Geum.ru

Музичне мистецтво* (Естрадний вокал), бакалавр

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Назва курсу.
4. Рік (роки) навчання.
8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).
9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).
10. Зміст курсу.
Перший модуль «Шляхи розвитку західно західноєвропейської музичної культури від її джерел до початку 18 сторіччя»
Другий модуль «Шляхи розвитку Західноєвропейської музичної культури у 17 – першій половині 18 сторіччя»
Третій модуль «Творчість найбільш видатних представників музичного
Загальна кількість годин
11. Список рекомендованої навчальної літератури.
12. Методи викладання.
Карта оцінювання СРС
14. Мови викладання
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   40


Робоча навчальна програма

дисципліни „Історія світової музичної культури"

^ 1. Назва курсу.

Історія світової музичної культури :

Форма(-и) навчання: денна.

Спеціальність (-ості): музичне мистецтво

2. Код курсу.

[ІКМ].[ММ_Естр_09]. [2_1_6]

3. Тип курсу (обов'язковий або за вибором студента).

Обов'язковий

^ 4. Рік (роки) навчання.

1 .

5. Семестр / семестри.

1, 2
  1. Кількість кредитів ЕСТS.

4

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь
викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Василенко Андрій Іванович – старший викладач кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки ( Красна площа 4, ауд.2-16).

^ 8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета курсу – засвоєння найбільш важливих історичних етапів та явищ розвитку європейської музичної культури від її джерел до початку ХХ сторіччя . Надбання практичних вмінь та навичок аналізу творчості найбільш видатних вітчизняних та зарубіжних композиторів; використання історико-теоретичних знань у педагогічній та виконавській діяльності.



^ 9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курс музичної літератури ДМШ, коледжу

^ 10. Зміст курсу.




№
Змістовні модулі та їхня структура
Загальна к.г.
Лекції
Пра

кти

чні
Індив..
Сам






^ Перший модуль «Шляхи розвитку західно західноєвропейської музичної культури від її джерел до початку 18 сторіччя»


















1.1.
Основні історичні етапи розвитку європейської класичної музичної культури.




4












1.2.
Загальний огляд музичної культури Стародавнього Світу.



2












1.3.
Європейська музична культура Середньовіччя.



2
2



6



1.4.
Шляхи розвитку європейської музичної культури у добу Відродження.



2
2



6






^ Другий модуль «Шляхи розвитку Західноєвропейської музичної культури у 17 – першій половині 18 сторіччя»


















2.1
Загальноісторична ситуація у країнах Західної Європи у 17 – першій половині 18 сторіччя. Панорама напрямків та стилів розвитку музичної культури.



2
2



10



2.2.
Виникнення та шляхи розвитку західноєвропейської опери. Найбільш впливові італійські оперні школи.



4
2



10



2.3.
Жанри і форми інструментальної музики у 17 – першій половині 18 сторіччя. Загальна характеристика.



4
2



10






^ Третій модуль «Творчість найбільш видатних представників музичного

бароко. А. Вівальді, Й.С.Бах, Г.Ф. Генделя»


















3.1
Творча спадщина Й.С. Баха та її місце в історії світової музичної культури.



2
2



4



3.2
Органна та клавірна творчість Й.С. Баха.



2
2



4



3.3
Вокально-інструментальні жанри в творчості Й.С.Баха.



2






4



3.4
Риси стилю Г.Ф.Генделя. Його естетичні та творчі пріоритети



2






4



3.5
Ораторіальна та інструментальна творчість Г.Ф.Генделя. Загальний огляд.



2






4






Четвертий модуль. Шляхи розвитку західно-європейської культури у другій половині 18-першій чверті 19 сторіччя. Віденська музична школа та її найвидатніші представники


















4.1
Віденська класична школа як феномен західно-європейської музичної культури.



2






2



4.2
Оперна реформа Глюка та її значення в історії західно-європейської опери. Найбільш видатні оперні твори К.В.Глюка.



2
2



4



4.3
Виникнення та розвиток класичних симфоніїї, сонати та квартету. Творчість Й. Гайдна.



2
2



4



4.4
Творчий спадок В.А.Моцарта та його місце в історії світової культури.



2






4



4.5

Оперна естетика Моцарта. Огляд найбільш видатних оперних творів



2






2



4.6
Інструментальна творчівсть В.А. Моцарта у контексті естетики Віденської класичної школи.






4



4






^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
144
40
22



82




^ 11. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література
  1. Алексеев А., Григорьев В. Зарубежная музыка ХХ века. – М., 1986.
  2. Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч.1 и 2 – М., 1988..
  3. Берно И. Если бы Гендель вел дневник. – Будапешт, Корвина, 1987.
  4. Брянцева И. Французская комическая опера ХУ111 века. – М., 1985.
  5. Газарян С. В мире музыкальных инструментов. – М., 1985.
  6. Герцман Е. Античное музыкальное мышление. – Л., 1986.
  7. Гозенпуд А. Краткий оперный словарь. – Киев, 1989.
  8. Горович Б. Оперный театр. – Л., 1984.
  9. Гуревич Е. История зарубежной музыки. – М.,2000.
  10. Карс А. История оркестровки. – М., 1989.
  11. Маркези Г. Опера : Путеводитель. – М., 1990.
  12. Михеева Л., Попова Т. В мире оперы. Популярные оперы. Популярные очерки. – Л., 1989.
  13. Панкевич Г. Искусство музыки. – М., 1987.
  14. Рыцарев Р. Кристоф Виллибальд Глюк. – М., 1987.
  15. Роллан Р. Гендель. – М., 1984.
  16. Роллан Р. Музыкально-историческое наследие.

Т. 1 – М., 1986.

Т. 2 – М., 1987.

Т. 3 – М., 1988.

Т. 4 – М., 1989.

Т. 5 – М., 1990.
  1. Русская книга о Бахе; сб. статей /сост. Т.Н. Ливанова, В. Протопопов/ - М., 1985.
  2. Сто великих композиторов / Автор-составитель Д. Самин – М., 1999.
  3. Симакова Н. Вокальные жанры эпохи Возрождения. – М., 1985.
  4. Форкель И.Н. О жизни, искусстве и о произведениях Иоганна Себастьяна Баха. – М., 1987.
  5. Холопова В. Н. Формы музыкальных произведений. – С.-Пб.,2002.
  6. Черкашина М., Историческая опера эпохи романтизма. – Киев, 1986.
  7. Черная Е. Беседы об опере. – М., 1981.

Додаткова література:
  1. Античная литература. Греция, Антология. – Ч.1 и 2. – М., 1989.
  2. Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981.
  3. Ильина Т. История искусств. Западноевропейское искусство. – М.,1983.
  4. История философии в кратком изложении. – М., 1991.
  5. Кадцын Л. Музыкальное искусство и творчество слушателя. – М., 1990.
  6. Метрлик Р. Античные легенды и сказания. – М., 1992.
  7. В.А. Моцарт: Дальхов Й., Дуда Г., Кернер Д., Хроника последних лет жизни и смерть. Риттер В. Так был ли он убит ? /пер. с нем. Максима Вброда./ – М., 1991.
  8. Розенов Э.К. Статьи о музыке. – М., 1982.
  9. Творческие портреты композиторов:популярный справочник. – М., 1990.

^ 12. Методи викладання.

1. Лекційне викладення

2. Обговорення на семінарських заняттях

3. Культорологічний та музикознавчий аналіз музичних творів

4.Демонстрація відповідних аудіо- та відеоматеріалів.

Діяльність студента:
  • Вивчення відпровідних матеріалів у підручниках;
  • Знайомство з додатковиими першоджерелами;
  • Слухання та аналізування відповідних музичних творів.

Поточний контроль:

Чотири модулів (по два на кожний семестр).

Форма семестрового контролю:

Іспит , іспит.

І3. Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- письмові модульні роботи 60% (два по 30%)

- інші види роботи: індивідуальна співбесіда 30%,

- самостійна робота 10%


^ Карта оцінювання СРС

№
Види самостійної роботи студента
Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.
Висвітлення на семінарі одного з питань, що винесені на СРС
5 %

2.

Висвітлення питань, що винесені на СРС під час співбесіди
5 %




Разом
10 %

^ 14. Мови викладання

Українська, російська