Книги по разным темам
Pages: | 1 | 2 | ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАпНИ
ПОСТАНОВА
вд 22 грудня 1995 року N 20
Про судову практику у справах за позовами про захист права приватно власност
з змнами доповненнями, внесеними
постановою Пленуму Верховного Суду Украни
вд 25 травня 1998 року N 15
Приватна власнсть громадян, як одна з рвноправних форм власност охороняться законом, захист здйснються судом.
Вивчення практики розгляду судами справ за позовами про захист права приватно власност свдчить про те, що суди не завжди повно з'ясовують обставини, вд яких залежить правильне виршення питання про набуття, обсяг чи припинення цього права, не враховують змн, внесених у регулювання вдносин власност Законом Украни "Про власнсть", або поширюють норми цього Закону на правовдносини, що виникли до введення його в дю, допускаються нших помилок.
З метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства про приватну власнсть, Пленум Верховного Суду Украни постановля:
1. Звернути увагу судв на необхднсть полпшення практики розгляду справ за позовами про захист права приватно власност та забезпечення розгляду й виршення х у повнй вдповдност з нормами Закону "Про власнсть", Цивльного кодексу Украни (дал - ЦК), нших актв законодавства Украни.
2. Судам слд мати на уваз, що судовий захист права приватно власност громадян здйснються шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами:
а) про визнання права власност на майно, про витребування майна з чужого незаконного володння (а в передбачених законом випадках вд добросовсного набувача) чи вдшкодування його вартост, про усунення нших порушень прав власника;
б) про визначення порядку володння, користування розпорядження майном, що спльною власнстю;
в) про подл спльного майна або видл з нього частки;
г) про визнання недйсними угод про вдчуження майна та дйсними - у випадках, передбачених ч. 2 ст. 47 ЦК, а також про визнання незаконними актв державних органв, органв мсцевого самоврядування про неправомрне втручання у здйснення власником правомочностей щодо володння, користування розпорядження свом майном;
д) про переведення прав обов'язкв покупця за договором купвл-продажу, укладеним учасником спльно частково власност щодо сво частки з порушенням права ншого учасника дано спльно власност, на привлеву купвлю ц частки;
е) про передачу в приватну власнсть майна, яке за законом пдляга вдчуженню громадянину (зокрема: вдповдно до ст. 1 Закону Украни "Про приватизацю державного житлового фонду" пдлягають передач см'ям наймачв квартири (будинки) та належн до них господарськ споруди примщення; згдно п. 12 ст. 20, п. 1аст. 21, п. 10 ст. 22 Закону Украни "Про статус соцальний захист громадян, як постраждали внаслдок Чорнобильсько катастрофи" вдповдним категорям цих громадян передаються у власнсть жил примщення тощо);
) про визнання недйсною угоди про вдчуження квартири (будинку) з громадського житлового фонду з порушенням передбаченого ст. 15 Закону "Про власнсть" права наймача цього примщення на придбання його у власнсть або про переведення на наймача прав обов'язкв набувача за цю угодою;
ж) про вдшкодування шкоди, заподяно майну, або збиткв, завданих порушенням права власника (включаючи й неодержан доходи);
з) про виключення майна з опису.
Судами розглядаються й нш позови, пов'язан з охороною права приватно власност. Вдповдн положення щодо захисту права приватно власност поширюються також на особу, яка хоча не власником, але волод майном з пдстав, передбачених законом чи договором.
3. Виршуючи спори про право приватно власност на майно, суди повинн виходити з того, що вдповдно до ст. 13 Закону "Про власнсть" об'ктами права приватно власност жил будинки, квартири, предмети особистого користування, дач, садов будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба, земельн длянки, насадження на земельнй длянц, засоби виробництва, вироблена продукця, транспортн засоби, грошов кошти, акц, цнн папери, а також нше майно споживчого виробничого призначення, набут з передбачених законом пдстав.
4. При розгляд судом позову про витребування власником свого майна слд враховувати, що згдно з ст. 50 Закону "Про власнсть" ч. 3 ст. 145 ЦК власник у будь-якому випадку ма право вимагати повернення (вндикаця) свого майна з чужого незаконного володння, а також належного йому майна, безоплатно набутого володльцем вд особи, яка не мала права його вдчужувати. В нших випадках судам слд керуватись правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 145 ЦК.
