Роль ведучого в реалiзацiСЧ авторського задуму на Запорiзькому телебаченнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
евiзiйного ведучого i його роль у поданнi телевiзiйноСЧ програми.
Практичне значення одержаних результатiв. Матерiали дипломного дослiдження можуть бути використанi пiд час подальших наукових розробок, викладання курсiв, повязаних iз телевiзiйною творчiстю, при написаннi курсових та дипломних робiт.
Структура роботи. Дипломна робота складаСФться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складаСФ 50сторiнок. Список використаних джерел мiстить 52 найменування.
Роздiл 1. Розкриття авторського задуму й постатi телевiзiйного ведучого
- Авторський задум як основа створення телевiзiйноСЧ програми
Над створенням будь-якоСЧ телевiзiйноСЧ програми працюСФ цiлий колектив. Проте одне з головних мiiь належить авторовi. Коли накопичуСФться певна кiлькiсть матерiалу, цiкавого для громадськостi, постаСФ питання донесення його до аудиторiСЧ, питання викладу цього матерiалу. У свiдомостi автора (журналiста) виникають два потоки мислення: пiзнавальний, що несе знання фактiв i явищ дiйсностi, СЧх зумовленостi, i творчий осмислюСФ пiзнане, намагаСФться в певнiй формi викласти осмислене. В ходi такого пiзнавального i творчого мислення i народжуСФться авторський задум.
У тлумачному словнику украСЧнськоСЧ мови задум тлумачать, як,,намiр, думка, перспектива, передбачення, накреслення; основна iдея художнього, музичного чи публiцистичного творутАЭ [49, c. 52]. С. Ожегов розумiСФ його як,,задуманий план дiй або дiяльностi, намiртАЭ [40, c. 43].,,Задум, наголошуСФться в лiтературознавчому словнику, перший ступiнь творчого процесу, первинний нарис майбутнього твору. У задуму iснуСФ двi сторони: сюжетна (автор заздалегiдь намiчаСФ хiд подiй) та iдейнатАЭ [28, c. 63].
У журналiстськiй творчостi основна роль початкового задуму полягаСФ в тому, щоб стати таким собi,,позахудожнiм завданнямтАЭ, загальною iдеСФю, визначеною темою, образно оформлюваною в процесi художньоСЧ творчостi.
У свiдомостi автора образи рухаються хаотично. Весь нагромаджений матерiал в один момент вступаСФ в певне органiчне зСФднання з тими основними думками та iдеями, якi виносив у своСЧй свiдомостi автор. Задум журналiстського твору категорiя значно простiша, нiж художнiй задум. РЖнодi, це лише намiр повiдомити той чи iнший факт, вiдчуття того, що треба написати. Часто задум розумiють як мету написання, викладу накопичених фактiв.
Задум це лише контури майбутнього твору, бiльш-менш уявленi його загальнi обриси, де вже прослiдковуСФться певний порядок i послiдовнiсть викладу, зiставлення окремих фактiв чи подробиць одного факту, розвиток думки й кiнцева мета виступу. Тут уже зявляються такi фактори, як продуманiсть виступу, чiткiсть викладу, мотиви суджень i висновкiв. Обрана тема конкретизуСФться у визначених обрисах викладу матерiалу. Продуманий автором задум спонукаСФ його шукати найкращi, найвиразнiшi вирiшення теми, запобiгаСФ проникненню в матерiал чогось зайвого, другорядного, нецiкавого.
Як зазначаСФ М. Кiм, задум, випереджауючи всю наступну роботу журналiста над майбутнiм твором, вже на початкових етапах творчостi представляСФ мiкромодель цього твору. Дана стадiя маСФ евристичний характер, тому що безпосередньо повязана з пошуком оригiнальних iдей, думок, образiв, деталей, життСФвих фактiв i т.п. Саме з цих рiзнорiдних складових задуму i виникаСФ майбутнiй твiр [22, c. 89].
ЖиттСФвий матерiал це соцiальна реальнiсть, вивчена автором i покладена в основу журналiстського твору. Реальнiсть завжди багатша лiтературноСЧ основи, журналiстського тексту. Один з найважливiших секретiв професiйноСЧ майстерностi умiння вибрати з усього рiзноманiття реального свiту тiльки те, що необхiдно в даному журналiстському матерiалi. По сутi, проблема вибору подiСЧ, героя, деталi, що визначаСФ слова, основна в журналiстськiй професiСЧ. Все життя автор стоСЧть перед вибором i наскiльки вдало вiн вирiшить цю проблему, настiльки ефективною буде його творчiсть.
У журналiстицi, як i в художнiй творчостi, iмпульсами до появи задуму можуть бути найрiзноманiтнiшi фактори. Проте, не слiд чекати будь-яких iмпульсiв без творчого напруження, пошукiв, задовольняючись механiчною передачею фактiв. Для журналiстськоСЧ творчостi характерне виношування задуму, освоСФння фактичного матерiалу i думок, викликаних ним.
На формування авторського задуму журналiстського матерiалу мають вплив такi чинники, як:
- наявнi факти дiйсностi;
- авторська позицiя, з якоСЧ факти вивчалися й осмислювалися;
- iдея майбутнього твору, що випливаСФ з двох попереднiх передумов.
Сформований авторський задум полегшуСФ освоСФння журналiстом зiбраних фактiв, допомагаСФ СЧх упорядкувати i,,оцiнититАЭ, вiдкидаючи дрiбязковi i непотрiбнi. Вдалий задум допомагаСФ авторовi зрозумiти, з чого почати, на яку думку спиратися, якими фактами керувати [23, c. 103].
Однi задуми, наприклад, вiдгук на конкретну подiю, вимагають оперативноСЧ реалiзацiСЧ. Журналiст, визначивши актуальнiсть подiСЧ, тут же збираСФ вiдповiднi факти. РЖншi задуми вимагають накопичення певного життСФвого матерiалу, його попереднього осмислення, вiдбору найбiльш примiтних ситуацiй для розкриття проблеми, систематизацiСЧ наявних фактiв з метою формування остаточноСЧ теми, всебiчного вивчення питання i т. д. Тут задум може бути скоректований, уточнений. Як правило, результатом такого задуму стаСФ бiльш великий твiр. Задум насичуСФться життСФвим матерiалом. Тому i письменники, i журналiсти серйозну увагу придiля