Роль ведучого в реалiзацiСЧ авторського задуму на Запорiзькому телебаченнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
озно впливають на задум телевiзiйноСЧ програми i його втiлення [1, c. 20].
Телевiзiйний журналiст може знати свою аудиторiю краще або гiрше, його мiркування стосовно неСЧ можуть збiгатися чи суперечити дiйсностi. Тут важливi i iнтуiцiя авторiв програми, i те, наскiльки достовiрною, своСФчасною i повною iнформацiСФю стосовно своСФСЧ аудиторiСЧ вони володiють. Автор пише певний iенарiй, орiСФнтуючись на певне коло глядачiв. Вiн вкладаСФ в програму своСФ розумiння того чи iншого явища. РЖ в даному випадку роль ведучого полягаСФ ще й у тому, щоб розкрити думки автора i донести СЧх аудиторiСЧ, допомогти зрозумiти i правильно розтлумачити.
Найчастiше, ведучi на телебаченнi працюють за вже написаним автором iенарiСФм. Це, звичайно, полегшуСФ СЧм працю, дозволяСФ трiшки розслабитись. У таких випадках автор i ведучий це двi абсолютно рiзнi людини, якi мають свою точку зору, по-своСФму iнтерпретують тi чи iншi слова. iенарiй може бути сприйнятий ведучим по-рiзному. Можливо, автор мав на увазi абсолютно iнший вираз обличчя, iнтонацiю, спосiб подачi iнформацiСЧ. А ведучий побачив це не так. Цiкавим моментом у телевiзiйних програмах СФ той, коли одна людина виступаСФ i автором, i ведучим програми. У даному випадку зберiгаСФться i авторський задум, i бажана структура повiдомлення.
Якщо говорити про Запорiзьке телебачення, то на каналi,,ТВ-5тАЭ iснують програми такого плану. Для початку вiзьмемо програму,,Ваше здоровятАЭ. Це програма для всiСФСЧ родини, яка допомагаСФ знайти вiдповiдi на найрiзноманiтнiшi питання, повязанi зi здоровям. Що таке планування сiмСЧ, якi методи корекцiСЧ зору найефективнiшi, як позбутися депресiСЧ та стресу цi та безлiч iнших питань знайдуть мiiе в данiй передачi. ДопомагаСФ розiбратися в усьому цьому автор i ведучий Максим Щербаков. Серед гостей, якi бувають в студiСЧ, провiднi спецiалiсти в областi медицини Запорiжжя, Днiпропетровська, КиСФва та багатьох iнших мiст УкраСЧни. Цiкавим СФ той факт, що М. Щербаков не СФ журналiстом за освiтою, а навчався в медичному унiверситетi. Тому вiн вiльно володiСФ iнформацiСФю медичного напрямку.
За своСФю структурою програма являСФ собою бесiду ведучого з гостем на обрану тему. Взагалi-то, дiалог, який веде ведучий iз гостем у студiСЧ, починаСФться перед телекамерою тiльки для спiвбесiдника, ведучий же веде його вiдтодi, як почав вивчати матерiали обраноСЧ теми.
За словами С. Корконосенка, екранний етап лише остання фраза в цiй заочно розпочатiй розмовi, якiй передуСФ збирання й опрацювання листiв iз редакцiйноСЧ пошти, дзвiнкiв вiд глядачiв, якi визначають тематику програми, особливо в останнi роки, коли глядачi виявляють активнiсть щодо участi в програмi [27, c. 74].
Окремо слiд сказати про мовну пiдготовку ведучого до проведення контактноСЧ частини програми з гостем у студiСЧ. Особливий психологiчний клiмат значною мiрою формуСФться за допомогою мовних засобiв. Завдання ведучого не лише визначитися щодо запитань, формулюючи СЧх так, аби досягти несподiваного ефекту, а й спрогнозувати емоцiйний тон майбутньоСЧ бесiди. Вмiння вдало вести дiалог залежить вiд здатностi мислити в дусi часу вмiти порiвнювати, аналiзувати, синтезувати, вдаватися до абстрагування, узагальнення, конкретизацiСЧ.
Дiалог передбачаСФ послiдовнiсть, виваженiсть, змiстовнiсть формулювання питання, яке пiдлягаСФ вирiшенню. Тобто маСФ бути конкретизацiя змiсту запитання та пошук вiдповiдi. Але при формулюваннi питання i в процесi пошуку вiдповiдi визначальними СФ логiчнiсть, обСФктивнiсть, неупередженiсть мiркувань. Мислення повинне бути пiдготовлене, треноване. Дiалог дозволяСФ проникнути у процес мiркування. Адже iстина, що зароджуСФться завдяки йому, СФ результатом взаСФмозвязку, взаСФмозiткнення рiзних думок, точок зору. У дiалозi нiби обСФктивуСФться мiркування зiставляються думки, повязуються i робляться висновки, якi набувають безпосереднього значення.
Вищезазначенi характеристики дiалогу мають мiiе в данiй передачi. Але все одно вiдчуваСФться певне напруження, сухiсть. Ведучий просто, за заздалегiдь визначеною схемою, ставить питання гостевi. Це, звичайно, свiдчить про те, що автор готувався до зустрiчi, читав вiдомостi на обрану тему. Але вiдсутня зацiкавленiсть ведучого, його переймання питанням, що обговорюСФться. М. Щербаков проводить програму шаблонно, вона позбавлена емоцiйностi, динамiки.
Як стверджуСФ Л. МатвСФСФва, бiльшостi людей, запрошених до телекамер, вiдповiдати на запитання i розмовляти з уважним, доброзичливим спiврозмовником, що знаходиться поруч, набагато комфортнiше. Володiння технiкою дiалогу необхiдне телеведучому i для отримання iнформацiСЧ вiд тих чи iнших учасникiв чи свiдкiв певноСЧ подiСЧ [35, c. 143].
Успiх роботи телевiзiйного ведучого немало в чому залежить вiд його професiйних здiбностей i психологiчних даних. Наприклад, спостережливiсть i уява. Ведучий повинен легко, швидко i вiльно орiСФнтуватись в будь-якiй обстановцi, звертати увагу на щось важливе. Велике значення також маСФ здатнiсть концентрувати i розподiляти увагу i добра оперативна память.
РЖнколи в досить хаотичному потоцi подiй i фактiв ведучий повинен умiти сконцентруватись на головному i вiдволiктися вiд непотрiбного, швидко переключитись, якщо перебiг дiй чи поведiнка героСЧв змiнили свiй початковий напрямок. Дуже часто на знiмальному майданчику чи в ефiрi доводиться одночасно враховувати безлiч обставин: слухати людину, що виступаСФ, слiдкувати за хронометражем передачi, не втрачати з поля зору камеру, напрявляти хiд розмови в необхiдне русло i т.д. Ц