Учебники

КНР

На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.

Китайська Народна Республіка (кит. Ф ^ Ай#ЇПІВ/Ф?Ай#ЇП Ш — Чжунхуа Женьмінь Гунхего) — держава у Східній Азії, межує на півночі з Монголією, на північному заході з Казахстаном, на північному сході з Російською Федерацією та Північною Кореєю, південному заході з Індією та Непалом, півдні з Бутаном, М’янмою (раніше Бірма), Лаосом і В’єтнамом, на південному сході перебуває Південно-китайське море; має площу 9596960 кв. км; столиця Пекін; рельеф: дві третини займають гори і пустелі (на півночі і заході), включаючи пустелю Гобі на півночі, на сході рівнина зрошується з річок Хуанхе (Жовта річка), Янцзи і Сіцзян. Глава держави Ху Цзиньтао з 2003, глава уряду Вень Цзябао з 2003; політична система соціалістична республіка; експорт: чай, м’ясні продукти, шовк, бавовна, нафта, мінерали (найбільший виробник вольфраму і антимонію), хімікати, вироби легкої промисловості; населення 1,306,313 тис. (2005), в основному етнічні китайці (хань), до інших етнічних груп відносяться тибетці, уйгури і джуанги; Китай найбільш населена країна в світі; мови китайська, кантонский й інші діалекти; новітня історія: Китайська народна республіка була проголошена Мао Цзедуном в 1949, було ухвалено конституцію на кшталт радянської. Китай став членом ООН в 1971, дипломатичні відносини з США встановлені в 1979. Останніми роками здійснено деякі економічні реформи, нормалізувалися відносини з закордонними країнами, відбулися продемократичні виступу молоді (на площі Тяньаньмень).

- Державний устрій — соціалістична республіка - Адміністративний поділ. Китайська Народна Республіка здійснює адміністративний контроль над 22 провінціями; при цьому уряд КНР вважає Тайвань своєю 23-ою провінцією. Окрім цього, до КНР також входять 5 автономних районів, де проживають національні меншини Китаю; 4 муніципальних утворення, відповідних містам центрального підпорядкування, і 2 спеціальних адміністративних району під управлінням КНР.

Відповідно до Конституції КНР, у країні прийнятий триступінчастий адміністративний розподіл:

країна розділена на провінції, автономні райони і міста центрального підпорядкування;

провінції й автономні райони розділені на автономні округи, повіти, автономні повіти і міста;

повіти й автономні повіти розділені на волості, національні волості і селища.

Автономні райони, автономні округи й автономні повіти є територіями національної автономії. У разі потреби держава може засновувати особливі адміністративні райони.

Таким чином, адміністративно-територіальний поділ КНР: 22 провінції, 5 автономних районів і 4 міста центрального підпорядкування. Це об'єднуються терміном «континентальний Китай», куди зазвичай не входять Гонконг, Макао і Тайвань.

- Населення. За чисельністю населення Китай займає перше місце у світі. Тут проживає більш ніж 1,3 млрд. осіб. Щільність населення Китаю також велика. Населення розміщене дуже нерівномірно: райони Східного Китаю густонаселені, в районах Західного Китаю чисельність населення невелика, чисельність селян величезна, а городян — незначна. Чисельність населення зростає швидко. З огляду на серйозність демографічного питання, починаючи з середини 70-х років Китай приступив до контролю за народжуваністю, у результаті коефіцієнт народжуваності в країні став щорічно знижуватися. У Китаї проживають представники 56 національностей, хань- ці складають понад 92% загальної чисельності населення Китаю, вихідців інших 55 національностей — менше 8%. Найбільш численною етнічною групою є чжуани — понад 15 млн., найменш численною — лоба (понад 2000 осіб). Ханьці розселені по всій країні. Хоча частка нацменшин у населенні Китаю не значна, однак площа їхнього розселення досить велика і складає 50 — 60% усієї території Китаю. Ханьці мають власну мову і писемність. Китайська мова вживається як у країні, так і за її межами. Хуейці й маньчжури також вживають китайську мову. Інші 53 національності вживають, головним чином, свої мови, 23 національності мають свою писемність. Протягом тривалого часу між ханьцями і нацменшинами встановилися широкі політичні, економічні і культурні зв'язки, відносини взаємної залежності і спільного розвитку. Національності

Ханьці: чисельність — близько 1,159 млрд., розселені по всій країні, вживають китайську мову.

Монголи: чисельність — понад 4,8 млн., раніше вели кочовий спосіб життя, тепер в основному осіли.

Хуейці: чисельність — 8,6 млн., розселені по всій країні, сповідують іслам.

Тибетці: чисельність — близько 4,6 млн., 2,1 млн. з них проживає компактно в Тибету і сповідують тибетський буддизм.

Уйгури: чисельність — близько 7,2 млн., сповідують іслам. Мяочани: чисельність — близько 7,4 млн., вони широко розселені по багатьом районам країни.

Іяни: чисельність — 6,5 млн., це одна з найдавніших національностей Китаю.

Чжуани: чисельність — понад 15 млн., 13 млн. з них компактно проживають у Гуансі-Чжуанському автономному районі.

Буітяни: чисельність — близько 2,54 млн., головним чином проживають у деяких районах провінції Гуйчжоу.

Корейці: чисельність — близько 1,9 млн., Яньбянь-Корейський автономний округ провінції Цзілінь — місце їхнього компактного проживання.

Маньчжури: чисельність — близько 9,82 млн., вони займають друге місце серед нацменшин Китаю, поступаючись лише чжуанцям.

Дунці: чисельність — понад 2,5 млн., розселені в Гуйчжоу, Хунані й Гуансі.

Яотяни: чисельність — понад 2,13 млн. чоловік.

Байці: чисельність — близько 1,6 млн., більшість з них проживає в Да-Байському автономному окрузі в провінції Юньнань.

Туцзяни: чисельність — близько 5,7 млн., проживають в Улін- шаньському районі на стику провінцій *Хунань, Хубей, Сичуан і Гуйчжоу.

Ханійці: чисельність — близько 1,25 млн.

Казахи: чисельність — близько 1,11 млн., сповідають іслам.

Дайці: чисельність — понад 1,02 млн., більшість з них — прихильники хінаяни.

Ліяни: чисельність — понад 1,11 млн., переважно проживають у центральній і південній частинах провінції Хайнань.

Лісуанці: чисельність — близько 580 тис., вони компактно проживають у провінціях Юньнань і Сичуан.

Вайці: чисельність — близько 350 тис., розселені у південно-західній частині провінції Юньнань.

Шеяни: чисельність — 630 тис., переважна більшість проживає в провінціях Фуцзян і Чжецзян.

Гаошаньці: чисельність — 340 тис., розселені в провінції Тайвань.

Лахутці: чисельність — 410 тис., проживають у Південно-Західному Китаї.

Шуйці: чисельність — 340 тис., компактно проживають у провінції Гуйчжоу і Гуансі-Чжуанському автономному районі.

Дунсяни: чисельність — 370 тис., компактно проживають у провінції Ганьсу.

Цзінпотяни: чисельність — 110 тис., компактно проживають у Юньнані.

Булані: чисельність — близько 80 тис., проживають у Юньнані.

Киргизи: чисельність — близько 140 тис., місце їхнього проживання — Сіньцзян.

Туйці: чисельність — 190 тис., проживають у провінціях Цінхай і Ганьсу.

Даури: чисельність — 120 тис., розселені уздовж берегів ріки Неньцзян на Північному сході Китаю.

Мулаотяни: чисельність — 150 тис., проживають у Гуансі.

Цянці: чисельність — понад 190 тис., проживають у провінції Сичуан.

Салари: чисельність — понад 90 тис., проживають у провінціях Цінхай і Ганьсу.

Таджики: чисельність — понад 30 тис. чоловік, компактно проживають у Сіньцзяні.

Маонаньці: чисельність — понад 70 тис., проживають у Гуансі.

Гелаотяни: чисельність — понад 430 тис., проживають у Гуйчжоу.

Сіботяни: чисельність — понад 170 тис., розселені в провінціях Ляонін, Цзілінь, Хейлунцзян, сповідають ламаїзм.

Ачани: чисельність — 20 тис., проживають у провінції Юньнань.

Пумійці: чисельність — 20 тис., проживають у Юньнані.

Нусуанці: чисельність — 20 тис., проживають у Юньнані, сповідують первісну релігію.

Узбеки: чисельність — 14 тис., проживають у Сіньцзяні.

Росіяни: чисельність — 13 тис. , проживають у Сіньцзяні.

Евенки: чисельність — 26 тис., проживають у Внутрішній Монголії.

Насійці: чисельність — 270 тис., проживають у Юньнані.

Баоанці: чисельність — 12 тис., проживають у Ганьсу.

Деанці: чисельність — 15 тис., проживають у Юньнані.

Юйгури: чисельність — 12 тис., проживають у Ганьсу.

Татари: чисельність — близько 4000, проживають у Сіньцзяні, сповідують іслам.

Лобайці: чисельність — 2000, проживають у Тибету, сповідують первісну релігію.

Цзінотяни: чисельність — 18 тис., проживають у Юньнані.

Дулуни: чисельність — 5 тис., проживають у Юньнані.

Орочони: чисельність — 6 тис., проживають у Внутрішній Монголії.

Хечжейці: чисельність — 4 тис., проживають уздовж берегів річок Сунхуацзян, Хейлунцзян й Уссурі.

Меньбайці: чисельність — 7000, розселені у Тибету і вживають тибетську мову.

Цзінці: чисельність — 18 тис., проживають у південній частині Гуансі. - Офіційна мова — китайська

- ВВП (ВНП) номінальний — 4222 млрд. дол. США, ВВП (ПКС) — 7800 млрд. дол. США, ВВП на душу населення — 6000 дол. США. - ВВП по секторах економіки (%) — с/г -10,6%, промисловість — 49,2%, послуги — 40,2%.

- Експорт — 1465 млрд. дол. США, Партнери — США, Гонконг, Пд Корея, Японія, Німеччина.

- Імпорт — 1156 млрд. дол. США, Партнери — Японія, Пд Корея, Тайвань, США, Німеччина.

- Зовнішній борг — 420,8 млрд. дол. США.

- Валюта — юані (RMB), курс до доллару США — 6,93.

- Експорт товарів з України до країни — 547524,8 тис. дол. США - Імпорт товарів з країни до України — 5601530,5 тис. дол. США - Експорт послуг з України до країни — 70224,1 тис. дол. США - Імпорт послуг з країни доУ країни — 21141,0 тис. дол. США - Індекс конкурентоздатності країни — 4.57 - Індекс людського розвитку країни — 0.762

- Економіка. КНР — потужна аграрно-індустріальна країна. Розвиваються традиційні галузі промисловості — текстильна, вугільна, чорна металургія, фосфорно-фаянсове виробництво, також створені нові галузі — нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудування, приладобудування. Китай займає провідні позиції в світі з видобутку вугілля, цементу, виробництва мінеральних добрив, сталі, електроенергії. Розвинені сучасні види транспорту. Довжина (1996, тис. км) залізниць 72,9, автошляхів 1157. Гол. морські порти: Шанхай, Тяньцзінь з Сіньга- ном, Далянь, Гуанчжоу з Хуанпу, Чжаньцзян, Ціньхуандао, Цін- дао. В країні діють бл. 500 внутрішніх і 60 міжнародних авіаліній. Згідно з офіційними даними, з 2002 р. споживання енергії в Китаї виросло на 20%. Китай і, в меншій мірі, Індія, згідно з більшістю прогнозів будуть задавати темпи зростання споживання енергії в світі в найближчі півстоліття. Китай випереджає всі країни світу за потенційними запасами гідроенергетичних ресурсів. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), природний газ покриває всього 2% потреб Китаю в енергоносіях. Китай розраховує подвоїти споживання газу. Спостерігається зростаюча залежність країни від імпорту нафти з нестабільних країн близькосхідний регіону: незважаючи на високі ціни на цю сировину, тільки за перше півріччя 2003 обсяги китайського нафтоімпорту виросли на 33%.

- Контакти: 01901, Київ, вул. Грушевського, 32, Тел./факс: 253-73-71 Консульский отдел: тел.: 253-41-14

Торгово^кономический отдел: пер. Землянский,11, Тел.: 294-77-10 , Факс: 294-80-40

- Адреси представництв України: 100600 Bejing, San Li Tun, Dong 6 Jie N 11, Тел.: +10-86 (10) 6532-63-59, Факс: +10-86 (10) 6532-6765, E-mail: ukrembcn@public3.bta.net.cn

< Назад   Вперед >
Содержание