Книги по разным темам
Pages: | 1 | 2 | ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАпНИ
ПОСТАНОВА
вд 31 березня 1995 року N 4а
Про судову практику в справах про вдшкодування морально (немайново) шкоди
з змнами доповненнями, внесеними
апостановою Пленуму Верховного Суду Украни
авд 25 травня 2001 року N 5
Вдповдно до положень Конституц Украни, зокрема статей 32, 56, 62 чинного законодавства, фзичн та юридичн особи мають право на вдшкодування морально (немайново) шкоди, заподяно внаслдок порушення х прав свобод та законних нтересв.
Як свдчить судова практика, суди в основному правильно застосовують норми законодавства, як регулюють зазначен питання. Поряд з цим в окремих випадках припускаються помилок, рдко застосовують чинн мжнародн договори, згода на обов'язковсть яких надана Верховною Радою Украни, неповно з'ясовують наявнсть пдстав для вдшкодування морально шкоди, недостатньо обгрунтовують розмр, допускають порушення процесуальних норм.
(абзац перший преамбули замнено двома абзацами згдно з
апостановою Пленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5,
ау зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третм)
Враховуючи це, а також, що при розгляд таких справ в судах виникли питання, як потребують роз'яснення, Пленум Верховного Суду Украни постановля:
1. Звернути увагу судв на те, що встановлене Конституцю та законами Украни право на вдшкодування морально (немайново) шкоди важливою гарантю захисту прав свобод громадян та законних нтересв юридичних осб. Тому суди повинн забезпечити свочасне, у повнй вдповдност з Конституцю та законами Украни, виршення справ, пов'язаних з вдшкодуванням тако шкоди.
Вдповдно до ст. 9 Конституц чинн мжнародн договори, згода на обов'язковсть яких надана Верховною Радою Украни, частиною нацонального законодавства Украни. Зокрема, до них належить ратифкована Верховною Радою Украни Конвенця про захист прав людини та основних свобод, яка, як нш мжнародн договори, пдляга застосуванню при розгляд справ судами.
(пункт 1 з змнами, внесеними згдно з постановою
аПленуму Верховного Суду Украни Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
2. Роз'яснити, що спори про вдшкодування заподяно фзичнй чи юридичнй особ морально (немайново) шкоди розглядаються, зокрема:
- коли право на вдшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституц або виплива з положень;
- у випадках, передбачених статтями 7, 4401 Цивльного кодексу Укрансько РСР (дал - ЦК) та ншим законодавством, яке встановлю вдповдальнсть за заподяння морально шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про нформацю", ст. 44 Закону "Про авторське право сумжн права");а
- при порушенн зобов'язань, як пдпадають пд дю Закону "Про захист прав споживачв" чи нших законв, що регулюють так зобов'язання передбачають вдшкодування морально (немайново) шкоди.
(пункт 2 в редакц постанови Пленуму
аВерховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
3. Пд моральною шкодою слд розумти втрати немайнового характеру внаслдок моральних чи фзичних страждань, або нших негативних явищ, заподяних фзичнй чи юридичнй особ незаконними дями або бездяльнстю нших осб.
Вдповдно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженн чест, гдност, престижу або длово репутац, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенн права власност (в тому числ нтелектуально), прав, наданих споживачам, нших цивльних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням пд слдством судом, у порушенн нормальних життвих зв'язкв через неможливсть продовження активного громадського життя, порушенн стосункв з оточуючими людьми, при настанн нших негативних наслдкв.
Пд немайновою шкодою, заподяною юридичнй особ, слд розумти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням длово репутац, посяганням на фрмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерцйно тамниц, а також вчиненням дй, спрямованих на зниження престижу чи пдрив доври до дяльност.
(пункт 3 доповнено абзацом третм згдно з постановою
аПленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
4. Вдповдно до ст. 137 ЦПК у позовнй заяв про вдшкодування морально (немайново) шкоди ма бути зазначено, в чому поляга ця шкода, якими неправомрними дями чи бездяльнстю заподяно позивачев, з яких мркувань вн виходив, визначаючи розмр шкоди, та якими доказами це пдтверджуться.
(абзац перший пункту 4 з змнами, внесеними згдно з
апостановою Пленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
При недотриманн позивачем зазначених вимог настають наслдки, передбачен ст. 139 ЦПК.
