спрямову�ться тенденц��ю до подолання, функц�ону� за типом Упозитивного зворотного звТязкуФ: творчий продукт перетворю� процес в пересл�дування за горизонтом. Псих�чне життя - це процес зм�ни двох форм внутр�шньо� � зовн�шньо� активност�: творчост� � д�яльност�. Локально в повсякденному житт� дом�ну� процес д�яльност�: ми ставимо мету, досяга�мо �� або не досяга�мо, але зда�ться, що цей процес в�чний. Глобально ж в житт� людини перемага� якщо не творч�сть, яка пробуджу�ться еп�зодично, то процес дезадаптац��: б�олог�чна смерть припиня� будь-яку д�яльн�сть. Мабуть, щоб творити, потр�бно засво�ти зразок активност� творчо� людини, шляхом насл�дування вий ти на новий р�вень оволод�ння культурою � направитись самост�йно дал�. Для творчост� необх�дн� власн� п�знавальн� зусилля. Але, якщо нема� сил, зразки адаптивно� повед�нки дискредитован�, а до творчост� людина не п�дготовлена (зразк�в тако� повед�нки в �� оточенн� не було), вона зрива�ться в пр�рву руйнування. Творч�сть, як � руйнування, амотивна, спонтанна, безкорисна. Це не ц�леспрямована д�яльн�сть, а спонтанний вияв людсько� сутност�. Але � творч�сть, � руйнування мають певну соц�ально-культурну оболонку, так як людина � руйну�, � творить не в природному, а в соц�окультурному середовищ�. Однак, засоби � результати процес�в творення � руйнування протилежн�. Головне в творчост� не зовн�шня активн�сть, а внутр�шня - акт створення У�деалуФ, образу св�ту. Зовн�шня активн�сть � лише експл�кац�я продукт�в внутр�шнього акту. Вид�ляючи ознаки творчого акту, практично вс� досл�дники творчост� � сам� творц� п�дкреслювали його безсв�дом�сть, спонтанн�сть, не контрольован�сть волею � розумом, а також зм�нен�сть стан�в св�домост�. Наприклад, М. Арнаудов [7] п�дкреслю�, що багато поет�в � художник�в наголошували на безсв�дом�й активност� духу в творчому процес�. Можна навести деяк� найб�льш характерн� вислови А. де В�нь�: УЯ свою книгу не роблю, а вона сама робиться. Вона дозр�ва� � росте в мо�й голов� як великий пл�дФ; В. Гюго: УБог диктував, а я писавФ; блаженний Августин: УЯ не сам думаю, а мо� думки думають за менеФ; М�келанджело: УЯкщо м�й важкий молот нада� твердим скелям то один, то �нший вигляд, то його приводить в рух рука, яка трима� його, спрямову� � керу� ним: в�н д�� п�д тиском поб�чно� силиФ - � так дал�. З головною роллю безсв�домого, дом�нуванням його над св�домим в творчому акт�, повТязаний � ряд �нших особливостей творчост� включаючи ефект Убезсилля вол�Ф при натхненн�. В момент творчост�, мимов�льно� активност� псих�ки, людина абсолютно не здатна керувати потоком образ�в, дов�льно в�дтворювати образи � переживання. Художник не може в�дтворити прогалини творчо� фантаз��. Образи зароджуються � зникають спонтанно, борються з первинним задумом художника (рац�онально створеним планом твору), б�льш яскрав� � динам�чн� образи вит�сняють з� св�домост� менш яскрав�. Тобто св�дом�сть ста� пасивним екраном, на якому людське безсв�доме в�добража� себе. Творець завжди в�дчува� неможлив�сть пояснити причину, джерело сво�х фантаз�й. С.О. Грузенберг вид�ля� дек�лька вар�ант�в пояснення художниками творчого натхнення [8]. Найб�льш поширен� УбожественнаФ � Удемон�чнаФ причини творчост�. Причому художники � письменники приймали ц� верс�� в залежност� в�д свого св�тогляду. Якщо Байрон вважав, що в людину вселя�ться УдемонФ, то М�келанджело вважав, що його рукою водить Бог: УГарна картина наближа�ться до Бога � злива�ться з нимФ. Насл�дком цього � тенденц�я, яка спостер�га�ться у багатьох художник�в, до в�дмови в�д авторства. Оск�льки писав не я, а бог, диявол. дух, Увнутр�шн�й голосФ (у П.�. Чайковського), то творець усв�домлю� себе як, наприклад, Моцарт, �нструментом поб�чно� сили: УЯ тут н� до чогоФ. Верс�я неособового джерела творчого акту проходить через епохи, культури. � в наш час вона в�дроджу�ться в думках великого Йосифа Бродського: УЕ Починаючи в�рш поет, як правило. не зна�, чим в�н зак�нчиться, � �нод� бува� дуже здивований тим, що вийшло, адже часто виходить краще, н�ж в�н передбачав, часто думка заходить дал�, н�ж в�н розраховував Е Той, хто пише в�рш, пише його передус�м тому, що складання в�ршу - колосальний прискорювач св�домост�, мислення, св�тоспоглядання. В�дчувши це прискорення одного разу, людина вже не в стан� в�дмовитись в�д цього досв�ду, вона впада� в залежн�сть в�д цього процесу, Уяк впада� в залежн�сть в�д наркотик�в � алкоголюЕФ Цей стан в�дмови в�д власного УЯФ, коли в�дсутн� в�дчуття власно� �н�ц�ативи � особисто� заслуги в створенн� творчого продукту, в людину н�би вселя�ться якийсь дух, �й внушаються думки, образи, в�дчуття ззовн�. Це переживання призводить до неоч�куваного ефекту: творець почина� з в�дразою в�дноситись до сво�х твор�нь. Виника� так звана посттворча сатурац�я. Автор в�дчужу�ться в�д сво�� прац�. А при виконанн� ц�леспрямовано� д�яльност�, в тому числ� трудово�, присутн�й протилежний ефект, а саме - Уефект вкладено� д�яльност�Ф. Чим б�льше людина затрача� сил для досягнення мети, створення продукту, тим б�льшу емоц�йну значим�сть цей продукт для не� набува�. Я. Парандовський, на основ� анал�зу багатьох випадк�в, стверджу�: Ук письменники, для яких видана книга н�би переста� �снуватиФ � наводить в�дпов�дн� приклади: Кафка запов�дав спалити сво� рукописи, К�пл�нг один �з сво�х твор�в (УRecessionalФ) кинув у корзину � т.д.[8a]. Спонтанн�сть, раптов�сть, незалежн�сть творчого акту в�д зовн�шн�х ситуативних причин - друга основна його ознака. Потреба в творчост� виника� тод�, коли вона небажана або неможлива �з-за зовн�шн�х обставин: св�дом�сть н�би провоку� активн�сть безсв�домого. При цьому авторська активн�сть знищу� будь-яку можлив�сть лог�чно� думки � здатн�сть до сприйняття оточуючого. Багато автор�в приймають сво� образи за реальн�сть. Творчий акт супроводжу�ться збудженням � нервовою напружен�стю. На долю розуму залиша�ться лише надання зак�нчено�, соц�ально прийнятно� форми продуктам творчост�, в�дкидання лишнього � детал�зац�я. Отже, спонтанн�сть творчого акту, пасивн�сть вол� автора � зм�нен�сть стану його св�домост� в момент натхнення, активн�сть безсв�домого говорять про особливе в�дношення св�домого � безсв�домого. Св�дом�сть (св�домий субТ�кт) пасивна � лише сприйма� творчий продукт. Несв�доме (несв�домий творчий субТ�кт) активно породжу� творчий продукт � представля� його св�домост�. Под�бне трактування вперше було запропоноване психологом В.Н. Пушк�ним. Таким чином, головна особлив�сть творчост� повТязана з� специф�кою прот�кання процесу в ц�л�сн�й систем� псих�ки, яка породжу�ться активн�стю субТ�кта. �нша справа - оц�нка продукту як творчого. Тут в силу вступають соц�альн� критер��: новизна, осмислен�сть, ориг�нальн�сть � т. д. �сну� як м�н�мум три основн� п�дходи до проблеми творчих зд�бностей. Вони можуть бути сформульован� наступним чином: [49]

1. Як таких творчих зд�бностей нема�. �нтелектуальна обдарован�сть виступа� в якост� необх�дно�, але недостатньо� умови творчо� активност� особистост�. Головну роль в детерм�нац�� творчо� повед�нки в�д�грають мотивац��, ц�нност�, особист�сн� риси (А. Танненбаум, А. Олох, Д.Б. Богоявленська, А. Маслоу та �н.). До числа основних рис творчо� особистост� ц� досл�дники в�дносять когн�тивну обдарован�сть, чутлив�сть до проблем, незалежн�сть в невизначених � складних ситуац�ях. Окремо сто�ть концепц�я Д.Б. Богоявленсько�, яка вводить поняття креативна активн�сть особистост�, вважаючи, що вона обумовлена певною псих�чною структурою, притаманною креативному типу особистост�. Творч�сть, з точки зору Богоявленсько�, � ситуативною нестимульованою активн�стю, яка проявля�ться в прагненн� вийти за меж� задано� проблеми. Креативний тип обдарованост� притаманний вс�м новаторам, незалежно в�д роду д�яльност�: художникам, музикантам, винах�дникам.[10].
2. Творча зд�бн�сть (креативн�сть) � самост�йним фактором, незалежним в�д �нтелекту (Дж. Г�льфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А. Пономарьов) - м�ж р�внем �нтелекту � р�внем креативност� � незначна кореляц�я.

