Учебники
УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНО-ЕКОЛОГІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНУ
Природно-екологічна система відносин виражається у використанні місцевих природних ресурсів, що дозволяє визначити внесок кожного виду ресурсів у відтворення його матеріальних благ і послуг.Основні завдання: 1) збереження і зміцнення природно-екологічного потенціалу; 2) забезпечення раціонального і комплексного використання природних і рекреаційних ресурсів; 3) зменшення негативного впливу виробничої діяльності та комунального господарства на навколишнє середовище; 4) відтворення тваринного і рослинного світу; 5) створення сприятливих умов життя і праці та відпочинку населення.
Виконання завдань здійснюють місцеві державні адміністрації в межах повноважень, закріплених в Законі України „Про місцеві державні адміністрації”.
Управління природно-екологічним потенціалом відбувається у відповідних формах і потребує застосування відповідних методів.
Основними формами управління є: 1) екологічна стандартизація; 2) нормування; 3) дозволи на використання; 4) еколого-економічний контроль (витікає з протиріч функціонування природної і економічної системи).
Основними формами управління є: 1) правові – визначені законодавством (земельний, водний, лісовий кодекси та Кодекс України про надра); 2) адміністративні – застосовують КМУ, Мін природи та його управління, обласні та місцеві державні адміністрації відповідно до наданих повноважень; 3) економічні – полягають у розробці та реалізації різноманітних проектів і програм, які мають забезпечити поєднання екологічних та економічних інтересів в процесі розвитку виробництва, тобто дослідження у межах однієї структури економічних цілей і результатів та факторів довкілля. (Прийняття управлінського рішення відбувається на основі аналізу комплексу важливих економічних результатів та екологічних наслідків, які розглядають на тривалому проміжку часу, і виходять за межі території, на якій здійснюється програма чи проект. Як правило, розглядають декілька альтернативних проектів і обирають оптимальний.)
< Назад Вперед >
Содержание