Преподобного Нестора Літописця. Із святом вас, шановні гості, із святом, шанувальники рідного слова. Уцей день по всіх школах України проводяться конкурс

Вид материалаКонкурс

Содержание


Гумореска. «КУХЛИК»
Подобный материал:
«Наша мова – кетяг калиновий»

Сценарій свята української мови.

Автори: Герасимчук Н.М., учитель української мови та

літератури ТЗОШ №4, Шаповалова А. Г., учитель музики ТЗОШ №4

Звучить пісня «Молитва за Україну», виконує хор учнів 5 класу. «Молитва до мови» Катерини Мотрич, виконує учениця 10-в класу Болтова Еля.

Вчитель.
Рідна мова – це мова , що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом , з його духовними надбаннями. Корені українського слова проросли з найдавніших праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у красному письменстві різних часів.
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Із святом вас, шановні гості, із святом , шанувальники рідного слова. У цей день по всіх школах України проводяться конкурси знавців української мови. І у нашій школі за традицією був проведений уже 9 конкурс знавців української мови. Слово для привітання переможців конкурсу надається Левенець Н.І.

Звучить пісня «Наша мова - кетяг калиновий», виконують учні 8-Б класу.

Учень:

Мова кожного народу
Неповторна - і своя.
В ній гримлять громи в негоду, В тиші трелі солов’я.

На своїй природній мові
І потоки гомонять.
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,
Колосисту - на віки -
Українську рідну мову
В дар дають мені батьки. Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина - так, як мати -
Мова в кожного із нас.

Вчитель. Так, рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, почувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини.

Учениця. Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.

Учень. Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають.
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.

Вчитель.
Нам найдорожча - українська чудова мова. Вона багата, співуча, мелодійна.
Звучить пісня «Колискова», виконують учні 6-В класу

Учень. Народна мудрість говорить, що слово до слова - зложиться мова. Т.Г. Шевченко з цього приводу сказав:

Ну що б здавалося, слова –

Слова та й голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива, Як їх почує.

Учениця. А вірна дочка українського народу Леся Українка, єдину надію покладала на рідне слово.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів...

Учень. Панас Мирний писав: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу і багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування".

Мова українська - то Шевченка слово,
Лесі Українки і Марка Вовчка.
Мова українська - то дарунок Бога.
Це барвисте слово генія Франка.

Мова українська - це і степ широкий,
Це сади вишневі і гаї, ліси.
Мова українська - океан глибокий
Мудрості народу - вічної краси.

Мова українська - це велика сила,
Прадідів великих, це духовний світ.
Це борців безстрашних братськії могили,
Голод смертоносний і жорстокий гніт.

Мова українська - берегиня наша,
Пісня материнська, голос немовлят.
Мова українська - це достатку чаша
І найбільше свято із відомих свят.

Мово наша рідна, йди широким кроком
Впевнено і гордо в світле майбуття.
Не лякайся, мила, цих тривожних років.
Ти для нас - єдина і на все життя.

Учениця 6-б класу Атаманчук Ольга на бандурі виконує пісню.
Вчитель.
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, й сам не зможе викликати до себе поваги. А любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Бо у ній звучить материнська любов і ласка, світ добра і справедливості, віра в магічну силу слова.

Звучить пісня «Мова – краса спілкування»

Учні 8-Г класу

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в ній перлина

Не вмре повік. І світ-зоря,

Твоя свята зоря засяє.

Поглянь — слов'янство оживає

І сили пробує свої:

Ганебні ярма розбиває,

Докупи всіх синів скликає...

А то ж усе брати твої!..

Ні, не умре ніколи мова,

Якою син співає твій,

Якою люд скликав Підкова,

Богдан славетний і Палій,

Якою Січ буйна лишала,

Якою наш Кобзар співав,

Яка степи опанувала

І міліони об'єднала

Людей-братів!..

Хто не чував

Пісень по селах вечорами —

І жартівливих, і сумних?..

То долю рідними словами

Народ виспівує у їх.

О ні, Вкраїна не загине!

Коли народний океан

Співа, неначе той орган,

Є сила в нім — душа єдина.

«Повільний вальс» виконують учні 6-Б класу Рилов Нікіта та Іноземцева Наталя

П. Глазовий. Гумореска. «КУХЛИК» Виконує учень. 7-В кл.
Дід приїхав із села, Ходить по столиці.
Має гроші - не мина Жодної крамниці.
Попросив він: "Покажіть Кухлик, той, що скраю".
Продавщиця: "Што? Чего? Я не понімаю?!"
- Кухлик, люба, покажіть, Той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлик здесь, Єслі єто кружка!
Дід у руки кухлик взяв І насупив брови:
- В Україні живете Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була Гостра і бідова.
- У мєня єсть свой язик, Ні к чему мнє мова!
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда В моєї корови:
Має бідна язика І не знає мови.

Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю і - радість росте.
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.   

О, рідна мово, серцю близька, -
Ти - щира пісня материнська!
Тебе ми любимо від роду:
Ти - мудрість нашого народу!

Крізь заборон важке каміння
Пробилась ти, немов проміння.
Тобою можемо гордиться -
Ти - чиста звонкова криниця.

Немало мов на білім світі
Та серед них одна лиш - рідна!
Наш рід великий, славнозвісний,
Бо є в нас мова, є в нас пісня!

Пісня «Не цурайся пісні», виконують учні 7-Б,В класу

Вивчайте мову українську,
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.

Любіте нашу рідну мову
Беріть до зброї рідне слово.
Ні! Не забули ще слов'яни
Шевченка заклик полум'яний!

Бо вона ж така багата,
Українська мова!
Неповторна і крилата,
І така чудова! І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками
Мрії наші і бажання,
Верби над ставками.

Найрідніше, сокровенне,
Найдорожче в світі.
І святкове, і буденне,
В ній батьки і діти. Не цурайтесь мови, люди,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, -
Не буде народу...

«До молитви абеткової», виконують учні 7-Г класу

Пісня «Вивчайте мову», виконують учні 8-А класу

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
                 Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
                 Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
                 Не тримайте слова, віддавайте комусь.
                 Щиро так, м’ягко так, починайте казати,
                 Як воліла б відкритись ваша душа.
                 Може хочеться їй у словах політати
                  Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожна з них , лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші-
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
                 Говоріть про любов і про віру у щастя,
                 Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
                 Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
                Говоріть і продовжуйте мові життя.

«Ода пісні», виконують учні 5-Б класу Танцюють бальні пари «Віденський вальс» Рилов Нікіта – Іноземцева Наталя Рихлевич Людмила – Колесніков Антон

      Все в тобі з’єдналося, злилося,
         Як і помістилося в одній! –
         Шепіт зачарований колосся,
         Поклик із катами на двобій,
         Ти даєш поету дужі крила,
                Щоб підносить правду в вишину,
                Вченому ти лагідно відкрила
                Мудрості людської глибину.
                І тобі рости, не в’януть зроду,
                Квітувать в поемах і віршах,
                Бо в тобі – великого народу
                Ніжна і замріяна душа.


Заключна пісня «Україно!»