Найб�льш розвинутою концепц��ю � Утеор�я �нтелектуального порогуФ Е.П. Торранс: якщо IQ нижче 115-120, �нтелект � креативн�сть утворюють �диний фактор, при IQ вище 120 творч� зд�бност� стають незалежною величиною, тобто нема� креатин�в з низьким �нтелектом, а � �нтелектуали з низькою креативн�сть.[11]. Припущення Торранс в�дпов�да� даним Д. Перк�нса [12]: для кожно� профес�� �сну� нижн�й допустимий р�вень розвитку �нтелекту. Люди з IQ нижче певного р�вня не можуть оволод�ти певною профес��ю, але якщо IQ вище цього р�вня, то прямого звТязку м�ж �нтелектом � р�внем досягнень не ма�. Головну роль у визначенн� усп�шност� роботи в�д�грають особист�сн� ц�нност� � риси характеру. 3. Високий р�вень розвитку �нтелекту передбача� високий р�вень творчих зд�бностей � навпаки. Творчого процесу як специф�чно� форми псих�чно� активност� нема� (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг та �н.). Термен - �нтелект не лише перешкода, але й необх�дна умова досягнення усп�ху в демократичному сусп�льств�. Однак високий � надвисокий р�вень �нтелекту не гарантують творчих досягнень. Можна бути �нтелектуалом � не стати творцем. В�дсутн�сть однозначного звТязку м�ж �нтелектом � креативн�стю стала основою досл�дницьких п�дход�в, альтернативних редукц�он�стському. пх можна назвати як особист�сно-мотивац�йний � психометричний. Не �сну� особливих творчих зд�бностей, а � особист�сть, яка волод�� певною мотивац��ю � рисами. Творч�сть - це вих�д за меж� заданого. Перше, що кида�ться в оч� - це под�бн�сть повед�нки творчо� людини � людини з в�дхиленнями. Повед�нка т��� � �ншо� людини в�дхиля�ться в�д стереотипно�, загальноприйнято�. Виника� запитання: чи спадков� творч� зд�бност�, точн�ше - креативн�сть? Численн� �сторичн� приклади: с�мейства математик�в Бернулл�, композитор�в Бах�в, рос�йських письменник�в � мислител�в (с�м'я Соловйових � �нш�) - на перший погляд, переконливо св�дчать про переважний вплив спадковост� на формування творчо� особистост�. Критики генетичного п�дходу заперечують проти прямол�н�йно� �нтерпретац�� цих приклад�в. Можлив� ще два альтернативних пояснення: по-перше, творче середовище, утворюване старшими членами с�м'�, �хн�й приклад впливають на розвиток творчих зд�бностей д�тей � онук�в (2-й п�дх�д). По-друге, наявн�сть однакових зд�бностей у д�тей � батьк�в п�дкр�плю�ться творчим середовищем, що уклада�ться стих�йно, адекватно генотипу (г�потеза генотип-середовищно� вза�мод��). У доклад� Н�коласа [I], що узагальнив результати 211 досл�джень близнюк�в, говориться, що внесок спадковост� в детерм�нац�ю �ндив�дуальних розходжень за р�внем розвитку дивергентного мислення дуже невеликий. Рос�йськ� психологи Е. Л. Григоренко � Б.�.Кочубей у 1989 роц� провели досл�дження МЗ � ДЗ близнюк�в (учн�вських 9-10-х клас�в середньо� школи) [27]. Головний висновок, до якого прийшли автори: �ндив�дуальн� розходження в креативност� � показниках процесу перев�рки висування г�потез визначаються чинниками середовища. Високий р�вень креативност� зустр�чався в д�тей �з широким кругом сп�лкування � демократичним стилем вза�мов�дносин �з мат�р'ю. Таким чином, психолог�чн� досл�дження не п�дтверджують г�потезу про спадков�сть �ндив�дуальних розходжень у креативност� (точн�ше - р�вня розвитку дивергентного мислення). Спроба реал�зац�� �ншого п�дходу до виявлення спадкових детерм�нант креативност� почата в роботах досл�дник�в, що належать до в�тчизняно� школи диференц�ально� психоф�з�олог��. Представники цього напрямку п�дтверджують, що в основ� загальних зд�бностей лежать властивост� нервово� системи (задатки), що обумовлюють також особливост� темпераменту. Г�потетичною властив�стю нервово� системи людини, що могло б у ход� �ндив�дуального розвитку детерм�нувати креативн�сть, вважа�ться лпластичн�сть�. Полюсом, протилежним пластичност�, � риг�дн�сть, що виявля�ться в мал�й вар�ативност� показник�в електроф�з�олог�чно� активност� центрально� нервово� системи, утрудненн� переключення, неадекватност� переносу старих способ�в д�� на нов� умови, стереотипност� мислення � т.д. Одна з� спроб виявлення спадковост� пластичност� була розпочата в дисертац�йному досл�дженн� С. Д. Б�рюкова [З]. Але оск�льки психолог�чн� досл�дження дотепер не виявили спадковост� �ндив�дуальних розходжень у креативност�, звернемо увагу на чинники зовн�шнього середовища, що можуть зробити позитивний або негативний вплив на розвиток творчих зд�бностей. Дотепер досл�дники в�дводили вир�шальну роль спец�альному м�кросередовищу, у якому розвива�ться дитина, �, в першу чергу, впливу с�мейних в�дносин. Б�льш�сть досл�дник�в виявляють при анал�з� с�мейних в�дносин так� параметри: I) гармон�йн�сть - не гармон�чн�сть в�дносин м�ж батьками, а також м�ж батьками � д�тьми; 2) творча - нетворча особист�сть батька як зразок �м�тац�� � суб'�кт �дентиф�кац��; 3) сп�льн�сть �нтелектуальних �нтерес�в член�в с�м'� або �х в�дсутн�сть; 4) оч�кування батьк�в стосовно дитини: оч�кування досягнень або незалежност�� [4]. Якщо в с�м'� культиву�ться регламентац�я поводження, подаються однаков� вимоги до вс�х д�тей, �снують гармон�чн� вза�мов�дносини м�ж членами с�м'�, то це призводить до низького р�вня креативност� д�тей. Правда, ряд �нших досл�дник�в вказують на необх�дн�сть гармон�чних в�дносин для розвитку креативност� [5], але ц� висновки в менш�й м�р� емп�рично об�рунтован�. Схоже на те, що б�льший спектр припустимих повед�нкових прояв�в (у тому числ� - емоц�йних), менша однозначн�сть вимог не сприя� ранньому утворенню жорстких соц�альних стереотип�в � веде до розвитку креативност�. Тим самим творча особист�сть вигляда� як психолог�чно нестаб�льна. Вимога досягнення усп�х�в через слухнян�сть не сприя� розвитку незалежност� �, як насл�док, креативност�. К. Берр� пров�в пор�вняльне досл�дження особливостей с�мейного виховання лауреат�в Нобелевсько� прем�� по науц� � л�тератур�. Обставини в с�м'ях лауреат�в-учених були б�льш стаб�льними, н�ж у с�м'ях лауреат�в-л�тератор�в. Б�льш�сть учених п�дкреслювали в �нтерв'ю, що в них було щасливе дитинство � рано почалося наукова кар'�ра, що прот�кала без �стотних зрив�в. Траг�чн� под�� в житт� с�мей лауреат�в Нобелевсько� прем�� по л�тератур� - явище типове. 30 % лауреат�в-л�тератор�в у дитинств� загубили одного з батьк�в або �хн�х с�мей розорилися. С. Довлатов писав, що поету не да�ться л�тературний талант, а да�ться талант поганого життя: чим г�рше життя, тим краще в�рш�. Незважаючи на парадоксальн�сть, у цьому висловленн� � �стотний зм�ст. Спец�ал�сти в област� посттравматичного стресу, пережитого деякими людьми п�сля впливу вих�дно� за рамки звичайного життя ситуац�� (природна або техн�чна катастрофа, кл�н�чна смерть, участь у бойових д�ях � т.д.), п�дтверджують, що в останн�х виника� неконтрольоване прагнення виговоритися, розпов�сти про сво� незвичн� переживання, що супроводжу�ться почуттям нерозум�ння. Можливо, травма, пов'язана з утратою близьких у дитинств�, � � т��ю незагойною раною, що змушу� письменника через свою особисту драму розкривати в слов� драматизм людського �снування. Д. Саймонтон, а пот�м � ряд �нших досл�дник�в [4] висунули г�потезу, що середовище, сприятливе для розвитку креативност�, ма� п�дкр�плювати креативну повед�нку д�тей, надавати зразки творчого поводження для �м�тац��. З його точки зору, максимально сприятливе для розвитку креативност� соц�ально � пол�тично нестаб�льне середовище. Серед численних факт�в, що п�дтверджують найважлив�шу роль с�мейно-батьк�вських в�дсин, � � так�:

1. Велик� шанси проявити творч� зд�бност� ма�, як правило, старший або �диний син у с�м'�.
2. Менше шанс�в проявити творч� зд�бност� в д�тей, що �дентиф�кують себе з батьками (батьком). Навпаки, якщо дитина ототожню� себе з л�деальним геро�м�, то шанс�в стати креативною у не� б�льше. Цей факт поясню�ться тим, що в б�льшост� д�тей батьки - лсередн��, нетворч� люди, �дентиф�кац�я з ними призводить до формування в д�тей нетворчо� повед�нки.
3. Част�ше творч� д�ти з'являються в с�м'ях, де батько значно старший за мат�р.
4. Рання смерть батьк�в призводить до в�дсутност� зразка повед�нки � �� обмеження в дитинств�. Ця под�я характерна для життя як значних пол�тик�в, вчених, так � злочинц�в � псих�чно хворих.
5. Сприятлива для розвитку креативност� п�двищена увага до зд�бностей дитини, ситуац�я, коли �� талант ста� орган�зуючим початком у с�м'�.

Отже, с�мейне середовище, де, з одного боку, � увага до дитини, а з �ншого боку, де до не� подаються р�зноман�тн�, неузгоджен� вимоги, де малий зовн�шн�й контроль за повед�нкою, де � творч� члени с�м'� � схвалю�ться нестереотипна повед�нка, призводить до розвитку креативност� в дитини.

Розвиток креативност�, можливо, йде за такою схемою: на основ� загально� обдарованост� п�д впливом м�кросередовища й �м�тац�� форму�ться система мотив�в � особист�сних властивостей (нонконформ�зм, незалежн�сть, мотивац�я самоактуал�зац��), � загальна обдарован�сть перетворю�ться в актуальну креативн�сть (синтез обдарованост� � визначено� структури особистост�). Виника� питання: коли в�дбува�ться формування цих особист�сних властивостей? До трьох рок�в у дитини, за даними Д. Б. Элькон�на [б], з'явля�ться потреба д�яти як дорослий, лзр�внятися з дорослим� (Е. В. Субботський [7]). У д�тей з'явля�ться лпотреба в компенсац��� � розвиваються механ�зми безкорисливо� �м�тац�� д�яльност� дорослого. Спроби насл�дувати трудов� д�� дорослого починають спостер�гатися з к�нця 2-го по 4-й р�к життя. Швидше за все, саме в цей час дитина максимально сенситивна до розвитку творчих зд�бностей через �м�тац�ю. У ход� соц�ал�зац�� встановлюються дуже специф�чн� в�дношення м�ж творчою особист�стю � соц�альним середовищем [9]. Проте безсумн�вно: середовище гра� виняткову роль у формуванн� � прояв� творчо� особистост�. Залиша�ться в�дкритим питання: який вплив - позитивний чи негативний - ма� середовище на розвиток креативност�. Якщо розд�ляти точку зору, що креативн�сть властива кожн�й людин�, а оточуюч� впливи, заборони, лтабу�, соц�альн� шаблони т�льки блокують �� прояв, можна трактувати лвплив� нерегламентированност� повед�нки як в�дсутн�сть усякого впливу. � на ц�й основ� розвиток креативност� в п�зньому в�ц� виступа� як шлях зв�льнення творчого потенц�алу в�д лзатискач�в�, придбаних у ранньому дитинств�. Але якщо думати, що вплив середовища позитивний � для розвитку креативност� ц�лком необх�дно п�дкр�плення загально� обдарованост� визначеним оточуючим впливом, то �дентиф�кац�я й �м�тац�я креативному зразку, демократичний, але емоц�йно невр�вноважений стиль в�дносин у с�м'� виступають як формуюч� впливи. Концепц�� креативност� Поняття лкреативн�сть� у контекст� психолог�чного знання набуло значення т�льки до початку 50-х рок�в. У 1950 роц� п�онер в област� креативност� Дж. Г�льфорд в зверненн� при вступ� на посаду президента Американсько� психолог�чно� асоц�ац�� запропонував психологам зосередити свою увагу на вивченн� зд�бностей до творчост�. Були створен� дек�лька лаборатор�й � �нститут�в, стали виходити часописи � монограф��, але, за оц�нками Стернберга, усього лише 0,5% статей (�з 1975 по 1995 р�к) мали в�дношення до проблеми креативност�. Одн��ю з причин такого в�дношення до психолог�� творчих зд�бностей �з боку психолог�в-експериментатор�в була неч�тк�сть визначення креативност� як зд�бност� � в�дсутн�сть методик для �� д�агностики. лПсихометрична революц�я� у досл�дженнях креативност� почалася на початку 60-х рок�в � до цього часу не зак�нчилася. Головними �деологами лпсихометричного� п�дходу до досл�дження креативност� стали Дж. Г�льфорд � Е. П. Торранс. Концепц�я креативност� як ун�версально� п�знавально� творчо� зд�бност� набула популярност� п�сля виходу в св�т роб�т Дж. Г�льфорда [29]. П�дставою для ц��� концепц�� стала його модель структури �нтелекту. Г�льфорд вказав на принципове розходження м�ж двома типами розумових операц�й: конвергенц��ю � дивергенц��ю. Конвергентне мислення актуал�зу�ться в тому випадку, коли людин�, яка вир�шу� задачу, потр�бно на основ� множини умов знайти �дине в�рне р�шення. Впринцип�, конкретних р�шень може бути � дек�лька, але ця множина завжди обмежена. Дивергентне мислення визнача�ться як лтип мислення, який �де в р�зноман�тних напрямках� (Дж. Г�льфорд). Такий тип мислення припуска� вар�ювання шлях�в р�шення проблеми, призводить до неспод�ваних висновк�в � результат�в. Г�льфорд вважав операц�ю дивергенц��, поряд з операц�ями перетворення й �мпл�кац��, основою креативност� як загально� творчо� зд�бност�. Досл�дники �нтелекту давно приходили до висновку про слабкий зв'язок творчих зд�бностей �з зд�бностями до навчання й �нтелектом. Одним �з перших на розходження творчих зд�бностей й �нтелекту звернув увагу Терстоун. В�н в�дзначив, що у творч�й активност� важливу роль в�д�грають так� чинники, як особливост� темпераменту, здатн�сть швидко засвоювати � породжувати �де� (а не критично ставитися до них), що творч� р�шення приходять у момент релаксац��, розс�ювання уваги, а не в момент, коли увага св�домо концентру�ться на вир�шенн� проблем. Подальш� досягнення в област� досл�дження � тестування креативност� пов'язан� в основному з роботою психолог�в П�вденнокал�форн�йського ун�верситету, хоча весь спектр досл�джень креативност� �хньою д�яльн�стю не обмежу�ться. Г�льфорд вид�лив чотири основних параметри креативност�: 1) ориг�нальн�сть - спроможн�сть продукувати в�ддален� асоц�ац��, незвичн� в�дпов�д�; 2) семантична гнучк�сть - здатн�сть виявити основну властив�сть об'�кта � запропонувати новий спос�б його використання; 3) образно-адаптивна гнучк�сть - спроможн�сть зм�нити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нов� ознаки � можливост� для використання; 4) семантична спонтанна гнучк�сть - продукування р�зноман�тних �дей в нерегламентовано� ситуац��. Загальний �нтелект не включа�ться в структуру креативност�. П�зн�ше Г�льфорд згаду� ш�сть параметр�в креативност�: 1) здатн�сть до виявлення � постановки проблем; 2) спроможн�сть до генерування великого числа �дей; 3) гнучк�сть - продукування р�зноман�тних �де�; 4) ориг�нальн�сть - спроможн�сть в�дпов�дати на подразники нестандартно; 5) здатн�сть удосконалити об'�кт, додаючи детал�; 6) ум�ння вир�шувати проблеми, тобто здатн�сть до анал�зу � синтезу. Г�льфорд � його сп�вроб�тники розробили тести програми досл�дження зд�бностей (АКР), що тестують переважно дивергентну продуктивн�сть:

