Книги, научные публикации
УДК 338.439.222:504 Марков Р.В.
Луганський нацональний аграрний унверситет Тео ван дер Слус Альтерра, Унверситет та дослдницький центр Вагеннген, Королвство Ндерланди ЕКОНОМЧН АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГЧНОп МЕРЕЖ ЛУГАНСЬКОп ОБЛАСТ Постановка проблеми В процес зростання населення та збльшення нтенсивност використання земельних ресурсв природн територ значно скоротилися досягли критичного рвня, що унеможливлю нормальне снування природних видв. На сьогодн менше 4 % територ Лугансько област займають природн степов територ, причому, проблему представля не лише низька питома вага природних територй, але й х значна фрагментаця (рис. 1).
Етап 1. Переважа природний ландшафт.
Етап 4. Переважа антропогенний ландшафт.
Природний ландшафт складаться з малих фрагментв.
Рис. 1. Схема сторично фрагментац природних територй Через скорочення ареалу проживання та його фрагментацю багато видв вже зникло, або може зникнути у найближчому майбутньому. Дуже обмежена кльксть природних видв може вижити на територ невеликих фрагментованих природних длянок. Це спричиня майже безповоротн змни навколишнього середовища та втрату ункального природного ландшафту - вропейських степв.
Ситуаця погршуться недостатньо ефективним використанням земельних ресурсв у процес господарсько (у т.ч. сльськогосподарсько) дяльност людини, що призвело до поширення такого явища, як деградаця земель. Така тенденця представля вагому загрозу для сльськогосподарського виробництва та не вдповда нтересам всх учасникв аграрного ринку:
Х в умовах низького рвня родючост рунтв сльськогосподарськ виробники мають збльшувати внесення мнеральних добрив для досягнення сталого рвня врожайност сльськогосподарських культур, що може негативно позначитися на собвартост ( конкурентноздатност) вирощено продукц;
Х вирощування сльськогосподарсько продукц на деградованих землях в умовах зростання вартост енергетичних ресурсв може стати економчно не доцльним. Це зумовить виведення даних земель з сльськогосподарського обгу. Пошириться таке явище, як Дпокинута земляФ.
В результат, сльськогосподарськ виробники втратять вагому частину свого ресурсного потенцалу вдповдно - вагому частину свох доходв, а в сльськй мсцевост поглибляться проблеми безробття, руйнування нфраструктури, занепаду соцально сфери тощо;
Х з економчно точки зору, втрата родючост земл зниженням вартост. Власники земл, що втрача родючсть, фактично з кожним роком стають бдншими. Подальше зниження родючост рунтв може викликати вагом змни у вартснй оцнц, що може призвести до зниження рвня орендно плати за землю, а в умовах формування ринку земл - знизити ринкову цну;
Х псля досягнення критичного рвня родючост, частина земель деграду настльки, що процес набуде безповоротного характеру. Це може спровокувати масштабну екологчну катастрофу;
Х для пдтримки належного рвня соцального забезпечення мешканцв сльсько мсцевост держава повинна буде витрачати все бльше коштв, однак навть це не зможе компенсувати зростаючий рвень соцального напруження. Пошириться практика конфлктв (як, у кращому випадку, матимуть вигляд судових процесв) мж власниками земл та сльськогосподарськими виробниками-орендарями, дяльнсть яких призвела до зниження рвня родючост земель;
Х поглиблення цих процесв створить реальну загрозу продовольчй безпец крани та актуалзу проблему продовольчого забезпечення населення.
Все це говорить про надзвичайну актуальнсть аспектв екологзац втчизняного сльськогосподарського виробництва, що передбача збереження родючост земл та мнмзацю негативного впливу сльськогосподарського виробництва на навколишн середовище. Одним з сучасних пдходв, що сприяють комплексному розвитку сльських територй за рахунок адаптац нтересв сльськогосподарського виробництва до вимог збереження борзноманття навколишнього середовища концепця екологчно мереж.
Аналз останнх дослджень та публкацй Екологчна мережа, це пдхд, що розвиваться у вропейськй та свтовй практиц вже протягом останнх 30 рокв. У Центральнй та Схднй квроп перш нацональн програми екологчних мереж зТявилися у 80-х роках минулого сторччя. На територ схдно квропи екологчна мережа на рвн крани вперше була розроблена у 1987 р. в Естон. Приблизно у цей час, деяк нш крани також почали розвивали пропозиц, що рунтувалися на концепц стаблзац ландшафту. Особливо слд вдмтити досвд Литви та Чехословаччини. Вс ц програми характеризувалися спльною позицю щодо зонування землекористування та екологчного менеджменту, що передбача впровадження нацонально системи планування землекористування.
Поняття лекологчна мережа було офцйно визнано в квроп, як важливий пдхд для збереження борзноманття у рамках Пан-вропейсько стратег бологчного та ландшафтного рзноманття (Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy - PEBLDS) [ 10;
13;
16 ]. Ця стратегя була затверджена у 1995 р. 54 державами квропи та передбача розвиток Пан-вропейсько екологчно мереж. Вдповдно до стратег, квропа розглядаться як територя з сполученою природою, де уряди усх держав активно займаються створенням пдтримкою дино квропейсько екологчно мереж.
Протягом перших рокв нового тисячорччя зросла увага до розвитку екологчних мереж на глобальному рвн. Пд час Свтового Самту Сталого Розвитку у Йоганнесбурз у 2002 р. розглядалася важливсть розвитку регональних нацональних екологчних мереж та коридорв, як одного з напрямв сталого розвитку.
Затвердження концепц екологчно мереж на полтичному рвн провдних кран свту рунтуться на результатах вдповдних наукових дослджень. Наукове пдрунтя концепц складають, насамперед, дослдження, що доказують негативний вплив значно фрагментац природного середовища [5;
11]. Також важливу роль у розумнн важливост формування екологчно мереж вдграють дослдження, присвячен рзним аспектам формування, так званих, екологчних коридорв [6;
8]. Протягом останнх рокв збльшилася кльксть дослджень, що розглядають екологчну мережу, як одну з невдТмних умов сталого розвитку територй [7;
9;
12], а також, як можливий метод протистояння змнам клмату [ 14 ].
На сьогодн, концепця екомереж активно розвиваться на територ Украни. Доказом цього прийняття Закону Украни Про екологчну мережу Украни [ 1 ], а також Загальнодержавно програми формування нацонально екологчно мереж Украни на 2000-2015 роки [ 2 ]. Ряд регонв, у т.ч. Луганська область, прийняли регональн програми розвитку екологчно мереж [ 3 ].
Разом з тим, слд зазначити недостатньо глибоке розумння у втчизняних екологчних наукових колах економчних наслдкв створення та розвитку екологчно мереж, впливу на таку базову галуз економки, як сльське господарство. Також дискусйними залишаються економчн методи залучення сльськогосподарських виробникв до розвитку екологчно мереж.
Формування мети статт Метою даного дослдження розкриття економчних аспектв створення екологчно мереж, а також розробка пропозицй, спрямованих на залучення сльськогосподарських виробникв до розвитку екологчно мереж на мсцевому рвн.
Основний матерал дослдження Вдповдно до Закону Украни Про екологчну мережу Украни, екомережею вважаться дина територальна система, яка утворються з метою полпшення умов для формування та вдновлення довклля, пдвищення природно-ресурсного потенцалу територ Украни, збереження ландшафтного та борзноманття, мсць оселення та зростання цнних видв тваринного рослинного свту, генетичного фонду, шляхв мграц тварин через поднання територй та об'ктв природно-заповдного фонду, а також нших територй, як мають особливу цннсть для охорони навколишнього природного середовища вдповдно до законв та мжнародних зобов'язань Украни пдлягають особливй охорон [ 1 ].
У свтовй практиц у структур екомереж видляють так елементи, як ключов територ, екокоридори, буферн та вдновлювальн територ (табл. 1).
Таблиця Структурн елементи екомереж Назва Ознаки функцональна характеристика Ключова територя Вузловий елемент екомереж. Територя, яка включа мало трансформован природн або (ядро) вдновлен екосистеми ландшафти. Територя, яка ма високий рвень бологично та ландшафтно рзномантност, зберга генетичну, видову, екосистемну та ландшафтну рзномантнсть, ключов мсця проживання та зростання популяцй видв тварин рослин.
Сполучна Сполучний елемент. Це просторова, витягнуто територя конфгурац структура, яка зв'язу мж собою природн ядра забезпечу пдтримку процесв (екокоридор) обмну генами, мграц, тимчасового перебування тварин зростання видв рослин.
Територя, яка мало трансформованим продовженням природних, або псевдо природних екосистем двох, або бльше ядер, як вона сполуча.
Буферна територя Захисний елемент. Переважно трансформован територ сльськогосподарського призначення з режимом землекористування, який знижу антропогенне навантаження на територю природних екосистем ядер, або створю сприятлив кормов умови для тварин, що мешкають в межах ядер Територя, яка оточу (частково або повнстю) ключове ядро або екокоридор забезпечу х захист вд зовншнх дй.
Вдновлювана Перспективний елемент. Це, як правило, длянка територя деградовано земл (в результат водно, втрово або хмчно ероз), що у даний час не ма (територя вдновлення псевдо сльськогосподарсько природоохоронно цнност.
природних При створенн екомереж на цй длянц може бути екосистем) вдновлений рослинний покрив, в майбутньому близький до рослинного покрову природно екосистеми для включення в природоохоронн територ;
або пасовища (сножат, сонасадження) для включення територ в сльськогосподарське (лсогосподарське) використання з урахуванням питань збереження бологчно рзномантност.
Залежно вд характеру вдновленого рослинного покрову ця длянка може трансформуватися в нш структурн елементи екомереж - наприклад ядро або буферну територю При проектуванн екомереж визначають, як саме територ будуть ключовими, як екокоридори будуть х поднувати, як територ можуть бути буферними зонами та вдновлюваними територями для забезпечення сталост створено мереж. При цьому, необхдно враховувати загальний стан природного рослинного покриву тваринного свту регону. Для регонв, де природний рослинний покрив майже повнстю знищений, кожна длянка з рослиннстю, близькою до природно, повинна бути включеною до екомереж вибр ключових територй може здйснюватися з урахуванням не тльки сучасного стану боти, але можливостей вдновлення в майбутньому. Для регонв, на територ яких природний рослинний покрив збергся добре не характеризуться значною фрагментацю, у якост ключових територ вибираються найцннш з точки зору борзноманття длянки.
Наприклад, за результатами дослдницького проекту Посольства королвства Ндерланди ДRural Development Planning: Integration of ECONET and Agricultural DevelopmentФ (ДПланування сльського розвитку: нтеграця екологчно мереж та сльськогосподарського розвиткуД) було розглянуто перспективи створення екологчно мереж на територ Антрацитвського та Бловодського районв Лугансько област. Проведене дослдження показало значний рвень фрагментац природних длянок та ускладнення з визначенням, так званих, ключових територй (ядер) на територ Бловодський району. Це говорить про необхднсть створення таких територй за рахунок кардинально змни землекористування на длянках, придатних для вдновлення природного ландшафту. На територ Антрацитвського району питома вага природних длянок, напроти, вдносно високою. Вони мають задовльний рвень поднання за рахунок системи природних екокоридорв. Головним проблемним питанням вдсутнсть ключових територй, що мають статус обТктв природно заповдного фонду. Найбльшу загрозу представляють чисельн легальн та нелегальн розробки камТяного вуглля вдритим методом. Вони можуть у найближч роки повнстю зруйнувати природний ландшафт, квдувати ключов територ та порушити коридори екологчно мереж.
У цьому контекст, одним з найбльш актуальних питань порядок фнансування заходв, пов'язаних з формуванням, збереженням та невиснажливим використанням земельних длянок, що увйдуть до складу екомереж. Вдповдно до ст. 19 Закону Укран Про екологчну мережу фнансування цих заходв може здйснюватися за рахунок коштв Державного бюджету Украни, мсцевих бюджетв, коштв пдпримств, установ та органзацй, нших джерел, не заборонених законом. Органи державного управлння об'ктв екомереж, власники користувач земельних длянок, що знаходяться в межах територй та об'ктв екомереж, вносять в установленому порядку пропозиц щодо фнансування цих заходв. Фнансування здйснються вдповдно до затверджених перелкв заходв з коштв Державного бюджету Украни, мсцевих бюджетв, а також з нших джерел, не заборонених законом.
Вдповдно до тексту Загальнодержавно програми формування нацонально екологчно мереж Украни на 2000-2015 роки, основним джерелом покриття витрат на формування елементв нацонально екологчно мереж загальнодержавного значення будуть кошти, передбачен у загальному та спецальному фондах Державного бюджету Украни на виконання заходв з забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Формування структурних елементв нацонально екологчно мереж мсцевого значення здйснюватиметься за рахунок коштв вдповдних роздлв мсцевих бюджетв мсцевих фондв охорони навколишнього природного середовища [2].
Слд зазначити, що це формулювання ма досить низький рвень конкретизац, який не дозволя реально визначити обсяги порядок фнансування заходв, спрямованих на створення та розвиток екологчно мереж, зокрема, компенсацю можливих втрат власникв сльськогосподарських угдь вд змни порядку землекористування.
Наприклад, у Програм розвитку екологчно мереж Лугансько област на 2010-2020 рр. говориться про те, що для оптимзац структури сльськогосподарських угдь в цлому по област площа рлл повинна бути скорочена порвняно з 2009 р. на 305 748га доведена до 936365га (це становить 39,6% вд загально територ област) [ 3 ]. При цьому, не розглядаються економчн аспекти даного ршення, не визначен джерела компенсування можливих збиткв та додаткових витрат сльськогосподарських виробникв, не розкрит правов аспекти змни землекористування на землях, що мають перепрофлювати цльове використання. Разом з тим, так змни достатньо вагомими не можуть не впливати на економчн нтереси землевласникв (табл. 2).
Таблиця Режими землекористування в межах структурних елементв екомереж Структурн елементи Рекомендований режим землекористування екомереж Ключова територя Для територй, як мають природоохоронний статус: режим, рекомендований проектом (ядро) органзац територ менеджмент передбачений планом розвитку територ.
Для територй, як не мають природоохоронного статусу: режим, що забезпечу збереження високого рвня бологчно рзномантност.
Сполучна територя Режим, що забезпечив збереження цлснсть снуючо територ;
або режим, що сприяе (екокоридор) формуванню (вдновленню) рослинного покриву, оптимального для збереження екосистеми ключово територ.
Буферна територя Режим, що знижу антропогенне навантаження на екосистему ключово територ, або форму сприятлив кормов або захисн умови для видв, що мешкають на ключових територях.
Вдновлювана Режим, необхдний для вдновлення рослинного територя покриву схожого з природним рослинним покривом, що снував на цй територ в сторичному минулому.
Для впровадження необхдного режиму землекористування профльн органи державно влади та мсцевого самоврядування мають розробити та затвердити механзм економчного зацкавлення землевласникв та землекористувачв, що, безумовно, ма передбачати певн (окреслен заздалегдь) державн преференц. Втм, одн лише компенсацйн виплати не зможуть виршити питання докорнно змни землекористування.
Необхдно також надати землевласникам та землекористувачам альтернативне бачення можливостей економчного використання земельних ресурсв, що може стати додатковим стимулом для розвитку екомереж.
Певн кроки у даному напряму зробила мжнародна група експертв, що була задяна в рамках проекту кС Комплексне використання земель вразйських степв, що реалзовувався на територ Украни, Молдови та Ростовсько област Росйсько Федерац [4;
17]. Заслуговують на увагу розроблен у рамках даного проекту можлив модел економчного використання вдновлених степових територй (табл. 3). - модел можуть скласти основу для визначення економчно зацкавленост сльськогосподарських виробникв до участ у процес формування екологчно мереж. Вони демонструють, що одним з найбльш перспективних шляхв розвитку екомереж в умовах степу трансформаця деградованих длянок рлл у пасовища та сножат, а також розвиток на цих длянках тваринництва пасовищного типу (розведення велико рогато худоби, коней та овець). Наближен до природних, степов пасовища з впровадженням регульованого випасу тварин мають сталу продуктивнсть та можуть забезпечити щорчний дохд сльськогосподарському виробнику на рвн 150-300 вро на кожен гектар (що ненабагато менше за доходнсть екстенсивно технолог вирощування зернових культур).
Таблиця Щорчний дохд вд рзних варантв використання степових територй Тип використання територ Щорчний дохд з 1 га, вро* Мисливство Туризм Бджльництво (збр меду 10-50кг/га) 20- Тваринництво (нерегульований випас) 10- Тваринництво (регульований випас) 150- Реалзаця проекту з звТязування вуглецю в рамках Котського 10- протоколу (до 2,5 т СО на 1 га) *для територ, загальною площею не менше 10 тис. га з рчною продуктивнстю степових рослин бля 2 т сухо речовини на 1 га Не слд забувати, що вдповдн заходи не лише сприятимуть збереженню та збльшенню бологчного рзноманття територй, але й покращуватимуть яксть земельних ресурсв. Лише такий пдхд може зупинити загрозливу тенденцю падння родючост укрансько земл.
Наприклад, у Луганськй област протягом всього пероду проведення вдповдних наукових дослджень (з 1882 р.) спостергаться стале зниження родючост рунтв. Якщо наприкнц позаминулого сторччя середнй вмст гумусу в рунтах регону був на рвн 5,5 %, то на початок двадцять першого сторччя значення цього показника знизилося до 4,2 %. Причому, найбльшу нтенсивнсть ця тенденця мала протягом останнх рокв. З 2001р. до 2008 р.
вмст гумусу в рунтах Лугансько област скоротився з 4,2 % до 3,99 %, тобто, середн скорочення вмсту гумусу складало 0,03% щорчно (табл. 4).
Це найвищий рвень даного показника з початку проведення вдповдних наукових дослджень.
Таблиця Динамка середнього вмсту гумусу в рунтах Лугансько област Вмст гумусу за роками, % Зниження за перод, % 1882-1961рр. 1961-1981рр. 2001-2008рр.
1882р. 1961р. 1981р. 2001р. 2008р.
всього за рк Всього за рк всього за рк 5,5 4,7 4,4 4,2 3,99 0,8 0,01 0,3 0,015 0,21 0, Джерело: розраховано за даними Державного комтету статистики Украни Для розкриття причин снування дано загрозливо тенденц нами було дослджено баланс гумусу у землеробств Лугансько област.
Результати наочно продемонстрували вдТмне значення балансу гумусу при вирощуванн сльськогосподарсько продукц за поширеними технологями.
Наприклад, розрахунки за даними 2007 р. показали, що рлля, що перебува у сльськогосподарському використанн втрача близько 644тис. т гумусу щорчно. В розрахунку на кожен гектар рлл втрати гумусу складають 0,74 т щорчно (табл. 5).
Таблиця Баланс гумусу у землеробств Лугансько област у 2007 роц Сльськогосподарсь Утворено Витрачено Баланс гумусу к культури та гумусу гумусу групи культур т/га т т/га т т/га т Зернов без 0,713 288512 0,920 372487 -0,207 - кукурудзи в т.ч. озима 1,057 214812 0,920 186878 +0,137 + пшениця Кукурудза на зерно 0,507 23038 1,699 77253 -1,192 - Кукурудза на силос 0,750 16077 1,699 36410 -0,949 - зелений корм Соняшник 0,984 228031 1,699 393643 -0,715 - Кормов всього 0,608 30326 0,924 46068 -0,316 - в т.ч. сян трави 0,580 16493 0,340 9658 +0,240 + Овоч 0,078 1084 2,199 2309 -2,121 - Всього посвв 0,782 575224 1,218 895493 -0,457 - Пари - - 2,479 324047 -2,479 - Всього земл в 0,664 575224 1,408 1219540 -0,744 - обробтку Джерело: розраховано за даними Луганського обласного державного проектно-технологчного центру охорони родючост рунтв якост продукц Найбльшу загрозу родючост рунтв в умовах Лугансько област створю практика застосування чорних парв. Це обумовлено тим, що процеси дегумфкац (внаслдок мнералзац гумусу та ерозйних процесв) не можуть компенсуватися процесами створення гумусу внаслдок розкладу нових рослинних залишкв. В результат, кожен гектар парв щорчно витрача 2,5 т гумусу. Не меншу загрозу для родючост складають значн втрати гумусу при вирощуванн просапних культур: соняшника та кукурудзи. При вирощуванн даних культур кожен гектар рунту втрача вд 0,7 до 1,2 т гумусу. Також вдТмне значення ма баланс гумусу за овочевими культурами. Найбльше позитивне значення балансу гумусу спостергаться за культурами, вирощування яких наближено до природних умов, коли виробляються вдносно велик обсяги зелено маси, що щльно вкрива рунт. Передусм, це вдноситься до однорчних та багаторчних трав, як можуть щорчно збагатити кожен гектар рунту на 0,24 т гумусу.
Запропоноване регональною цльовою програмою розвитку екологчно мереж Лугансько област на 2010-2020 роки скорочення площ рлл на 305,8тис.га та створення на цих длянках пасовищ та сножатей дозволить не лише зберегти ц длянки вд подальшо деградац, а господарв земельних длянок вд х знецнення, але й скоротити щорчний дефцит балансу гумусу на 300,9 тис. т.
Одним з перспективних напрямв залучення додаткових ресурсв до реалзац запропонованих заходв, можна вважати механзми мждержавно фнансово взамод, розроблен в рамках Котського Протоколу. Оскльки процес гумусоутворення невдТмно повТязаний з скороченням викидв у атмосферу СО2, реальн передумови отримання спвфнансування заходв, що сприятимуть збльшенню гумусу у рунт. Наприклад, зменшення дефциту балансу гумусу на 300,9 тис. т екввалентом скорочення на 174,5тис. т викидв СО2 (0,57 т на кожен гектар задяних земельних ресурсв). Враховуючи свтовий досвд реалзац проектв з скорочення викидв СО2 можна розраховувати на фнансування вдповдного проекту з розрахунку вд 10 до 20 дол. США за кожну тонну ДзбереженогоФ вуглецю, що в масштаб Лугансько област складатиме щорчно вд 3 до 6млн. дол.
США (вд 5,7 до 11,4 дол. США в розрахунку на 1 га). Ця сума достатньо вагомою разом з доходами вд використання пасовищ сножатей може стати додатковим стимулом екологзац сльськогосподарського виробництва та розвитку екологчно мереж.
Головним проблемним питанням, що може ускладнити процес пдготовки, затвердження та реалзац вдповдного проекту вдсутнсть офцйних методик визначення обсягв скорочення викидв СО2 за рахунок змн землекористування у процес сльськогосподарського виробництва (бльш традицйними у свтовй практиц проекти, що передбачають залсення деградованих земель).
Висновки та пропозиц Розвиток екологчно мереж може розглядатися як ефективний нструмент державно полтики, спрямовано на збереження природи. Разом з цим, екологчна мережа вагомим нструментом змни порядку землекористування у процес сльськогосподарського виробництва. У цьому контекст мають враховуватися економчн нтереси землевласникв та землекористувачв.
НевдТмною умовою розвитку екологчно мереж створення чтко окреслено системи державних преференцй землевласникам та землекористувачам, земельн длянки яких включаються до складу екомереж. Також мають активно висвтлюватися та впроваджуватися альтернативн модел економчного використання земельних ресурсв.
Зокрема, одним з найбльш перспективних шляхв розвитку екомереж в умовах степу трансформаця деградованих длянок рлл у пасовища та сножат, а також розвиток на цих длянках тваринництва пасовищного типу.
Вагомим аргументом для селян щодо перспективност розвитку екомереж ма стати той факт, що заходи з створення екомереж сприяють збереженню та збльшенню родючост деградованих сльськогосподарських земель, що повнстю вдповда нтересам землевласникв.
Одним з перспективних напрямв залучення додаткових ресурсв до реалзац запропонованих заходв, можна вважати механзми мждержавно фнансово взамод, розроблен в рамках Котського Протоколу. За рахунок реалзац вдповдного проекту сльськогосподарськ виробники Лугансько област можуть додатково залучати щорчно вд 3 до 6 млн. дол. США.
Одним з проритетних завдань для аграрно науки розробка, апробаця та офцйне затвердження методик визначення обсягв скорочення викидв СО за рахунок змн землекористування у процес сльськогосподарського виробництва.
Лтература:
1. Закон Украни Про екологчну мережу Украни вд 24 червня року № 1864-IV.
2. Закон Украни Про Загальнодержавну програму формування нацонально екологчно мереж Украни на 2000-2015 роки вд 21 вересня 2000 року № 1989-III 3. Регональна цльова програма розвитку екологчно мереж Лугансько област на 2010-2020 роки. Затверджена Ршенням обласно ради вд грудня 2009 р. № 32/ 4. Байс Й., Босх Р. Сохранение степей с точки зрения экономики // Степной бюллетень. - № 28. - 2010. - С. 5-9.
5. Andrn, H. (1996). Population responses to habitat fragmentation: statistical power and the random sample hypothesis. Oikos 76:235-242.
6. Bennett, A.F. (1999). Linkages in the landscape. The role of corridors and connectivity in wildlife conservation. IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK 7. Bennett, G. & P. de Wit (2001). The development and application of ecological networks: a review of proposals, plans and programmes. IUCN & AID Environment, Amsterdam, the Netherlands.
8. Bloemmen M., Van der Sluis T. (eds.) 2004. Corridors: different corridor types with example projects for Europe. Internal report, Alterra, Wageningen.
9. Bouwma, I.M, P. Opdam, A. Schrevel (2003). Ecological networks: linking protected areas with sustainable development (brochure, Alterra, Wageningen) 10. Foppen, R.P.B., I.M. Bouwma, J.T.R. Kalkhoven, J. Dirksen & S. van Opstal, (2000). Corridors of the Pan-European Ecological Network: concepts and examples for terrestrial and freshwater vertebrates. Alterra and ECNC. ECNC Technical Report, ECNC, Tilburg.
11. Forman, R.T.T. (1995) Land mosaics: the ecology of landscapes and regions.
Cambridge University Press, Cambridge, UK.
12. Jongman, R.G.H. & I. Kristiansen (2001). National and regional approaches for ecological networks in Europe. Nature and environment, no. 110. Council of Europe Publishing, Strasbourg.
13. Klijn, J.A., A.J.F.M. van Opstal, & I.M. Bouwma (2003). The indicative map of the Pan-European ecological network. ECNC, Tilburg, The Netherlands/Budapest, Hungary.
14. Opdam, P.F.M.;
S. Luque, K.B. Jones (2009). Changing landscapes to accomodate for climate change impacts: a call for landscape ecology. Landscape Ecology 24 (2009)6 p. 715 - 721.
15. Van der Sluis, T., B. Pedroli, H. Baveco & G. Corridore (2003). Ecological networks, a challenge for territiorial planning - the case of Region Abruzzo, Italy.
In: Proceedings Ecosystems and Sustainable Development ECOSUD, vol. I, Siena, Italy. (Ed.) E. Tiezzi, C.A. Brebbia, & J-L. Us, pp. 69-79, Wessex Institute of Technology, Southampton, UK.
16. Van Opstal, A.J.F.M. (1999). The architecture of the Pan-European Ecological Network: suggestions for concept and criteria. IKC-report 37, Wageningen, the Netherlands.