Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 18314

РЕФЕРАТ

На тему: Влада

Студента психолого-педагог�чного факультету ПДП� Гр. - ПП 41 Гоч В. П.

Полтава - 2001

Проблема влади взагал� � пол�тично� влади зокрема �з давн�х час�в хвилю� людство. В одному �з д�алог�в Платона говориться:

"Нема� людсько� душ�, яка висто�ть спокусу владою." Декого влада зачарову�, несв�домо вабить � притягу� як магн�т. Влада не т�льки здавна страшила � захоплювала людей, вона завжди була одн��ю �з центральних категор�й пол�тично� науки. Багато миснлител�в, вчених вважають, що влада - незм�нний супутник пол�тики � � �� головною проблемою. Поняття влада широко винкористову�ться як у пол�тичному, так � буденному вжитку. М. Вебер справедливо нагаду�, що в залежност� в�д ситуац�� гонворять про владу батька над д�тьми, про владу грошового м�шка, про владу юридичну, духовну, економ�чну тощо. При вс�й р�знонр�дност� � неоднозначност� цих понять можна, однак, в�дм�тити одну об'�днуючу �х характеристику: вс� вони в�дображають в�днносини, в яких воля � д�� одних пану� над волею � д�ями �нших. Але в першу чергу п�д владою розум�ють вищу державну владу. Так, наприклад, англ�йською мовою the роwег - це не т�льки влада, але й держава з ус��ю �� м�ццю; в латинськ�й мов� potestas - сила, м�ць, панування; н�мецькою d�е Gewalt: - це не т�льки влада, але й м�ць, а також насильство. Нарешт�, в наш�й р�дн�й мов� влада найчаст�ше виявля�ться синон�мом начальстнва � означа� владн� органи держави. У пол�тичн�й � у буденн�й мов� слово влада не ма� якогось одного ст�йкого значення. Для одних теоретик�в влада - це особливий вплив одних людей на �нших, для других - здатн�сть досягнення певних ц�лей, для трент�х - можлив�сть використання тих чи �нших засоб�в, для четвертих - особлив� стосунки м�ж п�длеглим � кер�вником.

У сво�му загальному значенн�, поняття "влада" означа� право � можлив�сть одних керувати, розпоряджатися � управляти �нншими; здатн�сть � можлив�сть одних зд�йснювати свою волю по в�дношенню до �нших, робити визначальний вплив на �х повенд�нку � д�яльн�сть, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та �нш� засоби.

Пол�толог�ю ж ц�кавить пол�тична влада. До поняття "пол�тична влада", звичайно, можна застосувати загальне визнанчення влади як тако�. Пол�тична влада, як � будь-яка �нша, означа� здатн�сть � право одних зд�йснювати свою волю по в�днношенню до �нших, вел�ти � управляти �ншими. Але разом вона ма�, на в�дм�ну в�д �нших форм влади, свою специф�ку верховенство, обов'язков�сть �� р�шень для всього сусп�льства � для вс�х �нших вид�в влади; загальн�сть, тобто публ�чн�сть; легальн�сть у використанн� сили та �нших засоб�в володарювання в межах кра�ни; моноцентричн�сть, тобто �снування загальнодержавного прийняття р�шень; широкий спектр використовуваних засоб�в для завоювання, утримання � реал�занц�� влади.

Таким чином, пол�тична влада характеризу�ться здатн�стю � можлив�стю для тих, хто нею волод��, проводити свою волю в кер�вництв� � управл�нн� вс�м сусп�льством (державою), справлянти визначальний вплив на повед�нку народних мас за допомогою засоб�в, що знаходяться в розпорядженн� держави, моб�л�зовувати на досягнення поставлених ц�лей � програм велик� маси людей, регулювати в�дносини м�ж окремими групами людей.

Поняття пол�тична влада значно ширше, н�ж поняття державнна влада, яка � �� частиною. Пол�тична � державна влада мають загальн� ц�л�, як� пов'язан� з управл�нням сусп�льством, мають публ�чний характер. До суб'�кт�в пол�тично� влади належать не т�льки державн� органи, а й пол�тичн� парт��, р�зн� пол�тичн� об'�днання, органи м�сцевого самоврядування. До суб'�кт�в дернжавно� влади належать т�льки органи державно� влади. Пол�тична влада в�добража� певну вза�мод�ю (панування, керунвання одних �ншими) � передбача� м�н�мум два боки: на одному - пануюч�, яких у пол�толог�� прийнято позначати поняттям "суб'�кт" (це може бути ц�лий народ, державний орган, окрема над�лена владою особа); на �ншому - п�двладн�, п�длегл� - об'�кт, на який спрямован� владн� в�дносини. Об'�ктом пол�тично� влади може бути сусп�льство в ц�лому, тобто народ, � кожний громадяннин зокрема. Влада завжди � вза�мод��ю суб'�кта � об'�кта, вол� володаря � п�дкорення об'�кта. П�дкорення так же властиве люндям як � керування, тому влада залежить в�д пок�рливост� населення, в�д того, чи готов� �� терп�ти, якщо вона не влаштову� сусп�льство. Як�сть об'�кта пол�тично� влади залежить в�д пол�тично� культури населення. Наприклад, патр�архальний тип культури форму� пок�рлив�сть, звичку коритися , бажання жити п�д "твердою рукою". Актив�стичний тип культури форму� гронмадянина, який несе свою долю в�дпов�дальност� за державу.

Функц�онування пол�тично� влади у сусп�льств� необх�дно для збер�гання його ц�л�сност� та �дност�, стаб�льност� � постунпального розвитку. Влада покликана формувати пол�тичну систему сусп�льства, пол�тичн� в�дносини м�ж державою, сусп�нльством, соц�альними групами, класами, парт�ями, громандянами, органами державного управл�ння, а також контролюнвати ц� в�дносини, перетворювати �х по можливост� в безконфл�нктн� � орган�зован�. Влада керу� справами сусп�льства � держави на р�зних р�внях:

> мегавлада - глобальний р�вень пол�тично� влади - виходить за рамки одн��� держави � прагне розповсюдити св�й вплив на св�тове сусп�льство;

> макровлада - високий р�вень функц�ювання центральних державних �нститут�в � пол�тичних в�дносин, що складаються м�ж ними � сусп�льством;

> мезовлада - середн�й, пром�жний р�вень пол�тично� влади, котрий пов'язу� два крайн�х р�вн� пол�тичних � владних в�днносин;

> м�кровлада - м�жособов� владн� в�дносини всередин� малих груп.

В�д функц�онування пол�тично� влади залежить тип пол�тичнного режиму в сусп�льств�, в�дкрит�сть чи замкнен�сть сусп�льства, характер пол�тичних в�дносин та �нш� пол�тичн� ханрактеристики дано� держави, включаючи стаб�льн�сть, авторинтет, розпод�л та сп�вроб�тництво влад, демократичн�сть.

Таким чином, до найб�льш важливих, сусп�льно значущих функц�й пол�тично� влади можна в�днести наступн�: п�дтримка сусп�льного порядку та стаб�льност�; виявлення обмежень � рознв'язування конфл�кт�в; досягнення сусп�льно� злагоди; примуншення в �м'я соц�ально значущих ц�лей � збереження стаб�льноснт�; керування справами сусп�льства.

У сучасн�й л�тератур� �снують р�зн� погляди щодо концепц�й влади. Релятив�стськ� концепц�� влади (в�д лат. - relavitus -в�дносний) - розглядають владу як особист� в�дносини, в яких одна людина (суб'�кт) визначально вплива� на �ншу (об'�кт). У якост� суб'�кта � об'�кта можуть виступати як окрем� люди, так групи, прошарки населення чи ведуча пол�тична парт�я й опозиц�я. Релятив�стськ� концепц�� влади включають сер�ю метод�в шлях�в впливу на сусп�льство з метою досягнення стаб�льност� У тому числ� стимулювання активност� трудово� д�яльност�, до тримання норм громадсько� повед�нки тощо.