1. Тест легкост� слововживання: лНапиш�ть слова, що м�стять зазначену букву� (наприклад, лпро�).
2. Тест на використання предмета: лПерерахуйте якнайб�льше способ�в використання кожного предмету� (наприклад, консервно� банки).
3. Упорядкування зображень. лНамалюйте об'�кти, використовуючи так� ф�гури: коло, прямокутник, трикутник, трапец�я. Кожну ф�гуру можна використовувати багаторазово, м�няючи �� розм�ри, але не можна добавляти �нш� ф�гури або зайв��.� так дал�.

Усього в батаре� тест�в Г�льфорда 14 субтест�в, з них 10 - на вербальну креативн�сть � 4 - на невербальну креативн�сть. Тести призначен� для старшокласник�в � людей �з б�льш високим р�внем утворення. Над�йн�сть тест�в Г�льфорда колива�ться в�д 0,6 до 0.9. Показники �х

добре узгоджуються один з одним (Анастаз�). Час виконання тест�в обмежений. Подальший розвиток ця програма одержала в досл�дженнях Торранса [30]. Торранс розробляв сво� тести п�д час учбово-методично� роботи з розвитку творчих зд�бностей д�тей [31]. В�н вважа�, що творчий акт под�ля�ться на сприйняття проблеми, пошук р�шення, виникнення � формулювання г�потез, перев�рку г�потез, �хню модиф�кац�ю � отримання результату. �деальний, за Торрансом, тест ма� тестувати прот�кання вс�х зазначених операц�й, але в реальност� Торранс обмежився адаптац��ю � переробкою методик П�вденнокал�форн�йського ун�верситету для сво�х ц�лей. Торранс стверджував, що не намагався створити факторно-чистий тест, тому показники окремих тест�в в�дбивають один, два або дек�лька чинник�в Г�льфорда (легк�сть, гнучк�сть, ориг�нальн�сть, точн�сть). До складу батаре� Торранса входить 12 тест�в, згрупованих у три сер��: вербальну, образотворчу � звукову, як� д�агностують в�дпов�дно словесне творче мислення, образотворче творче мислення � словесно-звукове творче мислення. Над�йн�сть тест�в Торранса (за даними автора) дуже велика: в�д 0,7 до 0,9. Вербальн� тести б�льш над�йн�, н�ж образотворч�. На в�дм�ну в�д тест�в Г�льфорда, тести Торранса призначен� для б�льш широкого спектру в�к�в: в�д дошк�льник�в до дорослих. Факторний анал�з тест�в Торранса виявив чинники, що в�дпов�дають специф�ц� завдань, а не параметрам легкост�, гнучкост�, точност� й ориг�нальност�. Кореляц�� цих параметр�в усередин� одного тесту вищ�, н�ж кореляц�� аналог�чних параметр�в р�зних тест�в. Роздивимося характеристику основних параметр�в креативност�, запропонованих Торрансом. Легк�сть оц�ню�ться як швидк�сть виконання тестових завдань, �, отже, тестов� норми утворюються аналог�чно нормам тест�в швидк�сного �нтелекту. Гнучк�сть оц�ню�ться як число переключень з одного класу об'�кт�в на �нший у ход� в�дпов�дей. Проблема поляга� в розбиванн� в�дпов�дей випробуваного на класи. Число � характеристика клас�в визнача�ться експериментатором, що породжу� дов�льн�сть. Ориг�нальн�сть оц�ню�ться як м�н�мальна частота зустр�ч� дано� в�дпов�д� в однор�дн�й груп�. Досв�д застосування тест�в Торранса показу�, що вплив характеристик групи, у як�й отриман� норми, дуже великий, � перенесення норм �з виб�рки стандартизац�� на �ншу (нехай аналог�чну) виб�рку да� велик� помилки, а найчаст�ше � просто неможливий. Точн�сть у тестах Торранса оц�ню�ться за аналог��ю з тестами �нтелекту. Досл�дження, проведен� асп�ранткою �нституту психолог�� РАН О. Г. Ал��вою, показали, що ориг�нальн�сть � швидк�сть т�сно корелюють м�ж собою: чим б�льше в�дпов�дей, тим вони ориг�нальн�ш�, � навпаки. Усп�шн�сть виконання даних тест�в визнача�ться швидк�сними якостями псих�ки. М. Воллах � Н. Коган висловлюються проти жорстких л�м�т�в часу, атмосфери змагальност� � в�дхиляють такий критер�й креативност�, як точн�сть. У цьому вони ближче до вих�дно� думки Г�льфорда про розходження дивергентного � конвергентного мислення, н�ж сам �� автор. На думку М. Воллаха � Н. Когана, а також таких автор�в, як П. Верно� � Д. Харгр�вс [38], для прояву творчост� потр�бна невимушена, в�льна обстановка. Бажано, щоб досл�дження � тестування творчих зд�бностей проводилося в звичайних житт�вих ситуац�ях, коли випробуваний може мати в�льний доступ до додатково� �нформац�� з предмету завдання. Воллах � Коган у сво�й робот� зм�нили систему проведення тест�в креативност�. По-перше, вони надавали випробуваним ст�льки часу, ск�льки �м було необх�дно для розвТязання задач� або для формулювання в�дпов�д� на запитання. Тестування проводилося п�д час гри. При цьому змагання м�ж учасниками зводилося до м�н�муму, а експериментатор приймав будь-яку в�дпов�дь випробуваного. Якщо дотримуватися цих умов, то кореляц�я креативност� � тестового �нтелекту буде наближена до нуля. У досл�дженнях, проведених у лаборатор�� психолог�� зд�бностей �нституту психолог�� РАН А. Н. Ворон�ним на дорослих випробуваних (студентах економ�чного коледжу), отриман� аналог�чн� результати: чинник �нтелекту � чинник креативност� � незалежними. П�дх�д Воллаха � Когана дозволив по-�ншому глянути на проблему креативност�. Дещо �нша концепц�я лежить в основ� розробленого Медником тесту в�ддалених асоц�ац�й [34]. Наведемо для пояснення дек�лька схем. Процес дивергентного мислення уявно в�дбува�ться так: � проблема, � розумовий пошук в�дбува�ться н�би в р�зних напрямках семантичного простору, причому в�дштовху�ться в�д дано� проблеми. Дивергентне мислення - це н�би периферичне мислення, мислення б�ля лпроблеми�.

Конвергентне мислення погоджу� вс� елементи семантичного простору, що ставляться до проблеми, во�дино, знаходить �дино в�рну композиц�ю цих елемент�в.

Медник вважа�, що у творчому процес� присутн� як конвергентна, так � дивергентна складов�. На думку Медника, чим �з б�льш в�ддалених областей узят� елементи проблеми, тим б�льш креативним � процес �� р�шення. Тим самим дивергенц�я зам�ню�ться актуал�зац��ю в�ддалених зон значенн�вого простору. Але водночас синтез елемент�в може бути нетворчим � стереотипним, наприклад: з'�днання рис коня � людини актуал�зу� уява кентавра, а не уява людини з головою коня. Творче р�шення в�дхиля�ться в�д стереотипного: суть творчост�, за Медником, не особливо операц��, а в спроможност� переборювати стереотипи на к�нцевому етап� розумового синтезу, у широт� поля асоц�ац�й.

