Методик а

Вид материала

Документы

Содержание 8. Форма і зміст аналізу надійності авіаційної техніки Кількість випадків Разом за основними системами ПС Разом за основними системами ПС ПС в цілому 9. Встановлення стандартів експлуатаційних характеристик 10. Програма забезпечення надійності 11. Вимоги до оформлення звітів

Подобный материал:

• Школьный тест умственного развития 2 Акимова М. К., Борисова Е. М., Гуревич К. М.,, 1021.59kb.
• I. назначение и применение психодиагностических методик, 6134.67kb.
• Коробко С. Л., Коробко О.І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник., 1084.06kb.
• Нормы профессиональной этики для разработчиков и пользователей психодиагностических, 112.23kb.
• Возможно ли предусмотреть банкротство сычева Надежда Владимировна, 260.83kb.
• Прогнозирование банкротства: основные методики и проблемы. Реферат, 273.13kb.
• Номинация «За внедрение новых методик повышения квалификации врачей и провизоров»:, 227.65kb.
• О корректности методик измерения тепловой эффективности гидродинамических теплогенераторов, 74.06kb.
• Программа образовательного модуля «проблемы преодоления и предупреждения неуспеваемости», 50.2kb.
• Рекомендации Организации Объединенных Наций по промышленному развитию (юнидо); Стандарты, 33.53kb.

8. ФОРМА І ЗМІСТ АНАЛІЗУ НАДІЙНОСТІ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ


8.1. Аналіз надійності повітряних суден та його функціональних систем


8.1.1. Забезпечення надійності АТ передбачає проведення періодичного аналізу надійності виробів АТ, основними завданнями якого є:

виявлення та усунення відмов виробів АТ, зумовлених недоліками конструктивно-технологічних рішень;

визначення експлуатаційних факторів, які найбільше впливають на працездатність виробів;

оцінка показників надійності виробів АТ й оптимізація режимів та обсягів регламентних робіт;

розробка заходів з підвищення ефективності ТО та забезпечення надійності виробів в експлуатації та інш.


8.1.2. Аналіз надійності виробів АТ включає наступні основні етапи:

інженерний (якісний) аналіз причин відмов виробів АТ;

інженерно-технічну обробку результатів експлуатаційних даних;

математичний (кількісний) аналіз надійності виробів АТ;

процедури, які пов’язані з узагальненням результатів кількісного та якісного аналізу надійності виробів АТ і розробки коригуючих дій.

Метою якісного аналізу причин відмов виробів АТ є визначення фізичних явищ та процесів, які зумовлюють формування відмов виробів АТ, ступінь впливу відмов на працездатність функціональних систем АТ, вивчення ознак появи відмов, на основі яких розробляються й здійснюються заходи з підвищення надійності АТ.

Інженерно-технічна обробка результатів експлуатаційних даних призначена для згрупування статистичного матеріалу, забезпечення його однорідності й підготовки даних для математичного аналізу надійності АТ.

Основною метою математичного аналізу надійності АТ є отримання оцінок показників надійності й проведення порівняльного аналізу з контрольними рівнями надійності.

Узагальнення результатів кількісного та якісного аналізу надійності виробів АТ є основою розробки програми забезпечення надійності АТ експлуатанта.

Прийняття керівних рішень базується на результатах аналізу причин відмов виробів АТ й оцінці кількісних показників надійності.

Якісний аналіз визначає основні напрямки конструктивних удосконалень, розробки експлуатаційних заходів із запобігання відмов виробів у польоті, а кількісний аналіз є засобом виявлення виробів АТ, що підлягають доробці або удосконаленню процесів їх технічного обслуговування. Тільки на основі синтезу кількісного та якісного аналізу причин відмов може бути встановлено причинно-наслідковий зв’язок відмов й розроблені ефективні заходи з підвищення надійності виробів АТ. Слід підкреслити, що необхідно в кожному випадку розробляти комплекс заходів як конструктивно-технологічного характеру, так й експлуатаційного.

Інженерно-технічна обробка результатів експлуатаційних даних забезпечує отримання масиву інформації з надійності однотипних виробів, їх порівняння з попередніми результатами та розробка рекомендацій із забезпечення їх надійності. Узагальнення цієї інформації дозволяє встановити основні види відмов виробів, причини та їх характер, а також визначити заходи по їх удосконаленню.

8.1.3. Для статистичного аналізу надійності повітряних суден в цілому використовуються відомості про усі несправності, які виявлено при експлуатації ПС за звітний період, на основі котрих розраховуються основні показники надійності, вказані в 5 розділі даної методики.

Для розрахунку надійності ПС та його систем слід скласти зведення про несправності та події типу ПС за звітний період (табл. 2) на основі якої визначаються усі показники надійності (табл. 3).


8.1.4. При розрахунку К_1000К (з конструктивних причин), К_1000В (з виробничих причин) слід враховувати тільки ті несправності, які привели до невиконання виробом (агрегатом) функцій, тобто несправності, що проявилися у вигляді відхилень контрольованих параметрів, шуму, вібрації і т. п. Такі несправності, як руйнування пофарбування, поява корозії, порушення контровок й затяжок кріпильних деталей, що не впливають на функціонування виробу (агрегату), не враховуються так само, як й відхилення параметрів, що виявлено під час профілактичних перевірок в лабораторіях (коли претензій до роботи виробу в процесі експлуатації не було).


8.1.5. Для кожної системи повітряного судна й для ПС в цілому проводиться порівняльний аналіз показників надійності з контрольним рівнем.

У випадках, якщо поточний К₁₀₀₀ перевищує контрольне значення К₁₀₀₀, варто виконати уточнений розрахунок фактичних значень показників надійності комплектуючих виробів системи ПС і вжити заходів по забезпеченню надійності до встановленого рівня. Перелік систем ПС і комплектуючих виробів (агрегатів), по яких проводиться аналіз надійності, визначається експлуатантом виходячи з фактичного рівня безпеки польотів та накопиченого досвіду експлуатації. В обов'язковому порядку виконується розрахунок К₁₀₀₀ для тих виробів (агрегатів), що експлуатуються за станом на подовжених ресурсах.


8.1.6. Інженерний аналіз даних, внесених у таблицю 3, дозволяє :

визначити системи, відмови яких впливають на безпеку і регулярність польотів;

виявити системи, в яких має місце значний відсоток несправностей та визначити агрегати, які найбільше впливають на надійність систем;

визначити агрегати (блоки), що найчастіше позапланово знімаються з ПС в процесі експлуатації;

визначити системи, відмови яких приводять до повторних дефектів на ПС;

визначити найменш надійні системи.


8.1.7. У процесі проведення статистичного аналізу надійності агрегатів, окремо проводиться аналіз надійності двигунів та допоміжних силових установок.

При розрахунку надійності двигунів та ДСУ враховуються тільки відмови, викликані несправностями агрегатів, вузлів і деталей двигуна, які ввійшли у його комплектацію як готового виробу.

При аналізі надійності АД необхідно окремо враховувати й аналізувати відмови двигунів, внаслідок несправностей усіх інших систем силової установки, тобто агрегатів, вузлів й деталей, які не входять до комплектації двигуна, але входять до масляної, паливної та інш. систем.


8.1.8. Якщо відмови виробів АТ не впливають на безпеку польотів й трудомісткість їх відновлення (заміни) невелика, то доцільна постановка питання про перехід даних виробів на експлуатацію з контролем рівня надійності.


8.2. Аналіз несправностей, що загрожують безпеці польотів


8.2.1. Основною метою збору і вивчення інформації з подій, що впливають на безпеку польотів, є аналіз повторюваності небезпечних відмов за однакових причин і оцінка достатності проведених для їхнього запобігання заходів.

При проведенні такого аналізу повинні використовуватися матеріали по розслідуванню інцидентів та авіаційних подій, технічні акти й акти-звіти науково-дослідних організацій, ремонтних та промислових підприємств.


Таблиця 2

Відомості про несправності АТ

за _____ кв. 200__ р.

тип ПС___________ кількість ПС_____________ сумарне напрацювання ПС______________

Код	Найменування розділу	Кількість несправностей	Кількість випадків
тс	тп	Причини	тДЗ	тЗР	тРКМ	тВП	тДЗД	твикл.
констр.	вироб.	експл.
тк	тв	тск
021	Система кондиціювання повітря
022	Обладнання автоматичного управління польотом
023	Обладнання зв’язку
024	Система електропостачання
025	Побутове та аварійно-рятувальне обладнання
026	Пожежне обладнання
...	.......
...	..........
...	.........
110	Радіоапаратура літаководіння
113	Радіоапаратура розпізнання, сповіщання й активної відповіді
118	Комплекси функціонально зв’язаного обладнання
132	Десантно-транспортне обладнання
142	Бортові засоби контролю й реєстрації польотних даних
177	Комплекси зв’язку
	усього
Разом за основними системами ПС
	Планер та його системи
	Двигун (ДСУ)
	Радіообладнання
	Електрообладнання
	Приладне обладнання
	усього

Таблиця 3

Показники надійності АТ

за _____ кв. 200__ р.

тип ПС___________ кількість ПС_____________ сумарне напрацювання ПС______________

Код	Найменування розділу	Показники надійності АТ
Тп	Тс	К1000С	К1000П	К1000К	К1000В	К1000ЕКС	К1000ДЗ	К1000ВП	К1000ДЗД	К1000ВИК	КП	ТЗР
021	Система кондиціювання повітря
022	Обладнання автоматичним управл. польотом
023	Обладнання зв’язку
024	Система електропостачання
...	.........
...	.............
...	..............
118	Комплекс функціонально-зв’язаного обладнання
132	Десантно-транспортне обладнання
142	Борт. засоби контролю й реєстрації польотних даних
177	Комплекси зв’язку
	УСЬОГО
Разом за основними системами ПС
	Планер та його системи
	Двигун (ДСУ)
	Радіообладнання
	Електрообладнання
	Приладне обладнання
	УСЬОГО
	ПС в цілому

8.2.2. При аналізі небезпечних відмов і несправностей, що не призвели до інцидентів та авіаційних подій, але які загрожують безпеці польотів, особлива увага повинна приділятися вперше виявленим несправностям, а також несправностям, що продовжують повторюватися, незважаючи на вжиті заходи.

Для досягнення цієї мети необхідні збір і аналіз матеріалів по кожній події, яка загрожує безпеці польотів. Отже, повинні бути зібрані і ретельно вивчені матеріали не тільки по відмовам, що призвели до авіаційних подій або інцидентів, але і по несправностям, які небезпечні по своїй суті (наприклад: тріщини на стійках шасі і силових елементах планера, на трубопроводах паливної системи, інші дефекти, що можуть спричинити пожежу на повітряному судні і т.інш.) незалежно від того, де вони проявилися та були виявлені в польоті або на землі.


8.2.3. Для кількісної оцінки впливу відмов на безпеку польотів використовується коефіцієнт К_1000ІНЦ - кількість інцидентів на 1000 годин нальоту, що розраховується за формулою:

,

де n - кількість несправностей, що призвели до інцидентів;

t_ - сумарне напрацювання ПС за звітний період.

8.2.4. При оцінці можливого впливу відмов на безпеку польотів необхідно аналізувати наступні обставини:

досконалість сигналізації про несправності, у випадку їх виникнення в польоті (чи забезпечує сигналізація виявлення ранньої стадії виникнення відмови в польоті і наскільки повну уяву про відмову вона дає);

швидкоплинність розвитку відмови у випадку її виникнення в польоті, тобто час, яким розраховує екіпаж для реагування на відмову;

етапи польоту, на яких можливе проявлення відмови;

характер впливу відмови на політ, можливості в екіпажа запобігти катастрофічному впливу на політ, тобто продовжити політ до найближчого аеродрому і зробити на ньому благополучну посадку;

чіткість і повнота рекомендацій в Керівництві з льотної експлуатації по діям екіпажа у випадку виникнення відмови в несприятливих умовах польоту;

можливий психофізичний вплив відмови на екіпаж;

надійність виявлення даної несправності застосовуваними для її виявлення методами і засобами, тобто на скільки можна бути впевненим у тім, що забезпечується виявлення несправності до того, як вона проявиться у вигляді відмови в польоті.

Тільки при такому підході можливо скласти повне уявлення про несправності, що загрожують безпеці польотів, і розробити заходи не тільки по усуненню конструктивних і виробничих недоліків, але і по виключенню можливих помилок і порушень у технічному обслуговуванні і льотній експлуатації шляхом удосконалення експлуатаційної технологічності систем і агрегатів, експлуатаційно-технічної документації і проведення інших заходів.

8.3. Аналіз несправностей, що знижують регулярність польотів


8.3.1. У цьому розділі наводяться фактичні дані про кількість вильотів і кількість затримок рейсів за звітний період. При аналізі впливу надійності АТ на регулярність польотів необхідно виконати статистичний аналіз усіх порушень регулярності польотів з технічних причин, а також і інженерний аналіз причин несправностей, що знижують регулярність польотів.


8.3.2. На основі статистичного аналізу регулярності польотів виявляються тенденції зміни регулярності польотів за останні роки: підвищується або знижується регулярність, наскільки істотніше відбуваються зміни, як змінюються показники регулярності різних типів ПС, а також в залежності від причин несправностей: через конструктивно-виробничі недоліки (у тому числі авіатехніка, яка знаходиться на гарантії), у результаті неякісного ремонту або ТО й інших причин. При проведенні такого аналізу необхідно використовувати не тільки статистику про регулярність польотів, але й акти на затримки рейсів з технічних причин, журнали обліку затримок рейсів і т.інш.


8.3.3. Для оцінки впливу несправностей на регулярність польотів використовується коефіцієнт М₁₀₀₀ - кількість затримок рейсів на 1000 вильотів, у тому числі повернень зі старту.

Отримані результати порівнюються з аналогічними даними за попередні періоди.


9. ВСТАНОВЛЕННЯ СТАНДАРТІВ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК


9.1. Для встановлення первісних контрольних рівнів надійності для елементів конструкції, силових установок і систем варто досить глибоко проаналізувати досвід експлуатації такого ж або, у випадку нових ПС, подібного обладнання з метою одержання оцінки («перетину») експлуатаційних характеристик надійності розглянутих систем. Для цього, як правило, досить шести місяців або року. Якщо система встановлена на великому парку ПС, то може бути використана їхня представницька вибірка, у той час як при малому парку ПС із такою системою може знадобитися 100% аналіз по усім ПС. За допомогою цих даних експлуатанти, що освоюють експлуатацію нового ПС, можуть установлювати для себе контрольні рівні. Однак після накопичення приблизно річного досвіду експлуатації контрольні рівні повинні бути скоректовані на основі отриманого досвіду. Варто мати на увазі, що такі коректування необхідно виконувати регулярно, особливо після проведення значного обсягу робіт з підтримки льотної придатності ПС (директиви льотної придатності, доробки, виконання бюлетенів і т.інш.) тому, що такі роботи істотно впливають на зміну рівня надійності.

Стандарт експлуатаційних характеристик повинний постійно відповідати рівневі надійності ПС. Він повинний бути “стабільним”, а не “фіксованим”. Якщо протягом якого-небудь періоду часу експлуатаційні характеристики ПС або системи поліпшуються до такого ступеня, що при цьому навіть значні зміни не викликають занепокоєння, значить стандарт характеристик втратив свою цінність і повинний бути знижений. І навпаки, якщо стає очевидно, що, незважаючи на всі оптимальні корегуючі заходи, спрямовані на забезпечення бажаного рівня надійності, стандарт постійно перевищується, то варто зробити переоцінку стандарту і зробити його більш реалістичним.

Контрольний рівень може задаватися в експлуатаційній документації однотипних об'єктів і перевіряється в процесі експлуатації з установленою календарною періодичністю. При зниженні фактичного рівня надійності нижче встановленого проводиться аналіз причин зниження і здійснюються конструктивні доробки або змінюються режими технічної експлуатації цих об'єктів з метою підвищення рівня їхньої надійності.


10. ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ


10.1. Програма забезпечення надійності (далі - Програма) складається як доповнення до загальної програми експлуатанта з підтримання ПС в стані льотної придатності. Передбачається, що в прийнятих експлуатантом Програмах, містяться їх конкретні потреби стосовно загальної стратегії експлуатації, практики реєстрації даних і т.інш. В залежності від обсягів діяльності експлуатанта, та інших факторів, Програми можуть бути простими та складними.

Програма створюється як доповнення до програми технічного обслуговування ПС експлуатанта і розробляється на основі порівняльного аналізу фактичних показників надійності з контрольним рівнем. Контрольні рівні надійності встановлюються на основі аналізу статистичних результатів експлуатації усього парку ПС і використовуються при аналізі надійності функціональних систем ПС та розробки заходів по забезпеченню льотної придатності АТ в конкретних умовах експлуатації.

В Програмах мають бути описані методи, якими користуються для визначення експлуатаційних характеристик та розрахунку прогнозованого рівня надійності. В першу чергу, Програми використовують для управління процесами ТО шляхом встановлення рівнів експлуатаційних характеристик для кожного окремого типу ПС або їх систем. В цілому, використання Програм залежить від збору даних, які можуть бути проаналізовані у порівнянні з раніш встановленими Програмою контрольними рівнями.

В загальному випадку Програма повинна містити:

аналіз фактичного рівня надійності та його використання для оптимізації системи контролю технічного стану ПС;

обгрунтування і реалізацію стратегій ТО з контролем рівня надійності;

удосконалення організації та управління технологічними процесами ТО ПС за критеріями надійності;

розробку та реалізацію організаційно-технічних заходів з попередження АП і інцидентів через відмови виробів АТ, що виникли як з вини авіаційного персоналу, так й з недостатньої якості експлуатаційних властивостей АТ;

виявлення ознак відмов виробів АТ, які впливають на безпеку польоту;

розробку вимог для промислових підприємств щодо усунення конструктивно-виробничих недоліків.


10.2. Контрольний рівень надійності стає контрольною точкою для визначення максимальної припустимої ненадійності. Задовільним рівнем надійності можна вважати результати, які відповідають контрольному рівню або мають менші значення. Надійність, яка за результатами оцінки, має більше значення у порівнянні з контрольним рівнем, вважається незадовільною і вимагає прийняття необхідних заходів щодо усунення виявлених відхилень.


10.3. Результатом періодичного аналізу виконання Програми, розробленої на основі контролю рівня надійності, є

прийняття коригуючих дій з удосконалення процесів ТО АТ;

визначення необхідності зміни програми ТО;

зміни програми ТО, які зв’язані зі зміною періодичності змісту оглядів, обмежень за строками виконання функціональних перевірок й планових робіт;

виконання модифікацій або ремонту систем ПС та їх компонентів.


10.4. В Програмі повинні бути встановлені строки її виконання, міститися процедури внесення змін та перелік осіб, відповідальних за її виконання.


10.5. Оперативні показники надійності характеризують результати реалізації Програми, тобто не стільки визначають властивості об’єктів експлуатації, скільки характеризують ефективність прийнятої системи ТО та якості роботи ІТС за своєчасним виявленням й усуненням відмов виробів АТ.

Показники Т_n, Т_с, К_n характеризують рівень надійності АТ й прийняту систему ТО авіатехніки. Для зменшення показника К_n слід удосконалювати контроль за технічним станом виробів, змінити режими ТО, збільшити обсяг регламентних робіт та інш.

Показники М₁₀₀₀, Т_зр характеризують вплив надійності на регулярність польотів й економічні показники експлуатації АТ. Зниження цих показників досягається за рахунок покращення експлуатаційної технологічності АТ, удосконалення організації робіт на оперативних видах ТО, управління процесами ТО виробів АТ.

Показники групи К₁₀₀₀ характеризують рівень надійності авіаційних двигунів та виробів АТ в умовах експлуатації. Для зниження їх значення необхідна розробка та впровадження більш ефективних методів та засобів діагностування, аналіз тенденції змінювання визначаючих параметрів та інш.

10.6. Важливим напрямком зниження експлуатаційних витрат є високий рівень контролепридатності виробів АТ, ефективна система контролю і діагностування виробів АТ. Оцінка показника К_п дозволяє визначити вироби АТ, які потребують поліпшення рівня контролепридатності.


10.7. Якість роботи ІТС залежить від психологічних властивостей людини, де помилка, що зумовлена нестійкістю уваги, стомлюваністю, невмінням швидко приймати правильне рішення, призводить до тяжких наслідків або значних економічних збитків. Одним із засобів, що усувають негативний вплив суб’єктивних факторів, є механізація основних та допоміжних процесів ТО.


10.8. Ефективність управління надійністю в експлуатації досягається не тільки за рахунок використання прогресивних методів ТО, скорочення витрат робочого часу, зменшення помилок ІТС, але й через підвищення рівня організаційної та технічної культури, удосконалення технології й організації процесів ТО АТ експлуатанта.


10.9. Велике значення, при виконанні аналізу надійності, має всебічна оцінка робіт виконуваних при ТО АТ, повна і якісна інформація про відмови і несправності з боку інженерно-технічного складу.

Особливу увагу варто приділити результатам аналізу виробів АТ, де причиною несправності є неправильна експлуатація виробу експлуатантом.

У звітах за результатами аналізу слід зазначити і позитивні фактори, що мали місце і дали позитивні результати.


11. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ


11.1. Результати аналізу та пропозицій з підвищення надійності виробів АТ інженерно-авіаційна служба експлуатанта оформлює у вигляді звіту, який затверджується керівником експлуатанта, і надсилає до ЦЕН АТ (Додаток 3).


11.2. Звіти повинні вміщувати достовірну експлуатаційну інформацію про результати експлуатації виробів АТ за даний календарний період і містити такі відомості:

відомості з напрацювання ПС за звітний календарний період (форма 2Е)

(інформація надається на усі ПС, які знаходяться в експлуатації (власні та орендовані). Необхідно вказувати стан ПС (експлуатується, законсервований, в ремонті, очікування продовження ресурсу чи терміну служби, та інш.).;

Довідка обліку кількості несправностей АТ” (форма 3Е) (в примітках слід коротко вказати складові елементи виробів, які відмовили);

аналіз несправностей, що впливають на безпеку польотів та опис авіаційних подій та інцидентів (форма 4Е);

аналіз несправностей, що привели до дострокового зняття двигунів та відомості про ДЗД за звітний період (форма 5Е);

відомості з особливо небезпечних та вперше виявлених відмов виробів авіаційної техніки (форма 6Е);

пропозиції та рекомендації по забезпеченню надійності виробів АТ в експлуатації (форма 7Е);

відомості про несправності та події АТ (форма 8Е);

розрахунок показників надійності АТ (форма 9Е);

до звіту про аналіз надійності парку ПС експлуатант надає Програму забезпечення надійності ПС для власного використання (програми надаються до ЦЕН АТ за півріччя та за рік).


Начальник управління підтримання

льотної придатності повітряних суден С.М. Юцкевич


Начальник Центру експлуатаційної надійності

авіаційної техніки, д.т.н., професор С.О. Дмитрієв