Вступ шановні колеги, друзі!

Вид материала

7.3. Використання відходів, як вторинної сировини.
Місце знаходження юридичної особи
8. Екологічна безпека
8.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
8.3. Радіоекологічна безпека
Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ)
Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17

7.3. Використання відходів, як вторинної сировини.

Суб"єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини

Таблиця 7.8.

№ з/п	Найменування юридичної особи	Ідентифікаційний код	Місце знаходження юридичної особи	Строк дії ліцензії	Вид господарської діяльності
1	2	3	4	5	6
м.Кіровоград
1	ТОВ «Кіровоградвторма» директор Рибін Юрій Миколайович 30-79-65 30-64-70 30-78 49	05511975	вул.Радянська, 2 – а, с.Сонячне Кіровоградський район	11.07.2012р.	Збирання, заготівля окремих видів відхо-дів як вторинної сировини (макула-тури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних)
2	ТОВ «Центр – Агропром» директор Степник Микола Миколайович 23-34-56	30860816	м.Кіровоград вул.Енергетиків, 6	09.04.2010р.	Збирання, заготівля окреми видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних)
4	ПП «Реал – сервіс» директор Шкляр Олег Геннадійович 27-02-47	30227030	м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 2 к.112	11.07.2012р.	Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів гумових, у тому числі зношених шин)
5	Акціонерне товариство закритого типу Кіровоградекологія» директор Парамонов Вктор Анатолійович 56-33-38	03335824	м. Кіровоград, вул. Промислова, 1	17.03.2010р.	Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин)
смт Компаніївка
6	Компаніївське районне споживче товариство голова правління Жученко Микола Леонідович	01756071	Кіровоградська обл., смт Компаніївка, вул.Калініна, 32	30.03.2011р.	Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою )

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

Основними факторами, які впливають на екологічну ситуацію у техногенній сфері, є:

скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти;
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
використання промисловими підприємствами у технологічних процесах небезпечних речовин;
розміщення та зберігання промислових відходів на територіях підприємств.

В 2007 році з природних водних джерел області забрано 111,8 млн. м³ води, при цьому забір підземних вод склав 29,92 млн.м³. Використано прісної води в об’ємі 44,44 млн.м³, у тому числі на господарсько-побутові потреби – 23,68 млн.м³, виробничі – 15,07 млн.м³, сільськогосподарське водопостачання – 2,99 млн.м³, зрошення – 2,68 млн.м³.

Загальне водовідведення склало 62,92 млн. м³, при цьому 56,96 млн. м³, відведено в поверхневі водні об’єкти, а 5,96 млн. м³– у накопичувачі та поля фільтрації. З 56,96 млн. м³ зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти, 28,01 млн. м³ – це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 28,56 млн. м³ – недостатньо-очищені стоки та 0,386 млн. м³ зворотні води без очистки.

Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 30,3 млн. м³, або 48,16 %, решта – 32,63 млн. м³ або 51,84 % – шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води.

Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 18,603 млн. м³ або 39,45 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,33 млн. м³, та механічної очистки – 2,297 млн. м³ та фізико-хімічної – 2,976 млн. м³ .

Разом з тим, протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води, а також з більш раціональним її використанням, яке пов’язано із встановленням приладів обліку. Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2007 році склало 62,9 млн. м³. Порівняно з 2006 р. цей показник зменшився на 3,5 %, з 2000р. – на 38,9 %. Скиди зворотних вод у повехневі водні об"єкти у 2007 році зменшились в порівнянні з попереднім роком на 0,34 млн. м³, або 0,6 %.

Обсяг скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2007 році склав 28,95 млн. м³і збільшився в порівнянні з 2006 роком на 7,49 млн. м³, або 34,9 %.

Протягом 2007 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами склали 80,251 тис.т. Порівняно з 2006 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 12,8 тис. т або на 63,5 %, а в порівнянні з 2000 роком скоротились в 2,2 рази, але викиди від пересувних джерел за рахунок автотранспорту збільшились в 2,3 рази в порівнянні з 2000 роком, і в 1,5 рази в порівнянні з 2006 роком. Викиди шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, і на одну особу зменшились з 21,3 кг до 19,2 кг.

На території області розташовані об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу. Частина їх віднесена до категорії потенційно небезпечних. На цих підприємствах використовуються небезпечні речовини згідно з Переліком до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1998 року №440 та утворюються промислові й побутові відходи. Наприклад, на відстані 2 км від м. Світловодська розташовано бункер для поховання відходів виробництва ВАТ“Чисті метали”. За тривалий час в бункері накопичено біля 3000 т відходів, які містять сполуки миш’яку, кобальту, ртуті, сурми, телуру та інші.

За технічними та технологічними особливостями перелічені потенційно еколого-небезпечні виробництва, що можуть бути джерелом надзвичайних ситуацій техногенного характеру, діляться на дві групи - промислові підприємства та системи життєзабезпечення населення, забезпечення функціонування господарського та сільськогосподарського комплексу – енергетики, водо-, газо-, теплопостачання, транспорту (автомобільного, залізничного).

На території області є об`єкти, на яких (навколо яких) існує проблема, пов’язана із забрудненням довкілля, у тому числі шламонакопичувачі, золовідвали, скотомогильники та ін., а також ті, що підпадають під зсуви, підтоплення тощо.

Наприклад, хвостосховище гідрометалургійного заводу Східного гірничо–збагачувального комбінату розташоване в природному зниженні рельєфу місцевості в балці “Щербаківська”, яка огороджена в гирлі греблею. Хвостосховище знаходиться в південно-східній частині Петрівського району Кіровоградської області. Земельний відвід хвостосховища 614,94 га, у тому числі чаші 256 га, 1/6 санітарно-захисної зони (промисловий майданчик хвостосховища) - 209,57 га. Ширина санітарно - захисної зони до 1000 м.

На 01 січня 2007 року згідно з даними статистичної звітності в хвостосховищі накопичено більше 37 млн. т відходів, що складає 71,64 % заповнення.

З метою вивчення впливу хвостосховища на стан підземних вод створена мережа з 90 наглядових свердловин глибиною від 20 до 50 метрів. Відбір підземних вод здійснює гідрозагін ГРП-2, а їх аналіз - Центральна науково-дослідна лабораторія.

Гідротехнічні споруди навколо “нової” та “старої” чаш хвостосховища знаходяться в задовільному стані та обладнані засобами контролю.

Хвостосховище Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд розташовано у м. Долинська і призначено для зберігання відходів збагачування залізної руди. Загальна місткість хвостосховища складає 10 млн. м³. Хвостосховище займає площу 1,33 млн.м². Споруди гребель та загат знаходяться в задовільному технічному стані. Основна гребля хвостосховища відсипана з відміткою гребеня 143,0 м.

Золошламонакопичувачі Олександрійських ТЕЦ 1-2 і ТЕЦ 3 знаходяться в залишкових розрізних траншеях бувших розрізів “Байдаківський” та “Семено–Головківський”. Площа золошламонакопичувача ТЕЦ 1-2 становить 110 га, ТЕЦ 3 – 33,4 га, їх місткість відповідно – 5,5 млн. м³ і 4,3 млн. м³. Щодобово в золошламосховища скидається 100 – 160 т золи.

Станом на 1 січня 2007 року в золошламонакопичувачах Олександрійських ТЕЦ 1-2 накопичено близько 3 млн. 579 тис. т золи, ТЕЦ 3 – 251 тис. т. Їх вплив на забруднення навколишнього природного середовища незначний.

Шламонакопичувач філії “Національного центру по розвитку атомної енергетики” (смт Завалля Гайворонського району ) має загальну площу дзеркала накопичувача – 129 га, ставка – відстійника – 15 га. При повній завантаженості підприємства річний обсяг пульпи, що скидається – 800 тис. т, добовий – 3,1 тис. т. Хімічний склад: пісок, глина з незначними домішками рідкого скла, гасу, флотореагента Т-66.

З метою визначення впливу хвостосховища збагачувальної фабрики на підземні води створена мережа з 9 спостережних свердловин та точок спостереження з відбором проб підземних і поверхневих вод. З 1992 року спостереження за якістю та складом підземних і поверхневих вод виконує Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем.

В теперішній час на хвостосховищі утворилася іхтіофауна з нерестилищами сазана, дзеркального коропа, карася та інших видів риби, місцями гніздування пернатої птиці ( гуси, качки), що свідчить про відсутність негативного впливу хвостосховища на довкілля.

Техногенне підтоплення територій грунтовими водами спостерігається в м. Кіровограді та Голованівському, Добровеличківському, Знам’янському, Маловисківському, Новгородківському, Новоукраїнському, Світловодському, Олександрійському, Онуфріївському, Петрівському районах області загальною площею 5,8 км², або 23,6% території області.

З метою поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах, зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій проведено роботу з прогнозу найбільш характерних можливих надзвичайних ситуацій на території

Особливості фізико-географічних умов Кіровоградської області, наявність розвиненої різноманітної промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може привести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф, стихійного лиха, виходу з ладу систем життєзабезпечення населення області. В 2007 році виникла 1 надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру, яка не мала впливу на стан довкілля.

8.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки

1. Найбільшими утворювачами відходів на території області є хвостосховище балки «Щербаківська» державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яке розташовано на території Петрівського району. Дане хвостосховище експлуатується з 1959 року і призначено для зберігання та накопичення твердих та рідких слабоактивних радіактивних відходів уранозбагачувальної промисловості – «хвостів збагачення». В хвостосховищі, яке розташовано в балці «Щербаківська» Петрівського району, станом на 1 січня 2008 року накопичено 38,7 млн.тонн відходів переробки уранових руд.

Еколого-небезпечна виробнича діяльність підприємства урано-добувної промисловості призводе до підвищеного дозового навантаження опромінення населення.

2. На території Кіровоградської області у м.Світловодську знаходиться збанкрутілий завод «Калькулятор». На території підприємства, у бункері та в складських приміщеннях підприємства накопичено біля 560 тонн відходів гальванічного виробництва, а саме:

у бункері, який розташований на відстані 7 км від Кременчуцького водосховища, зберігається 276,2 тонни гальваничних відходів та 16,199 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів;

у гальванічному цеху (територія підприємства) –12 тонн кристалізованих осадів гальванічних ван та 500л розчинів травильних ван;

На даний час у бункері утворились проломи та нещільність бетонного покриття. Як наслідок існує реальна загроза попадання токсичних відходів у грунтові води та Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища.

3. Найбільшим забруднювачем водних ресурсів області є ТОВ «Водне господарство» м.Кіровограда, яке включено до переліку 100 найбільших забруднювачів України».

Очисні споруди каналізації ТОВ «Водне господарство» будувались у дві черги. Перша черга введена в дію у 1974 році, друга у 2004 році. Потужність очисних споруд складає 60000 куб. м./ добу.

У зв»язку із зношеністю устаткування на очисних спорудах першої черги, які тривалий час експлуатуються і потребують капітального ремонту та реконструкції, ТОВ «Водне господарство» з року в рік не досягає необхідного рівня очищення зворотних вод. Протягом 2007 року підприємством скинуто в р.Інгул 19,234 млн. куб.м. недостатньо очищених вод, що призводять до погіршення екологічного стану Кіровоградської області.

4. В області існує багато проблем, пов»язаних з твердими побутовими відходами. Однією із нагальних проблем є сміттєзвалище у м.Кіровограді, яке експлуатується з 1953 року і є джерелом забруднення довкілля. Часткове обвалування звалища сприяє доступу на його територію дощових та талих вод та їх забрудненню. Спостережні свердловини відсутні, здійснювати контроль за якістю підземних вод неможливо. Санітарно-захисна зона не витримується, звалище практично досягло межі житлової забудови міста. Періодичне загоряння та димлення відходів погіршує стан атмосферного повітря та негативно впливає на довкілля та здоров»я населення.

5. Серед підприємств області, які мають найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря це ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», який займається виробництвом кольорових металів (нікелю). Обсяги забруднюючих речовин в атмосферне повітря станом на 1 січня 2008 року складають близько 5000 т. Не ефективно працюють очисні споруди. Так, у 2007 році скид недостатньо очищених стоків у водні об»єкти склав 701 тис. м. куб. Дане підприємство є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища.

8.3. Радіоекологічна безпека

Кіровоградська область має сировинну базу атомної енергетики – урано-добувну промисловість, яка включає три родовища уранової руди. Видобуток уранової руди здійснюється на двох шахтах: Інгульській та Смолінській. Новоконстянтинівський рудник, який в 1996 році переданий для промислового освоєння, на сьогоднішній день законсервований.

Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря являють собою джерела радіаційного забруднення навколишнього природного середовища.

Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фатором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року теріторії: проммайданчика, рудного складу, майданчіка по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А.

Згідно з вимогами “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України” (ОСПЗРБУ-2005) проммайданчики мають санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостереження (ЗС) в яких проводиться радіаційно-екологічний моніторинг. В приміщеннях житлових будинків та на присадибних ділянках, Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП СхідГЗК та фізико-хімічними лабораторіями Інгульської та Смолінської шахт проводиться вимірювання гама-фону, відбір проб повітря на наявність радону та сумарної альфа-активності пилу.

Активність викидів шахтного повітря шахт складає:

Через головну вентіляційну установку

Пилу – 0,3 мг/м³;

Sa-активність – 0,025 Бк/м³;
U²³⁸ – 0.0045 Бк/м³;
Ra²²⁶- 0.0085 Бк/м³;
ЭРОА_Rn – 876.6 Бк/м³.

Через вентиляційну установку ВОД-21

Пилу – 0,5 мг/м³;

Sa-активність – 0,011 Бк/м³;
U²³⁸ – 0.003 Бк/м³;
Ra²²⁶- 0.009 Бк/м³;
ЭРОА_Rn – 833.3 Бк/м³.

На території Петрівського району в балці “Щербаківська” розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу Схід ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа хвостосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м³. На даний час в балці накопичено біля 40 млн. тонн радіоактивних відходів, загальна активність яких складає близько 48400 Кu.

На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природних радіонуклидів урано - торієвого ряду. В різні часи Інститутом ядерних досліджень, Інститутом проблем природокористування і екології ( м. Дніпропетровськ ), ГРЕ –37 КП “Кіровгеологія” та НТЦ “КОРО” (м. Жовті Води) проводились дослідження радіологічного стану території міста Кіровограда. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гамма-фон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів (20000 – 50000 Бк/м³ ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порогова концентрація радону і торону в ґрунтах по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м³.

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ)

Таблиця 8.1.

№ з/п	Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону, назва підприємства	Кількість радіаційно-небезпечних об’єктів (усього), од.	Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються
№ з/п		Кількість радіаційно-небезпечних об’єктів (усього), од.	кількість джерел іонізуючого випроміню-вання, од.	загальна активність ДІВ , Бк	радіаційний фон на території підприємства. мкР/год
1	Бобринецький район	-	-	-	-
2	Вільшанський район	-	-	-	-
3	Гайворонський район	-	-	-	-
4	Голованівський район	1	1	-	-
5	Добровеличківський район	-	-	-	-
6	Долинський район	-	-	-	-
7	Знам"янський район	-	-	-	-
8	Кіровоградський район	1	5	-	20-25
9	Компаніївський район	-	-	-	-
10	Маловисківський район	1	5	1,2х105-	20-25
11	Новгородківський район	-	-	-	-
12	Новоархангельський район	-	-	-	-
13	Новоукраїнський район	-	-	-	-
14	Новомиргородський район	-	-	-	-
15	Олександрівський район	-	-	-	-
16	Онуфрієвський район	-	-	-	-
17	Петрівський район	-	-	-	-
18	Ульяновський район	-	-	-	-
19	Устинівський район	-	-	-	-
20	м.Кіровоград	21	360	1,2х105	13-18
21	м.Світловодськ	5	64	16,2х10	15-18
22	м.Олександрія	5	53	-	15-18

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області.

17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов’язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових міркувань або в зв’язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання. Чотири підприємства області в 2007 році передали зняті з експлуатації джерела іонізуючого випромінювання на захоронення – всього 357шт.

Проблемою є наявність в області підприємства АТЗТ “Світловодський завод силікатних виробів”, яке має радіоактивні відходи, але не передавало їх на захоронення до спеціалізованого підприємства. Кіровоградською міжрайонною природохоронною прокуратурою відкрито кримінальну справу по даному порушенню.

Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2007 році в області не було.

Blog

Вступ шановні колеги, друзі!