Одн��� з останн�х за часом виникнення концепц�й креативност� � так названа лтеор�я �нвестування�, запропонована Стернбергом � Д. Лавертом. Ц� автори вважають креативними таких людей, як� здатн� лкупувати �де� за низькою ц�ною � продавати за високою�. На думку Дружин�на, у ц�й концепц�� проявилися особист�сн� особливост� самого Стернберга, автора � сп�вавтора б�льш 600 (!) публ�кац�й �з проблем �нтелекту, креативност�, зд�бностей. лКупувати за низькою ц�ною� - означа� займатися нев�домими, невизнаними або малопопулярними �деями. Задача поляга� в тому, щоб в�рно оц�нити потенц�ал �хнього розвитки � можливий попит. Творча людина всупереч опорам середовища, нерозум�нню � неприйняттю, наполяга� на визначених �деях � лпрода� �х за високою ц�ною�. П�сля досягнення ринкового усп�ху вона переходить до �ншо� непопулярно� або ново� �де�. Друга проблема в тому, зв�дки беруться ц� �де�? Стернберг вважа�, що людина може не реал�зувати св�й творчий потенц�ал у двох випадках: 1) якщо вона висловлю� �де� передчасно, 2) якщо вона не виносить �х на обговорення занадто довго, п�сля чого �де� стають очевидними, Узастар�ваютьФ. Ц�лком очевидно, що тут прояв творчост� зам�ня�ться його соц�альним прийняттям � оц�нкою. За Стернбергом, творч� прояви детерм�нуються ш�стьма основними чинниками: 1) �нтелектом як зд�бн�стю; 2) знаннями; 3) стилем мислення; 4) �ндив�дуальними рисами; 5) мотивац��ю; 6) зовн�шн�м середовищем. �нтелектуальна зд�бн�сть � основною. Для творчост� особливо важлив� так� складового �нтелекту: 1) синтетична зд�бн�сть - нове бачення проблеми, подолання меж повсякденно� св�домост�; 2) анал�тична зд�бн�сть - виявлення �дей, г�дних подальшо� розробки; 3) практичн� зд�бност� - ум�ння переконувати �нших у ц�нност� �де� (лпродаж�). Якщо в �ндив�да занадто розвинута анал�тична зд�бн�сть на шкоду двом �ншим, то в�н � блискучим критиком, але не творцем. Синтетична спроможн�сть, не п�дкр�плена анал�тичною практикою, породжу� масу нових �дей, але не об�рунтованих досл�дженнями � марних. Практична зд�бн�сть без двох �нших може призвести до продажу лнедоброяк�сних�, але яскраво поданих публ�ц� �дей. Вплив знань може бути як позитивним, так � негативним: людина повинна подавати, що саме вона збира�ться зробити. Вийти за меж� поля можливостей � проявити креативн�сть не можна, якщо не зна�ш меж цього поля. Водночас знання, що занадто вкор�нилися, можуть обмежувати кругоз�р досл�дника, позбавляти його можливост� по-новому глянути на проблему. Для творчост� необх�дна незалежн�сть мислення в�д стереотип�в � зовн�шнього впливу. Творча людина самост�йно ставить проблеми й автономно �х вир�шу�. Креативн�сть припуска�, �з погляду Стернберга, спроможн�сть йти на розумний ризик, готовн�сть переборювати перешкоди, внутр�шню мотивац�ю, толерантн�сть до непевност�, готовн�сть протистояти думц� навколишн�х. Проявити креативн�сть неможливо, якщо в�дсутн� творче середовище. Окрем� компоненти, в�дпов�дальн� за творчий процес, вза�мод�ють. � сукупний ефект в�д �хньо� вза�мод�� не можна звести до впливу якогось одного з них. Мотивац�я може компенсувати в�дсутн�сть творчого середовища, а �нтелект, вза�мод�ючи з мотивац��ю, значно п�двищу� р�вень креативност�. П�дх�д В.Н. Дружин�на � Н.В. Хазратово�: ориг�нальн�сть за Медником, Торрансом, Г�льфордом й �ншим - характеристика в�дносна � визнача�ться як розм�р, обернений частот� дано� в�дпов�д� серед групи тестованих (або у виб�рц� стандартизац��). Tа сама в�дпов�дь стосовно сукупност� частот, в�дпов�дей одн��� виб�рки може бути оц�нена як ориг�нальна, а стосовно �ншо� - як стандартна. Ориг�нальн� в�дпов�д� � в�дпов�д�, що зустр�чаються р�дко, не завжди зб�гаються (факт, виявлений ще Торрансом). В�дбува�ться необ�рунтований зсув понять: креативн�сть ототожню�ться з нестандартн�стю, нестандартн�сть - з ориг�нальн�стю, а остання - �з в�дпов�ддю, що р�дко зустр�ча�ться, у дан�й груп� випробуваних. Нестандартн�сть - поняття б�льш широке, н�ж ориг�нальн�сть. До прояв�в креативност� (якщо користуватися критер��м нестандартност�) можна в�днести будь-яку дев�ац�ю: в�д акцентуац�й до прояву аутичного мислення. Виника� проблема: як в�докремити продуктивн� прояви творчост� в�д дев�антно� повед�нки? �сну� думка, що критер��м може стати наявн�сть осмисленост�, що може бути сприйнята навколишн�ми. Значенн�вий критер�й, на в�дм�ну в�д частотного, дозволя� розмежувати продуктивн� творч� � непродуктивн� (дев�антн�) прояви людсько� активност�. Тим самим значенн�вий критер�й дозволя� при тестуванн� розд�лити повед�нков� прояви випробуваного при тестуванн� на так�, що в�дтворюють (стереотипн�), ориг�нальн� (творч�) � неосмислен� (дев�антн�). Головною операц��ю, що лпрацю�� у ход� творчого процесу, � операц�я пор�вняння, встановлення значенн�вого зв'язку м�ж елементами, а цей зв'язок може бути встановлений на основ� 1) репродукц��, 2) значенн�вого синтезу, 3) випадкового з'�днання без семантичних зв'язк�в. Асоц�ац�я потенц�йно може бути включена в семантичн� зв'язки з� стимулом. Чим б�льш далека вона в�д стимулу, тим слабший �� значенн�вий зв'язок �з контекстом � ознаками стимулу. Дан� досл�джень (В. Н. Дружин�н, Н. В. Хазратова) [36] св�дчать, що число в�дпов�дей, як� в�дтворюють, дуже велике, але вар�ативн�сть таких в�дпов�дей низька. Вар�ативн�сть семантично не пов'язаних �з стимулом в�дпов�дей дуже велика, тому що тут нема� значенн�вих обмежень, число ж таких в�дпов�дей невелике. Ориг�нальн� в�дпов�д� як би займають пром�жне положення (див. рис.2).

Креатив не той, хто перший породив �дею, а той, хто пров�в значенн�в� зв'язки, учинив роботу по осмисленню �де�, �� функц�� стосовно �нших елемент�в семантичного простору знань, що �снують у дан�й культур�. Вс� �нтелектуальн� тести � тести креативност� можна умовно прорангувати в залежност� в�д того, наск�льки поводження випробуваного регламентоване �нструкц��ю. Очевидно, на полюс� регламентованост� виявляться групов� тести швидк�сного �нтелекту з закритою в�дпов�ддю. У цих тестах жорстко обмежений час виконання тесту, число завдань, способи �х виконання, сп�лкування з експериментатором, множина можливих в�дпов�дей � �хньо� оц�нки. Менш жорстким вар�антом � �ндив�дуальн� тести �нтелекту типу шкали Векслера. У цих тестах (у ряд� субтест�в) множина в�дпов�дей не ф�ксована, хоча р�шення категоризуються як в�рне або нев�рне. У вербальних тестах час нерегламентований, можлив� б�льш в�льн� в�дношення з експериментатором. У тестах Г�льфорда � Торранса застосовуються л�м�ти часу � регламентац�я поводження випробуваних, але, з �ншого боку, лзм'якшене� сп�лкування з досл�дником (у тестах Торранса) - досл�дження проводиться у форм� гри, �, нарешт�, передбачена необмежена множина в�дпов�дей випробуваного: будь-яка ориг�нальна в�дпов�дь прийма�ться. Нарешт�, у вар�ант� Когана-Воллаха в�дсутн� обмеження часу, вводиться �грова ситуац�я, виключа�ться мотивац�я досягнень � соц�ального схвалення. За умовами досл�дження п�дх�д Когана-Воллаха близький до п�дходу Богоявленско� - методика лКреативное поле� [37, 38]. Крайн�м вар�антом - повно� свободи - � творча д�яльн�сть у в�льн�й ситуац��. За визначенням П�аже, �нтелект � спроможн�стю адаптуватися до важких умов (у тому числ� - нових). Отже, �нтелект максимально актив�зу�ться в умовах тестування, що пред'являють жорстк� вимоги до адаптац�йних можливостей �ндив�да. Креативн�сть виявля�ться в ситуац�ях, коли поводження випробуваних не регламенту�ться. В�льн� умови т�льки створюють можливост� прояву креативност�. Отже, людина, що дала ориг�нальну, творчу в�дпов�дь, явно ма� креативн�сть. Але якщо людина не да� творчо� в�дпов�д� у в�льн�й ситуац��, це ще не св�дчення про в�дсутн�сть у не� креативност�. За допомогою тест�в креативност� ми можемо виявити креатив�в, але не можемо точно визначити некреатив�в. Причиною цього � спонтанн�сть прояв�в креативност� � неп�двладн�сть цих прояв�в зовн�шн�й � внутр�шн�й регуляц��. Теор�я соц�ального науч�ння Дж. Роттера

В центр� уваги теор�� соц�ального науч�ння Роттера лежить прогноз повед�нки людини в складних ситуац�ях. Роттер вважа�, що потр�бно ретельно проанал�зувати вза�мод�ю чотирьох зм�нних. Ц� зм�нн� включають в себе потенц�ал повед�нки, оч�кування, ц�нн�сть п�дкр�плення � психолог�чну ситуац�ю. [44;412] Роттер стверджу�, що ключ до передбачення того, що людина буде робити в дан�й ситуац��, знаходиться в розум�нн� потенц�алу повед�нки. П�д цим терм�ном розум�ють в�рог�дн�сть дано� повед�нки, яка зустр�ча�ться в як�йсь ситуац�� або ситуац�ях в звТязку з якимось одним п�дкр�пленням або п�дкр�пленнями. Концепц�я повед�нки Роттера включа� в себе фактично вс� види людсько� активност� у в�дпов�дь на ситуац�ю-стимул, Як� т�льки якимось чином можна пом�тити � вим�ряти. Сюди входять пронизлив� крики, насуплений вигляд, плач, см�х � б�йка. Планування, анал�зування, навчання, лог�чне об�рунтування оц�нюються так само. Таким чином, повед�нка склада�ться Уз моторних рух�в, п�знання, вербально� повед�нки, невербального вираження повед�нки, емоц�йних реакц�й � т.д.Ф За Роттером, оч�кування в�дноситься до субТ�ктивно� в�рог�дност� того, що певне п�дкр�плення буде мати м�сце в результат� специф�чно� повед�нки. Наприклад, перед тим, як ви вир�шите, йти вам на веч�рку, чи н�, ви, ймов�рно спробу�те вирахувати ймов�рн�сть того, що добре проведете час. Також, вир�шуючи, чи готуватись вам до екзамену в вих�дн� дн�, ви, скор�ш за все, запита�те себе, чи допоможуть вам ц� заняття краще здати екзамен. Концепц�я оч�кування Роттера говорить про те, що якщо в минулому люди за повед�нку в дан�й ситуац�� отримували п�дкр�плення, вони, част�ше за все, повторюють цю повед�нку. Але як може оч�кування пояснити повед�нку в ситуац��, з якою ми з�ткнулися вперше? За Роттером, у цьому випадку оч�кування грунту�ться на нашому досв�д� в под�бн�й ситуац��. Фактично, Роттер говорить про те, Що стаб�льне оч�кування, генерал�зоване на основ� минулого досв�ду, д�йсно поясню� стаб�льн�сть � �дн�сть особистост�. Однак, оч�кування не завжди в�дпов�да� д�йсност�. У деяких людей, наприклад, можуть бути нереально висок� оч�кування в�дносно сво�х усп�х�в, як� не залежать в�д ситуац��. А �нш� можуть бути наст�льки невпевненими, що пост�йно недооц�нюють сво� шанси на усп�х в дан�й ситуац��. В будь-якому випадку, Роттер стверджу�, що якщо ми хочемо точно прогнозувати повед�нку �ндив�да, нам сл�д покладатись на його власну субТ�ктивну оц�нку усп�ху � невдач�, а не на оц�нку когось �ншого. Роттер розмежову� т� оч�кування, як� специф�чн� для одн��� ситуац��, � т�, як� � найб�льш загальними або використовуваними до ряду ситуац�й. Перш�, як� називаються специф�чними оч�куваннями, в�дображають досв�д одн��� конкретно� ситуац�� � неприйнятн� до прогнозу повед�нки. Останн�, як� називаються генерал�зованими оч�куваннями, в�дображають досв�д р�зних ситуац�й � дуже п�дходять до вивчення особистост� в роттер�вському розум�нн�. Це генерал�зоване оч�кування назива�ться �нтернально-екстернальним локусом контролю. Роттер визнача� ц�нн�сть п�дкр�плення як ступ�нь з якою ми при р�вн�й ймов�рност� нада�мо перевагу одному п�дкр�пленню перед �ншим. Використовуючи цю концепц�ю в�н стверджу�, що люди розр�зняються за сво�ю оц�нкою важливост� т��� чи �ншо� д�яльност� � �� результат�в. При наявност� вибору для декого подивитись баскетбол по телев�зору важлив�ше, н�ж пограти з друзями в бридж. Одн� люди люблять тривал� прогулянки, а �нш� - н�. Як � оч�кування, ц�нн�сть р�зних п�дкр�плень �рунту�ться на нашому попередньому досв�д�. Четвертою � останньою зм�нною, яку використову� Роттер для прогнозу повед�нки � психолог�чна ситуац�я з точки зору �ндив�дууму .Роттер усв�домлю�, що якщо дан� обставини оточення сприймаються людиною певним чином, то для не� ця ситуац�я буде саме такою, якою вона �� сприйма�, незалежно в�д того, наск�льки неадекватним буде �� трактування для �нших. Для того, щоб передбачити потенц�ал дано� повед�нки в специф�чн�й ситуац��, Роттер пропону� наступну формулу: [44;415]

