Geum.ru

Катерина кольченко: Дуже відрадним моментом була презентація першого номера нашого спільного журналу «Соціальний добробут. Міждисциплінарний підхід» англійською мовою

Вид материалаДокументы

Содержание


Студія можливостей
Члени редакційної колегії журналу
Подобный материал:
Катерина КОЛЬЧЕНКО: Дуже відрадним моментом була презентація першого номера нашого спільного журналу «Соціальний добробут. Міждисциплінарний підхід» англійською мовою.


У Міжгір’ї (база відпочинку Університету «Україна» в Карпатах) відбулася друга зустріч у вигляді семінару робочих груп Університету «Україна» (очолювала групу Університету «Україна» Радник президента університету Катерина Кольченко); та Шяуляйського університету (очолювала групу декан Факультету соціального благополуччя і студії недуг Інгріда Баранаускієне). Ця зустріч є складовою великого проекту, який триває вже півроку. Це - Європейський проект, метою якого є проведення моніторингу і дослідження можливостей, здійснення програми двох дипломів у напрямку соціальних технологій. Соціальні технології – це сукупність методів і прийомів, що дозволяють домагатися результатів у задачах взаємодії між Київським і Шяуляйським університетами.

Більш широко соціальну технологію можна визначити як послідовність етапів соціальної взаємодії, в ході якої кожен суб'єкт, що бере участь у взаємодії, реалізує власну управлінську стратегію по відношенню до інших і формує соціальну дійсність.

У даному випадку соціальну технологію як структуру комунікативних впливів можна сприймати як зміну соціальних ситуацій Київського і Шяуляйського університетів.

Було поставлено завдання підготовки спільної освітньої платформи для підготовки магістрів соціальної роботи для отримання двох дипломів: європейського зразка від Шауляйського Університету і від Університету «Україна». «Студія можливостей» – це формулювання Структурного фонду Європейського Союзу, який фінансує проект, і ми будемо надалі його дотримуватися. Мета проекту – протягом 6 місяців підготувати спільну студію «Програма потреби», підготувати і здійснити Студію можливостей, де будуть оцінені: необхідність застосування спільної програми, студентський попит на цю програму, альтернативи, вартість і вимоги до якості, аналіз програми студії, включаючи структуру програми, матеріальні ресурси, питання управління.

Як тільки буде підготовлена Студія можливостей, буде підписана Міжнародна Декларація про співробітництво між нашими університетами. Студія можливостей забезпечить подальшу діяльність у двох університетах у рамках розвитку інтернаціоналізації та якісної вищої освіти у ВНЗ. Студія можливостей повинна стати основою для розробки і здійснення спільної студії програм для отримання соціальної освіти.


Радник президента Університету «Україна» Катерина Кольченко:

- Зараз обговорюється такий напрямок, як соціальна робота чи соціальна реабілітація. Другий семінар у Міжгір’ї був присвячений розгляду економічних питань, тобто вартості навчання, можливості реальної оплати роботи, дослідження того, як живуть люди, що складають контингент студентів Університету «Україна», структури оплати викладачів. Ми зістиковували позиції нашого Університету та Шяуляйського. У нас величезна різниця в оплаті праці, величезна різниця у вартості навчання (в Шяуляє діють європейські розцінки). Ми знайшли спільну платформу для узгодження наших позицій: розглянули кошторис вартості навчання. Крім розгляду економічних питань, ми розглядали також питання, присвячені можливості впровадження нових технологій у навчальний процес. Є два варіанти. Студенти з Шяуляя можуть приїжджати в Україну і вчитися тут. Але при цьому відразу виникає питання їх прийому, проживання, гуртожитків, мови. Питання мови не обговорюється –- мова може бути тільки англійська, це європейська мова. Відповідно і наші студенти: чи можуть вони заплатити за переліт (оплата відбувається тільки за рахунок студентів). Це дуже серйозна економічна перешкода для здійснення програми.

Можна піти й іншим шляхом. Студенти в Києві та в Шяуляє навчаються за однією і тією ж програмою. Для цього ми погоджуємо всі навчальні плани, програми, зміст предметів (цим ми збираємося займатися під час нашої наступної зустрічі в Євпаторії). Для цього необхідно, щоб наші викладачі володіли досконало англійською мовою, дистанційними методами навчання і в режимі on-line працювали зі студентами. Під час залікових та екзаменаційних сесій треба здійснювати обмін викладачами, що, звичайно, є кращим рішенням для нашої спільної програми.

Для нас дуже важливим є питання здійснення програми двох дипломів. Під цим ми розуміємо те, що литовські студенти будуть навчатися у нас із елементами програм литовською і німецькою мовами, вивчатимуть додаткові предмети і т.д. та отримають одночасно з українським європейський диплом із тієї ж самої спеціальності. В Європі диплом одного зразка, один диплом. Це перший досвід у нашому Університеті, і тому доводиться долати багато перешкод, існування яких ми не передбачали, робити безліч досліджень. Але я впевнена, що ми вийдемо на певний позитивний результат.

Для того, щоб ми мали право видавати дипломи європейського зразка, треба увійти в Європейську систему освіти, всі предмети викладати англійською мовою. Викладачі та студенти повинні вільно володіти англійською мовою. У Шяуляє цей бар'єр вже подолано. Це була дуже важка ломка, особливо викладацького складу. Це дуже болісний, стресовий і неоднозначний процес, коли досвідчені, грамотні викладачі не змогли перейти на англійську мову і з ними, на жаль, довелося розлучитися. У Шяуляє пішло буквально 2-3 людини з колективу 40 осіб, які не змогли засвоїти англійську мову. Вся молодь говорить тільки англійською, проекти, звіти, дослідження пишуться лише англійською, не забуваючи при цьому свою рідну литовську мову.

У нас я вже чітко бачу, яка зараз виникає проблема: англійська мова викладається у нас у дуже малих обсягах. Управління міжнародної діяльності організувало семінар для викладачів та студентів, які хочуть вивчити англійську мову, підвищити свої знання (плата – символічна) – це дуже великий прогрес у цьому напрямку. А поки що наші викладачі і студенти, на превеликий жаль, недооцінюють питання необхідності володіння англійською мовою.

Перед кожним семінаром ми заповнюємо спеціальні анкети пошукового характеру, де вказується, скільки викладачів кафедри сьогодні готові вести викладання англійською мовою. На превеликий жаль, у більшості випадків фігурує цифра ДВА з кожної кафедри. Це стосується також і студентів, тому питання це дуже серйозне.

Ця програма повинна стартувати з вересня 2012 року, в запасі ще цілий рік, який необхідно використати для подолання мовного бар'єру. Перший проект у нас пілотний – «Дослідження можливостей організації програми двох дипломів». Його вартість становить 80 тис. євро. Якщо ми доведемо в результаті цього проекту, що у нас є кадри, можливості, ресурси для навчання, володіння дистанційними методами навчання, знання мови, тоді ми можемо претендувати на другий великий проект тривалістю 3-4 роки. Тоді й суми будуть значно більші. Планується в результаті другого проекту задіяти для навчання з нашої і з литовської сторони по 20 студентів, які знають англійську мову. Але тут питання впирається в систему ліцензування, систему сертифікації. Шяуляйський університет пройшов і ліцензування, і сертифікацію. У нас є внутрішній аудит якості освіти. Вимоги до всіх ланок ланцюга освіти дуже жорсткі. І якщо ми проходимо ліцензування, то отримуємо Європейський сертифікат якості освіти. За дуже короткий термін ми повинні виконати велику роботу по адаптації до Європейської системи освіти. Якщо ми виграємо другий проект, то отримаємо Європейський сертифікат якості освіти. Це дуже важливий для нас етап.

На наступній нашій зустрічі буде конкретно розглядатися навчальна програма. Є предмети, наприклад, «Особливості законодавства України» та інші, які можуть бути не дуже цікаві литовським студентам, кортрі не будуть працювати в Україні. На даному етапі нас усіх цікавить соціальна реабілітація, соціальна робота. У них є спеціальність «Соціальна педагогіка», якої немає у нас, у нас є спеціальність «Соціальна робота», якої немає у них. Тому питання узгодження навчальних планів, навчальних програм надзвичайно важливі. Литовських колег дуже цікавить питання кінезіотерапії – ця спеціальність у чомусь співзвучна з фізичною реабілітацією. Ми поки не готові робити пілотний проект з цієї спеціальності, хоча це не знято з порядку денного.

Дуже відрадним моментом зустрічі у Міжгір'ї була презентація першого номера нашого спільного журналу «Соціальний добробут. Міждисциплінарний підхід» англійською мовою. Цей журнал присвячений різним аспектам соціального життя, соціальної роботи в суспільстві. Сюди увійшли питання психології, фізичної реабілітації, соціальної роботи, законодавства щодо соціальної політики, тобто в цьому журналі розглядаються всі питання соціального життя суспільства. Перший номер цього журналу вже в нашій університетській бібліотеці. Ми плануємо включити цей журнал у загальновизнаний Європейський каталог, де зібрані журнали високої якості, гарної мови, серйозної тематики, статті відповідають усім міжнародним вимогам. Ось такі амбітні вимоги ми поставили перед собою і цього будемо прагнути. Перший номер журналу видрукуваний у Шяуляє, другий буде друкуватися в Києві. Всього на рік буде виходити 2 номери журналу. Він повинен вийти не пізніше 1 грудня 2011 року. Терміни дуже стислі, вимоги жорсткі. Журнал вийде англійською мовою. Запрошуємо авторів, які готові представити серйозні статті. У них повинен бути обов'язково дослідницький матеріал, результати досліджень. Ми чекаємо до жовтня місяця, щоб потім почати серйозну, копітку роботу з цим матеріалом. Однією з найважливіших завдань соціальної роботи є збереження і підтримка людини в стані активного, творчого і самостійного ставлення до себе, свого життя і діяльності. В його вирішенні дуже важливу роль відіграє процес відновлення цього стану, який може бути втрачено суб'єктом в силу ряду причин. Цими та іншими проблемами ми плануємо займатися.

Приємно те, що дали згоду негайно по першому ж нашому запиту увійти до редколегії наші зарубіжні колеги із США, Канади.

Члени редакційної колегії журналу:

Шеф-редактори: Баранаускієне Інгріда і Кольченко Катерина.

Члени редколегії: Акієне Ельвіра, Дункан Джанет М., Граціолі Порфіріо, Хижняк Лариса, Коссевська Джоанна, Крассіукова-Еннс Ольга, Кукушкіна Ольга, Любкіна Вельта, Ян Міхалік, Ревер-Лампман Шарон Енн, Раздевічене Люда, Циба Віталій, Вайсхар Марія Конья.

Виконавчий секретар: Шапеліте Одета.

Будь-який соціальний суб'єкт, незалежно від ступеня складності, протягом усього свого життя неодноразово стикається з ситуаціями, коли руйнується усталена і звична для нього модель життєдіяльності, рвуться сформовані соціальні зв'язки і відносини та з різним ступенем глибини змінюється соціальне середовище його життєдіяльності. В таких обставинах суб'єкту необхідно не тільки звикнути, адаптуватися до нових умов існування, а й повернути втрачені соціальні позиції, відновити фізичні, емоційні та психологічні ресурси, а також важливі і значущі для суб'єкта соціальні зв'язки і відносини. Інакше кажучи, необхідною умовою успішної та ефективної соціальної підтримки людини є відновлення соціально і особистісно значущих якостей і характеристик та подолання ситуації соціальної й особистісної недостатності.

Це завдання може і повинно бути успішно вирішене у процесі організації та проведення соціальної реабілітації.

Соціальна реабілітація – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення зруйнованих або втрачених в силу якихось причин громадських зв'язків та відносин, соціально і особистісно значимих характеристик, властивостей і можливостей суб'єкта. Це свідомий, цілеспрямований, внутрішньо організований процес. Потреба в соціальній реабілітації – це універсальне соціальне явище. Кожен соціальний суб'єкт, незалежно від ступеня його соціального благополуччя на даний момент часу, протягом своєї життєдіяльності змушений змінювати звичне соціальне оточення, форми діяльності, витрачати властиві йому сили і здібності і стикатися з ситуаціями, які з неминучістю і необхідністю ведуть до тих чи інших втрат. Все це призводить до того, що людина починає відчувати потребу в певній соціально-реабілітаційній допомозі.


В умовах соціально-економічних трансформацій в Україні поглиблюються процеси соціального розшарування, зростають показники поляризації груп населення в соціальній структурі суспільства за рівнем доходів, а також за орієнтацією на різні стратегії життєзабезпечення, у тому числі на вибір вищої освіти як необхідної умови розвитку та соціальної мобільності громадян. При цьому посилюється відчуження цілого ряду соціальних груп від можливостей отримання вищої освіти в силу невигідних стартових умов, що найчастіше визначаються не здібностями до навчання та індивідуальними зусиллями на освоєння знань, а множинними факторами соціальної орієнтації. Серед таких соціальних груп особливе місце посідають інваліди. Аналіз доступності освіти для представників цієї групи є важливим завданням в Університеті «Україна», який керується питаннями регулювання соціальної політики. Приїзд литовських колег намітив перспективи вивчення факторів доступу до освіти, а в подальшому будуть розглянуті й аргументи на користь інтегрованого навчання, розкрито основні поняття і принципи освітньої інтеграції, а також будуть представлені дані соціологічних опитувань з проблеми навчання молоді при отриманні вищої освіти. Проблема інклюзії дітей із особливими потребами є на даний момент однією з найгостріших поряд із проблемою реабілітації дітей взагалі. Подібні заходи допомагають привернути увагу громадськості до питання освіти дітей із особливими потребами, адже саме отримання освіти (як середньої, так і вищої) дає молодій людині платформу для подальшого розвитку та адаптації в суспільстві. Здається, українське суспільство взагалі та органи влади зокрема повинні більше уваги приділяти вирішенню подібних проблем.

Цим благородним завданням і присвячений спільний проект Університету «Україна» та Університету м. Шяуляй (Литва).


Ігор Олександров, журналіст