Роль ведучого в реалiзацiСЧ авторського задуму на Запорiзькому телебаченнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
? факти СФ немаловажливими i саме СЧх, мабуть, бракуСФ в аналiзованiй передачi.
На початку розмови ведучий проявляСФ певний iнтерес i до спiврозмовника, i до теми передачi. Але далi iнтерес поступово згасаСФ i це видно неозброСФним оком. Ведучий просто ставить питання, вислуховуСФ вiдповiдь i, на автоматi, ставить наступне. Часом гостi вiдходять вiд зазначеноСЧ теми, дуже конкретизують факти або, навпаки, говорять не ту iнформацiю,,,ллють водутАЭ. А ведучий, замiсть того, щоб скерувати розмову в необхiдному напрямку чи зупинити зайвий потiк iнформацiСЧ, просто чекаСФ, доки герой сам не перестане розмовляти. Можливо, в цiй ситуацiСЧ вiдiграСФ роль те, що ведучий не СФ журналiстом i не маСФ достатньоСЧ кiлькостi знань, стосовно своСФСЧ позицiСЧ i поведiнки в телестудiСЧ перед камерою.
Повiдомлення i його текст не рiвнi мiж собою. Окрiм чисто вербального тексту каналами невербальноСЧ комунiкацiСЧ через пози, мiмiку, жести, загальну манеру викладу, ведучий свiдомо чи не свiдомо передаСФ своСФ ставлення до тексту повiдомлення, виражаСФ свою зацiкавленiсть, ступiнь його сприйняття. Пропорцiйно ступенi, приписуваного ведучому авторства, телеглядач сприймаСФ повiдомлюванi факти з певною поправкою на особистiсть комунiкатора, його авторитетнiсть, щирiсть, привабливiсть. Отримуючи певну iнформацiю, реципiСФнт не сприймаСФ СЧСЧ як певний набiр фактiв, якi треба просто почути i запамятати. Вiн намагаСФться осмислити СЧСЧ в контекстi мотивiв, якi реалiзуСФ ведучий, тобто оцiнити iнформацiю в тiй моделi сприйняття, яку вiн приписуСФ особi комунiкатора.
За словами С. Муратова, психологiчна структура телекомунiкацiСЧ, в основi якоСЧ лежить вiдкритий дiалогiчний контакт телеглядача з ведучим, зберiгаСФ субСФкт-субСФктне ставлення реципiСФнта до комунiкатора, що несе в собi бажання вiднести телевiзiйного ведучого до того чи iншого типу реального партнеру спiлкування [39, c. 35]. Виходячи з цього, слiд зазначити, що успiх телевiзiйного впливу потребуСФ створення умов, необхiдних для розкриття особистих якостей комунiкатора, переворити його iз функцiональноСЧ ролi,,рупоратАЭ певних iдей на значимого для людей спiврозмовника, здатного збагачувати подану iнформацiю своСЧм ставленням. Ведучий повинен памятати про це i втiлювати все на пактицi. Тому що, дiйсно, коли ведучий пасивний, не реагуСФ на почуту iнформацiю, не пропускаСФ матерiал через себе, аудиторiя також не буде сприймати повiдомлення належним чином, яким би цiкавим i, часом, просто необхiдним воно б не було.
Сприйняття телепередачi масовою аудиторiСФю часто визначаСФться емоцiйно-оцiнювальним ставленням до ведучого. У буденнiй свiдомостi це виявляСФться у феноменi,,популярнiсть ведучоготАЭ: глядача захоплюСФ (або вiдштовхуСФ) не стiльки iнформацiйний бiк повiдомлення, скiльки особистiсть телекомунiкатора. Саме тому, ведучим слiд пiклуватись не лише про пошук цiкавоСЧ теми для розмови, а й про власний iмiдж. Ведучий повинен змусити глядача спiвпереживати, довiряти.
Щодо зовнiшнього вигляду, який СФ теж немаловажним, тут ведучий,,Вашого здоровятАЭ справляСФ досить непогане враження. Кожного разу одягнений в акуратний дiловий костюм, маСФ гарну зачiску. Але бракуСФ трiшки,,живостiтАЭ, якогось вогника в очах, зацiкавленостi. Саме цi, здавалося б, дрiбницi можуть, якщо не зiпсувати, то привнести негативу до сприйняття ведучого аудиторiСФю. Вплив на сприйняття аудиторiСФю iнформацiСЧ маСФ i оформлення студiСЧ, допомiжнi матерiали. У данiй програмi персонажi сидять на сiрому фонi. Позаду них на екранi виднiСФться лише головна заставка з назвою програми. Вiдсутнi будь-якi перебивки чи музичний супровiд, якi б зробили подання iнформацiСЧ значно цiкавiшим для аудиторiСЧ. Цей факт можна вiднести до категорiСЧ зауважень до особи ведучого, оскiльки в даному випадку вiн i виступаСФ автором. Пiд час роботи над створенням передачi автор повинен пiклуватися не лише про гарну форму i змiст повiдомлення, а брати до уваги усi деталi, якi в сукупностi створять позитивне враження вiд перегляду.
РЖншою програмою, де роль автора i ведучого належить однiй дюдинi, СФ продукт каналу,,ТВ-5тАЭ,,Давайте зясуСФмотАЭ.
,,Давайте зясуСФмотАЭ щотижнева публiцистична програма, розрахована на глядачiв iз активною громадською i життСФвою позицiСФю. Автор i ведучий РЖгор Пiдкович, за фахом журналiст. Гостi програми провiднi полiтики краСЧни, керiвники рiзноманiтних органiзацiй i мiжнародних мiсiй, мери мiст i голови обласних адмiнiстрацiй, вiдомi суспiльнi i культурнi дiячi. На вiдмiну вiд попередньоСЧ передачi, тут постать ведучого значно помiтнiша на екранi, вiн займаСФ,,живутАЭ позицiю i стосовно розмови на обрану тему, i у спiлкування з аудиторiСФю. Ведучий веде активний дiалог з гостями в студiСЧ. Добре обiзнаний з технiкою iнтервювання, керуСФ iнформацiСФю, спрямовуСФ розмову в необхiдне русло. Перед камерою тримаСФться досить природно, без напруження. У питаннях, якi вiн ставить гостям, вiдчуваСФться обiзнанiсть, власний iнтерес автора, що привертаСФ увагу аудиторiСЧ.
У. Отт зазначаСФ, що можливостi впливу на телебаченнi набагато бiльшi, нiж можливостi публiчного виступу перед звичайною аудиторiСФю. Аудиторiя телебачення маСФ свою специфiку, що вiдрiзняСФ СЧСЧ вiд звичайноСЧ i вносить додатковi труднощi [41, c. 90].
По-перше, комунiкатор не бачить своСФСЧ аудиторiСЧ. Вiн позбавлений можливостi безпосередньо регулювати засоби впливу. Публiчний виступ перед телевiзiйною камерою потребуСФ або звички до спецiальних умов такого спiлкування, або великого досвiду i професiйних навичок.
По-друге, телевiзiйна ауди