ПОТЕНЦ�АЛ ПОВЕД�НКИ =ОЧ�КУВАННЯ + Ц�НН�СТЬ П�ДКР�ПЛЕННЯ

Але прогноз повед�нки в повсякденних ситуац�ях, за Роттером, вимага� б�льш загально� формули:

ПОТЕНЦ�АЛ ПОТРЕБИ = СВОБОДА Д�ЯЛЬНОСТ� + Ц�НН�СТЬ П�ДКР�ПЛЕННЯ

Загальна формула прогнозу також п�дкреслю� вплив генерал�зованого оч�кування, що п�дкр�плення буде мати м�сце в результат� визначено� повед�нки в р�зних ситуац�ях. Роттер визначив два таких генерал�зованих оч�кування: локус-контроль � особист�сна дов�ра. [44;419] Особист�сна зм�нна локус-контроль - це центральний конструкт в теор�� соц�ального науч�ння Роттера. Локус-контроль явля� собою узагальнене оч�кування того, в як�й м�р� люди контролюють п�дкр�плення в сво�му житт�. Люди з екстернальним локусом контролю вважають, що �х усп�хи та невдач� регулюються зовн�шн�ми факторами, такими, як доля, удача, щасливий випадок, впливов� люди � непердбачуван� сили оточення. УЕкстерналиФ в�рять в те, що вони полоненц� дол�. Навпаки, люди з �нтеранльним локусом контролю в�рять в те, що усп�хи та невдач� визначаються �х власними д�ями � зд�бностями. (внутр�шн� або особист�сн� фактори). У�нтерналиФ, таким чином, в�дчувають, що вони в б�льш�й м�р� впливають на п�дкр�плення, н�ж люди з екстернальною ор��нтац��ю локус-контролю. Роттер, однак, наголошу� на тому, що екстернали � �тернали не � УтипиФ, оск�льки кожен ма� характеристику на лише сво�� категор��, але �, в невелик�й м�р�, �ншо�. Конструкт сл�д розглядати як континуум, який ма� на одному к�нц� виражену екстернальн�сть, а на �ншому - �нтернальн�сть, а переконання людей розм�щен� на вс�х точках м�ж ними, в б�льш�й м�р� - по середин�. �ншими словами, одн� люди - б�льш екстернальн�, �нш� - дуже �нтернальн�. А б�льш�сть знаходиться м�ж двома екстремумами. [44;419]

