Р. С. Балакірєва конституційне право україни
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПринцип розподілу влади Конституційне право України Конституційне право України Конституційне право України |
- Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
- Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
- 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
- Конституційне право України”, 2235.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
- В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
- Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
- А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
- Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.
норми (ci.S). Правосуддя це соціальна цінність демократичного суспільства. Без законною і справедливого правосу;ідя не можна реалізувати інші соціальні цінності і інституте демократ.Заков «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 p.. запроваджуючи в судову практику Інститут присяжних і народних заеіда-іе ив правовими механізмами забезпечує рсальнх участь населення в процесі судочинства, значно поширює межі демократії в системі судоустрою. Суп свою характеристикою правової держанії г незалежність суду, якніі мас захистити людину від беззаконня та сваволі посадових осіб та оріаиів виконавчої влади (ст. 126. ч. І).
Сьогодні Україна на шляху до створення правової держави, полі' іашія «телефонного права» в судочинстві, никл влади на суди.
Крім незалежності і неупередженосп судів суттєвою ознакою правової держави о надійне гарантування проголошених Коне і и-гущею прав і свобод людини і громадянина, наявність громадянського суспільства з його незалежними від держави інституціями, а га-кож відповідна правова свідомість і правова культура населення. Ці ознаки правової держави в НИНІШНІХ умовах лише формуються.
Якщо суверенність с внутрішньою характеристикою влади і держави, умова її незалежності, то незалежність України цс характеристика міжнародною статус) держави. її непідпорядкованість будь-якій зовнішній силі, владі піших країн.
Незалежність як cj гтева риса сучасної української держави роз-і вдасться в конституцШно-правовом) і політичиом) аспекті багатогранно як спроможність держави проводит самосініну внутрішню і зовнішню політику, що здатна забезпечиш незалежність політичну, фінансову, економічну і інформаційну.
Таким чином суверенітет забезпечує незалежність держави. її гериторіа іьн\ цілісність, її економічну і а інформаційну безпеку.
Характеристика України як демократичної республіки була б недостатньою без визначення її історичного типу. В історії людства в залежності від характеру панівних соціально-ехоношчннх відносин розрізняю 11. рабовласницькі, феодальні, буржуазні і сота не пічні держави. Виходячи з конституційного визначення панівних форм власності в Україні, які виникли в період переходу до ринкової економіки і перш за все властен- припаї ну. можна говорити про Україну як державу посгсопіаліспічною nun. держав) перехідною періо. і\
Загальна характеристика України буде неповною без аналіз) форми державного устрою. Форма державної о устрою цс спосіб органі-
54
запії державної влади який реалізується через взаємовідносини держави в Цілому і складових її часині адміїїісіраііінно-їернторіаль-шіх і по.ніііко-іериіоріальпих ОДИНИЦЬ. І амімії ОДИНИЦЯМИ можуть бути державні утворення тину авіономннх республік, округів, земель, провінцій,
Державний, адмшіеіраіивно-гериторіа. ни устрій країни зале
жні ь від баї а і ьох факторів (сі пічного складу населення, історичних
умов формування держава, традицій, міжнародної сіп уани га ін.).
В процесі розробки Конституції і обговорення її у Верховині Раді йшли пошуки найбільш ефективної форми державного vci-рою. В світовій практиці державотворення відомі такі форми державного устрою, як конфедерація, федерація іа унітарна держана. Враховувалось, що територія федеративної держави с сукупністю територій суб'єктів федераті, с игтус суб'єктів федераті визначається федеральною конст
Конфедерація с особлива форма міждержавного союзу, якніі може передувати утворенню федераті (США. Австралія) або само-ліквшнашся (Об'єднана Арабська Республіка — Сгнпеї і С ірія). Конфедерація може ви
Враховуючії цс і посилаючись на полісгнічпий склад населення України, частина де
55
Р.С. Балакірєоа
Конституційне право України
Ці ознаки властиві унітарній державі, якою с Україна.В унітарній державі с единиц вищій представницький орган влади, єдина Конституція, єдина податкова система, едина ірошо-иа одиниця, державний бюджет. Особливіш статус в Украпи м;м Автономна Республіка Крим. Вона має статус гериторіальної автономії і самостійно виріши державні питання, що віднесеш до її комнсіенцп розділом X Конституції. Лде не зважаючи на наявність АРК \ складі України, Україна є унітарною державою, її с\не-реипеї поширюється на всю ісршорно. яка в межах іспмочою кордон) є цілісною і недоторканною (ст.2).
