СІ. Чорнооченко цивільний процес

Вид материала

Документы

Содержание 17.5. Забезпечення позову 18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних 18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ Перша частина

Подобный материал:

• План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
• Одеська національна юридична академія, 548.25kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка, 1283.07kb.
• Прикарпатський національний університет імені василя стефаника, 1123.13kb.
• Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник, 5326.94kb.
• Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого, 3071.65kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
• “Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України”,, 44.56kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий, 2337.3kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права імені в. М. Корецького фурса, 688.71kb.

14»-
17.4. Зміни в позовному спорі

Позивач має право протягом стадії підготовки справи до судового розгляду і подальшого розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою на будь-якій стадії цивільного процесу, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду (ст.103 ЦПК).

Необхідність у зміні підстав позову можлива тоді, коли в процесі підготовки чи розгляду справи встановлюється невідповідність між фактами, що обґрунтовують позов, і обставинами, за якими така вимога може бути задоволена. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, що обґрунтовують позовну вимогу, покладені нові.

Зміна предмета позову можлива тоді, коли в процесі підготовки справи до судового розгляду або розгляду справи замість первісних спірних правовідносин заявлені нові. При уточненні, доповненні чи конкретизації формулювання вимоги предмет позову залишається незмінним, а змінюється, як правило, зміст позову - збільшується або зменшується спірна сума або пред'являється альтернативна вимога.

Відмова від позову - це відмова від заявленої в суді матеріально-правової вимоги до відповідача і від судового захисту своїх прав. Такі дії є волевиявленням позивача. Відмова від позову повинна носити безумовний характер. Особа, яка виконує такі дії, має право одержати роз'яснення суду про правові наслідки такої відмови (ст.179 ЦПК).

Право на відмову від позову реалізується виконанням процесуальних дій в усній чи письмовій формі. При прийнятті відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі. Але коли відповідач пред'являє зустрічний позов, то справу належить розглядати як і тоді, коли є відмова від подальшого проведення процесу у зв'язку з необ­ґрунтованістю позову.

208

Формою відмови другої сторони - відповідача від належ­них прав на судовий захист буде визнання позову - безспірна згода відповідача, висловлена ним у судовому засіданні, про задоволення пред'явлених до нього вимог і спрямована на закінчення спору шляхом встановлення позитивного для позивача судового рішення.

Визнання позову викликає певні юридичні наслідки -звільняє суд від подальшого дослідження обставин у справі, а позивача - від доказової діяльності на обгрунтування позову і є підставою для задоволення судом вимог позивача. При визнанні факту інші особи, які беруть участь у справі (позивач і особи, які пред'явили вимогу в інтересах інших осіб), звільняються від обов'язку його доказування за допомогою інших засобів.

Мирова угода - це укладена в цивільному процесі угода між сторонами у справі і затверджена судом про умови припинення спору про право цивільне на підставі взаємних уступок - відмови позивача від частини своїх вимог або їх зміни, визнання відповідачем зміненого позову чи змен­шеного розміру позовних вимог.

Коли мирова угода укладається поза судом і ним не затверджується, то вона підлягає доказуванню в суді. За­тверджена судом мирова угода є підставою для виконання. Але затвердження судом мирової угоди не означає, що суд цим самим стверджує існуючі між сторонами відносини. Не допускається укладення мирової угоди, спрямованої на звільнення в обхід закону від майнової відповідальності посадових осіб, винних в заподіянні підприємствам і орга­нізаціям шкоди незаконним звільненням з роботи пра­цівників, у невиконанні рішення суду про поновлення на роботі, угоди, при підписанні якої була порушена воля сторін.

Контроль суду забезпечує законність укладення мирової угоди і гарантує захист прав та інтересів суб'єктів спірних матеріально-правових правовідносин.

209

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес



14*
Умови мирової угоди сторін, викладені в усній формі, заносяться до протоколу судового засідання і підписуються сторонами. Мирова угода сторін, викладена письмово, додається до справи, про що зазначається в протоколі судового засідання.

17.5. Забезпечення позову

У стадії підготовки справи до судового розгляду суддя на прохання осіб, які беруть участь у справі, чи за власною ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову врегульований ст.ст. 149— 158 ЦП К і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати або знищити його. При цьому суддя застосовує способи забезпечення позову, зазначені в законі (ст.152 ЦПК).

а) накладенням арешту на майно або грошові суми, що
належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Не дозволяється накладення арешту на заробітну плату,
пенсію та стипендію інші соціальні виплати;

б) забороною провадити певні дії;

в) забороною іншим особам провадити платежі або пере­
давати майно відповідачеві;

г) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов
про право власності на дане майно або про виключення його з
опису;

д) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису
нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у
позовному порядку.

Виходячи з соціально-економічного становища державних підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій, їх об'єднань в нашій державі, характеру і змісту правових

210

відносин з їх участю, спір з яких віднесений до компетенції суду, в правовому регулюванні забезпечення позову до них допускається тільки один спосіб - заборона провадити певні дії (ч.З ст.152 ЦПК).

На забезпечення позову судом чи суддею приймається ухвала, яка виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ст.156 ЦПК). Прийняте судом забезпечення позову може бути змінено або скасовано (ст.ст. 154, 155 ЦПК). На заяву сторони, з врахуванням думки другої, суд або суддя має право допустити заміну одного способу іншим, а також допустити декілька забезпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної. При забезпеченні позову, що має грошову оцінку, відповідач може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести в депозит позовну суму.

Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який її постановив, після розгляду заяви в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Якщо в позові буде відмовлено, вжиті судом заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Але суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

До осіб, винних в порушенні ухвали суду про забезпечення позову, може бути застосована санкція у вигляді штрафу. Крім того, позивач вправі стягнути з таких осіб збитки, завдані невиконанням ухвали про забезпечення позову (ст.153 ЦПК). На ухвалу суду з питань забезпечення позову може бути подано апеляційну скаргу, а прокурором - окреме подання (ст.157, п.2 СТ.292 ЦПК). Подача скарги чи подання не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Подача скарги чи подання на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову або про заміну одного забезпечення іншим, зупиняє виконання цієї ухвали.

21

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


і7.6. Судові виклики і повідомлення

Про призначений день судового засідання по розгляду справи суд зобов'язаний своєчасно повідомити осіб, які беруть участь у ній, та інших учасників процесу, щоб надати їм можливість належно підготуватися до участі в справі. Для цього використовуються судові виклики і повідомлення, які прова­дяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських органі­зацій і трудових колективів за адресою, вказаною стороною, самими цими особами або іншими учасниками справи.

Повістки про виклик до суду надсилаються тим особам (особам, які беруть участь у справі, та іншим учасникам процесу), участь яких у судовому засіданні або вчиненні окремих процесуальних дій є обов'язковою. Така повістка повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. За формою повістка про виклик до суду - письмова, а за змістом повинна відповідати ст. 92 ЦПК та міститиі: 1) найменування і адресу суду з зазначенням місця, дня і часу явки за викликом; 2) назву справи, по якій робиться виклик; 3) вказівку, як хто викликається дана особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, перекладач); 4) вказівку, чи викликається дана особа в судове засідання чи на прийом до судді; 5) попередження про наслідки неявки або неповідомлення про причини неявки в судове засідання.

Відповідачу разом з повістками надсилається копія позовної заяви і в необхідних випадках копії документів, доданих до неї (ст. 138 ЦПК). У повістці зазначається, що за наявності у нього заперечень проти позову він повинен подати докази на ствердження своїх заперечень.

Повістки-повідомлення надсилаються судом особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. За змістом вони повинні містити найменування і адресу суду, назву справи,

212

вказівку про те, яку процесуальну дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення.

Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних. Повістку можна видати на руки стороні або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам.

Повістка вручається громадянину, який викликається, під розписку. Зворотна розписка з його підписом підлягає повер­ненню до суду з зазначенням часу одержання.

Повістка, адресована підприємству, установі, організації, вручається відповідній посадовій особі, яка розписується про її одержання на зворотній розписці. При неможливості вручення повістки особі, яка викликається, повістку вручають будь-кому з дорослих членів сім'ї, які проживають разом з нею, а при їх відсутності - ЖЕК або адміністрації за місцем роботи, а в сільській місцевості - виконкому сільської ради. Посадова особа, яка одержала повістку, зобов'язана під свою відповідальність негайно вручити її належній особі. При відмові адресата одержати повістку, особа, що її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, яка повертається до суду. Відмітка про відмову стверджується підписом посадової особи ЖЕК чи виконкому сільської ради або представника адміністрації за місцем роботи, або підписами не менше двох громадян.

Повістки надсилаються за адресою осіб, які беруть участь у справі, - місця проживання громадян, місця знаходження органу юридичної особи. Відповідно до ст. 95 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає. За невиконання обов'язку повідомляти суд про зміну своєї адреси під .час провадження у справі суд вправі на сторони й інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф у розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

213

Чорнооченко C.I.

Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом посадової особи виконкому сільської ради за місцем знаходже­ння майна відповідача або житлово-експлуатаційної організації останнього відомого місця його перебування про те, що вручити повістку адресатові не можна через його відсутність (ст. 96 ЦПК). '

Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд, керуючись правилом ст. 97 ЦПК, може оголосити його розшук.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення стадії підготовки справи до судового
розгляду.

2. Визначте строки підготовки справи до судового роз­
   гляду.
   
3. Які дії здійснює суддя на стадії підготовки цивільної
   справи до розгляду?
   

4. Назвіть дії судді після прийняття позовної заяви.
   
5. Назвіть загальні строки підготовки справ до судового
   розгляду.
   
6. Яким чином суддя оформляє призначення справи до
   розгляду?
   

7. Який існує строк підготовки складних цивільних справ?
   
8. Чи можливе об'єднання та роз'єднання позовів у стадії
   підготовки?
   
9. Чи можна у процесі підготовки справи вирішити
   питання про забезпечення позову?
   

10. Визначте підстави для застосування забезпечення
    позову.
    
11. За чиєю ініціативою проводиться забезпечення позову?
    
12. Дайте загальну характеристику судовим викликам та
    повідомленням.
    

214

Розділ 18. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних

справ

Судовий розгляд можна розглядати як інститут цивільного процесуального права і як стадію цивільного процесу.

Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права - це система норм, що регулюють суспільні відносини між судом та іншими учасниками процесу і діяльність суду та інших учасників процесу, спрямованих на розгляд і вирішення цивільно-правових спорів, справ з адміністративних право­відносин і справ окремого провадження.

Судовий розгляд як стадія цивільного процесу - це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямо­вана на розгляд і вирішення цивільно-правового спору, справ, що виникають з адміністративних правовідносин, і справ окремого провадження.

Стадія судового розгляду є головною стадією цивільного судочинства, тобто в ній найбільш повно реалізуються завдання і принципи цивільного процесуального права, що стоять перед судом.

Варто розрізняти судовий розгляд і судове засідання. Ст.159 ЦПК передбачає, що судовий розгляд відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Судове засідання є процесуальною формою судового розгляду. Судове засідання також є процесуальною формою розгляду справ в апеляційній і касаційній інстанції й перегляду рішень і ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з ново-виявленими і винятковими обставинами.

Судовий розгляд є обов'язковою стадією процесу. Неза­лежно від того, чим закінчується справа - ухваленням рішення,

215

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


постановлениям ухвали про закриття провадження по справі, призупиненням провадження чи залишенням заяви без розгляду - існує стадія судового розгляду. Це центральна стадія цивільного процесу, тому що тільки на цій стадії справа вирішується по суті. На цій стадії найбільш повно виявляються принципи цивільного процесуального права: усність, безпо­середність, гласність, підпорядкування суддів тільки закону, рівність всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність і диспозитивність.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності та публічності. На суд покла­дено вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Виходячи з цього, цивільні справи в судовому засіданні розглядаються публічно в межах, необхідних для з'ясування обставин, встановлення об'єктивної істини, дійсних взаємо­відносин сторін, їх прав та обов'язків.

18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ

Судове засідання проводиться в приміщенні суду, а у найбільш актуальних справах та справах, що мають широкий громадський інтерес, - безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 159 ЦПК).

Згідно зі ст. 158 нового ЦПК України судове засідання може проводитися лише в спеціальному обладнаному для цього приміщенні суду - в залі засідань.

Головуючий у судовому засіданні, якщо справа розгля­дається колегіально, а коли одноособово - суддя, повинні спрямовувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи, а також забезпечує належний виховний

216

рівень судового процесу (ст. 162 ЦПК), спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.