Розум�ння поняття УмотивФ Погляди на сутн�сть мотиву у психолог�в сутт�во розходяться. Але вони сходяться в одному: мотивом вважа�ться якийсь один психолог�чний феномен (але р�зний у р�зних автор�в). В основному психологи групуються навколо наступних точок зору на мотив: як на спонукання, на потребу, на ц�ль, на нам�р, на властивост� особистост�, на стани. В багатьох працях потреба розгляда�ться як спонука д�й, д�яльност�, повед�нки людини. Прийняття потреби за мотив в�дбува�ться перш за все тому, що вона в значн�й м�р� поясню� чому людина хоче проявити активн�сть. Кр�м цього, як писав С.Л. Руб�нштейн, в потреб� м�ститься активне в�дношення (прагнення), яка спрямову� людину на перетворення умов з метою задоволення необх�дност�. Таким чином, потреба поясню�, зв�дки береться енерг�я для прояву людсько� активност�. Прийняття потреби за спонуку призводить до двох насл�дк�в: як т�льки субТ�кт переходить в стан потребн�сного напруження (драйву, необх�дност�), почина�ться активн�сть орган�зму з вив�льненням � витратою енерг��; 2) чим вище потребн�сне напруження, тим �нтенсивн�ша спонука. Тому у випадку, коли умови не дозволяють задов�льнити потребу, енерг�я повинна зб�льшуватися � проявлятися у все б�льш�й Уц�леспрямован�йФ, Успонтанн�йФ, Узагальн�йФ активност� субТ�кта. Саме таке уявлення про детерм�нац�ю активност� панувало в експериментальн�й психолог�� протягом багатьох десятил�ть � збер�га�ться в багатьох автор�в сьогодн�. Воно отримало експериментальне п�дтвердження в багатьох працях. Але вже в 50-т� роки Д. Кемпбелл � Ф. Шефф�лд на основ� спостережень висунули припущення, що потребн�сне напруження не вплива� на зм�нення активност�, а виклика� лише зниження порогу в�дпов�д� на зовн�шн� стимули [ ;47-52]. Однак б�льш�сть автор�в все ж переконан�, що наявн�сть будь-яко� мотивац�� � особист�сно� захопленост� к головною ознакою творчо� особистост�. До цього часто приплюсовують так� особливост�, як незалежн�сть � переконан�сть. Незалежн�сть, ор��нтац�я на особист�сн� ц�нност�, а не на зовн�шн� оц�нки, може вважатись головною особист�сною властив�стю креатива. [Друж]. Маслоу виявив, що вс� без винятку люди, як� cамоактуал�зуються, волод�ють зд�бностями до творчост�. Однак творчий потенц�ал його досл�джуваних проявляв себе не так, як у видатних талант�в в поез��, мистецтв�, музиц� або науц�. Маслоу говорить скор�ше про таку ж природну � спонтанну креативн�сть, яка притаманна малим д�тям. Ця креативн�сть, яка присутня в щоденному житт�, природний спос�б вираження спостережливо�, сприймаючо� нове особистост�. Щоб бути креативною, самоактуал�зуючою людиною не обовТязково писати книги, складати музику або створювати живописн� полотна. Е В першокласному суп� завжди б�льше творчост�, н�ж у другосортн�й поез��! [ ХТэлл, З�глер]. Однак, б�льш�сть автор�в все ж переконан� в тому, що наявн�сть будь-яко� мотивац�� � особист�сно� захопленост� � головною ознакою творчо� особистост�. До цього часто приплюсовують так� особливост�, як незалежн�сть � переконан�сть. Незалежн�сть, ор��нтац�я на особист�сн� ц�нност�, а не на зовн�шн� оц�нки, може вважатись головною особист�сною властив�стю креатива. Основну в�дм�ну творчо� особистост� представники глибинно� психолог�� � психоанал�зу бачать в специф�чн�й мотивац��. В�дм�на поляга� лише в тому, яка мотивац�я лежить в основ� творчо� повед�нки. З . Фрейд вважав творчу активн�сть результатом субл�мац�� (зм�щення) статевого потягу на �ншу сферу д�яльност�: в творчому продукт� опредмечу�ться в соц�ально-прийнятн�й форм� сексуальна фантаз�я. [20] А. Адлер вважав творч�сть способом компенсац�� комплексу недостатност�. На б�льшу увагу феномену творчост� прид�лив К. Юнг, який бачив в ньому прояви архетип�в колективного безсв�домого. Р. Ассаджол� (частково за А. Адлером) вважав творч�сть процесом прагнення особистост� до �деального УЯФ, способом �� саморозкриття. Психологи гуман�стичного напрямку вважали (Г. Олпорт, А. Масслоу, що першопочаткове джерело творчост� - мотивац�я особист�сного росту, яка не п�дкоря�ться гомеостатичного принципу задоволення. В�льний реал�зац�� сво�х потреб � житт�вих можливостей. [28] Процес формування мотиву може мати �ндив�дуальн� особливост� залежност� в�д властивостей особистост�. В звТязку з цим, говорять про р�зн� стил� мотивац��. До них можна в�днести вид�лен� В. Н. Азаровим (1988 р�к) стил� д�яння: �мпульсивний � керований (рефлекстивно-вольовий), як� в значн�й м�р� в�дображають особливост� формування мотиву. П�д �мпульсивним стилем д�яння автор розум�� схильн�сть реал�зувати ситуативн� тенденц�� при м�н�мальному обдумуванн� вар�ант�в � насл�дк�в сво�х д�й, а п�д рефлексивно-вольовим - стиль, який характеризу�ться вираженою регуляц��ю д�й, опосередкованих анал�зом можливих способ�в досягнення мети. �ншими стилями мотивац�� можуть бути особливост� побудови основи вчинку (мотиву) з опорою на сво� можливост�, зусилля, або ж на обставини, випадок. Цей аспекти мотивац�� розглянутий Дж. Роттером (1954), його концепц�� про зовн�шн�й � внутр�шн�й локус-контроль (зовн�шн�й � внутр�шн�й контроль п�дкр�плення). При внутр�шньому локус-контрол�, мова йде про переконання, як� стосуються власно� д�яльност� � того, наск�льки людина власними зусиллями може досягти бажаного. Недивлячись на те, що так� переконання можуть залежати � в�д ситуац��, Дж. Роттер вказу�, що одна � та ж п�дкр�плююча под�я (бажаний насл�док д��) може викликати у р�зних �ндив�д�в р�зн� реакц��. [44] В одному випадку �ндив�д вважа�, що досягнення усп�ху залежить в�д нього самого, в �ншому - в�д зовн�шн�х обставин або випадковостей. Це в�добража�ться на р�вн� домагань - �ндив�ди з внутр�шн�м локусом контролю част�ше вибирають легк� завдання, а при об�рунтуванн� сво�х д�й вони спираються част�ше на потребу, н�ж на УдолженствованиеФ, краще прораховують насл�дки � обТ�кти задоволення потреб (А. В. крмол�н, 1996 р�к). Близька до концепц�� Дж. Роттера � концепц�я Р. де Чармса, який розр�зня� два типи особистост�: УСамобутняФ � Уп�шкаФ. Самобутня особист�сть в�дноситься до сво� д�й, як до в�льних, самост�йних (в смисл� прийняття р�шення), Уп�шкаФ ж бачить себе як обТ�кт п�дкорений зовн�шньому управл�нню � принудженню. Правда, автор пише, що це розмежування в�дносне. В одних випадках �ндив�д в�дчува� себе б�льш як самобутня особист�сть, в �нших - б�льше Уп�шкоюФ. Цей особист�сний аспект б�льш важливий мотивац�йний фактор, н�ж реальн� под��. Властивост� особистост� можуть визначатися силою мотив�в (бажань, потяг�в), �х ст�йк�стю; людина характеризу�ться в таких випадках фанатичн�стю, одержим�стю, заядл�стю � т.д. Таким чином, м�ж мотивац��ю � властивостями особистост� � двосторонн�й звТязок: властивост� особистост� впливають на особливост� мотивац��, а особливост� мотивац�� закр�пившись стають особливостями особистост�. П. М. Якобсон, однак, справедливо в�дм�ча�, що далеко не все те, що характеризу� особист�сть вплива� на �� мотивац�йну сферу (можна сказати � протилежне: не вс� особливост� процесу мотивац�� перетворюються у властивост� особистост�). �.Г. Олпорт про те ж говорить, що буде неточним, якщо сказати, що вс� мотиви � рисами; деяк� з рис мають мотивац�йне (спрямовуюче) значення, а �нш� - б�льш �нструментальне значення. Безумовно. До перших можна в�днести так� особливост� особистост�, як р�вень домагань, прагнення до досягнення усп�ху, або уникнення невдач�, мотив аф�ляц�й або мотив неприйняття (схильн�сть до сп�лкування з �ншими людьми, до сп�впрац� з ними, або навпаки, страх бути неприйнятим, в�дштовхнутим), агресивн�сть (схильн�сть вир�шувати конфл�кти шляхом використання агресивних д�й). Прагнення до досягнення усп�ху за Ф. Хопре (1930 р�к) або Умотив досягненняФ за Д. Макклелландом - це ст�йка потреба �ндив�да досягати усп�ху в р�зних видах д�яльност�. Вперше - ця диспозиц�я (мотивац�йна властив�сть) була вид�лена в класиф�кац�� Г. Мюррея, який розум�в �� як ст�йку потребу в досягненн� результату в робот�, як прагнення зробити щось швидко � добре, досягти р�вня в певн�й справ�. Ця потреба ма� генерал�зований характер, � проявля�ться в будь-як�й ситуац��, незалежно в�д конкретного �� зм�сту. Д. Макклелланд почав вивчати Умотив досягненняФ в сорокових роках ХХ стол�ття � з� сво�ми сп�впрац�вниками створив перший стандартизований вар�ант методики його вим�рювання - тест тематично� апперцепц�� (ТАТ). При цьому були вид�лен� два види мотиву досягнення: прагнення до усп�ху, � прагнення уникнути невдач�. В подальшому В. Мейер, Х. Хакхаузент � Л. Кеммер створили вар�ант ТАТ для обох мотив�в досягнення: мотив прагнення та усп�ху розум��ться як схильн�сть до переживання задоволення � гордост� при досягненн� результату. Мотив уникнення невдач� - як схильн�сть в�дпов�дати переживанням сорому � приниження на невдачу. За даними Д. Макклелланда, формування мотиву досягнення в багато в чому залежить в�д виховання д�тей в с�мТ�, починаючи з раннього дитинства (дотримання режиму, ор��нтац�я дитини на оволод�ваючу повед�нку � самост�йн�сть) отримала експериментальне п�дтвердження в багатьох роботах. Але вже в 50-т� рр. Д. Кемпбелл � Ф. Шефф�лд на основ� спостережень висунули припущення, що потребн�сне напруження не вплива� на зм�нення активност�, а виклика� лише зниження порогу в�дпов�д� на зовн�шн� символи. В мотивац�йн�й сфер� п�дл�тк�в, як в�дм�ча� Л.�. Божович, в�дбува�ться те, що вони в значн�й м�р� здатн� керуватися в сво�й моральн�й повед�нц� тими вимогами, як� сам� соб� ставлять, таким чином, в�дбува�ться перех�д в�д УреактивногоФ сл�дування вимогам ззовн� до активно� побудови сво�� повед�нки у в�дпов�дн�сть з� сво�м власним �деалом. [22] У школяр�в середн�х клас�в в�дм�ча�ться б�льша, н�ж ран�ше ст�йк�сть ц�лей, достатньо розвинуте почуття обовТязку, в�дпов�дальност�. �нтереси вже не ситуативн�, а виникають поступово по м�р� накопичення знань. Зв�дси ст�йк�сть ряду мотив�в, як� базуються на �нтересах � ц�лях поставлених самими учнями. У п�дл�тк�в �нтерес до чого-небудь часто набува� характеру захоплення. Захоплення п�дл�тка - сильн� � часто зм�нюють одне одного, але �нод� набувають зап�йного характеру. Деяк� з цих захоплень можуть сприяти розвитку особистост� п�дл�тк�в, так як задовольняють �х п�знавальну потребу, сприяють формуванню корисних навичок. Однак, при певних особист�сних особливостях вони ж можуть викривляти розвиток особистост�, формувати схильн�сть до накопичення, УпустогоФ проведення часу, порушення сусп�льного порядку, захоплення азартними �грами, алкогольними напоями, наркотичними препаратами... Важливо, що в мотивах п�дл�тк�в м�ститься аргументац�я � передбачення насл�дк�в прийнятого р�шення, що св�дчить про значно повн�ше осв�домлення процесу мотивац�� � структури мотиву, а також про б�льшу участь у формуванн� мотиву блоку Увнутр�шнього ф�льтруФ. Це знижу� �мпульсивн�сть д�й � вчинк�в п�дл�тк�в, особливо старших. Кр�м цього, самооц�нка п�дл�тк�в ста� б�льш багатогранною � набува� б�льшого значення, н�ж оц�нка оточуючих. [22] Наявн�сть �деал�в, самооц�нок, засво�них норм, правил сусп�льно� повед�нки св�дчить про значний р�вень розвитку особистост� п�дл�тк�в, про формування у них Увнутр�шнього плануФ, як� � сутт�вим фактором мотивац�� � орган�зац�� власно� повед�нки. Однак, цей Увнутр�шн�йФ план ще не орган�зований в ц�л�сну систему, недостатньо узагальнений � ст�йкий. Так, наявний �деал неконкретний, часто м�ня�ться. Вимоги п�дл�тка до себе потребують пост�йно� п�дтримки з� сторони. Зв�дси - нест�йк�сть ряду мотив�в, м�нлив�сть повед�нки. Кр�м цього, характерним для цього в�ку � - нев�дпов�дн�сть ц�лей можливостям, що св�дчить про завищений р�вень домагань. Прагнення старших п�дл�тк�в утвердитись у власн�й думц� в б�льш�й м�р�, н�ж у думц� оточуючих, призводять до того, що мотиви у них формуються, передус�м, з власно� думки, що в к�нцевому результат� виража�ться в �х упертост�. Частина ��. Емп�ричне вивчення мотивац�йно-особист�сних особливостей креатив�в п�дл�ткового в�ку. 1.Об�рунтування експериментально� програми досл�дження Для досягнення мети та завдань дипломного досл�дження була розроблена програма виявлення специф�ки вза�мозвТязку р�вня мотивац�� досягнення � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю у креатив�в п�дл�ткового в�ку. Основними методами досл�дження виступили тести Уна креативн�стьФ Дж. Г�льфорда, метод експертних оц�нок, шкала оц�нки потреби у досягненн� Ю. Орлова � тест-опитувальник субТ�ктивно� локал�зац�� контролю. Обробка та �нтерпретац�я отриманих даних була зроблена на основ� к�льк�сно� пор�вняльно� оц�нки � як�сного анал�зу результат�в досл�дження. Для виявлення креатив�в використовувалися тести Уна креативн�стьФ Дж. Г�льфорда � метод експертних оц�нок. Тести Уна креативн�стьФ Дж. Г�льфорда, як продемонструвала в�дпов�дна емп�рична вериф�кац�я, � найб�льш вал�дними (тобто достов�рними) з-пом�ж наступних методик: тест�в Дж. Гетцельса-Г. Джексона на генерування вар�ант�в значень, тесту креативност� Е.П. Торранса (вербальна � невербальна форми). Д�агностика креативност� за тестами Дж. Г�льфорда спрямована на �ндив�д�в в�ком в�д 12 до 21 року, що п�дходить для в�кових обмежень мо�� виб�рки (12-15 рок�в). Над�йн�сть тест�в колива�ться в�д 0,6 до 0,9. Показники даних тест�в добре узгоджуються один з одним (Анастаз�). Тести Уна креативн�стьФ Дж. Г�льфорда - це спец�ально сконструйован� автором методики, призначен� для високоефективного виявлення у д�агносованих наявност� та вираженост� так званих УдивергентнихФ особливостей процес�в сприймання та мислення. Для перев�рки вал�дност� тест�в Дж. Г�льфорда був використаний метод експертних оц�нок. Це методика опосередкованого вим�рювання креативних рис особистост�. ОбТ�ктивн�сть результат�в оц�нки експертами прояв�в творчост� у п�дл�тк�в досяга�ться зб�льшенням числа експерт�в. Найпоширен�шим методом отримання критер�ю вал�дност� досл�джуваного явища � метод, де кожен досл�джуваний оц�ню�ться дек�лькома експертами, так що оц�нки, як� присво�н� д�агностованому одним експертом, нев�дом� �ншим. Пот�м знаходиться середн� статистичне отриманих оц�нок. Мотивац�йно-особист�сн� особливост� креатив�в досл�джувались на основ� проведення методики для визначення потреби у досягненн� Ю. Орлова � опитувальника субТ�ктивно� локал�зац�� контролю. Тест мотивац�� досягнення в�добража� ефективн�сть засво�ння того чи �ншого комплексу знань, формування р�зноман�тних специф�чних вм�нь. Дана методика не � гром�здкою, в�др�зня�ться економ�чн�стю часу, да� можлив�сть опитати велику к�льк�сть досл�джуваних. Ретестова над�йн�сть опитувальника мотивац�� досягнення була встановлена повторним проведенням методики на мо�й виб�рц� досл�джуваних п�дл�ткового в�ку. Опитувальник субТ�ктивно� локал�зац�� контролю призначений для д�агностики �нтернальност�-екстернальност�. Методика розроблена на основ� шкали локусу-контролю Дж. Роттера, опубл�кована Е.Ф. Бажаним з сп�вавтором у 1984 роц� � адаптована Ядовим В. Стандартизац�я опитувальника проводилась на студентах. Автори пов�домляють про висок� показники над�йност� даного тесту. Вал�дн�сть демонстру�ться звТязком шкал опитувальника з �ншими особливостями особистост�, як� були вим�рян� з допомогою опитувальника У16 особистих фактор�вФ. Умови д�агностики мотивац�йно-особист�сних особливостей креатив�в. Виявлення креатив�в � досл�дження специф�ки вза�мозвТязку локал�зац�� субТ�ктивного контролю � мотивац�йних особливостей у творчо-обдарованих �ндив�д�в проводилось у ЗОСШ №25 м. Луцька. В експеримент� брали участь учн� 7-х, 8-х, 9-х клас�в. В�к досл�джуваних становив в�д 12 до 15 рок�в. Д�агностика креативност� за тестами Дж. Г�льфорда тривала 45 хвилин. Тести проводились в груповому вар�ант�. При проведенн� методик враховувалось, що креативн�сть проявля�ться в повн�й м�р� лише в благопри�мних умовах. Неблагопри�мн� функц�ональн� стани, недостатньо доброзичлива атмосфера тестування знижують результати прояву необх�дних психолог�чних особливостей. Щоб уникнути фактор�в, наведених вище, було м�н�м�зовано мотивац�ю досягнення � зор��нтовано досл�джуваних на прояв сво�х прихованих зд�бностей. З ц��ю метою, уникалось в�дкрите обговорення предметно� спрямованост� методики, тобто досл�джуваним не пов�домлялось про те, що тестуються творч� зд�бност�. Кожному учнев� видавались бланки для ф�ксац�� в�дпов�дей. Прим�щення, в якому проводились методики, були пров�трене, чисте, добре осв�тлене, в ньому дотримувалась тиша. Перед початком тестування за методиками Г�льфорда до в�дома тестованих доводилась в�дпов�дна �нструкц�я, що наведена в додатку № . Пот�м тестуючий мав переконатись, що д�агностован� правильно зрозум�ли �нструкц�ю. Для цього досл�джуваним пропонувалось дек�лька пробних простих завдань. Якщо у тестованих виникали значн� труднощ�, то д�агност сам розвТязував к�лька таких завдань, �люструючи процедуру роботи з даними тестами. Переконавшись, що д�агностован� ч�тко зрозум�ли, що в�д них вимагають як �м необх�дно д�яти п�д час такого тестування, тестуючий пропонував учням нормативн� завдання першого тесту, �, таким чином, запускав процес безпосередньо� самост�йно� роботи д�агностованих з цими УкреативнимиФ тестами. Посл�довн�сть роботи з останн�ми, ре�страц�я УсирихФ даних � �х опрацювання та �нтерпретац�я проводяться зг�дно з в�дпов�дними УатрибутамиФ даних тест�в (див.:Додаток ). З метою доведення вал�дност� тест�в Дж.Г�льфорда на креативн�сть використову�ться метод експертних оц�нок. Це методика опосередкованого вим�рювання креативних рис особистост�. Вона включа� список якостей (див.: Додаток), притаманних творчо обдарованим особистостям. Педагогам, як� оц�нювали креативн� прояви учн�в давались бланки для заповнення (див.: Додаток). Вчителям пропонувалось оц�нити (за наведеним списком) якост� кожного учня на основ� тако� шкали оц�нок: 3 бали - за яскраво виражен� прояви дано� якост�; 2 бали - за наявн�сть якост�; 1 бал - за окрем� прояви якост�; 0 бал�в - за в�дсутн�сть якостей. Процедура оц�нювання учн�в за списком якостей завершувалася виведенням середньо� �ндив�дуально� оц�нки для кожного учня, яка обчислювалася за �ндив�дуальними оц�нками вс�х експерт�в:

