Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 14411

Гроши

ТЕМА 1.СУТЬ � ФУНКЦ�п ГРОШЕЙ. 1.Походження грошей. Наукова думка зна� остаточносформован� теорет�чн� концепци� походження грошей з 17ст. Основн� концепци� походження грошей: еволюц�йна рац�онал�стична Вони доповнюють одна одну (не протир�чать). Еволюц�йна концепц�я деклару�, що грош� виникли врезультат� безпосереднього розвитку сусп�льства: в конкретн�й момент часу сусп�льн� в�дносини досягли р�вня. коли виникла потреба мати екв�валент. �сну� багато сучасн�х доповнень: Фр�дмен(Н�м.), Хар�сон, Кнапп, Укембр�джська школаФ. Зг�дно рационал�стичн�й концепц��, поява грошей спричинена особливими обставинами суспильного розвитку. Оск�льки в�дносини товаровиробник�в виступали як основа економ�чного укладу, то з боку виробничих в�дносин зд�йснювався пост�йний вплив на механ�зм формування вартост�. �ншими словами, походження трошей сл�д розглядати в нерозривному звФязку з розвитком форм вартост�. Б�льше того: розвиток форм вартост�- причина виникнення грошей. Сусп�льн� в�дносини на конкретному пром�жку розвитку, коли в�докремлене �снування товаровиробник�в неможливе. На певному етап� людство розум��, що �з загально� маси продукт�в прац� вид�ляються деяк� найб�льш популярн�, волод�ння якимида� певн� переваги, б�льш швидко включаються в обм�н. Стосунки на цьому щабл� розвитку не мали сталого характеру, не були регулярними, носили випадковий характер. Форма вартост� на цьому етап� назива�ться 2.випадковою(простою, звичайною). На другому етап� видиля�ться ряд продукт�в прац� з найб�льшим попитом. В залежност� в�д деф�циту того чи �ншого продукту та конкретних традиц�й форму�ться ряд екв�валент�в, придатних для обм�ну на вс� �нш� продукти прац�. Форма вартост� - повна (розгорнута). Трет�й етап розвитку форми вартост� характеризу�ться появою товару-екв�валенту. Форма вартост� - екв�валентна. Товар-екв�валент не мав специф�чних економ�чних характеристик, але за вза�мною згодою товаровиробник�в приймався при обм�н�. Коли обм�н набува� пост�йного регулярного характеру, виника� потреба в зручному економ�чному екв�валент�, якими стають грош�. Потреби ринку набувають такаго важливого значення, що грошова форма вартост� закр�плю�ться, а загальний екв�валент - грош� збереглися до цього часу. М�ж рац�онал�стичною та еволюц�йною концепц��ю багато сп�льного. В них виникнення грошей - результат тривалого �сторичного розвитку. Виникнення грошей поясню�ться розвитком товарного виробництва та процесу обм�ну. На основ� концепц�й походження грошей можна зробити висновки: грош� - не просто товар, а нос�й певних сусп�льн�х в�днос�н. Саме формування цих видносин зумовило вид�лення грошового товару. грош� як результат тривалого розвитку грошей та вартост� не � застиглим явищем, вони пост�йно розвиваються за суттю � за формами. грош� не можуть бути скасован� чи зминен� угодами людей або р�шенням держави, 3.поки �снують адекватн� грошам сусп�льн� в�дносини.

2. Cуть грошей. Грош� - загальний екв�валент � абсолютно л�кв�дний товар. Грош� - специф�чний товар, що ма� властив�сть обм�нюват�ся на будь-який �нший товар. Товарна природа грошей та �х екв�валентна форма визнача�ться �х походженням. П�сля зак�нчення формування грошей товарним нос��м грошей виступали в натурально-речовому вираз� золото та ср�бло. С � З, виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей. Сусп�льну рольгрошей С � З виконували за сум�сництвом, але товарна природа грошей вит�ка� не з належност� благородного металу до товарй, а визнача�ться м�сцем грошового екв�валенту в економ�ц�. Коли роль грошей виконувало З, являючись нос��м грошово� сут�, воно одержало подв�йне �снування: як товар � як грош�. Подв�йн�сть сутност� З на цьому етап� виявлялась у його м�нов�й та споживн�й вартост�. Виконуючи роль споживно� вартост� для конкретно� людини, З виступало як нос�й сусп�льно� вартост�. М�ж конкретною � загальною споживною варт�стю З виникла суперечлив�сть, Якщо воно викону� роль конкретно� вартост� для людини, це виключа� можлив�сть використання його як загального засобу обм�ну. Суперечн�сть загострювалась. Задовольняючи потребу використання З як Г, сусп�льство змушене в�дмовитися в�д використання З як товару Для вир�шення ц��� проблеми вих�д був знайдений на шляху �деал�зац�� грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному об�гу, бо при обслуговуванн� руху товар�в в�дмовитися в�д характеристики З як З найлегше. Товарний об�г найменше вимагав в�д З його характеристик як благородного металу. Оск�льки обм�н товар�в носить митт�вий характер, виникла можлив�сть зам�нити З як товар З як грош�, грошовими знаками. Т. ч. потреби товарного об�гу були задоволен�. а З як грош� втратило сво� якост� як благородний метал.

Протир�ччя товарного обм�ну. як� були вир�шен� за допомогою грошей варт�сть � м�нова варт�сть абстрактна � конкретна праця сусп�льнонеобх�дн� та �дндив�дуальн� витрати прац� До виникнення грошей б-який товар-екв�валент не втрачав цих протир�ч. Тому ,виконуючи екв�валентну роль, товар залишався товаром. З появою золта як загального товару, в�дмовою в�д деяких його характеристик як благоодного металу для виконання функц�� обм�ну, протир�чча, властиви золоту як товару втрачали свою гостроту. В золот� як грошах загальна споживна варт�сть �дентична вартост�, тому золото як грош� ц�нн� для людства з точки зору �х властивост� обм�нюватися на б-який йнший товар. Варт�сть золота, �н. словам�. виражалася �х споживною варт�стю для людей. Оск�льки варт�сть б-якого товару � результат сусп�льних витрат.на його виробництво. а для конкретно� особи при обм�н� ма� значення т�льк� екв�валентна сутн�сть грошей, виника� можлив�сть поступового вир�шення проблеми протир�чча конкретно� та абстрактно� прац�, вт�лено� в грошах. Оск�льки при обм�н� товар�в для товаровиробника важливо т�льки ск�льки вартий товар саме для нього, сусп�льн� витрат� на виробництво грошей його не ц�кавлять. Тому товар набува� властивостей, коли сусп�льнонеобх�дн� витрати виступають як �ндив�дуальн�.

