Методика аудита затрат предприятий торговли (Методика аудиту витрат пiдприeмств торгiвлi на матерiалах СП "ПОЛIСЕРВIС")
М<нстерство освти науки Укра
Льввський нацональний унверситет мен
вана Франка
нститут пдвищення квалфкацÿ перепдготовки кадрв
Факультет облку пдпри
мництва
МЕТОДИКА АУДИТУ ВИТРАТ П
ДПИкМСТВ ТОРГ
ВЛ
(НА МАТЕР
АЛАХ СП ПОЛ
СЕРВ
СФ)
Дипломна робота:
слухача групи БоА-406з
Якобсон Л.С.
Науковий кервник:
доцент Швець В.к.
Львв - 2001
Змст
Вступ
1. Основи побудови та органзаця проведення аудиту витрат пдпри
мств торгвл
1.1. Економко-правове забезпечення аудиту витрат на торгвельному пдпри
мств
1.2. Органзаця проведення аудиту на пдпри
мтсв
2. Методика проведення аудиту витрат на пдпри
мств торгвл
2.1. Аудит становчих документв та ознайомлення з структурою документообороту
2.2. Аудит витрат на придбання товарв та операцй з матеральними цнностями
2.3. Проведення аудиту на СП Полсервс
3.Проблеми аудиту в перод реформування системи бухгалтерського облку та звтност
3.1. Проблеми переврки аудитором бухгалтерських рахункв в мовах реформування системи облку в кра
3.2. Проблеми реформування бухгалтерського облку в кра
Висновки
Лтература
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Вступ
В данй робот розлянуто теоретичн практичн питання методики аудиту витрат пдпри
мств торгвл.
На сьогодншнй день ця тема
дуже актуальною. У звТязку з економчною кризою бльшсть заводв, фабрик, виробничих пдпри
мств Льввщини, як кра
Тому пдпри
мство, обране для дослдження написання роботи, можна вважати типовим представником свого часу.
Питання витрат також
дуже важливим. Правильнсть облку витрат ма
ваелике значення. Дан про витрати використовуються для визначення собвартост товарв, обчислення податкв та визначення фнансових результатв.
Посилаючись на так принципи бухгалтерського облку, як достоврнсть, точнсть, однозначнсть можна сказати, що правильне ведення облку на кожнй ланц
надзвичайно важливим. Але змни в облку, як зТявились з переходом на нов Нацональн Положення (Стандарти) Бухгалтерського Облкуа (П(С)БО), стосуються, насамперед, класифкацÿ витрат. Якщо, наприклад, на СП Полсервс ранше витрати облковувались на рахунку 44 Витрати, то сьогодн для цього сну
цлий Восьмий клас рахункв з його субрахунками.
Отже, в дяльност пдпри
мства важлив витрати,
В сучасних мовах вд бухгалтера вимага
ться бути не просто облковим працвником, але й аудитором, аналтиком, економстом, юристом: знати як вести облк, аналзувати попередню господарську дяльнсть, передбачати наслдки кожно
Щоб вдповдати цим вимогам, бухгалтер повинен бути в курс сх нововведень, змн у законодавств. Джерелами тако
Робота склада
ться з трьох частин.
В першй розкрива
ться суть аудиту та внутршнього контролю, етапи та стадÿ проведення аудиторсько
Друга частина - практична. Тут методика проведення розглянута на приклад льввського торгвельного пдпри
мства Полсервс. Описана органзацйна структура пдпри
мства та його доументообороту. Розглянутий процес переврки починаючи вд статутних документв до аудиту витрат на купвлю товарв та поточних витрат дяльност.
В третй частин на основ найновших перодичних видань висвтлен проблеми аудиту трансформацÿ бухгалтерських рахункв при переход на нацональн стандарти, проблеми перспективи реформування бухгалтерського облку в кра
Як було вище зазначено вище, роботу написано на матералах СП Полсервс - Льввського дрбногуртового торгвельного пдпри
мства, яке з 1993р. займа
ться торгвлею металопрокатом будвельного профлю.
Наведен цифри
мовними.
1. Основи побудови та органзаця проведення аудиту витрат пдпри
мств торгвл
1.1. Економко-правове забезпечення аудиту витрат на торгвельному пдпри
мств.
Змни в соцально-економчнй ситуацÿ в систем господарського правлння кра
В цих мовах контроль повинен носити в основному попереджувальний запобгаючий характер, також сприяти розвитку товарно-грошових вдносин, ринку засобв виробництва продуктв прац. Очевидно, повинен бути сформований яксно новий механзм контролю, в основу якого мають бути покладен економчн методи господарювання.
Завдання, як ставить сучаснсть процеси, як сьогодн вдбуваються, вимагають приведення в дю вс㺿 сукупност чинникв, як безпосередньо впливали б на ефективнсть правлння. Важлива роль в ршенн цих завдань належить досконаленню основних функцй правлння пдпри
мством, до яких вдноситься контроль.
Вдносини мж пдпри
мствами державою в ринковй економц регулюються фнансово-кредитним механзмом, а доходи - податковими методами. На самому ж пдпри
мств повинна бути створена надйна ефективна система контролю, яка б здатна була захистити нтереси пдпри
мства, допомогла вистояти в жорстокй конкурентнй боротьб, дотримуючись стратегÿ пдпри
мства, одночасно збльшуючи сво
Економчна система, яка базу
ться на ринкових вдносинах, передбача
використання вдповдних важелв, як сприяли б забезпеченню принципу максимально
На вдмну вд командно-адмнстративно
Контроль в мовах демократизацÿ правлння все бльше набува
не державного характеру, а внутршню
Внутршньогосподарський контроль, що забезпечу
систему правлння, можна визначити як процес, що використову
ться для дúвого ефективного виконання органзацйно
Отже, можна сформулювати поняття внутршньогосподарського контролю, як функцÿ правлння. Контроль - це процес, який забезпечу
яксну розробку та ефективне досягнення цлей, накреслених органзацúю, шляхом реалзацÿ прийнятих правлнських ршень.
Безпосередньо з визначенням поняття сутност контролю пов'язана проблема його дúвост та ефективност. Вони визначаються якстю проведеного контролю. На вдмну вд командно-адмнстративно
В зв'язку з виникненням пдпри
мств з рзними формами власност, стало зрозумлим те, що традицйна система фнансового контролю в тому вигляд, в якому вона снувала при адмнстративно-команднй систем правлння, не може захистити нтереси держави, н нтереси власника. На сьогодн власником в кра
Майнов нтереси всх власникв ма
захистити держава. Однак в ринкових мовах традицйн форми фнансового контролю не можуть виконувати функцÿ захисту майнових нтересв власникв.
Практика кра
ншою причиною необхдност снування аудиту
те, що в ринкових мовах господарювання фнансовий стан кожного господарюючого суб'
кту залежить вд його вза
мовдносин з ншими суб'
ктами господарювання тому зроста
потреба у достоврнй облковй звтнй нформацÿ про
-власникам господарюючих суб'
ктв для визначення стратегÿ
-нвесторам при вкладенн сво
-банкам для прийняття ршень про доцльнсть надання кредиту;
-постачальникам для одержання гарантй повно
-акцонерам для контролю за роботою адмнстрацÿ пдпри
мства;
-державним органам для планування потреб макроекономки та оцнки податкових надходжень до бюджету, тощо.
удит в сучасному розумнн сну
понад 200 рокв. Зародився вн тод, коли вперше виникло розмежування нтересв мж особами, як безпосередньо займалися правлнням пдпри
мством (менеджерами), вкладниками коштв у його дяльнсть (власниками).
Правов засади здйснення аудиторсько
Згдно Закону аудиторська дяльнсть включа
в себе органзацйне методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських переврок (аудит) та надання нших аудиторських послуг. Аудиторськ послуги можуть надаватись у форм аудиторських переврок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацй з питань бухгалтерського облку, звтност, оподаткування, аналзу фнансово-господарсько
удит - це переврка публчно
удит здйсню
ться незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фрмами, як повноважен суб'
ктами господарювання на його проведення.
удит може проводитись з нцативи господарюючих суб'
ктв, також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).
удитором може бути громадянин Укра
удитор ма
право займатися аудиторською дяльнстю ндивдуально, створити аудиторську фрму, об'
днатися з ншими аудиторами в сплку. Для здйснення аудиторсько
удиторам забороня
ться безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою дяльнстю, що не виключа
удиторська фрма - це органзаця, яка ма
цензю на право здйснення аудиторсько
удиторськй фрм дозволя
ться здйснювати аудиторську дяльнсть лише за мови, якщо у нй працю
хоча б один аудитор. Кервником аудиторсько
удиторський висновок - це офцйний документ, засвдчений пдписом та печаткою аудитора (аудиторсько
удиторськ послуги у вигляд консультацй можуть надаватись сно або письмово з оформленням довдки та нших офцйних документв. Аудиторськ послуги у вигляд експертиз оформляються експертним висновком або актом.
Користувачами бухгалтерсько
удитор може надавати аудиторськ послуги ндивдуально або як працвник аудиторсько
удиторська фрма ма
право надавати аудиторськ послуги з дня отримання цензÿ за наявност в ? склад хоча б одного аудитора, що ма
чинний сертифкат.
Забороня
ться займатися наданням аудиторських послуг органам державно
удит проводиться на пдстав договору мж аудитором (аудиторською фрмою) та замовником.
удиторськ послуги у вигляд консультацй можуть надаватися на пдстав договору, письмового або сного звернення замовника до аудитора (аудиторсько
В договор на проведення аудиту та надання нших аудиторських послуг передбачаються предмет термн переврки, обсяг аудиторських послуг, розмр мови оплати, вдповдальнсть сторн. Замовник ма
право вльного вибору аудитора. Замовник зобов'язаний створити аудитору (аудиторськй фрм) належн мови для яксного виконання аудиту.
Виконання аудитором (аудиторською фрмою) договору визнача
ться актом прийому-здач аудиторського висновку або ншого офцйного документа.
удиторський висновок склада
ться з дотриманням вдповдних норм та стандартв повинен мстити пдтвердження або аргументовану вдмову вд пдтвердження достоврност, повноти та вдповдност законодавству бухгалтерсько
удитори аудиторськ фрми Укра
1) самостйно визначати форми методи аудиту на пдстав чинного законодавства, снуючих норм стандартв, умов договору з замовником, професйних знань та досвду;
2) отримувати необхдн документи, як мають вдношення до предмету переврки знаходяться як у замовника, так у третх осб. Трет особи, як мають у сво
му розпорядженн документи стосовно предмету переврки, зобов'язан надати
3) отримувати необхдн пояснення в письмовй чи снй форм вд кервництва та працвникв замовника;
4) перевряти наявнсть майна, грошей, цнностей, вимагати вд кервництва господарюючого суб'
кта проведення контрольних оглядв, замрв виконаних робт, визначення якост продукцÿ, щодо яких здйсню
ться переврка документв;
5) залучати на договрних засадах до част в переврц фахвцв рзного профлю.
удитори аудиторськ фрми зобов'язан:
1) належним чином надавати аудиторськ послуги, перевряти стан бухгалтерського облку звтност замовника,
2) повдомляти власникв, уповноважених ними осб, замовникв про виявлен пд час проведення аудиту недолки ведення бухгалтерського облку звтност;
3) збергати в та
мниц нформацю, отриману при проведенн аудиту та виконанн нших аудиторських послуг. Не розголошувати вдомост, що становлять предмет комерцйно
4) вдповдати перед замовником за порушення мов договору вдповдно до чинних законодавчих актв Укра
5) обмежувати свою дяльнсть наданням аудиторських послуг та ншими видами робт, як мають безпосередн
вдношення до надання аудиторських послуг у форм консультацй, переврок або експертиз.
Забороня
ться проведення аудиту:
1) аудитором, який ма
прям родинн стосунки з кервництвом господарюючого суб'
кта, що перевря
ться;
2) аудитором, який ма
особист майнов нтереси у господарюючого суб'
кта, що перевря
ться;
3)аудитором - членом кервництва, засновником або власником господарюючого суб'
кта, що перевря
ться;
4) аудитором - працвником господарюючого суб'
кта, що перевря
ться;
5) аудитором - працвником, спввласником дочрнього пдпри
мства, флÿ чи представництва господарюючого суб'
кта, що перевря
ться.
Отже, незалежний контроль проводять аудиторськ органзацÿ (фрми) на госпрозрахункових засадах за договорами з пдпри
мствами рзних форм власност.
Результати контролю аудиторська органзаця оформля
актом, експертним висновком або ншим документом погодженим з замовником. Крм того, аудиторська органзаця може давати висновки про правильнсть складання звтност декларацй, як пдпри
мства подають фнансовим органам.
Досягнення стратегчних цлей та забезпечення реалзацÿ прийнятих правлнських ршень внутршньогосподарський контроль не в змоз реалзувати, оскльки вн здйсню
ться бухгалтерúю пдпри
мств кервниками структурних пдроздлв та функцональних вддлв. Це можна пояснити тим, що:
система бухгалтерського облку часто не ма
нформацÿ, необхдно
2) кервники структурних пдроздлв, по-перше, зайнят виробничою дяльнстю, а, по-друге, не володють вдповдними знаннями досвдом в област прийняття ршень, тому необхдний спецальний орган, який би здйснював консультацÿ кервникв щодо ефективност дяльност на мсцях та здйснював пдготовку нформацÿ з метою прийняття правлнських ршень;
3) при використанн звтних даних для оцнки дяльност за минулий перод можуть бути прихован недолки;
4)вдображення бухгалтерúю фактичного стану справ на пдпри
мств, а також здйснення часткового контролю не виршу
а проблем контролю в глобальному масштаб.
Звдси виплива
важливий висновок, що н бухгалтеря, н кервники структурних пдроздлв функцональних служб не в змоз в повному обсяз реалзувати функцю внутршнього контролю, яка здатна в сучасний перод забезпечити потреби управлнського персоналу щодо якост розробки та ефективно
Враховуючи, що контроль, який здйсню
ться бухгалтерúю, задовольня
лише частково потреби правлнцв, в тому вигляд в якому вн сну
у втчизнянй практиц точнше його було б назвати бухгалтерським контролем.
Здйснення контролю апаратом бухгалтерÿ в певному обсяз повнстю вдповда
законодавчим та нормативним актам, снуючим на кра
В роботах зарубжних авторв також йдеться про ефективнсть функцонування бухгалтерського
адмнстративного контролю.При цьому бухгалтерський контроль ( методи способи, як вдносяться до забезпечення збереження цнностей, переврки достоврност бухгалтерських документв. Бухгалтерський контроль допомага никнути нвентарних помилок,
шахрайства нших порушень [29, с.
398]. Адмнстративний контроль (аdministrative соntrol) включа
набр нструкцй,
а також методи способи, як допомогають правлнню, плануванню контролю за господарською дяльнстю органзацÿ.Адмнстративний контроль повинен дяти як на рвн розробки стратегÿ тактики, так на рвн
Однак, в зв'язку з тим, що кервники структурних функцональних пдроздлв зайнят виробничою дяльнстю, вони не мають реального часу, можливостей компетентност для пдготовки нформацÿ з метою прийняття правлнських ршень. Контрольна ж нформаця - це основа для прийняття управлнських ршень. Отже, крм контролю, який здйснюють кервники пдроздлв, як виконують частину завдань контролю згдно посадових нструкцй, необхдний самостйний орган, який би обслуговував систему правлння
(тобто надавав контрольну нформацю), яка б давала можливсть по-перше, приймати сво
часн правильн правлнськ ршення, по-друге, забезпечував реалзацю прийнятих правлнських ршень, по-трет , здйснював необхдн консультацÿ кервникв щодо ефективност здйснюваних операцй на всх рвнях управлння. Мжнародний досвд свдчить,
що однúю з мов ефективного функцонування пдпри
мств, пдвищення
Внутршнй аудит основою для прийняття оперативних, тактичних стратегчних ршень на пдпри мств щодо здйснення фнансово-господарсько
Разом з тим вже бльше 50-ти рокв у США, Великобританÿ, Францÿ та нших кра
Мета, завдання та функцÿ
внутршнього зовншнього аудиту сутт
во вдрзняються. Вдмнност мж зовншнм
внутршнм аудитом наведена в табл.1.1.1. Таблиця 1.1.1. Вдмнн ознаки зовншнього внутршнього аудиту [27]. № з/п Ознаки Зовншнй аудит Внутршнй аудит 1 Мсце проведення По мсцю знаходження
замовника В самй органзацÿ 2 нцатор проведення Стороння по вдношенню до
пдпри
мства орган-заця на пдстав кладено
По нцатив кервника
вд його мен 3 Хто несе вдповдальнсть удиторська фрма на основ
годи Саме пдпри мство 4 Термн проведення У термни, визначен
законодавством Постйно та по необхдност Головною метою внутршнього аудиту пошук шляхв пдвищення ефективност дяльност пдпри мства його структурних пдроздлв.
Реалзаця на практиц ц㺿 мети вимага
вд аудиторв виршення наступних завдань: здйснення переврки внутршньо
Дяльнсть внутршнх аудиторв направлена на те, щоб надавати допомогу кервництву пдпри мства його структурним пдроздлам у виконанн сво
- розробляють процедури контролю; -визначають сфери, де необхдно посилити контроль; -виявляють порушення в снуючй систем. Необхднсть створення системи внутршнього аудиту - це одна з мов ефективного функцонування пдпри мств, пдвищення
Органзаця внутршнього аудиту, перш за все,
залежить вд масштабв та органзацйно
Без контролю взагал вдсутнй процес ефективного правлння, що ма надзвичайно важливе значення в сучасний перод.
Бльше того, контроль - одна з основних умов житт
дяльност системи правлння. Контроль як функця правлння виявля вдхилення фактичних результатв вд встановлених стандартв. Крм того, з допомогою контролю перевря ться виконання прийнятих ршень
оцнюються досягнут результати в процес
Значення контролю сутт во зроста в сучасний перод у зв'язку з тим, що пдпри мства весь час перебувають в ситуацÿ ризику невизначеност. Зовншн чинники: полтичн, юридичн,
економчн, соцологчн весь час змнюються, причому в останн роки швидксть цих змн значно зросла тому пдпри
мству необхдно володти ефективним механзмом контролю, який би дозволив пдпри мству забезпечити принцип максимально
В сучасних мовах значно складнились завдання контролю, однак деяк автори завдання контролю приписують бухгалтерському облку. Вважа ться загальноприйнятним, що до завдань бухгалтерського облку належить контроль виконання планв по основним показникам дяльност, ефективност використання ресурсв, збереження власност [12,13,21]. Такий пдхд базу ться на деях злиття облку контролю, що призводить, перш за все, до гнорування важливих завдань контролю. Крм того, такий пдхд ма
негативн практичн наслдки. Це проявля
ться в покладанн вс㺿 повноти вдповдальност за здйснення контролю на бухглтерю, тим самим сприяючи послабленню контролю в пдроздлах - в мсцях безпосереднього використання ресурсв, недооцнки здйснення контролю з сторони функцональних пдроздлв, прийняттю короткозорих ршень без майбутнього. Ближче до стини пдхд, який розмежову контрольн завдання вд облкових. При цьому слд зазначити, що бухгалтеря веде лише частковий контроль виробничо
Деякими авторами до основних завдань контролю вднесено також контроль стану бухгалтерського облку на пдпри мств. Однак сфера впливу контролю значно ширша. Основною причиною необхдност снування контролю невизначенсть, яка невд' мним елементом майбутнього яка характерна для будь-якого правлнського ршення. 1.2. Органзаця проведення аудиту на пдпри мств Аудиторську переврку достоврност фнансово
Для повншого розкриття змсту аудиторського процесу потрбне глибоке розумння залежност мж його елементами. Як видно з рис.1, процедура аудиту склада ться, з одного боку, з набору методичних прийомв, з другого - з безпосередньо
У конкретну аудиторську процедуру можуть входити один, два або бльше методичних прийомв, як використовують у певнй послдовност. Пдбр процедур у процес аудиту в кожному конкретному випаднку визнача ться розробленою аудитором методикою, що знаходить сво вдображення у програм переврки. удиторський процес,
безумовно, характеризу
ться його стадями та етапами. Що стосу ться цього питання, то воно широко розглянуте у спецальнй економчнй тератур [9,10,11,16,31]. Доцльно видлянти наступн стадÿ процесу аудиту: початкова, дослдна, завершальна. При визначенн етапв процесу аудиту слд виходити не з погляду пероду його виконання, з окремого моменту його розвитку. Рис. 4.1. Модель процесу аудиторсько
Для прикладу взьмемо планування аудиту, що назване в джеренлах одних авторв стадúю, в нших - етапом (табл.
1.2.1.). Так, Блуха М.Т. подля три стадÿ, як в свою чергу подля на пдстадÿ (процеси). Так, органзацйна стадя аудиторського процесу склада ться з вибору об' кту аудиту
органзацйно-методично
Вивчення втчизняно
Табл. 1.2.1. Використання спецальних прийомв аудиторського контролю по стадях процесу аудиту (27). Як видно з даних табл.1.2.1., першим етапом на початковй стадÿ
вибр суб'
кта переврки, ознайомлення з його бзнесом та станом облку. Цей етап характерний для всх пдходв до аудиту. У втчизнянй практиц, як показу робота аудиторв (аудиторських фрм), вибр суб' кта переврки здебльшого здйснюють сам аудитори або аудиторськ фрми ченрез рекламу,
оголошення в перодичних виданнях, по радо, телебаченню. Зарубжн аудиторськ фрми широко використовують для вибору фрм-клúнтв листи-зобов'язання. Змст листа-зобов'язання розкрива
ться у Мжнародних нормативах аудиту №2.
