Учебники

Короткі висновки

1.Роль інститутів громадянського суспільства у євроінтеграційних процесах країн ЦСЄ суттєво змінювалася у міру формування необхідних політико-правових умов, з одного боку, ефективності насамперед економічної політики їх урядів, з іншого. Безумовно, фактор євроінтеграції був одним із чинників, який стимулював процеси набуття центрально-східноєвропейськими суспільствами рис громадянських. Загалом же у країнах ЦСЄ була втілена універсальна схема інституціалізації громадянського суспільства. Результати ж її реального наповнення і відповідно наслідки реалізації залежать виключно від позиції самої держави, здатності еліти зреалізувати власні декларації.

2.Нині без перебільшень можна стверджувати, що прагнення вступити до ЄС виявилося вирішальним фактором консолідації центрально-східноєвропейських суспільств. Але важливо й те, що політичні еліти змогли вміло артикулювати це прагнення і забезпечити його виконання. Першочергове реформування політичних інститутів, уможливлене виключно консенсусом еліт, забезпечило подальше реформування економічної та соціокультурної сфер: державне управління, економічні відносини, внутрішній ринок, сільське господарство, транспорт, освітня, пенсійна реформи, реформа системи охорони здоров’я, природоохоронну сферу, регіональну політику. Доступ до освітніх програм, програм професійної підготовки, наукових досліджень надавав можливість представникам країн ЦСЄ формувати професійні навички на зразок західноєвропейських, сприяв впровадженню союзних правил фінансування проектів в зазначених галузях тощо. У сфері культурної співпраці перевага надавалась фінансуванню за програмою PHARE співробітництва недержавних організацій та індивідуальними учасниками, що здійснювало безпосередній вплив на процеси формування інститутів громадянського суспільства у країнах ЦСЄ на кшталт західноєвропейських.

3.Разом з тим не варто перебільшувати значення євроінтеграційного чинника, оскільки євроінтеграція країн ЦСЄ це виключно результат внутрішніх перетворень у цих країнах. А своєрідний прорив у формуванні громадянського суспільства стався саме завдяки розумінню необхідності і вміння не лише артикулювати, а й реалізовувати національні пріоритети країн ЦСЄ їх політичними елітами.

< Назад   Вперед >
Содержание