Учебники
Тема: Політична система суспільства, її інститути
Мета заняття: вивчити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:- державу у політичній системі суспільства, її функції та типологію;
- державу і громадянське суспільство;
- правову державу;
- демократію, сучасну модель демократії в Україні;
- партію, як політичний інститут;
- політичні організації та рухи.
План
1. Держава у політичній системі суспільства.
1.1. Функції держави.
1.2. Типологія держав.
1.3. Держава і громадянське суспільство.
1.4. Правова держава.
2. Поняття та принципи демократії.
2.1. Сучасна модель демократії, її риси.
2.2. Сучасні концепції демократії.
2.3. Протиріччя становлення демократії в Україні.
3. Партія як політичний інститут, ознаки політичної партії.
3.1. Функції політичних партій.
3.2. Риси політичних партій України.
4. Класифікація політичних організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі.
4.1. Особливості суспільно-політичних рухів, що виникли в Україні наприкінці 80-90х років.
5. Проблеми розвитку багатопартійної системи в Україні.
Методичні рекомендації
При підготовці відповіді на перше питання необхідно усвідомлювати, що якісна його підготовка має велике значення для висвітлення усіх питань теми.
Необхідно перш за все подати визначення поняття „держава” та звернути пильну увагу на характеристику ознак держави. Це дозволить, з одного боку, читко відрізняти державу від інших інститутів політичної системи суспільства, а з іншого – дасть можливість проводити їх порівняльну характеристику з метою виявлення їх спільних та від’ємних рис.
Слід звернути увагу на висвітлення функцій держави. Студент повинен не просто їх перерахувати, а й подати докладну характеристику кожної функції, оскільки саме функції визначають місце, роль та значення держави у політичній системі суспільства.
Необхідно підкреслити, що типологію держав можна розглядати з урахуванням:
- форм правління (монархія: абсолютна, конституційна; республіка: президентська, напівпрезидентська, парламентська, парламентсько-президентська);
- пріоритетним функціям (військова , правова, соціальна);
- адміністративно-територіальної організації (унітарна, федерація, конфедерація (співдружність);
- політичному режиму (тоталітарна, авторитарна, демократична);
- соціально-економічної природи (рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична, буржуазно-соціалістична);
- сталості політичного життя (стабільне, нестійке).
Аналізуючи взаємозв’язок держави і громадянського суспільства доцільно звернути увагу на два головні моменти:
- визначення поняття громадянського суспільства та його основних рис;
- визначення типів та коротку характеристику особливостей політичних режимів, які існують у державах.
Це надзвичайно важливо, оскільки громадянське суспільство у політології, як правило, розглядають як соціальне утворення, що протистоїть державі і в той же час нерозривно з нею пов’язане. У зв’язку з цим очевидним стає той факт, що в залежності від політичного режиму, який панує у державі (тоталітарного, авторитарного чи демократичного), взаємовідносини і взаємовплив держави і громадянського суспільства мають свою специфіку і особливості, які студент повинен висвітлити у процесі відповіді.
Окрему увагу потрібно звернути на проблеми взаємовідносин держави і громадянського суспільства в умовах переходу від тоталітарного до демократичного режиму, оскільки саме цей стан відповідає політичним реаліям України. Доцільним буде не лише вказати на існуючи проблеми, а також накреслити можливі варіанти і перспективи їх подолання.
Докладно ці питання можна вивчити за підручниками:
1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – С.81-84, 107-120.
2. Політологія: Підручник./За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.261-268, 279-284.
3. Політологія: Навчально-методичний комплекс./За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2004. – С.248-250.
Починаючи вивчення характерних рис правової держави слід відзначити, що держава і право являють собою тісно пов’язані суспільні феномени. Більш того, демократичне реформування суспільства йде по шляху формування правової держави як втілення прагнення людства до свободи, до поваги державою законів, честі і гідності людини як найдавніших цінностей у суспільстві. У зв’язку з цим проблема формування правової держави набуває виняткового значення для України як суспільства перехідного періоду від тоталітаризму до демократії.
Відповідь повинна містити такі основні положення:
- визначення поняття правової держави;
- ознаки правової держави;
- принципи, на основі яких функціонує правова держава;
- механізми формування правової держави.
Додаткову інформацію з цього питання можна отримати у підручниках:
1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – С.116-118.
2. Политология для всех: Введение в полититческую науку. – Ч.1./Под ред.проф. Пушкина В.Е. – Днепропетровск, 2002. – С.89-91.
3. Політологія: Підручник./За ред. О.Л. Семківа. – Львів, 1993. – С.284-287.
4. О.В. Бабкіна, В.П. Горбатенко Політологія: Підручник. – К., 2002. – С.253-256.
При підготовці другого питання необхідно врахувати його виняткову важливість.
У першу чергу студент повинен розкрити зміст демократії як способу функціонування політичної системи.
У політологічних дослідженнях виділяються такі сучасні концепції демократії як:
- партисипаторна (учасницька) концепція демократії;
- елітарна концепція демократії;
- плюралістична (конкурентна) концепція демократії.
Головний акцент у їх аналізі доцільно зробити на ставленні до проблем поєднання прямої та представницької демократії, тобто ступені участі широких народних мас у безпосередньому прийнятті політичних рішень та ролі політичної еліти у здійсненні владних функцій у суспільстві.
Відповідь повинна містити у собі перелік суттєвих рис сучасної моделі демократії, а також елементи аналізу з метою виявлення її переваг та недоліків. Відповідь за бажанням можна структурувати за наступною схемою:
- аналіз системи громадянських та політичних прав і свобод, якими володіє народ;
- погляди на призначення та механізми дії демократії;
- погляди на роль держави у демократичному суспільстві.
Наприкінці доречно буде проаналізувати перспективи трансформації сучасної моделі демократії, яка, на думку багатьох політологів, повинна набути більше рис партисипаторної демократії.
Докладно це питання можна вивчити за підручниками:
1. Муляр В.І. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2002. – с.242-244.
2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002 с.96-105 .
3. В.В.Бабкіна, В.П. Горбатенко. Політологія: Підручник. – К., 2002.- с. 253-256.
4. Ф.М.Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. – К., 2001. с. 300-309.
5. П.П.Шляхтун. Політологія. Підручник. – К., 2002. с. 395-406.
При аналізі протиріч становлення демократії в Україні потрібно спочатку зробити короткий екскурс в історичне минуле України, звернувши увагу на той факт, що протягом більш як семидесяти років вона була частиною держави з тоталітарним політичним режимом, наслідки якого не вдалося ще до кінця подолати.
Проблему побудови демократичного суспільства в Україні доцільно розглядати з таких позицій:
прояви залишків тоталітаризму у різних сферах суспільно-політичного життя;
фактори, від яких залежить динамізм демократичних процесів в Україні;
передумови формування демократичного суспільства в Україні.
Слід підкреслити, що цей процес ускладнюється тим, що наша країна не дуже багата демократичними традиціями. По-суті, протягом всього періоду радянського тоталітаризму в Україні не розвивались елементи особливих свобод і правової держави, демократичної свідомості суспільства та особистості.
Динамізм демократичних процесів в Україні залежить від рівня політичної активності громадян, економічної, соціальної і політичної стабільності суспільства. Співвідношення політичних сил, розвитку національної ідеї та правосвідомлення. Додаткову інформації з цього питання можна отримати з підручників:
1. В.М.Піча , Н.М. Хома. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002. – с. 97-104:
2. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002 с. 395-406.
При підготовці відповіді на третє питання необхідно пам’ятати, що політичні партії є невід’ємним інститутом політичної системи суспільства, без якого вона не може вважатися повністю сформованою. Крім того, партія є специфічним елементом політичної системи, який виконує суто політичні функції.
Відповідь доцільно розпочати з визначення поняття «політична партія», подати загальні ознаки політичної партії, які відрізняють її від інших суспіль-політичних організацій, проаналізувати функції, а також навести типи політичних партій, виділених за різними критеріями.
Такий докладний аналіз дозволить якісно проаналізувати риси та особливості політичних партій України, які доцільно аналізувати у контексті сучасного стану політичної системи України загалом.
Для докладного висвітлення цієї проблеми необхідно звернути увагу на такі критерії характеристики партій України як:
- чисельність та організація:
- політичний досвід;
- програмні цілі та установки, ідеологія;
- вплив у суспільстві.
Доцільно також буде звернути увагу на особливості правового статусу політичних партій України, яким визначається спектр їх прав та обов’язків, їх становище у державі.
Докладно це питання можна вивчити за підручниками:
1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Львів, 2002. с. 149-170.
2. Политология: Учебное пособие. / Под.общ.ред. Г.Г.Шестопалова. – Днепропетровск, 1998. с. 144-146.
3. Політологія: Підручник. / За ред.. О.Л.Семківа. – Львів, 1993. – с. 327-300.
4. Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К., 2002. – с. 325-343.
Потрібно враховувати, що при використанні фактично одного критерію – кількості партій, що приймають участь у політичному житті суспільства, у політології не існує єдиної типологізації партійних систем.
Однією х найрозповсюдженіших є трьохчленна типологія партійних систем, за якою вони розподіляються на:
- однопартійні;
- двопартійні;
- багатопартійні.
Однак студенти повинні враховувати, що така типологізація не відображає в повній мірі всіх особливостей сучасних партійних систем. Більш детальною є типологізація італійського політолога Дж.Сарторі, яка включає сім типів партійних систем:
- однопартійні;
- з партією, що здійснює гегемонію;
- з домінуючою партією;
- двопартійні;
- поміркованого плюралізму;
- крайнього (поляризованого) плюралізму;
- атомізовані.
При підготовці відповіді студент не повинен обмежуватись перерахуванням партійних систем, що існують у світі, потрібно також подати характеристику кожної з них. Доречним буде навести приклади конкретних країн, де існують ті чи інші партійні системи.
Докладно друге питання можна вивчити за підручниками:
1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – С.156-158.
2. Політологія: Підручник. / За ред.. О.Л.Семківа. – Львів, 1993. – С.318-322.
Необхідно акцентувати увагу на класифікації політичних партій України, підкреслити, що багатопартійність в Україні відтворює весь ідейно-політичний спектр партій, який існує у світі. Так, за ідеологічним спрямуванням в Україні діють комуністичні, соціал-демократичні, ліберально-демократичні, консервативні, християнські, націоналістичні партії. За політичним спрямуванням ліві, центристські, праві.
Докладно це питання можна вивчити за підручникам:
1. О.В.Бабкіна, В.П.Горбатенко. Політологія: Підручник. К., 2002. – с.279-285.
2. М.Ф.Юрій. Основи політології: Навчальний посібник. К., 2003. с 158-165.
При вивченні четвертого питання слід визначити різницю між різними видами рухів:
- соціальними – проти безробіття, за підвищенням життєвого рівня, за здоровий спосіб життя, за безкоштовну освіту тощо:
- новими соціальними рухами – антивоєнними, екологічними, неофеміністськими, комунікаторними тощо;
- та власне політичними, які нас цікавлять – народні рухи, проти расової та національної дискримінації, антифашистські, на захист інститутів та цінностей демократії, правозахисні, антивоєнні тощо.
Студент також повинен розуміти різницю між політичними рухами та партіями та вміти провести змістовний аналіз перших за такими позиціями як:
- ідейна спрямованість;
- соціальна база;
- мета;
- ставлення до влади;
- організаційна структура;
- членство тощо.
Роль та місце у суспільстві політичних організацій та рухів визначаються їх функціями, які вони виконують у межах політичної системи, невід’ємною частиною якої вони є. Студент повинен не тільки перерахувати основні функції, а й уміти пояснити їх зміст та значення виконання конкретної функції для забезпечення нормативної життєдіяльності суспільства, розвитку демократії та формування правової соціальної держави.
Додаткову інформації з цього питання можна отримати у підручниках:
1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник . – Львів, 2002. – С.164-167.
2. Політологія: Підручник./За ред..О.Л.Семківа. – Львів, 1993. – С.331-339.
Необхідно підкреслити, що суспільно-політичні рухи, які виникли в республіках СРСР у 80-х роках ХХ ст. мали, з одного боку, чітке антитоталітарне спрямування, а з іншого – були спрямовані на національне відродження. Не була виключенням і Україна, де у цей період виник масовий Народний Рух.
Завданням студентів є аналіз суспільно-політичних рухів України за наведеними у першому питанні позиціями з урахуванням їх специфіки.
Доцільним буде також проаналізувати діяльність суспільно-політичних рухів кінця ХХ ст., зокрема жіночого та молодіжного, та визначити перспективи їх розвитку у майбутньому.
Додаткову інформацію з цього питання можна отримати у підручниках:
1. В.М.Піча, Н.М.Хома. Політологія: Навчальний посібник. – Л., 2002.- с.164-168.
2. М.Ф.Юрій. Основи політології: Навчальний посібник. – К., 2003. – с. 166-175.
3. І.С.Дзюбка. Політологія: Підручник. – К., 2004. с 296-302.
4. О.В.Бабкіна, В.П.Горбатенко. Політологія: Підручник. – К., 2002.- с 286-295.
При підготовці відповіді на п’яте питання слід підкреслити, що взаємини між партіями характеризуються нетерпимістю непримиренністю, ворожнечою партій. Це триватиме, поки не сформується зріле громадянське суспільство, в якому домінуватимуть дві основні партії або два блоки партії. Іншими словами поки не складється могутній середній клас, а місце нинішньої конфронтації свідомості не займе консенсусна свідомість.
Аналізуючи сучасні політичні партії можна визначити 4 спрямування:
1. Національно-радикальне – всеукраїнське політичне об’єднання «Державна самостійність України», Конгрес українських націоналістів, Українські Консервативні республіканська і національна партіі, Організація Українських націоналістів, - яке отстоює пріоритет прав інтересів нації.
2. Національно-демократичне – Народний Рух України, Українська Республіканська партія, Демократична партія України, Партія зелених України, Соціал-демократична партія Україна (об’єднана) в основу якого покладено принцип єдності національних і особистих інтересів.
3. Центристське – Ліберальна партія України, Народно-демократична партія, Аграрна партія України, яке зосереджує увагу на проблемах соціально-економічного розвитку.
4. Соціал-комуністичне – Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія України, - пріоритетам для якої є колективні форми власності та господарювання. Партійна система України автомізована. Серед головних причин цього явища слід назвати:
1. Наявність старої соціальної структури, яка все ще перебуває в стані незавершеного розпаду.
2. Повна зневіра багатьох громадян у демократичних інститутах як наслідок стрімкого зниження рівня життя і зумовленого цім зубожіння більшості населення.
3. Відсутність у суспільстві старих політичних традицій функціонування механізмів плюралістичної демократії.
Це питання більш докладно обговорюється у підручниках:
1. Ф.М.Кирилюк. Політологія: Навчально-методичний комплекс. К., 2004. – С. 321-322.
2. І.С.Дзюбко. Політологія: Підручник – К., 2001- с. 368-370.
3. П.П.Шляхтун. Політологія: Підручник. – К., 2002 – с.352-353.
Питання для обговорення
1. Що розуміється під поняттям “держава”?
2. Які основні ознаки та функції держави?
3. У чому відмінність внутрішніх функцій держави від зовнішніх?
4. Що розуміється під поняттям громадянське суспільство?
5. Які ознаки характеризують громадянське суспільство?
6. Яким чином взаємодіють держава і громадянське суспільство?
7. Як громадянське суспільство впливає на існуючий в державі політичний режим?
8. Як існуючий політичний режим впливає на особливості взаємовідносин держави і громадянського суспільства?
9. Що таке демократія?
10. Які риси характеризують сучасну модель демократії?
11. Як відбувається процес становлення і розвитку демократії в Україні?
12. Що розуміється під поняттям “політична партія”?
13. Які ознаки характеризують політичні партії?
14. Які риси визначають характерні особливості політичних партій України?
15. Які типи політичних партій, існуючих в Україні, можна виділити?
16. Які типи партійних систем існують у сучасному світі?
17. Які проблеми трансформації партійної системи в Україні можна визначити?
Ключові терміни та поняття
Правова держава Громадське суспільство Економічна сфера громадянського суспільства Політична сфера громадянського суспільства Інститути громадянського суспільства Суспільна сфера громадянського суспільства Сфера приватного життя громадянського суспільства Громадянські права і свободи Демократія Безпосередня демократія Представницька демократія Суверенітет народу Групи інтересів Права людини Більшість Політична партія Групи тиску Партійна система Міжнародні організації Багатопартійна система Типологія політичних партій Однопартійна система Політичний рух Політична генерація Біпартизм Громадські організації та рухи Групи інтересів
Питання для повторення
1. Поняття та сутність правової держави.
2. Становлення правової держави в Україні.
3. Концепція громадянського суспільства.
4. Головні інститути громадянського суспільства.
5. Чому громадянське суспільство є необхідною умовою розвитку демократичної держави.
6. Об’єктивні передумови виникнення сучасних політичних партій.
7. Особливості формування сучасних політичних партій.
8. Багатопартійність в Україні. Місце і роль політичних партій в сучасній Україні.
9. Політичні вибори і проблема суспільної стабільності. Основні функції виборів.
10. Поясніть, чому вибори є найефективнішим засобом ліквідації авторитарного режиму і переходу до демократії.
11. Особливості вибору при різних політичних режимах.
12. Умови ефективності виборів.
Тематика доповідей та рефератів
1. Генеза і функції держави.
2. Атрибути держави.
3. Еволюція уявлень про походження держави.
4. Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, чинники становлення і розвитку.
5. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
6. Демократія як чинник оновлення сучасного світу.
7. Конституційні гарантії демократії в Україні.
8. Походження і формування партій (історичний аспект).
9. Соціальні та економічні основи багатопартійності.
10. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
11. Електоральна стратегія сучасних партій і рухів України.
12. Виборча система України.
Бібліографічний список
Обов’язкова література: (1); (2); (3); (4); (5); (7); (8); (9); (10); (11).
Додаткова література: (51); (52); (54); (55); (58); (62); (63); (64); (65);(68); (69); (71); (75); (77); (79); (80); (81); (82); (84).
< Назад Вперед >
Содержание