Б�хев�ористськ� концепц�� влади (в�д англ. - behaviour - понвед�нка), як � релятив�стськ�, виходить �з �� трактовки як в�дносин м�ж людьми, при яких одн� володарюють, командують, панують, а �нш� п�дкоряються та виконують р�шення перших. Але при цьому особлив�сть б�хев�ористського п�дходу поляга� в зосерендженн� уваги на особливостях людей, мотивах �хньо� повед�нки в боротьб� за владу. Початков� �мпульси до володарювання, за думкою представник�в дано� школи, закладен� в природ� окренмих особистостей, у �х прямуванн� до влади й здатност� володарювати. Важливу роль в�д�грають блага та прив�ле�, котр� у вс� часи одержують люди, як� мають владу. З отриманням вланди пов'язано, як правило, отримання багатства, престижу, безпеки та �н. Для багатьох людей боротьба за владу � способом самоствердження. Кр�м того, для багатьох влада над �ншими людьми � формою насолоди. В прагненн� до володарювання �сннують ще й �нш� мотиви. Представники б�хев�ористсько� школи виходять з того, що в умовах ринково� економ�ки влада також ста� товаром. На цей товар, як � на будь-який �нший, �сну� попит � пропозиц�я. Виника� сво�р�дний "ринок влади" з� сво�ми мененджерами, як� готують кандидат�в на владу � забезпечують �х перемогу на виборах. Тому боротьба за владу - пост�йне явище. Пол�тична влада народжу�ться, як правило, у протиборств� пол�нтичних сил � окремих особистостей. У цьому й полягають основн� положення в розум�нн� влади в б�хев�ористських конценпц�ях.

Системн� концепц��. В них розглядають владу як системотворч� в�дносини в пол�тичн�й орган�зац�� сусп�льства. Вс� �нш� елементи системи пов'язан� з нею безпосередньо чи опосередконвано. Призначення пол�тично� влади - регулювати в�дносини м�ж людьми � сусп�льством в ц�лому, включаючи державно-пол�тичн� �нститути, вир�шувати суперечност�, що пост�йно винникають м�ж необх�дн�стю порядку в сусп�льств� � р�зноман�тнн�стю �нтерес�в його член�в. Завдання пол�тично� влади будувати сво� в�дносини з ус�ма елементами пол�тично� системи сусп�льснтва таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану дано� системи. �ншими словами, пол�тична влада повинна прямувати до досягнення в сусп�льств� в першу чергу стаб�льност�, як пол�нтично�, так � економ�чно�.

Найважлив�шою соц�альною причиною п�дкорення одних людей �ншими � нер�вном�рний розпод�л ресурс�в влади. П�д ресурсами влади прийнято розум�ти вс� т� засоби, викориснтання яких забезпечу� вплив на об'�кт влади у в�дпов�дност� з ц�лями суб'�кта. Ресурси можуть використовуватись для заохончення, покарання чи переконання. Для вид�лення р�зних вид�в влади широко розповсюджена класиф�кац�я �� ресурс�в у в�дпонв�дност� з найважлив�шими сферами житт�д�яльност�: екононм�чн�, соц�альн�, культурно-�нформац�йн�, силов�.

Економ�чн� ресурси - це матер�альн� ц�нност�, необх�дн� для сусп�льного та особистого виробництва � споживання: грош� як �х загальний екв�валент; техн�ка; родюч� земл�; корисн� копалини тощо.

Соц�альн� ресурси - здатн�сть п�двищення чи зниження сонц�ального статусу чи рангу, м�сця в соц�альн�й стратиф�кац��. Соц�альн� ресурси включають так� показники, як посада, преснтиж, осв�та, медичне обслуговування, соц�альне забезпечення � так дал�.

Культурно-�нформац�йн� ресурси - знання та �нформац�я, а також засоби �х одержання � розповсюдження: �нститути науки та осв�ти, засоби масово� �нформац�� та �н.