Всі присутні в залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі мають додержуватись встановленого порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого: при вході до нього суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасники процесу звертаються до суду та дають свої показання і пояснення стоячи. Згідно зі ст. 161 нового ЦПК України особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти та спеціалісти звертаються до суду словами „Ваша честь" .

Цим виховується повага до суду, який здійснює право­суддя ім'ям України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби впливу, передбачені ст. 164 ЦПК України. Новацією цивільно-процесуального законодавства України стало закріплення статусу судових розпорядників, на яких покладено обов'язок забезпечення належного порядку при розгляді судових справ.

Розгляд справи проводиться шляхом послідовного вчи­нення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.

Судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин: 1) підготовча; 2) розгляд справи по суті -дослідження обставин справи і перевірка доказів; 3) судові дебати; 4) постановления і оголошення рішення.

Перша частина має підготовчий характер. В ній суд вирішує питання щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду, секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, інших учасниках процесу (свідки, експерти, перекладачі) та наявних доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу, встановлених ст.ст. 165-177 ЦПК процесуальних дій:

217

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

1. головуючий (суддя) відкриває судове засідання і ого­
   лошує, яка справа розглядатиметься, хто позивач і відповідач,
   заявник і заінтересована особа (у справах з адміністративно-
   правових відносин і окремого провадження) і пропонує їм та
   представникам зайняти встановлені для них місця;
   
2. перевіряється явка учасників процесу, встановлюються
   особи тих, хто з'явився, перевіряються повноваження
   посадових осіб та процесуальних представників, вирішується
   питання про участь у справі інших заінтересованих осіб, які
   не викликалися, але з'явилися в судове засідання;
   
3. головуючий роз'яснює перекладачеві його права та
   обов'язки і попереджує про кримінальну відповідальність
   згідно зі статтею 384 КК України за завідомо неправильний
   переклад. Новим ЦПК України передбачено приведення
   перекладача до присяги. Текст присяги підписується пере­
   кладачем і разом з розпискою про кримінальну відпо­
   відальність за завідомо неправильний переклад приєднується
   до справи (ст. 164 ЦПК);
   
4. з зали судового засідання видаляються свідки. Згідно зі
   ст. 165 нового ЦПК України судовий розпорядник повинен
   вживати заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не
   спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;
   
5. головуючим оголошується склад суду, а також прізвища
   секретаря судового засідання, прокурора, експерта, пере­
   кладача і роз'яснюється особам, які беруть участь у справі, їх
   право заявляти відводи. Згідно зі ст. 163 нового ЦПК секретар
   судового засідання доповідає судові, хто з викликаних осіб
   з'явився до суду, чи вручено судові повістки та повідомлення
   тим, хто не з'явився.
   

Заявлений відвід судді має бути мотивований нормативно визначеними для цього підставами (ст.18 ЦПК). Підстави для відводу прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання встановлені ст.19 ЦПК.

Заявлений відвід вирішується у порядку, встановленому ст.22 ЦПК. Суд повинен заслухати пояснення особи, якій заявлено

218

відвід, якщо вона бажає їх дати, а також думку про це осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу в нарадчій кімнаті з постановлениям ухвали.

Заяву при відвід судді вирішують інші судді у відсутності того, кому заявлено відвід, і він вважається відведеним при рівній кількості голосів, поданих за і проти. Заява про відвід кільком суддям або всьому складові суду вирішується тим же судом у повному складі простою більшістю голосів.

Право на подачу заяви про відвід судді при одноособовому розгляді справи може бути реалізовано не менше як за три дні до початку її розгляду. Заява про відвід, подана після закінчення зазначеного процесуального строку, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку (ст.85 ЦПК). Допускається прийняття заяви у судовому засіданні, якщо відвід судді заявлено з підстав, про які особа, що його заявила, дізналася в процесі розгляду справи. У цьому випадку суддя відкладає розгляд справи до вирішення заяви про його відвід у встановленому порядку;

6) якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був
заявлений, головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у
справі, їх процесуальні права і обов'язки, визначені ст. 99 ЦПК,
а для сторін - також ст.103 ЦПК, про що зазначається в
протоколі судового засідання.

Головуючий повинен запитати у осіб, які беруть участь у справі, чи є у них клопотання, пов'язані з розглядом справи. Якщо такі будуть заявлені, — вирішити їх негайно, заслухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, постановивши про це ухвалу;

7) вирішується питання про можливість розгляду справи у
зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, інших осіб, які
беруть участь у справі, свідків або експертів. Воно вирішується
після заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі і
з'явилися в судове засідання па її розгляд;

219

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


8) за відсутності обставин, які роблять неможливим розгляд справи, головуючий роз'яснює експертові його права і обов'язки та попереджає про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України за дачу завідомо непра­вильного висновку.

Новацією цивільно-процесуального законодавства Укра­їни стало роз'яснення на підготовчій частині головуючим в суді прав та обов'язків експерта та спеціаліста, при цьому експерт зобов'язаний скласти присягу (ст.ст. 171-172 нового ЦПК України).

Виконанням всіх перерахованих дій завершується підго­товча частина судового засідання.

Після цього суд переходить до другої частини судового засідання - з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослідження на підставі передбачених ЦПК засобів доказування наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін. Ця частина судового засідання має виключно важливе значення, оскільки присвячена безпо­середньому розгляду справи по суті (ст.ст. 173-192 нового ЦПК).

Розгляд справи по суті починається доповіддю судді про обставини справи. В ній зазначається: яка справа розгля­дається, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обґрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то причини відкладення і чи усунені вони. Коли ж справа вже була вирішена, однак рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено в постанові суду, який заново розглядав справу. Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського суду (ст.178 ЦПК). Заявлені відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом у

220

порядку, встановленому ст.179 ЦПК. Зазначені волеви­явлення сторін заносяться до протоколу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.

Про неприйняття судом відмови від позову, визнання позову відповідачем чи незатвердження мирової угоди сторін суд постановляє мотивовану ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.

Для цього заслуховуються пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також пояснення інших осіб, які беруть участь у справі. Суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення, якщо це викликано особливостями конкретних обставин справи. В процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть ставити одна одній запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), чи пояснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя оголошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок допиту свідків, допиту експертів та дослідження інших доказів. Свідки допитуються за правилами, встановленими ст.ст. 182-185 ЦПК.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо непра­вдивих показань і за відмову давати показання. Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджуються про кри­мінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі. Згідно зі ст. 180 нового ЦПК України головуючий повинен привести кожного свідка до присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Кожен свідок допи-

221

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Новим ЦПК України передбачено, що кожен допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін (п.10 ст. 180 ЦПК).

При допиті свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років обов'язкова присутність педагога або близьких осіб для свідка (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.

Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі у протоколі судового засідання.

Не можуть бути використані як показання свідків (ст.41 ЦПК) письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази (ст.46 ЦПК).

Письмові докази досліджуються в судовому засіданні за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 ЦПК. Письмові докази, а також протоколи їх огляду, складені у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), забезпечення доказів (ст.36 ЦПК), їх огляду на місці (ст.189 ЦПК) ого­лошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян з метою охорони їх таємниці може бути проведено у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими таке листування і повідомлення відбулися, при відсутності згоди таких осіб — тільки в закритому судовому засіданні.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні прова­диться в порядку, встановленому ст. 188 ЦПК. Вони огля-

222

даються судом, а також пред являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках -також експертам і свідкам. У випадку неможливості доставити до суду речові і письмові докази вони оглядаються і дослі­джуються за місцем їх знаходження за правилами, встанов­леними ст.189 ЦПК.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після цього в судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочатку висновок оголошується, а потім для його роз'яс­нення і доповнення експерт за пропозицією суду може дати усне пояснення, яке заноситься до протоколу судового засідання, а для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути задані запитання судом, і особами, які беруть участь у справі (ст.190 ЦПК). Згідно з новим ЦПК України висновок експерта оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.

Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК).

У деяких справах, що виникають з сімейних, житлових, спадкових правовідносин беруть участь відповідні органи державного управління - опіки і піклування, житлово-комунальні, фінансові - для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та законних інтересів інших осіб (ч.2 ст.121 ЦПК). Такий висновок оголошується в судовому засіданні. Суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання

223

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес