Информация о готовой работе

Бесплатная студенческая работ № 14185

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОп ДЕРЖАВНОп АКАДЕМ�п

КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТУ: СУДИ ТА ОРГАНИ ПРАВООХОРОНИ

АДВОКАТУРА

Студента � курсу ЧИГИРИНА ОЛЕКС�Я Науковий кер�вник Кандидат �сторичних наук, доцент. БАБАК Т.С.

К�РОВОГРАД - 1998.

Зм�ст

Вступ

Розд�л � Орган�зац�я сучасно� адвокатури3

Принципи � гарант�� адвокатсько� д�яльност�.4 Орган�зац�йн� форми д�яльност� адвокатури.4 Фахов� � соц�альн� права адвоката, його обов'язки.5 Дисципл�нарна в�дпов�дальн�сть адвоката.6

РОЗД�Л II Адвокат у крим�нальному процес�.7

Адвокат - захисник п�дозрюваного, обвинувачуваного, п�дсудного.8 Адвокат - представник потерп�лого, цив�льного позивача � цив�льного в�дпов�дача.8

РОЗД�Л III Представництво адвоката в цив�льному процес�11

Адвокат як правозахисник � представник у цив�льному процес�.13 Процесуально-правов� положення адвоката при веденн� цив�льних справ у суд� першо� �нстанц��.13 Д�яльн�сть адвоката як процес представника в стад�ях касац�йного � наглядового виробництва � перегляду судових р�шень у зв'язку з нововиявленими обставинами.14 Процесуальне представництво адвоката в стад�� судового виконання.14

Висновки.15

Список л�тератури та джерел.16

Додатки.17

ВСТУП. УЭто был одинокий борец. В нем на первое место большей частью выступала мысль, иллюзорно полагающий, что праведное слово само пробьет себе путь. (Альберт Швейцер)

Св�товий досв�д адвокатсько� практики був узагальнений у п�дсумковому документ� VIII Конгресу 00Н �з запоб�гання злочинам, який в�дбувся у серпн� 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокат�в" на основ� принципових засад Статуту 00Н, Загально� декларац�� прав людини, М�жнародних пакт�в про громадянськ�, пол�тичн�, економ�чн�, соц�альн� � культурн� права, ряд �нших загальновизнаних документ�в детально висв�тлено вс� сторони д�яльност� адвокат�в, �х права, обов'язки, а також зобов'язання уряд�в, судових та адм�н�стративних орган�в щодо забезпечення ефективно� роботи адвокат�в з консультування та надання допомоги вс�м, хто �� потребу� в судах, трибуналах та адм�н�стративних органах. Законодавч� акти Укра�ни враховують м�жнародний досв�д. Так у статт� 129 Конституц�� Укра�ни до основних засад судочинства в�днесен� ряд положень, як� сприяють д�яльност� адвокатури � перш за все це пункт, зг�дно з яким звинувачуваному забезпечу�ться право на захист. М�жнародний пакт про громадянськ� та пол�тичн� права у статт� 14 проголошу� право кожно� людини в раз� �� звинувачення у вчиненн� протиправно� д�� захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закр�плене � в статт� 59 Конституц�� Укра�ни. Варто вказати, що адвокатура представлена � у Вищ�й рад� юстиц�� трьома представниками, рекомендованими з'�здом адвокат�в Укра�ни. Безпосередня д�яльн�сть адвокатури в Укра�н� регламенту�ться Законом Укра�ни "Про адвокатуру" в�д 9 грудня 1992 року, перша стаття якого да� визначення адвокатури як добров�льного профес�йного громадського об'�днання, покликаного зг�дно з Конституц��ю Укра�ни сприяти захисту прав, свобод й представляти законн� �нтереси громадян Укра�ни та �нших кра�н, ос�б без громадянства, юридичних ос�б, надавати �м �ншу юридичну допомогу. Д�яльн�сть адвокатури регулю�ться Конституц��ю Укра�ни, зазначеним та �ншими законами Укра�ни, статутами об'�днань адвокат�в � зд�йсню�ться на принципах верховенства закону, незалежност�, демократизму, гуман�зму � конф�денц�йност�.

РОЗД�Л I Орган�зац�я сучасно� адвокатури Укра�ни.

Принципи � гарант�� адвокатсько� д�яльност�. В�дпов�дно до Закону Укра�ни Упро Адвокатуру Укра�ниФ адвокатура � добров�льним фаховим сусп�льним об'�днанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та захищати законн� �нтереси громадян Укра�ни, �ноземц�в, ос�б без громадянства, юридичних ос�б, надавати �м р�зноман�тну юридичну допомогу. Адвокатура Укра�ни зд�йсню� свою д�яльн�сть на принципах верховенства закону, незалежност�, демократизму, гуман�зму � конф�денц�йн�сть. Закон про адвокатуру окремо закр�плю� норми, котр� стосуються гарант�й адвокатсько� д�яльност�. пй встановлено, що профес�йн� права, честь � г�дн�сть адвоката охороняються законом; забороня�ться будь-яке втручання в адвокатську д�яльн�сть, вимога в�д адвоката в�домостей, котр� складають адвокатську та�мницю. По цих питаннях вони не можуть допитуватися як св�дки. Не припуска�ться оф�ц�йне негативне реагування з боку орган�в д�знання, сл�дства, суду на правову позиц�ю адвоката в справ�. Крим�нальна справа проти адвоката може бути в�дкрита т�льки Генеральним прокурором, його заступниками й обласними прокурорами. Адвокатом може бути: громадянин Укра�ни, котрий ма� вищу юридичну осв�ту, стаж роботи юриста або пом�чника адвоката не менше двох рок�в, який здав квал�ф�кац�йн� �спити, одержав посв�дчення на право займатися адвокатською д�яльн�стю, прийняв Присягу адвоката Укра�ни.

Для визначення р�вня профес�йних знань ос�б, котр� мають нам�р займатися адвокатською д�яльн�стю, створюються квал�ф�кац�йно-дисципл�нарн� ком�с�� адвокатури (на обласному р�вн�). Ц� ком�с�� д�ють у склад� двох палат - атестац�йно� � дисципл�нарно�. Атестац�йна палата склада�ться з 11 член�в. У не� входять чотири адвокати, чотири судд� � по одному представнику в�д Ради М�н�стр�в Автономно� Республ�ки Крим, обласних, Ки�всько� � Севастопольсько� м�ських Рад народних депутат�в � в�дпов�дних орган�в юстиц��, а також в�дд�лення Сп�лки адвокат�в Укра�ни. При Рад� М�н�стр�в створю�ться Вища квал�ф�кац�йна ком�с�я адвокатури. У �� склад входять по одному представнику в�д кожно� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с��, Верховного Суду, М�нюсту, Сп�лки адвокат�в. При видач� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарною ком�с��ю адвокатури св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю особа, як�й вручено це св�доцтво, прийма� Присягу адвоката Укра�ни такого зм�сту :

П Р И С Я Г А адвоката Укра�ни

Я,

---

Адвокат

---

Т�льки п�сля цього в�н буде вважатися справжн�м адвокатом.

Орган�зац�йн� форми д�яльност� адвокатури. Особа, котра одержала посв�дчення на право займатися адвокатською д�яльн�стю, ма� право практикувати �ндив�дуально, в�дкривати сво� адвокатськ� бюро або об'�днуватися з �ншими адвокатами в колег��, ф�рми, контори й �нш� адвокатськ� об'�днання, котр� д�ють у в�дпов�дност� �з Законом про адвокатуру � з� сво�ми статутами. Д�яльн�сть адвокатських об'�днань грунту�ться на принципах: добров�льност�, самоврядування, колег�альност� � гласност�. Вони ре�струються в М�нюст�, п�сля чого пов�домляють м�сцевим органам влади про свою ре�страц�ю, а адвокати - про одержання посв�дчення. Адвокати Укра�ни виконують за Законом так� функц��:

дають консультац�� � роз'яснення по юридичним питанням, усн� � письмов� дов�дки щодо законодавства; складають заяви, скарги й �нш� документи правового характеру; св�дчать коп�� документ�в у справах, котр� вони ведуть; зд�йснюють представництво в суд�, �нших державних органах; надають юридичну допомогу п�дпри�мствам, обТ�днанням, орган�зац�ям; зд�йснюють правове забезпечення п�дпри�мницько� � зовн�шньоеконом�чно� д�яльност� громадян � юридичних ос�б; виконують сво� обов'язки, передбачен� крим�нально-процесуальним законодавством, п�д час д�знання � попереднього сл�дства.

Фахов� � соц�альн� права адвоката, його обов'язки. До фахових прав адвоката Закон в�дносить: представництво, захист прав � законних �нтерес�в громадян � юридичних ос�б по �хньому дорученню у вс�х органах, обТ�днаннях, орган�зац�ях; зб�р в�домостей про факти, котр� можуть бути використан� як докази в цив�льних, господарських, крим�нальних справах � справах про адм�н�стративн� правопорушення.

Закон нада� право адвокату мати пом�чника. У в�дпов�дност� �з Законом адвокати користуються правом на в�дпустку � на ус� види допомоги по державному страхуванню. Щодо розм�ру внеск�в у нього, то вони сплачуються адвокатом як особою, котра займа�ться д�яльн�стю, заснованою на особист�й власност� ф�зично� особи � винятково на його прац�. Оплата прац� адвоката зд�йсню�ться на п�дстав� угоди м�ж громадянином (юридичною особою) � адвокатським об'�днанням або адвокатом. У випадку участ� останнього в крим�нальн�й справ� по призначенню � при зв�льненн� громадянина в�д оплати юридично� допомоги через його малозабезпечен�сть, оплата прац� адвоката зд�йсню�ться за рахунок держави. Якщо догов�р розрива�ться достроково, оплата прац� проводиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанн� доручення, внесена плата поверта�ться громадянину або юридичн�й особ� ц�лком або частково, а при виникненн� суперечки - за р�шенням суду. Якщо п�дозрюваний, обвинувачуваний, п�дсудний визна� свою провину у вчиненн� злочину, адвокат, при наявност� п�дстав для цього, повинен в�дстоювати перед судом, сл�дчим, прокурором його невинн�сть. При цьому в�н зобов'язаний узгодити свою позиц�ю з п�дзахисним, оск�льки кол�з�я м�ж позиц�ями адвоката � п�дзахисного недопустима. Адвокат не може визнати доведену провину свого п�дзахисного, якщо останн�й �� заперечу�. Адвокат зобов'язаний збер�гати адвокатську та�мницю, предметом � зм�стом яко� � обставини, як� змусили громадянина або юридичну особу звернутися до адвоката, а також зм�ст консультац�й, порад, роз'яснень � �нших в�домостей, отриманих адвокатом п�д час зд�йснення профес�йних. обов'язк�в.

Дисципл�нарна в�дпов�дальн�сть адвоката. Дисципл�нарне виробництво проти адвокат�в зд�йсню�ться дисципл�нарною палатою, яка створю�ться в квал�ф�кац�йно-дисципл�нарних ком�с�ях у склад� 9 член�в: п'ятьох адвокат�в, двох судд�в, по одному представнику в�д кер�вництва юстиц��, Ради м�н�стр�в Автономно� Республ�ки Крим, обласно�, Ки�всько� � Севастопольсько� м�сцевих держаних адм�н�страц�й, в�дд�лення Сп�лки адвокат�в Укра�ни. Дисципл�нарна палата: розгляда� скарги громадян, а також окрем� постанови суд�в, постанови, подання сл�дчих орган�в, заяви адвокатських об'�днань, п�дпри�мств, орган�зац�й на д�� адвокат�в; вир�шу� питання про притягнення адвоката до дисципл�нарно� в�дпов�дальност� � розгляда� збуджен� по цих питаннях справи. До адвоката можуть бути застосован� так� дисципл�нарн� стягнення: попередження, призупинення на терм�н до одного року д�� посв�дчення на право займатися адвокатською д�яльн�стю, а також його анулювання.

До адвоката можуть бути використан� дисципл�нарн� стягнення не п�зн�ше одного м�сяця з дня виявлення проступку. Вони не можуть бути накладен� п�зн�ше шести м�сяц�в з дня його вчинення. Через ш�сть м�сяц�в �з дня накладення стягнення дисципл�нарна палата може зняти його достроково при бездоганн�й повед�нц� адвоката та добросов�сному в�дношенн� до виконання обов'язк�в.

РОЗД�Л II Адвокат у крим�нальному процес�.

Адвокат - захисник п�дозрюваного, обвинувачуваного, п�дсудного. П�дозрюваний - це особа, котру затримали по п�дозр� у вчиненн� злочину або до якого застосован� запоб�жн� заходи до винесення постанови про притягнення �� як обвинувачуваного. Обвинувачуваний - це особа, щодо яко� � достатньо доказ�в, котр� вказують на вчинення злочину, � на ц�й п�дстав� сл�дчим винесена постанова про притягнення його як обвинувачуваного. П�сля передач� в суд обвинувального називають п�дсудним, а п�сля винесення вироку - засудженим або виправданим. Право зазначених ос�б на захист включа�, як право захищатися в�д п�дозри або обвинувачення, так � право на захист сво�х особистих � майнових в�дношень. Функц�я захисту виника� одночасно з функц��ю обвинувачення � зд�йсню�ться паралельно з нею на вс�х етапах проходження крим�нально� справи, поки �сну� обвинувачення. Функц�ю обвинувачення в крим�нальному процес� зд�йснюють сл�дч� органи, прокурор, сусп�льний обвинувач, а також потерп�лий громадянин -- позивач � його представники. Це - сторона обвинувачення. Функц�ю захисту в�д п�дозри й обвинувачення викону� п�дозрюваний, обвинувачуваний, п�дсудний � засуджений, �хн�й захисник, сусп�льний захисник, а також громадянин в�дпов�дач � його представник. Це - сторона захисту. Порушення права на захист завжди означа� вагоме порушення вимог крим�нально-процесуального кодексу � � одн��� з найб�льш поширених п�дстав для скасування вирок�в або �нших р�шень у справ�. Забезпечення права п�дозрюваного, обвинуваченого, п�дсудного на захист поляга� в тому, що закон: над�ля� �х як учасник�в процесу такою сукупн�стю процесуальних прав, використання котрих дозволя� �м особисто захищатися в�д п�дозри або обвинувачення у вчиненн� злочину, в�дстоювати сво� законн� �нтереси; нада� зазначеним особам право скористатися юридичною допомогою захисника (адвоката); поклада� на особу, яка проводить д�знання, сл�дчого, прокурора, суддю � суд обов'язок до першого допиту особи роз'яснити йому його право мати захисника. Скласти про це протокол, надати можлив�сть захищатися встановленими законом засобами в�д пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих � майнових прав. Закон визна� участь захисника при проведенн� д�знання, попереднього сл�дства й у розгляд� крим�нальних справ у суд� першо� �нстанц�� обов'язковим, кр�м випадк�в добров�льно� в�дмови особи в�д захисника, причому � випадки, коли добров�льна в�дмова в�д захисника не можлива. Це в�дбува�ться в справах: ос�б, котр� п�дозрюються або обвинувачуються у вчиненн� злочину у в�ц� до 18 рок�в; ос�б, котр� через сво� ф�зичн� або псих�чн� вади (н�м�, глух�, сл�п�) не можуть сам� реал�зувати сво� право на захист; ос�б, котр� не волод�ють мовою, на як�й ведеться судочинство; коли санкц�я статт�, по як�й квал�ф�ку�ться злочин, передбача� страту; при проведенн� справи про застосування примусових м�р медичного характеру.

Закон передбача� участь захисника в справ� за згодою � по призначенню. По загальним правилам захисник допуска�ться до участ� у справ� з моменту пред'явлення обвинувачення � може, таким чином, брати участь у справ� в стад�� попереднього розсл�дування � у вс�х судових стад�ях крим�нального процесу, включаючи стад�ю виконання вироку. У трьох випадках захисник допуска�ться до участ� в справ� � пред'явлення обвинувачення: у випадку затримки особи, п�дозрювано� у вчиненн� злочину, або застосування до не� запоб�жного заходу у вигляд� взяття п�д варту до пред'явлення обвинувачення - �з моменту оголошення �й протоколу про затримання або постанову про застосування цього запоб�жного заходу, але не п�зн�ше 24 годин �з моменту затримки; у справах про сусп�льно небезпечн� д�яння, вчинен� особами в стан� невр�вноваженост�, а також про злочини ос�б, як� занедужали псих�чним розладом п�сля вчинення злочину, - �з моменту одержання доказ�в про псих�чний розлад; у справах про сусп�льно небезпечн� д�яння, вчинен� неповнол�тн�ми, - �з моменту ознайомлення неповнол�тнього � його батьк�в або ос�б, як� �х зам�нюють, �з постановою про закриття справи � з матер�алами справи. У випадку розм�щення неповнол�тнього в приймач-розпод�льник - не п�зн�ше 24 годин �з моменту розм�щення.

Закон м�стить перел�к обставин, як� виключають участь у справ� особи як захисника. Адвокат не ма� права прийняти доручення про надання юридично� допомоги у випадках, коли в�н у дан�й справ� нада� або ран�ше надавав юридичну допомогу особ�, �нтереси яко� суперечать �нтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або брала участь як сл�дчий, особа яка проводила д�знання, прокурор, сусп�льний обвинувач, суддя, секретар судового зас�дання, експерт, спец�ал�ст, представник потерп�лого, цив�льний позивач (в�дпов�дач), св�док, перекладач, понятий, а також коли в розсл�дуванн� або в розгляд� справи бере участь посадова особа, з якою адвокат знаходиться в родинних в�дношеннях. При зд�йсненн� сво�х профес�йних обов'язк�в адвокат зобов'язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати вс� передбачен� законом засоби захисту прав � законних �нтерес�в громадян та юридичних ос�б � не ма� права використовувати сво� повноваження на шкоду особ�, в �нтересах яко� прийняв доручення, та в�дмовитись в�д прийнятого на себе захисту п�дозрюваного, обвинуваченого, п�дсудного. Адвокат не ма� права прийняти доручення про подання юридично� допомоги у випадках, коли в�н у дан�й справ� пода� або ран�ше подавав юридичну допомогу особам, �нтереси яких суперечать �нтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як сл�дчий, особа, що провадила д�знання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового зас�дання, експерт, спец�ал�ст, представник потерп�лого, цив�льний позивач, цив�льний в�дпов�дач, св�док, перекладач, понятий, а також коли в розсл�дуванн� або розгляд� справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебува� в родинних стосунках. Повноваження адвоката на участь у процес� повинно бути п�дтверджено в�дпов�дним св�дченням, а також ордером про наявн�сть угоди або доручення на участь у справ�. Одним �з найб�льш д�ючих засоб�в, як� дозволяють адвокату виконувати сво� профес�йн� обов'язки в крим�нальному процес�, � заява клопотань. З �хньою допомогою в�н доводить до в�дома сл�дчого, прокурора � суду свою думку про доведен�сть обвинувачення, обгрунтованост� квал�ф�кац��, доц�льност� прийняття конкретних процесуальних р�шень, сприя� зборов�, перев�рц� й оц�нц� доказ�в. Клопотання адвоката - це письмове або усне його звертання до ос�б, як� уповноважен� зд�йснювати крим�нально-процесуальну д�яльн�сть по доведенню � прийняттю р�шення в справ�, про вчинення цими особами д�й, як� входять у �хню компетенц�ю, спрямовану на захист прав � законних �нтерес�в п�дозрюваного, обвинуваченого, п�дсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування � прилучення до справи документ�в � предмет�в, про виклик нових св�дк�в, проведення допит�в, очних ставок та �нших сл�дчих � судових д�й, про скасування або зам�ну запоб�жного заходу, про закриття справи � т.д. Адвокат вправ� заявити в�дв�д посадовим особам, що приймають участь у розсл�дуванн� � розгляд� справи. Адвокат може оскаржити будь-як� д�� � р�шення сл�дчих орган�в, прокурора, судд� � суду, котрий, на його думку запод�юють шкоду законним �нтересам його кл��нта. З моменту допуску до участ� в справ� в стад�� попереднього розсл�дування адвокат вправ�: бути присутн�м при допит� п�дозрюваного, пред'явленн� обвинувачення, задавати питання учасникам справи. П�сля завершення попереднього сл�дства адвокат ма� право разом з обвинувачуваним або самому ознайомитися з ус�ма матер�алами справи. При ознайомленн� з матер�алами справи адвокат ма� право: робити виписки, мати побачення з обвинувачуваним, роз'яснювати йому зм�ст обвинувачення, обговорювати з ним питання про заяву клопотань, подавати докази, заявляти в�дводи, оскаржувати д�� � р�шення сл�дчого � прокурора.

Адвокат - представник потерп�лого, цив�льного позивача � цив�льного в�дпов�дача. Потерп�лим призна�ться особа, котр�й злочином запод�яний моральний, ф�зичний або майновий збиток. Цив�льним позивачем призна�ться громадянин, п�дпри�мство або орган�зац�я, котр� понесли матер�альний збиток в�д злочину � пред'явили при виробництв� в крим�нальн�й справ� до обвинувачуваного або до ос�б, котра несе матер�альну в�дпов�дальн�сть за його д��, гражданський позов, тобто вимогу про в�дшкодування збитк�в, котрий розгляда�ться судом разом з крим�нальною справою. Як цив�льн� в�дпов�дач� можуть бути притягнут� батьки, оп�куни або �нш� особи, а також п�дпри�мства, орган�зац�� � орган�зац��, котра у силу закону несе матер�альну в�дпов�дальн�сть за шкоду, запод�яну злочинними д�ями обвинувачуваного. Про визнання потерп�лим, цив�льним позивачем, а також про притягнення як цив�льного в�дпов�дача особу, котра проводить д�знання, сл�дчий, суддя виносять постанову, а суд - р�шення. З цього моменту вони стають учасниками крим�нального процесу, одержують процесуальн� права для захисту сво�х законних �нтерес�в, у тому числ� � право, мати представника. Потерп�лий � адвокат як його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з ус�ма матер�алами справи з моменту зак�нчення попереднього сл�дства; брати участь у судовому розгляд�; заявляти в�дводи; подавати скарги на д�� особи, котра проводить д�знання, сл�дчого, судд� � суду, а також на вирок або р�шення суду � постанови судд�.

РОЗД�Л III Представництво адвоката в цив�льному процес�.

Адвокат як правозахисник � представник у цив�льному процес�. Законом Укра�ни покладено на адвоката виконання в цив�льному процес� двох функц�й: У в�дпов�дност� з ст. 6 Закону Упро адвокатуруФ � глави 12 ЦПК при зд�йсненн� профес�йно� д�яльност� адвокат ма� право: представляти � захищати права та �нтереси громадян � юридичних ос�б за �х дорученням у вс�х органах, п�дпри�мствах, установах � орган�зац�ях, до компетенц�� яких входить вир�шення в�дпов�дних питань; збирати в�домост� про факти, як� можуть бути використан� як докази в цив�льних, господарських, крим�нальних справах � справах про адм�н�стративн� правопорушення, зокрема: запитувати � отримувати документи або �х коп�� в�д п�дпри�мств, установ, орган�зац�й, об'�днань, а в�д громадян - за �х згодою; ознайомлюватися на п�дпри�мствах, в установах � орган�зац�ях з необх�дними для виконання доручення документами � матер�алами, за винятком тих, та�мниця яких охороня�ться законом; отримувати письмов� висновки фах�вц�в з питань, що потребують спец�альних знань; застосовувати науково-техн�чн� засоби в�дпов�дно до чинного законодавства; допов�дати клопотання � скарги на прийом� у посадових ос�б та в�дпов�дно до закону одержувати в�д них письмов� мотивован� в�дпов�д� на ц� клопотання � скарги; бути присутн�м при розгляд� сво�х клопотань � скарг на зас�даннях колег�альних орган�в � давати пояснення щодо сут� клопотань � скарг; виконувати �нш� д��, передбачен� законодавством. Участь адвоката в цив�льному процес� склада�ться в зд�йсненн� ним представництва � в захист� суб'�ктивних майнових � особистих немайнових прав, що охороняються законом �нтерес�в громадян � юридичних ос�б та в сприянн� суду у всеб�чному, повному й об'�ктивному розгляд� справи, прав � обов'язк�в стор�н. У процесуальному представництв� адвоката об'�днуються два види правов�дносин - м�ж адвокатом � особою, �нтереси яко� в�н захища�, м�ж адвокатом � судом у цив�льному процес�. Правов�дносини м�ж адвокатом � дов�рителем мають матер�ально-правовий та процесуально-правовий характер. Матер�ально-правовий грунту�ться на договор� доручення. Процесуально-правовий зв'язок виника� �з приводу оформлення � визначення обсягу повноважень представника в цив�льному процес�.

Процесуально-правов� положення адвоката при веденн� цив�льних справ у суд� першо� �нстанц��. На п�дстав� наданих повноважень адвокати допомагають зац�кавленим особам звернутися в суд за захистом �хн�х прав. Для цього використовуються цив�льно-процесуальн� засоби - позовна заява, у справах, котр� виникають з адм�н�стративно-правових в�дносин - скарга � заява, а при окремому виробництв� - заява. Позовна заява склада�ться адвокатом у письмов�й форм� й у в�дпов�дност� з визначеним ст. 137 ЦПК утриманням. Суддя, до якого над�йшла заява, вир�шу� питання про його прийняття. В�дмова в прийнятт� оформля�ться мотивованою постановою. З прийняттям позовно� заяви виникають цив�льно-процесуальн� правов�дносини, у яких бере участь адвокат, котрий одержу� права й обов'язки процесуального представника. При оформлених повноваженнях по веденню справи в суд� адвокат в�дпов�дача може використовувати загальн� процесуальн� засоби захисту, передбачен� ст. 99, 103 � �ншими статтями ЦПК, а також спец�альн� засоби - заперечення позову � зустр�чний позов.

Д�яльн�сть адвоката як процес представника в стад�ях касац�йного � наглядового виробництва � перегляду судових р�шень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Касац�йн� оскарження � перев�рка судових р�шень � постанов, як� не набрали сили, � важливою процесуальною гарант��ю захисту прав ос�б, що приймають участь у справ�. Право касац�йного оскарження процесуальн� представники реал�зують шляхом подач� касац�йно� скарги в письмовому вид� за формою, передбачено� законом. Цив�льно-процесуальним засобом реал�зац�� права на оскарження виступа� заява сп�вучасник�в � трет�х ос�б про при�днання до касац�йно� скарги. Заява про це пода�ться в письмовому вид�, в�льного зм�сту � державним митом не оподаткову�ться. Але заява представника про при�днання сп�вучасника або третьо� особи до касац�йно� скарги раху�ться такою, коли по правових основах � правових насл�дках сходиться з касац�йною скаргою. При�днання до касац�йно� скарги реал�зу�ться подачею заяви в суд першо� або касац�йно� �нстанц��. Перев�рка в порядку нагляду судових р�шень � постанов, котр� набрали законно� сили, � процесуальною гарант��ю, яка забезпечу� захист прав стор�н � �нших ос�б, котр� брали участь у справ�, а також державних �нтерес�в. Вони, а також �хн� представники, вправ� звернутися з� скаргою до уповноважених ос�б суду � прокуратури про опротестування судових р�шень у порядку нагляду. Процесуальним забезпеченням захисту прав � законних �нтерес�в ос�б, котр� беруть участь у справ�, � також перев�рка законност� й обгрунтованост� р�шень � постанов суду, як� набрали сили у зв'язку з нововиявленими обставинами. З ц��ю метою особи, як� беруть участь у справ�, � �хн� уповноважен� представники мають право збудити справу по перегляду р�шення або постанови в зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справ�, брати участь у судовому зас�данн�, зд�йснювати �ншу процесуальну д�яльн�сть.

Процесуальне представництво адвоката в стад�� судового виконання. Право на порушення судового виконання у в�дпов�дност� з� ст. 356 ЦПК мають прокурор � суб'�кти захисту прав �нших ос�б, а також уповноважен� ними представники, коли в �хн�х повноваженнях передбачене право на пред'явлення виконавчого документа до стягнення. Реал�зац�я представником цього права поставлена в залежн�сть в�д наявност� визначених умов: в�днесення р�шення судових � несудових орган�в до п�дв�домчост� судового виконання; заяви в орган судового виконання з прикладеним до нього виконавчим документом; учинення д�й п�сля подач� заяви в межах процесуальних терм�н�в �з дотриманням правил про п�дсудн�сть.

Висновок

Адвокат - профес�йний спец�ал�ст-юрист, покликаний сво�ю д�яльн�стю в в�дпов�дност� з Конституц��ю � законами Укра�ни: а) сприяти захисту прав � свобод, представляти �нтереси громадян Укра�ни, �ноземних громадян, ос�б без громадянства, юридичних ос�б, надавати �м юридичну допомогу; б) д�яти в склад� адвокатури Укра�ни, яка у в�дпов�дност� з Законом Укра�ни УПро адвокатуруФ (09.12.1992 р.) � добров�льним профес�йною сп�лкою, д�ючою на п�дстав� верховенства закону , незалежност�, демократизму, гуман�зму, конф�денц�йност�; в) давати, у межах сво�� компетенц��, консультац�� та розТяснення, дов�дки по законодавству, складати заяви, скарги та �нш� документи правового характеру, сприяти правовими способом а зд�йсненню п�дпри�мницько� д�яльност�; г) волод�ти глибокими знаннями не т�льки в межах юриспруденц��, бути тонким психологом, мати хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатсько� етики та профес�йного призначення - захищати не злочин, а людину. При п�дготовц� ц��� курсово� роботи автор керувався дек�лькома принципами: максимально наблизити себе до теми, або можливо, мо�� майбутньо� д�яльност�; максимально докладно викласти матер�ал, який стосу�ться вс�х аспект�в д�яльност� адвоката та взагал� юриста; в�дкрити перш за все горизонти, перспективи ц��� галуз� права.

Перечитавши ще раз викладений матер�ал, автор прийшов до висновку, що адвокат обовТязково повинен стояти на захист� прав та свобод людини, як� �й надала держава, Конституц�я, закони та �нш� нормативно-правов� акти. Адвокат повинен у нашому, досить нездоровому сусп�льств�, захищати людину в�д р�зного роду посягань на �� честь та г�дн�сть, у т�сн�й сполуц� �з законом.

Список л�тератури та джерел

Мережа Internet:

�нша л�тература:

Крим�нальний кодекс Укра�ни, прийнятий 28 грудня 1960 року та введений в д�ю 1 кв�тня 1961 року. Закон Укра�ни лПро адвокатуру� в�д 19 грудня 1992 року № 2887-XII. Закон Укра�ни УПро атестац�йну ком�с�юФ. Крим�нально Процесуальний Кодекс Укра�ни. Цив�льно-процесуальний Кодекс Укра�ни. Науково-практичний коментар крим�нально-процесуального кодексу Укра�ни. - К. - Юр�нком �нтер. - 1997. С.В. Бородина ФПроцесуальные акты предварительного расследования�. - М. - лЮридическая литература�. - 1978. О.В Еф�менко, К.В. Манжул УОснови галузевого законодавстваФ. - К�ровоград. - 1998. лНравственные основы защиты�. - М.1978 лЭтика� №5 лСлово адвокату�. -- М. лЮридическая литература� 1968г. Борщевский М.Ю. лБизнес - адвокат в США, Германии� - М. 1995 г. Ермакова С.В. лПрактические советы юристам.� Симфирополь. 1997 г. УЮридический энциклопедический словарь� - М. 1987 Гальченко В. лБеседы юриста� - К. 1976 А.Д. Бойко лЭтика профессиональной защиты по уголовным делам� - М. 1978

ДОДАТКИ.

ДОДАТОК 1. З А К О Н У К Р А п Н И

Про адвокатуру

( В�домост� Верховно� Ради (ВВР) 1993, N 9, ст.62 ) ( Вводиться в д�ю Постановою ВР N 2888-12 в�д 19.12.92, ВВР 1993, N 9, ст.63 )

Стаття 1. Адвокатура Укра�ни та �� завдання Адвокатура Укра�ни � добров�льним профес�йним громадським об'�днанням, покликаним зг�дно з Конституц��ю Укра�ни (888-09 )сприяти захисту прав, свобод та представляти законн� �нтереси громадян Укра�ни, �ноземних громадян, ос�б без громадянства, юридичних ос�б, подавати �м �ншу юридичну допомогу. Стаття 2. Адвокат Адвокатом може бути громадянин Укра�ни, який ма� вищу юридичну осв�ту, стаж роботи за спец�альн�стю юриста або пом�чника адвоката не менше двох рок�в, склав квал�ф�кац�йн� �спити, одержав св�доцтво пр0о право на заняття адвокатською д�яльн�стю та прийняв Присягу адвоката Укра�ни. Адвокат не може працювати в суд�, прокуратур�, державному нотар�ат�, органах внутр�шн�х справ, служби безпеки, державного управл�ння. Адвокатом не може бути особа, яка ма� судим�сть. Стаття 3. Правове регулювання д�яльност� адвокатури Д�яльн�сть адвокатури регулю�ться Конституц��ю Укра�ни, цим Законом, �ншими законодавчими актами Укра�ни � статутами адвокатських об'�днань. Стаття 4. Принципи та орган�зац�йн� форми д�яльност� адвокатури Адвокатура Укра�ни зд�йсню� свою д�яльн�сть на принципах верховенства закону, незалежност�, демократизму, гуман�зму � конф�денц�йност�. Адвокат ма� право займатись адвокатською д�яльн�стю �ндив�дуально, в�дкрити сво� адвокатське бюро, об'�днуватися з �ншими адвокатами в колег��, адвокатськ� ф�рми, контори та �нш� адвокатськ� об'�днання, як� д�ють в�дпов�дно до цього Закону та статут�в адвокатських об'�днань. Адвокатськ� об'�днання д�ють на засадах добров�льност�, самоврядування, колег�альност� та гласност�. Ре�страц�я адвокатських об'�днань провадиться у М�н�стерств� юстиц�� Укра�ни в порядку, визначеному Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни. Адвокатськ� обТ�днання письмово пов�домляють м�сцев� органи влади про свою ре�страц�ю, а адвокати - про одержання св�доцтва на право займатися адвокатською д�яльн�стю. Порядок утворення, д�яльност�, реорган�зац�� та л�кв�дац�� адвокатських об'�днань, структура, штати, функц��, порядок витрачання кошт�в, права та обов'язки кер�вних орган�в, порядок �х обрання та �нш� питання, що належать до �х д�яльност�, регулюються статутом в�дпов�дного об'�днання. Адвокатськ� бюро, колег��, ф�рми, контори та �нш� адвокатськ� обТ�днання � юридичними особами. Адвокати та адвокатськ� об'�днання в�дкривають розрахунковий та �нш� рахунки в банках на територ�� Укра�ни, а у встановленому чинним законодавством порядку � в �ноземних банках, мають печатку � штамп �з сво�м найменуванням. Стаття 5. Види адвокатсько� д�яльност� Адвокати дають консультац�� та роз'яснення з юридичних питань, усн� � письмов� дов�дки щодо законодавства; складають заяви, скарги та �нш� документи правового характеру; посв�дчують коп�� документ�в у справах, як� вони ведуть; зд�йснюють представництво в суд�, �нших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу п�дпри�мствам, установам, орган�зац�ям; зд�йснюють правове забезпечення п�дпри�мницько� та зовн�шньоеконом�чно� д�яльност� громадян � юридичних ос�б, виконують сво� обов'язки в�дпов�дно до крим�нально-процесуального законодавства у процес� д�знання та попереднього сл�дства. Адвокат може зд�йснювати й �нш� види юридично� допомоги, передбачен� законодавством. Стаття 6. Профес�йн� права адвоката При зд�йсненн� профес�йно� д�яльност� адвокат ма� право: представляти � захищати права та �нтереси громадян � юридичних ос�б за �х дорученням у вс�х органах, п�дпри�мствах, установах � орган�зац�ях, до компетенц�� яких входить вир�шення в�дпов�дних питань; збирати в�домост� про факти, як� можуть бути використан� як докази в цив�льних, господарських, крим�нальних справах � справах про адм�н�стративн� правопорушення, зокрема: запитувати � отримувати документи або �х коп�� в�д п�дпри�мств, установ, орган�зац�й, об'�днань, а в�д громадян - за �х згодою; ознайомлюватися на п�дпри�мствах, в установах � орган�зац�ях з необх�дними для виконання доручення документами � матер�алами, за винятком тих, та�мниця яких охороня�ться законом; отримувати письмов� висновки фах�вц�в з питань, що потребують спец�альних знань; застосовувати науково-техн�чн� засоби в�дпов�дно до чинного законодавства; допов�дати клопотання � скарги на прийом� у посадових ос�б та в�дпов�дно до закону одержувати в�д них письмов� мотивован� в�дпов�д� на ц� клопотання � скарги; бути присутн�м при розгляд� сво�х клопотань � скарг на зас�даннях колег�альних орган�в � давати пояснення щодо сут� клопотань � скарг; виконувати �нш� д��, передбачен� законодавством. Стаття 7. Обов'язки адвоката При зд�йсненн� сво�х профес�йних обов'язк�в адвокат зобовТязаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати вс� передбачен� законом засоби захисту прав � законних �нтерес�в громадян та юридичних ос�б � не ма� права використовувати сво� повноваження на шкоду особ�, в �нтересах яко� прийняв доручення, та в�дмовитись в�д прийнятого на себе захисту п�дозрюваного, обвинуваченого, п�дсудного. Адвокат не ма� права прийняти доручення про подання юридично� допомоги у випадках, коли в�н у дан�й справ� пода� або ран�ше подавав юридичну допомогу особам, �нтереси яких суперечать �нтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як сл�дчий, особа, що провадила д�знання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового зас�дання, експерт, спец�ал�ст, представник потерп�лого, цив�льний позивач, цив�льний в�дпов�дач, св�док, перекладач, понятий, а також коли в розсл�дуванн� або розгляд� справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебува� в родинних стосунках. Стаття 8. Пом�чник адвоката Адвокат може мати пом�чника або к�лькох пом�чник�в �з числа ос�б, як� мають вищу юридичну осв�ту. Умови роботи визначаються контрактом м�ж адвокатом (адвокатським об'�днанням) � пом�чником адвоката з додержанням законодавства про працю. Пом�чник адвоката може виконувати доручення у справах, як� знаходяться у провадженн� адвоката, кр�м тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Не можуть бути пом�чниками адвоката особи, вказан� в частин� друг�й статт� 2 цього Закону. Стаття 9. Адвокатська та�мниця Адвокат зобов'язаний збер�гати адвокатську та�мницю. Предметом адвокатсько� та�мниц� � питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультац�й, порад, роз'яснень та �нших в�домостей, одержаних адвокатом при зд�йсненн� сво�х профес�йних обов'язк�в. Дан� попереднього сл�дства, як� стали в�дом� адвокату у звТязку з виконанням ним сво�х профес�йних обов'язк�в, можуть бути розголошен� т�льки з дозволу сл�дчого або прокурора. Адвокати, винн� у розголошенн� в�домостей попереднього сл�дства, несуть в�дпов�дальн�сть зг�дно з чинним законодавством. Адвокату, пом�чнику адвоката, посадовим особам адвокатських обТ�днань забороня�ться розголошувати в�домост�, що становлять предмет адвокатсько� та�мниц�, � використовувати �х у сво�х �нтересах або в �нтересах трет�х ос�б. Стаття 10. Гарант�� адвокатсько� д�яльност� Профес�йн� права, честь � г�дн�сть адвоката охороняються законом. Забороня�ться будь-яке втручання в адвокатську д�яльн�сть, вимагання в�д адвоката, його пом�чника, посадових ос�б � техн�чних прац�вник�в адвокатських об'�днань в�домостей, що становлять адвокатську та�мницю. З цих питань вони не можуть бути допитан� як св�дки. Документи, пов'язан� з виконанням адвокатом доручення, не п�длягають оглядов�, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороня�ться прослуховування телефонних розмов адвокат�в у зв`язку з оперативно-розшуковою д�яльн�стю без санкц�� Генерального прокурора Укра�ни, його заступник�в, прокурор�в Республ�ки Крим, област�, м�ста Ки�ва. Не може бути внесено подання органом д�знання, сл�дчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правово� позиц�� адвоката у справ�. Адвокату гаранту�ться р�вн�сть прав з �ншими учасниками процесу. Крим�нальна справа проти адвоката може бути порушена т�льки Генеральним прокурором Укра�ни, його заступниками, прокурорами Республ�ки Крим, област�, м�ста Ки�ва. Адвоката не можна притягнути до крим�нально�, матер�ально� та �ншо� в�дпов�дальност� або погрожувати �� застосуванням у зв'язку з поданням юридично� допомоги громадянам та орган�зац�ям зг�дно з законом. Стаття 11. Соц�альн� права адвоката та його пом�чника Адвокат та його пом�чник користуються правом на в�дпустку та на вс� види допомоги по державному соц�альному страхуванню. Внески на державне соц�альне страхування сплачуються адвокатом та його пом�чником на р�вн� ос�б, як� займаються д�яльн�стю, заснованою на особист�й власност� ф�зично� особи та виключно на �� прац�. Призначення � виплата адвокату та його пом�чнику допомоги � пенс�й по державному соц�альному страхуванню провадяться в�дпов�дно до законодавства про соц�альне страхування � соц�альне забезпечення. Стаття 12. Оплата прац� адвоката та його пом�чника Оплата прац� адвоката зд�йсню�ться на п�дстав� угоди м�жгромадянином чи юридичною особою � адвокатським об'�днанням чи адвокатом. У раз� участ� адвоката у крим�нальн�й справ� за призначенням та при зв�льненн� громадянина в�д оплати юридично� допомоги через його малозабезпечен�сть оплата прац� адвоката зд�йсню�ться за рахунок держави в порядку, встановленому Каб�нетом М�н�стр�в Укра�ни. Порядок призначення адвоката для подання юридично� допомоги громадянам визнача�ться крим�нально-процесуальним законодавством. Якщо догов�р розрива�ться достроково, оплата прац� адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У раз� неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридично� особи, як� уклали догов�р з адвокатом чи з адвокатським об'�днанням, внесена плата поверта�ться �м повн�стю або частково, а при виникненн� спору - за р�шенням суду. Порядок оплати прац� пом�чника адвоката визнача�ться угодою м�ж ним та адвокатом чи адвокатським об'�днанням. Зароб�тна плата пом�чника адвоката не може бути нижчою в�д встановленого державою м�н�мального розм�ру зароб�тно� плати. Стаття 13. Квал�ф�кац�йно-дисципл�нарн� ком�с�� адвокатури та �х повноваження Для визначення р�вня профес�йних знань ос�б, як� мають нам�р займатися адвокатською д�яльн�стю, вир�шення питань про дисципл�нарну в�дпов�дальн�сть адвокат�в у Республ�ц� Крим, областях, м�стах Ки�в� та Севастопол� утворюються строком на 3роки квал�ф�кац�йно-дисципл�нарн� ком�с�� адвокатури. Ц� ком�с�� утворюються у склад� двох палат - атестац�йно� та дисципл�нарно�. Формування квал�ф�кац�йно-дисципл�нарних ком�с�й адвокатури та орган�зац�йне забезпечення �х д�яльност� поклада�ться на Раду М�н�стр�в Республ�ки Крим, обласн� та Ки�вську � Севастопольську м�ськ� Ради народних депутат�в. Атестац�йна палата утворю�ться у склад� 11 член�в, до не� входять 4 адвокати, 4 судд� та по одному представнику в�д Ради М�н�стр�в Республ�ки Крим, обласно�, Ки�всько� � Севастопольсько� м�ських Рад народних депутат�в, управл�ння юстиц�� Ради М�н�стр�в Республ�ки Крим, обласно�, Ки�всько� � Севастопольсько� м�сько� державно� адм�н�страц��, в�дд�лення Сп�лки адвокат�в Укра�ни. Р�шення про видачу св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю або про в�дмову у видач� св�доцтва прийма�ться в�дкритим голосуванням б�льш�стю голос�в в�д загально� к�лькост� член�в палати. Особа, яка не склала квал�ф�кац�йн� �спити, ма� право складати �х повторно через р�к. Дисципл�нарна палата утворю�ться у склад� 9 член�в, до не� входять 5 адвокат�в, 2 судд�, по одному представнику в�д управл�ння юстиц�� Ради М�н�стр�в Республ�ки Крим, обласно�, Ки�всько� � Севастопольсько� м�сько� державно� адм�н�страц��, в�дд�лення Сп�лки адвокат�в Укра�ни. Р�шення про притягнення адвоката до дисципл�нарно� в�дпов�дальност� прийма�ться в�дкритим голосуванням двома третинами голос�в в�д загально� к�лькост� член�в палати. У робот� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с�� з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчен� юристи та народн� депутати. Р�шення про в�дмову у видач� св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю або на притягнення адвоката до дисципл�нарно� в�дпов�дальност� можуть бути оскаржен� до Вищо� квал�ф�кац�йно� ком�с�� адвокатури. Порядок орган�зац�� � д�яльност� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с�� визнача�ться Положенням про не�, яке затверджу�ться Президентом Укра�ни. Стаття 14. Вища квал�ф�кац�йна ком�с�я адвокатури Вища квал�ф�кац�йна ком�с�я адвокатури розгляда� скарги на р�шення квал�ф�кац�йно-дисципл�нарних ком�с�й. Вона ма� право скасовувати або зм�нювати р�шення квал�ф�кац�йно-дисципл�нарних ком�с�й. Вища квал�ф�кац�йна ком�с�я адвокатури утворю�ться при Каб�нет� М�н�стр�в Укра�ни. До складу Вищо� квал�ф�кац�йно� ком�с�� адвокатури входять по одному представнику в�д кожно� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с�� адвокатури, Верховного Суду Укра�ни, М�н�стерства юстиц�� Укра�ни, Сп�лки адвокат�в Укра�ни. Порядок д�яльност� Вищо� квал�ф�кац�йно� ком�с�� адвокатури регулю�ться Положенням про не�, яке затверджу�ться Президентом Укра�ни. Стаття 15. Присяга адвоката Укра�ни При видач� квал�ф�кац�йно-дисципл�нарною ком�с��ю адвокатури св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю особа, як�й в вручено це св�доцтво, прийма� Присягу адвоката Укра�ни такого зм�сту:

УП Р И С Я Г АФ адвоката Укра�ни Я,

---

Стаття 16. Дисципл�нарна в�дпов�дальн�сть адвоката За порушення вимог цього Закону, �нших акт�в законодавства Укра�ни, що регулюють д�яльн�сть адвокатури, Присяги адвоката Укра�ни р�шенням дисципл�нарно� палати квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с�� до адвоката можуть бути застосован� так� дисципл�нарн� стягнення: попередження; зупинення д�� св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю на строк до одного року; анулювання св�доцтва про право на заняття адвокатською д�яльн�стю. Р�шення про накладення дисципл�нарного стягнення може бути оскаржено до Вищо� квал�ф�кац�йно� ком�с�� адвокатури або судовому порядку. Питання про дисципл�нарну в�дпов�дальн�сть адвоката - члена адвокатського об'�днання регулю�ться також статутом в�дпов�дного обТ�днання. Стаття 17. Припинення адвокатсько� д�яльност� Адвокатська д�яльн�сть може бути припинена р�шенням квал�ф�кац�йно-дисципл�нарно� ком�с�� адвокатури, а видане св�доцтво анульоване у випадках: засудження адвоката за вчинення злочину - п�сля набрання вироком законно� сили; обмеження судом д��здатност� або визнання адвоката нед��здатним; втрати громадянства Укра�ни; грубого порушення вимог цього Закону та �нших акт�в законодавства Укра�ни, як� регулюють д�яльн�сть адвокатури, Присяги адвоката Укра�ни. Стаття 18. В�дносини адвокатури з М�н�стерством юстиц�� Укра�ни, м�сцевими органами державного управл�ння М�н�стерство юстиц�� Укра�ни: забезпечу� необх�дне ф�нансування оплати прац� адвокат�в за рахунок держави у раз� участ� адвоката у крим�нальн�й справ� за призначенням та при зв�льненн� громадян в�д оплати юридично� допомоги; узагальню� статистичну зв�тн�сть про адвокатську д�яльн�сть; сприя� проведенню заход�в щодо п�двищення профес�йного р�вня адвокат�в. М�сцев� органи державного управл�ння у межах сво�� компетенц�� сприяють адвокатам та адвокатським об'�днанням у вир�шенн� соц�альних питань, надають �м в оренду придатн� для роботи прим�щення, встановлюють п�льги щодо орендно� плати за використання прим�щень тощо. Стаття 19. Сп�лки та асоц�ац�� адвокат�в Адвокати та адвокатськ� об'�днання можуть створювати рег�ональн�, загальнодержавн� та м�жнародн� сп�лки та асоц�ац��. Сп�лки та асоц�ац�� адвокат�в представляють �нтереси адвокат�в у державних органах � об'�днаннях громадян, захищають соц�альн� та профес�йн� права адвокат�в, зд�йснюють методичну � видавничу роботу, сприяють п�двищенню профес�йного р�вня адвокат�в, можуть створювати спец�альн� фонди � д�ють в�дпов�дного сво�х статут�в.

Президент Укра�ни Л. КРАВЧУК м. Ки�в, 19 грудня 1992 року N 2887-XII

ДОДАТОК 2. СЛОВАРИК АДВОКАТА

Арешт (у карному судочинств�) - найб�льш суворий запоб�жний зах�д, що явля� собою примусову �золяц�ю обвинувачуваного (п�дозрюваного) шляхом увТязнення його в спец�альне м�сце , що охороня�ться. Те ж саме, що взяти п�д варту. Друга �нстанц�я - колег�я з трьох суд�в вищестоячого суду, зобов'язана в передбачених законом випадках при надходженн� протесту прокурора або скарги �ншо� сторони перев�рити законн�сть � обгрунтован�сть судового р�шення, що не вступило в законну силу; у карному судочинств� для приношення таких протест�в � скарг установлений 7-добовий терм�н �з дня винесення вироку, визначення, постанови суду. Сл�дчий - сп�вроб�тник орган�в д�знання, уповноважений робити розсл�дування крим�нально� справи, як правило, опер уповноважений орган�в внутр�шн�х справ.

Законний представник - батько, усиновитель, оп�кун, попечитель обвинувачуваного (п�дозрюваного); повноваження законного представника не потребують спец�ального визнання - достатньо предТявити документ, що п�дтверджу� родинн� в�дношення �з сином (дочкою), факт усиновлення (удочер�ння), оп�ки або п�клування. �золятор тимчасового утримання (�ТУ) - м�сце утримання затриманих; як правило, розташову�ться при в�дд�л� внутр�шн�х справ. �нкрим�нувати - поставити в провину. Виправно-трудове заснування (ВТЗ) - р�зних режим�в виправно-трудова колон�я, виховно-трудова колон�я, колон�я поселення, в'язниця, де в�дбувають покарання особи, засуджен� до позбавлення вол�. Касац�йна �нстанц�я - те ж, що "друга �нстанц�я". Особа, що проводить д�знання - сл�дчий, що розсл�ду� конкретну справу в повному обсяз� або виконуючий по ньому нев�дкладн� сл�дч� д�� до передач� його сл�дчому. Наглядова �нстанц�я - склада�ться з орган�в , що судить вищестоящий суд, що розгляда� протести прокурор�в, гол�в суд�в на вироки, визначення, постанови суду, що вступили в законну силу. Обвинувачуваний - особа, у в�дношенн� якого винесена постанова органа карного пересл�дування про притягнення його до справи в якост� обвинувачуваного; на р�зних етапах виробництва обвинувачуваний може �менуватися "п�дсудним", "засудженим", "виправданим".

Визначення - усяке, кр�м вироку, винесене колег�ально , р�шення суду першо� �нстанц��, а також р�шення суду друго� �нстанц��. Орган д�знання - м�л�ц�я, органи безпеки, прикордонно� охорони, митн� � податков� органи, а також �нш� органи � посадов� особи. Органи карного пересл�дування - особа, що робить д�знання, орган д�знання, сл�дчий, прокурор. П�дозрюваний - особа, затримана по п�дозр� у вчиненн� злочину, а також особа, до якоi застосований запоб�жний зах�д до пред'явлення й обвинувачення; максимальний терм�н перебування особи в положенн� п�дозрюваного - 10 доби. Постанова - р�шення особи, що робить д�знання, сл�дчого, прокурора, судд�, а також р�шення презид�й суд�в. Вирок - р�шення суду першо� �нстанц�� по питанню про вину або невинн�сть п�дсудного � про застосування або незастосування до нього покарання. Прокурор - посадова особа прокуратури, що ма� повноваження в�дпов�дно до законодавства про прокуратуру � Конституц��; у б�льш широкому зм�ст� - прокурор, його заступники � пом�чники; на долю заарештованого впливають щонайменше 2 прокурора. Санкц�я - дозв�л на взяття п�д варту або застосування �ншо� м�ри процесуального примусу, що да�ться прокурором, як правило, у виглядi короткого напису на постанов� сл�дчого: "Взяття п�д варту (обшук � т.д.) санкц�оную. Дата. П�дпис. Гербова печатка".

Сл�дчий - посадова особа прокуратури, орган�в внутр�шн�х справ або СБУ, що проводить по крим�нальних справах попередн� сл�дство. Сл�дчий �золятор - м�сце утримання в умовах �золяц�� ос�б, у в�дношенн� яких, у виглядi запоб�жного заходу, обрано взяття п�д варту. Сторона - органи й особи, на засадах змагальност� зд�йснююч� в карному судочинств� карне пересл�дування (особа, що робить д�знання, орган д�знання, сл�дчий, прокурор) або захист (обвинувачуваний (п�дозрюваний), його захисник � законний представник). Суд - орган влади, що розгляда� карн� � цив�льн� справи в�дпов�дно до правил п�дсудност� � п�дв�домчост�; кр�м суд�в загально� юрисдикц��, � арб�тражн� суди � Конституц�йний Суд . Суд друго� �нстанц�� - те ж, що "друга �нстанц�я". Судовий розгляд - процедура розгляду по сутност� крим�нально� справи судом першо� �нстанц��. Суд першо� �нстанц�� - суд, що ма� право ухвалити вирок у справ�. Суддя - посадова особа судово� влади, призначена на посаду для зд�йснення правосуддя по карних � цив�льних справах.

Вы можете приобрести готовую работу

Альтернатива - заказ совершенно новой работы?

Вы можете запросить данные о готовой работе и получить ее в сокращенном виде для ознакомления. Если готовая работа не подходит, то закажите новую работуэто лучший вариант, так как при этом могут быть учтены самые различные особенности, применена более актуальная информация и аналитические данные