Силов� ресурси - цей вид ресурс�в пол�тично� влади викону� функц�ю забезпечення оборони кра�ни, охорони внутр�шнього порядку, в тому числ� забезпечення безпеки пол�тично� влади, недопущення будь-яких заз�хань на владу з метою �� повалення. Це - арм�я, пол�ц�я, р�зн� служби безпеки, прокуратура, суд. Як показу� �сторичний досв�д пол�тична влада використову� ц� ренсурси в т�й чи �нш�й �х частин� дуже часто. Вони в�дносяться до найб�льш д�ючих, викликають страх, оск�льки використання танких засоб�в призводить до позбавлення людей власност�, вол�, а нер�дко й самого життя. Особливо часто пол�тична влада вда�тьнся до використання названих ресурс�в у випадках послаблення сво�� сили, моц� та впливу на сусп�льство.

Специф�чним ресурсом влади � сама людина - демограф�чн� ресурси. Люди - це ун�версальний, багатофункц�ональний ренсурс, який виробля� �нш� ресурси. Людина - творець матер�альних благ (економ�чн� ресурси), солдат � член парт�� (пол�тично-силов� ресурси), володар � розповсюджувач знань, �нформац�� (культурно-�нформац�йн� ресурси) тощо. Особист�сть виступа� ресурсом влади лише т�льки в одному �з численних винм�р�в, - будучи використана як зас�б реал�зац�� чужо� вол�. В ц�лому ж людина - не т�льки ресурс влади, але й �� суб'�кт � об'�кт.

П�дводячи п�дсумок щодо основних вид�в ресурс�в пол�тично� влади, потр�бно установити, як� з них � найважлив�шими, а як� другорядними. Однозначно� в�дпов�д� нема�. В р�зн� пер�оди житт�д�яльност� сусп�льства вир�шальними стають то одн�, то �нш� ресурси. Наприклад, при спроб� переворот�в чи �нших винступ�в проти пол�тично� влади вир�шальними стають силов� ресурси. В ц�лому ж, як показу� практика, вс� види перерахованних ресурс�в в�дносяться до пост�йно д�ючих, необх�дних для пол�тично� влади.

Виключно важливим аспектом у розум�нн� сутност� пол�тичнно� влади � поняття "лег�тимн�сть" (в�д лат. legitimus законний). Принцип лег�тимност�, тобто виправдання законност� влади, завжди в�д�гравав важливу роль в сусп�льно-пол�тичн�й �стор��. Так, у Римськ�й �мпер��, коли римськ� лег�они були нензламною силою, влада �мператор�в базувалася на простому принцип� - законн�сть правителю нада� арм�я, яка � проголошу� його верховним законодавцем. �з послабленням �мпер�� пробленма лег�тимац�� гостро постала перед багатьма �мператорами. Тому вони намагались закр�пити сво� домагання на владу, спинраючись на традиц��, закр�плюючи давньоримську рел�г�ю � привласнюючи соб� титули Цезаря й Августа, п�дносячи св�й р�д до Геракла та Юп�тера. П�зн�ше римськ� �мператори взяли на озбро�ння християнство, яке на той час широко розповсюджуванлось. Воно стало для �мператор�в основою б�льш авторитетно� та б�льш глибоко рел�г�йно� лег�тимац��. З тих п�р �мператор царюнвав Божою мил�стю - �диного та всесв�тнього Бога. В п�зн�ш� часи Реформац�я, а пот�м й англ�йська революц�я принципом лег�тимност� проголосили божественне право народу на правнл�ння.

