Учебники

Резюме

Послуги в сучасній економіці дедалі збільшують свою частку та перетворюються на переважаючий сектор. Ця тенденція відповідає характеру науково-технічного поступу та процесам інформатизації. Відбувається і процес диверсифікації послуг, які за своєю природою не тільки значно відрізняються одна від одної, а й мають принципово не зіставну природу, субстанційну визначеність. Отже, саме поняття «послуг» як узагальнюючої статті «нетоварних» видів економічної діяльності стає все менш змістовним. Уже доводиться більш чітко визначати вид економічної, зокрема міжнародної, економічної діяльності.

Ефективність виробництва дедалі більше залежить від ступеня розвитку галузей послуг. Створюються якісно нові продуктивні сили, що мають здатність задовольняти значно більш диверсифікований та вимогливий попит на продукцію, причому не тільки традиційних та нових галузей виробництва, а й таких галузей, як наука, освіта, охорона здоров’я.

Ефективний розвиток ринкової інфраструктури в економіці України потребує вироблення довгострокової концепції розвитку міжнародного співробітництва в секторі послуг. При цьому формування моделі відкритої економіки України, її експортного потенціалу має відбуватися з урахуванням можливостей вітчизняного сектору послуг (зокрема, в галузі науки, високих технологій), а також вигідного географічного положення країни.

Переваги пріоритетного розвитку «економіки послуг» для транзитивної економіки України полягають у швидкій окупності інвестицій та порівняно високій швидкості обігу капіталів, а також у додаткових можливостях пошуку зарубіжних ринків. Адже в більшості галузей формуються функціональні підсистеми, що створює нові реалії конкурентної боротьби та збуту.

Втім, за будь яких конкретно-галузевих цілей, обираючи стратегію формування відкритої економіки України, необхідно враховувати випереджаюче зростання на світовому ринку частки послуг. При цьому в структурі ринку послуг очевидним є зростання інформаційного та наукомісткого секторів, що має динамізуюче значення для економіки.

Разом з тим урегулювання сфери торгівлі послугами є елементом загального макроекономічного регулювання, а лібералізація торгівлі послугами повинна розвиватися паралельно з лібералізацією торгівлі товарами, а також згідно з міркуваннями доцільності та достатності конкретних урядових заходів.

Інформатизація сфери послуг дає змогу підвищити їх якість, збільшити ефективність процесу виробництва послуг, диверсифікувати види робіт відповідно до індивідуальних потреб споживачів, збільшити корисність продукту як у розрахунку на його валовий обсяг, окрему одиницю, так і на одиницю суспільних витрат.

Перед Україною, як і перед іншими країнами, що перебувають на трансформаційному етапі розвитку, стоїть складне завдання: провести реформу торгівлі послугами, лібералізувати цю сферу, забезпечивши, водночас, загальну макроекономічну стабілізацію та реалізацію цілей промислової політики

< Назад   Вперед >
Содержание