Крім загальні характеристики держави, Конституція України розділом І дає правове закріплення основних засад здійснення влаги, визначає принцип розподіл) влади.
Конституційний принцип здійснення влади в Україні сформульовано у ст.б, як основний принцип організації державної влади ■ її функціонування. «Державна влада и Украпи здійснюється на іа-са (ах п поділ) на законодавчу, виконавч) №■ судову».
Принцип розподілу влади вперше було георетнчно обі рунтоввно в XVI11 еі.анілпїськіїм філософом Джоном Локком та франц) юм Шарієм Моїпсск'с. Виходячи з «доіовірпої» теорії походження держави, природних прав людини, воші вважала за необхідне централізувати державну влад) і обмежити влад) монарха в інтересах молодою клас\-о\рж\аіи. Вважали за необхідне розподілити функції законодавчі, виконавчі і судові і закріпити їх м органами влади, які б мали певні повноваження і прерогативи. Гакни розподіл влади запобії ав би сваволі, і пранії і забезпечував би реалізацію природних прав людини.
Принцип розподіл) влади використовується і закріплюється Конституціями багатьох країн світу, хоча pea мис і і.ея він по-різному, коли може бути жорстка або менш /Корсіка система розподіл) м іади і протшми. Конституція України ст.б та 7 закріплює горизон-1.1.п.піні і вертикальний розподіл влади як основини принцип функціонування оріашв влади.
У відповідпоспдо Конституції України державна влада в Украпи ді піп.ся на законодавчу Верховна Рада України, виконавчу — Кабінет Міністрів, судову Верховний Суд і Конституційний Суд
Це горизонтальний розподіл влади, w яким органи законодавчої, виконавчої і судової влади щіґіснюють свої повноваження вп-піп.х органів влади в межах, встановлених Конституцією і відповідно до іаконів Украйні.
56
Крім них і їдок влади. Конституцією визначається статус Пре-ііідсніа як і лави держави, ЙОГО взасмоди з ВИЩИМИ органами державної влади.
Вертикальний РОЗПОДІЛ влади передбачає децен і ратанію влади, передачу певної частини повноважень місцевим органам влади. Конституцією, сг.7, р.ХІ визначається і гарантується місцеве самоврядування.
Місцеве самоврядування реалізується як право територіальної іромади-жиіедів села чи добровільного об'єднання у сільську ірома-д\ жшедів кількох сіл, селян іа жпіедів місіа самостійно вирішувати питання місцевою значення в межах Коне і и і мій і законів України.
Місцеве самоврядування сприяг залученню вайширшнх верств населення до управління державними справами, до безпосередньої демократ.
Іакпм чином, ідпкпюі п.ся ирактчио денен і ра.пзація влади. реалізується принцип локальної демократ на мкпях. Через розподіл влади реалізується конституційний принцип політичної, економічної іа ідеологічної багатоманітності що запобігає готалтга-ріізм v і а монополізації влади певним органам влади або іншою полі пічною структурою, гаранту* від сповзання до диктатури.
Референдум 16 квіїня 20(H) рок) зробив ймовірним перерозподіл державної влади, концентрацію ключових владних повноважень довкола інституту президентства, підвищення ролі регіонів \ державном> управлінні Додаткові підстави розпуск) ІІрсзиден-іом Верховної Ради, скасування або обмеження депутатського імунітету, скорочення кількості народних деп) газів з45()до 3(H), пе-рехі. і ві. і о. (нопала і ноі о, за Коне і н і уцією України, до двопала і но-ю парламент) істотним чином мож) гь вшшн) ги на обмеження повноважень єдиною законодавчого представницького органу влади Верховної Ради України.
ініційована президентом Л.Д.Кучмою конституційна реформа
і є суттєво перерозподіли ні владні повноваження між гілками
влади, змінній процедуру формування органів виконавчої іа судо
вої влади аі порядок їх взаємодії. А зміна структури парламенту,
перехід до двопалатної системи (бікамерізму) призведе хід-
носи конституційного визначення форм взаємодії між Державними Зборами як нижньої палатою парламент) і Палатою регіонів, цим своєрідним сенатом. Мас змінитись і форма республіки Україна з президентсько'парламентської на ііар.іаменісько-презн-іеитську.
57
Р.С. Балакірєва
Конституційне право України
Статтею 5 Конституції України визначено, що Україна с рсс-пуб.пкою. Безпосередньо в текси Консінтунн ис конкрсіїповаио якою саме — президентською, парламентською, президеитсько-пар.іамспіською чи парламснгсько-прсзнденгською с сьогодні Україна. А.іс конституційно визначені повноваження гілок державної влади, функціонування існуючої моделі управління, сисісми стримувань і противаг, що діс у відносинах між Президентом, парламентом, урядом і судовою системою, дас підстава визначати Україну як прсзндсіїісько-парламсніську республіку.Стратегічна мча конституційної реформа перехід від діючої моделі державного управління прсзиденстсько-пар.іамсніськоі республіки до нарламснісі.ко-прсзндсніськоі. Однак оприлюднений на початку березня 2003 р. проект Закону «Про внесення змін до Конституції України» шачно розширює повноваження Президента в сфері впливу на діяльність парламенту, на процедура формування уряду, и;ілія іьшс 11. судової сне і еми. Фактично передбачається кон-непірапія владних повноважень навколо інституту президенте і ва,
Конституція України визначила основні засади зовнішньої і внутрішньої політики держави.
Наііваж.іпвіпіпміі функціями держави» замісі суверенітету і ТЄ-рнторіальноі цілісності України, забезпечення її економічної і інформаційної безпеки (ст.17, ч.І).
Рев п іапія ЦИХ завдань ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ Збройними силами України.
Забезпечення державної безпеки і мхнсі державного кордону України поклад» гься на відповідні військові формування та правоохоронні ограни держави, організація і порядок діяльності яких визначаю гься законом.
Конституцією Украйні забороняється використання Збройних (її і України для обмеження прав і свобод громадян або ч метою повалення конституційного ладу і усувення органів в лади чи перешкоджання їх діяльності.
Зовіїїиіиьополпична дія.іьнісіь України спрямована па забезпечення її націоналі.них інтересів шляхом мирною і взасмовнидного співробпнпніваз членами міжнародного співтоварне і ва м Загаль-НОВЯЗЯаннмн принципами і нормами міжнародною права (сг. 18).
Декларацією про державний суверенне і України 1990 р. було проіолоінено наіп\ державу нейтральною і позаблоковою, яка до-грвмується трьох неядерних принципів: «не мати, не виюіов лящ і не набуваїи ядерної зброї». Виходячи з неядерних принципів, Україна в перин роки незалежності знищила іа передала Росії свою
58
ядерну зброю, провела в односіороііньому порядку за власною ініціативою скорочення ядерною потенціал) держави.
Все цс маг забезпечити Украпи захист її суверенітету і відповідає національним
У сг. 17 Коне і п і у пи визначає і і.ся, шо захне г суверені і є і у 11 ерн-юріальної ЦІЛІСНОСТІ України, <абсзпсчсння її економічної та інформаційної незалежності покладається на відповідні збройні військові формування та правоохоронні органи держави.
Рсалізуюча доктрину позаблоковою статус) держави, Україна через систему конституційного законодавства проголосила заборону на створення і функціонування па і ери торії України будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, на розташування на те
Метою зовнішньої по лі піки держави є забезпечення національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирною і взасмо-віпі тою співробітництва і членами міжнародного співтовариства за загальяовнзиаанми принципами і нормами міжнародного права (сі. 18).
іасадя внутрішньої політики України визначаються ci.l.via \{> Конституції га відповідним чинним законодавством, яке per) DM економічні, соціальні, ідеологічні га культурні пронеси.
Найважливішими внутрішніми функціями держави в сфері внутрішньої політики с забезпечення правопорядку, економічної, політичної та ідеологічної багатоманітності, екологічної безпеки і їм при мания екологічної рівноваги на гернторй України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу, гаранта прав і свобод людина і громадянина.
Реалізація всіх них завдань обумовлена конкретними соиіаль-но-но.ті пічними реаліями сьогодення, періодом переходу від to-іа тарною суспільства радянських часів до ринкових відносин каппа.іісіичпоіо іипу.
Лібералізація, баіаіоманпніеіь суспільного життя обумовлене особливостями перехідною періоду, який нині переживає держава Без державної підтримки практично неможливо утвердження нових форм суспільпо-по.ппічних відносин.
59
Р.С. Балакірєва
Конституційне право України
Державнії екологічна політика стала пріорятотною після іра-і оди 1986 р. Виникла погребі канстнтуюватв основні напрями іа-коі політики. Цс перш за все с творения відповідної нормативно-правової бази, яка б регулювала правові відносини в сфері скопи її: по-друк\ сіпорсния сне і емп ско юі ічиих нормативів і екологічно* ю контролю $а і\ доіримапням, по-іром . формування еколої ічної Культури іромадяп.Конституційне право власності в Україні
Х.іракісрисіпка держава і п коне і н шинною да д\ була б неповною без аналізу економічної системи, основних форм власності в Украпи. Конституційне реї \.конання прана власності нсвід'см-на прерогатива будь-якої держави. Саме гак іде процес лсгпнміза-ціі певних иайппииі і економічних підноснії.
Спеціального розділу, присвяченого проблемам власності, в Конституції України нема* \ к виходячи з ряду статей, а саме і і ІЗ, 14, 41. 142, 143. можна зробиш ВИСНОВОК, то в умовах перехідного періоду Конст
Якщо в Конституції УРСР 1978 р. було проголошено існування 2-х форм власної її ни аяьнонародної як державної і колгоспно» кооперативної та особистої, го анголошена новою Конституцією економічна багатоманітність передбача< ширший спектр форм власності.
Коне і и і \ цінною новацією с прої олошення прива і ноі плаї пос 11 як такої, шо охороняється законами держави. Право приватної власності с непорушним (сі.41). Конституція визначає суб'єкти і об'єкти приватної власності, шляхи и набуття, правовий порядок відчуження об'єктів приватної власності (сі.41).
Другою формою власності с «властен, украївсвкого народу»
(гі.ІЗ). Це земля, п надра, атмосферне иокіїря і а інші природні ре-
cvpcii, які знаходяться па гервгторії України, природні ресурси и
континентального шельфу, виключної (морської) економічної
чопи. Від імені Українського народ) щ линка иіііепіокчі.
органи державної влади і а органи місцевою самоврядування.
Конституцією прої олі и ню основним національним багат
ством с земле вона перебувас під особливою охор іва
(сі.14). Крім гою. громадяни України можуть користуватись
об'єктами права власності народ\. державною вннсністю на прв>
60
родш об'єкти. Так, законодавчо розрізнясп.ся заіальне і спеціальне пріі|)одокорпсіуваиня. Перше не передбачає оплати за корисіу-ваппя природними об'єктами, спеціальне природокорпсіунашія передбачаг и.іаі\ на піде і ані ліцензій (о.хоїа. вирубка лісу і і.д.). Реформа сільською господарства, започаткована Указами Прсзи-депіа України на початку 20(H) р. призвела до розпаювання землі і зміни форми власності на землю. і об'єму права вдасноси українського народу земля перетворюється на прнвапп власність.
Докорінно змінюється не лише правова природа власності на землю, змінюється також суб'єкт власності на землю, ного соціальний статус як власника земельною паю.
Цей процес б\ло започатковано одраз) після проіолошення державної незалежності України. Вже Законом України «Проформи власності на землю» ні і ЗО січня 1992 р. Верховна Рада постановила запровадиш в Україні поряд з державною КОЛСКТИВН] і приватну форми власності на землю. Ці форми власності с рівноправними сьогодні. Шляхом пріїванпаші амля, як і інші об'єми колективної і а державної власності в умовах переход] до ринкової економіки стає приватною власністю громадна України.
Конституція України закріпи 1.1 кпіпмнісіь іакої форми власності як комунальна або муніципальна власність.