Аудитори вдправляють листи-зобов'язання в рзн пдпри
мства органзанцÿ,
де вказують можливост надання сво
Псля вдповд клй нта на лист-зобов'язання з запрошенням для аудиту кервник аудиторсько
Важливим моментом на цьому етап аудиторського процесу танкож ознайомлення з бзнесом клúнта. Збр нформацÿ про бзнес клúнта необхдний, щоб правильно нтерпретувати значення аудиторських донказв, одержаних у процес аудиту. Знання бзнесу клúнта вимага вд аудитора детального вивчення видв дяльност та галузевих особливонстей органзацÿ технологÿ виробництв. Галузев особливост окремих видв дяльност суб' ктв переврки мають сутт вий вплив не тльки на органзацю облку,
а й на порядок включення витрат у собвартсть продукцÿ, робт (послуг) та формування фнансових результатв. Крм цього, аудитор повинен добре володти нормативною базою, що регунлю
дяльнсть та систему облку пдпри мств рзних галузей народного господарства. Вивчення бзнесу клúнта дозволя аудитору вибрати правильний нанпрямок при переврц пдпри мств, що одночасно займаються клькома виндами дяльност (наприклад, виробництвом,
торгвлею, будвництвом тощо). На другому етап початково
В мовах пдтверджуючого аудиту, як показу практика роботи втчизняних аудиторських фрм, за останн роки бльшсть аудиторв обнмежу ться лише оглядовим вивченням стану бухгалтерського облку. Вивчення зарубжно
удитор повинен дослдити
вивчити систему бухгалтерського облку внутршнього контролю клúнта для того, щоб зрозумти, як готують бухгалтерську нформацю мати певне явлення про надйнсть цих систем, оскльки ця нформаця знаходить вдображення у фнансовй звтност пдпри
мства. Система внутршньогосподарського контролю може давати надйну фнансову нформацю,
забезпечувати збереження активв суб'
кта переврки. Якщо у клúнта достатньо надйна система внутршнього коннтролю, то ризик контролю буде незначним, а кльксть аудиторських доказв може бути значно меншим, нж при слабкому внутршньому контнрол. Крм цього, оцнка внутршнього контролю ризику дозволя аудинторов виявляти конкретн контрольн моменти знижу ймоврнсть того, що наявн помилки не будуть виявлен. Дослдження системи облку,
оцнку внутршнього контролю та ризику аудитор здйсню
за допомогою вивчення органзацйних струкнтур, дючих на пдпри мств посадових нструкцй, бесд з кервництвом працвниками клúнта, ознайомлення з документообгом, спостереження за роботою менеджерв внутршнх аудиторв та н. Основною метою оцнки системи внутршнього контролю пдпри мства створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, також суми оплати за надан послуги. Виходячи з вищесказаного,
логчним
видлення визначення обсянгу робт, згодження суми оплати та складання годи як окремого етапу процесу аудиту. В год на аудиторську переврку вказують не тльки види послуг, час проведення аудиту, суму оплати, й обов'язки та права як виконавця, так замовника. Завершальним етапом початково
Розглянут вище етапи процесу аудиторсько
1) одержання знань про облкову систему контролю клúнта, полнтику процедури внутршнього контролю; 2) визначення очкуваного рвня доври внутршньому контролю; 3) визначення програмування змсту, часу обсягу процедур, як пдлягають контролю; 4) координацю виконуваних робт [22<]. Для виконання плану аудиту з врахуванням набуто
На стадÿ дослдження в мовах пдтверджуючого аудиту доцльно видлити так етапи процесу аудиту: Ч переврка господарських операцй облкових записв; Ч коригування плану робочо
Ч переврка (аналз) фнансово
Як видно з табл. 1.2.1., для системно-орúнтованого аудиту й аудинту, що базу ться на ризику,
запропонован т сам назви етапв за винятком першого. Якщо в мовах пдтверджуючого аудиту для першонго етапу стадÿ дослдження запропонована назва "переврка господарсьнких операцй облкових записв", то в умовах системно-орúнтованого аудиту, що базу
ться на ризику,Ч<"тестування контрольних моментв".
Це пояснню
ться тим, що якщо за мов оцнки внутршнього контролю аудинторського ризику виявлено, що ризик низьким, то, можливо, слд обмежитинся тестуванням лише контрольних моментв. Якщо ризик внутршнього контролю високий, то в цьому випадку аудитору доцльно здйснювати переврку господарських операцй
облкових записв, тобто перевряти первинн документи, облков ре
стри. Етап коригування плану
робочо
Коригування плану та внесення при потреб певних змн у робочу програму вдбува ться на стадÿ дослдження,
тобто збору доказв, внаснлдок об'
ктивних суб' ктивних причин. Ршення про внесення змн у план програму аудиту прийма кервник аудиторсько
Завершальний етап процесу аудиту на стадÿ дослдження доцльнно назвати Ч переврка (аналз) статей фнансово
Основним завданням цього етапу
одержання достатнього обсягу додаткових доказв для визначення того,
наскльки об'
ктивно вдображено сальдо окремих рахункв у баланс та нших формах фнансово
Для виконання завдань, як поставлен на етап переврки (аналзу) фнансово
До аналтичних процедур належать: Ч аналз спввдношень рзних фнансових (або фнансових ненфнансових)
показникв; Ч порвняння фактичних даних з плановими або аналогчними даними попереднх рокв; Чпорвняння окремих показникв з вдповдними показниками ананлогчних пдпри мств або середньогалузевими; Ч визначення вдхилень; Ч факторний або регресйний аналз. Якщо в процес аналзу фнансово
За допомогою процедур переврки окремих статей балансу аудинтори виявляють помилки у фнансовй звтност. Якщо при переврц з використанням аналтичних процедур акцент роблять на загальнй оцнц господарських операцй сальдо Головно
На завершальнй стадÿ процесу аудиту видляють три етапи: оцнка й аналз результатв переврки; складання звту, пдгонтовка пропозицй ознайомлення з ними замовникв; написання аудиторсьнкого висновку оформлення та пдписання акту виконаних робт. На етап оцнки й аналзу результатв аудиторсько
Кервник аудиторсько
На наступному етап завершально
У тимчасових нормах аудиту в Укра
Псля складання висновку аудитор оформля пдпису разом з занмовником акт виконання робт, що
завершальним етапом процесу аудиту. Розглянут вище етапи характеризують процес аудиту фнансово
2. Методика проведення аудиту витрат на пдпри мств торгвл 2.1. Аудит становчих документв та ознайомлення з структурою документообороту удит витрат торгвельного пдпри мства розглянемо на приклад спльного кра
Предметом пильно
В процес експертизи аудитору вда ться встановити юридичний статус клúнта та його право функцонування у вдповдност до чинного законодавства, використовучи наступн документи:
статут та стоновча года, свдоцтво про державну ре
страцю, про ре страцю в Державнй Податковй Служб, орган Державно
Вивчаючи види дяльност, що здйснюються пдпри мством, аудитор повинен встановити
В роздл Предмет цл дяльност пдпри мства Статуту СП Полсервс знаходимо в п.3.1.2.: Збергання
реалзаця товарв народного споживання, в п.3.1.3.: Органзаця сервсного обслуговування в галуз промисловост. Отже, дяльнсть пдпри
мства - продаж металопрокату та надання послуг з його порзки - оговорена в Статут йому не протирчить. Слд памТятати, що окрем види дяльност потребують державного дозволу або цензування. Тому необхдно зТясувати наявнсть у пдпри мства цензй. Згдно Закону кра
Аудитор одержу також явлення про органзацйну структуру пдпри мства та бухгалтерÿ
зокрема; наявност флй та представництв, про повноваження кервникв всх рвнв при прийнятт правлнських ршень тощо. Офс СП Полсервс знаходиться на вул.Огúнка, а складске примщення - на вул. Шевченка. Бухгалтеря пдпри мства знаходиться в офс пдпри мства. Ознайомимось з специфкою та особливостями документообгу40, структурою пдпри мства. Органзацйна структура бухгалтерÿ СППолсервс представлена на рис.2. Головний
бухгалтер Бухгалтер 1 Бухгалтер 2 Менеджер по збуту Зав.складом Секретар
Рис.2 Органзацйна структура бухгалтер СП Полсервс.
Оскльки пдпри
мство займа
ться торгвельною дяльнстю, то основний документообг40 можна подлити на документи по придбанню товарв та документи по реалзацÿ товарв. Документи по придбанню товарв надходять вд постачальникв до бухгалтера 1, вд нього накладн та товаро-транспортн накладн - до головного бухгалтера, податков накладн - до бухгалтера 2.
Що стосу
ться документв по продажу товарв, то оформлення розхдних документв на склад
завданням менеджера по збуту, зав.складом, в офса <- секретарей пдпри
мства. Розхдн накладн поступають до бухгалтера 2, податков накладн - до бухгалтера 1.
Одержання товару вд продавцв пдтверджу
ться накладними та товаро-транспортними накладними (ТТН), одержання послуг - актами виконаних робт, розхд (продаж) товарв - розхдними накладними. Оплата постачальникам за товар, транспортним органзацям та ншим пдпри
мствам, також продаж товарв покупцям здйсню
ться на пдстав договорв або рахункв, як виконують функцю одноразового договору. Оплата здйсню
ться головним бухгалтером по компютеру через систему Фаст Пей. По цй же систем щодня пдпри
мсто одержу
файл з рухома коштв, де вдобража
ться перелк коштв, що поступили вд покупцв.
Бухгалтерський облк на СП Полсервс ведеться за допомогою бухгалтерсько
На першй стадÿ оформляю
ться необхдн документи, як
пдставою для перемщення грошових засобв або матеральних цнностей.
На другй стадÿ операцÿ, здйснен на пдстав вдповдних документв, вдображаються на рахунках бухгалтерського облку.
В систем передбачений комплекс спецальних засобв, як дозволяють:
Вести бухгалтерський облк всх господарських операцй в хронологчному порядку з вдображенням засобв на синтетичних рахунках та рахунках аналтичного облку.
Вести облк матеральних запасв
Вести облк розрахункв з дебторами та кредиторами
На третй стадÿ готуються внутршн та зовншн звтн документи по фактам фнансово-господарсько
На цй стадÿ система дозволя
:
Одержувати перодичну звтнсть по руху кош42тв у вигляд оборотного балансу, книги облку господарських операцй, касово
Одержувати баланс пдпри
мства, додатки до балансу та нш звтн документи для подання до державних органв.
На четвертй, заключнй стадÿ, можна використовувати Систему для одержання додатково
З 01.07.2 СППолсервс працю
за нацональними стандартами (положеннями)бухгалтерського облку < використову
План рахунв бухгалтерського облку. ДевТятий клас рахункв не застосову
ться. Витрати класифкован згдно Положень(Стандартв)Бухгалтерського Облку.
2.2. Аудит витрат на придбання товарв та операцй з матеральними цнностями
Основою вс㺿 господарсько
Аудитор в процес переврки операцй з матеральними запасами виршу
наступн завдання:
Вивчення склалу матеральних запасв, ознайомлення з мовами
Пдтвердження правильност оцнки запасв та вдображеня операцй по
Оцнка якост проведених нвентаризацй матеральних запасв тощо.
В процес переврки операцй з матеральними запасами на СП Полсервс використову
мо наступн джерела нформацÿ: договори поставки, накладн, товаро-транспортн накладн, номенклатура-цик (прайс-лист), довреност, акти приймання матералв, договори з матерально-вдповдальними особами, облков ре
стри по рахункам 281 Товари на склад, 024 Матеральн цнност на вдповдальному зберганн, 201 Сировина матерали, 203 Паливо, 221 МШП на склад та головну книгу.
Переврка збереження та використання товарно-матеральних цнностей на пдпри
мств, як правило, почина
ться з знайомства з роботою бухгалтерÿ. Предметом ваги аудитора
: склад, пдпорядковансть та квалфкаця облкових кадрв; перелк використовуваних нормативних документв; наявнсть графка документообгу;43 використовуван методи внутршнього контролю (нвентаризаця, документування, нормативний облк та н.); дотримання термнв проведення нвентаризацÿ товарно-матеральних цнностей та порядок оформлення
Псля цього доцльно провести тестування по спецальнй анкет та визначити, чи варто проводити повну чи часткову нвентаризацю матеральних запасв, чи необхдне провнедення суцльно
Табл. 2.1.1. Анкета теств переврки стану внутршнього контролю та системи облку матеральних запасв (МЗ) (17).
|
№ |
Змст питання або субТ кт дослдження |
Змст вдповд (результат переврки) |
Висновки та ршення аудитора |
| . Внутршнй контроль | |||
|
1 |
Чи створен мови, що забезпечують збереження МЗ? |
МЗ збергаються на обладнаних складах |
Умови збергання МЗ задовльн |
|
2 |
Хто здйсню функцÿ контролю збереження та використання МЗ? |
нвентаризацйна комся, що створю ться за наказом кервника |
У склад комсÿвключена працвники складу та бухгалтерÿ |
|
3 |
Чи проводяться нвентаризацÿ МЗ, коли скльки разв? |
Проводяться тльки в кнц року нвентаризацйною комсúю |
Слабкий контроль.Необхдно провести нвентаризацю. |
|
4 |
Чи проводяться переврки повноти та сво часност повноти оприбуткування МЗ? |
Вибрково по первинним документам |
Варто провести вибркову переврку |
| Б. Система облку | |||
|
5 |
Чи проведена класифкаця МЗ на вдповдн групи? |
Так |
моврнсть помилки в аналтичному облку невелика |
|
6 |
Чи обран методи оцнки та облку на рахунках МЗ в облковй полтиц? |
Методи оцнки обран |
моврнсть помилки в облку невелика |
|
7 |
Чи органзований ефективний аналтичний облк МЗ, чи ведуться картки складського облку? |
налтичний облк ведеться за видами МЗ |
Необхдно переврити записи на рахунку облку товарв |
|
8 |
Чи видля ться ПДВ окремою строкою у всх розрахунково платжних документах? |
Так, завжди видля ться. |
моврнсть помилки при обчисленн ПДВ невелика. |
|
9 |
Чи складаються акти на списання МШП, що стали непридатними? |
Так, складаються |
Суцльна переврки МПШ не потрбна. моврнсть помилок та краджок- невелика. |
|
10 |
З якою перодичнстю звряються дан аналтичного та синтетичного облку МЗ, тощо |
Тльки в кнц року |
сну моврнсть викривлення перодично |
удитор за результатами загального знайомства з системою внутршнього контролю та облку на пдпри
мств склада
програму переврки операцй з матеральними цнностями. Програма аудиторсько
Якщо в аудитора склалась думка про незадовльний рвень збергання ценностей на складах пдпри
мства, вн може порекомендувати його кервництву вибркову нвентаризацю деяких груп матералв (дефцитних, дорогих), закрплених за конкретними матерально-вдповдальними особами. При одержанн згоди та призначенн нвентаризацйно
Таблиця 2.1.2.. Програма аудиторсько
|
№ |
Перелк процедур |
Джерела нформацÿ |
|
1 |
Переврка даних ре стрв облку МЗ та зврка |
Картки облку МЗ, вдомост, журнали-ордера, Головна книга |
|
2 |
Переврка повноти оприходування та правильност визначення фактично |
Договори, рахунки, накладн, авансов звти, Головна книга |
|
3 |
Переврка даних нвентаризацÿ МШП та порвняння ? результатв з даними аналтичного облку |
нвентаризацйн описи та картки облку матералв, МШП, Головна книга |
|
4 |
Вибр контрольних груп МЗ за даними ре стрв облку та проведення вибрково |
нвентаризацйн описи, результати поточно |
|
5 |
Переврка павильност видлення та вдшкодування ПДВ по поступившим МЗ, нарахування ПДВ та нших податкв по реалзацÿ та ншому вибуттю МЗ |
Розрахунково-платжн документи, розрахунки по податках, рахунки, накладн, Книги облку придбання та продажу товарв |
|
6 |
налз правильност оцнки За при реалзац㿿 обраним методома списання |
Облкова полтика, картки облку матералв, рахунки, накладн, договори. |
Пдписан аудитором, членами нвентаризацйно
Перевряючий органзацю бухгалтерського облку матеральних ресурсв, аудитор на основ спвставлення даних первинних розрахунково-платжних документв (рахункв, накладних) та облкових ре
стрв (карток складського облку, звтв про рух цнностей, вдомостей) встановлю
повноту прибуткування запасв, правильнсть
Товари в гуртовй торгвл облковуються по закупвельних цнах. Облк органзову
ться з використанням рахунку 281 Товари на склад. Матеральн запаси, що не належать пдпри
мству, але знаходяться у його розпорядженн у вдповдност з договором приймаються на облк в позабалансовий рахунок 024 Матеральн цнност на вдповдальному зберганна в оцнц, передбаченй в договор.
ОбовТязковому контролю пдляга
обгрунтовансть вдшкодування ПДВ по придбаним пдпри
мством МЦ. Переврка проводиться аудитором по даним розрахунково-платжних документв, документв на прихд.
Якщо у звтному перод проводилась оцнка певних запасв, то в наявност повинн бути акти нвентаризацÿ, протоколи нвентаризацйно
Наприкнц аудитор перевря
операцÿ по прибуткуванню, списанню та погашенню вартост МЗ. Для цього вн попередньо ввизнача
Типов помилки при переврц операцй з матеральними запасами:
Вдсутнсть первинних прихдних або розхдних документв або оформлення
Списання у розхд неоприбуткованих матеральних цнностей (не оформлених прихдними документами);
Недотриманя зафксованого в облковй полтиц варанту облку МЗ;
рифметичн помилки в документах.
удит почина
ться з нвентаризацÿ
Аудитор придля
належну вагу безпосередньому перегляду бухгалтерських документв з метою перевркиа правильност арифметичних пдрахункв в них,
Спвставлення даних бухгалтерського облку з даними оперативного облку - важливий спосб господарських операцй. Дан оперативного облку не можуть служити пдставою для облкових бухгалтерських засобв, тому аудитор
2.3. Проведення аудиту на СП Полсервс
Купвля товарв на СППолсервс здйсню
ться на пдстав кладених договорв. Псля оформлення договору постачальник виставля
рахунок для оплати. Оплата проводиться по перерахунку через станову банку (АК Електронбанк). При проведенн аудиту слд звернути вагу на правильнсть оформлення договорв, наявнсть оригнальних рахункв, правильнсть посилання на рахунок в платжних дорученнях.
До витрат на придбання товарв належать також послуги транспортних органзацй, як здйснюють перевезення товару вд постачальникв з Сходу кра
Якщо у поставц було деклька найменувань товару, то вартсть перевезень вдноситься до вартост кожно
Бухгалтерськ проводки по придбанню товарв та транспортних послугах розглянемо на приклад господарських операцй по придбанню товарв за листопад 2р.
Табл.1 Ре
стр отриманих товарв в листопад 2р.
|
Дата |
Постачальник |
Дт 281 |
Дт 644 |
Кт 631 |
|
02.11.00 |
Нафтохм |
14 550,42 |
2 910,08 |
17 460,50 |
|
03.11.00 |
Метизи |
8 717,48 |
1 743,50 |
10 460,98 |
|
03.11.00 |
Сават |
14 820,00 |
2 964,00 |
17 784,00 |
|
06.11.00 |
Спецтехнка |
31,44 |
6,29 |
37,73 |
|
06.11.00 |
Спецтехнка |
42,50 |
8,50 |
51,00 |
|
06.11.00 |
сторя |
39 955,83 |
7 991,17 |
47 947,00 |
|
06.11.00 |
Верос (транспорт) |
1 375,00 |
275,00 |
1 650,00 |
|
08.11.00 |
Чумак |
14 836,50 |
0,00 |
14 836,50 |
|
08.11.00 |
ванцв |
1 916,67 |
383,33 |
2 300,00 |
|
09.11.00 |
Спецтехнка |
826,06 |
165,21 |
991,27 |
|
10.11.00 |
Промоборудование |
23 ,00 |
4 600,00 |
27 600,00 |
|
10.11.00 |
Коцюрко М. (транспорт) |
2 ,33 |
466,67 |
2 800,00 |
|
10.11.00 |
Чумак |
11 200,00 |
0,00 |
11 200,00 |
|
10.11.00 |
Коцюрко М. |
1 833,33 |
366,67 |
2 200,00 |
|
14.11.00 |
нтербуд |
2 463,25 |
492,65 |
2 955,90 |
|
23.11.00 |
нтер- мпекс |
12 276,67 |
2 455,33 |
14 732,00 |
|
23.11.00 |
Метизи |
694,80 |
138,96 |
833,76 |
|
23.11.00 |
УВТК |
1 267,83 |
253,57 |
1 521,40 |
|
27.11.00 |
Нафтохм |
24 793,44 |
4 958,69 |
29 752,13 |
|
|
РАЗОМ |
176 934,55 |
30 179,62 |
207 114,17 |
На СППолсервс вибуття запасв (списання товарв в реалзацю) здйсню
ться за середньозваженою собвартстю. З теорÿ бухгалтерського облку вдомо, що цей метод застосову
ться для кожно
|
Середньозважена собвартсть одиниц |
|
Кльксть дентичних запасв, отриманих протягом мсяця |
|
Кльксть запасв, що залишилися на початок мсяця |
|
Отримано дентичних запасв протягом мсяця |
|
Залишок на початок мсяця |
|
+ |
|
+ |
|
= |
Отже, в чисельнику формули проставляються значення в грошовому (вартсному) вираженн, в знаменнику ц ж значення - в кльксному (тобто в фзичних одиницях).
При аудит слд переврити методом вибрки суму списання по деяким позицям вручну, але оскльки на пдпри
мств списання товарв здйсню
компТютер, перерахунок суми
недоцльним.
Варто звернути вагу на правильнсть переведення до базових
Наприклад, згвдно накладно
Бухгалтерськ проведення по реалзацÿ та списанню товарв розглянемо на приклад т㺿 ж накладно
|
№ |
Змст операцй |
Дт |
Кт |
Сума |
|
1 |
Товар реалзовано: )вдвантажено покупцям Б)податков зобовТязання В)списано товар (собвартсть без ПДВ по середньозваж.цнах) |
361 702 791 |
702 643 281 |
345,00 57,50 267,38 |
|
2 |
Визнано дохд вд реалзацÿ |
702 |
791 |
287,50 |
|
3 |
Результат основно |
791 |
441 |
20,12 |
Витрати дяльност згдно П(С)БО облковуються на рахунках класу 8.
Витрати класифкован згдно
нструкцÿ про застосування плану рахункв бухгалтерського облку
Рахунок 80 Матеральн витрати
На субрахунку 801 Витрати сировини матералв загальню
ться нформаця про витрати сировини матералв, як використан як основн й допомжн матерали в операцйнй дяльност пдпри
мства.
На субрахунку 803 Витрати палива енергÿФ загальню
ться нформаця про витрати придбаних палива та енергÿ всх видв, як використан на технологчн та нш операцйн цл.
На субрахунку 805 Витрати будвельних матералв загальню
ться нформаця про витрати будвельних матералв, як використан як основн та допомжн матерали в операцйнй дяльност пдпри
мства.
Рахунок 81 Витрати на оплату прац
На субрахунку 811 Витрати за окладами тарифами загальню
ться нформаця про витрати на виплату основно
Рахунок 82 Витрати на оплату прац
На субрахунку 821 Вдрахування на пенсйне забезпечення ведеться облк вдрахувань на обовТязкове державне пенсйне страхування.
На субрахунку 822 Вдрахування на соцальне страхування ведеться облк вдрахувань на обовТязкове соцальне страхування.
На субрахунку 823 Страхування на випадок безробття ведеться облк вдрахувань на обовТязкове соцальне страхування на випадок безробття.
Рахунок 83 Амортизаця
На субрахунку 831 Амортизаця основних засобв загальню
ться нформаця про нарахування амортизацÿ основних засобв.
На субрахунку 832 Амортизаця нших необоротних активв загальню
ться нформаця про нарахування амортизацÿ нших необоротних матеральних активв.
Рахунок 84 У
нш операцйн витрати
На субрахунку 841 У
нш операцйн витрати облковуються витрати:
001
новацйний фонд
002 Комунальний податок
005 Витрати на вдрядженя
006 Послуги звТязку
007 Оренда
008 Госпвитрати
009 Послуги банку
010
нш витрати
011 Реклама
012 Послуги стороннх органзацй виробн.характеру
013 Поштово-канцелярськ витрати
014 Плата за сертифкат, цензю, мито, дозволи
015 Вдсотки за користування кредитом
017 Податок на землю
018 Плата за електроенергю
На субрахунку 843 У
нш витрати не повТязан з собвартстю ведеться облк:
001 Списання товару згдно акту
002 Податок з власникв транспортних засобв
003 Податок на землю
004 Фнансов санукцÿ, штрафи, пен
005 ПДВ, яке не пдляга
вдшкодуванню
006 Благочинн внески
007 Дебторсбка заборговансть
008 Послуги звТязку зверх абонплати
009 Представницьк витрати
010 Списання пального
011
нш витрати
012 матеральна допомога
Рахунок 85 У
нш затрати
На субрахунку 851 Нарахування податку на прибуток облкову
ться:
001 податок на прибуток
002 Фнансов санкцÿ згдно акта переврок
003 Податок на дивденди
При аудит здйсню
ться переврка правильност перенесення залишкв по рахунках аналтичного облку на синтетичн рахунки. Але оскльки облк ведеться за допомогою компТютера, який самостно здйсню
операцÿ такого плану, такий вид аудиту
недоцльним. В даному випадку аудитору слд звернути вагу на правомрнсть бухгалтерських проводок, правильнсть вднесення до витрат тих чи нших сум. Для цього розглянемо бухгалтерськ проводки СП Полсервс, як стосуються витрат, тобто рахункв класу 8; дан одержана з бугалтерсько
Табл.2.3.3. Господарськ операцÿ СП Полсервс по 8 класу рахункв за листопад 2р.
Обороти по р.801
30.11.00 801 201 Списано на витрати матерали 556,43грн
30.11.00 801 201 Списано на витрати матерали 2,77грн
30.11.00 791 80а Списано матеральн витрати 559,20грн
Обороти по р.803
30.11.00 803 203 Списано на витрати паливо 249,59грн
30.11.00 791 80 Списано матеральн витрати 249,59грн
Обороти по р.811
30.11.00 811 661 Нарахована зарплата 3700,00грн
30.11.00 791 811 Списано витрати на оплату прац 3700,00грн
Обороти по р.821
30.11.00 821 651 Нараховано в Пенсйний фонд32% 1184,00грн
30.11.00 791 82а Списано нарахування в Пенсйний фонд 1184,00грн
Обороти по р.822
30.11.00 822 652 Нараховано на соц.страхування 4% 148,00грн
30.11.00 791 82а Списано нарахування на соц.страх. 148,00грн
Обороти по р.823
30.11.00 823 653 Нараховано до фонду безробття 1,5% 55,50грн
30.11.00 791 82а Списано нарахування до фонду безробття55,50грн
Обороти по р.841 14980,97
23.11.00 841.011 685 Послуги по реклам вд Телерадокомп. 935,46грн
23.11.00 841.011 685 Послуги по реклам вд СЗЛюксен 1796,12грн
24.11.00 841.007 685 Послуги оренди вд
нсп.благоустрою 86,40грн
25.11.00 841.012 685 Посл. по обсл.ксерокса вд ПП Пристай 261,00грн
27.11.00 841.007 685 Посл.оренди вд ДПАйсберг 70,89грн
28.11.00 841.011 685 Посл.по реклам вд Високий Замока 2573,96грн
28.11.00 841.012 685 Транспортн послуги РБУ МР 372,10грн
28.11.00 841.012 685 Електроенергя З-д нструментальний 246,98грн
29.11.00 841.015 311 Оплачено проценти за кредит 5491,49грн
30.11.00 841.009 311 Оплачено послуги банку 309,41грн
30.11.00 841.001 6421 Нараховано внески до
нофонду 446,00грн
30.11.00 841.017 6419 Нараховано податок на землю 840,00грн
30.11.00 841.002 6416 Нараховано комунальний податок 34,00грн
30.11.00 841.008 372 Госп.витрати через Ковальчик М. 8,00грн
30.11.00 841.012 685 Послуги охорони ВДСО Шевч.р-на 443,20грн
30.11.00 841.006 685 Послуги звТязку вд ТЕЛ 279,29грн
30.11.00 841.012 685 Послуги крана вд М-1 610,00грн
30.11.00 841.012 985 Послуги залзниц ТехПД 176,67грн
Оскльки податковий облк не перетина
ться з бухгалтерським, тобто обчислення податкв не ма
прямого звТязку з бухгалтерськими записами, то зробити помилку в кореспонденцÿ рахункв, яка б спричинила недо
Наприклад, помилково здйснене двч списання на суму 3,00грн по розхднй накладнй. Помилкова операця зменшу
а залишок товарв на кнець звтного пероду на вказану суму, яка дода
ться до валових витрат таким чином зменшу
базу оподаткування податком на прибуток. Ставка податку- 30%, тому розмр недо
Так само вплива
а на суму залишкв матеральних цнностей на кнець звтного пероду включення до балансово
Можлив помилки, що стосу
ться списання матералв на невиробнич цл. Наприклад, на пдпри
мства <
автомобль, який використову
ться директорома для особистих цлей. В податковому облку при обчисленн податку на прибуток списане протягом мсяця пальне при коригуванн товарних залишкв обовТязково слд додати до залишку на початок мсяця. Якщо цього не зробити, валов доходи будуть завищен, податок на прибуток - занижений.
3.Проблеми аудиту в перод реформування системи бухгалтерського облку та звтност
3.1. Проблеми переврки аудитором бухгалтерських рахункв в мовах реформування системи облку в кра
з набуттям чинност з 1 счня 2 р. Закону кра
Здйснюючи аудит фнансово
1) проблема пдтвердження початкових залишнкв на рахунках та у формах звтност пдприн
мств, як ранше не проводили аудиторську пенреврку, тобто аудит буде проводитись вперше, або попередня переврка здйснювалась ншим аудитором;
2) проблема пдтвердження початкових занлишкв у звтност всх, без винятку, пдприн
мств у зв'язку з трансформацúю бухгалтернського балансу та Звту про фнансов резульнтати станом на 1 счня 2 року перенесенню сальдо рахункв, як ранше велися на пдприн
мств, на рахунки Головно
Послдовно дослдимо суть зазначених проблем.
Вдповдальнсть аудитора за початкова залишки при першй аудиторськй переврц пдпри
мства клúнта.
Для пдтвердження вхдних залишкв при першй аудиторськй переврц аудитору слд керуватися Нанцональним нормативом аудиту (ННА) 15 "Ставнлення аудитора до початкових залишкв по рахуннках облку пдпри
мства пд час першо
Цей норматив може застосовуватись в тих випаднках, коли звти за попереднй звтний перод перенвряв нший аудитор. Якщо аудитор здйсню
аудинторську переврку вперше, то з самого початку вн не ма
доказв, як пдтверджують правильнсть вхднних залишкв по рахунках у бухгалтерському банланс. Разом з тим обов'язком аудитора
отримання достатнх аудиторських доказв з використанням нензалежних та узгоджених процедур на цй основ обгрунтований висновок щодо достоврност перевнрено
Згдно з п.2 ННА 15, якщо аудиторська переврнка проводиться аудитором вперше, йому необнхдно отримати докази того, що у початкових залиншках по рахунках бухгалтерського облку не сну
неврних даних, як можуть стотно вплинути на фннансов звти за попереднй перод (на думку О.Петрик (25), тут треба замсть слв "за попереднй перод" вжити вираз "поточного пероду, що перевря
ться", оскльки йдеться не про пдтвердження минулих звнтних форм, про переврку тепершнх
фнансових звтв вплив на них вхдних сальдо); кнцев залиншки попереднього пероду були правильно перенесенн у фнансову звтнсть поточного пероду; послдонвно використовувалася вдповдна облкова полтика або нформаця про змни, як вносилися в не
Послдовнсть переврки аудитором вхдних пончаткових залишкв подано на рис3.
Кльксть, суть та види аудиторських доказв, також глибина переврки вхдних залишкв занлежать вд:
1) облково
2) того, чи переврялась ранше фнансова звтннсть цього пдпри
мства ншими аудиторами, якщо переврялась, то на подальш переврки вплива
також вид висновку, який було видано (якщо ранше було зроблено негативний, мовно-позинтивний, висновок або дано вдмову вд думки, то аудитор не може покладатись (довряти) залишнкам за попередньою звтнстю повинен вжити додаткових заходв з
3) сут рахункв, по яких потрбно пдтверджунвати залишки, ризику виникнення сутт
вост понмилок, як можуть на них бути виявлен, також величини
удитор повинен впевнитись у тому, що занлишки, як
по рахунках Головно
У раз, якщо фнансова звтнсть пдпри
мства за попередн пероди переврялась ншим аудитонром (аудиторами), то згдно з п. 6 ННА 15 тенпершнй аудитор може отримати аудиторськ докази стосовно правильност вхдних залишкв по балансових рахунках через вивчення робочо
Для того щоб правила професйно
Псля цього тепершнй аудитор, у свою чергу, повинен адресувати попередньому аудитору лист-звернення - див. Додаток 2.
На основ отримано
У раз, якщо звтнсть пдпри
мства ранше не переврялась аудитором або тепершнй аудитор не погоджу
ться з залишками, пдтвердженими понпереднм аудитором, йому слд виконати додатков аудиторськ процедури контрольн заходи в тому обсяз, в якому вони стосуються фнансово
Так, у ННА 15 наведено деяк рекомендацÿ щодо переврки залишкв по поточних активах пасивах пдпри
мства-клúнта. Зроблено логчне передбачея, що часткове пдтвердження залишкв по поточнних активах пасивах може бути отримано в ход аудиторсько
Однак можуть виникнути деяк труднощ з перенврки залишкв товарно-матеральних запасв. Це пов'язано з тим, що на пдпри
мств постйно здйсню
ться рух товарно-матеральних цнностей,
Хспостереження за проведенням фзично
Хпереврку вза
моув'язувания оцнки матеральних цнностей, у тому числ початкових запасв та отриманих фнансових результатв (як вдомо, вартсть запасв прямо вплива
на отриманий прибунток чи збиток);
Хпереврку дотримання принципу вдповдноснт, тобто розмежування звтних перодв. Це ознанча
, що запаси повинн бути вдображен в тому перод, в якому вони були вдповдно оприбутконван чи використан. Використання сукупност танких аудиторських процедур да
змогу забезпечити надйнсть пдтвердження правильност представнлених вхдних залишкв.
Для пдтвердження вхдних залишкв по рахуннках необоротних активв пасивв, тобто тих, як не належать до поточних (нематеральн активи, основн засоби, каптальн вкладення, довгостронкова дебторська заборговансть, каптал, забезпенчення, довгострокова кредиторська заборговансть, довгостроков кредити банкв та н.), аудитор понвинен дослдити первинн документи та облков записи, на основ яких було виведено залишки по вдповдних рахунках (як правило, так операцÿ
небагаточисельними). В окремих випадках аудитор може отримати пдтвердження по вхдних залишках названих рахункв вд третх осб, тобто вд банкв, кредиторв, постачальникв, дебторв, нвесторв та нших суб'
ктв. Особливу вагу слд звернути на правильнсть розрахунку вдображення в облку вдсоткв по довгострокових зобов'язаннях.
Залежно вд того, погоджу
ться (пдтверджу
) аудитор вхдн залишки по рахунках на основ винконаних сх розглянутих вище аудиторських процедур чи не погоджу
ться (не пдтверджу
), прийма
ться ршення про можливсть проведення аудиторсько
У мжнародному норматив аудиту 28 (МНА 28) <"Вдповдальнсть аудитора за початков залишки при першй переврц фнансово
Пдтвердження аудитором початкових залишив трансформованого балансу пдпри
мств станом на 01.01.2р.
Як же зазначалося вище, друга проблема пдтвердження початкових залишкв у звтност по рахунках облку пов'язана з трансформацúю бухгалтерського балансу, переходом на новий План рахункв бухгалтерського облку, складаям нових форм фнансово
Закону кра
П(С)БО 1 "Загальн вимоги до фнансово
П(С)БО 2 "Баланс" вд 31.03.99 р.;
Методичних рекомендацй по визначенню пдпри
мствами органзацями показникв вступнного сальдо балансу (графа 3) у 2 роц (доданток до листа Мнстерства фнансв кра
Методичних рекомендацй з перенесення сальдо рахункв субрахункв попереднього Плану рахункв бухгалтерського облку виробничо-госнподарсько
нструкцÿ про застосування Плану рахункв бухгалтерського облку активв, капталу", зобов'янзань господарських операцй пдпри
мств органнзацй, затверджено
Зупинимось бльш докладно на найсутт
вших елементах переврки аудитором вхдних залишкв у бухгалтерському баланс, як у збльшеному вингляд вдповдають вхдним залишкам у Головнй книз пдпри
мства-клúнта, навть у тих випадках, коли попередню аудиторську переврку здйснював один той самий аудитор. Насамперед слд врахонвувати нову структуру бухгалтерського балансу, економчну суть кожно
Перенвряючи вхдн залишки балансу, аудитор повинен звернути вагу на деяк моменти, щоб мнмзунвати аудиторський ризик при проведенн аудинторсько
При переврц статей "Нематеральн активи" та "Основн засоби" аудитор повинен впевнитись в тому, що ц активи були вдповдно переоцнен, результати переоцнки (прибутки чи збитки) вндображен по статт "
нший додатковий каптал". Вдповдно повинна бути вдкоригована сума зносу, списан з балансу основн засоби та нематенральн активи, як не вдповдають критерям винзнання активв, або т, як застарл, не придатн до використання. Списання таких активв вднонситься на збитки у Звт про фнансов результати. Пдпри
мство повинно розподлити основн засоби на виробнич невиробнич подати таку нфорнмацю у примтках. До 1 счня 2 р. не нарахонвувалась амортизаця по таких нематеральних акнтивах, як "гудвл", "ноу-хау". Тому по них пднпри
мство ма
нарахувати амортизацю вдобранзити ? у вдповдних статтях балансу з вднесеям за рахунок нерозподленого прибутку поперенднього 1 року.
Контролюючи залишок по статт "Незавершенне будвництво", аудитор повинен переконатися, що на цю статтю були перенесен залишки з танких статей старого балансу, як "Незавершен капнтальн вкладення" та "Устаткування". При цьому застарле, непридатне до використання статкунвання ма
бути списане на зменшення нерозподнленого прибутку попереднього звтного пероду, а устаткування, призначене для продажу, вдобранжа
ться у склад запасв-пдпри
мства, тобто серед оборотних активв.
Особливу вагу аудитору слд придлити переврц статт "Довгостроков фнансов нвестинцÿ". В основному вона форму
ться за рахунок перенесення сальдо з статт "Довгостроков фннансов вкладення" попереднього балансу. Однак при цьому, снують певн особливост. Фнансов вкладення, як не вдповдають визначенню актинвв за П(С)БО, мають бути списан за рахунок нерозподленого прибутку. У новому баланс до ц㺿 статт входять два рядки: 1) довгостроков фнансов нвестицÿ, що облковуються за методом част в каптал; 2) нш довгостроков фнансов нвестицÿ. Тому аудитор повинен переконатись, що до першого зазначеного рядка вдносяться довнгостроков фнансов нвестицÿ, розмр яких станонвить 2Ч50% капталу об'
кта нвестувая. Решта
ншими довгостроковими фнансовими нвестицями. Пдпри
мство-клúнт ма
обгрунтонвано вибрати один з методв оцнки нвестицй (за собвартстю, за сумою переоцнки, за нижчою з двох оцнок - собвартстю або ринковою вартснтю), послдовно його застосовувати та розкрити у примтках. Якщо проводилась переоцнка довгонстрокових фнансових нвестицй, то контроль вндображення ? результатв вдбува
ться аналогчно переоцнц, описанй за попереднми статтями неноборотних активв пдпри
мства.
Починаючи з 2р. у баланс пдпри
мств з'явилася нова стаття необоротних активв - "Довнгострокова дебторська заборговансть". Передунсм аудитор повинен впевнитись у правильност форнмування ц㺿 статт з окремих складових попередннього балансу. Так, в склад довгостроково
Стаття нового балансу "Вдстрочен податков активи" станом на 01.01.2 р. не буде мати зан лишку ? не заповнюють до введення в дю П(С)БО 17 "Податки на прибуток".
Перевряючи правильнсть вхдного сальдо по статт "
нш необоротн активи" аудитор повинен пересвдчитись, що сюди ввйшли вс нш необоротн активи, як не знайшли вдображення, по ннших статтях необоротних активв. Т з них, як не вдповдають визначенню активв, мають бути спинсан.
Важливим напрямом аудиторського контролю вхдних залишкв балансу
переврка залишкв по оборотних активах. Розглянемо основн завдання аудитора в цьому аспект в розрз окремих статей.
При переврц статт "Запаси" за
Однúю з статей, яка ма
специфку заповнення визначення сальдо у порвнянн з попереднми звтними перодами,
"Дебторська заборговансть" за ? видами (рядки 160-210 активу балансу). Перенвряючи правильнсть вхдних залишкв по цих рядках, аудитор повинен:
Х переконатись, що в склад дебторсько
Х впевнитись, що пдпри
мство списало безнандйн борги та створило резерв сумнвних боргв (рядок 162), використовуючи методики, запропоннован П(С)БО;
Х пересвдчитись, що нш статт попереднього балансу, як вдображали дебторську заборговансть, правильно трансформован в нов балансов статт:
дебторська заборговансть по векселях одернжаних переноситься в рядок 150 "Вексел одернжан";
2) дебторська заборговансть з податкових розрахункв, бюджетом, за авансами виданими, з дочрнми пдпри
мствами вдповдно переноситься у рядки: "Дебторська заборговансть за розранхунками: з бюджетом (рядок 170), за виданими авансами (рядок 180), з внутршнх розрахункв (рядок 200)". Дебторська заборговансть з персонналом за ншими операцями та з ншими дебтонрами переноситься у рядок 210 "
нша поточна дебторська заборговансть".
Контролюючи вхдне сальдо по статт "Коротнкостроков фнансов вкладення", аудитор зонбов'язаний звернути вагу на те, що по цй статт вдображено лише короткостроков фнансов вкландення, як вдповдають вимогам П(С)БО, вдонбражен за ринковою вартстю або за нижчою з двох оцнок Ч собвартстю чи ринковою вартснтю. Фнансов нвестицÿ, як не можуть бути винзнан активами, мають бути списан за рахунок нерозподленого прибутку.
Вдносно залишку по статт "Грошов кошти та
Стаття балансу "Витрати майбутнх перодв" заповню
ться через перенесення кнцевого залишнку аналогчно
При переврц правильност вхдних залишкв у пасив балансу аудитор повинен встановити за танкими статтями наступне:
"Статутний каптал" - вхдне сальдо дорвнню
кнцевому сальдо у попередньому баланс;якщо пдпри
мство засноване на пайовй власноснт, то замсть статутного капталу роблять запис у рядок "Пайовий каптал", якого не було ранше.
"Додатково вкладений каптал" - правильнно перенесено залишок з статт "Емсйний доход" попереднього балансу у зазначену статтю ново
"
нший додатковий каптал" - аудитором встанновлю
ться правильнсть включення таких статей попереднього балансу: "Фонд ндексацÿ балансонво
"Резервний каптал" - пряме перенесення сальдо з статт "Резервний фонд" попереднього балансу.
"Нерозподлений прибуток (непокритий збинток)" - вхдний залишок переноситься з одно-менно статт попереднього балансу, також пронводяться певн коригування, необхднсть яких бунла описана нами вище.
"Неоплачений каптал" - переноситься занлишок з аналогчно
"Вилучений каптал" Ч контролю
ться переннесення фактично
"Забезпечення виплат персоналу" та "
нш забезпечення" - записи вхдних залишкв пронводять на основ класифкацÿ за цльовим признанченням залишку, що був записаний по статт "Рензерви наступних витрат платежв" попереднього балансу;
"Цльове фнансування" - частина суми занлишку, що ранше був зазначений по статт "Цнльове фнансування цльов надходження".
По статтях довгострокових зобов'язань - т з них, як не будуть погашен (внаслдок вдмови кредитора, вичерпання строку позовно
удитору слд переврити правильнсть перенгрупування статей попереднього балансу у статт довгострокових зобов'язань нового балансу, а саме:
Х "Довгостроков кредити банку" - заноситьнся сальдо статт "Кредити банкв";
Х "
нш довгостроков фнансов зобов'язання" - включають залишки по таких статтях, як "Позиков кошти" та "Заборговансть за майно в оренд";
Х "
нш довгостроков зобов'язання" - сукупнсть залишкв по статтях "Реструктуризований борг", "Розрахунки за майно", "Вдстрочена поданткова заборговансть", "
нш довгостроков зонбов'язання
Х "Вдстрочен податков зобов'язання" (ряндок 460) не заповню
ться до введення в дю П(С)БО 17 "Податки на прибуток".
Переврка вхдних залишкв по статтях четнвертого роздлу пасиву балансу не становить особливих труднощв для аудитора, оскльки практично залишки з аналогчних статей поточних зобов'язань попереднього балансу перенносять у трансформований баланс. Разом з тим залишок по статт "Поточн зобов'язання за рознрахунками з часниками" заповню
ться через пенренесення сальдо статт "Фонд дивдендв" понпереднього балансу. Специфчним
також форнмування статт "Поточна заборговансть по довнгострокових зобов'язаннях", яко
"Доходи майбутнх перодв" (п'ятий роздл) - контролю
ться правильнсть перенесення суми з однойменно
3.2. Проблеми реформування бухгалтерського облку в кра
Минуло два роки з часу затвердження рядом кра
Згдно з цúю Програмою метою реформи
:
Х доведення системи бухгалтерського облку у вднповднсть до вимог ринково
Х надання суб'
ктам господарювання можливонстей визначити меж та форми внутршньовиробнничого (управлнського) облку.
Виходячи з цього Програма передбача
два рвн:
1) централзоване реформування Ч ренгулю
ться державою ма
за мету забезпечення доступу всх зацкавлених користувачв до нфорнмацÿ, яка.да
явлення про об'
ктивний фнансонвий стан результати дяльност об'
кта господанрювання;
2) децентралзоване реформування здйнсню
ться самим господарюючим суб'
ктом виходянчи з його потреб в нформацÿ для планування, коннтролю та прийняття ршень у процес правлння.
Регулюванню з боку держави пдлягають аспекти бухгалтерського облку, пов'язан з загальненням нформацÿ та складанням звтност, потрбно
Виходячи з цього можна дйти висновку, що застосування мжнародних стандартв бухгалтернського облку
не метою реформування бухгалнтерського облку в кра
Приведення нацонально
законодавче закрплення принципв ведення бухгалтерського облку;
формування нормативно
методичне забезпечення (методичн рекоменндацÿ, коментар);
кадрове забезпечення (пдготовка, перепднготовка та пдвищення квалфкацÿ спецалств бухгалтерського облку);
мжнародне спвробтництво (вступ активна робота в мжнародних спецалзованих професйнних органзацях).
З метою практично
Х прийнято Закон кра
Х затверджено 19 першочергових Положень (стандартв) бухгалтерського облку, як визначанють методологчн засади формування облково
Х розроблено та введено в дю План рахункв бухгалтерського облку активв, капталу, зобов'янзань господарських операцй пдпри
мств органнзацй та
нструкцю про його застосування;
Х розроблено методичн рекомендацÿ з перененсення сальдо рахункв субрахункв старого Планну рахункв на рахунки та субрахунки нового Планну рахункв;
Х завершу
ться розробка методичних рекоменндацй з облку втрат в основних галузях економки;
Х переглядаються програми пдготовки фахвцв у навчальних закладах, видано пдручники та понсбники з ново
Х спшна здйсню
ться програма сертифкацÿ бухгалтерв, розпочата Федерацúю професйних бухгалтерв аудиторв кра
У 2001 р. будуть введен в дю План рахуннкв бухгалтерського облку дяльност манлих пдпри
мств Положення (стандарти), бухнгалтерського облку: 13 "Фнансов
нструменти"; 17 "Податок на прибуток"; 18 "Довгостроков контракти"; 22 "Вплив змн цн
нфляцÿ"; 23 "Розкриття нформацÿ щодо пов'язаних сторн"; 24 "Прибуток на акцю".
Разом з тим, незважаючи на вс позитивн змнни, досягнут за останн роки, реформування сиснтеми бухгалтерського облку в кра
Практика застосування П(С)БО нового Планну рахункв свдчить, що ц документи потребунють подальшого доопрацювання та згодження. Проте головн проблеми, пов'язан з впроваджеям П(С)БО, полягають у тому, що:
1)П(С)БО не збгаються за структурою змстом з Мжнародними стандартами (МСБО) це да
пднставу окремим експертам (переважно захдним) стверджувати про невдповднсть бухгалтерського облку в кра
2) застосування П(С)БО призводить до зростання розбжностей мж податковим бухгалтерським тракнтуванням вдображенням одних тих самих об'
ктв. Це, в свою чергу, призводить до збльшення обсягв роботи бухгалтерв зростання
налз щодо вдповдност П(С)БО МСБО подано в публкацях Н. Горицько
На думку згаданих експертв, П(С)БО не понвнстю вдповдають МСБО, тому замсть розробнки нацональних стандартв кра
У зв'язку з цим С.Голов (15)а робить два сутт
вих зануваження:
По-перше, аналз вдповдност П(С)БО МСБО, виконаний цими експертами, ма
формальний характер свдчить про некоректнсть зстанвлення та в окремих моментах про необзнансть самих експертв.
Отже, такий аналз вдповдност П(С)БО мжннародним стандартам не можна вважати професйнним доречним".
По-друге, згдно з Законом Укра
Отже, Закон не вимага
повно
Вдсутнсть тако
1) МСБО зорúнтован насамперед на велик транснацональн корпорацÿ та компанÿ, акцÿ яких котируються на фондових ринках;
2} МСБО - це певною мрою "компромс" мж системами бухгалтерського облку рзних кра
3) МСБО розроблен з рахуванням певного рвня економчного та соцально-культурного рознвитку;
4) МСБО не охоплюють всх питань, напринклад, вони не встановлюють порядок облку безноплатно отриманих активв, продовжу
ться рознробка стандартв щодо "галузевих" особливостей облку (страхування, сльське господарство та н.);
5) дюча в кра
6) мова МСБО вдрзня
ться вд мови нормантивного документа, до яко
7) у передмов до МСБО (п. 11) чтко зазначенно, що стандарти, як вида
Комтет з мжнароднних стандартв бухгалтерського облку (КМСБО), не
домнуючими над мсцевими положеннями, як регулюють випуск фнансових звтв. Там танкож (п. 9) пдкреслю
ться, що однúю з цлей КМСБО
максимально можлива гармонзаця рзних стандартв бухгалтерського облку та обнлково
Не випадково у Звт Мжнародного форуму розвитку бухгалтерського облку "Вдосконалення фнансово
Справедливсть такого висновку пдтверджун
ться досвдом кра
Наприклад, МСБО не встановлюють форми звтност. Як же тод в мовах" снуючо
Поряд з тим МСБО не поширюються на несутнт
в статт. Сутт
всть, у свою чергу, не можна визначити абсолютним кльксним показником, одннаковим для всх пдпри
мств статей. У резульнтат в процес ре
страцÿ П(С)БО 1 в Мнстерств юстицÿ кра
чи потрбно взагал повне впроваджея МСБО в кра
Мжнародна органзаця комсй з цнних паперв (
0SСО) рекомендувала сво
Базельський Комтет банквського нагляду, який на прохання Мнстрв фнансв Велико
Усе це свдчить про наявнсть тенденцÿ, яка поляга
в тому, що МСБО стають обов'язковою мовою обгу цнних паперв на свтових фондонвих ринках.
Отже, необхднсть введення МСБО в повному обсяз для акцонерних товариств, пдпри
мств - емтентв облгацй та професйних часникв фонндового ринку не виклика
сумнву. Проте наскльнки виправдано застосовувати таку вимогу до пднпри
мств, що не залучають кредитв не випусканють цнн папери?
На думку С.Голова (15), вс суб'
кти господарсько
З рахуванням досвду впровадження МСБО в кра
| Фнансов звти | Примтки до фнансових звтв |
Додатнкова нфорнмаця |
|||||
|
Баланс |
Звт про фнансов результати |
Звт про рух грошовихкоштв |
Звт про власний каптал |
Загальн примтки |
нш примтки, визначен П(С)БО |
нша нформаця згдно з МСБО |
|
| Фнансова
звтнсть суб'
ктв малого пдпри мництва |
|
||||||
| Фнансова
звтнсть нших пдпри
мств, що не зобов'язан оприлюдиювати фнансову звтнсть |
|
||||||
| Фнансова
звтнсть пдпри
мств, що оприлюднюють фнансову звнсть (крм пдпри мств, що допущен до стингу на фондових бржах) |
|||||||
| Фнансова
звтнсть пдпри
мств, що допущен до стмнгу на фондових бржах |
|||||||
Рис. 4. Вимоги до обсягу фнансово
Повного застосування МСБО доцльно вимагати вд акцонерних товариств, акцÿ яких допущен до стингу на кра
нш пдпри
мства (крм суб'
ктв малого пдпри
мництва представництв. ноземних суб'
кнтв господарсько
Нарешт, звтнсть суб'
ктв малого пдпри
мнництва можна було б обмежити рчним Балансом Звтом про фнансов результати. При цьому Звт про фнансов результати доцльно складати за елементами витрат з рахуванням змн залишнкв запасв.
У будь-якому випадку облк, звтнсть та опондаткування суб'
ктв малого пдпри
мництва в кра
Проте чи варто створювати окрем синстеми облку для задоволення потреб окремих користувачв? Якщо так, тод можна говорити про "фнансонвий облк", "управлнський облк", "податковий облк", "статистичний облк", "оперативний облк" тощо. Такий пдхд
неефективним, оскльки ядром нформацйного забезпечення правлння
бухгалнтерський облк. Тому варто наповнити цей термн новим змстом.
Закон кра
Згадка про грошовий вимрник
швидше данинною традицÿ та дещо "звужу
" наведене вище винзначення бухгалтерського облку. Сьогодн слд говорити про систему бухгалтерського облку, яка не обмежу
ться грошовим вимрником, системою рахункв подвйним записом, ре
страцúю лише фактв минулого. У зв'язку з цим, безумовно, ма
рацю М. Чумаченко(30), який пинсав: "Бухгалтерський облк ставить сво
Схожий пдхд застосовують американськ вченн Ч. Хорнгрен Г. Сандем [29], як видляють три типи облково
Х рахвництва (безперервне накопичення клансифкаця даних для оцнки дяльност пдпри
мснтва);
Хпривернення ваги (регулярна звтнсть, яка мстить нформацю про вдхилення та
Хвиршення проблеми (нформаця щодо можнливих результатв майбутнх дй та рекомендацÿ щодо вибору оптимального варанту).
Таке визначення завдань бухгалтерського облнку да
змогу говорити про необхднсть створення глобально
Отже, глобальна система бухгалтерського облку - це система збору, перетворення та нандання зовншнм внутршнм користувачам нандйно
Отже, в сиснтем синтетичних аналтичних рахункв бухгалтернського облку можна отримувати окрему нформанцю, що цкавить рзних користувачв
У свою чергу, пдпри
мства мають повту свободу дй щодо органзацÿ т㺿 частини бухгалтерського облку, яка не регламенту
ться державою. Згдно з ст. 8 Закону кра
Оскльки одна частина бухгалтерського облку регламенту
ться державою, нша встановлю
тьсясамим пдпри
мством, важливе значення ма
згондження вимог користувачв щодо формування та обсягу звтних показникв. Аналогчного погляду дотриму
ться М. Чумаченко, зазначаючи, що "необхдний консенсус, який пдводив би нас до того, що ми домовля
мося про принципи формунвання нформацÿ для користувача" [30].
Тому створення глобально
Глобальна система бухгалтерського облку дасть можливсть гармонзувати мжнародн стандарти та нацональн традицÿ, макро- й мкроекономчн понтреби правлння та нтереси рзних груп користуванчв в якснй економчнй нформацÿ.
З вищесказаного можемо зробити наступн висновки. Протягом 1-2 рр. вдбулися значн змни у систем бухгалтерського облку в кра
Нов нормативн документи з бухгалтерського облку потребують подальшого вдосконалення та згодження. Реформа бухгалтерського облку не обмежу
ться його гармонзацúю з мжнародними стандартами (МСБО). Потрбна глобальна систенма бухгалтерського облку, яка ма
забезпечити нформацйн потреби як зовншнх, так внутрншнх користувачв.
Оскльки у межах
дино
Глобальна система бухгалтерського облку переднбача
застосування сучасних нформацйних технонлогй не обмежу
ться грошовим вимрником, сиснтемою рахункв, подвйним записом ре
страцúю лише фактв минулого. Це система збору, перетвонрення та надання зовншнм внутршнм користуванчам надйно
Практичне застосування глобально
Висновки
За матералами спльного кра
В робот на пдстав даних про пдпри
мство та його господарську дяльнсть розглянуто органзацйну структуру пдпри
мства, типов операцÿ та бухгалтерськ записи, склад витрат, описано методику проведення аудиту облково
Якщо згдно попереднх стандартв на торгвельних пдпри
мствах облк витрат здйснювався на синтетичному рахунку 44 Витрати, то з переходом до нових стандартв бухгалтерського облку значниха змн зазнали облк та класифкаця витрат. Пдпри
мство самостйно обира
доцльнсть використання 8-го та 9-го класв рахункв. В нашому приклад пдпри
мство з невеликими оборотами та однордними типовими операцями по придбанню та реалзацÿ обрало для себе використання лише 8-го класу рахункв бухгалтерського облку.
Пдсумками проведено
1.На сьогодншнй день в умовах реформування бухгалтерського облку, коли пдпри
мства тльки почали переходити на новий План рахункв, сну
багато розТяснень консультацй щодо трансформацÿ та нових категорй облку, чого не можна сказати про методику аудиту. Новтня тература ще не побачила свт, тобто сну
проблема методичного забезпечення роботи аудитора.
2.Метою аудитора
квалфкован обрунтован рекомендацÿ поради бухгалтеру щодо ведення облку, що
особливо важливим для прийняття ефективних правлнських ршень.
3.Завданням бухгалтера сьогодн
а <- не тльки вести облк, але й вмти зрозумти та проаналзувати суть здйснюваних операцй, передбачати наслдки, а також оптимзувати оподаткування.
4.Бухгалтер ХХ
столття повинен бути компетентним в питаннях не лише суто бухгалтерÿ, але й володти системою знань економко-правового характеру.
З трансформацúю бухгалтерського облку виникло багато думок зприводу доцльност цього переходу та надйност гармончност ново
Результати дано
|
|
Лтература |
|
1 |
Положення про докуменнтальне забезпечення записв в бухгалтерському облку.Затв.Мнстерством Фнансв кра |
|
2 |
Про аудиторську дяльнсть: Закон кра |
|
3 |
Про господарськ товариства: Закон кра |
|
4 |
Про пдпри мництво: Закон кра |
|
5 |
Про бухгалтерський облк та фнансову звтнсть в кра |
|
|
Про оподаткування прибутку пдпри мств:Закон кра |
|
|
нструкця про застосування Плану рахункв бухгалтерського облку активв, капталу, зобов"язань господарських операцй пдпри мств органзацй, затверджена наказом МФУ вд 30.11.99р. №291. |
|
6 |
Методичн рекомендацÿ з перенесення сальдо рахункв субрахункв попереднього Плану рахункв бухгалтерського облку виробничо-господарсько |
|
7 |
Положення (стандарт) бухгалтерського облку 9 "Запаси",затверджене наказом МФУ вд 20.10.99р. №246, заре строваним у МЮУ 02.11.99р. №751/4044 |
|
8 |
Положення (стандарт) бухгалтерського облку 16 "Витрати",затверджене наказом МФУ вд 31.12.99р. №318, заре строваним у МЮУ 19.01.2р. №27/4248 (з змнами доповненнями) |
|
9 |
ренс А., Лоббек Дж.Аудит.-М.: Финансы и статистика, 1995.-560с. |
|
10 |
удит: практическое пособие/А.Кузьминский, Н.Кужельный, Е.Петрик и др.; Под ред.А.Кузьминского.-К.: Учетинформ, 1996.-283с. |
|
11 |
Блуха М.Т. Аудит у бзнес:Посбник для бзнесменв.-Днпропетровськ:фрма Преском, 1994.-240с. |
|
12 |
Бухгалтерский чет в промышленности и капитальном строительстве: учебное пособие // И.М. Новиченко, Ф.П. Васин, И.М. Рендухов и др. Под ред. П.П.Новиченко.- М.: Финансы и статистика, 1983. - 360с. |
|
13 |
Бухгалтерский чет: учебник/ П.С.Безруких, А.Н.Кашаев. 3-е изд.-М.:Финансы и статистика.- 1988. 167-268с. |
|
14 |
Внутренний аудит: Методика проведения. - М.: Международный центр по вопросам налогообложения, 1994. - 80 с. |
|
15 |
Голов.С.Проблеми та перспективи реформування бухгалтерського облку в в кра |
|
16 |
Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ.-М.:Финансы и статистика, ЮНИТИ,1992.-240с. |
|
17 |
Завгородний В.П., Савченко В.Я.Бухгалтерский чет, контроль и аудит в словиях рынка.-2-е изд.К.:Фирма "ДИ-КСИ", 1997.-832с. |
|
18 |
Кужельный Н.В. Бухгалтерский чет и его контрольные функции. Практическое руководство. - М.: Финансы и статистика, 1985. - 143с. |
|
19 |
Майер Э. Контроллинг как система мышления и правления: Пер. с нем. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 96с. |
|
20 |
Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих.- М.: Финансы и статистика, 1992.- 208 с. |
|
21 |
Маргулис А.Ш. Бухгалтерский чет в отраслях народного хозяйства. - М.: Финансы, 1979. - С.415. |
|
22 |
Международные стандарты чета и аудита.-М.:Аудит-Трейдинг, 1992.Вып. 5-7. |
|
23 |
Муллахметов X. Ш. Внутренний аудит: проблемы организа-ции и развития/Бухгалтерский чет. - 1993. - №8. -С.29-30. |
|
24 |
Мюллер Г., Черной X., Минк Г. чет: международная перспектива: Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1992.- 136с. |
|
25 |
Петрик.О.Проблеми переврки аудитором початковиз залишкв за рахунками облку статтями балансу пдпри мств//Бухгалтерський облк аудит, № 11/2, с.55-62 |
|
26 |
Рудницький В.С. Методологя органзаця аудиту.-Тернопль:Економчна думка, 1998.-191с. |
|
27 |
Рудницький В.С. Внутршнй аудит: методологя, органзаця:Монографя.-Тернопль:Економчна думка, 2.-104с. |
|
28 |
Терехов А. А. Аудит -.внешний и внутренний/Бухгалтерский чет. -1993. - №4. - С. 15-18. |
|
29 |
Хорнгрен Ч.Г., Фостер Дж. Бухгалтерский чет: правлен-ческий аспект,- М.: Финансы и статистика, 1995.- 415 с. |
|
30 |
Чумаченко Н. Г. Бухгалтерский чет прошлое, настоящее... будущее?! // Свт бухгалтерського облку. -1997. |
|
31 |
Шеремет А.Д., Суйц В.П.Аудит.-М.:Инфра-М, 1995.-240с. |
|
32 |
Щирба М. Т. Об' ктивна необхднсть зовншнього внутршнього аудиту в мовах переходу економки кра |
Додаток 1
|
Додаток 2
|
Додаток 3
удиторський висновок
Незалежно
Контракти-Аудит
Кервництву СП Полсервс
Нами було проведено переврку витрат дяльност СП Полсервс на основ Головно
Переврку сплановано проведено вдповдно до нормативв аудиту, що дють в кра
Ми пдтверджу
мо, що надана нформаця да
дйсне та повне явлення про реальний склад витрат та дяльнсть субТ
кта переврки. Господарсько-фнансова дяльнсть здйсню
ться вдповдно до чинного законодавства. Система бухгалтерського облку, прийнята на пдпри
мств, вдповда
законодавчима та нормативним вимогам. Дан бухгалтерського облку достоврно вдображвають у всх сутт
вих аспектах фактичн витрати пдпри
мтсва, що превря
ться на 01.02.2001р. за результатами операцй за перфод з 01.01.2р. по 31.12.2р.
удитор Аудиторсько
02.02.2001р.
удиторська фрма Контракти-Аудит
(Лцензя серÿ АБВ № 325684 вд 18.03.1998р.),
79035, Укра
тел. (0322) 70-15-64, тел.(факс) 70-25-22,
E-mail: audit@gc.lviv.ua
Р/р 26006301410732 в ГРУ П
Б м.Львова,
кДРПОУ 20845165, МФО 325633