Авторський колектив

Вид материала

Документы

Содержание Проституція тісно пов'язана зі злочинністю. Повії "за викликом Що ж штовхає осіб на шлях проституції?

Подобный материал:

• Авторський колектив Баранова, 12294.75kb.
• План Колектив як соціокультурне середовище виховання І розвитку. Підходи до розробки, 95.42kb.
• Методичні рекомендації./ Міністерство охорони здоров’я України. Український інститут, 237.8kb.
• Особистісно орієнтований підхід до дитини в умовах гуманізації освіти, 61.12kb.
• Модульні тестові завдання з української мови, 1094.7kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів біблійна історія, 1740.7kb.
• Програма виховання дітей дошкільного віку Затверджено, 4983.02kb.
• Я україни національна академія медичних наук україни протоколи надання медичної допомоги, 756.31kb.
• Авторський договір про передачу невиключних майнових прав на використання твору, 57.88kb.
• Тема: Колектив І особистість, 90.91kb.

§ 4. Кримінологічна характеристика проституції та її профілактика

Слово "проституція" у перекладі з латинської означає "вистав­лення на продаж". З давніх давен вона поділялася на жіночу, чоло­вічу і дитячу, що залишилося й на сьогодні. Під проституцією тре­ба розуміти систематичне надання особою свого тіла для задо­волення сексуальних потреб Інших осіб за матеріальну винаго­роду.

Сучасна громадська думка сходиться на тому, що проституція є аморальною поведінкою. Що ж до визнання її правопорушенням, то у світі є різні погляди: від визнання її злочином (мусульманські кра­їни) до надання їй статусу легального бізнесу (наприклад, у Нідер­ландах). В більшості Західних країн навіть якщо проституція зако-

174

ном не дозволена, влада ставиться до неї толерантно, спрямовуючи меч правосуддя у першу чергу на осіб, які використовують повій у власних цілях (у Франції, скажімо, навіть користування грошима, "заробленими" повією, тягне кримінальну відповідальність). В Ук­раїні проституція віднесена до категорії адміністративних правопо­рушень (ст. 181^і Кодексу про адміністративні правопорушення).

Проституція тісно пов'язана зі злочинністю. Вони значною мірою обумовлюють одне одного. Це пояснюється тим, що прости­туцію, як засіб наживи, контролює криміналітет. На її основі ство­рюється система секс-бізнесу із звідниками, утримувачами домів розпусти, сутенерами, торгівцями "живим товаром", у тому числі з переправлянням його за межі країни. На думку експертів, річний обіг секс-бізнесу в Україні становить не менше двох мільярдів гри­вень. Наймерзеннішим злочином є втягування у проституцію дітей.

Крім того, повій широко використовують як співучасників злочи­нів грабіжники, вимагачі, шахраї. Адже повії, відвідуючи квартири заможних клієнтів, дають "наводку" для наступних крадіжок чи роз­бійних нападів; просять водіїв підвезти до місця, де на них організо­вана засідка. Повії і самі вчиняють чимало злочинів стосовно клі­єнтів шляхом їх "відключення" алкоголем, підсипанням клофеліну

тощо.

Не можна забувати, що повії (як жінки, так і чоловіки) є одним з основних джерел розповсюдження венеричних хвороб, гепатиту та ВІЛ-інфекції. Ніякі запобіжні засоби не здатні усунути високий ризик цих захворювань. Відомий випадок, коли в м. Красний Луч (Луганська обл.) дві неповнолітні проститутки зірвали роботу цілого автопарку, заразивши за кілька днів сифілісом понад ЗО водіїв. Повії також стають жертвами злочинів (їх вбивають у конкурентній бо­ротьбі, глумляться над ними, вони гинуть від наркотиків чи СНІДу).

Але чи не найголовнішою негативною ознакою проституції є різ­ке падіння суспільної моралі, духовна деградація, що вкрай шкідли­во впливає на виховання дітей і молоді. Проституція підриває підва­лини суспільного життя, руйнує сім'ю і, в кінцевому підсумку, саму людину. Як наслідок, зростають жіноча злочинність, смертність, невиліковні захворювання, самогубства і, що найнебезпечніше, — гине генофонд нації.

Осіб, які займаються проституцією, можна класифікувати таким

чином.

Путани — "працюють" у дорогих готелях, казино, саунах, їх клієнти — іноземці, але за валюту не гребують і "своїми". Частина з них має вищу освіту, володіє Іноземною мовою. Як правило, вони "контролюються" сутенерами і рекетирами.

175

Повії, які "працюють" за кордоном. Частина їх виїжджає сама, інших вивозять постачальники "живого товару". Перед цим проститутки проходять "передполітну підготовку": їх навчають су­часним танцям, умінню користуватися косметикою, робити масаж і, зрештою, як наивигідніше продати себе. Деякі вивозяться обманним шляхом, але їх частка загалом, незначна. Інша справа, що багато молодих жінок не знають усіх тонкощей роботи за кордоном і, сти­каючись з нею, не витримують навантаження. І все ж таки частина з них повертається з чималими грошима або "осідає" за кордоном, і це стимулює набір нових "жриць кохання".

"Організовані" повії знаходяться під контролем своїх і зарубіж­них сутенерів, "неорганізовані" діють — на власний ризик. Повії з України можна зустріти в усіх країнах світу.

Повії "за викликом¹' працюють у підпільних фірмах, що скла­даються з "хазяїна", диспетчерів, водіїв і охоронців. На телефонний виклик або за попередньою заявкою до клієнта виїжджає "секс-бри-гада", яка поставляє повію та забезпечує збір платні, захист від можливого її мордування тощо. Такі "фірми" отримують багатоміль­йонні (в доларах) прибутки і, як правило, мають "дах" у правоохо­ронних органах.

До нижчого сорту належать вокзальні повії і ті, що промиш­ляють на автошляхах (так звані плечові). На найнижчому рівні перебувають вуличні повії (здебільшого бродяги, наркомани і алко­голіки).

Поступово більшість повій, втрачаючи "товарний" вигляд, пере­ходить на нижчі щаблі, аж до вуличних.

Що ж штовхає осіб на шлях проституції? Безумовно, ваго­мий внесок у цю справу роблять скрутна економічна ситуація, без­робіття, зростання бездомності та взагалі процес маргіналізації на­селення. Але це не єдині чинники. Рівень проституції, що (як і зло­чинність), є постійним супутником суспільства, передусім залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні молоді, стрімке падіння авторитету сім'ї і школи. Повсюдно панує атмосфера вседозволеності, нав'язування еталонів контркультури, основними "цінностями" якої є насильство, тотальний секс і розбе­щеність, а головними героями — убивці, повії, гангстери, статеві збоченцІ.

Все це призводить до спотворення уявлень про місце жінки у суспільстві, таких понять як честь і гідність. Свою частку в таку пропаганду вносять деякі засоби масової інформації, які "ненав'яз-ливо" роз'яснюють, що проституція у всіх її проявах є одним із видів

176

соціальне допустимої поведінки. Звичайно, стимулює проституцію і різке розшарування суспільства, поява скоробагатьків, здатних ви­трачати на повій великі гроші, а також пасивність правоохоронних органів у боротьбі з цим негативним явищем.

Говорячи про засоби запобігання проституції, не можна не за­значити, що вони лежать у площині профілактики всіх інших видів правопорушень. Ця профілактика буде ефективною лише тоді, коли проблеми сім'ї, жінки, дитини стануть головними у державі та сус­пільстві. Потрібні сучасні програми допомоги сім'ї, материнству, ди­тинству, відповідна законодавча база. Свого часу були прийняті важливі закони "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про ос­віту", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Реалізація цих законів сприятиме розв'язанню нагальних проблем, але корінним змінам на краще заважає кризова соціально-економічна ситуація в Україні.

Тим не менш, в основі профілактики проституції мають лежати саме загальносоціальні заходи покращення умов життя жінок та їх сімей. Одиноким матерям і багатодітним сім'ям слід надавати необ­хідну матеріальну допомогу. Для дітей, які з різних причин вихову­ються в інтернаті, має створюватися обстановка, максимально наб­лижена до звичайної (наприклад, сімейні дитячі будинки). У зв'язку із зростанням безробіття варто розробити спеціальні програми з працевлаштування жінок, які виховують дітей, мають на утриманні батьків тощо. Для них повинні бронюватися робочі місця.

Потребує розробки концепція виховання підростаючого поколін-Ія і, особливо, дівчат. В її основі мусить лежати властива нашому Іародові висока моральність І порядність. Без оголошення держа-юю рішучої боротьби з аморальністю, пропагандою порнографії та Іасильства, не може бути й мови щодо протидії проституції. Має бу­ти розумний вибір форм І методів виховання юнаків і дівчат. Прита-Іанні їм особливості фізичної та психічної структури особи мають Іе нівелюватись, а враховуватися задля формування соціальне ко­шеної особистості.

Взірцем для дівчат мають стати кращі образи українок і жінок з інших країн світу. Те, що деякі школярки, за анонімного опитування сажуть, що хочуть бути валютними повіями, слід сприймати як три-южний сигнал. Розвінчати стереотип повії як привабливий для дів-_ч — завдання кіномистецтва, засобів масової Інформації, всіх, хто (аймаеться виховною роботою. Сьогодні ж, навпаки, с пост ері гаеть-:я не приховане нахвалювання найдревнІшої професії.

На зміцнення позицій проституції фактично спрямовані пропози-Цї щодо її легалізації, створення на законній підставі будинків роз-

177

пусти. Завдяки цьому держава, мовляв, отримуватиме великі подат­ки. Такі пропозиції треба рішуче відкинути. Навпаки, слід посилити адміністративно-правову боротьбу з проституцією. Адже нинішній стан цієї боротьби на базі ст. 181^і КпАП не витримує ніякої крити­ки. Символічні для проституток суми штрафів, та й процедура їх стягнення коштує набагато більше.

Необхідно також удосконалити кримінально-правову боротьбу із секс-бізнесом, який наживається на експлуатації повій. Нове кримі­нальне законодавство, за прикладом багатьох країн світу, мусить мати розгалужену систему норм, які передбачали б диференційова­ну відповідальність усіх, хто прямо чи опосередковано причетний до проституції. Сьогодні цього сказати не можна, як і про норму, що передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і роз­повсюдження порнографічних предметів. Поодинокі випадки її за­стосування аж ніяк не відповідають майже відкритому поширенню порнографії, яка робить свою чорну справу у залученні молоді до проституції. Каменем спотикання для притягнення злочинців до від­повідальності стали дебати стосовно того, що є порнографією (отже, предметом злочину), а що еротикою (тобто свідчить про відсутність складу злочину). Правда, позитивним моментом у боротьбі з най­більш небезпечною формою секс-бізнесу — поставкою "живого то­вару" за кордон було запровадження кримінальної відповідальності за торгівлю людьми, хоча вагомих успіхів у подоланні цих злочинів ще не досягнуто.

Усвідомлення небезпечності виплеску проституції спонукало до створення у складі карного розшуку підрозділів "міліції моралі", покликаної вести боротьбу з проституцією. Перші кроки показали їх корисність, проте ці підрозділи потребують значного розширення штатів і постійної підтримки місцевих органів влади та громадсько­сті. В арсеналі "міліції моралі" — проведення операцій з доставлен-ня повій з "робочих місць" до органів міліції, їх реєстрація і облік, підготовка матеріалів для розгляду адміністративних справ, а також профілактична діяльність (бесіди, допомога у працевлаштуванні то­що) і документування злочинної діяльності торговців "живим това­ром", держателів будинків розпусти, розповсюджувачів порнографії. Не менш важливою є цілеспрямована робота з жінками, звільне­ними з місць позбавлення волі, з метою їх нормальної соціальної адаптації, надання їм допомоги у працевлаштуванні, отриманні жит­ла і т. п.

Велике значення має і віктимологічна профілактика серед усіх категорій жінок: показ спустошеної душі повії, втрати самоповаги, надбання букету соматичних і психічних хвороб. Це допоможе бага-

178

тьом утриматися від хибних кроків. Ось що каже з цього приводу італійський падре Маріо Нева, представник доброчинної організації "Карітас", яка займається долею повій в Італії, у тому числі прибу­лих з України: "Ми прагнемо допомогти цим нещасним. Здебільшо­го ці дівчата дуже гарні, їх краса створена Богом для кохання, ро­динного щастя, материнства, їх призначення — народжувати силь­них, красивих дітей для свого народу. А вони гинуть на чужині, зба­гачуючи сутенерів та гангстерів". Ці слова він промовляв у Києві, куди привіз з Італії понівечений труп 18-річної повії В. К., яка була по-звірячому вбита, її раніше чарівне обличчя було так спотворено тортурами, що рідні навіть не могли впізнати.

Отож є над чим задуматись — всім і кожному. А перейнявшись цією болючою проблемою, слід діяти І ще раз діяти задля її роз­в'язання, бо можна втратити найдорожче — майбутнє України.

Питання для самоконтролю

1. Чому пияцтво, алкоголізм, наркоманію, проституцію та інші
   негативні соціальні явища відносять до категорії "фонових"?
   
2. В чому проявляється взаємозв'язок і взаємообумовленість
   "фонових явищ" і злочинності?
   
3. Наскільки адекватна реакція держави на негативні соціальні
   явища в суспільстві?
   
4. Які обставини об'єктивного і суб'єктивного характеру штовха­
   ють особу вживати наркотики, займатися проституцією та жебрацт­
   вом тощо?
   
5. Що позитивного і негативного в криміналізації наркотизму І
   проституції?
   
6. Особливості заходів профілактики "фонових явищ" та їх зміст.
   

179