Рівненщина у Великій вітчизняній війні
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
Рівненщина у Вітчизняній війні 19411945 pp.
Скільки б часу не минуло після закінчення Великої Вітчизняної війни, не зітреться вона з памяті народної… Протягом 1418 вогненних днів і ночей в жорстоких та кровопролитних боях на радянсько-німецькому фронті головному фронті Другої світової війни вирішувалась доля людства.
Останнім часом в Україні набули поширення концепції, за якими Вітчизняна війна 19411945 pp. не є війною українського народу, буцімто вона не має відношення до історії України. Подібне маніпулювання історичними фактами викреслює один з найважливіших і найвідповідальніших періодів з історії України. Тим часом Друга світова війна відіграла особливу роль в історії нашої держави, якій випала сумна доля бути буфером між двома імперіями, що змагалися між собою. Обидві вони проявляли особливий інтерес до України та її величезного потенціалу, в результаті чого вона найбільше потерпіла, розплачуючись і за гітлерівську агресію, і за згубні прорахунки сталінського керівництва. 40-мільйонний народ України, її територія, промисловий потенціал, сировинні та продовольчі ресурси були втягнуті в епіцентр смерчу світової війни.
Український народ сприйняв гітлерівську агресію як загрозу своєму існуванню, тому одразу ж після вторгнення Німеччини на українську землю Друга світова війна ставала для нього визвольною, справедливою, вітчизняною. У цій війні мільйони людей захищали від іноземного поневолення власне життя, сімї, домівки, свою Вітчизну.
9 травня 1945 року ця війна завершилась перемогою антигітлерівської коаліції над фашистською Німеччиною. Через кілька місяців капітулювала імперіалістична Японія. Настав мир довгожданий, вистражданий у кривавій боротьбі.
Славну сторінку в історію боротьби за свободу і незалежність своєї Вітчизни вписали сини і дочки Рівненщини. Однак не всім їм судилося святкувати перемогу. Вшанувати світлу память полеглих на полях битв, увічнити їх імена наш священний синівський і громадянський обовязок. Слово міцніше від бронзи й бетону. Хай ця Книга славить у віках подвиг героїв. Хай знайдуть на її сторінках вічний спокій воїни, могили яких ще досі не знайдені. Хай кожен примірник цієї Книги буде скромним памятником для сердець десятків тисяч сімей загиблих. Відкрита на потрібній сторінці, Книга розповість рідним і нащадкам героїв про тих, кому ми зобовязані життям.
Напередодні війни
Рівненська область з центром у м. Рівне була утворена із колишніх Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Рівненського і Сарненського повітів Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 4 грудня 1939 року. Вона займає територію від 50 до 51,9 північної широти і від 20 до 27,7 східної довготи, фігурально витягнута з півночі на південь на 210км при середній ширині близько 130км. її сусідами до війни на півночі були Пінська область Бєларусі, на сході Житомирська, на південному сході Хмельницька, на півдні Тернопільська і на заході Львівська та Волинська області. Загальна площа області напередодні війни становила 20,6 тис. кв. кілометрів.
За даними на 1 січня 1941 року, чисельність населення в області становила 1 139 808 чоловік, з них міського 149 673 і сільського 990 135 чоловік. За національним складом населення до моменту німецько-фашистської окупації розподілялось:
українців 859 415чоловік,або75,4%росіян 71808чоловік,або6,3%євреїв 101 443чоловіки,або8,9%поляків 70668чоловік,або6,2%чехів 11398чоловік,або1,0%німців 5699чоловік,або0,5%білорусів 13678чоловік,або1,2%інших 5699чоловік,або0,5%
В обласному центрі на 1 січня 1941 року проживало 40 612 чоловік, з них 82% становили євреї, 19% поляки і 8 українці та росіяни.
До війни область мала у своєму складі ЗО районів і 9 міст: Рівне (обласний центр), Дубне, Здолбунів, Сарни, Костопіль, Корець, Остріг, Дубровиця і Ра-дивилів, а також 4 робітничі селища міського типу Клесів, Клевань, Рокитне і Мізоч. Всі вони, за винятком міста Рівне, підпорядковувались районним Радам депутатів трудящих. В області діяли 856 сільських Рад з 1643 населеними пунктами.
На початок 1941 року в області налічувалося 341 підприємство, де працювало 11 565 робітників. Селяни безкоштовно одержали в своє користування 105 тис. га землі. Було створено ЗО МТС. На 10 квітня 1941р. понад 28 тис. селянських господарств обєдналися в 464 колгоспи.
Перед німецькою окупацією в області налічувалось 1169 навчальних закладів, у тому числі 1162 загальноосвітні школи, вчительський інститут, З педучилища і 3 спецшколи, в яких навчалося 172 427 чоловік. Крім цього, діяло 540 шкіл для неписьменних і малописьменних, 21 вечірня школа. В 30 дитячих садках і 6 дитячих будинках виховувалось 2210 дітей.
У містах і селах працювали 3 будинки культури і 411 клубних установ, 2 обласні 53 районні та сільські бібліотеки, функціонували краєзнавчий та історичний музеї в Рівному і Дубному, історико-археологічний музей в Острозі. У Рівному і Дубному діяли музичні школи, в обласному центрі філармонія, Будинок народної творчості, український драматичний театр.
22 червня 1941 року мирне життя країни було перерване віроломним нападом гітлерівської Німеччини. З перших днів війни територія Рівненщини стала місцем запеклих боїв. Міста і села піддавалися нещадному бомбардуванню.
Луцько-бродівсько-рівненська операція 2329.06.1941р.
Німецько-фашистське командування, розробляючи плани нападу на СРСР, один з ударів своїх військ передбачало по передових частинах Червоної Армії, які дислокувались у районах Луцька, Рівн