Роль ведучого в реалiзацiСЧ авторського задуму на Запорiзькому телебаченнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?орiя не просто розмiщена в просторi. Часто люди приходять на телевiзiйнi виступи без усiлякоСЧ попередньоСЧ установки, без обСФднуючого мотиву, iнодi вони випадково опиняються в складi аудиторiСЧ. Саме тому, в умовах телебачення, публiчний виступ з самого початку потребуСФ зацiкавленостi аудиторiСЧ, привернення СЧСЧ уваги. Це потребуСФ не лише специфiчноСЧ побудови самого виступу, а й професiйноСЧ манери поведiнки ведучого.
По-третСФ, телевiзiйна аудиторiя майже не пiддаСФться,,зараженнютАЭ, тому i спосiб звернення до цiСФСЧ аудиторiСЧ маСФ бути не таким, як пiд час звичайного публiчного виступу. Тут необхiдно знайти пiдхiд до кожного глядача, точнiше до тiСФСЧ частинки аудиторiСЧ, що сидить перед телевiзором.
По-четверте, телевiзiйний виступ не може не враховувати загальноСЧ специфiки сприйняття телебачення. Воно входить до людськоСЧ оселi i тим самим несе в собi вiдому iнтимнiсть. Саме тому, публiчний виступ на телебаченнi потребуСФ особливоСЧ манери спiлкування, не мiтинговоСЧ чи офiцiйно-дiловоСЧ. Крiм того, телеаудиторiя набагато рiзноманiтнiша, нiж аудиторiя,,живоготАЭ виступу. Ведучий повинен орiСФнтуватись на рiзний рiвень глядачiв [41].
Програма,,Давайте зясуСФмотАЭ маСФ безпосереднiй зворотнiй звязок з аудиторiСФю. Вiн забезпечуСФться iнтерактивним опитуванням i прямим студiйним телефоном. Зателефонувавши, глядачi можуть поставити запитання, якi СЧх цiкавлять, i отримати вiдповiдi. Цей факт лише позитивно вiдбиваСФться на рейтинговi передачi, до даноСЧ передачi збiльшуСФться iнтерес, зростаСФ кiлькiсть аудиторiСЧ. Адже людям набагато цiкавiше дивитися тi передачi, де вони можуть безпосередньо взяти участь, поспiлкуватися з цiкавими людьми i отримати iнформацiю, так би мовити,,,з перших вусттАЭ.
У даному випадку вiдчуваСФться досить серйозна пiдготовка журналiста i як ведучого, i як автора. Адже вiн заздалегiдь продумав композицiю програми, а за допомогою дзвiнкiв може скеровувати СЧСЧ в рiзному напрямку. На вiдмiну вiд попередньоСЧ програми,,,Давайте зясуСФмотАЭ СФ цiкавiшою в планi подання i сприйняття iнформацiСЧ, жвавiшою.
Знайома людина в кадрi виступаСФ для глядача, насамперед, орiСФнтиром у багатому свiтi телевiзiйних програм, завдяки чому щоразу СЧСЧ поява супроводжуСФться цiкавою для глядача iнформацiСФю. Найбiльш високий рiвень персонiфiкацiСЧ тодi, коли ведучий, вiн же журналiст, виступаСФ як учасник екранiзованоСЧ дiСЧ бере iнтервю, органiзовуСФ дискусiю мiж двома сторонами, проводить репортаж-розслiдування, тим самим стаСФ обСФктом спiвчутливоСЧ iдентифiкацiСЧ. РЖ тут ведучий маСФ бути вельми пiдготовлений до iнтервю, адже iнтервю це заздалегiдь прорахована тактична схема. РЖ вдале iнтервю неможливе без заздалегiдь прогнозованих для себе,,несподiванихтАЭ поворотiв розмови.
Г. Лазутiна наголошуСФ на тому, що до зустрiчi з опонентом журналiстовi треба дуже ретельно готуватися. Навiть ретельнiше, нiж до випуску новин, оскiльки будь-яка форма дiалогу повинна бути живою, мiстити активнiсть обох сторiн. У зустрiчi вирiшальним моментом маСФ бути почуття i усвiдомлення вiдповiдальностi за кожне сказане слово [31, c. 73]. Не слiд забувати, що навiть добре пiдготовлене iнтервю може прийняти неочiкувану форму. При пiдготовцi до iнтервю, на перше запитання журналiст повинен передбачити двi вiдповiдi: позитивну i негативну. Вiд вiдповiдi залежить кожне наступне запитання, на яке знову ж таки треба передбачити двi протилежнi вiдповiдi. Можна зобразити схему, схожу на дерево, де на кожне запитання очiкуСФться одна з двох вiдповiдей.
Як показуСФ телевiзiйна практика, вiдповiднiсть iмiджу жанровi й тематицi програми не лише важлива, а й необхiдна. Оскiльки порушення цiСФСЧ вимоги призводить до непрофесiйностi передачi, дисгармонiСЧ мiж образом, поведiнкою ведучого i тематикою програми, а найголовнiше до несприйняття з боку глядачiв. Варто враховувати той факт, що iмiдж телеведучого СФ, перш за все, комунiкативною категорiСФю, яку можна роздiлити на вербальну та невербальну. До вербального комунiкативного iмiджу вiдносять дикцiю, артикуляцiю, темпоритм i динамiку мовлення, iнтелектуальнi, граматичнi показники, голос тощо. До невербального комунiкативного iмiджу телеведучого належать мiмiка, жестикуляцiя, стиль одягу, зачiска, макiяж.
Потрiбно памятати, що, роздiляючи iмiдж на двi комунiкативнi категорiСЧ, ми характеризуСФмо iмiдж телеведучого в студiСЧ пiд час запису або прямого ефiру. Але не можна обмежувати iмiдж телеведучого тiльки студiСФю. Адже ведучий це особа публiчна, i пiсля того, як вимикаСФться камера, вiн так само, як i пiд час ефiру повинен намагатися дотримуватися усталеного iмiджу, тодi довiра до нього глядачiв тiльки зростатиме.
Що стосуСФться iмiджу ведучого,, Давайте зясуСФмотАЭ, вiн СФ в достатнiй мiрi позитивним i справляСФ гарне враження на глядача. Серйознiсть тем, формат телепередачi, високоповажнi гостi зумовлюють дiловий стиль ведучого. Костюм, краватка, гарна зачiска, окуляри складовi образу, що налаштовують на загальний лад програми. Щодо невербальних складових образу, можна вiдзначити, що ведучий досить активно жестикулюСФ пiд час обмiну iнформацiСФю. Вiн не просто сухо ставить запитання, чекаСФ вiдповiдь i переходить до наступного. Журналiст робить iнформацiю,,живоютАЭ, пропускаСФ СЧСЧ через себе. Вся сукупнiсть характеристик i маленьких деталей робить ведучого, а разом iз ним i програму вцiлому цiкавою, доступною i затребуваною серед глядацькоСЧ аудиторiСЧ.
Отже, можемо зробити висновок, що телебачення певною мiрою взяло на себе мiсiю давати вiдповiдi на по