Фінансовий звіт

Вид материала

Документы

Содержание Звіт про рух грошових коштівза 2010 рік Виконавець: Терещенко І.М. В. о. Голови Правління Головний бухгалтер 1.2. Основи облікової політики та складання звітності 1.3. Первісне визнання фінансових інструментів 1.4. Торгові цінні папери 1.5. Кредити та заборгованість клієнтів 1.6. Цінні папери у портфелі банку на продаж 1.7. Основні засоби. 1.8. Нематеріальні активи 1.9. Оперативний лізинг (оренда) Фінансовий лізинг (оренда) 1.11. Податок на прибуток 1.12. Доходи та витрати

Подобный материал:

• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, 232.01kb.
• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, 233.27kb.
• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, 203.39kb.
• Заповнення звіту "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", 318.9kb.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", 560.11kb.
• Процентні доходи, 39.75kb.
• Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб’єкта, 109.47kb.
• Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
• Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта, 438.6kb.
• Річний фінансовий звіт пат “Західінкомбанк” за 2009рік, 2907.52kb.

Звіт про рух грошових коштів
за 2010 рік

(прямий метод)

(тис. грн.)

Виконавець: Терещенко І.М.

Тел. 77-88-38

16 березня 2011 року

В. о. Голови Правління

Корольов В.М.

Головний бухгалтер

Терещенко І.М.

Примітка 1 “Облікова політика”


1.1. Основна діяльність


ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АВТОКРАЗБАНК» є універсальним міжрегіональним банком, який надає широкий спектр банківських послуг та у своїй діяльності орієнтується на обслуговування середніх та малих корпоративних клієнтів, а також фізичних осіб. Мережа банку охоплює 5 областей України та АР Крим.

У своїй діяльності Банк керується чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, внутрішніми положеннями та нормативними документами.

До системи Банку входять Головний офіс, який знаходиться у м. Кременчук Полтавської області, філії, що знаходяться в м. Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Біла Церква Київської області та 13 відділень, які забезпечують його діяльність.

Основними напрямками діяльності Банку є залучення у вклади коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на договірних умовах та на власний ризик; відкриття і ведення рахунків фізичних та юридичних осіб.


1.2. Основи облікової політики та складання звітності


Облікова політика банку визначає єдині методологічні принципи, методи і процедури, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності та базується на наступних принципах бухгалтерського обліку: повне висвітлення, превалювання сутності над формою, автономність, обачність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, послідовність, історична (фактична) собівартість. Ґрунтується облікова політика банку на основних вимогах чинного законодавства України, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, нормативно-правових актів Національного банку України, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі МСФЗ) та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Функціональною валютою (валютою, в якій ведеться бухгалтерський облік банку) і валютою представлення фінансової звітності є національна валюта України - гривня. Фінансова звітність складена у тисячах гривень. Операції в іноземній валюті відображено в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням їх за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату здійснення або складання звітності. Операції відображаються в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, незалежно від дати руху коштів за ними.

Активи та зобов’язання Банку визнані та обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за історичною (первісною) вартістю або за справедливою (ринковою) вартістю). При обліку за історичною (первісною) вартістю активи визнані за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов’язання. При обліку за справедливою (ринковою) вартістю активи визнані за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання активів у поточний час, а зобов’язання – за тією сумою коштів, яка б вимагалася для проведення розрахунку у поточний час. Приведення вартості активів у відповідність із ринковою здійснюється шляхом її переоцінки.

Доходи і витрати визнані за таких умов: визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями Банку; фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Основні відмінності між обліковою політикою Банку та Міжнародними стандартами фінансової звітності полягають у наступному:

- оцінка зменшення корисності фінансових активів (кредитів наданих) здійснюється шляхом формування резервів на повний розмір чистого кредитного ризику, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій, а не тільки при наявності об’єктивних свідчень того, що корисність фінансового активу або групи фінансових активів зменшується;

- оцінка цінних паперів за справедливою вартістю здійснюється Банком у відповідності до вимог нормативно - правових актів Національного банку України, без урахування вимог МСФЗ щодо визнання ринку цінних паперів активним;

- не визнається вплив гіперінфляції до 01.01.2001 року на статті капіталу та основних засобів.

Облікова політика Банку на протязі звітного 2010 року не змінювалась.

1.3. Первісне визнання фінансових інструментів

Під час первісного визнання фінансові активи поділяються на категорії:

• фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку ( цінні папери в торговому портфелі);
  
• інвестиції, утримувані до погашення;
  
• кредити та дебіторська заборгованість;
  
• фінансові активи, доступні для продажу.
  

Виходячи з вищезазначеної класифікації Банк оцінює фінансові активи наступним чином:

Цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюються за сумою коштів, сплачених при придбанні цих паперів. Витрати на операції з придбання визнаються за рахунками витрат під час первісного визнання таких цінних паперів.

Придбані цінні папери (крім цінних паперів у торговому портфелі) первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за сумою коштів, що сплачена при придбанні, до якої додаються витрати на операції з придбання таких цінних паперів.

На дату балансу всі цінні папери в портфелі банку на продаж і в торговому портфелі відображаються за справедливою вартістю.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, на дату балансу відображаються за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Цінні папери, які придбані та/або зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками.

Надані (отримані) кредити, розміщені (залучені) вклади (депозити) первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (в сумі фактично наданих (отриманих) коштів, уключаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов'язані з цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання і не підлягають взаємозаліку.

Придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи визнаються за первісною вартістю.

Після первісного визнання об'єкта основних засобів та нематеріального активу як активу їх подальший облік здійснюється із застосуванням одного з двох методів:

- за переоціненою (справедливою) вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності та відображенням результату переоцінки в капіталі банку (основні засоби підгрупи «Адміністративні будівлі та споруди» групи «Будівлі, споруди та передавальні пристрої» );

- за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності (всі інші необоротні активи).

Активи та зобов’язання не підлягають взаємозаліку, крім випадків передбачених чинним законодавством.

Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, переоцінюються у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.


1.4. Торгові цінні папери

Цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюються за сумою коштів, сплачених при придбанні цих паперів. Витрати на операції з придбання визнаються за рахунками витрат під час первісного визнання таких цінних паперів.

На визначену дату балансу цінні папери у торговому портфелі відображаються за справедливою вартістю.

Для цінного паперу, який внесено до біржового реєстру, справедливою вартістю є одне з таких оприлюднених (документально підтверджених) котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах:

- останнє офіційне котирування цінного паперу, який торгується на організаційно оформленому біржовому ринку та задовольняє умовам лістингу;

- котирувальна ціна покупця (ціна bid) за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця;

- останній біржовий курс цінного папера, який внесено до біржового реєстру, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом п’ятьох робочих днів звітного місяця.

У разі зміни справедливої вартості здійснюється переоцінка цінних паперів. Результат переоцінки відображається в бухгалтерському обліку на дату балансу з визначенням переоцінки через прибутки/збитки.

Цінні папери, що віднесені до торгового портфелю і обліковуються лише за справедливою вартістю, не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.

Інформація про цінні папери в торговому портфелі банку розкрита в рядку 2 Балансу та примітці 5. Результати від торгівлі цінними паперами в торговому портфелі банку відображено за рядком 4 у Звіті про фінансові результати.


1.5. Кредити та заборгованість клієнтів

Під час первісного визнання кредиту банк використовує метод посилання на поточну справедливу вартість іншого подібного інструмента:

• за строком погашення;
  
• за структурою грошових потоків;
  
• за валютою;
  
• за кредитним ризиком;
  
• за забезпеченням;
  
• за ставкою процента з урахуванням вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
  

Під час первісного визнання знецінених фінансових активів, умови яких були суттєво змінені, банк використовує методику, як і у випадку первісного визнання фінансового активу.

Визнання знецінення фінансового інструменту проводиться на підставі Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р.

Взяті на себе зобов'язання кредитного характеру в частині фінансових гарантій станом на кінець дня 31.12.10 складають 5,0 млн. грн.

Взяті на себе зобов'язання кредитного характеру в частині акредитивів станом на кінець дня 31.12.10 відсутні.


Інформація про кредити та заборгованість клієнтів розкрита в рядку 5 Балансу та примітці 7. Процентні доходи за кредитами та заборгованістю клієнтів відображено в рядках 1 та 10 примітки 21, яка розкриває рядок 1 Звіту про фінансові результати.


1.6. Цінні папери у портфелі банку на продаж


На визначену дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються:

• за справедливою вартістю;
  
• за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;
  
• за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
  
• за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.
  
• Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є не доступним Банк має право застосовувати інші методи визначення справедливої вартості, а саме:
  
• посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту ( подібного щодо виду цінного паперу, умов його обігу, галузі економіки емітента, валюти, дохідності, строку погашення);
  
• аналіз дисконтованих грошових потоків, використовуючи ставку дисконту, яка дорівнює діючій нормі прибутковості фінансових інструментів, що мають в основному такі самі умови та характеристики (строк погашення, що залишився; структура потоків грошових коштів; валюта; кредитний рейтинг емітента; процентна ставка) – для боргових цінних паперів;
  
• аналіз дисконтованих грошових потоків, використовуючи ставку дисконту, яка дорівнює поточній ринковій ставки дохідності (ставка КІАСR у відсотках щоденних) – для боргових цінних паперів.
  
• Цінні папери в портфелі банку на продаж, що обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. На дату балансу результати переоцінки відображаються в капіталі банку.
  

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі на продаж, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на визначену дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.

Усі цінні папери в портфелі банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.

Зменшення корисності визнається на кожну визначену дату балансу, якщо є об'єктивні докази однієї або кількох подій, які мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки за цінними паперами.

Об'єктивними доказами, що свідчать про зменшення корисності цінних паперів, можуть бути відомості про:

• фінансові труднощі емітента;
  
• фактичне розірвання контракту внаслідок невиконання умов договору або прострочення виплати процентів чи основної суми;
  
• високу ймовірність банкрутства;
  
• реорганізацію емітента;
  
• зникнення активного ринку для цих цінних паперів через фінансові труднощі емітента;
  
• значне або тривале зменшення справедливої вартості акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком порівняно з їх собівартістю.
  

Зменшення балансової вартості цінних паперів унаслідок визнання зменшення їх корисності відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, що не призводить до від'ємного значення їх вартості. Якщо балансова вартість таких цінних паперів досягає нуля, то в бухгалтерському обліку вони відображаються за нульовою вартістю до прийняття банком рішення про їх списання.

В портфелі банку на продаж не обліковуються цінні папери, які продані та куплені за договорами репо.

Інформація про цінні папери в портфелі банку на продаж розкрита в 6 рядку Балансу та примітці 8. Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж відображено в рядку 14 Звіту про фінансові результати.


1.7. Основні засоби.


Основні засоби групи «Будівлі, споруди та передавальні пристрої» відображено в фінансовому обліку за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Всі інші основні засоби оцінено та відображено у фінансовому обліку за первісною вартістю (вартістю придбання, або історичною (фактичною) собівартістю основних засобів чи нематеріальних активів), яка складається із фактичних витрат на придбання (виготовлення) і приведення їх у стан, придатний для використання та збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, за вирахуванням зносу.

Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подальший облік здійснювався за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Амортизація основних засобів Банку (крім малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів) нараховувалась із застосуванням прямолінійного методу, за яким сума амортизації визначена діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховувалась у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 процентів його вартості, що амортизується, а решта 50 процентів вартості, що амортизується, - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом.

Завершені капітальні інвестиції в об`єкти оперативного лізингу амортизувалися прямолінійним методом протягом строку, на який проведено поліпшення, але не більше строку лізингу (оренди).

Нарахування амортизації основних засобів проводиться Банком щомісяця.

Діапазон строків корисного використання (експлуатації) основних засобів, що діяли в 2010 році :

• будинки, споруди та передавальні пристрої - 10 - 50 років;
  
• машини та обладнання – 4-10 років;
  
• транспортні засоби - 8 років;
  
• інструменти, прилади, інвентар (меблі) – 10 років;
  
• інші основні засоби – 2-10 років.
  

Метод амортизації основних засобів у 2010 році Банком не змінювався.


Переоцінку первісної вартості основних засобів в 2010 році Банк не проводив, так як їх залишкова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Інформацію про наявність та рух основних засобів розкрито у рядку 13 "Основні засоби та нематеріальні активи" Балансу, у примітці 9 (відповідних рядках та колонках). Дані про амортизацію зазначаються також у примітці 24 (за рядком 2).


1.8. Нематеріальні активи


Нематеріальні активи оцінено та відображено у фінансовому обліку за первісною вартістю, яка складається із фактичних витрат на придбання (виготовлення) і приведення їх у стан, придатний для використання та збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, за вирахуванням зносу.

Після первісного визнання нематеріального активу його подальший облік здійснено за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

В балансі обліковуються ліцензії (термін корисного використання - 10 років), програмне забезпечення (термін корисного використання – від 1 до 10 років).

Амортизація нематеріальних активів здійснювалася прямолінійним методом, шляхом переносу постійної частини вартості активу , виходячи з первісної вартості.

У 2010 році метод та норми амортизації нематеріальних активів Банком не змінювалися.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється комісією, для кожного об`єкту окремо та не перевищує 10 років, при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Нарахування амортизації нематеріальних активів проводиться Банком щомісяця.

Переоцінку первісної вартості та перегляд терміну корисного використання нематеріальних активів в 2010 році Банк не проводив.

Інформацію про наявність та рух нематеріальних активів, амортизаційні відрахування розкрито у рядку 13 "Основні засоби та нематеріальні активи" Балансу, у примітці 9 (відповідних рядках та колонках). Дані про амортизацію зазначаються також у примітці 24 (за рядком 6).


1.9. Оперативний лізинг (оренда)


В оперативний лізинг Банком надано 2 об`єкти комп`ютерної техніки, які оцінено по балансовій вартості, що несуттєво вплинуло на стан активів Банку та його фінансовий результат.

10. Фінансовий лізинг (оренда)
    

У 2010 році основні засоби у фінансовий лізинг Банком не надавалися.

Отримані об’єкти фінансового лізингу обліковувалися як власні основні засоби з одночасним обліком зобов’язань лізингоодержувача за договором фінансового лізингу. Сума зобов’язань банку відображена в обліку за теперішньою вартістю суми мінімальних лізингових (орендних) платежів. Витрати лізингоодержувача, що пов’язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включено до вартості активу під час його первісного визнання.

Інформація стосовно наявних зобов’язань з фінансового лізингу відображена в примітці 14, яка розкриває р.21 звіту «Баланс».


1.11. Податок на прибуток


Ставка податку на прибуток на протязі 2010 року не змінювалася та складала 25% від об’єкту оподаткування згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94- ВР.

Різниця між витратами з податку на прибуток та добутком облікового прибутку на застосовану ставку податку складається з :

а) витрат, які не включено до складу валових витрат з метою розрахунку податкового прибутку, але визнано в бухгалтерському обліку, а саме :

• процентні, комісійні та інші операційні витрати за операціями з філіями банку,

• амортизаційні відрахування в бухгалтерському обліку,

• витрати з податку на прибуток за балансовим рахунком 7900,

• витрати на формування резервів під заборгованість інших банків, під заборгованість за нарахованими доходами, під дебіторську заборгованість,

• витрати при списанні основних засобів в бухгалтерському обліку,

• інші витрати, що понесені банком за рахунок прибутку;

б) витрат, які включено до суми валових витрат з метою розрахунку податкового прибутку, але не визнано в бухгалтерському обліку, а саме:

• неамортизований дисконт та премія за строковими коштами,
  
• витрати на поліпшення основних засобів в податковому обліку,
  
• 20% від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року;
  

в) доходів, які підлягають обкладенню податком на прибуток, але не належать до облікового прибутку:

• доходи майбутніх періодів в бухгалтерському обліку, що відображаються в податковому обліку за правилом «першої події»,
  
• збільшення балансової вартості запасів;
  

г) доходів, які не підлягають обкладенню податком на прибуток, але визнаються в бухгалтерському обліку:

• процентні, комісійні та інші операційні доходи за операціями з філіями банку,

• неамортизований дисконт та премія за кредитами,
  
• доходи від операцій з цінними паперами,
  
• доходи в бухгалтерському обліку при продажу основних засобів.
  

Суми тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податкового активу, у банку відсутні.

Банк не здійснює фінансові інвестиції в дочірні та асоційовані компанії і відповідно відсутня сума тимчасових різниць, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані.

Сума витрат з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена, відсутня, так як в звітному періоді не здійснювалася діяльність, що була припинена.

Дебіторська заборгованість за податком на прибуток відображена у рядку 10 Балансу.

Кредиторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток відображена в рядку 22 Балансу.

Відстрочений податковий актив відображено у рядку 11 Балансу.

Відстрочені податкові зобов'язання відображено у рядку 23 Балансу.

Вся інформація про витрати Банку з податку на прибуток відображена в примітці 25, яка розкриває рядок 22 «Звіту про фінансові результати».

Податкові наслідки, пов’язані з визнанням відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань розкрито у таблицях 25.3 та 25.4 примітки 25.


1.12. Доходи та витрати


Відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності банку доходів і витрат відбувається відповідно до принципів нарахування та відповідності - усі доходи і витрати банку, що відносяться до звітного періоду, відображаються у цьому ж періоді, незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти. Доходи і витрати за активами та зобов’язаннями банку нараховуються протягом терміну їх перебування на балансі банку з дати їх первісного визнання до дати їх вибуття. Комісійні доходи та витрати банку визначаються залежно від виду комісій за наданими (отриманими) послугами, а саме: під час надання послуг, після виконання певних дій або на протязі всього строку перебування на балансі банку фінансового інструменту.

Принципи нарахування та відповідності застосовуються в межах принципу обережності. При одержанні доходів у день складання балансу застосовується касовий метод. При здійсненні обліку витрат за внутрішньобанківськими операціями та договорами ведення коррахунків банк використовує як метод нарахування, так і касовий метод. Методом нарахувань визнаються процентні доходи та витрати за кредитними і депозитними операціями. Нарахування процентів за всіма фінансовими інструментами здійснюється за номінальної процентною ставкою, яка передбачена умовами договорів і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів і витрат. Амортизація дисконту (премії) за придбаними борговими цінними паперами здійснюється за методом ефективної ставки відсотка, крім випадків, якщо величина дисконту (премії) на дату придбання є несуттєвою, тобто не більше 1% від суми номіналу. У такому разі вся сума дисконту (премії) відноситься на процентні доходи (витрати) під час первісного визнання цінного папера. Нарахування процентів відбувається відповідно до умов договору (випуску цінних паперів) але не рідше, ніж один раз на місяць. Доходи, отримані наперед, та витрати, сплачені наперед, відображаються на балансових рахунках доходів (витрат) майбутніх періодів та рівномірно, кожного місяця, переносяться на відповідні рахунки доходів (витрат). У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів.

Доходи і витрати банку відображено в «Звіті про фінансові результати» та в примітках 21,22,23,24,25.