Теоретична розробка проблеми лег�тимност� зв'язана з конценпц��ю лег�тимно� влади М. Вебера. В�н в�дзначав: панування спира�ться на згоду, що визна� його лег�тимн�сть. В лег�тимноснт� панування влади в�н бачив гарант�ю стаб�льност� сусп�льства, п�дтримки соц�ального порядку � п�дкреслював, що соц�альна повед�нка, а також соц�альн� в�дносини можуть бути ор��нтован� �ндив�дами на �хн� уявлення про �снування лег�тимного порядку. З його точки зору, лег�тимн�сть порядку може бути гарантована лише внутр�шньо, а саме емоц�йною в�ддан�стю, в�рою в абсонлютну значим�сть порядку � в залежн�сть блага � рятування в�д збереження даного порядку. Кр�м того, лег�тимн�сть порядку може бути гарантована також оч�куванням специф�чних зовн�шнн�х насл�дк�в. Порядком М. Вебер назива� умовн�сть, звичай, який вважа�ться у певному кол� людей значущим, а також право, при якому порядок гарантований можлив�стю морального чи ф�зичного примусу, що зд�йсню�ться особливою групою людей, у функц�� яких входить охороняти порядок. Мова йде про те, що не т�льки право забезпечу� гарант�ю стаб�льност�, соц�альний порядок, але й особист� �нтереси �ндив�д�в, д�� яких в�дбиваються на становищ� тих, хто волод�� владою. За М. Вебером, визнання влади п�длеглими � передумовою � основою �� лег�тимност�. Чим б�льша п�дтримка з боку населення, тим б�льш лег�тимною � понл�тична влада. При в�дсутност� тако� п�дтримки влада губить свою лег�тимн�сть, хоч вона й не зника� повн�стю.

У поняття лег�тимност� входить � дов�ра з боку народу до �сннуючо� влади. Нос�й законно�, лег�тимно� влади може правити безбоязно, спираючись на згоду народу. Володар, який не спиран�ться на законн�сть, в�дчува� страх перед народом. Насильство, яке зд�йсню�ться ним, породжу� насильство �нших, через страх в�н змушений вдаватися до все зростаючого терору, а це призвондить до того, що страх ста� переважаючим почуттям у такому сусп�льств�. Тому щоб влада не перетворилася у всемогутн�сть, необх�дна лег�тимн�сть. Т�льки при наявност� лег�тимност� �сну� воля, оск�льки лег�тимн�сть скову� владу. Там, де зника� лег�тинмн�сть, знищу�ться воля особистост�. �з сказаного виплива�, що будь-яка пол�тична влада зд�йсню� сво� панування не т�льки шляхом ф�зичного насильства чи спирання на звички мас дослухняност�, але й намага�ться р�зними засобами добитися добнров�льного визнання сво�� влади з боку п�двладних. В тому випадку, коли пан�вн� кола зд�йснюють владу, спираючись на широку згоду з боку мас, ми можемо, говорити про �� лег�тимнн�сть. Це влада, яка прийма�ться масами, а не нав'язу�ться �м. Дов�ра мас до влади у сусп�льств� досяга�ться при ор��нтац�� на певн� ц�нност�, �нтереси, при допомоз� певних в�рувань, як� д�ють у дан�й пол�тичн�й систем�. Ц� в�рування розглядаються як принципи лег�тимност�, тобто найб�льш соц�альне значим� оснонви, що дають пан�вним верхам право в даний момент панувати, а масам коритися.

Принципи лег�тимност� можуть мати сво� витоки в давн�х традиц�ях, д�ючому законодавств� чи в революц�йн�й харизм�. Головне поляга� в тому, що вс� вони волод�ють п�дкорюючою силою, спрямованою на закр�плення стаб�льност� влади, пол�нтично� системи, тобто т� основи, на яких будуються в�дносини влади � п�дкорення в будь-як�й пол�тичн�й систем�. По сут� спранви, ц� принципи лег�тимност� виправдовують таке становище в сусп�льств�, коли певна частина людей (пан�вна ел�та) керу�, а б�льш�сть населення змушена п�дкоритися. Зв�дси у пануючих � виника� потреба знайти необх�дн� виправдовування такому станну, який був би прийнятий тими, хто не знаходиться при влад�. Д�юч� принципи лег�тимност� забезпечують в�дносний ступ�нь дов�ри м�ж пол�тичною владою � масами. Пануюч� в цьому винпадку виходять з того, що вони панують на законн�й п�дстав�, а п�двладн� розглядають �х претенз�ю на владу як лег�тимну. Танким чином, пол�тична влада може бути чи лег�тимною чи нелег�тимною. Якщо пол�тична влада, пол�тичне панування винзна�ться правом�рним з боку сусп�льства, а маси виявляють прихильн�сть пол�тичн�й систем�, то така влада може вважатись лег�тимною. Якщо ж вона втрача� дов�ру мас, то переста� бути лег�тимною. Причому, м�ж лег�тимн�стю пануючих верх�в � занстосуванням насильства �сну� зворотн�й зв'язок, тобто мова йде про те, що чим над�йн�ше в св�домост� мас укор�нились принцинпи лег�тимност�, тим менш необх�дним ста� застосування насильства. � навпаки, коли пануюч� кола втрачають лег�тим-н�сть, вони починають удаватися до систематичного вживання насильства. Природньо, що владоможц� систематично займаюнться д�яльн�стю, спрямованою на збер�гання � зм�цнення в�ри мас в �снуючий пол�тичний устр�й нав�ть тод�, коли ця в�ра достатнньо глибока, але ж �� все одно необх�дно пост�йно п�дтримувати чи не дозволяти �й згаснути. У вс� часи пан�вн� кола прагнули домагатися лег�тимност� � р�шуче вели боротьбу з тими, хто станвив �х лег�тимн�сть п�д сумн�в.

Важливим теоретичним аспектом пол�толог�� � типолог�я осннов лег�тимност�. Основи типолог�� розробив М. Вебер. У залежност� в�д мотив�в п�дкорення в�н вид�лив три головних тинпи лег�тимност� влади:

> традиц�йний - базу�ться на в�р� в священний характер звинча�в, традиц�й, норм, як� на протяз� стол�ть регулювали життя � повед�нку людей. Влада тут освячена авторитетом �снуючих патр�архальних усто�в � рел�г�йних звича�в. Освянчен� звича�м норми � основою таких сталих у сусп�льств� в�дносин, як� постають як в�дносини керування � слухняноснт�. Вони фактично вказують, хто волод�� правом на владу, а хто зобов'язаний п�дкорятися ц�й влад�. Причому, традиц�йн� норми розглядаються сусп�льством як дещо непорушне, а в�дх�д в�д них, �х порушення приводить до певних санкц�й. Характерною особлив�стю традиц�йного типу пол�тично� влади � в�дсутн�сть динам�зму. Протягом тривалого пер�оду пол�тична влада, пол�тична система функц�ону� без �стотних зм�н. Це поясню�ться тим, що традиц�� панують над людьми, а тому в�дносини панування � п�дкорення перманентне в�днтворюються з покол�ння в покол�ння. Глибокий консервантизм пронизу� всю систему влади, � традиц�я ста� основою об�рунтування, пол�тично� влади пан�вною ел�тою. Традинц�йн� норми як для пануючих, так � п�двладних набувають зобов'язуючого характеру. Традиц�� повинн� суворо дотринмуватись пануючими колами, �накше вони ризикують втратити свою лег�тимн�сть в очах широких мас. У якост� приклад�в традиц�йного типу влади можна привести сусп�льнства давн�х сх�дних �мпер�й (кгипет, Перс�я, Китай), середньов�чно� квропи. �з сучасних сусп�льств до цього типу певною м�рою можна в�днести Сауд�вську Арав�ю, Бахрейн, Кувейт, Оман. Характерною особлив�стю традиц�йного типу � також те, що влада тут набува�, як правило, персон�ф�кованного характеру; > харизматичний - (в�д грец. - harisma - божественний дар), оснований на в�р� у винятков� якост�. природн�й дар, тобто харизму кер�вника, якого �нколи обожнюють, створюють культ особистост�. Харизматичний спос�б лег�тимац�� часто спостер�га�ться в пер�оди революц�йних зм�н, коли нова влада для визнання населенням не може, спертися на авторитет традиц�й чи демократично виражену волю б�льшост�. В цьонму випадку св�домо культиву�ться велич само� особистост� вождя, авторитет якого осв�тлю� �нститут влади, сприя� �х визнанню � прийняттю населенням. Харизматична лег�тимн�сть базу�ться на в�р� та на емоц�йному, особистому в�дношенн� вождя та мас; > рег�онально-правовий - заснований на в�р� в силу права, закону, на визнанн� добров�льно прийнятих загальних пранвил, встановлених юридичних норм, як� спрямован� на регулювання в�дносин панування � п�дкорення. Характерною формою даного типу влади � конституц�йна держава, юриндичн� норми яко�, з одного боку, визначають правила �� функц�онування, а з �ншого, - сам� стають об'�ктом для зм�нни у в�дпов�дност� з узаконеними процедурами. Лег�тимац�я пол�тично� влади пануючих к�л тут заснована на закон�. Паннуюча ел�та об�рунтову� сво� претенз�� на владу встановленим законодавством, перш за все конституц��ю. Саме конституц�я як основна норма визнача� т� правила, яких повинн� дотримуватись пануюч� � п�двладн�. До цього типу пол�тично� влади можна в�днести б�льш�сть сучасних сусп�льств. Насамк�нець п�дкреслимо, що мова йшла про; �деальн� типи пол�тично� влади. В реально функц�онуюч�й пол�тичн�й влад� найчаст�ше по�днуються назван� типи при переваз� одного з них. Жодна влада не � т�льки традиц�йною, харизматичною чи рег�ональною-правовою, в н�й по�днан� вс� три типи, один �з яких дом�ну�.

У наш час багато держав переживають кризу лег�тимност�, що виявля�ться в пол�тичн�й нестаб�льност�, державних перевонротах, глибок�й соц�ально-економ�чн�й криз�. Це супроводжун�ться втратою дов�ри влад�, розчаруванням у ц�лях, методах понл�тики � в самих пол�тиках. Звичайно, попередити втрату лег�тимност� можливо. Якщо пол�тики вм�ють рахуватись зг�дно з �нтересами � запитами мас, то втрачена лег�тимн�сть в�дновлю�ться. Це залежить в�д суб'�кт�в пол�тики, �нтелектуальних якоснтей пол�тично� ел�ти. Таким чином, пол�тична влада - реальна здатн�сть соц�ально� сп�льност� чи певного �ндив�да до виявленння сво�� вол� у пол�тиц� на основ� осмисленого пол�тичного �нтересу � сформованих пол�тичних потреб. Особливостями понл�тично� влади �: здатн�сть суб'�кта влади виявити пол�тичну волю; охоплення всього пол�тичного простору вза�мод��ю р�знних пол�тичних суб'�кт�в; наявн�сть пол�тичних орган�зац�й, через як� суб'�кт пол�тичного волевиявлення зд�йсню� пол�тичну д�яльн�сть; осмислення пол�тичного �нтересу � пол�тичних понтреб; забезпечення суб'�кта пол�тично� влади соц�ального панунвання в сусп�льств�.

Влада в Укра�н� � нап�вприхованою, з маф�озними каналами розпод�лу ресурс�в (матер�альних, ф�нансових, �нформац�йних), з високим ступенем корумпованост� владнних структур, з по�днанням правових � насильницьких форм примусу, з дуже низьким ступенем лег�тимност� зангалом � зокрема тих вид�в лег�тимност�, котр� � визначальнними в сучасному цив�л�зованому св�т�. За джерелами форнмування влада в Укра�н� � корпоративно-клановою, ол�гарнх�чно-демократичною, под�леною на законодавчу, виконавчу � судову, з недостатньо оформленим юридично механн�змом стримувань � противаг.

Список використано� л�тератури.

Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990. - 808 с.

Власть: Очерки современной политической философии Запада /В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко, Е.В.Осипова и др./. - М., 1989.-328с.

Вятр Е. Социология политических отношений /Пер.с польск./. - М.,1979. - 463 с.

Гегель Г. Политические произведения. - М., 1978. - 438 с.

Гег�ль Г. Философия права. - М., 1990. - 524 с.

Джилас М. Лицо тоталитаризма. /Пер.с сербо-хорватского/. - М., 1992.-544с.

Желев Желю. Фашизм. Тоталитарное государство /Пер.с болг./.-МД 1991.-336с.

Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. - МД 1994.-352с.

Халипов В.Ф. Введение в науку о власти. - М., 1996. - 382 с.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные