"Кароліна" як кодекс феодального права Німеччини
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
застосування катування. Характерно, що серед "підозр" указувалися також "легкодумство і дурна слава" людини, її "здатність" учинити злочин. Визнання під катуванням вважалося дійсним також при наявності визначених умов. Таким було визнання, отримане і записане не під час катування, а після її закінчення, повторене не менше чим через день поза камерою катувань і відповідне іншим даним у справі. "Кароліна" вимагала дотримання всіх умов допиту під катуванням, проголошуючи, що за неправомірний допит судді повинні нести покарання і відшкодовувати збиток [6].
Усі ці обмеження, однак, не були істотними. По-перше, катування пропонувалося застосовувати відразу ж при установленні факту злочину. Більш того, навіть самої слабкої підозри в зраді було досить для допиту під катуванням. По-друге, якщо обвинувачуваний після першого визнання заперечував сказане чи воно не підтверджувалося іншими відомостями, суддя міг відновити допит під катуванням. У результаті "неправомірність" застосування катування суддею була практично не доведена. При цьому в "Кароліні" вказувалося, що, якщо обвинувачення не підтверджується, суддя і позивач не піддаються стягненню за застосування катування, тому що "слід уникати не тільки здійснення злочину, але і самої видимості зла, що створює дурну славу чи викликає підозри в злочині".
"Кароліна" не регламентувала порядок і прийоми самого катування. Вона вказувала тільки, що допит під катуванням здійснюється в присутності судді, двох судових засідателів і судового переписувача. Вказівки про конкретні прийоми катування містилися в трактатах законознавців. Відомо, що в Німеччині XVI ст. застосовувалося більше півсотні видів катування [3].
Процес завершувався судовим засіданням, що у принципі не було його самостійною стадією. Оскільки суд сам робив розслідування, збирав докази, остаточний вирок визначався вже в ході наслідку. Суддя і судові засідателі перед спеціально призначеним "судним днем" розглядали протоколи наслідків і складали за визначеною формою вирок.
Судочинство на всіх стадіях почало вже мати письмовий характер. Регламентувалися чіткі правила оформлення судових вироків[2].
Таким чином, "судний день" зводився в основному до оголошення вироку і приведенню його у виконання. Оголошення вироку відбувалося в публічно-застрашливій обстановці - супроводжувалося дзвоном та ін. Вироки були звинувачувальні, із залишенням у підозрі і виправдувальні.
Судочинство на всіх стадіях почало вже мати письмовий характер. Регламентувалися чіткі правила оформлення судових вироків.
При винесенні рішення з цивільної справи його виконання від імені суду належало позивачеві [2].
Отже, процес за Кароліною був гласним і усним з задатками формалізму. Судовий процес починався з ініціативи сторін. Докази свідки, присяга, документи, речові докази. Попереднє розслідування і судовий розгляд дві основні стадії процесу.
ВИСНОВКИ
Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити наступні висновки:
Саксонське зерцало, Швабське зерцало, Франконське зерцало - норми звичаєвого права, в яких також було враховано судову практику. Вони діяли далеко за межами місць, де були видані, що сприяло уніфікації права. У статутах миру велика увага приділялася принципам організації та діяльності судів. Важливий внесок у створення загально-німецьких принципів карного права був внесений у 1532 році виданням карного і карно-процесуального укладення Карла V "Кароліни".
Кароліна - це практичне керівництво для судів. Діяла понад 300 років. У даному кодексі феодального права закріплені нові моменти в організації правосуддя і тлумаченні складів злочинів. Судочинство було письмовим. Кароліна ліквідувала такі віджилі норми права, як:
- право захоплення корабля з усім його товаром, якщо він зазнає аварії;
- привласнення воза, який перевернувся та ін.
Кароліна передбачала смертну кару бродяг, та ін.
Процес за Кароліною був гласним і усним із задатками формалізму. Судовий процес починався з ініціативи сторін. Докази свідки, присяга, документи, речові докази. Попереднє розслідування і судовий розгляд дві основні стадії процесу.
Процес поділявся на дві основні стадії: попереднє розслідування і судовий розгляд. При винесенні рішення з цивільної справи його виконання від імені суду належало позивачеві.
На основі "Кароліни" утворилося загальне німецьке карне право. Значна кількість норм торгового права містилося в статутах міського права XIII ст. м. Любека, Брюгге, інших німецьких міст - учасників Ганзи. Важливим джерелом німецького торгового права стали і міжнародні договори з іншими містами, їхніми союзами і навіть іноземними монархами для надання режиму "найбільшого сприяння" у торгівлі.
Кодекс феодального права Німеччини “Кароліна” містить деякі загальні принципи карного права, а також значний перелік злочинів і покарань. Будучи практичним посібником із судочинства для шеффенів, цей закон не містив чіткої системи і послідовного розмежування норм карного і карно-процесуального права. "Кароліна" ознаменувала закріплення нового виду карного процесу.
Основна форма розгляду кримінальних справ у "Кароліні" - інквізиційний процес. Обвинувачення предявлялося суддею від імені держави "з обовязку служби". Слідство велося з ініціативи суду і не був обмежений термінами. Широко з