СІ. Чорнооченко цивільний процес

Вид материалаДокументы

Содержание


25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
Контрольні запитання
До виконання та поворот виконання
26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й
Подобный материал:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33
судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що
порушує міжнародні зобов'язання України (ст. 354 нового
ЦПК України).

25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами

Чинний ЦПК України 1963 р. у гл. 42 встановлює єдиний порядок перегляду судами за нововиявленими та винятковими обставинами. В новому ЦПК України провадження у зв'язку з нововиявленими та провадження у зв'язку з винятковими обставинами мають різні правила.

390

Цивільний процес

Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з ново-виявленими і винятковими обставинами можуть бути подані сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, і прокурором протягом трьох місяців із дня встановлення обставини, що є підставою для їх перегляду (ст. 3473 ЦПК). Зазначений строк обчислюється: 1) з дня встановлення винят­кових обставин та обставин, що мають істотне значення для справи (п. 1 ст. 3473 ЦПК); 2) з дня набрання законної сили вироком у кримінальній справі (п. 2,3 ст. 3473 ЦПК); 3) з дня набрання вироком, рішенням, ухвалою суду законної сили чи ухвалення іншим органом постанови, протилежної за своїм змістом вироку, рішенню, ухвалі або постанові, на яких було обґрунтовано рішення, ухвалу, що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами (п.4 ст. 3473 ЦПК ); 4) з дня постановления рішення Конституційним Судом України (п.5 ст. 3472 ЦПК); 5) з дня виявлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи (п.З ст. 3472 ЦПК).

Процесуальною гарантією забезпечення інтересів осіб, які беруть участь у справі, у разі пропуску строку з поважних причин є право на його поновлення.

Ухвали і рішення апеляційної та касаційної інстанції будуть об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами тоді, коли такими судовими актами змінюється рішення суду першої інстанції, виноситься нове рішення, закривається провадження у справі або залишається без розгляду позов.

Об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими об­ставинами може бути рішення, ухвала суду в цілому. Але в деяких випадках об'єктом перегляду може бути і кожна з його частин, тому може бути переглянуте рішення в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Рішення чи ухвали переглядаються у зв'язку з ново-виявленими обставинами судом, який їх постановив, а за винятковими обставинами - колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України Ухвала суду апеляційної і ка­саційної інстанції, якою було відхилено скаргу, подання на

391

Чорнооченко C.I.

рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає свою силу (ст.3474 ЩІК).

Згідно зі ст.3475 ЦПК України заяви про перегляд рішень або ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами подаються відповідно до вимог ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві вказуються: 1) назва суду, в який направляється заява;
  1. особа, яка подала заяву, місце її проживання чи знаходження;
  2. інші особи, які брали участь у справі; 4) дата постановления і
    зміст рішення, ухвали, про перегляд яких подано заяву; 5) но-
    вовиявлені чи виняткові обставини, якими обґрунтовується
    вимога про перегляд рішення, ухвала, і дата їх відкриття або
    встановлення; 6) посилання на докази, що стверджують
    наявність нововиявлених або виняткових обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі. Заяву про перегляд рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами суд розглядає у судовому засіданні в одному провадженні зі справою, по якій винесені це судове рішення чи ухвалу. Заявник і інші особи, які беруть участь у справі, та прокурор повідомляються про час і місце засідання, але їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви і скасування рішення чи ухвали в зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні, якщо заява необгрунтована.

Після скасування рішення, ухвали справа розглядається судом у порядку, встановленому ЦПК. Верховний Суд України розглядає справи за винятковими обставинами в порядку касаційного провадження.

Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неод­нозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж положення закону, то справа розглядається на спіль­ному засіданні відповідних палат Верховного Суду України (ст.3476 ЦПК).

392

Цивільний процес

Відповідно до ст.3477 ЦПК ухвала суду про задоволення заяви щодо перегляду рішення або ухвали суду в зв'язку з нововиявленими або винятковими обставинами як така, що не перешкоджає подальшому руху справи, оскарженню не підлягає. Ухвала суду першої інстанції про відмову в задо­воленні заяви про перегляд рішення або ухвали в зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК.

Новим цивільно-процесуальним законодавством перед­бачено два види відокремлених проваджень по перегляду рішень, ухвал суду: 1) провадження у зв'язку з винятковими обставинами; 2) провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. ст. 355-360 нового ЦПК України скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених ЦПК, або у разі несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, скарга залишається без руху, про що суддею-допо-відачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.

Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами.

Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.

Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає.

393


Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску -особі, яка подала скаргу. Якщо скарга допущена до про­вадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.

Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розгля­дається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право: 1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду; 5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У випадках, коли допущені судом першої інстанції пору­шення закону не були усунені судом апеляційної чи

394

касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Ухвалені Верховним Судом України рішення або поста­новлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.

Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами за новим цивільно-про­цесуальним законодавством відрізняється та передбачає, що заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.

Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цивільио-процесуального законо­давства щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві повинні бути зазначені : 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші особи, які брали участь у справі; 4) дата ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву; 5) нововиявлені обставини, якими обґрунтову­ється вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами

395

Чорнооченко C.I.

розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цивільно-процесуальним законодавством.

Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в загальному порядку (ст. ст. 362-366 нового ЦПК України).

Контрольні запитання
  1. Яким судом вирішується питання про перегляд у зв'язку
    з нововиявленими обставинами рішень та ухвал, що набрали
    законної сили?
  2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд
    постанов за нововиявленими та винятковими обставинами?
  3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал
    суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
  4. Які рішення і ухвали судів можуть бути переглянуті у
    зв'язку з нововиявленими обставинами?

5. В які строки сторони можуть подавати заяву про
перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень,
ухвал з дня встановлення обставин?

6. Охарактеризуйте заяву про перегляд рішень або ухвал
суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

7. Дайте порівняльну характеристику нововиявлених та
виняткових обставин.

396

Розділ 26. ЗВЕРНЕННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

ДО ВИКОНАННЯ ТА ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ

26.1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи

Рішення, ухвали, постанови суду в цивільних справах, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк, та ті, по яких допущено негайне виконання, викону­ються примусово органами Державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження".

У примусовому порядку виконуються державним вико­навцем, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги про присудження боржника до виконання певних дій (про присудження майна, грошових коштів, відібрання дитини, поновлення на роботі, виселення, вселення, примусовий обмін жилого приміщення тощо).

Рішення про відмову в позовах про присудження, про визнання і встановлення фактів й правовідносин та пере­творення правовідносин (знаходження громадянина на утриманні, визнання договору недійсним, розірвання шлюбу, тощо) не потребують примусового виконання, але в частині стягнення судових витрат вони можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання внаслідок їх загальної обов'язковості (ст.14 ЦПК), і виступають підставами для їх реалізації іншими способами, зокрема, реєстрацією компетентними органами держави встановлених судом правовідносин (бюро технічної інвен-

397

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес


таризації - видачею свідоцтва про право власності на жилий будинок) чи правового статусу громадянина (органи реєстра­ції актів громадянського стану - свідоцтва про розірвання шлюбу, про смерть громадянина тощо).

Підлягають примусовому виконанню й ухвали суду у випадках, передбачених законом, які за змістом характери­зуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема, про забезпечення позову (ст. 156 ЦПК); стягнення цивільних процесуальних штрафів (ст.ст. 44, 48, 53, 153, 164, 172,174 та ін. ЦПК) як заходів (санкцій) цивільної процесуаль­ної відповідальності до осіб, які не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов'язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі; про поворот вико­нання (ст.ст. 420-422 ЦПК), а також ухвали апеляційної та касаційної інстанції (п.4 ст.312, п.4 ст.342 ЦПК).

Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби.

Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову (ст. 368 нового ЦПК України).

Для примусового виконання рішення, ухвали, постанови суду видається виконавчий лист. Це - письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом загальної

398

юрисдикції, і зобов'язує боржника, інших юридичних та фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду і сприяти державному виконавцю у примусовому їх виконанні.

Відповідно до СТ.19 Закону України "Про виконавче прова­дження", яка встановлює вимоги до змісту виконавчого доку­мента, у виконавчому листі має бути зазначено: назва документа, дата видачі та найменування суду, який його видав; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий лист; найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (громадян), номери рахунків у банківських установах (для юридичних осіб); резолютивна частина рішення; дата набрання законної сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Виконавчий лист повинен бути укладений суддею і скріплений печаткою. Він видається за заявою стягувача або його представника; на вимогу органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, організацій, які в перед­бачених законом випадках порушили цивільну справу на захист прав інших осіб (ст.121 ЦПК) на виконання рішення по ній; на вимогу прокурора, який здійснював захист прав та інтересів (представництво) громадян або держави в суді.

Суд за власною ініціативою може передати виконавчий лист до органу державного виконання для примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів, про відшкодування збитків, завданих злочином; про відшкоду­вання шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника; про стягнення грошових сум з посадових осіб, винних у незаконному звільненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішення суду про поновлення на роботі; про конфіскацію майна, а також про стягнення сум до державного бюджету (и.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Виконавчий лист видається не пізніше наступного дня після набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили, а в справах, у яких допущено негайне виконання, - в день його постановления.

399


26*
Чорнооченко C.I.

Деякі ухвали суду виступають одночасно підставами виконання і виконавчими документами. Так, відповідно до Інструкпії про проведення виконавчих дій виконавчими документами є ухвали судів у випадках, передбачених законом (п.1.3). Такими є, зокрема, ухвали про забезпечення позову шляхом заборони провадити певні дії, накладати арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві й знахо­дяться у нього або в інших осіб тощо (ст.ст. 152,156 ЦПК), а також ухвали суду про зміну способу забезпечення позову (ст.154ЦПК).

Зазначена Інструкція визначає, що виконавчими докумен­тами є також ухвали судів загальної юрисдикції про затвер­дження мирових угод (п.1.3) - ухвала суду першої інстанції про затвердження мирових угод і закриття провадження у справі (ст.179 ЦПК). Ними є ухвала суду апеляційної та касаційної інстанції (ст.ст. 304, 332 ЦПК) про затвердження мирової угоди, скасування постановленого рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Виконавчий лист реєструється в суді, про що одночасно робиться відмітка в самому листі, і видається стягувачу чи іншій уповноваженій особі під розписку на зворотній стороні судового рішення.

Виконавчий лист може бути пред'явлений до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періо­дичних платежів - протягом усього періоду, на який прису­джені платежі (ст.21 Закону "Про виконавче впровадження").

Стягувач, який пропустив строк для пред'явлення вико­навчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк (ст.23 Закону „Про виконавче провадження") і за наслідками розгляду поста-

400

Цивільний процес

новляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Ухвала суду про відмову поновлення строку може бути оскаржена.

26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й

обов'язки

Всіх учасників виконавчого провадження за їх про­цесуальним становищем можна розділити на три групи:
  1. органи примусового виконання;
  2. особи, які беруть участь у виконавчому провадженні;
  3. особи, які залучаються до здійснення виконавчих дій.
    Органи примусового виконання виділяються серед учасників

виконавчого провадження особливим становищем, обумов­леним їх місцем у системі органів державної виконавчої влади. Відповідно до СТ.2 Закону України „Про виконавче прова­дження" безпосереднє виконання рішень покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів Державної виконавчої служби. У випадках, передбачених законом, рішення судів і інших органів про стягнення коштів виконуються подат­ковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення зазначених органів відповідно до закону можуть виконуватись також іншими органами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Органи, організації та особи, вказані в частині першій ст.2 зазначеного Закону, не є