К. Й. Кілінська доктор географічних наук, (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)

Вид материала

Документы

Содержание Назва об’єкта Картинна галерея Складено за матеріалами Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Таблиця 3 Кількість відвідувачів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за 2004-2007

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 263.71kb.
• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 378.93kb.
• Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія, 765.66kb.
• Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 1404.66kb.
• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.

Серед оборонних споруд України однією з найбільш популярних серед туристів є Кам’янець-Подільська фортеця у Хмельницькій області. Облік туристів у Кам’янець-Подільській фортеці ведеться з 2004 року. За 2004-2007 роки, як показали результати обліку, фортецю відвідали 297486 осіб. За ці чотири роки пропорційно зростав інтерес до відвідування окремих об’єктів музею-заповідника. Проте фортеця з усіх об’єктів заповідника є найбільш популярною серед гостей м. Кам’янця-Подільського. На другому місті за кількістю відвідувачів - комплекс споруд кафедрального костелу (ХVІ-ХVІІІ ст.), на третьому – ратуша або будинок польського магістрату (кінця ХІV-ХІХ ст.), далі йдуть – картинна галерея художнього відділу музею та відділ археології (табл.2).


Таблиця 2

Кількість відвідувачів окремих об’єктів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за 2004-2007 роки*

Назва об’єкта	Роки
	2004	2005	2006	2007
Фортеця	64861	75900	77521	76996
Костьол	51812	58521	59467	67989
Ратуша	22205	36281	43034	49957
Картинна галерея	19229	21384	22764	25713
Відділ археології	6951	8252	9939	10045

* Складено за матеріалами Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника


Найменше туристів у Кам’янець-Подільській фортеці буває взимку, особливо в лютому місяці. У таблиці 3 наведена інформація про відвідування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за 2004-2007 роки.

Таблиця 3

Кількість відвідувачів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за 2004-2007 роки*

Місяць	Роки				Всього відвідувачів
	2004	2005	2006	2007
Січень	5092	6530	7633	9691	28946
Лютий	2712	3344	4143	4557	14756
Березень	5677	6300	7423	8158	27558
Квітень	9827	10630	12885	15086	48428
Травень	35989	39778	40407	42030	158204
Червень	23671	26494	23213	23218	96596
Липень	16500	17071	17088	20452	71111
Серпень	17359	18278	19920	20944	76501
Вересень	14580	16528	17290	16303	64701
Жовтень	19103	31879	38921	38113	128016
Листопад	9190	12854	15308	16790	54142
Грудень	5361	9647	10494	7566	33068
Всього відвідувачів	165061	199333	214725	222908	802027

*Складено за матеріалами Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника


Піки відвідування фортеці припадають на травень місяць, а з 2005 року і на жовтень. Пояснюється це тим, що у ці місяці проводяться різноманітні заходи, які приваблюють туристів. Зокрема, у травні традиційно відзначають день міста, проводять кілька фестивалів та міжнародні спортивні змагання; на початку жовтня відбувається фестиваль військово-історичної реконструкції «Terra Heroica». Цей фестиваль був започаткований у 2005 році, має статус міжнародного і триває 2-3 дні. Особливістю цього фестивалю є те, що під стінами Кам’янець-Подільської фортеці відтворюються певні історичні події. Посуд, одяг, зброя - все те, що можуть бачити туристи на фестивалі відповідає обраному для реконструкції періоду. Наприклад, у 2006 році біля стін Кам’янець-Подільської фортеці були відтворені військові події 1653 року, у 2007 році - події 1672 року. Їх учасниками є представники клубів історичної реконструкції з України, Польщі, Чехії, Білорусі, Росії. У Європі аналогічні заходи проводять вже протягом останніх тридцяти років. Щороку вони привертають увагу сотень тисяч туристів.

Кам’янець-Подільську фортецю відвідують туристи з усіх областей України. Проте майже 2/3 – це гості з Київської, Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей. Лідером є Київська область. Наприклад, у 2007 році 30,8 % відвідувачів Кам’янець-Подільської фортеці приїхали з Київської області, 24 % - з Хмельницької, 10,5 % – з Вінницької, 8,3 % - з Тернопільської.

З кожним роком зростає і кількість закордонних відвідувачів Кам’янець-Подільської фортеці. У 2004 році її відвідали 17069 осіб, у 2005р., відповідно 18803 осіб, у 2006 р. 19212, у 2007 р. 20136. Найбільше туристів приїжджає з Росії та Польщі (майже 2/3). Дуже мало туристів відвідують фортецю із суміжних з Україною Румунії та Молдови. За 2004-2007 роки відсоток туристів з цих країн зріс від 0,5 до 2,5. Загалом гостями Кам’янця-Подільського є туристи з кількох десятків країн.

Як видно з представлених даних кількість відвідувачів фортеці щороку зростає. Але як показали результати анкетування проведеного влітку 2009 р., багато туристів не володіють інформацією про анімаційні заходи (в тому числі фестивалі), які відбуваються на території фортеці. В анкетуванні прийняло участь 100 туристів різних вікових груп та соціального статусу. Одне з питань анкети стосувалось поінформованості туриста про анімаційні заходи на території Кам’янець-Подільської фортеці. 75 % туристів відповіли, що не знають про такі заходи.

Добре збережена пам’ятка, як засвідчує досвід країн Європи, не є завжди головним аргументом при виборі місця проведення фестивалю. Різноманітні фестивалі проводяться не лише на територіях добре збережених замків та фортець, але і тих, що дійшли до нашого часу в руїнах. В Україні поки що такими поодинокими прикладами є фестивалі біля руїн Кременецького замку (м. Кременець, Тернопільська область) та генуезької фортеці Чембало у Балаклаві (АР Крим).

У 2005 році замкова гора Бона у м. Кременець Тернопільської області, де збереглись руїни замку ХІІІ-ХІV століття, стала місцем проведення фестивалю середньовічної культури “Королева Бона-2005”. У травні 2006 та 2007 років фестиваль у Кременці відбувся під назвою “Стара фортеця”, і вже був проведений маючи статус міжнародного. Участниками фестивалю були гості з Угорщини, Польщі, Німеччини та Білорусі. За період проведення фестивалю туристи могли побачити середньовічні придворні та народні танці; лицарський турнір; групові бої; стрільбу з луків та арбалетів; виставку-продаж предметів побуту, одягу, прикрас, зброї; показ жіночих та чоловічих костюмів ХІV-ХVІ століть (Німеччини - ХVІ ст., Італії – ХVІ ст., Англії – ХІV ст., Франції – ХІV, ХV ст., Голландії – ХV ст.); піротехнічне шоу та інше.

Балаклава є місцем проведення лицарських турнірів на території навколо руїн генуезької фортеці Чембало ХІV cт. Щорічно влітку для туристів під стінами трьох напівзруйнованих башт і фрагментів фундаментів оборонних стін та окремих приміщень організовуються театралізовані анімаційні шоу та святкування [11].

Території біля згаданих замкових руїн добре впорядковані. Ці приклади переконливо свідчать про можливість проведення фестивалів та збільшення зацікавлення туристів до аналогічних об’єктів. Десятки руїн замків в Україні є невідомими для широкого кола, і звичайно сьогодні вони майже не використовуються у туристичній індустрії. Лише поодинокі допитливі туристи їх відвідують. Території навколо цих об’єктів є невпорядкованими, а руїни самих замків є навіть небезпечними для життя туристів. Сьогодні така ситуація із руїнами більшості замків Тернопільської, Закарпатської областей та інших.

У випадку цих двох фестивалів до групи основних показників, що вплинули на вибір місця проведення фестивалю, належить розташування пам’ятки архітектури. Туристи, які відвідують фестиваль, наприклад на замковій горі у Кремінці, мають можливість не лише оглянути руїни замку, але і побачити панораму міста, яке розміщене у широкій мальовничій долині річки Іква, та прилеглі вершини гір Хрестова, Воловиця, Куличівка, Дівочі скелі, Черча. Висота замкової гори - 397 м над рівнем моря [4].

На підтвердження того, що розташування пам’ятки архітектури є одним з визначальних показників, який необхідно враховувати при проведенні фестивалів на територіях замків та фортець, що дійшли до нашого часу в руїнах, наведемо результати дослідження проведеного у Закарпатській області. Суть дослідження полягала у наступному. Під час туристичної практики студенти першого курсу географічного факультету Чернівецького національного університету відвідали шість замків Закарпатської області (Ужгородський, Невицький, Мукачівський, Виноградівський, Хустський, Королівський) і оцінили привабливість кожного з них у балах. Один з показників, що входив до цієї оцінки, стосувався місця розташування замку. Для всіх шести замків місце розташування – найвища або одна з найвищих у навколишніх місцевостях гора. З кожної замкової гори відкривалась панорама на поселення та мальовничі ландшафти. Місце розташування кожного замку було оцінено найвищим балом. Треба відмітити, що з шести замків чотири - це ті, що дійшли до нашого часу в руїнах, крім Ужгородського та Мукачівського.

Відвідавши замок або фортецю, туристи мають можливість оглянути панораму навколишніх ландшафтів з гори, де розташована пам’ятка архітектури, оскільки більшість з них будувались на підвищені. Це була одна з умов, що гарантувала безпеку майбутній оборонній споруді, її охоронцям та власнику. Українські замки та фортеці завжди формували одне ціле з навколишнім природним ландшафтом. Прикладами розташованих на підвищені фортифікацій, що стали місцями проведення фестивалів, крім згаданого Кременецького замку, є Збаразький, Олеський, Мукачівський замки, Судацька фортеця, руїни генуезької фортеці “Чембало” у Балаклаві.

Після впорядкування прилеглих територій руїни багатьох замків у Тернопільській, Закарпатській та інших областях України також могли б стати місцями проведення різноманітних фестивалів.

Історична реконструкція одягу, спорядження, елементів побуту минулих часів, військових подій набуває в Україні все більшого поширення та популярності серед туристів. Географія фестивалів та їх кількість в Україні кожного року збільшується (табл. 4). Проте ці показники є незначними порівняно із європейськими. Ще кілька десятків фортифікацій (переважно замки) можуть бути місцем проведення фестивалів. Також більше фестивалів можуть прийняти вже задіяні у цьому процесі замки та фортеці.