Зовнішньополітичний курс Української держави Павла Скоропадського
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
?іод громадянської війни, коли білогвардійські уряду спробували забезпечити повернення землі великим власникам, боротьба селян з більшовиками ослабла і обернулася проти білих. Але з закінченням активних військових дій вона спалахнула з новою силою.
Аж до серпня 1921 діяла армія Н.Махно. Наприкінці 1920 початку 1921р. тривали селянські повстання в ряді регіонів Росії (включаючи Західний Сибір, Дон, Кубань). У січні 1921р. селянські загони загальною чисельністю 50 тис. чоловік під командуванням О.С.Антонова ліквідували владу більшовиків у Тамбовської губернії, вимагаючи не тільки скасування продрозверстки, але і скликання Установчих зборів. Лише влітку армії М.Н.Тухачевського вдалося придушити повстання, застосувавши артилерію, танки і навіть авіацію.
Одночасно проходили страйк робітників, виступи в армії та на флоті, найбільшим з яких стало повстання моряків Кронштадта, що виступили під гаслом Ради без більшовиків. Показово, що повсталих підтримала більшість кронштадтських більшовиків [6, 115].
Феномен військового комунізму включав в себе не тільки економічну політику, а й особливий політичний режим, ідеологію і тип суспільної свідомості. У процесі здійснення політики воєнного комунізму в суспільній свідомості склалися певні уявлення про моделі соціалізму, яка включала в себе знищення приватної власності, створення єдиної загальнодержавної безриночної системи шляхом ліквідації товарно-грошових відносин, натуралізацію заробітної плати як найважливішої умови побудови комуністичного безгрошового господарства.
Але гостра політична та економічна криза підштовхнув вождів партії до перегляду всієї точки зору на соціалізм. Після широкої дискусії кінця 1920 початку 1921 з X зїзд РКП (б) (березень 1921р.) почалася скасування політики військового комунізму.
Причини переходу до нової економічної політики
Економічні. Потреба у зміні внутрішньополітичного курсу Радянської держави після закінчення громадянської війни була викликана кризою, який набув тотального характеру, торкнувшись область економічних, політичних і соціальних відносин. Державна політика розподілу не виконала завдання забезпечення міського населення продовольством. Політика воєнного комунізму надала розвитку економіки односторонній характер і стала гальмом розширеного відтворення. Потрібно було відновлення зруйнованого війною і військовим комунізмом господарства.
Соціально-політичні. Економічні проблеми тісно перепліталися з найважливішими питаннями політики, такими, як ставлення до радянської влади. Небажання терпіти продрозверстку призвело до створення повстанських осередків в Середньому Поволжі, на Дону, Кубані. У Туркестані активізувалися басмачі. У лютому березні 1921р. західносибірських повстанці створили збройні формування в декілька тисяч чоловік. 1 березня 1921 спалахнув заколот в Кронштадті, в ході якого висувалися політичні гасла (Влада Радам, а не партіям!, Поради без більшовиків!). Пройшли страйки і демонстрації робітників. З критикою надзвичайних заходів в економіці виступали представники партій помірних соціалістів, які підтримували з кінця 1918р. боротьбу більшовиків з білими і інтервентами.
У результаті радянський режим зіткнувся з серйозною внутрішньополітичною кризою. Виникла реальна загроза влади більшовиків. В умовах відсутності світової революції тільки угода з селянством могло врятувати становище. Питання про зміну економічного курсу заміну продрозверстки натуральним податком опинився в центрі партійних дискусій.
Суть НЕПу (19211928 рр.). Початок цій політиці поклало рішення про заміну продрозверстки натуральним податком, прийняте на Х зїзді РКП (б) у березні 1921р. Спочатку неп розглядався більшовиками як тимчасовий відступ, викликаний несприятливим співвідношенням сил. У розряд відступів включався повернення до держкапіталізму (у ряді галузей економіки) і здійснення звязки між промисловістю і сільським господарством на основі торгівлі і грошового обігу. Потім неп оцінювався вже як один з можливих шляхів до соціалізму через співіснування соціалістичного і ринкового господарства і поступове при опорі на командні висоти в політиці, економіці, ідеології витіснення несоціалістичні господарських форм. Це означало, що все селянство (а не тільки його найбідніша частина) ставало повноправним учасником соціалістичного будівництва [6, 121].
НЕП означав перш за все відновлення товарно-грошових відносин в торгівлі, промисловості, сільського господарства з метою відновити промисловість і налагодити товарообмін між містом і селом передбачалося:
Проведення часткової денаціоналізації промисловості, розвиток дрібного і кустарного виробництва;
Запроваджувався госпрозрахунок, створювалися госпрозрахункові обєднання трести й синдикати;
Відбувся відмова від трудових мобілізацій і вирівнюючої оплати праці;
Створювалися держкапіталістичних підприємства у формі концесій, змішаних товариств, оренди.
Список використаної літератури
1. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ: Нарис політичної історії. К., 1993
2. Жулинський М. Силою, волею, словом народу// Голос України. 1993. 28 січня
3. Іванов В. Історія держави і права України. К., 2003
4. Історія держави і права України. у 2х т. Т. 1, 2. / За ред. В. Тація. К., 2003
5. Історія держави і права України: Хрестоматія. К., 1992
6. Історія України. Під ред. В. Смолія. К., 1997
7. Копиленко О. Уроки Центральної Ради// Радянське право. 1991. №11
8. Крипякевич І. І?/p>