5. Оскльки питання вдшкодування морально шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дю в рзн строки, суду необхдно в кожнй справ з'ясовувати характер правовдносин сторн встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допуска вдповдне законодавство вдшкодування морально шкоди при даному вид правовдносин, коли набрав чинност законодавчий акт, що визнача умови порядок вдшкодування морально шкоди в цих випадках, та коли були вчинен д, якими заподяно цю шкоду.
Вдповдно до загальних пдстав цивльно-правово вдповдальност обов'язковому з'ясуванню при виршенн спору про вдшкодування морально (немайново) шкоди пдлягають: наявнсть тако шкоди, протиправнсть дяння заподювача, наявнсть причинного зв'язку мж шкодою протиправним дянням заподювача та вини останнього в заподянн. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим пдтверджуться факт заподяння позивачев моральних чи фзичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими дями (бездяльнстю) вони заподян, в якй грошовй сум чи в якй матеральнй форм позивач оцню заподяну йому шкоду та з чого вн при цьому виходить, а також нш обставини, що мають значення для виршення спору.
Особа (фзична чи юридична) звльняться вд вдповдальност по вдшкодуванню морально шкоди, якщо доведе, що остання заподяна не з вини. Вдповдальнсть заподювача шкоди без вини може мати мсце лише у випадках, спецально передбачених законодавством.
(пункт 5 з змнами, внесеними згдно з постановою
аПленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
6. При застосуванн норм Кодексу законв про працю Украни (дал - КЗпП) щодо порядку розгляду трудових спорв у справах про вдшкодування морально шкоди, заподяно працвников у зв'язку з виконанням трудових обов'язкв, суди повинн виходити з того, що за змстом ст. 124 Конституц потерплий ма право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.
Суддя не вправ вдмовити особ у прийнятт заяви з такими вимогами лише з т пдстави, що вона не розглядалася комсю по трудових спорах.
(пункт 6 в редакц постанови Пленуму
аВерховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
7. За змстом ст. 4401 ЦК та нших норм законодавства, що регулюють ц правовдносини, заподяна моральна (немайнова) шкода вдшкодовуться тй фзичнй чи юридичнй особ, права яко були безпосередньо порушен протиправними дями (бездяльнстю) нших осб.
(пункт 7 в редакц постанови Пленуму
аВерховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
8. Абзац перший пункту 8 виключено
а(згдно з постановою Пленуму Верховного
аСуду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
За моральну (немайнову) шкоду, заподяну працвником пд час виконання трудових обов'язкв, вдповдальнсть несе органзаця з якою цей працвник перебува у трудових вдносинах, а останнй вдповда перед нею в порядку регресу (статт 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спецальною нормою закону не встановлено ншого (наприклад, ст. 47аЗакону Украни "Про телебачення радомовлення").
9. Розмр вдшкодування морально (немайново) шкоди суд визнача залежно вд характеру та обсягу страждань (фзичних, душевних, психчних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (х тривалост, можливост вдновлення тощо) та з урахуванням нших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерплого, тяжксть вимушених змн у його життвих виробничих стосунках, ступнь зниження престижу, длово репутац, час та зусилля, необхдн для вдновлення попереднього стану, добровльне - за власною нцативою чи за зверненням потерплого спростування нформац редакцю засобу масово нформац. При цьому суд ма виходити з засад розумност, виваженост та справедливост.
У випадках, коли меж вдшкодування морально шкоди визначаються у кратному спввдношенн з мнмальним розмром заробтно плати чи неоподатковуваним мнмумом доходв громадян, суд при виршенн цього питання ма виходити з такого розмру мнмально заробтно плати чи неоподатковуваного мнмуму доходв громадян, що дють на час розгляду справи.
Визначаючи розмр вдшкодування морально (немайново) шкоди, суд повинен наводити в ршенн вдповдн мотиви.
(пункт 9 в редакц постанови Пленуму
аВерховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
10. Судам слд мати на уваз, що у раз заподяння особ морально шкоди неправомрно вчиненими дями клькох осб, розмр вдшкодування визначаться з урахуванням ступеня вини кожно з них.
На осб, як заподяли моральну шкоду спльно (взамопов'язаними, сукупними дями або дями з диним намром), вдповдно до статей 174, 451 ЦК покладаться солдарна вдповдальнсть по вдшкодуванню.
При заподянн особ морально шкоди, обов'язок по вдшкодуванню покладаться на винних осб незалежно вд того, чи була заподяна потерплому майнова шкода та чи вдшкодована вона.
Вдповдно до ст. 454 ЦК розмр вдшкодування морально шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподювача потерплого та майнового стану вдповдача (громадянина).
101. При розгляд справ за позовами про вдшкодування морально шкоди на пдстав ст. 56 Конституц судам слд мати на уваз, що при встановленн факту заподяння тако шкоди незаконними ршеннями, дями чи бездяльнстю органу державно влади, мсцевого самоврядування або х посадових чи службових осб при здйсненн ними свох повноважень вона пдляга вдшкодуванню за рахунок держави чи органв мсцевого самоврядування. Дя ц норми не поширються на випадки заподяння морально шкоди ршеннями, дями чи бездяльнстю недержавних органв, х посадових чи службових осб. Така шкода за наявност необхдних пдстав може бути вдшкодована на пдстав ст. 4401 ЦК чи ншого законодавства.
При виршенн спору про вдшкодування морально шкоди, заподяно громадянинов незаконними ршеннями, дями чи бездяльнстю органу державно влади, його посадовими або службовими особами, судам слд виходити з того, що зазначений орган ма бути вдповдачем у такй справ, якщо це передбачено вдповдним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову дяльнсть").аЯкщо ж вдповдним законом чи ншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода вдшкодовуться державою (за рахунок держави), то поряд з вдповдним державним органом суд ма притягнути як вдповдача вдповдний орган Державного казначейства Украни.
(постанову доповнено пунктом 101 згдно з постановою
аПленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
11. При виршенн спорв про вдшкодування морально шкоди, заподяно особ поширенням вдомостей, як не вдповдають дйсност порочать честь, гднсть та длову репутацю, необхдно враховувати роз'яснення, як дав Пленум Верховного Суду Украни в постанов вд 28 вересня 1990 року N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулю захист чест, гдност длово репутац громадян та органзацй" (з змнами, внесеними постановами Пленуму вд 4 червня 1993 р. N 3, вд 31 березня 1995 р. N 4, вд 25 грудня 1996 р. N 14 та вд 3 грудня 1997 р. N 12).
(абзац перший пункту 11 з змнами, внесеними згдно з
апостановою Пленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
Зокрема, судам слд мати на уваз, що у справах про спростування вдомостей, поширених засобами масово нформац (в прес, по радо телебаченню), як вдповдач до участ притягаються автор, орган засобу масово нформац, що х поширив, а у передбачених законом випадках, вдповдна службова особа цього органу, як й несуть обов'язок по вдшкодуванню заподяно морально шкоди вдповдно до ступеня вини кожного з них. Якщо позивач не бажа притягати когось з них до вдповдальност, на решту заподювачв морально шкоди покладаться обов'язок по вдшкодуванню т частини, яка вдповда ступеню х вини. В раз, коли орган масово нформац не назива автора, суд виходить з того, що вину за поширення зазначених вдомостей цей орган взяв на себе.
На вдповдача може бути покладено обов'язок по вдшкодуванню заподяно морально шкоди, не тльки тод, коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширених вдомостей, а й тод, коли вдповдач спростував х добровльно. Вдповдно до ст. 42 Закону Украни "Про друкован засоби масово нформац (пресу) в Укран" ст. 48 Закону Украни "Про телебачення радомовлення", на органи масово нформац, х працвникв автора не може бути покладено обов'язок по вдшкодуванню морально шкоди за публкацю чи поширення вдомостей, як не вдповдають дйсност, якщо вони мстились в офцйних повдомленнях чи були одержан вд нформацйних агентств чи прес-служб державних органв та органв об'днань громадян або дослвним вдтворенням матералв, опублкованих ншим засобом нформац (з посиланням на нього), офцйних виступв посадових осб державних органв, виступв народних депутатв, або мстилися у авторських виступах, як передаються в ефр без попереднього запису.
Критична оцнка певних фактв недолкв, думки та судження, критичн реценз творв не можуть бути пдставою для задоволення вимог про вдшкодування морально (немайново) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення нших захищених законом прав особи (розголошення без згоди конфденцйно нформац, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою вдшкодування морально шкоди.
(абзац четвертий пункту 11 в редакц постанови
аПленуму Верховного Суду Украни вд 25.05.2001 р. N 5)
Pages: | 1 | 2 | Книги по разным темам