Учебники

Частина 4. Макроекономічна і фінансова стабілізація та інституційне забезпечення підвищення конкурентоспроможності (період 2010-2012 рр.)

Основними проблемами, які треба подолати на цьому етапі розвитку України є: глибокі структурні деформації; низька сукупна продуктивність всіх факторів виробництва; технологічна відсталість, висока енергоємність підприємств; недостатня продуктова диверсифікація; слабкість фінансових ринків. Україна програє в конкуренції за прямі іноземні інвестиції через несприятливий інвестиційний клімат; нерозвинену інфраструктуру та низьку якість інституцій.

Негативні тенденції в реальній економіці супроводжуються проблемами в соціальній сфері, зокрема: відсутністю належної мотивації у працівників до легальної продуктивної зайнятості, головним чином, через низьку якість робочих місць за умовами та оплатою праці; низьким рівнем оплати праці, що є основним чинником бідності як працюючого населення, так і непрацездатних його верств; невідповідністю професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці; незадовільною якістю соціальних послуг (передусім освітніх та оздоровчих); перешкодами на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, що серйозно перешкоджає підвищенню добробуту населення та створенню нових робочих місць; найнижчою в Європі тривалістю життя чоловіків та триваючою тенденцією зменшення населення.

Пріоритетними напрямами на цьому етапі є наступні:

відновлення макроекономічної стабільності та створення сприятливих рамкових умов для суб’єктів ринку шляхом поступової мінімізації дефіциту бюджету; досягнення передбачуваності валютного курсу та прийнятного рівня інфляції; виваженої податкової та регуляторної політики; підвищення ефективності державних витрат; відновлення нормального функціонування фінансових ринків та довіри до банківської системи;

виконання державних зобов’язань щодо забезпечення людського та сталого розвитку шляхом мінімізації негативних соціальних наслідків та недопущення зниження рівня життя населення в умовах переходу до інвестиційної моделі розвитку; створення нових робочих місць шляхом стимулювання роботодавців до збереження кадрового потенціалу та працевлаштування випускників навчальних закладів, організації громадських робіт; підтримка рівня доходів в бюджетній сфері і пенсіонерів, забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення; підтримка самостійної зайнятості населення та розвиток підприємництва; підвищення соціальної відповідальності бізнесу;

забезпечення умов для зняття інфраструктурних обмежень, технологічного прориву та для розвитку аграрного сектору шляхом підтримки реального сектору економіки через розвиток механізмів державно-приватного партнерства; утворення спільних підприємств, концесій, що сприятиме залученню більшої кількості інвесторів; стимулювання імпортозаміщення, будівництво житла, розбудова сучасної інфраструктури, включаючи реалізацію проектів, пов’язаних із проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; підвищення ефективності ринкових механізмів тощо);

активізацію інноваційної складової розвитку шляхом, створення сучасної інноваційної системи, через реалізацію державних цільових програм та підтримку конкурентоспроможних проектів із створення регіональних та національних «полюсів» розвитку – інноваційних та еко-інноваційних кластерів.

Виконання завдань, спрямованих на стратегічний розвиток, має відбуватися у відповідності із розробленими заходами, які охоплюють законодавчу, інституційну та виконавчу складові (взаємоузгоджені відповідно до часового горизонту).

< Назад   Вперед >
Содержание