Де М�нд - середня �ндив�дуальна оц�нка учня; Х� - �ндив�дуальн� оц�нки експерт�в; n - к�льк�сть експерт�в. Для виявлення вза�мозвТязку м�ж особливостями мотивац�� досягнення � субТ�ктивною локал�зац��ю контролю у креатив�в були використан� так� методики:

1. Тест для визначення потреби у досягненн� (Ю.Орлова).
2. опитувальних УШкала локус-контролюФ.

Тест дня визначення потреби у досягненнях (ПД) (Ю.М.Орлов, В.�.Шкурк�н, Л.П.Орлова, 1974)

1. Думаю, що усп�х у житт� залежить радше в�д випадку, н�ж рознрахунку.
2. Якщо я втрачу улюблене заняття, життя для мене втратить сенс.
3. Для мене в будь-як�й справ� важлив�ший процес �� виконання, н�ж к�нцевий результат.
4. Вважаю, що люди б�льше страждають в�д невдач на робот�, н�ж в�д поганих вза�мин �з близькими.
5. На мою думку, б�льш�сть людей живе в�ддаленими ц�лями, а не близькими.
6. У мо�му житт� було б�льше усп�х�в, н�ж невдач.
7. Емоц�йн� люди мен� подобаються б�льше, н�ж д�яльн�.
8. Нав�ть у звичайн�й робот� я намагаюся удосконалити деяк� �� елементи.
9. Захоплений думками про усп�х, я можу забути про пересторогу.
10. Мо� батьки вважали мене л�нивою дитиною.
11. Думаю, що причина мо�х невдач - обставини, а не я сам.
12. Мо� батьки дуже суворо контролювали мене.
13. Терп�ння у мене б�льше, н�ж зд�бностей.
14. Л�нощ�, а не сумн�ви щодо усп�ху змушують мене часто в�дмовнлятися в�д сво�х нам�р�в.
15. Думаю, що впевнена в соб� людина - це я.
16. Заради усп�ху я можу ризикувати, якщо нав�ть шанси не на мою користь.
17. Я не сумл�нна людина.
18. Кати все йде добре, моя енерг�я п�дсилю�ться.
19. Якби я був журнал�стом, писав би радше про ориг�нальн� винанходи, н�ж про пригоди.
20. Мо� родич� часто не под�ляють мо�х план�в.
21. Р�вень мо�х вимог до життя нижчий, н�ж у мо�х друз�в.
22. Мен� зда�ться, що наполегливост� в мене б�льше, н�ж зд�бностей.

Опитувальник лШкала локус-контролю� (Дж. Роттер, 1966 p., адаптац�я В. Ядова)

1. Люди в�др�зняються один в�д одного тим, як � де вони локал�нзують контроль над значущими под�ями у сво�му житт�. Можлив� два протилежн� типи тако� локал�зац��: екстернальний та �нтернальний. Людина екстернального типу вважа�, що под��, як� з нею в�дбуваються, � насл�дком впливу зовн�шн�х сил - випадку, �нших людей тощо, � в�д не� не залежать. Людина �нтернального типу вважа�, що под��, як� з нею в�дбуваються, �. результатом �� власно� д�яльност�. Будь-яка людина займа� певну позиц�ю на шкал� в�д �нтернальност� до екстернальност�.
2. Р�вень суб'�ктивного контролю конкретно� людини � пост�йним � визнача� �� повед�нку в будь-яких ситуац�ях.

Пристосування та поступлив�сть властив� людям екстернального типу, а �нтернали менш схильн� п�дкорятися тиску �нших � чинять оп�р, коли в�дчувають, що ними ман�пулюють. Люди �нтернального типу краще працюють наодинц�, екстернали - п�д контролем. 1. А. Д�ти потрапляють у б�ду тому, що батьки дуже часто карають �х. Б. У наш час непри�мност� з д�тьми трапляються часто тому, що батьки дуже м'яко ставляться до них. 2. А. Багато невдач бува�, коли не щастить. Б. Невдач� людей � результатом �х власних помилок. 3. А. Одна з головних причин, чому зд�йснюються неморальн� вчинки в сусп�льств�, поляга� у тому, що оточуюч� примиряються з ними. Б. Завжди будуть неморальн� вчинки, незалежно в�д того, нанск�льки старанно оточуюч� прагнуть запоб�гти �м. 4. А. Врешт�-решт до людей приходить заслужене визнання. Б. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на вс� �� старання. 5. А. Думка, що викладач� несправедлив� до учн�в, � хибною. Б. Багато учн�в не розум��, що �хн� оц�нки можуть залежати в�д випадкових обставин. 6. А. Усп�х кер�вник�в багато в чому залежить в�д вдалого зб�гу обнставин. Б. Зд�бн� люди, як� не стали кер�вниками, сам� не використали сво�х можливостей. 7. А. Хоч би як ви старалися, деяк� люди не симпатизуватимуть вам. Б. Той, хто не зум�в завоювати симпат�� оточуючих, просто не вм�� сп�лкуватися з людьми. 8. А. Спадков�сть в�д�гра� головну роль у формуванн� характеру � повед�нки людини. Б. Т�льки житт�вий досв�д визнача� характер � повед�нку людини. 9. А. Я часто пом�чаю слушн�сть приказки: лЧому бути - того не минути�. Б. Мен� зда�ться, що краще прийняти р�шення � д�яти, н�ж понкладатися на долю. 10. А. Для добре п�дготовленого спец�ал�ста не �сну� тако� реч�, як упереджена перев�рка. Б. Нав�ть добре п�дготовлений спец�ал�ст часто не витриму� упенреджено� перев�рки. 11. А. Усп�х е результатом старанно� прац� � мало залежить в�д воз�ння. Б. Щоб досягти усп�ху, треба не пропустити щасливого випадку. 12. А. Кожний громадянин може впливати на важлив� державн� р�ншення. Б. Сусп�льством керують люди, як� висунут� на в�дпов�дальн� понсади, а �нш� мало що можуть зробити. 13. А. Будуючи плани, я завжди впевнений, що зможу �х зд�йснити. Б. Не завжди доц�льно планувати далеко вперед, оск�льки багато залежить в�д того, як складуться обставини. 14. А. к люди, про яких упевнено можна сказати, що вони недобр�. Б. У кожно� людини � щось добре. 15. А. Зд�йснення мо�х бажань не пов'язане з вез�нням. Б. Коли не знають, як бути, п�дкидають монету. По-мо�му, в житт� це часто можна використовувати. 16. А. Кер�вником часто стають завдяки щасливому зб�гу обставин. Б. Досягнення певно� кер�вно� посади залежить в�д здатност� кенрувати людьми, вез�ння тут н� до чого. 17. А. Б�льш�сть �з нас не може впливати якось сутт�во на св�тов� под��. Б. Беручи активну участь у сусп�льному житт�, люди можуть кенрувати под�ями у св�т�. 18. А. Б�льш�сть людей не розум��, наск�льки �хн� життя залежить в�д випадкових обставин. Б. У д�йсност� не �сну� тако� реч�, як вез�ння. 19. А. Завжди сл�д бути готовим визнати сво� помилки. Б. Як правило, легше не п�дкреслювати сво� помилки. 20. А. Важко д�знатися, чи справд� Ви подоба�теся людин�, чи н�. Б. К�льк�сть Ваших друз�в залежить в�д того, наск�льки Ви принваблю�те до себе �нших. 21. А. Зрештою, непри�мност�, як� трапляються з Вами, ур�вноважунються при�мними под�ями. Б. Б�льш�сть невдач � результатом незнання, л�нощ�в, в�дсутност� зд�бностей або вс�х трьох причин в�дразу. 22. А. Якщо докласти досить зусиль, то можна викор�нити бездушнн�сть � формал�зм. Б. к реч�, з якими важко боротися, тому бездушн�сть � форманл�зм викор�нити неможливо. 23. А. �нколи важко зрозум�ти, �з чого виходять кер�вники, коли винсувають людину на винагороду. Б. Винагорода залежить в�д того, як старанно людина працю�. 24. А. Хороший кер�вник оч�ку� в�д п�длеглих, аби вони сам� вир�ншували, що вони повинн� робити. Б. Хороший кер�вник да� ч�тко зрозум�ти, в чому поляга� робота кожного п�длеглого. 25. А. Я часто в�дчуваю, що мало впливаю на те, що в�дбува�ться з� мною. Б. Не мажу пов�рити, що випадок або доля в�д�грають важливу роль у мо�му житт�. 26. А. Люди самотн� через те, що не виявляють товариськост� до отончуючих. В. Не мас сенсу добиватися прихильност� людей: якщо ти �м пондоба�шся, то подоба�шся. 27. А. Характер людини залежить головним чином в�д �� сили вол�. Б. Характер людини форму�ться переважно у колектив�. 28. А. Те, що з� мною трапля�ться, це справа мо�х власних рук. Б. �нколи я в�дчуваю, що мо� життя розвива�ться у "напрям�, який не залежить в�д мо�� вол�. 29. А. Я часто не можу зрозум�ти, чому кер�вники чинять саме так, а не �накше. Б. Зрештою, за погане управл�ння орган�зац��ю в�дпов�дальн� сам� люди, як� в н�й працюють.