5. Розглядаючи позови, пов'язан з спльною власнстю громадян, суди повинн виходити з того, що вдповдно до чинного законодавства спльною сумсною власнстю : майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону "Про власнсть", ст. 22 Кодексу про шлюб та см'ю Украни); майно, придбане внаслдок спльно прац членв см' чи майно, що у власност осб, як ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою вдповдно мж членами см' чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено нше або майно, придбане внаслдок спльно прац громадян, що об'дналися для спльно дяльност, коли укладеною мж ними письмовою угодою визначено, що воно спльною сумсною власнстю (п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону "Про власнсть");аквартира (будинок), кмнати в квартирах та одноквартирних будинках, передан при приватизац з державного житлового фонду за письмовою згодою членв см' наймача у х спльну сумсну власнсть (ст. 8 Закону Украни "Про приватизацю державного житлового фонду").
(абзац 1 пункту 5 змнено згдно з постановою
Пленуму Верховного Суду вд 25.05.98 р. N 15)
В нших випадках спльна власнсть громадян частковою. Якщо розмр часток у такй власност не було визначено учасники спльно власност при надбанн майна не виходили з рвност х часток, розмр частки кожного з них визначаться ступенем його участ працею й коштами у створенн спльно власност.
Частка учасника спльно сумсно власност визначаться при подл майна, видл частки з спльного майна, зверненн стягнення на майно учасника спльно власност за його боргами, вдкритт псля нього спадщини. Оскльки праця основою створення примноження власност громадян, розмр частки учасника спльно сумсно власност визначаться ступенем його трудово участ, якщо нше не виплива з законодавства Украни. Розмр часток у спльнй сумснй власност подружжя визначаться за нормами Кодексу про шлюб та см'ю. При вдсутност доказв про те, що участь когось з учасникв спльно сумсно власност (крм сумсно власност подружжя) у надбанн майна була бльшою або меншою - частки визначаються рвними.
6. Роз'яснити судам, що положення статей 17, 18 Закону "Про власнсть" щодо спльно сумсно власност поширюються на правовдносини, як виникли псля введення в дю цього Закону (з 15 квтня 1991 року).
До правовдносин, що виникли ранше, застосовуться дюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квтня 1991 року, мають виршуватися за нормами, ще регулювали власнсть цього двору, а саме:
а) право власност на майно, яке належало колгоспному двору збереглося псля припинення його снування, мають т члени двору, котр до 15 квтня 1991 року не втратили права на частку в його майн. Такими, що втратили це право, вважаються працездатн члени двору, як не менше трьох рокв пдряд до ц дати не брали участ свою працею коштами у веденн спльного господарства двору (в цей строк не включаться час перебування на дйснй строковй вйськовй служб, навчання в учбовому заклад, хвороба);
б) розмр частки члена двору визначаться виходячи з рвност часток усх його членв, включаючи неповнолтнх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або вдмовлено у видленн при недовгочасному його перебуванн у склад двору або незначнй участ працею чи коштами в господарств двору. Особам, як вибули з членв двору, але не втратили права на частку в його майн, вона визначаться виходячи з того майна двору, яке було на час х вибуття яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на м'я члена двору, його частка ма бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищу належну цьому члену частку, з нього стягуються вдповдн грошов суми на користь нших членв колгоспного двору;
г) згдно з ст. 4 Постанови Верховно Ради Украни "Про введення в дю Закону "Про власнсть" загальн правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майн двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванн псля смерт останнього члена колгоспного двору, що мала мсце до ц дати, частка в майн двору, належна особ, яка вибула з членв двору, але не втратила на не права на час смерт останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квтня 1991 року, поширються загальний трирчний строк позовно давност. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить вд виршення питань землекористування.
7. Судам слд враховувати, що вдповдно до ст. 55 Закону "Про власнсть" громадянин не може бути позбавлений права власност на сво майно, крм випадкв, передбачених цим Законом та ншими законодавчими актами Украни.
Оскльки за чинним законодавством суд виршу спори учасникв спльно власност щодо розпорядження чи користування майном, то не слд розглядати як неправомрне позбавлення права власност присудження грошово компенсац за частку у спльнй власност, якщо неможливо видлити або подлити майно в натур чи спльно користуватися ним.
8. Роз'яснити судам, що передбачен Законом "Про власнсть" положення щодо спльно власност громадян на майно, надбане внаслдок х спльно прац, поширюються на придбання його як при веденн особистого пдсобного господарства, в тому числ членами колишнього колгоспного двору, так в нших випадках.
Згдно з цими положеннями право на майно може бути визнано не лише за громадянами, як родичами, а й за ншими особами, коли буде встановлено, що вони входили до складу см' брали трудову участь у його придбанн.
Вдповдно до чинного законодавства власником вкладу, внесеного у кредитну установу (крм нажитого подружжям), особа, на м'я яко його внесено, тому нш члени см' не вправ вимагати визнання за ними права на цей вклад з мотивв внесення його за рахунок спльно прац. В цьому раз частка коштв, належна ншим членам см', може бути стягнена з вкладника за х позовом.
9. При виршенн позову про право на майно, що у власност селянського (фермерського) господарства, судам необхдно мати на уваз, що таке право мають лише особи, як за Законом "Про селянське (фермерське) господарство" можуть входити до складу цього господарства (подружжя, хн батьки та дти, як досягли 16-рчного вку, а також нш родич, як об'дналися для роботи в цьому господарств) за х та нших членв цього господарства згодою занесен в його склад до спецальних погосподарських книг сльською, селищною, мською Радою народних депутатв. На це майно не мають права особи, в тому числ родич, як працюють у зазначеному господарств за трудовим договором (контрактом, угодою). Коли особа, яка не зарестрована як член селянського (фермерського) господарства, брала участь у примноженн його власност не за трудовим договором (контрактом, угодою), а з нших пдстав (наприклад, у зв'язку з перебуванням у фактичних шлюбних вдносинах з членом господарства), вона ма право на вдшкодування свох трудових та нших витрат за правилами ст. 469 ЦК.
У раз виходу з складу селянського (фермерського) господарства одного або клькох його членв, видл х частки в натур ма провадитися з таким розрахунком, щоб не позбавити господарство необхдних для нього будвель, худоби, засобв виробництва, транспортних засобв, ншого майна споживчого виробничого призначення. При неможливост видлити належну м частку в натур, може бути виплачена грошова компенсаця.
Успадкування майна селянського (фермерського) господарства здйснються за загальними правилами спадкового права.
10. Згдно з ст. 7 Закону "Про власнсть" власник вдповда за своми зобов'язаннями всм майном, на яке може бути звернено стягнення на вимогу кредитора, в тому числ часткою у спльнй власност.
На всю спльну сумсну власнсть стягнення може бути звернено лише за спльними зобов'язаннями всх учасникв ц власност, а також коли таку вдповдальнсть передбачено законом (зокрема, вдповдно до ст. 18 Закону "Про селянське (фермерське) господарство" особи, як ведуть це господарство, вдповдають усм майном, що х спльною власнстю, за порушення договрних зобов'язань, кредитно-розрахунково та податково дисциплни, сантарних ветеринарних правил, вимог щодо якост продукц та нших правил здйснення господарсько дяльност).
11. При виршенн спорв про право власност на жилий будинок, на квартиру в житлово-будвельному або житловому кооператив, на нш будвл судам слд виходити з роз'яснень, як дан Пленумом Верховного Суду Украни у прийнятих ним постановах з цих питань. Крм цього, слд враховувати, що:
а) при вилученн земельно длянки, на якй знаходиться належний громадянину жилий, дачний (садовий) будинок, гараж, нш будвл, право приватно власност на них припиняться, якщо вилучення земл проведено вдповдно до законодавства виршено питання про надання власнику вдповдно компенсац та вдшкодування завданих цим збиткв. Спори щодо виду компенсац суд виршу з урахуванням нтересв сторн конкретних обставин справи;
б) при повному внесен пайових внескв за квартиру, дачу, гараж, ншу будвлю або примщення, надан члену житлового, житлово-будвельного, дачного, гаражного чи ншого кооперативу або товариства, у особи, яка ма право на частку в пайових внесках, виника право власност на вдповдну частку квартири, дач, гаража чи ншо будвл.
12. Виршуючи питання про грошов стягнення у справах за позовами про захист права приватно власност на майно, суди мають виходити з того, що:
Pages: | 1 | 2 | Книги по разным темам