Учебники

V. ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ В СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ

Попередні зауваження. Провідною тенденцією кінця ХХ і початку ХХІ століття є перехід від тоталітарних й авторитарних систем влади до демократії. Цей процес відбувається складно, суперечливо, з відпливами і припливами, характеризується багатоваріантністю шляхів демократичного устрою людського суспільства.

На міжнародній арені в результаті кардинальних геополітичних змін (розпався Радянський Союз, змінився суспільно-політичний лад у соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи, активно розширюється НАТО, економічно зміцнюється і просувається на Схід, хоча і не без труднощів, Європейський Союз) з’явився цілий ряд нових держав, серед яких – незалежні держави Росія, Білорусь, Молдова.

Сьогодні на всьому просторі колишнього Радянського Союзу йде інтенсивний процес становлення політичних структур, формування інститутів незалежних держав, які вступили в тривалий перехідний період, що характеризується складним процесом політичної й економічної модернізації.

Зауважимо при цьому, що основні відмінності цього процесу в пострадянських державах полягають у наступному. В Росії консолідація і легітимація владного альянсу представників колишньої номенклатури і деяких груп політично активної опозиційної інтелігенції відбувалася на основі ідей і не завжди відповідної їм практики ліберально-ринкових реформ і спроб деетизації суспільства. В інших країнах СНД і Балтії наріжним каменем були національно-демократичні ідеї, які нерідко трансформувалися в націоналізм у різноманітних варіантах і з різною мірою радикалізму.

Практично в усіх пострадянських державах зроблено спробу створити модель суспільного устрою за зразком західного парламентаризму. Проте досвід становлення владних структур переконливо засвідчив, що в переважній більшості країн (виключення становлять держави Балтії), не вдалося в повному обсязі запозичити західноєвропейські взірці. Успіх досягався в тому випадку, коли при формуванні правової держави враховувалися соціально-політичні та економічні реалії, культурні й історичні традиції. При цьому виявлялися як спільні, так і специфічні риси в розвитку держав, обумовлені історією, національним самоствердженням того чи іншого народу.

< Назад   Вперед >
Содержание