3. Фрми грошей, �х еволюц�я. Змоменту появи четверто� форми вартост� - грошово� - товарний об�г ставить нов� вимоги до екв�валенту. Оск�льки обм�н натуральними продуктами при зб�льшенн� обФ�м�в виробництва ста� незручним, виника� потреба у економ�чному засоб� обм�ну. Перша реакц�я на ц� вимог�- поява б�лонно� монет� - перша форма грошей. Вони карбувалися з р�зних метал�в и �х характерною особлив�стю було �х виготовлення з сум�ш� благородних � неблагородних метал�в. Б�лонна монета широко використовувалася вже в умовах феодал�зму. Монета вперше зФявилася, коли окрем� товаровиробники для полегшення обм�ну товар�в отримали дозв�л на виготовлення металевого екв�валенту. Карбування монет було стих�йне. не було заканодавчого обмеження для випуску �х в об�г. Спочатку монети карбувалися з р�зних метал�в � були р�зними за формою, вагою � зовн�шн�м виглядом.З часом виявилось, що � певн� метали, монети з якихмають б�льшу м�цьн�сть. довше збер�гаються � т. �н. Товарне виробництво зростало � зазначен� характеристики набували особливого значення. На певному етап� в�д р�зноман�тних метал�в при виробництв� грошей сусп�льство перейшло до ср�бла � золота з причин �х особливих якостей. Закр�плення в об�гу золотих � ср�бних монет в економ�чн�й л�тератур� наз. б�метал�змом. З появою масштабних операц�й обм�ну висуваються нов� вимоги до грошей.Найб�льшою вимогою ста� економ�чн�сть. Завдяки конкретним ф�зичн�м та х�м�чним якостям роль екв�валенту закр�плю�ться за золотом. характеристики золота: здатн�сть довго збер�гатися портативн�сть однор�дн�сть особлив� ф�зичн� та х�м�чн� якост� в�дносна р�дк�сть у природ� На певному етап� розвитку товарного виробництва к�льк�сть золота та можливост� його потунцийного видобутку почали в�дставати в�д темп�в зростання виробництва товар�в, золота почало невистачати для зодоволення потреб товарного обм�ну. Товарний об�г вимушений пристосуватися до �ншого загального екв�валенту, виникли паперов� грош�. Перша поява паперових грошей у Кита�, у Зах�дн�й квроп� паперов� грош� затвердилися у об�гу в 16-17ст. З початку - паралельний об�г золотих та паперових грошей. Головна причина неможливочт� в�дмови в�д золотих монет - нац�ональн� традиц��. Паперов� грош� - нерозм�нн� на метал знаки вартост�, що над�лен� державою примусовим курсом � обовФязков� до застосування у вс�х видах розрахунк�в та платеж�в. На в�дм�ну в�д повноц�нних грошей (монет), ном�нал � реальна варт�сть паперових грошей не сп�впадали. Паперов� грош� - перша в�дома неповноц�нна форма грошей. Кредитн� грош� в�др�зняються в�д паперових грошей механ�змом ем�с��. Мотив 7.для �х випуску в об�г - наявн�сть конкретних програм � обФ�кт�в, що потребують кошт�в. На в�дм�ну в�д паперових, кредитн� грош� повинн� мати п�д собою конкретну товарну основу. Теоретично кредитн� грош� м�стять у соб� механ�зм обовФязкового повернення до ем�тента. На практиц� в умовах зростаючих бюджетних деф�цит�в кра�н в�дбулося поступове стирання меж� м�ж паперовими та кредитними грошима. З причини фактично� втрати здатност� повертатися до ем�тента кредитн� грош� в об�гу перетворилися на паперов�. Найб�льш в�дом� кредитн� грош� у об�гу: вексель чек В об�гу розр�зняють : гот�вков� допозитн� електронн� форми грошей. Сучасн� плат�жн� засоби затвердилися в об�гу завдякивпливу держави.

4. Варт�сть грошей. Реал�� св�дчатьпро роздво�ння вартост� грошей як грошей � грошей як товару. При виконанн� золотом функци� загального екв�валенту його варт�сть як товару раегувала на зм�ну потреб в цьому товар�. Якщо розглядати грош� як грош�, то додатковий фактор зм�ни �х вартост� - зм�на сусп�льних потреб в грошах, динам�ка золотих запас�в, попередн� заощадження та �н. Найб�льш чутт�во реагувала на зм�ну вартост� золота монета. П�д впл�вом об�гу зменшувалася ц�нн�сть монети (стиралась, деформувалась та �н.), але ном�нальна варт�сть монети не зм�нювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом об�гу � платежу. Ном�нальна � реальна варт�сть монети могли не сп�впадати � п�д впливом 8.розвитку видобування золота.Варт�стьмонети могла зменшуватись,але деякий час сусп�льство продовжувало приймати �� як повноц�нну. Економ�чна теор�я поясню� �нерц�йн�сть ном�нально� вартост� золота як грошей в пор�внянн� з золотом як товаром факторами: �сну� звФязок золотих монет в об�гу з р�внем ц�н на товари; втручання держави в грошове господарство; у субФ�кт�в ринку зроста� в�дчуття гарантованост� вартост� дано� монети. З переходом до неповноц�нних форм грошей ном�нальна � реальна в пост�йному дисонанс� (не сп�впадають). �сну� беззаперечний звФязок м�ж зм�ною вартост� грошей � економ�чними процесами. Знец�нення грошово� маси в час� може розглядатися як причина економ�чних роблем � навпаки.

Функц�� грошей. Вид�ляють пФять функц�й грошей: м�ра вартост� зас�б об�гу зас�б платежу зас�б нагромадження св�тов� грош� М�ра вартост� - функц�я, в як�й грош� виступають як зас�б вим�рювання вартост� товар�в � зас�б �х пор�вняння. Завдяки ц�й функц�� вс� товари стають як�сно однор�дними � к�льк�сно вим�рюваними. За умов об�гу золотих монет �снувала категор�я масштаб ц�н- вагова кильк�сть благородного металу, що прийнята в держав� за грошову одиницю. З переходом до неповноц�нних грошей масштаб ц�н вмира�, бо держава закр�плю� за грошовою одиницею курс,який не звФязаний з варт�стю золота. Сво�р�дний вар�ант масштабу ц�н в сучасних умовах - товарний вм�ст грошово� одиниц�. М�ра вартост� - функц�я. в як�й грош� функц�онують �деально. Зас�б об�гу - грош� розривають меж� товарного обм�ну. Товарна метаморфоза Т-Г-ТТ завдяки грошам може розр�ватися на два акти: Т-Г � Г-ТТ. Це - новий етап розвитку товарних в�дносин. Якщо в догрошовому господарств� обм�н товар�в мав форму Т-ТТ, це означало, що не було можливост� накопичувати кошти � пошук потенц�йного партнера для товарообм�ну перетворився на перманентний процес. З появою ц��� функц�� була досягнута дуже важлива мета - товаровиробники отримали змогу роз�рвати часову � просторову межу обм�ну. Грош� виконують цю функц�ю реально. Сфера використання грошей як засобу платежу � засобу об�гу - б�льша частина економ�чного обороту кра�ни. Зас�б платежу -грош� виступають як митт�вий посередник при товарообм�н�. �н словами, грош� допомагають продавцю � покупцю вдоволбнити сво� потреби в найб�льш зручн�й форм�.Цю функц�ю грош� виконують реально Зас�б платежу безпосередньо повФязаний з товарооборотом. Як плат�жний зас�б грош� отримали змогу зд�йснювати самост�йний рух незалежний в�д руху товар�в.В ц�й функц�� рух грошей � рух товар�в - прямопротилежн�.Функц�я засобу платежу потребу� сталост� грошей � деформу�ться при знец�ненн� грошово� маси. Сфера використання грошей як засобу платежу � засобу об�гу - б�льша частина економ�чного обороту кра�ни. Функц�я засобу платежу повною м�рою включа� загрозу неплатежу. При широкомасштабност� неплатеж�в ця функц�я провоку� грошово-кредитну кризу. Вза�моповФязан�сть функц�й засобу об�га � засобу платежу виража�ться в пост�йному поглинанн� грошима як засобу платежу сфери �х функц�� як засобу об�гу.Це не ма� негативного впливу на економ�ку � нада� б�льш широк� можливост� для субФ�кт�в господарювання.( зн�маються обмеження , як� створюються при негайн�й оплат� товар�в.) Функц�я засобу об�гу- основа для виникнення кредитних в�дносин в економ�ц�. Зас�б нагромадження -грош� виконують нагромадження вартост� у вс�х формах в процес� розширеного в�дтворення.Перша видома форма нагромаджтоварна. Другий етап_ естетичне накопичення - коштовност�, антиквар�ат�в. Сучасн� форми - накопичення грошов� знаки (д) нерозвинутих кра�н �нвалюта), ЦП, золото � вироби з золота, вклади в банках � �н. У Ф�шер: теор�я м�жчасового вибору поясню�, що кожен суб�кт економ�ки пост�йно вир�шу� проблему розм�щення сво�х кошт�в за принцепом л�кв�дност�. Людина в�дда� перевагу гот�вц� у довгостроков� ф�нансов� вклади. Св�тов� грош�- по�дну� функц�� засобу платежу , засобу об�гу, засобу нагромадження на св�тових ринках.

ТЕМА 2.К�ЛЬК�СНА ТОЕР�Я ГРОШЕЙ � СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ. К�льк�сна теор�я грошей. К�льк�сна теор�я грошей виникла на основ� класично� теор��, найв�дом�ший представник яко� А. См�т. В�н вн�с найб�льший вклад у розум�ння категор�й споживача � м�нова варт�сть. Завдяки С економ�чна теор�я збагатилася тезою, що основою м�ново� вартост� � субстанц�я вартост�, Ця теза - основа для формування К. Марксом тези про дво�ст�сть прац� в товар�. Д. Р�кардо продовжив теор�ю См�та � перший п�д�йшов до розум�ння категор�й абстрактна � сусп�льна праця. Найб�льша заслуга класик�в - завдяки �м була закр�плена верс�я щодо товарного походження грошей, а також остаточно сформульовано звФязок м�ж трудовою теор��ю вартост� � розвитком грошей.Класики мали активний вплив на економ�чну думку до 19ст. НТП � НТР обумовили появу концепц��, яка трактувала суть грошей як техн�чний зас�б. Основна теза - легк�сть зм�ни грошей та �снування можливост� без будь-яких ускладнень в�дм�нити грош�. Поява к�льк�сно� теор�� повФязана з класичною теор��ю. Незважаючи на спрощений погляд См�та � Р�кардо, ця теор�я вважалась найб�льш ориг�нальною в 19 ст. Р�кардо формулював сво� постулати на приклад� ф�нансово� кризи в Англ�� в 18-19ст. П�сля в�дм�ни об�ну фунт�в на золото, англ�йська економ�ка вв�йшла в стан авторефлекс��. Р�кардо вважав, що в�дкриття нових родовищ золота може подовжити терм�н об�гу золотих монет. Тому, поява паперових 12.грошей � закр�плення �х в об�гу необх�дно пояснювати як нестачу золото в об�гу. Класична теор�я внесла сво�р�дний вклад в розвиток сучасного розум�ння сутност� грошей. Але �� постулати трансформувалися з врахуванням особливостей грошового об�гу вищих стад�й. К�льк�сна теор�я пояснб� зм�ну вартост� грошей � р�вень ц�н зм�ною к�лькост� грошей в об�гу. Тобто, вс� економ�чн� зм�ни можуть �н�ц�ювати зб�льшення або зменшення грошово� маси. Зародження к�льк�сно� теор�� - в 16ст, але �� розкв�т - в 19ст. Основна под�я в грошов�й теор�� 16ст. - розв�нчання �дей меркантил�зму.Але к�льк�сна теор�я в тих умовах не могла бути затверджена як основна, бо дом�нували �н. �де�.

Базов� положення к�льк�сно� теор�� . постулат причинност� (ц�на залежить в�д к�лькост� грошей); постулат пропорц�йност� (ц�на зм�ню�ться пропорц�йно зм�н� к�лькост� грошей). Перший в�домий представник к�льк�сно� теор�� - Ж. Бодден. В сво�му трактат� в�н поясню� зм�ни економ�чного устрою зм�ною маси золота � ср�бла в товарному об�гу. (Дж. Локк, Даванзатт�, Монтарр�н�) Найб�ль виразно �дею к�льк�сно� теор�� висловив Д. Юм. В�н обгрунтував принцип однор�дност�: якщо грош� � однор�дними (золото/ ср�бло/паперов�),це веде до подво�ння �х вартост�: як матер�алу � як товару.Це подво�ння поясню� виникнення р�зних цин на р�зних територ�ях. Помилка Юма - в�н вважав грош� нейтральними до впливу ендо- � екзогенних фактор�в. Основна думка к�льк�сно� теор�� в цьому вар�ант� - трактування в�дсутност� звФязку впливу грошей на р�вень ц�н: ц� фактори 13.в�докремлен� � не мають законом�рного вза�мовпливу. В епоху розвинутого кап�тал�зму виникла т. з. Убанк�вська школа в Англ��. п� засновник - Т. Тук - ц�ноутворення багатофакторний процес. Ц�ни товар�в не залежать в�д к�лькост� грошей, а навпаки, сума грошей - насл�док ц�н. Прогрес у розвитку к�льк�сно� теор�� у 19ст. не роз�рвав вузьке коло механ�чного звФязку товарних ц�н � грошей.Збер�гся принцип �гнорування функц�� грошей як м�ри вартост� та засобу нагромадження.

2. Неокласичний вар�ант к�льк�сно� теор�� грошей. На початку 20ст. к�льк�сна теор�я вважалася дом�нуючою, але для остаточного закр�плення ��. як науково�, необх�дно внест� ряд доповнень. Виника� трансаакц�йний вар�ант �. Ф�шера. ЗвФязок к�лькост� грошей з р�внем ц�н в�н пояснював формулою: М*V=P*Q, де М- грошова маса V-швидк�сть об�гу грошово� одиниц� Р- р�вень ц�н Q- товарна маса M=(P*Q)/V Ф�шер вважав. що грошова маса прямо пропорц�йна р�вню ц�н � обернено пропорц�йна швидкост� об�гу.Ф�шер формулю� причинно-насл�дков� звФязки р�вень ц�н зм�ню�ться прямо пропорц�йнок�лькост� грошей прямо пропорц�йно швидкост� об�гу обернено пропорц�йно обсягу торг�вл� Але ф�шер пояснював справедлив�сть такого звФязку т�льки в довгостроковому пер�од�, вважаючи. що в короткостроковому пер�од� це р�вняння не обовФязково справедливе, бо можуть д�яти тимчасов� фактори, як� виводять р�вняння з �деального стану. Ф�шер дов�в, що в довгостроковому аспект� обсяг виробництва залежить в�д техн�ко-економ�чних умов та �нфраструктури.Обидва фактори зм�нюються пов�льно, тому теор�я в�д них абстрагу�ться. Завдяки трансакц�йному вар�анту остаточно закр�пився розрив м�ж грошовою � загальноеконом�чною теор��ю. В 20 рр. к�льк�сна теор�я трансформувалася т. з. Укембр�джською школоюФ(А. П�гу, Робертсон, Маршал). Аналог�чно ф�шеру КШ виходить з тези про вплив грошей на ц�ни, але основний акцент зроблений на мотиви � механ�зм заощаджень. Особлив�сть КШ - розм�ри заощаджень повФязувалися з мотивами повед�нки людей. В�дома формула П�гу поясню�, що м�ж грошовою масою � заощадженнями населення �сну� пост�йний звФязок: M=k*R*P. де R - величина виробництва у ф�зичному вигляд� за одиницю часу P-ц�на продукту k- частка виробленого продукту, яку людина хоче нагромаджувати. k, Р -стаб�льн�- виника�оберненопропорц�йний звФязок м�ж варт�стю (куп�вельною силою) грошово� одиниц� та величиною наявних касових залишк�в (нагромаджень). Це - основний постулат к�льк�сно� теор��. В 20 ст. к�льк�сна теор�я розглядалася розглядалася державами як стратег�я коригування грошових параметр�в. В умовах монопольного кап�тал�зму у регулюванн� грошово� маси вбача�ться спос�б впливу на р�вень ц�н.Економ�чна активн�сть також поясню�ться ефективн�стю грошово� пол�тики.На початку сво�� д�яльност� приб�чником к�льк�сно� теор�� був Кейнс.

3. Кейнс�анська школа � �� розвиток в розвиток теор��. Ускладнення � розвиток кап�тал�стично� економ�ки спричинило необх�дн�сть пояснити вплив грошово-кредитних установ на товарне виробництво. Оск�льки грошов� та кредитн� �нструменти активно використовувалися державою при проведенн� економ�чно� пол�тики, необх�дно пояснити законом�рност� цього процесу. Кейнс п�дкреслював необх�дн�сть по�днання к�льк�сно� теор�� з теор��ю конФюнктур, Якщо класична теор�я визнача� грош� як короткочасний посередник , а �х нагромадження вважа�ться нерац�ональним, то кембр�джська школа нам�ча� певну в�дмову в�д тез� про нейтральн�сть грошей. Кейнс не намагався в�д�йти в�д обох вар�ант�в.Важлив�стьгрошей в�н пояснював з точки зору прийняття господарських р�шень. Нагромадження грошей вважа�ться сво�р�дним барометром економ�ки.Модель Кейнса спростову� розрив м�ж реальними � грошовими процесами, тобто Укласичну дихотом�юФ. На його думку звФязок м�ж економ�кою � гршима - норма в�дсотку � грош� набувають �стино� важливост� т�льки в теор�� в�дсотку. Чим сильн�ша невпевнен�сть людини в майбутньому економ�чному розвитку, тим б�льша структура гршових заощаджень � менше попит на потчну продукц�ю. Кейнс вид�ля� так� мотиви заощадження: трансакц�йний обачн�сть спекулятивний 1 � 2 в�дображають традиц�йну роль грошей як засобу об�гу � длатежу. 3-й повФязаний з попитом на спекулятивн� залишки. Кейнс повФязував цей мотив з динам�кою ц�н ф�нансових актив�в чи обл�гац�й. В теор�� зФявля�ться проблема вибору. Завдяки Кейнсу проблеми чисто монетарних показник�в в�дходять на другтй план. Основними показниками, що характеризують економ�ку та дають змогу �� регулювати стають р�вень безроб�ття � обФ�м виробництва. Кейнс вперше запропонував пол�тику т. з. Удешевих грошейФ. На практиц� ця пол�тика неминуче призводила до �нфляц��. В пер�од економ�чно� депрес�� рецепти Кейнса були ефективн� � пол�тика Удешевих грошейФ допомагла вийти з ф�нансово� кризи, але сталося �гнорування грошових показник�в економ�ки � переб�льшення рол� бюджетного регулювання. Сукупний попит на грош�, за Кейнсом, склада�ться з частин: трансакц�йно� та спекулятивно�. З одного боку, субФ�кт екононом�ки прагне максим�зувати св�й прибуток � вклада� кошти в ф�нансов� активи, що найб�льш в�рог�дно прибутков�. З �ншого боку, �сну� мета зберегти найб�льш л�кв�дн� кошти, а примушу� людину потийно вибирати м�ж обФ�ктами вкладень �, як результат, найприваблив�ше збер�гання гот�вкою. Кейнс вперше вв�в у грошову теор�ю поняття Унорма в�дсоткуФ. Традиц�йний звФязок грошей � ц�н в�дсуното на другий план. Кейнс�анська доктрина п�сля подолання економ�чно� кризи � пожвавлення грошово-кредитних в�дносинпослаблю� св�й ефект. За умов стаб�льно� економ�ки, инструменти. що пропону� Кейнс, нездатн� ефективно регулювати грошовий об�г. На початку 70-х рок�в �де� Кейнса 17.зазнають критики. Стр�мк� темпи �нфляц�� виводять на перший план грошов� фактори. Т. ч. знову зроста� интерес до к�льк�сно� теор��. За кейнс�анством закр�плю�ться рль Упро�нфляц�йно� теор��Ф, що �гнору� грошове господарство � виносить на найвищий р�вень потреби економ�чного зросту.

4. Сучасний монетаризм � його позиц��. Марк фр�дмен - найв�дом�ший представник. Монетаризм як самост�йний напрямок сформувася в США в середин� 50-х рок�в на основ� к�льк�сно� теор��. Монетаристи намагались затвердити �нший п�дх�д до до економ�чного механ�змк пор�вняно з Кейнсом. Основне джерело нестаб�льност� економ�ки - в грошов�й сфер�.На думку Йегера. економ�стом може вважатися людина, яка шука� основн� причини кризових явищ в сфер� грошових показник�в. Лог�чний звФязок м�ж грошима � економ�кою в монетаризм� трансформу�ться , лозунг Угрош� мають значенняФ перетворю�ться на Ут�льки грош� мають значенняФ. Завдяки Фр�дмену, грошов� фактори економ�чно� стаб�льност� декларуються як основний зм�ст д�лово� активност�. Головна причина економ�чного хаосу. за Фр�дменом, в неефективному регулюванн� грошово� маси.Теор�я Фр�дмена наз. портфельною моделлю. тобтоеконом�чний виб�р субФ�ктив в�дбува�ться в межах ф�нансових актив�в для вклад�в. Так� �де� згодом п�дтримали Шарп та Марко�нц (засновник сучасно� портфельно� теор��). Монетарна теор�я базу�ться на натурал�стичному трактуванн� кап�талу (Бем- Баверк). В сучасн�й економ�ц� погляди монетарист�в пос�дають 18.сутт�ве м�сце. Розб�жности миж монетаристами та кейнс�анцями вилилися в протистояння двох основних �нструмент�в макроеконом�чного коноторолю: грошово-кредитна � ф�скальна пол�тика. Грошово-кредитна пол�тика повФязу�ться з впливом Центрального банку. Ф�скальна, що грунту�ться на зм�н� податкових ставок, тракту�ться монетаристами як свав�лля уряду � малоефективний зас�б. Андерсен � Джордон (США) сп�вставили ефекти монетарно� та кейнс�ансько� верс��. Вони прагнули перев�рити справедлив�сть тверджень Кейнса: ф�скальн� засоби сильн�ше впливають на економ�ку, н�ж грошов� реакц�я економ�чно� конФюнктури на ф�скальн� заходи легше передбачу�ться. н�ж ефект грошово- кредитно� пол�тики вплив ф�скальних заход�в швидше проявля�ться в реальн�й д�йсност�. н�ж грошово-кредитн� �нструмунти. Врезультат� досл�джень зФясовано. що вплив грошово-кредитних �нструмент�в сильн�ший � б�льш передбачуваний. н�ж ф�скальн� методи. Тому п�д сумн�в був поствлений постулат Кейнса першочергов�сть бюджетно� пол�тики. Сантлузькамодельзакр�пила позиц�� монетаризму. Протягом багатьох рок�в монетаристи виступають з пропозиц��ю про кардинальну перебудову традиц�йний грошово-кредитних � банк�вськ�х �нститут�в.Вплив держави на грошову експанс�ю необх�дно зменшити � п�дняти на вищий р�вень саморегульован�сть грошово� сфери. У 80-90-т� роки основна мета монетарист�в у встановленн� жорстких обмежень на можлив�сть держави ф�нансувати 19.деф�цит бюджету за рахунок ем�с��. Найб�льший позитивний ефект монетарна верс�я мала в Англ�� (М. Теччер).

5. Рекомендац�� монетарист�в та неокейнс�анц�в щодо сучасно� грошово-кредитно� пол�тики. Основна проблема сучасно� грошоо-кредитно� пол�тики - питання про те чи вистача� грошей для задоволення потреб субФ�кт�в економ�ки. Найб�льш детально в укра�нськ�й науков�й л�тератур� це питання досл�джено в 1996р. М. Савлуком. Загальна грошова маса в обугу за 6р. зросла в 4520раз�в,але темпи �� зб�льшення не р�вном�рн�: до 1993р. - зб�льшення. з 1993р. зменшення. Зниження р�вня монетизац�� ВВП (сп�вв�дношення маси об�гу до обФ�му ВВП)використову�ться для звинувачення НБУ вжорстк�й грошово-кредитн�й пол�тиц�. Пад�ння р�вня монетизац�� б�ль н�ж у 5раз�в на перший погляд преркону� про деф�цит грошей в об�гу.З довгострокових позиц�й зниження р�вня монетизац�� � негативним. бо означа� згортання грошових в�дносин � зменшення рол� грошей в економ�ц�. Реальн� причини: широка бартеризац�я економ�ки значна доларизац�я економ�чного обороту прискорення об�гу грошей ОбФ�м товарообороту Укра�ни, включаючи т�ньов�й, за 1991-96рр. зр�с >2рази., а швидк�сть об�гу >5 раз�в.Таке зниження несправедливо поясню�ться деф�цитом грошей в об�гу. Динам�ка р�вня монетизац�� не ма� пряио� залежност� в�д грошово� маси. Показник монетизац�� в м�ру зростання грошово� маси знижу�ться. бо це зумовлене внутр�шн�ми законом�рностями �нфляц��(т. з. критичний момент). До критичного моменту темпи �нфляц�� в�дстають в�д темп�в ем�с�� грошей. На цьому етап� �нфляц�я позитивно вплива� на економ�ку. П�сля критичного моменту темпи �нфляц�� випереджають темпи ем�с��, �нфляц�я спричиня� зб�льшення ном�нального обФ�му ВВП, в�дпов�дно знижу�ться р�вень монетизац��. В довгостороковому аспект� зниження р�вня монетизац�� не ма� ч�ткого негативного впливу на грошову систему. Найкраще цей показник вим�рю�ться за допомогою швидкост� об�гу грошей.Вдовгостроковому пер�од� швидк�сть грошовогооб�гу показу� на ск�льки часто грошова одиниця зм�ню� власник�в в межах одного циклу в�дтворення. В довгостроковому аспект� р�зке зб�льшення грошово� маси не сприя� росту р�вня монетизац��.Неминучий насл�док нарощування грошово� маси - �нфляц�я. Це п�дтверджу� факт 1996р. коли �нфляц�язростала швидше. н�ж ем�с�я грошей. �сну� �стотна р�зниця м�ж попитом на грош� � попитом на грошовий доход.Останн�й �сну� пот�йно. перший залежить в�д багатьох економ�чних фактор�в.Якщо зроста� попит на грошовий доход. при незм�ному попит� на грош�, грошов� кошти направляються на валютний або товарний ринкй� баланс на цих ринках порушу�ться. Це призводить до загальноеконом�чного дисбалансу � не ма� �стотного впливу на покращення р�вня монетизац�� ВВП. Призростанн� попиту на грош� субФ�кти спрямовують сво� заощадження на покриття цього приросту. Врезультат� зб�льшу�ться грошова маса в об�гу, р�вень монетизац��.Найхарактер н�ш� ознаки цього процесу виявилися в Укра�н� в к�нц� 1996р. Цьому сприяли: випуск в об�г гривн� зб�льшення дов�ри до монетарно� пол�тики НБУ розвиток ф�нансового ринку розвиток валютного ринку � зб�льшення реального курсу гривн� На сучасному етап� грошово-кредитно� пол�тики будь-яко� кра�ни повинен базуватися на реальних монетарних показниках. Це спричиня�, зокрама, зм�ну жорстко� монетарно� пол�тики на б�льш мФяку. На початку 1998р. це виявилось в пол�тиц� НБУ, яка стала менш жорсткою.

ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ �. ГРОШОВ� ПОТОКИ 1. Процес руху грошей. Грошов� потоки. Економ�чне середовище, де функц�онують субТ�кти ринку повТязане з грошовою сферою. Сфера, в як�й функц�онють банки, склада� грошовий оборот. Орган�зац�я � управл�ння потоками грошей, що склада� грошовий оборот, зм�ню� конТюнктуру грошового ринку , � т. ч. реал�зу� свою роль в економ�ц�.Тому суть � основи грошового обороту важлив� для пояснення механ�зму функц�онування грошово-кредитно� системи. Вся сукупн�сть грошових платеж�в, зд�йснюваних субТ�ктами ринку, склада� грошовий оборот. Вс� платеж� групуються в потоки. В залежност� в�д м�сця в процес� сусп�льного в�дтворення вид�ляють: сплата ф�рмами необх�дних ресурс�в, як� закуповуються у населення. сплата урядовими органами ЗП державним службовцям. дохди домогосподарств в�д реал�зац�� ресурс�в ф�рмам сплата чистих податк�в с�мейними господорствами формування с�мейними господарствами заощаджень, що надходять на грошовий ринок видатки с�мейних господарств на споживання моб�л�зац�я ф�рмами на грошовому ринку �нвестиц�йних кошт�в �нвестуваня видатк�в ф�рм моб�л�зац�я державою кошт�в на грошовому ринку (державн� кредити) державн� закупки сплата продукт�в, що надходять в кра�ну , як �мпортн� надходження грошових кошт�в з сектору св�тового ринку для сплати експорту Оск�льки нац�ональна економ�ка пост�йно вза�мод�� з св�товою, доц�льно вид�лити: 13. доходи ф�рм в�д реал�зац�� сво�х товар�в � послуг (нац. продукту) 14. чист� надходження грошових кошт�в з св�тового грошового ринку на внутр�шн�й 15.чистий в�дт�к грошових кошт�в з внутр�шнього на св�товий грошовий ринок. Така схема грошового обороту буду�ться на основ� механ�зму УМодель кругооб�гу доход�в � продукт�вФ. Ця модель в�добража� реаольну ситуац�ю, яка склалася в ринкових економ�ках розвинутих кра�н. Умовним допущенням � те, що вс� ресурси, необх�дн� для д�яльност� ф�рм, як � сам� ф�рми, знаходяться у власност� с�мейних господарств. (лише один пот�к безпосередньо повТязу� с�мейн� гоподарства з урядом). В д�йсност� , частина ресурс�в � ф�рм знаходиться в державн�й власност�. Тому деяка частина грошових поток�в не проходить 23.через с�мейн� господарства.Особливе значення так� потоки маютьв неринков�й економ�ц� (Укра�на). Тому, зг�дно ц��� схеми ми робимо ще одне припущення, зважаючи, що в майбутньомупроцес приватизац�� трансформу� державну власн�сть в приватну. Грошовий оборот можна представити як вза�мозвТязок зд�йснюваних в економ�ц� грошових поток�в. Вс� субТ�кти нац�онально� економ�ки в так�й схем� под�ляються : ф�рми с�мейн� господарства уряд Ц� сектори повТязан� грошовими потоками, як� проходять через ринок ресурс�в, продукт�в, грошовий � св�товий ринки. В кожному сектор� � вх�дн� та вих�дн� потоки. Така ситуац�я дозволя� збалансувати економ�ку св�ту � забезбечити замкнут�сть кругооб�гу грошей.Ця замкнут�сть - основне джерело стаб�льност� економ�ки. Ном�нальн� обсяги нац�онального продукту та нац�онального доходу � в�дпов�дн� �м потоки р�вн�. Найб�льш очевидно балансуються потоки нац�ональних господарств. З отриманого нац�онального доходу (3) , вони сплачують чист� податки (5) � купують необх�дн� товари (4), заощадження продаються на грошовому риноку (6). На р�вн� держави грошов� потоки балансуються за допомогою позичання кошт�в на грошовому ринку (9). Це ноебх�дно, якщо чистих податк�в (5) недостатньо для утримання державних службовц�в � державних закупок. (бюджетний деф�цит).В цьому випадку необх�дний 6 пот�к: надходження заощаджень населення на грошовий ринок. Ф�рми збалансовують грошов� потоки за допомогою грошового ринку. Припуска�ться, що доход приватних ф�рм надходить до с�мейних господарств. Тому у ф�рм не залиша�ться кошт�в для розширеня. Ц� кошти моб�л�зуються на грошовому ринку. Балансування грошових поток�в, що обслуглвують окрем� ринки, досяга�ться �накше.На ринку ресурс�в регулювання автоматичне: все, що витрача�ться ф�рмами на ресурси, отриму�ться с�мейними господарствами як НД (1 � 3). В умовах замкнуто� економ�ки балансування поток�в ринку продукт�в теоретично також автоматичне. Але економ�ка Укра�ни - в�дкрита � ма� м�сце прит�к та в�дт�к грошей (11 � 12). За умови, коли �мпорт дор�вню� експорту, в�дбува�ться балансування цих поток�в. Але, в д�йсност�, це несе загрозу дестаб�л�зац�� грошового обороту. Якщо �мпорт б�льший за експорт, грош� з нац�онального р�вня переходять на св�товий (11>12). Тод� нац�ональний продукт (13) буде б�льший н�ж НД (3). Р�зниця - чистий �мпорт. В цьому випадку виникнуть труднощ� з реал�зац��ю нац�онального продукту в межах кра�ни. Ця диспропорц�я не може бути вир�вненою розширенням внутр�шнього грошового обороту. Якщо зб�льшити пропозиц�ю грошей, це зб�льшить пот�к до р�вня нац�онального продукту. Проблема реал�зац�� буде вир�шена, але ц�ною �нфляц��. Додатков� кошти над�йдуть до ф�рм � будуть спрямован� на оплату ресурс�в. Це зб�льшить сумарний обТ�м 4, 8, 10 поток�в. Зростання попиту �н�ц�ю� р�ст ц�н на цих ринках.Тод� для реал�зац�� нац�ональнлгл продукту знову невистачатиме грошей. При чистому �мпорт� найкращий вар�ант - запозичення кошт�в з св�тового грошового ринку: отримання кредит�в в �ноземних банках для сплати �мпорту або продаж на зовн�шньому ринку нац�ональних ф�нансових актив�в. Моб�л�зован� кошти складають додатковий пот�к кап�талу (14). Ц� кошти зб�льшать потоки 8 � 10, а також попит на ринках продукт�в,, що буде сприяти реал�зац�� цих продукт�в. Врезультат� - зр�вняння поток�в 3 � 13 без �нфляц��. В умовах чистого експорту додатков� кошти приходять на внутр�шн�й ринок Т. ч. зменшу�ться потреба запозичення кошт�в �ншими шляхами, а це розбалансову� внутр�шн�й грошовий ринок. Для вир�внювання ситуац�� необх�дно пропонувати зайв� кошти на св�товому ринку. Висновок. Через механ�зм вр�вноважування чистого �мпорту � чистого експорту досяга�ться збалансування грошових поток�в, що повТязують нац�ональну економ�ку з� св�товою. За допомогою ф�нансових операц�й реальн� активи трансформуються у грошов� кошти � навпаки через механ�зм грошового ринку.Нац�ональний продукт � НД повинн� балансуватися, що спричиня� необх�дн�сть збалансування �х складових. За спрямування ц� складов� под�ляються % потоки �нТ�кц�йн� - На цю суму зроста� надходження кошт�в на внутр�шн�й ринок (�нвестиц��, держ. закупки). потоки витоку - чист� податки, заощадження, сплата чистого �мпорту. На цю суму зменшу�ться використання с�мейними господарствами НД Балансування поток�в �нТ�кц�й та поток�в витоку- один з найважлив�ших механ�зм�в регулювання внутр�шньо� економ�ки.

2. Економ�чн� основи грошового обороту. структура грошового обороту. Грошова маса, що обслугову� ринок товар�в пост�йно руха�ться бо сусп�льне в�дтворення � неперервним процесом. Пост�йне перем�щення грошей м�ж субТ�ктами ринку - грошовий оборот. На м�крор�вн� грош� обслуговують оброт �ндив�дуального кап�талу. Г-Т...В...ТТ-ГТ Г-ГТ- грошовий оборот на м�кро р�вн�., рух грошей як кап�тал. Ц� грош� авнсуються на виробництво. але повертаються з приростом. Завдяки цьому можливе розширення �ндив�дуального виробництва. Грош� на м�крор�вн� - абстрактна самозростаюча варт�сть. Грошовий оборот на м�крор�вн� ма� хар-ки: замкнут�сть л�н�� руху грошей. зростання грошово� суми при поверненн� �� на вих�дн� позиц�� Перетворюючись на кап�тал. грош� � дал� виконують сво� функц��. На макрор�вн� грошовий оборот обслугову� рух сусп�льного кап�талу. Об�г сусп�льного кап�талу- не просто сума об�г�в �ндив�дуального кап�талу., в�н включа� нов� елементи � ма� свою специф�ку. В умовах ринку п�дпри�мц� м позичати грош�. Грош� купуються як кап�тал. тому передбачена виплата %.В�льн� кошти в конкретний час � у багатьох, � ця сукупнусть створю� пропозиц�ю грошей. Ця сфера створю� внутр�шн�й грошовий ринок. Грош� на ньому - позичковий кап�тал. Частина грошей, отриманих п�сля зак�нчення виробництва, використову�ться на погашення позичок. �н ша частина- затрати на виробництво. Оплата продукт�в виробництва надходить до �н суб�кт�в, як� повертають �� на грош. ринок. Третя частина ГТ - новостворена варт�сть у форм� ЗП � прибутку .ЗП покида� об�г кап�тулу, але прибуток надходить в банки, ЗБ�ЛЬШУЮЧИ ПРОПОЗИЦ�Ю НА ГРОШОВОМУ РИНКУ, На м�крор�вн� рух грошей замкнутий , почина�ться � зак�нчу�ться на грошовому ринку. Грошовий оборот - �дине ц�ле, але �нод� може розриватися. Такий сегмент грошового обороту назива�ться ф�нансовою сферою, а в�дпов�дн� в�дносини - ф�нансовими. Другий сугмент грошового обороту - кредитний ринок. Сегменти грошового обороту вза�мозвяза� � вза�мод�ють Загальна сукупн�сть грошових поток�в у кра�н� под�ля�ться на дв� сфери: гот�вков� безгот�вков�

3. Маса грошей в об�гу та грошов� агрегати Сукупн�сть грошей в ус�х �х формах, що знаходяться у суб'�кт�в економ�еки складають грошову масу. Вона ма� складну структуру � динам�ку руху. В структурному напряму грошову масу под�ляють на 4 напрями: за ступенем л�кв�дност� за формою грошей за розм�щенням у конкретних суб'�кт�в ринку за територ�альним розм�щенням. Чим менша грошова маса тим легше держав� керувати грошовими потоками. Грошовою базою в економ�ц� називають найб�льш л�кв�дн� кошти у суб'�кт�в ринку. Грошов� агрегати под�ляють масу грошей на так� складо�в�: М0 - гот�вка � банк�вськ� вклади до запитання. М1 - це М0 + строков� вклади, заощадження в банках,� вза�мн� фонди грошового ринку. М2 - це М1 + депозитн� сертиф�кати ном�налом вище 100.000 долл., строков� угоди про зворотн�й викуп та позики в �вровалют�. L - М2 + запаси ощадних БОН, комерц�йних папер�в та банк�вських акцепт�в поза банк�вською системою. Агрегати в�др�зняються не т�льки к�льк�стю але й як�сно, наприклад М0 - це кошти в об�гу. М1-найт�сн�ше повСязане з товарною масою, що сплачу�ться в кредит. М2 та L враховують заощадження, тобто як�сно новий елемент грошово� маси. Градац�я грошово� маси за ступенм л�кв�дност� поясню� на ск�льки грош� готов� до обороту. Швидк�сть об�гу також характеризу� грошову масу � ма� обернено пропорц�йний звСязок з нею. Швидк�сть грошового обороту- це частота переходу грошей в�д одного субС�кта до �ншого. Основними чинниками швидкост� обороту �: наявна товарна маса частота виплати доход�в загальний стан грошового ринку. Швидк�сть об�гу може вим�рюватись числом оборот�в за конкретний пер�од (як правило 1 р�к), або тривал�стю одного обороту. Швидк�сть об�гу грошей характеризу� загальну �нтенсивн�сть економ�чних процесс�в.

Закон грошового об�гу Суть протягом певного часу для об�гу необ�дна конкретна обС�ктивно-обгрунтована маса куп�вельних � плат�жних засоб�в. Кн=Кф Кн=SЦт/О SЦт - сума ц�н товар�в, що гтов� до реал�зац�� О- швидк�сть об�гу. В кожний конкретний момент часу SЦт непост�йна � на не� можуть впливати кредитн� в�дносини, та безгрошов� розрахунки. Саме тому формула трансформу�ться: Кн=(SЦт - SКт + SП - SВп)/О SКт- маса тоар�в, що купу�ться в кредит SП - платеж�, строк погашення яких наступа� в данному пер�од� SВп - вза�мопогашен� платеж� Кн розрахову�ться на конкретну дату. Автоматичне регулювання... Йому на зм�ну прийшло державне регулювання... Бюджетний деф�цит; �нфляц�я (Кф>Кн); кредитн� грош�; необх�дн�сть регулювання.

ТЕМА 4 ГРОШОВИЙ РИНОК 1. ГР та його �нституц�йна модель. ГР балансу� грошов� потоки � грошовий об�г вц�лому. Але роль грошового ринку не обмежу�ться межами грошового обороту. Найважлив�шою як�сною характеристикою грошового ринку � процент. Грошовий ринок ринок грошей (об�г до 1 року) - валютний ринок - ринок короткострокових банк�вських кредит�в - ринок короткострокових ф�нансових актв�в ринок кап�талу (об�г б�льше н�ж р�к) - ринок ц.п. - ринок середньо та довгострокових банк�вських кредит�в. Грошовий ринок потребу� регулювання, або впливу саморегулюючих структур СубС�кти грошового ринку (продавц�, покупц�, посередники). Грошов� потоки в межах грошового ринку �стотно розр�зняються, це поясню�ться сутт�вою р�зницею прямого та опосередкованного ф�нансуваня в рамках ринку. Пряме ф�нансування Найголовн�ш� канали руху грошей: 1. Канал кап�тального акц�онерого ф�нансування. 2. Канали позичання шляхом ем�с�� обл�гац�й та �нших ф�нансових актив�в. СубС�кти: дом. господарства; ф�рми, держава; �ноземн� ф�з та юр. особи. Пряме ф�нансування це перем�щення кошт�в по ринкових каналах безпосередьо в�д власника до позичальника. Кап�тальне ф�нансування- це отримання кошт�в в облм�н на право участ� в власност� ф�рми (акц��). Позичання - це отримання ф�рмою кошт�в в обм�н на боргове забовСязання сплатити борг в установленний строк з виплатою процента. Опосередковане ф�нансування Вза�мод�фя в�дбува�ться за допомогою ф�нансових посередник�в (класичний приклад - банк (механ�зм д��). Опосередковане ф�нансування в�дбува�ться за законом попиту та пропозиц��. Балансування попиту та пропозиц�� та формування % на грош� виступа� найважлив�шою функц��ю гошового ринку.

2.Попит на грош� та грошова пропозиц�я пснують сутт�в� в�дм�нност� формування попиту та пропозицц�� на грошовому ринку. ПОПИТ- це намагання субС�кт�в мати в свл�му розпорядженн� певну встановленну ними масу грошей. Якщо розм�р поточно� каси колива�ться в короткостроковому пер�од� при заданому обсяз� ВНП то це означа� що проводиться пол�тика регулювання депозитно� ставки. ПРОПОЗИЦ�Я грошей на р�вн� окремого субС�кта залежить в�д зм�ни доходност� розм�щення кошт�в в активи, отже от зм�ни %. Чим вища % тим вища пропозиц�я. Пропозиц�я на макрор�вн�-пост�йний фактор= загальна маса грошей в об�гу. Незалежить в�д %. Ставка р�вноваги- крива попиту перетина� криву пропозиц��. �нвестиц�йн� ресурси= заощадження - держ позички на внутр�шньому ринку.

3. Ринок ЦП як складова частина грошового ринку. Ринок ЦП- це складва частина ф�нансового ринку де в�дбува�ться трансформац�я заоадженнь в �нвестиц�� за допомогою специф�чного товару ЦП. ЦП це боргове забовСязання або св�дотство про участь в кап�тал�. (види ЦП) ринок ЦП ма� механ�зми саморегуляц��, регулювання РЦП в умовах ринку повинне бути м�н�мальним, урад на РЦП, Укра�нський РЦП.

4. Фактори, що визначають р�вновагу грошового ринку %. Грошовий ринок повинен абезпечити повну трансформац�ю заощаджень в �нвестиц��, �сну� 2 позиц�� щодо реального виконання ц��� задач�: монетаристи-ТАК; кейнс�анц�- Н�. Монетаристи- ринкова с-ма ма� махан�зм регулювання що стриму� економ�чну крзу, вплива� на фрми та на с�мейн� господарства: стимулю�ться бажання �нвестувати та заощаджувати в р�вних розм�рах = %. Зростання % призводить до зростання заощадженнь та пад�ння �нестиц�й...... Якщо заощадження перевищать �нвестиц��......... Але монетаристи говорять що це буде тривати неловго = точка р�вноваги=р�вновага вс��� економ�ки. Кейнс�анц� Р�шення про заощадження та �нвестування приймаються р�зними економ�чними субС�ктами, що д�ють з р�зними мотивами. ..... Наявн�сть заощадженнь у населення ф�рму взагал� не ц�кавить.

ТЕМА 5. ГРОШОВ� СИСТЕМИ 1. Грошова система та �� структурн� елементи грошова система- це форма орган�зац�� грошових розрахунк�в в Укра�н� В склад грошово� системи вкл.

1. Найменування грошово� одиниц� в нац�ональн�й економ�ц�
2. Маштаб ц�н
3. Форми гошей що втановлен� законодавчо � знаходяться в об�гу
4. Форми орган�зац�� безгот�вкових розрахунк�в
5. Порядок зд�йснення гот�вкового грошового обороту.
6. Державн� структури, що регулюють грошовий об�г.

Маштаб ц�н- структурний елемент грошово� системи, який характеризу� к�льк�сть товар�в, як� можуть бути придбан� за 1 грошову одиницю. Характеризуючи маштаб ц�н вид�ляють валютний курс. Валютний курс- це сп�вв�дношення м�ж курсами валют двох кра�н. Деравний валютний курс встановлю�ться в алежност� в�д конвертованност� валюти. "Правила проведення безгот�вкових розрахунк�в в Укра�н�"- безгот�вковий об�г "Порядок проведення касових операц�й в економ�ц�"- гот�вковий об�г Основними субС�ктами регулювання �: НБУ; М�н. Ф�н.; в�дпов�дн� держ установи.

2. Основн� типи грошових систем та �х еволюц�я

1. Ринков� та неринков�
2. Регульован� (паперово-грошов� та кредитн�) та саморегуююч� (гроши з золота та с�р�бла)
3. Монометал�чн� та б�метал�чн� (1.паралельн� в-ти; 2.подв�йна (держава встановлювала сп�вв�дношення); 3."кульгаюча валюта"(один з метал�в кеарбувався в закритому порядку).

Закон Коперника Грешена (був сформрваний в умовах недол�ук подв�йно� валюти, коли ринкова варт�сть грошей ен враховувалась � це призводило до тезаврац�� (здешевлення) закон вит�снення хороших грошей поганими мономеал�зм д�леться на три групи: золотомонетний стандарт золотозливковий стандарт золотодев�зний стандарт паперов� та кредитн� грош�

3.Державне регулювання рошово� системи Основним механ�змом регулювання грошового об�гу � банк�вськ� операц��, Американський економ�ст Самуельсон вважав, що кожен центральний банк ма� �дину функц�ю- контроль за грошовою масою та кредитом. �нструменти впливу на грошово-кредитну систему можуть бути прям� (ем�с�я) та опосередкован� (через кредитн� �нститути). Двор�внева банк�вська система(Центробанк та комерц�йн�, д�лов�, �нвестиц�йн� банки). Участь держави у кап�тал� ЦБ � насл�дки... У в�тчизнян�й л�тератур� �гнорувалося поняття державного борга (насл�дки, ситуац�я в ринков�й економ�ц�). ЦБ � банком уряду, тому ЦБ прийма� участь в розм�щен� � обслуговуванн� державних боргових зобовСязань. Пол�тика державного боргу... Для кра� що бажають вступит до кС державний борг не повинен перевищувати 60 % в�д ВНП. Державне регулювання грошового ринку в кра�нах з розвинутою економ�кою... ф�скально бюджетними разом з грошово кредитними �нструментами. В Укра�н� пол�тика держ. боргу виражена....... Ефект ф�нансово� п�рам�ди На грошовому ринку укра�ни пол�тика держ боргу проводиться в комплекс� з %-ою � резрвною пол�тикою

4. �нфляц�я �нфляц�я (от лат. вздутие) це переповнення канал�в горошового обороту знец�ненними грошовими знаками.... Лаж на золото- п�двищення ц�ни на золот� монети в паперових. Д�заж�о- зменшення реально� вартост� пор�внянно з ном�нальним золотим вм�стом сучасна �нфляц�я - це знец�нення грошей в�дносно товар�в. Деном�нац�я (обм�н старих знак�в на нов� в певн�й пропорц�� з зм�ною ц�н, � т. �.) нул�ф�кац�я девальвац�я ревальвац�я

ТЕМА 6. НЕОБХ�ДН�СТЬ ТА СУТЬ КРЕДИТУ 1.необх�дн�сть кредитних видносин в економ�ц�. Перший кредит - при опис� середньов�чних ярмарок. Кредит (лат. дов�ряю) Основна передумова кредиту - сезонн�сть в-ва. Сезонн� та несизонн� в-ва = висновки сл�дства.

2. Сутн�сть кредиту Кредит- це економ�чн� в�дносини м�ж юридичними т ф�зичними особами � державою з приводу перерозпод�лу вартост� на засадах поверенення �х вартост�. Кредит � системою економ�чних в�дносин завдяки яким сусп�льство моб�л�зу� в�льн� кошти, та використову� �х на потреби обороту. Типи кредитних в�дносин(м�ж ким) Кредитн� в�дносини в�др�зняються принципом обовСязкового повернення грошей власнику переда�ться лише споживна варт�сть.... гарант...... коли кредит не повертають в�н втрача� свою економ�чну сутн�сть � перетворю�ться на ф�нансов� в�дносини. Сплата %! Де беруться кошти для кредит�в...

3. Функц�� кредиту в економ�цц� Функц�я кредиту це спецеф�чний прояв його внутр�шньо� сутност� Вид�ляють 3 функц��: перерозпод�льча ем�с�йна (антиципац�йна) цю функц�ю викону� т�льки банк�вський кредит. Етодом кредитно� експанс�� або рестрикц�� регулю�ться грошова маса. Випуск кредитних грошей легше ан�ж �х вилучення. Контрольна 3 думки: контроль це властив�сть � функц�я банк�в, а не кредиту контролю� позичальника кредиту �сну� самоконтроль позичальникка кредиту Економ�чн� МЕЖ� кредиту просторова- це сп�вв�дношення кредиту з �ншими економ�чними категор�ями часова- це наявн�сть рол� кредиту в р�зних �сторичних пром�жках як�сна- це наявн�сть характерних т�льки для кредиту ознак зовн�шн�- це в�докремленн�сть кредиту в�д вс�х �нших сусп�льних в�дносин. внутр�шня- це сп�вв�дношення м�ж р�зними формами та видами кредиту перерозпод�льча- вона обумовлена обсягом наявних в економ�ц� ресурс�в ем�с�йна- виплива� �з функц�� створення грошей для об�гу

4. Форми та види кредиту форми: =грошовий =товарний види: -державний -банк�вський (м\б: внутр�шньогосподарським, виробничий, плат�жний, розрахунковий, плановий... за строками позики: короткостроковий, середн., довго.) -комерц�йний -споживчий -м�жнародний В�дносини в рамках банк�вського кредиту контролюються ЦБ держави. НБУ втановлю� параметри про як� зв�ту� банк, в раз� порушення сплачу� штраф (параметри: максимальний розм�р кредита на одного позичальника; ризик на одного позичальника). Криза 1-го банку може дестаб�л�зувати банк�вську систему вц�лому.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные