Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?ежування від фонетико-фонематичного недорозвинення.
Заміни букв, що позначають загальні для обох мов фонеми, переборюються в школярів з нормальним усним мовленням швидше, ніж у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням. У діагностичних цілях для відмежування патології письма від подібних проявів незасвоєної двомовності необхідно проводити обстеження фонематичного сприйняття домінантною мовою учнів.
Отже, раннє виявлення дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням і надання їм логопедичної допомоги в спеціально організованих умовах допомагає коригувати мовну функцію в дошкільників і вчасно попередити неуспішність учнів загальноосвітньої школи. Боротьба з неуспішністю і відсіванням учнів масової школи особливо актуальна у світлі реалізації Основних напрямків реформи загальноосвітньої і професійної школи.
Розділ 2. Задачі, методи та організація дослідження
2.1 Задачі дослідження
- Вивчити процес формування фонематичного слуху дітей дошкільного віку та причини виникнення вад мови.
- Вивчити особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
- Узагальнити дані науково-дослідницької роботи по впровадженню корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку
- Розробити методичні рекомендації по впровадженню занять з метою корекції фонетико-фонематичних вад мови
2.2 Характеристика методів дослідження
Для вирішення поставлених задач були застосовані такі методи дослідження:
- Аналіз літературних джерел
- Педагогічне спостереження
2.3 Організація дослідження
Дослідження проводилось в 2 етапи. На першому етапі було проаналізовано літературні джерела за такими напрямами:
- Особливості розвитку фонетико-фонематичного слуху.
- Патології розвитку фонетико-фонематичного слуху (дизартріях, ринологіях, афазіях та інших)
- Система корекції вправ для виправлення мовних недоліків.
- Логопедичні вправи в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку.
На другому етапі було проведено узагальнення вивченого матеріалу та розробка методичних рекомендацій, по впровадженню корекційних вправ в процесі занять з фізичного виховання
Розділ 3. Розробка методичних рекомендацій по проведенню логопедичних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови
3.1 Можливість впровадження корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку
Корекційні вправи впроваджують з метою виправлення мовних вад при використанні вправ спрямованих на умовно-рефлекторну діяльність. Нервові процеси, що виникають при умовно-рефлекторній діяльності, складним чином взаємодіють між собою. Поширення нервових процесів називається іррадіацією, а наступне зосередження їх у вихідному пункті мозку концентрацією. Отже, виникнення процесів порушення чи гальмування у визначеній ділянці головного мозку супроводжується завдяки іррадіації змінами діяльності сусідніх нейронів.
Крім безпосереднього поширення, нервові процеси при своєму зосередженні у визначеній ділянці мозку викликають протилежні за знаком процеси в сусідніх ділянках мозку або під час своєї дії (одночасна індукція), або після закінчення своєї дії (послідовна індукція). Посилення процесу порушення унаслідок впливу загальмованої ділянки на сусідні нервові клітки називається позитивною індукцією, а виникнення чи посилення процесу гальмування унаслідок впливу центру порушення називається негативною індукцією. Рух нервових процесів залежить від їхньої сили. Так, при слабкій інтенсивності порушення і гальмування сильно виявлена їхня тенденція до іррадіації. Як правило, іррадіація виявляється при слабких, незміцнених умовних рефлексах. При достатній силі нервових процесів вони концентруються, а при надмірній силі знову починається процес іррадіації.
Дальність іррадіації нервових процесів від вихідного пункту також прямо залежить від їхньої сили: чим інтенсивніше нервовий процес у вихідному пункті, тим далі він іррідіює і тем сильніше його дія на сусідні ділянки мозку.
Явища іррадіації і концентрації нервових процесів спостерігаються при виробленні умовних рефлексів. Так, найперша фаза утворення умовного рефлексу характеризується концентрацією процесу порушення, і як показали електрофізіологічні дослідження, новостворений умовний рефлекс має спочатку локальний характер (Т. Б. Швець).
Після цієї короткочасної фази концентрації спостерігається фаза генералізації умовного рефлексу, в основі якої лежить процес іррадіації порушення. Розрізняють аферентну і еферентну генералізації умовних рефлексів. Явище аферентної генералізації полягає в тому, що умовний рефлекс виникає не тільки у відповідь на визначений сигнал, але і на інші агенти, насамперед на подразники подібної модальності. Тварина, наприклад, реагує слиновиділенням і рухами не тільки на стукіт метронома визначеної частоти, але і на інші частоти, на дзвоник, на тон і т.п.
Явище еферентної генералізації виявляється при виробленні рухових умовних рефлексів, коли той самий подразник викликає не локальну, а множинні рухові реакції. Таке явище можна спостерігати в людини при утворенні різних професійних навичок (робота на конвеєрі, друкування на друкарській машинці, оволодіння дітьми умінням листа й ін.), і виявляється воно в тім,