Geum.ru

До Дня студента Шановні друзі!

Вид материалаДокументы

Содержание


Екскурсія до Запоріжжя
Ж.Д. Кравченко
Т.М. Демкова
Світлана Рудакова
Подобный материал:
1   2   3   4

Екскурсія до Запоріжжя

У перші дні жовтня студенти та викладачі автомобільного факультету побували на екскурсії в Запоріжжі, під час якої відвідали ЗАТ «ЗАЗ» та острів козацької слави Хортицю.

Члени студентської ради факультету під керівництвом деканату спланували цю поїдку саме в осінню пору, коли на вулиці ще гріє сонечко, природа приваблює чарівністю, а дерева вбрані в неймовірної краси жовтогаряче листя.

Наш екскурсійний автобус вирушив рано-вранці від центрального корпусу університету і вже через п’ять годин ми прибули на перший об’єкт нашого маршруту – АвтоЗАЗ, де нас радо привітали його представники. У супроводі досвідченого екскурсовода ми ознайомилися з роботою штамповочного та цеху зборки автомобілів. Дуже було цікаво спостерігати за тим, як працює роботизована лінія штамповки кузова автомобілів. Поряд з сучасною тут залишилося ще багато техніки радянських часів, тому нам було що порівнювати. Ми наочно пересвідчилися як з прес-машинами працюють люди. У цеху зборки було ще цікавіше, адже ми бачили як крок за кроком збирається автомобіль. Деталь до деталі, агрегат до агрегата, гвинтик до гвинтика… Найбільше всіх здивувало те, що на лінії зборки автомобілів працює дуже багато жінок. Як пояснив екскурсовод, це пов’язано з тонкощами виконання кріплення деяких маленьких деталей. Загалом екскурсія нас дуже вразила. Було цікаво і дуже повчально наочно побачити весь процес створення автомобіля. Тим паче, що це наша спеціалізація, наше майбутнє.

Далі наш маршрут пролягав на острів Хортиця. Тут ми побували на пішохідній екскурсії по Запорізькій Січі. Виставковий комплекс під відкритим небом відтворює основні споруди архітектури та устрій древніх козацьких січей. Мазані курені із солом’яною стріхою, церква, що розташована на центральній площі, склади боєприпасів, гармати, що направлені на Дніпро, дім отамана – ось вона Запорізька Січ. Після огляду цього історичного пам’ятника ми здійснили двогодинну екскурсію на теплоході навколо о. Хортиця по Дніпру. Нам дуже пощастило, адже на теплоході з нами був екскурсовод, яка розповіла багато легенд та цікавих історій про козаків та саме місто Запоріжжя. Нам лише залишалося захоплено слухати та дивитися навкруги. Чарівна осінь щедро розмалювала береги Дніпра різноманіттям кольорів і фарб, від чого все навколо було неймовірно гарним.

Ось так насичено й цікаво пройшов цей день у Запоріжжі. Стомлені, але щасливі та інформаційно збагачені ми вирушили до Харкова.

Саме такі екскурсії, як ця, приваблюють інтерес студентів до обраної спеціальності. Хочеться, щоб таких поїздок було набагато більше, тим паче, що бажаючих побачити вітчизняну автомобільну промисловість в дії дуже багато.

Ірина Логачова, студкор АФ


Поради лікарів


Сказ – смертельно небезпечна вірусна інфекція


Сказ відомий багато років. Найбільшу ясність у вивчення цього захворювання внесли безсмертні відкриття Луї Пастера, який у 1881 р. виявив, що збудник сказу локалізується в центральній нервовій системі. Вчений уперше заразив кролів шляхом введення слини хворих на сказ тварин під тверду мозкову оболонку, розробив методику одержання так званого фіксованого вірусу та запропонував науково обґрунтований метод запобігання сказу. Він відкрив у Парижі першу станцію для щеплень проти сказу. Вдячні парижани за відкриття вакцини проти цієї небезпечної хвороби за життя поставили Луї Пастеру пам’ятник.

Російський учений Ілля Мечников відразу відрядив до Луї Пастера свого співробітника Миколу Гамалія для вивчення методики запобіжних щеплень проти сказу. Через півроку після того Микола Гамалій організував в Одесі другу в світі і першу в нашій країні Пастерівську станцію для щеплень проти сказу.

Сказ – це гостра інфекційна хвороба, що виникає після укусу зараженої сказом тварини. Хвороба протікає з сильним ураженням нервової системи і зазвичай закінчується смертю.

Пік захворюваності на сказ припадає на серпень та осінні місяці. За 7 місяців 2011 року в місті Харкові зареєстровано 6 випадків сказу, за аналогічний період 2010 р.– 4 випадки.

За антирабічною допомогою протягом 7 місяців цього року звернулося 2 706 осіб, з них 290 дітей, за аналогічний період минулого року – 2 024 особи, з них 340 дітей.

Як повідомили в обласній СЕС, з початку року в Харкові було зафіксовано чотири випадки захворювання домашніх кішок на сказ. Було навіть введено карантинні обмеження на території Фрунзенського, Дзержинського та Московського районів міста.

Як уберегтися від цього лиха?

Хворіють на сказ теплокровні тварини та люди, але поширене це захворювання головним чином серед собак, кішок, кажанів, вовків, лисиць. Постійним природним джерелом сказу в природі є дикі й бродячі тварини.

Викликається сказ найдрібнішим мікроорганізмом – фільтруючими вірусами. Прихований період хвороби – від 20 до 60 днів. Вірус сказу накопичується в головному і спинному мозку, а також в слинних залозах хворих тварин. З організму хворого вірус виділяється разом зі слиною. Тому зараження відбувається через укуси, подряпини, садна й навіть при попаданні слини на неушкоджену шкіру людини. Сказом можна заразитися також і при зіткненні з якимось предметом або одягом, забрудненими слиною скаженої тварини.

Серед хворих тварин 58 % становлять лисиці. Інфікованість їх популяції вірусом сказу, за даними діагностичного зондування, – 16 %.

Ознаки сказу у тварин дуже різноманітні. Яскраво виражені симптоми сказу – слинотеча, паралічі, водобоязнь – іноді можуть бути відсутніми. Відомі випадки, коли скажені собаки п’ють воду, легко перепливають водойми, поводяться не агресивно і тому не насторожують своїм виглядом населення. У всіх випадках укусів, подряпин або ослинення, завданих дикими невідомими й домашніми тваринами, необхідно негайно звертатися до медичних установ.

На сьогодні медицина має в своєму розпорядженні потужний засіб профілактики сказу – це специфічна антирабічна вакцина, яка надійно захищає людину від розвитку захворювання. Ефективність цих препаратів безпосередньо залежить від термінів звернення за медичною допомогою. Тому дуже важливо своєчасно розпочати й провести курс профілактичних щеплень.

Щоб ваша тварина не заразилася сказом, їй необхідно щорічно проводити профілактичні щеплення. У разі укусу необхідно промити рану милом, обробити йодом і негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку або спеціалізовані травмпункти, а тварин доставити у ветеринарну лікарню для спостереження.

За даними міського центру здоров’я у Харкові діють шість спеціалізованих травматологічних пунктів для надання допомоги при укусах тварин з метою профілактики сказу. У районах області допомогу нададуть на станціях швидкої допомоги або в інфекційних відділеннях ЦРЛ.

За інформацією центру здоров’я, кількість звернень населення за антирабічною допомогою в Харківській області залишається постійно високою і сягає 6 – 7 тисяч осіб на рік. Кожний десятий з них отримує щеплення проти сказу.

Хвороби людей головним чином пов’язані з пізнім зверненням укушених людей за медичною допомогою, а також з порушенням режиму під час проходження курсу щеплень чи незавершеністю курсу їх прийому. Більшість людей, що захворіли після контакту з хворою твариною, не зверталися до лікарні або інших медичних установ.

Отже, при укусі тварин, які навіть виглядають здоровими, краще перестрахуватися й обов’язково звернутися до медичного закладу. Недооцінка загрози може вартувати життя!


Ж.Д. Кравченко,

зав. ЦПМСД ХНАДУ


Мистецькі заходи


Творчий вечір поета-гумориста


7 жовтня в с. Мартова Печенізького району Харківщини відбувся творчий вечір автора збірок «Стоп-кран» (2001 р.), «Буває і таке…» (2003 р.) та «Хто в домі хазяїн?» (2006 р.), доцента кафедри українознавства Валерія Івановича Ковальова.

Спускався чудовий осінній вечір. На дзвінкоголосий спів фольклорного гурту до Мартівського культурно-спортивного центру ім. І.С. Добрянського поступово збиралися святково вбрані дорослі і діти з букетами квітів, під’їздили машини та автобуси. В їхньому селі цього вечора велика подія – творчий вечір земляка, а для нас колеги, Валерія Івановича Ковальова. Ідею проведення свята започаткувала президент Клубу любителів прекрасного смт. Печеніги Л.Г. Гуляєва. Такі вечори ця творча спілка проводить традиційно, а нинішній захід проводився до 65-річчя з дня народження поета-гумориста. Підтримала задум і Печенізька районна адміністрація. Творчий вечір пройшов у рамках профорієнтаційної роботи, адже Валерій Іванович щороку буває в усіх середніх школах району, де його завжди радо зустрічають. Минулого року на навчання до ХНАДУ лише з Артемівської СШ вступили п’ять із дванадцяти випускників. Ідею проведення творчого вечора з профорієнтаційним спрямуванням підтримали ректор ХНАДУ А.М. Туренко та заступник ректора С.Я. Ходирєв.

У залі зібралися численні гості свята: син Олексій, керівник гуртків Печенізького Будинку дитячої творчості Т.А. Стебловська, шкільний друг винуватця свята М.В. Корнейко, фольклорний гурт «Криниця» з смт. Печеніги, односельчани, колеги, студентська та учнівська молодь, друзі.

Вечір відкрила ведуча, вчителька Артемівської СШ К.М. Чугай, яка доклала чимало зусиль для його підготовки і проведення. Вона запропонувала учасникам свята ознайомитися з життєвим і творчим шляхом земляка. Валерій Іванович ілюстрував свою біографію віршами. Громада із захопленням слухала вірші у виконанні вчительки Мартівської школи Н.П. Стожко, гумореску «Нечиста сила» у виконанні вчителя Артемівської школи В.В. Горбаня, виступ місцевих школярів.

Давні шанувальники творчості Валерія Івановича, учасники фольклорного гурту «Криниця» з смт. Печеніги та його керівник Н.Ф. Панова приїхали, щоб побажати ювіляру «многие лета». Певно, чудове мартівське повітря позитивно вплинуло на його талант, бо Валерій Іванович – надзвичайно обдарована та всебічно розвинена людина. Він не лише чудовий викладач, а ще й поет, гуморист, фотограф, співак. Талант співака ми, до речі, розкрили тільки на творчому вечорі. Його пісня «Зорепад у Мартовій» стала гімном для мартівчан. Аранжування пісні та постановку вечора здійснив талановитий музикант і оператор М.П. Мазур. А заспівав її автор з вчительками Мартівської СШ Т.В. Штанкевською та Ж.О. Уманською, за що отримав численні овації аудиторії.

По-особливому відкрито, з непідробною зацікавленістю сприймали зустріч діти. Гурт «Козачата», що ще п’ять років тому прийняв Валерія Івановича до свого козацького кошу, приїхав з подарунками з Артемівки, щоб привітати ювіляра.

Рідний університет привітав ювіляра чудовими гумористичними номерами з його репертуару у виконанні учасників художньої самодіяльності під керівництвом директора студентського клубу Л.І. Климець. Цього незабутнього вечора багато хороших слів було сказано про наш університет, куди запросили вступати на навчання місцевих школярів. Артемівські школярі-козачата пообіцяли стати студентами саме ХНАДУ.

Творчий вечір пройшов по-родинному затишно й привітно. Для багатьох мартівчан виступ їхнього земляка став приємним відкриттям. Вони високо оцінили також художню майстерність учасників нашого студентського клубу та артемівських козачат.

Кафедра українознавства пишається тим, що наш колектив представляє не лише в університеті, а й на обласному рівні В.І. Ковальов, з яким нас поєднує не тільки навчальний процес, а й позааудиторна робота зі студентами, де Валерій Іванович представляє творчу інтелігенцію м. Харкова. Маємо надію, що подальші творчі плани Валерія Івановича і надалі будуть пов’язані з написанням гуморесок, в яких так чітко й дотепно висвітлюється наше буття. Його твори не мають нічого спільного з сарказмом, тому їх можна вважати дещо подібними до усмішок талановитого українця Остапа Вишні.

Тож бажаємо Валерію Івановичу міцного здоров’я і щастя, подальшого творчого злету і наснаги! Залишайтеся таким же кваліфікованим викладачем і відданим другом, талановитим поетом і чудовим гумористом!


Т.М. Демкова,

ст. викл. каф. Українознавства


Пізнавальна екскурсія


19 вересня студенти, викладачі та співробітники факультету мехатроніки транспортних засобів під керівництвом деканату здійснили екскурсію на АвтоЗАЗ та острів Хортицю.

З гарним настроєм і великим ентузіазмом розпочалася наша поїздка. Дорога на комфортабельному університетському автобусі була довгою, але цікавою. Запоріжжя зустріло нас по-осінньому прохолодною, але дивовижною погодою. Адміністрація заводу влаштувала нам теплий прийом, а екскурсія була захоплюючою і повчальною. ЗАТ «Запорізький автомобільний завод» (ЗАТ «ЗАЗ») – єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, який включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. Ми побували тільки в пресувальному і складальному цехах та ознайомилися з виробничими потужностями заводу. Після екскурсії по цехах ми смачно пообідали в заводській їдальні. Після чого нас чекала ще одна екскурсія на острів Хортицю – незабутню історичну пам’ятку героїчного козацького минулого, де ми відвідали музей історії Запорізької Січі, побували на пішохідній оглядовій екскурсії по Хортиці. Прогулюючись по острову, ми отримали величезний заряд позитивних емоцій і дізналися багато цікавого.

Поїздка пройшла добре і залишить у пам’яті кожного її учасника лише хороші спогади, за що велике спасибі студраді нашого факультету та заступнику декана з виховної роботи Аллі Миколаївні Гунбіній. З нетерпінням чекаємо наступних, сподіваємося, не менш цікавих екскурсій.


Світлана Рудакова,

голова СР ФМТЗ


Безпека руху

Автопробіг ХНАДУ – 2011


З 10 по 15 жовтня традиційно пройшов осінній автопробіг «Безпека українського майбутнього». На цей раз студенти нашого ВНЗ побували в п’яти містах Автономної Республіки Крим.

Як часто ви замислюєтесь про дорожньо-транспортний травматизм? Коли сідаєте за кермо автомобіля, чи може коли пристебаєте пасок безпеки, а може, коли переходите проїжджу частину по пішохідному переходу або просто перебігаєте вулицю? Мабуть, такі думки вас відвідують тільки тоді, коли біда вже трапилася і вона стосується безпосередньо вашої родини, близьких, друзів або вас самих. Статистика, безжальна до всіх, свідчить, що зараз Україна знаходиться на п’ятому місці за кількістю смертей у ДТП серед дітей та молоді у Європі. Це означає, що майже кожної миті помирають люди. Саме ці жахливі факти здивували учасників автопробігу, і вже в четвертий раз ми поїхали містами України, щоб донести до спільноти важливість та актуальність цієї проблеми.

Мета автопробігу полягала не тільки в просвітницькій діяльності з питань безпеки на дорозі, а ще й у профорієнтаційній роботі серед школярів старших класів, підвищення іміджу нашого університету.

Цього разу маршрут був такий: Харків – Сімферополь – Євпаторія – Севастополь – Феодосія – Керч – Сімферополь – Харків. У цьому році автопробіг був нестандартним, а саме залізнично-автомобільним, адже учасники їхали до Криму потягом, а вже у Сімферополі всіх зустрічали автомобілі. Тільки один автомобіль, завантажений необхідним інвентарем, вирушив з Харкова.

У складі цьогорічної команди було п’ять студентів автомобільного факультету під керівництвом викладачів В.П. Сударя і М.М. Сільченка та сім студентів факультету транспортних систем під керівництвом Т.Т. Токмиленко.

Крим зустрів нас досить теплою погодою, а осінь щедро розмалювала все навкруги неймовірними фарбами: листя дерев пообіч доріг – у жовтогарячий, рожевий, блакитний і де-інде навіть білий колір. Кожне місто вражало нас своєю неповторністю і чарівністю, власною історією і місцевими особливостями, цікавими і привітними людьми, з якими нам випала нагода спілкуватися. Всі ми відчули різницю між мешканцями Харкова та Криму.

У кожному місті нашого маршруту в школах та ліцеях ми проводили круглі столи на тему «Безпека дорожнього руху», де виступали з цікавими доповідями. Для кожної аудиторії вони були різними: для школярів – простими, в більш жартівливій формі, а для студентів технікумів – більш інформативно насиченими та професійними, адже вони доросліші, майже наші ровесники. Найбільшу цікавість викликала розповідь про останню розробку лабораторії швидкісних автомобілів – новітню «ХАДІ-34» – учасника престижних міжнародних змагань «Shell Eco-marathon». Слухачі задавали багато запитань, цікавилися параметрами цього міні-автомобіля, дивувалися, що саме студенти є його розробниками, та щиро раділи, що у нас є такі здобутки. Кожна зустріч зі школярами була не схожа на попередню, в кожній школі різні діти, багато хто захотів приїхати до нас, щоб побачити «ХАДІ-34». Нам приємно було бачити в дитячих очах непідробну щирість та зацікавленість проблемою, яку ми підіймали. Серед школярів знайшлося багато наших однодумців.

Майже в кожному місті учасники автопробігу влаштовували вуличні акції «Молодь за безпеку дорожнього руху». Ми роздавали агітаційні листівки, особисто спілкувалися з пішоходами. Зав’язували на руку зелену стрічку, що символізує колір життя і зелений колір світлофора, що дозволяє рух, та є нагадуванням про обов’язкове виконання правил дорожнього руху. Крім того, зелений колір – це колір автопробігу ХНАДУ, прапора та герба міста Харкова.

Щодо стану доріг, якими ми подорожували по Криму, то особливо важкою була ділянка траси Севастополь – Феодосія: небезпечні повороти, круті підйоми та спуски, слизьке покриття після дощу, недостатня кількість захисних бар’єрів. Вся дорога в’ється між горами: пейзажі казково красиві, а шлях неймовірно небезпечний. Саме ця дорога вимагала від наших водіїв особливої уваги, зосередженості та професіоналізму. На щастя, цей шлях ми легко здолали. Саме на таких дорогах, особливо у курортний сезон, й трапляється багато ДТП. Про це потрібно пам’ятати, вирушаючи на своєму автомобілі у відпустку до Криму.

Просвітницьку місію автопробігу нам вдалося поєднати ще й з екскурсійною програмою. Це дало змогу всім учасникам трохи відпочити, познайомитися з історичними пам’ятками Причорномор’я та дізнатися багато нового. У Севастополі ми здійснили екскурсійну прогулянку на катері по Південній бухті. Роздивилися зблизька кораблі військово-морського флоту Російської Федерації. Були вражені їх розмірами, дізналися багато легенд про героїчні події часів ІІ Світової Війни. У Керчі ми відвідали Аджимушкайські каменоломні. Цього місця ніхто з нас ніколи не забуде. У 1942 році під землю у каменоломні було евакуйовано майже 15 000 людей, а через півроку вижило тільки сім чоловік. Насправді дуже страшне місце. Під землею, біля однієї з братських могил, екскурсовод попросив зробити хвилину мовчання в пам’ять про загиблих і загасив ліхтарі. В цей момент відчуваєш ніби час зупинився, тебе охоплює страх і серце на мить також зупиняється. Стоячи там, ми всі як один бажали, щоб ніколи більше такого не повторилося, щоб нікому не довелося пережити те, що пережили люди, які ховалися тут від німців.

Хочемо подякувати за надану допомогу в організації цьогорічного автопробігу депутату міської ради І.В. Коріньку.

Цієї осені учасники автопробігу кинули виклик безрозсудності на дорогах Автономної Республіки Крим. Привернули увагу спільноти до проблем дорожньо-транспортного травматизму, знайшли багато однодумців та послідовників, які, сподіваємося, зовсім скоро приїдуть навчатися до нашого університету. Будемо з нетерпінням на них чекати!


Ірина Логачова,

студкор АФ


Конкурс краси

Богині поруч!


Ще у сиву давнину мудреці винайшли універсальну зброю проти жорстокості, ненависті і байдужості. Краса – ось що може врятувати світ. Її сила настільки значуща, що здатна припиняти кровопролитні війни, надихати героїв на подвиги, навіювати творцям музу. В Древній Греції поклонялися богині краси та кохання – Афродиті. Вона, окрім неймовірної краси, мала добре серце і щиру душу, саме тому нею захоплювалися як жителі Олімпу, так і прості смертні. 26 жовтня на конкурсі «Міс ХНАДУ» було обрано нашу власну Афродиту, ту, яка цілий рік буде символом університету – його окрасою та гордістю.

Проведення подібного конкурсу краси вже стало в нашому університеті доброю традицією. Щороку за ініціативи студентської ради організовується не один десяток різноманітних заходів, проте «Міс ХНАДУ» – найбільш яскравий діамант у цьому намисті культурно-розважальних видовищ. Це і не дивно, адже що може бути краще, ніж красиві дівчата, які вражають оточуючих не тільки витонченістю, а й власним талантом. І хоча представниць слабкої статі у нашому університеті небагато, проте підкорюють вони чоловічі серця якістю, а не кількістю. Спів, танці, складне дефіле – все під силу нашим студенткам, які загартовувалися в полум’ї престижного шоу ХНАДУ.

Того жовтневого вечора один з найкращих клубів Харкова – «Місто» радо приймав конкурс у своїх розкішних апартаментах. Бажаючих прийти на конкурс виявилося чимало, тому біля входу всі трохи метушилися, адже кожен боявся проґавити початок шоу. Нарешті всі зайняли свої місця, конкурсантки завершили останні приготування, і на сцені з’явилися чарівні ведучі Іван Будько та Марина Барбашевич. Свято розпочалося виходом конкурсанток у неймовірно красивих корсетах. З першого погляду можна було оцінити їхню красу і чарівність. Грація, посмішка, шарм – все в них заворожувало та захоплювало!

У залі не було жодного, хто залишився б байдужим після виходу дівчат у незвичайних костюмах індійських принцес. Топи, інкрустовані стразами, грайливо спадаючі легкі тканини та східні мотиви зачарували і публіку, і журі.

Та найбільше запам’яталися всім домашні завдання конкурсанток. Талант студенток, помножений на креативність та творчий запал дали неймовірний результат. В уяві й досі постають запальні танці, видовищні шоу і чутливі пісні.

Останній вихід у вечірніх сукнях довів, що немає нічого красивішого, ніж студентка ХНАДУ в короткій чорній сукні. Коко Шанель перетворила колишню уніформу в класику світової модної індустрії, а студентки університету своїм виходом перетворили невелику сцену у справжній подіум.

І поки конкурсантки з нетерпінням чекали результатів, глядачі активно обговорювали, що ж подарують дівчатам. Адже спонсорів зібралося чимало. Всі учасниці отримали солодкі подарунки від компанії «Бісквіт-шоколад», безкоштовні квитки в ХД кінотеатр, білети на гру клубу «Мафія» та розважально-спортивний комплекс «South Park». Окрім цього, дівчатам надали можливість безкоштовно відвідати тренінг «Сильна риторика», презентували абонементи в фітнес-клуб «Малібу» і школу танців «Реліз», подарункові сертифікати від компанії «Mаry Kаy», безкоштовну фотосесію від партнерів конкурсу та цінні подарунки від «Галереї мобільного зв’язку» і багато іншого.

Окремі подарунки дівчата отримали від генерального спонсора свята, депутата міської ради І.В. Корінька та директора КП «Харківпас», голови харківської профспілки студентів, депутата міської ради М.С. Мусєєва.

Отже, в номінації «Міс Грація» перемогла чарівна представниця ФПІГ Юліана Петрукович. Найбільш фотогенічною – «Міс Фото» – визнали студентку АФ Аліну Гнизюк. За найчарівнішу посмішку Віолетті Калугіній дали титул «Міс Посмішка», тепер вона мило посміхається на своєму рідному ДБФ. «Міс Чарівність» стала Олена Ісакова з ФМТЗ. Публіка обрала і свою улюбленицю – «Міс глядацьких симпатій», нею стала Анастасія Білянська з ФУБ. Представниця ФТС стала переможницею одразу у двох номінаціях, тепер Ольга Мацюра – «Міс В контакті» та «Міс Сексуальність».

Головні призові місця розділили так: «Друга Віце-міс» – Аліна Гнизюк, «Перша Віце-міс» – Юліана Петрукович, і переможницею у цьому марафоні краси та молодості стала Олена Ісакова, якою пишається ФМТЗ та університет.

Конкурс, як і все хороше, закінчився швидко, а от емоції, враження та спогади залишаться надовго! Афродиту обрано! Хоча ні, язичництво вже неактуальне, отож, шановні чоловіки, годі мріяти про ідеальну жінку. Зробіть богинею ту, яка поруч з вами, і поклоняйтеся тільки власній Афродиті!