Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание По університету

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

Показники якості покращилися на І курсі (+4,8%), на ІІ , ІІІ і IV курсах якість навчання покращилась відповідно на +1,3% , +3,2% і +5,3% і значно погіршилась на V курсі –на –7,6%. Зазначена динаміка показників якості навчання студентів різних курсів позначилася на загальноуніверситетських цифрах – якість навчання студентів загалом по університету зросла на 5,8 %. Додаток 2 складено за наслідками літньої екзаменаційної сесії. Деталізується загальна картина успішності студентів І – V курсів.

Кількість академборжників зменшилася на I-IV курсах і становить:

1 курс – 98 осіб (6,1%),

2 курс – 85 осіб (6,05%),

3 курс – 72 особи (5,4%),

4 курс – 21 особа (1,6%)

На V курсі збільшилась кількість боржників на 1%, що становить 15 осіб (1,6% від загальної кількості).

Результати державної атестації випускників

Важливим інструментом державного контролю якості підготовки фахівців у НПУ ім. М.П.Драгоманова є робота державних екзаменаційних комісій, на засіданнях яких складається державний іспит, захищаються дипломні та магістерські роботи: . Голів таких комісій затверджує МОН України. Значним кроком у вдосконаленні діяльності державних комісій з контролю якості підготовки випускників було рішення Вченої ради університету про запровадження єдиної системи державної атестації випускників університету. Було поставлене завдання розробки нових програм державної атестації, в яких потрібно закріпити обов’язкові процедури контролю не тільки знань, але й умінь і навичок випускників, їхньої професійної компетенції.

У 2004 році державні екзамени повинні були складати 1313 бакалаврів, 949 спеціалістів та 249 магістрів. Всього допущено до державних екзаменів 2505 випускників, не з’явилися: з поважної причини – 4, без поважних причин – 17 осіб.

Склали державні іспити 1280 бакалаврів, з них на “відмінно” – 352 (26,8%), на “добре” – 74(5,6%), на “задовільно” – 37 (28%). Незадовільних оцінок 12. Абсолютний показник успішності – 94,8%, якісний – 69%.

З 949 спеціалістів державні екзамени склали 938, з них на “відмінно” – 156 (16,4%), на “добре” – 146 (15,4%), на “відмінно та добре” – 252 (26,6%), на змішані оцінки – 273 (28,8%), на “задовільно” – 111 (11,7%). Незадовільних оцінок дві (на педагогічно-індустріальному факультеті). Абсолютний показник успішності спеціалістів – 98,9% (минулий рік – 99,5%), показник якості – 59% (минулий рік – 66,6%).

Традиційно найкращі результати державної атестації в магістратурі. З 249 магістрів на “відмінно” склали 186 (74,7%), на добре – 8 (3,2%), на “відмінно” та “добре” – 54 (21,7%). Абсолютна успішність магістрів становить 100%, якісний показник теж остався незмінним – 100%.

За якістю підготовки випускників бакалаврату факультети розташувалися в порядку зростання таким чином:

– педагогічно-індустріальний – 53,6%,

– Інститут соціальної роботи – 72,7%,

– фізико-математичний – 74,2%,

• Інститут педагогіки і психології – 75%%,
  
• Інститут природничо-географічної освіти – 76,2%,
  
• фізичного виховання – 76,7%,
  
• іноземна філологія – 86,7%,
  
• українська філологія – 88,5%,
  
• Інститут мистецтв – 88,5%,
  
• соціально-гуманітарний – 92,2%,
  
• Інститут корекційної педагогіки – 94%,
  
• Історичний – 100%.
  

Таблиця №

Показники якості підготовки спеціалістів на факультетах

№ п/п	Інститут, факультет	Якісні показники	різниця
2004	2003
1	Соціально-гуманітарний	93%	72,3%	(+20,7)
2.	Історичний	80,3%	63,2%	(+17,1)
3.	Інститут педагогіки і психології	65,7%	67%	(-1,3)
4.	Фізико-математичний	63%%	60,9%	(+2,1)
5.	Інститут корекційної педагогіки	60%%	51,1%	(+8,9)
6.	Інститут мистецтв	59,6%	70,2%	(-10,6)
7.	І-т природничо-географічний	58,8%	49,6%	(+9,2)
8.	Педагогічно-індустріальний	56,7%	76,1%	(-19,4)
9.	Інститут соціальної роботи	56,6%	-	-
10.	Фізичне виховання	53,3%	44%	(+9,3)
11.	Українська філологія	46,2%	100%	(-53,8)
12.	Іноземна філологія	25,4%	69,8%	(-44,4)
	По університету:	58,4%	66,6%	(-8,2)

З таблиці видно, що показник якості підготовки спеціалістів в цілому по університету погіршився на – 8,2%, до того ж найбільше – на факультетах української філології, іноземної філології, педагогічно-індустріальному, Інституті мистецтв.

До захисту в 2004 році планувалося 560 дипломних робіт та 249 магістерських. Допущено до захисту 559 дипломних та 249 магістерських робіт.

Захищено 558 дипломних робіт: з них на “відмінно” – 304 (54,5%), на “добре” – 107 (19,2%), на “задовільно” –23 (4,1%). Задовільні оцінки отримали студенти фізико-математичного факультету (19), Інституту природничо-географічної освіти (1), історичного факультету (2), Інституту соціальної роботи (1).

Захищено 248 магістерських робіт, з них на “відмінно” – 236 (95,2%), на “добре” – 12 (4,8%). Задовільних оцінок немає.

Додаток 4 детально відбиває наслідки захисту дипломних та магістерських робіт.

Забезпечення якості вищої освіти визначає вимоги до професійної підготовки фахівців, рівня їх компетентності, придатності до виконання певних типів діяльності та типових завдань, які відповідають системі виробничих функцій.

Колектив університету має продовжувати наполегливу роботу з подальшого вдосконалення якості підготовки фахівців, основними напрямками якої є:

• впровадження модульно-рейтингової системи організації навчального процесу з усіх спеціальностей університету;
  
• поглиблення інтеграції педагогічної освіти і науки шляхом впровадження елементів науково-дослідної роботи студентів у навчальний процес;
  
• зміцнення зв’язків з виробництвом, з різними типами навчальних закладів системи дошкільної, середньої та вищої освіти з метою значного поліпшення практичної підготовки, в т.ч. перенесення частини навчальних занять безпосередньо в реальне середовище освітніх закладів;
  
• запровадження нових педагогічних, освітніх, інформаційних технологій інтенсифікації навчальної діяльності.
  

Завдання університету в світлі Болонського процесу

Завдання адаптації національної педагогічної освіти до принципів Болонської декларації щодо забезпечення гарантій європейського рівня якості освіти ставлять перед професорсько-викладацьким складом НПУ імені М.М.Драгоманова низку проблем, розв’язання яких стане наступним кроком в підвищенні якості вищої педагогічної освіти та зміцнення авторитету НПУ імені М.П.Драгоманова та всієї української педагогічної освіти у європейському просторі. Приєднання до Європейської системи оцінки якості освіти вимагає більш широкої нашої участі в роботі профільних міжнародних організацій, зокрема, у роботі Європейської мережі забезпечення якості у вищій освіті (ENQA-European Network for Quality Assurance) .

Ми повинні здійснити рішучі кроки в модернізації навчального процесу, запровадженні нових освітніх технологій. При цьому не тільки прийняти європейський досвід, але й використати свої досягнення, свої доробки і бачення шляхів вирішення проблем, знайти гармонійне поєднання кращих традицій національної педагогічної вищої освіти і європейських нововведень.

В НПУ імені М.П.Драгоманова має бути запроваджена кредитно-модульна система, створена на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТS). За своєю суттю Європейська система перезарахування кредитів є інструментом, що забезпечує прозорість і сприяє визнанню освіти, але жодним чином не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм.

Елементи системи ECTS базуються на трьох основних документах:

1. Інформаційному пакеті (інформація про університет, інституту, факультети, організацію навчального процесу, структуру навчальних програм і курсів, форми контролю);
   
2. Кредитах ECTS, які окреслюють обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем та визначення загальнозрозумілої системи оцінювання навчальних здібностей студентів;
   
3. Навчальній угоді (контракті) між навчальним закладом та студентом, що визначає умови отримання освіти (напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень, джерела фінансування).
   

Прагнення українських університетів долучитися до Болонського процесу реалізується через удосконалення модульної системи організації навчального процесу, рейтингового оцінювання знань студентів, що визнано Міністерством освіти і науки України як необхідна умова запровадження кредитно-модульної системи.

Впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес є нагальною потребою розвитку нашого університету, його інтеграцією до європейського освітнього простору.

Перехід університету до організації навчального процесу в кредитно-модульній системі планується проводити в два етапи:

На першому перехідному етапі протягом 2004-2005 навчального року потрібно провести ряд необхідних з точки зору європейської орієнтації заходів:

1. Перехід університету на двохступеневу підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” (4 роки) та “магістр” (1-1,5 роки);
   
2. Створення інформаційних пакетів спеціальностей;
   
3. Повномасштабне запровадження модульно-рейтингової системи на рівні університету, суттєве зменшення аудиторного навантаження студентів і викладачів;
   
4. Створення необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційне забезпечення, розвиток системи самостійної навчальної діяльності студентів;
   
5. Формування інституту координаторів та академічних кураторів в кредитно-модульній системі організації навчального процесу.
   

На другому етапі протягом 2005-2006 навчального року перейти до:

1. Формування індивідуальних навчальних планів студентів на підставі освітньо-професійних програм підготовки (переліку змістових модулів);
   
2. Запровадження накопичувальної системи залікових кредитів;
   
3. Зменшення терміну екзаменаційних сесій через впровадження системи поточного контролю за модульно–рейтинговим принципом. Запровадити змінні графіки навчального процесу з гнучким розкладом для компактного викладання навчальних курсів.
   

деканатам, дирекціям інститутів необхідно забезпечити, починаючи з 2004-2005 н.р. перехід до підготовки фахівців за двоцикловою системою “бакалавр-магістр”. З цією метою:

• запровадити з 01 вересня 2004 року викладання дисциплін за модульно-рейтинговою системою як однією з необхідних умов приєднання до принципів Болонського процесу;
  
• Підготувати робочі навчальні плани на 2004-2005 н.р. з врахуванням 25% зменшення кількості аудиторних годин, забезпечивши тижневе аудиторне навантаження для студентів, які навчаються за освітньо-професійними програмами “бакалавра” і “спеціаліста”, не більше 24 годин, “магістра” – до 18 годин на тиждень.
  
• При підготовці розкладу навчальних занять на І семестр 2004-2005 навчальний рік передбачити проведення модульного контролю відповідно до розроблених кафедрами робочих програм та графіків вивчення навчальних дисциплін за модульно-рейтинговою системою;
  
• Забезпечити призначення та практичну підготовку координаторів та академкураторів в кредитно-модульній системі.
  

Викладачами кафедр університету завершується розробка робочих навчальних програм на 2004-2005 н.р. на основі модульно-рейтингової системи, які передбачають зменшення на 25% кількості аудиторних годин за рахунок збільшення часу на організацію та контроль самостійної роботи.

Особливу увагу завідувачів кафедр звертаю на прискорення підготовки навчально-методичної літератури для забезпечення самостійної роботи студентів

Кредитно-модульна система організації навчального процесу розглядається, як реальний інструмент підвищення якості підготовки фахівців, враховує сучасні тенденції розвитку вищої освіти і виступає одним із важливих чинників приєднання національної університетської освіти до Болонського процесу.