Дан� методики проводилися в умовах, аналог�чних тим, як� були забезпечен� для проведення тест�в Уна креативн�стьФ. Досл�джуваними виступили 50 креатив�в � 50 некреатив�в, як� представляли генеральну сукупн�сть виб�рки. Тестування проводилось на учнях 7-х, 8-х, 9-х клас�в, загальноосв�тньо� середньо� школи № 25 м. Луцька. Досл�джуван� в�дбиралися в�ком в�д 12 до 15 рок�в. Тривал�сть проведення даних д�агностичних методик становила 10 хвилин для опитувальника визначення потреби в досягненн� � 20 хвилин для тесту субТ�ктивно� локал�зац�� контролю.  Зб�р писиход�агностичних даних. Результат трьох тест�в Дж. Г�льфорда, У�нтерпретац�я зображеньФ, УКонкретизац�яФ � УВикористання предмет�вФ спочатку були п�драхован� окремо за кожним тестом, а пот�м був виведений сумарний бал за цими трьома тестами, який в�добража� р�вн� творчо-продуктивно� обдарованост� для кожного п�дл�тка (див.: Додаток). Над�йн�сть даних, отриманих при проведенн� тест�в УНа креативн�стьФ Дж. Г�льфорда була перев�рена методом експертних оц�нок. Результати досл�дження за оц�нками експерт�в для кожного учн� наводяться в зведен�й таблиц� результат�в. Таким чином, на основ� методик Дж. Г�льфорда � методу експертних оц�нок була вид�лена репрезентативна виб�рка, яка представля� собою результати д�агностики генерально� сукупност�. Репрезентативна виб�рка включа� в себе 99 досл�джуваних, з яких 50 креатив�в � 49 некреатив�в в�ком в�д 12 до 15 рок�в. Результати досл�дження мотивац�йно-особист�сних особливостей п�дл�тк�в за тестом потреби у досягненн� � опитувальником субТ�ктивно� локал�зац�� контролю (шкала модиф�кована Дж. Роттером) п�драхован� за ключем в�дпов�дним даним методикам. Таким чином, був визначений р�вень потреби у досягненн� та екстернальн� (�нтернальн�) альтернативи для кожного д�агностованого п�дл�тка. Дан� проведеного досл�дження в�дображен� в зведен�й таблиц� результат�в д�агностики творчо-обдарованих п�дл�тк�в. Анал�з результат�в д�агностики творчо-обдарованих п�дл�тк�в.

Кореляц�йний анал�з � одним з допом�жних метод�в вир�шення завдань психод�агностики, який включа� в себе комплекс метод�в статистичного досл�дження вза�мозвТязку м�ж двома д�агностичними параметрами. Саме тому виявлення обдарованих �ндив�д�в зд�йснювалося на основ� кореляц�йного анал�зу результат�в д�агностики п�дл�тк�в ЗОСШ №25 м. Луцька за тестами Уна креативн�стьФ Дж. Г�льфорда � методом експертних оц�нок. Отриманий коеф�ц��нт кореляц�� (КК = 0,89) св�дчить про високий вза�мозвТязок м�ж даними методиками. Таким чином, була сформована репрезентативна виб�рка (50 креатив�в � 49 некреатив�в), яка в�добража� особливост� генерально� сукупност� досл�джуваних �ндив�д�в. Анал�з в�дм�нностей на основ� t-критер�ю Стьюдента показав, що м�ж результатами д�агностики креатив�в � некреатив�в �снують в�дм�нност� (див.: Додаток). Статистична значим�сть в�дм�нностей була виявлена за t-критер��м СтТюдента , де М1, М2 - середн� статистичне у виб�рках, що пор�внюються; m1, m2 - помилки середн�х величин. Помилки середн�х величин вираховувались за формулою: , де n - обТ�м виб�рки; s - середн� статистичне в�дхилення. В результат� виведення кореляц�йно� матриц� для вс��� репрезентативно� виб�рки, було виявлено вза�мозвТязок м�ж �нфернальними альтернативами � р�внем мотивац�� досягнення (див.: Додаток). У виб�рц� креатив�в такий вза�мозвТязок в�дсутн�й, що св�дчить про наявн�сть у творчо обдарованих �ндив�д�в �ррац�онально� мотивац��, так як творчий акт � спонтанним, некерованим в сво�й основ� явищем. Дан� результати п�дтверджують висунуту нами на початку досл�дження г�потезу про те, що у креатив�в п�дл�ткового в�ку вза�мозвТязок м�ж р�внем мотивац�� та �нфернальними альтернативами не проявля�ться. Висновки Теоретичний анал�з проблеми мотивац�йно-особист�сних особливостей креатив�в � проведене досл�дження вза�мозвТязку мотивац�� � особливостей локал�зац�� субТ�ктивного контролю св�дчать про те, що у креатив�в п�дл�ткового в�ку не проявля�ться вза�мозвТязок м�ж р�внем мотивац�� досягнення � �нтернальними альтернативами. Таким чином, г�потеза, висунута на початку нашого досл�дження п�дтвердилась. Узагальнення матер�ал�в досл�дження дозволя� зробити так� висновки:

1. Вза�мозвТязок м�ж р�внем мотивац�� досягнення � �нтернальними альтернативами у креатив�в п�дл�ткового в�ку не проявляються.
2. У творчо обдарованих �ндив�д�в наявна специф�чна �ррац�ональна мотивац�я досягнення, так як творчий акт � спонтанним, некерованим в сво�й основ� явищем.
3. Враховуючи мотивац�йно-особист�сн� особливост� креатив�в п�дл�ткового в�ку, ми можемо керувати процесом адаптац�� учн�в до вимог соц�окультурного середовища, сприяти формуванню у школяр�в р�зноб�чного п�дходу до проблем, поставлених перед ними.
4. Виховання творчо активних член�в сусп�льства може забезпечити останньому адекватний виб�р � реал�зац�ю перспективно� модел� розвитку.
5. Результати досл�дження можуть бути використан� в педагог�чн�й, в�ков�й, соц�альн�й психолог��, з метою виявлення творчо обдарованих �ндив�д�в � прогнозування �х повед�нки.

Л�ТЕРАТУРА

1. Айхенвальд Ю. Силуэты русских писателей. М.: Республика, 1984. С. 479.
2. Алиева Е. Г. Творческая одаренность и условия ее развития // Психологический анализ учебной деятельности М.: ИП РАН. 1991. С. 7-17.
3. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977.
4. Арнаудов М. Психолог�я л�тературно� творчост�. М.: Прогрес, 1970.
5. Батищев Г. С. Д�алектика творчост�. М., 1984.
6. Бирюков С. Д. Генетические особенности пластичности поведения человека. Авторенферат канд. диссертации. М.: Институт психологии АН СССР. 1988 г.
7. Богоявленска Д. Б. �нтелектуальна активн�сть, як проблема творчост� Ростов-на-Дону, 1983.
8. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону, 1983.
9. В мире науки. М., 1992. № 11-12. С. 20.
10. Вивчення особистост� п�дл�тка / За ред. М.Т. Дригус - К.:�нститут психолог�� АПН Укра�ни, 1994 - 128.
11. Вильчек В. М. Алгоритмы истории. М.: Прометей, 1989. С. 20.
12. Гирш В. Ген�альн�сть � виродження. Одеса, 1895.
13. Гнатко М.М. Психолог�чн� передумови роботи з обдарованими д�тьми: Методичн� рекомендац��.- Луцьк, 1996. -26с.
14. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994.
15. Годфруа Ж. Що таке психолог�я. У 2 т. М.: Св�т, 1992.
16. Гончаренко Н. В. Ген�й у мистецтв� � науц�. М.: Мистецтво, 1991.
17. Григоренко Е. А., Кочубей Б. И. Исследование процесса выдвижения и проверки гипонтез близнецами // Новые исследования в психологии. 1989 г. № 2. С. 15-20.
18. Грузенберг С.О. Психолог�я творчост�. М�нськ, 1923.
19. Гуревич К. М. Современная психологическая диагностика: пути развития // Вопронсы психологии. 1982. № 1.
20. Дружин�н В. Н., Хазратова Н. В. Экспериментальное иследование формирующего действия микросреды на креативность // Психолог�чний часопис. 1994. № 4.
21. Захаров А. И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л., 1982.
22. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы.-СПб: Издательство УПитерФ, 2000 - 512с.
23. Корчуганов �.П. �ндив�дуально-психолог�чн� особливост� та соц�альн� умови розвитку обдарованих д�тей: Методичн� рекомендац��.- Луцьк, 1997.-33с.
24. Лерна Я. Я. Ритми життя � творчост�. Л., 1925.
25. Лихачев Д. С. Заметки и наблюдения. Л.: Советский писатель, 1989. С. 48.
26. Ломброзо Ц. Ген�альн�сть та божев�лля. СПб., 1992. С. 15-16, 21-23.
27. Лука А.Н. Проблеми науково� творчост� // С�рий. Науковедение за рубежем, М. ИПИ-ОН АН СРСР, 1983.
28. Маслоу А. Самоактуализирующаяся личность // Психология личности. Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, А. А. Пузырея. М., 1985.
29. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психолонгии. 1982. №4. С. 88-97.
30. Олах А. Творческий потенциал и личностные перемены // Сусп�льн� науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение, 1968. № 4. С. 69-73.
31. Перкинс Д. Н. Творча обдарован�сть як психолог�чне поняття // Сусп�льн� науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение. 1988, № 4. С. 88-92.
32. Пономарьов Я. А. Психолог�я творчост� // Тенденц�� розвитку психолог�чно� науки. М.: Наука, 1988. С. 21-25.
33. Просецкий В. А. Психология подражания // Автореф. дис. на соиск. степ. доктора психол. наук. Орел, 1973.
34. Развитие творческой активности школьников /Под ред. А.М. Матюшина; Науч.- исслед. ин-т общей и пед. психологи. Акад. Пед. Наук СССР.-М.:Педагогика, 1991.-160с.
35. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. 1990. № 1. С.164-168.
36. Розвиток � д�агностика зд�бностей // П�д ред. В. Н. Дружин�на � В. В. Шадрикова.М.: Наука, 1991.
37. Спиваковская А. С. Профилактика детских неврозов. М., 1988.
38. Субботский Е. В. Генезис личностного поведения у дошкольников и стиль общения // Вопросы психологии. 1981 № 2. С. 68-78.
39. Теплов Б.М. Избранные труды. В 2-х т. Т.1.- М. Педагогика, 1985.-329с.
40. Тютюнник В. И. Начальный этап онтогенеза субъекта творческого труда. Авторефенрат докторской диссертации. М.: МГУ, 1994.
41. Уарте Х. Исследование способностей к наукам.- М.: Наука, 1960.
42. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
43. Хоровитц Ф. Д., Байер О. Обдарован� � талановит� д�ти: стан проблеми � напрямки досл�джень // Сусп�льн� науки за рубежем. Р. Ж. Серия Науковедение, 1988. № 1.
44. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личностиСПб: Питер, 1997.
45. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза професиональной деятельности. М.: Наука, 1983.
46. Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способнностей. М.: Наука, 1991.
47. Эльконин Д. Б. Психология игры. М., Педагогика. 1978.
48. Юсупов Ф.М. Роль невраховуваних чинник�в у процедур� тестування // Д�агностика зд�бностей � особистих рис учн�в у навчальн�й д�яльност� Саратов: Изд-во СГУ, 1989. С. 37-48.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные