Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 14389

Cистеми телекомун�кац�й

Тема 1: Загальна характеристика систем телекомун�кац�й.

1. Поняття телекомун�кац�йно� системи � етапи розвитку телекомун�кац�й.
2. Поняття системи передач� даних.
3. Класиф�кац�я ТК систем.
4. Характеристика сучасного стану ТК в Укра�н�.
5. Орган�зац�я � розробка стандарт�в в област� ТК.

1.1. Поняття телекомун�кац�йно� системи � етапи розвитку телекомун�кац�й. ТК - системи в�ддаленого �нформац�йного звТязку. Телематика - наука про вивчення засоб�в ТК. 1832 р. - перша ТК система, рос�йський винах�дник Шелл�нг створив перший електромагн�тний телеграф. 1837 р. - азбука Морзе. 1895 р. - Попов. Винах�д рад�о. Основн� етапи розвитку ТК:

1. - з 1832 р. - створення � розвиток телефону � телеграфу.
2. - з 1895 р. - рад�о � телебачення. Етап рад�охвильових ТК систем.
3. - з 1957 р. - використання супутник�в. Етап супутникових ТК систем.
4. - з 1968 р. - поява глобальних комп.мереж. Етап компТютерних ТК систем.
5. - з 1980 р. - злиття засоб�в обчислювально� техн�ки т� звТязку - �нтегрован� ТК системи.

1.2. Поняття системи передач� даних (СПД). Б�льш�сть ТК систем використовуються також � для передач� даних СПД, яка склада�ться з таких компонент�в: К�нечне обладнання даних (ДТЕ) - узагальнене поняття, що використову�ться для опису пристрою користувача та його частини. Може бути джерелом, отримувачем �нформац��. Апаратура каналу даних (ДСЕ) - забезпечення можливост� передач� �нформац�� м�ж ДТЕ по каналах певного типу. Канал передач� даних - сукупн�сть середовища розповсюдження � техн�чного забезпечення. В залежност� в�д типу сигнал�в розр�зняють аналогов� та цифров� канали звТязку. За режимом використання канали комутован� та вид�лен�; симплексн� (передача лише в одному напрямку), нап�вдуплексн� (почергова передача в р�зних напрямках), дуплексн� (одночасна передача в обох напрямках); низькошвидк�сн� (50-200 б�т/с) - телеграф, середньошвидк�сн� (до 9600 б�т/с) - аналоговий телефон, високошвидк�сн� (понад 19200 б�т/с) - ТВ, супутник. В залежност� в�д конструктивних особливостей можна розд�лити: коакс�ал (тонкий, товстий); вита пара (екранована, неекранована); оптоволоконний кабель.

1.3. Класиф�кац�я ТК систем Транспортний р�вень - забезпечу� �нтерфейс м�ж мережним р�внем � верхн�ми р�внями � призначений для в�докремлення користувача в�д ф�з. особливостей. Може забезпечуватися розбиття пов�домлення на пакети. Протокол: Х.224. Сеансовий р�вень - забезпечу� вза�мод�ю користувача з транспортним р�внем. �снують можливост� задання параметр�в передач� �нформац��. Представницький або р�вень предствалення даних - конвертац�я даних з будь-якого формату у формат для низьких р�вн�в. Прикладний р�вень - п�дтримка прикладних процес�в користувача.

1.4. Характеристика сучасного стану ТК в Укра�н�. Розвиток ТК в Укра�н� �де по напрямкам:

1. Створення ЛОМ установ
2. Створення шлюз�в (вузл�в) для виходу на глобальн� мереж�.
3. Створення спец�ал�зованих ТК систем в�домчого або загального призначення.

На сучасному етап�зд�йсню�ться процес цифров�зац�� телефонного звТязку. В багатьох м�стах Укра�ни введена цифрова мережа з �нтеграц��ю послуг (ISDN). Поширення моб�лного зТвзку. В Укра�н� поширю�ться мережа УкрПАК (забезпечу� вза�мод�ю з �нтернет). Зд�йсню�ться буд�вництво за проектом �ТУР - передбача� обТ�днання волокнооптичними л�н�ями �тал�ю, Турц�ю, Укра�ну � Рос�ю. В Укра�н� � вих�д в �нтернет, Ф�донет, GlassnetUkraine та �н. В Укра�н� �сну� понад 103 провайдери (22 в Ки�в� - Укртелеком, �нфоком, Global Ukrainе � т.�н.) Стандарти - наб�р семантичних � синтаксичних правил, що визначають повед�нку функц�ональних блок�в системи передач� даних. Або - наб�р правил, дотримання яких забезпечу� сум�сн�сть тех. та програмних засоб�в. �нтерфейс - система ун�ф�кованих звТязк�в � сигнал�в, через як� зТ�днуються пристро� системи. �нтерфейс може бути описаний в певних стандартах.

Тема 2. Еталонна модель вза�мод�� в�дкритих систем та протокол�в .

1. Основн� поняття ЕМ ВВС.
2. Р�внев� протоколи.
3. Базов� модел� протокол�в.
4. Анал�затори протокол�в.

2.1. Основн� поняття ЕМ ВВС. В�дкритими називаються дв� системи, основаних на однакових стандартах. Модель вза�мод�� ВС була розроблена МОС з МККТТ � названа еталонною тому, що дана модель використову�ться для побудови реальних систем. В ЕМ використовуються так� поняття: в�дкрит� системи, прикладний обТ�кт (процес), зТ�днання, ф�зичне середовище. Прикладний обТ�кт (процес) - програми, що � джерелами чи отримувачами �нформац��. ЗТ�днання - процес �нформац�йного обм�ну м�ж системами. Ф�зичне середовище - сукупн�сть тех. обладнання для передач� даних � сама ф�зична середа. Вс� функц�� ВС згруповано у 7 р�вн�в. Функц�� кожного р�вня дають можлив�сть виконувати д�� вищим р�вням. Кожний з 7 р�вн�в викону� формування пакету, додаючи сво� заголовок � к�нцев� блоки до пов�домлення.

1. Загальна характеристика мережних стандарт�в.
2. Техн�чн� засоби для орган�зац�� ЛОМ типу Ethernet.
3. Техн�чн� засоби для орган�зац�� ЛОМ типу Arcnet.
4. Техн�чн� засоби для орган�зац�� ЛОМ типу Token Ring.
5. М�жмережн� пристро� для обТ�днання ЛОМ.

2.2. Р�внев� протоколи. Ф�зичний р�вень ЕМ визнача� ф�зичн�, електричн�, функц�ональн� властивост� ф�зичного середовища. Функц��� забезпечують актив�зац�ю, п�дтримку � деактив�зац�ю звТязку м�ж ДТЕ � ДСЕ. RS-232c - ф�зичний стандарт. Канальний р�вень (ланка передач�) - в�дпов�да� за над�йн�сть � достов�рн�сть, зд�йсню� контроль � корекц�ю помилок, в�дновлення даних, а також визнача� метод доступу до каналу. CRC - цикличний надлишковий код - механ�зм контролю помилок. Методи доступу до каналу або протоколу керування каналом звТязку: детерм�нован� та недетерм�нован�. Детерм�нован� - середовище передач� розд�ля�ться м�ж вузлами за допомогою певних механ�зм�в: метод опитування; метод передач� маркера, метод к�льцевих слот�в, методи без опитування. Недетерм�нован� - передбача� конкуренц�ю за середовище передач�: множинний метод доступу з контролем несучо� � визначенням кол�з�й (CSMA/CD). Метод з опитуванням - вид�ля�ться головний вузол, який по черз� опиту� �нш� вузли на предмет наявност� в них �нформац�� для передач�: зупинка � оч�кування; ARQ. Метод без опитування: Xon/Xoff - вузол почина� передачу, якщо в�д �ншого пристрою поступив сигнал Xon (дозв�л на передачу). Зак�нчення передач� Xoff. RTS/CTS TDMA - множинний метод доступу з часовим розд�ленням. Метод передач� маркера - пост�йний рух сигналу-маркеру. Вузол займа� маркер � при�дну� до нього �нформац�ю. Може бути з пр�оритетом або без пр�оритету. Метод к�льцевих слот�в - як попередн�й т�льки багато маркер�в. Кол�з�я - конкуренц�я за середовище передач�. CSMA/CD - кожний вузол прослухову� канал на предмет передач� �нформац��, якщо в�н в�льний, вузол почина� передачу. Якщо в цей момент �нш� починають передачу, то вс� �нш� вузли припиняють передачу. Передана �нформац�я вважа�ться шумом � вузли знову починають прослуховувати канал. Мережний р�вень - забезпечу� маршрутизац�ю даних, тобто визначають шлях в�д одн��� системи до �ншо�. Алгоритми маршрутизац�� повинн� забезпечити незалежн�сть в�д тех. засоб�в. Протоколи: Х.25, Х.75 За типом середовища передач�: пров�дн� (кабельн�), безпров�дн�. По охоплюванню територ��: локальн�, глобальн�: За способом орган�зац�� вза�мод��: ��рарх�чн�, з опорною п�дмережею, �з з�рчатим зТ�днанням. За типом комутац��: з комутац��ю канал�в, пакет�в, пов�домлень. По використовуваних протоколах. За використовуваним тех. забезпеченням. За використаним програмним забезпеченням.

2.3. Базов� модел� протокол�в Базова модель Ethernet. OSIInternetProtocols 1. Ф�зичний 2. Data Link1. Ф�зичний 3. Network2. InternetIP, ICMP, RIP, DNS, EGP, IGP, GGP 4. Transport3. TransportTCP, UDP 5. Session 6. Presentation 7. Application4. ApplicationFTP, TELNET, NFS, RPC, SMTP TCP/IP - сукупн�сть протокол�в �нтернету

2.4. Анал�затори протокол�в. Анал�затори протокол�в - апаратно-програмн� або програмн� пристро�, як� ф�зично п�дключаються до мереж� та перехоплюють дан�, що передаються по кабелю мереж�, декодуючи � анал�зуючи деяк� з них. Використовуються анал�затори протокол�в з метою оптим�зац�� мереж � забезпечення вим�рювання таких показник�в: Визначення рабочого навантаження мереж�; Складу протокол�в; Вим�рювання ефективност� мережних додатк�в; Вим�рювання продуктивност� апаратних пристро�в; Перев�рка сум�сност� пристро�в в мереж�; Визначити час реакц�� системи; Визначення пропускно� здатност�; Визначення ц�л�сност� передач� �нформац��. Приклади анал�затор�в: Sniffer Analyzer (ф�рма Network General)

1. Стандартний анал�затор для РС.
2. Анал�затор в формат� Pc card (портативн� компТютери).
3. Розпод�лен� (Distributing Sniffer System)/

Анал�затори п�дтримують так� модел� протокол�в: TCP/IP, SNA, DECNET, NOVELL, OS/2, APPLETEL, X.25 � т. д. Protolyzer (ф�рма ProTools).

Тема 3. Засоби орган�зац�� компюТтерних мереж. 3.1. Загальна характеристика мережних стандарт�в. Значний вклад в розвиток стандарт�в компТютерних мереж вн�с �ЕЕЕ. В 80 р був створений ком�тет №802, який зайнявся розробкою ряду стандарт�в, в яких визначалася терм�нолог�я, арх�тектура � протоколи ЛОМ. Основн�: �ЕЕЕ 802.1 - загальний документ, який визнача� арх�тектуру � прикладн� процеси керування мережами на п�др�вн� МАС; �ЕЕЕ 802.2 - визнача� протоколи специф�кац�� �нтерфейсу м�ж мережним р�внем � п�др�внем МАС; �ЕЕЕ 802.3 - викону� процедури CSMA/CD, опису� ряд особливостей побудови Ethernet; �ЕЕЕ 802.4 - визначення маршрутного доступу до моноканалу (шина); �ЕЕЕ 802.5 - визнача� маркерний доступ по к�льцю (Token Ring); �ЕЕЕ 802.6 - стандарт створення м�ських мереж MAN (рад�ус 25 км), кабельне ТВ; �ЕЕЕ 802.11 - стандарт для рад�омереж� моб�льних компТютер�в; �ЕЕЕ 802.12 - стандарт на високошвидк�сн� мереж� 100 VG AnyLAN Основна в�дм�нн�сть базово� модел� ЛОМ в�д еталонно� поляга� в тому, що:

1. в модел� ЛОМ ф�зичний � канальний р�вень розбит� на п�др�вн�;
2. верхн� р�вн� не специф�куються.

Ф�зичний р�вень розбитий на 3 п�др�вн�: -р�вень передач� ф�зичних сигнал�в; -р�вень модуля зТ�днання з середовищем; -р�вень �нтерфейсу з модулем зТ�днання. Канальний р�вень розбито на 2 п�др�вня: -керування лог�чним каналом; -управл�ння доступом до лог�чного середовища МАС.

3.2. Техн�чн� засоби для орган�зац�� ЛОМ типу Ethernet. 22.05.73 - день народження Ethernet. Сп�вроб�тник XEROX виклав основн� принципи. У 80 р. XEROX, Intel, � DEC затвердили Ethernet 1 як стандарт, 82 р. - Ethernet 2 (коакс�ал), 83 р. - стандарт �ЕЕЕ 802.3 (коакс�ал, вита пара, оптоволокно). 10 BASE 2 - Тhin Ethernet (тонкий) на основ� тонкого коакс�ального кабелю RG58. Мереж� мають шинну тополог�ю. Обмеження: макс довжина сегменту - 185 м, на к�нцях - терм�натори 50 Ом (1 з заземленням), ефективна к�льк�сть машин - 12-15 шт. (макс - 30), на кожну ЕОМ встановлений адаптер. Кожен вузол пр�днаний до мереж� за допомогою Т-конектора. BNC - конектори цил�ндричн�, до яких при�днаний кабель. При необх�дност� розширення мереж� використову�ться додаткове макс в�дстань м�ж MAU � ЕОМ (MAU) до 45м; в к�льце мобуть бути п�дключено не б�льше 96 машин. Стандартом Token Ring п�дтримуються 7 тип�в каб�льних зТ�днань. (кабельна система IBM). У випадку п�дведення велико� к�лькост� кабел�в до област� доц�льно використовувати комун�кац�йну панель, яка забезпечить гнучк�сть при перем�щенн� кабел�в розгалужень з 1 MAU � на �нше. Вс� MAU � комунакац�йна панель монтуються на одн�й стойц�. Технолог�я FDDI.

3.3. Тех. засоби для орган�зац�� мереж типу Arcnet Одна з найстар�ших тополог�й побудови ЛОМ (77р.), дешева � проста. Швидк�сть передач� - 10 Мб/с. використову�ться маркерно-шинний метод доступу. Стандарт п�дтриму� з�рчату � шинну тополог�ю ф�зично, але лог�чно - к�льце. Кожний сегмент шини Arcnet може м�стити до 8 вузл�в � мати довжину до 300м. Розр�зняють активн� � пасивн� концентратори. Активн� перед тим, як передати сигнал п�дсилюють його. Малюнок При створенн� мереж� використовуються так� елементи компоновки: мережн� плати; кабель марки RG62 75 Ом або екранована вита пара; BNC конектори для п�дТ�днання кабеля до мережно� плати � концентратора; пасивн� HUB; активн� HUB; терм�натори для невикористаних на HUB порт�в. Обмеження на при зТ�днанн� обладнання: В�дстань м�ж пасивними HUB � ЕОМ не б�льше 30 м; В�дстан� м�ж пасивним HUB � активним HUB до 300м; В�дстань м�ж активним HUB � ЕОМ до 600м. Якщо в мереж� лише 2 ЕОМ, то розм�ри мереж� можуть досягати 6 км. Активний розгалужувач може зТ�днуватись з активним, пасивним � ЕОМ. Пасивний HUB т�льки з активним або ЕОМ. Не можна робити к�льце.

3.4. Тех. засоби для орган�зац�� мереж типу Token Ring. Token Ring - розроблена IBM, описана в стандарт� �ЕЕЕ25. Мета - побудова платформи для над�йно� високопродуктивно� роботи мереж з детерм�нованими характеристиками. Метод доступу до каналу з передачею маркера, к�льце � ф�зично, � лог�чно. Використовуються 16 Мб/с ТК, перем�щу�ться два маркери � п�дтримуються кадри пов�домлень р�зного розм�ру. На кожний вузел встановлю�ться мережна плата. Ма� телефонний розТ�м (UTP-порт) � 9-ти контактний MAU-пристр�й багатостанц�йного доступу. Малюнок. Кожний MAU ма� 8 порт�в для п�дключення ЕОМ. Розширення мереж� в�дбува�ться за допомогою 2 порт�в, розм�щених на к�нцях MAU. Т.ч. щоб розширити мережу до 16 вузл�в необх�дно зТ�днати м�ж собою RI, RO. Невикористан� порти RI, RO � нормально замкнутими, т.т. автоматично зак�льцьовують кабельн� зТ�днання, утворюючи активне к�льце. Порти для п�дключення ЕОМ мають такий же спос�б п�дключення. При зТ�днанн� обладнання необх�дно враховувати обмеження: Г�бридний маршрутизатор - на канальному та мережному р�внях. обладнання: прийомо-передачтик, реп�тер. За допомогою реп�тер�в можеть бути обТ�днан� не б�льше 5 сегмент�в � 2 з них не повинн� бути навантажен� ЕОМ (просто л�н�я передач� даних). 10 BASE 5 - Thicknet товстий Ethernet. Мереж� мають шинну тополог�ю. Швидк�сть передач� даних - 10 Мб�т/с. Середовище передач� - товстий коакс�альний кабель (ма� жовту обмотку). Малогнучкий, використову�ться для прокладання маг�стральних канал�в м�ж буд�влями. Обмеження: макс довжина сегменту - 500 м, на к�нцях 50 Ом, терм�натори, макс число вузл�в в сегмент� - 100, макс число сегмент�в в мереж� з двохпортовими рег�страми - 5, станц�й можуть бути п�дключен� до 3 з 5 сегмент�в. П�дключаються до кабелю за допомогою спец�альних транс�вер�в (гольчат� транс�вери, вамп�ри). На транс�вери � розТ�ми ДВ15. Використовуються рег�стри, трас�вери для зб�льшення мереж�. 10 BASE T - twisted pair (Ethernet вита пара). к найб�льш популярним. П�дтриму� (в�зуально) мережу типу з�рка, але фактично - шина.(використову� той же метод доступу, що � 10 BASE 5. Використову�ться неекранована вита пара категор�� 3 � 5 UTP. На мережних платах використовуються телефонн� розТ�ми RS45. Кожен вузол п�дключа�ться до центрального пристою (концентратора, HUB) окремим кабелем через порт UTP. Концентратор, як � реп�тер, регенеру� сигнали, що поступають в кожен його порт, перш н�ж в�дсилати �х дал�. Концентратори 10 BASE Т � багатопортовими повторювачами. HUBи можуть бути з р�зною к�льк�стю порт�в (4,8,12,16). У в�дпов�дност� до них п�дключають таку ж к�льк�сть компТютер�в. Концентратори кр�м порт�в UTP мають досить часто порти BNC � AUI для звТязку з р�зними стандартами Ethernet. Концентратори називають �нтелектуальними кабельними конценраторами� використовують, як м�жмережн� пристро�. Обмеження: макс довжина сегменту (в�двод�в) - 100 м, макс число в�двод�в - 1024, макс число посл�довно включених сегмент�в - 5, макс д�аметр мереж� - 500 м, макс число концентратор�в - 4. �снують �нш� стандарти Ethernet. Волокнооптичн� 10 � 100 Мб�т - 10 BASE F, макс довжина в�двод�в - 2100 м, використовують спец�альн� конектори � концентратори. Switching Ethernet 10 Мб�т, використову� зам�сть центральних пристро�в не концентратори, а комутатори. Комутатор переда� �нформац�ю не вс�м вузлам, а лише тому, якому вона призначена. 100 BASE Т - fast Ethernet - модиф�кац�я попереднього 100 BASE ТХ - дв� вит� пара категор�� 5. 100 BASE Т4 - чотири вит� пари категор�� 3,4,5. Технолог�я 100 BASE VG - AnyLAN - п�дтриму� типи кадр�в не лише Ethernet, а � Token Ring, тополог�я - з�рка. к одног�габ�тний Ethernet. Може бути TP/оптоволокно. 1000 BASE - 5X - одномодове оптоволокно. 1000 BASE LX - багатомодове оптоволокно. 1000 BASE T - UTP 5 категор��. В�дстан� м�ж вузлами 2 км, 500 м, 100 м в�дпов�дно. Шлюзи - на вс�х р�внях (транспортний, представлення даних, додатки, сеансовий)

3.5. Тех засоби для обТ�днання ЛОМ. Транс�вери, реп�тери, концентратори, комутатори використовуються для обТ�днання дек�лькох вузл�в у потр�бну конф�гурац�ю мереж�. Транс�вери - двонаправлена передача м�ж адаптером � мережним кабелем або двома в�др�зками мережного кабелю. При цьому сигнал може п�дсилюватись або перетворюватись в �ншу форму. Зазвичай транс�вери двоточков� (1 вх, 1 вих). Повторювач� (реп�тери) - призначен� для в�дновлення форми сигналу, спотвореного проходженням довгою л�н��ю; не зм�нюють �нформац�ю в пакет� як � транс�вери. Вимагають джерел зовн�шнього живлення. Концентратори - для п�дключення дек�лькох абонент�в мереж�. Пасивн� концентратори виконують функц�� з�браних в одному м�сц� (корпус�) дек�лькох реп�тер�в чи трансивер�в. Активн� концентратори в�др�зняються тим, що п�дсилюють сигнал, можуть перетворювати. Комутатори (комутуюч� концентратори) - на в�дм�ну в�д концентратор�в розп�знають адресу пов�домлення � посилають його в потр�бний сегмент. �снують м�жмережн� пристро�: мости; маршрутизатори; шлюзи, для обТ�днання в �дину мережу дек�лькох р�зних мереж або, нав�ть, п�дключення до глобальних мереж. Мости - призначен�: коли необх�дно орган�зувати мереж� з р�зними протоколами нижнього р�вня; коли сл�д обТ�днати сегменти одн��� мереж�, розд�ливши �х навантаження. Техн�чно мости реал�зуються на основ� вид�леного компТютера до якого п�дТ�днуються на б�льше 4 мережних плат. Маршрутизатори (router) - основне призначення - виб�р оптимального шляху для кожного пакету. Використовуються т�льки в сильно розгалужених мережах, де � дек�лька маршрут�в. Чмст� маршрутизатори використовують системи одн��� технолог��. �ва маршрутизатори (brouter) по�днують в соб� функц�� моста � маршрутизатора. Шлюзи (gateway) - по�днують локальн� мереж� з глобальними. Т.т. зТ�днують мереж�, протоколи яких повн�стю несум�сн� (р�зн� формати). Шлюзи перетворюють повн�сть весь пот�к �нформац��. Концентратори на ф�зичному р�вн�. Мости - на канальному р�вн�. Маршрутизатори - на мережному р�вн�.

Тема 4. Модем

1. Поняття � класиф�кац�я модем�в
2. Модемн� протоколи
3. Настройка параметр�в модем�в
4. АТ-команди

4.1. Поняття � класиф�кац�я модем�в

1. Hayes microcomputers - 1979 (300 б�т/с)
2. 2400 б�т/с
3. 1986 р. - 9600 б�т/с

Модем - модулятор+мемодулятор. Модуляц�я - перетворення цифрово� компТютерно� �нформац�� в аналоговий вигляд для передач� по телефону. Модеми: зовн�шн�, внутр�шн�; РС кард (для ноутбуков), групов� (Rack Mautable). Внутр�шн� - плата вставля�ться в слот розширювання компТютера. РС кард використову�ться для портативних компТютер�в у вигляд� карток. Групов� (стоячн�) сукупн�сть окремих модем�в, обТ�днаних в сп�льний блок � маючих сп�льний блок живлення, сп�льн� пристро� керування. Використовуються на вузлах Internet. По област� застосування: модеми для комутованих телефонних л�н�й; для ф�зичних зТ�днувальних л�н�й (велика швидк�сть); для цифрових систем передач� (CSU/DSU) забезпечують п�дключення до стандартних цифрових канал�в; для сотових систем звТязку (видр�зняються компактн�стю � використанням спец.протокол�в); для пакетних рад�омереж; для локальних рад�омереж. За типом передач: синхронн�, асинхронн�. Вс� сучасн� модеми � факс-модемами. В модемах � додатков� функц��: передача голосово� �нформац��, одночосно дан� � голос, автов�дпов�дач, автоматичне визначення номеру. Модеми з додатковими функц�ями називають Smartmodem (�нтелектуальн� модеми).

4.2. Модемн� протоколи. Канальний р�вень: Xon/Xoff - програмний р�вень, CTS/RTS - на апаратному р�вн�. Протоколи вза�мод��: використовуються для опису функц�й вза�мод�� модем�в м�ж собою та з к�нцевим обладнанням. V.8, V.25 - опису� функц�� звТязку модему та компТютеру. Зазвичай перел�к АТ-команд � в документац�� до модему.

4.3. Настройка параметр�в модем�в. Для пересилки поштових пов�домлень �снують спец�альн� програми, як� дають можлив�сть звертатись до поштових сервер�в. Кл��нтське програмне забезпечення дозволя� також настроювати модеми (Windows Terminal). Основн� параметри настройки модем�в: тип модема; номер COM - порта (зазвичай COM2); тоновий чи �мпульсний наб�р; швидк�сть передач� модем-компТютер; формат передач�

4. АТ-команди. Кожний модем може сприймати певну множину команд, як� в загальному випадку не сп�впадають з �ншими модемами. Hayes - сум�сними ввааються модеми, як� п�дтримують певну множину команд АТ. Команди набираються будь-якими л�терами. Якщо чисельний параметр пропущен, то його значення позмовчанню дор�вню� 0. Проб�ли � керуюч� символи �гноруються. АТ - загальний для вс�х команд. АТ не ставиться: а/ - повтор останньо� команди; +++ - ESC - посл�довн�сть; вих�д з режиму передач� даних в командний режим. АТ-команди бувають: -стандартн� (основний наб�р); -розширен� (&, \, *, %, ) Основний наб�р АТ-команд: AВ�дпов�сти на виклик модема DnНабрати номер n, встановити звТязок EnЕхо модемних команд: Е0 - заборона еха, Е1 - вкл еха FnВстановлення режиму дуплекса: F0 - нап�вдуплексна; F1 - дуплексна LnКерування гучн�стю вбудованого динам�ку: L0-L3 MnКерування динам�ком: М0 - в�дкл звук на час набору; М1 - вкл звук на час набору; М2 - вкл звук на весь час звТязку P�мпульсний наб�р номера ТТональний наб�р номера Sn?Зчитати регистр з номером n Sn=XЗаписати в рег�стр значення Х VnВиб�р виду в�дпов�д�: V0 - в цифровому вигляд�; V1 - в символьному вигляд� RВстановлення автов�дпов�д� ,Пауза перед набором частини номера, що залишилася. Тривал�сть паузи в S8 - 2 сек WПеред подальшим набором номера модем оч�ку� довгий гудок (30 сек), значення в рег�стр� S7 S0Число гудк�в до автов�дпов�д� Приклад АТ-команди: АТ &E1&M0&DP8 W09531 Команди управл�ння факс-модемами под�ляються на дек�лька клас�в (розширен� набори АТ-команд): &F - завантажити заводськ� параметри модему; &W - команда настройки параметр�в в памТят� (запамТятати) &Zn - запамТятати телефонний номер Протоколи модуляц��: описують яким чином зд�йснюються основн� функц�� модему (модуляц��) зокрема: частотна модуляц�я - FSK, в�дносна FSK - DFSK, квадратурна модуляц�я - QAM. Способ модуляц�� в�д�гра� основну роль у досягненн� певно� швидкост� передач� �нформац��. Швидк�сть модуляц�� (бод)Швидк�сть передач� (б�т/с) V.17 (fax)240014400 V.21300300 V.226001200 V.22 bis1200,602400 V.3224009600 V.342400-342928800 V.34 bis2400-342933600 Ф�рмен� протоколи модуляц��: HST - 2400 - 16800 RHST - - 21600 ZyX - 2400 - 19200 PEP - 2400 - 19600 Протоколи виправлення помилок: формат кадра пов�домлення за протоколом виправлення помилок повинен м�стити контрольну посл�довн�сть кадр�в (FCK); контрольну суму; ??????; контроль з цикл�чним надлишковим кодом CRC. Повторна передача може зд�йснюватись дек�лькома способами: старт-стопний; з поверненням на m кадр�в; метод виб�ркового або селективного повтору. Протоколи: MNP (Microsoft Net Proyocols), MNP1 - швидк�сть 300, MNP2 - 2000, MNP3 - 2600, MNP4 - 9600, MNP6 - 14400, MNP9 - 28800, MNP10, V.42. Протоколи стиснення �нформац��: ????? бувають з втратами та без втрат. V.42 bis - забезпечу� стиснення 4/1; MNP5; MNP7. Протоколи передач� файл�в. Основна функц�я: керування потоком даних, передача допом�жно� �нформац��. ASCII - без помилок. Bitmodem - одночасно в двох напрямках. X-Modem - корекц�я помилок. Z-Modem - дозволя� докачку файлу. Kermit - для передач� м�ж компТютерами р�зних тип�в.

Тема 5: Комун�кац�йн� сервери Internet

1. Основн� компоненти технолог�� WWW
2. HTML.
3. Створення � перегляд Web-стор�нок. Browser.

5.1. Основн� компоненти WWW: HTML (Hyper Text Markup Language) - мова розм�тки г�пертексту URL (Uniform Resource Locator) - ун�версальний локатор ресурс�в HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол обм�ну г�пертекстовою �нформац��ю CGI (Common Gateway Interface) - ун�версальний �нтерфейс шлюз�в Система WWW нада� можлив�сть роботи з документами в яких обТ�днуються текст, граф�ка, звук, ан�мац�я � т.д. В основ� WWW лежить використання документ�в спец�ального формату (г�пертекстов� документи), для побудови яких �сну� спец�альна мова HTML. Документи WWW м�стять посилання на �нш�, схож� за зм�стом, документи, як� можуть бути на �нших компТютерах. Посилання називаються г�пертекстовими. Можуть бути не лише у вигляд� тексту, а � зображення � т.д. при посиланн� використову�ться ун�версальна адресац�я �нформац�� WWW так зван� URL-адреси, як� вказують м�сце, де знаходиться ресурс: Вид серв�су://�мТя серверу/шлях/файл Вид серв�су: http, ftp, gopher. Протокол HTTP розроблений спец�ально для пересилки г�пертекстових документ�в, використову�ться для доступу до Web-серверу. В ньому опису�ться процес обм�ну �нформац��ю. CGI визнача� в Web-серверах спос�б виклику � передач� �нформац�� прикладним програмам. На даний час �снують б�льш прост� �нтерфейси, додатки, побудован� на них легко переносяться на �нш� платформи. �сну� спец�альне серверне забезпечення, яке встановлю�ться на Web серверах, що забезпечу� п�дтримку Web-стор�нок та доступ до р�зноман�тно� �нформац��. Провайдери Internet надають послуги WWW по розробц� � розм�щенн� стор�нок на сво�му сервер�.

5.2. HTML. Таговая модель документа: "элемент" := <"имя элемента" "список атрибутов"> содержание элемента </"имя элемента"> Структура документа Элемент HTML или гипертекстовый документ состоит из двух частей: заголовка документа (HEAD) тела документа (BODY) АТ - команди.

<HTML> <HEAD> Содержание заголовка </HEAD> <BODY> Содержание тела документа </BODY> </HTML>

Элементы заголовка Ошибка! Не указано имя закладки.<TITLE>поля документа <BASE>базовый адрес <ISINDEX>поисковый документ <LINK>общая гипертекстовая ссылка <META>

Примеры элементов заголовка: <TITLE> Название документа </TITLE> <BASE HREF=">, <A HREF="/altai/index.html"> <A HREF=""> <img SRC="/gif/test.gif"> <img SRC=""> <ISINDEX HREF="" PROMPT="Enter Keywords:"> <LINK REL=Help HREF=""> <LINK REL=Banner HREF=banner.html> <META HTTP-EQUIV="Keywords" CONTENT="Plsma, Nuclear Physics"> Keywords: Plasma, Nuclear Physics

Основные классы элементов тела Тело документа состоит из: Иерархических контейнеров и заставок Заглавий (от H1 до H6) Блоков (параграфы, списки, формы, таблицы, картинки и т. п.) Горизонтальных отчеркиваний и адресов Текста, разбитого на области действия стилей (подчеркивание, выделение, курсив), математические описания, графику и гипертекстовые ссылки

Элементы стиля Ошибка! Не указано имя закладки.ЭлементЗначениеПримечание <I>.....</I>Курсив(Italic) <B>...</B>Усиление(BOLD) <A NAME="point"> <A HREF=""> Ссылка на точку "point" в документе "index.html"</A> Ошибка! Закладка не определена. <../../pictures/it/khramtsov/img00018.gif> <img SRC="" ALT="Sarcofagus.Winter, 1997"> <A HREF="doc.html"><img SRC="icon.gif" ALIGN=MIDDLE></A>

Таблицы <TABLE BORDER> <CAPTION>A test table with merged cells. <CREDIT> (T.Berners Lee/WWWC,1995.)</CREDIT> </CAPTION> <TR><TH ROWSPAN=2><TH COLSPAN=2>Average> <TH rowspan=2>other<BR>category<TH ROWSPAN=2>Misc</TR> <TR><TH>height<TH>weght</TR> <TR><TH ALIGN=left>males<TD>1.9<TD>0.003 <TR><TH ALIGN=left>females<TD>1.7<TD>0.002 </TABLE> Пример таблицы Пример таблицы построенной в текстовом редакторе Формы Ошибка! Не указано имя закладки.ЭлементНазначение INPUTполя ввода информации имеют множество типов TEXTAREAполе ввода многострочного текста SELECTописание меню OPTIONописание элемента меню Пример использования полей ввода <FORM METHOD=POST ACTION=> <P> Ниже приведен список примеров полей ввода:<BR> Простое текстовое поле: <INPUT NAME="test1" VALUE="test1" TYPE="text"><BR> Поле типа checkbox: <INPUT NAME="test2" TYPE="checkbox" CHECKED><BR> Поле типа radiobutton: <INPUT NAME="test3" TYPE="radio"><BR> Поле типа password: <INPUT NAME="test4" TYPE="password"><BR> Невидимое поле: <INPUT NAME="test5" TYPE="hidden" VALUE="kuku"><BR> Кнопка Submit: <INPUT NAME="submit" VALUE="Submit" TYPE="submit"><BR> Кнопка Reset: <INPUT NAME="reset" VALUE="Reset" TYPE="reset"><BR> Графическая кнопка: <INPUT NAME="graph" VALUE="default" SRC="test.gif" TYPE="image"><BR> </FORM>

Ошибка! Не указано имя закладки.БАЗИСНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ <LI> Netsite - server; <LI> Netscape Novigator. </UL> Вложенные ненумерованные списки <UL> <LI>Title of WWW programmes (NCSA). <UL> <LI> NCSA HTTPD; <LI> NCSA MOSAIC </UL> <LI>Title of WWW programmes (CERN). <UL> <LI> CERN HTTPD; <LI> AGORA - email robot; <LI> HTTPD CERN; <LI> WWW Line Browser; <LI> Arena. </UL> <LI> Title of WWW programmes (Netscape). <UL> <LI> Netsite - server; <LI> Netscape Novigator. </UL></UL> Вложенные нумерованные списки <OL> <HL>Нумерованный список <LI>Элементы заголовка документа <OL> <LI>TITLE <LI>BASE <LI>LINK </OL> <LI>Элементы тела документа <OL> <LI>BODY <LI>Heading <LI>Paragraph <LI>Line Break <LI>Horizontal Rule <LI>... </OL> </OL> Пример списка определений <A HREF=""> Индекс базы данных "Полынь"</A> <TT>...</TT>Телетайп <U>...</U>Подчеркивание <S>...</S>Перечеркнутый текст <BIG>...</BIG>Увеличенный текст только Arena <SMALL>...</SMALL>Уменьшенный фонт только Arena <SUB>...</SUB>Подстрочные символы только Arena <SUP>...</SUP>Надстрочные символытолько Arena Информационные элементы Ошибка! Не указано имя закладки.ЭлементЗначениеПримечание <EM>...</EM>Типографское усиление Часто отображается как Italic <CITE>...</CITE>ЦитированиеНе реализовано в Mosaic <STRONG>...</STRONG>УсилениеОтображается как BOLD <CODE>...</CODE>Отображает примеры кода (например, коды программ) Отображается непропорциональным фонтом <SAMP>...</SAMP>Последовательность литералов Не реализован в Mosaic <KBD>...</KBD>Пример ввода символов с клавиатуры Используется при разработке руководств <VAR>...</VAR>Переменная <DFN>...</DFN>Определениетолько Arena <Q>...</Q>Текст, заключенный в скобки Вид скобок зависит от атрибута LANG. Реализован только в Arena <LANG>...</LANG> Определяет язык отображения только Arena <AU>...</AU>Автортолько Arena <PERSON>...</PERSON>Имя персоны Введено для простоты выделения при индексировании документов. Реализован только в Arena <ACRONIM>...</ACRONIM>Акронимтолько Arena <ABBREV>...</ABBREV>Аббревиатуратолько Arena <INS>...<INS>Вставленный тексттолько Arena <DEL>...</DEL>Удаленный тексттолько Arena Управление отображением стиля символов текста Отображение ненумерованного списка <UL> <LH>Title of WWW programmes (NCSA). <LI> NCSA HTTPD; <LI> NCSA MOSAIC <UL> <LH>Title of WWW programmes (CERN). <LI> CERN HTTPD; <LI> AGORA - email robot; <LI> HTTPD CERN; <LI> WWW Line Browser; <LI> Arena. </UL> <UL> <LH> Title of WWW programmes (Netscape). Тип документа<HTML></HTML>(начало и конец файла) Имя документа<TITLE></TITLE>(должно быть в заголовке) Заголовок<HEAD></HEAD>(описание документа, например его имя) Тело<BODY></BODY>(содержимое страницы) Ошибка! Не указано имя закладки.ОПРЕДЕЛЕНИЕ СТРУКТУРЫ Заглавие<H?></H?>(стандарт определяет 6 уровней) с выравниванием<H? ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></H?> Секция<DIV></DIV> с выравниванием<DIV ALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER></DIV> Цитата<BLOCKQUOTE></BLOCKQUOTE> (обычно выделяется отступом) Выделение<EM></EM>(обычно изображается курсивом) Дополнительное выделение<STRONG></STRONG>(обычно изображается жирным шрифтом) Отсылка, цитата<CITE></CITE>(обычно курсив) Код<CODE></CODE>(для листингов кода) Пример вывода<SAMP></SAMP> Ввод с клавиатуры<KBD></KBD> Переменная<VAR></VAR> Определение<DFN></DFN>(часто не поддерживается) Адрес автора<ADDRESS></ADDRESS> Большой шрифт<BIG></BIG> Маленький шрифт<SMALL></SMALL>

Ошибка! Не указано имя закладки.ВНЕШНИЙ ВИД Жирный<B></B> Курсив<I></I> N3.0bПодчеркнутый<U></U>(часто не поддерживается) Перечеркнутый<STRIKE></STRIKE>(часто не поддерживается) N3.0bПеречеркнутый<S></S>(часто не поддерживается) Верхний индекс<SUB></SUB> Нижний индекс<SUP></SUP> Неупорядоченный<UL><LI></UL>(<LI> перед каждым элементом)Компактный<UL COMPACT></UL> Тип метки<UL TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE>(для всего списка) <LI TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE>(этот и последующие) Нумерованый<OL><LI></OL>(<LI> перед каждым элементом)Компактный<OL COMPACT></OL> Тип нумерации<OL TYPE=A|a|I|i|1>(для всего списка) <LI TYPE=A|a|I|i|1>(этот и следующие) Первый номер<OL START=?> (для всего списка) <LI VALUE=?> (этот и следующие) Список определений<DL><DT><DD></DL>(<DT>=термин, <DD>=определение)Компактный<DL COMPACT></DL> Меню<MENU><LI></MENU>(<LI> перед каждым элементом) Компактное<MENU COMPACT></MENU> Каталог<DIR><LI></DIR>(<LI>перед каждым элементом) Компактный<DIR COMPACT></DIR> Ошибка! Не указано имя закладки.ФОН И ЦВЕТА Фоновая картинка<BODY BACKGROUND="URL"> Цвет фона<BODY BGCOLOR="#$$$$$$">(порядок: красный/зеленый/синий) Цвет текста<BODY TEXT="#$$$$$$"> Цвет ссылки<BODY LINK="#$$$$$$"> Пройденная ссылка<BODY VLINK="#$$$$$$"> Активная ссылка<BODY ALINK="#$$$$$$"> Ошибка! Не указано имя закладки.СПЕЦИАЛЬНЫЕ СИМВОЛЫ(обязаны быть в нижнем регистре) Специальный символ&#?;(где ? это код ISO 8859-1) << >> && "" Торговая марка ТМ® Copyright© Неразделяющий пробел

Ошибка! Не указано имя закладки.ФОРМЫ Альтернатива<IMG SRC="URL" ALT="***">(выводится если картинка не изображается) Карта<IMG SRC="URL" ISMAP>(нужна также программа) Локальная карта<IMG SRC="URL" USEMAP="URL"> Определение карты<MAP NAME="***"></MAP> Области карты<AREA SHAPE="RECT" COORDS=",,," HREF="URL"|NOHREF>Размеры<IMG SRC="URL" WIDTH=? HEIGHT=?>(в точках) Окантовка<IMG SRC="URL" BORDER=?>(в точках) Отступ<IMG SRC="URL" HSPACE=? VSPACE=?>(в точках) N1.0Заменитель в низком разрешении<IMG SRC="URL" LOWSRC="URL"> N1.1Обновить<META HTTP-EQUIV="Refresh" CONTENT="?; URL=URL"> N2.0Включить об'ект<EMBED SRC="URL">(вставить об'ект в страницу) N2.0Размер об'екта<EMBED SRC="URL" WIDTH=? HEIGHT=?> Ошибка! Не указано имя закладки.РАЗДЕЛИТЕЛИ Параграф<P></P>(закрывать элемент часто не обязательно) Выравнивание<P ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></P> Новая строка<BR>(одиночный перевод строки) Убрать выравнивание<BR CLEAR=LEFT|RIGHT|ALL> Горизонтальный разделитель<HR> Выравнивание<HR ALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER> Толщина<HR SIZE=?>(в точках) Ширина<HR WIDTH=?>(в точках) N1.0Ширина в процентах<HR WIDTH="%">(в процентах от ширины страницы) Сплошная линия<HR NOSHADE>(без трехмерных эффектов) N1.0Нет разбивки<NOBR></NOBR>(запрещает перевод строки) N1.0Перенос<WBR>(где разбивать строку для переноса при необходимости)

Ошибка! Не указано имя закладки.СПИСКИ Печатная машинка<TT></TT>(изображается как шрифт фиксированой ширины) Форматированый<PRE></PRE>(сохранить формат текста как есть) Ширина<PRE WIDTH=?></PRE>(в символах) Центрировать<CENTER></CENTER> >(как текст, так и графика) N1.0Мигающий<BLINK></BLINK>(наиболее осмеянный элемент) Размер шрифта<FONT SIZE=?></FONT>(от 1 до 7) Изменить размер шрифта<FONT SIZE="+|-?"></FONT> N1.0Базовый размер шрифта<BASEFONT SIZE=?>(от 1 до 7; по умолчанию 3) Цвет шрифта<FONT COLOR="#$$$$$$"></FONT> N3.0bВыбор шрифта<FONT FACE="***"></FONT> N3.0bМногоколоночный текст<MULTICOL COLS=?></MULTICOL> N3.0bПробел между колонками<MULTICOL GUTTER=?></MULTICOL>(по умолчанию 10 точек) N3.0bШирина колонки<MULTICOL WIDTH=?></MULTICOL> N3.0bПустой блок<SPACER> N3.0bТип пустого блока<SPACER TYPE=horizontal| vertical|block> N3.0bВеличина пустого блока<SPACER SIZE=?> N3.0bРазмеры пустого блока<SPACER WIDTH=? HEIGHT=?> N3.0bВыравнивание<SPACER ALIGN=left|right|center>

Ошибка! Не указано имя закладки.ССЫЛКИ И ГРАФИКА Ссылка<A HREF="URL"></A> Ссылка на закладку<A HREF="URL#***"></A>(в другом документе) <A HREF="#***"></A>(в том же документе) N2.0На другое окно <A HREF="URL" TARGET="***| |_blank|_self|_parent|_top"> </A> Определить закладку<A NAME="***"></A> Отношение<A REL="***"></A>(часто не поддерживается) Обратное отношение<A REV="***"></A>(часто не поддерживается) Графика<IMG SRC="URL"> Выравнивание<IMG SRC="URL"ALIGN=TOP|BOTTOM|MIDDLE|LEFT|RIGHT> N1.0Выравнивание<IMG SRC="URL" ALIGN=TEXTTOP|ABSMIDDLE|BASELINE|ABSBOTTOM> Определить форму<FORM ACTION="URL" METHOD=GET|POST></FORM> N2.0Посылка файла<FORM ENCTYPE="multipart/form-data"></FORM> Поле ввода<INPUT TYPE="TEXT|PASSWORD|CHECKBOX|RADIO| IMAGE|HIDDEN|SUBMIT|RESET"> Имя поля<INPUT NAME="***"> Значение поля<INPUT VALUE="***"> Отмечен?<INPUT CHECKED>(checkboxes и radio boxes) Размер поля<INPUT SIZE=?>(в символах) Максимальная длина<INPUT MAXLENGTH=?>(в символах) Список вариантов<SELECT></SELECT> Имя списка<SELECT NAME="***"></SELECT> Число вариантов<SELECT SIZE=?></SELECT> Множественний выбор<SELECT MULTIPLE>(можно выбрать больше одного) Опция<OPTION>(элемент который может быть выбран) Опция по умолчанию<OPTION SELECTED> Ввод текста, размер<TEXTAREA ROWS=? COLS=?></TEXTAREA> Имя текста<TEXTAREA NAME="***"></TEXTAREA> N2.0Разбивка на строки<TEXTAREA WRAP=OFF|VIRTUAL|PHYSICAL></TEXTAREA> Ошибка! Не указано имя закладки.Таблицы Определить таблицу<TABLE></TABLE> Окантовка таблицы<table border=?></TABLE> Расстояние между ячейками<TABLE CELLSPACING=?> Дополнение ячеек<TABLE CELLPADDING=?> Желаемая ширина<TABLE WIDTH=?>(в точках) Ширина в процентах<TABLE WIDTH="%">(проценты от ширины страницы) Строка таблицы<TR></TR> Выравнивание<TR ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM>Ячейка таблицы<TD></TD>(должна быть внутри строки) Выравнивание<TD ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM>Без перевода строки<TD NOWRAP> Растягивание по колонке<TD COLSPAN=?> Растягивание по строке<TD ROWSPAN=?> N1.1Желаемая ширина<TD WIDTH=?>(в точках) N2.0Скроллинг?<FRAME SCROLLING="YES|NO|AUTO"> Команди мови HTML можна набрати за допомогою звичайного текстового редактора, але розширення повинно бути .html. проте �снують спец�альн� редактори для створення Web-стор�нок. пх под�ляють на: Кодор��нтован� та WYSIWYG (What you see is what you get)/ В�дм�нн�сть в тому, що WYSIWYG дозаоля� створювати стор�нки без знання мови HTML. В кодор��нтованому редактор� вигляд стор�нки не завжди можна побачити, а в WYSIWYG ви одразу бачите вигляд стор�нки. Серед кодор��нтованих редактор�в можна назвати: - HTML Assistent - Allaire Come Site - HotDog Professional WYSIWYG редактори: - Font Page Express - HTML Composer - Word Для перегляду Web-стор�нок використовуються Browser. Вони �нтерпритують команди мови HTML � представляють документ у в�дпов�дному вигляд�. Перший Browser був розроблений в 1993 роц� студентом �л�нойського ун�верситета. Перший Browser називався Mosaic. Другий броузер Netscape Navigator - самий поширений в св�т� - склада�ться: Browser, кл��нт електронно� пошти Missager, Conferense, кл��нт новин Колабро, HTML-компоузер (16 Мб - RAM, 15 Мбайт - диск, ОС - Windows) Internet Explorer склада�ться з: Browser, E-Mail, Outlook Express, Net-Meeting - конференц�я, для електронних бес�д MS-Hart, HTML-Font Page Express, Web Public Wizard (16 Мбайт RAM, 25 Мбайт HDD, ОС - з Windows 95) Т6.Цифров� мереж�.

1. Поняття цифрово� системи передач� даних.
2. Стандарти ISDN.
3. Техн�чне забезпеч. для п�дключення до Internet через ISDN.

1.Поняття цифрово� системи передач� даних. Процес оцифровування був розробл. в телефон�� в 60-х для уникнення обмежень передач� аналогових сигнал�в(АС). АС хар-ся пост�йною зм�ною ампл�туди в час�. Щоб запоб�гти затуханню АС- його пер�одично п�дсилювали. Шуми на л�н�� спотворюють сигнал, його в�дновлення - проблема. В цифров. сигналах(ЦС) шуми � затух-ня можна повн�стю видалити. Дискретн�сть ЦС передбача�: досить в�дм�чати в�дсутн/наявн-ть 2-го цифр-го �мпульсу в канал�(0;1), а не абсол-не його значення як в АС. Реконструкц�я зд�йсню�ться в�дновлюючими пристроями - повторювачами, що розм�щуються на канал� через певн� �нтервали, як� визнач-ся типом л�н��. Ц. технол-� над�йн�ш�, швидш�,т.я. ЕОМ можуть кодувати/де-||- цифр. дан�

N2.0Постоянный размер<FRAME NORESIZE> N3.0bОкантовка<FRAME FRAMEBORDER="yes|no"> N3.0bЦвет окантовки<FRAME BORDERCOLOR="#$$$$$$"> N2.0Содержание без фреймов<NOFRAMES></NOFRAMES>(для просмотрщиков не поддерживающих фреймы)

Ошибка! Не указано имя закладки.ЯЗЫК JAVA Applet<APPLET></APPLET> Applet - имя файла<APPLET CODE="***"> Параметры<APPLET PARAM NAME="***"> Applet - адрес<APPLET CODEBASE="URL"> Applet - имя<APPLET NAME="***">(для ссылок из других частей страницы) Альтернативный текст<APPLET ALT="***">(для программ не поддерживающих Java) Выравнивание<APPLET ALIGN="LEFT|RIGHT|CENTER"> Размеры<APPLET WIDTH=? HEIGHT=?>(в точках) Отступ<APPLET HSPACE=? VSPACE=?>(в точках)

Ошибка! Не указано имя закладки.РАЗНОЕ Комментарий<!-- *** -->(игнорируется просмотрщиком) Пролог HTML 3.2<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 3.2//EN">Поиск<ISINDEX> (означает начальную точку поиска) Приглашение<ISINDEX PROMPT="***">(текст приглашения для поля ввода) Запустить поиск<A HREF="URL?***"></a>(используйте действительно знак вопроса) URL этого файла<BASE HREF="URL">(должно быть в заголовке) N2.0Имя базового окна<BASE TARGET="***">(должно быть в заголовке) Отношение<LINK REV="***" REL="***" HREF="URL">(должно быть в заголовке) Метаинформация<META>(должно быть в заголовке) Стили<STYLE></STYLE>(часто не поддерживается) Программа<SCRIPT></SCRIPT>(часто не поддерживается)

3. Створення � перегляд Web-стор�нок. Browser. N1.1Ширина в процентах<TD WIDTH="%">(проценты от ширины страницы) N3.0bЦвет ячейки<TD BGCOLOR="#$$$$$$"> Заголовок таблицы<TH></TH>(как данные, но жирный шрифт и центровка) Выравнивание<TH ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM>Без перевода строки<TH NOWRAP> Растягивание по колонке<TH COLSPAN=?> Растягивание по строке<TH ROWSPAN=?> N1.1Желаемая ширина<TH WIDTH=?>(в точках) N1.1Ширина в процентах<TH WIDTH="%">(проценты ширины таблицы) N3.0bЦвет ячейки<TH BGCOLOR="#$$$$$$"> Заглавие таблицы<CAPTION></CAPTION> Выравнивание<CAPTION ALIGN=TOP|BOTTOM>(сверху/снизу таблицы) Ошибка! Не указано имя закладки.ФРЕЙМЫ N2.0Документ с фреймами<FRAMESET></FRAMESET>(вместо <BODY>) N2.0Высота строк<FRAMESET ROWS=,,,></FRAMESET>(точки или %) N2.0Высота строк<FRAMESET ROWS=*></FRAMESET>(* = относительный размер) N2.0Ширина колонок<FRAMESET COLS=,,,></FRAMESET>(точки или %) N2.0Ширина колонок<FRAMESET COLS=*></FRAMESET>(* = относительный размер) N3.0bШирина окантовки<FRAMESET BORDER=?> N3.0bОкантовка<FRAMESET FRAMEBORDER="yes|no"> N3.0bЦвет окантовки<FRAMESET BORDERCOLOR="#$$$$$$"> N2.0Определить фрейм<FRAME>(содержание отдельного фрейма) N2.0Документ<FRAME SRC="URL"> N2.0Имя фрейма<FRAME NAME="***"|_blank|_self| _parent|_top> N2.0Ширина границы<FRAME MARGINWIDTH=?>(правая и левая границы) N2.0Высота границы<FRAME MARGINHEIGHT=?>(верхняя и нижняя границы) в 100раз швидше н�ж зд�йсн-ти аналогову виб�рку сигнал�в. М-д для перетвор. АС в ЦС: *�мпульсно-кодова модуляц�я(38р); *анал�з форми хвил�; *параметричного кодування. ЦС: Switched56(для комутованого зв'язку), Dedicated56(для вид�лених канал�в зв'язку)-old; T1/T4- кабель - вита пара, протоколи: TDM, PCM (технолог�я �мпульсно-кодово� модуляц��(>1,5Mbit/c), E1/E4, FrameRelay(56 КБ�т/с), Sonet(на оптоволокн�-600Mbit/c), ISDN.

2.ISDN. ISDN- �нтегрована цифрова мережна служба. Переваги: *передача �-ц�� з�щвидк. 64Kbit/c; *зб�льш. д�апазону передач� звук. сигналу(3-7КГерц)-вища як�сть звуку; *можл-ть п�дключ. до 1 л�н�� 8 користув-х терм�нал�в; *мож-ть обТ�днання в�ддал. ЛОМ; *м-ть роботи в пакетному режим�; *м-ть додатков. послуг: визнач. № абонента, факс-звТязок, переадресац�я виклику, в�деотелеф, 3-сторон. звТязок. Типи ISDN: *BRI (DSL)- �нтерфейс базового доступую Для м�сцевого використ-ня телефонних л�н�й, дешевий. В рамках 1 л�н�� вид�л-ся 3 дуплексних канали(2 з них -ФВ-каналиФ, по них м.б. передан� дан�, мова, V=64Kbit/c. 3-й -ФД-каналФ для передач� служб. �-ц��, швидк-ть=16Kbit/c ); *PRI (ISDN23, EDSL)- �нтерфейс основного доступу, для п�дключ. до ISDN груп кор-ч�в.1) ISDN23(П�вн�чно-амер. стандарт)- вид�лення 23 "В"- канали+ 1 "Д" розшир. до 64Kbit(S=1.5 Мб�т/с); 2) ISDN30(квроп-й станд-т):30"В"- канали +1"Д"(S=2.048Мbit/c); *BISDN-широкополосна ISDN(>600Мbit/c).

3.Техн�чне забезпеч. для п�дключ. до Internet через ISDN. Для п�дкл-ня ЕОМ за станд-м BRI треба обладнання: ISDN- терм�нальний адаптер ($500), ISDN- телефон, NTU(Network terminate) для перетвор.2-х канал�в в 1 л�н�ю з V=128 кБ�т/с, CSU/DSU- модуль цифрово� обробки, ISDN- маршрутиз-р.

Т7.Система сотового звТязку.

1. Заг. хар-ка сотово� мереж�(СМ).
2. Стандарти сотових мереж.
3. Використання сотових мереж для передач� даних.

1.Заг. хар-ка сотово� мереж�(СМ). UMC- мережаNT-450, GSM-900. С-ма сотового звТязку буд-ся у вигляд� сук-т� ячеек(сот), як� покрив-ть тер-р�ю. В центр� кожн. ячейки- базова станц�я(BSS), яка обслуг-� вс� абонент-к� телефони в межах ячейки.Склад техн�чн. забезпеч.: *антени (min 2 приймаюч�, 1 передаюча); *BTS (прийомо-передатчики); *BSC (контролер базово� станц��). Для над�йност� блоки блоки BSS дублюються; *автономн� станц�� безпереб�йного живлення. Вс� базов� станц��одн. с-ми залиш-ся на моб�льному центр� комутац�� (MCS), зв�дти-> на комутовану телефонну мережу. Компоненти MCS: *комутатор, що перемика� потоки �-ц��; *центральнй контролер - заг. керування роботою центру комутац��; *терм�нали оператор�в; * БД:-HRL- домашн�й ре�стр м�сцеположення (м�ст-ся �-ц�я про вс�х абон-т�в, заре�стров-х в дан. с-м�, про види послуг, як� �м м.б. надан�); -VRLвизитерський ре�стр -||-(�-ц�я про гостей с-ми); -EIR-ре�стр апаратури (�-ц�я про вс� моб�льн� телефони, як� викор-ся в дан. забезпечення, перешкоди в каналах зв'язку, спец-не П.Заб-ня (в�руси), спец-не ТЗ. Стандарти MKKTT X.800: 1)загроза безпец� (непереднам�рна, ненавмисна, навмисна: активна, пасивна): в�дкриття конф�денц. �-ц��, компроментац�я, несанкц�онов. або помилкове використ. рес-с�в, несанкц�онов. обм�н �-ц��ю, в�дмови в�д обслуг-ня; 2)служба безпеки - специф�кован� на спец�альному р�вн� напрямки реал�зац�� загрози безпец�; 3)механ�зми безпеки. Служби безпеки: а) аутентиф�кац�� - повинна забезпечити п�дтвердження, або заперечення того, що в�дправник - саме той, б) забезпечення ц�л�сност� - бува� з в�дновленням даних, в) засекречування даних - кодування �нф-ц��, г) контролю доступу - запоб�гання несанкц-го доступу, д) захист в�д в�дмов - забезп-ня доказ�в того, що саме той в�дправник передав певну �-ц�ю, або отримувач точно отримав �-ц�ю. Механ�зм безпеки - конкретн� методи захисту �-ц��. Методи захисту �-ц��: 1)шифрування (скремблювання сигналу: зм�на характеристик, кодування, шифрування), 2)цифровий (електроний) п�дпис (заснов-й на RSA-шифруванн�)- використання криптограф�чних алгоритм�в, 3)контроль доступу - зд�йсню�ться за паролем (види аутентиф�кац��: речовий доказ - магн�тна картка, персональна �-ц�я - фраза, власний доказ - палець), 4)забезпечення ц�л�сност� - при�днання до кожного пакету контрольних сум, 5)п�дстановка траф�ка - заповнення тексту ф�ктивними блоками за допомогою спец-го обладнання, 6)управл�ння маршрутизац��ю - передача пов�домлень за маршрутами, 7)арб�траж - для того, щоб не було в�дмов в�д пов�домлень. Для аутентиф-�: 1,2,3 м-ди. Для служби забезпеч-ня ц�л�сност�: 4, 6(частково). Засекречування: 1,5. К-ль доступу: 3. Служба захисту в�д в�дмов: 2, 7. Стандарти р�вня захисту системи: А (А3>А1), В (В3=А1), С (Windows NT), Д (Nowell).

2.Криптограф�чн� м-ди захисту. Етапи розвитку засоб�в захисту: ручним способом, 30-т� роки - механ�чн� засоби, 1976 р. - розробка алгоритму шифрування з в�дкритим ключем (RSA). Криптограф�я - знання м-д�в шифрування. Криптолог�я - наука про розшифрування без знання ключу. Види шифрування: 1) шифри п�дстановки, 2) перестановки, 3) метод збивання DES - розроблений IBM п�д назвою - Люцифер, 4) алгоритм RSA, 5) шифр Ель Гашаля. Класиф�кац�я шифр�в: потоков�, блочн�, з в�дкритим ключем, звертки - залежн�сть тексту не т�льки в�д ключа а � в�д попереднього тексту.

3.Використання сотових мереж для передач� даних. Необх. обладн-ня для передач� д-х: *портативний комп-р з� слотом PC-Card; *сотовий телефон; *модем; *шнур до сотов. телефона. Для передач� д-х через аналогову СМ сотовий модем пов. п�дтримувати пртокол MNP10, що дозволяють працювати на л�н�ях з високим р�внем перешкод

3.Програмн� м-ди захисту �нф-ц��. Програмне забезпечення: 1) парольного захисту (CMOS, MAWR 5.01, PROTEST COM 3.0, NULOCK 2.0, PASS 1.0, ADM 1.03), 2) шифрування (Secur PC for Windows, Return to Live, Diskreet, Protest, PGP), коп�ювання, видалення �нформац��.

4.Техн�чн� м-ди захисту �нф-ц��. Засоби: 1) засоби пошуку � знищення техн�чних засоб�в розв�дки (пристро� пошуку зм�н електромагн�тного випром�нювання, теплов�зори, зм�ни магн�тного поля, ренгенометри, металошукач�, пошук зм�н телефонно� л�н��), 2) пасивн� засоби захисту с-м�); потр�бно вказати деякий перел�к �мен (домен - кра�на, або мережа; субдомен - м�сто, або орган�зац�я). Адресац�я в Relcom: Адресац�я в InterNet: user%comp1%comp2@tip.fiw.ca Адресац�я FidoNet: Z:RRNN/SS.PP, де Z - № зони (частини св�ту: 1-Амер., 2_квропа), RR - № рег�ону (46-Укр), NN- № мереж� в рег�он� (м�сто, група м�ст), SS- № станц�� (вузла), PP- № точки pointа (кор-ч). Пр.:2:5020/63 - квропа-Рос.-Москва-станц.63 Формати файл�в та протоколи передач ЕП.Формати файл�в: 1) ASCII - �нформац�я представлена у 7-б�тному вигляд�, 2) дв�йковий - 8-б�тний. Протоколи: 1) SMTP - опиисаний в стандарт� RFC 821, RFC 822, програми перекодування: UU Encode, UU Decode, 2) MIME - багатоц�льове розширення InterNet, 3) UUCP (для UNIX), MAPI та VIP для локальних мереж.

Т9.Безпека телекомун�кац�йних сис-м (ТС).

1. Стандартизац�я в галуз� безпеки ТС.
2. Криптограф�чн� м-ди захисту.
3. Програмн� м-ди захисту �нф-ц��.
4. Техн�чн� м-ди захисту �нф-ц��.

1. Стандартизац�я в галуз� безпеки ТС. Захист �нф-ц�� потр�бен, щоб запоб�гти несанкц�онованому доступу, руйнуванню, зм�ненню �нформац��. Шляхи несанкц-го доступу: електромагн�тн� коливання (п�дключення анал�затор�в протокол�в), перехват акустичних коливань, дистанц�йне фотографування, крад�жка нос��в �нформац��, коп�ювання чужих файл�в, використання залишково� �-ц�� в пам'ят�, маскування п�д запис системи. Шляхи руйнування �нф-ц��: власн� збо� техн�чного � програмного -AC-центр атентиф-ц�� (оп�знавання кор-ч�в � шифрув-ня пов-нь). 1 СМ м. мати дек�лька MCS, рамки 1 СМ визнач-ся сп�льним домашн�м ре�стром. Осн. принцип роботи СМ- повторне викор-ня частот. �дея - в сус�дн�х сотах с-ми викор-ся р�зн� полоси частот, через к�лька ячеек повтор-ся.

2.Стандарти сотових мереж(СМ). Для Аналог-х СМ: *AMPS (частоти-800Герц) -США,Канада, Укр,Рос.; *TACS- Австр�я, �тал�я, Анг, �спан�я; *Radiocom200 Франц; *NMT450 (R соти-1-40км) -Сканд�нав�я, Рос, Укр; *T450-Герман�я; *RTMS-�тал; *NTT-Япон�я. Вс� станд-ти Анал.СМ в�др�зн-ся парам-рами: *типовий рад�ус соти; *потужн�сть передач� базово� станц��; *частоти передач� для базово� станц��. Для цифр-х СМ: *GSM (найб. розповсюдж. R<=35км, частота=890-915МГерц. Принцип побудови -в�дкрит� с-ми, повторне викор-ня частот, часове розд�лення прийому/передач�, м-д доступу-TDMA)-Укр; *DAMOS-США; *DHS-Япон�я. Осн. послуги СМ: *rouning-викор-ня моб�льн. телеф. за кордоном при в�дпов�дн. домовленност� м�ж операторами; *визначення №; *факс,якщо п�дключ. до комп-ра; *оч�кування,утримання виклику; *конференц-звФязок; *блокування виклик�в; *голосова пошта; *SMS (2-стор. пейджер); * переадрес-ц�я виклику.

3.Програмн� м-ди захисту �нф-ц��. Програмне забезпечення: 1) парольного захисту (CMOS, MAWR 5.01, PROTEST COM 3.0, NULOCK 2.0, PASS 1.0, ADM 1.03), 2) шифрування (Secur PC for Windows, Return to Live, Diskreet, Protest, PGP), коп�ювання, видалення �нформац��.

4.Техн�чн� м-ди захисту �нф-ц��. Засоби: 1) засоби пошуку � знищення техн�чних засоб�в розв�дки (пристро� пошуку зм�н електромагн�тного випром�нювання, теплов�зори, зм�ни магн�тного поля, ренгенометри, металошукач�, пошук зм�н телефонно� л�н��), 2) пасивн� засоби захисту с-м�); потр�бно вказати деякий перел�к �мен (домен - кра�на, або мережа; субдомен - м�сто, або орган�зац�я). Адресац�я в Relcom: Адресац�я в InterNet: user%comp1%comp2@tip.fiw.ca Адресац�я FidoNet: Z:RRNN/SS.PP, де Z - № зони (частини св�ту: 1-Амер., 2_квропа), RR - № рег�ону (46-Укр), NN- № мереж� в рег�он� (м�сто, група м�ст), SS- № станц�� (вузла), PP- № точки pointа (кор-ч). Пр.:2:5020/63 - квропа-Рос.-Москва-станц.63 Формати файл�в та протоколи передач ЕП.Формати файл�в: 1) ASCII - �нформац�я представлена у 7-б�тному вигляд�, 2) дв�йковий - 8-б�тний. Протоколи: 1) SMTP - опиисаний в стандарт� RFC 821, RFC 822, програми перекодування: UU Encode, UU Decode, 2) MIME - багатоц�льове розширення InterNet, 3) UUCP (для UNIX), MAPI та VIP для локальних мереж.

Т8.Електронна пошта (e-mail).

1. Поняття ЕП, Списки розсилки, телеконференц��.
2. Адресац�я пов�домленьв ЕП.
3. Формати пов�домлень � програми для роботи з ЕП.
4. Викор-ня ЕП в б�знес�, стандарти ЕП.

1.Орган�зац�я системи ЕП. ЕП передбача� викор-ня канал�в звТязку для передач� пов�домлень в електрон. вигляд�. Для пересилки Еп м.б. �використан� глобальн� мереж�. Служби ЕП в СНД: *MCI-Mail, *Internet, *Relcom, *Fidonet. ЕП переда�ться по телефонним, або вид�леним каналам зв'язку, для пересилки (через локальн� та глобальн� мереж�). Типова система ЕП: 1) поштовий сервер - спец. програма на файл-сервер� для маршрутизац�� пов�домлень адресату (БД з �менами, адресами кл��нт�в, 3) програми кл��нт�в. 3 типи ЕП: * 1:1; *1:Б (1 джерело-Б отрим-ч�в); *Б:Б (телеконференц��, BBS). Списки розсилки: LISTSERV, Magerdomo (програми п�дписка та розсилки). Списки м.б. пакетн� (дайджестн�), або посл�довно� обробки. FAQ- спец. файли про найб�льш часто задаван� ?.

2.Адресац�я пов�домлень. Типи: 1) явна (SR) - вимага� вказання повного маршруту пов�домлення, 2) доменна (DNS) - адресац�я в InterNet прим�щень � апаратури (пристро� постановки перешкод, пристро� спостереження, запису телефонних розмов, екранування прим�щень та апаратури), 3) техн�чн� засоби криптограф�чного захисту (скремблери, пристро� перетворення аналогового сигналу в цифровий), 4) техн�чн� засоби уп�знавання користувач�в (магн�тн� картки, електронн� картки, електронн� ключ�, за в�дбитками пальц�в, за в�дзнакою руки, за почерком, за голосом).

3.Формати пов�домлень � програми для роботи з ЕП. Формати пов�домлень: X.400, RFC 822. Склад пов�домлень: конверт - �нформац�я адресац�� (кому, в�д кого, предмет пов�домлення, як� файли при�днуються), т�ло - власне текст. Програми: OutlookExpress, MC-Mail - можлив�сть створення адресних книг, CC:Mail, PegasusMail, MCI Mail, Eldora.

4.Викор-ня ЕП в б�знес�, стандарти ЕП. Станд-ти ЕП для б�знес-стр-р визнач-ть стр-ру пов�домлень, якими обм�н-ся саме ц� орг-ц���. В них - перел�к обовТязкових/не-||- атрибут�в док-т�в,�х посл�д-ть, форма подання. Ц� станд-ти в�днос-ся до 7 р�вня м-л� OSI. Приклад станд-в м�жнар-х орг-ц�й: *EDI (для електрон. обм�ну д�ловими док-тами - квитанц��, розписки при торгових угодах); *ANSI X.12 (визнач-ся формат ел.док-т�в при заключенн� комерц-х угод); *SWIFT сум�сно з ISO -> ряд станд-т�в для обм�ну банк-ми док-тами по SWIFT: ISO-1217, 7746, 8730. Ком�с�я ООН -> стан-т ел. обм�ну UN/EDIFACT (для адм�н-ц��, торг�вл�, транспорту): ISO-7372, 9735 (правила застос-ня ел-т�в д-х). Станд-ти ODA/EDIF (арх�тектура оф�сних док-т�в). МККТТ розробив стан-т для структуров. док-в в телеком-х DTAM.

Т10.Електронний обм�н даними.

1. Загальна характеристика ЕОД.
2. Стандартизац�я ЕОД.

1.Загальна характеристика ЕОД. ЕОД (ЕДI) - м�жкомп'ютерний обм�н д�ловими, ф�нансовими та комерц�йними документами. Послуги ЕОД надають спец�альн� орган�зац��, д�яльн�сть яких базу�ться на цьому. Основн� види послуг ЕОД: 1) MailBox, 2) to mail or fax, 3) file transfer - пересилка файл�в за допомогою спец�ального ретрансляц�йного обладнання, 4) point to point - надання безпосереднього зв'язку в д�алоговому режим� з абонентом, 5) financial - для ф�нансових документ�в, 6) to database- для виходу до БД загального призначення, 7) based on X.400 - 26 вузл�в, як� з'�днанн� вид�леними каналами зв'язку.

2.Стандартизац�я ЕОД. Стандартизац�я почалася у 80-х рр. ANSI X.12 - форми електронних документ�в при заключен� комерц�йних угод. Документи визначення стандарту UN/EDIFACT: ISO 7372 - дов�дник комерц�йних елемент�в даних, ISO 9735 - для розробник�в програмного забезпечення, Документи визначення стандарту ODA/ODIF: ISO 8613, ISO 8879. Документи визначення стандарту DTAM: Т.400 Т.500 Т.600

Т11.Оц�нка витрат на орган�зац�ю телекомун�кац�й. 1.Загальна характеристика. Групи витрат: 1) на розробку проекту системи, 2) на куп�вля � встановлення техн�чного та програмного забезпечення, 3) на в�дключення ТК канал�в (ф�ксована абонентська плата, плата за час, плата за обсяг, комб�нована плата), 4) на оплату послуг (поточн� витрати: щом�сячна абонентська плата, плата за пересилку, додаткова абонентська плата, плата за м�жм�ськ� розмови).

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные