Система козацьких судів у 17-18 столітті
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
Державна митна служба України
Академія митної служби України
Кафедра організації боротьби з контрабандою
Контрольна робота
з дисципліни : “Судові та правоохоронні органи України”
на тему : “Система козацьких судів у 17-18 ст.”
Дніпропетровськ
2002
План
Вступ
1. Суд і судочинство Гетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)
2. Реформа козацьких судів К.Розумовського
3. Спеціальні суди
Висновки
Список використаної літератури
судова система козацтво розумовський
Вступ
У договорі 1654 року була зафіксована вимога України "підтвердити права і вольності наші військові, які з віків мало Військо Запорізьке, що своїми правами судилося". Правосуддя в той час вважалося однією з найважливіших функцій влади і Військо Запорізьке надавало йому великої ваги. "Щоб ні воєвода, ні боярин, ні стольник у суди військові не вступалися, але від старшин своїх, щоб товариство судимі були: де троє чоловіків козаків, тоді два третього мають судити". Отже, в договорі була занотована теза про цілковиту незалежність України від царського уряду сфері судочинства .
Внаслідок Визвольної війни польська судова система в Україні була скасована. Мова йдеться про шляхетсько-станові суди: земські - в цивільних справах, гродські в кримінальних та підкоморські в земельних. Після утворення національної держави Гетьманщини, розпочався процес введення нової системи козацьких судів, поруч з якою існували спеціальні суди.
На судову систему впливали політичне становище цієї частини України, її соціально-економічний розвиток, а також зміна станової структури населення і встановлення зверхньої влади покозаченої шляхти і козацької старшини.
Метою даної роботи є розгляд процесу створення та організації системи козацьких судів у 17-18 ст., а також особливості судоустрою, що існував на території Української держави.
1. Суд і судочинство Гетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)
Система козацьких судів
У перший період судоустрою Української козацької (1648 р. початок 60-х рр. XVIII ст.).держави судова система складалася з судів козацьких (державних), міських, громадських, домініальних, духовних, особливих. Козацькі суди поділялися на центральні і місцеві[5,с.15]. Цей період характеризується перевагою дії звичаєвого права і використанням повязаних з ним аналогії та імпровізації, розвитком нових форм судівництва. В той же час наявність сюзерена не могла не впливати на судівницгво Гетьманщини, тому в XVIII ст. постійно збільшувався вплив російського судочинства, зокрема на діяльність центральних судових установ.
Найнижчу ланку судів Гетьманщини складали сільські суди отаманів, котрі вирішували незначні цивільні і карні справи козаків. Отаман здійснював суд разом з поважними козаками. В разі участі в спірній справі селянина створювався міжстановий суд (уряд зуполний), оскільки до нього тоді входили ще війт і представник сільської громади. Такі суди інколи виконували доручення вищих судів, зокрема в проведенні слідства. Важливі або складні справи сільські суди передавали сотенним судам. До них же йшли апеляції не згодної з рішенням сільського суду сторони.
Сотенні суди існували в містах і містечках центрах сотень. Сотенний суд складався з сотника, городового отамана, писаря, кількох рядових членів суду з представників знатної сотенної старшини. У сотенних судах полкових міст іноді брали участь полковники і полкова старшина. В звязку з наявністю в містах і містечках жителів (міщан), що належали до іншої юрисдикції, сотенні суди часто проводилися спільно з ратушними чи магістратськими, внаслідок чого виникав козацько-міщанський суд. Взагалі між ратушними і сотенними судами за документами важко визначити лінію розмежування козацької і міщанської юрисдикцій. Сотенний суд розглядав усі цивільні і карні справи козаків, котрі не вирішував сільський суд отаманів, а також виступав у ролі апеляційної інстанції по відношенню до сільського суду. Справи, що судом вважалися найважливішими, передавалися в полковий суд, куди також направлялися й апеляції на рішення сотенних судів.
Найбільшу кількість справ розглядали полкові суди, їх очолювали полкові судді, проте головували тут полковники. Полкові суди розглядали кримінальні та цивільні справи.[3,c.237].
Полкові суди складалися з полковника, полкового судді, полкової старшини і значкових (вони знаходились під захистом полковника) товариша. В них же обовязково брали участь городовий отаман, сотник, представник від козаків, міщан і духовенства. Ними також розглядалися важливі карні і цивільні справи козацької старшини. Як і сотенні, полкові суди до 30-х рр. ХУШст. (до гетьманського наказу 1730р. про розмежування судів) засідали разом з міським судом. У звязку зі зміцненням козауько-старшинського стану, збільшенням числа бунчукового товариства, а отже, вилученням їх з-під полкової юрисдикції, поступово обмежується компетенція полкових судів і зростає роль Генерального суду.
Центральні установи Гетьманщини
До центральних судових установ Гетьманщини відноситься:
- Генеральний Військовий Суд;
2) Генеральна Військова Канцелярія;
3) Суд гетьмана, або гетьманського правління.
Генеральний Військовий Суд (ГВС) спочатку був