Учебники

РОЛЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Питання регіонального економічного розвитку вивчаються в органічному зв’язку з практикою державно-управлінської діяльності.

Саме на рівні місцевого самоврядування можливим є поєднання інтересів держави (влади) і суспільства (народу), оскільки саме на місцевому рівні реалізуються завдання державної політики та здійснюється власна політика територіальних громад.

Місцеве самоврядування залежить від державного устрою, історичних, національних, географічних та інших особливостей країни, в кожній країні воно має специфічну правову форму.

Основними документами, в яких відображена суспільна думка про місцеве самоврядування є Всесвітня Декларація та Європейська Хартія про місцеве самоврядування. За цими документами сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальних спільностей громадян та їх органів вирішувати значну частину місцевих справ і управляти територією, діючи у межах закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення.

Важливими ознаками органів місцевого самоврядування є їх правова, організаційна та фінансова автономія.

Сутність правової автономії полягає в тому, що вони мають свої власні повноваження, які визначені Конституцією або законом.

Організаційна автономія полягає в тому, що органи місцевого самоврядування повинні мати можливість самостійно визначати свою внутрішню структуру відповідно до місцевих потреб і для забезпечення ефективного управління, діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам і будь-який адміністративний контроль за їх діями може відбуватися лише з метою дотримання законності та конституційності цих дій.

Фінансова автономія полягає в тому, що органи місцевого самоврядування мають право в межах державної політики володіти та вільно розпоряджатися власними коштами при здійсненні своїх повноважень.

Основною ланкою місцевого самоврядування є територіальна громада, тобто об’єднання жителів міста, міського району, села, кількох сіл, селища

В останньому Законі “ Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97р. це положення остаточно закріплюється, посилюючи владу муніципалітетів.

Основними принципами місцевого самоврядування є народовладдя, законність, гласність, колегіальність в прийняті рішень, поєднання місцевих і державних інтересів, виборність, правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність в межах визначених законодавством.

В Конституційній системі України органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль у формуванні і реалізації державної політики, виступають одним з каналів взаємозв’язку між елементами громадського суспільства і державою.

Тісними є взаємовідносини органів місцевого самоврядування з Верховною Радою України. Верховна Рада користується широкими правами у сфері місцевого самоврядування: визначає політику, порядок організації і діяльності місцевого самоврядування. І хоча органи місцевого самоврядування підпорядковуються законам Верховній Раді, проте і вони суттєво впливають на її діяльність. Саме під впливом органів місцевого самоврядування Верховна Рада вносила зміни і доповнення в закони про місцеве самоврядування, якими посилила їх самостійність та вплив на діяльність місцевої держадміністрації.

Аналіз законодавства про місцеве самоврядування дозволи вирізнити його основні риси:

– територіальний характер, воно здійснюється за територіальною ознакою, його територіальною основою є певний населений пункт (в інших адміністративно-територіальних одиницях місцеве самоврядування може функціонувати у вигляді асоціацій його органів);

– децентралізм, органи місцевого самоврядування діють самостійно, їх відносини з державою регулюються законодавчо і на основі принципу невтручання ц сферу їхньої діяльності;

– демократизм, місцеве самоврядування реалізується у формах безпосередньої (вибори, референдуми) і представницької (ради) демократії;

– законність, діяльність органів місцевого самоврядування визначена Конституцією та законами України;

– множинність об’єктів, первинним суб’єктом місцевого самоврядування фактично виступає територіальний колектив села, селища чи міста, а серед інших суб’єктів самоврядування головна роль належить виконавчим органам рад;

– локальний характер, основним предметом діяльності органів місцевого самоврядування є питання місцевого життя відповідних населених пунктів; держава може розширювати чи звужувати коло цих питань залежно від політики, яку вона проводить, а також делегувати органам управління на місцях окремі повноваження виконавчої влади;

– власна економічна та фінансова база, органи місцевого самоврядування мають свій бюджет, отримують податки, володіють об’єктами комунальної власності; у відповідних випадках держава надає цим органам необхідну фінансово-економічну допомогу.

Таким чином, місцеве самоврядування є особливим інститутом, який у специфічній формі опосередковує відносини держави і територіальних колективів

< Назад   Вперед >
Содержание