Об'єктами комунальної власності с комунальні підприємства, організації іа установи (ст.142 Конституції України). Суб'єктом права комунальної власносп є місцеві іромади вособі місцевих рад,
Конституцією України не іадек.іаровапо іак\ форму власносп як власність колективна. Але шин норматившнхравові акт стверджу* ють право колективної власносп і порядок її викорисіапня. Гак. Ь-коном України «Про споживчу кооперацію» від 10 квпия 1992 р. (розділ 4) властен, споживчої кооперації розглядапься як одна з сфер КОЛСК1ИВНО1 в.іасиосп. Вона складається з власності споживчих товариств, оріанізашіі іа і\ спільної власності Кожен ідея споживчого товарне і на мас свою частку майна в спільному майні споживчої кооперації, яка визначається розмірами пайового внеску та дивідендів на нього. Але пайовик не може самочинно користуватись, володііп і розпоряджались кооперативною власністю. Суб'єктом прана власності с юридична особа кооператив, спілка або утворене кооперативом підприємство, якщо воно мас відокремлене майно.
Іншою формою колективної власності була гакож власність колективних сільськогосподарських підприємств, яка \ відповідності з Іеме IUIHM кодексом сьогодні нереіворюєіься у приватн) в икність.
61
Р.С. Балакірєва
Конституційне право України
Таким чином, можна зробиш висновок, що конституційне рс-гулюмяня права власності передбачає скономічн\ баїато-мапіпіісп,, що базується на рівноправному існуванні гакях форм власності як власність державна, колективна, муніципальна га припаї на. Основною тенденцією економіки перехідною періоду с приватизація державного, колективною і а муніципального майна, пріорВизначивши найважливіші характеристики держави, її полтину і економічну систему, Конституція України регулює іакож принципи зяь'язк) громада t українською суверенною державою через розв'язання проблеми громадянства.
І ромадянство в Україні. Мовна і культурна політика держави
У відповідності з міжнародним! правовими актами Конституція України проголосила існування единою громадянства, яке и-безпечус єдиний правовий статус .ия всіх громаддя України (сі.4).
Коне і н і мім більшості країн свіі\ запроваджують єдине громадянство. Але можливе і подвійне громадянство, гак званий білет-ризи. Біпатриди користуються правами громадян своєї стічної батьківщини і правами громадян країни проживання. Це створює певні іісзручноси не лише при виконанні громадянином своїх обов'язків, але н при використанні своїх прав, бо в різних країнах воші можу и. мані річні правові норми.
Тому у практиці міжнародних відносин держанії праінуп. мін-каїн бшатрюму і застосовують ііою лише за умови двосіоронніх міждержавних мод. Запровадивши принципи единого громадянства, Конституція України сприяє збереженню стабільності в суспільстві, запобігає будь-яким міжетнічним конфліктам,
Механізми набуття громадянства України, втрати ііою га поновлення викладено в конституційному Законі «Про громадянство України» від 8 жовтня 1991 р. Значно конкретніше умови набуття громадянства Украйні визначено законом України «Про громадянство», то набрав чинність з 1 березня 2(H) І р.
В різних країнах сві і > існують різні конституційно врегульовані способи набуття громадянства, і аи як філіація, натуралізація, домінс.ші га оптація. Найбільш оптимальним с спосіб філіації, який полягає в тому, то громадянство вабувається за народженії
пям Філіація пов'язана з принципом «права крові» і «права грун-і\». Історично першим був принцип римського права - принцип «права крові». Він ліс і в українському законодавстві про громадянство. «Дії піна, батьки якої на момсіп її народження перебували н громадянстві України, с громадянином України, незалежно від того, чи народилась вона на терито
Іншим способом набуття гро
СВІ IV.
Доміцелій передбачає процес укорінення, що означає намір особи обрані крашу місцем постійного проживання, праці, одруження га інше. Оптація застосовується до біпатридів для виходу з подвійного громадянина і шлміоіо обрання ЄДИНО] 01 ромадянсіва.
Особи без громадянства апатриди це реали, що виниклії після розпаду Радянського Союзу, коли втративши старе грома* дяіісіво вже не ІСНУЮЧОЇ держави, люди не набули Громадянство нових суверенних держан. Цс торкається мешканців країн Ьа.іін. російськомовного населення, а іакож етнічних українців, що повернулись в Украін\ і інших регіонів СРСР і до 31 грудня 1999 р. не подали іаяву про визначення своєї належності до громадянства України. Законом України «Про ірома;іянство» 2001 р. передбача-юіься умови натуралізації для осіб, що виявили бажання набути громадянство України і перш за все проживання на і ери і ори України не менше 5-ти років, наявність засобів до існування, відмова від громадянства інших країн.
З мстою досяі нсніїя міжнаціональної злаюди Консппуція України (впроваджу* принцип єдиної