Учебники
15.2. Контроль та аудит у центральному банку
Контроль є головним інструментом підвищення ефективності управління Центральним банком. Класифікувати контроль можна за кількома принципами: за суб?єктами, часом проведення, формою організації, джерелами даних, методом здійснення.За суб?єктами контроль поділяють на зовнішній і внутрішній.
Зовнішній контроль – це державний нагляд за діяльністю центральних банків, який проводиться незалежними аудиторами та державними аудиторськими або контрольними органами. В Україні – це Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Головне контрольно-ревізійне управління тощо.
Внутрішній контроль – внутрішній банківський аудит (ревізійні відділи банку, ревізійні комісії), який має особливе значення для безпечності й ефективності операцій банку. У Центральному банку в процесі управління він повинен здійснюватися безперервно, причому не лише спеціальними контрольними службами, а й усіма іншими підрозділами, керівниками та співробітниками.
За часом проведення контроль поділяється на попередній, який здійснюється до фактичного виконання робіт, поточний, що провадиться в процесі діяльності щодо здійснення банківських операцій, надання послуг, наступний – це контроль кінцевих результатів за проведеними банківськими операціями, наданими послугами.
За формою організації розрізняють контроль адміністративний, який базується на планах виконання робіт і відповідальності за їх реалізацію, перевірках установлених правил, процедур повноважень і документів щодо прийняття управлінських рішень, надання персоналу повноважень на укладення угод та іншого доступу до активів, і фінансовий, або бухгалтерський, який стосується облікової політики банку, процедур та правил ведення документації, пов?язаних із функціями забезпечення захисту активів і достовірності фінансової звітності.
За джерелами даних контроль поділяють на документальний, при якому дані отримуються з первинної документації та фінансової і статистичної звітності, та фактичний, при якому інформацію отримують під час обстеження фізичних об?єктів – інвентаризації, експертної оцінки тощо.
За методом здійснення розрізняють такі форми контролю:
обстеження – збір інформації про окремі види банківської діяльності та операції, виявлення питань, які потребують додаткового вивчення й аналізу;
аналіз – дослідження, оцінка розгляд складових предмету аналізу з метою підвищення ефективності управлінських чи інвестиційних рішень;
моніторинг – нагляд за окремими видами банківської діяльності, операціями та їх оцінка;
перевірка – обстеження і вивчення окремих ланок діяльності структурних підрозділів банку, документів інформаційної системи, облікових записів, фінансової і статистичної звітності, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур;
ревізія – документальний контроль за фінансово-господарською діяльністю структурних підрозділів банку, дотриманням ними законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності з метою виявлення нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження можливих фінансових зловживань та інших порушень;
аудит – процес збору й оцінки незалежною компетентною особою інформації про фінансово-господарську діяльність банку з метою визначення ступеня її відповідності встановленим критеріям і надання результатів перевірки керівництву банку та іншим зацікавленим користувачам.
В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організації внутрішнього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів.
Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.
Аудит виник у економічно розвинених країнах як послуга високо кваліфікованих фахівців із бухгалтерського обліку та аналізу щодо підтвердження публічної звітності корпорацій. В Україні потреба в ньому назріла водночас зі здобуттям державної незалежності та переходом на ринкові засади господарювання. Проте на противагу зовнішньому аудиту, який стрімко почав розвиватися, внутрішньому аудиту підприємств майже не приділяється увага. Однак в українській банківській практиці наявність служби внутрішнього аудиту в банківській установі є обов’язковою умовою отримання ліцензії на здійснення банківської діяльності. І навіть у 2001 р. з’явився Всеукраїнський інститут внутрішніх аудиторів України.
Юридично аудиторську справу в нашій країні було внормовано у 1993 р. Законом «Про аудиторську діяльність» [21]. З його ухвалення активно почав розвиватися ринок аудиторських послуг суб’єктів підприємницької діяльності – спеціалізованих фірм та самостійних аудиторів.
За цією діяльністю в нашій державі стежить Аудиторська палата України (АПУ). Вона надає відповідні сертифікати й ліцензії. Сертифікат аудитора підтверджує кваліфікаційний рівень його власника, ліцензія надає йому (або фірмі, у якій він працює) право провадити цей специфічний вид підприємницької діяльності Наглядові операції НБУ певним чином диференційовані і мають три рівні:
Загальний нагляд застосовується до найбільш надійно працюючих банків, що не мають грубих порушень.
Інтенсивний нагляд застосовується до банків, що періодично порушують економічні нормативи і мають певні проблеми у забезпеченні стабільності свого функціонування.
Нагляд високого ступеня застосовується до банків, що характеризуються незадовільним фінансовим станом і допускають систематичні порушення в банківській діяльності
< Назад Вперед >
Содержание