Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні ресурси > Земельні ресурси

Вид материала

Документы

Содержание Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод в 2005 р. Поширення екзогенних геологічних процесів Родовища, що експлуатуються Види флори і фауни, які охороняються Добування основних видів мисливських тварин (голів) Динаміка вилову риби Кількість виявлених фактів браконьєрства 12. Природно-заповідний фонд Автономної Республіки Крим

Подобный материал:

• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
• Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря, 4902.27kb.
• Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів 10 > Атмосферне повітря, 5093.3kb.
• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів Атмосферне повітря, 3347.94kb.
• Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4461.61kb.
• Реферат на тему: Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси Мінеральні ресурси, 64.68kb.
• Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів, 851.04kb.
• Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.
• Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 142.19kb.
• Верховній Раді України III скликання за номером 3415 від 29 червня 1999 року,, 143.2kb.

10.Надра


На території Автономної Республіки Крим розвідано та знаходиться у стані мінерально-сировинної бази 301 об'єкт (з врахуванням комплексності -328) різноманітних корисних копалин, з яких 179 об'єктів експлуатуються (з врахуванням комплексності-186). У 2005 році підприємствами АРК отримано 4 спеціальних дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення та експлуатації родовищ твердих корисних копалин, 3 - гідромінеральних ресурсів.

Мінерально-сировинна база автономії більше ніж на 10.9% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, газоконденсат), на 49.1% - із сировини для будівельних матеріалів, решта – це руди чорних металів – 2.4%, нерудні корисні копалини для металургії – 2.1%, води прісні, мінеральні та термальні – 31.4%.

У Керченському залізорудному басейні сконцентровано промислові запаси бурих залізняків. На балансі знаходиться 8 родовищ. З 1992 р. руди Керченського басейну тимчасово не видобуваються.

Кухонна сіль представлена Сасик-Сиваським і комплексним Сиваським родовищами (сіль кухонна, сіль магнієва, бром). Родовища розробляються.

З 7 розвіданих родовищ вапняку флюсового 4 - експлуатуються. Видобуток забезпечує потреби металургійної промисловості півдня України

( 50% від видобутку в Україні).

Крим має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 161 родовище, з них 100 ( з врахуванням комплексності – 104) розробляється. Цементна сировина представлена 2-ма родовищами, розробляється одне (видобуток складає 4.35 % від видобутку в Україні). Налічується 97 родовищ каменю пиляного (49.74 % від запасів в Україні), розробляються 70 родовищ, видобуток на яких склав 57.98% від видобутку в Україні. З 3-х родовищ піску будівельного розробляється два, видобуток склав 1.67% від видобутку в Україні. Балансом запасів розраховано 4 родовища керамзитової сировини, з яких 1 - в розробці. Розробляється родовище мергелю будівельного. Сировина скляна, родовище гіпсу не розробляються зовсім. З 12 родовищ цегельно-черепичної сировини, розрахованих балансом запасів, в розробці знаходиться 5, видобуток на яких становить 7.14% від видобутку в Україні.

Аналіз стану мінерально-сировинної бази промисловості будівельних матеріалів Криму свідчіть про те, що головними видами будівельних матеріалів діючі підприємства забезпечені на 25 і більше років. Республіка не забезпечує свої потреби в сировині для виробництва будівельного каміння, декоративно-облицювального каменю, пісків будівельних. Нерівномірна забезпеченість території Криму стіновими матеріалами.

Підземні прісні води в республіці для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 85 ділянках, в розробці – 63. Мінеральні підземні води розвідані на 10 ділянках, введено до експлуатації 6. Мінеральні води використовуються з метою лікування і промислового розливу. Термальні води, розвідані на 6-ох родовищах, не розробляються.

На території Криму є 2 родовища мінеральної грязі. Крім того, є їх прояви у лаві озер, запаси яких не підраховувались, та їхній сучасний стан не відомий.

Сакське родовище лікувальної грязі є єдиним грязьовим родовищем, забезпеченим комплексною інфраструктурою, призначеним для експлуатації, режимних спостережень. За останні роки спостерігається підвищення рівня води у накопичувачі Сакського озера, руйнування розподільних гребель, що є постійною загрозою забруднення лікувальної частини озера.

На сьогодні у Криму, згідно з „Кадастром зсувів АРК” станом на 01.01.06 р. зареєстровано 1546 зсувів, у тому числі активних 433 (28,1%). Загальна площа зсувів налічує 58.012 км², активних – 35.48 км². У 2005 р. продовжувала зростати кількість техногенних зсувів. В звітному році їх кількість досягла 600, що складає 38.8% від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя –г. Кастель) - більше 55%.

Збільшення активності зсувних процесів обумовлено, головним чином, природними умовами 2005 року, які перевищили норму опадів в 1.3 - 1.4 рази, а також розвитком господарських об'єктів, особливо, будівництвом будинків-котеджів( техногенні зсуви). Проте, і при невеликих зміщеннях, зсуви деформують у багатьох місцях автотрасу Севастополь - Ялта - Алушта Сімферополь, загрожують руйнацією житлових та промислових об’єктів у містах та селищах Криму від Севастополя до Керчі.

Значну небезпеку спричиняють обвально-абразійні процеси, розповсюджені протягом 745 км вздовж узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегу має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський та Карантиний, в селище Морське - від балки Чобан-Куле до р. Ворон, в м. Алупка та сан. „Ай-Даниль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцівській косі.

Обвали спричиняють загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя - мис Батилиман, сел. Кача, у районі мису Фіолент та г. Хрестова.

Селеві процеси найбільш активно проявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні селі з витратою 10-15 м³ /с та швидкістю потоку до 2-4 м/с.

Підвищення опадів може спонукати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автошлях Сімферополь - Ялта Севастополь та Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасілівка – с. Плодове, с. Прохладне – с. Научне, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережної дороги, окремі споруди санаторних комплексів.


Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод в 2005 р.

Таблиця 23

№№ з/п №№ на карті	Басейн підземних вод (БПВ-1)	Річковий басейн (РБ)	Адміністративна область, адміністративний район	Ділянка, осередок забруднення і його місце знаходження	Дата виявлення ділянки, осередку	Геологічний індекс забрудненого водоносного горизонту	Захищеність водоносного горизонту (відповідно до карти захищенность	Тип забруднення	Характеристика ділянок, осередків забруднення на дату виявлення	Характеристика ділянок, осередків забруднення на звітний період	Джерело забруднення	Наявність режимної мережі (кількість та номери свердловин)
Площа забруднення, км2	Гл. залягання забруд-ненного вод.гор. (покрівля-gодошва),м	Основні забруднюючи компоненти, їх кількісний склад, мг/дм3	Площа забруднення, км2	Гл.залягання забрудненного вод.гор. (покрівля-подошва),м	Основні забруднюючи компоненти, їх кількісний склад, мг/дм3
глибина визначен-ня забруднення, м	глибина визначення забруднення, м

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1 1	Причорноморський Рівнинно Кримський	Басейн р.Бельбек	АР Крим Бахчисарайський	сс.Плотинне, Ароматне, Танкове, Соколине, смт.Куйбишеве	~ 1980	четвер- тинний	неза- хищен	хімічне К2 бактеріо-логічне К312	37500	4,2 нс	NO3 – 4,7 К-інд < 3 нафто- прод. < 0,05	нс	4,2 нс	NO3 – 7,5-60,0 NO2 - 0,011 NH4 – 0,059 К-і < 3	не каналізована забудова, розчин-ний вузел, склади пестицидів та мі-неральних добрив, стоки МТФ, пере-тік забрудненого поверхневого сто-ку в підземні води	існує режимна ме-режа (контрольна ділянка № 1, 33 по вивченню пестици-дів) – за огранічен-ністю фінансування – режим не здійсню-ється. Аналізується за матеріалами спецводокори-стування)
2 2	Причорноморський Рівнинно Кримський	Басейн р. Кача	АР Крим Бахчисарайський	с.Айвове, п.Научний, ст.Сирень, с.Тургеневка,	н.с	четвер- тинний	неза- хищен	хімічне К2 бактеріо-логічне К312	нс	3-8 нс	NO3 – 2,4-6,1 NO2 - 0,0105 нафтопр. < 0,05 NH4 – 0,07 К-і < 3-43,0	нс	3-8 нс	NO3 – 15,0 NO2 - 0,005 NH4 – 0,07 К-і < 3	не каналізована за-будова, перетік за-брудненого по-верхневого стоку в підземні води	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
3 3	Причорноморський Рівнинно Кримський	Альма	АР Крим Бахчисарайський	с.Кочергіне, радгосп „Бурлюк”, д.г. „Магарач”	~ 1980	четвер- тинний	неза- хищен	хімічне К2 бактеріо-логічне К312	360	2,5-9 нс	NO3 – 32,2 NO2 - 0,09 NH4 – 0,11 К-і < 3-2380,0 СПАР – 0,026	нс	2,5-9 нс	NO3 – 28,6 NO2 – 0,09 NH4 – 0,11 К-і < 3-2380,0 СПАР – 0,026	не каналізована за-будова, розвиний вузол, перетік за-брудненого по-верхневого стоку в підземні води	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
4 4	Причорноморськи й Рівнинно Кримський	Басейн р. Салгир	АР Крим Білогірський	с.Вишенне, КСП ім.Суворова, „Світанок”	~ 1980	четвер- тинний крей- дяний	неза- хищен	хімічне К2 бактеріо-логічне К312	120,0	0,8-9,0 нс	СПАР – 0,026 NO3 – 105,0 NO2-0,01 К-і < 3-2380,0		0,8-9,0 н.с	СПАР – 0,026 NO3 – 105,0 NO2 – 0,01 К-і < 3-2380,0	не каналізована за-будова, розвиний вузол, перетік за-брудненого по-верхневого стоку в підземні води	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
5 5	Причорноморський Рівнинно Кримський	Басейн р. Салгир	АР Крим Білогірський	сс.Лечебне, КСП ім.Кірова, „Перемога”, ім.Ка- лініна, ім.Мічуріна, „Росія”, рад-госп „Зоря” (доли-на р.Біюк-Карасу, Кучук-Карасу, Зуя)	~ 1980	четвертин- ний, нео- генновий, палеогено- вий, крей дяний, верхньо- юрський	не захищен не захищен захищен захищен захищен	хімічне К2 мікробне К312	120	0,7-6,0 нс	NO2 – 0,032-0,04 NO3 – - NH4 – 0,51-0,66 К-і < 0,9-4	МТФ не працює, стоки відсутні	Склади пестици-дів, розчинні вуз-ли, не каналізова-на забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
6 6	Причорноморський Рівнинно Кримський	Узбере жжя Азовсь кого моря в межах Крим. півострову	АР Крим Джанкойський	с.овочеве	~ 1980	понт-меотич-ний	захищен	хімічне К2	нс	49,0-100 нс	ГХЦГ 0,01х10-3 NO3 – 3,8 рогор – 0,154.10-3	нс	49,0-100 н.с	ГХЦГ - 0,01.10-3 NO3 – 3,8 рогор– 0,154.10-3	не каналізована забудова, склади пестицидыв, розвиний вузол	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
7 7	Причорноморський Рівнинно Кримський	Узбережжя Азовського моря	АР Крим Кіровський	с.Шубіно, колгос-пи „Україна”, „Дружба”, радгосп „Присивашський” (доліна р.Індол)	~ 1980	четвер-тинний	неза-хищен	хімічне К2	нс	5,0-32,0 нс	NO3 – н/о-0,06 NO2 – 0,3-7,2 NH4 – н/о-2,6	нс	5,0-32,0 н.с	NO3 – 0,1 NO2 – 0,09-12,4 NH4 – 0,03-0,9	не каналізована забудова, склади пестицидыв, розвиний вузол	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
8 8	Причорноморський Рівнинно Кримський	Басейн р. Салгир	АР Крим Красногвардій-ський	сс.Рівне, Колодяз-не, радгосп „Біль-шовик”, птф „Чер-воноармійська” (долина р.Салгір)	~ 1980	понт-меотич-ний сармат-ський	захищен захищен	хімічне К2	нс	85,0-108 нс 55-120 нс	NO3 – 0,22-30,1 NO2 – 0,03 NH4 – 0,3	нс нс	85,0-108 нс 55-120 нс	NO3 – 3,5-7,0 NO2 – 0,03 NH4 – 0,3	Склади пестицидів, розміщення ПТФ	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
9 9	Причорноморський Рівнинно Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Красногвардій-ський	сс.Янтарне, Миролюбовка, ст..Клепиніно	~ 1980	понт-меотич-ний сармат-ський	захищен захищен	хімічне К2	нс	32-84 нс 125-170 нс	NO3 – 0,26-21,7 нафтопр.-0,08 СПАР – 0,026-0,034	нс нс	32-84 нс 125-170 нс	NO3 – 0,22-21,7 нафтопр.-0,08 СПАР – 0,026-0,034	не каналізована забудова, розміщення ПТФ, складів пестицідів	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
10 10	Причорноморський Рівнинно Кримський	Узбережжя Азовського моря в межах Крим.півострову	АР Крим Красноперекоп-ський	с.Пролетарка біля оз.Красне	~ 1980	четвер-тинний пліоцен-новий	не захи-щени	хімічне К2	570,0	0,4-12,0 нс 14,0-60,0 нс	четвертинний – літій – 0,10-0,42 алюміній–1,55-17,05 стронцій–8,11-13,51 марганець–0,19-0,76 нікель – 1,18 тітан – 0,19-2,15	570,0	0,4-12,0 нс 14,0-60 нс	NO3 – - NO2 – 24,73 NH4 – - мінераліз. – 5,2г/дм3	Кримський содовий завод, накопичувач стоків дистилятної рідини	здійснюється спостереження №№ 1402, 1527 свердловини переведені в епізодичні
11 11	Причорноморський Рівнинно Кримський	Узбережжя Азовського моря в межах Крим.півострову	АР Крим Красноперекоп-ський	м.Армянськ, 15км на південний схід	~ 1980	четвер-тинний пліоцен-новий понт-меотичний	не захи-щен захищен захищен	хімічне К2	нс	0,2-15,0 нс 20,0-26,0 нс 66,1-93,0 нс	пліоценовий: літій – 0,26-0,34 алюміній – 2,9 стронцій–10,71-24,68 марганець–0,45-0,96 нікель – 0,16-0,19 понт-меотичний: літій – 0,12-0,17 алюміній-1,57-2,33 стронцій–16,21-17,52 марганець–0,15-0,52 тітан – 0,11-0,39	нс	0,2-15,0 нс 20-26,0 нс 66,1-93,0 нс	NO2 – NO3 – рН – 2,9 мінераліз. – 37,8г/дм3 F” – 6097,7 F’” – 15,0 жестк – 14,72	Кримський завод окісу титану, кислотонако-пичувач	здійснюється спостереження на Армянському полігоні №№ 1956, 1954 №№ 1953, 1957 №№ 1955, 1952 в зв’язку з недо-статністю фінан-сування сверд-ловини переве-дені в епізодичні
12 13	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Басейн р. Салгир	АР Крим Нижньогірський	смт.Нижньогірський, сс.Уварівка, Жемчужина, Ізобільне, Заріччя, Прирічне (долина р.Салгір)	~ 1980	четвер-тинний понт-меотичний	неза-хищен захищен	хімічне К2	нс	2,0-6,0 нс 115-150 нс	четвертинний: NO2 – н/о-0,06 NO3 – 0,0-28,6 NH4 – 0,0-0,27 понт-меотичний: NO2 – н/о-0,06 NO3 – 0,0-10,3 NH4 – 0,04	нс	2,0-6,0 нс 115-150 нс	четвертинний: NO3 – 6,6-78 понт-меотичний NO3 – 10,2	не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
13 14	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Первомайський	с.Кормове	~ 1980	сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2	нс	45-95 нс	NO2 – - NO3 – 5,85-64 NH4 – н/о	нс	45-95 нс	сухий залишок – 844-2896 загальна жорсткість – 8,5-28,2 NO3 – 13,6	Вплив солей з зони аерації, склади пестицидів, розчинні вузли, не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
14 15	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Первомайський	смт.Первомайське (область живлення)	~ 1980	сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2	нс	50-100 нс	NO2 – - NO3 – 16,7-22,2 NH4 – - нафтопр. < 0,01 СПАР – 0,045 ДДЕ – 0,01 ГХЦГ – 0,001 рогор – 0,048	нс	50-100 нс	NO3 – 14-27,4 загальна жорсткість – 14,8-27,4 сухий залишок – 1793-3165 хлориди– 498-1010 сульфати – 278-1018	ставки накопичувачи вин заводу, склад пестицидів, розчинний вузол, не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
15 16	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Красноперекоп-ский	с.Братське	~ 1980	понт-мєотіческий, сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2	нс	45-88 нс	NO2 – н/о NO3 – 8,8-72,0 NH4 – н/о нафтопр. < 0,05	нс	45-88 нс	NO2 – н/о NO3 – 31,5 NH4 – н/о	склади пестицидів, вузол розчину, не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
16 17	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Раздольненський	смт.Раздольне, радгоспи ім.Шев-ченко, ім.Леніна, “Раздольненський”, „Добринський” (область живлення сарматського водоносного горизонту)	~ 1980	понт-мєотіческий, сармат -ський	неза-хищен	хімічне К2	405,0	66-84 нс	NO2 – н/о NO3 – 28,3 NH4 – н/о нафтопр. < 0,05 Mn – 1,06 Al – 0,88	405,0	66-84 нс	сухий залишок – 1541,5 загальна жорсткість – 26,57 NH4 <0,05 NO2 < 0,003 NO3 – 13,92-16,96	ставки-накопичувачі, неочищенні стоки міжколгоспного свинокомплексу, не каналізована забудова, звалище, склади пестицидів	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
1718	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Сакський	с.охотнікове, радгосп “Озерний”	~ 1980	понт-меоті-чеський	захищен	хімічне К2	нс	5,0-14,5 нс	NO2 – 7,9 NO3 – 4,46-15,23 NH4 – н/о	нс	5,0-14,5 нс	Сухий залишок – 2800 загальна жорсткість – 18,3 NO3 – н/о хлориди – 857,6 сульфати – 659,2 Fe - сліди	не каналізована забудова, розмі-щення ферм та тваринницьких комплексів, скид неочищених сто-ків у балку – нако-пичу вальна ділян-ка комбікормово-го заводу	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
18 19	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Сакський	с.Гаршино, Сакського	~ 1980	понт-меоті-чеський	не захищен	хімічне К2,мікро-бне К312	нс	14,0-36,0 нс	марганець – 0,362-0,48 нітрати– 13,2-20,9 нафтопр. – 0,213	нс	14,0-36,0 нс	Cl – 3640,3 NO2 – 2,90 25.03.03г М – 5943мг/дм3 загальна жорсткість – 18,33	шламонакопичувач відходів мар-ганцевого вироб-ництва Сакського хімзаводу	відсутнє
19 20	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне узбережжя Кримського півострову	АР Крим Сакський	с.Іванівка, радгосп „Дружба”, КСП „Світанок”	~ 1980	понт-меоті-чеський	не захищен	хімічне К2	нс	65-113 нс	СПАР – 0,045 нітрати– 8,82-87,0 нітріти– 0,01-0,13 ГХЦГ – 0,01.10-3 рогор – 0,01 амоній – 0,001-0,6	нс	65-113 нс	NO3 – 16,7-30,1	не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
20 21	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Басейн р.Салгир	АР Крим Сімферо-польський	смт.гвардійське, сс.широке, Комсомольське (долина р.Салгір)	~ 1980	четвер-тинний сармат-ський середньо-міоцено-вий	не захищен захищен захищен	хімічне К2 мікробне К312	нс	4,7-11,5 нс 45,0-98 нс 83-100 нс	NO3 – 10,0-12,5 NO2 – 7,3 нафтопр. – 0,2 СПАР–0,001-0,132 амоній – 0,02-0,05 рогор – 0,05 К-і < 3-9	нс	4,7-11,5 нс 45,0-98 нс 83-100 нс	четвертинний NO3 – 31,9-92,4 сарматський – нс середньоміоце-новий NO3 – 20,9-95,6 NO2 – 0,003 NH4 – 0,05	не каналізована забудова, розміщення ферм тваринницького комплексу	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
21 22	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Басейн р.Салгир	АР Крим Сімферо-польський	с.Комсомольське	~ 1980	четвер-тинний	не захищен	хімічне К2	нс	3,0-6,0 нс	нафтопродукти	нс	3,0-6,0 нс	нафтопродукти	витік із трубопроводу нафтопродуктів (аеропорт м.Сімферополь)	відсутнє
22 23	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Басейн р.Салгир	АР Крим Сімферо-польський	с.Мазанка	~ 1980	четвер-тинний	не захищен	хімічне К2 мікробне К312	нс	3,0-6,0 нс	феноли < 0,001 NO3 – 8,3-31,7 К-і < 3-14	нс	3,0-6,0 нс	NO3 – 45,6-80,6 NO2 – 0,003 NH4 < 0,05	не каналізована забудова, розміщення ферм, витік нафтопродуктів	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
23 24	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне Узбережжя Кримського півострову	АР Крим Чорноморський	смт.Чорноморське	~ 1980	сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2	нс	42,0-55,0 нс	NO3 – 21,0-31,7 NO2 – 0,025-0,047 амоній – 0,05-0,12	нс	42,0-55,0 нс	NO3 – 14,7-20,7 магній – 97,3 мінералізація - – 1600-1715 хлориди - 403	невлаштоване зва-лище твердих та рідких стоків, фер-ми, фільтруючи вигреби	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
24 25	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне Узбережжя Кримського півострову	АР Крим Чорноморський	водозабори об’єднання „Чорноморнафто-газпрому”	~ 1980	сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2 мікробне К312	200,0	51,0-65,0 нс	NO3 – 25,0-45,0 нафтопр. – 1,031 К-і < 3	200,0	51,0-65,0 нс	нс	не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)
25 26	Причорноморський Рівнин-но Кримський	Західне Узбережжя Кримського півострову	АР Крим Чорноморський	сс.окунівка, Громове	~ 1980	сармат-ський	неза-хищен	хімічне К2 мікробне К312	нс	36,0-60,0 нс	NO3 – 21,0-31,6 К-і < 4,0-21,0	нс	36,0-60,0 нс	мінералізація – 1360-1460 NO3 – 24,0-27,4 К-і < 3-23	склади пестицидів, розчинні вузли, не каналізована забудова	відсутнє (за матеріалами спецводокористування)

Поширення екзогенних геологічних процесів


Таблиця 24

№ з/п	Вид (ЕГП)	Площа поширення, км2	Кількість проявів, шт.	% ураженості регіону
1	2	3	4	5
	Зсуви	58.012, активних – 35.48	1546, у т.ч. 433 – активних
	Обвально-абразійні процеси	745 км	-	-

Родовища, що експлуатуються

Таблиця 25

№ з/п	Кількість родовищ, сировина за напрямками використання	Місцезнаходження об’єкта, назва родовища	Площа, га	Площа рекульти-вованих. земель, га.	Обсяг, накопичених порід, млн. м3	Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ
всього	розроб- люється			родови-ща	відва- лів		відвали	хвостосхо вища
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
I. Горючі корисні копалини
1	36	3	АРК	-	-	-	-	-	-
ІІ. Металеві корисні копалини
2	8	0	АРК	-	-	-	-	-	-
ІІІ. Неметалеві корисні копалини
3	178	113	АРК	524.64	-	69.74	2, 359	-	-

11.Тваринний і рослинний світ


Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого - рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища, тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71% сільгоспугідь, із них близько 47% орних земель від загальної площі півострова).

Одним з найбільш активних рослинних об^’єктів що використовуються є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. У Криму основними видами лікарських рослин є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець.

Тваринний світ Криму є унікальним за своєю видовою різноманітністю. Так, з 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму.

Антропогенні фактори, що пов'язані з довготерміновими наслідками господарської діяльності продовжували значно впливати на стан тваринного світу Криму. Основні фактори негативного впливу: недосконалість деяких законодавчих та нормативно-правових актів; відсутність системи економічної мотивації раціонального природокористування; низький рівень фінансування заходів по відтворенню тваринного світу; несформовані системи екологічного виховання та освіти населення.


Види флори і фауни, які охороняються


Таблиця 26

	2003 р.	2004 р.	2005р.
види флори, од.	280	280	280
% загальної численності видів	10	10	10
види фауни, од.	196	196	196
% загальної численності видів	50	50	50

Основними видами використання тваринного світу в Криму, як загальнодержавного ресурсу, є аматорське та промислове рибальство і полювання.

Загальна площа мисливських угідь у Криму становить 2158 тис. га. Вони закріплені за 38 користувачами: 8 державних мисливських господарств Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству автономії, 18 організацій Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок, 2 військових товариства та 11 мисливських клубів.

Данні щодо чисельності основних видів мисливських тварин в Криму наведені у таблиці 27.


Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)


Таблиця 27

Вид мисливських тварин	2003 р.	2004 р.	2005р.
Олень	984	1603	1638
Козуля	3868	3538	3745
Кабан	1187	1089	1434
Заєць-русак	133503	125649	98740
Фазан	19245	18946	22827
Сіра куріпка	163951	159623	120813

12. Природно-заповідний фонд Автономної Республіки Крим